Підготовка майбутнього вчителя до профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

УДК 371.134:372.853

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Пайкуш Маріанна Андріївна

Вінниця - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівському науково-практичному центрі професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник:доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Козловська Ірина Михайлівна, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН України, завідувач відділу загальнотехнічних та спеціальних дисциплін, м. Львів.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Іваницький Олександр Іванович, завідувач кафедри фізики та методики її викладання, Запорізький національний університет;

кандидат педагогічних наук Кадемія Майя Юхимівна, Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище, заступник директора з навчальної роботи.

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Кіровоград.

Захист відбудеться “20” лютого 2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розісланий 15 січня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Нові соціальні умови визначають актуальність удосконалення професійної підготовки сучасного вчителя, що висвітлено в офіційних документах. Національна доктрина розвитку освіти України, державна програма „Вчитель” поставили завдання трансформації національної системи освіти як головної ланки формування громадян. Законом України „Про освіту” визначено, що успішне вирішення складних завдань навчання і виховання молоді залежить від професійної підготовки вчителя. Водночас, у сучасних умовах суспільство не повністю влаштовує наявний рівень готовності майбутніх учителів до окремих аспектів професійної діяльності, зокрема до профільного навчання у загальноосвітніх закладах. „Концепція профільного навчання в старшій школі” передбачає забезпечення якісної підготовки учнів, формування у них готовності до свідомого професійного самовизначення та самовдосконалення впродовж усього життя, що можливе лише за умови готовності вчителя до профільного викладання ним навчальних предметів.

У контексті профільного навчання готовність учителя зумовлюється низкою чинників, зокрема, наявністю загальноосвітніх закладів традиційного та інноваційного типу, новими соціальними умовами та відповідними їм соціальними замовленнями щодо підготовки фахівців. Завдяки диференційованому підходу до навчання та його профільності учні старших класів у загальноосвітніх закладах можуть одержати освіту, що має професійне спрямування та задовольняє їхній професійний вибір.

Профілізація старшої школи вимагає відповідної професійної діяльності педагога, ефективність якої значною мірою залежить від рівня підготовки у вищому навчальному закладі. Результати попереднього вивчення ситуації показують, що лише 7 % студентів випускних курсів вищих навчальних закладів достатньо підготовлені до профільного викладання фізики. Значна частина майбутніх учителів не мають достатнього потенціалу, необхідного для ефективної реалізації профільного навчання у загальноосвітніх закладах.

Нині існує низка суперечностей між: потребою реалізувати профільне навчання та невизначеністю структури готовності вчителя до нього; інтегральним характером готовності та ізольованістю окремих аспектів підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання; необхідністю мотивації підготовки студентів до профільного навчання та наявними засобами її реалізації у вищих навчальних закладах; загальним характером визначення готовності до профільного навчання фізики і конкретними вимогами досягнення такої готовності. Звідси випливає загальна суперечність між сучасними вимогами підготовки вчителя до профільного навчання та реальним рівнем його професійної підготовки. Це окреслює потребу в теоретичному та практичному обґрунтуванні підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання.

Проблеми профільного навчання досліджувалися у роботах Г. О. Балла, М.Ю. Кадемії, І.Є.Карпухіна, А.А.Кузнєцова, А.І.Купцова, А.А.Пінського, Н.А.Побірченко, М.А.Пригодій, В.В.Рибалка, Н. Г. Сидорчук, І.М.Соколова, С.В.Стрижак, Б. О. Федоришина, І.В.Фролова та ін. Водночас, аналіз психолого-педагогічної літератури та стану практики свідчить, що, незважаючи на вагомі наукові результати, підготовка майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах не була предметом спеціального дослiдження.

Актуальність проблеми підготовки вчителя до профільного навчання фізики, її недостатня теоретична розробленість та потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Підготовка майбутнього вчителя до профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах”.

Зв'язок теми роботи з науковими напрямами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з планом науково-дослідних робіт Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України в дослідженні теми „Дидактичні основи інтеграції змісту, форм і методів навчання у професійно-технічній школі” (РК № 0198И000143).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 11 від 25 вересня 2003 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 10 від 23 грудня 2003 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутнього вчителя.

Предмет дослідження - формування готовності до профільного навчання як складової професійної підготовки майбутнього вчителя фізики.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати модель підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах та експериментально перевірити шляхи її реалізації на практиці.

