Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

УДК 159.937

13.00.07 - теорія та методика виховання

Автореферат

Формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою

Мальцева Тетяна Євгенівна

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент

Чернуха Надія Миколаївна, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри педагогіки.

доктор педагогічних наук, професор Оржеховська Валентина Михайлівна, Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України, завідувач лабораторії превентивного виховання;

кандидат педагогічних наук

Рашидова Світлана Станіславівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 28 січня 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий 26 грудня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Д 29.051.06 Н.В. Фунтікова

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед актуальних завдань сьогодення незалежної України, які постають перед педагогами, юристами, психологами та працівниками різних державних і громадських інституцій гостро постала необхідність удосконалення громадянської освіти та виховання дітей і молоді.

Цінності громадянського суспільства складалися під впливом релігійних світоглядів і гуманістичних ідей мислителів різних епох: Сократа, Платона, Аристотеля, Франсуа Рабле, Томазо Кампанелли, Яна Амоса Коменського. Розвиток цих ідей на національному ґрунті плекали Мелетій Смотрицький, Феофан Прокопович, Іван Вишенський, Григорій Сковорода.

Оскільки директивна педагогіка практично втратила свою ефективність, для сучасної української педагогіки характерними є гуманістичний, особистісно орієнтований та діяльнісний підходи до визначення змісту і структури виховного процесу, його морально-етичних і духовних аспектів, нове розуміння поняття «громадянськість», про що свідчить аналіз праць сучасних українських учених (І. Бех, Т. Дем'янюк, О. Дубасенюк, І. Жадан, І. Іванюк, П. Ігнатенко, Л. Калиновська, Н. Кісельова, Т. Клинченко, О. Киричук, Н. Косарєва, А. Крицька, І. Мартинюк, Л. Мищик, В. Оржеховська, Л. Пономаренко, В. Поплужний, О. Савченко, О. Сухомлинська, Н. Чернуха, Г. Шевченко та ін.).

Аналіз теоретико-методологічної літератури доводить, що старший підлітковий вік є найбільш уразливим до негативних впливів середовища, оскільки кризові психологічні стани цього періоду пов'язані із «переломними» моментами: психофізіологічним та соціальним. Прояви девіантної поведінки серед старших підлітків є ознакою того, що методологічні підходи, які існували в освіті до останнього часу, не дали очікуваних результатів. Незважаючи на увагу з боку держави, Міністерства освіти і науки України, інших державних органів, що піклуються про громадянське виховання підростаючого покоління, частішими стають факти правопорушень, поширюються злочинність, наркоманія, алкоголізм та інші прояви девіантної поведінки старших підлітків.

Вагомий внесок у вивчення природи виникнення девіантної поведінки особистості, профілактики протиправної поведінки зробили вчені різних галузей науки. Філософський аспект проблеми девіантної поведінки розкрито в працях В. Сухомлинського, С. Анісімова, О. Дробницького та ін.; педагогічні - досліджували В. Оржеховська, Г. Пустовіт, А. Сиротенко, М. Фіцула та ін.; правові аспекти вивчали Ю. Антонян, К. Іношев, М. Костицький, В. Кудрявцев, Г. Міньковський, О. Тузов та ін.; психологічні - обґрунтовано в працях І. Беха, Б. Братуся, Я. Гілінського, О. Змановської та ін.; медичні аспекти проблеми досліджувалися А. Личко, А. Селецьким, С. Тарарухіним, Г. Фелінською та ін.

Отже, аналіз теоретико-методологічної літератури показує, що необхідність вивчення проблеми формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку визначається суперечностями: між потребою суспільства в соціально активній особистості та сучасним станом сформованості громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою; між нагальною потребою в залученні вчителів, вихователів, соціальних працівників до проблем формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою та реальним рівнем професійної готовності фахівців до цієї діяльності.

