Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра професійної педагогіки і трудової підготовки

Курсова робота

з теорії та методики трудового навчання

на тему

«Формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з використанням інформаційно-комунікаційних технологій»

Виконала: студентка V курсу

Фізико-технологічного факультету

групи ТОП - 51

Стецько Світлана

Науковий керівник

к.п.н., доц. Семещук Ігор

Лаврентійович

Рівне - 2011

Вступ

Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання учня і його сприйняття навколишнього світу. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція викладача, конспект заняття.

Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, викладач повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів [17, 35].

У Національній доктрині розвитку освіти (Україна XXI століття) сказано, що інформатизація середньої освіти, спрямована на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу шляхом створення єдиної інформаційної структури [10].

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше викладачам важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальних запитів кожного учня.

Допомогти викладачу у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера в процесі професійного навчання дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним [12, 16].

Професійне навчання є важливим засобом всебічного розвитку учнів, якщо воно побудовано правильно, з врахуванням вікових та фізіологічних особливостей учнів. Дослідження, проведені лікарями, показали, що чергування практичної роботи в майстернях з аудиторними заняттями в класі підвищує працездатність учнів, завдяки зміни виду діяльності та позитивно впливає на розвиток знань та вмінь. Під час занять фізична діяльність учнів поєднується з розумовою, адже учням доводиться розв'язувати цілий ряд творчих завдань, включаючи такі, як конструювання виробів, розробка технології їх виготовлення та ін. При цьому учні застосовують свої знання з основ наук і технології матеріалів, а також набувають нових знань. Таким чином, професійне навчання супроводжується напруженою розумовою діяльністю, що сприяє розвитку розумових здібностей учнів [8, 75].

Інформаційно-комунікаційним засобам навчання велику увагу приділяють, такі науковці, як М.І. Жалдак, В.В. Лапінський, М.І. Шут, Л. А. Карташова, І.А. Милютіна, А. Даринський та ін.

Теоретичні аспекти обґрунтування процесу формування знань учнів знайшли відображення у працях Ю. Бабанського, А. Боброва, О. Бугрій, В. Віднічук, Л. Вороніної, Н. Запорожець, А. Карлащук, С. Лазаревського, Н. Лошкаревої, І. Лукаш, Л. Сугейко, А. Усової та інших. Реалізація кожного з підходів до формування знань, запропонованих авторами, певною мірою сприяє підвищенню рівня сформованості загальновиробничих та спеціальних знань учнів.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для учня рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, Якого йому так часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для викладачів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання учня, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи формування знань з професії.

Врахувавши ці факти ми вирішили обрати наступну тему нашого дослідження: «Формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з використанням інформаційно-комунікаційних технологій».

Об'єктом дослідження виступає процес професійного навчання учнів ПТНЗ.

Предметом дослідження ми обрали методику формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

На основі аналізу предмета та об'єкта дослідження та висунутих нами гіпотез були сформульовані наступні завдання:

1) з'ясувати сучасний стан проблеми формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

2) вивчити сутність використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі формування теоретичних знань учнів ПТНЗ при вивченні загально технічних і спеціальних дисциплін;

3) проаналізувати навчальні програми з загально технічних і спеціальних дисциплін та відібрати зміст навчання на основі якого можна найефективніше розкрити тему дослідження;

4) розробити методику формування теоретичних знань ПТНЗ з використанням інформаційно-комунікаційних технолій;

5) провести планування навчальних занять;

6) перевірити ефективність розробленої методики.

Для вирішення поставлених завдань було використано наступні методи дослідження:

- теоретичні (теоретичний аналіз та синтез психологічної та педагогічної літератури з теми роботи);

- емпіричні (педагогічний експеримент, бесіда, спостереження за діяльністю вчителя та учнів);

- статистичні (математичні методи статистичної обробки даних за допомогою яких будуть визначатися кількісні показники результатів дослідження).

Експериментальна база дослідження.

Базою дослідно-експериментальної роботи буде державний професійно-технічний заклад «Рівненський центр професійно-технічної освіти, сервісу та дизайну».

Розділ 1. Теоретичні основи формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

1.1 Сучасний стан формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Реалізація загальноосвітніх завдань професійного навчання та його ефективність значною мірою залежить від умов, що створюється для пізнавальної діяльності учнів. Одна з найважливіших із них - забезпечення наочності навчання.

Найактуальнішою з інноваційних програм сьогодення є комп'ютеризація освіти, програма впровадження ІКТ у навчально-виховний процес, тому при формуванні методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів в даному напрямку слід визначитись у готовності адміністрації та педколективу до інноваційної діяльності за такими показниками:

1. Мотивація до запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управління ЗНЗ та педагогічну практику.

2. Інформованість про новітні інформаційно-педагогічні технології, знання новаторських методів роботи.

3. Зорієнтованість на власну творчість, налаштованість на експериментальну діяльність.

4. Готовність до подолання труднощів, пов'язаних із змістом та організацією інформаційно-комунікаційних технологій.

5. Володіння практичними новичками освоєння вдосконалених інформаційно-комунікаційних технологій [14, 15].

Л. А. Карташова майже всі свої методичні розробки з використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання, а також розробки інших авторів, подає на своєму сайті http://lkartashova.at.ua. Педагог займається проблемою впровадження використання інтерактивної дошки Smart Board як технічного засобу навчання у всі навчальні курси загальноосвітніх навчальних закладів.

І.А. Милютіна у своїй статті «Технические средства обучения как фактор информатизации образовательного процесса» наголошує, що використання сучасних технічних, комп'ютерно-орієнтованих та телевізійних засобів навчання сьогодні є необхідністю під час проведення будь-якого уроку, в тому числі і занять професійного навчання [7, 13].

