Дослідження останніх років показують, що близько 30-35% дітей приходить в 1-ий клас з тими чи іншими відхиленнями у стані здоров'я. Серед випускників шкіл вже більше 80% не можна назвати абсолютно здоровими. Напрошується висновок, що освітні установи здоров'я дітям не додають, а навіть навпаки. Звичайно, проблема охорони здоров'я дітей та підлітків - проблема комплексна, і зводити всі аспекти її тільки до навчального закладу було б неправильно. Але в той же час аналіз структури захворюваності учнів переконливо показує, що в міру навчання в школі зростає кількість хвороб дихальних шляхів, патологій органів травлення, порушення постави, захворювань очей, прикордонних нервово-психічних розладів. Подібні стану здоров'я не тільки результат тривалого несприятливого впливу соціально-економічних і екологічних чинників, а й низки таких педагогічних чинників, як:

- Стресова тактика авторитарної педагогіки;

- Інтенсифікація навчального процесу (постійне збільшення темпу та обсягу навчального навантаження);

- Ранній початок дошкільного систематичного навчання;

- Невідповідність програм і технологій навчання функціональним і віковим особливостям учнів, недотримання елементарних фізіолого-гігієнічних вимог до організації навчального процесу;

- Недостатня кваліфікація педагогів у питаннях розвитку та охорони здоров'я дитини;

- Масова безграмотність батьків у питаннях збереження здоров'я дітей;

- Суттєві недоліки в діючій системі фізичного виховання і в роботі медичних служб.

У зв'язку з цим одним з пріоритетних завдань системи освіти має стати створення умов для збереження і зміцнення здоров'я дітей, формування у них ставлення до здоров'я як до головної людської цінності. [22]

Основними напрямами охорони і зміцнення здоров'я учнів є:

- Формування цінності здоров'я і здорового способу життя у діяльності освітньої установи;

- Нормалізація навчального навантаження;

- Підготовка і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

- Розробка і впровадження інноваційних програм, спрямованих на охорону і зміцнення здоров'я дітей, їх повноцінний розвиток;

- Створення адаптивної освітнього середовища для дітей, що мають обмежені можливості здоров'я і проблеми у розвитку;

- Створення системи та механізмів спільної діяльності школи та сім'ї з формування культури здорового способу життя учнів, їх батьків, педагогів.

Отже, здоров'я людини залежить від багатьох чинників: спадкових, соціально-економічних, екологічних, діяльності системи охорони здоров'я. Але особливе місце серед них займає образ життя людини.

Здоровий спосіб життя створюється і в сім'ї, і в школі. Під загальним контролем повинні бути навчальне навантаження, режим дня, харчування, рухова активність, що гартують процедури, нервові навантаження, психологічний клімат вдома, в школі і в класі, взаємини батьків і дітей, учнів і вчителів, види і форми дозвілля, розваги та інтереси. [23]

Неправильно організована праця школярів може принести шкоду здоров'ю. Тому велике значення має налагодження раціонального способу життя.

Людина, яка вміє зі шкільної пори правильно організувати режим своєї праці і відпочинку, в майбутньому надовго збереже бадьорість і творчу активність. Здоровий спосіб життя формується всіма сторонами і проявами суспільства, пов'язаний з особистісно-мотиваційним втіленням індивідом своїх соціальних, психологічних та фізіологічних можливостей і здібностей. Від того, наскільки успішно вдається сформувати і закріпити у свідомості принципи і навички здорового способу життя в молодому віці, залежить в подальшому вся діяльність, що перешкоджає розкриттю потенціалу особистості.

За сучасними уявленнями в поняття здорового способу життя входять наступні складові:

- Відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин);

- Оптимальний руховий режим;

- Раціональне харчування;

- Загартовування;

- Особиста гігієна;

- Позитивні емоції.

Як вважає С.В. Попов склалася система шкільної освіти не формує належної мотивації до здорового способу життя. Дійсно, більшість людей знають, що палити, пити і вживати наркотики шкідливо, але дуже багато дорослих прихильні цим звичкам. Ніхто не сперечається з танемо, що треба рухатися, загартовуватися, але більшість дорослих людей ведуть малорухомий спосіб життя. Неправильне, нераціональне харчування призводить до збільшення кількості людей з надмірною вагою і всіма витікаючими наслідками. Труднощі сучасного життя залишають дуже мало місця для позитивних емоцій. [24]

Викладене дозволяє зробити висновок про те, що "знання" дорослих людей про здоровий спосіб життя не стали переконаннями, що немає мотивації до турботи про власне здоров'я.

Однією зі складових здорового способу життя є відмова від руйнівників здоров'я: куріння, вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин. Про наслідки для здоров'я, які виникають в результаті цих пристрастей існує велика література. Якщо говорити про школу, то дії вчителя повинні бути направлені не на те, щоб школяр кинув палити, вживати спиртні напої та наркотичні речовини, а на те, щоб школяр не почав цього робити. Інакше кажучи, головне - профілактика.

Корисні звички допомагають формуванню гармонійно розвиненої особистості, шкідливі, - навпаки, гальмують її становлення. Звички надзвичайно стійкі.

Гегель підкреслював, що звички роблять людину їх рабом. Тому в шкільному віці важливо виробити в себе корисні звички і рішуче боротися зі шкідливими, що загрожують перейти в пороки.

Корисними звичками можна назвати прагнення до регулярного підвищення знань, до занять фізичними вправами, а також до таких прекрасним формам проведення вільного часу, як читання, відвідування театрів, кіно, прослуховування музики. Всі ці форми дозвілля, природно в розумних параметрах часу, збагачують людину, роблять життя цікавішим, сприяють самовдосконаленню.

Однак у шкільні роки виникає чимало і шкідливих звичок. До них можна віднести нераціональний режим дня, нерегулярну підготовку до занять. Але найбільш шкідливими є куріння і зловживання спиртними напоями. Ці звички можуть непомітно перерости в порок, здатний зіпсувати життя людини.

Завдання педагогів полягає, по-перше, довести до відома дітей інформацію про ту шкоду, яку завдає питуща людина свого здоров'я та здоров'я своїх близьких (в першу чергу - дітей), а по-друге, розповісти учням про суть алкоголізму. [27]

Режим дня - одне з основних умов здорового способу життя. Чітке виконання хоча б протягом декількох тижнів заздалегідь продуманого і розумно складеного розпорядку дня допоможе школяреві виробити в собі динамічний стереотип. Його фізіологічна основа - формування в корі великих півкуль певній послідовності процесів збудження і гальмування, необхідних для ефективної діяльності.

Організація раціонального режиму дня (додаток №1, додаток №2) повинна проводитися з урахуванням особливостей роботи конкретного вищого навчального закладу (розкладу занятті), оптимального використання наявних умов, розуміння своїх індивідуальних особливостей, у тому числі і біоритмів.

Першорядне значення для кожного з нас мають наявність певних цілей, потреб, цікавою і корисною для суспільства діяльності, уміння налагодити правильний, раціональний режим дня.

Крім розумного розпорядку дня виділимо такі складові частини раціонального способу життя школяра, від дотримання яких залежать успіх в навчанні і хороше здоров'я: гігієна розумової праці, правильне харчування, сон, оптимальна рухова активність, позбавлення від шкідливих звичок. [29]

Висновки до першого розділу

Виконання дітьми ранкової гігієнічної гімнастики має велике значення для їх гармонійного і духовного розвитку. Вона є необхідним додатком до уроків фізичної культури, фізкультурно-оздоровчих і спортивних занять в яких діти приймають безпосередньо участь. Ранкова гігієнічна гімнастика повинна займати одне з провідних місць у системі заходів спрямованих на зміцнення здоров'я, прищеплення життєво необхідних навичок і вмінь, стати одним з основних засобів формування основ фізичної культури молодшого учня.

Щоденне виконання спеціально підібраних вправ, особливо вранці, зміцнює м'язи, збільшує рухливість суглобів, розвиває силу гнучкість та спритність, покращує координацію, формує школу рухів і робить їх точними.

Вправи ранкової гігієнічної гімнастики при правильному виконанні привчають правильно дихати, розвивають дихальну систему, зміцнюють серцево-судинну та кістково-м'язові системи, розвивають загальну витривалість.

Заняття фізичними вправами особливо корисні у ранкові години, в період переходу від сну до активного стану. Окрім безпосередньої м'язової радості, яка супроводжує заняття, вони "заряджають” дитину енергією та емоціями, прискорюють настання високого стану фізичної і розумової працездатності [30].

Поки людина спить, відпочивають не лише м'язи, а перш за все нервові клітини. Знижується інтенсивність всіх систем організму. Все це нормальна фізіологічна реакція організму, яка характеризує відпочинок. Прокинувшись набуття активного стану вдається організму за 2-3 години. Але цей період можна скоротити до 20-30 хвилин, і цьому якнайкраще сприяє ранкова гігієнічна гімнастика.

За твердженням [40; 54] фізіологічний механізм цього явища полягає в тому, що при виконанні фізичних вправ з рецепторів м'язів, сухожилків і шкіри до мозку надходять потоки імпульсів, які підвищують збудливість центральної нервової системи, збудливість нервових центрів. На активний робочий режим серцево-судинної і дихальних систем впливає прискорений рух міжклітинної рідини, що сприяє прискореному виділенню продуктів розпаду організму та шлаків. Кисень та поживні речовини в достатній кількості поступають до всіх систем та органів організму, з'являється відчуття комфорту, легкості тіла, енергійності рухів.

У молодшому шкільному віці поки окостеніння знаходиться ще в активній фазі вправи ранкової гігієнічної гімнастики є цінним засобом, що сприяє формуванню правильної постави, запобігає викривленням хребта. Життєва необхідність виконання фізичних вправ особливо зростає у період навчання дітей. У цей час діяльність школяра пов'язана з тривалим перебуванням у приміщенні та значними розумовими навантаженнями, що обмежують дитину в русі.

Як показують дослідження [46], заняття фізичними вправами сприяють не лише їхньому фізичному розвитку але і позитивно впливають на розумовий розвиток, сприяють їхньому моральному, естетичному та трудовому вихованню, допомагають підвищити якість навчання. Кілька фізичних вправ, що їх діти виконують зранку допомагають добре організувати початок робочого дня, підвищують працездатність учнів на цілий день, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, що вивчається на уроках фізичної культури. Виконання фізичних вправ окрім іншого розвиває мислення дитини, сприяє швидкому прийняттю рішень. Хто має краще розвинуті фізичні можливості той може кращих результатів досягнути в інтелектуальній сфері.

Для деяких дітей які не використовують інших форм фізичного оздоровлення, ранкова гігієнічна гімнастика залишається тим одним засобом фізичного тренування, збереження гнучкості, сили та інших фізичних якостей. Вона допомагає вихованню сили волі: перемогти себе, почати і не зупинятись - важливий крок до шляху гармонії і здоров'я [53].

На превеликий жаль проблема впровадження в побут молодших школярів ранкової гігієнічної гімнастики, на сьогоднішній день не знайшла кінцевого вирішення, що вимагає кардинального перегляду такого стану речей [15,22].

Ранкова гімнастика займає важливе велике місце у всій системі заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, прищеплення життєво необхідних навичок і є одним із основних засобів впровадження фізичної культури в повсякденний побут учнів молодших класів. Щоденне виконання фізичних вправ зміцнює м'язи, збільшує рухливість суглобів, розвиває силу і гнучкість. Вдосконалюючи руховий досвід засобами гігієнічної гімнастики рухи стають точними і пластичними, розвивається координація, спритність і гнучкість, та пластичність. Виконуючи гімнастичні вправи зранку учні привчаються правильно дихати під час фізичних навантажень, а вправи з бігу і стрибків покращують рівень витривалості, що значно впливає на серцево-судинну систему.

2.2 Фізкультхвилинки під час уроків як частина процесу формування ЗСЖ