Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

УДК 378.14:371.261

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Організація контролю навчальної діяльності студентів вищого технічного навчального закладу в умовах кредитно-модульного навчання

13.00.09 - Теорія навчання

Сукнов Михайло Петрович

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис. економічний освіта студент

Робота виконана у Харківському національному педагогічному університеті Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, Попова Олена Володимирівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, професор кафедри загальної педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Євдокимов Віктор Іванович, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, перший проректор, завідувач кафедри теорії і методики професійної освіти

кандидат педагогічних наук, доцент Тимченко Ірина Ігорівна, НТУ “Харківський політехнічний інститут”, доцент кафедри ділової іноземної мови

Захист відбудеться “24”жовтня 2007 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного національного університету імені Г.С.Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 214 В).

Автореферат розісланий “21” вересня 2007 р.

Вчений секретар Штефан Л.А. спеціалізованої вченої ради

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Однією з найважливіших закономірностей розвитку сучасного суспільства є тісний взаємозв'язок соціально-економічного прогресу і постійного вдосконалення системи освіти. Нові реалії сучасності, інтеграція молодої демократичної держави у світовий освітній простір вимагають створення нової системи освіти, якій притаманні, з одного боку, особливості національного характеру, а, з іншого, - відповідність міжнародним критеріям і вимогам. В умовах високого динамізму розвитку науки та освіти, стрімкого оновлення системи знань на перший план виступають завдання перегляду змісту, форм і методів навчання, орієнтації вищої освіти на особистість студента, запровадження нових технологій навчання, які забезпечували би високу якість підготовки випускників вищої школи.

Одним із найважливіших засобів підвищення якості освіти, ефективного управління процесом підготовки фахівців в умовах вищої школи є контроль, оцінка та облік навчальної діяльності студентів.

Взагалі, проблема контролю навчальної діяльності учнів не нова і досить широко досліджена. Проблемам контролю в навчальному процесі приділяли велику увагу К.Ушинський, А.Дістервег, П.Каптерев. Проблеми контролю, як обов'язкового елементу навчання, широко розглянуті та проаналізовані сучасною педагогічною наукою. Про це свідчать численні дослідження видатних учених (В.Аванесов, С.Архангельський, Ю.Бабанський, П.Гальперін, К.Інгекамп, В.Тализіна та інші). Функції контролю в розвитку учнів досліджувалися в працях Б.Ананьєва, В.Беспалька, В.Загвязинського, В.Підласого, В.Тюніна та багатьох інших. Комплексне дослідження освітньої та розвивальної ролі контролю висвітлено в працях К.Делікатного, Н.Краєвської, Р.Кривошапової, П.Підкасистого, Г.Щукіної та інших. Контроль як діагностичний елемент у процесі навчання розглянуто з позицій системного аналізу в дослідженнях Ю.Кулюткіна, Г.Сухобської.

Існування низки недоліків традиційної системи контролю й оцінки навчальних досягнень студентів потребувало запровадження нових форм, методів і технологій контролю. Нові технології контролю повинні бути здатними реалізувати діяльнісний підхід до навчання, у ході якого можна побудувати навчальну діяльність, адекватну цілям навчання студентів і закономірностям оточуючої дійсності, цілеспрямовано управляти цією діяльністю відповідно законам засвоєння її змісту. До таких технологій, як свідчить аналіз сучасної наукової літератури та вивчення масової практики, належить рейтинговий контроль.

Проблемою рейтингового контролю займалися багато вітчизняних і зарубіжних дослідників. Серед них: П.Андерсен, В.Беспалько, Д.Бригс, Р.Гарньє, В.Карпов, І.Кругліков, А.Молібог, В.Монахов, О.Околєлов, Є.Попов, Л.Романішина, В.Сосонко, Ю.Татур, А.Цахоєва, М.Яковлєва та багато інших. Автори вказують на суттєві переваги рейтингового контролю, підкреслюється актуальність його застосування в умовах модернізації освіти та інтеграційних процесів у світовому освітньому просторі. Проте більшість праць присвячено технічним питанням розрахунку рейтингового балу у відриві від педагогічних аспектів організації процесу навчання. Водночас, вивчення масової практики свідчить про те, що форми і методи рейтингового контролю, які використовуються в сучасних вищих технічних навчальних закладах, не забезпечують необхідної об'єктивності, виявляються малоефективними. Майже недослідженою залишається проблема використання різних форм і методів контролю навчальної діяльності студентів у межах рейтингової системи на різних етапах навчання.

Рейтинговий контроль знаходиться в нерозривному зв'язку з модульним принципом організації процесу навчання. В останні роки окремі аспекти технології модульного навчання активно досліджувалися багатьма вченими, зокрема, ? проблему модульно-розвивального навчання як альтернативу традиційній системі розглядали В.Мельник, П.Сікорський, А.Фурман, М.Чошанов та інші; модульне навчання у вищій школі, систему тьюторських занять розробляли А.Алексюк, В.Андронов, Ю.Балашов, В.Гареєв, Л.Кайдалова, П.Стефаненко, Н.Шиян, П.Юцявічене та інші.

В останні роки в практику вищої школи нашої країни у зв'язку з входженням України до Болонського процесу впроваджується на рівні експерименту кредитно-модульна система. Проте теоретичне обґрунтування означеної інновації та практичні результати її впровадження в наукових публікаціях висвітлені недостатньо. Не стала предметом спеціального дослідження і проблема організації контролю навчальної діяльності студентів ВТНЗ у нових умовах навчання.

