Інтерактивні методи на уроках трудового навчання у 5 класі під час викладання варіативного модуля

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теорії та методики трудового і професійного навчання

КУРСОВА РОБОТА

по дисципліні «Методика трудового навчання»

Тема: Інтерактивні методи на уроках трудового навчання у 5 класі під час викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)»

Студента В.В.Сухар

Керівник канд. пед. наук,

І.В. Андрощук

Хмельницький - 2013 рік



Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади використання інтерактивних методів навчання

1.1 Поняття про інтерактивні методи навчання

1.2 Види інтерактивних методів навчання

1.3 Досвід використання інтерактивних методів на уроках трудового навчання

2. Використання інтерактивних методів під час викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)»

2.1 Аналіз змісту варіативного модуля щодо використання інтерактивних методів навчання

2.2 Система інтерактивних методів навчання

Висновок

Перелік посилань



Вступ

Найважливішими завданнями реформування освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості та формування її фізичного й морального здоров'я. Вирішення цієї проблеми передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту й методів навчально-виховного процесу.

Сьогодні навчальні заклади готові впроваджувати сучасні педагогічні технології, популярними серед яких е комп'ютерне та дистанційне навчання, навчання із залученням інтерактивних методик, навчання за технологією тренінгу.

Сьогодні намітився перехід від авторитарної педагогіки до гуманістичного розвитку особистості, від накопичення знань - до вміння оперувати знаннями, від "одноразової" освіти - до безперервної, від поточної організації навчання - до індивідуальної. Нова парадигма освіти обумовила оновлення фахової освіти. Цей процес є особливо актуальним у зв'язку з кардинальними змінами в освіті, що відбуваються в країнах ближнього і дальнього зарубіжжя.

Вчителі, відчувають потребу у впровадженні таких методик, які б допомогли реалізації особистісного підходу до учня. Саме такий підхід є одним із найважливіших принципів організації навчально-виховної роботи.

Сьогодні вже неможливо викладати урок традиційно, коли у центрі навчального процесу знаходиться вчитель, а учні мовчки сприймають матеріал, слухають пояснення, виконують контрольні завдання, одержують оцінки за ті знання і навики, які набули у процесі навчання. Впровадження інтерактивних методик у викладання уроків дає змогу докорінно змінити ставлення до об'єкта навчання, перетворивши його на суб'єкт. Підхід до учня, який знаходиться у центрі процесу навчання, ґрунтується на повазі до його думки, на спонуканні до активності, на заохоченні до творчості, добре відомий ще з праць Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Шаталова, В. Дяченка, С. Шевченка, Ш. Амонашвілі, І. Абрамова, Н. Борисова, І. Іванова,Д. Кавтарадзе Л. Петровської, О.М Коберника, В. Рибальського, О. Смолкіна, Т. Чепеля та ін. Він полягає насамперед у підвищенні навчально-виховної ефективності занять, і як наслідок - у значному зростанні рівня реалізації принципів свідомості, активності та якості знань, умінь і навичок, які набули учні. Це сприяє не лише глибшому розумінню навчального матеріалу, а й розвитку мислення та мовлення. Інтерактивне навчання у школі передбачає докорінну зміну методичних стереотипів, які сформувалися у вчителів.

Актуальність даної теми обумовлена необхідністю удосконалення та підвищення навчально-пізнавальної діяльності учнів 5 класу з варіативного модуля «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)»

Об'єктом дослідження є використання інтерактивних методів навчання.

Предметом дослідження є система інтерактивних методів з варіативного модуля «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)»

Метою даної курсової роботи є розробити систему інтерактивних методів навчання.

Завданнями курсової роботи є :

1. Проаналізувати в психолого-педагогічній літературі поняття «інтерактивні методи навчання».

2. Визначити види інтерактивних методів навчання.

3. Проаналізувати досвід використання інтерактивних методів на уроках трудового навчання.

4. Охарактеризувати використання інтерактивних методів під час викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)».

5. Розробити систему інтерактивних методів для варіативного модуля «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)».

1. Теоретичні засади використання інтерактивних методів навчання

1.1 Поняття про інтерактивні методи навчання

Процес навчання - не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Адже куди важливіше навчити, ніж просто розповісти. Цей процес потребує напруженої розумової роботи підлітка та його власної активної участі в цьому процесі. Цю мету і переслідує застосування інтерактивних технологій.

Інтерактивні методи - це порівняно новий, творчий, цікавий підхід до організації навчальної діяльності учнів.

Слово “інтерактив” походить від англійського слова “interact”. “Inter” - це взаємний, “act” - діяти. Інтерактивний - здатний взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, комп'ютером) або з будь-ким (людиною). Суть такого навчання полягає в тому, що учні перетворюються на активних учасників навчального процесу, вступають в співпрацю з учителем та однокласниками. На інтерактивному уроці учитель використовує спеціальні інтерактивні прийоми, які дозволяють йому залучати до роботи більшу частину класу, ніж за традиційних активних чи пасивних методів навчання. [1,c.60]

Науковці виділяють наступні принципи інтерактивного навчання:

1. Принцип активності. Означає, що для досягнення поставлених цілей кожен учень повинен брати активну участь у процесі спілкування та активно взаємодіяти з іншими.