У дослідженні ми виходили з гіпотези, що підготовка майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах буде ефективною за таких умов: формування знань і вмінь студентів щодо змісту профільного навчання та його організації у загальноосвітніх закладах; формування позитивної мотивації до реалізації профільного навчання у загальноосвітніх закладах; урахування особливостей навчального середовища; внесення додаткової інформації у діючі курси та зміст педагогічних практик майбутнього вчителя фізики у різних типах загальноосвітніх закладів; впровадження спеціальних курсів тощо.

Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

На основі виявлення стану досліджуваної проблеми у педагогічній теорії й практиці теоретично обґрунтувати модель підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах.

Розробити критерії готовності майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах.

Розробити модель підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах та шляхи реалізації і експериментально перевірити їх ефективність на практиці.

4.Розробити науково-методичні матеріали для студентів та викладачів вищої школи щодо підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах.

Загальна методологія дослідження базується на положеннях теорії пізнання і розвитку особистості в діяльності, принципах єдності теорії та практики, на засадах компетентнісного, інтегративного, особистісного та діяльнісного підходів у професійній освіті; на принципах цілісного дослідження дидактичних процесів та комплексного використання методів дослідження, вимогах основних принципiв дидактики; положеннях про полiтехнiзацiю та професiоналiзацiю змiсту освiти i навчання, принципах інтеграції та диференціації навчання.

Теоретичну основу дослідження складають наукові праці, які ґрунтуються на професійній підготовці педагога, теорії професійної педагогіки; структурі педагогічної діяльності та специфіки професійної праці вчителя; загальних питаннях готовності особистості до професійної діяльності, а також висновки наукознавчих, зокрема міждисциплінарних досліджень, які поєднують філософські, психолого-педагогічні та методичні розробки змісту й організації навчання (С. У. Гончаренко, Р.С.Гуревич, І. А. Зязюн, О.І.Іваницький, В. І. Клочко, В. А. Козаков, І. М. Козловська, А. М. Коломієць, С.П.Куриленко, Т.О.Лукіна, А.С.Мєдвєдєва, Н.Є. Мойсеюк, Н.В.Пастернак, В. А. Семиченко, О. В. Сергєєв, П.І.Сікорський, В. О. Сластьонін, М.І.Сметанський, Г.С.Тарасенко, А.А.Шаповалов, І.М.Шапошнікова, В. І. Шахов, М.А. Якубовскі).

Законодавчо-нормативна база дослідження. У процесі дослідження використано основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені в законах України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про професійну освіту”, „Про вищу освіту”, в Національній доктрині розвитку освіти, „Концепції профільного навчання”, а також нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України.

Комплексний підхід до вивчення проблеми зумовив застосування таких методів дослідження: теоретичні - аналіз філософської, педагогічної, психологічної та спеціальної літератури, а також дисертаційних робіт з метою виявлення стану підготовки майбутнього вчителя фізики до профільного навчання та формування поняття „готовність учителя до профільного навчання”; аналіз, систематизація та узагальнення педагогічного досвіду; емпіричні - анкетування, тестування, бесіда, інтерв'ю, педагогічне спостереження; педагогічний експеримент з метою апробації спецкурсу та результативності додаткових змін у навчальні курси й проходження педагогічних практик; статистичні - методи математичної і статистичної обробки результатів педагогічного експерименту для забезпечення його достовірності.

Експериментальна база дослідження. Експеримент проводився на базі педагогічних університетів (мм. Дрогобич, Харків, Тернопіль, Вінниця), класичних університетів (м. Донецьк), загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема з залученням працівників методичних установ. У експериментальній роботі взяли участь 785 учнів, 397 студентів класичних та педагогічних університетів, 7 експертів, 26 викладачів вищих навчальних закладів і 76 викладачів фізики загальноосвітніх закладів.

