Нормативно-правова документація у сфері освіти

прийняття директив та стандартів забезпечення якості, створення запиту до ENQA, EUA, ESIB, EURASHE щодо розробки подальших пропозицій, що стосуються запропонованої реєстрації агенцій забезпечення якості;

подальше наголошення на важливості соціального виміру вищої освіти, що включає академічну мобільність (але не лімітується нею);

необхідність взаємодії між Зоною європейської вищої освіти та іншими частинами світу ("зовнішній вимір");

зростаюча важливість адресації розвитку Зони європейської вищої освіти після 2010 року.

14. Лондонська конвенція

У Лондонському комюніке 2007 року число країн-було розширено до 46. Це комюніке зосереджено на оцінці прогресу, досягнутого на той час, порушувалися питання щодо мобільності, структури ступенів, рівні визнання Болонської системи в цілому, кваліфікаційних структурах (як загальних і національних), безперервному навчанні, забезпеченні якості освіти, громадський контроль процесу навчання, а також поставлені безліч пріоритетних завдань на 2009 рік, основні з яких мобільність, соціальний контроль, який був запропонований в Празькому комюніке і вперше визначено тут, збір даних та облік, можливість працевлаштування. Було підкреслено, що існує необхідність подальшого співробітництва, розглядаючи його, як можливість переформування систем цінностей і концепцій освітнього процесу.

15. Конференції 2009-2012

У Празькому комюніке, від 2001 року, число країн-членів було збільшено до 33, і там же відбулося розширення цілей, в умовах безперервної освіти, за участю студентів як активних учасників підвищення привабливості та конкурентоспроможності європейського простору вищої освіти. Крім того, міністри взяли на себе зобов'язання забезпечити подальший розвиток національних кваліфікацій і якості навчання. Ця мета була доповнена положеннями про безперервне навчання, як одному з важливих елементом вищої освіти, які повинні бути прийняті до уваги при створенні нових освітніх систем. Тема громадського контролю процесу навчання також вперше була піднята в Празькому комюніке.

Наступна конференція на рівні міністрів відбулася в Берліні, в 2003 році, Берлінське комюніке збільшило число країн, що беруть участь в Болонському процесі до 40. Основні положення цього комюніке розглядають розширення цілей, з точки зору заохочення зв'язків Європейського простору вищої освіти в Європейський науковий простір (англ. European Research Area), а також заходи по сприянню забезпечення якісного навчання. Інше важливе питання, яке розглядалося в Берлінському комюніке, створення нових структур, що підтримують процеси ініційовані в рамках двох конференцій на рівні міністрів. На підставі цього були створені Болонська група, Болонська Рада та Секретаріат. У цьому комюніке міністри також погодилися, що мають бути створені відповідні національні структури в кожній з країн-учасниць.

У 2005 році відбулася конференція міністрів у Бергені. Підсумкове комюніке підкреслило важливість партнерських зв'язків, у тому числі зацікавлених сторін - студентів, ВНЗ, викладачів та роботодавців, а також подальшого розширення наукових досліджень, особливо стосовно третього циклу - докторантури. Крім того, це комюніке наголошує на важливості забезпечення більш доступного вищої освіти, а також підвищення привабливості Європейського простору вищої освіти в інших частинах світу.

У 2009 році конференція відбулася в бельгійському місті Льовен (Louvain-la-Neuve - Новий Левен), основні робочі питання стосувалися планів на наступне десятиріччя, з акцентом на: громадський контроль, безперервне навчання, працевлаштування, методи донесення до студента цілей освіти. Також розглядалися питання міжнародної відкритості, мобільності учнів, освіти в цілому, наукових досліджень і інновацій, питання збору даних, фінансування та різноманітних інструментів і методів забезпечення прозорості освітнього процесу. Всі ці питання були описані в підсумковому комюніке, показуючи новий напрямок Болонського процесу - більш глибоке реформування, яке забезпечить завершення процесу реалізації Болонського процесу. Ще одна зміна, стосується внутрішніх механізмів, пов'язаних з головуванням в Болонському Раді. Якщо раніше Болонський процес був під головуванням країни, головуючої в ЄС, то тепер процес буде проходити під головуванням двох країн: як країни, головуючої в ЄС, так і не входять в ЄС країни, по черзі в алфавітному порядку.

Наступна конференція міністрів відбулося в березні 2010 року в Будапешті та Відні, конференція була ювілейною - десятиліття Болонського процесу. На честь ювілею, відбулося офіційне оголошення про створення європейського простору вищої освіти, що означає, що мета, поставлена в Болонській декларації, була виконана. Крім того, починаючи з цієї конференції, Європейський простір вищої освіти було розширено до 47 країн.

