Креативно-інноваційна стратегія детермінує зміни у всіх компонентах професійно-методичної підготовки вчителя літератури у вищій школі: навчальний процес набуває креативного, розвивального характеру й передбачає варіативність, пошук, відкриття і творче засвоєння суб'єктами навчання чужого досвіду. Метою навчання стає забезпечення умов саморозвитку особистості, задоволення її освітніх потреб і розвиток креативних здібностей, активну участь студентів у цілепокладанні. Зміст навчання динамічний, постійно оновлюваний; навчальна інформація має альтернативний, проблемний характер, здобута переважно самостійно з частотним продукуванням індивідом власних ідей. Мотивація студентів внутрішня, заснована на самоактуалізації особистості. Тип мислення - поєднання дивергентного (творчого) та конвергентного (логічного). Функції викладача розширюються до організації співтворчості зі студентами, їхньої самостійної пізнавальної діяльності, консультування, фасилітації. Функції студента полягають в активній пошуковій діяльності й постійному саморозвитку. У формах організації навчання домінує суб'єкт-суб'єктна взаємодія; пріоритетними методами є проблемний виклад, евристичний, дослідницький. Розширюються форми організації контролю - тестовий, взаємоконтроль, експертна оцінка, рейтинг тощо.

У ході дослідження встановлено, що навчально-методична система розвитку креативності студентів-філологів розглядається як специфічна єдність мети, завдань, принципів, умов, змісту, методів, прийомів, форм навчальної діяльності. Структуру спроектованої моделі навчально-методичної системи розвитку креативності студентів-філологів у курсі “Методика викладання української літератури” унаочнено на рис. 1.

Мета навчально-методичної системи - розкриття й розвиток професійно-креативних здібностей студентів, підсилення впевненості у своїх творчих силах, формування здатності генерувати нестандартні ідеї, уміння творчо мислити й діяти, адаптувати отримані теоретичні знання у творчій методичній діяльності, спрямованій на літературну освіту школярів.

Вихідним теоретичним положенням стало твердження, що розвиток креативності майбутніх учителів літератури є важливою складовою їхньої професійно-методичної підготовки; це багатовимірний процес якісних змін психологічної сфери особистості, що відбувається поетапно і в логічній послідовності за певних психолого-педагогічних умов з використанням методів, прийомів, видів, форм і засобів навчання, котрі найбільш ефективно впливають на підвищення творчого потенціалу студентів у ВНЗ.

Засадничими принципами напрацьованої моделі, окрім загальних для професійної підготовки фахівців у ВНЗ, є також спеціальні: принцип

Рис. 2. Модель навчально-методичної системи розвитку креативності майбутніх учителів літератури.

розвивального навчання; проблемності; руху від потенційної до актуальної креативності; інноваційності; пріоритетності творчих способів діяльності над репродуктивними; домінування непрямого й перспективного керівництва з орієнтацією на максимальне використання можливостей самоорганізації студентів.

Експериментально перевірено й доведено, що функціонування запропонованої моделі навчально-методичної системи розвитку креативності майбутніх учителів літератури можливе при забезпеченні таких психолого-педагогічних умов:

- співтворча суб'єкт-суб'єктна взаємодія викладача і студентів;

- діалогічність навчально-виховного процесу;

- створення сприятливого креативного середовища;

- пріоритетність у навчальній діяльності творчих елементів над репродуктивними;

- розв'язання творчих дидактично-методичних задач;

- моделювання майбутньої професійної діяльності.

Змістову частину системи складають науково-методичні знання, поняття про методичну творчість учителя літератури, її специфіку й закономірності; педагогічну креативність; професійно сутнісні креативні якості словесника; відомості про здобутки передового педагогічного досвіду; власний досвід творчої діяльності майбутніх освітян.

Визначаючи організаційні форми й методи проектованої моделі навчально-методичної системи, ми керувалися твердженням Р.Грановської, що розвитку креативних якостей особистості більше сприяють інтенсивні форми й методи навчання. Вони, на відміну від репродуктивно-інформаційних, спрямовані не лише на розвиток логічних операцій мислення, а й на розкріпачення правопівкульних процесів психічної діяльності - стимулювання дивергентного мислення, інтуїції, уяви, фантазії, натхнення, антиципації, емпатії тощо. Інтенсивними методами, формами і прийомами навчання називаємо такі, використання яких надає навчальній діяльності студентів творчого характеру, сприяє інтенсивному формуванню їхніх пізнавальних інтересів і розвитку професійно-креативних якостей. Це проблемний виклад матеріалу, проблемна лекція, евристична й проблемно-пошукова бесіди, проблемно-пошукові й дослідницькі завдання, різноманітні дискусії, дидактичні ігри, семінари, конкурси, тренінги, кейс-метод, розробка проектів, збір портфоліо тощо.

Процес розвитку креативності студентів у розробленій моделі складається з трьох етапів:

? діагностично-інформаційного;

? репродуктивно-творчого;

? творчо-репродуктивного.

Мета І етапу - підготовка до формування професійно-креативних якостей майбутніх освітян, надання їм знань про особливості методичної діяльності вчителя літератури, її нормативно-регламентований і творчий компоненти, діагностування рівня потенційної креативності студентів. Результати діагностики узагальнюються в індивідуальних картах творчого потенціалу, що дає змогу кожному студенту накреслити особистісну стратегію саморозвитку професійно сутнісних креативних якостей, скоригувавши їх відповідно до потреб методичної діяльності вчителя літератури. Таким чином забезпечується реалізація особистісно орієнтованого підходу.

