Навчально-розвивальна спрямованість позакласних заходів у початкових класах

До основної части сценарію висувають такі вимоги:

сувора логічність;

наростання подій;

завершеність кожного окремого епізоду;

контрастність побудови;

зміна дій учасників свята.

При розробці свята необхідно ретельно продумати кульмінацію і розв'язку. Недарма говорять: "Кінець -- усьому ділу вінець".

У підготовці і проведенні свята важливе значення має обладнання і оформлення. При оформленні приміщення виділяється окреме місце -- саме яскраве пано, плакат, композиція, що передають тему свята. Діти повинні сидіти обличчям до цього центру, він допомагає яскравіше сприймати тему, створює відповідний святковий настрій.

До свята необхідно перевірити якість роботи технічних засобів, передбачити, хто буде техніком освітителем тощо

Підготовка до свята -- кропітка і серйозна робота педагогічного колективу, колективу батьків, дітей класу. Від її якості буде залежати хід свята, його емоційний вплив на дітей.

Після свята необхідно надати дітям можливість обмінятися думками висловити свої почуття. Таке обговорення проводиться після кожного свята і можуть бути такими:

Кого б із учасників і за що ви б нагородили?

Як ви собі уявляли головних героїв до того як їх побачили? А на святі вони були кращими чи гіршими? Чим?

Які б костюми ви особисто виготовили для героїв свята? Опишіть їх.

Можна запропонувати дітям творче домашнє завдання: розробити ескізи медалей, костюмів, декорацій.

Свято пройшло. Чи всі завдання вдалося вирішити, що нового дізналися діти, як збагатилися їх емоції, чи вчились вони працювати разом, чи всі виховні можливості свята використані, як брали участь в підготовці свята батьки, інші учасники? Такий аналіз свята допоможе вчителю в його подальшій роботі з дітьми [12; 26; 27].

2.3 Методика організації навчально-розвивальної спрямованості позакласних заходів

Позакласна та позашкільна діяльність передбачає використання різноманітних форм та методів роботи з молодшими школярами. Ці методи та форми є набагато ширшими, різнобічнішими, ніж при роботі в основній школі, тому і передбачають вибір певного напрямку у діяльності. Звичайно ж, використання передового педагогічного досвіду у цьому питанні може значно покращити, урізноманітнити діяльність учнів.

Позакласна і позашкільна робота в початкових класах проводиться у певних організаційних формах Ї масових, групових та індивідуальних.

КВК та свята - це масова форма проведення. Гурток - належить до групової форми [13; 11].

Великий виховний вплив на дітей мають саме масові заходи. Масовий характер діяльності включає дітей у систему різноманітних відносин, діти зближаються, краще ставляться один до одного, збагачується їхній досвід взаємин, пробуджується почуття відповідальності за колектив. Інтерес дітей до позаурочних справ зростає, якщо весь шкільний колектив зайнятий захоплюючою суспільно-корисною роботою. У такій загальній колективній діяльності є на кого рівнятися, є з чим порівнювати результати своїх зусиль і досягнень. Молодші школярі особливо охоче прилучаються до масових загально шкільних заходів Але правильний вибір організаційних форм ще не визначає їх виховної ефективності. Необхідна відповідна організація позакласної роботи. Це значить, що в ході проведення позакласного заходу між дітьми повинні скластися відносини, що виховують у них культуру поводження, дисциплінованість і взаємну вимогливість. Тому вчитель повинний детально продумати, як буде проходити позакласний захід, якими будуть відносини дітей у спільній діяльності [15].

Значне місце в позаурочній роботі займає гра. Дитина 6-10 років має потребу в активній, бадьорій і радісній діяльності, у гострих переживаннях. Цінність гри як виду і форми організації діяльності полягає в тому, що дитина сама вибирає способи вирішення практичних завдань і завдяки цьому активно діє; вчиться керувати собою в залежності від обставин, що складаються.

Майже кожне позакласне чи позашкільне заняття може включати елементи гри чи бути організоване у формі ігрової діяльності. Діти грають на КВК, на заняттях гуртків і клубів за інтересами у походах і на екскурсіях. В ігровій формі проходять конкурси, вікторини, спортивні змагання.

В позакласній та позашкільній роботі використовуються загальні методи виховання і навчання школярів [5].

Методи формування свідомості особистості. Це Ї навчальні, етичні та естетичні бесіди, спостереження, розповіді, читання й обговорення книг, статей з журналів, демонстрація кінофільмів, відеофільмів. За допомогою цих методів озброюють учнів знаннями, роз'яснюють їм норми і правила поведінки, формують поняття, розвивають почуття, учать оцінювати вчинки і застосовувати знання на практиці.

