Університетська освіта

По-перше, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства.

По-друге, інтеграція України у європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки глибоко зачіпають усі складові освітньої галузі, вимагають її демократизації. Згідно з принципами Болонського процесу, студентство розглядається як партнер у навчальній діяльності.

По-третє, студентство в усі часи виступало своєрідним барометром соціально-економічного та політичного стану суспільства. Молодь є найменш консервативним за своїми ціннісними орієнтаціями соціальним шаром населення, найбільш чутливо реагує на соціальні зміни. Саме молоді притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів.

Згідно із ст.38 Закону України "Про вищу освіту," основними завданнями органів студентського самоврядування є:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

- сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об`єднань, клубів за інтересами;

- організація співробітництва зі студентами інших навчальних закладів і молодіжними організаціями;

- сприяння працевлаштуванню випускників;

- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Запровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадських прав студентів, формування в них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

У новій редакції Закону України "Про вищу освіту" передбачено норму про обов`язкову участь до 10 представників органів студентського самоврядування у вчених радах і конференціях трудових колективів вищих навчальних закладів. Статус і функції

самоврядування потребують активної участі членів цієї структури на факультетах, в університеті в цілому, у проведенні деканатами та ректоратами таких основних виховних завдань:

- формування кадрів національної інтелігенції;

- оновлення і забезпечення інтелектуального генофонду нації;

- виховання духовної еліти, закладання культурного потенціалу;

- гармонійний розвиток особистості шляхом поглиблення духовних контактів з навколишнім світом, культурою, мистецтвом;

- створення об`єктивних та суб`єктивних умов для вільного розвитку особистості шляхом залучення її до різноманітних видів творчої діяльності;

- збагачення естетичного досвіду студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій регіону, міста, університету;

- становлення чіткої громадської позиції;

- формування культури сімейного життя.

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.

Перш за все, студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, потім факультету, гуртожитків, вузу. Найвищим органом самоврядування університету, як правило, є збори або конференція. На них затверджується положення про студентське самоврядування та вибирається виконавчий орган - рада, встановлюється її структура і термін повноважень, заслуховується звіт.

Головна структурна одиниця системи самоврядування - академічна група. Вона обирає свою раду, голову і делегує представника до ради самоврядування факультету і на загальноуніверситетські конференції чи збори. Рада факультету формується, як правило, з представників рад самоврядування академічних груп та гуртожитку і обирає представників до ради самоврядування університету, ради факультету.

Студентська рада самоврядування обирає із свого складу голову, заступника, розподіляє обов`язки між членами, котрі очолюють створені комісії. До них залучаються мешканці гуртожитку. Комісії можуть бути такими: житлово-побутова, культурно-масової роботи, санітарна, спортивно-масової роботи та інші.

З метою організаційного та науково-методичного забезпечення впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Міністерство освіти і науки України наказом від 03.04.01 № 166 затвердило “Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах”. У даному Положенні визначається сутність студентського самоврядування, права і обов'язки студентів. “Самоврядування у вищому навчальному закладі - це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладам, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами”.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Вищим органам студентського самоврядування є загальні збори (конференція).

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо.

Не зважаючи на те, що студентські об'єднання можуть бути різними за формами, але завдання їх однакові.

Згідно із статтею 38 Закону України “Про вищу освіту” основними завданнями органів студентського самоврядування є:

забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

сприяння працевлаштуванню випускників;

участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад вищих навчальних закладів, керівники студентських представницьких органів факультетів - до вчених рад факультетів.

Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадянських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурноосвітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіжних потреб, реалізації студентських інтересів, є середовищем спілкування і взаємодії молоді. Необхідно враховувати, що в студентському “суспільстві” діють крім загальноприйнятих законів, норм поведінки специфічні норми і правила, права і свободи, обов'язки і відповідальність.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів та студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру органам студентського самоврядування. Неформальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різноманітних проблем з навчання, проведення дозвілля тощо.

У студентському середовищі активно розвиваються різні неформальні студентські ініціативи - так звані “молодіжні субкультури”.

Останнім часом в Україні відроджено рух студентських будівельних загонів (сьогодні виповнюється більше сорока років з часу його започаткування в Україні).

Доречно навести вражаючі показники щодо студентських загонів. За час їх існування у студентських загонах працювало близько 5 млн. студентів, які отримали можливість набути практичних професійних та управлінських навичок.

У контексті європейської інтеграції ключовим завданням освітньої галузі є утвердження фундаментальних цінностей західної культури: парламентаризму, права людини, прав національних меншин, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства. Особливої актуальності ці проблеми набувають після приєднання України до Болонського процесу - одного із інструментів інтеграції України в Європу.

В Україні більше ста вищих навчальних закладів приймають участь в експерименті по впровадженню кредитно-модульної системи організації навчального процесу та модульно-рейтингової системи контролю знань студентів.

Лише активна участь вищих навчальних закладів та студентів у Болонському процесі може забезпечити його довготерміновий успіх. У Болонському процесі конструктивна роль відводиться студентським спілкам, наголошується, що студентство є повноправним партнером в управлінні вищою освітою. Приєднання України до Болонського процесу значно розширює демократичні засади освітнього процесу, мобільність студентів та неформальну їх освіту, відкриває можливості брати участь у виконанні широкомаштабних навчальних програм. Мова йде про такі з них як “Історія європарламенту”, “Етапи Євроінтеграції”, “Європейський союз та вектори зовнішньої політики України”, “Політичні системи зарубіжних країн” тощо.