Водночас із діагностикою креативності студентів-філологів відбувається опанування знаннями, що входять до нормативного компонента теоретичного курсу методики викладання літератури, а також відомостями про творчий компонент професійно-методичної діяльності - сутність, джерела, зміст методичної творчості словесника. У лекційному курсі “Методика викладання української літератури” розкриваються поняття “креативогенна природа професійної діяльності словесника”, “методична творчість учителя літератури”, “особистість творчого вчителя”, “педагогічна креативність”, “професійно-креативні якості вчителя літератури”. Осмислення цих понять поглиблюється в ході спостережень студентів за працею педагогів-новаторів під час лабораторних занять у середніх навчальних закладах різного типу; вивчення публікацій фахової періодики про передовий досвід словесників; теоретичного розв'язання творчих дидактично-методичних завдань на практичних та лабораторних заняттях з методики викладання української літератури.

Ці відомості пов'язуються зі знаннями про педагогічну творчість, отриманими попередньо в курсах педагогіки, психології, “Основах педагогічної майстерності”. Викладач методики літератури здійснює також теоретичне узагальнення знань, умінь і навичок, здобутих студентами на заняттях з методики викладання української мови в процесі вирішення типових і нестандартних педагогічних ситуацій і завдань.

При визначенні найбільш продуктивних методів, прийомів і форм навчальної діяльності, сприятливих для розвитку креативності, враховувалась багатоплановість творчої особистості. Це зумовлювало використання цілого комплексу методів. Зокрема, теоретична підготовка здійснювалась за допомогою інформаційно-рецептивного методу й методу проблемного викладу, використовувались лекційні форми (найчастіше проблемна лекція) та різноманітні прийоми її активізації. На практично-лабораторних заняттях - бесіда (частково-пошукова, евристична, бесіда-дискусія); спостереження й аналіз педагогічного процесу; розв'язання дидактично-методичних завдань; аналіз навчальних ситуацій та уроку в цілому; вивчення передового педагогічного досвіду. У самостійній роботі студентів - самостійне опрацювання науково-методичної літератури, публікацій фахової періодики; рецензування відповідей одногрупників.

На діагностично-інформаційному етапі підготовка студентів до творчої методичної діяльності відбувається переважно шляхом засвоєння репродуктивних способів дій і наслідування чужого досвіду. Проте це наслідування не є сліпим копіюванням, а критичним осмисленням й особистим “присвоєнням” матеріалу. Знання нормативного компонента методичної науки та оволодіння типовими способами розв'язання дидактично-методичних завдань стають міцним підмурівком для вироблення в майбутніх фахівців індивідуального стилю роботи. Вони оволодівають репродуктивним способом діяльності, розв'язуючи типові завдання на основі відомого зразка, стереотипно моделюючи окремі ситуації навчально-виховного процесу; а вирішення творчих педагогічних завдань здійснюється методом “проб” і “помилок” у процесі інтуїтивного пошуку.

ІІ етап - репродуктивно-творчий - передбачає формування мотиваційної спрямованості студентів на творче розв'язання навчальних завдань у ході практично-лабораторних занять та в умовах реального навчального процесу під час проходження практики на ІV курсі. Його мета - навчити майбутніх учителів не лише відтворенню засвоєних знань і способів методичної діяльності, а також їх комбінуванню, трансформації, відбору відповідно до навчальної ситуації, моделюванню компонентів навчально-виховного процесу з унесенням елементів новизни.

Частотним стає розв'язання дидактично-методичних завдань, що потребують творчого підходу. Активно використовуються різноманітні форми співтворчості педагога і його вихованців. При проходженні педагогічної практики творчий характер методичної діяльності може виявлятись на всіх етапах розв'язання дидактично-методичних завдань: формулюванні проблеми, проектуванні й конструюванні проекту уроку, його реалізації під час заняття та в ході аналізу отриманих результатів.

На репродуктивно-творчому етапі використовуються репродуктивний, евристичний, дослідницький методи. При оволодінні теоретичним матеріалом ширше застосовуються інтерактивні лекційні стратегії (проблемна лекція, лекція-діалог, лекція удвох, лекція-візуалізація й т. і.). У ході проведення практично-лабораторних занять були задіяні імітаційна, рольова гра, різноманітні дискусії, сократична бесіда, мозковий штурм, кейс-метод, а також прийоми створення проблемних ситуацій, формулювання проблемних запитань, що потребують зіставлення, творчого мислення, встановлення асоціацій між новим матеріалом і вже засвоєними знаннями з різних галузей науки і мистецтва, життєвим досвідом; моделювання окремих навчальних ситуацій і всього уроку; проведення пробних уроків тощо.

Використовувались такі різновиди практичних занять: діалогічного типу, за моделлю “викладач за дверима”; лабораторних занять - спостереження, імітаційні, вивчення передового педагогічного досвіду. Значну роль у формуванні творчого потенціалу студентів відіграв тренінг креативних якостей особистості, що проводився у форматі розробленого спецсемінару “Основи методичної творчості вчителя літератури”.

Особливе місце в навчальній діяльності студентів на репродуктивно-творчому етапі посідають спостереження та аналіз уроків, їх колективне обговорення, індивідуальні консультації та спілкування студента з викладачем або методистом під час проходження педагогічної практики. Аналіз уроку виступає засобом актуалізації отриманих теоретичних знань, сприяє осмисленню практичного досвіду, при цьому студенти йдуть від практики до теорії, що сприяє ґрунтовнішому оволодінню професійно-методичною діяльністю.

Студентська самостійна робота організовується за допомогою таких форм і видів діяльності: написання рефератів, їх взаємне рецензування; створення проектів та їх експертна оцінка; збір матеріалів портфоліо практиканта; опрацювання науково-методичних джерел та матеріалів фахової преси; організація зустрічей з учителями-новаторами; перегляд й обговорення кіно- та відеофільмів на педагогічну тематику; консультації до педпрактики тощо.

