Вивчення площі та одиниць її вимірювання на уроках математики у початкових класах

записом обчислення. Вивішує третій прямокутник такого ж розміру і проводить бесіду:

- Чи зможемо ми довідатися, скільки вкладеться квадратних дециметрів в один ряд по довжині прямокутника, не викладаючи їх? (Так, зможемо.) Як це можна дізнатися? (Потрібно виміряти довжину прямокутника.) Чому вона дорівнює? (5 см.) Запишемо це (на дошці запис: 5). Можна дізнатися, скільки таких рядів вкладеться по ширині прямокутника, не викладаючи їх? (Можна.) Що для цього потрібно знати? (Виміряти довжину прямокутника.) Чому вона дорівнює? (4 см.) Запишемо це (на дошці запис: 5 - 4). Цей запис виконується чітко, числа записуються великими буквами і різним кольором. Використовуючи прямокутник і зроблений запис, вчитель продовжує бесіду:

- Що означає в записі число 5? (Число квадратних дециметрів, укладених по довжині.) А ще що позначає число 5? (Довжину прямокутника.) Учитель під числом 5 записує слово довжина.

- Що означає в записі число 4? (Число рядів по ширині.) А ще що позначає число 4? (Ширину прямокутника.) Учитель під числом 4 записує слово ширина.

На дошці виходить запис:

5 • 4

довжина ширина

- Як можна визначити кількість квадратних дециметрів, які вклалися б на цьому прямокутнику? (Потрібно 5 помножити на 4, вийде 20 дм ²). Вчитель продовжує запис на дошці:

5 • 4 = 20 дм ²

довжина ширина площа

- Зверніть увагу на запис: 5 - це довжина, 4 - ширина прямокутника, а 20 дм ² - це площа. Зробіть висновок, як можна обчислити площу прямокутника. (Щоб обчислити площу прямокутника, треба довжину помножити на ширину.)

- У яких одиницях отримаємо площу? (Площа отримаємо у квадратних одиницях.)

На дошці три однакових прямокутники, три записи, три результати площі. При порівнянні цих результатів і способів визначення площі особливо підкреслюється, що в першому випадку площу отримали виміром, а в двох останніх - обчисленням. У практиці для обчислення площі користуються третім способом. Але найголовніше, про що вчитель просить не забувати дітей, що при обчисленні площі завжди виходить число квадратних одиниць.

Після пояснення проводиться практична робота з наявним у дітей дидактичним матеріалом. Спочатку діти обчислюють площу прямокутника, викладають квадратні сантиметри в один ряд по довжині і визначають число таких рядів, на основі отриманих результатів обчислюють площу і роблять запис у зошитах. Потім обчислюють площу такого ж прямокутника на основі вивченого правила, для чого вимірюють довжину, ширину, роблять необхідні обчислення і запис. Порівнюють отримані результати. Тільки після цієї роботи діти приступають до вирішення завдань, даних у підручнику.

Для більш усвідомленого розуміння обчислення площі прямокутника корисно провести практичні роботи. Можна виміряти і обчислити площу підлоги спортзалу, спортивного майданчика, частини площі пришкільного ділянки, статі класного приміщення та інших об'єктів. При знаходженні площі прямокутника вчителю потрібно бути уважним, особливо при використанні правила для обчислення площі, отримання і запису числа квадратних одиниць.

Щоб попередити змішання понять площа і периметр, необхідно, присвятити спеціальний урок для практичної роботи з настільним полігоном - приладом, що копіює в мініатюрі пришкільну ділянку. Взяти фанеру розміром 40 Ч 60 см, розділити її на квадратні дециметри і розфарбувати їх у вигляді шахової дошки. Лист зміцнити на ніжках. По лінії периметра зробити огорожу з будь-якого матеріалу висотою 8-10 см. Можна виготовити ворота - вхід на ділянку. А потім запропонувати дітям вирішити завдання: «Довжина ділянки, зайнята суницею, дорівнює 6 м, ширина 4 м. Знайти площу ділянки і довжину паркану, яким огороджено ділянку». Для вирішення завдання використовується полігон. Проводиться бесіда з питань: яку форму має ділянка, обгороджена парканом? Як обчислити площу цієї ділянки? Чому вона дорівнює? У яких одиницях отримаємо площу? Якими одиницями можна виміряти довжину паркану? Як можна обчислити довжину паркана?

Розв'язання завдання діти записують в своїх зошитах, вчитель на дошці:

1) 6 • 4 = 24 (м ²) - площа ділянки;

2) (6 + 4) · 2 = 20 (м) - довжина паркану, або периметр.

Відповідь: 24 м ², 20 м.

Якщо дозволяють умови, то аналогічну роботу з обчислення площі прямокутної ділянки і знаходженню довжини паркану можна провести на своїй городній або дачній ділянці. Використання полігону на уроці допомагає дітям наочно бачити різницю між площею і периметром, правилами їх обчислення і одиницями виміру й надалі менше допускати помилок.

Висновки

Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості. Ще К.Д. Ушинський писав: «зробити серйозне заняття для дитини цікавим - ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності. З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов'язки й знаходити приємність в їх виконанні».

Вивчення величин, по-перше допомагає формувати поняття числа, десяткової системи числення, арифметичних дій, поняття геометричної фігури. По-друге, сприяє зв'язку математики з життям, з практичними проблемами людини, виробленню практичних навичок вимірювання. По третє, готує дітей до вивчення математики, фізики, хімії, в старших класах до трудового навчання, образотворчого мистецтва й інших предметів.