Актуальність, недостатня розробленість теоретичних аспектів проблеми, її практична значущість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної теми науково-дослідної роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка «Психолого-педагогічні умови суб'єктності: теоретичні та прикладні аспекти», державний реєстраційний номер 0103U003609. Тема наукової роботи є частиною проблемної теми Інституту проблем виховання АПН України «Науково-методичні засади розробки і впровадження інтерактивних технологій у громадянському вихованні», державний реєстраційний номер 01021ЛКЮ842.

Тема дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 7 від 27.02.2006 року) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 26.09.2006 року).

Мета дослідження - виявити, теоретично обґрунтувати й емпірично дослідити психолого-педагогічні умови процесу формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати теоретико-методологічні засади формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою в світлі гуманістичної парадигми.

2. Розробити структурно-функціональну модель формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою.

3. Визначити критерії, показники та рівні сформованості громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою.

4. Виявити, теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою та експериментально перевірити їх ефективність.

5. Розробити методико-технологічний супровід процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою.

Об'єкт дослідження - процес формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою.

Для розв'язання визначених мети та завдань дослідження використовувалися методи науково-педагогічного дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, медичної, соціологічної, психологічної літератури, що дало змогу уточнити зміст понять «громадянськість» і «девіантна поведінка»; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і емпіричних даних, за допомогою яких визначено сутність та психолого-педагогічні умови ефективного здійснення процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою; теоретичне моделювання, за допомогою якого розроблена структурно-функціональна модель формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою;

емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, опитування, бесіда, тести, рольові та ділові ігри, мозкові штурми, аналіз проблемних ситуацій, контрольних зрізів, метод спостереження, рейтинг); соціометричні, прогностичні (метод експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик тощо), психологічні. Отримані за їх допомогою дані були використані при визначенні рівнів сформованості громадянськості підлітків з девіантною поведінкою, у процесі констатувального та формувального етапів експерименту та праксиметричних методів (аналіз перспективного і масового досвіду, результатів діяльності).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше проаналізовано теоретико-методологічні засади формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою у світлі гуманістичної парадигми; розроблено структурно-функціональну модель формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою; визначено критерії, показники та рівні сформованості громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою; виявлено та теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою; експериментально перевірено й оцінено їх ефективність; розроблено методико-технологічний супровід процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою;

удосконалено: діагностичну модель продуктивності роботи педагогів з формування громадянськості в таких дітей, зміст, форми та методи діяльності педагогічного колективу; форми і методи організації інтерактивної взаємодії; зміст основних понять і категорій: «громадянськість особистості», «старший підлітковий вік», «взаємодія», «суб'єкт-суб'єктна взаємодія», «інтерактивна взаємодія»;

дістали подальшого розвитку наукові уявлення про механізми впливу ціннісних громадянських орієнтацій на девіантну поведінку старших підлітків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні психолого-педагогічних умов формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою; розробці та впровадженні в практику загальноосвітніх навчальних закладів науково-методичного супроводу процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою. Отримані результати орієнтовані на широке коло педагогів-практиків, представників громадських організацій різного спрямування і можуть бути використані в різних регіонах України.