16. Система оцінювання ECTS

Європейську систему ECTS запропонували 1989 року в структурі ERASMUS для розвитку мобільності студентів університетів та взаємовизнання результатів навчання за кордоном. ECTS надає університетам необхідний інструментарій для того, щоб гарантувати прозорість, збудувати мости між навчальними закладами і розширити можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів закладами вищої освіти шляхом використання загальнозрозумілої системи оцінювання - кредити і оцінки - а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти, ECTS у своїй основі базується на трьох ключових елементах: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів).

Кредитна система - це систематичний спосіб описання освітньої програми з доданням кредитів до її компонентів. Опис кредитів у системах вищої освіти може базуватися на різних параметрах, таких як обсяг роботи, результати навчання та контактні години.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Існує категорія студентів здатних засвоїти не одну, а півтори або дві програми - суміжних і несуміжних спеціальностей. Кредитно-трансферна система навчання створює умови мобільності для такого студента. Він може, наприклад, провчившись певний час в одному закладі вищої освіти і набравши певну кількість кредитів, перервати навчання, а потім знову його продовжити. Або навчатись одночасно у двох вузах. Важливість запровадження кредитно-трансферної системи як фактора стимулювання до ефективної роботи викладача та студента призведе до збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування у процесі навчання. Систематизація роботи протягом семестру стає перепоною для негативних наслідків навчання за схемою вивчив чи визубрив - здав - забув. Буде полегшено реалізацію ідеї створення умов для неперервного навчання протягом життя. Поки що університети Європи мають досить відмінні схеми кредитних систем.

За понад 15 років успішного використання ECTS (в нормативних документах та в спеціалізованій літературі цей період часто окреслюється як реалізація першої фази - ECTS) розвинулась від початкової системи комунікації між різними європейськими освітніми програмами і структурами у спільну і широко застосовувану офіційну систему, що є фундаментом для створення спільного європейського освітянського та наукового простору.

Важливу роль в організації обмінної програми студентів відіграють безпосереднє спілкування та гнучкість, які необхідні для сприяння взаємовизнанню навчання, завершеного чи пройденого за кордоном. У цьому контексті підкреслюється роль Координаторів ects, оскільки їх основними завданнями є вирішення навчальних та адміністративних питань, пов'язаних із відповідними аспектами ECTS.

Ключовими особливостями ECTS є узгодження базових понять, взаємне визнання та однакове тлумачення яких є наріжним каменем для успішної реалізації обмінних програм студентів. Серед цих понять виділяються наступні: "Кредити", "Навчальне навантаження студента", "Результати навчання".

Кредитами називаються умовні одиниці, в яких визначається об'єм освіти. За кожною такою одиницею стоїть певна кількість освоєних понять, зв'язків між поняттями, напрацьовані навики, тобто загальна трудомісткість отриманих знань і умінь, включаючи самостійну роботу студентів і здачу ними проміжних і підсумкових іспитів, інші види учбової роботи. Завдяки акумулюючій системі кредитів студент має можливість вступити до університету в одній країні, а закінчити його в іншій; поміняти в прцесі навчання університет або обрану спеціальність; закінчити навчання на будь-якому етапі, отримавши ступінь бакалавра або магістра; продовжити навчання в майбутньому в зручний для себе період життя.

Отже, кредит - одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання, - системи залікових модулів. Згідно з додатком якої Конвенції Ради Європи та ЮНЕСКО про визнання кваліфікації з вищої освітою кредит - точно документові мінімальна умовна одиниця вимірювання "вартості" будь зі складових навчальної програми, виконуваної студентом під час навчання.

Не існує жодного зв'язку між кредитами ECTS та рівнем чи складністю навчальної дисципліни. Рівень дисципліни (розділу курсу) не може визначатися кредитами ECTS. У ECTS рівень розділу курсу описується в інформаційному пакеті закладом, що запрошує на навчання. Там можна знайти інформацію про цілі й завдання курсу, необхідні знання, якими повинен володіти студент, методи, що застосовуються у процесі викладання та навчання, форму оцінювання і опис змісту дисципліни.

Кредити ECTS призначаються для навчальної дисципліни, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс, задовольняючи всі необхідні вимоги стосовно оцінювання. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ECTS просто за відвідування занять чи проведення часу за кордоном - вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, визначені у закордонному закладі, щоб продемонструвати, що вони виконали заявлені навчальні завдання для даної дисципліни.