2. Принцип відкритого зворотнього зв'язку, сутність якого полягає в обов'язковому висловленні членом чи всіма членами групи думок, ідей чи заперечень щодо поставлених завдань. Саме завдяки активному використанню зворотнього зв'язку учасники групи довідуються, як сприймаються іншими людьми їхня манера спілкування, стиль мислення, особливості поведінки. Завдяки цьому принципу відбувається корекція мовлення.

3. Принцип експериментування припускає активний пошук учнями нових ідей та шляхів вирішення поставлених завдань. Цей принцип дуже важливий і як зразок стратегії поводження в реальному житті, і як поштовх до розвитку творчості й ініціативи особистості.

4.Принцип довіри в спілкуванні. Саме на це спрямовано спеціальну організацію групового простору в ході проведення занять: звичайно використовуваний у роботі прийом розташування учня і вчителя по колу обличчям один до одного, для того щоб змінити в учнів стереотипну установку і уявлення про те, як повинні проводитися й організовуватися заняття і яку роль у них повинен грати вчитель.

5. Принцип рівності позицій. Він означає, що вчитель не прагне нев'язати учням своєї думки, а діє разом з ними. В свою чергу, учень має змогу побувати у ролі організатора, лідера.

Нагромаджений вже сьогодні в Україні та за кордоном досві переконливо засвідчує, що інтерактивні технології сприяють інтенсифікації та оптимізації навчального процесу. Вони дозволяють учням:

- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним;

- навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати;

- навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

- моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;

- вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв'язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу;

- знаходити спільне розв'язання діалогу;

- розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт. Проблема інтерактивного навчання й зараз активно розробляється в теоретичному та методологічному аспектах.

М.Кларін, розглядаючи проблеми інтерактивного навчання, стверджує, що «це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка включає конкретні цілі, а саме створення комфортних умов навчання, за допомогою яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання». [4,c.16]

Ю.Фокін, розглядаючи використання інтерактивних методів навчання, дає їм таке трактування: «Інтерактивні методи навчання орієнтовані на більш широку взаємодію учнів не тільки з вчителем, але й друг з другом і на домінування активності учнів в процесі навчання». Він також наголошує та тому, що роль вчителя в інтерактивних уроках зводиться до керування діяльності учнів на досягнення цілей уроку. Вчитель також розроблює план уроку (інтерактивні вправи і завдання, в ході яких учень вивчає матеріал).

Також виділяють критерії готовності вчителів до інтерактивної взаємодії:

– знання психологічних особливостей віку учнів;

– уміння встановлювати контакт з кожним учнем і класом;

– уміння налагоджувати позитивну психологічну атмосферу;

– уміння створювати дух співтовариства;

– володіння методикою організації і проведення інтерактивного навчання та виховання.

Важливим аспектом інтерактивного навчання є почуття групової належності, що дає слабким, невпевненим у собі учням змогу почуватися безпечно, вселяє впевненість у можливості подолання труднощів. Навчання разом дає дітям відчуття суттєвої емоційної та інтелектуальної підтримки. Це відчуття допомагає високо піднятися за рамки їхнього нинішнього рівня знань і вмінь. Використання інтерактивної стратегії змінює роль і функції вчителя ? він перестає бути центральною фігурою і лише регулює навчально-виховний процес, займається його загальною організацією, визначає загальний напрям (готує до уроку необхідні завдання, формулює питання для обговорення у групах, контролює час і порядок виконання наміченого завдання, дає консультації, допомагає в разі серйозних утруднень). [2,c.84]

Як зазначає О. Савченко, «не варто шукати універсальні методи, ефективні для будь-яких ситуацій уроку». Продовжуючи її думку, підкреслимо, що, по-перше, жодний метод не є універсальним, оскільки має свої плюси і мінуси. А, по-друге, ефективність методу визначається не його назвою, а такими факторами, як:

– правильність добору методу (за принципом: у потрібному місці -- в потрібний час);

– дотриманням методики його проведення.

– для ефективного застосування інтерактивних методів, з метою охоплення всього необхідного обсягу матеріалу і глибокого його засвоєння, педагог має ретельно планувати свою роботу:

– використовувати методи, адекватні вікові учнів і їхньому досвідові роботи з інтерактивними методами;

– давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;

– добирати для заняття таку інтерактивну вправу, яка давала б учням «ключ» до засвоєння теми;

– упродовж інтерактивної вправи давати учням час для обмірковування завдання, щоб вони сприйняли його серйозно, а не виконали механічно;

– враховувати темп роботи кожного учня і його здібності;

– на одному занятті використовувати один-два (максимум) інтерактивних методи, а не їх калейдоскоп;

– проводити неквапливе обговорення за підсумками виконання інтерактивної вправи, у тому числі актуалізуючи раніше вивчений матеріал;

– можна акцентувати увагу й на іншому матеріалі теми, якого інтерактивна вправа прямо не торкається;проводити експрес-опитування, самостійні роботи з різних тем, що не розглядалися в інтерактивному завданні.

