Теоретичні та методичні основи реалізації вимог ергономіки навчального фізичного експерименту

Забезпечення зміни параметрів установки, точності і меж вимірювань.

Доступність

Читабельність установки.

Використання оптимальної кількості складових установки.

Незначні затрати часу

Транспортабельність установки.

Забезпечення умов оптимальності тривалості процесу.

Естетичне виховання

Створення ефектів, комфорту тощо.

Використання нових матеріалів, дизайну тощо.

Дотримання правил техніки безпеки і норм охорони праці.

Зміст і техніка виконання демонстраційного експерименту, зміст дидактичних принципів стосовно навчального експерименту характерні рядом не відповідностей з нормами показників ЕНФЕ.

Спостерігається відсутність значної кількості розробок демонстраційних дослідів і відповідного навчального обладнання для виконання навчального експерименту.

Підсистеми демонстраційних дослідів практично до кожного розділу курсу фізики потребують доробок в плані підвищення якості читабельності.

3. Спостерігаються варіанти демонстраційних дослідів, перевантажених змістом і обсягом завдань, не визначених метою і прямими задачами відповідного досліду. Розв'язання проблеми потребує корегування змісту видів експерименту відповідно до норм психологічного і фізіологічного групових ергономічних показників.

4. Потребує удосконалення зміст експерименту щодо зменшення витрат часу на його виконання.

5. Належної уваги потребує розв'язання проблеми забезпечення належного і достатнього кількісного зчитування.

6. В ряді демонстраційних дослідів не передбачена і не забезпечується умовами вимога необхідності, зручності і комфортності повторення досліду.

7. Процес автоматизації окремих операцій, широкого впровадження електроніки потребує інтенсивніших розробок і своєчасного впровадження в навчально-виховний процес.

8. Глибокого аналізу, вивчення і розв'язання визначених проблем, щодо відповідності ергономічним нормам і вимогам, потребує робоча зона демонстратора, інформаційне поле учня.

В розділі описано ряд демонстрацій до кожного розділу шкільного курсу фізики. Їх складають доробки О. Желюка, В.Кліха, М.Федьовича, О.Мартинюка і Н.Федішової, а також виконані за участю автора дослідження. Частина з них є новими демонстраціями. Зміст інших характерний спрямованістю на досягнення мети, вмотивованістю виконання, практичною спрямованістю завдань і методів виконання. До матеріального забезпечення залучено ряд саморобних і сучасних електронних приладів, інші пристосування, які забезпечують належний рівень ергономічної оцінки якості демонстраційного експерименту в цілому.

У п'ятому розділі “ЕРГОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ” зроблено огляд фронтальних лабораторних робіт і фізичного практикуму до шкільного курсу фізики, виконано аналіз рівня і якості методичного та матеріального забезпечення через призму фундаментальних ергономічних вимог до організації інформаційного поля учня в процесі виконання експериментальних завдань учнями.

Відмічено, що колективний оператор, який здійснює передачу, сприймання і обробку навчальної інформації, складають вчитель і учні. Робочим місцем одного чи кількох учнів є зона їх трудової діяльності, оснащена необхідними технічними засобами. Інформаційне поле вчителя більш широке ніж учня. Разом з тим кожне з них суттєво різниться з практично будь-яким інформаційним полем, як об'єктом виробничої ергономіки. Досить лише відмітити, що при виконанні навчального експерименту кожного разу змінюються як засоби, так і інформація до експерименту, чого не спостерігається для оператора на виробництві. Відповідно і моторне поле експериментатора в навчальному процесі кожного разу характерне виконанням нових маніпуляцій відповідно до мети і завдання. За цим - корегування норм і вимог ергономіки, дидактичних принципів навчання, застосування нових методів і форм навчання і виконання експериментальних завдань.

Створення нового і модернізація типового обладнання для виконання лабораторних робіт має здійснюватись відповідно до тенденцій, якими забезпечується належний рівень ергономічної оцінки до виконання експерименту в цілому. Зокрема експериментальна установка має забезпечувати відображення головного й найзагальнішого відповідно до мети завдання. Разом відтворення матеріалу має бути простим і чітким, а темп відтворення - відповідним ергономічним показникам щодо сприймання інформації людиною.

Обладнання і засоби мають забезпечувати доступність до його використання учнями визначеного віку, враховуючи ранню адаптацію дітей до електронних засобів. Разом зміст завдань має забезпечувати міцність знань, формування практичних вмінь, нести виховне навантаження. Це потребує здійснення нового підходу до організації інформаційного поля - доступ до певного об'єму інформації, запобігання несвоєчасного впливу зайвої інформації, яка, наприклад, традиційно постійно фігурує на стендах тощо.

Дотримання технічних вимог покликане забезпечувати універсальність виконання дослідів і використання обладнання, простоту налаштування експериментальних установок до лабораторних робіт, зміну умов перебігу процесів. В ході аналізу змісту і стану виконання робіт практикуму з механіки відповідно до рекомендацій шкільних програм та висвітлення в методичній літературі, визначено ряд позитивних впроваджень, однак для більшості робіт характерна низька ергономічна оцінка їх змісту і відповідного матеріального забезпечення.

В цілому аналіз процесу організації і виконання експериментальних завдань з фізики дозволяє відмітити:

1. Особистісно-орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу з фізики актуалізує виконання учнями експериментальних завдань.

2. За навчальними програмами спостерігається певна неадекватність до планування фронтальних лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму до тем, розділів курсу. Питання ряду тем не знайшли експериментального відтворення тим чи іншим видом навчального експерименту.

3. Частина фронтальних лабораторних робіт охоплює вузький зміст, орієнтований на використання примітивного обладнання. Частина робіт фізичного практикуму за змістом і методами виконання адекватні фронтальним лабораторним роботам, для них характерна відсутність мотиваційного аспекту, практична спрямованість та інтегративність змісту.

4. З позицій читабельності експериментальних завдань зростає актуальність навчальної функції процесу їх виконання шляхом структурування ходу виконання за етапами: навчально-формуючого і контрольно-виконавчого.

