Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Гігієнічне обгрунтування системи контролю за навчанням школярів при семестрово-заліковій формі навчання

Гігієнічне обгрунтування системи контролю за навчанням школярів при семестрово-заліковій формі навчання

Розробка науково обгрунтованої комплексної системи гігієнічного контролю за організацією внутрішньошкільного середовища. Попередження несприятливих наслідків розумового перевантаження і гіпокінезії студентів університету засобами фізичного виховання.

Рубрика	Педагогика
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	27.09.2014
Размер файла	598,4 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://allbest.ru

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М.МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ”

УДК 613.955:371.711+371.21

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Гігієнічне обґрунтування системи контролю за навчанням школярів при семестрово-заліковій формі навчання

14.02.01 - гігієна

Колпакова Тетяна Михайлівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державній установі “Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України”.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бесєдіна Олександра Андріївна, Державна установа “Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України”, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, завідувач кафедри пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни

Доктор медичних наук, професор Коробчанський Володимир Олексійович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології №1

Захист відбудеться “ 14 ” вересня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” за адресою: 02094, м.Київ-94, вул.Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України” (м. Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий “ 14 ” серпня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Несприятлива демографічна ситуація в Україні, зниження рівня здоров'я дітей і підлітків суттєво ускладнюють розв'язання важливої проблеми щодо збереження і зміцнення їх здоров'я (Сердюк А.М., 2001; Моісеєнко Р.О., 2002; Коренєв М.М., Даниленко Г.М., 2003; Неділько В.П., Каменська Т.М., Руденко С.А., 2004).

У сучасних умовах до особливостей негативних зрушень здоров'я школярів належать погіршення показників соматичного і нервово-психічного розвитку, поширеність хронічних хвороб, порушення репродуктивної системи (Коренев Н.М., Левенець С.А., 2001; Берзінь В.І., 2001; Бердник О.В., 2001; Гребняк Н.П., 2003; Кучма В.Р., Сухарева Л.М., Рапопорт И.К., Кононова С.Р., 2003; Сердюк А.М., Полька Н.С., Г.М.Еременко та ін. 2004).

Актуальність гігієнічних проблем учбової діяльності школярів особливо зростає у зв'язку з тим, що сучасний етап освіти характеризується широким використанням інноваційних педагогічних технологій, що передбачено Законом України "Про загальну середню освіту", національною програмою "Діти України", державною національною програмою "Освіта" (Україна ХХІ століття). Однак у сучасних умовах реформування освіти в Україні виникає ряд гігієнічних проблем, пов'язаних зі збереженням здоров'я учнів, через те що інноваційні процеси, які включають нові ідеї і технології, функціонують, як правило, без належного науково-практичного обґрунтування і реалізуються у якості педагогічного пошуку, при якому відсутні спеціальна система, план, програма, а також їх оцінка і гігієнічний контроль (Гребняк Н.П., 2001; Янко Н.В., 2001; Сергета І.В., Редчіц М.А., 2002; Берзинь В.И., Стасюк Л.А., 2002; Полька Н.С., Лебединець Н.В., 2006). Педагогічні інновації часто застосовуються без достатнього урахування стану здоров'я, індивідуальних психофізіологічних особливостей, віку, статі, особливостей адаптації учнів до учбової діяльності.

У теперішній час у загальноосвітніх навчальних закладах України активно використовується принципово нова модель організації навчання - інноваційна педагогічна технологія - семестрово-залікова форма навчання (СЗФН).

Між тим, на сьогоднішній день не здійснена відповідна до сучасних вимог комплексна гігієнічна оцінка організації умов учбово-виховного процесу (УВП), обсягів учбового навантаження і режиму дня в умовах СЗФН, не досліджені стан здоров'я учнів у процесі навчання, динаміка їх розумової працездатності, соціально-психологічна адаптація, не розроблено ефективних та доцільних підходів до корекції можливого несприятливого її впливу на функціональний стан учнів у процесі навчання, відсутня система гігієнічного обґрунтування контролю за їх навчанням в умовах інноваційної педагогічної технології.

Актуальність проблеми, медико-соціальна значущість та її недостатня наукова розробленість зумовили необхідність фізіолого-гігієнічні оцінки даної інноваційної технології і розробки системи гігієнічного контролю за організацією навчання школярів, його наукового обґрунтування в умовах СЗФН. Все це зумовило вибір теми, мети і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України “Розробити систему контролю впливу учбової діяльності на здоров'я школярів”, (№ держреєстрації 0197 U001583) і розроблялась у межах Національної програми “Діти України”.

Мета і задачі дослідження. Мета - наукове обґрунтування комплексної системи фізіолого-гігієнічного контролю за організацією учбової діяльності учнів 5-11 класів, які вчаться в умовах інноваційної педагогічної технології (СЗФН), спрямованої на збереження і зміцнення їх здоров'я, підвищення функціональних можливостей і соціально-психологічної адаптації.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

1. Дати комплексну фізіолого-гігієнічну оцінку СЗФН, визначити особливості організації учбово-виховного процесу, учбового навантаження, режиму дня, можливості і перспективи використання здоров'язберігаючих компонентів (ЗК).

2. Вивчити і дати оцінку стану здоров'я учнів у динаміці навчання при різних формах організації учбової діяльності (інноваційна технологія і традиційна).

3. Дослідити динаміку функціонального стану провідних систем організму учнів - центральної нервової системи (ЦНС), серцево-судинної системи (ССС), психологічного статусу (ПС) під впливом учбового навантаження, особливості адаптації в умовах СЗФН і традиційної форми навчання.

4. Визначити фактори учбової діяльності і режиму дня, які можуть негативно впливати на функціональний стан учнів, а також умови і засоби реалізації здоров'язберігаючих компонентів СЗФН.

5. Розробити, науково обґрунтувати і впровадити в практику в школах, реалізуючих СЗФН, комплексну систему фізіолого-гігієнічного контролю за організацією: умов навчання, учбово-виховного процесу, режиму дня, позашкільної діяльності, медичного забезпечення, психологічного і валеологічного супроводження учнів 5-11 класів в умовах СЗФН.

Об'єкт дослідження: процес навчання учнів 5-11 класів в умовах СЗФН і традиційної школи.

Предмет дослідження: стан здоров'я учнів, показники функціонального стану ЦНС (розумової працездатності), ССС, ПС, соціально-психологічної адаптації і їх зміни в процесі навчання в умовах СЗФН і традиційної форми навчання.

Методи дослідження: гігієнічні, клінічні, фізіологічні, психологічні, соціологічні, математико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У ході досліджень вперше здійснена комплексна фізіолого-гігієнічна оцінка нової форми навчання.

Досліджено вплив компонентів, що складають СЗФН, на показники функціонального стану організму учнів, з'ясована залежність їх реагування від організації УВП, навантаження, віку, статі та стану здоров?я.

Визначені особливості і динаміка стану здоров'я, розумової працездатності, серцево-судинної системи, психоемоційного статусу і соціально-психологічної адаптації учнів 5-11 класів в умовах СЗФН.

Розроблені гігієнічні принципи і критерії профілактики несприятливих зсувів функціонального стану, гострих і хронічних захворювань учнів.