Ю.К. Бабанський, вважає, що у розвитку освіти, підвищенні її якості й дієвості велику роль може зіграти включення в навчання використання радіо й телебачення для передачі лекцій, кінодемонстрацій і консультацій на допомогу навчанню учнів [2, 101].

Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій у ПТНЗ, в першу чергу, називаються організаційні та технічні - відсутність вільного доступу до комп'ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші. Однак, головні проблеми - це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності адміністрації професійних навчальних закладів та викладачів до використання ІКТ, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем без розв'язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому [20, 37].

Сам собою комп'ютер проблеми розвитку освіти не розв'язує, треба ще навчити його методичного мистецтва, а це, як свідчить практика, зовсім не просто. Щоб досягти успіху, необхідно: розв'язати психолого-педагогічні проблеми цього навчання; ефективно використовувати їх у конкретних ситуаціях, що виникають у навчальному процесі; розробити навчальні програми з усіх предметів [13, 51].

Так, Батишев С.Я. вказує, що в процесі професійного навчання доцільно проводити розпочату в основній школі роботу саме по формуванню і розвитку в учнів теоретичних знань, при цьому він наголошує, що їх розвиток буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань учнів з молодших класів. Він стверджує, що формуючи в учнів знання необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності і посильності, систематичності і послідовності, зв'язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. Неабияке значення в формуванні теоретичних знань учнів автор відводить застосуванню ІКТ [5, 13].

Ще більш детальні методичні розробки по формуванню і розвитку теоретичних знань наведено в книзі Кругликова Г.І. В них до кожного заняття вказуються: мета, міжпредметні зв'язки, обладнання, наочні посібники, розкривається приблизний хід занять, наводиться перелік виробів які учні мають зробити. Дуже детально розписаний матеріал по кожній темі та інструкційні картки до практичних робіт [11, 76].

Методику формування і розвитку теоретичних знань пропонує і Євдокимов В.І. Згідно цієї методики автор відводить велике значення екскурсії на виробництво, де можна спостерігати за роботою фахівців. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів, автор рекомендує давати індивідуальні завдання, які можна виконувати на заняттях трудового навчання. Дана методика визначає ефективні умови формування та розвитку теоретичних знань учнів [6, 22].

Визначимо компоненти психологічної підготовки педагогічного колективу щодо впровадження ІКТ у навчально-виховний процес:

- діагностичний компонент - дослідження психологічної готовності членів адміністрації та педколективу закладів освіти до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;

- змістово-розвивальний компонент - організація навчання членів педколективу з розглянутої проблеми у міжатестаційний період (на тренінгах, на курсах підвищення кваліфікації, під час проведення заходів між курсового періоду, в процесі самоосвітньої діяльності);

- оцінно-рефлексивний - оцінювання психологічної готовності адміністрації та членів педколективу до впровадження інформаційно-комунікаційних технологій після проведення науково-методичних заходів (важливим є залучення до оцінювання, професійної рефлексії, свідомого ставлення до професійних надбань і перспектив професійного зростання);

- коригувальний - здійснення психологічного та науково-методичного супроводу діяльності педколективу закладу освіти до використання інформаційно-комунікаційних технологій [11, 24].

На основі аналізу й узагальнення результатів діагностики, науковці визначають проблеми психологічної готовності педагогів до використання інформаційно-комунікаційних технологій, а саме:

- недостатньо сформований рівень домагань та мотивації до успіху;

- низький рівень творчої активності;

- вміння долати труднощі, які пов'язані зі змістом та впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій;

- здатність приймати компромісні рішення;

- неготовність педагогів до експериментальної діяльності [1, 86].

Отже, що сучасні інформаційно-комунікаційні засоби навчання є досить перспективним атрибутом занять, використання яких підвищує ефективність навчального процесу, посилює засвоюваність навчального матеріалу, а їх розробка та визначення напрямів застосування є важливою складовою сучасного освітнього процесу.

Проведений аналіз сучасного стану з формування в учнів теоретичних знань вказують на те, що вивчення предмету «Матеріалознавство» учнями ПТНЗ потребує спеціальної організації навчального процесу, яка включає теоретичні заняття з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

1.2 Сутність теоретичних знань з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Теоретична підготовка ставить завдання сформулювати певний обсяг знань, застосування яких (отже і закріплення) буде проходити в процесі практичної підготовки. Це позначається на структурі уроків із теоретичної підготовки.

Знання у широкому сенсі - сукупність понять, теоретичних побудов і уявлень.

Знання - форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини. Виділяють різні види знання: наукове, повсякденне (здоровий глузд), інтуїтивне, релігійне та інші. Повсякденне знання служить основою орієнтації людини в навколишньому світі, основою її повсякденної поведінки і передбачення, але звичайно містить помилки і протиріччя. Науковому знанню властиві логічна обґрунтованість, доведеність, відтворення результатів, прагнення до усунення помилок і подолання суперечок [19, 87].

Знання - суб'єктивний образ, об'єктивна реальність, тобто адекватне віддзеркалення зовнішнього і внутрішнього світу в свідомості людини у формі уявлень, понять, думок, теорій.

Знання (предмету) - упевнене розуміння предмету, уміння самостійно поводитися з ним, розбиратися в ньому, а також використовувати для досягнення поставленої мети.

Теоретичні знання - абстракції, аналогії, схеми, що відображають структуру і природу процесів, що протікають у предметній сфері. Ці знання пояснюють явища й можуть використовуватися для прогнозування поведінки об'єктів.

Головна відмінність знань від даних полягає в їхній активності, тобто поява в базі нових фактів або встановлення нових зв'язків може стати джерелом змін в ухваленні рішень.

3нання фіксується в знаках природних і штучних мов. Знання протилежне незнанню, тобто відсутності перевіреної інформації про що-небудь.

За природою знання можуть бути:

- декларативні;

- процедурні.