Висновки та рекомендації, викладені в дослідженні, упроваджено в педагогічну практику Українсько-Азербайджанського інституту соціальних наук і самоврядування ім. Г.А. Алієва Міжрегіональної Академії управління персоналом (м. Київ) (довідка про впровадження № 221/6 від 16.02.2009 року), загальноосвітніх навчально-виховних закладів: Луганських: №5 (довідка № 118/2 від 12.02.2009 р.), №18 (довідка № 449/1 від 16.02.2009 р.), №60 (довідка № 106 від 12.02.2009 р.), №45 (довідка № 17 від 12.02.2009 р.); Луганської області: КУ «Свердловський ліцей №1» (довідка № 29 від 16.01.2009 р.), Стахановської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 (довідка № 329 від 16.01.2009 р.), Лутугинської районної гімназії (довідка №136 від 16.01.2009 р.), Ровеньківської загальноосвітньої школи №2 І-ІІІ ступенів (довідка № 10 від 16.01.2009 р.), Краснодонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (довідка № 10 від 7.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У посібнику (Мальцева Т.Є. Сучасні психолого-педагогічні підходи до процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою: науково-методичний посібник / Мальцева Т.Є., Чернуха Н.М. - Луганськ: Альма-матер, 2008. - 224 с.), статтях, виданих у співавторстві, дисертантці належить основна частина досліджень.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом їх повідомлення й обговорення на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Релігія й освіта: російський та міжнародний досвід» Центр (Ростов-на-Дону, 2003 р.), «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст.: орієнтири та напрямки сучасної освіти» (Луганськ -Москва, 2005 р.), «Основні шляхи громадянського виховання молоді в сучасному освітньому просторі. Жінка в науці» (Київ, 2005), «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст.» (Луганськ - Москва, 2006 р.), «Педагогічний професіоналізм у сучасній освіті» (Новосибірськ, 2006), «Модернізація єдиного освітнього простору: досягнення та перспективи» (Карелія, м. Петрозаводськ, вересень 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особистість ХХІ століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення» (Інститут проблем виховання АПН України, Київ, жовтень 2006 р.); Міжрегіональній науково-практичній конференції «Удосконалення навчально-виховного процесу в середньому та вищому навчальному закладі» (Лисичанськ, жовтень 2004 р.), Регіональній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні та соціальні аспекти шкільної дезадаптації» (Ровеньки, 2005 р.), VII науково-практичній конференції «Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства» (Луганськ, 17-18 січня 2007 р), на науково-методичних семінарах і семінарах-тренінгах, які проводилися науковою лабораторією Інституту проблем виховання АПН України та відділом виховної роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Результати наукового дослідження обговорювалися на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, на засіданнях наукової ради Інституту превентивного виховання АПН України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць, з них 8 надруковано у виданнях, затверджених ВАК України, 5 - у авторських науково-методичних та методичних посібниках, 1 - у науково-методичному збірнику, створеному за участю автора («Плекаймо особистість»: науково-методичний альманах. - Луганськ-Старобільськ, 2006. - №1. ), 4 - виступи на науково-практичних конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, 13 додатків на 30 сторінках, списку використаних джерел (368 найменувань, з них 15 - англійською мовою). Робота містить 9 таблиць, 17 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 249 сторінок, обсяг основного тексту - 185 сторінок.

2. Основний зміст дослідження

У першому розділі «Формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою як педагогічна проблема» проаналізовано теоретико-методологічні засади формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою в світлі нової гуманістичної парадигми, виявлено передумови формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою, розроблена структурно-функціональна модель формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою, проведено констатувальний етап науково-педагогічного експерименту.

Аналіз теоретико-методологічних засад формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою в світлі нової гуманістичної парадигми довів, що громадянськість є одним із важливих компонентів поведінки людини, обумовлених матеріальним і духовним середовищем у системі цінностей, знань, потреб, умінь і навичок дотримання правових норм.

Вивчення філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної, медико-біологічної літератури з теми дослідження дало нам змогу уточнити зміст понять «громадянськість» і «старші підлітки з девіантною поведінкою». Аналізуючи розвиток поняття громадянськості в історичному аспекті, ми сформулювали його визначення таким чином: громадянськість особистості - це інтеграційна системна властивість, що характеризується сформованістю суспільно значущих громадянських якостей, які набуваються в процесі взаємодії зовнішньої ціннісно-нормативної регуляції поведінки та внутрішньої самоактуалізації та саморегуляції особистості впродовж життєдіяльності.

