Диференційований підхід у логопедичній роботі щодо подолання дисграфії в учнів із затримкою психічного розвитку

Знання особливостей мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку із ЗНМ діагностуються важливими та необхідними як для більш глибокого розуміння дітей цієї категорії, з'ясування психологічних механізмів мовленнєвих порушень, так і для створення нових підходів до визначення найбільш оптимальних та адекватних напрямів корекційно-розвивального та попереджувального навчання дошкільників.

Планування корекційно-виховної роботи проводиться з урахуванням індивідуальних здібностей дітей.

Пріоритетні завдання логопедичної корекції:

- розвиток всіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письма;

- формування фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторін мови, із зв'язного мовлення;

- формування комунікативних умінь;

- розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної моторики;

- вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;

- розвиток просодики (темп, ритм, тембр, сила голосу, інтонування, емоційність тощо);

- розвиток психічних процесів (увага, пам'ять, мислення, уява тощо);

- подолання порушень усного і писемного мовлення.

Основні структурні компоненти професійної діяльності:

- діагностична діяльність;

- складання індивідуальних корекційних навчальних планів з кожною дитиною;

- надання порад і консультацій батькам і педагогам, залучення батьків до активної співпраці;

- співпраця з психологом, вихователем, щодо корегування педагогічного, корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення;

- аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів;

- участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта;

- пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

Проведений контрольний експеримент дав змогу визначити серед дітей класу у кількісті 30 осіб 18 дисграфіків, яких було диференційовано за видами дисграфії - оптична (зорова), слухова і моторно-оптична. Для занять з кожною із діагностованих груп було розроблено індивідуальні програми з метою корекції і подолання визначеного виду дисграфії.

Після проведеної колекційної роботи нами був проведений формуючий експеримент. За отриманими даними зробимо висновок, що кількість дітей з зоровою дисграфією зменшилась на 21% з 33%, кількість дітей із акустичною дисграфією зменшилась на 20%, з 44% і кількість дітей з моторно-оптичною дисграфією зменшилась на 13% з 35%.

Порівнюючи результати контрольного та формуючого експериментів нами було визначено високу ефективність диференційного підходу у логопедичній роботі щодо подолання дисграфії у дітей молодшого шкільного віку.

Таким чином, у школярів з дисграфією після корекційної роботи зазначалося підвищення продуктивні, стійкість уваги. У школярів з дисграфією діагностовано сформованість: мотивів, здатність виділити, усвідомити і прийняти мету, планування, регулювання, контроль.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Блінова Г.Й. Дидактичний матеріал для подолання вад письма у дітей / Г.Й. Блінова, Т.В. Пічугіна. - К.: Радянська школа, 1999. - 284 с.

2. Блінова Г.Й. Дидактичний матеріал для подолання дислексії у дітей / Г.Й. Блінова, О.Р. Черніта. - К.: Радянська школа, 1999. - 284 с.

3. Большакова С.Е. Речевые нарушения и их преодоление / С.Е. Большакова. - М.: Сфера, 2006. - 128 с.

4. Бугрименко Е.А. Учимся читать и писать / Е.А. Бугрименко, Г.А. Цукерман.- М.: Знания, 1998. - 140 с.

5. Бурлакова М.К. Коррекция сложно-речевых расстройств / М.К. Бурлакова. - М.: Просвещение, 1998. - 189 с.

6. Бурлакова М.К. Коррекционно-педагогическая работа при афазии / М.К. Бурлакова. - М.: Просвещение, 2000. - 260 с.

7. Быстрова Г.А. Логопедические игры и задания / Г.А. Быстрова, Э.А. Сизова, Т.А. Шуйская. - СПб.: Каро, 2001. - 265 с.

8. Волковская Т.Н. Психологическая помощь дошкольникам с общим недоразвитием речи / Т.Н. Волковская, Г.Х. Юсупова. - М.: Книголюб, 2004. - 140 с.

9. Развиваем руки - чтоб учиться писать и красиво рисовать / С.Е. Гаврина, Н.Л. Кутявина, И.Г. Топоркина, С.В. Щербинина. - Ярославль: Академия развития, 1997. - 78 с.

10. Гольбах П.Є. Зміст корекційної роботи щодо подалання дислексії / П.Є. Гольбах. - К.: Освіта, 2006. - 90 с.

11. Дедюхина Г.В. Логопедический массаж и лечебная физкультура с детьми 3-5 лет, страдающими детским церебральным параличом / Г.В. Дедюхина, Л.Д. Могучая, Т.А. Яньшина. - М.: Гном-Пресс, 1999. - 121 с.

12. Шматко Н.Д. Дети с отклонениями в развитии / Н.Д. Шматко. Метод. пособие. - М.: Аквариум ЛТД, 2001. - 160 с.