Правила поведінки при використанні інтерактивних методів:

– у спільній роботі немає «акторів» і «глядачів», всі -- учасники;

– кожний член групи заслуговує, щоб його думка була почута;

– говорити чітко, зрозуміло;

– висловлюватися безпосередньо з теми, уникаючи зайвої інформації;

– уточнювати незрозумілу інформацію за допомогою запитань на кшталт «Чи правильно я зрозумів?» і тільки після цього робити висновки;

– кожний учасник має право на допомогу і зобов'язаний надати

– допомогу тому, хто цього потребує;

– обговорюються не особистості, а ідеї

У ході використання інтерактивних методів вчитель не повідомляє дітям готові істини, рішення, висновки, а організовує навчальний процес таким чином, щоб учні в ході самостійного пошуку ідей та їх обговорення навчали один одного; допомагає створити атмосферу підтримки, взаєморозуміння, терпимості, дружелюбності. Не менш важливою є роль позиції вчителя. Учні мають відчувати його доступність, відкритість у спілкуванні, віру у здібності кожного, довір'я, уміння поставити себе на місце учня і побачити ситуацію його очима, співпереживання, співчуття.

Важлива відмінність інтерактивних вправ і завдань від загальних відмічається в тому, що виконуючи їх учні не стільки закріплюють вивчений матеріал, скільки вивчають вже новий.

Тому, організуючи навчальний процес, який спирається на використання інтерактивних методів навчання, треба враховувати включеність в процес пізнання всіх учнів. Сумісна діяльність означає, що кожен вносить свій особистий індивідуальний вклад, в ході роботи йде обмін знаннями, ідеями, засобами діяльності.

Частково інтерактивне навчання з його особливостями використовувалось в перші десятиліття минулого століття й було поширене в педагогіці та практиці української школи у 1920-ті роки - за часів масштабного реформування шкільної освіти

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу. Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти у творчості вчителів-новаторів 1970 - 1980-х рр. (Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкова та ін.), у теорії розвивального навчання.

Зокрема їхні ідеї знайшли відображення в основних положеннях “Концепції загальної середньої освіти ВНПК-88”. Одним із плідних положень цієї концепції є твердження співробітництва як однієї із визначальних основ сучасного навчання. “Співробітництво - це гуманістична ідея спільної розвиваючої діяльності дітей і дорослих, скріплена взаєморозумінням, проникненням у духовний світ один одного, колективним аналізом ходу і результатів цієї діяльності”.[2,c.16]

Проблема навчального співробітництва активно і всебічно розробляється в останні десятиліття в нашій країні і за рубежем (Т.Е. Коннікова, А.В. Мудрик, В.А. Отрут, Д.И. Фельдштейн, Б.Л. Кричевський та ін.).

Дослідження проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 1980-х роках, засвідчують, що інтерактивне навчання вможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю. Результати цих досліджень відображено у схемі, яка дістала назву “Піраміда навчання”.

“Піраміда навчання” демонструє, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5%, читання - 10%), а найбільших - інтерактивного(дискусійні групи - 50%, практика через дію - 75%, навчання інших або негайне застосування знань - 90%). Ці дані є середньостатистичними, тому у конкретних випадках результати можуть різнитися, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог. Таким чином, інтерактивні методи навчання є важливою складовою сучасного уроку, до дозволяє кожному учню стати активним учасником уроку. Основними складовими інтерактивних уроків є вправи і завдання, які виконуються учнями.

1.2 Види інтерактивних методів навчання

На сьогодні немає єдино прийнятої в педагогіці класифікації інтерактивних методів навчання, але є основні підходи до поділу інтерактивних методів навчання (таблиця 1.2)

Інтерактивні методи поділяються на (О.В.Ложка):

– інформаційні ( обмін цінностями);

– пізнавальні(отримання та удосконалення нових знань);

– мотиваційні ( кожен учасник займає свою позицію);

– регулятивні (правила взаємодії).

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи:

– групові (передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб));

– фронтальні (передбачають спільну роботу та взаємонавчання всього класу).

Час обговорення в малих групах - 3-5 хвилин, виступ - 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі - 1 хвилина.

О. Пометун і Л. Пироженко об'єднують форми інтерактивного навчання у чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.2. - Основні підходи до видів інтерактивних методів навчання

– кооперативне навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

– колективно-групове навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, «навчаючи -- вчуся», «ажурна пилка» та ін.);

– ситуативне моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація та ін.);

– опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, «займи позицію», «дискусія» тощо). [1,c.125]

– М. Скрипник у свою класифікацію інтерактивних методів навчання поклала такий принцип навчання, як взаємодія -- діалог. Дослідниця визначає наступні інтерактивні методи навчання:

– інформаційні («Моє ім'я», «Весела Віра», «Перше знайомство», «Хвилина мого життя», «Паперові літаки», «Мені подобається...», «Іменні жетони»);

– пізнавальні («Від А до Я»);

– мотиваційні («Мої очікування», «Лист до самого себе», «Самооцінка», «Інтерв'ю»);

– регулятивні («Виробимо правила»).

– Так, М. Кларін класифікує інтерактивні методи навчання за принципом активності:

– фізична (зміна робочого місця, виконання записів, малювання тощо);

– соціальна (ставлення запитань, формулювання відповідей тощо);

– пізнавальна (доповнення відповідей, виступ, самостійний пошук розв'язання проблеми тощо).

