Підвищення рівня знань молодших школярів шляхом використання проблемних ситуацій на уроках

Висновки

Історії світової педагогічної думки і практики навчання відомі різноманітні методи організації навчання. Їх виникнення, розвиток пов'язаний з вимогами, потребами суспільства, яке розвивається. Кожен новий історичний етап в розвитку суспільства накладає свій відбиток на організацію навчання. У результаті, педагогічна наука накопичила значний матеріал в цій області.

Практика свідчить, що проблемний підхід у навчанні створює сприятливі умови для творчої активності учнів, дає можливість індивідуалізувати навчання і більш повно врахувати інтереси і здібності дітей. Його можна використовувати на уроках „Основи здоров'я" він не лише активізує пізнавальну діяльність учнів, а й сприяє швидкому формуванню прийомів навчальної роботи.

Проаналізувавши й вивчивши літературу з організації проблемного навчання в школі, я прийшла до висновку, що на даному етапі розвитку людства проблемне навчання просто необхідно, тому що воно формує гармонійно розвинену творчу особистість здатну логічно мислити, знаходити рішення в різних проблемних ситуаціях, здатну систематизувати і накопичувати знання, здатну до високого самоаналізу, саморозвитку і самокорекції.

Постійна постановка перед дитиною проблемних ситуацій призводить до того, що вона не «пасує» перед проблемами, а прагне їх вирішувати, тим самим ми маємо справу з творчою особистістю завжди здатної до пошуку.

Вивчення психолого-педагогічних особливостей застосування проблемних ситуацій у навчанні дітей молодшого шкільного віку під час вивчення „Основи здоров'я" свідчить про обмеженість "поля" мислительного пошуку елементів нового знання в пізнавальній діяльності молодших школярів, згорнутість етапів функціонування внутрішньої проблемної ситуації, її дифузний характер. Звідси цілком виправдана прискорена динаміка уроку, часта зміна форм і методів роботи учнів на уроці, насиченість різноманітними пошуковими діями кожного етапу навчального процесу. Слід також відзначити важливу роль довільного, невимушеного характеру пізнавальної діяльності школярів на уроці, за якого істотно розширюються межі прояву їхніх пізнавальних дій. Значно ширші можливості щодо забезпечення повноцінного навчального пізнання молодших школярів виникають під час застосування вчителем явних проблемних ситуацій, в основі яких лежать пізнавальні протиріччя і смислові конфлікти.

Створення проблемної ситуації є найвідповідальнішим етапом у проблемно-розвиваючому навчанні. Для того, щоб проблемна ситуація була методично вірною, необхідно дотримуватися певних правил її створення: перед учнем слід поставити таке практичне чи теоретичне завдання, виконуючи яке, він має виявити нові знання або дії, які потрібно засвоїти. Завдання має ґрунтуватися на тих знаннях і вміннях, якими володіє учень; невідоме, яке потрібно відкрити для виконання поставленого завдання, є тією загальною закономірністю, загальним способом дії чи певними загальними умовами виконання дії, які потрібно засвоїти; виконання проблемного завдання має викликати в учня потребу в нових знаннях.

Основними критеріями визначення ефективності використання проблемного підходу на уроках „Основи здоров'я" стали: рівень якості оволодіння учнями навчальним матеріалом і забезпечення можливостей його раціонального використання в нових умовах діяльності; рівень сформованості пізнавальних потреб та інтересів учнів, бажання вчитися; розвиток творчих здібностей та емоційно-вольових якостей учнів.

Дослідницько-експериментальний аналіз ефективності та доцільності використання проблемного підходу у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров'я" дозволяє виділити наступні наслідки його застосування: виникнення в учнів пізнавальної потреби в оволодінні навчальним матеріалом; становлення пізнавальної активності учня під час суб'єктивного пошуку більш узагальнених знань, які в свою чергу становлять основу для виконання наступних навчальних завдань; актуалізація раніше засвоєних знань і визначення мети пошукової діяльності; усвідомлення й суб'єктивне прийняття навчальної проблеми, зосередження уваги на об'єкті пізнання, розгортання процесів розуміння нових властивостей, зв'язків і відношень предметів, що досліджуються під час розв'язання проблемної задачі; формування пошукових продуктивних процесів мислення, що включає пізнавальну мотивацію, інтелектуально-вольову активність, відшукання невідомих елементів знань і становлення психічних новоутворень - потреб, мотивів, установок, узагальнень тощо.