Болонський процес орієнтує вищі навчальні заклади на залучення студентів, як компетентних, активних і конструктивних партнерів, до формування Зони Європейської вищої освіти.

Досить посилатися на досвід Київського національного торговельно-економічного університету. У цьому навчальному закладі студентське самоврядування функціонує як система і процес реалізації своїх прав, обов'язків та ініціатив через прийняття рішень та їх втілення в реальність.

Студентське самоврядування регламентується Статутом університету і визначається “Положенням про студентське самоврядування в Київському національному торговельно-економічному університеті”, постановами вченої ради, наказами ректора.

Системний підхід до організації студентського самоврядування характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу роботу, побут, відпочинок, дозвілля, участь у суспільно-громадському житті та функціонує на всіх рівнях: академічної групи, факультету, гуртожитку, університету тощо. Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою удосконалення навчально-виховного процесу, спрямованим на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами, працевлаштування випускників, виховання духовності та культури студентів, формування у студентської молоді національно-громадянської позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора, керівника, формування громадянської політичної культури, становлення особистості нового типу. В цьому закладі вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів університету, факультету, гуртожитку, які ухвалюють “Положення про студентське самоврядування”; обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти; визначають структуру повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування. Самоврядування в університеті стало тим підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.

Окремо можна зупинитися на цікавому, продуктивному досвіді роботи благодійної організації “Фонд сприяння розвитку студентського самоврядування “Універсітас” (Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”), www. Universitas.ord.ua.

Зокрема, зазначеним фондом створено “гарячу лінію” “Студзахист”. У рамках проекту надаються консультації у двох напрямах: захист прав студентів і розвиток студентського самоврядування.

“Гарячу лінію” було засновано під час помаранчевої революції для громадського захисту студентів від можливих політичних утисків. На сьогодні сферу застосування “Студзахисту” розширено. Проект передбачає інформаційну та юридичну підтримку у випадках, коли студент зазнає утисків за свої політичні погляди чи громадську діяльність, релігійну, національну, соціальну чи будь-яку іншу приналежність. Особлива увага зосереджується на попередженні та вирішенні проблем пов'язаних зі зміною навчального закладу, поновленням студентів, конкретизацією та роз'ясненням наданих студентам прав. Студенти отримують поради, як юридично грамотно боротись із хабарництвом у ВНЗ, неякісним рівнем викладання.

Згідно з даним проектом також узагальнюються проблеми в галузі студентського самоврядування. Конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази будуть спрямовуватись до профільних парламентських та урядових підрозділів.

Три українських вищих навчальних закладів, а саме: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Вінницький національний технічний університет, Київський міжнародний університет спільно зі Всеукраїнською студентською радою взяли участь у виконанні Європейського проекту по програмі Tempus з метою вивчення та впровадження у вузах України європейської практики студентського самоврядування.

Як засвідчують автори вищезазначених методичних матеріалів, ознайомлення зі студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції, Великої Британії та Північної Ірландії показало, що воно в основному зорієнтоване на:

захист інтересів студентів на всіх рівнях вищої освіти;

реалізацію студентських ініціатив в навчально-виховному процесі, а також в науковій, професійній, культурній та інших соціальних сферах діяльності;

підвищення ефективності взаємодії між студентами та університетською адміністрацією;

забезпечення студентських прав і свобод у відповідності до громадянських норм, що діють у суспільстві;

співпрацю з державними та місцевими органами влади;

організацію побуту, різноманітних форм дозвілля, подорожей, працевлаштування студентів;

створення нового інформаційного простору для студентів університету та їх зв'язок із світовими інформаційними джерелами.

Не вдаючись до історії становлення студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Європи використаємо лише досвід цієї роботи у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії.

Самоорганізація студентів Франції

Студенти вищих навчальних закладів Франції мають можливість бути представленими у різноманітних установах на всіх інституційних рівнях. Всі студенти університету можуть брати участь у виборах своїх представників. На університетському рівні студенти обираються до Центральних Рад університету (Адміністративна Рада, Наукова рада, Рада з питань навчання та університетського життя), до студентських рад факультетів, а також до Ради об'єднаних факультетів за певним напрямом підготовки та Ради в гуртожитках. Студенти, які обрані до вищезазначених рад, обирають своїх представників до Національної Ради з Вищої Освіти. Паралельно проходять вибори на рівні кожного навчального округу до Адміністративної ради Регіонального Центру Університетських та Учбових Справ.

Студентське самоврядування поширюється також на міжнародний рівень, зокрема студенти беруть активну участь у Національному Європейському союзі студентів.

Найбільший вплив студенти мають на рівні університету, оскільки їх участь у Центральних Радах Університету пов'язана безпосередньо з питаннями прав та обов'язків студентів, їх політичних і профспілкових свобод, запровадження нових спеціальностей, поліпшення умов життя студентів, функціонування медичних та соціальних служб, бібліотек та інформаційних центрів, визначенням напрямів дослідницької політики, програми основного навчання та післядипломної перепідготовки тощо. Частка студентів у Адміністративній раді складає 20-25 відсотків від загальної кількості членів ради (30-60 членів ради);

- у Раді з питань навчання та університетського життя частка студентів складає 40-50 відсотків студентів від загальної кількості членів ради (20-40 членів ради);

- у Науковій раді - складає 7,5-12,5 відсотків при загальній кількості членів ради від 20 до 40 членів ради.