5. Досить повільно впроваджуються до системи експериментальних завдань сучасні електронні вимірювальні прилади і інші нові сучасні засоби. Спостерігається зовсім протилежна позиція авторів програм і нових підручників до висвітлення оптимального обсягу теоретичного і експериментального змісту формування у випускників цілісних уявлень про будову, дію і використання електронних засобів.

6. Значна частина обладнання фізичних кабінетів не відповідає нормам антропометричного групового показника. Зміст і методи виконання ряду лабораторних робіт не відповідають нормам гігієнічного і психологічного показників, спостерігається несумісність розміщення у лабораторії (кабінеті) ряду програмних лабораторних робіт в плані специфіки виконання, розташування обладнання тощо, наприклад, (і особливо гостро) в поєднанні з ЕОМ.

7. Експериментальне відображення ряду суттєвих програмних питань потребують розробки відповідного навчального експерименту, зокрема, експериментальних завдань.

8. Потреба і доцільність виконання домашніх експериментальних завдань потребує не лише методичного, а в першу чергу матеріального забезпечення, розробки, виготовлення і забезпечення кожного учня повним обсягом засобів для їх виконання.

В розділі наведені фрагменти удосконалення якості параметрів елементів лабораторного обладнання, варіанти фронтальних лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму, характерних елементами, суттєвого спрямуванням на підвищення оцінки ергономічної якості. Так наведені доробки до удосконалення якості обладнання для лабораторних робіт з оптики, саморобне обладнання і методичні рекомендації для завдань до вивчення фізичних основ будови і дії ЕОТ, варіанти саморобних вимірювальних засобів і їх використання в процесі виконання експериментальних завдань. Обґрунтовано і запропоновано чинники модернізації класифікації експериментальних завдань за змістом, метою і методами виконання.

У шостому розділі “ЕРГОНОМІЧНІ АСПЕКТИ КОМПЮТЕРИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З ФІЗИКИ” розкривається рівень, обґрунтовується необхідність і основні аспекти комп'ютеризації шкільного фізичного експерименту.

Відмічено, що використання комп'ютера в навчально-виховному процесі з фізики потребує певного рівня відповідної грамотності як вчителя, так і учнів. Зокрема, розуміння суті таких понять і відомостей, як: інформація, інформатика, шкільна інформатика, інтерактивні системи, комп'ютерне навчання,, елементи комп'ютерної техніки тощо. Зокрема, для реалізації комп'ютерного навчання важливо реалізувати такі інформаційно-змістовні рівні підготовки учнів: комп'ютерна обізнаність, комп'ютерна грамотність, комп'ютерна культура і комп'ютерна ідеологія.

Активність до спілкування з комп'ютером швидко зростає, відповідно потребує стрімких кроків розробка змісту комп'ютеризації навчально-виховного процесу і навчального експерименту відповідно до дидактичних принципів і ергономічних вимог. Зокрема це стосується принципу комунікації, використання електронних підручників, дистанційного навчання, моделювання фізичного експерименту. Особливої уваги заслуговує порівняно одне з найважливіших питань - безпека комп'ютеризації навчання, до чого в розділі згруповано комплекс відповідних норм і вимог. За визначеними аспектами в розділі наведено фрагменти використання комп'ютера при виконанні окремих видів системи навчального фізичного експерименту. В цілому комп'ютеризація навчального експерименту характерна такими рисами і особливостями:

Комп'ютерна техніка знаходить широке застосування у навчанні фізики не лише як засіб, що прискорює обчислення, але і як засіб, що моделює математичними методами фізичні процеси і явища, як сучасний засіб наочності у поєднанні її абстрактно-логічної сторони з предметно-образною, як засіб математичної обробки результатів демонстраційного експерименту і лабораторних робіт, контролю і самоконтролю знань учнів.

Відповідно до психологічного і психофізіологічного групових показників впровадження комп'ютерного навчання потребує належної адаптації учнів із засобами ЕОТ.

Спостереження за моделюванням демонстраційних дослідів має здійснюватись з великого екрану через поєднання комп'ютера з відеопроектором, а не з екрану монітора персонального комп'ютера, запобігаючи порушенням гігієнічних вимог.

Комп'ютерне навчання вимагає корегування ряду дидактичних принципів: доступності, складності і трудності навчальної інформації, наочності, свідомості і активності, індивідуалізації та доповнення їх принципом комунікації.

Потребує матеріального забезпечення процес поєднання експериментальної установки з комп'ютером: навчальні експериментальні установки мають бути укомплектованими відповідними інтерфейсами, а відповідні програмні засоби мають забезпечувати дослідження процесів за розширення меж експериментальних даних, одержання яких обмежене умовами експериментування.

Процес комп'ютерного моделювання лабораторних робіт (екранні форми) має забезпечувати умови і доступ до їх виконання в домашніх лабораторіях кожним учнем.

У сьомому розділі “РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ ЯКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ, ПРИВЕДЕНОГО ДО ВІДПОВІДНОСТІ З ВИМОГАМИ ЕРГОНОМІКИ” наводяться результати експериментальної роботи, на підставі яких зроблено висновки стосовно ефективності ергономічного підходу до системи навчального фізичного експерименту та матеріального забезпечення. Розкриваються особливості організації пошукового і формуючого експерименту, перевіряються робочі гіпотези та наводяться дані їх статистичної перевірки, даються результати експертної оцінки створеного навчального обладнання, розроблених дослідів та методики їх запровадження у навчально-виховний процес.

Перший етап - пошуковий 1995-1999 рр. - вивчення науково-методичної та психолого-педагогічної літератури, аналіз навчально-програмної документації, визначення ергономічної оцінки якості всіх складових системи шкільного фізичного експерименту. Було здійснено обґрунтування проблеми дослідження, розроблено його програму, виявлялися позитивні сторони та недоліки існуючої практики ергономізації навчально-виховного процесу вцілому та розвитку навчального експериментування зокрема. На цьому етапі уточнено предмет, об'єкт та мету дослідження.

