Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

Професійна спрямованість навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Гусак Людмила Петрівна

Вінниця-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

МАТЯШ Ольга Іванівна,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця, завідувач кафедри алгебри та методики викладання математики

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Крилова Тетяна Вячеславівна,

Дніпродзержинський державний технічний університет, кафедра вищої математики, професор;

кандидат педагогічних наук, професор

Петрук Віра Андріївна,

Вінницький національний технічний університет, кафедра вищої математики, професор.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Зростання ролі освіти у сфері сучасного суспільного життя слугує тим чинником, яким актуалізуються наукові дослідження проблем вищої школи.

Випускники вищих навчальних закладів мають репрезентувати собою кваліфікованих фахівців, які володіють не лише сучасними технологіями виробництва у своїй галузі, а й більш широкими компетенціями: експериментальним мисленням, здатністю до прийняття нестандартних рішень, усвідомленням завдань і засобів самовдосконалення, розвиненими навичками самоосвіти.

Останніми роками в Україні почали реалізовуватись стратегічні документи, спрямовані на випереджувальний, інноваційний розвиток освіти, створення умов для самоствердження й самореалізації особистості впродовж усього її життя. До перспективних напрямів і виокремлених у них дослідних проблем, які вже схвалені і рекомендовані Президією АПН України і загальними зборами АПН України, належать, зокрема, такі: виявлення закономірних тенденцій у формуванні особистості майбутнього конкурентоспроможного фахівця; пошук оптимальних організаційно-педагогічних умов його соціальної і професійної самореалізації за умов ринкових відносин; розвиток його професійної культури; пріоритетність виховання в цілісному навчально-виховному процесі професійно-технічної та вищої школи.

Перед вищою школою постало першочергове завдання - підвищення ефективності підготовки фахівців. Формування особистості фахівця, котрий відповідав би сучасним вимогам, передбачає пошук і відбір ефективних педагогічних методів і засобів навчання. Систему методів і засобів, якими осягається орієнтація навчально-виховного процесу на формування професіонала в психолого-педагогічній літературі, прийнято називати професійною спрямованістю навчання.

Проблеми професійної спрямованості особистості й професійної спрямованості навчання в педагогіці й психології розглядаються, зокрема, в теоретичних і практичних дослідженнях таких провідних учених і практиків: Г.О. Балла, А.Б. Боровського, І.М. Васильєва, А.О. Вербицького, Н.В. Гейжан, Г.М. Жукова, М.І. Іванюк, Ф.З. Кабірова, О.Б. Каганова, Є.О. Климова, В.В. Кревневич, Н.В. Кузьміної, А.І. Марченко, М.І. Махмутова, О.Г. Мороза, Н.Г. Ничкало, З.А. Решетової, А.П. Сейтешева, В.О. Сластьоніна, А.В. Сухарєва, Н.Ф. Тализіної, Г.С. Тарасенко, М.Х. Тітми, Н.Ю. Ткачевої та інших.

Питання, які стосуються формування основ професійної майстерності викладачів математики у вищій школі, також і організації професійної спрямованості навчання математики, досліджувались у працях А.М. Аветисяна, Л.Т. Апанасова, А.К. Артемова, М.Л. Бакланової, Ю.С. Богданова, О.І. Богомолова, Н.В. Ванжі, В.А. Веникова, О.С. Вентцель, Ф.Д. Гахова, Б.І. Голець, В.М. Грушкова, Б.В. Гнеденка, Я.Б. Зельдовича, Л.В. Канторовича, В.І. Клочка, Т.В. Крилової, Л.Д. Кудрявцева, А.Д. Мишкіса, Л.І. Нічуговської, К.Г. Плотникової, К.І. Рамської, Г.І. Рузавіна, О.О. Самарського, В.Г. Скатецького, Б.О. Солоноуц, О.П. Томащук, Ю.В. Триуса, О.Г. Фомкіної, М.І. Шкіля, І.М. Яглома, М.М. Яненка та інших.

Аналіз дисертаційних досліджень дозволяє нам констатувати: питання професійної спрямованості особистості або навчання залишається актуальним, бо проблеми підвищення ефективності навчання вищої математики за економічними напрямами підготовки студентів поки що висвітлені тільки в окремих наукових і науково-методичних працях. Наприклад: Ванжа Н.В. - “Самостоятельная работа студентов экономических специальностей в процессе изучения математических дисциплин в высших учебных заведениях”; Нічуговська Л.І. - “Науково-методичні основи математичної освіти студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів”.

У сучасній психолого-педагогічній науці вважається, що готовність до певного виду діяльності як суттєвих ознак особистості фахівця можна сформувати внаслідок створення відповідних педагогічних умов.

Педагогічними умовами навчання у вищих навчальних закладах найчастіше вважаються ті обставини, від яких залежить цілісний педагогічний процес професійної підготовки фахівця. Характеристика, обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов якісного навчання становлять важливе завдання педагогічних наукових досліджень.

Проблема модернізації професійної освіти виокремлюється в психолого-педагогічних дослідженнях досить гостро, проте здебільшого тільки в загальних виявах. Конкретна проблема педагогічних умов професійної спрямованості навчання, передусім навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей, ще не стала об'єктом спеціальних досліджень. професійний освіта економіст виховний

Актуальність, з одного боку, а з другого - недостатнє наукове й методичне забезпечення професійної спрямованості навчання математики у ВНЗ економічного профілю зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Професійна спрямованість навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане за планом реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, основних напрямів досліджень з педагогічних наук у нашій державі, тематичного плану наукових досліджень кафедри алгебри та методики викладання математики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №12 від 25.05.2005р.), узгоджено Радою координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від 24.10.2005р.).