Важливою формою студентської самоорганізації є асоціації. Вони можуть створюватися на різних рівнях: на рівні університету (учбово-професійні, культурні, спортивні та ін), на регіональному або на національному рівнях.

На національному рівні на сьогодні у Франції створені:

Федерація загальних студентських асоціацій, яка включає 1400 асоціацій, об'єднаних в рамках близько тридцяти студентських федерацій та тридцяти однопрофільних асоціацій;

Організація сприяння та захисту студентів;

Національна Спілка студентів Франції є єдиною профспілковою студентською організацією. Свою діяльність спрямовує на захист матеріальних та моральних прав студентів;

Національна міжуніверситетська Спілка - молодіжна організація.

Окремою формою студентського самоврядування у Франції є синдикати. Студентські синдикати організуються на університетських та регіональних рівнях, які об'єднуються у національні. На сьогодні у Франції існують такі студентські синдикати: Федерація Студентських Синдикатів, Синдикат солідарних, унітарних та демократичних студентів, Федерація Дітей Республіки, Національна Конфедерація Праці, Конфедерація студентів.

Студентське самоврядування у Великій Британії

(студентські організації).

Студентські організації у Великій Британії функціонують у формах студентської спілки, студентського уряду або студентської ради.

Студентські Ради виражають студентські думки щодо університету, відповідають за надання різноманітних послуг студентам. Зазначені ради керують деякими комерційними установами, що знаходяться на території університету (магазини, нічні клуби, друкують студентські газети, надають консультації щодо успішного навчання в університеті; керують спортивними клубами тощо. Голова студентської ради обирається членами студентської ради і отримує заробітну плату.

Студентські спілки дуже часто відіграють роль навчальних центрів, проводять різноманітні компанії, дебати тощо. Студентські засоби масової інформації намагаються залучити ширше коло респондентів до обговорення цих подій, хоча такі заходи не несуть відповідальності за прийняті рішення.

Доречно наголосити, що всі Студентські ради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Вони отримують матеріальну підтримку від університетів, державних установ, спонсорів, а також мають прибутки від комерційної діяльності.

Одна з найбільших студентських організацій у Великій Британії є Національна Спілка Студентів Об'єднаного Королівства, яка представляє інтереси більше ніж 5 мільйонів студентів. Ця спілка щорічно проводить навчання близько 300 студентських керівників.

Студентські керівники контролюють стан справ у студентських спілках, а також визначають їх політику. Кожний студент має змогу брати участь у процесі прийняття рішення щодо перспективних планів роботи спілок на загальних зборах.

Крім вищезазначених організацій студентського самоврядування у Великій Британії функціонують Студентська спілка Кембріджського університету, Спілка студентів Бермінгему, Студентська спілка Лондонського Королівського коледжу та ін.

Навіть схематичне ознайомлення з студентським самоврядуванням у вищих навчальних закладах Франції та Великої Британії засвідчує про його глибокі демократичні традиції. Студентське самоврядування органічно пов'язане з динамічними процесами, що відбуваються у суспільному житті. Показово, що студентське самоврядування в зазначених країнах отримує значну консультативну та фінансову підтримку з боку держав.

З іншого боку, вищі навчальні заклади, їх академічна спільнота всебічно стимулюють залучення студентів до участі у формуванні навчального процесу, реалізації функцій управління закладами освіти, організації дозвілля та спортивно-культурної роботи.

У новій редакції Закону України “Про вищу освіту” передбачено норму про обов'язкову участь до 10 відс. представників органів студентського самоврядування у вчених радах і конференціях трудових колективів вищих навчальних закладів тощо.

Чотирнадцять років пройшло з часу, коли Україна розпочала відлік своєї нової історії як незалежної і суверенної держави. Зміна вектора суспільно-історичного розвитку змінює систему світоглядних орієнтирів українських громадян. Незалежна українська держава входить у світову спільноту, що вимагає формування у молоді нових пріоритетів, зокрема, гуманістичної орієнтації, свободи і демократії та громадянських і моральних чеснот: справедливість, совість, повага до праці, істини, турбота про сім'ю, батьківщину, родину та ін.

Саме такі чесноти будуть сприяти реалізації думок, схожих на молитву, з передмови до книги видатного українського історика, вченого і громадського діяча М.С. Грушевського:

“…Стою перед горою дитинства, де за серпанковими овидами цнотливо біліє стіна рідного дому, а з її білості батьківською любов'ю дивлюсь на світ Шевченка і Франка, і бачу в їх очах мою Україну. Бачу, як рушники пливуть у барвистих переливах, як Дніпро, і хлібосольно єднають два береги…, а на зріднених берегах стоїть і виростає народ, право на життя та українське ім'я якому виборювали його рятівники - син наддніпрянського кріпака та галицької жінки Тарас і син наддніпрянського коваля та підгірської селянки Іван. Їх образом народ висвятив у хатах найпочесніше місце, тому ми виростали з цими іменами, як з іменами мами і батька” (див. Грушевський М.С. Про українську мову і українську школу // Передмова Яреми Гояна. Друге видання № 11. Веселка, 1991р.)

Ствердження України як демократичної держави є одночасно духовним, політичним, соціальним і культурним утвердженням громадян, здатних керуватись не суб'єктивними інтересами, не ідеологією певної групи людей, а визнавати лише одну ідеологію - Конституцію, Основний Закон України як незалежної і суверенної держави. Нові підходи до студентського самоврядування покликані забезпечити переорієнтацію освітньо-виховного процесу на розвиток творчих потенцій та соціальної активності студентської молоді, інтеграції України в Європейське співтовариство. Саме тому в Указі Президента України В.Ющенка “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” (від 4 липня 2005 року №1013/2005) серед цілого комплексу на перше місце поставлено завдання: “зміцнення демократичних засад в освіті, у тому числі шляхом розвитку учнівського і студентського самоврядування, залучення в установленому порядку дітей та молоді до участі у вирішенні питань місцевого значення”.

