Використання різних видів ТЗН під час уроків іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Cучасний етап розвитку освітньої системи в Україні характеризується широким використанням нових технологій навчання, що базуються на використанні нетрадиційних методів та засобів навчання. Ефективність впровадження нових розробок, інтенсифікація навчального процесу, активізація діяльності учнів в значній мірі залежить від оволодіння учителями навичками роботи з технічними засобами навчання, умінні визначити місце цих засобів на уроці, уміння досягати з їх допомогою дидактичної, розвиваючої та пізнавальної мети процесу навчання.

Серед проблем, теоретично і експериментально розв'язуваних методикою іноземної мов, комунікативна компетенція і знаходять способи її досягнення є одним із найактуальніших[17;25]. Опанувати комунікативної компетенцією, англійською чи німецькою або іншими мовами світу, неперебуваючи у країні досліджуваної мови, справа дуже важка. Тому важливим завданням вчителя є створення реальних і уявних ситуацій спілкування на уроці іноземних мов, використовуючи при цьому різні методи й прийоми роботи (рольові гри, дискусії, творчі нові проекти та ін.). За позитивне вирішення цієї проблеми величезну роль грають технічні засоби навчання, що дозволяють дати учням повнішу і точну інформацію з досліджуваної темі, підвищують наочність навчання дітей і викликають прагнення подальшому вдосконаленню мовної культури [2; 99].Так само важливе завдання залучення школярів до культурних цінностей народу - носія мови. Ознайомлення з життям іноземних країн відбувається через спеціальні прилади, перегляд кінофрагментів, діапозитивів, діафільмів та інших.

Щодо студентів, які прагнуть вивчати іноземні мови, то вони повинні вміти не тільки спілкуватися іноземною мовою, але й володіти достатнім обсягом знань, навичок та вмінь: сприймати на слух навчальні лекцій іноземною мовою, на різних конференціях, круглих столах та семінарах; працювати в інтерактивному режимі; підтримувати бесіду і вести дискусії на професійні та ділові теми; знаходити потрібну інформацію в Інтернеті або будь-яких інших іншомовних джерелах; готувати та проводити презентації за певною тематикою тощо [15 ;20].

Через шквальний потік наукової інформації репродуктивно- ефективне засвоєння студентами необхідного обсягу знань стає майже неможливим. За таких умов зменшується частка прямого, зовні заданого інформування та розширюється застосування інтерактивних інноваційних методів роботи студентів під керівництвом викладача і повноцінної самостійної роботи в аудиторіях, лінгафонних кабінетах, читальних залах, на об'єктах майбутньої професійної діяльності[15; 20].

Звідси очевидна важливість та актуальність вивчення використання технічних засобів навчання. Основним засобом навчання мови є мовне середовище, проте інші засоби є допоміжними, їх призначення - створення більш-менш яскраво вираженої ілюзії залучення учнів до природного середовища. Проведення уроку повністю іноземною мовою створює прототип чужомовному середовищі, наближає навчальний процес до місцевих умов справжньої комунікації.

Актуальність полягає в тому, що зі зміною та розширенням цілей навчання іноземних мов у ВНЗ, виникає необхідність ознайомлення, опрацювання і використання інноваційних технологій та методів викладання дисциплін, особливо на рівні профільної підготовки студентів-філологів та учнів спеціалізованих шкіл.

Об'єктом дослідження є деякі види технічних засобів навчання.

Предметом - використання різних видів ТЗН під час уроків іноземних мов.Методи, що були використані під час роботи над дослідженням: метод зіставлення та порівняльного аналізу, синтезу та узагальнення.Метою курсової роботи є вивчення особливостей застосування технічних засобів навчання на уроках іноземної, що існують у вітчизняній та зарубіжній методиці, розгляд умов для їх творчого використання у ВНЗ та школі.Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

- познайомитися із класифікацією ТЗН і дати їм методичну характеристику;

- виявити основні аспекти застосування технічних засобів навчання під час уроків;

- визначити умови підвищення ефективності навчання мови з допомогою деяких видів ТЗН в процесі;

- проаналізувати методичну літературу з проблеми;

- виявити особливості роботи з ТЗН на уроках іноземної мови.

Методологічною основою щодо цієї теми є теорії та концепції педагогів і методистів Абламової С. Б., Барменкової О. І., Вайсбурда М. Л., Гончарової М., Панкова А., Ляховицького М. В., Рожкова Ф. М., Новикова А. М. та інших.Теоретична значимість дослідження залежить від теоретичного обгрунтування потреби використання технічних засобів на уроках іноземних мов із єдиною метою ефективності процесу.

Практична значимість криється у виробленні деяких рекомендацій щодо застосування деяких видів ТЗН у вивченні іноземної мови.

Структура роботи: Курсова робота складається зі вступу, обох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 24 джерела.

Розділ I. Технічні засоби навчання на уроках іноземної мови

1.1 Класифікація ТЗН та їх функції

Сьогодні навчальний процес може бути забезпечений цілою гамою технічних засобів, які мають різні технічні характеристики, різну ефективність впливу на аудиторію, різні методики застосування. З певною мірою умовності їх можна згрупувати по-різному.

В англомовних джерелах ТЗН називають аудіовізуальними засобами, які діляться на жорсткі і м'які. До жорстких відносяться магнітофони, проектори, телевізори, комп'ютери, до м'яких - носії інформації: грамплатівки, магнітна стрічка, магнітні та оптичні диски, слайди, кінофільми.

Впорядкувати технічні засоби навчання складно в силу різноманітності їх влаштування, функціональних можливостей, способів подачі інформації. Існують різні класифікації багатьох вчених. Коджаспірова Г. М. і Петров К. В. розрізняють наступні класифікації технічних засобів за різними ознаками: за функціональним призначенням, принципом пристрою і роботи, родом навчання, логікою роботи, характером впливу на органи чуття, характером подачі інформації [12; 17].

Коджаспірова Г. М. і Петров К. В. виділяють наступні функції технічних засобів навчання. Вони взаємодоповнюють, взаємообумовлені, і виділення їх досить умовно. Не всі функції можуть бути притаманні тому чи іншому ТЗН у повному обсязі.