Дослідження здійснювалося впродовж 1998-2006 рр. у три етапи науково-педагогічного пошуку. На першому етапі (1998-2002 рр.) розроблено програму дослідження, проаналізовано стан досліджуваної проблеми в теорії і практиці професійної підготовки вчителя. Уточнено об'єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу дослідження. Виявлено особливості професійної діяльності педагога в умовах профільної старшої школи і обґрунтовано критерії готовності вчителя до профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах. Створено спеціальний курс „Профільне навчання фізики в загальноосвітніх закладах” для студентів вищих навчальних закладів. Розроблено програму і методику експерименту, визначено експериментальну базу, обґрунтовано якісний та кількісний склад учасників експерименту. На другому етапі (2003-2005 рр.) розроблено критерії готовності майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах; побудовано модель підготовки вчителя до профільного навчання; проведено констатувальний експеримент, визначено зміст та шляхи підготовки вчителя до профільного навчання фізики, на базі яких розроблено дидактичні матеріали та методичні рекомендації, здійснено експериментальну перевірку гіпотези дослідження. Визначена логіка проведення і розпочато формувальний експеримент. На третьому етапі (2005-2006 рр.) завершено формувальний та проведено контрольний експеримент, здійснено експертні оцінки дослідження, систематизацію й узагальнення результатів, отриманих у процесі теоретичного аналізу та дослідно-експериментальної роботи. Сформульовано висновки та визначено перспективи подальшого дослідження проблеми. На цьому етапі оформлено кандидатську дисертацію.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають в тому, що вперше теоретично обґрунтовано модель підготовки вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах; конкретизовано критерії готовності майбутніх учителів до професійної діяльності у загальноосвітніх закладах з урахуванням особливостей навчального середовища на основі структурних компонентів готовності до профільного навчання; вдосконалено зміст підготовки майбутнього вчителя фізики на основі адаптованих дидактичних принципів шляхом внесення додаткової інформації у традиційні курси педагогіки, психології та методики навчання фізики, а також зміни у проведення педагогічної практики, курсового й дипломного проектування майбутніх учителів; дістали подальшого розвитку теоретичні основи професійної підготовки майбутнього вчителя у контексті профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено спецкурс „Профільне навчання фізики в загальноосвітніх закладах” для студентів вищої школи, укладено методичні рекомендації для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації щодо підготовки вчителя до профільного навчання; відповідні дидактичні матеріали; програми педагогічних практик; науково-методичне забезпечення, зокрема задачі з фізики тощо.

Результати дослідження можуть бути використані у процесі складання навчальних програм та посібників з метою вдосконалення навчального процесу з питань підготовки майбутніх учителів до викладання фізики у профільних класах, проведенні науково-педагогічних досліджень, під час написання курсових та дипломних робіт, а також у процесі розробки матеріалів для підвищення кваліфікації вчителів фізики.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/16 від 14.04. 2005 р.), Інституту фізики, математики та інформатики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 387 від 05.04.2006 р.), Донецького державного університету (довідка № 4/23 від 10.09.2004 р.), Харківського педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка №01-278 від 19.04. 2006 р.), Тернопільського педагогічного університету імені В.Гнатюка (довідка № 9/14 від 23.02. 2006 р.).

Особистий внесок у одній статті, методичному посібнику, одних методичних рекомендаціях та одних тезах, написаних у співавторстві з І.М. Козловською полягає у формуванні та реалізації ідеї використання інтегративного підходу в умовах профільного навчання.

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об'єкту, предмету, меті й завданням; репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів; статистичною обробкою даних, а також позитивними наслідками впровадження результатів дослідження.

На захист виносяться:

1. Модель підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах.

2. Шляхи реалізації моделі підготовки майбутнього вчителя фізики до профільного навчання у загальноосвітніх закладах.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорено на 12 конференціях, серед них 7 міжнародних: „Образование через всю жизнь: становление и развитие непрерывного образования в рамках единого образовательного пространства Евразийского экономического сообщества” (Санкт-Петербург, 2004), „Формування професійної майстерності майбутнього вчителя в умовах ступеневої освіти” (Житомир, 2003), „Науковий потенціал світу `2004” (Дніпропетровськ, 2004), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2006), „Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного і художнього профілю” (Львів, 2004), „Викладач і студент у системі вищої освіти: проблеми діалогу, співпраці, взаємодії” (Львів, 2003); 2 всеукраїнських „Василь Сухомлинський і сучасність: особистість вчителя” (Кіровоград, 2003), „Потенціал людини: духовний, психічний і творчий вимір” (Львів, 2005); 3 регіональних „Інтеграційні процеси у професійній освіті” (Львів, 2003), „Викладання фізики, наукові дослідження: 60 років досвіду та перспективи ХХІ століття” (Львів, 2005), „Професійна підготовка фахівців: інформаційні технології та інноваційні методики навчання” (Львів, 2004), а також звітних наукових конференціях та засіданнях Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України, проблемних і науково-методичних семінарах, нарадах методистів тощо.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 18 наукових і науково-методичних працях, із них 14 написано без співавторів, у тому числі: 8 статей у провідних наукових фахових виданнях України; 5 статей у збірниках матеріалів конференцій; 1 навчально-методичний посібник, 4 брошури з методичними рекомендаціями та методичними матеріалами. Загальний обсяг особистого внеску - 7,4 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (214 найменувань, з них 14 - іноземними мовами), 14 додатків на 33 сторінках. Її повний обсяг - 245 сторінок, основна частина - 188 сторінок. Робота містить 11 рисунків на 6 сторінках і 5 таблиць на 4 сторінках.