Методи організації практичної діяльності, формування трудових умінь і навичок. Це Ї вправа, доручення і змагання. За допомогою цих методів організують діяльність.

Всі методи виховання і навчання в практиці виховної роботи використовуються в єдності. Роз'яснення і привчання, переконання і вправа, оцінка і вчинок, слово і справа Ї єдині і неподільні в процесі формування свідомості і поведінки дітей.

У навчальній бесіді повідомляють нові знання, роз'ясняються цікаві для дітей наукові факти, дається інструктаж з виконання завдання. За дидактичними завданнями розрізняють такі бесіди: вступна ( на заняттях гуртків , при виконанні практичних завдань); бесіда-повідомлення нових знань; бесіда-інструктаж. Вимоги до навчальних бесід на позакласних заняттях такі ж, як і до бесід на уроках.

Призначення етичної бесіди полягає в тому, щоб дати учням знання про норми і правила поведінки, сформувати моральні поняття.

До кожної етичної бесіди вчитель і учні готуються заздалегідь. Діти добирають для бесід розповіді, казки, вірші, малюнки, прислів'я. Учитель складає план бесіди. У ньому вказуються тема, мета, питання і завдання, визначаються поняття, що повинні бути засвоєні, і вимоги, які школярі мають виконувати.

Для засвоєння правил поведінки дітям пропонуються задачі морального змісту. Живий інтерес викликають бесіди за казкою чи розповіддю, які треба продовжити, за листом, на який треба дати відповідь, висловити свої побажання. Дуже переконливі для дітей бесіди з ігровими кінцівками й інсценівками. Наприклад, після бесіди про товариський вчинок дітям пропонується по дощечках пройти через «струмок», не промочивши ніг. Але при переході одна дощечка «зламалася», дитина може «промочити ноги», якщо їй вчасно не допомогти. Чи здогадається про це товариш?

Етичні бесіди повинні бути дієвими. Кожна бесіда завершується точно сформульованим правилом чи вимогою, яку треба виконувати в повсякденних справах і вчинках [11].

Спостереження Ї цілеспрямоване сприйняття учнями явищ навколишньої дійсності з метою їх пізнання. В.А.Сухомлинський надавав спостереженням дітей особливого значення, називав їх «подорожами до джерел думки і рідного слова».

У процесі позакласної роботи вчитель продовжує навчати дітей уміння спостерігати Ї ставить мету зосереджено вдивлятися, виділяти головне, вести записи, робити замальовки, використовувати дані спостережень у подальшій роботі (розповідях, малюнках, творах). Педагог прагне будити інтерес до спостережень у всіх дітей. Якщо дитина байдужа до явища, що спостерігається, учитель не повинний заспокоюватися доти, поки не зацікавить її.

Добре організоване спостереження дає дитині багато яскравих і незабутніх вражень. На них спирається вчитель у своїй роботі, проводячи з дітьми конкурси виробів, малюнків, творів [33].

Вправи Ї практичні дії, у ході яких виробляється уміння застосовувати знання на практиці, формується звичка поведінки.

В позакласній роботі використовуються різноманітні вправи Ї усні, письмові. Діти вирішують задачі, пишуть твори, малюють, конструюють, готують художні виступи, розучують вірші, виконують трудові та фізичні завдання.

Навчальні (пізнавальні) вправи повинні бути різноманітними, систематичними, змістовними, досить важкими. Від варіативності, важкості, творчої насиченості вправ багато в чому залежить якість знань, розвиток учня, його інтерес до пізнання навколишнього. Учитель повинен систематизувати вправи творчого характеру, створюючи систему завдань з математики, мови, праці, технічного моделювання, малювання і фізичної культури.

Вправи в моральному вихованні закріплюють стійкі форми поведінки. Вчинки, які викликають почуття радості, успіху, самоствердження, при багаторазовому їхньому повторенні переходять у потребу, моральну звичку. Вправи в моральному вихованні використовуються в єдності з привчанням і вимогою. Дітей привчають до товариської взаємодопомоги, організованості, чесності, ввічливості, акуратності, до самоконтролю за своїми діями і вчинками. Існують такі прийоми привчання до визначених учинків: показ зразка дії чи вчинку (дії вихователя чи зразковий вчинок товариша); відтворення дії за даним зразком чи правилом На прохання, нагадування, вимогу); створення ситуацій, що спонукають до визначених учинків.