13. Дьякова Е.А. Логопедический массаж / Е.А. Дьякова. - М.: Академия, 2005. - 96 с.

14. Еникеева Д.Д. Пограничные состояния у детей и подростков / Д.Д. Еникеева. - М.: Академия, 1998. - 170 с.

15. Ермакова И.И. Коррекция речи и голоса у детей и подростков / И.И. Ермакова. - М.: Просвещение, 2001. - 112 с.

16. Ефименкова Л.Н. Организация и методы коррекционной работы логопеда на школьном логопункте / Л.Н. Ефименкова, Г.Г. Мисаренко. - М.: Просвещение, 2000. - 263 с.

17. Ефименкова Л.Н. Коррекция устной и письменной речи у учащихся начальных классов / Л.Н. Ефименкова. - М.: Просвещение, 1998. - 260 с.

18. Зикеев А.Г. Развитие речи учащихся специальных (коррекционных) образовательных учреждений / А.Г. Зикеев. - М.: Академия, 2000. - 280 с.

19. Лалаева Р.И. Устранение нарушений чтения у учащихся вспомогательной школы / Р.И. Лалаева. - М.: Просвещение, 1999. - 240 с.

20. Малярчук А.Я. Обстеження мовлення дітей / А.Я. Малярчук. - К.: Літера, 2002. - 170 с.

21. Маркова А.К. Формирование мотивации учения / А.К. Маркова. - М.: Просвещение, 1990. - 140 с.

22. Методы обследования речи детей: Пособие по диагностике речевых нарушений / Под общ. ред. Г.В. Чиркиной. - М., 2003.

23. Организация логопедической работы в школе / Под ред. О.В. Елецкой, Н.Ю. Горбачевской. - М.: Сфера, 2006. - 192 с.

24. Парамонова Л.Г. Правописание. Шаг за шагом / Л.Г. Парамонова. - СПб.: Дельта, 1999. - 200 с.

25. Пузанов Б.П. Коррекционная педагогика: основы обучения и воспитания детей с отклонением в развитии / Б.П. Пузанов. - М.: Академия, 1998. - 400 с.

26. Рузина М.С. Страна пальчиковых игр / М.С. Рузина, С.Ю. Афонькин. - СПб.: Кристалл, 1998. - 87 с.

27. Соботович Е.Ф. Методика выявления речевых нарушений у детей и диагностика их готовности к школьному обучению / Е.Ф. Соботович. - К.: Актуальна освита, 1998. - 116 с.

28. Соботович Е.Ф. Програмні вимоги до корекційного навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку з вадами інтелекту: Програмно-методичний комплекс / Е.Ф. Соботович, В.В. Тищенко. - К.: Актуальна освіта, 2004. - 260 с.

29. Специальная педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под. ред. Н.М.Назаровой. - М.: Академия,2005. - 400 с.

30. Технології попередження дисграфії / За ред. Л.П. Кондратенко, О.Ю. Прищепи. - К.: Главник, 2006.

31. Трошин О.В. Логопсихология: Учебное пособие / О.В. Трошин, О.В. Жулина. - М.: Сфера, 2006. - 256 с.

32. Узорова О.В. Пальчиковая гимнастика / О.В. Узорова, О.О. Нефедова. - К.: Школа, 2003. - 70 с.

33. Филичева Т.Е. Дети с общим недоразвитием речи. Воспитание и обучение / Т.Е. Филичева, Т.В. Туманова. - М.: Гном-Пресс, 2005.

34. Филичева Т.Е. Дети с фонетико-фонематическим недоразвитием речи / Т.Е. Филичева, Т.В. Туманова. - М.: Гном-Пресс, 2006.

35. Чистякова М.И. Психогимнастика / М.И. Чистякова. - М.: Просвещение, 1999. - 170 с.

36. Шаховская С.Н. Планы-конспекты логопедических занятий по формированию связной устной речи у детей: III период обучения / С.Н. Шаховская, Е.Д. Худенко. - М., 2006.

37. Ястребова А.В. Преодоление общего недоразвития речи у учащихся начальных классов общеобразовательных учреждений / А.В. Ястребова. - М.: Аркти, 1999. - 460 с.

ДОДАТОК А

Диктант.

Гроза.

Варто теплий літній день. По небу пливе велика хмара. Ось вдарив сильний грім. На землю впали перші краплі. Полив дощик. Куди бігти? Вася і Юля сховалися під навісом.

29 слів, 82 приголосних, 59 голосних, 5 м'яких знаків, 13 кластерів в словах.

Списування (з друкованого тексту).

Їжачок.

Теплі промені розбудили ліс. Від старої ялини лягла тінь. Виліз худий їжачок. Він став шукати їжу.