Вперше науково обґрунтована технологія гігієнічного контролю за організацією учбової і позаучбової діяльності учнів - основні напрямки гігієнічної корекції, а також пріоритетні показники гігієнічної регламентації в умовах СЗФН.

Розроблена науково обґрунтована комплексна система гігієнічного контролю за організацією навчання в умовах СЗФН.

Практичне значення одержаних результатів. На основі даних проведених досліджень розроблена науково обґрунтована комплексна система гігієнічного контролю за організацією внутрішньошкільного середовища (ВС), учбово-виховного процесу, станом здоров'я, розумової працездатності (РП), психологічного статусу, фізичного виховання, психологічного та валеологічного супроводження учнів 5-11 класів в умовах СЗФН.

Матеріали досліджень використані під час підготовки методичних рекомендацій “Індексна оцінка факторів внутрішньошкільного середовища” (1997), “Гігієнічний контроль за організацією навчання школярів в умовах педагогічної інновації - семестрово-залікової форми навчання” (2005), інформаційного листа “Попередження несприятливих наслідків розумового перевантаження і гіпокінезії школярів засобами фізичного виховання при впровадженні нових форм навчання" (№98, 2002), галузевого нововведення “Технологія гігієнічного контролю за впровадженням педагогічних інновацій у навчальну діяльність” (№ 279, 2001), а також при впровадженні в учбовий процес кафедр загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова, Харківського державного медичного університету, Донецького державного медичного університету ім. М.Горького та у практичній діяльності загальноосвітніх закладів з новою формою навчання (СЗФН) - шкіл № 39, № 93, № 115 м.Харкова, № 4 м.Вінниці, № 4 м.Донецька, а також у м.Суми, м.Запоріжжя та ряді закладів охорони здоров'я.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи був особисто здійснений аналіз наукової літератури по темі дисертації, обґрунтовані мета, задачі і вибір методик дослідження, визначена та науково обґрунтована програма роботи.

Самостійно у повному обсязі автором були проведені всі гігієнічні, фізіологічні, психологічні дослідження, здійснений аналіз стану здоров'я, показників провідних систем організму, розумової працездатності, психологічного статусу учнів і залежності їх від організації учбово-виховного процесу в умовах досліджуваних шкіл.

Особисто розроблені методичні підходи до оцінки і контролю за організацією навчання при інноваційній його формі. Автором проведений аналіз, узагальнення отриманих результатів, їх статистична обробка, обґрунтування висновків та основних положень дослідження, які виносяться на офіціальний захист.

Здобувачем особисто розроблена, науково обґрунтована і впроваджена у практику комплексна система гігієнічного контролю за організацією навчання в умовах СЗФН.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи докладені і обговорені на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Здоров'я школярів на межі тисячоліть” (Харків, 2000), міжнародній науковій конференції "Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса" (Донецк, 2000), науково-практичній конференції "Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків" (Харків, 2001), конгресі педіатрів з міжнародною участю "Ребёнок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования" (Київ, 2001), підсумковій науково-практичній конференції "Эпидемиология, экология и гигиена" (Харків, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні технології збереження та зміцнення здоров'я дітей, підлітків та молоді" (Вінниця, 2003), науково-практичній конференції "Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров'я школярів" (Харків, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 21 наукова робота (10 без співавторства), в тому числі 8 статей в наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 10- в матеріалах наукових конференцій, з'їздів, конгресу, а також в 2 методичних рекомендаціях, 1 інформаційному листі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, аналітичного огляду літератури, розділу методики дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Робота викладена на 208 сторінках комп'ютерного друку, в т.ч. обсяг власне тексту становить 180 сторінок, ілюстрована 35 таблицями, 14 рисунками. Бібліографічний покажчик містить 241 джерело літератури, з яких 227 робіт з кириличною графікою і 14 - з латинською графікою.

Перелік умовних скорочень:

ВІК - вегетативний індекс Кердо	РП - розумова працездатність
ВР - вегетативна регуляція	РА - рухова активність
ВС - внутрішньошкільне середовище	САН - самопочуття, активність, настрій
ЕШ - експериментальна школа	СД - серцева діяльність
ЗК - здоров'язберігаючі компоненти	СЗФН -семестрово-залікова форма навчання
ЗПУ - загальна патологічна ураженість	ССС - серцево-судинна система
КШ - контрольна школа	УВП - учбово-виховний процес
ПС - психоемоційний стан	ЦНС - центральна нервова система

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. З метою поглибленого вивчення та оцінки впливу нової форми навчання дослідження проводилися в умовах натурного гігієнічного експерименту у 2 загальноосвітніх школах м.Харкова - № 39, в якій використовувалася інноваційна педагогічна технологія - експериментальна школа (ЕШ) і № 14, де навчання проводилося за традиційною формою - контрольна школа (КШ). Під наглядом у динаміці спостережень знаходилися 819 учнів (347 хлопчиків та 472 дівчаток) середнього та старшого шкільного віку - 10-17 років (5-11 класів). У ЕШ досліджувалися 390 учнів, у КШ - 429.

На першому етапі дослідження вивчалися гігієнічні аспекти організації внутрішньошкільного середовища (ВС): санітарно-гігієнічні умови навчання, організація учбово-виховного процесу, рівень учбового навантаження у школах порівняння, досліджувалися можливості використання здоров?язберігаючих компонентів, проведена комплексна фізіолого-гігієнічна оцінка нової форми навчання.

Впродовж другого етапу дисертаційної роботи проведено вивчення, дана комплексна оцінка і порівняльна характеристика стану здоров'я учнів 5-11 класів в динаміці трьох років навчання в умовах СЗФН і традиційної форми навчання, здійснено дослідження функціонального стану провідних систем організму учнів - центральної нервової системи (розумової працездатності), серцево-судинної системи, психологічного статусу, особливостей соціально-психологічної адаптації.

Третій етап включав дослідження і оцінку впливу учбової діяльності і організації режиму навчання в умовах СЗФН і традиційної форми, а також розробку, наукове обґрунтування, оцінку значущих методів гігієнічного контролю за організацією режиму навчання та показників його ефективності в умовах СЗФН.