Перша з функцій ТЗН - комунікативна, функція передачі інформації. Друга - управлінська, що передбачає підготовку учнів до виконання завдань та організацію їх виконання (відбір, систематизація, впорядкування інформації), отримання зворотного зв'язку в процесі сприйняття і засвоєння інформації та корекцію цих процесів. Третя - кумулятивна, тобто зберігання, систематизація навчальної та навчально-методичної інформації. Це здійснюється через накопичення, зберігання та передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій. Четверта - науково-дослідна, яка пов'язана з перетворенням отриманої за допомогою ТЗН інформації учнями з дослідницькою метою і пошуком варіантів використання технічних засобів навчання і виховання педагогом, моделюванням змісту і форм подачі інформації [12; 20].

Технічні засоби навчання також класифікуються за характером подачі - екранні, звукові і екранно-звукові засоби та апаратура, за функціональним призначенням - комбіновані засоби-комп'ютери, мультимедійна апаратура, аудиторні технічні комплекси і група допоміжних технічних засобів навчання. іноземний навчання лінгафон аудіювання

Екранні технічні засоби включають проекційну апаратуру: кодоскоп, діапроектор, діаскоп. З їхньою допомогою на екрані можливо проектувати різні записи, картинки, діапозитиви і діафільми.

Більш широкі можливості використання зорово-слуховий наочності у навчанні іноземної мови надають екранно-звукові засоби: кіно, навчальне телебачення та відеомагнітофон. Відеомагнітофон надає вибір програм безпосередньо викладачам і учням. Викладач зможе контролювати показ матеріалу в процесі заняття.

До числа статичних екранних засобів навчання і виховання відносяться діапозитиви, діафільми, транспаранти. [12; 25]

Найбільш надійним звуковим засобом, що добре зарекомендували себе протягом багатьох десятків років, служить магнітофон або магнітофонний запис навчального матеріалу на іноземній мові. Магнітофонні записи призначаються зазвичай для початкового етапу навчання. Вони випускаються до шкільних підручників, граматичних та розмовних курсів.

Ляховицький М. В. за критерієм «канал надходження інформації» - слуховий, зоровий, зоровий та слуховий одночасно - розділив всі ТЗН на три групи: фонограми (запис на грамплатівці або магнітній стрічці), відеограми (у формі слайдів, діафільмів, неозвучених кінофільмів, кодопозитивів), відеофонограми, (у формі озвученого кінофільму, відеозапису чи з'єднання згаданих форм фонограми з відеограм [15; 60].

Кінофільм у викладанні іноземної мови використовується для аудіювання, створення динамічної наочності у процесі навчання і практики іншомовного спілкування, створення ситуацій такого спілкування на навчальному занятті [16; 281].

До основних технічних засобів навчання, до яких, зазвичай, звертається в основному вчитель при підготовці до уроку іноземної мови, які сприяють розвитку уваги подані нижче.

Навчальні кінофільми та кінофрагменти, які у зв'язку з широким впровадженням у навчальний процес кінофрагментів істотно змінилися функції навчальних фільмів. Вони служать в першу чергу для систематизації та узагальнення знань. Можуть застосовуватися фільми і безпосередньо при вивченні нових тем програм. У цьому випадку доцільне використання фільмів, які висвітлюють окремі питання теми та містять фактичний матеріал, корисний для формування уявлень. Такий фільм буде давати необхідний навчальний матеріал для побудови бесіди і розповіді вчителя [15; 95].

Навчальні діафільми - статичне зображення на плівці, об'єднане єдиною сюжетною лінією і в зв'язку з цим має певну послідовність подачі матеріалу теми. На документальному матеріалі будуються діафільми нарисного характеру, а на мальованому - сюжетного. Для успішної діяльності з використанням навчальних діафільмів (екранних посібників) в учнів необхідно сформувати вміння сприймати навчальну інформацію з екрану, розшифровувати і переробляти її. Вся самостійна і колективна робота учнів з екранним посібників обов'язково завершується роботою з учителем, у процесі якої перевіряються результати діяльності дітей і підбиваються необхідні підсумки та висновки.

Навчальні діапозитиви - фотографічне позитивне зображення на плівці, вміщене у спеціальний картонну або пластмасову рамку. Діапозитиви відрізняються від діафільмів організацією матеріалу. Якщо в діафільмі кадри пов'язані сюжетною лінією або за іншою ознакою, то в серії діапозитивів система розташування матеріалу, запропонована автором, може і не використовуватися. Учитель демонструє кадри в тій послідовності, яка найбільш доцільна при обраної ним методикою викладу матеріалу. Традиційно вчителі використовують діапозитиви в якості ілюстрацій до свого оповідання.

Діапозитиви, як і діафільми, при поясненні вчителя виконують головним чином ілюстративну функцію, допомагаючи учням сприймати навчальний матеріал, тому що створюють більш повне уявлення про подію чи явище. Вони можуть служити матеріалом і для перевірки знань учнів, і для проведення усних та письмових творів [16; 23].

На уроках також використовується графопроектор (кодоскоп) - прилад, призначений для демонстрації великоформатних транспарантів, виконаних на прозорій плівці. Транспаранти можна показувати як по одному, так і серією. За рахунок послідовного накладання одного транспаранта на інший створюється ілюзія руху і розвитку [7; 65]. Статичні зображення набувають певну динаміку. Графопроектор допомагає вчителю піднести навчальний матеріал поетапно, логічними частинами. Це сприяє кращому розумінню, засвоєнню матеріалу, увагу школярів концентрується на самому головному.

Магнітофонні записи умовно можна розділити на художні (запис дитячих радіопередач до уроків іноземної мови) і навчальні, що включають в себе не тільки інформацію, а й завдання, питання. Найбільшими навчальними можливостями мають навчальні звукозаписи, призначені для організації самостійної роботи. Навчальні магнітофонні записи допомагають вчителю здійснювати диференційований, індивідуальний підхід до навчання [7; 55].

Телепередачі, які можуть бути в тому чи іншому вигляді використані в навчальному процесі, умовно діляться на три великі групи. Одну складають навчальні передачі, створені з урахуванням навчальних програм; вони використовуються безпосередньо на уроках, виходять кілька за його рамки, розширюючи і поглиблюючи навчальний матеріал, застосовуються у позаурочній роботі.