Кожен учитель повинен виробити систему конкретних вимог до учнів. Виконуючи їх, діти накопичують досвід моральної поведінки. Для цього створюється атмосфера доброзичливості, довіри, уваги. Зацікавленості вчителя в гарних вчинках учнів, в їх справді товариських взаєминах. У таких умовах зміцнюється суспільна думка, і діти самі починають вимагати один від одного правильних вчинків [13].

У процесі виконання доручень у дітей розвиваються суспільна активність, почуття обов'язку, колективізму, набуваються організаторські навички. Успішне використання доручень можливе за умови визначення рівня розвитку колективу й індивідуальних особливостей учнів. Наприклад, якщо в школяра не розвинуте почуття колективізму, то йому дають доручення, що вимагає від нього прояву товариської взаємодопомоги і турботи про колектив.

Доручення, які виконують діти в позакласний час, бувають постійними, тимчасовими, колективними, груповими, індивідуальними. Постійні доручення дітей: староста класу, санітар, бібліотекар, квіткар, відповідальний за ведення календаря погоди, помічник учителя при підготовці до уроку та ін. Постійні доручення варто давати всім чи майже всім учням по черзі Ї така змінюваність допомагає залучити кожну дитину до виконання суспільних обов'язків.

Виконання постійних доручень повинне знаходитися під неослабним контролем вчителя. В 1 класі діти виконують доручення під керівництвом учителя, який піклується про те, щоб учні добре знали коло своїх обов'язків і виконували їхній повсякденно. У навчанні уміння виконувати доручення використовуються такі методи, як бесіда, інструктаж, складання пам'яток (спочатку в малюнках, а потім письмових), контроль, оцінка, заохочування.

В 2 класі складається актив Ї група дітей, що вміють не тільки виконувати свої доручення, але допомагати іншим учням. Починає діяти девіз : «Учися, вчи, допомагай іншим».

Педагоги за допомогою активу учнів організують виконання різноманітних тимчасових, колективних і індивідуальних доручень. В позакласній роботі таких доручень може бути дуже багато:

а) доручення з підготовки і проведення ранків, зборів, екскурсій, виставок, гурткових і клубних занять;

б) доручення з організації суспільно корисної праці (ремонт посібників, прибирання території навколо школи й ін.);

в) доручення щодо оформлення альбомів, стендів, підготовки різних домашніх завдань (наприклад, оглядів);

г) індивідуальні доручення (проведення спостережень, збір даних, підготовка виробів, малюнків, моделей та ін [26].

Змагання Ї метод стимулювання суспільної активності, ініціативи і творчості учнів. Уміле використання цього методу викликає в дітей бажання помірятися силами, виявити волю, наполегливість і кмітливість. Змагання породжує ентузіазм, емоційну піднесеність, готовність дружно братися за діло і доводити його до кінця.

Виховну ефективність змагання визначають такі умови: чіткість і конкретність зобов'язань (що, скільки, кому і коли зробити; гласність і наочність, оперативність і об'єктивність в обліку і підведені підсумків змагання; залучення учнів до організації змагання; заохочення за успіхи, ініціативу і вмілі дії.

Групи учнів змагаються за краще виготовлення наочних приладь, прибирання класу, за збереження підручників, шкільного устаткування; беруть участь у спортивних змаганнях, вікторинах, конкурсах на звання кращого читця, математика, художника, спортсмена, фотографа та ін.

Використання змагання як методу організації діяльності вимагає почуття міри, уваги до тих відносин, що виникають у ході змагання. Малята легко збудливі, і почуття суперництва може переходити межу, коли радість за загальний успіх чи за свої досягнення стає торжеством переможця, який радіє, що «в інших гірше». Така радість Ї симптом того, що змагання починає давати негативні результати. Якщо вчитель зауважує появу нездорового суперництва, зловтіхи, прагнення бути першим за рахунок інших, змагання потрібно припиняти. Необхідно також стежити, щоб поразки не викликали образи, невдоволення, заздрості і небажання брати участь у змаганні. Досвідчений учитель завжди знайде засоби і прийоми, що допоможуть дитині безболісно пережити тимчасові невдачі, зуміє уселити віру у свої сили, в успіх всіх і кожного зокрема.

Зі змаганням зв'язаний метод заохочення учнів за досягнуті успіхи. У педагогічній практиці накопичено багато способів використання заохочення з метою стимулювання суспільної активності дітей. Це Ї оголошення подяки, вручення грамот, преміювання походом у кіно, повідомлення по шкільному радіо, надання почесних обов'язків і відповідальних доручень, нагородження жетонами переможців конкурсів, активних учасників самодіяльності, клубних занять, кращих умільців, колекціонерів і т. ін. У самих назвах жетонів повинна бути приваблива сторона. Наприклад, «Майстер золоті руки», «Майбутній олімпієць». Дітям подобаються жартівливі призи і цікаві сувеніри.