Виходячи з сутності гуманістичної парадигми, визначено особливості процесу формування громадянськості у підлітків з девіантною поведінкою. Цей процес передбачає сформованість самовизначеності, самореалізації, самоактуалізації, самоактивізації, оскільки саме ці якості не сформовані у старших підлітків з девіантною поведінкою; знання та врахування вікових особливостей дітей старшого підліткового віку; особливостей психологічного розвитку особистості даної категорії дітей; рівня сформованості у них моральної свідомості, ціннісних установок. Гуманістична парадигма освіти потребує здіснення особистісно орієнтованого, індивідуального та діяльнісного підходів до процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою.

Було виявлено, що передумовами формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою є законодавча база система освіти, статистичні дані щодо підвищення проявів девіантності, аналіз причин девіантної поведінки у старших підлітків.

На основі аналізу передумов формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою, було доведено, що девіантна поведінка старших підлітків формується за умов негативного впливу таких чинників: індивідний, що діє на рівні психобіологічних передумов девіантної поведінки; психолого-педагогічний, що виявляється в недоліках шкільного та дефектах сімейного виховання; соціально-психологічний, що розкриває несприятливі особливості взаємодії неповнолітніх із своїм найближчим оточенням; особистий, який виявляється у байдужості до педагогічних дій сім'ї, школи, громадськості; соціальний, що визначається соціально-економічними умовами існування суспільства, сім'ї.

У дослідженні розроблено структурно-функціональну модель процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою, у яку включено психолого-педагогічні умови ефективності цього процесу, механізми розвитку ціннісних морально-етичних орієнтацій старших підлітків з девіантною поведінкою, засвоєння ними нових поведінкових стратегій, формування нового «Я - громадянин»; когнітивний, емоційно-вольовий і діяльнісно-поведінковий компоненти, критерії, показники та рівні сформованості громадянськості; методико-технологічний супровід процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою.

Для того, щоб емпірично дослідити ефективність психолого-педагогічних умов процесу формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою, було проведено науково-педагогічний експеримент, який тривав чотири роки (2003-2007 рр.) і здійснювався в чотири етапи: констатувальний (2003-2004 н. р.) - теоретичне вивчення досліджуваної проблеми, визначення стану сформованості громадянськості у старших підлітків, розробка програми експериментальної роботи; формувальний (2004-2005 н. р.) - апробація структурно-функціональної моделі, програми формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою, методико-технологічного супроводу; контрольний (2005-2006 н. р.) - контрольні зрізи, корегування; узагальнюючий (2006-2007 н. р.) - оформлення результатів; впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів досвіду роботи з формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою. девіантний громадянськість обдарованість талант

У експерименті взяли участь старші підлітки загальноосвітніх навчальних закладів м. Луганська і Луганської обл. Загальна кількість респондентів, що брали участь у констатувальному експерименті - 1068 осіб. Середній вік - 16 років (від 14 до 18 років); 66% - чоловічої статі, 34% - жіночої. У формувальному експерименті участь узяли 368 осіб, серед них: експериментальні групи (ЕГ) (122 особи) - респонденти з низьким рівнем громадянськості, що мають девіантну поведінку - брали участь у випробуванні програми наукового педагогічного експерименту. Їх середній вік - 15, 9 (від 14 до 17,9 років), 75% - чоловічої статі, 25% - жіночої; контрольні групи (КГ) (120 осіб) - респонденти з низьким рівнем громадянськості та з девіантною поведінкою - не брали участі у випробуванні програми наукового педагогічного експерименту. Їх середній вік - 15, 7 (від 14 до 17,7 років), 77% - чоловічої статі, 23% - жіночої; контрольні групи (КГ) (121 особа) - респонденти з високим та середнім рівнем громадянськості та нормальною поведінкою - не брали участі у випробуванні програми наукового педагогічного експерименту. Їх середній вік - 15, 9 (від 14 до 17,9 років).