Отже, можна констатувати, що сьогодні в практику вищої школи активно впроваджується система кредитно-модульного навчання як відбиття потреб суспільства в підготовці висококваліфікованих фахівців, що відповідають європейським освітнім стандартам. Практичне застосування нової системи навчання спричинило появу різноманітних схем її реалізації. Результати їх застосування виявились як позитивними, так і негативними, що зумовлюється, зокрема, недостатньою розробкою організації контролю навчальної діяльності студентів у нових умовах.

Аналіз даної проблеми дозволив виділити суперечності в сучасній системі освіти, як-от:

- між соціально-економічними змінами, що відбулися в суспільному житті держави, і здебільшого консервативною за своєю сутністю організацією процесу навчання;

- між значним превалюванням у навчально-виховному процесі фронтальної і групової роботи студентів і необхідністю їх самостійної індивідуальної навчальної діяльності;

- між сучасними цілями і завданнями вищої професійної освіти і формами й методами контролю навчальної діяльності студентів, що використовуються в масовій практиці.

Актуальність і недостатня розробленість проблеми та необхідність розв'язання вказаних суперечностей обумовили вибір теми дослідження: “Організація контролю навчальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів в умовах кредитно-модульного навчання”.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих закладах” (РК № 01 - 200199004104). Тему дисертації затверджено Вченою радою Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 1 від 23.02. 2006 р.), узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології Академії педагогічних наук України (протокол № 7 від 26.09. 2006 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні особливостей організації контролю навчальної діяльності студентів вищого технічного навчального закладу та експериментальній перевірці умов її ефективності.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження сформульовано його основні завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури з проблем контролю навчальної діяльності студентів.

2. Проаналізувати досвід використання різних технологій організації контролю в сучасних вищих технічних навчальних закладах та виявити його особливості в умовах кредитно-модульного навчання.

3. Уточнити критерії та показники ефективності організації контролю навчальної діяльності студентів.

4. Експериментально перевірити умови ефективності організації контролю навчальної діяльності студентів вищого технічного навчального закладу в процесі кредитно-модульного навчання.

5. Розробити методичні рекомендації для працівників вищої школи щодо організації контролю навчальної діяльності студентів у сучасних ВТНЗ.

Об'єктом дослідження є процес кредитно-модульного навчання у вищих технічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - організація контролю навчальної діяльності студентів вищого технічного навчального закладу в процесі кредитно-модульного навчання.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність організації контролю навчальної діяльності студентів у процесі кредитно-модульного навчання залежить від реалізації таких педагогічних умов: адаптації суб'єктів навчального процесу до контрольно-оцінювальної діяльності в новій системі навчання; продуктивної взаємодії викладачів і студентів у процесі використання засобів комп'ютерних технологій контролю; альтернативності видів, форм і методів контролю на всіх етапах навчання.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять:

· філософські, психолого-педагогічні ідеї та положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ і процесів навколишнього світу, про особистість як суб'єкта діяльності і відносин, про системний підхід як загальний принцип науки, а також наукові теорії про розвиток особистості в діяльності (Б.Ананьєв, В.Андрущенко, Л.Виготський, П.Гальперін, Б.Гершунський, В.Лозова, В.Лутай та інші);

· питання організації навчального процесу у вищому навчальному закладі (С.Архангельський, В.Беспалько, А.Бойко, В.Бондар, С.Вітвицька, В.Галузинський, Г.Троцко та інші), зокрема щодо модульного та кредитно-модульного навчання (А.Алексюк, В.Євдокимов, В.Лозова, І.Прокопенко, П.Сікорський, А.Фурман, Н.Шиян, П.Юцявічене та інші );

· праці, присвячені дослідженню різних аспектів педагогічного контролю (В.Аванесов, В.Беспалько, І.Кобиляцький, В.Козаков, В.Лозова, Л.Романішина, О.Сидорко, В.Тализіна та інші);

· положення теорії кваліметрії (Г.Азгальдов, Е.Райхман, В.Циба, В.Черепанов).

Для розв'язання поставлених завдань передбачається використання комплексу методів дослідження: теоретичних: аналіз наукової та навчально-методичної літератури для порівняння та зіставлення різних підходів до обраної проблеми, визначення її теоретичних основ, розкриття використаних у дослідженні дефініцій; емпіричних: спостереження, анкетування, бесіди, методи експертних оцінок, тестування, педагогічне прогнозування, педагогічний експеримент для виявлення результативності експериментальної роботи; статистичних: методи математичної статистики та якісного аналізу одержаних даних.

Експериментальною базою дослідження було обрано Харківський національний університет радіоелектроніки, де різними видами дослідження було охоплено 489 студентів.

Дослідження здійснювалось протягом 1999-2006 років і охоплювало чотири етапи науково-педагогічного пошуку.

На аналітико-констатувальному етапі (1999-2001 рр.) проводилось вивчення й аналіз стану проблеми дослідження; аналіз досвіду роботи вищих педагогічних закладів освіти в цьому напрямі.

На аналітико-пошуковому етапі (2001-2002 рр.) сформульовано гіпотезу, мету і завдання дослідження, розроблено концепцію та визначено його методологічні засади; обґрунтовано авторську технологію контролю навчальної діяльності студентів, визначено дослідно-експериментальні методики, розроблено програму дослідження; встановлено кількісний і якісний склад учасників експерименту; проведено масове анкетування студентів і викладачів.

На формувальному етапі (2003-2005 рр.) здійснювалася дослідно-експериментальна перевірка гіпотези, концептуальних положень, експериментальна перевірка умов ефективності організації рейтинг-контролю, аналіз проміжних результатів контрольних зрізів, корекція експериментальних методик.