На даному етапі експериментом було охоплено 590 учнів з семи міських і трьох сільських шкіл. Результати аналізу цього етапу педагогічного експерименту щодо оцінки ергономічних чинників навчального експерименту за даними анкетування та результатами навчання, проведеними в кінці навчального року в 7-11 класах, представлені в таблицях та діаграмах дисертації і підтверджують гіпотезу про необхідність і методичну доцільність посилення ролі ергономізації системи шкільного фізичного експерименту та посилення його практичної спрямованості з перших уроків навчання фізики.

На другому етапі педагогічного експерименту, який охоплював 1996 -2000 рр., на основі аналізу стану навчального фізичного експерименту та висунутої концепції про шляхи ергономізації всіх видів шкільного фізичного експерименту, розроблялися і перевірялися у навчальному процесі з фізики демонстраційні досліди і експериментальні завдання (фронтальні експерименти, фронтальні лабораторні роботи та роботи фізичного практикуму), а також навчальне обладнання й установки; відпрацьовувалася методика й техніка їх запровадження у навчальний процес з фізики; розроблялися і перевірялися методичні рекомендації для вчителів та інструкції для учнів і студентів до лабораторних робіт. На даному етапі педагогічний експеримент проводився у випускних класах трьох сільських та семи міських середніх шкіл міста Кіровограда й області, в яких кабінети фізики достатньо забезпечені обладнанням для постановки необхідного фізичного експерименту. Крім того, в цих школах на належному рівні була налагоджена позаурочна робота з фізики, для чого створювалися необхідні умови - працювали досвідчені вчителі-експериментатори, що дозволило залучити їх до виготовлення запропонованих нами простих саморобних приладів. Вчителі мали достатній досвід роботи і висловили бажання і готовність працювати за запропонованою методикою.

В першу чергу вживались заходи до підвищення якості ергономічної оцінки демонстраційного експерименту в плані забезпечення його читабельності. Ряд заходів спрямовано було на приведення змісту демонстраційних дослідів до дидактичних принципів і вимог: науковості, послідовності, наступності і інших; відповідності технічним вимогам: універсальності, повторюваності і інших. При виконанні експериментальних завдань була реалізована ідея про важливість і доцільність ознайомлення учнів з перших уроків із сучасними засобами експериментування, новинками вимірювальної техніки тощо. Це дозволило розв'язати ряд проблем щодо впровадження якісних методів і форм виконання експерименту, забезпечення реалізації мети шляхом використання сучасних прогресивних засобів; зміни змісту експерименту і часткова модернізація змісту курсу, вилучення ознайомлення із змістом “віджитого експерименту” за низького рівня його практичної і політехнічної спрямованості; внесення коректив до співвідношення дидактичних принципів і впровадження засобів електроніки у навчально-виховний процес.

Одночасно створювалися і відпрацьовувалися матеріали для студентів педагогічного університету та вчителів фізики, сплямовані на вивчення і усвідомлення ними ролі ергономіки і реалізації її вимог до системи навчального експерименту й обладнання. Ці методичні матеріали перевірялися на заняттях спецкурсів та на курсах підвищення кваліфікації вчителів фізики при обласному інституті післядипломної освіти м. Кіровограда. Внаслідок експериментальної роботи на даному етапі та педагогічного експерименту були опрацьовані зміст і методика виконання підсистеми експериментальних задач, ряд фронтальних лабораторних робіт з механіки, молекулярної фізики та електродинаміки. Розроблено і виготовлено зразки деталей, вузлів, модулів і пристосувань для нових і модернізованих лабораторних робіт, виконано методичне забезпечення їх впровадження, апробацію запропонованих доробок, визначено оцінку ергономічної якості.

Всього було охоплено 519 учнів. За аналізом виконання удосконалених експериментальних завдань та формування практичних вмінь випускниками експериментальних класів одержано якісні показники: за результатами КР і тестування - 0,61; за результатами випускного екзамену - 0,66.

За результатами цього етапу педагогічного експерименту була доведена необхідність ергономічного підходу до процесу організації і оформлення інформаційного та моторного поля учнів і вчителя в процесі виконання експерименту, зокрема, оформлення фізичних кабінетів і лабораторій в плані забезпечення умов до висвітлення оптимального обсягу навчальної і довідникової інформації, співвідношення і поєднання циклів робіт за змістом і методами виконання, визначення заходів до реалізації вимог і норм безпеки, створення нормального психологічного клімату.

На третьому етапі педагогічного експерименту (2000-2005 рр.) була експериментальна перевірка загальної та часткової гіпотез дослідження. Здійснено корегування змісту експерименту, і обсягу кожного виду відповідно до тем і розділів курсу. Було відмічено важливу роль процесу електронізації та її вплив на зміст навчально-виховного процесу з фізики. Разом визначалась оцінка ергономічної якості типового обладнання, пошук шляхів модернізації порівняно нових зразків та комплектів. Зміст і висновки ввійшли до програм лекційних, практично-семінарських та лабораторних занять, залучення студентів до науково-дослідної роботи з розробки і удосконалення актуальних і досить важливих проблем системи шкільного фізичного експерименту та навчального обладнання, а також з метою запровадження у навчальний процес наукових досягнень та експериментальних фізичних методів дослідження. Зазнала зміни динаміка ергономічної оцінки шкільного фізичного експерименту.

Виходячи з того, що система забезпечення середніх освітніх закладів навчальним обладнанням зруйнована, і ця досить важлива ділянка роботи перекладається на окремі вузи, фірми та окремих фахівців - не існує єдиного і всебічного аналізу якості, зокрема, ергономічної оцінки виготовленого ними обладнання. Відповідно були вивчені і проаналізовані Держстандарти і норми до виробничого обладнання, аспекти педагогічної ергономіки, зміст навчально-виховного процесу з фізики, За останніми результатами визначено: норми, рівні і показники ергономічної оцінки навчального обладнання складають основи документації керування такими процесами, показниками ергономічної якості змісту навчального експерименту тощо.