Для визначення рівня сформованості громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою застосовувалися такі діагностичні методи: опитування, анкетування, бесіди, рольові та ділові ігри, мозкові штурми, аналіз проблемних ситуацій, артотерапевтичний метод проектів; незалежних характеристик, опитувальники Колберга, Дж. Роттера, Франкла і Рубінштейна, А. Личко, аналіз усереднених профілів СБМОО Л. Собчик (стандартизований багатопрофільний метод обстеження особистості) тощо.

За результатами констатувального етапу дослідження визначено достатній, середній та низький рівні сформованості громадянськості.

Зіставлення результатів констатувального експерименту за показниками сформованості компонентів громадянськості дало змогу зробити висновок про те, що найбільшу частину становлять старші підлітки з низьким рівнем сформованості громадянськості: ЕГ - 98 осіб (80,8%), КГ - 97 осіб (81%). Достатній рівень не визначений у жодного старшого підлітка з девіантною поведінкою, що виявляється в несформованості самовизначеності: від середніх громадянських знань до зовсім низького рівня самосвідомості і нестійкого Я - образу; самоактуалізації: від сумнівних за змістом ціннісних орієнтацій, надмірно високого рівня домагань і примітивних бажань сьогодення - до переваження кримінальних орієнтацій, які виражають заперечення сьогодення («буде по-іншому»), що свідчить про практично повну несформованість мотивації; самореалізації: від небажання учитися, брати участь у будь-яких шкільних заходах, неадекватних стосунків з однолітками, педагогами й батьками - до конфліктних взаємин практично зі всіма дорослими й ізоляції в групі однолітків у поєднанні з високим конформізмом, схвалення кримінальних норм; самоактивізації: - особливості психічного розвитку, невміння протистояти негативним впливам середовища, що проявляється в агресії; різких змінах настрою, наявності шкідливих звичок, правопорушеннях.

Визначено, що низький рівень сформованості громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою обумовлений такими причинами: недостатній рівень організації виховного процесу з формування громадянськості, зміст, форми й методи якого не забезпечують виконання загальноосвітніми навчальними закладами соціального замовлення; відсутність організації інтерактивної суб'єкт-суб'єктної взаємодії у процесі формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою; низький рівень теоретико-методологічної підготовки з підвищення рівня професійної компетентності педагогів як одного із домінуючих чинників успішності процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою.

Дослідження причин низького рівня сформованості громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою стало основою для пошуку чинників, що забезпечують ефективність процесу формування громадянськості у таких дітей в загальноосвітніх навчальних закладах.

У другому розділі «Психолого-педагогічні умови формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою» представлено програму формувального етапу експерименту, розроблену на основі визначених психолого-педагогічних умов успішності процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою структурно-функціональну модель формування громадянськості у старших підлітків с девіантною поведінкою та експериментально перевірено їх ефективність. Програма експерименту передбачала:

співвідношення основних громадянських знань відповідно до потреб дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою; на підставі цього визначилися інтеграційні ознаки громадянськості в базових предметах, розроблені та включені в навчальний план міжпредметна модель, яка забезпечила інтеграцію громадянських знань у предмети інваріантної частини навчального плану, і програма спецкурсу «Я - громадянин» (за рахунок регіонального компоненту), що впливало на формування громадянської самовизначеності;

розробку та впровадження інтерактивних форм і методів позакласної та позашкільної роботи, які допомагали самореалізовуватися старшим підліткам з девіантною поведінкою в оточуючому середовищі (цілеспрямоване учнівське самоврядування, бінарний психолого-педагогічний тренінг, телефон довіри та ін.);

формування практичних навичок поведінки, що відповідає громадянським нормам, на основі розробки й впровадження нових педагогічних технологій особистісно орієнтованої взаємодії, інтерактивних психотерапевтичних методів і методик: методу «жетонів», піскової терапії, артотерапії, поведінкового научення, НЛП, які допомагали подолати труднощі та відставання у психологічному розвитку, сприяли корекції девіантної поведінки старших підлітків, їх самоактуалізації та самоактивізації.