На завершально-узагальнюючому етапі (2005-2006 рр.) проводилася інтегративна обробка даних, зіставлення результатів з метою і гіпотезою та їх аналіз; оформлення і опис ходу та результатів дослідження.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше: визначено особливості організації контролю в умовах кредитно-модульного навчання; теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено умови ефективності організації контролю навчальної діяльності студентів у процесі кредитно-модульного навчання; уточнено критерії та показники, які визначають ефективність організації контролю навчальної діяльності студентів (навченість, пізнавальна активність, професійний інтерес, адекватність самооцінки, рівень хвилювання); подальшого розвитку набула дефініція “рейтинговий контроль”, яку визначено як таку організацію педагогічного контролю, що базується на персоналізації та диференціації оцінювання навчальних досягнень студента на всіх етапах процесу навчання, забезпечує стимулюючу, розвиваючу й особистісно-творчу функції одержаних знань.

Практичне значення дослідження визначається тим, що педагогічні умови ефективності організації контролю в процесі кредитно-модульного навчання пройшли експериментальну перевірку і можуть бути реалізовані в практиці сучасних ВНЗ. Матеріали дослідження можуть бути використані студентами і магістрами при вивченні курсу педагогіки та педагогіки вищої школи, на курсах підвищення кваліфікації працівників освіти. Висновки й рекомендації, викладені в дисертації, впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного університету радіоелектроніки (довідка №01"Д"-501 від 24.11.06.), Університету цивільного захисту України (довідка №2/1-3228 від 27.11.06).

Вірогідність та обґрунтованість основних положень і наукових результатів дослідження забезпечується опорою на фундаментальні психолого-педагогічні концепції пізнання та навчання, методологічною обґрунтованістю вихідних положень, комплексним застосуванням методів, адекватних завданням дослідження, узагальненням результатів дослідно-експериментальної роботи, яка тривала протягом семи років, можливістю відтворення експерименту, обробкою даних методами математичної статистики.

Апробація та впровадження результатів здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, висновки і результати дослідження доповідалися на міжнародниій, всеукраїнській та регіональній конференціях “Науковий потенціал світу `2004” (Дніпропетровськ, 2004), “Культура мови у форматі діяльності систем МНС: Проблеми та перспективи” (Харків, 2004), “Освіта і доля нації” (Харків, 2005), обговорювалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (2002-2005), засіданнях кафедри іноземної мови та звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Харківського національного університету радіоелектроніки (1999-2005).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 9 одноосібних публікаціях, із них 7 - статті в провідних фахових виданнях, 2 - матеріали наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (341 найменування, із них 30 - іноземною мовою), 5 додатків, 26 таблиць, 11 рисунків. Загальний обсяг дисертації 215 сторінок, із них основного тексту 155 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади дослідження, сформульовано концептуальну ідею; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів наукового пошуку, особистий внесок дисертанта, доведено вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні питання організації контролю навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульного навчання” - на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури проаналізовано сутність провідних дефініцій теорії контролю, науково обґрунтовано їх теоретичні засади, розкрито функції і види контролю навчання та конкретні шляхи (форми, методи) його реалізації; висвітлено особливості контролю навчальної діяльності студентів у системі кредитно-модульного навчання.

У дисертації на основі психолого-педагогічної літератури з'ясовано різні підходи до тлумачення поняття “контроль”, що визначається як: специфічна для обліку успішності задача (Г.Щукіна); специфічна функція перевірки (О.Купріянов); систематичний облік, а також організація спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів (М.Сорокін, Н.Ковіна); процес, який включає систематичний облік результатів перевірки і безпосередньо саму перевірку знань, умінь, навичок учнів М.Балашов); система науково обгрунтованої перевірки результатів освіти, навчання, виховання студентів (В.Аванесов).

На підставі узагальнення розглянутих підходів визначено контроль як невід'ємну складову навчально-виховного процесу, що включає в себе діагностику, перевірку, облік та оцінку результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів (студентів) на всіх етапах навчання. Згідно з логікою навчального процесу організацію контролю розглянуто у вигляді сукупності трьох етапів - діагностично-підготовчого, діяльнісно-змістового та підсумково-коригуючого, кожному з яких відповідає певний вид контролю - вхідний, поточний, підсумковий та відстрочений.

Встановлено, що контроль як особлива частина процесу підготовки фахівця є педагогічною системою, що характеризується тісним взаємозв'язком структурних елементів, специфічними принципами організації (індивідуального характеру перевірки й оцінки знань студентів; систематичності й системності перевірки й оцінки знань; тематичності; диференційованої оцінки успішності навчання студентів; єдності вимог викладачів до студентів; об'єктивності) і функціями (контролюючої, коригуючої, навчальної, виховної, розвивальної). Діяльність системи “контроль” забезпечується єдністю цілей, змісту і засобів контролю.

На підставі вивчення психолого-педагогічної літератури виявлено існуючі підходи до класифікації видів контролю, узагальнені результати теоретичного дослідження представлено в таблиці 1.

Таблиця 1 Класифікації видів контролю

З'ясовано, що однією з головних специфічних рис кредитно-модульної системи навчання є пріоритетність самостійної навчальної праці студента, що сприяє формуванню професійної компетентності майбутнього фахівця, здатного вирішувати відповідальні й складні завдання професійної діяльності, посилює роль самоосвіти, самоаналізу й самооцінки. Встановлено, що саме ця особливість кредитно-модульного навчання зумовлює специфіку організації контролю навчальної діяльності студентів.