17 слів, 47 приголосних, 37 голосних, 2 м'яких знака, 7 кластерів в словах.

Списування (з рукописного тексту).

Журавель.

Жив на болоті журавель. Він побудував хатинку. Журавлю стало нудно жити одному. Він покликав в гості чаплю.

18 слів, 57 приголосних, 39 голосних, 2 м'яких знака, 14 кластерів в словах.

ДОДАТОК Б

Обробка результатів обстеження письма школярів перших класів

Помилки письма (виявлення акустичної дисграфії):

Заміни та змішання букв, обумовлені акустико-артикуляційних схожістю звуків:

А) дзвінких і глухих приголосних, включаючи їх м'які пари: дзвінкий приголосний на глухий приголосний; глухий приголосний на дзвінкий приголосний.

Б) твердих і м'яких приголосних, що відбиваються в смешениях голосних букв (по вертикалі) між собою: голосна буква 2 ряду на голосну 1 ряду; голосна буква 1 ряду на голосну 2 ряди.

Голосні літери 1 ряду А О У Е И

Голосні літери 2 ряди Я Е Ю Е І

Помилки позначення м'якості приголосних.

- Заміна голосної букви 2 ряду на Ь;

- Заміна голосної букви 2 ряду на Й в кінці слова;

- Заміна Ь на голосну літеру;

- Пропуск Ь;

- Заміна розділового Ь на І, Й + ;

В) свистячих і шиплячих приголосних: свистячий приголосний на шиплячий приголосний; шиплячий приголосний на свистячий приголосний.

Г) аффриката та їх компонентів: приголосний звук Ц на приголосний Ч; приголосний звук Ч на приголосний звук Ц; Африкат на компоненти аффриката.

Д) заднеязичних приголосних (к-х, г-к, включаючи їх м'які пари): проривних приголосних (К, Г) на щілинний (Х); щілинний (Х) на смичние приголосних (К, Г).

Е) сонорних приголосних, включаючи м'які пари: вібрант Р на смично-прохідний приголосний Л; смично-прохідний приголосний Л на вібрант Р.

Ж) голосних букв, що виявляються в смешениях голосних букв між собою (по горизонталі):

А - О - У - Е - И

Я - Е - Ю - Е - І

голосна буква першого ряду на голосну літеру першого ряду; голосна буква другого ряду на голосну букву другого ряду.

З) приголосних, подібних за способом утворення: п-к, з-х, т-к і т.д.

І) приголосних, подібних за місцем утворення: п-м, т-н, н-л тощо

Оптичні помилки. (Виявлення зорової дисграції)

Помилки написання візуально схожих букв.

Моторні помилки (Виявлення моторної дисграції)

А) помилки рухового запуску;

Б) графічний пошук при написанні букв;

В) зайві елементи при відтворенні букв;

Г) недопісиваніе окремих елементів;

Д) персевераціі - повтор попередньої літери (складу): приголосних букв; голосних букв; складів; неодноразові правильні обведення букв.

Зорово-моторні помилки.

А) змішання оптично схожих букв;

Б) неточність передачі графічного образу букви;

В) неадекватне накреслення літер.

Зорово-просторові помилки.

А) дзеркальність букв;

Б) неточність оформлення робочої рядки.

Помилки звукового аналізу та синтезу.

Дана група помилок може зустрічатися як на рівні букви, так і складу, у зв'язку з тим, що склад, особливо у першокласників, в силу несформованості фонематичного аналізу може сприйматися ними як ціла і нечленімих одиниця.

А) пропуски букв:

приголосних - парних дзвінких приголосних, парних глухих приголосних; непарних дзвінких, непарних глухих приголосних;

голосних - А, О, У, Е, И, Я, Е, Ю, Є, І;

знаків - ред.

Б) вставки букв:

приголосних - парних дзвінких приголосних, парних глухих приголосних; непарних дзвінких, непарних глухих приголосних;

голосних - А, О, У, Е, И, Я, Е, Ю, Є, І;

знаків - Ь і газети.

в) перестановки букв: хаотичні перестановки; реверсія (дзеркальна перестановка) букв в складі; реверсія букв в слові.

Г) антиципация букв: приголосних, голосних.

Оцінка помилок.

Вичленення дісграфічних помилок неможливо, якщо в письмовій роботі школяра зустрічаються контамінації (об'єднання елементів трьох і більше слів з різною комбінацією помилок у вигляді перепусток, перестановок і змішувань букв та / або складів усередині даного об'єднання). За таку роботу відразу нараховується 30 балів.

За відсутності контамінацій помилки оцінюються наступним чином:

1 бал - допущена і не виправлена помилка;

0,5 бали - допущена, але правильно виправлена помилка.