У лекції мають бути вказані чіткі застереження щодо надмірного контролю та втручання в роботу органів студентського самоврядування з боку адміністрації вищого навчального закладу. Водночас студентам слід надавати допомогу щодо організаційних, психолого-педагогічних та методичних засад студентського самоуправління.

Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні

На державному рівні органи студентського самоврядування об'єднуються у Всеукраїнській студентській раді. Варто зазначити, що доцільність участі в цій організації визначають самі студенти через органи студентського самоврядування.

Всеукраїнська студентська рада, згідно з Положенням, є консультативно-дорадчим органом при Міністерстві освіти і науки України, утвореним з метою більш повного врахування позицій студентської молоді при виробленні та реалізації політики України у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді, налагодження конструктивної взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів України.

Головним завданням Всеукраїнської студентської ради є:

сприяння розвитку студентського руху в Україні, в тому числі розвитку у вищих навчальних закладах України студентського самоврядування;

забезпечення постійного зв'язку та взаємодії між Міністерством освіти і науки України і органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів;

аналіз суспільних процесів у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, які вступають до вищих навчальних закладів, розроблення та внесення за результатами такого аналізу пропозицій Міністерству освіти і науки України та органам місцевого самоврядування всіх рівнів;

участь у підготовці та розробці пропозицій до нормативно-правових актів, програм з найважливіших питань суспільного становища, правового і соціального захисту студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, які вступають до вищих навчальних закладів України;

участь у підготовці та реалізації заходів, спрямованих на розв'язання соціально-економічних, правових, освітніх, культурних та інших проблем студентської молоді, молодих спеціалістів;

сприяння розширенню регіонального, всеукраїнського та міжнародного співробітництва у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді;

сприяння формуванню правового громадянського суспільства в Україні, духовному та фізичному розвитку студентів, вихованню у них патріотизму;

сприяння формуванню громадянської свідомості студентів, що грунтується на національних інтересах держави та загальнолюдських цінностях.

Згідно з Положенням Всеукраїнської студентської ради органами Всеукраїнської студентської ради є:

Конференція;

Всеукраїнська студентська колегія;

Секретаріат Всеукраїнської студентської колегії;

Регіональні студентські колегії (Ради);

Існування такої структури дає можливість на загальнодержавному рівні представляти інтереси студентства. Іншими словами Всеукраїнська студентська рада - це інструмент, через який думка та проблема окремого студента може бути почута органами державної влади. Існування Всеукраїнської студентської ради дає можливість брати участь у прийнятті рішень, які турбують студентство ще в процесі його розробки, а також після його прийняття дає можливість прослідкувати за його виконанням. Рада є великою комунікаційною спільнотою, яка має надавати інформаційні канали не тільки для влади і студентства, але бути ланкою між студентством і суспільством в цілому.

Студентам слід пам'ятати, що їхня пасивність в сфері студентського самоврядування може давати можливість для неефективної діяльності органів студентського самоврядування у навчальному закладі. Тобто, якщо студент не знає про самоврядування це означає, що не тільки самоврядування погано працює, але й те, що студент не цікавиться цією проблематикою. Якщо студент дізнається, що у Всеукраїнській студентській раді від його ВНЗ представлена непорядна людина, або представлена через недемократичний механізм, то це через те, що знову ж таки не цікавився. У таких випадках потрібно йти до органу самоврядування і через існуючі процедури переобирати таких осіб, оскільки питання представництва знаходиться в компетенції САМИХ студентів, які САМІ УПРАВЛЯЮТЬ цими процесами, тобто здійснюють функцію САМОВРЯДУВАННЯ, і якщо цей принцип порушується, то Всеукраїнська студентська рада буде заявляти про це на рівні держави.

Це ще раз засвідчує те, що тільки активна участь студентів в органах студентського самоврядування надаватиме поштовху і подальшому розвитку цієї форми самоорганізації. Це закладає й підвалини сприйняття студентом суспільної моделі. Паралель з державою: якщо Ви не цікавитесь політикою, то політика цікавиться Вами, при чому не питаючи вже Вашої думки.

Ініціатива створення Всеукраїнської студентської ради є спільною ініціативою студентських лідерів та Міністерства освіти і науки України.

Унікальність Всеукраїнської студентської ради випливає з виключного статусу, який не має жодна громадська організація, яка займається питаннями студентства.

Цей статус - об'єднання органів студентського самоврядування зі статусом консультативно дорадчого органу при Міністерстві освіти і науки України.

29 травня 2005 року відбулась установча конференція Всеукраїнської студентської ради, на якій були присутні більше 250 представників органів студентського самоврядування з 215 вищих навчальних закладів України. Якщо порівняти із сусідньою державою Польщею, то там існує Студентський парламент республіки Польща, який теж був спершу створений як консультативно дорадчий орган при Міністерстві освіти. Сьогодні ця організація є вписаною у законодавство про вищу освіту і має досить широкі повноваження в сфері студентського самоуправління.