Доведено, що кредитно-модульне навчання обов'язково передбачає певні зміни в технології контролю навчальної діяльності студентів, яка полягає в організації контролю засвоєння навчального матеріалу в дискретно-неперервному полі за програмою, яка складається з логічно завершених частин (модулів) із структурованим змістом та цілісним навчально-управлінським циклом кожного модуля. Доцільною за таких умов виявляється рейтингова система контролю, характерними рисами якої є модульне структурування навчального курсу, багатобальність та інтегральність оцінки знань, визначення рейтингу учасників освітнього процесу, різноманітність організації контролю усередині модулів та між модулями, швидка адаптація до вільної та обов'язкових програм, до багаторівневої системи навчання.

Рейтинговий контроль визначено як таку організацію педагогічного контролю, яка базується на персоналізації та диференціації оцінювання навчальних досягнень студента на всіх етапах процесу навчання, забезпечує стимулюючу, розвиваючу й особистісно-творчу функції одержаних знань. Він передбачає накопичення оцінок за певний період навчання й за різнобічну діяльність і відображає не тільки якість знань і вмінь, а й активність, самостійність, творчість студента.

На підставі аналізу наукових досліджень та вивчення досвіду з'ясовано, що серед рейтингових систем і технологій існує два основні напрями: рейтингова інтенсивна технологія модульного навчання (система РІТМ), що спрямована на підвищення творчого потенціалу всіх суб'єктів педагогічного процесу, максимальну індивідуалізацію навчання, інтенсифікацію й активізацію самостійної роботи студентів, і прості модульно-рейтингові технології. Решту систем і технологій можна розглядати як модифікації зазначених.

У рейтингових системах контролю рейтинг (від англ. “to rate” - оцінювати) - це сума балів, що набирається студентом протягом певного проміжку часу і розраховується за певними незмінними в межах цього проміжку формулами. Водночас, методики визначення рейтингів різноманітні, відрізняється і ступінь складності цих методик.

У ряді систем показник рейтингу збігається з оцінкою знань студента при проведенні контрольних заходів. У цьому разі базова ціна модуля відома заздалегідь. В інших випадках показник визначається за досить складними формулами з урахуванням стартового і оцінного показника знань студента, очікуваної оцінки якості виконання іспиту або інших величин. У першому випадку сума балів, що отримується помодульно (або за частинами модулів) у процесі навчання і на екзаменах з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, складає підсумковий рейтинг з дисципліни, а рейтинг за всіма дисциплінами семестру складає сумарний рейтинг. У другому випадку рейтинг студента обчислюється за формулою, елементами якої є: стартовий рейтинг (рейтинг абітурієнта або рейтинг студента за попередній період навчання); коефіцієнт значущості (вагомості) контрольного іспиту; очікувана оцінка якості виконання іспиту; реальна оцінка якості виконання іспиту.

Установлено, що у різних модифікаціях рейтингової системи контролю, що застосовуються в сучасній практиці вищої школи, підхід до виділення видів відповідно до етапів навчального процесу в цілому однаковий. Ними передбачаються такі види контролю, як: поточний, проміжний (міжсеместровий), підсумковий (семестровий). У деяких модифікаціях проміжний контроль відсутній. Його функції виконуються поточним контролем.

Поточний контроль проводиться викладачем у вигляді контрольних заходів помодульно або за частинами модуля (за підмодулями). Контрольні заходи - це тести, розрахунково-графічні завдання, контрольні, лабораторні роботи, які дозволяють визначити рівень знань студента, стабільність виконання ним навчального графіку, його активність.

Проміжний та підсумковий види контролю проводиться у формі екзамену. Залежно від виду модуля, він може бути з однієї або кількох дисциплін. У рейтинговій системі контролю, за умови відсутності міжсеместрового контролю, екзамен може складатися з таких частин: допуску до екзамену (програма-мінімум), екзамену (стандартна програма), суперекзамену (розгалужена програма або завдання підвищеної складності).

Крім видів, рейтинг підрозділяється на стартовий, технічний, теоретичний, творчий і синтезний. Призначення стартового рейтингу - оцінка знань студентів на початку циклу, перевірка остаточного рівня знань і вмінь, налаштування студента на систематичну роботу. Технічний рейтинг складається з оцінок поточних контрольних робіт та оцінок розв'язання типових завдань на колоквіумах. Він слугує для перевірки технічних умінь і навичок студентів у процесі виконання типових стандартних завдань. Теоретичний рейтинг набирається на колоквіумах, котрі проводяться на етапах проміжного контролю, і слугує для оцінки рівня теоретичного матеріалу. Творчий рейтинг використовується для оцінки рівня творчого потенціалу студента, його вміння самостійно отримувати докази теорії за аналогією з тим, що наводилися на лекційних та практичних заняттях. До виконання завдань творчого рейтингу допускаються тільки ті студенти, сумарний рейтинг яких дозволяє претендувати їм на добру або відмінну оцінку. В аналогічний спосіб набрати бали теоретичного рейтингу можуть тільки студенти, які мають заліковий мінімум балів з технічного рейтингу.

Перелік навчальних дисциплін, спираючись на ту чи іншу програму підготовки фахівця (наприклад, програму підготовки бакалавра або магістра, спеціальну програму замовника тощо), необов'язково повинен співпадати із загальним навчальним планом даної програми, а складається тільки з тих навчальних дисциплін, котрі, на думку зацікавлених осіб (колективу викладачів, адміністрації, замовників тощо), утворюють основу професійної компетенції фахівця.