Для аналізу ефективності розроблених психолого-педагогічних умов формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою було проведено контрольний етап експерименту у відповідності з методикою, описаною в дисертаційній роботі.

Аналіз отриманих результатів наукового педагогічного експерименту довів, що в цілому рівень громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою за результатами формувального етапу експерименту значно зріс за всіма критеріями й показниками: відбулися позитивні зміни в стані громадянської самовизначеності в 1,7 рази (з 80,1% до 47,8%); самоактуалізації (з 18,3% до 52%); самореалізації (з 20,7% на 44,7%) за критерієм самоактивізації відбулися позитивні зміни в тих якостях, які були найменш сформованими: майже втричі уміння протистояти негативним впливам середовища - з 18,3% на 42,8%; змінилося ставлення до шкідливих звичок у бік їх негативної оцінки, вести здоровий спосіб життя намагалися більше ніж удвічі старших підлітків (37,4% проти 17% на початок ЕР).

За наслідками експериментальної роботи:

· уточнено зміст понять «громадянськість» і «старші підлітки з девіантною поведінкою»;

· наголошено, що громадянськість є одним із важливих компонентів поведінки людини, обумовлених матеріальним і духовним середовищем у системі цінностей, знань, потреб, умінь і навичок з формування поведінки, що відповідає громадянським нормам;

· доведено, що розвиток ціннісних морально-етичних орієнтацій пов'язаний зі збагаченням громадянського потенціалу старших підлітків з девіантною поведінкою, що супроводжується мотиваційною компенсацією їх особистісних характеристик. При цьому компенсація відбувається за рахунок нових громадянських якостей;

· наголошено, що цілеспрямований процес формування нового «Я - громадянин» передбачає позитивні зміни в поведінці старшого підлітка. Механізмами змін є: усвідомлення громадянських знань, умінь і навичок; емоційне відреагування у вигляді громадянських почуттів; вибір нових стратегій поведінки; опанування новими прийомами й способами

· поведінки, що сприятимуть оптимальному функціонуванню, реакціям і формам поведінки на основі змін у інтелектуальній та емоційно-потрібнісній сферах;

· підтверджено, що зміст, форми та методи формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку, які було застосовано в процесі експериментальної роботи, сприяли зміцненню особистісної життєвої позиції старших підлітків з девіантною поведінкою, підвищенню їх впевненості у собі, власних силах, можливостях, цілях і шляхах їх досягнення;

· відмічено, що інтерактивні технології суб'єкт-суб'єктної взаємодії, спрямовані на виховання громадянськості, призводять до свідомої зміни поведінки старших підлітків, стимулювання їх позитивного ставлення до оточуючих, почуттів добра, успіху, віри в свої сили, здібностей і можливостей;

· з'ясовано, що формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою передбачає засвоєння нових поведінкових стратегій, що можливо лише на основі розвинених компонентів рефлексії, які у зв'язку з цим доцільно визначити як критерії громадянськості: самовизначення, самоактуалізації, самореалізації, самоактивізації;

· зафіксовано, що в результаті проведеного експерименту самооцінка старших підлітків з девіантною поведінкою експериментальних груп стала такою, яка відповідає їх реальним можливостям і здібностям.

· доведено, що представлений методико-технологічний супровід, який включає інтерактивні методи взаємодії, засновані на психотерапевтичних методах та методиках (піскова терапія, артотерапія, психолого-педагогічний тренінг, поведінкова терапія, НЛП), забезпечує ефективність роботи педагогів з формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою.

Висновки

1. Теоретико-методологічний аналіз наукової літератури довів, що формування громадянськості у підлітків з девіантною поведінкою - складний психолого-педагогічний процес, який відбувається на рівні особистості. У основі цього процесу - гуманістична парадигма освіти, що при вирішенні даної виховної проблеми потребує особистісно орієнтованого, індивідуального та діяльнісного підходів.