Об'єктом дослідження слугувала професійна підготовка студентів економічних спеціальностей.

Предметом дослідження є педагогічні умови професійного спрямування навчання вищої математики майбутніх економістів.

Мета дисертаційного дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови професійного спрямування навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей ВНЗ.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що формування в студентів економічних спеціальностей ВНЗ потрібних якостей висококваліфікованого фахівця у процесі навчання вищої математики виявиться ефективним, якщо:

- систематично реалізовувати професійну спрямованість навчання;

- методи, прийоми й засоби навчання вищої математики будуть узгоджуватись із новими завданнями формування професійної культури молоді;

- для здійснення професійної спрямованості навчання буде використано сучасні інформаційно-комунікаційні технології організації навчально-пізнавальної діяльності студентів;

- форми й засоби формування та розвитку мотивів пізнавальної діяльності студентів будуть постійно урізноманітнюватись, удосконалюватись.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан, місце й роль професійної спрямованості навчання в системі фахової освіти майбутніх економістів за сучасних умов розвитку освіти в Україні.

2. З'ясувати й науково обґрунтувати педагогічні умови професійного спрямування навчання студентів економічних спеціальностей.

3. Визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати систему методів, прийомів, засобів професійного спрямування навчально-виховного процесу в економічних університетах.

4. Розробити узгоджені з метою дослідження методичні рекомендації для викладачів ВНЗ щодо професійного спрямування навчання математики і експериментально перевірити їхню педагогічну ефективність.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії пізнання; концептуальні положення соціології, педагогіки, психології, економіки; загальнонаукові принципи системного підходу до системного аналізу, неперервності освіти, особистісного, діяльнісного та індивідуально-творчого підходу до особистості майбутнього фахівця; основні положення системно-структурного підходу щодо організації навчального процесу.

Важливе методологічне значення для розв'язання досліджуваної проблеми мають положення Конституції України, Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національна доктрина розвитку освіти в Україні та інші нормативні документи.

Теоретичну основу дослідження склали: положення педагогічної та психологічної науки щодо професійної підготовки фахівця (С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, Г.О. Балл, В.П. Безпалько, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, В.І. Клочко, Н.Г. Ничкало, З.А. Решетова, А.П. Сейтешев, М.І. Сметанський, Л.А. Сподін, Н.Ф. Тализіна); психолого-педагогічні особливості формування знань та вмінь (Б.Г. Ананьєв, П.Я. Гальперін, А.Є. Мойсеюк); ідеї особистісного розвитку у процесі навчання (З.І. Слєпкань, І.С. Якиманська); компетентнісний підхід в освіті (В. Кальней, О.В. Овчарук, О.І. Пометун, О.Н. Тубельський, С.Є. Шишов).

Для досягнення поставленої мети, виконання завдань дослідження, перевірки гіпотези застосовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних відомостей науково-методичної, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; вивчення програмних документів та інструктивно-методичних матеріалів щодо професійної підготовки фахівців у процесі навчання у ВНЗ; узагальнення вітчизняного й закордонного досвіду підготовки фахівців економічного профілю; теоретичне моделювання; конструювання;

- емпіричні: педагогічні спостереження; бесіди з викладачами, студентами щодо професійної спрямованості навчання математики; анкетування; аналіз результатів самостійних, контрольних робіт; вивчення досвіду роботи викладачів;

- методи обробки результатів дослідження: статистичні методи, якісні методи аналізу і синтезу.

Організація дослідження. На першому етапі дослідження (1999-2002рр.) проаналізовано філософську, психологічну, педагогічну й методичну літературу з питань теорії і практики професійної спрямованості навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей; виявлено й вивчено проблеми фахової підготовки висококваліфікованих фахівців; визначено тему, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання дослідження; розроблено поняттєвий апарат; підібрано методику дослідження; розпочато констатувальний експеримент.

На другому етапі (2002-2004рр.) уточнювалась гіпотеза дослідження; добирались і коректувались способи й засоби професійного розвитку особистості у процесі навчання; досліджувались педагогічні умови професійного спрямування навчання; вибудовувалась педагогічна технологія професійного спрямування навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей ВНЗ; завершено констатувальний, розпочато формувальний експеримент.

На третьому етапі (2004-2006рр.) завершено формувальний експеримент, матеріали якого проаналізовано й скоректовано; проведено узагальнювальний експеримент, виконано систематизацію, узагальнення й статистичну обробку експериментальних даних; сформульовано висновки; завершено оформлення кандидатської дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводились у Вінницькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету в 1999 - 2006 роки, також і на базі Полтавського університету споживчої кооперації України з 2004 по 2006 роки. В експерименті брали участь студенти І-ІІ курсів економічних спеціальностей (загальна кількість - 1062 особи).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

- вперше визначено й обґрунтовано педагогічні умови професійної спрямованості навчання математики студентів економічних спеціальностей (узгодженість методів, прийомів і засобів навчання вищої математики із новими завданнями формування професійної культури фахівця; використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій організації навчально-пізнавальної діяльності студентів; урізноманітнення форм і засобів формування й розвитку мотивів пізнавальної діяльності студента у процесі навчання);