профільний вчитель фізика загальноосвітній

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, його наукову новизну, окреслено теоретичну і практичну цінність результатів, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах” - аналізується підготовка майбутнього вчителя до профільного навчання фізики як педагогічна проблема, обґрунтовано доцільність використання особистісно зорієнтованого, компетентнісного, імовірнісного, інтегративного та мотиваційного підходів щодо підготовки вчителя до профільного навчання фізики та адаптованих до них принципів профільного навчання; визначено структуру готовності вчителя до профільного навчання, котра містить мотиваційно-цільовий, інформаційно-когнітивний, операційно-діяльнісний, оцінно-коректуючий компоненти, а також визначено критерії готовності до профільного навчання фізики.

Перехід до профільної старшої школи торкнувся низки важливих складових на-вчального процесу в загальноосвітніх закладах. Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої більш конкретними професійно зорієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, що виступають по відношенню до учня у вигляді певних вимог. Вона реалізується через створення нових типів шкіл із поглибленим вивченням окремих предметів (ліцеї, гімназії, коледжі) та класів із поглибленим вивченням тих чи інших предметів. Очевидно, що реалізація концепції профільного навчання детермінована професійною здатністю вчителя до організації відповідних умов та управління необхідними процесами розвитку і навчання.

Готовність учителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах розуміємо як інтегроване поняття, що передбачає єдність психологічного, загальнопедагогічного, методичного, спеціального (предметного) забезпечення вимог до тих видів його професійної діяльності, котрі забезпечують реалізацію і якість профільного навчання в загальноосвітніх закладах.

На основі теоретичного аналізу літературних джерел і досліджень виявлено чинники, що вносять зміни у зміст поняття „готовність майбутнього вчителя загальноосвітніх дисциплін” у контексті профільного навчання фізики у старшій школі: усвідомлення доцільності профільного навчання фізики на сучасному етапі розвитку; визначення цілей навчання профільних та непрофільних предметів; добір форм і методів навчання фізики у класі певного профілю; адаптація форм та методів контролю знань і вмінь учнів та розробка з цією метою відповідного комплексу завдань.

Особливості підготовки вчителя до профільного навчання безпосередньо залежать від змісту і специфіки навчальної дисципліни. Тому з сутності профільного навчання фізики випливають цілі та умови підготовки вчителя. Методологічні основи підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики визначають вибір загальнонаукових підходів, розкриття структури та критеріїв готовності тощо.

На основі здійсненого аналізу розроблено та доведено доцільність використання загальнонаукових підходів до підготовки вчителя та адаптованих до них принципів профільного навчання фізики: особистісно зорієнтований підхід та принцип перерозподілу навчального часу; компетентнісний підхід та принцип оптимізації; ймовірнісний підхід (на етапі педагогічного експерименту) та принцип креативності; інтегративний підхід (на етапі педагогічного експерименту) та принцип наступності; мотиваційний підхід (на етапі педагогічного експерименту) та принцип динамічності.

Узагальнені характеристики готовності та результати констатувального експерименту дали змогу побудувати структуру готовності вчителя до інноваційної діяльності, що включає такі компоненти: мотиваційно-цільовий, інформаційно-когнітивний, операційно-діяльнісний, оцінно-коректуючий.

Мотиваційно-цільовий компонент відображає націленість особистості на професійно-педагогічну діяльність щодо профільного навчання фізики та успішне її здійснення, репрезентує позитивне ставлення майбутніх учителів до педагогічної творчості, усвідомлення ними значущості означеної діяльності вчителя задля розвитку творчого потенціалу учнів, проявляючись у задоволеності педагогічною професією, прагненні до самоосвіти, активній участі в навчально-методичній і науково-дослідній роботі.

Інформаційно-когнітивний компонент повідомляє про найголовніші умови професійної діяльності, абстрагує їх від другорядних умов з метою конкретизації дій, розуміння педагогами поняття „профілювання навчання фізики” (термінів: „напрями профілювання”; „профіль”; „профільні навчальні заклади”; „профільні класи”; „профілювання змісту навчальних предметів”) і суті профілювання курсу фізики.

Операційно-діяльнісний компонент забезпечує сформованість основних умінь та навичок викладання фізики в умовах профільного навчання та передбачає використання таких критеріїв, як ініціативність, організованість, самодисципліна, самоконтроль, самостійність, активність, продуктивність.