Загальна сума балів, нарахованих за помилки, дозволяє оцінити ступінь вираженості порушення і одночасно охарактеризувати в учня рівень сформованості контролю за процесом письма (шляхом віднімання від загальної кількості помилок помилок, які учень самостійно виправив).

Додатково в кожній роботі характеризуються особливості реалізації Письмои, за кожну з яких у разі виявлення нараховується по 1 балу:

- Гіпер або гипотонус при письмі;

- Мікро або макрографія.

Підрахунок середнього показника помилок письма (м) у кожного учня проводиться окремо для приголосних, голосних букв і додаткових знаків у зв'язку з різним їх кількістю в контрольних текстах. Аналогічно підраховуються помилки на голосні літери, Ь (О.Б.Іншакова, 2004).

Для констатації дисграфії у письмових роботах аналізуються тільки дісграфічні помилки. До них відносять помилки, пов'язані з порушенням реалізації фонетичного принципу письма в сильній позиції слова. Фонетичний принцип передбачає написання слова в повній відповідності з його вимовою. Заміна якої букви в слові при використанні даного принципу при Письмоі виявляється неможливою, оскільки в цьому випадку обов'язково відбудеться зміна слова. Реалізація даного принципу забезпечується сформованістю всіх компонентів системи письма.

Сукупність деяких описаних вище помилок і ряд інших може характеризувати стан функції регулювання та контролю дітей з дисграфією, так як Письмо без участі даних процесів неможливо. Отже, при слабкості функцій програмування і контролю часто зустрічаються наступні помилки: пропуски елементів букв, букв, складів, слів; персеверациям елементів букв, букв, складів, слів; контамінації; антиципації; помилки позначення меж пропозиції; орфографічні помилки письма.

ДОДАТОК В

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті

Етап 1. Розпізнавання немовленнєвих звуків

На цьому етапі в процесі спеціальних ігор та вправ у дітей розвивають навички впізнавати та розрізняти немовленнєві звуки.

Ці заняття також сприяють розвитку слухової уваги та слухової памґяті.

Починаючи роботу, я пропоную дітям прислухатися до звуків за вікном. Що шумить? (Дерева). Що гуде? (Машина). Хто кричить? (Хлопчик). Хто розмовляє? (Люди). Хто сміється? (Дівчинка).

Потім дітям пропоную уважно послухати та визначити, які звуки чути із коридора, із сусіднього класу, із спортивного залу.

Далі проводжу такі ігри:

Рухлива гра «Гучно -- тихо»

Логопед призначає ведучого та пропонує йому заплющити очі. Потім ховає якусь іграшку (у шафу, за фіранку, за спину одного з дітей...) та пропонує ведучому знайти цю іграшку, орієнтуючись на силу ударів барабана. Якщо дитина підходить близько до того місця, де знаходиться іграшка, барабан бґє гучно, якщо віддаляється -- барабан звучить тихо. Цю гру можна повторювати, використовуючи замість барабана, бубон, дзвоник, плескати в долоні, стукати молоточком по столу.

Дидактична гра «Де дзвіночок?»

Дитина заплющує очі, логопед тихенько стає осторонь від дитини (справа, зліва, позаду) та дзвенить у дзвіночок. Дитина не відкриваючи очі, повинна рукою показати напрямок, звідки лунає звук.

Дидактична гра «Ведмежата-бешкетники»

Логопед демонструє дітям предмети, які можуть утворювати різноманітні звуки, та пропонує запамґятати, як звучить кожен предмет. Потім логопед розповідає дітям, що в одному будинку жила родина ведмедів. Одного разу ведмеді-батьки пішли з дому, а ведмежата почали бешкетувати. Вони взяли різні предмети і почали шуміти. Логопед роздає дітям ведмедиків з зображенням цих предметів, потім за ширмою озвучує ці предмети, а діти повинні відгадати, який ведмедик шумить.

Предмети, що утворюють звуки: ключі, сірники, ножиці, гаманець з грошима, склянка з ложкою, папір, повітряна куля, мґяч, гребінець...

Етап 2. Розрізнення висоти, сили, тембру голосу

Протягом даного етапу я навчаю дітей розрізняти висоту, силу і тембр голосу, орієнтуючись на однакові звуки, звукосполучення та слова.

Дидактична гра «Хто кличе?»

Діти по черзі називають імґя ведучого, який стоїть до них спиною. Ведучий відгадує, хто його кличе. Потім гра ускладнюється і діти кличуть ведучого: «Ау!» То голосно, то тихо -- в залежності від того, що скаже логопед: «Далеко пішли у ліс» або «Близько підійшли».

