Виховання екологічної культури учнів початкових класів на уроках природознавства

Так як первинними (базовими) в даній схемі є такі якості як чуйність і гуманність, саме ці риси були обрані нами як показники, що характеризують позитивне ставлення четверокласників до довкілля і використані в ході нашого експериментального дослідження.

Ми побачили, що дійсно в більшості четверокласників властиві вищезгадані риси, що характеризують чуйність та гуманність. Але частина молодших школярів ставиться до природи байдуже, по-споживацьки: можуть зламати деревце, кинути камінь у тваринку, зруйнувати мурашник, ловити тільки для забави комах, бігати і ходити по клумбах і газонах і т.д.

У результаті узагальнюючих даних, які одержали в ході дослідження, було виділено умовно три групи школярів з різними рівнями ставлення до природи.

Перша група - високий рівень (14 % молодших школярів) - характеризуються причинно-усвідомленою поведінкою в природі, виявленням всіх ознак позитивного ставлення до природи. Учні цієї групи знають про природу, цікавляться нею. Вони із задоволенням і активно беруть участь у всіх суспільно-корисних природоохоронних заходах, правильно оцінюють вчинки своїх товаришів в природі і намагаються привернути їх увагу до її охорони.

Друга група - середній рівень (48%). У школярів проявляється не менше половини ознак позитивних ставлень до природи. Вони не допускають жорстоких вчинків до природи, піклуються про окремі її компоненти. Знання про природу незначні, інтерес до неї не носить стійкого і певного характеру. Беруть участь в суспільно-корисній праці з охорони природи, але своєї ініціативи не виявляють.

Третя група - низький рівень (38%). В учнів, які належать до цієї групи, ознаки позитивного ставлення до природи проявляються дуже слабо. Про природу знають дуже мало. В їх поведінці спостерігається байдужість, негативне ставлення до природи (рвуть квіти у великій кількості, ловлять комах, які їм сподобалися, кидають в тварин камінням й іншими предметами), не виявляють зацікавленості і не мають бажання брати участь в суспільно-корисній праці з охорони і примноження багатств природи, часто їх не виконують.

Експериментально-дослідне проведення уроків серед природи у експериментальному 4-А класі з використанням народознавчого матеріалу, а також системного цілеспрямованого фенологічного спостереження показало, що в результаті такого звернення до емоційно насиченого, практично спрямованого матеріалу маємо позитивні результати. В цілому в учнів експериментального 4-А класу зросли морально-етичні показники позитивного ставлення до природи. Це проявлялося в їх ставленні до рослин на навчально-дослідній ділянці, усвідомленні необхідності норм поведінки в природі під час екскурсій та у повсякденній поведінці.

Участь у загальношкільних екологічних виховних заходах посилила активність учнів експериментального 4-А класу, сприяла виробленню в них власної життєвої позиції щодо охорони довкілля.

В результаті експериментального виховання змінилася чисельність учнів і співвідношення з різними рівнями ставлення до природи, що видно з таблиці 2.

Таблиця 2

Як бачимо, значно зросло число учнів з високим рівнем позитивного ставлення до природи (на 9%). Ми пояснюється це значною дієвістю природничих знань, отриманих учнями в результаті спілкування з природою найближчого оточення. Збільшилося число учнів із середнім рівнем позитивного ставлення до природи, що виявилося у зростанні інтересу учнів до об'єктів природи (на 11%), зменшилось число четвертокласників із низьким рівнем позитивного ставлення до природи. Незадовільними залишились екологічні переконання 18% учнів, що пояснюється низьким загальним рівнем успішності та громадської активності цих школярів.

Отже, можемо зробити висновок, що розроблені нами уроки серед природи на основі народознавчого матеріалу, завдань для фенологічних спостережень сприяють підвищенню ефективності екологічного виховання четвертокласників, формуванню у них чуйного ставлення до рослин і тварин, тобто закладає основи екологічної культури молодших школярів.

ВИСНОВКИ

Один із принципів екорозвитку сучасного суспільства наголошує, що екологічна безпека тісно по в'язана з рівнем культури, освіченості та вихованості людей у цьому суспільстві [ ]. Разом з тим зростання актуальності проблем формування та реалізації концепції стійкого розвитку в Україні гостро ставить питання про якісне поліпшення екологічної освіти і виховання українців. «Уся державна система управління охороною довкілля відчуває гостру потребу у кваліфікованих фахівцях, які швидко сприймають нові вимоги еколого-економічної політики, здатні компенсувати екологічну неосвіченість керівників різного рівня і ефективно вирішувати сучасні екологічні проблеми», - говориться у Концепції екологічної освіти в Україні [ ]. Підготовка таких фахівців можлива лише за умови подальшого вдосконалення всієї системи екологічного виховання та освіти. Шкільний етап - дуже важлива ланка неперервної екологічної освіти. Він ґрунтується на позитивному емоційному досвіді спілкування з природою, розвиваючи початкові уявлення про світ, закладені в дошкільний період. Водночас шкільний етап є базою для подальшого розвитку і поглиблення екологічної освіти. Найважливішим, на думку психологів, є формування екологічної свідомості людини у початковій школі, бо молодший шкільний вік найбільш сенситивний для формування суб'єктивно-етичного ставлення до природи.