Заключний етап (четвертий) полягав у розробці і науковому обґрунтуванні комплексної системи фізіолого-гігієнічного і медико-педагогічного контролю за навчанням школярів спрямованого на формування, збереження і зміцнення здоров'я, підвищення розумової працездатності та соціально-психологічної адаптації в умовах СЗФН. Дані про основні види, методи та обсяг проведених досліджень наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Основні види, методи та обсяг проведених досліджень

Показники, які визначались та методи, що використовувались	Число досліджуваних	Кількість досліджень
Санітарно-гігієнічні показники внутрішньошкільного середовища
Природне освітлення	116	116
Штучне освітлення	114	521
Температура повітря	120	480
Вологість повітря	120	120
Швидкість руху повітря	129	256
Шум	2 школи	8
Відповідність меблів зросту учнів	816	1632
Оцінка факторів внутрішньошкільного середовища (рівень гігієнічного благополуччя)	2 школи	820
Дослідження стану здоров'я учнів
Комплексний медичний огляд	819	1638
Гостра захворюваність учнів	810	1620
Скринінг-тестування стану здоров'я учнів	427	427
Клініко-фізіологічні дослідження
Функціональний стан ЦНС (за даними коректурних проб)	490	5870
Частота серцевих скорочень	435	5450
Артеріальний тиск	810	1618
Пульсовий тиск	260	1040
Оцінка вегетативної забезпеченості СС діяльності (вегетативний індекс Кердо)	191	1146
Психологічний стан учнів
Рівень самооцінки учнів (методика К.Будассі)	435	870
Оцінка психоемоційного стану учнів (тест САН)	420	4040
Оцінка професійних інтересів учнів (методика Е.А.Клімова)	240	476
Оцінка рівня соціально-психологічної адаптації (методика А.В. Фурмана)	248	496
Гігієнічна оцінка організації учбово-виховного процесу
Хронометраж структури уроків	40	200
Хронометраж учбової діяльності учнів (груповий)	280	280
Оцінка учбового розкладу	2 школи	126
Оцінка рівня учбового навантаження	250	250
Оцінка важкості учбових предметів	204	204
Гігієнічна оцінка організації режиму дня
Оцінка режиму дня учнів	355	769
Хронометражні дослідження режиму добової діяльності	140	700
Оцінка учбової успішності учнів	327	3918
Аналіз і оцінка ефективності здоров'язберігаючих компонентів СЗФН	390	780
Загальне число досліджень	35871

Оцінка умов навчання у ЕШ і КШ передбачала використання загальноприйнятих у гігієнічній практиці методик. Для якісної і кількісної характеристики санітарно-гігієнічних факторів був використаний розроблений нами комплексний метод санітарного обстеження шкіл і оцінки факторів ВС, згідно з методичними рекомендаціями (Харків, 1997).

Гігієнічна оцінка організації навчальної діяльності учнів проводилася на основі аналізу учбових планів, розкладу уроків, хронометражних досліджень рівня навантаження в динаміці учбового дня, тижня, семестрів, року. Режим дня учнів вивчався на підставі використання опитувальної анкети, що включала 17 питань з різними варіантами відповідей згідно з методичними рекомендаціями (Харків, 1996).

Стан здоров'я учнів вивчався за даними комплексних медичних оглядів спеціалістами Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, викопіювання первинної медичної і педагогічної документації. З метою здійснення комплексної оцінки стану здоров'я учнів у роботі використаний комплексний метод його вивчення та оцінки у відповідності з методичними рекомендаціями “Комплексная оценка состояния здоровья детей и подростков при массовых врачебных осмотрах" (М., 1982). На основі індивідуальної оцінки стану здоров'я кожного учня всі досліджувані були розподілені за групами здоров'я. Патологічна ураженість аналізувалася за класами хвороб у відповідності з "Міжнародною статистичною класифікацією хвороб МКХ-10". Вивчення гострої захворюваності учнів з тимчасовою втратою працездатності та її аналіз проводилися у відповідності з рекомендаціями А.Г.Сухарева, М.С.Фокиной, В.И.Теленчи (1986). Рівень неблагополуччя здоров'я оцінювався за методикою "Скринінг-тестування здоров'я дітей шкільного віку та підлітків" на підставі суб'єктивних показників стану здоров'я - скарг учнів (1996).

З метою вивчення функціонального стану організму досліджуваних був використаний наступний комплекс методів: розумова працездатність оцінювалася на підставі параметрів, одержаних за допомогою методики дозованих завдань - коректурної проби з використанням таблиць В.Я.Анфімова; функціональний стан ССС вивчався за даними: частоти серцевих скорочень, артеріального тиску (систолічного, діастолічного, пульсового), вегетативного індексу Кердо (ВІК); психологічний стан учнів досліджувався за допомогою методик: соціально-психологічної адаптації школярів А.В.Фурмана, рівня самооцінки учнів за К.Будассі; професійні інтереси визначалися з використанням диференціально-діагностичного опитувальника Е.А.Клімова; психоемоційний стан - за психологічним тестом "САН".

Одержані результати підлягали статистичній обробці з використанням комп'ютерної програми SPSS із застосуванням кореляційного, факторного, кластерного, дисперсійного аналізів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Оцінка санітарно-гігієнічних факторів. Дослідження санітарно-гігієнічних умов навчання дозволило визначити деякі недоліки. Так, аналіз температурних параметрів в учбових приміщеннях шкіл свідчив про те, що середні їх значення були близькими і знаходилися переважно на верхній межі або трохи вище відносного напруження системи терморегуляції, а мінімальні - не спускалися за нижню межу. Параметри відносної вологості в приміщеннях - як середні, так і максимальні її значення - в основному знаходилися у межах гігієнічних нормативів, мінімальні значення були нижче за нижню межу норми. Швидкість руху повітря у класах не перевищувала 0,25 м/с, тобто знаходилася в межах гігієнічних нормативів. Однак, на окремих етапах року - весна (травень), осінь (вересень) - в учбових приміщеннях відмічалося підвищення середньої температури повітря. В ЕШ вона знаходилася в межах 23,0-25,4^оС, відносна вологість складала 65,1-69,9 %, швидкість руху повітря - (0,36±0,09) м/с, а в КШ, відповідно - 23,5-25,0^оС; 64,1-69,6%; (0,33±0,08) м/с. Особливістю денної динаміки температури повітря у класах і кабінетах протягом року було її суттєве підвищення наприкінці занять при порівнянні з вихідним рівнем (p<0,01, p<0,01). В ЕШ питома вага класів з недостатнім рівнем освітлення була на 15 % менше, при порівнянні з КШ. Шкільними меблями відповідно до їх зросту не були забезпечені 8,7% учнів ЕШ і 11 % - КШ .

Використання комплексного методу аналізу і оцінки санітарно-гігієнічних факторів - їх індексна оцінка, а також технології гігієнічного контролю за умовами навчання - дозволило встановити, що “рівень гігієнічного благополуччя” в середньому по порівнюваних школах суттєво не відрізнявся і складав 79,4 балів у ЕШ і 82,3 балів - у КШ.

Гігієнічна оцінка організації УВП в умовах СЗФН. В ході гігієнічної оцінки нової форми навчання визначені її складові елементи і характер їх взаємозв'язку. Основними її елементами є: блокове викладання матеріалу (розвантаження учнів протягом дня, тижня, року), що створює передумови для одержання глибоких знань; семестровий розклад занять (дозволяє щоденно готувати домашні завдання по 2-3 предметам); п'ятиденний учбовий тиждень (збільшення часу відпочинку); спарені скорочені уроки (40хв.+40хв.) - їх застосування дозволяє економити час на кожному уроці і скоротити щоденне готування домашніх завдань; додаткові індивідуальні заняття (за рахунок економії часу за тиждень заповнюються пробіли та поглиблюються знання); підсумкові та тематичні заліки - форми ціннісного контролю знань. Визначені здоров?язберігаючі компоненти СЗФН, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я учнів: оптимізація режиму праці і відпочинку, доцільний розподіл учбового навантаження, підвищення рухової активності; формування умов психологічного і фізіологічного комфорту у школі, забезпечення потреб особистісного розвитку. Встановлено, що СЗФН являє собою цілісну психолого-педагогічну, особистісно-орієнтовану форму навчання, спрямовану не тільки на педагогічні результати, але, що надто важливо, на збереження і зміцнення здоров'я школярів за рахунок реалізації здоров?язберігаючих компонентів.