В процесі дослідження вцілому сформовано номенклатурно-технічну документацію ергономіки навчального фізичного експерименту. Динаміка зміни якості ергономічної оцінки шкільного фізичного експерименту, визначеної протягом третього етапу педагогічного експерименту характерна поступовим зростанням.

За наслідками попередніх етапів було відкореговано зміст ергономіки навчального фізичного експерименту, підготовлені до друку і видані методичні матеріали для вчителів, студентів і учнів, а також встановлена ефективність запропонованих методичних доробок. Кількісні результати за одержаними рівнями засвоєння теоретичного матеріалу та сформованими вміннями і навичками, наведені в таблицях дисертації, підтверджують високу ефективність процесу удосконалення і розвитку системи шкільного фізичного експерименту відповідно з вимогами, нормами і показниками ЕНФЕ.

Водночас у цей період узагальнювались результати всього педагогічного дослідження: результати регулярно доповідались на науково-практичних конференціях в містах Кривому Розі, Херсоні, Києві, Полтаві, Кіровограді, Чернігові, Умані, опубліковані матеріали цих конференцій. За експертною оцінкою з урахуванням думок 65 фахівців визначено дієвість і важливість вимог ергономіки навчального фізичного експерименту.

На основі узагальнення результатів дослідження в дисертації сформульовані загальні висновки.

В зв'язку з основними завданнями національної програми відродження освіти в Україні, забезпечення самовдосконалення особистості, формування її інтелектуального потенціалу як найвищої цінності нації, запровадження ефективних сучасних технологій та новітніх досягнень в методичному і матеріальному забезпеченні навчального процесу, підвищення професійного рівня вчителів, органічного поєднання освіти і науки назріла гостра необхідність в дослідженнях з розробки, удосконалення і впровадження в навчально-виховний процес ергономічних норм і вимог.

Проте на даному етапі названі дослідження і практична робота відповідного напрямку не набули комплексного характеру, зокрема, для змісту задач педагогічної ергономіки характерне відхилення їх цілеспрямованості на комплексне вивчення змісту і характеру діяльності головних дійових осіб - вчителя і учня та властивостей і характеристик середовища, як елементів ергатичної системи “людина - техніка - середовище”. Значною мірою це стосується навчального фізичного експерименту як педагогічної системи, яка має зовнішні і внутрішні зв'язки, в процесі виконання якого здійснюється функціонування однієї з трьох складових ергатичної системи - техніки, взаємодії людини (учнів і вчителя) з матеріальними і технічними засобами. З стрімкими досягненнями науки і техніки розвиток навчального фізичного експерименту, в першу чергу, пов'язаний з модернізацією змісту й удосконаленням засобів навчання і навчального обладнання, що в свою чергу має здійснюватись відповідно до ергономічних норм і вимог. Аналіз літературних джерел і результатів педагогічного експерименту свідчать, що певні доробки в області педагогічної ергономіки стосовно до навчального фізичного експерименту носять фрагментарний характер і не пов'язані між собою. Системно не охоплено всіх проблем розвитку багатофункціональної, ефективно діючої і динамічної педагогічної системи взаємодії вчителя і учнів із навчальними засобами і обладнанням. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробленні окремої гілки ергономіки - ергономіки навчального фізичного експерименту (ЕНФЕ).

Цілі ЕНФЕ: 1. Підвищення ефективності системи "експериментальна установка (демонстраційна, лабораторна) - експериментатор (вчитель, учень) - навчальне середовище (кабінет, лабораторія)" - здатність досягати поставлених цілей за даних умов з визначеною якістю.

2. Забезпечення безпеки діяльності експериментатора, збереження обладнання, якостей і властивостей навчального середовища.

3. Забезпечення умов для розвитку учнів - поступове ускладнення змісту і методів експериментування, введення елементів проблемності, пошуку, впровадження прикладної спрямованості.

Задачі. Розглянуті цілі ЕНФЕ визначають її теоретичні задачі:

1. Розробка теоретичних основ проектування діяльності експериментатора з врахуванням їх категорій (вчителя і учня), залежно від виду експерименту, експериментальної установки і умов освітнього середовища.

2. Дослідження закономірностей взаємодії експериментаторів з експериментальними установками та іншими елементами освітнього середовища, що визначають якість їхньої діяльності.

3. Формулювання принципів організації системи "Експериментатор - експериментальна установка - навчальне середовище" і алгоритмів діяльності експериментаторів.

4. Формулювання і перевірка гіпотез про перспективи розвитку діяльності експериментатора і функціонування експериментальних установок та факторів навчального середовища.

5. Створення методів дослідження, проектування і систематизації системи "Експериментатор - експериментальна установка - освітнє середовище", які забезпечують її безпеку, ефективність і комфорт її функціонування.

6. Розробка специфічних категорій ергономіки, які відображають особливості навчального експерименту, його змісту і методів виконання.

7. Пошук, виявлення і описання фактів, які характеризують зв'язок якості діяльності експериментатора з ергономічними параметрами експериментальних установок і навчального середовища.

Предмет ЕНФЕ: діяльність вчителя і учнів в процесі та взаємодії із засобами за умов суттєвого впливу на них факторів освітнього середовища.

Об'єктом є ергономічна система "Експериментатор - навчальна експериментальна установка - освітнє середовище".

На основі результатів нашого дослідження ми прийшли до висновку, що основним фактором, який сприяє успішному і ефективному розв'язанню завдань освіти в цілому і неперервної фізичної зокрема є необхідність здійснення практично всіх напрямків ергономізації навчально-виховного процесу, приділяючи вагому увагу доопрацюванню ергономічних чинників до системи навчального фізичного експерименту - ланки, яка виділяється з решти широким обсягом і спектром спілкування його дійових осіб із засобами і обладнанням, як складових ергономічної системи “ Експериментатор - навчальна експериментальна установка - освітнє середовище ”.