Оцінно-коректуючий компонент дозволяє особистості діставати зворотну інформацію про результати своєї діяльності, самоактуалізації та самореалізації. Оцінка власних дій і контроль поточних результатів дають змогу майбутньому педагогу вчасно виявити і усунути помилки, закріпити правильні прийоми і способи дій, подолати невпевненість і нерішучість, сприяють бажанню вдосконалювати свою діяльність відповідно до визначеної мети.

У розділі виявлено і проаналізовано умови, за яких майбутнього вчителя можна вважати підготовленим до професійної діяльності в контексті профільного навчання фізики: точні та сучасні знання з предмета викладання; розуміння мети і значення викладеного матеріалу; здатність формулювати значущі запитання за сутністю даного матеріалу; обізнаність із відповідними джерелами і додатковою інформацією про предмет викладання; вміння планувати свою професійну діяльність; здійснення професійної діяльності цілеспрямовано, у логічній послідовності; дотримання відповідної гнучкості; забезпечення викладання навчального матеріалу наочністю; використання різноманітних методів навчання, гармонійне поєднання форм роботи на уроці; забезпечення мотивації навчальної діяльності, коригування власної діяльності; допомога учням у розвитку позитивної самооцінки тощо.

На основі цього обґрунтовано такі критерії готовності майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах: мотивації, когнітивності та діяльності.

Критерій мотивації визначає готовність до викладання фізики в різних типах закладів; викладання фізики на різних рівнях; діагностики здібностей учнів до фізики; професійної орієнтації учнів профільних класів; мотивації вивчення фізики на різних рівнях її засвоєння; реалізації особистісно орієнтованого підходу до учнів.

Критерій когнітивності визначає: складання плану робочої навчальної програми; структурування навчального матеріалу і практичних дій; генералізацію навчального матеріалу; структурування мети і завдань вивчення фізики; відбір навчального матеріалу для поглибленого вивчення творчих завдань і задач; вико-ристання математичного апарату для поглиблення фізичних теорій; залучення ціка-вих фактів із життя видатних фізиків; відбір навчального матеріалу для контролю і оцінювання.

Критерій діяльності визначає готовність до профільної диференціації змісту навчання фізики; забезпечення наступності між профільним навчанням фізики та професійною підготовкою у відповідному вищому навчальному закладі; реалізацію форм організації профільного навчання, відповідних його змісту та сучасним вимогам; професійну орієнтацію учнів за умов профільного навчання; реалізацію інтеграції знань та міжпредметних зв'язків.

У другому розділі - „Модель підготовки майбутнього вчителя фізики до профільного навчання у загальноосвітніх закладах та перевірка її ефективності на практиці” - розкрито сутність підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики; визначено напрями, етапи та шляхи цієї підготовки на основі адаптованих дидактичних та специфічних для профільного навчання принципів з опорою на закономірності дидактики; побудовано модель підготовки вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах; запропоновано шляхи її впровадження у практику та представлено результати дослідно-експериментальної роботи.

Напрями підготовки вчителя до профільного навчання конкретно визначають, до чого готувати майбутнього вчителя фізики в контексті профільного навчання в загальноосвітніх закладах: вибір і розробку рівнів профільного навчання фізики; викладання мінімізованого, поглибленого курсу фізики; викладання фізики в різних типах навчальних закладів, на різних рівнях складності; діагностика здібностей учнів до фізики; допрофесійна підготовка під час профільного навчання фізики; забезпечення наступності між профільним навчанням фізики та професійною підготовкою учнів у вищому навчальному закладі; мотивація вивчення фізики на різних рівнях; професійна орієнтація учнів; профільна диференціація змісту навчання фізики; реалізація інтеграції знань та міжпредметних зв'язків; реалізація особистісно орієнтованого підходу до учнів; реалізація форм організації профільного навчання. Відповідно до цього виділено етапи підготовки вчителя до профільного навчання фізики. Побудова моделі підготовки вчителя до профільного навчання фізики спирається на систему загальних принципів педагогічної освіти, а також на сукупність специфічних аспектів професійної підготовки майбутніх фахівців. Кожний із принципів адаптовано для створення та відображення дидактичних закономірностей у наявних моделях підготовки педагогічних кадрів. Модель підготовки вчителя до профільного навчання фізики відрізняється від традиційної професійної підготовки предметно-спеціалізованого характеру, що готувала вчителя-предметника, а результатом підготовки вважалося накопичення суми необхідних знань, навичок та умінь для здійснення майбутньої професійної діяльності. Модель підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах представлена на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Модель підготовки вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах

З урахуванням специфічних принципів профільного навчання та адаптованих загальнодидактичних принципів ми пропонуємо наступні шляхи підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики: внесення додаткової інформації у традиційні курси педагогіки, психології та методики навчання фізики; зміни у проведенні педагогічної практики, курсового й дипломного проектування майбутніх учителів; спецкурс „Профільне навчання фізики в загальноосвітніх закладах” для студентів вищих навчальних закладів;

До курсів „Педагогіка” і „Психологія” пропонуємо ввести основні положення Концепції профільного навчання в Україні, доповнити тему диференційованого навчання відомостями про профільне навчання. Доцільно коротко викласти ідеї профільного навчання в історичному контексті та ознайомити студентів з основними напрямами розвитку зарубіжних концепцій профільного навчання. До курсу „Педагогіки” вносимо поняття про специфіку навчання профільних предметів у різних загальноосвітніх закладах (загальноосвітній школі, школі з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназіях, ліцеях тощо). Певної корекції вимагає тема мотивації навчання учнів фізики в загальноосвітніх закладах у курсі „Психологія”. Важливим, на нашу думку, є ознайомлення студентів із мотивацією вибору профілів та вивчення профільного предмета.

Уведення додаткової інформації до курсу „Методика навчання фізики” передбачає розкриття важливості курсу фізики в загальноосвітніх закладах, відомості про класифікацію типів загальноосвітніх закладів, переоцінку завдань та цілей вивчення курсу фізики в загальноосвітніх закладах, корективи у змісті, формах та методах профорієнтаційної роботи, висвітлення рівнів навчання фізики (рівень стандарту, академічний рівень та рівень профільної підготовки), параметри варіації змісту курсу фізики.

У системі професійної підготовки вчителів особливо важливу роль відіграє педагогічна практика. Запропоновано проведення комбінованої практики у різних типах загальноосвітніх закладів (школах, гімназіях, ліцеях), причому ці процеси мають бути не стихійними, а заздалегідь спланованими і обґрунтованими. Уроки, котрі проводять студенти, мають обов'язково передбачати різні рівні (стандартний, академічний, профільний). Це формує в студентів одне з найважливіших умінь вчителя - викладати той самий зміст на різних рівнях і в різних умовах. Передбачається також встановлення ступеня самостійності і творчого підходу до профільного навчання фізики в умовах педагогічної практики. Доцільно ввести курси з проблем підготовки студентів до певного аспекту професійної діяльності (профільне навчання, розв'язування задач, використання комп'ютерної техніки тощо), що має відбуватися у комплексі, інтегровано з іншими видами діяльності: засвоєнням додаткових відомостей в усіх навчальних курсах, виконанням курсових та дипломних робіт, вивчення спеціальних курсів з проблематики тощо.

Дані констатувального експерименту показали, що значна частина теперішніх учителів фізики не готова ефективно працювати у профільних класах. Вони нечітко уявляють цілі та завдання навчального закладу і дотримуються традиційної системи навчання, характерної для непрофільної загальноосвітньої школи. Це знижує якість освіти, сповільнює темп навчання. Найменш підготовленими виявилися вчителі фізики гімназій, найбільш - загальноосвітніх шкіл. Це пояснюється не лише особливостями гімназії як навчального закладу, а й тим, що у поняття „профільне навчання” вкладається викладачами різний зміст. По-перше, дійсно існують і мають існувати об'єктивні відмінності між профільним навчанням у гімназіях та загальноосвітніх школах, а по-друге, існує значна кількість суб'єктивних чинників, зумовлених недостатньою теоретичною обізнаністю вчителів та студентів (рис. 2.).

Результати кількісного аналізу показали невідповідність між об'єктивно існуючими професійними вимогами до вчителя у процесі профільного навчання фізики в умовах гімназії та рівнем їх використання у практиці роботи. Орієнтація на профільне навчання без належної підготовки до нього майбутнього педагога не спроможна суттєво підвищити якість середньої освіти учнів.

Рис. 2. Готовність учителів до профільного навчання фізики

Для перевірки ефективності роботи студентів під час проходження практики ми скористалися результатами виконання учнями атестаційних робіт. Слід зазначити, що тут була певна проблема, оскільки досягнення учнів у різних навчальних закладах оцінювалися різною кількістю балів (від 5 до 12).

Щоб уникнути суперечностей, ми вирішили звести всі оцінки до 12_бальної системи оцінювання. Таким чином, за результатами аналізу 500 атестаційних робіт учнів була одержана така картина (рис.3).

З діаграми видно, що максимальна різниця за контрольні роботи з розділу “Механіка” досягла 0,9 бала у ліцеї при поглибленому вивченні фізики. Такий стан можна пояснити кращою готовністю студентів експериментальних груп до викладання фізики на вищому рівні, чим не можуть похвалитися студенти контрольної групи, які не вивчали розроблений спецкурс.