Рекомендується частіше заохочувати групи за дружну роботу і колективний успіх. Особливої уваги вимагають діти, невпевнені у своїх силах, не дотепні і соромливі. Їх треба заохочувати частіше, створювати для них ситуації, у яких вони переборювали б свою нерішучість, досягали успіхів і заслуговували на похвалу [14].

Отже, методи позакласної і позашкільної роботи будучи в загальних рисах спільними з дидактичними методами, мають свою специфіку.

Керівна роль педагога в позанавчальній роботі не знижується, але головна його функція тут полягає в тому, щоб організувати і спрямувати самостійну діяльність учнів.

Висновки

Проведене теоретичне дослідження, присвячене проблемі навчально-розвивальної спрямованості позакласних заходів у початкових класах дозволило розв'язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження.

1. Вивчаючи стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, ми прийшли до таких висновків.

Потреби сучасного суспільства вимагають вже в молодшому шкільному віці пошуків шляхів розвитку повноцінного мислення, здатного ефективно розв'язувати різноманітні життєві задачі. Одним із його критеріїв є здатність використовувати отримані знання в нових умовах. Засобом для цього є позакласна робота в початкових класах.

Під час вивчення психолого-педагогічних умов використання організації позакласної роботи нами було виділено спільні і відмінні особливості дитячої психіки. З'ясовано, що в основу відмінності між дітьми можна покласти комплексну властивість - рівень розумового розвитку, який охоплює научуваність і знання дитини. На основі аналізу психолого-педагогічних умов організації і проведення позакласної роботи були сформульовані вимоги до методики проведення цієї роботи, а саме:

- вона повинна керуватися принципом повної реалізації вікових пізнавальних можливостей дітей;

- забезпечувати варіативність умов, у яких протікає робота вчителя та учня;

- сприяти оптимальному розвитку кожного школяра;

2. Позакласна робота має велике значення в навчальному процесі. Вона сприяє розширенню знань, набутих на уроках, їх конкретизації, формує вміння і навички практичного характеру, викликає інтерес до нового матеріалу, розвиває самостійне мислення молодших школярів.

Позакласнана робота у контексті розвивальної спрямованості це -

форма різноманітної організації обов'язкової до виконання роботи учнів поза уроками під керівництвом учителя з метою поглиблення й удосконалення їх знань, а також збудження пізнавальних інтересів і творчої самодіяльності. Організовані та цілеспрямовані заняття з учнями, які проводяться в позаурочний час для розширення і поглиблення знань, умінь і навичок, розвитку самостійності особистих здібностей і схильностей учнів, а також задоволення їх інтересів та забезпечення розумного відпочинку.

3. За змістом, формами організації та методами проведення позакласна робота різноманітна. Виділяють такі форми позакласної роботи: індивідуальні, групові, масові. Особливостями позакласних занять слід вважати добровільність участі учнів у різних заходах; зміст занять не обмежується рамками програми; методи, які застосовуються у проведенні занять засновані на творчій діяльності й інтересах учнів молодшого шкільного віку.

Усі форми позакласних занять тісно пов'язані з уроками і спрямовані на виконання навчально-виховних завдань, передбачених программою, взаємодоповнюють одна одну, чим і забезпечують досягнення освітніх, розвивальних і виховних цілей.

навчальний розвивальний позакласний школяр

Список використаних джерел

1. Балк М.Б. Математика после уроков /М.Б. Балк, Г.Д. Балк. - М. : Просвещения, 1971. - 462с.

2. Барташнікова І.А. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-7 років /І.А. Барташніков, О.О. Барташніков. - Тернопіль: Богдан, 1988.- 84 с.

3. Выготский А.С. Мышление и речь. Избранные психологические исследование / А.С. Выготский. Ї М. : Просвещение, 1956. - 567с.

4. Вітанов Т. О работе математических кружков для младшых школьников /Т. Вітанов // Математика в школе. - 1991. - №2. - С.72-74.

5. Волощук І.С. Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку / І.С. Волощук. - К. : Радянська школа, 1988. - 175с.

6. Вороніна І.Г. Організація пізнавальної діяльності в позаурочний час у початковій школі / І.Г. Вороніна // Початкове навчання та виховання. Ї 2007. Ї №28. Ї С. 10-13.