Гігієнічна оцінка організації УВП в умовах СЗФН свідчила, що основні його принципи - рівень учбового навантаження, структура спарених скорочених уроків, шкільний розклад, кількість видів діяльності протягом уроків, розподіл навантаження в динаміці дня, тижня, року та ін., як правило, дотримуються. Проте, на окремих етапах учбового року (особливо наприкінці) щільність уроків свідчила про інтенсифікацію учбового процесу і істотно не відрізнялась в порівнюваних школах. Відмічені порушення принципів формування і гнучкого використання шкільного компоненту, а також раціонального складення розкладу уроків. Результати оцінки узагальненого рівня учбового навантаження засвідчували наявність перевищення його допустимих сумарних меж (початок і особливо кінець року), що обумовило необхідність у проведенні корекції виявлених порушень і контролю за раціональним гігієнічним забезпеченням УВП.

При цьому визначено, що при дотриманні нормативного гранично допустимого навчального навантаження учнів протягом тижня, рівень загального денного навантаження в ЕШ був значно меншим (на 20 %) у порівнянні з КШ.

Оцінка організації учбово-виховного процесу дозволила встановити, що СЗФН спрямована на раціональну організацію учбової діяльності, цілісну систему знань, формування умов психологічного комфорту у школі і збереження здоров'я учнів шляхом використання властивих їй здоров'язберігаючих компонентів.

На основі отриманих даних вперше здійснено комплексну фізолого-гігієнічну оцінку СЗФН. З метою удосконалення існуючої форми організації учбово-виховного процесу науково обґрунтовано і розроблено рекомендації щодо гігієнічної корекції УВП - забезпечення формування адекватної системи взаємовідносин між функціональними можливостями учнів та їх учбовим навантаженням.

Організація режиму дня в умовах СЗФН. Фізіолого-гігієнічна оцінка режиму дня учнів 5-11 класів ЕШ і КШ дозволила встановити реальну питому вагу окремих елементів у його структурі, їх порушення - недостатнє перебування на відкритому повітрі, скорочення нормативів нічного сну, перевищення часу приготування домашніх завдань, дефіцит рухової активності та ін., а також визначити особливості його організації в умовах СЗФН.

Так, встановлено, що здоров?язберігаючі компоненти забезпечують скорочення часу виконання домашніх завдань щоденно на 1-2,5 год. і відповідне збільшення часу перебування на відкритому повітрі на 1-2 год. Виконання "домашніх завдань" з фізкультури, заняття у спортивних секціях і гуртках, використання нетрадиційної форми фізвиховання - “аеробної п'ятихвилинки” у позашкільний час забезпечують створення сприятливих умов для збільшення тривалості рухового компоненту учнів.

Виявлено, що тривалість гігієнічних нормативів перебування на відкритому повітрі додержували (66,2±3,3) % учнів ЕШ і тільки (31,8±3,8) % - КШ (p<0,001). Нормативи тривалості виконання домашніх завдань дотримували (78,3±2,9) % досліджуваних ЕШ і значно менше - (50,7±4,1) % КШ (p<0,05) (рис.1).

Суттєво більший відсоток учнів (58,6±3,4) % ЕШ у порівнянні з КШ (37,6±4,0) %, у яких тривалість рухового компоненту протягом дня відповідала нормативам, також був зумовлений специфікою організації учбово-виховного процесу і позашкільного часу в умовах СЗФН (p<0,001).

Результати кореляційного аналізу засвідчували наявність кореляції між тривалістю перебування учнів на відкритому повітрі, приготуванням домашніх завдань і групами здоров'я досліджуваних ЕШ. Встановлена наявність середнього і сильного зв'язку - коефіцієнт детермінації відповідно складав - 31,5 % і 33,4 % та 51,7 % і 50,2 % між вишезазначеними показниками і І-ою групою здоров'я, що дозволило говорити про значний вклад цих компонентів режиму дня у здоров'я учнів.

Встановлено, що в цілому режим дня хлопців ЕШ і КШ більш відповідав гігієнічним вимогам у порівнянні з дівчатами. Виявлені порушення режиму дня зумовили необхідність проведення корекції його елементів. На основі одержаних даних розроблені та запропоновані рекомендації щодо використання у практиці з метою забезпечення гігієнічного контролю за організацією режиму дня в умовах СЗФН.

Рис. 1 Показники дотримання основних елементів режиму дня учнями експериментальної і контрольної шкіл.

Стан здоров'я учнів в умовах СЗФН. Динамічні дослідження здоров'я учнів 5-11 класів протягом 3 років у ЕШ та КШ дозволили виявити як схожість, так і відмінність його показників. Загальна патологічна ураженість (ЗПУ) учнів ЕШ за період досліджень збільшилася на 4,7 %, а в КШ - на 5,5 %. Тобто, значних їх відмінностей у групах порівняння не було зареєстровано. Водночас аналіз структури ЗПУ, проведений у динаміці досліджень, дозволив виявити відмінності. Встановлено, що в структурі ЗПУ учнів КШ на початку досліджень перше рангове місце займали хвороби органів травлення (17,0 %), друге - ендокринної системи (12,0 %), третє - ока і придаткового апарату (10,7 %). Наприкінці досліджень перше місце належало хворобам кістково-м'язової та сполучної тканини (13,0 %) - (порушення постави, сколіоз), друге - хворобам ока та придаткового апарату - 12,6 %, третє - хворобам органів травлення - 12,2 %. Тобто, провідні місця - перше і друге у структурі хвороб наприкінці досліджень займали “шкільні хвороби”, які об'єктивно відбивають вплив факторів ВС, що зумовили збільшення їх питомої ваги. В учнів ЕШ "шкільні хвороби" займали друге і п'яте місця на початку дослідження та третє і п'яте наприкінці. Тобто, суттєвих зрушень за період досліджень встановлено не було.

Комплексна оцінка даних по групах здоров'я учнів, отриманих в кінці досліджень, не виявила значущих кількісних відмінностей в цілому по всіх вікових групах (10-17 років) учнів ЕШ і КШ наприкінці досліджень в порівнянні з їх початком. Аналіз перерозподілу учнів за групами здоров'я в ЕШ і КШ дозволив виявити тільки вікові відмінності: наприкінці досліджень при порівнянні з їх початком в учнів старшого шкільного віку в ЕШ питома вага ІІ групи здоров'я дещо зменшилася, а ІІІ групи - неістотно збільшилася у порівнянні з даними учнів середнього віку, що розцінювалося нами як результат більш активної хронізації захворювань у старшому віці. За період досліджень, за даними ЗПУ і комплексної оцінки здоров'я учнів ЕШ і КШ, воно характеризувалося схожими зрушеннями. Встановлено, що здоров?язберігаючі компоненти, які реалізуються в умовах СЗФН, позитивно впливають на деякі показники стану здоров'я. З'ясована позитивна динаміка гострої захворюваності - зменшення середньої тривалості одного випадку захворювання з 6,7 до 3,4 днів (у 2 рази), числа днів, пропущених внаслідок хвороби (на 100 учнів) у 1,9 рази, істотне збільшення індексу здоров'я з 9,7% до 14,2 % (p<0,05), а також стабільний рівень "шкільних хвороб". Водночас серед учнів КШ зрушення подібного характеру хоч і мали місце, проте не були суттєвими, а питома вага "шкільних хвороб" зросла (p<0,05). На основі аналізу одержаних даних розроблено і впроваджено в практику комплекс рекомендацій щодо організації і оптимізації медичного контролю за станом здоров'я школярів в умовах СЗФН.