Декларативні знання містять в собі лише уявлення про структуру певних понять. Ці знання наближені до даних, фактів. Процедурні знання мають активну природу. Вони визначають уявлення про засоби і шляхи отримання нових знань, перевірки знань. Це алгоритми різного роду.

За ступенем науковості:

- наукові;

- позанаукові.

Наукові знання можуть бути: емпіричними, отриманими на основі досвіду або спостереження, теоретичними, отриманими на основі аналізу абстрактних моделей.

Теоретичні уявлення виникають на основі узагальнення емпіричних даних. В той же час вони впливають на збагачення і зміну емпіричних знань. Теоретичний рівень наукового знання припускає встановлення законів, що дають можливість сприйняття, що ідеалізується, описи і пояснення емпіричних ситуацій, тобто пізнання сутності явищ. Теоретичні закони мають суворіший, формальніший характер, в порівнянні з емпіричними.

Терміни опису теоретичного знання відносяться до об'єктів, що ідеалізуються, абстрактним. Подібні об'єкти неможливо піддати безпосередній експериментальній перевірці.

Для експертних оцінок процесу появи нових знань використовують обсяг знання, накопиченого в бібліотеках. Експериментальним шляхом вивчають здатність людини витягувати інформацію в процесі самонавчання на нормованих за інформацією середовищах. Поки не представляється можливим в повному обсязі зміряти темпи виробництва знання, оскільки немає адекватних універсальних моделей.

Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Розглянемо деякі поняття. Під поняттям «Інформаційно-комунікаційні технології» розуміється сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для збирання, опрацювання, зберігання, подання, передавання різноманітних даних і матеріалів, необхідних для підвищення ефективності різних видів діяльності. Щодо освіти, то використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій повинно забезпечити підвищення передусім ефективності навчання, а також підвищення ефективності управління системою освіти [19, 81].

Засоби інформаційно-комунікаційних технологій, які необхідні для системи освіти, включають:

- технічні засоби (комп'ютери, комп'ютерні комплекси, мультимедійні проектори, сенсорні дошки тощо);

- програмні засоби (системні, загального призначення, прикладне програмне забезпечення, у тому числі навчального призначення);

- засоби для під'єднання до Інтернету та забезпечення можливості повноцінної роботи в ньому (сервери, лінії зв'язку, модеми, програми пошуку різноманітних даних в Інтернеті тощо);

- спеціально створене для системи освіти інформаційне наповнення (контент) в Інтернеті;

- методичне забезпечення щодо використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освіті [4, 43].

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.

Такому заняттю властиво таке:

1. Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини.

2. Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання.

3. Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і викладача; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.

4. Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи.

5. Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером.

6. Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі [5, 75].

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці заняття, так і в процесі навчання: при поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції вчителя комп'ютер являє собою: джерело навчальної інформації, наочний посібник, тренажер, засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту: засіб підготовки текстів, їх зберігання, графічний редактор, засіб підготовки виступів, обчислювальна машина великих можливостей [17, 35].

При проектуванні заняття викладач може використовувати різні програмні продукти:

1. Мови програмування - за їх допомогою викладач може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах заняття, але їх застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат.

2. Можливо при підготовці та проведенні заняття використання готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т.п.).

3. Велику допомогу при підготовці та проведенні занять надає викладачеві пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint.

4. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні заняття, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.

5. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал.

6. Електронні презентації дають можливість викладачу при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до заняття.

Заняття, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією [12, 8].

Переваги використання ІКТ:

- індивідуалізація навчання;

- інтенсифікація самостійної роботи учнів;

- зростання обсягу виконаних на занять завдань;

- розширення інформаційних потоків при використанні Internet;

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

- відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і викладачів;

- час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх ПТНЗ;

- у викладачів недостатньо часу для підготовки до заняття, на якому використовуються комп'ютери;

- недостатня комп'ютерна грамотність викладача;

- відсутність контакту з викладачем інформатики;

- у робочому графіку викладачів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;

- складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;

- не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

- у розкладі не передбачено час для використання Інтернет на заняттях;

- при недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;

- існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на заняттях, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам [15, 39].

Інтегрування звичайного заняття з комп'ютером дозволяє викладачу перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки викладач повторить саме потрібний йому фрагмент.

Цей метод навчання дуже привабливий і для викладачів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання учня, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все подальше освоєння комп'ютера [8, 105].

Застосування на занятті комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.

Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні [5, 79].

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

Отже, застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. У вітчизняній професійній школі в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.

1.3 Система інформаційно-комунікаційних технологій для формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з предмету «Матеріалознавство»

Державний стандарт професійно-технічної освіти робітників з професії «Швачка» 3, 4, 5,6 розрядів розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1135 та ст.32 Закону України „Про професійно-технічну освіту” та є обов'язковим для виконання усіма професійно-технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Державний стандарт професійно-технічної освіти містить:

- освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу;

- типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників;

- типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання і виробничої практики, передбачених типовим навчальним планом;

- критерії кваліфікаційної атестації випускників;

- перелік основних обов'язкових засобів навчання;

- список рекомендованої літератури.

У професійно-технічних навчальних закладах першого атестаційного рівня тривалість професійної підготовки на 3 розряд складає 561 годину, на 4 розряд - 275 годин, на 5 розряд 224 години, на 6 розряд 148 годин.

У професійно-технічних навчальних закладах другого та третього атестаційних рівнів тривалість первинної професійної підготовки встановлюється відповідно до рівня кваліфікації, яку набуває учень, що визначається робочим навчальним планом.

Нормативні терміни навчання на другому ступені професійно-технічної освіти не повинні перевищувати:

- для осіб, які мають повну загальну середню освіту - 1,5 року;

- для осіб, які мають базову загальну середню освіту і здобувають повну загальну середню освіту - 4 роки;

- для осіб, які мають базову загальну середню освіту або, як виняток, не мають її і поки не здобувають повної загальної середньої освіти - 2 роки.