- побудовано модель реалізації професійного спрямування навчання математики студентів економічних спеціальностей відповідно до нових тенденцій розвитку освіти в Україні;

- обґрунтовано потребу в акценті на розвиток прийомів розумової діяльності в процесі навчання як важливого чинника формування професійної культури майбутнього економіста;

- дістали подальшого розвитку положення щодо формування мотивів вивчення вищої математики, організації самостійної роботи студентів, кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

Практичне значення дослідження:

- запропоновано систему способів і засобів професійного спрямування навчання вищої математики студентами економічних спеціальностей ВНЗ;

- створено навчально-методичний посібник “Математика і підготовка фахівців економічних спеціальностей” для студентів і викладачів економічних спеціальностей; посібник містить матеріали, які стосуються урізноманітнення методів, прийомів, засобів професійного розвитку студентів;

- розроблено електронний посібник “Математика і підготовка фахівців економічних спеціальностей” для підвищення ефективності самостійної роботи студентів у процесі формування професійної культури фахівця;

- укладено методичні рекомендації для викладачів із професійної спрямованості навчання вищої математики студентів у процесі вивчення математичних дисциплін.

Обґрунтовані й експериментально підтверджені висновки й практичні рекомендації, викладені в дисертації, можуть використовуватися для подальших досліджень проблеми вдосконалення професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів, котрі готують економістів.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи Полтавського університету споживчої кооперації України (довідка №45-110/14 від 20.11.2006р.), Київського університету економіки і технологій транспорту (довідка №01-25/783 від 01.12.2006р.), Житомирського державного технологічного університету (довідка №44-56/1835 від 03.12.2006р.), Вінницького державного аграрного університету (довідка №01-1413 від 05.12.2006р.), Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (довідка №23/01-110 від 1.02.2007р.).

Особистий внесок автора полягає в теоретичній розробці та в обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми; в побудові моделі реалізації професійного спрямування навчання математики студентів економічних спеціальностей, які відповідають новим тенденціям розвитку освіти в Україні; обґрунтовано можливості й доцільність урізноманітнення форм і засобів розвитку мотивів пізнавальної діяльності студента в умовах професійної орієнтованості навчання; практично впроваджено рекомендації стосовно професійної спрямованості навчання математики на економічних спеціальностях Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету.

У теоретичній розробці окремих положень дисертаційного дослідження брали участь інші дослідники, що й відображено в публікаціях [1; 3; 7; 11; 13; 15; 16].

У статтях і посібниках, написаних у співавторстві, здобувачем реалізовано теоретичне обґрунтування досліджуваної проблеми, розроблено змістове наповнення представлених ідей, сформульовано висновки.

Обґрунтованість і вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих і взаємоперевіряючих методів науково-педагогічного дослідження, адекватних його меті і завданням; результатами якісної та кількісної статистичної обробки результатів дослідно-експериментальної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні результати доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри фундаментальних загальноосвітніх наук Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, на засіданнях кафедри алгебри і методики викладання математики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; на Міжнародній науково-практичній конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2000р.); на науково-методичній конференції “Проблеми гуманізму і освіти” (м. Вінниця, 2002р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професіоналізм педагога” (м. Ялта, 2004р.); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень, 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004р.); на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Формування національних загальнолюдських цінностей спеціаліста у контексті його професійної підготовки у ВНЗ” (м. Ужгород, 2004р.); на ІV Міжнародній конференції “ІНТЕРНЕТ - ОСВІТА - НАУКА, 2004” (м. Вінниця, 2004р.); на V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі” (м. Кривий Ріг, 2005р.); на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Комп'ютери у навчальному процесі” (м. Умань, 2005р.); на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи (м. Полтава, 2005р.); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інновації у вищій школі” (м. Ніжин, 2005р.); на ХV Міжнародній науковій конференції “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2007р.); на звітних наукових конференціях Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (Вінниця, 1999-2006рр.), публікаціями результатів дослідження.

Основні результати дослідження висвітлено у 21 публікації (з них 14 без співавторів); 9 статей вміщено в провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 8 статей і тез у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій; 1 навчально-методичний посібник; 2 брошури з методичними рекомендаціями; 1 електронний посібник. Загальний обсяг публікацій особистого внеску становить 9,6 д.а.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг - 242 сторінки, основний текст дисертації - 168 сторінок, з яких 7 сторінок відведено таблицям, 5 сторінок - рисункам. Додатки охоплюють 51 сторінку. Список використаних джерел становить 238 найменувань, з яких 6 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і доцільність; мету, об'єкт, предмет, концепцію, гіпотезу, завдання, методологічно-теоретичні основи, методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне й практичне значення здобутих результатів, викладено положення, які виносяться на захист, подано відомості про експериментальні дослідження, впровадження їхніх результатів у практику навчання.

У першому розділі - “Навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей в умовах професійної спрямованості як педагогічна проблема” - розкрито зміст поняття “професійна спрямованість навчання”, проведено аналіз психолого-педагогічних передумов ефективності процесу формування знань і вмінь студентів у навчанні, визначено й обґрунтовано сучасну роль і місце професійної спрямованості навчання математики в системі професійної освіти майбутніх економістів; схарактеризовано стан професійної спрямованості навчання вищої математики в умовах економічного університету.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив: дослідники одностайні в оцінці того, що професійна спрямованість навчання є важливою складовою загальної спрямованості особистості, становить собою динамічну властивість особистості, процесом формування якої належить керувати, цілеспрямовано організовуючи навчально-виховну роботу.