У початкових класах перед дітьми відразу постають такі труднощі: вони вперше дізнаються про величини, зустрічаються з новою термінологією і новими символами, з незвичними для них способами міркування, уявлення відповідних образів величин. Трудність ще полягає в тому, що вивчають не всі відомості про ту чи іншу величину та одиниці її вимірювання, а матеріал розкиданий по всій програмі з математики в початкових класах, тому діти часто забувають те, що вивчали раніше.

Щоб забезпечити наступність у навчанні між початковими і середніми класами та підготувати учнів до майбутньої практичної діяльності, величини треба вивчати не лише на відведених уроках з математики, а й вчити застосовувати набуті знання на уроках з інших предметів, де це доцільно.

Вивчення величин в початкових класах потребує великої підготовки вчителя до уроку. Необхідна велика кількість наочності, добір дидактичних матеріалів, словесного матеріалу, цікавих завдань.

Розкриваючи загальні положення про величини в першому розділі зосереджена увага на властивостях скалярної величини та на правилах виконання дій над ними. Розкривається процес відображення властивостей реального світу через поняття величини в результаті абстрагування від якісних особливостей, щоб виділяти лише кількісні відношення, а також роль і значення вимірювання величин як один із шляхів пізнання природи людиною

В другому розділі висвітлене питання про площу як одну із скалярних величин. Подано означення площі та одиниць її вимірювання. З'ясовано властивості площ фігур, наведено короткі історичні відомості про одиниці вимірювання площі.

Розглядаються різні методи та прийоми, які сприяють формуванню початкових уявлень про площу та ознайомленню учнів з одиницями її вимірювання. Обгрунтовано прийоми виконання арифметичних дій з іменованими числами, вираженими одиницями площі.

Успішне формування вчителем в учнів поняття про величину є запорукою успіху при вивченні природничих дисциплін в старших класах. Крім навчальної функції уявлення про довжину відіграють важливе практичне значення в житті кожної людини.

Формування поняття площі та одиниць її вимірювання важливе не лише для успішного навчання у старших класах, величезна цінність цих знань насамперед у практичному застосуванні. Ще давньоєгипетські вчені оцінили важливість цих знань, хоч тоді вони були ще дуже недосконалі. Еволюція знань про площу призвели до того, що зараз нам не потрібно робити величезних замірів для визначення площі, для цього існують спеціально виведені формули.

Для учнів початкових класів процес знайомства з площею може виявитися складним і незрозумілим, проте правильно організована робота вчителя робить процес цікавим, захоплюючим та корисним. Для цього вчитель використовує нестандартні та інтегровані уроки, створює ігрові ситуації (Додаток В). Як засвідчують спостереження педагогів-дослідників, інтелектуальний рівень дітей за останнє десятиріччя значно підвищився. Це потребує більш високого рівня навчання математики. Класоводи стають перед необхідністю відходити від традиційної методики, шукати нових форм викладання матеріалу.

Історичні задачі, практичні роботи, дидактичні ігри значно пожвавлюють «сухий» предмет. Тоді не буде в учнів «легких» і «важких» навчальних дисциплін.

Слід підкреслити, що важливою особливістю є формування в учнів просторових уявлень, здатності розрізняти плоскі і об'ємні фігури, обчислювати їх периметри та площі. Таким чином вивчаючи вищеназваний матеріал вчитель здійснює пропедевтику геометричним та алгебраїчним знанням, що в подальшому є запорукою успішного оволодіння математичним матеріалом у старших класах.

Список використаних джерел

1. Бантова М.А., Бельтюкова Г.В. Методика викладання математики в початкових класах. - М.: Просвещение, 1984. - 335 с.

2. Бевз Г.П. Методика викладання математики: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1999. - 367 с.

3. Богданович М.В. Підручник «Математика 3 кл»/М.В. Богданович // - К.: Освіта, 2005.

4. Богданович М.В. Підручник «Математика 4 кл»/М.В. Богданович // - К.: Освіта, 2005.

5. Богданович М.В., М. Козак, Я. Король. «Методика викладання математики в початкових класах» Т.: Богдан - 2008. - 336 с.

6. Волкова С.І. Картки з математичними завданнями 4 кл. - М.: Просвещение, 1993.

7. Волчаста М. Вивчення геометричних фігур. // Початкова школа, 1998, №7. - с. 21 - 23.

8. Голубева Н.О., Щеглова Т.М. Формирование геометрических представлений у первокласников. // Начальная школа, 1996, №3.-с. 44.

9. Ерднієв П.М., Ерднієв Б.П. Теорія і методика навчання математики в початковій школі. - М.: Педагогіка, 1988. - 208 с.

10. Зайцев В.В. Математика для молодших школярів. Методичний посібник для вчителів і батьків. - М.: Владос, 1999.

11. Кухар В.М., Б.М.Білий. Теоретичні основи початкового курсу математики. - К., Вища школа, 1987.

12. Леонтьєв А.І. До питання про розвиток арифметичного мислення дитини. - М., 2000. - 109 с.

13. Моро М.І. Засоби навчання математики у початкових класах / сост. М.І. Моро, А.М. Пишкало. - М.: Просвещение, 1991.

14. Пышкало А.М. Особенности изучения геометрического материала. // Начальная школа, 1971, №4. - с. 42 - 45.

15. Програми загальноосвітньої школи 1-4 класи. - К.: Освіта, 2006. - 254 с.

16. Стойлова Л.П. Основи початкового курсу математики. - К.: Освіта, 2003. - 204 с.

17. Уткіна Н.Г. Матеріали до уроків математики в 1-3 кл. - М.: Просвещение, 1984.

18. Уткіна С.В. Наступність у формуванні геометричних понять. // Початкова школа, 1983, №2. - с. 25 - 27.

19. Хоменко Н.І., Чесноков О.С. Дидактичний матеріал з математики для 4-го кл. - М.: Просвещение, 1985

Размещено на Allbest.ru