Установлено, що рейтинговий контроль дозволяє: а) спростити процедуру безперервного контролю навчальної діяльності; б) отримувати, накопичувати достовірну інформацію про навчальні досягнення окремого студента, групи, потоку за будь-який проміжок часу і на поточний момент; в) прогнозувати траєкторію розвитку і саморозвитку кожного студента;
г) стимулювати пізнавальну активність і самостійність студентів; д) створювати сприятливі умови для синтезу знань, вирішення міждисциплінарних проблем, впровадження різнорівневих навчальних програм (обов'язкової і необов'язкової, базової і професійної); е) використовувати в процесі навчання комп'ютерні системи, обчислювальну і оргтехніку; є) вільно обирати, відповідно до здібностей і нахилів студента, рівень і спрямованість підготовки.

З'ясовано, що організація контролю навчальної діяльності студентів ВТНЗ в умовах кредитно-модульного навчання разом із спільними рисами контролю, що притаманні вищим навчальним закладам будь-якого профілю, має свої специфічні особливості, головна з яких, на наш погляд, полягає у необхідності врахування професійної спрямованості підготовки майбутнього фахівця і потребує широкого застосування технічних засобів контролю.

Виявлено недоліки організації рейтингового контролю в сучасних ВТНЗ: складність здійснення поточного контролю самостійної роботи студентів; досить трудомістка технологія підрахунку рейтингових балів; складність навчально-методичного забезпечення; значні додаткові витрати часу викладачів на індивідуальну роботу. Це потребує наукового обґрунтування і забезпечення педагогічних умов ефективності організації контролю навчальної діяльності студентів.

У другому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності організації контролю навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульного навчання” ? розкрито загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, методи й хід дослідження, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв; проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент в умовах звичайного навчального процесу на базі Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ) протягом двох навчальних років (2003-2005 рр.). Вибіркову сукупність склали студенти факультету прикладної математики та радіотехнічного факультету (загальною кількістю 232 особи). Згідно з програмою нашого експерименту з семи академічних груп (123 особи) було утворено чотири експериментальні групи Е1 (31 студент), Е2 (32 студенти), Е3 (37 студентів), Е4 (23 студенти). Із п'яти академічних груп означених факультетів (загальною кількістю 109 осіб) було утворено дві контрольні групи К1 (60 студентів) та К2 (49 студентів).

На констатувальному етапі експерименту відбувалося діагностичне вивчення впровадження в практику вищої школи кредитно-модульного навчання, визначалися особливості організації в цих умовах контролю навчальної діяльності студентів, здійснювався аналіз різних систем чинних систем рейтингового контролю, було проведено діагностування студентів експериментальних і контрольних груп згідно з визначеними критеріями успішної організації контролю (рівні навченості, пізнавальної активності, професійного інтересу, адекватність самооцінки, рівень хвилювання).

У ході констатувального етапу експерименту шляхом анкетування і бесід (всього опитано 195 викладачів і 1092 студенти) було з'ясовано: а) ставлення викладачів і студентів до кредитно-модульної системи навчання та рейтингового контролю; б) недоліки в організації контролю навчальної діяльності студентів у сучасних умовах.

Для експериментальної перевірки було виділено і науково обґрунтовано умови успішної організації контролю навчальної діяльності студентів у системі кредитно-модульного навчання: адаптація суб'єктів навчального процесу до контрольно-оцінювальної діяльності в даній системі навчання (умова А); забезпечення продуктивної взаємодії викладачів і студентів у процесі використання засобів комп'ютерних технологій контролю (умова Б); альтернативність видів, форм і методів контролю (умова В).

Експериментальна робота мала варіативний характер, що передбачало перевірку визначених умов окремо або в поєднанні у різний спосіб. В експериментальній групі Е1 створювались і експериментально перевірялись умови А і Б, у групі Е2 ? тільки умова Б, в групі Е3 - умови А і В, в групі Е4 - тільки умова В.

Для адаптації викладачів було вжито низку заходів теоретичного і практичного характеру. З метою подолання індивідуальних утруднень й недоліків було активізовано роботу завідувача кафедри, організовано відвідування кафедр інших вищих навчальних закладів, зустрічі з фахівцями кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, які надавали викладачам індивідуальні консультації інструктивного характеру. Також стимулювалась самоосвітня діяльність самих викладачів щодо вдосконалення власне педагогічної діяльності: цілеспрямована робота з психолого-педагогічною й методичною літературою; аналіз і усвідомлення досвіду колег (цілеспрямоване спостереження, цілеспрямоване спілкування); самоаналіз власної діяльності тощо, що активізувало адаптаційний процес. Разом із цим, проводилась активна робота з розробки відповідних науково-методичних матеріалів.

У процесі здійснення нами адаптаційної роботи з викладачами відбувалось удосконалення у них таких важливих груп професійних умінь, як:

· цілепокладання ? ставити мету контрольних заходів на кожному етапі засвоєння дидактичного модуля відповідно до наданого студенту навчального кредиту, результатами попередньої роботи, перспективами на майбутню діяльність, рівня здібностей і можливостей студентів, власних можливостей тощо;

· планування ? прогнозувати результати контрольної діяльності; підбирати і розподіляти за етапами виконання модуля найбільш ефективні форми, методи й засоби реалізації мети контролю; враховувати результати аналізу попередньої діяльності;