7. Ганнусенко Н.І. Позашкільна освіта: стан і стратегія розвитку / Н.І. Ганусенко // Педагогіка і психологія. Ї 2003. Ї №1. - С.3-4.

8. Друзь Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів / Б.Г. Друзь. - К. : Радянська школа. - 1988. - 144с.

9. Ельконін Д.Б. Избранные психологические труды / Д.Б. Ельконін. - М. : Педагогика, 1989. - 560с.

10. Занков Л.В. Избранные пед. труды / Л.В. Занков - М. : Педагогика, 1996. - 424с.

11. Зотова О. Організаційно-педагогічні форми та методи позаурочної роботи / О. Зотова // Рідна школа. Ї 2001. Ї №6. Ї С.8-9.

12. Івашина Ю. Мистецтво жити гідно. Організація позаурочних заходів

/ Ю.Івашина // Сільська школа України. Ї 2003 Ї №7. - С.12.

13. Інноваційні підходи до розвитку індивідуальних здібностей учнів у позакласній роботі //Позакласний час. 2003. Ї №6. - С.5-6.

14. Інноваційні технології навчання //Освіта України. - 2005. Ї С.28-30.

15. Кобрій О. Методика позаурочної діяльності /О.Кобрій, М.Чепіль. - Дрогобич, Відродження, 1999. - 156с.

16. Кушнерук Е.Н. Для внеклассной работы по математике / Е.Н. Кушнерук // Начальная школа. - 1976. - №6. - С.7-8.

17. Кушнерук Е.Н., Айзенберг М.М. Для внекласно работы по математике

/ Е.Н. Кушнерук, М.М. Айзенберг // Начальная школа. - 1977. - №6. - С.12-15.

18. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность /А.Н. Леонтьев. Ї М. : Просвещение, 1975. Ї 410 с.

19. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики / А.Н. Леонтьев. Ї М. : Просвещение, 1972. Ї 276 с.

20. Лоповок Л.М. Сборник задач логического характера / Л.М. Лоповок. -

К. : Радянская школа, 1972. - 151с.

21. Мироненко В.В. Хрестоматия по психологии. Учебное пособие для студентов пед. институтов / В.В. Мироненко; под. ред. проф. А.В. Петровского. - М. :Просвещение, 1977. - 527с.

22. Михайлик М.М. Алгебраїчні ігри в позаурочний час / М.М. Михайлик // Початкова школа. - 1986. - №4. - С.18-19.

23. Моцик Н.Д. Позакласна робота з математики у початкових класах / Н.Д. Моцик, Л.С. Іванова. - Тернопіль: Астон, 2001. - 138с.

24. Науменко Р.А. Психолого-педагогічний аспект розвитку творчої особистості в позашкільних закладах / Р.А. Науменко // Педагогіка і психологія. Ї 1999. Ї №2. Ї С. 75-83.

25. Основи загальної психології / за редакцією С. А. Максименка. Ї Н. : Пальміра, 1998. Ї 265 с.

26. Присняжнюк Н.І. Організація позакласної роботи /Н.І. ПРисяжнюк //Початкова школа. - 1993. - № 3 - С.42-44.

27. Родін А.А. Масові форми позакласної роботи в школі / А.А. Родін. -

М. : АПН РРФСР, 1961 . - 183с.

28. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів / О.Я. Савченко. - К. : Радянська школа, 1982. - 176с.

29. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи / О.В. Сухомлинський. - К. : Радянська школа, 1988. - 284с.

30. Сухомлинський В.О. Роль учителя у формуванні творчої особистості /В.О. Сухомлинський // Рідна школа. - 2000. №7-8. - С.75-76

31. Сухомлинський В.О. Теоретичні проблеми виховання і діяльність позашкільних закладів / В.О. Сухомлинський // Початкова школа. Ї 1995. Ї №1. С.28-30.

32. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников / Н.Ф. Талызина. - М. : Просвещение, 1988. - 175с.

33. Топазова А. Творчо-пізнавальна робота у позашкільних закладах освіти /А. Топазова // Шлях освіти. Ї 2000. Ї №4 Ї С.34-37

34. Унт І.Е. Індивідуалізація і диференціація навчання / І.Е. Унт. - М. : Просвещение, 1990р. - 245с.

35. Шацький С.Т. Педагогічні твори (в 4-х т., т.2.) / С.Т. Шацький. - М. : Просвещение, 1982. - с.251-285.

Додаток 1.

Орієнтовний план роботи математичного гуртка

Размещено на Allbest.ru