Функціональний стан організму учнів при навчанні в умовах СЗФН. Інтегральний показник розумової працездатності (РП) - комплексна оцінка її рівнів свідчила, що вони розподіляються на 3 групи: з високою, задовільною та низькою оцінками. Найбільшою була група із задовільним рівнем працездатності, яка складала 46,2 %. Групи з високою та низькою оцінками були суттєво меншими - відповідно 28,0 % і 25,8 % (p<0,001; p<0,001). У динаміці тижня питома вага групи з високою оцінкою рівня працездатності суттєво збільшувалася, до 36,7 % (у порівнянні з їх початком - 18,4 %, p<0,05). Група з низькою оцінкою рівня мала тенденцію до зменшення. Питома вага дівчат з високою його оцінкою була вище, а з низькою - нижче, ніж у хлопців. При цьому група з високим її рівнем у старшокласників була значно більшою у порівнянні з такою в учнів середнього віку (p<0,001), що вказувало на вікові відмінності реагування на учбове навантаження.

Протягом дня, тижня, року в учнів середнього шкільного віку ступінь несприятливих зрушень РП була більш значною у порівнянні зі старшокласниками. Виявлено, що у дівчаток більшість її показників характеризувалися більш високим рівнем, ніж у хлопчиків. Результати дисперсійного аналізу дозволили виявити чітку пов'язаність рівня РП досліджуваних із групою їх здоров'я. Найбільш сприятливу його динаміку протягом року констатовано в учнів І та ІІ груп у порівнянні з учнями, віднесеними до ІІІ групи. Тобто, характер впливу учбової діяльності на динаміку РП учнів детермінований їх віком, статтю, а також станом здоров'я (за даними дисперсійного аналізу).

Дані, одержані в ході досліджень, надали можливість виявити, що констатоване на окремих етапах учбового року нераціональне гігієнічне забезпечення УВП (перевищення рівня сумарного учбового навантаження, розклад уроків, складений без урахування їх труднощів, перевищення їх щільності, нераціональний розподіл навантаження в динаміці учбового дня, тижня, семестрів, року та ін.), несприятливо впливає на РП учнів і може бути визначено як фактор "ризику" для їх здоров'я. Результати досліджень організації навчання і динаміки РП в умовах СЗФН дозволили визначити можливі шляхи корекції і оптимізації, і на цій основі розробити комплекс заходів щодо гігієнічного контролю за учбовою діяльністю школярів, спрямованих на попередження несприятливих наслідків розумового перевантаження під час занять.

Порівняльний аналіз даних навчальної успішності учнів 5-11 класів свідчив про те, що середньорічний бал з гуманітарних і природно-математичних предметів у учнів ЕШ був суттєво більшим у порівнянні з КШ (p<0,01). Встановлено, що навчальна успішність була вірогідно вища у дівчат, що було зумовлено більш мотивованим відношенням до навчання у порівнянні з хлопчиками. Тобто, оцінка одержаних даних дозволила віднести до значущих результатів використання СЗФН більш високий рівень навчальної успішності, що розцінювалось як результат специфіки організації учбового процесу і особистісно-орієнтованого навчання.

Вивчення серцевої діяльності (СД) і її вегетативної регуляції (ВР) у досліджуваних ЕШ дозволили встановити, що нераціональна організація УВП на окремих етапах учбового року, недотримання елементів режиму дня, особливо наприкінці його, приводять до напруження регуляторних механізмів ССС, що у частки учнів (18,7-20,1 %) проявляється посиленням симпатичних впливів на серцевий ритм, збільшенням показників вегетативного індексу Кердо (ВІК), а також зменшенням пульсового тиску. Виявлені певні відмінності СД в динаміці дня, тижня, учбового року залежать також від віку і статі учнів. В умовах СЗФН встановлено більш сприятливий характер СД та її ВР протягом навчання у порівнянні зі змінами подібного характеру в учнів КШ (p<0,05).

Аналіз індивідуально-психологічних особливостей учнів за рівнями самооцінки дозволив виявити позитивний вплив СЗФН, що підтверджувалося більшим їх відсотком з „адекватним” (p<0,05) і меншим із „заниженим” (p<0,01) рівнями самооцінки. Визначено також більш ефективне формування професійних переваг учнів, про що свідчила суттєво менша їх кількість із невизначеними професійними намірами наприкінці навчання при порівнянні з такими у КШ (відповідно 10,4 % і 27,18 %, p<0,05), що в значній мірі було обумовлено особистісно-орієнтованим навчанням.

Кластерний аналіз показників психоемоційного стану (ПС) учнів (тест „САН”) визначив стабільні кластерні їх угрупування і дозволив виявити чітку закономірність динаміки досліджуваних показників - більш сприятливий стійкий рівень протягом учбового дня, тижня, року в учнів ЕШ при порівнянні з таким у КШ (p<0,05, p<0,001, p<0,01).

Невід'ємним компонентом виконання дослідження стало вивчення адаптації учнів у процесі навчання. Аналіз її особливостей при різних формах навчання наприкінці досліджень дозволив виявити, що питома вага показників, які визначали задовільний її перебіг в учнів ЕШ, складав 90,8 %, в КШ - 70,2 % (p<0,05), а показники, що свідчили про наявність нестабільних або незадовільних проявів з боку адаптаційних процесів, були вірогідно вищими в учнів КШ (p<0,01). Встановлено, що її рівень у процесі учбової діяльності залежить від величини навантаження, яке чітко детермінується організацією УВП і умов навчання. Виявлено фактори УВП, які можуть несприятливо впливати на адаптацію, що власне, дозволило визначити основні напрямки проведення корекційних заходів.

Таким чином, динамічне дослідження функціонального стану учнів дозволило виявити закономірності змін ЦНС, ССС, ПС досліджуваних. Встановлено, що характер впливу учбової діяльності на провідні системи організму учнів залежить від рівня учбового навантаження, віку, статі і стану здоров'я учнів. Проведені дослідження продиктували необхідність розробки системи гігієнічного контролю і визначення його основних складових.

Обґрунтування шляхів оптимізації гігієнічного контролю за навчанням в умовах СЗФН. На основі отриманих результатів вперше розроблено та запропоновано для використання комплексну систему і технологію гігієнічного контролю за організацією навчання і станом здоров'я учнів в умовах СЗФН. Система ґрунтується на спільній медико-педагогічній експертизі педагогічної інновації, етапності контролю і оцінки її впливу на стан здоров'я школярів. Визначено методичні підходи щодо оптимізації учбової діяльності учнів і розроблено комплекс заходів: гігієнічних, організаційно-методичних, адаптогенних, саногенних, медичних, психологічних, валеологічних та ін. (рис.2).