Отже, на сьогоднішній день існує багато підходів вчених щодо класифікації технічних засобів навчання. Проте чітко з усіх угрупувань виділяють основні. Процес поділу видів ТЗН триває й до сьогодні, оскільки з'являються нові засоби, які призводять до продуктивнішого результату. Вчитель повинен володіти інформацією хоча б про основні види ТЗН, а особливо усвідомлювати основне їх призначення у вивченні іноземних мов.

1.2 Особливості застосування технічних засобів на уроці

Протягом всієї історії людського суспільства людина винаходила і створювала машини, техніку, яка давала б можливість досягти кращих результатів з меншою витратою сил та енергії. Розвиток техніки внесло свої зміни у всі аспекти життя людини, в тому числі і в процесі навчання.

У галузі викладання іноземних мов використання ТЗН і контролю відноситься до числа найбільш актуальних проблем. Поява навчальної техніки, можливість використання її для вивчення іноземної мови змінили процес навчання і вплинули на методику викладання [12; 33].

Якщо кинути ретроспективний погляд на історію розвитку цивілізації, то неважко встановити, що люди завжди вдавалися до використання допоміжних засобів для успіху навчання підростаючого покоління. Так, наприклад, дані археологічних розкопок свідчать про те, що в дуже далекі від нас часи батьки навчали своїх дітей рахунку за допомогою різнокольорових камінчиків, кісток тварин та інших предметів. У більш пізній час, як стало відомо з літературних джерел, наші колеги, які жили в античному суспільстві, при навчанні грамоті користувалися навощеними дощечками, на яких писали загостреними металевими стрижнями - стилусом.

Використання технічних засобів навчання стало сьогодні нормою, але темпи їх використання ще не в повній мірі відповідають вимогам навчального процесу в сучасній школі. Їх використання повинно визначатись логікою і змістом навчального курсу і при цьому органічно співпадати з традиційними методами навчання.

Ще кілька років тому поняття «технічні засоби» не мали ніякого відношення до вивчення іноземних мов. До традиційних, добре відомим засобам навчання, все ширше залучаються нові засоби зорової і слухової наочності, такі як магнітофон, відеомагнітофон, навчальне кіно і телебачення [10; 105]. Зараз у розпорядженні викладачів іноземної мови знаходиться цілий арсенал ТЗН.Технічні засоби навчання - сукупність технічних пристроїв, що застосовуються в навчально-виховному процесі для подачі і обробки інформації. ТЗН набувають особливого значення у викладанні іноземних мов у зв'язку з перенесенням акценту на оволодіння мовою як засобом комунікації.

Передача інформації, при широкому використанні засобів масової інформації, здійснюється не в письмовій формі, як це було раніше, а в усній. ТЗН можуть взяти на себе деякі функції викладача, задавати питання, розповідати, диктувати і т.д [17; 55]. Однак ТЗН ніколи не замінять викладача повністю. Викладач вивчає можливості кожного з існуючих ТЗН для вирішення конкретних завдань аудиторної та самостійної роботи учнів, визначає експериментальну ефективність окремих видів ТЗН на різних стадіях навчання- при ознайомленні з навчальним матеріалом, при тренуванні і при самостійній роботі.

Одна з основних задач, які поставлені перед школою на даному етапі її розвитку, - це покращення якості знань учнів, яке не може не використовувати систематично технічні засоби навчання.

Відомо, що кожний аудіовізуальний посібник має свої специфічні особливості і використовувати його слід лише тоді, коли звичайні, традиційні засоби менш ефективні. Таким чином, якими б заманливими не були кіно фрагменти і діафільми самі по собі, використання їх в процесі навчання іноземній мові буде виправдано лише в тому випадку, якщо вони підвищують ефективність навчання [4; 15].

Під час самостійної роботи учнів ТЗН допомагають закріпити і автоматизувати мовні навички та вміння, отримані на заняттях. Включення ТЗН не повинно порушувати цілісність навчальної програми.

Перспектива використання технічних засобів, спеціально призначених для навчання іноземних мов, відкрила великі можливості для створення нових комплексів навчальних посібників, лабораторних робіт і т.д. Висока ефективність застосування технічних засобів у навчанні іноземним мовам незаперечно доведено практикою викладання іноземних мов в нашій країні.

В основу принципів використання ТЗН лягли вже сформовані методи навчання, в різній мірі модифіковані, модернізовані і пристосовані до сучасних вимог теорії навчання іноземної мови. Головне завдання при виборі методу - науковий підхід до вивчення іноземної мови, широке використання досягнень лінгвістики, психології та методики, вивчення взаємодії рідної та іноземної мов на різних рівнях - фонетичному, граматичному і лексичному[7; 54].

Для вчителя, викладача вищої школи сьогодні важливо постійно вдосконалювати власні знання про методи навчання іноземних мов, впроваджувати у власну викладацьку практику новітні освітні концепції, йти в ногу з часом. Саме використання технічних засобів навчання іноземних мов дає змогу створити на занятті природне середовище, допомагає розбудити творче начало учнів, студентів, розвиває їхнє мислення і формує у них вміння, необхідні для сучасного суспільства. При цьому змінюється парадигма навчання, більше уваги приділяється формуванню навичок та вмінь самостійно здобувати знання в умовах дослідницької діяльності [10; 13]. Застосування ТЗН у навчанні посилює зв'язок між предметами, що сприяє створенню нових інтегрованих курсів навчання і налагодженню зв'язків міждержавними стандартами освіти.

Отже, використання ТЗН на сьогоднішній день є невід'ємним елементом для продуктивного вивчення іноземних мов у школі та у вищому навчальному закладі. Завдання вчителя, викладача полягає у оволодінні цими засобами навчання, познайомитися з різними видами ТЗН та застосуванні їх на різних етапах уроку.

Розділ II. Використання окремих видів ТЗН у процесі навчання

2.1 Комп'ютер та мережа Інтернет у вивченні іноземних мов

Сучасні тенденції у викладанні іноземної мови у вищих навчальних закладах та школах виражаються у широкому застосуванні нових засобів навчання - мультимедійних компютерних програм (сукупність програмно-апаратних засобів за допомогою яких можливо обробляти та реалізовувати аудіо- та відеоінформацію[4; 75].