З метою формування професійно-педагогічних умінь, необхідних учителю літератури, на практичних і лабораторних заняттях широко використовувались різноманітні завдання пробного й тренувального характеру, наприклад, конструювання проекту уроку чи його фрагмента; написання сценарію позакласного заходу; аналіз шкільної документації; оцінювання педагогічних прийомів, використаних учителем чи студентом-практикантом; аргументація доцільності розв'язання навчальної ситуації; огляд новинок фахової преси; укладення бібліографії з певної методичної проблеми; підготовка дайджесту методичних знахідок учителів-новаторів; виготовлення унаочнення й дидактично-роздаткового матеріалу тощо. Мета таких видів роботи - наближення студентів до майбутньої професії.

На ІІІ (творчо-репродуктивному) етапі майбутні вчителі набувають навичок творчого моделювання процесу викладання літератури в школі, причому тепер продуктивний компонент діяльності переважає над репродуктивним. Максимальному наближенню студентів-філологів до майбутньої професії сприяє самостійна навчально-творча діяльність під час проведення практично-лабораторних занять, проходження педагогічної практики в старших класах загальноосвітньої школи (V курс), а також виконання науково-дослідної роботи.

Мета творчо-репродуктивного етапу - сформувати в майбутніх фахівців творчий підхід до методичної діяльності, що передбачає не тільки повне врахування факторів навчальної ситуації в процесі планування заняття, але й гнучкість і пластичність педагогічного мислення на самому уроці, коли студент здатний скоригувати підготований проект відповідно до змін реальних обставин. У випадку неузгодженості між проектом й умовами його втілення майбутній учитель має виявити здатність до пошуку іншого способу розв'язання завдання з арсеналу вже відомих, адаптованих методичною практикою, чи сконструювати новий, раніше невідомий.

На відміну від практики на ІV курсі, діяльність майбутніх учителів літератури на передвипускній практиці (V курс) набуває рис наслідувальної творчості, оскільки студенти хоча й продовжують керуватись певними зразками, але вже виявляють ознаки індивідуально-творчого стилю діяльності: використовують нестандартні методи, прийоми й форми навчання, а також їх комбінації. Керівництво пізнавальною діяльністю майбутніх фахівців на цій практиці здійснюється за допомогою узагальнених схем аналізу й самоаналізу уроку, конкурсів, ділових ігор тощо.

На творчо-репродуктивному етапі переважають евристичні, дослідницькі методи і метод проблемного викладу. Наприклад, теоретичне оволодіння матеріалом організовується за допомогою лекції-прес-конференції, лекції-консультації. Пріоритетними на практично-лабораторних заняттях є інтерактивні форми навчальної діяльності: дискусії, круглі столи, різноманітні дидактичні ігри тощо. Значне місце в самостійній роботі студентів посідає науково-дослідна робота: виконання курсових і дипломних досліджень, підготовка різноманітних проектів, доповідей на спецсемінарі та ін., які набувають творчого характеру.

Отже, експериментально-дослідне навчання підтвердило припущення, що найбільшу продуктивність для розвитку професійно-креативних якостей майбутніх учителів літератури мають інтенсивні форми й методи навчання, характерні для сучасних освітніх парадигм - проблемної, розвивальної, особистісно орієнтованої й креативної.

Серед основних завдань практичної методичної підготовки майбутніх словесників - оволодіння досвідом інноваційної професійної діяльності. Вагома роль у цьому належить моделюванню студентами уроку літератури як засобу розвитку їхньої готовності до методичної творчості. У ході експерименту визначено особливості творчої діяльності вчителя на кожному з етапів моделювання проекту уроку та необхідні для цього професійно-креативні якості і вміння.

Важливим напрямком практичної підготовки вчителя-словесника до творчої діяльності є формування його здатності до імпровізації - мобільного реагування на непередбачувані ситуації в навчальному процесі, уміння коригувати запланований проект відповідно до нових умов. З'ясовано природу, особливості й різновиди імпровізації в роботі вчителя літератури, фактори що виступають стимуляторами й бар'єрами її здійснення. Визначено критерії готовності майбутніх словесників до імпровізування.

У ІІІ розділі накреслено перспективні напрямки модернізації інших підсистем методичної підготовки студентів-філологів з метою формування їхньої готовності до творчого виконання майбутньої професійної діяльності. Педагогічну практику доцільно організовувати на принципах співтворчості, індивідуально-диференційованого підходу й поетапного збільшення частки продуктивного компоненту в методичній діяльності студентів. З'ясовано умови, що сприяють зростанню творчого потенціалу практикантів:

- оптимальний підбір базових шкіл відповідно до розроблених критеріїв;

- попередня підготовка організаторів практики та методистів до керування процесом розвитку методичної творчості студентів;

- атмосфера співробітництва і взаємодопомоги в базовій школі та групі практикантів;

- постановка перед студентами творчих дидактично-методичних завдань.

Розвитку професійно-креативних якостей практикантів сприяє використання самоаналізу відеозапису проведеного уроку; ділових ігор, конкурсів; збирання матеріалів для “Банку методичних ідей”, складання кейсів; проведення презентації й захисту проектів та портфоліо практиканта; методичної конференції “Творчі пошуки і знахідки педагогічної практики”; автентичної бесіди “Мої досягнення й прорахунки в організації практики”; ведення щоденника педагогічної саморефлексії тощо.

Перспективним напрямом модернізації методичної підготовки майбутніх учителів літератури є інтенсифікація їхньої самостійної роботи, активне запровадження таких сучасних форм її організації та контролю, як тестування й рейтингова система оцінювання знань. У ході дослідного навчання використовувались різноманітні види тестових завдань з несконструйованою, частково чи повністю сконструйованою відповіддю.