· стимулююче-мотиваційні ? визначати характер і особливості потреб, мотивів діяльності, рівня прагнень студентської групи й окремих студентів, використовувати різноманітні методи педагогічної діагностики; підтримувати й формувати позитивне ставлення до діяльності, викликати інтерес, використовуючи різні засоби активізації внутрішньої мотивації (надання вільного вибору, стимулювання розумової активності, створення умов для самореалізації тощо); використовувати засоби зовнішнього стимулювання діяльності (оцінка, похвала, підвищення рейтингового балу та ін.); підтримувати й розвивати внутрішні потреби в самопізнанні, саморозвитку, самовдосконаленні);

· конструктивні ? використовувати на практиці й раціонально поєднувати різноманітні методи й засоби організації сумісної зі студентами діяльності, які спрямовані на реалізацію поставлених цілей і завдань самостійної діяльності студентів та її контролю;

· контрольно-рефлексивні - контролювати, аналізувати й оцінювати власну педагогічну діяльність, визначати успішність її перебігу в актуальних умовах; своєчасно здійснювати на основі самоаналізу необхідну корекцію діяльності; при внесенні змін у діяльність зберігати її загальну спрямованість і зміст, реалізувати заплановані цілі й завдання;

· комунікативні ? встановлювати педагогічно доцільні взаємовідносини зі студентами у формальній і неформальній обстановці, які найбільше сприяли би реалізації цілей і завдань навчання; діагнозувати комунікативні якості студентів і враховувати їх у процесі педагогічного контролю; створювати в групі доброзичливу, сприятливу атмосферу, встановлювати доброзичливі стосунки між студентами (зокрема під час взаємоконтролю);

· результативно-аналітичні ? підраховувати рейтинговий бал та аналізувати результати контролю навчальної діяльності студентів, оцінювати за цими результатами рівень продуктивності етапів його організації; виявляти причини утруднень (власних і студентів), що склалися в процесі діяльності, помилок і можливих шляхів їх запобігання й подолання; робити висновки за результатами аналізу і використовувати їх під час планування подальшої діяльності.

В умовах кредитно-модульного системи значно зростає необхідність володіння викладачем комп'ютерними технологіями навчання, що потребує організації спеціальної підготовки викладачів, яка передбачає: 1) актуалізацію суб'єктивної позиції педагога в процесі вивчення й використання комп'ютерних технологій у професійній діяльності; 2) обов'язкове засвоєння викладачами вищої школи інтегративних теоретико-методологічних, методичних і практичних знань; 3) оволодіння практичними вміннями використання комп'ютерних технологій і підвищення дослідницького елемента педагогічної діяльності.

Актуалізація суб'єктивної позиції особистості викладача іноземної мови у процесі формування в нього готовності до використання комп'ютерних технологій у ході формувального експерименту забезпечувалась шляхом: а) стимулювання особистісних досягнень у використанні комп'ютерних технологій; б) створення проблемних ситуацій у процесі підготовки до використання комп'ютерних технологій; в) залучення викладачів до особистісно-значущої для них діяльності.

Для адаптації студентів до навчання в умовах кредитно-модульної системи в ході формувального експерименту було вжито такі заходи: 1) різнобічне інформування студентів про зміст і умови навчання в системі кредитно-модульного навчання; 2) надання цілеспрямованої допомоги кожному студенту з питань організації самостійної роботи; 3) цілеспрямоване педагогічне спостереження викладачем за процесом адаптації студентів за такими показниками: академічна успішність (середній бал останньої сесії); задоволеність навчанням (рівень задоволеності за самооцінкою студентів); прийняття форм навчання, характерних для кредитно-модульної системи (активність самостійної роботи, прагнення підвищити свій рейтинговий бал); інтенсивність самостійної роботи студента (час, що витрачає студент на самостійну роботу; обсяг навчального матеріалу, засвоєного самостійно за відповідний час); міжособистісні стосунки (доброзичливість, взаємодопомога); професійна спрямованість (ступінь сформованості професійних інтересів, нахилів, здібностей).

Реалізація умови Б здійснювалася шляхом: використання інтерактивних можливостей комп'ютера - ведення діалогу з машиною за розгалуженою програмою з різними методичними завданнями на різних етапах формування лексичних, граматичних навичок, аудіювання, читання (формування орієнтовної основи дій, контрольні тести); залучення студентів до здійснення сумісних навчальних проектів, зокрема до розробки і створення комп'ютерних засобів навчання, у тому числі комп'ютерного контролю (контролюючих програм, тестів та інших контрольних завдань для електронного підручника); комп'ютерного управління навчальною діяльністю студентів на основі особистісно-орієнтованого підходу (шляхом створення бази даних, закладених в індивідуальну модель учня).

У роботі використовувалися такі форми сумісної продуктивної діяльності, як ділові ігри, захист творчих завдань (методика динамічного стереотипу), але найбільш перспективним виявився метод проектів. Метод проектів реалізувався в різних формах, що дозволяло здійснювати різні види контролю (поточний, тематичний, підсумковий, комплексний).

З метою здійснення поточного контролю було запропоновано проект із умовною назвою “Bank of Scientific News and Innovative Ideas” (“Банк наукових новин та інноваційних ідей”). Реалізація цього проекту передбачала опрацювання тем модулів, що мають професійну спрямованість. Виконання проекту мало інтегративний характер, тобто передбачало вивчення не тільки суто мовленнєвого, але й фахового блоку. Студенти повинні були впродовж вивчення окремих модулів через інформаційні мережі зібрати матеріали іноземною мовою, які відповідали змісту останнього.

Для тематичного контролю було використано проект з умовною назвою “Control Tests” (“Контрольні тести”). Цей проект передбачав спільну з викладачами іноземної мови та інформатики розробку контрольних тестових завдань і створення на цій основі комп'ютерної програми. Виконання такого проекту потребує достатньої підготовки як з іноземної мови, так і з інформатики. Тому до виконання проекту залучали передусім “сильних” студентів.