При організації перепідготовки за робітничими професіями термін професійного навчання встановлюється на основі термінів, передбачених для первинної професійної підготовки робітників з професії оператор швацького устаткування, при цьому навчальна програма перепідготовки може бути скорочена до 50% за рахунок виключення раніше вивченого матеріалу за наявності у слухача документа про присвоєння робітничої професії.

У разі необхідності зазначені терміни навчання можуть бути подовжені за рахунок включення додаткового навчального матеріалу відповідно до вимог сучасного виробництва, конкретного робочого місця, замовників робітничих кадрів тощо.

Типовим навчальним планом передбачено резерв часу для вивчення предметів за потребою ринку праці («Техніка пошуку роботи», «Ділова етика і культура спілкування» та ін.).

Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника складені на основі кваліфікаційної характеристики ДКХП, випуск 13 «Виробництво готового одягу та хутра» (Краматорськ, 2005 р.), досягнень науки і техніки, впровадження сучасних технологічних процесів, передових методів праці, врахування регіональних особливостей галузі, потреб роботодавців і містять вимоги до рівня знань, умінь та навичок. Крім основних вимог до рівня знань, умінь та навичок, до кваліфікаційних характеристик включено вимоги, передбачені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, „Загальні положення”, п. 7, вип.1, розд.2, Краматорськ, 2005 р.

Професійно-практична підготовка здійснюється у навчальних майстернях, навчально-виробничих дільницях та безпосередньо на робочих місцях підприємств.

Професійно-технічний навчальний заклад, підприємство, установа, організація мають право, відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці тощо, самостійно визначати варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти у робочих навчальних планах (до 20 відсотків у межах загального часу) та робочих навчальних програмах (до 20 відсотків навчального предмета і виробничого навчання). Зміни затверджуються згідно з діючою нормативною базою.

Типовими навчальними планами передбачено тижневе навантаження учнів, слухачів не більше 36 годин при денному навантаженні, не більше 8 академічних годин теоретичного навчання і 6 годин виробничого навчання. Під час проходження виробничої практики можливе навантаження учнів, слухачів до 40 годин при досягненні ними 18-річного віку.

Після завершення навчання кожний учень, слухач повинен уміти самостійно виконувати всі роботи, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими у відповідній галузі.

До самостійного виконання робіт учні, слухачі допускаються лише після навчання і перевірки знань з охорони праці.

Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок часу, відведеного на виробничу практику. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється професійно-технічними навчальними закладами відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Критерії кваліфікаційної атестації випускників визначаються 12-ти бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень учнів, слухачів. Присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня „кваліфікований робітник” відповідного розряду можливе за умови отримання учнем, слухачем не менше чотирьох балів за критеріями кваліфікаційної атестації.

Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду та видається свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Випускнику професійно-технічного навчального закладу другого та третього атестаційних рівнів, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник”, видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особі, яка не закінчила повний курс навчання у професійно-технічному навчальному закладі другого та третього атестаційних рівнів, але за результатами кваліфікаційної атестації їй присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень „кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду, видається свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України [].

Проаналізувавши Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки робітників з професії «Швачка», для впровадження методики формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з предмету «Матеріалознавство» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій ми обрали дисципліну - матеріалознавство. Розкриття змісту даної дисципліни наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Зміст дисципліни «Матералознавство» та система інформаційно-комунікаційних технологій для формування теоретичних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів

№ п/п	Зміст теми	Знання	Інформаційно-комунікаційні технології
1	Тема (5 год): «Вступ. Завдання предмета та зв'язок з іншими дисциплінами. Технологія виготовлення тканин» Зміст заняття: Основні вимоги до одягу. Вплив волокнистого складу на матеріали швейного виробництва при виборі моделі, конструюванні, моделюванні і технології виготовлення. Класифікація матеріалів швейного виробництва за призначенням. Загальне поняття про пряжу і процес прядіння. Класифікація пряжі за системами прядіння, будовою, волокнистим складом, за обробкою і забарвленням, за призначенням. Коротка характеристика процесу утворення тканини, основні операції обробки. Спеціальні види обробки тканин. Вплив обробки на властивості тканин.
2	Тема (4 год): «Текстильні волокна, їх будова та властивості» Зміст заняття: Класифікація волокон за будовою, походженням, за способом виробництва і хімічним складом. Будова і властивості натуральних волокон. Хімічний склад, будова і властивості хімічних волокон.
3	Тема (1 год): «Текстильні волокна, їх будова та властивості» Лабораторно - практична робота. Практичне вивчення будови волокон, розпізнавання волокон органолептичним методом.
4	Тема (4 год): «Будова і властивості тканин» Зміст заняття: Фактори, що визначають будову тканини. Розмірні величини, їх вплив на технологію пошиття одягу. Волокнистий склад тканин, основа і уток, лице і виворіт, переплетення тканин, види переплетень. Фізико-механічні властивості тканин - міцність, стійкість до зношення, зминальність і драпірувальність, захисні властивості. Технологічні властивості - обсипальність, прорубність і зсідальність, розсувальність ниток у швах, ковзкість, формування тканини під дією вто. Гігієнічні властивості тканин, їх значення для одягу.
5	Тема (1 год): «Будова і властивості тканин» Лабораторно - практична робота. Практичне вивчення: - будови тканини; - видів переплетення; - визначення лицьової поверхні; - визначення нитки основи.
6	Тема (4 год): «Асортимент тканин» Зміст заняття: Загальні відомості про асортимент тканин. Коротка характеристика і властивості тканин із натуральних волокон (бавовни, льону, шовку, шерсті); із натуральних волокон з домішками хімічних волокон. Властивості і особливості обробки тканин із хімічних волокон.
7	Тема (1 год): «Асортимент тканин» Лабораторно - практична робота. Практичне вивчення волокнистого складу тканин і їх характеристика.
8	Тема (5 год): «Трикотажні і ворсові матеріали. Плівкові і дубльовані матеріали» Зміст заняття: Коротка характеристика одержання трикотажних полотен і ворсових матеріалів. Властивості та обробка виробів із трикотажних полотен і ворсових матеріалів різного волокнистого складу. Характеристика плівкових і дубльованих матеріалів, способи одержання. Фізічні та технологічні властивості, особливості обробки плівкових та дубльованих матеріалів.
9	Тема (5 год): «Неткані матеріали. Матеріали для з'єднання деталей одягу. Фурнітура» Зміст заняття: Коротка характеристика нетканих матеріалів за способом виробництва, волокнистим складом. Властивості і застосування нетканих матеріалів.
10	Тема (5 год): «Неткані матеріали. Матеріали для з'єднання деталей одягу. Фурнітура» Зміст заняття: Швейні нитки. Класифікація швейних ниток за волокнистим складом, будовою, обробкою, за призначенням. Клейові методи з'єднання деталей одягу. Вимоги до якості швейних ниток і клейових матеріалів. Характеристика фурнітури за способом виготовлення, матеріалом, з'єднанням з одягом, зовнішнім виглядом, обробкою, призначенням та якістю.