Рухова гра «Відгадай, чий голосок»

Діти стають у коло. Одна дитина стоїть у центрі кола з завґязаними очима і говорить:

Жабеня по доріжці

Скаче, витягнувши ніжки,

Побачило комара і закумкало:

КВА--КВА--КВА! ( відповідає хтось із дітей, що стоять у колі ).

Ведучий, який знаходиться в центрі кола, відгадує, яка дитина «кумкала».

Дидактична гра «Мами та діти»

Дітям роздаються малюнки із зображенням домашніх тварин: дорослих і дітей: корови і теляти, кози і козеняти... Логопед просить відтворити звуконаслідування тварин--мам і тварин--дітей, піднімаючи відповідний малюнок.

Етап 3. Розрізнення слів, близьких за звуковим складом

Почати роботу рекомендую із слів, що відрізняються одним голосним звуком.

Дидактична вправа «Слухай уважно»

Логопед знайомить дітей з назвами парних картинок:

ДИМ -- ДІМ

КИТ -- КІТ

СУК -- СІК

ЛИС -- ЛІС

ШУБКА -- ШИБКА

КУЛЯ -- КОЛЯ

СЕЛО -- САЛО

ГОРОХ -- ГОРІХ

БАНТ -- БИНТ

ГОЛКА -- ГАЛКА -- ГІЛКА

СИН -- СОН

РУЧКА -- РІЧКА

БУЛКА -- БІЛКА

МИЛО -- МИЛА

РАКИ -- РУКИ

МИШКА -- МУШКА

ШАШКИ -- ШИШКИ

СУНИЧКА -- СИНИЧКА

ЛІЙКА -- ЛАЙКА

САЛАТ -- САЛЮТ

Логопед роздає картинки дітям. Далі запитує: «В кого кит, а в кого кіт? В кого голка, а в кого галка?». Діти піднімають відповідні картки.

Дидактична вправа «Знайди пару»

Логопед розставляє на дошці по одній картинці з кожної пари, другу картинку роздає дітям. Дітям треба знайти пару до своєї картинки, шукаючи ті назви картинок, які звучать схоже.

Дитяча гра «Де чий будинок?»

Логопед виставляє на дошці декілька будиночків (я використовую будиночки від новорічних подарунків) та пояснює, що в кожному з них мешкають предмети, назви малюнків яких схоже звучать. Перший малюнок у кожен будинок ставить логопед, діти розставляють інші малюнки. Наприклад, мешкати в будинку можуть такі групи предметів: «гірка -- нірка -- зірка», «Письмоок -- молоток -- каток», «білка -- гілка», «батон -- вагон -- дракон -- балкон», «ворона -- корона», «рак -- мак -- лак»...

Дидактична вправа«Слухай та виконуй!»

Логопед роздає дітям великі квадрати, розділені на 9 маленьких, та набір парних карток: «Марина -- малина, рак -- лак, коса -- коза, мишка -миска, жабка -- шапка»... Дітям слід уважно слухати інструкцію та виконувати її.

-- Візьміть картинку, на якій зображена «жабка», та покладіть її у правий верхній квадрат.

-- Візьміть картинку, на якій зображена «шапка», та покладіть її у лівий середній квадрат.

Етап 4. Диференціація складів

На цьому етапі я навчаю дітей розрізняти склади. Але перед цим доцільно ввести поняття «склад».

Дидактична вправа «Скільки складів»

Логопед називає ряд складів та пропонує дітям сказати, скільки складів вони почули, або підняти відповідну цифру.

Дидактична вправа «Що зайве?»

Логопед називає ряд складів, наприклад: «НА-НА-НА-ПА». Діти визначають, який склад був зайвий -- ( па ).

Потім складові ряди ускладнюються, наприклад: «НА-НО-НА», «КА-КА-ГА-КА», «ПА-БА-ПА-ПА».

Дидактична вправа «Відшукай свою картинку»

Логопед називає кожній дитині склад, наприклад: ма, мо, ми, му, ме. Далі пояснює, що дітям слід відшукати слово, яке починається на цей склад, який вони запамґятали. Логопед називає слова, наголошуючи на першому складі: машина, морозиво, мило, муха, метелик.

Ця вправа також сприяє розвитку слухової уваги та памґяті.

Етап 5. Диференціація фонем

Починати роботу по розрізненню фонем слід з диференціації голосних звуків.

На цьому етапі корисним та цікавим для дітей є використання картинок-символів, розроблених М.Ф. Фомічовою. Ці символи дають дітям можливість у цікавій для них формі засвоювати та розрізняти звуки. Кожен звук мовлення позначається певним предметом, звучання якого нагадує цей звук. Також ці картинки-символи використовуються під час вивчення дітьми літер, бо в кожній картинці є прихована літера. (див. додаток).