Вони спрямовані на оптимізацію факторів ВС (корекція показників санітарно-гігієнічного неблагополуччя); учбової діяльності (фізіолого-гігієнічний контроль за її організацією, величиною учбового навантаження, розкладом уроків, їх щільністю та ін); контроль за режимом дня учнів (збільшення тривалості нічного сну, перебування на свіжому повітрі, підвищення РА, раціональна організація вільного часу та ін.); динамікою РП; фізичного виховання в учбовому і позашкільному відрізках часу шляхом систематичного контролю за виконанням його форм (контроль за "домашніми завданнями" з фізичної культури, “аеробна п'ятихвилинка”та ін.); психологічний супровід учнів в процесі навчання (оцінка можливих стресових факторів, виділення групи психологічного “ризику” - соціально-неадаптована поведінка, формування шкідливих звичок, контроль за соціально-психологічною адаптацією, психологічним здоров'ям учнів в динаміці навчання); валеологічне забезпечення учнів - активне формування їх здоров'я.

Рис. 2. Комплексна система гігієнічного контролю внутрішньошкільного середовища, стану здоров'я і профілактики захворювань учнів в умовах СЗФН.

З метою збереження і зміцнення здоров'я учнів у процесі навчання запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення медичного контролю за станом здоров'я шляхом скринінг-тестування їх здоров'я і визначення його рівня, своєчасним виявленням відхилень у стані здоров'я, проведенням медико-профілактичних заходів серед учнів групи “ризику”. Важливим розділом роботи медико-педагогічного персоналу школи постає контроль за фізичним вихованням учнів, визначення факторів ризику формування шкідливих звичок серед них.

Отже, у ході виконання наукового дослідження були всебічно вивчені фактори ВС, особливості організації учбової діяльності, функціональний стан провідних систем організму учнів, стан їх здоров'я, РП, психологічний статус, і на цій основі вперше була розроблена і науково обґрунтована система гігієнічного контролю за навчанням школярів при новій її формі, яка сприяє збереженню та зміцненню здоров'я учнів, підвищенню їх соціально-психологічної адаптації.

ВИСНОВКИ

1. В дисертації представлене нове рішення актуальної науково-прикладної задачі - здійснено наукове обґрунтовування системи гігієнічного контролю за організацією учбово-виховного процесу і станом здоров'я учнів в умовах інноваційної педагогічної технології (СЗФН). Розроблена науково обґрунтована комплексна система гігієнічного контролю, спрямована на формування, збереження, зміцнення здоров'я учнів, підвищення функціональних можливостей і адаптаційних ресурсів їх організму.

2. Результати комплексної оцінки свідчать про те, що СЗФН є цілісною психолого-педагогічною, особистісно-орієнтованою формою навчання, що спрямована на вирішення не тільки педагогічних задач, але й на збереження та зміцнення здоров'я учнів. ЇЇ основу складає принципово нова модель організації навчання - нетрадиційний розподіл учбового навантаження в структурі дня, тижня, року, направлений на оптимізацію режиму праці та відпочинку в учбовий і позаучбовий час.

3. В ході досліджень організації учбово-виховного процесу в ЕШ і КШ встановлені переваги інноваційної технології, що вивчалася, які обумовлені такими її елементами, як розподіл учбового року на семестри, блокове викладання матеріалу, що забезпечує раціональний розподіл учбового навантаження по семестрах і більш поглиблене вивчення меншого числа предметів за тиждень; наявність спарених, скорочених до 40 хв. уроків, що дає можливість учням готувати до наступного дня 2-3 предмети (в КШ - 5-6 предметів), а також тематичних і підсумкових заліків. Результати гігієнічної оцінки узагальненого рівня учбового навантаження в школах свідчать про перевищення на окремих етапах навчання (початок та особливо кінець року) його допустимих сумарних меж. Щільність занять в школах в кінці року істотно не відрізнялася: в ЕШ вона знаходилася в межах 77,9-88,1 %, а в КШ - 79,9-88,0 %, що свідчить про інтенсифікацію учбового процесу і обумовлює необхідність корекції виявлених порушень. Встановлено, що при дотриманні нормативного гранично допустимого учбового навантаження учнів протягом тижня, рівень загального денного навантаження в ЕШ був значуще меншим (на 20,0 %) в порівнянні з КШ.

4. Визначені особливості організації режиму дня в умовах СЗФН, його здоров'язберігаючі компоненти, можливості і перспективи їх використання - скорочення тривалості виконання домашніх завдань на 1-2,5 г, збільшення часу перебування на відкритому повітрі на 1-2 г, систематичне виконання „домашніх завдань” з фізкультури, розробленого міні-комплексу - „аеробна п'ятихвилинка”, що сприяло підвищенню тривалості рухового компоненту, поліпшенню психоемоційного статусу учнів.

5. Вивчення показників стану здоров'я учнів у динаміці навчання в ЕШ і КШ дозволило встановити, що загальна патологічна ураженість (ЗПУ) до кінця спостережень збільшилася відповідно на 4,7 % та 5,5 %. Комплексна оцінка даних по групах здоров'я, отриманих в кінці досліджень, не виявила значущих кількісних відмінностей в цілому по всіх вікових групах (10-17 років) в учнів ЕШ і КШ в порівнянні з їх початком. Отже, за період спостережень, за даними ЗПУ і комплексної оцінки, стан здоров'я учнів характеризувався схожими змінами. В той же час, здоров'язберігаючі компоненти СЗФН обумовлюють позитивний ефект на деякі показники здоров'я, що підтверджується результатами вивчення гострої захворюваності учнів - зменшенням середньої тривалості випадку хвороби в 2 рази і числа днів, пропущених в наслідок хвороби - в 1,9 рази, істотним збільшенням індексу здоров'я за період спостережень (р<0,05), а також стабільним рівнем „шкільних хвороб”. В учнів КШ вищевказані показники за період спостережень значущих змін не зазнали, а питома вага „шкільних хвороб” зросла (р<0,05).

6. Встановлені закономірності динаміки функціонального стану організму учнів - показників ЦНС, ССС і ПС в залежності від рівня учбового навантаження і специфіки організації учбового процесу. Позитивний вплив СЗФН на функціональний стан ЦНС забезпечує більш високий рівень РП учнів в динаміці навчання в порівнянні з результатами в КШ. Характер впливу учбової діяльності на динаміку РП залежить також від статі і віку учнів. Виявлено значущий кореляційний зв'язок РП і групи здоров'я. Перевищення сумарного тижневого навантаження на окремих етапах учбового року приводить до напруги регуляторних механізмів ССС у частини учнів (18,7-20,1 %). В умовах СЗФН констатовано більш сприятливий характер вегетативної регуляції серцевої діяльності в порівнянні з КШ. Позитивний вплив СЗФН на індивідуально-психологічні особливості учнів підтверджується більшим їх відсотком з „адекватним” (p<0,05) і меншим - з „заниженим” рівнями самооцінки (р<0,05), стабільним рівнем ПС (p<0,01), більш ефективним формуванням професійних переваг в умовах СЗФН (р<0,01) і більш високим рівнем учбової успішності - середньорічний її бал в умовах СЗФН був вищим в порівнянні з КШ (р<0,01).