Коректне оцінювання навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння конкретної дисципліни, стає однією із ключових проблем в процесі перетворення ECTS із системи перезарахування кредитів в загальноєвропейську акумулюючу систему. Якщо на першому етапі використання ECTS обмінні програми студентів реалізовувалися виключно на основі білатеральних контактів між навчальними закладами, то ґрунтовна поінформованість університетів між собою на базі попередньої співпраці в певній мірі гарантувала однаковість чи, принаймні, близькість підходів до оцінювання кредитного виміру навчальних дисциплін. В нових умовах повинні використовуватися більш науково обґрунтовані та об'єктивні підходи. Адже неправильне (як правило - занижене) оцінювання кредитного виміру дисципліни може привести до того, що студент реально повинен витратити набагато більше часу для вивчення навчального матеріалу, ніж це заплановано, що в свою чергу приведе до загрози невиконання навчальної програми в цілому в нормативний термін (що особливо важливо для студентів, які навчаються в іншому університеті протягом лише одного семестру/навчального року). Для деяких європейських країн є типовою ситуація, коли 5-річна (згідно із планом та кількістю кредитів) навчальна програма більшістю студентів засвоюється протягом 6-7 і більше років.

Результати навчання - це те, що студент повинен знати, розуміти і/або уміти продемонструвати після завершення процесу навчання. Результати навчання повинні супроводжуватися відповідними критеріями оцінювання, які використовуються для прийняття рішення про те, що очікувані результати навчання досягнуто. Результати навчання разом із критеріями оцінювання визначають вимоги для присвоєння кредиту, тоді як оцінки виставляються на основі досягнення (на вищому або нижчому рівнях) вимог для присвоєння кредиту. Наявність чітко сформульованих результатів навчання, які вказують на досягнення, за які буде присуджено кредит, полегшує накопичення та перезарахування кредитів. Як правило, результати навчання формулюються у вигляді компетенцій - знань та умінь, що характеризують здатність студента виконувати, розуміти, відображати та пізнавати те, що вимагається освітньо-кваліфікаційною характеристикою (моделлю) фахівця, після завершення процесу навчання.

Основними інструментами, на основі яких відбувається перезарахування кредитів, отриманих студентом за час навчання в іншому університеті, є: "Інформаційний пакет/Каталог навчальних дисциплін", "Аплікаційна форма студента" ("Заява-анкета студента), "Академічна угода", "Опис навчальних досягнень" ("Академічна довідка"), "Шкала оцінювання естS" та "Знак естS".

Кожен заклад, що використовує естS, випускає інформаційні пакети як довідники для потенційних партнерів. Призначення інформаційних пакетів полягає у тому, щоб сприяти прозорості навчальної програми, допомагати викладачам орієнтувати студентів на вибір відповідних програм, планувати їхнє навчання за кордоном, забезпечувати практичною інформацією.

Інформаційні пакети можуть бути першим контактом, який має студент чи координатор з іншою установою, а отже, це повинні бути чіткі документи, які описують те, що заклад пропонує, у такий спосіб, щоб студенти за допомогою своїх викладачів змогли реально оцінити, що із запропонованого підходить їм найкраще. Інформаційні пакети повинні систематично (бажано кожного року) оновлюватися і бути легко доступними для користувачів, студентів і викладацького складу у друкованому або електронному виді. Рекомендується, щоб кожен навчальний заклад випускав свою інформацію двома мовами - рідною та однією із мов країн Європейського Союзу і вчасно поширював її серед своїх партнерів, щоб дозволити студентам та їх викладачам зробити свій вибір і підготувати програму навчання за кордоном.

Очевидно, що інформаційний пакет естS повинен представляти навчальні програми і розділи курсу, виражені в кредитах естS, мусить уникати будь-якої можливості сплутування систем кредитів, якими користуються на рівні навчального закладу чи держави, з системами кредитів естS.

Шкала оцінювання ECTS. Результати екзаменів і заліків зазвичай виражаються в оцінках. Однак у Європі співіснують багато різних систем оцінювання. Тому питання перезарахування оцінок було однією з найсуттєвіших проблем студентів - учасників ECTS:

а) 3 одного боку, тлумачення оцінок значно відрізняється в одній країні від іншої, від одного предмета до іншого, від одного навчального закладу до іншого;

б) 3 іншого боку, помилка при перезарахуванні оцінки може мати серйозні наслідки для студентів

В результаті Європейська комісія скликала групу експертів для визначення спірних питань. Інформація, коментарі та статистичні дані, представлені 80 з 84 навчальних закладів-учасників ECTS у той час, були прийняті до уваги для того, щоб відпрацювати запропоновану шкалу оцінювання ECTS. Всі групи предметів були узгоджені з використанням шкали оцінювання ECTS для того, щоб перевірити її ефективність. Шкала оцінювання ECTS (Grading Scale) була розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перенести оцінки, виставлені іншим університетом. Вона представляє додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки. Вищі навчальні заклади приймають власні рішення, щодо використання шкали оцінювання у своїй власній системі.