Значний вплив на підвищення творчого потенціалу майбутніх словесників має науково-дослідна робота, котра проходила наскрізним вектором через усю теоретичну і практичну підготовку в курсі методики викладання літератури, а також виокремлювалась у спеціальних формах самостійної діяльності. Продуктивним напрямом удосконалення методичної підготовки студентів-філологів вважаємо гармонійне поєднання випробуваних форм і видів НДРС, зокрема наукових гуртків, підготовки конкурсних, курсових, дипломних робіт, участі в наукових олімпіадах, а також сучасних різновидів - магістерських робіт, різноманітних проектів (дослідницьких, творчих, інформаційних, практично-зорієнтованих, ігрових тощо). Прикметною рисою є підвищення рівня самостійності і творчості студентів. вчитель креативний освіта професійний

Позитивну роль у формуванні індивідуально-творчої особистості майбутніх словесників відіграє позааудиторна робота з методики викладання літератури, спрямована на професіоналізацію всіх виховних впливів з метою надання процесу здобуття вчительського фаху особистісного забарвлення. Значний потенціал у поглибленні знань, умінь і навичок студентів з методики літератури й розвитку їхніх професійно-креативних якостей виявили майстер-класи, творчі зустрічі з учителями-новаторами, письменниками, перегляд та обговорення театральних вистав, кіно-, телефільмів про педагогічну працю, читацькі конференції, відвідання мистецьких виставок, творчі студії, літературно-художні форми узагальнення свого педагогічного ідеалу у віршах, есе, нарисах, оповіданнях тощо.

Отже, у третьому розділі дослідження описано спроектовану модель навчально-методичної системи розвитку креативності майбутніх учителів літератури в контексті їхньої методичної підготовки та визначено умови її ефективності.

У четвертому розділі “Реалізація навчально-методичної системи розвитку креативності майбутніх учителів літератури в процесі експериментальної роботи” висвітлено методику проведення дослідно-експериментальної роботи та аналіз результатів формувального експерименту, визначено критерії й рівні розвитку актуальної креативності майбутніх учителів літератури.

З метою ефективної реалізації запропонованої системи, викладачі ВНЗ та вчителі середніх навчальних закладів різного типу, котрі брали участь в експериментальній роботі, були ознайомлені з методикою її проведення. Це відбувалося у формі інструктажів, бесід, самостійного ознайомлення зі змістом програм та методичних рекомендацій. Для проведення експерименту було обрано групи студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Глухівського державного педагогічного університету, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Усього дослідженням було охоплено 1153 студенти. В експериментальних групах (591 осіб) заняття проводилося за напрацьованою методикою, у контрольних (562 осіб) - традиційно. Експериментальна робота здійснювалася в процесі вивчення студентами курсу “Методики викладання української літератури” та спецсемінару “Основи методичної творчості вчителів літератури”.

На першому етапі експерименту проведено підготовчу роботу: розроблено програму й методичні рекомендації для викладачів і студентів, визначено критерії й рівнів розвитку актуальної креативності майбутніх учителів літератури. На основі принципів ідентичності й рівності навчальних умов визначено контрольні та експериментальні групи.

Другий етап експерименту мав на меті впровадження в систему методичної підготовки ВНЗ теоретичних положень дослідного навчання, сутність якого полягала в цілеспрямованому зміщенні акценту з нормативно-регламентованої на творчу стратегію.

З метою з'ясування ефективності формувального експерименту на основі діяльнісно-особистісного підходу розроблено критерії й рівні розвитку актуальної креативності майбутніх учителів літератури. Відповідно до концептуального твердження, що формування актуальної креативності особистості вчителя літератури можливе лише в процесі методичної діяльності, виокремлюємо три блоки якостей і вмінь, необхідних на кожному з етапів методичної творчості:

І) на етапі виникнення творчого задуму:

- усвідомлення творчої сутності професійної діяльності вчителя літератури;

- мотиваційна спрямованість на пошук нестандартних, відмінних від традиційних способів розв'язання дидактично-методичних завдань;

- знання теорії методичної творчості;

- чутливість до суперечностей у навчальному процесі;

- почуття новизни, схильність до сумнівів;

2) на евристичному етапі:

- здатність змінювати мету й завдання уроку відповідно до конкретних умов;

- здатність до художньо-дослідницької діяльності, використання різних шляхів і видів аналізу літературного твору;

- здатність змоделювати структуру нетрадиційних типів уроку літератури;

- здатність відбирати й комбінувати методи і прийоми, що дають змогу досягти вищої результативності навчання;

- здатність доцільно й оригінально відбирати засоби навчання для оснащення уроку, а при необхідності виготовити їх самостійно;

- здатність уміло комбінувати різні форми роботи учнів (індивідуальні, парні, групові);

- здатність конструювати оригінальні, індивідуально-диференційовані домашні завдання різних типів;

- розвинені педагогічна інтуїція, творча уява, передбачення, емпатія;

- здатність розв'язувати типові і творчі завдання, ініціативність і самостійність;

- здатність проаналізувати й ефективно застосувати здобутки передового педагогічного досвіду;

- здатність організувати співтворчу взаємодію з учнями;

- здатність до імпровізації;

3) на етапі завершення:

- потреба в самоаналізі результатів методичної діяльності з метою її вдосконалення;

- здатність коригувати змодельований проект уроку чи виховного заходу.

На основі визначених критеріїв виокремлено умовні рівні розвитку актуальної креативності майбутніх учителів літератури:

* низький (Н);

* середній (С);

* достатній (Д);

* високий (В).

У ході третього етапу формувального експерименту контрольно перевірялась ефективність напрацьованої навчально-методичної моделі розвитку креативності майбутніх учителів літератури. Студентам експериментальних і контрольних груп було запропоновано комплекс завдань, що включав такі різновиди:

- діагностичні зрізи щодо визначення рівня актуальної креативності;

- письмові й усні завдання, спрямовані на з'ясування рівня розуміння ними понять “методична творчість”, “педагогічна креативність”, “креативні риси вчителя літератури”;

- анкетування (модифікований тест “Креативність” Н.Вишнякової), що визначало рівень готовності студентів-філологів до творчої методичної діяльності;

- індивідуальні й групові бесіди з викладачами і студентами.

Результати контрольного експерименту в узагальненому вигляді представлено на рис. 2.