На установчій конференції обрано 35 членів Всеукраїнської студентської колегії з регіонів України. Також було прийнято рішення про створення профільних комісій, які охопили ті сфери, що турбують студентство, а саме: комісія з питань освіти та науки, комісія зі спорту та туризму, комісія з міжнародних зв'язків, комісія з інформаційних питань, комісія з культурно-масової роботи, комісія з юридичних питань, соціально-економічна комісія, комісія з розвитку студентського самоврядування, комісія з реформування освіти, комісія з питань працевлаштування.

Персональний склад комісій буде сформовано із складу ради на наступній конференції, яка відбудеться восени 2005 року.

У свою чергу Всеукраїнською студентською колегією обрано Секретаріат Всеукраїнської студентської ради.

За короткий час існування до ВСР надійшло багато різних пропозицій та звернень щодо студентських проблем. Крім цього ВСР вдалося організувати літній відпочинок студентам, які стоять на диспансерному обліку; стажування для студентських лідерів в Польщі та розроблено пропозиції щодо вдосконалення процедури видачі студентських квитків. Рішення розроблено на підставі пропозицій ВСР щодо студентських квитків мають вступити в дію з 2006/2007 навчального року. Серед основних найближчих намірів Ради - надання більш широких повноважень органами студентського самоврядування у ВНЗ і як наслідок залучення якомога більшої кількості студентів до участі в студентських організаціях; отримання позитивного міжнародного досвіду та імплементація його в Україні; представництво Всеукраїнської студентської ради в Європейському студентському союзі.

Щодо участі студентів у Всеукраїнській студентській раді та більш детального знайомства з нею рекомендується відвідати Інтернет сторінку www.studrada.info, зв'язуватись із секретаріатом та/або безпосередньо з членами ради та членами всеукраїнської студентської колегії.

Довідково. На сьогодні в Україні створено цілий ряд молодіжних громадських організацій. Серед них: Всеукраїнська студентська рада, Українська асоціація студентського самоврядування, Асоціація правозахисних організаторів студентів України, Національна скаутська організація України “Пласт”.

Література

1. Студентське самоврядування для "чайників" / упоряд. Т. Нагалевський; Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Молодий Рух", Всеукраїнська мережа студентських виборчкомів. Нове вид. К.: [б.в.], 2006. 122 с.

2. Шеїна Л. О. Студентське самоврядування як засіб соціалізації молоді: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.05 / Шеїна Лариса Олександрівна; Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Луганськ, 2010. 20 с.

3. Ніколаєнко С. М. Вища освіта - джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства / Станіслав Ніколаєнко. К.: Знання, 2005. 319 с.

4. Вища освіта і Болонський процес: навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти / М. Ф. Дмитриченко [та ін.]; Нац. трансп. ун-т. К.: Знання України, 2006. 439 с.

5. Державне будівництво та самоврядування в Україні: навч. посіб. / [В. М. Бесчастний та ін.]; за ред. В. М. Бесчастного. К.: Знання, 2012. 652 с.

6. Бондар Т.І. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах США: особливості становлення та сучасний стан: метод. рек. для студ., магістантів, викл. вищ. навч. закл. / Т. І. Бондар; Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси: ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2008. 132 с.

7. Колб О.Г. Примірне положення про студентське самоврядування у вищому навчальному закладі України: метод. рек. з курсу "Конституційне право України" для студ. юрид. ф-тів / О. Г. Колб. Луцьк: Видавництво "Волинська обласна друкарня", 2001. 20 с.

Методичні вказівки до практичних занять

1. Головна мета практичних занять - засвоєння та закріплення найважливіших теоретичних понять курсу.

2. Студент повинен продемонструвати наявність відповідних теоретичних знать та вміння використовувати їх на практиці.

3. Підготовка до практичного заняття передбачає уважне ознайомлення з конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

4. Теми практичних занять надаються викладачем та повністю співпадають з навчальною робочою програмою.

5. Практичне заняття проводиться на підставі як теоретичного матеріалу, що відбито у лекційному курсі, так і містить матеріал, що належить до самостійної навчальної роботи студента.

6. За бажанням студента на практичному занятті їм може бути представлено додаткові, більш поглиблені знання з курсу у вигляді реферату або усного повідомлення.

7. Вивчаючи відповідну теоретичну тему курсу, слід постійно приділяти увагу практичній спрямованості теоретичного матеріалу.

8. Відповідаючи на питання, поставлені викладачем, бажано самостійно наводити практичні приклади, що відбивають та підтверджують зміст та функцію теоретичних понять, які розглядаються.

9. Обговорюючи будь-яку теоретичну тему, особливу увагу слід приділяти аналізу різних методологічних та практичних шляхів її вирішення.

10. Дискусійні та багатопланові теоретичні проблеми готуються студентом для обговорення на практичному занятті заздалегідь та виключно під керівництвом викладача.

11. Практичне заняття передбачає як усне обговорення, так і письмові відповіді на окремі теми курсу, що залежить від змісту теоретичного матеріалу.

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

1. Тематика контрольних робіт надається викладачем та повністю співпадає з навчальною робочою програмою.

2. Роботу слід виконувати як самостійне осмислення теоретичного матеріалу.

3. Перед вибором теми контрольної роботи слід уважно ознайомитись із змістом теоретичного матеріалу в цілому.

4. Контрольну роботу треба виконувати самостійно.

5. На поставлені питання відповідати конкретно.

6. У роботі вказувати відповідні джерела інформації.

7. Відповіді на питання передбачають наведення прикладів.

8. На поставлені питання відповідати стисло, уникаючи зайвої та несуттєвої інформації.

9. Робота оформлюється у друкованому вигляді.