Використання комп'ютерних технологій при вивченні іноземної мови професійного спрямування відкриває доступ до нових джерел інформації, підвищує мотивацію студентів до отримання та обробки професійної інформації іноземною мовою, підвищує ефективність самостійної роботи, дає нові можливості для творчості, надбання та закріплення професійних навиків, дозволяють реалізовувати якісно нові форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування.

Говорячи про методичні переваги навчання іноземній мові професійного спрямування за допомогою комп'ютерних засобів, слід зазначити, що цей метод має більший ступінь інтерактивного навчання, дає можливість обирати темп та рівень завдань, покращує швидкість засвоєння граматичних конструкцій та накопичення словникового запасу [13; 165]. До технічних переваг цього методу можна віднести можливість виконувати технічний переклад, використовувати програми перевірки граматики та орфрграфії, використання інтерактивних відео- та аудіоролеків принавчанні усному мовленню. Маючи можливість демонструвати схеми, чертежі та рисунки за тематикою професійного навчання ми реалізуємо принцип наочності.

Використання комп'ютерних технологій у вивченні іноземної мови в вищих навчальних закладах та школах зараз знаходиться на початковому рівні, але їх переваги можна помітити та оцінити вже сьогодні. Запровадження мультимедійних технологій дає викладачам можливість розробляти завдання таким чином, щоб вони були максимально наближені до реальних умов [13; 168].Ці технології дають можливість сворення умов для інтерактивного спілкування, що доволі складно реалізувати в умовах роботи в аудиторії чи класі.

Із використанням комп'ютерних технологій викладач може подати інформацію в абсолютно новій та ефективній формі, зробити ії більш повною, цікавою та наближеною до тематики, що вивчається. Вчитель за допомогою мультимедійних технологій може значно урізноманітнити інформацію та на базі звичайних вправ зробити поду інформації більш легкою, а подачу матеріалу більш цікаво. Памятаючи, що сьогодні широко застосовується особистісно-діяльнісний підхід в навчанні іноземних мов студентів, викладач або вчитель має можливість розробити достатню кількість лексичних вправ, щоб зацікавити всю аудиторію студентів [23;12]. З використанням комп'ютерних технологій можна розробляти вправи, які розраховані на різні види запам'ятовування. Так, наприклад, письмова вправа “Fill in the gaps” набуває нового сенсу та може перейти з розряду письма до обговорення. Оскільки студент бачить завдання лише на екрані, то йому вже необхідно підключати свої комуникативні здібності і доводити іноземною мовою, чому він обрав ту чи іншу лексичну одиницю. Мультимедійні технології дозволяють розробити яскраві та більш цікаві вправи на говоріння. Не маючи завданнь на звичайних паперцях, учні змушені працювати в групі та, навіть не помітно для самих себе, збільшувати свій лексичних запас.

Для студентів та учнів вивчення іноземної мови професійного спрямування із застосуванням комп'ютерних технологій також має певні переваги[13; 166]. Оскількі ці технології нові, дітям цікаво оволодівати новими видами отримання інформації. Засвоєння нової інформації професійного спрямування іноземною мовою найчастіше при використанні комп'ютерних технологій проходить в так званій грі, що є не притаманним для вправ розроблених на листочках. (для активізації всіх учнів в групі є доцільним розділ їх на підгрупи: при цьому з'являється елемент суперництва та інформація засвоюється легше та швидше).

Крім того, комп'ютерні технології дають можливість отримувати інформацію безпосередньо з мережі Інтернет, привчають студента використовувати не лише загальні словники, а й шукати цікаву інформацію по своїй професії в тлумачних словниках (наприклад, визначення ливарного процесу іноземною мовою в Wikipedia, the free encyclopedia), покращувати навики читання, засвоюючи тексти з Інтернету, удосконалювати навики аудіювання, прослуховуючи аутентичні матеріали в мережі Інтернет [6; 15]. Учень може навіть самостійно поповнювати свій словниковий запас, як активний, так і пасивний, лексикою сучасної іноземної мови. В мережі Інтернет студенти можуть слідкувати за змінами в їх професійній сфері. Формується стійка мотивація студентів до вивчення іноземної мови професійного спрямування.Навчати іноземній мові - це означає навчати спілкуванню, сприймати інформації іноземною мовою. Існують три області, в яких Інтернет може вивести навчання іноземним мовам на новий рівень. Це комунікація, інформація та публікація.[6; 42]. Комунікація здійснюється за допомогою електронної пошти, публікація може здійснюватися шляхом створення власної сторінки в Інтернеті.

В принципі спілкуватися можна за допомогою листів або по телефону, інформацію отримати в бібліотеці, публікувати свої праці в журналах та газетах. Але Інтернет вносить в ці області новий вимір. Комунікація значно полегшується та прискорюється, інформація стає доступною, актуальною та автентичною, а публікація в Інтернеті має більш широку аудиторію, ніж в журналі або газеті[3; 55].

На даний момент розробляється методика навчання іноземним мовам з використанням мережі Інтернет. Існують прихильники ідеї навчання іноземним мовам лише за допомогою Інтернету, без традиційної роботи з підручником. Але більшість викладачів надають перевагу використанню мережі Інтернет поряд з традиційними засобами навчання, інтегруючи його в навчальний процес.

Найпростіше використання мережі Інтернет - це використовувати його як джерело додаткових матеріалів для викладача під час підготовки до занять. В цьому випадку використовується лише частина можливостей Інтернету.

Найбільш повніше можливості Інтернету розкриваються при використанні його безпосередньо в студентській аудиторії. Ідеальними умовами для цього є наявність комп'ютерного класу з підключенням до Інтернету.

Немає великого сенсу використовувати Інтернет на початковому етапі навчання. В цей період велику роль відіграють тренувальні вправи. На цьому етапі Інтернет не надає нових можливостей у порівнянні з підручником. В курсах для початківців вправи на закріплення лексики та граматики цілком традиційні: вправи на підстановку, тексти з пропусками тощо. Це звичайні вправи, різниця полягає в тому, що студенти, учні бачать їх не на папері, а на моніторі.