Як видно з діаграми, кількісні показники виконання контрольних завдань підтверджують ефективність розробленої моделі. Варто зазначити, що студенти контрольних груп, у яких навчання проводилося за традиційною системою, обирали для виконання завдання переважно репродуктивного й репродуктивного-творчого рівнів. Більшість з них відчувало значні труднощі при виконанні завдань творчо-репродуктивного і творчого рівнів, що засвідчує недостатню сформованість їхньої готовності до методичної творчості в майбутній професії. Учасники експериментальних груп упоралися із запропонованими завданнями значно краще.

Динаміка процесу формування розвитку креативних якостей майбутніх учителів-словесників відстежувалась протягом формувального експерименту - на його початку та наприкінці. Отримані результати дають право стверджувати, що в контрольних групах з традиційним викладання методики української літератури за нормативно-рецептивною стратегією суттєвих змін у формуванні професійно-креативних рис особистості студентів-філологів не відбулося. І навпаки, в експериментальних групах, де методична підготовка здійснювалась за спроектованою моделлю, зросли кількісні і якісні показники творчого потенціалу майбутніх учителів літератури.

Посилилось мотиваційне спрямування студентів на творче виконання своїх професійних обов'язків; зріс інтерес до методики викладання літератури, методичної творчості й набутків передового педагогічного досвіду вчителів-новаторів; частотнішим став вияв ініціативи, самостійності, активності студентів у розв'язанні дидактично-методичних завдань. Учасники дослідно-експериментального навчання були більше зорієнтовані на пошуки оригінальних способів вирішення навчальних ситуацій, частіше практикували у своїй діяльності використання різних типів уроку літератури, інтерактивних форм, методів і прийомів навчальної діяльності.

Кількісні показники динаміки рівня розвитку актуальної креативності майбутніх учителів літератури узагальнено в табл. 1.

Отримані результати рівнів сформованості професійно-креативних якостей студентів-філологів засвідчили позитивну динаміку процесу

формування їхньої готовності до творчої методичної діяльності.

Характер відмінностей між результатами сформованості креативності особистості на всіх рівнях засвідчує поступовість, дотримання оптимального темпу процесу, гнучкість функціонування розробленої системи.

Таким чином, результати експериментальної роботи підтвердили робочу гіпотезу дослідження.

ВИСНОВКИ

1. Професійно-педагогічна діяльність учителя літератури має іманентно творчий характер, зумовлений креативогенною сутністю мистецтва слова й педагогічного процесу. Доведено, що викладання літератури - це специфічна галузь педагогічної діяльності, котра вимагає від особистості вчителя нестандартного художньо-педагогічного мислення, відкритості до діалогу в координатах “письменник - учитель - учень”, постійних творчих пошуків. Викладач літератури “приречений” на творчість, яка детермінована предметом його діяльності, специфічною естетичною природою процесу передавання учням літературних знань, особливою роллю цієї шкільної дисципліни у творенні духовного світу юних особистостей і розвитку їхніх творчих здібностей.

2. З'ясовано, що структура професійно-педагогічної діяльності словесника містить художньо-дослідницький, методичний, педагогічний і комунікативний компоненти. Теоретично обґрунтовано значення методичної діяльності як важливої складової фахової компетенції сучасного вчителя. Вона розглядається як поєднання інтелектуальної та практичної діяльності, спрямованої на створення моделі майбутньої предметно-педагогічної взаємодії з учнями, проектування, конструювання й реалізацію її змісту й технології в навчально-виховному процесі з метою більш ефективного впливу на розвиток школярів засобами словесного мистецтва.

3. Доведено, що словесник як творець інтелектуальної, духовної й моральної сфери юної особистості має бути особливо чутливим до інновацій, здатним до їх сприйняття, впровадження і творення у власній роботі. Це зумовлює потребу його готовності до методичної творчості, що трактується нами як діяльність, спрямована на постановку дидактично-методичних завдань з удосконалення змісту, структури й системи шкільної літературної освіти та пошук нестандартних, оригінальних шляхів і засобів їх вирішення з метою розвитку суб'єктів навчально-виховної взаємодії за допомогою художнього слова.

4. Встановлено, що структура методичної творчості вчителя літератури має трикомпонентну будову й містить когнітивний, діяльнісний та особистісний складники. Когнітивний компонент виконує системотвірну функцію, є будівельним матеріалом для творчої методичної діяльності, це - професійні знання, що в єдності з творчим мисленням і творчою уявою складають основу для народження нових задумів. До діяльнісного компонента входять професійно-педагогічні вміння і творчі способи вирішення дидактично-методичних завдань, а також досвід творчої діяльності й індивідуально-творчий стиль. До особистісного компонента належать риси різних сфер особистості. Доведено провідну роль особистісного компонента в процесі методичної творчості, оскільки від рівня сформованості його складових залежить націленість учителя на самовдосконалення на шляху до професійної творчості та якість результатів його праці.

5. Узагальнення результатів дослідження дає підстави стверджувати, що процес викладання літератури потребує розвинених креативних здібностей особистості, котрі детермінують її творчий підхід до виконання професійних обов'язків. Креативність учителя літератури розглядаємо як здатність пластично й адекватно змінювати досвід методичної діяльності, що перестав бути продуктивним за певних умов, а також створювати нові цілі, оригінальні засоби й способи навчальної взаємодії з учнями з метою їхнього творчого розвитку за допомогою мистецтва слова. Креативність словесника в методичній сфері професійної діяльності виявляється в таких основних діях:

- усвідомленні та подоланні бар'єрів, стереотипів, змістових і поведінкових шаблонів;

- пластичній модифікації досвіду за допомогою перекомбінації вже відомих елементів, методів, прийомів навчальної діяльності та формулювання нових цілей і засобів їх втілення;

- педагогічній імпровізації в ході реалізації педагогічного задуму;

- прагненні до особистісного самовираження у творчій діяльності, виробленні індивідуально-творчого стилю роботи;

- бажанні забезпечити сприятливі умови для творчого розвитку учнів;

- здатності швидко й ефективно адаптуватися в динамічних обставинах навчально-виховного процесу.