З огляду на підвищену емоційну чутливість молодших школярів у початкових класах перевага надається емоційно-естетичному сприйняттю природи, розвитку естетичних (красиво), інтелектуальних (цікаво), гуманістично спрямованих почуттів (рослини і тварини теж живі організми і мають право на існування) у ставленні до природи. Разом з тим основа екологічної свідомості - це елементарні знання про природу: (орієнтування в найближчому оточенні; усвідомлення життєво необхідних потреб живих істот; ознайомлення з елементарними відомостями про взаємозв'язки живої і неживої природи, значення її в житті людини).

Альтернативою, яка дозволяє знайти шляхи вирішення екологічних проблем, є екоцентричний тип екологічної свідомості, який саме і характеризується психологічним входженням людини у світ природи, суб'єктивним характером сприйняття природних об'єктів та прагненням до непрагматичної взаємодії з ними.

Отож, на основі проведеного дипломного дослідження вважаємо, що реалізації ідей екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства сприяє інтеграція його з народознавством, адже навчальний курс “Я і Україна” - глибоко національний не тільки за змістом (значну частину його обсягу складають українознавчі знання), а і за формами навчання.

Експериментально-дослідне проведення уроків природознавства з використанням народознавчого матеріалу системного цілеспрямованого фенологічного спостереження за живою і неживою природою показало, що:

1.В результаті такого звернення до емоційно насиченого, практично спрямованого матеріалу маємо позитивні результати: зросли морально-етичні показники позитивного ставлення молодших школярів до природи. Це проявлялося в їх бережливому ставленні до рослин на навчально-дослідній ділянці, усвідомленні необхідності норм ековідповідної поведінки в природі під час екскурсій та у повсякденній поведінці.

2.Особлива роль у формуванні взаємин дітей з природою належить методу спостереження. Він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з реальними об'єктами природи, отже дає реалістичні знання про об'єкти і зв'язки між ними, крім того у результаті спостережень:

- розвиваються аналізатори - зір, дотик, слух, нюх, смак;

- розвивається мова;

- нові знання, що їх набувають діти, дають поштовх для пізнавальних інтересів;

- екологічне виховання через безпосереднє засвоєння дітьми доступних їх розумінню залежностей у природі;

- формування любові до рідного краю [ ].

Систематичності і результативності спостережень дітей за природою, формуванню розуміння різнопланових взаємозв'язків між її об'єктами сприяють фенологічні спостереження.

3.Слід широко використовувати з метою екологічного виховання молодших школярів, формування їх екологічної культури можливості народознавчого підходу до вивчення природи на уроках природознавства, а саме:

- організацію уроків серед природи у поєднанні з вивчення народного агрокалендаря;

- використання виховних можливостей вивчення народних обрядів, культів у позакласній роботі з природознавства;

- широке застосування народознавчого матеріалу (народних прикмет завбачення погоди, приказок, прислів'їв, загадок про природу, народних пісень, казок, забавлянок тощо) на кожному уроці природознавства (із врахуванням дидактичної, виховної і розвивальної мети уроку).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Байбара Т.М., Коваль Н. С. Вибір методів вивчення нового матеріалу на уроках природознавства // Початкова школа. - 1990. - № 9. - С. 35.

2. Василенко В.А., Фоломкіна М.О. Природа як засіб розумового виховання у творчій спадщині В. О.Сухомлинського// Поч. школа. - 1986. - №9 - С. 65.

3. Варзацька Л.М. Уроки мислення серед природи. //Початкова школа. - 1991. - №5. - С.11-25.

4. Варзацька Л.М. Уроки мислення серед природи. //Початкова школа. - 1991. - №5. - С.29-46.

5. Вербицький В.В. Шляхи залучення школярів до позашкільної юннатської роботи. // Початкова школа. - 19 95. - №1. - С. 30.

6. Волкова А. С. Екологічне виховання школярів. К.: Знання, 1985. - С. 20-30.