Як вид індивідуального творчого завдання було застосовано проект “Control Package” (“Контрольний пакет”). Виконання цього проекту дозволяло в творчій, цікавій формі здійснити підсумковий контроль у межах виконаного кредиту. Завданням студентів було розробити кросворди, інші контрольні вправи цікаво-творчого характеру, “закласти” розроблений пакет у комп'ютер. Ця робота, як і виконання інших проектів, здійснювалася разом з викладачем. У процесі складання модуля студенти могли обмінятися розробленими пакетами і здійснити взаємний контроль.

Метод проектів здійснювався також у формі сумісного створення контрольних завдань для електронного підручника (Проект “Electronic Study Book” (“Электронный учебник”). В цій роботі широко використовувались можливості Інтернету із забезпечення пошуку і використання для контрольних завдань текстової, графічної (статичної або динамічної), звукової та відеоінформації.

У ході здійснення проекту студенти: відбирали фразеологізми, ідіоми, неологізми, які відбивали сучасну специфіку функціонування іноземної мови в аспекті майбутньої професійної діяльності; підбирали фрагменти наукових статей англійською мовою зі своєї спеціальності, користуючись послугами віртуальних бібліотек; відшукували матеріали граматичних довідників, запропонованих у них контрольних вправ і тестових завдань.

Альтернативність контролю в дослідженні передбачала надання студентам права вільного вибору видів, форм і методів контролю з метою індивідуалізації контролю у відповідно до загальнонавчальних та професійних інтересів студентів; усунення психологічних бар'єрів, які виникають у студентів під час здійснення контролю; створення умов для самореалізації особистості, тобто можливість діяти самостійно, творчо.

Альтернативність контролю здійснювалася за двома напрямами - залежно від ступеня складності та від характеру навчальної діяльності, при цьому враховували рівень знань, умінь і навичок у студентів з певної дисципліни та ступінь адекватності їхньої самооцінки.

Особливу увагу при застосуванні альтернативного контролю ми приділили тестуванню (автоматизованому і неавтоматизованому), оскільки саме тестування набуло найбільшого поширення в сучасній вищій школі.

Під час застосуванні альтернативного контролю, в цілому, і тестування, зокрема, вважали за потрібне підсилювати підтримку і допомогу студентам із різними навчальними можливостями, проте не зменшувати обсяг матеріалу в контрольних завданнях для різних груп студентів і, таким чином, сприяти їхньому інтелектуальному розвитку. Це вимагало під час упровадженні альтернативного контролю дотримуватися таких моментів: урахування загальної підготовки студентів до навчальної діяльності, і зокрема до альтернативного контролю; прогнозування труднощів, які можуть виникнути у студентів на підготовчому етапі альтернативного контролю та в ході його здійснення; використання диференційованих контрольних завдань і визначення ступеня надання допомоги різним групам студентів; здійснення аналізу діяльності на всіх етапах застосування альтернативного контролю, враховуючи допущені помилки і труднощі у виконанні контрольних завдань.

У ході застосування альтернативного контролю здійснювалося стимулювання позитивного ставлення до навчання, до навчальної дисципліни, формування пізнавальних і професійних мотивів, що вимагало організації роботи з усвідомлення мети контролю, активізації навчальної діяльності всіх груп студентів. Це відбувалося шляхом роз'яснювальних бесід, показу навчальних відеофільмів, роботою з комп'ютером, у тому числі в ігровій формі. Також нами було застосовано метод перспектив, який припускав ілюстрацію можливостей використання одержаних знань у майбутній професійній діяльності.

У результаті варіативної експериментальної роботи встановлено, що забезпечення (окремо або в різних сполученнях) визначених педагогічних умов впливає на ефективність організації контролю навчальної діяльності студентів: підвищився рівень пізнавальної активності в цілому та її окремих показників (самостійності, ініціативності, відповідальності тощо); зріс рівень професійного інтересу; збільшилася кількість студентів з адекватною самооцінкою; зменшився рівень хвилювання.

У ході контрольного етапу експерименту було виявлено розбіжності в динаміці показників успішності організації контролю в експериментальних і контрольних групах. Так, в експериментальних групах кількість студентів із позитивним ставленням до навчальної діяльності збільшилася на 49,9%, у контрольних лише на 12,6%. Щодо характеру пізнавального інтересу, приріст студентів зі стійким інтересом склав +39,2% в експериментальних групах проти +4,25% у контрольних. Приріст рівнів навчальної ініціативності, самостійності та відповідальності виявився в середньому в 2,5 рази вищим в експериментальних групах порівняно з контрольними. Кількість студентів в експериментальних і контрольних групах із високим рівнем сформованості професійного інтересу зросла на 49,9% і на 15,1%; з адекватною самооцінкою ? на 34,8% і на 20,4%, відповідно. Кількість студентів, які мали високий рівень хвилювання, зменшилась в експериментальних групах на 28,5% проти 12,6% у контрольних. Нормальний рівень хвилювання в кінці експерименту зафіксовано у 57,9% і у 32,2% студентів експериментальних і контрольних груп, відповідно.

Узагальнені результати контрольного етапу експерименту подано в таблиці 2. У таблиці рівню І відповідає високий рівень навченості, сформованості пізнавальної активності та професійного інтересу, адекватна самооцінка та нормальний рівень хвилювання; рівню ІІ ? достатній рівень навченості, пізнавальної активності та професійного інтересу, завищена самооцінка, високий рівень хвилювання; рівню ІІІ - елементарний рівень навченості, пізнавальної активності та професійного інтересу, занижена самооцінка, надспокійний рівень хвилювання.