Вибудувана модель креативних рис особистості, професійно сутнісних для творчої методичної діяльності вчителя літератури. Це стійкі якості психічної сфери індивіда, які в комплексі забезпечують творчий стиль поведінки, діяльності, продуктивність й унікальність її способів і результатів, а також готовність до творчих конструктивних перетворень. Розроблена модель містить мотиваційні, інтелектуальні, емоційні, естетичні, комунікативні, екзистенціальні властивості психічної сфери особистості.

6. На підставі вивчення стану досліджуваної проблеми виявлено необхідність удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів літератури в педагогічних університетах, оскільки в традиційній освітній парадигмі зроблено акцент на засвоєнні нормативного компонента при недостатній увазі до творчого. Це збільшує диспропорцію між суспільними вимогами до вчителя-творця та реальним рівнем готовності випускників ВНЗ до творчої професійної діяльності.

Потреба модернізації навчального процесу у вищій школі зумовила необхідність розроблення моделі навчально-методичної системи розвитку креативності студентів-філологів у контексті курсу “Методика викладання української літератури”.

7. Розроблено модель навчально-методичної системи розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів літератури, яка ґрунтується на методологічному положенні психологів, що в студентські роки в процесі оволодіння майбутнім фахом яскраво виявляються індивідуально-креативні риси особистості. Загальна концепція розробленої моделі заснована на досягненнях креалогії та креагогіки. Її засадничою ідеєю є твердження, що формування креативності майбутніх учителів літератури - важлива складова їхньої професійно-методичної підготовки; це багатовимірний процес якісних змін психологічної сфери особистості, який відбувається поетапно і в логічній послідовності за певних психолого-педагогічних умов з використанням методів, прийомів, видів, форм і засобів навчання, котрі найбільш ефективно впливають на підвищення творчого потенціалу студентів у ВНЗ.

Модель вибудована на креативно-інноваційній стратегії, сутність якої полягає в зміні вектора методичної підготовки майбутніх учителів літератури з нормативно-регламентованого на творчий компонент, що передбачає перенесення центрації з передавання знань про способи традиційного вирішення методичних завдань на формування в студентів готовності до сприйняття, використання і творення педагогічних інновацій, а також на самовдосконалення й саморозвиток професійно сутнісних креативних якостей особистості.

Змістову частину методичної системи складають науково-методичні знання, поняття про методичну творчість учителя літератури, її специфіку й закономірності; педагогічну креативність; професійно сутнісні креативні якості словесника; відомості про здобутки передового педагогічного досвіду; власний досвід творчої діяльності майбутніх освітян.

У розвитку креативності студентів виокремлено три етапи:

- діагностично-інформаційний, що передбачає підготовку до формування професійно-креативних якостей майбутніх освітян, надання їм знань про особливості методичної діяльності вчителя літератури, її нормативний і творчий компоненти, діагностування рівня потенційної креативності особистості;

- репродуктивно-творчий етап, метою якого є засвоєння студентами знань і способів діяльності, навчання їх комбінуванню, трансформації і відбору відповідно до реальних умов; моделювання навчально-виховного процесу з внесенням елементів новизни;

- на творчо-репродуктивному етапі студенти набувають уміння творчо моделювати процес викладання літератури в школі.

8. Результати дослідного навчання засвідчили правильність обраних напрямів розвитку креативності - еврилогізації й психологізації методичної підготовки. Найбільшу продуктивність у розвитку професійно-креативних якостей студентів виявили інтенсивні форми й методи навчання, що, на відміну від традиційних репродуктивно-інформаційних, спрямовані не лише на розвиток логічних операцій мислення, а й на розкріпачення правопівкульних процесів психічної діяльності людини - стимулювання творчого мислення, несвідомої обробки інформації, розвиток інтуїції, уяви, натхнення, антиципації, емпатії тощо. У дослідному навчанні були задіяні інтенсивні форми й методи, характерні для сучасних освітніх парадигм - креативної, проблемної, розвивальної, особистісно орієнтованої та продуктивної.

9. Установлено перспективні тенденції модернізації основних підсистем методичної підготовки майбутніх учителів літератури в педагогічному ВНЗ - теоретичної, практичної, самостійної, науково-дослідної, позааудиторної.

Значну роль у формуванні креативності словесників відіграє педагогічна практика, організована на принципах співтворчості, індивідуально-диференційованого підходу й поетапного збільшення частки продуктивного компонента в методичній діяльності студентів-практикантів.

Особливу потужність у підвищенні творчого потенціалу майбутніх учителів літератури виявила науково-дослідна робота студентів, котра проходила наскрізним вектором через усю теоретичну і практичну підготовку в курсі методики викладання літератури. Перспективним напрямком її модернізації є гармонійне поєднання традиційних форм (наукових гуртків, виконання конкурсних робіт, участь в олімпіадах, підготовка курсових і дипломних робіт), а також сучасних форм, а саме магістерських робіт та різноманітних проектів.

Розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів літератури істотно сприяє збільшення питомої ваги самостійної роботи в їхній професійно-методичній підготовці та її креативна центрація. Застосування рейтингової системи контролю й оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів виступає ефективним чинником їхнього творчого саморозвитку, засобом залучення до активного оволодіння професією педагога.

Вектором удосконалення позааудиторної робота з методики викладання літератури має стати професіоналізація всіх виховних впливів, що надасть навчально-виховному процесу ВНЗ особистісного забарвлення.

10. Серед критеріїв розвитку креативності майбутніх учителів літератури виокремлено три блоки якостей і вмінь, необхідних на кожному з етапів їхньої методичної творчої діяльності: виникнення творчого задуму; його розроблення та оцінювання продукту діяльності.