7. Рівень адаптації учнів в процесі учбової діяльності залежить від величини учбового навантаження, яке чітко детермінується організацією учбово-виховного процесу. Встановлені особливості адаптації при різних формах навчання - в кінці спостережень питома вага показників, що визначають задовільний перебіг процесів адаптації, в ЕШ складала 90,8 %, в КШ - 70,2 %, (р<0,05), а показники, що свідчать про нестабільний або незадовільний перебіг адаптації, були значуще вищими в КШ (р<0,05). Отже, навчання в умовах СЗФН створює більш сприятливі умови для зростання її рівня.

8. На основі проведеного дослідження вперше розроблена науково обґрунтована комплексна система гігієнічного контролю за умовами навчання, організацією учбово-виховного процесу, станом здоров'я учнів в умовах СЗФН, заснована на наукових принципах оптимізації умов навчання та організації учбового процесу - обґрунтовуванні найадекватніших шляхів гігієнічної регламентації учбової діяльності, дотриманні умов реалізації здоров'язберігаючих компонентів режиму дня, що передбачають оптимізацію як учбової, так і позаучбової діяльності учнів. Визначені основні напрями і технологія контролю за динамікою стану здоров'я учнів в процесі навчання, які дозволили цілеспрямовано обґрунтувати заходи щодо первинної профілактики відхилень в стані здоров'я. Система контролю спрямована на формування, збереження і зміцнення соматичного, фізичного і психологічного здоров'я, підвищення рівня соціально-психологічної адаптації учнів.

гігієнічний гіпокінезія фізичний виховання

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Колпакова Т.М. Гигиеническая оценка учебной нагрузки школьников при педагогической инновации (семестрово-зачетная система обучения) //Вестн. гигиены и эпидемиологии. - 2000.- Т.4, №2. - С. 216-218.

2. Колпакова Т.М. Влияние семестрово-зачетной системы обучения на показатели психологического здоровья школьников // Укр. вісн. психоневрології.-2000.- Т.8, вип.3 (25). - С. 77-79.

3. Колпакова Т.М. Характеристика санитарно-гигиенических факторов внутришкольной среды по данным индексной оценки // Медицина сегодня и завтра.- 2001.- №3- С.132-134.

4. Колпакова Т.М. Совершенствование системы гигиенического контроля при семестрово-зачетной системе обучения школьников // Вісн. Вінницького держ. мед. ун-ту.- 2003. - Т.2, №2/2.- С. 866-867.

5. Беседина А.А., Колпакова Т.М. Состояние здоровья школьников при инновационной системе обучения // Медицина сегодня и завтра. - 2003.-№ 1.- С.93-96. Здобувачем визначена ідея роботи, проведено збір матеріалів, їх статистична обробка, обґрунтування основних положень, узагальнення результатів.

6. Беседина А.А., Подригало Л.В., Колпакова Т.М. Особенности сердечной деятельности и ее вегетативной регуляции у школьников при инновационной системе обучения // Укр. вісн. психоневрології.- 2004.- Т.12, вип.2 (39).- С.75-77. Здобувачем проведено збір матеріалів, їх статистична обробка, аналіз показників функціонального стану серцево-судинної системи школярів, дано їх оцінку, виявлено їх особливості в умовах нової форми навчання.

7. Колпакова Т.М. Функциональное состояние центральной нервной системы школьников при педагогической инновационной технологии обучения // Укр. вісн. психоневрології.- 2004.- Т.12, вип.3(40).- С.73-75.

8. Беседина А.А., Колпакова Т.М. Гигиеническая оценка здоровьесберегающих компонентов педагогической инновационной технологии - семестрово-зачетной системы обучения // Гігієна населених місць. - К., 2004. - Вип.44.- С.430-434. Здобувачем виявлено основні здоров'язберігаючі компоненти інноваційної технології, визначені можливості їх використання.

9. Індексна оцінка факторів внутрішньошкільного середовища: Метод. рекомендації / Г.М.Даниленко, О.А.Бесєдіна, Т.М. Колпакова та ін.- Харків, 1997. - 23 с. Здобувачем проведено аналіз літератури, частковий набір даних, оцінка факторів внутришкільного середовища, узагальнення результатів.

10. Проблемы количественной санитарно-гигиенической оценки факторов внутришкольной среды / Г.Н. Даниленко, М.В. Кривоносов, Т.М.Колпакова, Е.И. Шуба // Актуальные проблемы и основные направления развития профилактической науки и практики: Материалы науч.-практ. конф. - Харьков, 1998. - С. 57-59. Здобувачем частково проведено набір даних, кількісний аналіз чинників внутрішньошкільного середовища, статистична обробка матеріалів.

11. Колпакова Т.М. Особенности режима дня школьников при семестрово-зачетной системе обучения // Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса: Материалы междунар. науч.-практ. конф. - Донецк, 2000. - С. 270-271.

12. Колпакова Т.М., Светличная Е.Ф. Психогигиенические принципы внедрения педагогических инноваций // Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків: Матеріали наук.-практ.конф.- Харків, 2001. - С. 39-40. Здобувачем проведено збір матеріалів, розроблені науково обґрунтовані принципи психологічного забезпечення школярів, написано статтю.

13. Сучасна школа як система активного формування здоров'я дітей і підлітків / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, Т.М. Колпакова та ін. / Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования: Материалы конгр. педиатров с междунар. участием. - К., 2001.- С.76-77. Здобувачем проаналізовано літературу, проведено частково набір даних, гігієнічну оцінку умов навчання і способу життя школярів.

14. Колпакова Т.М. Состояние здоровья школьников при семестрово-зачетной системе обучения // Эпидемиология, экология и гигиена: Материалы региональной науч.-практ.конф. - Харьков, 2002.- С.185.

15. Особливості формування навичок здорового образу життя серед школярів / Г.М. Даниленко, Т.М. Колпакова, А.В. Подаваленко, С.М. Цилюрик // Эпидемиология, экология и гигиена: Материали 5-ой итоговой региональной науч.-практ.конф.- Харьков, 2002.- С.194-195. Здобувачем проведено аналіз літератури, вивчення поширеності та особливостей формування шкідливих звичок серед учнів старшого шкільного віку, узагальнення результатів.

16. Колпакова Т.М. Заходи з оптимізації учбової діяльності школярів при інноваційній технології - семестрово-залікова система навчання // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. - К., 2002.- Вип.4.- С.78-79.

17. Даниленко Г.М., Колпакова Т.М., Прийменко А.В. Попередження несприятливих наслідків розумового перевантаження і гіпокінезії школярів засобами фізичного виховання при впровадженні нових форм навчання: Інформ. лист. - К., 2002.- 4 с. Здобувачем проведено збір матеріалів, статистична обробка матеріалів, обґрунтування засобів, спрямованих на попередження несприятливих наслідків розумового перевантаження і гіпокінезії під час занять.