Розроблена нами методика буде спрямована на формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з предмету «Матеріалознавство» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, розглянемо її використання в навчальному процесі.

матеріалознавство інформаційний комунікативний заняття

Розділ 2. Методичні основи формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

2.1 Розробка методики формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з предмету «Матеріалознавство» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Якість кожного заняття і досягнення поставленої мети залежить від підготовки викладача: продумування його структури, змісту, методики проведення, підбору наочності тощо. Підготовка до занять з загально технічних та спеціальних предметів складається з попередньої підготовки (перспективного планування), що завершується складанням календарно-тематичного плану та безпосередньої підготовки (поточного планування) до даного заняття.

Перспективне планування дає можливість намітити раціональну систему роботи викладача та учнів, яка забезпечувала б доцільне ефективне використання навчального часу, відведеного програмою на ту чи іншу тему, для засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвитку їх нахилів і здібностей, виховання позитивних якостей особистості.

Перспективне планування (попередня підготовка) до занять викладач розпочинає задовго до безпосереднього проведення занять. Іноді ця робота розпочинається в кінці попереднього навчального року або під час літніх канікул. Умовно цю підготовку можна розділити на декілька етапів:

1. Планування навчальної роботи починається з вивчення програми професії і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкриваються завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінювання діяльності учнів та ін. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні на заняттях. У кожному класі навчальний матеріал згруповано в теми і визначено кількість годин на кожну тему.

2. Вивчення навчальної літератури та нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики проведення занять з предмету в цілому і окремих розділів та питань програми. Вивчення навчальної літератури необхідне для того, щоб врахувати цей матеріал при викладанні нових відомостей. Велике значення для підготовки викладача до занять загально технічних та спеціальних предметів має ознайомлення з методичною літературою, в якій узагальнено кращий досвід ПТНЗ. У методичній літературі дають рекомендації щодо побудови навчального процесу та вибору відповідних методик, відповідно до типу заняття та його мети. Не менш важливим є вивчена досвіду інших викладачів. Цілком зрозуміло, що знання викладача повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Тому джерелами для підготовки викладача повинні бути посібники з значно більшим об'ємом навчального матеріалу. Викладач повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів, які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи предмету. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками.

Велике значення має ознайомлення викладача з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих ПТНЗ. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях. Передові викладачі систематично стежать за новою методичною літературою, вивчають висвітлений у ній передовий досвід і застосовують його в своїй роботі.

3. Завершальним етапом попередньої підготовки до занять з загально технічних та спеціальних предметів є продумування системи занять з кожної теми і складання календарно-тематичного плану. Календарний план складається до навчального року на півріччя і затверджується заступником директора ПТНЗ по навчальній роботі.

Безпосередня підготовка викладача до заняття включає в себе визначення конкретного змісту, форми організації і методи проведення кожного заняття, підготовка роздаткового матеріалу, наочних посібників.

Початком цієї підготовки є аналіз попереднього заняття. Викладач визначає, як була досягнута мета і виконаний план, що проведено вдало і які залишились прогалини в знаннях та уміннях учнів. На основі цього уточнюється тема та мета заняття.

У формуванні мети заняття необхідно дати відповідь на питання, чому передбачається навчити учнів на даному занятті, які нові знання та вміння вони повинні засвоїти. Далі викладач визначає, який новий матеріал необхідно повідомити на занятті, визначає нові поняття, які необхідно роз'яснити учням, виділяє нові операції і прийоми.

Наступним етапом є визначення структури заняття і продумування методики його проведення. Структура заняття залежить від змісту і його дидактичної мети. Крім того, викладач повинен визначити зміст, послідовність і методи викладення нового матеріалу, підготувати наочні посібники і демонстрації, які будуть проводитись на занятті. Складається план-конспект заняття.

Однак можливі і відступу від нього по різних непередбачених причинах (непідготовленість учнів по якому-небудь питанню, перевитрата часу на одному з етапів уроку і т.п.). У такому випадку викладач повинен на ходу перешикувати роботу і змінити план (виключити окремі етапи заняття, частина матеріалу перенести на інше заняття). Може бути більш швидке просування в роботі на занятті, і буде потрібно давати учням додаткові завдання. Тому викладач повинний підготувати також резервні завдання.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а в меті заняття розкривають навчальні завдання.

Хід заняття визначається його типом, і розкриває його структуру, послідовність чергування елементів та час, відведений на їх проведення [32].

Планування занять з дисципліни «Матеріалознавство» та плани-конспекти занять містяться в додатках 1 та 2 (алгоритм календарно-тематичного планування та планів-конспектів за Скакуном В.А. []).