Шкала оцінювання ECTS основана на концепції поділу студентів на достатньо широкі групи за результатами перевірки знань в наступний спосіб. Спочатку всі студенти діляться на дві групи: ті, що оцінені успішно, та ті, що не пройшли випробування. Студенти першої групи розподіляються на 5 підгруп: кращі 10 % отримують оцінку А, наступні 25 % - оцінку В, наступні 30 % - оцінку С, наступні 25 % - оцінку D, решта 10 % - оцінку Е. Студенти, які не пройшли випробування (не здали успішно іспит), розподіляються на 2 підгрупи: FX - необхідно додатково попрацювати та перездати іспит, F - повторити вивчення даної навчальної дисципліни.

Аплікаційна форма студента (Заява-анкета студента). Після вибору закордонного закладу, уважного ознайомлення з його "Інформаційним пакетом" та консультації із своїм координатором факультету студент заповнює "Аплікаційну форму" ("Заяву-анкету") студента.

Для того, щоб заповнити "Аплікаційну форму", студент повинен бути добре ознайомлений з програмою навчання, яку він (вона) вибирає в закордонному навчальному закладі. Студент також може за бажанням включити в "Аплікаційну форму" другий і третій навчальний заклади на вибір, якщо його заява щодо першого закладу не буде прийнята. У такому разі студент за згоди координатора повинен буде підготувати угоду про навчання для кожного навчального закладу, до якого він подає заяву.

Академічна угода. Коли три залучені сторони - студент, місцевий навчальний заклад і закордонний навчальний заклад - домовилися про програму навчання за кордоном, вони підписують "Академічну угоду" (Learning Agreement), яка додається до "Аплікаційної форми" студента. Ця угода, що описує програму навчання за кордоном, повинна бути підписана до того, як студент виїде до місця навчання. Студент погоджується виконувати програму навчання в закордонному навчальному закладі як невід'ємну частину його(її) програми вищої освіти.

Місцевий вищий навчальний заклад гарантує студенту те, що він повністю визнає (зарахує) предмети курсу, перелічені в угоді

Приймаючий університет підтверджуєте, що програма навчання є прийнятною і не суперечить його правилам. Копію підписаної "Академічної угоди" потрібно надати всім залученим сторонам: місцевому навчальному закладу, закордонному закладу і студентові. Студенти можуть захотіти змінити узгоджену програму навчання після прибуття у закордонний навчальний заклад з ряду причин: розходження в розкладі, невідповідність вибраної навчальної дисципліни (рівень чи зміст). Тому форма угоди дозволяє змінювати попередньо узгоджену програму навчання.

Згоду всіх сторін про зміни потрібно одержати для того, щоб гарантувати повне академічне визнання всіх дисциплін, які вивчаються за кордоном. Важливо, щоб студент знав, що остаточно вибрані дисципліни і програми навчання повинні бути схвалені як приймаючим, так і скеровуючим навчальними закладами для того, щоб вони були повністю визнані. Зміни до початково узгодженої програми навчання будуть відображені на зворотному боці угоди про навчання і вчасно підписані студентом і координаторами як місцевого, так і закордонного навчального закладів.

Опис навчальних досягнень. Опис навчальних досягнень ("Академічна довідка") за формою ECTS (Transcript of Records) використовується для документування виконання студентом навчального навантаження протягом певного періоду із зазначенням вивчених навчальних дисциплін (модулів), отриманих кредитів, оцінок в локальній системі оцінювання та системі ECTS. Отже, опис відображає як кількість виконаної навчальної роботи, так і якість засвоєння матеріалу.

Описи навчальних досягнень використовуються студентами у двох випадках: при виїзді на навчання (опис видається місцевим університетом) та при поверненні після навчання за кордоном (опис видається закордонним університетом). Підписані копії Опису повинні бути представлені всім залученим сторонам: місцевому навчальному закладу, закордонному навчальному закладу і студентові. Описи навчальних досягнень студентів, які вирушають навчатися за програмою ects, готуються місцевим університетом і повинні включати повний перелік всіх навчальних дисциплін та оцінок попередньої вищої освіти. Опис повинен додаватися до студентської заяви-анкети, яка надсилається до закладу, в якому студент має намір проходити навчання. Наявність "Опису навчальних досягнень" до того, як студент вирушає за кордон, полегшує залучення до закордонної програми. Це допомагає координаторам ECTS закордонного університету визначити, чи відповідний рівень всіх предметів в програмі навчання, яка є запропонована в анкеті-заяві, і чи всі передумови були дійсно виконані. Після завершення програми навчання за кордоном студент отримує інший Опис навчальних досягнень (за такою ж формою), що видається закордонним університетом та описує навчальні здобутки студента протягом відрядження.

Опис навчальних досягнень забезпечує стандартизований формат опису всіх видів навчальної діяльності, виконаних студентом. Він є важливим інструментом для академічного визнання результатів навчання.

Размещено на Allbest.ru