18. Колпакова Т.М. Розумова працездатність школярів при впровадженні педагогічної інновації (семестрово-залікової системи навчання) // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Матеріали наук.-практ. конф. - К., 2003.- С.202.

...

Страница:

автореферат "Гігієнічне обгрунтування системи контролю за навчанням школярів при семестрово-заліковій формі навчання" скачать

Подобные документы

Теоретичні основи впровадження рейтингової системи педагогічного контролю у процес професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання
Дослідження рейтингової системи педагогічного контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів інститутів фізичного виховання і спорту в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (дисципліни спортивно-педагогічного циклу).

дипломная работа [75,1 K], добавлен 14.10.2012
Профілактика порушення зору молодших школярів засобами фізичного виховання
Дослідження рівня фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку і його взаємозв’язок зі станом зору. Теоретичне і експериментальне обґрунтування змісту і технології попередження порушення зору у молодших школярів засобами фізичного виховання.

дипломная работа [743,1 K], добавлен 19.10.2009
Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання
Процес зміцнення здоров'я в загальноосвітній школі. Вивчення співвідношення фізичного і розумового розвитку у становленні школярів. Педагогічне тестування та анкетування, особливості прояву особистих властивостей молодших школярів та оздоровчий ефект.

дипломная работа [563,8 K], добавлен 13.11.2009
Форми і методи контролю знань учнів з біології
Елементи контролю знань учнів. Методи внутрішньошкільного контролю. Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології. Державна підсумкова атестація школярів із біології. Автоматизована система оперативного контролю знань учнів.

курсовая работа [38,3 K], добавлен 24.10.2010
Використання міждисциплінарної інтеграції у формуванні культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання
Формування культури здоров’язбереження студентів університету на заняттях з фізичного виховання. Уявлення про сучасну концепцію здоров’я. Дисципліни, вивчення яких сприятиме формуванню культури здоров’язбереження студентів економічних спеціальностей.

статья [25,9 K], добавлен 27.08.2017
Інноваційні технології в системі фізичного виховання студентів
Впровадження інноваційних технологій у систему фізичного виховання студентів України. Вивчення форм і методів фізичного виховання у провідних країнах світу. Аналіз причин необхідності створення інноваційних технологій фізичного виховання студентів.

статья [28,9 K], добавлен 15.01.2018
Контроль навчання
Поняття і функції контролю в управлінні діяльністю та навчанням. Етапи і структура контролю в навчанні. Психологія оцінювання в навчанні. Принципи успішного контролю навчання. Тестовий контроль в навчанні. Поняття та критерії визначення рейтингу.

реферат [48,2 K], добавлен 14.12.2010
Контроль знань студентів. Тестовий контроль
Дидактичні принципи контролю знань, умінь та навичок студентів, його види і форми. Функції контролю, педагогічні вимоги до нього. Система тестового контролю студентів. Розробка тестових завдань з дисципліни "Основи сільськогосподарської екології".

курсовая работа [80,9 K], добавлен 17.01.2014
Історичні передумови становлення сучасної системи фізичного виховання Румунії
Визначення та характеристика перших етапів становлення системи фізичного виховання Румунії. Виокремлення та розгляд їх специфічних рис. Вивчення та аналіз необхідності дослідження теорії та практики фізичного виховання учнів навчальних закладів Румунії.

статья [23,3 K], добавлен 15.01.2018
Роль тестового контролю у практиці процесу навчання професійно-технічних навчальних закладів
Історія виникнення та використання тестового контролю у навчальному процесі, вимоги щодо його реалізації. Розробка сценарію уроку з застосуванням тестового контролю. Принципи професійного навчання, що реалізуються при використанні тестового контролю.

курсовая работа [47,5 K], добавлен 11.08.2014
Індивідуальний підхід до навчання молодших школярів
Особливості розробки загальних положень і рекомендацій у врахуванні індивідуальних особливостей учнів. Поняття індивідуалізації навчання, основна мета. Етапи організації індивідуального підходу до навчання молодших школярів, побудова системи виховання.

курсовая работа [97,0 K], добавлен 02.08.2012
Екологічне виховання засобами народознавства
Пошук науково обґрунтованої стратегії системи відносин "людина - суспільство - природа". Педагогічні умови використання засобів народознавства в екологічному вихованні молодших школярів. Методика експериментального дослідження та її результативність.

дипломная работа [68,3 K], добавлен 19.09.2009
Виховання молодших школярів засобами народної педагогіки
Поняття процесу, становлення та розвиток системи виховання дітей засобами народної педагогіки. Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу. Виховні можливості козацької педагогіки як невід’ємної частини народної педагогіки.

курсовая работа [87,3 K], добавлен 27.10.2013
Патріотичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання
Психолого-педагогічні умови, вікові особливості та закономірності патріотичного виховання у молодшому шкільному віці. Критерії та рівні розвитку патріотичних якостей особистості молодших школярів засобами трудового навчання, обґрунтування їх необхідності.

дипломная работа [185,5 K], добавлен 20.10.2009
Формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури
Місце фізичної культури в житті людини. Загальна характеристика фізичних вправ. Гігієнічні фактори фізичного виховання. Засоби фізичного виховання. Компоненти здоров’я людини. Програмно-методичні основи навчання здоровому способу життя учнів в школі.

курсовая работа [48,7 K], добавлен 26.09.2010
Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ
Фізичне виховання школярів молодших класів з порушенням постави. Комплексне застосування засобів корекції постави у системі фізичного виховання школярів молодших класів. Форми фізичного виховання у поєднанні з масажем для корекції порушень постави.

дипломная работа [274,6 K], добавлен 12.11.2009
Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки
Місце проблеми фізичного розвитку в Державній програмі з виховання молоді. Організація діяльності і формування досвіду поведінки як ефективний метод у процесі навчання студентів. Розробка сценарію виховного заходу на тему: "Спортивні змагання "Сила духу".

курсовая работа [30,2 K], добавлен 17.04.2011
Концептуальні засади розвитку фізичного виховання в системі вищої освіти Польщі
Вивчення теоретико-методологічної бази системи фізичного виховання Польщі, що відбувається в світлі євроінтеграційних процесів, зближення наукових та культурних традицій в єдиному освітньому просторі, перегляду засад і мети функціонування системи освіти.

статья [19,2 K], добавлен 15.01.2018
Педагогічний аналіз уроку в системі внутрішньошкільного контролю
Історичний аналіз класно-урочної системи навчання. Типи уроків та їх структура. Характеристика вимог до сучасного уроку в школі. Контроль як засіб управління навчально-виховним процесом. Програма спостереження та специфіка педагогічного аналізу.

курсовая работа [44,9 K], добавлен 13.07.2009
Моральне виховання школярів
Поняття та завдання морального виховання. Роль позитивного прикладу в морально-етичному вихованні школярів. Виховання культури поведінки. Шляхи попередження та подолання моральних деформацій школярів. Виховання дисциплінованості та відповідальності.

курсовая работа [87,9 K], добавлен 16.01.2014

Другие документы, подобные "Гігієнічне обгрунтування системи контролю за навчанням школярів при семестрово-заліковій формі навчання"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.