Відмічене дозволило визначити і реалізувати першочергові заходи до ергономізації шкільного фізичного експерименту:

Визначено зростання ролі шкільного фізичного експерименту, як єдиного критерію до розв'язання комплексних задач навчання, виховання і розвитку школярів, сприяння і забезпечення формування наукових уявлень про навколишній світ і наукову картину світу, наукового стилю мислення, тісного взаємозв'язку науки з життям, практичної спрямованості навчання, формування активної життєвої позиції.

2. Основними факторами, які сприяють удосконаленню морально-психологічного клімату в учнівському колективі в процесі навчання фізики в цілому та виконанні навчального експерименту зокрема є відхід від імперативних методів організації й виконання експериментальних завдань, забезпечення умов поєднання колективної й індивідуальної участі учнів в цьому процесі, відкритості їх змісту і шляхів та методів виконання, перспектив удосконалення доступних кожному учневі. Зокрема визначено за доцільне організацію виконання експериментальних завдань учнями “за круглим столом”.

3. Визначена і обґрунтована ергономічна оцінка щодо гуманного і об'єктивного оцінювання досягнень учнів, врахування їх індивідуальних особливостей, запобігання причинам і проявам приниження особистості учня і, навпаки, сприяння позитивному прояву і прогресу позитивних рис в плані підвищення рівня оцінки. Така оцінка суперечить всеохоплюючому запровадженню рейтингового контролю за рівнем складності завдань і на користь заміни його за обсягом виконаних завдань відповідно до чинників особисто-орієнтованого навчання. Особливої уваги в даному напрямку заслуговує належне і загальнодоступне матеріальне і методичне забезпечення кожного учня для виконання задач навчальних програм, ліквідація факторів і джерел дискримінації щодо доступу і вибіркового використання джерел і засобів інформації, забезпечення вибору сприятливих і комфортних умов діяння.

4. В ергономічному плані психологічного захисту вчителя і учня як дійових осіб експериментування, одним з найважливіших завдань є спрямування змісту експерименту на пряме розв'язання поставлених задач та досягнення мети, зведення до мінімуму виконання другорядних маніпуляцій, дій, розрахунків, визначень. В названому плані вагомим є проектування, виготовлення і своєчасне впровадження ряду нових об'єктів і засобів матеріального забезпечення. З іншої сторони потребує приділення належної уваги мотиваційний аспект змісту кожного окремого досліду, практична спрямованість методів його виконання.

5. Потребують перегляду окремі дидактичні принципи навчання, зокрема, систематичності, послідовності, науковості, в плані узгодженості і відповідності до нових інноваційним заходів. Запропоновано широке впровадження і використання в навчальному експерименті сучасних, порівняно складних, але ефективних і перспективних засобів та обладнання на будь-якому рівні і етапі навчання фізики. Позитивний вплив на відношення до виконання експериментальних завдань на початковому етапі вивчення фізики має використання цифрових вимірювальних приладів для оцінки точності результатів вимірювань і об'єктивності оцінювання учнів. Виправдано часткове допущення розбіжностей в часі запровадження таких засобів і вивчення фізичних основ їх будови і дії.

6. З дослідження випливають важливі аспекти теоретичного і практичного розвитку ергономіки навчального експерименту в плані не адекватних підходів до ергономізації різних видів експерименту: демонстраційного і експериментальних завдань. Особливо це виражається в процесах створення нових засобів і приладів лише певного призначення, без врахування і реалізації внутрі- і міжпредметної інтеграції, широкої комплексності і практичної спрямованості, розширення параметрів, забезпечення універсальності тощо.

7. Доведено необхідність перепланування обсягу, змісту і розподілу за видами окремих експериментальних завдань: фронтальних лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму. Відповідно визначено і обґрунтовано, що фронтальні лабораторні роботи повинні знайти місце в програмах вивчення кожного розділу, теми, вузлових питань. Мета їх виконання повинна обмежуватись експериментальним вивченням явищ, процесів, їх характеристик і властивостей; встановленням взаємозв'язків і взаємовідношень між величинами; перевіркою законів; формуванням вмінь вимірювати та визначати фізичні величини. Метою робіт фізичного практикуму, які охоплюють і базуються на більш широкому колі питань теоретичного матеріалу, що вивчався протягом всіх попередніх років навчання фізики, визначено орієнтування на використанням теоретичних основ різних розділів курсу фізики, забезпечення практичної спрямованості змісту завдань, виконання яких сприяє розширенню політехнічного кругозору учнів.

8. Відмічено недостатність експериментального відображення елементів нових досягнень науки і техніки. Відповідно визначені потреби посилення експериментального вивчення фізичних основ будови, дії і використання елементів автоматики і ЕОТ, а також інших досягнень науки і техніки, які широко впроваджені до навчального експерименту і з якими учні широко спілкуються і поза школою.

9. Читабельність фізичного експерименту - один з найважливіших факторів його належної ергономічної оцінки. Вона передбачає в першу чергу забезпечення належного якісного зчитування представленої (відповідно до мети експерименту) навчальної інформації з мінімально-оптимальними витратами на це часу. Невід'ємною частиною процесу є читабельність експериментальної установки - розпізнавання її складових елементів і вузлів, позитивна оцінка перебігу процесу, явища, яке відображається. Дістав розвиток позитивний фактор забезпечення читабельності демонстраційних експериментальних установок через поширення на експериментальні завдання, що виконуються учнями. Чинники читабельності впливають на планування всієї системи навчального експерименту в цілому, починаючи зі стадії визначення змісту, проектування і виготовлення відповідних засобів і обладнання.

Авторами дослідження актуалізується проблема розроблення, виготовлення і впровадження демонстраційних і лабораторних полігонів, як ефективних чинників забезпечення читабельності зокрема, а також відповідності змісту і методів виконання експерименту до вимог ергономічних показників в цілому.