Проведений аналіз понять “професійна спрямованість особистості”, “професійна спрямованість навчання”, “професійна культура”, “професійна компетентність” дозволив виокремити їхній зміст і обсяг, а також і стан дослідженості.

Обґрунтовано висновок, сутність якого полягає в тому, що сучасні вимоги до професійної компетентності фахівців не можна звести, як це було ще донедавна, тільки до заздалегідь визначеної сукупності знань, умінь, навичок. Потрібно формувати в студентів систему професійної культури, якою передбачається розвиненість професійно значущих компонентів мотивації й самосвідомості студентів.

Згідно з нашою позицією: професійна компетентність фахівця як система знань, вмінь і навичок, достатніх для успішного розв'язання професійних задач, формується в основному в процесі професійної спрямованості навчання профільних дисциплін (починаючи з третього курсу навчання у ВНЗ); професійну ж культуру належить формувати впродовж усього навчання студентів у ВНЗ, у процесі вивчення ними всіх навчальних дисциплін, серед них великою мірою також і вищої математики.

Оптимізація навчального процесу у ВНЗ повинна мати своїм наслідком скорочення непродуктивної навчальної праці, підвищення ефективності засвоєння знань і надійності навчання, більш глибокий розвиток розумових здібностей студентів. Головна увага навчання має звертатись на організацію діяльності студентів у тих її видах, формах і способах, які репрезентують собою нову стратегію підготовки фахівців: формування сучасного теоретичного мислення. Що ж до навчання математики, то, зокрема, важливо фундаментальне в цій дисципліні (в математиці) зробити змістом професійних знань, зорієнтованих на розв'язання практичних професійних задач, щоб методику формування знань і вмінь з математики узгоджувати із системою вмінь майбутньої професійної діяльності.

Математика в економічних ВНЗ повинна вийти зі стану допоміжної навчальної дисципліни, вивчення якої потрібне не тільки для розуміння окремих спеціальних предметів, а й для розвитку логічного й абстрактного мислення. Не заперечуючи важливості вказаних елементів математичної освіти, в дисертації обґрунтовується, що математична підготовка повинна стати інтегрованим компонентом компетентності майбутнього економіста; в процесі навчання математики мають створюватись умови для формування професійної культури фахівця.

Дослідженням доведено: важливим чинником реалізації професійної спрямованості навчання математики у ВНЗ є педагогічна діяльність викладача, схарактеризовано найбільш поширені стилі, умови й мотиви такої діяльності.

У другому розділі - “Педагогічні умови професійної спрямованості навчання студентів економічних спеціальностей” - визначено й обґрунтовано педагогічні умови професійної спрямованості навчання; окреслено методи, прийоми, засоби професійної спрямованості навчання вищої математики; розроблено, теоретично обґрунтовано прийоми розвитку прийомів розумової діяльності як елементів професійної культури економіста в процесі навчання вищої математики; схарактеризовано особливості формування й розвитку мотивів вивчення вищої математики в умовах особистісно орієнтованого навчання; описано розроблені й апробовані нами навчально-методичні посібники для поліпшення умов розвитку мотивів вивчення математики на економічних спеціальностях ВНЗ; розкрито методичні особливості навчання вищої математики, його професійної спрямованості за умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Те, що у вищому навчальному закладі усвідомлюється завдання формування не тільки професійної компетентності, а й професійної культури майбутнього фахівця, призводить до модернізації процесу навчання, педагогічних умов професійного спрямування навчально-виховного процесу. Інтенсивність і якість формування професійних якостей майбутнього фахівця за сучасних умов значною мірою залежать від таких педагогічних умов професійної спрямованості навчально-виховного процесу:

- узгодженості методів, прийомів і засобів навчання вищої математики з новими завданнями формування професійної культури фахівця;

- впровадження нових технологій організації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях і в самостійній роботі;

- урізноманітнення форм і засобів формування й розвитку мотивів пізнавальної діяльності студента у процесі навчання.

В особистісно орієнтованому навчанні вихідним стає не реалізація спланованих результатів, а розкриття індивідуальних можливостей кожного студента, визначення педагогічних умов, потрібних для їхньої реалізації. Особистісна зорієнтованість навчання вищої математики призводить до зміни “вектора” розвитку: не від навчання до учіння, а, навпаки, від студента, до визначення педагогічних засобів, які сприяють його розвиткові. Засвоєння математичних знань з мети перетворюється в засіб розвитку студента з урахуванням його життєвих і майбутніх професійних цінностей, потреб, намірів, реальних індивідуальних можливостей. Перед викладачами ВНЗ у новому ракурсі постає таке завдання - домогтися того, щоб кожний студент у вивченні математики чітко усвідомлював значимість її вивчення, важливість засвоєння ним сутності кожного конкретного матеріалу, який вивчається. Одним з основних завдань викладача є підвищення в структурі мотивації студента питомої ваги внутрішньої мотивації учіння.

За умов реалізації комп'ютеризованого навчального процесу викладач натрапляє на абсолютно інші умови розв'язування проблеми розвитку мотивів вивчення вищої математики. Ці умови виявляються сприятливіші, чим вищим за якістю буде відповідне навчально-методичне оснащення.