2. Розроблено структурно-функціональну модель формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою, яка складається з психолого-педагогічних умов формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою, механізмів розвитку ціннісних морально-етичних орієнтацій, засвоєння нових поведінкових стратегій, формування нового «Я - громадянин», показників, критеріїв та рівнів сформованості громадянськості, методико-технологічного супроводу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою.

3. Визначено компоненти громадянськості (когнітивний, емоційно-вольовий і діяльнісно-поведінковий), критерії (самовизначення, самоактуалізації, самореалізації, самоактивізації), їх показники та рівні сформованості громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою.

4. Виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність психолого-педагогічних умов формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою: удосконалення змісту, форм і методів формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою в процесі навчальної та позанавчальної діяльності; організація інтерактивної суб'єкт-суб'єктної взаємодії у процесі формування громадянськості у таких підлітків; здійснення теоретичної та методичної підготовки педагогів для підвищення їх професійної компетенції щодо реалізації завдань з формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою.

5. Підтверджено, що однією з домінуючих умов ефективного процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою є розробка та впровадження методико-технологічного супроводу процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою (програма бінарного психолого-педагогічного тренінгу, програма спецкурсу з громадянського виховання, методичні рекомендації до їх впровадження тощо) і цілеспрямована робота над підвищенням рівня професійної компетентності педагогів, що його здійснюють, оскільки потребує від них відповідних знань з психології, педагогіки, соціології, філософії та інших дисциплін і практичних навичок їх застосування в роботі з такими підлітками.

Підсумки дослідно-експериментальної роботи, її позитивні результати дають можливість рекомендувати для практичного використання методичні матеріали з організації процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою в загальноосвітніх навчальних закладах.

Представлене дисертаційне дослідження не претендує на повноту розв'язання проблеми формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою. Цікаву перспективу подальшого наукового дослідження ми бачимо в створенні системи роботи щодо формування громадянськості, яка охопить всі вікові ланки, заклади (в тому числі позбавлення волі), дисфункційні сім'ї, працівників усіх структурних підрозділів, що займаються проблемами виховання молоді, медичні установи.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Науково-методичні посібники, методичні матеріали

Мальцева Т.Є. Сучасні психолого-педагогічні підходи до процесу формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою : науково-методичний посібник / Мальцева Т.Є., Чернуха Н.М. - Луганськ : Альма-матер, 2008. - 224 с.

Мальцева Т.Є. Психолого-педагогічні механізми формування громадянськості у дітей з девіантною поведінкою. - Луганськ : Альма-матер, 2008. - 97 с.

Мальцева Т.Є. Проведення бінарних тренінгів у процесі формування громадянськості в підлітків з девіантною поведінкою. - Луганськ : Альма-матер, 2008. - 64 с.

Мальцева Т.Є. Програма спецкурсу з громадянського виховання (для учнів 9-10 кл.) «Я - громадянин». - Луганськ : Альма-матер, 2008. - 12 с.

Мальцева Т.Е. Программа бинарного психолого-педагогического тренинга для старших подростков с девиантным поведением (совместная работа психолога и педагога). - Луганск : Альма-матер, 2008. - 24 с.

Публікації у наукових фахових виданнях

Мальцева Т.Є. Формування громадянської культури особистості в українській школі : сучасний стан та перспективи // Освіта Донбасу. - Луганськ, 2003. - №5-6. - С. 84-88.

Мальцева Т.Є. Роль педагогічної свідомості у формуванні громадянської культури учнів // Освіта на Луганщині. - Луганськ, 2006. - №2(25). - С. 72-76.

Мальцева Т.Є. Результати експериментальної роботи з формування громадянськості // Духовність особистості : методологія, теорія і практика. - Луганськ, 2008. - №3(26). - С. 118-123.