Застосування мультимедійних засобів вивчення іноземної мови дає можливість студентам та учням ознайомитись та засвоїти культурологічну інформацію, яка включає в себе мовний етикет, особливості мовленнєвої поведінки саме в їх професійній сфері спілкування [13; 162].

На сучасному етапі розвитку економіки України зростає потреба в кваліфікованих фахівцях, які мають високий рівень мовної підготовки. Сучасні комп'ютерні технології застосовуються в усіх сферах діяльності людини. Підготовка спеціаліста в будь-якій сфері знаннь включає в себе як мінімум початкову підготовку користувача комп'ютером, все більше професійно спрямованих предметів викладаються з використанням комп'ютерних технологій. Саме тому треба приділяти як умога більше уваги використанню засобів нових інформаційних технологій у навчанні іноземної мови професійного спрямування [23; 7].

Підсумовуючи можна сказати, що для вдалого впровадження мультимедійних технологій та мережі Інтернет навчання іноземній мові у вищих навчальних закладах та школах слід почати з учителя. Оскільки ці методики нові та потребують багато часу для пошуку, створення та обробки матеріалів, які були б корисні та цікаві. Поряд з комп'ютерними технологіями впроваджуються в навчальний процес інші види ТЗН, зокрема мобільний телефон, який на сьогодні широко використовується у навчальних закладах.

2.2 Мобільний телефон у процесі навчання іноземної

Мобільні телефони настільки увійшли у життя людей, що люди користуються ними для вирішення будь яких проблем. Основною метою використання мобільних телефонів є спілкування, що наводить на думку про можливіть використання їх як засобів інтерактивної методики у педагогічній практиці. Мобільний телефон є також засобом отримання інформації з електронних джерел Інтернету [22;107]. Обізнаність населення із комп'ютером та комп'ютерними програмами дозволяє поширити знання, в тому числі і знання іноземних мов практично на всіх зацікавлених у цих знаннях. Читання та прослуховування електронних програм - пісень, текстів у транспорті, вдома, на роботі є достатньою діяльністю для самостійного опанування іноземною мовою.

Мобільний телефон є зручним електронним засобом навчання багатьом предметам на всіх рівнях навчання. Компактність та потреба у щоденному телефонному зв'язку зумовлюють їхню наявність практично в усіх студентів. Крім того, мобільний телефон являє собою предмет розваги для студента. Тобто мобільні телефони являють собою стимул в собі як засіб розваги і задоволення потреб у комунікації та отриманні інформації [21; 99].

Мобільні телефони мають багато можливостей комп'ютера: вони здатні створювати зворотній зв'язок, змінювану наочність, звукові ефекти, мотивацію навчання, ін.; компенсують недоліки аудіо- та відеозаписів, підручників. Головна мотивація використання мобільних телефонів - звичка і позитивні емоції від індивідуальної роботи з ними. Треба відмітити великі можливості урізноманітнити індивідуальну роботу на мобільних телефонах.Крім введення програм, можливе фотографування студентами індивідуальних методичних завдань з паперових носіїв замість переписування їх, що займає багато часу. Вивчений студентом короткий діалог підвищить його комунікативну компетенцію і участь у спілкуванні, коли задане завдання скласти діалог на задану тему, з чим може впоратися сильний або підготований вдома студент. Здатність до спілкування є головною мотивацією у вивченні іноземних мов [22; 113].

Мобільний телефон може замінити багато операцій комп'ютера. Він може використовуватися для розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності: вивчення правопису, лексичного матеріалу, опанування навичками читання, слухання текстів, діалогів; вивчення та повторення граматичного матеріалу в моделях, таблицях, тренувальних вправах. Вивчення вимови іноземних слів можна доповнити аудіозаписом.

Мобільні телефони мають зв'язок з Інтернетом, який дозволяє активізувати всі види мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання, письмо. Інтернет дає можливість створити реальне комунікативне середовище через форум, листування через електронну пошту, розвиваючи діалогічне мовлення. У торгівлі спостерігається наявність словників, енциклопедій, програм комп'ютерного перекладу, курсів з англійської мови, тестів на електронних носіях, які можуть бути використані для мобільних телефонів. Як приклад якісних компп'ютерних програм наводять English Platinum 2000 та Triple Play Please! Нью-Йоркського університету “Програма English Platinum 2000 побудована від слова + малюнок через складання фраз до діалогічного мовлення, являючи собою початковий етап для побудування речень і зв'язного мовлення.” [21;100]. Існують програми Bookshelf [24; 44], blogs.

Використання особистих мобільних телефонів дозволяє усунути ряд недоліків роботи з персональними комп'ютерами в учбових лабораторіях: пошкодження програми чи самого комп'ютера не дисциплінованими учнями, адаптацію до стаціонарного комп'ютера, ін. Не можна сказати, що робота з мобільним телефоном дуже втомлює студента, якщо вона не займає багато часу і переривається іншими видами роботи - із дошкою, зошитом, книгою; усним мовленням.

Основними перевагами мобільного телефона є доступність, зручність, портативність, багатофункціональність, простота у використанні, економія матеріальних ресурсів учбового закладу.

Власний досвід студентів продемонстрував наступні види індивідуальної мовної діяльності на мобільних телефонах: вивчення програмних тем, користування електронним словником для усної відповіді, користування електронним словником для перекладу текстів з іноземної мови та на іноземну мову, прослуховування пісень, фотографування текстів, фотографування дошки з поясненнями граматичного та лексичого матеріалу.

Поширення вивчення іноземних мов означає розвиток світової культури, тієї сторони цівілізації, яка пов'язана із духовним світом людини, і яка нагально потребує поліпшення. Відставання духовної культури від технічного прогресу є недоліком нашого часу, який залежить і від ієрархічної побудови суспільства і, що головне, від вузьких кіл зосередження креативної діяльності людей [23; 31]. Не треба наводити приклади примітивних щоденних розваг великої кількості населення, особливо населення з нижчим рівнем освіти. Користування мобільними телефонами не піднімає їхні інтереси на вищий щабель інтелекту. На відміну від безмовних ігрових програм, ігрові програми іноземними мовами можуть зацікавити усіх від дошколят до іхніх старших родичів, сприяючи розвитку менталітету населення [23; 27].