11. Дослідно-експериментальна робота підтвердила ефективність напрацьованої моделі. Одним із результатів дослідного навчання стало збільшення кількості студентів експериментальних груп з високим і достатнім рівнями сформованості професійно-креативних здібностей.

Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія правильна, концепція плідна, визначені завдання реалізовано, мета досягнута, отримані наукові положення мають важливе значення для теорії і практики методики навчання української літератури.

З огляду на актуальність теми і її недостатню розробленість у науці на сучасному етапі пропоноване дослідження може бути використане вченими-методистами для подальшого аналізу проблеми, а також викладачами ВНЗ і вчителями літератури середніх навчальних закладів різного типу для вдосконалення своєї професійно-методичної діяльності. На вироблених концептуальних засадах можливе конструювання варіативних шляхів модернізації навчально-виховного процесу у вищій школі.

У ході дослідження актуалізувались інші аспекти, пов'язані з проблемою розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів літератури, які ще чекають свого вирішення: розгляд механізму розвитку креативності студентів в умовах ступеневої освіти; наступність у формуванні професійно-креативних якостей словесників від допрофесійної до фахової підготовки, а також на стадії самостійної професійної діяльності тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографії

1. Куцевол О.М. Теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури. - Вінниця: Глобус-прес, 2006. - 348 с.

Навчальні підручники та посібники

2. Куцевол О.М. Українська література: Хрестоматія-посібник для позакласного читання. 5 клас. - К.: Генеза, 2007. - 360 с. (Гриф МОН України).

3. Куцевол О.М. Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 кл. Донецьк: ВКФ “БАО”, 2001. - 832 с. (Гриф МОН України, у співавторстві з О.О.Ісаєвою; автором розроблено методику вивчення творчості окремих письменників).

4. Куцевол О.М. Сучасний урок зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. - К.: Академія, 2003. - 288 с. (Гриф МОН, у співавторстві з О.М.Ніколенко; автором розроблена типологія уроків літератури та методика вивчення творчості окремих письменників).

5. Куцевол О.М. Зарубіжна література. 9 кл.: Розгорнуте планування уроків. - К.: Ленвіт, 2002. - 144 с. (Гриф МОН України).

6. Куцевол О.М. Світ Шекспіра: Посібник для вчителя. - Харків: Веста; Видавництво “Ранок”, 2003. - 288 с.

Статті в наукових журналах та збірниках

7. Куцевол О.М. Творчий характер художньо-дослідницької діяльності вчителя літератури // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди: Науково-теоретичний збірник. - Тернопіль: Вид-во “Астон, 2006. - С.98-105.

8. Куцевол О.М. Портрет творчого вчителя літератури // Дивослово. - 2007. - № 1. - С.24-29.

9. Куцевол О.М. Особливості творчої методичної діяльності вчителя літератури // Дивослово. - 2006. - № 12. - С.17-22.

10. Куцевол О.М. Творча сутність професійної діяльності вчителя літератури // Дивослово. - 2006. - № 5. - С.14-21.

11. Куцевол О.М. Методика літератури - наука, заснована на творчості // Дивослово. - 2006. - № 3. - С.19-25.

12. Куцевол О.М. Розвиток креативності студентів-філологів як один із шляхів удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів літератури // Вісник Глухівського держ. пед. ун-ту. Серія: Педагогічні науки. Вип. 7. - Глухів: ГДПУ, 2006. - С.28-35.

13. Куцевол О.М. Інноваційні форми й методи організації самостійної роботи студентів у контексті методичної підготовки майбутніх учителів літератури // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, проблеми: Зб. наук. праць. - Вип. 11. - К.; Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2006. - С.284-290.

14. Куцевол О.М. Підготовка майбутніх учителів літератури до педагогічної імпровізації як виду творчої методичної діяльності // Наук. часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. - Вип. 4 (14). - К.: НПУ, 2005. - С.241-247.

15. Куцевол О.М. Методична творчість учителя літератури - потреба сучасної школи // Всесвітня літ-ра в середн. навч. закл. України. - 2005. - № 6. - С. 9-13.

16. Куцевол О.М. Педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів-словесників у курсі методики викладання літератури // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. - № 6 (30). - Ч.1. - С.97-104.

17. Куцевол О.М. Розвиток творчої уяви читачів у процесі вивчення імпресіоністичної прози М.Коцюбинського в 10 кл. // Наукові записки Вінницького держ. педагогічного університету. Серія “Філологія”. - Вип. 7. - Вінниця, 2005. - 151-155.

18. Куцевол О.М. Співтворчість педагога та студентів - вектор викладання курсу методики літератури у вищій школі // Наукові записки Вінницького держ. педагогічного університету. Серія “Педагогіка і психологія”. - Вип. 13. - Вінниця, 2005. - 119-121.

19. Куцевол О.М. Розвиток творчої активності студентів-філологів у курсі методики вивчення літератури // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. праць Волинського держ. університету ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2004. - Вип. 3-4 (28-29). - С.208-214.

20. Куцевол О.М. Методи і прийоми стимулювання творчої активності школярів на уроках літератури // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. праць Волинського держ. університету ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2004. - Вип. 2 (27). - С.174-180.

21. Куцевол О.М. Будівничий перекладацьких мостів: Урок-літературознавче дослідження перекладацької спадщини М.Рильського. 10 кл. // Українська мова і літ-ра в середн. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2005. - № 2. - С.30-44.

22. Куцевол О.М. Методика уроку компаративного аналізу // Всесвітня літ-ра в середн. навч. закл. України. - 2004. - № 10. - С.2-7.

23. Куцевол О.М “У слові я з'явлюся знов...”: (Конспект інтерактивного уроку-інтерв'ю, присвяченого 90-літньому ювілею українського перекладача і поета Дмитра Паламарчука // Українська мова і літ-ра в середн. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2004. - № 5-6. - С.43-62.