У дівчинки болять зуби, вона стогне: о-о-о.

Корова мукає: му-у-у.

Дівчинка сміється: i-i-і.

Дівчинка плаче: а-а-а.

Повітря виходить із шини: ш-ш-ш.

Завірюха виє: в-в-в або з-з-з.

Дівчинка капризує, нюняє: н-н-н.

Комарик дзвенить: дз-з-з.

Дощик крапає: к-к-кап.

Гуси ґелґочуть: г-г-г.

Чайник кипить і кришкою стукає: б-б-б.

Дівчинці холодно, вона гріє руки: х-х-х.

Повітря виходить із насоса: с-с-с.

Мама сварить сина: е-е-е.

Паровоз випускає пар: п-п-п.

Колеса вагонів стукають: т-т-т.

Кулемет строчить: д-д-д.

Пароплав гуде: и-и-и.

Сидіть тихо: ц-ц-ц.

Жук співає: ж-ж-ж.

Змія шипить: ш-ш-ш.

Літак високо летить і гуде: л-л-л.

Собака ричить: р-р-р.

Дидактична вправа «Спіймай звук»

Логопед пояснює дітям, що їм слід «спіймати» певний звук, наприклад: «а». Далі логопед вимовляє ряд звуків: «а, о, а, у, й, а, а, е». Діти плещуть у долоні тільки тоді, коли почують звук «а». Відпрацьовувати можна будь-який звук, склад або слово з заданим звуком.

Дидактична вправа«Різнокольорові звуки»

Логопед пояснює дітям, що звук «а» позначимо червоним кольором, звук «о» зеленим, звук «у» жовтим. Діти отримують набір різнокольорових кружечків. Логопед вимовляє ряд звуків, а діти піднімають кружечок відповідного кольору. Серед звуків «а, о, у» логопед також вимовляє інші звуки, діти на них не реагують.

Етап 6. Розвиток навичок звукового аналізу

Роботу над розвитком звукового аналізу я починаю після того, як діти навчаться визначати кількість складів у словах та наголошений склад. Далі проводжу аналіз голосних звуків.

Дидактична вправа «Кружечки»

Діти отримують декілька кружечків. Логопед вимовляє ряд голосних звуків, наприклад: ау, аіа, уи, ауа, ...Діти на столах викладають відповідну кількість кружечків.

Дидактична вправа «Різнокольорові звуки»

Діти отримують кружечки різного кольору: жовті, зелені, червоні. Логопед пояснює, що червоний кружечок позначає звук «а», зелений -- звук «о», жовтий -- звук «і». Потім логопед вимовляє різні звукосполучення -- спочатку по два звуки: ау, у і, у а, аі, потім по три звуки: ауі, аіу, уіа, уаі, іуа, іау. Діти розкладають на столах кружечки у відповідному порядку.

Аналогічно проводиться аналіз інших голосних звуків.

Після того, як діти навчились визначати голосні звуки, я переходжу до аналізу приголосних звуків. Під час цієї роботи слід дотримуватись певної послідовності: спочатку дітей навчають визначати останній приголосний звук, потім перший, і тільки тоді в середині слова. З цією метою проводяться такі вправи.

Дидактична вправа «Який звук у кінці слова?»

Діти по черзі виходять до дошки, виймають з конверта картинки, голосно і чітко їх називають, визначаючи останній звук. Потім повторюють цей звук окремо.

Починати цю роботу слід із звуків, які діти визначають легше -- «т, к». Слова: кіт, жук, павук, віник, сук, рак, салат, халат, мак.

Вправа має ускладнення. Діти розкладають картинки на дві групи: з одного боку картинки, назви яких закінчуються на звук «к», з іншого -- на звук «т».

Дидактична вправа «Підкажи звук»

Логопед показує дітям картинку та називає її без останнього звуку, наприклад: «тан, паву, віни». Діти називають слово повністю, а потім називають звук, який пропустив логопед.

Для визначення першого звука я проводжу такі ігри.

Дидактична гра «Де чиї речі?»

Зображення двох дітей. Логопед пояснює дітям, що цих дітей звуть Оленка і Андрійко. Вони посварились, тому що не можуть розібратися, де чиї речі. Допоможемо їм. Відомо, що речі, які належать Оленці, починаються на звук «о», речі Андрія починаються на звук «а». Діти визначають перший звук у назвах речей та кладуть малюнки відповідно до зображення дітей.

Картинки: апельсин, автобус, ананас, альбом, айстра, осел, оса, олівець, орел, олень.

Дидактична вправа «Заховай картинку»

Діти отримують картинки з зображенням різних предметів та набір фішок, якими позначають голосні звуки, тверді приголосні та мґякі приголосні. Слід визначити перший (останній) звук у назві картинки та накрити її відповідною фішкою.