Методи навчання в навчальному процесі ВНЗ трансформуються у дидактичні методи навчання окремих навчальних дисциплін. В основі методів навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей, які апробовані в дисертаційному дослідженні, лежить система методичних прийомів і засобів навчання, котра відповідає:

- логічній структурі вивчення вищої математики;

- сучасним цілям і умовам підготовки висококваліфікованого фахівця.

Одна з головних цілей сучасної вищої школи полягає в підготовці кваліфікованих кадрів до творчої праці, до професійного розвитку.

Математика для майбутніх економістів слугує інструментом аналізу, організації й управління, а саме вивчення математичних курсів сприяє формуванню дисципліни мислення, інтелектуального розвитку особистості, розвитку творчого потенціалу майбутнього фахівця.

Нами обґрунтовано: вибір методів і засобів навчання, будучи одним із найважливіших і важких елементів технології процесу навчання, може реалізуватись у такому співвідношенні і поєднанні їх, котре дозволить домогтися найкращих за даних умов навчально-виховних результатів. Реалізація вказаного завдання в процесі навчання математики на економічних спеціальностях потребувала переосмислення системи методів, прийомів і засобів професійного спрямування навчання. Для поліпшення умов формування ціннісної орієнтації студентів нами розроблено й апробовано навчально-методичний посібник “Математика і підготовка фахівців економічних спеціальностей”, а також і відповідний електронний посібник.

У дослідженні обґрунтовується доцільність навчання студентів у малих групах, адже відпрацьовуються навички ділового партнерства, формується звичка до колективного прийняття рішень, уміння відстоювати власну точку зору. Роль вищого навчального закладу в наш час полягає в розгортанні перед майбутнім фахівцем різноманітних можливостей розвитку особистості: нові форми й технології організації пізнавальної діяльності мають забезпечувати високий рівень функціональності набутих знань у поєднанні з можливістю практичного використання їх у професійній діяльності.

Математика як навчальна дисципліна сприяє розвиткові продуктивного, творчого мислення студентів як передумови фахової компетентності фахівця економічного профілю. Для цього потрібно забезпечити умови формування й розвитку прийомів розумової діяльності, зокрема, таких як порівняння, аналогія, узагальнення, абстрагування, конкретизація, аналіз, синтез, класифікація, кодування тощо. В роботі ґрунтовно описано технологію відпрацювання у процесі навчання вищої математики такого прийому розумової діяльності, як порівняння.

Беручи до уваги інтерес науковців до питань впровадження й ефективності кредитно-модульної системи організації навчального процесу, ми досліджували методичні особливості навчання вищої математики, його професійної спрямованості за умов кредитно-модульної системи, серед яких переважали такі: а) зріст можливості для урізноманітнення форм самостійної роботи, б) існування чіткої системи заохочення до виконання завдань. Всі форми і види діяльності викладача мають супроводжуватись усвідомленням важливості їх використання. Особистісний світ студента - це специфічне джерело його професійного розвитку, його змістових і процесуальних характеристик.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка педагогічних умов професійної спрямованості навчання математики в економічних ВНЗ” - описані етапи й методика проведення педагогічного експерименту, викладено добуті в процесі дослідження статистичні дані, проведено їх обробку й аналіз.

Мета експерименту полягала в пошуку оптимальних організаційно-педагогічних умов навчання вищої математики для формування професійної культури студента, в перевірці ефективності розробленої педагогічної системи.

Дослідження проводилось на базі Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету і Полтавського університету споживчої кооперації України.

Експериментальне дослідження складалось з трьох етапів:

І - констатувальний експеримент (1999-2001рр.);

ІІ -формувальний експеримент (2002-2004рр.);

ІІІ - етап аналізу й узагальнення результатів педагогічного експерименту (2004-2006рр.).

Базою для констатувального експерименту обрано спеціальності “Економіка підприємства”, “Облік і аудит”, “Фінанси”, “Менеджмент організацій” у Вінницькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету та спеціальності “Облік і аудит”, “Менеджмент організацій”, “Економічна кібернетика” у Вінницькому державному аграрному університеті.

Мета констатувального експерименту полягала в тому, щоб виявити проблеми формування знань і вмінь студентів першого курсу з математики і стан професійної спрямованості навчання вищої математики в умовах економічних спеціальностей ВНЗ.

Упродовж 1999-го, 2000-го, 2001-го років у констатувальному експерименті взяли участь 27 груп студентів першого курсу вказаних спеціальностей, всього - 810 студентів, зокрема, щороку - по 270 студентів.

Спостереження за навчальним процесом, власний досвід роботи, теоретичні дослідження й результати констатувального експерименту дозволили нам зробити загальні висновки про слабку математичну підготовку першокурсників в середній школі, про низький рівень готовності їх до вивчення вищої математики. Результати констатувального експерименту дозволили нам встановити факт недостатньої уваги до професійного спрямування навчання математики в школі та ВНЗ, конкретизувати умови підготовки фахівця у ВНЗ економічного профілю.

У 2002-2004 роках проводився пошуковий експеримент. На цьому етапі ставились і розв'язувались такі завдання:

- визначення місця і ролі професійного спрямування навчання математики у системі професійної освіти майбутніх економістів;

- виявлення й аргументація ефективних прийомів та засобів розвитку мотивів вивчення вищої математики;

- пошук прийомів і засобів професійного спрямування навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей;

- аналіз змісту навчального матеріалу з метою відбору завдань, які найбільш зручні для урізноманітнення прийомів навчальної діяльності, що забезпечують розвиток прийомів розумової діяльності;

- розробка педагогічної технології професійного спрямування навчання вищої математики студентами економічних спеціальностей ВНЗ.