Мальцева Т.Є. Становление и развитие межличностных отношений подростков / Мальцева Т.Є., Малькова М.А. // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2008. - №7(146). - С. 159-163.

Мальцева Т.Є. Нові методичні підходи щодо виховання громадянськості учнів // «Плекаймо особистість» : науково-методичний альманах. - №1. - Луганськ-Старобільськ, 2006. - С. 40-53.

Мальцева Т.Є. Перспективи громадянського виховання в сучасній освіті // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць. - Луганськ, 2006. - №3 (14). - С. 166-172.

Мальцева Т.Є. Світовий досвід щодо впровадження ідей громадянського виховання // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук праць. - Луганськ, 2006. - №4 (15). - С. 131-136.

Мальцева Т.Є. Девіантна поведінка підлітків як передумова їх антигромадянського поводження // Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць. - Луганськ, 2006. - №5 (16). - С. 117-122.

Мальцева Т.Є. Тенденції у підходах до виховання громадянина у системі сучасної освіти // Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць. - Луганськ, 2007. - №1(17). - С. 126-133.

Статті в збірниках матеріалів конференцій

Сучасні психолого-педагогічні підходи до проблем громадянської освіти : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст. : орієнтири та напрямки сучасної освіти], (Луганськ-Москва, 2-5 жовтня 2005 р.). Ч. 4. - Луганськ, 2005. - С. 172-176.

Основні шляхи громадянського виховання молоді в сучасному освітньому просторі : матеріали Міжнародної практичної конференції / Жінка в науці - К., 2005.

Ціннісні орієнтири сучасної української школи та громадянське виховання : матеріали ІІ Міжнародної практичної конференції [Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст.] (Луганськ-Москва, 2005 р.) / Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. Ч3. - Луганськ, 2005. - С. 18-26.

Основные направления гражданского воспитания в Украине : материалы Междунар. науч.-практ. конф. (Новосибирск, 20-22 февраля 2006 г.) [Педагогический профессионализм в современном образовании]. - Новосибирск, 2006. - С. 244-254.

Анотація

Мальцева Т.Є. Формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2009.

Дисертація присвячена проблемам формування громадянськості у старших підлітків з девіантною поведінкою. Розроблено та експериментально перевірено сукупність психолого-педагогічних умов формування громадянськості, форм і методів, структурно-функціональну модель профілактики й корекції девіантної поведінки в старших підлітків; критерії, показники й рівні сформованості громадянськості; зібрано методики дослідження сформованості громадянськості як засобу результативності корекції та профілактики девіантної поведінки, розроблено методико-технологічний супровід.

Доведено, що ефективність процесу формування громадянськості у дітей старшого підліткового віку з девіантною поведінкою забезпечується за умов удосконалення навчально-виховного процесу через здійснення комплексного підходу в застосуванні інтерактивних технологій взаємодії, основаних на засадах гуманістичної парадигми; формування життєвих навичок та нових репертуарів соціально адаптованої поведінки в різних формах самоврядування; цілеспрямовану роботу над підвищенням рівнів професійної компетентності та компетенції педагогів, що його здійснюють, оскільки потребує від них відповідних знань з психології, педагогіки, соціології, філософії та інших дисциплін та навичок організації роботи саме з такими дітьми.

Ключові слова: виховання, громадянськість, старші підлітки, девіантна поведінка, самовизначення, самоактуалізація, самореалізація, самоактивізація, методико-технологічний супровід.

Мальцева Т.Е Формирование гражданственности у детей старшего подросткового возраста с девиантным поведением. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2009.

Диссертация посвящена актуальным проблемам формирования гражданственности у старших подростков с девиантным поведением.

На основе теоретического анализа данной проблемы с точки зрения философии, социологии, психологии и педагогики уточнено понятие гражданственности, его развитие в историческом ракурсе, рассмотрены проблемы девиантного поведения, сущность этого понятия и методы воспитания старших подростков с девиантным поведением с учетом особенностей их психологического развития.