7. Гордієнко І. Природоохоронна освіта в школі. Посібник для вчителів.-К.: Рад. школа, - 1981.

8. Гриньова Є. О. Завдання екологічного змісту в курсі природознавства. //Початкова школа. - 1990. - №7. - С.44.

9. Дерев'янко В.О. Екологічне виховання учнів// Початкова школа. - 1989. - №11 - С. 25.

10. Державний стандарт початкової загальної освіти //Початкова освіта. - 2006. - №2. - С.29-31.

11. Экологическое образование школьников/Под ред. И.Д.Зверева, И.Т.Суравегиной. - М., 1983. - С.4, 43.

12. Запорожан З. Є. Природоохоронне виховання молодших школярів. // Початкова школа. - 1987. - №1. - С. 52.

13. Зверев И.Д. Екология в школьном обучении: Новый аспект образования. - М., 1980. - С.9.

14. Зверев И.Д. Экологическое образование и виоспитание школьников как новая область педагогической теории и школьной практики. - В кн..: Проблемы экологического образования и воспитания в средней школе: Тезисы докладов Всесоюзной конференции. - Таллин, 1980. - ч.І. - С.6-7.

15. Зотова О. Організаційно-педагогічні форми та методи позаурочної роботи//Рідна школа. - 2001. - №6. - С.8-9

16. Каропа Г.Н. К созданию методики экологического образования школьников. - Вопросы психологии. - 19 95. -№1. - С. 69-73.

17. Кмець А.М. Ігри екологічного спрямування для молодших школярів.// Початкова школа. - 1992. - №2. - С. 38.

18. Коваль Н.С. Природознавство в початкових класах. - К.: Вища школа. 1991. - С. 56-80.

19. Коваль Н. С. Резерви підвищення ефективності навчання природознавства. // Початкова школа. - 1995. - №3 - С. 56-80.

20. Ковальчук Г. В. Екологічне виховання школярів.// Початкова школа. - 1995. - №10-11 - С. 10-11.

21. Кравченко С.М., Костицький М.В. Екологічна етика і психологія людини. Л.: Світ, 1992. - №10-11. - С. 10-11

22. Крюкова Г. В. Природа і духовний світ дитини.// Початкова школа. - 1995. - №10 - С. 35.

23. Курдидик С.В., Кавчак В. С. Підвищувати ефективність екологічного виховання. //Початкова школа. - 1987.-№ 12 - С. 51.

24. Лисенко Н. В. Екологічне виховання школярів. - К.: Освіта, 1993. - С. 7-19.

25. Лозова В.І. Позанавчальна пізнавальна діяльність та її вплив на формування особистості школяра// Управління школою. - 2002. - №10.

26. Луцик Д.В. Теорія національного виховання. - Дрогобич, 1997.

27. Мельничук П.Д. Гурткова робота в початкових класах. //Юний натураліст. - 1990 - №9. - С. 25-34.

28. Нарочна Л. В. Методика викладання природознавства. Вища школа, 1990. - с. 160-174.

29. Нечипоренко В.X. Про досвід використання виховних можливостей природи. //Початкова школа. - 2007. - № 2, 3,4, 11.

30. Отношения школьников к природе/ Под. ред. И.Д, Зверева, И.Т. Суравегиной. - К.: Радянська школа. - 1986.

31. Півнюк Н. О. Казки про природу. // Початкова школа. 1988. - №11. - С. 29.

32. Писарчук Є.А., Кухта Л.М. Екологічне виховання школярів. К.: Радянська школа, 1990. -С. 5-17.

33. Прокопенко Л. І., Картель М. В. Загадки і кросворди про природу.// Початкова школа. - 1989. - №2. С. 28-33.

34. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. - К.: Початкова школа. - 2001. - 293 с.

35. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи. - К.: Початкова школа. - 2003. - 293 с.

36. Процюк А. Т. Розвиток пізнавальної активності і творчості дітей засобами природознавства. //Початкова школа. - 1991. - С. 16-21.

37. Пустовіт Н. О., Плечова 3. Н. Екологічні задачі, ігри та вікторини. К.: Наукова думка. - 1995.

38. Слєпухов М.І. Педагогіка школи. : Альтернатива. - 2004

39. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. - К.: Освіта, 1993.

40. Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5-ти томах. - К: Вища школа, 1976. - Т.1. С. 511.

41. Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5-ти томах. - К: Вища школа, 1977. - Т.З. С. 300.

42. Юрович В.А. Загадки про природу. // Освіта - 1993. -30 вересня.

43. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: навчальний посібник. - К.: Вища школа. - 1993.

Размещено на Allbest.ru