10. Виокремлюється тенденція широкого запровадження комп'ютерної техніки та ЕОМ в навчально-виховний процес взагалі і до навчального фізичного експерименту зокрема. Упереджена неадекватна оцінка її ролі проявляється в наданні надмірної переваги при визначенні функцій і очікуваних результатів впровадження та не обґрунтованим заниженням ролі “живого експерименту”. Ергономічна оцінка визначає комп'ютеризацію фізичного експерименту не як замінника останнього, а доповнювача і співвиконавця, частіше дублювання на екрані дисплею чи екрані явища чи процесу, відтворюваного живим експериментом, за необхідності - індивідуального реалізатора і відтворювача окремих елементів експерименту за розширених умов, мети їх перебігу. Суттєвим фактором в даному плані є організація і повне забезпечення засобами роботи в домашніх комп'ютерних лабораторіях кожного учня.

11. Середовище (клас, лабораторія) - як елемент ергатичної системи має визначальне значення в реалізації завдань експериментального характеру. Стрімкі кроки модифікації і розвитку наочних засобів і обладнання, змісту курсу, спеціальних умов потребують кардинальних змін в організації і створенні навчального середовища, інформаційного і моторного поля експериментатора (вчителя і учня). Проблема стосується приведення до ергономічних вимог (норм ергономічних групових показників) робочих місць вчителя і учня: взаємовідповідність експериментальних установок і їх елементів, поєднання в комплексі експериментальних установок і ЕОМ, забезпечення виконання норм безпеки, створення комфорту. Відповідно до задач етапів навчально-виховного процесу і одночасно вікових особливостей учнів інформаційне поле має забезпечувати представлення чітко визначеної за змістом і оптимальної за обсягом інформації через наочні засоби (стенди, плакати, таблиці, засоби ТЗН), їх швидку і якісну зміну, досконалість засобів керування (пошук, доступ, зміну, транспортування).

12. Ергономіка навчального фізичного експерименту потребує доопрацювання, часткової розробки, перегляду ряду норм і показників до навчальних засобів і обладнання, організації моторного і інформаційного поля, доповнення ДСТУ специфічними для навчального експериментування нормами і показниками. В дослідженні наведені розроблені нові норми і показники: до засобів відображення інформації, будова і дія яких базується на використанні цифрової техніки; розробки, впровадження і використання вимірювальних цифрових приладів прямих вимірювань фізичних величин; розширення і використання датчиків; впровадження експериментальних установок з програмними модулями і пультами дистанційного керування, ряд специфічних антропометричних показників тощо.

13. Робочі місця учнів потребують значних змін в плані як характеристик і параметрів, так і розташування в класі-лабораторії для забезпечення видимості кожним учнем моторних полів переважної більшості інших робочих місць, зручності спілкування з однокласниками в процесі експериментування, обміну інформацією. Використання різних за параметрами і характеристиками приладів і засобів потребує обладнання відповідними джерелами енергозабезпечення учнівських робочих місць (для живлення елементів експериментальних установок і ЕОТ), враховуючи норми і вимоги безпеки життєдіяльності. В дослідженні наведено варіант організації робочих місць учнів в фізичному кабінеті-лабораторії.

14. Умовою організації і дотримання дієздатності середовища, в якому виконується навчальний фізичний експеримент є якісно спланована і організована робота фізичного кабінету, в чому вагома роль відведена роботі лаборанта. Заслуговує засудження процес викорінення з фізичних кабінетів таких спеціалістів з переміщенням на інші ділянки роботи. Відповідно і добір таких кадрів повинен здійснюватись із врахуванням сучасних особливостей і характеру роботи, яку нині зможе виконувати лише висококваліфікований спеціаліст, освіта якого повинна бути вищою педагогічною, а кваліфікація - вчитель фізики. Програми підготовки відповідних спеціалістів у вищих педагогічних закладах мають внести корективи до навчальних програм, добору абітурієнтів з відповідними задатками, відмітки кваліфікації в дипломі.

15. Ергономічний підхід торкається і особливостей формування фахівців на різних стадіях їх підготовки і підвищення кваліфікації. В дослідженні відмічено невідповідність рівня сформованості вмінь і навичок випускників шкіл до особливостей експериментування у вищих педагогічних закладах. Наведено розроблений і впроваджений пропедевтичний спецкурс “Вступ до навчального фізичного експерименту”, який сприяє адаптації першокурсників до навчального експериментування. Окремі змістовні елементи спецкурсу якісно доповнюють програми післядипломної підготовки фахівців.

Основний зміст дисертації висвітлено в таких публікаціях автора

Монографії

1. Вовкотруб В.П. Ергономічний підхід до розвитку шкільного фізичного експерименту [Монографія].- Київ: 2002.- 280 с.

2. Вовкотруб В.П. Ергономіка навчального експерименту. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка, 2005. - 308 с.

Навчальні посібники з грифом МОН України

3. Вовкотруб В.П., Ковальов І.З., Подопригора Н.В. Розв'язування олімпіадних задач з фізики: Для студентів вищих навчальних закладів. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002.- 198 с.(Автором написано розділи “Розв'язування експериментальних задач з фізики” та “Задачі для 7-8 класів”, інші розробки належать співавторам).

Статті у фахових виданнях

4. Вовкотруб В.П., Федішова Н.В. Методичні особливості використання автоматичних пристроїв та вузлів ЕОТ в позаурочній роботі //Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. - Кіровоград: 1999. Вип. 16.- С.16-21 (Автором розроблено теоретичні основи та виготовлено технічне забезпечення. Співавтор впроваджувала доробки в навчально-виховний процес).

5. Вовкотруб В.П. Ергономічний підхід до принципів інтеграції засобів навчання з фізики //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 15.- Херсон: Айлант, 2000.- С. 172-175 .

6. Вовкотруб В.П., Федішова Н.В. Впровадження автоматичних пристроїв у фізичний практикум з механіки //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Випуск 3. Серія: Педагогічні науки. - Чернігів, 2000.- С. 197-202 (Автором розроблено матеріальну частину, решта в розробці належить співавтору.).

7. Вовкотруб В.П. Ергономічні аспекти оптимізації виконання навчального фізичного експерименту // Наукові записки. - Випуск 21.- Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. - С. 121-124.

8. Вовкотруб В.П. Удосконалення читабельності демонстраційних установок для експериментальної перевірки ряду фізичних законів.//Наукові записки. - Випуск 28.- Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. - С. 116-118.