Найбільш вживаним є підхід О. Пометуна, Л. Пироженко, які поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи: групове навчання, фронтальне, навчання у грі, навчання у дискусії та визначають чотири групи інтерактивних технологій: [1,c.67]

1. Інтерактивні методи кооперативного навчання: робота в парах („ один проти одного”, „ один -вдвох-всі разом”, „ думати, працювати в парі, обмінятися думками”); ротаційні (змінювані) трійки; „ два-чотири-всі разом”; карусель; робота в малих групах („ діалог”, „ синтез думок”, „ спільний проект”, „ пошук інформації”, „ коло ідей” (або „ Раунд Робін”, або „ кругова система”)); акваріум.

2. Інтерактивні методи колективно-групового навчання: обговорення проблеми в загальному колі; „ мікрофон”; „ незакінчені речення”; „ мозковий штурм”; „ навчаючи - учусь” (або „ кожен учить кожного”, або „ Броунівський рух”); „ ажурна пилка” („ Мозаїка”, „ Джиг-со”); аналіз ситуації (саsе - метод); вирішення проблем; „ дерево рішень”.

3. Методи ситуативного моделювання: симуляції або імітаційні ігри, рольові ігри: спрощене судове слухання; громадські слухання; розігрування ситуацій за ролями („ Рольова гра”, „ Програвання сценки”, „ Драматизація”).

4. Технології опрацювання дискусійних питань: метод ПРЕС (РРЕS, МППО); „ займи позицію”; „ зміни позицію”; „ неперервна шкала думок” („ Континуум”, „ Нескінченний ланцюжок”); дискусія; дискусія в стилі телевізійного ток-шоу; оцінювальна дискусія; дебати .

Інтерактивні методи кооперативного навчання

Робота в парах - метод , суть якого полягає в тому що учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв'ю один в одного, про анкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

Робота в трійках - це по суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).

Змінювані трійки ? метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.

2+2=4 - метод, сить якого полягає в тому що дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов'язково доходять до спільного рішення, потім об'єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об'єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

Карусель - метод, суть якого полягає в тому що учні розсаджуються в два кола - внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу - для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).

Робота в малих групах полягає в найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" - керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).

Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.

Акваріум ? це метод коли одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Інтерактивні технології колективно-групового навчання

Велике коло ? учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.

Мікрофон - це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".

Незакінчені речення ? ускладнений варіант великого кола: відповідь учня - це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"

Мозковий штурм ? технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Навчаючи - учусь використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка (“Мозаїка”, “Джиг-со”) використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Аналіз ситуації на уроках, полягає в тому , що зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або піддаватись в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем ? метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дерево рішень ? варіант технології вирішення проблем можна використати “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Аналіз дилеми (проблеми),учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, "чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?").

Мозаїка ? метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга - ідейне навантаження, третя - образи, четверта - форму).

Тренінги таке навчання, при якому основна увага приділяється практичному опрацюванню вивчаємого матеріалу, коли в процесі моделювання спеціальних завдань-ситуацій учні мають можливість розвити і закріпити необхідні знання і навички, змінити ставлення до свого досвіду і використаним в ході роботи підходам.

Технології опрацювання дискусійних питань

Метод ПРЕС , метод навчає учнів виробляти й оформлювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.

Займи позицію , метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення.

Зміни позицію ? технологія є подібною до попередньої. Вона також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання.

Неперервна школа думок (Нескінчений ланцюжок) - форма обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в учнів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

Дискусія - це широке публічне створення якось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу, є отримання учнями навичок публічного виступу та дискутування висловлення й захисту власної позиції, формування громадянської та особистої активності.

Дебати - це один найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, тоді коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватись і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувалися спокійно.

Технології ситуативного моделювання

Case ? study. Сase?study (пер. з англ. мови) ? аналіз конкретних практичних ситуацій. Використання цього методу передбачає перехід від методу накопичення знань до діяльнісного, практико ? орієнтаційного підходу відносно реальної діяльності учня. Мета цього методу ? навчити учнів аналізувати інформацію, виявляти ключові проблеми, вибирати альтернативні шляхи рішення, оцінювати їх, знаходити оптимальний варіант і формулювати програми дій. При розробці конкретних ситуацій особливо важливо те, що тут пов'язується індивідуальна робота з проблемною ситуацією і групове обговорення пропозицій, підготовлених кожним членом групи. Це дозволяє учням розвивати навички групової роботи.

Ділові і рольові ігри - це ряд інтерактивних методів навчання получив загальну назву «ділові ігри». Цей метод представляє собою в комплексі рольову гру з різними інтересами її учасників і необхідністю прийняття рішення по закінченню або в ході гри. Рольові ігри допомагають формувати в учнів такі якості, як комунікативні здібності, самостійність мислення і ін.. Вони проходять в формі групового мисленнєвого пошуку, що потребує залучення в комунікацію всіх учасників гри.

Рольові ігри ? це розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями. У рольовій грі учень навчається через свій досвід та почуття.