24. Куцевол О.М. Культурологічний аналіз // Всесвітня літ-ра в середн. навч. закл. України. - 2004. - № 6. - С.33-35. (У співавторстві з О.М.Ніколенко; автором розроблено методику проведення уроку культурологічного аналізу).

25. Куцевол О.М. Кореляція проекту уроку та імпровізації в процесі творчої методичної діяльності вчителя літератури // Вісник Житомирського педагогічного університету. - Житомир: ЖДПУ, 2004. - Вип. 15. - С.19-23.

26. Куцевол О.М. Екскурсія до музею, якого поки що немає: До 95-річчя до дня народження Григорія Кочура // Українська мова і літ-ра в середн. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2003. - № 5. - С.50-61.

27. Куцевол О.М. Структура сучасного уроку зарубіжної літератури // Всесвітня літ-ра в середн. навч. закл. України. - 2003. - № 3. - С.38-40.

28. Куцевол О.М. Урок-гра. Урок-екскурсія // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2002. - № 5. - С.52-55.

29. Куцевол О.М. Як залучити учня до книги (Роздуми над посібником О.Ісаєвої “Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури” // Всесвітня літ-ра в середн. навч. закл. України. - 2002. - № 2. - С.10-11.

30. Куцевол О.М. Орієнтовне планування уроків зарубіжної літератури за програмою 2001р. 9 кл. // Всесвітня літ-ра в середн. навч. закл. України. - 2001. - № 8. - С.33-36; № 9. - С.38-43; № 10. - С.31-36; №11. - С.69-73; № 12. - С.2-11; 2002. - № 1. - С.25-32; № 2. - С.32-38; № 3. - С.28-33; № 4. - С.29-35.

31. Методика - жива наука! Інтерв'ю з канд. пед. наук, доцентом Вінницького педагогічного університету О.Куцевол // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2002. - № 1. - С.2-6.

32. Куцевол О.М. Методи вивчення зарубіжної літератури в середніх класах. // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2001. -

№ 12. - С.2-11.

33. Куцевол О.М. Урок-конкурс виразного читання: його завдання та методика проведення // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2001. - № 6. - С.47-48.

34. Куцевол О.М. Як навчити дітей читати? Виховання кваліфікованого читача // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2001. - №5. - С.2-7.

35. Куцевол О.М. Сучасні типи уроків зарубіжної літератури. Стаття 3 // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2001. - № 3. - С.24-26.

36. Куцевол О.М. Сучасні типи уроків зарубіжної літератури. Стаття 2 // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2001. - № 2. - С.52-56.

37. Куцевол О.М. Сучасні типи уроків зарубіжної літератури. Стаття 1 // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2001. - № 1. - С.30-33.

38. Куцевол О.М. Віч-на-віч із Гомером говорив: Урок позакласного читання за творчістю поета і перекладача Бориса Тена // Українська мова і літ-ра в середн. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2001. - № 2. - С.37-49.

39. Куцевол О.М. Шлях до джерел: Творчий портрет Миколи Зерова // Українська мова і літ-ра в середн. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2001. - № 1. - С.68-82.

40. Куцевол О.М. Чи потрібен Рафалович Україні? (Система уроків за повістю І.Франка “Перехресні стежки” в 10 кл.) // Українська мова і літ-ра в середн. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2000. - № 6. - С.84-99.

41. Куцевол О.М. Татьянин сон (по роману А.Пушкина “Евгений Онегин”): Образец поурочного плана урока зарубежной лит-ры. 9 кл. // Заруб. літ-ра в навч.закладах. - 2000. - № 11. - С.9-12.

42. Куцевол О.М. “Він жив для Англії і світу”: Вивчення поеми Дж.Г.Бай-рона “Паломництво Чайльд Гарольда”. 9 кл. // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2000. - № 10. - С.30-35.

43. Куцевол О.М. Специфіка та методика проведення літературних вечорів у школі // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2000. - № 8. - С.2-6.

44. Куцевол О.М. “Золоті зерна мудрості, невгасимий вогонь духовності”: Система уроків з вивчення поем Гомера “Іліада” й “Одіссея”. 9 кл. // Заруб. літ-ра в навч. закладах. - 2000. - № 8. - С.6-20.

45. Куцевол О.М. Підготовка уроку зарубіжної літератури: розрахунок плюс натхнення. Лекція ІІ // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2000. - № 7. - С.4-13.

46. Куцевол О.М. Урок, на який чекають. Лекція І // Всесвітня літ-ра та культура в навч. закл. України. - 2000. - № 4. - С.37-42.

47. Куцевол О.М. Через магический кристалл: Анализ романа А.Пушкина “Евгений Онегин” через призму его эпиграфов. 9 кл. // Заруб. літ-ра в навч. закладах. - 2000. - № 4. - С.4-10.

48. Куцевол О.М. З дивакуватим рицарем через віки: Система уроків за романом М.Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”. 8 кл. // Заруб. літ-ра в навч. закладах . - 2000. - № 2. - С.32-43.

49. Куцевол О.М. “Болів я болем слова нашого”: Урок позакласного читання за творчістю Григорія Кочура // Дивослово. - 2000. - № 1. - С.42-46.

50. Куцевол О.М. “Вести до сонця - то моя професія”: Інтегрований урок позакласного читання [укр. літ-ра й зарубіжна літ-ра] про творчість Миколи Лукаша. 9 кл. // Українська мова і літ-ра в середн. школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 1999. - № 3. - С.74-85.

51. Куцевол О.М. Перегляд та обговорення театральної вистави за п'єсою В.Шекспіра “Король Лір”: Мистецький позакласний захід // Заруб. літ-ра в навч. закладах. - 1999. - № 7. - С.32-37.

52. Куцевол О.М. Подорож до країни, яку вигадав Свіфт: Система уроків з вивчення “Мандрів Гулівера” Дж.Свіфта. 7 кл. // Заруб. літ-ра в навч. закладах. - 1999. - № 6. - С.9-14.

...