10.Обсяг роботи - дві сторінки на одне питання.

11. Після відповіді на кожне питання вказати використану літературу.

12. Контрольна робота перевіряється викладачем до екзамену або заліку.

13. Контрольна робота має бути підготовлена у термін, визначений викладачем.

14. Студент, що виконав роботу на "задовільно" та вищу оцінку, допускається до заліку або екзамену.

15. Якщо контрольну роботу не виконано, студент до заліку не допускається.

16. Залежно від рівня виконаної контрольної роботи, викладач може винести деякі її питання для обговорення на залік або екзамен.

17. Роботу слід оформлювати охайно, писати грамотно.

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів

Самостійна робота - найважливіша складова частина навчальної роботи студентів, що виконується під керівництвом викладача.

Тематика та зміст самостійної роботи позначено у навчальній робочій програмі. Викладач знайомить студентів із тематикою та змістом самостійної роботи. Питання за кожною темою, що виносяться на самостійне вивчення, питання для самоконтролю та рекомендована література також надаються викладачем.

Загальні рекомендації до організації самостійної роботи:

1. Уважно ознайомитись із розгорнутим змістом дисципліни, використовуючи конспект лекцій та відповідні підручники.

2. Знайти на визначити місце зазначених для самостійної роботи тем у загальній структурі курсу.

3. Уважно прочитати питання за кожною темою та знайти відповіді на них у рекомендованій літературі.

4. Законспектувати найважливіші теоретичні положення кожної теми.

5. У ході опрацьовування теоретичного матеріалу визначити незрозумілі теоретичні виклади з метою подальшої консультації з викладачем.

6. Виконуючи самостійну роботу, завести та постійно поповнювати словник нових термінів.

7. Найбільш складні теоретичні положення рекомендується зазначити у окремому конспекті з метою їх засвоєння та подальшої рекомендації з викладачем.

11. Вивчаючи матеріал, чітко відокремлювати його теоретичну та практичну частини.

12. Кожне питання теоретичної частини співвіднести із змістом курсу в цілому, проаналізувати його значення.

10. Визначити ключові положення у кожному питанні за відповідною темою.

11. Скласти тезисний план кожного питання та зіставити такі плани із загальною структурою теми в цілому.

12. Уважно повторити нові терміни кожного питання, дати їм визначення.

13. За вибором студента, окремі теоретичні теми або питання можна оформити у вигляді реферату.

14. У рефераті слід вказати тему, питання, що розглядаються, літературу, що було використано.

15. Багатопланові теоретичні питання висвітлювати, спираючись на різні джерела їх тлумачення, або глибоко проаналізувати один, найбільш обґрунтований з точки зору студента, підхід.

16. Якщо матеріал, що самостійно вивчається, містить практичну частину, то вона має бути опрацьована окремо.

17. Практичні питання кожної теоретичної теми винести у окремий конспект.

18. Кожне практичне питання уважно проаналізувати та зіставити зі змістом його теоретичного підґрунтя.

19. Найбільш складні практичні питання можна відбити, оформивши їх у вигляді графіку або таблиці.

20. Практична частина кожної теми має бути проілюстрована відповідними прикладами.

21. Опрацьовуючи практичний матеріал, постійно звертати увагу на його значущість та перспективи подальшого втілення у життя.

22. Наприкінці роботи уважно зіставити теоретичну та практичну частини кожної теми.

23. Винести окремим списком питання, що викликали труднощі або нерозуміння, з метою подальшої консультації з викладачем.

24. Самостійну роботу виконувати систематично, за відповідним планом.

25. Представити роботу у вигляді конспекту або реферату.

Тематика практичних занять

1. Зміст та головні тенденції Болонського процесу.

2. Індивідуалізація навчання і вища освіта.

3. Структура та форми організації процесу навчання.

4. Особливості педагогічного спілкування.

5. Проаналізуйте головні тенденції розвитку вищої освіти в Європі.

6. Визначте найважливіші історичні етапи Болонського процесу.

7. Мета та шляхи розвитку Болонського процесу.

8. Проаналізуйте зміст поняття "індивідуалізація навчання."

9. Назвіть психологічні особливості індивідуальності, визначте їх зв`язок.

10. Розкрийте зміст поняття "індивідуальний стиль діяльності."

11. Проаналізуйте твердження А.А.Леонтьєва "індивідуалізація - двобічний процес."

12. Визначте структуру навчальної діяльності.

13. Проаналізуйте форми організації процесу навчання.

14. Розкрийте зміст поняття "педагогічне спілкування."

15. Доведіть твердження "викладач -це перш за все професіонал."

Студенти можуть самостійно підготувати реферати:

Сучасні тенденції модернізації освітянської галузі України.

Роль вищої освіти у формуванні інноваційного шляху розвитку суспільства.

Фундаменталізація університетської освіти.

Головні завдання Болонського процесу.

Досвід та проблеми впровадження положень Болонського процесу.

Особливості застосування ECTS в навчальному процесі.

Питання розвитку мобільності згідно з положеннями Болонського процесу.

Моніторинг якості освіти.

Європейський вибір України та питання утвердження студентського самоврядування.

Проблеми студентського самоврядування у законодавчих та нормативно-правових документах з вищої освіти.

Завдання до контрольних робіт для студентів денної форми навчання напряму «Управління персоналом та економіка праці»

Варіант №1

1. Болонський процес в Україні

2. Поняття гуманізації процесу навчання.

3. Структура навчальної діяльності.

Варіант №2

1. Форми навчальної діяльності

2. Фактори розвитку особистості професіонала.