Симуляції (або імітаційні ігри) ? це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених (за законом або традиціями) відомих ролей та кроків, які повинні здійснити виконавці. Симуляції розвивають у дітей уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми. Регламент симуляції будується за сценарієм, який збігається з проведенням такої процедури в реальному житті. На таких уроках учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи. [13,c.4-96]

Таким чином, інтерактивних методів є дуже велика кількість, але всі їх використати на уроках трудового навчання неможливо. У зв'язку з цим потрібно вибирати деякі із них щоб залучати до роботи та співпраці не тільки більшу частину класу , а усіх учнів.

1.3 Досвід використання інтерактивних методів на уроках трудового навчання

Аналіз досвіду викладання трудового навчання свідчить, що багато вчителів, які мають вже досвід роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, використовують різні методи навчання та різні підходи до організації навчальної та трудової діяльності учнів. Також активно вчителі трудового навчання проводячи уроки використовують інтерактивні методи навчання.

Наприклад, Л. Собко вчитель трудового навчання Лукашівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на уроці «Відомості з історії виникнення бісеру. Матеріали й інструменти для роботи з бісером» використовує інтерактивний метод «Незакінчені речення» на закріпленні вивченого матеріалу.

Розглянемо детальніше досвід використання інтерактивного методу «Незакінчені речення».

Метод «Незакінчені речення»:

1. Слово «бусер» в перекладі з арабської

2. Найперше скло утворилось поєднанням річкового піску і

3. Дрібні, круглі, або злегка приплюснуті намистинки називають

4. Розмір бісеру позначають номером, чим більший

5. З червоним кольором гармонують

6. Намистини - круглі бісерини з діаметром

7. Рубка, січений бісер - скляні палички, довжина

8. Скляні трубочки, довжина їх більша за діаметр називають

9. Одним з найважливіших композиційних засобів у декоративно-прикладному мистецтві є

На уроці «Техніки виконання виробів з бісеру» Л. Собко використовує інтерактивний метод «Мікрофон».

Розглянемо детальніше досвід використання інтерактивного методу «Мікрофон»

Метод «Мікрофон»:

1. чи готові ви сьогодні працювати?

2. ваші очікування від уроку, чого ви хочете сьогодні навчитися?

На уроці «Визначення завдань для виконання проекту» Л. Собко використовує інтерактивний метод «Мозковий штурм» на актуалізації опорних знань.

Розглянемо детальніше досвід використання інтерактивного методу «Мозковий штурм»:

Метод «Мозковий штурм»

Яку діяльність можна назвати проектною і які її етапи?

На уроці «Презентація проектної діяльності» Л. Собко використовує такі інтерактивні як метод «Очікування» на етапі уроку актуалізація опорних знань та життєвого досвіду та метод «Мікрофон» на заключній частині уроку. інтерактивний трудовий навчання варіативний

Розглянемо детальніше досвід використання інтерактивних методів: метод «Очікування» та метод «Мікрофон».

Метод «Очікування»:

Учням пропонується записати очікування від даного заняття.

Наступний метод «Мікрофон»:

1. Що відбувалось протягом заняття?

2. Що сподобалось (не сподобалось) і чому?

3. Якою була ваша особиста участь?

4. Зауваження і побажання: учителю, собі, класу.

5. аналіз кращих робіт учнів;

6. мотивація оцінок, оцінювання виконаної роботи

Також активно на своїх уроках інтерактивні методи використовує вчитель трудового навчання ЗОШ №6 м. Шепетівки А.Печенюк . На уроці «Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів» вона застосовує інтерактивний метод «Мікрофон» на повторення раніше вивченого матеріалу та метод «Прес» на закріпленні нового.

Розлянимо детальніше досвід використання інтерактивних методів «Мікрофон» та метод «Прес»:

Метод «Мікрофон»:

1. Чому існує багато варіантів послідовності виготовлення спідниці?

2. Які з перелічених факторів впливають на послідовність виготовлення спідниці: а) довжина виробу; б) наявність складок; в) колір тканини; г) кількість деталей; д) обсипальність тканини; е) силует тканини.

3. Чому основні деталі виробу до примірки зметують, і тільки після примірки зшивають?

4. Розкажіть узагальнену схему виготовлення спідниці?

Критерії оцінювання:

1. 9 балів - учень добре орієнтується у питанні, вірно відповідає;

2. 7 -8 балів - учень допускає незначні помилки у відповіді на питання;

3. 4 -6 балів - учень мало, тобто погано розуміє зміст питання, відповідає невпевнено, з помилками.

Наступний, метод «Прес»

1. Які операції з пошиття є загальними для всіх із запропонованих моделей?

2. Які додаткові операції застосовуються для оригінальних фасонів?

3. Чи порушують ці операції типову технологічну послідовність пошиття спідниці?

Використовує інтерактивні методи і Л. Кава Жидачівської гімназії ім. О. Партицького на етапі уроку : узагальнення та систематизація знань учнів, метод «Аукціон знань».

Розглянемо детальніше досвід використання інтерактивного методу «Аукціон знань».

Метод «Аукціон знань»:

1. З скількох систем ниток складається тканина?

2. Як вони називаються?

3. Як в тканині визначити напрям нитки основи? Піткання?

4. Як називається скупчення, ущільнення ниток основи по краях

5. тканини?

6. Як визначити лицьову сторону тканини?

7. Які тканини називаються гладко фарбованими ?

8. Що таке гігроскопічність ?

9. Що таке драпірувальність ?