2.2 Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з предмету «Матеріалознавство» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності розробленої нами методики формування теоретичних знань учнів ПТНЗ з предмету «Матеріалознавство» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Список використаних джерел

1. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1985. - 208с.

2. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти / Г.О. Балл // Освіта і управління. - 1997. - №2. - С.21 - 35.

3. Батышев С.Я. Процес обучения учеников, учащихся в ПТУ / С.Я. Батышев. - М.: Педагогика. - 1986 р.

4. Вороніна Л.П. Дидактичні принципи формування теоретичних знань учнів // Педагогіка: Респ. наук. - метод. зб. / Редкол.: М.Д. Ярмаченко (відп. ред.) та ін. - Київ: Рад. шк., 1990. - Вип. 29. - С. 21 - 26.

5. Газнюк Ю.Ю. Комп'ютер і сучасна проекційна техніка / Ю.Ю. Газнюк// Комп'ютер у школі та сім'ї. - 1998. - № 1.

6. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогическая психология / М.В. Гамезо, Е.А. Петрова, Л.М. Орлова. - М.: Педагогическое общество России, 2003. - 512 с.

7. Григулич С.М. Розвиток у навчальному процесі самостійності учня як якості його особистості / С.М. Григулич // Наукові записки. - К.: НПУ. - 2000. - с.76 - 80.

8. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении / В.В. Давыдов. - М.: Педагогика, 1972. - 424 с.

9. Давыдов В.В. О понятии развивающего обучения / В.В. Давыдов // Педагогика. - 1995. - №1. - С. 29

10. Державний стандартпрофесійно-технічної освіти. Професія - швачка. - Київ. - 2008.

11. Десятов Т. Професійно-технічна освіта: завдання та приорітети / Т. Десятов // Професійно-технічна освіта. - 2007. - №7. - С. 36 - 37.

12. Занков Л. В. Обучение и развитие / Экспериментально-педагогические исследования): Избранные педагогические труды / Л.В. Занков. - М., 1990.

13. Застосування опорних схем при вивченні трудового навчання в 5 - 7 класах // Нова педагогічна думка. - 2002. - №1 - 2. - С. 105 - 112.

14. Зіньковський Ю. Наукове забезпечення розвитку професійної освіти / Ю. Зінковський // Професійно-технічна освіта. - 2007. - №1. - С. 12 - 14.

15. Калошина И.П. Проблемы формирования технического мышления / И.П. Калошина. - М.: Изд-во. Московского университета, 1974. - 183 с.

16. Кальней В.А. и др. Основы методики трудового и профессионального обучения. Под ред. В.А. Полякова. - М.: Просвещение, 1987.- 191с.

17. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Нар. укр. Акад / О.Е. Коваленко. - Х.: Вид - во НУА, 2005. 360 с.

18. Лазур К.Р. Швейне матеріалознавство: Підручник / К.Р. Лазур. - Львів: Світ. - 2003. - 240 с.

19. Методика трудового обучения и общетехнических дисциплин А.С.Лында, Е.С.Бланк, А.Г.Дубов й др. Под ред. Д.А.Тхоржевск'ого. - М.: Просвещение, 1982. - 286 с.

20. Михайлова Н.И. Microsoft Power Point / Н.И. Михалкова // Информатика и образование. - 1997. - №1.

21. Орлов С.І. Вчись учитися / С.І. Орлов. - К.: Вид-во ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1977. - 72 с.

22. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2002. - 256 с.

23. Педагогіна практика студентів V курсу. Методичний посібник. Спеціальність 7.010100 „Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання (технічна праця, обслуговуюча праця)”. / Автори-укладачі: М.С. Янцур, А.І. Войтко, Г.І. Наумчук, О.Д. Літковець, О.М. Хоронжевський - Рівне, РДГУ, 2007. - 74 с.

24. Підласий І.П. Комп'ютер на уроці / І.П. Підласий // Рад. Школа. - 1991. - № 8 - С. 35

25. Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности / Э.П. Семенюк. - К.: Наукова думка, 1998 р.

26. Скакун В.А. Организация и методика профессыонального обучения: Учебное пособие / В.А. Скакун. - М.: ФОРУМ: ИНФРА-М. - 2007. - 336 с.

27. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний / Н.Ф. Талызина. М.: Изд-во МГУ, 1975. - 343 с.

28. Третяк М.А., Мыхновська К.Г. Організація розумової праці учнів вдома. / М.А. Третяк, К.Г. Мыхновська // Поч. шк. - 1990. - № 12. - С. 31 - 33.

29. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання. Частина І. Теорія трудового навчання / Д.О. Тхоржевський. - К.: РННЦ "ДІШТ", 2000. - 248с.

30. Чайченко Н. К. методике формирования теоретических знаний / Н.К. Чайченко // Социально-гуманитарные знания. - 2000. - № 5. - С. 15 -17.

31. Янцур М.С. Практикум з методики трудового і професійного навчання. Навч. посібник студентів, вчителів та майстрів трудового і виробничого навчання / М.С. Янцур. - Рівне: РДГУ, 2000. - 161 с.