3. Соціально-культурна структура вузу.

Варіант №3

1. Поняття демократизації процесу навчання.

2. Болонський процес. Історія розвитку.

3. Фундаментальні дисципліни в структурі вищої освіти.

Варіант №4

1. Особливості індивідуалізації навчання у вузі.

2. Вимоги до лекції як форми організації навчального процесу.

3. Професія та розвиток особистості майбутнього фахівця.

Варіант №5

1. Поняття інтеграції та інтернаціоналізації вищої школи.

2. Роль і місце самостійної роботи в умовах вищої освіти.

3. Фактори формування професійної свідомості фахівця.

Варіант №6

1. Мета та зміст Болонського процесу.

2. Практичне заняття як одна із поширених форм навчальної діяльності.

3. Роль виховання у загальній структурі навчального процесу.

Завдання до контрольних робіт для студентів заочної форми навчання напряму «Управління персоналом та економіка праці»

Контрольна робота виконується українською мовою, оформлюється на комп'ютері або рукописним способом. Робота містить титульний лист, текст роботи та список використаних джерел. Номер варіанту студент обирає за останньою цифрою номера в списку групи (наприклад, другий варіант обирають студенти, які в списку групи знаходяться під номерами 2, 12, 22).

ЗАДАЧА

Вказати загальну кількість годин, відведену на вивчення дисципліни, «Вища математика» або «Туристські ресурси України», якщо її обсяг складає 7 кредитів. Розрахувати, яку кількість годин необхідно виділити на семестрові консультації для однієї групи студентів денної та заочної форм навчання з дисципліни, а також розрахувати мінімальний обсяг часу, що повинен бути відведений для аудиторних занять денної та заочної форм навчання.

Варіант № 1

1. Що включає структура освіти в Україні?

2. Назвати учасників навчального процесу у середніх загальноосвітніх навчальних закладах.

3. «Інформатика», обсяг 6 кредитів.

Варіант № 2

1. Які освітні рівні існують в Україні?

2. Назвати учасників навчального процесу у вищих навчальних закладах.

3. «Демографія» або «Активний туризм», обсяг 4 кредити.

Варіант № 3

1. Які освітньо-кваліфікаційні рівні існують в Україні?

2. Назвати навчальні заклади першого рівня акредитації.

3. «Політична економія» або «Організація анімаційних послуг», обсяг 5 кредитів.

Варіант № 4

1. Що таке навчальний план підготовки?

2. Назвати навчальні заклади другого рівня акредитації.

3. «Університетська освіта», обсяг 3 кредити.

Варіант № 5

1. Що включає державний стандарт освіти?

2. Назвати навчальні заклади третього рівня акредитації.

3. «Основи вчень про державу та право», обсяг 4 кредити.

Варіант № 6

1. Що таке навчальна програма дисципліни?

2. Назвати навчальні заклади четвертого рівня акредитації.

3. «Історія України», обсяг 3 кредити.

Варіант № 7

1. Що включає навчальний план підготовки бакалавра за денною формою і який загальний обсяг годин?

2. Назвати наукові ступені в Україні.

3. «Політична економія» або «Рекреаційні комплекси», обсяг 5 кредитів.

Варіант № 8

1. Які форми організації навчання використовуються у вищих навчальних закладах?

2. Назвати вчені звання в Україні.

3. «Іноземна мова», обсяг 4 кредити.

Варіант № 9

1. Назвати види навчальних занять у вищій школі?

2. Які існують посади на кафедрі університету?

3. «Основи наукових досліджень», обсяг 2 кредити.

Варіант № 10

1. Назвати документи про освіту для відповідних освітніх рівнів в Україні?

2. Що таке стандарт вищої освіти?

3. «Вступ до спеціальності», обсяг 3 кредити.

Завдання до самостійної роботи студентів з курсу «Університетська освіта»

1. Визначте та опишіть головні тенденції розвитку вищої освіти Європи.

2. Розкрийте зміст поняття "Болонський процес."

3. Опишіть історію формування Болонського процесу.

4. Доведіть думку: "Українська вища освіта - частина європейської інтеграції."

5. Проаналізуйте роль фундаментальних наук в системі вищої освіти.

6. Проаналізуйте роль індивідуалізації навчання в системі вищої освіти.

7. Визначте, що належить до індивідуально-психологічних особливостей людини.

8. Визначте головні умови розвитку здібностей тих, хто навчається.

9. Доведіть думку: "Навчання - один із головних видів діяльності людини."

10.Проаналізуйте провідні форми організації навчання у вузі.

11.Визначте види лекційних занять та головні вимоги до лекції.

12.Обгрунтуйте твердження: "Навчання - двобічний процес."

13.Як Ви розумієте професійну свідомість?

14. Опишіть соціально-культурну інфраструктуру університету.

15.Визначте зміст поняття "студентське самоврядування."

Питання до заліку з курсу «Університетська освіта»

1. Основні завдання, принципи та етапи формування європейського простору вищої освіти.

2. Вкажіть напрями розвитку вищої освіти в Україні.

3. Європейська система трансферу кредитів (ЕСТS), її сутність.

4. Освітні і кваліфікаційні рівні.

5. Зміст освіти (нормативна та вибіркова частини змісту освіти), галузеві стандарти вищої освіти;

6. Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів (зміст понять освітня характеристика; кваліфікаційна характеристика).

7. Освітньо-професійні програми підготовки.

8. Структурно-логічна схема підготовки.

9. Нормативно-правова база організації навчального процесу.