Рис. 3. Результати виконання контрольної роботи з розділу “Механіка” учнями під керівництвом студентів-практикантів

Найменша різниця балів - 0,3 - зафіксована нами у гімназійних класах із профільним вивченням фізики, що зумовлене зниженням рівня викладання, відтак студенти контрольної групи могли конкурувати зі студентами експериментальної групи. У школах, де вивчення фізики відбувалося за типовими програмами, різниця між середніми оцінками за атестаційну роботу становила 0,5 бала. Такий розподіл оцінок свідчить про кращу предметну готовність студентів експериментальних груп до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах.

На основі характеристик, які одержали 212 студентів-практикантів за результатами проходження практики, бесід з вчителями фізики та керівниками практик, ці оцінки були розподілені за трьома рівнями загальнопедагогічних умінь. Студенти, які віднесені у групу репродуктивно-адаптивної діяльності, характеризуються ситуативним інтересом до діяльності, низьким рівнем сформованості знань, умінь дидактичної діяльності. Вони частіше формулюють репродуктивні завдання і мають неадекватну самооцінку. До евристичного рівня потрапили ті, яких характеризовано як осіб із стійким інтересом до вчительської діяльності, достатнім рівнем сформованості знань, умінь та здібностей, рівнем компетентності у процесі вирішення частково-пошукових завдань, уміннями здійснювати самоконтроль та адекватну самооцінку. До найвищого, креативного, рівня зараховані студенти, в яких виявлено стійкий інтерес до організації навчально-пізнавальної діяльності, відповідальність та вимогливість, використання широкого спектру підходів, методів і форм навчання, постійна активність, комунікаційні та академічні здібності, здатність до критичної та адекватної оцінки своєї діяльності, підвищення своєї майстерності.

Розподіл практикантів за рівнем загальнопедагогічних умінь підтверджує, що студенти експериментальної групи досягли кращих успіхів у підготовці до проходження практики завдяки введенню додаткової інформації до курсів „Методика навчання фізики” і „Педагогіка”, вивченні спеціального курсу.

Дієвість запропонованої моделі підготовки вчителів до профільного навчання фізики у процесі контрольного експерименту перевірялася комплексним показником, який враховував дію трьох чинників: здатність використовувати одержані знання на практиці, грунтовність знання і реалізація їх у практичній діяльності. Порівняння одержаних результатів у контрольних та експериментальних групах дало можливість зробити висновок про позитивні якісні зрушення у знаннях, уміннях і навичках студентів експериментальних груп.

Результати проведеного дослідження дають підставу вважати, що вихідна методологія правильна, мета досягнута, поставлені завдання розв'язані, що дало можливість сформулювати такі висновки:

1. У дослідженні проаналізовано поняття „профільне навчання” як спеціально організовану систему шкільного навчання, яка передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів та створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу. Виявлено, що мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Виявлено і конкретизовано цілі профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах, що полягають у забезпеченні поглибленого навчання фізики у програмі повної загальної освіти, посиленні диференціації змісту курсу фізики з урахуванням можливості створення і використання індивідуальних освітніх програм учнів як реалізації особистісно орієнтованого навчання, забезпеченні наступності між загальною і професійною освітою, посиленні мотивації вивчення профільного предмету, покращенні професійної орієнтації на професії фізики та споріднені технічні спеціальності, забезпеченні цілісної системи знань з профільних та непрофільних дисциплін шляхом упровадження інтегративних та міжпредметних зв'язків між ними тощо.

Якість профільної освіти, її результативність залежить, у першу чергу, від головних суб'єктів навчального процесу: учня і викладача. Аналіз наявних підходів до підготовки вчителів дає підстави стверджувати про необхідність удосконалення системи професійної підготовки майбутніх учителів фізики за умов профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах.

Встановлено, що особливості підготовки вчителя до профільного навчання безпосередньо залежать від змісту і особливостей навчальної дисципліни. Тому дослідження сутності профільного навчання фізики значною мірою визначають і цілі та умови підготовки вчителя фізики.

У роботі побудовано модель підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики, визначено методологічні основи такої підготовки. Обґрунтовано використання загальнонаукових підходів до підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики (особистісного, компетентнісного, інтегративного).

2. Під готовністю вчителя до профільного навчання фізики розуміємо єдність видів його професійної діяльності, які забезпечують реалізацію і якість профільного навчання в загальноосвітніх закладах. Аналіз поняття „підготовка” дозволяє визначити підготовку до профільного навчання педагога у вищому навчальному закладі як процес формування готовності до виконання професійних завдань у контексті профільного навчання.