9. Вовкотруб В.П. Фундаментальні ергономічні вимоги до організації інформаційного поля учня в процесі виконання експериментальних задач з фізики //Наукові записки. - Випуск 32. Частина І. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - С. 19-22 .

10. Вовкотруб В.П., Федішова Н.В. Реалізація ергономічних вимог у процесі проектування і виготовлення навчального обладнання з фізики // Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Випуск 34.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - С. 203-209 (Автором виконано проектування і виготовлення зразків навчального обладнання, співавтором розробки впроваджувались в навчально-виховний процес.).

11. Вовкотруб В.П Реалізація ергономічних вимог до демонстраційного експерименту з механіки // Фізика та астрономія в школі. - 2001.- №4.- С. 24-27.

12. Вовкотруб В.П Ергономічний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів в процесі навчання фізики // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 24.- Херсон: Айлант, 2001.- С. 183-187.

13. Вовкотруб В.П., Ергономічні чинники психологічного захисту викладача, студента й учня в процесі підготовки та виконання навчального фізичного експерименту //Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Випуск 38.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - С. 22-27.

14. Вовкотруб В.П., Федішова Н.В. Ергономічний підхід до використання технічних засобів для проведення конкурсів // Фізика та астрономія в школі. - 2001.- №6.- С. 13-15 (Автором розроблено модуль для проведення брейн-рингів, співавтором виконано впровадження розробки.).

15. Вовкотруб В.П Реалізація ергономічних вимог до демонстраційного експерименту з електродинаміки в 10 класі //Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Випуск 39.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - С.1352-138.

16. Вовкотруб В.П. Ергономічна оцінка навчального фізичного експерименту з молекулярної фізики //Наукові записки. - Випуск 43. Педагогічні та історичні науки. Збірник наукових статей НПУ ім. М.П.Драгоманова /Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко, В.П. Сергієнко. - К.: НПУ, 2001.- С. 232-239.

17. Вовкотруб В.П Ергономічні чинники особистісно-орієнтованого освітнього процесу: організація і виконання експериментальних завдань з фізики.//Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія педагогічна: Модель середньої педагогічної освіти в умовах переходу на 12-річний термін навчання. - Коломия: ВПТ “ВІК”, 2001.- Вип. 7.- С. 103-107.

18. Вовкотруб В.П. Принцип наочності і наочні засоби в ергатичній системі “Викладач - технічний пристрій - студент” // Наукові записки. - Випуск 45. Частина 1.- Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002.- С. 49-51.

19. Вовкотруб В.П Розвиток ергономічних показників навчального обладнання з фізики // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Випуск 13.- Серія: Педагогічні науки: Збірник у 2-х т. - Чернігів: ЧДПУ., 2002.- №13.- Т. 2.- С. 226-229.

20. Вовкотруб В.П Ергономічна оцінка робіт фізичного практикуму з механіки Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Випуск 42.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2002.- С. 91-94 .

21. Вовкотруб В.П Ергономічне оцінювання фізичного практикуму в 11 класі Фізика та астрономія в школі. - 2002.- №4.- С. 18-19.

22. Вовкотруб В.П. Ергономічна оцінка демонстраційного експерименту курсу фізики 11 класу //Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Випуск 46.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2002.- С. 197-201.

23. Вовкотруб В.П. Ергономічний підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики в процесі виконання навчального експерименту // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 32.- Частина І. - Херсон: Видавництво ХДПУ, 2002.- С. 110-112.

24. Вовкотруб В.П. Наочність і читабельність навчальних експериментальних установок: ергономічний підхід //Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. Випуск 49.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003.- С. 151-154.

25. Вовкотруб В.П. Ергономічні показники і ергономічна оцінка якості дидактичних засобів навчання фізики // Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Випуск 51.- Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003.- С. 78-82.

26. Вовкотруб В.П., Подопригора Н.В. Робота фізичного практикуму “Вивчення механічних коливань” в 11 класі // Фізика та астрономія в школі.-2003. - №4. - С. 10-13 (Автором написано зміст роботи і виготовлено обладнання, співавтор впроваджувала розробку в навчально-виховний процес).

27. Вовкотруб В.П. Ергономічні чинники розвитку навчального фізичного експерименту // Зб. наук. праць К-Подільського університету. Вип. 9. Серія: Педагогіка. - К-Подільський, 2003.- С. 138-140.

28. Вовкотруб В.П. Психолого-педагогічні чинники застосування комп'ютерної техніки до навчального фізичного експерименту: ергономічний підхід // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 183. Педагогіка та психологія. - Чернівці.: Рута., 2003. - С. 19-26

29. Вовкотруб В.П., Подопригора Н.В. До організації і проведення лабораторних робіт з фізики в школі // Збірник наукових праць: Спеціальний випуск /Гол. Ред. В.Г.Кузь. - К.: Наук. Світ, 2003. - С. 139-144. (Автором визначено зміст, організація і проведення практикумів у 7-х класах, а співавтором у 8-х класах)

30. Вовкотруб В.П. До структурування процесу виконання експериментальних завдань //Зб. Наук. Праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Дидактики дисциплін фізико-математичної та технологічної освітніх галузей. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2004. - Вип. 10. - С. 16-17.

31. Вовкотруб В.П. Питання стандартизації до ергономіки навчального фізичного експерименту // Наукові записки. - Випуск 54. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград, РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка, 2004. - С. 198-202

32. Вовкотруб В.П. Ергономічний підхід до підвищення читабельності навчальних установок з елементами електричних ланцюгів // Наукові записки. Випуск 55. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград, РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка, 2004. - С. 186-190.

33. Вовкотруб В.П., Подопригора Н.В. Експериментальна установка до вивчення вільних затухаючих коливань пружинного маятника // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Випуск 23. Серія: Педагогічні науки. - Чернігів, 2004. - С. 252-257. (Автором модифіковано зміст і виготовлено матеріальну частину, впровадження в навчальний процес доробки здійснено співавтором).