Нами було обрано групи студентів одного напряму й спеціальності у Вінницькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету, котрі навчались за однією програмою навчання. Експериментальними стали ті паралельні групи студентів, які мали гірші показники у навченості з математики, низький рівень вмотивованості й професійної орієнтованості навчання; такий рівень виявлявся за допомогою анкетування й тестування (студентів).

У процесі пошукового експерименту в процесі навчання студентів у експериментальних групах створювались умови для професійного спрямування навчання вищої математики. В контрольних групах навчання проводилось за традиційною технологією.

Упродовж 2003-2004 навчального року в експериментальних групах апробувались відібрані або розроблені нами методи, прийоми, засоби професійної спрямованості навчання вищої математики; добуті наслідки в цій сфері згодом використано в посібнику “Математика і підготовка фахівців економічних спеціальностей”; також розроблялась і проходила первинну апробацію система завдань, спеціально спрямованих на розвиток прийомів розумової діяльності в процесі навчання вищої математики.

Аналіз одержаних результатів дозволив нам дійти таких висновків:

1. Змінились уявлення студентів експериментальних груп стосовно залежності професійної компетентності фахівця від якості вивчення ними курсу “Вища математика”: з 20,4% до 88,6%. У контрольних групах навіть спостерігався факт зниження таких уявлень: якщо на початок навчального року таку залежність виявляли 67,9% студентів, то наприкінці навчального року - вже 61,3%.

2. Унаслідок апробації розробленої технології значно поліпшились знання студентів про застосування математичних знань в економіці, спостерігалось грамотне оперування як математичними, так і економічними знаннями певних понять.

3. Серед мотивів навчальної діяльності наприкінці навчального року зріс показник прагнення студентів до вдосконалення своїх інтелектуальних здібностей (з 29,2% до 60,8%).

4. Якщо на початку навчального року цікавість і важливість вивчення математики визнавали 28,7% студентів, то в кінці навчального року - уже 77,2% студентів експериментальних груп.

5. Значно змінилось ставлення студентів до власної ролі в процесі навчання вищої математики в експериментальних групах.

Перевірка гіпотези дослідження за допомогою статистичних методів, аналіз відзивів навчальних закладів про впровадження визначених нами педагогічних умов професійного спрямування навчання вищої математики студентами економічних спеціальностей відбувалися на завершальному етапі педагогічного експерименту - узагальнювальному.

Упродовж 2004-2005 навчального року до узагальнювального експерименту нами залучено 660 студентів (22 групи) Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ і Полтавського університету споживчої кооперації України.

Викладачі вищої математики, які взяли участь в експерименті, забезпечувались інструкціями й матеріалами, які створено нами в межах дисертаційного дослідження.

На цьому етапі педагогічного експерименту ми скористались висновком українського психолога Додонова Б.Г., який вважав, що всі поклики (ціль, прагнення, потреба, ідеал) до діяльності можна звести до чотирьох мотиваційних чинників:

- підневільної поведінки (1);

- мотивації винагороди (2);

- привабливості самого процесу діяльності (3);

- прямого кінцевого результату діяльності (4).

Сформовану нульову гіпотезу Н₀ про відсутність впливу запропонованої в експерименті педагогічної технології на формування в студентів економічних спеціальностей ВНЗ потрібних мотиваційних чинників діяльності кваліфікованого фахівця перевірялись за допомогою критерію згоди.

Одержане значення критерію згоди слугує підставою для відхилення нульової гіпотези Н₀ і прийняття альтернативної гіпотези Н₁ про вплив визначених нами педагогічних умов на підвищення ефективності формування у студентів економічних спеціальностей ВНЗ необхідних мотиваційних чинників діяльності фахівця у процесі навчання вищої математики.

На узагальнювальному етапі педагогічного експерименту в 2005-2006 навчальному році відбувалось впровадження матеріалів дослідження на розширеній базі навчальних закладів, аналізувалась оцінка викладачами математики цих навчальних закладів ефективності розробленої нами педагогічної технології професійного спрямування навчання вищої математики студентами економічних спеціальностей.

Впровадженням методичних рекомендацій професійного спрямування навчання вищої математики в п'яти вищих навчальних закладах підтверджена їхня практична значимість.

Одержані нами дослідні результати переконливо свідчать про позитивний вплив запропонованої системи методів і засобів професійного спрямування навчання математики на мотиваційну сферу навчальної діяльності студентів, що належить вважати важливим чинником підвищення ефективності навчання, суттєвою передумовою формування професійної культури фахівця.

Таким чином, мету дослідження досягнуто, поставлені завдання виконано, гіпотезу дослідження підтверджено.

У висновках викладено основні результати теоретичних і експериментальних досліджень.

ВИСНОВКИ

1. Розуміючи під навчанням цілеспрямований процес взаємодії викладача й студента, в процесі якого зреалізовується освіта людини, відбувається виховання й розвиток особистості, ми під професійною спрямованістю навчання розуміємо систему методів і засобів, котрими забезпечується орієнтація навчально-виховного процесу на формування професійної культури студента. Через те, що в сучасному світі знання і їхнє використання стали головним чинником соціально-економічного прогресу, у ВНЗ мають створюватись сприятливі умови й необхідні стимули для здобуття якісної сучасної освіти, підготовки фахівців нової формації, для чого потрібні нові підходи в опрацюванні й використанні педагогічних методів і засобів, зорієнтованих на професійний і особистісний розвиток людини.