Кількісний фактор матеріалу на мобільному телефоні має співпадати з можливостями студенів його запамятовування. Тематичні тексти мають бути невеликими - від десяти до двадцяти речень, насичені програмною лексикоюі граматичними конструкціями. Граматичний матеріал повинен бути систематизований до мінімума і поданий у моделях, таблицях.

Отже, великі перспективи використання індивідуальних мобільних телефонів у навчанні іноземним мовам, які допоможуть замінити громіздкі і неекономні фонетичні класи: здатність активізувати усі види мовленнєвої діяльності, додаткові можливості для індивідуальної роботи. Проблема створення високоефективних методичних матеріалів лягає на колективи викладачів, що мають набути навичок програмування. Мобільний телефон інколи слугує додатковим пристроєм до інших видів ТЗН, зокрема управління лінгафонами неможливе без під'єднання телефону.

2.3 Лінгафон і управління процесом навчання аудіюванню

Перші лінгафонні пристрої з'явилися більше 40 років тому, і їх розповсюдження було обумовлене зростанням популярності аудіовізуальних прийомів навчання. У міру того як зростало значення екранних допомог в процесі викладання іноземних мов, мінявся характер устаткування, і на початку 60-х років в ужиток міцно ввійшло поняття «мовна лабораторія». У мовних лабораторіях знайшли місце не тільки лінгафонні пристрої, але і розвинена система проекційної апаратури. Таким чином, в методиці стали складатися два поняття -- загальні (мовна лабораторія) і вужчі (лінгафонний пристрій) [14; 31].

Крім вчительської консолі, в схему лінгафонного пристрою включені робочі місця учнів. Число робочих місць визначається задачами навчання і умовами учбового закладу. Лінгафонні пристрої розраховані на відносно велику кількість робочих місць (від 10 до 25). Залежно від характеру лінгафонного пристрою робочі місця можуть бути обладнані по одній з наступних трьох принципових схем: аудіопасивної, аудіоактивної або аудіокомпаративної.

Аудіопасивні пристрої мають на меті надати учням можливість прослуховувати фонограми, що подаються з магнітофонів, встановлених на вчительському пульті; при цьому самі учні нічого не говорять [17; 101]. Робочі місця аудіопасивного пристрою вмонтовуються головними телефонами, які забезпечені ізоляторами з щільного синтетичного матеріалу для ізоляції учня від сторонніх звуків. Крім головних телефонів, робочі місця іноді оснащені регуляторами гучності, якими учні можуть користуватися по своєму бажанню.

Аудіоактивні пристрої, на відміну від аудіопасивних, дозволяють учням не тільки прослуховувати фонограми, але і самим тренуватися в гучній мові, тобто в мовленні. Оскільки пристрій звичайно має 10--20 робочих місць, то в гучній мові одночасно вправляються десятки учнів. Задача зводиться до того, щоб забезпечити кожному з тих, що говорять можливість чути свій голос, але не чути голосу інших[14; 43]. Замість головних телефонів кожне з робочих місць забезпечується телефонно-мікрофонною гарнітурою з мікрофоном зниженої чутливості і направленої дії. Мікрофон направленої дії реагує тільки на ті звукові хвилі, які направлені на мікрофон під певним кутом. Змонтований на робочому місці, мікрофон уловлює голос тільки того учня, який сидить за цим столом.

Телефонно-мікрофонна гарнітура сполучена з підсилювачем. Голос учня подається через мікрофон на «вхід» підсилювача, а потім з «виходу» підсилювача на головні телефони учня. Таким чином учень чує свій власний голос, подібно тому як чує свій голос говорить в телефонну трубку[14; 31].

Аудіокомпаративні пристрої дозволяють учню записати свою мову на магнітофон, а потім прослуховувати цей запис і порівняти його із зразковою. Кожне з робочих місць аудіокомпаративного пристрою, отже, повинно бути обладнано окремим магнітофоном. До магнітофона на робочому місці під'єднується телефонно-мікрофонна гарнітура такого ж типу, як і ті, якими обладнані аудіоактивні пристрої. Користуючись мікрофоном, учень записує свою мову.

Телефони необхідні учню для того, щоб мати нагоду чути як завдання, записані на магнітній стрічці, так і магнітний запис своєї мови. В більшості випадків магнітофони, з якими працюють учні, встановлюються в столах і закриваються кришками, а перемикачі, необхідні для управління магнітофонами, виносяться на невеликий пульт (розміром з поштовий конверт). Пульт встановлюється на робочому місці учня [17; 120].

За допомогою лінгафонів полегшується вивчення іноземних мов, зокрема навчаються аудіюванню. Термін «аудіювання» означає слухання і розуміння іншомовної мови. У загальному плані аудіювання можна визначити як аналітіко-синтетичний процес по обробці акустичного сигналу, результатом якого є осмислення сприйнятої інформації. Механізм аудіювання, як процес розпізнавання слухових зразків дуже складний і поки до кінця недосліджений.

Помилковим є твердження, що для відтворення фонограм, як зразкових, так і будь-яких інших, необхідний саме лінгафонний пристрій, тобто система звукотехнічної апаратури. В дійсності для цього потрібен не лінгафонний пристрій, а звуковідтворюючий апарат--магнітофон або електрофон.

З погляду можливості відтворення фонограми система радіоапаратури (лінгафон) ніяких переваг перед окремим радіоапаратом не має. Все, що може відтворити магнітофон, включений в систему, може відтворити і магнітофон, ні в яку систему не включений [14; 31].

Декілька більш дискусійним є твердження, що прослуховування через головні телефони створює кращі умови для аудіювання. Дійсно, ряд фізіологів стверджує, що в тих випадках, коли звук дається в механічному записі і учень не бачить особу говорить, звук сприймається краще, якщо його джерело знаходиться у скроневій частині головного мозку. Це твердження фізіологів по-різному оцінюється методистами, що займаються навчанням аудіювання[8; 3].