34. Вовкотруб В.П., Подопригора Н.В Модернізація елементів матеріального забезпечення і змісту роботи фізичного практикуму до теми “Магнітне поле” // Зб. наук. праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу. - К-ПДУ, інформаційно-видавничий відділ, 2005. - Вип. 11.- С. 242-244. (Автором модифіковано зміст і виготовлено матеріальну частину, впровадження в навчальний процес доробки здійснено співавтором).

35. Вовкотруб В.П. Читабельність - показник ергономічної якості шкільного фізичного експерименту // Наукові записки. - Випуск 60. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград, РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка., 2005. - Частина 2.- С.178-182.

36. Вовкотруб В.П., Подопригора Н.В. Удосконалення класифікації видів шкільного фізичного експерименту за змістом, метою і методами виконання // Наукові записки. - Випуск 60. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка. - 2005. - Частина 2. - С.175-178. (Автором модифіковано класифікацію лабораторних робіт, а співавтором - експериментальних задач).

37. Вовкотруб В.П., Подопригора Н.В. Вивчення фізичних основ роботи електронно-обчислювальної техніки // Збірник наукових праць. Спеціальний випуск. - Київ: Міленіум, 2005. - С. 7-11. (Автором розроблено спецкурс “Фізичні основи ЕОТ”, співавтор здійснює впровадження в навчально-виховний процес).

38. Вовкотруб В.П. Підвищення рівня практичної спрямованості робіт з вивчення фізичних основ будови і дії ЕОТ // Наукові записки. - Випуск 66. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка. - 2006. Частина 2. - С. 216-220

39. Вовкотруб В.П., Подопригора Н.В. Модернізація матеріального забезпечення і методів виконання лабораторних робіт з механіки // Зб. наук. праць Кам'янець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Проблеми дидактики фізики та шкільного підручника фізики в світлі сучасної освітньої парадигми. - К-ПДУ, інформаційно-видавничий відділ, 2006. - Вип. 12.- С. 255-257. (Автором розроблено методи графічного відображення, співавтором розроблено експериментальні установки)

Навчальні та методичні посібники

40. Величко С.П., Вовкотруб В.П., Сальник І.В., Федішова Н.В. Методичні рекомендації до лабораторних робіт з шкільного курсу фізики та методики її викладання. Частина ІІ А.- Кіровоград: педінститут, 1995.-58 с. (Автором розроблені лабораторні роботи з основ термодинаміки, інші розробки належать співавторам).

41. Величко С.П., Вовкотруб В.П., Федішова Н.В., Чінчой О.О Лабораторний практикум з шкільного курсу фізики та методики її викладання. Частина І: Для студентів фіз-мат. факультету. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001.-72 с. (Автором написані лабораторні роботи до вивчення обладнання загального призначення, інші розробки належать співавторам).

42. Величко С.П., Вовкотруб В.П., Кононенко С.О., Сальник І.В., Федішова Н.В., Царенко О.М., Чінчой О.О. Тестові завдання з фізики. Задачі і запитання для абітурієнтів фізико-математичного факультету/ За ред. С.П.Величка, Н.В.Федішової. 2-ге видання перероб. та доп.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2002.- 128 с. (Автором розроблені тестові завдання до розділу “Механіка”, інші розробки належать співавторам).

43. Вовкотруб В.П., Федішова Н.В Лабораторний практикум з основ автоматики і електроніки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003, - 94 с. (Автором розроблено всі роботи лабораторного практикуму і виготовлено матеріальне забезпечення, співавтором оформлено методичне забезпечення і здійснено впровадження спецкурсу в навчально-виховний процес).

44. Величко С.П., Вовкотруб В.П., Подопригора Н.В., Сальник І.В., Царенко О.М. Різнорівневі завдання для атестацій з фізики. /За ред.. С.П.Величка, Н.В. Подопригори. - 4-е вид., доп. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка, 2005. - 337 с. (Автором розроблені завдання до розділу “Механіка”, інші розробки належать співавторам).

Методичні рекомендації, статті, тези доповідей

45. Величко С.П. Вовкотруб В.П. Методичні рекомендації до лабораторних робіт з шкільного курсу фізики і методики її викладання. Частина ІV. Кіровоград, педінститут, 1994.- 63 с.(Автором розроблені завдання до розділу “Електродинаміка”, а співавтором - до розділу “Квантова фізика”).

46. Вовкотруб В.П. Вивчення фізичних основ автоматики і електронно-обчислювальної техніки // Тези міжвузівської науково-практичної конференції “Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі” Кіровоград, 1994.- С.47-48.

47. Вовкотруб В.П. Підвищення ефективності проведення лабораторних робіт Тези міжвузівської науково-практичної конференції “Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі”. - Кіровоград, 1994.- С 60.

48. Величко С.П., Вовкотруб В.П., Кононенко С.О., Подопригора Н.В., Сальник І.В., Царенко О.М., Чінчой О.О. Тестові завдання з фізики. /За ред.. С.П.Величка, Н.В.Подопригори. - 3-е вид., доп. -Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.. В. Винниченка, 2003. - 156 с. (Автором розроблені завдання до розділу “Механіка”, інші розробки належать співавторам).

49. Вовкотруб В.П., Федішова Н.В. Шляхи автоматизації та комп'ютеризації системи фізичного експерименту // Тези доповідей міжнародної конференції присвяченій 150-річчю від дня народження видатного українського фізика і електротехніка Івана Пулюя. - Львів. - 1995. - С.261-263. (Автором розглянуто впровадження автоматичних пристроїв до навчального експерименту, співавтором - комп'ютерної техніки).

50. Вовкотруб В.П., Федішова Н.В. Вдосконалення практичної спрямованості курсу фізики //Тези доповідей ІІ Всеукраїнської конференції, присвяченої 75-річчю УДПУ ім. М.П. Драгоманова "Шляхи удосконалення Фундаментальної і професійної підготовки вчителів фізики”. - К.: 1995.- С.12. (Автором розроблено завдання з молекулярної фізики, співавтором - з механіки)

...