10. Характеристика навчальних підрозділів університету.

11. Навчальний план, нормативні та вибіркові навчальні дисципліни.

12. Форми організації навчання.

13. Види навчальних занять.

14. Державна атестація студента.

15. Навчальний час студента.

16. Робочий час викладача.

17. Ліцензування та акредитація.

18. Бібліотечна система України.

19. Формування бібліотечного фонду університету.

20. Система бібліотечних каталогів та робота з ними.

21. Характеристика соціально-культурної інфраструктури університету.

22. Суть та структура студентського самоврядування у вищих навчальних закладах.

23. Всеукраїнська студентська рада

Тести для самоконтролю з курсу «Університетська освіта»

1. Головна мета Болонського процесу - це:

а) створення ідентичної систем освіти у різних країнах;

б) сприяння необхідним європейським вимірам у вищій освіті;

в) формування єдиного центру керування вищою освітою.

2. Фундаменталізація навчання - це:

а) збільшення кількості дисциплін гуманітарного циклу;

б) збільшення кількості дисциплін за фахом;

в) збільшення кількості загальноосвітніх дисциплін.

3. Індивідуалізація навчання - це:

а) урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, змісту дисципліни;

б) індивідуальне навчання;

в) посилення індивідуального впливу викладача на студентів.

4. Навчання у широкому значенні розглядається як:

а) один із найважливіших видів діяльності людини;

б) засвоєння відповідної кількості інформації;

в) формування вмінь та навичок.

5. Провідною формою організації навчального процесу у вузі є:

а) практичне заняття;

б) лекція;

в) семінарське заняття.

6. Педагогічне спілкування - це:

а) процес навчання;

б) процес виховання;

в) процес взаємодій між викладачем та студентами.

7. До професійної свідомості фахівця належать:

а) професійні знання та цінності;

б) темп роботи;

в) індивідуальний стиль діяльності.

8. У загальній соціально-культурній структурі вузу бібліотека розглядається як:

а) складова даної структури;

б) повністю самостійна установа;

в) частково самостійна установа.

9. Мета студентського самоврядування це:

а) забезпечення та захист прав та інтересів студентів;

б) самостійне керівництво вузом;

в) організація дозвілля студентства.

10.Первинна структурна одиниця системи самоврядування це:

а) деканат;

б) загальні збори студентства;

в) академічна група.

Список літератури

Основна

1. Бєлих С.І. Особистісно орієнтоване фізичне виховання студентів університетів: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. І. Бєлих; Донец. нац. ун-т, Черніг. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. Донецьк: ДонНУ, 2013. 253 с.

2. Бібліотечні каталоги як інформаційно-пошукові системи: навч. посіб. / авт.- уклад. В. В. Сєдих [та ін.]; наук. ред. Н. М. Кушнаренко; Харківська держ. академія культури. Х.: ХДАК, 2003. 193 c.

3. Біла О. Г. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни студ. магістратури / О. Г. Біла; Укоопспілка, Львівська комерційна академія. Л.: ЛКА, 2009. 96 с.

4. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти.-- К.: ВВП «КОМПАС», 1997.

5. Вища освіта і Болонський процес: навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти / М.Ф. Дмитриченко [та ін.]; Нац. трансп. ун-т. К.: Знання України, 2006. 439 с.

6. Вступ до спеціальності: навч. прогр. та метод. рек. до вивч. курсу / упоряд. М. С. Гордійчук. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. 52 с.

7. Гавриленко О. Г. Болонський процес: питання контролю і оцінки знань студентів: (навч.-метод. посіб. для викладачів ВНЗ) / Гавриленко О. Г., Пушкарьова Н. О.; під заг. ред. д-ра техн. наук, проф. Братчуна В. І.; Донбас. нац. акад. буд-ва і архіт. Донецьк: Ноулідж, Донец. від-ня, 2012. 141 с.

8. Давидов П. Г. Вища освіта в Україні. Університетська освіта: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. освіти / П. Г. Давидов, С. М. Жуков, О. А. Поцулко; Донец. ін-т залізн. трансп., Укр. держ. акад. залізн. трансп., Каф. соц.-гуманіт. дисциплін. Донецьк: Світ книги, 2012. 200 с.

9. Державне будівництво та самоврядування в Україні: навч. посіб. / [В. М. Бесчастний та ін.]; за ред. В. М. Бесчастного. К.: Знання, 2012. 652 с.Бондар Т.І. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах США: особливості становлення та сучасний стан: метод. рек. для студ., магістантів, викл. вищ. навч. закл. / Т. І. Бондар; Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси: ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2008. 132 с.

10. Дмитренко Г.А. Вступ до спеціальності "Управління персоналом та економіка праці": опорний конспект лекцій / Г. А. Дмитренко [и др.]; Міжрегіональна академія управління персоналом. К.: МАУП, 2006. 80 с.

11. Іщенко, М. П. Вища освіта України і Болонський процес: навч.-метод. посіб. / М. П. Іщенко, А. О. Овчаренко, В. П. Ткаченко; Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2012.- 358 с.

12. Кривчик Г. Г. Болонський процес і українська вища школа: навч. посіб. / Г. Г. Кривчик [и др.]; Національна академія держ. управління при Президентові України, Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління. Д.: Моноліт, 2009. 58 с.

13. Ксьонз С. В. Організація навчального процесу за КМСОНП з використанням ЕОМ: метод. посіб. / С. В. Ксьонз, З. І. Кобеля; Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці: Рута, 2008. 84 с.

...