Таблиця 2 Результати формувального експерименту (у %)

Результати проведеного дослідження підтвердили основні положення дисертації і дають підстави зробити такі висновки:

1.1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних праць вітчизняних і зарубіжних авторів дозволив уточнити вихідні дефініції дослідження, визначити функції, види, форми й методи контролю у вищому навчальному закладі, здійснити їх класифікацію; виявити основні особливості організації контролю навчальної діяльності студентів ВТНЗ в умовах кредитно-модульного навчання.

1.2. У дослідженні з'ясовано, що кредитно-модульне навчання обов'язково передбачає застосування рейтингової системи контролю і оцінювання навчальної діяльності студентів, що забезпечує об'єктивність, оперативність контролю на всіх етапах засвоєння навчального модуля і навчальної дисципліни в цілому; дозволяє отримувати повну інформацію про підготовку студентів з навчальної дисципліни; здійснювати діагностику їхньої навченості і на цій основі індивідуалізувати процес навчання; стимулює самостійну роботу студентів.

2. Вивчення вітчизняної та зарубіжної наукової літератури допомогло узагальнити відомості про рейтинговий контроль, проаналізувати різні технології його здійснення, визначити негативні прояви в здійсненні контролю в сучасних ВТНЗ, що дозволило намітити шляхи й умови підвищення ефективності його організації.

3. Визначення критеріїв і показників ефективності організації контролю навчальної діяльності студентів (рівень сформованості пізнавальної активності та професійного інтересу, рівень навченості, адекватність самооцінки, рівень хвилювання) дозволило здійснити об'єктивний аналіз впливу визначених педагогічних умов організації контролю на його успішність.

4.1. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що організація контролю навчальної діяльності студентів в умовах кредитно-модульного навчання потребує: а) адаптації суб'єктів навчального процесу до контрольно-оцінювальної діяльності в новій системі навчання; б) продуктивної взаємодії викладачів і студентів у процесі використання засобів комп'ютерних технологій контролю; в) альтернативності видів, форм і методів контролю на всіх етапах навчання.

4.2. Експериментально доведено, що організація контролю, яка забезпечує врахування педагогічних умов його застосування, сприяє: 1) формуванню пізнавальної активності студентів, що виявляється: у позитивній динаміці мотивів навчально-пізнавальної діяльності; у характері пізнавального інтересу; у підвищенні рівня навчальної ініціативності, самостійності та відповідальності; 2) підвищенню оволодіння загальнонавчальними вміннями й навичками самостійної роботи (планувати навчальну роботу, раціонально використовувати час на виконання самостійної роботи з різних навчальних дисциплін, аналізувати свої дії, здійснювати самоконтроль тощо), особливо це стосується навчальних дисциплін, які забезпечують студентів засобами діяльності; 3) позитивному зрушенню професійного інтересу, що виявилося в усвідомленні значення навчальної дисципліни для майбутньої професійної діяльності, прагненні до отримання додаткової інформації, яка має професійну спрямованість, зверненні до додаткових джерел поповнення знань, опануванні новими інформаційними технологіями; 4) формуванню адекватної самооцінки; 5) зниженню рівня хвилювання.

4.3. Варіативність експериментальної роботи дозволила дослідити вплив кожної з визначених умов на показники ефективності організації контролю навчальної діяльності студентів. Експериментально доведено, що: адаптація суб'єктів навчального процесу до контрольно-оцінювальної діяльності в процесі кредитно-модульного навчання передусім сприяє формуванню позитивної мотивації навчання та зниженню рівня хвилювання; продуктивна взаємодія викладачів і студентів у процесі використання засобів комп'ютерних технологій контролю сприяє формуванню пізнавальної активності, розвитку загальнонавчальних умінь і навичок (зокрема з новітніми інформаційними засобами навчання) та розвитку професійного інтересу; альтернативність видів, форм і методів контролю на всіх етапах навчання дала можливість значно вплинути на рівень активності, самостійності, ініціативності та відповідальності студентів у навчанні; формувати адекватну самооцінку; значно знизити рівень хвилювання студентів у процесі контролю.

Перспективи подальшого дослідження полягають у розробці науково-методичних аспектів організації контролю в умовах кредитно-модульного навчання у процесі вивчення конкретних навчальних дисциплін, пошуку оптимальних технологій підрахунку рейтингового балу.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Статті в наукових фахових виданнях

2. Сукнов М.П. Вплив комп'ютерної технології контролю навчальних досягнень студентів на формування пізнавальної самостійності // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Х., 2004 - Вип.25. - С.129?133.

3. Cукнов М.П. Технологія рейтинг-контролю навчальної діяльності студентів // Діяльність та перспективи розвитку сучасної освіти України: Зб. наук. пр. - Харків: Стиль Іздат, 2005. - С.233?238.

4. Сукнов М.П. Педагогічні умови використання комп'ютерної технології у процесі навчання іноземній мові студентів технічного вищого навчального закладу // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПІ, 2004. - Вип.ХХІ. - С.160?164.

5. Сукнов М.П. Формування інноваційної спрямованості студентів як умова ефективності застосування комп'ютерних технологій при вивченні іноземної мови // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр.- Харків: ХДАМ (ХХПУ), 2005. ? №23. - С.76?78.

6. Сукнов М.П. Формування готовності викладачів вищого навчального закладу до використання комп'ютерних технологій при вивченні іноземної мови // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Запоріжжя, 2006. - Вип.38. - С.291?295.