Додаток 1

Календарно - тематичний план занятть з матеріалознавства

№ заняття	Тема і зміст матеріалу та назва лабораторно-практичної роботи	Мета заняття та його тип	Тип заняття та методичні особливості його проведення	Самостійна робота, завдання, види контролю знань та вмінь учнів	Міжпредметні зв'язки	Матеріало-технічне та дидактичне забезпечення заняття	Інформаційно-комунікаційні технології
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Тема (4 год): «Вступ. Завдання предмета та зв'язок з іншими дисциплінами. Технологія виготовлення тканин» Зміст заняття: Основні вимоги до одягу. Вплив волокнистого складу на матеріали швейного виробництва при виборі моделі, конструюванні, моделюванні і технології виготовлення. Класифікація матеріалів швейного виробництва за призначенням. Загальне поняття про пряжу і процес прядіння. Класифікація пряжі за системами прядіння, будовою, волокнистим складом, за обробкою і забарвленням, за призначенням. Коротка характеристика процесу утворення тканини, основні операції обробки. Спеціальні види обробки тканин. Вплив обробки на властивості тканин.	Н: Надати учням коротку характеристику процесу утворення тканини. Сприяти формуванню уявлень про основні вимоги до одягу, вплив волокнистого складу на матеріали швейного виробництва при виборі моделі, конструюванні, моделюванні і технології виготовлення; спеціальні види обробки тканин; вплив обробки на властивості тканин. Забезпечити засвоєння знань про класифікацію матеріалів швейного виробництва за призначенням; загальне поняття про пряжу і процес прядіння; класифікацію пряжі за системами прядіння, будовою, волокнистим складом, за обробкою і забарвленням, за призначенням. В: Сприяти формуванню та розвитку пізнавального інтересу і нахилів учнів до предмету. Р: Сприяти оволодінню основними способами мисленнєвої діяльності учнів (вчити аналізувати матеріали швейного виробництва, визначати і пояснювати процес утворення тканин, вплив обробки на властивостітканини.	Заняття засвоєння нових знань. Бесіда з використанням питань на аналіз, порівняння, узагальнення, систематизацію навчального матеріалу; пояснення; демонстрація.	Самостійна робота з підручником - вивчення різновиду швейних ниток.	Інформаційні технології, електротехніка з основами промислової електроніки, технологія виготовлення швейних виробів, виробниче технологічне обладнання, охорона праці, виробниче навчання.	Підручник «Матеріало-знавство», плакат «Технологія виготовлення тканин»
2	Тема (3 год): «Текстильні волокна, їх будова та властивості» Зміст заняття: Класифікація волокон за будовою, походженням, за способом виробництва і хімічним складом. Будова і властивості натуральних волокон. Хімічний склад, будова і властивості хімічних волокон.	Н: Сприяти формуванню знань про класифікацію волокон за будовою, походженням, за способом виробництва і хімічним складом; будову і властивості натуральних волокон; хімічний склад, будова і властивості хімічних волокон. В: Сприяти вихованню правильного ставлення до загальнолюдських цінностей. Р: Сприяти формуванню розвитку всіх видів пам'яті.	Заняття засвоєння нових знань. Бесіда з використанням питань на аналіз, порівняння, узагальнення, систематизацію навчального матеріалу; пояснення; демонстрація.	Самостійна робота з підручником - вивчення властивостей хімічних волокон.	Інформаційні технології, технологія виготовлення швейних виробів, виробниче технологічне обладнання, виробниче навчання.	Підручник «Матеріало-знавство», таблиця «Види волокон».
3	Тема (1 год): «Текстильні волокна, їх будова та властивості» Лабораторно - практична робота. Практичне вивчення будови волокон, розпізнавання волокон органолептичним методом.	Н: Забезпечити закріплення знань і вмінь здобутих на попередніх заняттях з теми «Текстильні волокна, їх будова та властивості». В: виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, охайність під час виконання практичної роботи. Р: Сприяти формуванню і розвитку самостійності, цілеспрямованості, організованості та інших вольових якостей учнів під час вивчення текстильних волокон, їхніх властивостей, призначення.	Лабораторно-практична робота. Бесіда з використанням питань на аналіз, порівняння, узагальнення, систематизацію навчального матеріалу; пояснення; демонстрація.	Виконання задань лабораторно-практичної роботи: практичне вивчення будови волокон, розпізнання волокон.	Електротехніка з основами промислової електроніки, виробниче технологічне обладнання, охорона праці, виробниче навчання.	Підручник «Матеріало-знавство», альбом «Текстильні волокна».
4	Тема (4 год): «Будова і властивості тканин» Зміст заняття: Фактори, що визначають будову тканини. Розмірні величини, їх вплив на технологію пошиття одягу. Волокнистий склад тканин, основа і уток, лице і виворіт, переплетення тканин, види переплетень. Фізико-механічні властивості тканин - міцність, стійкість до зношення, зминальність і драпірувальність, захисні властивості. Технологічні властивості - обсипальність, прорубність і зсідальність, розсувальність ниток у швах, ковзкість, формування тканини під дією вто. Гігієнічні властивості тканин, їх значення для одягу.	Н: Ознайомити з факторами, що визначають будову тканини; розмірними величинами, їх впливом на технологію пошиття одягу; волокнистим складом тканин, основою і утоком, лицем і виворотом, переплетенням волокон тканин, видами переплетень. Навчити учнів визначати фізико-механічні, технологічні та гігієнічні властивості тканин. В: Сприяти вихованню правильного ставлення до загальнолюдських цінностей. Р: Сприяти формуванню розвитку всіх видів пам'яті.	Заняття засвоєння нових знань. Розповідь; пояснення; демонстрація.	Самостійна робота з підручником - вивчення гігієнічних властивостей тканин. Виконання вправ на визначення волокнистого складу тканини.	Інформаційні технології, технологія виготовлення швейних виробів, виробниче технологічне обладнання, виробниче навчання. ...

Подобные документы

• Формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9-х класів

  Стан вивчення основ матеріалознавства в процесі трудового навчання в основній школі. Сутність інформаційно-комунікаційних технологій, їх роль в засвоєнні знань і вмінь у 7-9 класах. Методичні основи формування знань і вмінь на уроках трудового навчання.
  
  дипломная работа [678,0 K], добавлен 19.08.2014
  

• Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій

  Засоби інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та навчанні предмета "Технології". Інтелектуальні передумови навчання за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернету. Штучне освітлення в майстерні предмета "Технології".
  
  дипломная работа [3,3 M], добавлен 13.03.2014
  

• Роль інформаційно-комунікаційних технологій на сучасному етапі інформатизації освіти

  Визначення можливих напрямів використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Виявлення ключових проблем інформатизації освіти. Основні педагогічні цілі використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.
  