Додаток А

Анкета для вчителів початкових класів

Як ви ставитесь до застосування проблемно-пошукового підходу в початкових класах?

А. Позитивно; Б. Негативно.

2. Чи вважаєте доцільним використання проблемних ситуацій в початковій школі?

А. Так; Б. Ні.

3. Чи використовуєте проблемні ситуації на уроках?

А. Так; Б. Ні.

4. Якщо були б розроблені проблемні ситуації чи застосовували б ви їх тоді?

А. Так; Б. Ні.

5. На вашу думку, чи зростає інтерес учнів до навчання при використанні елементів проблемного підходу?

А. Так; Б. Ні.

6. Чи доцільним є викладання курсу „Основи здоровя" в початковій школі?

А. Так; Б. Ні.

7. Чи використовуєте індивідуальний підхід до учнів при розвязанні проблемних задач?

А. Так; Б. Ні.

8. На якому етапі уроку використовуєте проблемні ситуації?... .

9. Якими методами роботи з учнями на уроках ви користуєтесь?..

10. Щоб ви запропонували для покращення результатів навчання учнів початкових класів?..

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Радянська школа, 1981. - 206с.

2. Антонов Г.А., Аридин В.М. Так создается проблемная ситуация. // Высшая школа. - 1984. - № 11. - С.17 - 18.

3. Бабанський Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М.: Знание, 1981. -96с.

4. Бібік Н., Коваль Н. „Основи здоров'я" в початковій школі: Методичний коментар // Початкова школа. - 2005. - №10. - С.42-44.

5. Волоснюк М.А. Проблемне навчання як провідний метод розвиваючого навчання в умовах особистісно орієнтованої парадигми освіти. //Управління школою. - 2005. - № 16-18. - С.56-69.

6. Деревянко В.В. Особливості викладання інтегрованого курсу „Основи здоровґя". // Основи здоровґя і фізична культура. - 2005. - № 10. - С.5-9.

7. Єресько О.В. Особливості змісту шкільного предмета „Основи здоровґя. // Основи здоровґя і фізична культура. - 2006. - № 2. - С.8-11.

8. Матюшкін О.М. Проблемні ситуації в мисленні та навчанні. -М., 1972. - С.32-33.

9. 11. Махмутов М.І. Організація проблемного обучения. - М.: Педагогіка, 1977.

10. Махмутов М.І. Проблемне навчання: основні питання теорії. - М.: Педагогіка, 1975.

11. Медведюк О. Проблемно-пошукові ситуації на уроках як мотиваційний компонент. // Вчитель року - 2006. - С.5-7.

12. 8.(1.) Оконь В. Основи проблемного навчання. - М., 1968.

13. Осадченко І. Проблема стимулювання творчої активності школярів. // Рідна школа. - 2001. - № 11. - С.54-55.

14. Рубінштейн С.Л. Основы общей психологии. - Питер, 2010. - 713 с.

15. Петровський А.В. Психологія: Підручник для студентів вищих пед. закладів, - 2-е. видання стереотипне. - М.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 512 с.

16. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1 - 4 класи. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.

17. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Тенеза, 1999.

18. Савченко О.Я. Урок у початкових класах: Навч.-метод. посібник. - К.: Освіта, 1993. - 208с.

19. Селіванов В.С. Основи загальної педагогіки: Теорія і методика виховання: Навчальний посібник для студентів вищих пед. навч. закладів / За редакцією В.А. Сластенина. - М.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 336 с.

20. Топузов О. Інтелектуальний розвиток учнів у проблемному навчанні. // Рідна школа. - 2006. - №11. - С.6-8.

21. Топузов О. Реалізація проблемного підходу на уроках // Рідна школа. - 2005. - №12. - С.28-30.

22. Фурман А.В. Проблемні ситуації в навчанні. - К.: Вища шк., 1991. - 192с.

Размещено на Allbest.ru