Без будь-яких утруднень сприймають мову співбесідника на рідній мові до тих пір, поки вона не містить імен власних або географічних назв. Стикаючись з незнайомими словами, звуковий образ яких не можна сприйняти, починають з'являтися серйозні труднощі. Через це потрібно говорити повільніше, чіткіше і «передавати по буквах».

Основною характеристикою тренувально-комунікативних вправ є те, що вміст вислову в них заданий заздалегідь. Увага учнів концентрується головним чином на мовних явищах. Комунікативно-пізнавальні вправи - це операція засвоєння мовним матеріалом в мовній ситуації, що імітує умови природного спілкування. Названі два види вправ тісно взаємозв'язані. Їх застосування і поєднання залежать від етапу навчання, складності навчального матеріалу, конкретної практичної задачі.

Метою тренувально-комунікативних вправ є розуміння мовної форми діалогічного і монологічного повідомлення, тобто того, що могло б утруднити його сприйняття і розуміння. Цей вид вправ будується на рівні значення слів, словосполучень, фраз, нескладних висловів. Вислови можуть представляти собою одне-два діалогічних єдностей, дві-три логічно зв'язаних пропозиції [3; 31].

Отже, світовий досвід використання сучасних цифрових технологій мультимедійних лінгафонних класів у провідних методичних центрах та навчальних закладах, а також огляд літератури доводить, що таке використання підвищує ефективність навчального процесу, створює умови для індивідуального та диференційованого навчання тих, хто навчається, збільшує час усної практики для кожного, забезпечує високу мотивацію до навчання, допомагає подолати особистий психологічний бар'єр спілкування. Таке ж саме значення має і телебачення для вивчення іноземної мови, проте не всі школи мають можливість створити умови для вивчення іноземних мов з використанням лінгафонів на відміну від телебачення.

2.4 Вплив учбового ТБ на мотивацію вивчення іноземної мови

Останніми роками навчальне телебачення стає основним технічним засобом, який використовується для інтенсифікації навчання іноземним мов в школах. Популярність ТБ полягає в його синтезі, який дозволяє повідомляти студентам чи учням інформацію різного типу. Запровадження великого числа наочних компонентів в поєднанні з іншомовною промовою помітно перебудовує весь навчальний процес.Немає потреби доводити, що своєю економічністю ТБ перевершує всі інші технічні засоби навчання, вміщуючи в себе всі позитивні якості кінофільмів, діафільмів, таблиць, магнітних стрічок й інших видів зорової і слухової наочності. Слід зазначити дві особливості ТБ: перша -- із використанням ТБ викладачі іноземних мов отримали можливість моделювати функціонування мови в реальних ситуаціях спілкування; друга -- завдяки ТБ об'єктом навчання в повному обсязі стає мовна діяльність. ТБ доступні як рецептивні, так і продуктивні види мовної діяльності. З рецептивних видів мовної діяльності успішно з допомогою ТБ розвивається аудіювання, а з продуктивних -- говоріння. Дуже ефективно використання ТБ для створення лексичних, граматичних та вимовних навичок.Поєднання візуального і вербального дає можливість добре мотивувати навчальні дії і чітко визначати їх мету. Одна з основних умов навчання мовної діяльності -- облік психологічних характеристик студентів в навчальній комунікативній діяльності [9; 18].Навчальний ТБ значно впливає на мотиваційну сферу школяра[9; 23]. Це пояснюється тим, що зміна форми презентації навчального матеріалу викликає певну перебудову пізнавальної діяльності школяра. Мова виступає в ТБ переважно в усному вигляді, в комунікації. Школяр уперше бачить і чує іноземну мову «у виконанні» великого числа людей. Певною мірою змінюється при використанні ТБ характер мнемічної діяльності школярів. Семантизація і запам'ятовування мовного матеріалу самостійної роботи переносяться безпосередньо на заняття і супроводжуються великим обсягом предметної і схематичної наочності, що полегшує запам'ятовування [15; 188].Поєднання візуальних і вербальних компонентів в навчальному ТБ надає багато можливостей для створення проблемних ситуацій. Відомо, що проблемне навчання стимулює працьовитість, увагу, мобілізує розумові зусилля школярів. У навчальному ТБ з іноземних мов проблемність створюється дуже часто при співвідношенні візуального ряду, представленого малюнком чи схемою. Візуальна і мовна здогадка -- це робочі прийоми при семантизації лексики, поясненні пасивної граматики, аудіюванні і читанні.Крім рішення розумових завдань ТБ має постійно залучати школяра у вирішення комунікативних завдань. Значне збільшення часу індивідуального говоріння порівняно із звичайними заняттями досягається системою телевізійних вправ. Особливого значення при цьому має гра [9; 43].Телевізійні передачі з іноземного мови дуже різноманітні за обсягом і жанру, включаючи в себе як художні, так і наукові види повідомлень. На відміну від передач фізико-математичного циклу передачі з іноземного мови можуть мати інформаційну, естетичну і розважальну функції при суміщення їх з освітньої функцією і домінанту останньої [15; 75]. ТБ знижує негативні мотивації навчання -- побоюванні стресу, які часто супроводжують звичайне аудиторне заняття. Певна «анонімність» телеглядача навіть в умовах замкнутої системи навчального ТБ дозволяє йому сприймати більш релаксованно навчальну інформацію з телевізору -- за всієї її щільності і великому обсязі.Знання результатів -- відомий, іноді реалізований на практиці принцип навчання. Хоча ТБ розриває контакт між комунікатором і реципієнтом, але існують підходи для підтримки мотивації. Це досягається певною структурою вправ, які забезпечують знання учням правильності своїх мовних дій, а також системою телевізійних тестів.За своїм обсягом та місцем в навчальному процесі телебачення може набувати форми телевиставки, телевізійного заняття, телевізійної лабораторної роботи -- записи на відеоплівку, яку учень переглядає у години самостійної роботи. Телепередачі можуть організовуватися в телекурсах. За своїмпсихолого-дидактичним призначенням телепередачі заведено поділяти на мотиваційні, інформаційні, інструктивні і змішані [9; 5]. Використання кінофільмів на уроках іноземної мови вносить розмаїття в навчальний процес, сприяє активізації учнів, підвищує інтерес до вивчення.Кінофільм на уроках є ефективним засобом розвитку навичок мовлення і сприяє закріплення пройденого фонетичного, лексичного і граматичного матеріалу, а також розширенню лексичного запасу учнів. Сприйняття фільму іноземною мовою сприяє підготовці учнів до розуміння мови різних людей.Робота з кінофільмами сприяє також розвитку навичок письмової мови, оскільки після перегляду учні роблять письмові перекази змісту кінофільму, складають діалоги, питання за змістом кінофільму і відповіді на них.Усе ширше використовуються кінофільми і в позакласної роботі, наприклад на заняттях гуртків іноземної мови з розвитку навичок мовлення. Так, наприклад, продивляючись кінофільми, учні крім знань і навичок отримують додаткові дані про країну досліджуваної мови (кінофільми «Робін Гуд», «Лондон»).Учителеві необхідно знати, що на початковому етапі роботи з екранною наочністю, до використання кінофільмів, необхідно проводити роботу з діафільмами.[14; 32]Перевага у використанні діафільмів перед кінофільмами полягає втому, що будь-який кадр ви можете затримати на ту кількість часу, який необхідно вчителю для проведення певного виду роботи.Використання кінофільмів призначене для подальшого удосконалення навичок мовлення учнів. Учні повинні, не тільки висловлювати свої думки іноземною мовою, а й розуміти іноземну на слух. Тому в методиці використання кінофільмів на уроках англійської мови має бути відведена робота над розвитком навичок сприйняття іноземної мови на слух.Для розвитку цих навичок існують найрізноманітніші шляхи та прийоми роботи:1. Вступне слово учителя до перегляду кінофільму.2. Розповідь учителя зі стислим викладом змісту фільму до його перегляду.3. Перегляд кінофільму і питально-відповідна вправа за його змістом.4. Упорядкування плану переказу змісту фільму.5. Переказ змісту фільму за планом і ключовими словами.6. Переказ змісту фільму від імені діючих осіб.7. Переказ змісту кінофільму у формі інсценування і т.д.