  статья [28,2 K], добавлен 13.11.2017
  

• Використання інтерактивної дошки та програми Smart Notebook 10 на уроках української літератури

  Мета використання інформаційно-комунікаційних технологій, електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності сучасного педагога. Психолого-педагогічні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, існуючі недоліки та проблеми.
  
  курсовая работа [3,9 M], добавлен 21.02.2015
  

• Інформаційно-комунікаційні технології як основа сучасного уроку літератури

  Рішення завдань інтегративного і проблемного навчання за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Типологія уроків літератури з мультимедійною підтримкою; формування комунікативної компетенції учнів: створення презентації, інтегровані уроки.
  
  реферат [23,9 K], добавлен 13.01.2011
  

• Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій

  Вплив засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі й практиці.
  
  автореферат [60,3 K], добавлен 04.04.2009
  

• Методика підготовки і проведення практичного заняття "Оцінка екологічної стабільності території" з дисципліни "Землевпорядне проектування" з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

  Практичне заняття як форма навчання. Інформаційно-комунікаційні технології у навчанні. Місце дисципліни "Землевпорядне проектування" у підготовці інженерів-землевпорядників. Зміст практичного заняття по темі "Оцінка екологічної стабільності території".
  
  курсовая работа [40,4 K], добавлен 29.09.2010
  

• Можливості використання комп’ютерних мереж у навчальному процесі

  Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Комп’ютерні мережі як засіб спілкування на уроках інформатики. Педагогічні умови формування інформаційної культури учнів. Розробка фрагментів уроків та практичних завдань.
  
  курсовая работа [45,0 K], добавлен 12.03.2014
  

• Формування народознавчих знань та вмінь учнів

  Способи формування знань і вмінь учнів. Мотивування учням необхідність знань з українського народознавства. Ефективне використання наочності. Формуванню практичних навичок учнів. Розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів. Міжпредметні зв’язки.
  
  реферат [39,4 K], добавлен 30.01.2009
  

• Використання мультимедійних і комунікаційних технологій на уроках інформатики

  Особливості використання інформаційних технологій, зокрема персонального комп'ютера, які дають можливість інтенсифікувати процес поточного оцінювання знань, зробити його більш систематичним, оперативним. Мультимедійні технології в освітньому просторі.
  
  дипломная работа [7,0 M], добавлен 06.04.2012
  

• Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій

  Аналіз стану проблеми формування економічних знань у психолого-педагогічній літературі. Роль засобів комп’ютерних технологій в формуванні економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів. Формування комп’ютерних, економічних і технічних дисциплін.
  
  автореферат [51,3 K], добавлен 24.03.2009
  

• Актуальні питання виховання народної манери співу

  Використовувати інформаційно-комп’ютерних технологій, що сприятимуть візуалізації етапів постановки голосу, впровадженню матеріалу, необхідного для засвоєння практичних навичок та теоретичних знань. Потреба оновлення методичних посібників, хрестоматій.
  
  статья [20,2 K], добавлен 24.04.2018
  

• Методика проведення лабораторних занять з курсу "Застосування ІКТ у навчальному процесі з математики"

  Роль та місце інформаційно–комунікаційних технологій (ІКТ) при підготовці вчителів математики. Лабораторні заняття як форма організації процесу навчання. Психолого-педагогічні основи вивчення курсу "Застосування ІКТ у процесі навчання математики".
  
  курсовая работа [5,0 M], добавлен 13.01.2011
  

• Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій

  Підтримка Україною положень Болонської декларації. Викладачі технічних дисциплін (інженери-педагоги). Обґрунтування та розробка методики формування економічних знань у майбутніх викладачів технічних дисциплін за допомогою засобів комп’ютерних технологій.
  
  автореферат [58,1 K], добавлен 29.03.2009
  

• Формування знань молодших школярів про природу

  Особливості формування знань про тваринний світ у курсі природознавства. Методика впровадження програмного матеріалу з формування знань про тварин в учнів школи. Розробка уроків. Порівняльна характеристика програми "Інтелект" і курсу природознавства.
  
  курсовая работа [109,1 K], добавлен 22.11.2014
  

• Вдосконалення форм та методів контролю знань початкової освіти

  Основні поняття контролю знань та навчальних досягнень учнів, його сутність, види та функції. Методи, форми організації і педагогічні вимоги до контролю та оцінювання знань учнів. Ефективність тестового контролю як сучасної форми контролю знань учнів.
  
  курсовая работа [53,4 K], добавлен 23.12.2015
  

• Формування ключових компетентностей учнів при вивченні української мови та літератури

  Використання сучасних інформаційно-комунікативних та інтерактивних технологій формування компетентностей учнів. Визначення понять "комунікативна" та "соціокультурна компетентність". Інтерактивні форми роботи на уроках української мови та літератури.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 20.08.2013
  

• Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"

  Характеристика основних видів природничих знань, що формуються в початковій школі, залежність їх від вікових особливостей учнів. Розробка методики формування знань про тварин на уроках "Я і Україна. Природознавство", оцінка її практичної ефективності.
  
  дипломная работа [292,5 K], добавлен 21.10.2009
  

• Методика підготовки і проведення лекції на тему: "Особливості обліку інших зовнішньоекономічних операцій"

  Поняття, функції, види та принципи лекції як головного методу викладання у навчальному процесі вищої школи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні при проведенні лекційного заняття. Аналіз методики підготовки і проведення лекції.
  
  курсовая работа [55,1 K], добавлен 29.09.2010
  

• Удосконалення трудового навчання в школі

  Методика формування загально-трудових умінь і навичок учнів на заняттях з трудового навчання в загальноосвітній школі. Розробка занять у сфері контролю знань учнів до знань з трудового навчання в процесі викладання розділу "Електротехнічні роботи".
  
  курсовая работа [48,2 K], добавлен 01.02.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам