Соціально-педагогічна робота з обдарованими дітьми старшого шкільного віку в умовах сучасної загальноосвітньої школи

Обдарованість як сукупність природних задатків та одна з передумов формування здібностей. Обґрунтування комплексу форм і методів соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми. Особливості розвитку розумової діяльності у старшому шкільному віці.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.03.2015
Размер файла 144,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Школярам властива середня емоційна збудженість, особливо вона виражається у хлопців (8-13 балів). Властивість людини, що характеризує зміст, якість і динаміку її емоцій та почутті - одна з основних складових темпераменту. Вона проявляється у 20 дітей.

Дітям властивий темп реакції, особливо це помітно у хлопців (14-19 балів). Це помітно у 22 дітей. Це швидкість руху, мови, тип темпераменту. Також у дітей розвинута середня (14-20 балів) і низька (9-13 балів) активність, яка найбільше проявляється у хлопців. Вона властива 18 дітям.

Аналізуючи отримані дані групи Е, ми зробили висновок, що, як і в групі К, 21 дитині притаманна висока екстраверсія.

5 піддослідним властива висока ригідність, найбільш притаманна вона хлопцям (8-10 балів).

Також, було виявлено, що 11 учням властива середня емоційна збудженість, особливо вона виражається у дівчат (10-13 балів).

Що стосується темпу реакції, то вона особливо помітна у хлопців (14-19 балів). Це помітно у 22 дітей. У дітей розвинута середня (5-8 балів) і низька (0-5 балів) активність, яка найбільше проявляється у хлопців. Вона властива 3 дітям.

Отже, ми дійшли такого висновку, що проведені нами методики допомогли виявити відвертість, активність, темп реакції, емоційне збудження, екстраверсію, ригідність, інтереси, схильності, навички дітей, завдяки чому ми змогли підібрати комплекс форм та методів роботи з обдарованими дітьми старшого шкільного віку.

З цією ж нами було проведено анкетування, яке мало на меті визначити інтереси дітей групи К та групи Е.

1) Як Ви вважаєте, чи може телебачення, Інтернет повністю замінити книги та допомогти у самовихованні?

Група К: 80% - так; 20% - ні.

Група Е: 60% - так; 40% - ні.

2) Чи любите Ви займатися однією і тією ж справою щодня не пізнаючи чогось нового?

Група К: 50% - так; 50% - ні.

Група Е: 54% - так; 46% - ні.

3) Чи цікавитесь Ви вивченням різних мов, читанням творів, що написані іноземними мовами?

Група К: 57% - так; 43% - ні.

Група Е: 53% - так; 47% - ні.

4) Чи любите Ви читати літературу, яка стосується талановитих та геніальних людей?

Група К: 86% - так; 14% - ні.

Група Е: 77% - так; 23% - ні.

5) Як Ви обираєте літературу для читання?

6) Чи часто Ви самостійно займаєтесь різними видами художньої творчості?

Група К: 69% - так; 31% - ні.

Група Е: 65% - так; 35% - ні.

Проаналізувавши тестування ми зробили висновок, що у групах Е діти найбільше схильні до творчості, самопізнання та самовдосконалення. Працюючи з дітьми старшого шкільного віку, а саме з 9 класами необхідно організовувати індивідуальну роботу з популяризації читання літератури, розвивати та вдосконалювати форми і методи масової роботи, залучати дітей до різних видів художньої творчості.

Проведений нами аналіз результатів дослідження свідчить про те, що педагогам необхідно правильно організовувати пізнавальні процесу учнів, налаштовувати до самовиховання, до розвитку своїх індивідуальних схильностей та можливостей. Також, необхідно приділяти велику увагу пошуку цілеспрямованих новітніх технологій популяризації літератури, які забезпечують формування в учнів щоденної потреби у читанні книг, з метою пізнання для себе щось нового та цікавого для саморозвитку особистості.

2.2 Впровадження комплексу форм і методів соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми старшого шкільного віку

Теоретично дослідивши проблему «Соціально-педагогічна робота з обдарованими дітьми старшого шкільного віку в умовах сучасної загальноосвітньої школи», можна зробити висновок, що дана проблема потребує експериментальної перевірки.

Основне, як не дивно, саме в цей період зберегти та розвинути оригінальність, нестандартність мислення учня, широко використовуючи методичний арсенал учителя. Взаємодія між навчально-виховним процесом та системою позакласної та позашкільної роботи дає можливість формуванню цілеспрямованості в обдарованої особистості.

1. Проведення ігор та турнірів.

З метою з'ясування, які знання мають учні, як орієнтуються в кругообігу подій, як у них розвинені мислення, кмітливість, увага, бажання ще більше знати, ми запропонували у позакласній роботі з дітьми старшого шкільного віку провести гру «Найрозумніший», яка складається з 3-х турів і містить питання, які стосуються різних галузей наук та турніру «Екологічний бумеранг».

Запропоновані нами ігри-турніри обов'язково мали передбачати активну взаємодію, що й визначає її комплексний характер. Гра стимулює дитину, сприяє нагромадженню її досвіду, прояву ініціативи і самодіяльності. Вона цілісно впливає на моральний розвиток особистості школяра старшої школи. У ході гри розвиваються окремі інтелектуальні якості, набуваються знання, розвивається пізнавальна активність старшокласників, формується мотивація навчання, наполегливість, ініціатива у досягненні цілей, проявляється творча активність, пошукові потяги. Також виробляється інтерес до навчання, прагнення пізнати нове, самостійність, послідовність мислення, розвивається пам'ять, спостережливість, увага.

2. Постановка шкільних вистав

Ми пропонуємо сценарій шкільної вистави, який спрямований на розвиток творчих здібностей дітей старшого шкільного віку.

3. Масові фізкультурно-оздоровчі і спортивні заходи.

Ними передбачається:

а) організація систематичних занять з різних видів спорту за інтересами учнів;

б) проведення масових спортивних змагань з різних видів спорту.

4. Створення гуртків.

1. Вокальний гурток.

2. «Люби та знай рідний край».

3. «Поетична, калинова, моя рідна мова»(юні мовознавці).

4. «Математична скарбничка» (юні математики).

Методи роботи з обдарованими дітьми - проблемні запитання. При вивченні різних тем з предмету підбираються проблемні запитання, на які учень у підручнику готової відповіді не знайде. При цьому для вірної відповіді учню потрібно ще застосувати знання з вивчених раніше розділів. Ще в запитання закладається якась проблемна ситуація, розв'язати яку потрібно неординарним способом. Побудова гіпотез - ще один метод у роботі з обдарованими дітьми старшого шкільного віку. Учні висувають власні гіпотези щодо вирішення наукового завдання. Роблять свої припущення, що можуть стати темою дослідження.

«Виділяти найкраще» - цей метод, відомий як «ефект Розенталя» або ефект Пігмаліона - психологічний феномен, який полягає в тому, що очікування особистістю реалізації пророцтва багато в чому визначають характер її дій та інтерпретацію реакцій оточуючих, що й провокує «само здійснення пророцтва».

Форми роботи з обдарованими дітьми - інтерактивне навчання: «запитання - відповідь». Для цього клас поділяється на декілька груп. Кожна група одержує завдання прочитати текст з підручника і скласти запитання до нього. Коли учень замислюється над постановкою запитання, то в його уяві має бути варіант відповіді, це розвиває логічне мислення. Ланцюжок «запитання - відповідь» сприяє тому, що відповідь породжує нове запитання. Така методика роботи допомагає дитині формулювати певні умовиводи, висловлювати свої думки, доходити правильних висновків.

Ще однією формою роботи є «інформаційно-пізнавальна суперечність». Характерна особливість полягає в тому, що елементами є істинні, але, на перший погляд, суперечливі судження.

Прийом «Незавершене рішення» - за його допомогою можна визначити рівень пізнавальної активності. Наприкінці уроку вчитель пропонує учням виконати завдання творчого характеру і попереджає, що рішення виявиться досить цікавим і несподіваним. Після обговорення висунутої проблеми учні починають роботу, але не встигають виконати завдання до закінчення уроку. Вчитель, не фіксуючи увагу на тому, що завдання повинно бути завершено, перевіряє його наявність і якість виконання на наступному уроці.

5. Участь у масових тематичних заходах.

Нами були запропоновані такі заходи як: участь у літературних вечорах, оглядах-конкурсах художньої, технічної та інших видах творчості, зустрічі з ученими, науковими працівниками, людьми, які працюють у сфері інтересів учнів, участь у різноманітних науково-практичних конференціях, творчі тренінги, теле-, радіо вікторини, інтелектуальні марафони, факультативи, участь в олімпіадах (шкільних, міських, обласних, всеукраїнських з різних предметів).

2.3 Аналіз проведеного дослідження

Аналіз та узагальнення отриманих результатів показали, що майже 90 % дітей, з якими проводилася експериментально-дослідна робота, мають прояви обдарованості. Проводячи методику «Карта інтересів», ми дізнались, що діти, з якими проводилась дослідницька робота, схильні до музичної творчості (майже 50%), також, за допомогою методики В. Русалова, ми дізналися, що багатьом учням старшого шкільного віку притаманна відвертість, середня емоційна збудженість, висока екстраверсія та ригідність.

Проаналізувавши два класи, ми зробили висновок, що майже 70% дітей характерна художня та інтелектуальна обдарованість. Після проведення експериментальної роботи було зроблено висновок, що розвиток особистості обдарованої дитини є невід'ємною складовою соціально-значущої проблеми, щоб забезпечити оптимальні умови для самоактуалізації обдарованих дітей, яку нині вирішує наше суспільство. Для успішного розв'язання зазначеної проблеми важливо враховувати всі ті як позитивні, так і негативні фактори, що впливають на розвиток обдарованих дітей. Як свідчать наші дані, передусім необхідно досліджувати вплив на обдарованих дітей тих соціально-психологічних факторів, які сприяють їх особистісному розвитку та самореалізації.

В нашій експериментальній роботі ми теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити комплекс форм і методів соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми та їх вплив на саморозкриття обдарованості, розвиток індивідуальних здібностей, визначення рівню обдарованості у дітей, та їх підготовки до життя.

Завдяки запропонованому комплексу форм і методів соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми в умовах загальноосвітньої школи ми довели, що розроблений нами комплекс позитивно впливає на розкриття розумових можливостей дітей та допомагає визначити умови, за яких пересічні учні змогли б у повній мірі виявити природні психологічні можливості і досягти найвищого рівня свого розвитку, та завдяки яким ми мали можливість діагностувати потенційні задатки та здібності дітей та обґрунтувати імовірність їхнього розвитку до рівня обдарованості.

У другому розділі ми провели експериментальну перевірку комплексу форм і методів соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми в умовах загальноосвітньої школи.

На експериментальному етапі ми провели методику «Карта інтересів» та визначили схильності учнів старшого шкільного віку. Була проведена методика В. Русалова, з метою визначення темпераменту дітей та анкетування, яке мало на меті визначити чи схильні діти старших класів до самоосвіти, їх уподобань. Нами було запропоновано форми і методи роботи з обдарованими дітьми старшого шкільного віку, а саме: інтерактивне навчання - «запитання - відповідь». Для цього класу необхідно поділитися на декілька груп. Кожна група одержує завдання прочитати текст з підручника і скласти запитання до нього, «інформаційно-пізнавальна суперечність», характерна особливість полягає в тому, що елементами є істинні, але, на перший погляд, суперечливі судження, «незавершене рішення» - за його допомогою можна визначити рівень пізнавальної активності.

Порівнявши результати групи Е та групи К, ми дійшли такого висновку, що впроваджений нами комплекс форм та методів роботи, який був проведений в групі Е (9 б клас), сприяв нагромадженню досвіду, прояву ініціативи і самодіяльності, морального розвитку особистості, розвитку окремих інтелектуальних якостей, розвитку пізнавальної активності старшокласників, формуванню мотивації навчання, наполегливості, ініціативі у досягненні цілей.

Ми зробили висновок, що в основі ефективної роботи з обдарованими дітьми повинні лежати такі принципи: гуманізму і демократизму; індивідуалізації і диференціації; добровільності; взаємоповаги; особистісного підходу; адекватності віку; зацікавленості; орієнтації на досягнення успіху.

Висновки

Від природи люди ґрунтовно розрізняються, зокрема, за своїми талантами. Слід відмітити, що не дивлячись на велику, довгу та часом широку історію вивчення обдарованості на заході і в нашій країні, власне, термінологія, ще не установилася. Поняття «обдарованість» має кілька різних значень: як уява про спадкоємні передумови, про рівень розумового розвитку, що характеризує кожну людину, тощо. Отже, обдаровані діти характеризуються порівняно високим розвитком мислення, розвинутими навичками самоконтролю, високою працездатністю. Їм властива висока розумова активність, підвищена схильність до розумової діяльності, неординарність, свобода самовияву, багатство уяви, сформованість різних видів пам'яті, швидкість реакції.

Вони завжди виявляють уважність, зібраність, готовність до напруженої праці, що переростає в працелюбність, в потребу працювати безупинно, без відпочинку. Мислення їх відзначається високою оперативністю. Коло їх пізнавальних інтересів не обмежується однією проблемою, постійно розширюється, що є стимулом розумової активності.

Робота з обдарованими відчувається за спеціальними програмами, які акцентують увагу на певних сильних сторонах особистості, або на слабких, посилюють сильні сторони, щоб компенсувати слабкі.

Як показали дослідження, що частина дітей є обдарованими, але в них є різні інтелектуальні дані. Але є і такі діти в яких є всі прояви обдарованості, але вони свої знання бояться показати. Рівень обдарованості кожної дитини є неоднаковими. Це залежить від умов в яких дитина виховувалася.

Висунута нами гіпотеза була підтверджена, яка полягала в тому, що запропонований комплекс форм і методів соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми в умовах загальноосвітньої школи позитивно впливає на розкриття розумових можливостей дітей та допомагає визначити умови, за яких пересічні учні змогли б у повній мірі виявити природні психологічні можливості і досягти найвищого рівня свого розвитку, та завдяки яким ми мали можливість діагностувати потенційні задатки та здібності дітей та обґрунтувати імовірність їхнього розвитку до рівня обдарованості.

Проаналізувавши проведену нами теоретичну та практичну роботу, ми визначили суть понять «обдарованість», «обдарована дитина»; розкрили специфіку роботи з обдарованими дітьми; розробили, теоретично обґрунтували та експериментально перевірили комплекс форм та методів соціально-педагогічної роботи з обдарованими дітьми старшого шкільного віку.

Література

обдарований педагогічний шкільний

1. Акімова Н. «Розвиваюче навчання». Матеріали зональної науково-практичної конференції, 1998 р. - М.: Початкова школа, 1999. - С. 349 - 354.

2. Барко В., Тютюнников А. «Як визначити творчі здібності дитини?» - К.: Знання, 1991. - С.128, 164.

3. Волкова Н. «Педагогіка» : навч. посіб. - К. : Академвидав, 2009. - С. 416, 472.

4. Безпалько О. «Соціальна педагогіка в схемах і таблицях». - М.: Центр учбової літератури, 2009. - С. 32 - 34, 76.

5. Давидов В. «Особистість треба виділяти: з чого починається особистість» - М., 1991. - с. 197.

6. Дмитренко Т. «Методологічні основи соціальної педагогіки» - Яресько. - X. : Крок, 2003. - С. 32.

7. Дубровіна І. «Робоча книга шкільного психолога» - М.: Просвітлення,1986. - С. 76, 84 - 85.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.