Дидактична гра «Рукавички»

Діти отримують по одній рукавичці з зображеним на ній малюнком. Логопед пояснює, що необхідно знайти другу рукавичку, на якій картинка починається на такий самий звук. Діти виходять до столу та шукають пару до своєї рукавички.

Аналогічно проводяться ігри «Чобітки» -- діти шукають пару чобітків, «Метелики» -- діти шукають крильця до метеликів.

Дидактична гра «Звуковий ланцюжок»

Логопед пояснює дітям, що слід викласти картинки у певній послідовності. Першу картинку кладе логопед і пропонує дитині визначити останній звук у назві картинки та знайти картинку, яка починається на такий самий звук, далі знов визначати останній звук і так до кінця, доки всі картинки будуть викладені. Наприклад: жаба -- автобус -- стіл -- лак -- кит -- телефон -- ножиці -- індик -- клоун -- носоріг -- гриб -- будинок.

Після того, як діти навчилися визначати останній та перший приголосні звуки у слові, слід переходити до більш складних форм звукового аналізу: визначення звука в середині слова та останнього голосного звука. Під час цієї роботи необхідно враховувати можливості дітей, саме від цього залежить, наскільки складними будуть завдання, спрямовані на розвиток звукового аналізу.

ДОДАТОК Г

Ігри та вправи на розвиток зорового сприйняття

Тема: Диференціація и-у

Мета: вчити дітей диференціювати оптично схожі букви у - и, закріпити зв'язок між фонемою - графемою - артикулемою - кинемою, розвивати зоровий гнозис і праксис, просторові уявлення, дрібну моторику, навички звукового аналізу, логічне мислення, зв'язне мовлення дітей

Обладнання: предметні малюнки, таблиці «Прислів'я», картки, гра «Сонечко», чарівний куб, шнурки для викладання букв

Розвиток зорового гнозису

а) на дошці малюнки, діти відповідають на питання логопеда, отримують відповідний малюнок із завданням

- Хто у лівому верхньому кутку?

-У правому нижньому?

-У правому верхньому?

- У лівому нижньому?

б) робота з картками «Відгадай слово» (за маршрутом)

- Чим відрізняються букви від звуків?

- Назвіть голосні звуки в цих словах?

Гра «Зв'язок звука з буквою»



а) порівняння артикуляції

б) порівняння написання - кількість елементів, чим відрізняються

в) написання букв у повітрі

Конструктивна діяльність - викласти букви, використовуючи шнурки

Розвиток літерного гнозису - індивідуальні картки, працюють олівцями синього та бузкового кольору

- обвести букви різними кольорами (у - бузковим, и - синім )

- закреслити зайвий елемент у написаних буквах.

Складова таблиця - учні читають, спираючись на символи букв

Гра «Чарівний куб» - діти відгадують загадки, малюнки - відгадки чіпляють на куб, записують у зошитах відгадку тільки голосними

Гра «Предметні малюнки» - записати у 2 стовпчики по три слова з буквами у - и

- Яка частина мови? (іменники)

Гра Лото «Антоніми», записати у зошитах 2 пари слів.

- Яка частина мови? (прикметники)

Гра: Записати прислів'я (картки), перевірити написання за сюжетним малюнком, пояснити, як розумієш зміст записаного прислів'я



ДОДАТОК Д

дисграфія учень психічний розвиток

Ігри та вправи на розвиток моторно-оптичної функції

1 Розвиток предметно-літерного гнозису (впізнавання предметів, а потім літер): назвати дерева, овочі, меблі на картинках; назвати предмети за їх контурам; виділити предметні, контурні зображення, накладені один на одного; розподілити предмети за величиною; визначити ліву-праву сторони різнокольорових смужок; змальовувати півкола і лінії (за методикою З Бореля Мезони); тест Бурдона - підкреслити всі букви Я, викреслити все І; з набору букв скласти слова і зашифрувати їх цифрами; переставити букви в заданому за порядку і назвати нові слова; порівняти одні й ті ж букви, але написані різним шрифтом, і т.д.

2 Розширення обсягу та уточнення зорового мнезіса (пам'яті):

- запам'ятати 4-5 картинок і знайти їх серед інших 8-10;

- письмо за зразком і пам'яті;

- зорові диктанти;

- «Фотографування» - подивися, запам'ятай, намалюй, проговори і запиши;

- «Буква сховалася» - виконати візерунок з яких або букв і т.д.