План уроку має бути старанно продуманий, точно має бути розрахований час на всі види робіт. Для успішної роботи з кінофільмом вам потрібно заздалегідь підготувати місце для демонстрації кінофільму і технічну підготовленість уроку (затемнення в кабінеті, екран, апаратура).Перевірку розуміння змісту фільму рекомендується провести у формі розмови учителя з учнями.Зразкові питання для такої бесіди подано у розробках уроків. Якщо учні важко відповісти на запитання, можна скласти додаткові питання,які допомагають розкрити утримання переглянутого кінофільму[14; 12]. Перед повторної демонстрацією фільму вчитель дає установку слухачам бути гранично уважними, щоб зуміти розповісти англійською мовою про все, що вони побачили на екрані і почули в дикторському тексті. Після перегляду кінофільму учні повинні переказати його. Переказ змісту кінофільму із складеним в класі планом можна запропонувати учням у формі письмового домашнього завдання[15;48].Отже, телебачення часто використовується в школі на уроках іноземної мови для засвоєння як граматичних так і для фонетичних конструкцій. Перегляд фільмів на тій мові, яку вивчають учні в школі, сприяє кращому ознайомленню з культурою, історією країни, мову якої вивчають.

Висновки

Вивчення наукової та методичної літератури з проблеми дозволило зробити висновок про те, що використання технічних засобів навчання на уроках іноземної мови дає можливість викласти матеріал наочно, сприяє підвищенню якості навчання та зменшення стомлюваності учнів. Технічні засоби навчання допомагають вчителю у підвищенні темпу викладу матеріалу і в найбільш повному задоволенні запитів і допитливості учнів.

Використання ТЗН є важливим фактором у навчальному процесі. На сучасному етапі розвитку педагогіки взагалі неможливо уявити вивчення певної навчальної теми, не використавши хоча б один з перерахованих технічних засобів. Адже, не до всіх тем вчитель може самостійно виготовити наочність. Тут на допомогу приходить телевізор, комп'ютер, діапроектор чи інших технічний засіб. Щоб діти виробили справжню англійську, німецьку вимову або артикуляцію іншої мови, могли сприймати на слух вимову різних людей, не можна обійтися без технічних засобів, які забезпечують клас можливістю сприймати на слух пісню, слова, діалог, фрази, розповідь.

Дослідження щодо класифікацій, принципу роботи і застосування деяких видів ТЗН під час вивчення іноземних мов дозволяє зробити такі висновки:1. Розрізняють класифікації технічних засобів за різними ознаками: за функціональним призначенням, принципом пристрою і роботи, родом навчання, логікою роботи, характером впливу на органи чуття, характером подачі інформації тощо. Проте чітко з усіх угрупувань виділяють основні: жорсткі(магнітофони, проектори, телевізори, комп'ютери та ін.) і м'які: (грамплатівки, магнітна стрічка, магнітні та оптичні диски, слайди, кінофільми). Процес поділу видів ТЗН триває й до сьогодні, оскільки з'являються нові засоби, які призводять до продуктивнішого результату.

2. Саме використання технічних засобів навчання іноземних мов дає змогу створити на занятті природне середовище, допомагає розбудити творче начало учнів, студентів, розвиває їхнє мислення і формує у них вміння, необхідні для сучасного суспільства.

3. Використання комп'ютерних технологій при вивченні іноземної мови професійного спрямування відкриває доступ до нових джерел інформації, підвищує мотивацію студентів до отримання та обробки професійної інформації іноземною мовою, підвищує ефективність самостійної роботи, дає нові можливості для творчості, надбання та закріплення професійних навиків, дозволяють реалізовувати якісно нові форми та методи навчання іноземної мови професійного спрямування.

4. З використанням Інтернету комунікація значно полегшується та прискорюється, інформація стає доступною, актуальною та автентичною, а публікація в Інтернеті має більш широку аудиторію, ніж в журналі або газеті.

5. Мобільний телефон може замінити багато операцій комп'ютера. Він може використовуватися для розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності: вивчення правопису, лексичного матеріалу, опанування навичками читання, слухання текстів, діалогів; вивчення та повторення граматичного матеріалу в моделях, таблицях, тренувальних вправах. Вивчення вимови іноземних слів можна доповнити аудіозаписом.