Професійна спрямованість навчання вищої математики - одна з передумов забезпечення ефективності підготовки висококваліфікованого фахівця, також і один з шляхів удосконалення фундаментальної підготовки з математики. Головним змістом математичної освіти має стати не опанування готовими алгоритмами розв'язування типових задач, а математична компетентність, розуміння і застосування математичних методів дослідження. Значна частина труднощів при навчанні математики в економічних університетах викликана не тільки специфікою математики як науки, але й необхідністю вдосконалення технологій навчання математики у вищій школі. Як це засвідчується практикою діяльності ВНЗ, викладачі вищої математики, а також і студенти економічних спеціальностей ще не зовсім усвідомлюють те, якою мірою компетентність майбутнього економіста, його професійна культура залежать від його математичної підготовки, котра повинна виявитись достатньою для розв'язання сучасних складних задач професійної діяльності. Зміст навчання вищої математики, як це випливає з мети її вивчення, повинен бути пронизаний ідеєю професійного спрямування.

2. Нами з'ясовано і обґрунтовано педагогічну технологію формування й розвитку мотивів вивчення вищої математики студентами економічних спеціальностей, прийомів їхньої розумової діяльності за умови професійного спрямування навчання вищої математики. Мотиваційні аспекти пізнавальної діяльності студентів досить актуальні в процесах навчання математики, в наш час вони набувають особливої значимості. Свідоме, внутрішньо й зовнішньо мотивоване навчання математики справляє значний вплив на підвищення культури мислення майбутнього фахівця економічного профілю. Орієнтуючись на синергетичний підхід у диференціації навчання, з метою поліпшення умов формування ціннісної орієнтації студентів економічних спеціальностей нами розроблено й апробовано навчально-методичний посібник “Математика і підготовка фахівців економічних спеціальностей”, на основі якого створено електронний посібник. Нові технології організації пізнавальної діяльності студентів повинні забезпечувати високий рівень функціональності набутих знань у поєднанні з можливістю практичного використання їх у якнайширшому спектрі професійної діяльності.

Успішне розв'язання завдань формування фахівця неможливе без створення відповідних умов розвитку продуктивного й творчого мислення. Викладачі математики можуть і повинні сприяти розвиткові такого типу мислення студентів, яке б віддзеркалювало конкретну технологію навчання вищої математики. При цьому важливо дбати й про розвиток прийомів розумової діяльності студентів. У дисертації викладено відповідну технологію діяльності викладача.

3. Кредитно-модульна система організації навчального процесу, особистісно орієнтоване навчання, впровадження дистанційної освіти, інтерактивних і комп'ютерних технологій - передумови появи нових прийомів і форм професійного спрямування навчання математики у ВНЗ. З'ясовано методичні особливості навчання вищої математики, його професійну спрямованість у кредитно-модульній системі організації навчального процесу. Визначено: особливості кредитно-модульної системи організації навчального процесу порівняно з традиційною системою навчання у ВНЗ; основні проблеми КМСОНП у навчанні математики на економічних спеціальностях; першочергові завдання, які стоять перед ВНЗ за умови впровадження КМСОНП; завдання для забезпечення ефективності впровадження КМСОНП у процесі формування математичної культури майбутнього фахівця на економічних спеціальностях.

Серед методичних особливостей професійної спрямованості навчання математики в умовах КМСОНП виділено і вмотивовано: зростання можливостей урізноманітнення видів завдань для самостійної роботи студентів, існування чіткої системи заохочення до виконання певних завдань. Впровадження КМСОНП сприяє самоосвітнім процесам саморозвитку і професійній самореалізації майбутнього фахівця.

4. Встановлено, що ефективність формування у студентів економічних спеціальностей у ВНЗ потрібних мотиваційних чинників діяльності фахівця у процесі навчання вищої математики перебуває в прямій залежності від комплексу прийомів і засобів професійного спрямування навчання. Результати експериментальних досліджень дозволили нам конкретизувати умови підготовки висококваліфікованого фахівця у процесі навчання математики, скоректувати методичні рекомендації стосовно професійного спрямування навчання математики, підтвердили їхню педагогічну ефективність. Дійдено такого висновку: використання ефективних прийомів і засобів розвитку мотивів вивчення вищої математики, акцент на розвиток прийомів розумової діяльності у процесі навчальних занять і самостійної роботи студентів потрібно вважати важливим чинником формування професійної культури майбутнього економіста у процесі навчання вищої математики.

Проведене дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів дослідження проблеми професійної спрямованості навчання математики студентів економічних спеціальностей ВНЗ. Основними напрямами для подальшого її вивчення ми вважаємо: модернізацію професійної підготовки викладача математики з урахуванням умов профільного навчання; подальше вдосконалення елементів педагогічної технології професійного спрямування навчання вищої математики в контексті реформування вищої освіти в Україні; створення інформаційного фонду методичних прийомів і засобів професійного спрямування вищої математики в системі INTERNET для економічних спеціальностей ВНЗ.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Гусак Л.П., Матяш О.І. Мотивація пізнавальної діяльності при особистісно орієнтованому навчанні студентів математики // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Педагогіка. Соціальна робота”, 2004. - №7. - С. 62-65.