10. Що таке рапорт?

11. Що служить сировиною для виготовлення вовняних тканин?

Використовує інтерактивні методи і Р. Богайчук з Тернополя на уроці «Макетування. Розмічання розгорток на аркуші в клітинку. Виготовлення макетів будинку», а саме метод «Закінчіть речення» який вона використовує на підсумку уроку.

Розглянемо детальніше досвід використання інтерактивного методу «Закінчіть речення».

Метод «Закінчіть речення»:

1. У давнину будинки споруджували з ... .

2. Зараз найпоширенішим будівельним матеріалом є … .

3. Чи сподобалося вам виготовляти макети будинків?

4. У вільний час розробіть макет сільської хати. Обклейте дах соломинками, а навколо створіть подвір'я з квітами.

уроці); з підбиття підсумків,оцінювання результатів уроку ( до 20 % часу).

Використовує інтерактивні методи і І. Сидоренко учитель трудового навчання Малосмілянської ЗОШ, а саме метод «"Закінчення речення"

Розглянемо детальніше досвід використання інтерактивного методу «Закінчи речення».

Метод «Закінчи речення»:

1. Магнітне поле можна створити за допомогою електричного струму, якщо….

2. Щоб підсилити дію магнітного поля , провід або скручують у спіраль, або….

3. Котушка, в яку вміщене осердя , називають….

Таким чином інтерактивні методи навчання використовують досить багато вчителів трудового навчання і саме використання цих методів значно підвищує мотивацію навчання, сприяє покращенню засвоєння теоретичного матеріалу та практичних вмінь учнів.



2. Використання інтерактивних методів під час викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)»

2.1 Аналіз змісту варіативного модуля щодо використання інтерактивних методів навчання

Використання інтерактивних методів на уроках трудового навчання - це своєрідний перехід від навчання,орієнтованого на запам'ятовування і відтворення до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення. Інтерактивна діяльність на уроках трудового навчання передбачає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань. Інтерактивність виключає домінування як одного доповідача, так і однієї думки над іншими. У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

Нагромаджений в Україні та за кордоном досвід переконливо свідчить , що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації та оптимізації навчального процесу.

Використання інтерактивних методів у трудовому навчанні полягає втому, що навчально трудовий процес організовується так, що практично усі учні задіяні в навчальній та трудовій діяльності, вини мають можливість розуміти й діяти не залежно від того, що вони знають та думають. Спільна діяльність учнів у процесі навчання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожний робить свій особистий індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому все це за умови взаємної підтримки і в атмосфері доброзичливості, що дозволяє отримувати не лише нові знання, а й розвивати саму пізнавальну активність.

Кожний з інтерактивних методів характеризується певними організаційними, педагогічними та дидактичними особливостями, які зумовлюють звернення до них для досягнення конкретної мети. Обираючи той чи інший інтерактивний метод, учитель повинен врахувати вікові особливості учнів, досвід групової роботи. Використання інтерактивних методів складає певну систему, технологію, яка має адекватну логіку впровадження, алгоритм нарощення складності. [5,c.85]

Оскільки предметом дослідження є система інтерактивних методів навчання, варіативний модуль для 5 класу «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)», то треба проаналізувати доцільність використання тих методів які най більш підходять для даного модуля.

Таблиця 2.1.1 - Використання інтерактивних методів при вивченні варіативного модуля «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)»

№ п/п	Тема уроку	Інтерактивні методи
1.	Ажурне випилювання як один із видів оздоблення виробів .	Метод «Мікрофон», метод «Мозковий штурм»
2.	Прийоми та способи випилювання. Способи з'єднання деталей.	Метод «Навідних питань»,метод «Велике коло»
3.	Технологія виготовлення простого виробу та оздоблення його ажурним випилюванням.	Метод «Асоціативний кущ», метод «Коло ідей»
4.	Вибір теми проекту.. Конструювання виробу. Виконання графічного зображення виробу.	Метод «2+2=4, Метод «Прес»
5.	Складання з шаблонних елементів візерунка для випилювання. Добір конструкційних матеріалів для виробу , інструментів та пристосувань.	Метод «Робота в парах», метод «Дискусія»
6.	Виготовлення виробу з фанери або ДВП. .	Метод «Незакінчені речення»
7.	Виготовлення виробу з фанери або ДВП . Оздоблення виробу ажурним випилюванням.	Метод «Займи позицію»
8.	Виготовлення виробу з фанери або ДВП . Оздоблення виробу ажурним випилюванням. Остаточна обробка виробу.	Метод «2+2=4»
9.	Розрахунок орієнтовної вартості витрачених матеріалів.	Метод «Мікрофон», метод «Дискусія»
10.	Презентація виготовленого виробу	Метод « Велике коло», метод «Ток - шоу »

Проаналізувавши зміст варіативного модуля «Технологія виготовлення та оздоблення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання)» , можна сказати , що інтерактивні методи навчання можна використовувати на кожному уроці, а саме на таких етапах уроку як актуалізації опорних знань, в процесі вивчення нового матеріалу, для закріплення навчального матеріалу,підбиття підсумку уроку, практичної роботи так як для 5 класу відводиться по 2 години на тиждень а уроки є комбінованими що дає більшу можливість використовувати інтерактивні методи.

Отже, для даного варіативного модуля ми пропонуємо такі інтерактивні методи навчання: дискусія, метод мозкового штурму, акваріум, коло ідей, займи позицію, метод «Прес»,мікрофон, незакінчені речення, навідних питань, велике коло, 2+2=4, робота в парах, асоціативний кущ.

2.2 Система інтерактивних методів навчання

Використання інтерактивних методів навчання дозволяє зробити урок цікавим та захоплюючим. Саме за допомогою інтерактивних методів навчання можна залучити до активної співпраці всіх учнів класу. Для унаочнення до кожного уроку ми рекомендуємо порядок проведення інтерактивного методу вивішувати на дошці, щоб учні краще зрозуміли завдання та зорієнтувалися в ході проведення інтерактивного методу.

Наприклад, до першого уроку на тему «Ажурне випилювання як один із видів оздоблення виробів» пропонуємо такі інтерактивні методи: «Мікрофон», метод «Мозковий штурм». Розглянемо детальніше особливості їх проведення.

Метод "Мозковий штурм" передбачає, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

Для застосування цього методу пропонуємо такий перелік питань для обговорення, який доцільно провести на етапі уроку актуалізація опорних знань та життєвого досвіду.

1. Що ви можете сказати про ажурне випилювання як вид оздоблення виробів?

2. Чи знаєте ви, які матеріали використовують для ажурного випилювання?

3. Чи можете назвати інструменти які використовують в ажурному випилюванні?

Наступний метод, «Мікрофон» передбачає, що учням пропонується швидко по черзі висловити свої варіанти відповідей на поставлені питання, передаючи один одному уявний «мікрофон». Говорити повинен тільки той, у кого в руках мікрофон. Даний метод можна використати на етапі уроку: вивчення нового матеріалу.

Приклади можливих запитань та завдань:

1. Назвіть відомі вам інструменти які можна використовувати в ажурному випилюванні.

2. Чи знаєте ви технологію ажурного випилювання.

3. Показуючи по черзі зображення різних інструментів можна запропонувати учням називати їх.

4. Показуючи по черзі зображення різних конструкційних матеріалів можна запропонувати учням називати їх.

До другого уроку на тему «Прийоми та способи випилювання. Способи з'єднання деталей» ми пропонуємо такі інтерактивні методи: «Навідних питань» який можна використати для закріплення навчального матеріалу та «Карусель» на актуалізації опорних знань та життєвого досвіду.

Розглянемо детальніше особливості їх проведення.

Метод "Навідних питань":

використовують з метою розвитку в учнів здібностей:

- до самонавчання;

- до прогнозування дії;

- до роботи в команді.

Даний метод передбачає таку постановку запитання, при якій воно відіграватиме роль сильного імпульсу до дії, замінюючи вказівки.
Приклад можливих запитань:

1. Чи є у вас вдома вироби оздоблені ажурним випилюванням? Якщо є, то які способи випилювання там використовуються ?

2. Як ви вважаєте, скількома способами можна з'єднати настільну коробочку оздоблену ажурним випилюванням ? Чому?

3. Чи потрібні для випилювання якісь спеціальні інструменти?

Наступний метод «Карусель» передбачає , що учасники вправи, які сидять у внутрішньому колі, коротким реченням формулюють своє головне враження від теми уроку"Ажурне випилювання як вид оздоблення виробів". За командою вчителя зовнішнє коло переміщується на один стілець за годинниковою стрілкою. Учасники гри з зовнішнього кола коротким реченням висловлюють враження від попереднього уроку , враховуючи щойно почуту і власну думку. Надалі після кожного переміщення зовнішнього кола на один стілець представники внутрішнього і зовнішнього кіл почергово роблять те саме, акумулюючи в короткому реченні власне і почуте враження. Коли кожен висловить свою думку, учасники вправи вибирають по одному представнику внутрішнього і зовнішнього кіл, які висловлюють узагальнені думки, а двоє чи четверо рецензентів оцінюють, наскільки у цих висновках були враховані їхні власні думки.

Варіанти висловлення вражень від уроку "Ажурне випилювання як вид оздоблення виробів":менші вироби.

1. Ажурне випилювання є одним із видів ДПМ;

2. Лобзик є простий інструмент , але є головним інструментом в ажурному випилюванні;

3. Шкода що ажурним випилюванням не можна оздоблювати шафи та тумби, але можна оздоблювати інші менші вироби.

До третього уроку на тему «Технологія виготовлення простого виробу та оздоблення його ажурним випилюванням » ми пропонуємо такі інтерактивні методи : Метод "Асоціативний кущ", який можна застосувати на актуалізації опорних знань та чуттєвого досвіду та «Коло ідей» для закріплення начального матеріалу.

Розлянимо детальніше особливості їх проведення.

Метод "Асоціативний кущ" передбачає, що вчитель визначає тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують все, що виникає в їхній пам'яті з цієї теми.

Приклад:

Ознаки лобзика : інструмент для випилювання,інструмент для криволінійного пиляння, інструмент з дугоподібною рамкою, головний інструмент в ажурному випилюванні.

Наступний метод «Коло ідей» передбачає залучення всіх до обговорення проблеми.

Порядок проведення :

1. Вчитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах.

2. Після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми,яку ви обговорювали.

3. Групи висловлюються по черзі поки не будуть вичерпані всі відповіді.

4. Під час обговорення на дошці складається список зазначених ідей.

5. Коло всі ідеї з вирішення проблеми висловлені , можна звернутись до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

Дискусійні питання для обговорення в малих групах:

Які інструменти необхідні для виготовлення виробу оздобленого ажурним випилюванням?

Які матеріали необхідно використати для ажурного випилювання?

Які пристосування необхідно застосувати для того щоб виготовити виріб?

Яких правил техніки безпеки необхідно дотримуватись при ажурному випилюванні.

До четвертого уроку на тему «Вибір теми проекту.. Конструювання виробу. Виконання графічного зображення виробу» ми пропонуємо такі інтерактивні методи: «2+2=4»який можна використати в процесі вивчення нового матеріалу та метод «Прес» на засвоєнні вивченого матеріалу.

Розлянимо детальніше особливості їх проведення.

Метод «2+2=4» дозволять учням пропонувати свої ідеї та їх вирішувати.

Учні працюють в парах, пропонуючи свої ідеї та варіанти вирішення питання, знаходять спільне рішення, потім об'єднуються і також досягають консенсусу. Поступово можна перейти до групового обговорення.

На даному уроці учнів можна розділити попарно і запропонувати розробити ескіз виробу, який буде виготовлятись в майбутньому. За допомогою цього методу можна врахувати побажання кожного учня та знайти спільну ідею для виробів.

Порядок проведення :

1. Поставити учням запитання для обговорення. Після пояснення питання дати дітям 1 - 2 хвилини для продумування відповіді.

2. Об'єднати учнів у пари і попросити обговорити свої ідеї один з одним. Визначити час на висловлення кожного в парі та спільне обговорення. Попередити що пари повинні дійти згоди у вирішенні рішення.

3. Об'єднати пари в четвірки та попросити обговорити попередні досягнуті рішення щодо поставленої проблеми, прийняття спільного рішення обов'язкове.

4. В залежності від кількості учнів четвірки можна об'єднати у більші групи та перейти до колективного обговорення.

Запитання для обговорення:

Яким способом можна обрати тему проекту?

Що входить до етапу конструювання виробу?

Як правильно виконати графічне зображення виробу.

Які інструменти необхідні для виконання графічного зображення виробу.

Наступний метод «Прес» використовується у випадках коли в учнів виникають суперечливі питання х їм потрібно зайняти та чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, переконати інших у їхній правоті.

Правила проведення:

1. Позиція: починати зі слів « Я вважаю, що» та висловити свою думку, пояснити у чому полягає ваша точка зору.

2. Обґрунтування: починаючи словами « тому, що» навести причину появи цієї думки, пояснити на чому ґрунтуються докази вашої позиції

3. Приклад: продовжуйте висловлювання словом « …приклад» , та навести факти , дані що підтверджують позицію.

4. Висновки: закінчити висловлювання « Отже (тому), вважаю» і узагальнити свою. Думку.

Приклад можливої відповіді:

Я вважаю, що тему проекту можна підібрати з різних джерел. Тому, що підбір теми проекту не просте завдання , яке потребує уважності та творчості. На приклад інформацію можна підібрати у різних журналах , використати Інтернет ресурси , різні книги , розробки. Тому зібрані матеріали допоможуть проаналізувати різні зразки та виготовити свій власний.

До п'ятого уроку на тему «Складання з шаблонних елементів візерунка для випилювання. Добір конструкційних матеріалів для виробу , інструментів та пристосувань.» ми пропонуємо такі інтерактивні методи: «Робота в парах» та «Дискусія.

Розлянимо детальніше особливості їх проведення.

Метод «Робота в парах» Це метод добре підійде, якщо для практичної роботи буде виготовлення парних виробів. Учні будуть вдвох працювати над ескізом, відповідно добирати спільні елементи, які гарно б доповняли один одного.

Порядок проведення:

1. Запропонувати учням завдання, поставити запитання для невеличкої дискусії. Після пояснення питання, наведених у завданні дати учням 1- 2 хвилини для обдумування завдань.

2. Об'єднати учнів у пари, визначити хто з них буде висловлюватись першим, і попросити обговорити завдання один з одним.

3. По закінчення часу на обговорення, кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом.

Орієнтовні завдання:

Яким чином можна виготовити шаблон, для того щоб виготовити візерунок для випилювання.

Які мотиви можна підібрати для візерунку.

Наступний метод «Дискусія» дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або суперечливого питання.

Правила проведення:

1. Говоріть по черзі , але не всі одночасно.

2. Не перебивайте того хто говорить.

3. Критикуйте, ідеї а не особу що їх висловила.

4. Поважайте всі висловлені думки.

5. Не смійтеся коли хто говорить, за винятком хто жартує.

6. Не змінюйте тему дискусії.

7. Намагайтесь заохочувати в участі дискусії інших.

Питання для дискусії.

Які інструменти необхідні для виготовлення виробу оздобленого ажурним випилюванням?

Які матеріали необхідні для виробу оздобленого ажурним випилюванням?

Яка послідовність виготовлення виробу оздобленого ажурним випилюванням?

...