У дослідженні було виявлено, обґрунтовано і експериментально перевірено критерії готовності майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах. Основою для визначення цих критеріїв слугували виділені нами компоненти готовності: мотиваційно-цільовий; інформаційно-змістовий, операційно-діяльнісний та оцінно-коректуючий.

Підготовка майбутнього вчителя до профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах передбачає декілька етапів: на базі нормативного і науково-методичного забезпечення профільного навчання фізики визначаються вимоги до професійної діяльності майбутнього вчителя; ці вимоги знаходять відображення у критеріях готовності вчителя до профільного навчання; у процесі професійної підготовки розроблено спецкурс „Профільне навчання фізики в загальноосвітніх закладах”, завданням якого є забезпечити предметну, дидактичну, методичну і психологічну готовність до профільного навчання.

3. На основі здійсненого аналізу розроблено та доведено доцільність використання загальнонаукових підходів до підготовки вчителя та адаптованих до них принципів профільного навчання фізики: особистісно зорієнтований підхід та принцип перерозподілу навчального часу; компетентнісний підхід та принцип оптимізації; ймовірнісний підхід (на етапі педагогічного експерименту) та принцип креативності; інтегративний підхід (на етапі педагогічного експерименту) та принцип наступності; мотиваційний підхід (на етапі педагогічного експерименту) та принцип динамічності.

Для реалізації розробленої моделі та з урахуванням адаптованих загальнодидактичних принципів запропоновано наступні шляхи підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики: спроектовано і відібрано зміст спеціального курсу „Профільне навчання фізики в загальноосвітніх закладах”, внесена додаткова інформації у традиційні курси педагогіки, психології та методики навчання фізики, а також зміни у проведення педагогічної практики, курсового й дипломного проектування майбутніх учителів.

Результати проведеного дослідження дозволяють дійти висновку про недостатній рівень сформованості готовності вчителів загальноосвітніх закладів до профільованої навчальної діяльності, а саме: нечітке розуміння головних ознак базових для профільного навчання понять; неповне уявлення про знання та вміння, що необхідні для її здійснення; неповне знання як традиційних, так і нетрадиційних форм, методів, засобів навчання та способів їх упровадження у практичну діяльність, низький рівень сформованості вмінь індивідуальної роботи. Узагальнення думки педагогів та студентів показало, що більшість вчителів-практиків не мають достатньої психолого-педагогічної та спеціальної підготовки, яка б дозволила їм реалізувати профільне навчання.

Порівняння одержаних результатів у контрольних та експериментальних групах дало можливість зробити висновок про позитивні якісні зрушення у знаннях, вміннях і навичках студентів експериментальних груп. Аналіз результатів формувального експерименту показав якісні зміни у параметрах спеціальних знань, на які впливали варіативні чинники, і підтвердив кращу психологічну готовність до мотивації вивчення фізики на різних рівнях і педагогічну готовність до реалізації інтеграції знань та міжпредметних зв'язків студентами експериментальної групи.

Розрахунок комплексного показника результатів навчання дав підстави вважати дієвою запропоновану модель підготовки майбутніх учителів до профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах. Одержані результати дозволили зробити висновок про правомірність авторської гіпотези.

4. Результати дослідження дозволили розробити методичні рекомендації для студентів-фізиків та їхніх викладачів щодо підготовки майбутніх учителів до профільного навчання фізики

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах. Його результати можуть бути використані на таких рівнях: Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій навчання - подальша розробка навчальних програм із визначеним апаратом профільного навчання студентів ВНЗ, написання підручників, посібників, адаптованих для викладання фізики у профільних класах.

До подальших напрямів дослідження проблеми відносимо: теоретичне обґрунтування критеріїв і показників функціонування педагогічної системи підготовки вчителів до профільного навчання загальноосвітніх предметів, розроблення пакету дидактичних матеріалів для профільного навчання фізики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗКРИТО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Наукові статті у фахових виданнях:

1. Пайкуш М. А. Відповідність змін у підготовці вчителя реформам середньої школи (на матеріалі Польщі) // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - 2001. - Вип. 15. - Ч. 1. - С. 89-94.

2. Пайкуш М. Мотивація інтересу до вивчення фізики в гімназіях // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - № 6. - С. 214-219.

3. Козловська І. М., Пайкуш М. А. Формування професійної майстерності майбутнього вчителя як єдність інтегративного та диференційованих підходів в умовах ступеневої освіти // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2003. - Вип. 13. - С. 66-71. (0,2 а.а.)