2. Гусак Л.П. До питання навчання математики студентів економічних спеціальностей в умовах кредитно-модульної системи організації навчання // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в педагогіці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. Вип. 7. - Київ-Вінниця: ТОВ фірма “Планер”, 2005. - С. 258-261.

3. Гусак Л.П., Матяш О.І. Місце і роль мотивів вивчення вищої математики при особистісно орієнтованому навчанні на економічних спеціальностях // Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт. Вип. 23. - Донецьк: Фірма ТЕАН, 2005. - С. 27-29.

4. Гусак Л.П. Прийоми професійного спрямування навчання вищої математики в нових умовах навчального процесу у ВНЗ // Наукові записки: психолого-педагогічні науки. - 2005. - №4. - С. 96-98.

5. Гусак Л.П. Розвиток мотивів вивчення вищої математики у студентів економічних спеціальностей в умовах комп'ютеризації навчального процесу // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини. Спеціальний випуск. - К.: Міленіум, 2005. - С. 114-119.

6. Гусак Л.П. Професійна спрямованість навчання математики у системі професійної освіти економістів // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. - 2006. - Вип. 30. - С. 58-61.

7. Гусак Л.П., Матяш О.І. Місце і роль професійної спрямованості навчання математики у системі підготовки фахівців економічних спеціальностей // Збірник наукових праць “Соціалізація особистості”. - К: НПУ, 2007. - №28. - С. 126-133.

8. Гусак Л.П. Психолого-педагогічні передумови формування знань та умінь студентів економічних спеціальностей у процесі вивчення вищої математики // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 19. - Вінниця, 2007. - С. 148-151.

9. Гусак Л.П. Формування елементів професійної культури економіста у процесі навчання вищої математики // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в педагогіці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. - Вип. 14. - Київ-Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2007. - С. 259-264.

Статті в інших виданнях:

10. Гусак Л.П. Проблеми забезпечення професійної спрямованості викладання математики в навчальному закладі економічного профілю // Регіональні перспективи. - Кременчук: Асоціація “Перспектива”, 2000. - №2-3 (9-10). - С. 382-383.

Методичні рекомендації та навчально-методичні посібники:

11. Гусак Л.П., Матяш О.І. Математика і підготовка фахівців економічних спеціальностей. Навчально-методичний посібник. - Вінниця, 2005. - 118 с.

12. Гусак Л.П. Методичні рекомендації професійного спрямування навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей. - Вінниця, 2006. - 42 с.

13. Гусак Л.П., Рудомін Г.А., Бондар М.В. Економетрія. Методичні вказівки до виконання практичних робіт для студентів усіх спеціальностей та форм навчання. - Ч.1. - Вінниця, 2006. - 42 с.

14. Гусак Л.П. Математика і підготовка фахівців економічних спеціальностей. Електронний посібник. - Вінниця, 2006.

Матеріали і тези науково-практичних конференцій:

15. Гусак Л.П., Майданюк В.П. Проблеми забезпечення професійної спрямованості викладання математичних дисциплін // Проблеми гуманізму і освіти: Збірник матеріалів науково-методичної конференції., м. Вінниця, 21-22 травня. В 2-х томах. Т. 2. - Вінниця: Універсам. - 2002. - С. 273-275.

16. Гусак Л.П., Верлан О.О. Навчальне проектування як засіб активізації діяльності студентів економічних спеціальностей при вивченні предметів гуманітарного циклу // Професіоналізм педагога (Проективна педагогіка: питання теорії та практики): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 21-23 вересня, м. Ялта. - Ч.1. - Ялта: РВВ КДГІ, 2004. - С. 179-185.

17. Гусак Л.П. Використання активних методів навчання при викладанні математики у ВНЗ економічного профілю // Динаміка наукових досліджень 2004: Матеріали Третьої Міжнародної науково-практичної конференції, 21-30 червня, м. Дніпропетровськ. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 37-38.

18. Husack Liudmyla. The use of information technologies to control the quality of knowledge // ІНТЕРНЕТ - ОСВІТА - НАУКА - 2004: Матеріали четвертої Міжнародної. конференції, 28 вересня - 16 жовтня, Т.1. - Вінниця: Універсам, 2004. - С. 88-89.

19. Гусак Л.П. Формування уявлень студентів про використання математичних методів для розв'язування економічних задач // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: Зб. наук. пр. Випуск V: В 3-х томах. - Кривий Ріг: Видавничий центр НметАУ, 2005. - Т.1.: Теорія та методика навчання математики. - С. 92-99.

20. Гусак Л.П. Характеристика мети та змісту вивчення вищої математики в умовах професійного спрямування // Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи: Матеріали Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції, 6-7 грудня, м. Полтава.

21. Гусак Л.П. Професійна спрямованість як важлива складова загальної спрямованості особистості // Наука і вища освіта: Матеріали Міжнародної наукової конференції, 17-18 травня, м. Запоріжжя, 2007. - С. 251.

Гусак Л.П. Професійна спрямованість навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2007.

У дисертації розглянуто способи й засоби вдосконалення процесу професійної спрямованості навчання вищої математики на економічних спеціальностях ВНЗ. Доведено, що ефективність формування у студентів потрібних мотиваційних факторів діяльності висококваліфікованого фахівця у процесі навчання вищої математики залежить від узгодженості педагогічних умов професійного спрямування навчання вищої математики із сучасними завданнями підготовки фахівця, від систематичності і цілеспрямованості визначення оптимальних умов формування професійної культури спеціаліста у процесі навчання математики.

...