3. Розвиток зорового аналізу і синтезу, зорово просторових уявлень:

- показати праві (ліві) частини тіла у людини, що сидить навпроти;

- на сюжетній картинці назвати, що розташоване ліворуч (праворуч);

- праворуч від вертикальної лінії; знайти букву в ряду східних: ШЩ, ЦЩ, ьи, ОЮ;

- реконструювати букви Р Ь, І Н П, Е Ш;

- визначити відмінності подібних букв В З, Р В Ф;

- назвати букви, які мають одну вісь симетрії;

- співвіднести образ літери з предметом;

- поелементно запис змішуються букв з неголосним промовлянням (расчлененно і цілісно);

- дізнатися, яку букву написали на спині, на руці; диктант букв, складів,

- слів у повітрі, на поверхні столу;

- тактильне обмацування рельєфних букв і т.д.

У всіх вправах головною метою є закріплення зв'язку між фонемой - артикулема - кинемо. Для контролю включаються всі чотири аналізатора: слуховий, руховий, тактильно вібраційний, зоровий.

4. Кінезіологічна вправи (А.П. Сиротюк «корекція навчання і розвитку школярів»).

5. Масаж, самомасаж, пальчикова гімнастика, обведення, штрихування, робота з ножицями, пластиліном.

6. Розвиток сукцессивної функції: відтворення серій вправ по пам'яті (проби Озерецкого); відтворення ритмів по слуховому і графічному зразком; відтворення по пам'яті рядів цифр, звуків, букв, слів з подовженням відтворюваних рядів; «Що змінилося?» - Знайти зміни в послідовності фігур, вироблені після запам'ятовування (на зоровому, слуховому і кинестетическом матеріалі) і т.д.

7. Письмо через обговорювання (рекомендації А.Р. Лурія, Р.Е. Левіної, М.Л. Лукашенко). Цей навик відпрацьовується спочатку на простих словах, вимова яких не розходиться з написанням, а потім на більш складних.

8. Робота по вербалізації розумових процесів на рівні літери, слова, пропозиції, зв'язного мовлення через словотвір, словозміна, узгодження слів у реченні:

- знайти і закреслити букву в будь-якому тексті;

- «Який букви не стало?»;

- по елементна запис букв з промовляння;

- вибірковий диктант складів;

- що буде, якщо накласти букву А на Л (буде А), Б на В (буде В);

- у якої букви два кружальця (В, Ф), у яких букв один кружечок (О, Я,

- Ю, Ь, виданню, И); яка буква вийде, якщо до Р приставити дзеркало (Ф), якщо Р поставити на голову, і т.д.;

- точковий спосіб запам'ятовування алфавіту (з'єднуючи точки букви, отримуємо предмет, помилка веде до спотворення предмета);

- прийом «звукова лінійка» (І. Н. Садовникова, 1993) - співвіднесення звуку з послідовним рухом пальця і рухом очі, з відсутністю пауз між звуками;

- виділити голосні в слові, підкреслюючи їх різними кольорами з обязтельним поясненням;

- симультанне читання - миттєве (за 1-3 секунди) сприйняття слова (фотографування слова - розширення поля зору) і його промовляння;

- прийом «Умій бачити» - розглядання сюжетної картинки або читання

- тексту «вниз головою»;

- прийом «Що тут зображено?» розглядання картинки через отвір в аркуші паперу (спочатку беруться предметні картинки, потім сюжетні з поступовим переходом до букв і слів);

- швидкочитання (принцип навантаження) - доведення швидкості впізнавання літери,

- склади (читаємо два склади, три і т.д. в різному порядку по складовим таблицями); читання складів за таблицями («катання по поверхах») послідовно, в розбивку повільно, швидко;

- який склад зайвий (КА, ТА, НУ, ПА), якого складу не стало (прочитати склади, закрити очі, в цей час забирається один склад, після чого знову

- прочитати; варіанти: поміняти склади місцями, додати нові), «підкажи кінець словечка»;

«Зачаровані слова» - переставляючи очима літери, склади, прочитати слова (шкіра, слот, реох, мосалет і т.д.);

- написати слова перевертні, дивлячись у дзеркало;

- відгадування загадок через зорове конструювання (малювання елементів загадок); та ін;

- прийом малювання розповіді - програмування висловлювання через малюнки, їх послідовність (установка: запам'ятай, зарисуйся і запиши);

- розвиток сталого зорової уваги через його переключення (Сортування камінчиків, намистинок, викладання з паличок малюнків до повіданням, таблиці Шульте із заміною цифр на літери, показати написане слово, назвати послідовно букви, потім із закритими очима також назвати букви слова, відтворити його усно і назвати букви в зворотному порядку);

В результаті виконання цих вправ активізуються всі аналізатори, здійснюється переклад зорової інформації в кинестетичну і слухову і навпаки, розвивається вербальне мислення (узагальнення, виключення, класифікація і т.д.).

Размещено на Allbest.ru

...