Екскурсія як форма проведення занять з дітьми

Для ефективного проведення прогулянок вихователь повинен пам'ятати про значний вплив художнього слова: віршів, текстів для супроводу рухів, загадок, прислів'їв, приказок. Саме використання художнього слова під час прогулянок має особливе значення для розвитку дітей дошкільного віку та дає помітний ефект, знімаючи психологічну напругу, налаштовує на доброзичливе та позитивне ставлення до всього живого.

1.3 Методика організації і проведення екскурсій

Організовуючи життєдіяльність дитини, педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів повинні брати до уваги вікові та індивідуальні особливості дітей, побажання батьків, новітні освітні технології щодо змісту дошкільної освіти. Важливо при цьому забезпечити педагогічно правильне керування діяльністю дошкільників, щоб створити умови для розвитку індивідуальних можливостей, творчих здібностей кожної дитини, щоб задовольнити живий дитячий інтерес, стимулювати розвиток дитячої допитливості.

Потрібно спрямувати пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку під час екскурсій на формування в них правильних уявлень про явища природи та суспільного життя, удосконалення почуттів та відчуттів, розвиток уваги, уяви, мислення, пам'яті і мовлення. Вихователь під час прогулянок на прикладах причинної залежності явищ природи повинен забезпечити умови для логічного мислення дітей, привчати терпеливо спостерігати, досягати мети, робити перші власні висновки.

Дитячий інтерес є могутнім засобом успішного розвитку дитини, необхідною умовою досягнення позитивних результатів.

Плануючи освітньо-виховну роботу, вихователь визначає теми екскурсій, їхню мету, програмовий зміст, місце та терміни проведення. Для розробки плану екскурсії бажано напередодні оглянути місце, де буде відбуватися екскурсія, виявити стан тих об'єктів, що будуть предметом спостереження, уточнити обсяг знань для засвоєння, а також визначити прийоми керівництва діяльністю дітей, сформулювати питання, продумати зміст і характер пояснень, заключного слова, підшукати уривки з художніх творів, прислів'я, народні прикмети, які доцільно використовувати. Бекзпосередньо на місці майбутньої екскурсії вихователь має можливість конкретизувати завдання, доручення, виконання яких буде посильне дітям. Необхідно також звернути увагу і на такі організаційні питання, як вибір маршруту, найкращого місця для спостереження, відпочинку, ігор, збору природного матеріалу. Доцільно співвіднести фізичні можливості дітей і віддаленість об'єкта спостереження від дошкільної установи, врахувати стан погоди, дороги.

Обладнаність екскурсії багато в чому передбачає її успішність. Необхідно завчасно підготувати предмети для збору і збереження природного матеріалу. Особливої уваги вимагає підготовка дітей. Навчальна діяльність протікає в цьому випадку в особливих умовах, при наявності різних відволікаючих факторів. Її результативність значною мірою залежить від психологічної установки, що створюється в дітей на підготовчому етапі.

На думку багатьох дослідників, зокрема О.П. Усової, навчальна діяльність вимагає особливої психологічної установки в порівнянні з іншими видами діяльності, тому що вона заснована на розвитку в дошкільників пізнавального ставлення до дійсності. Сказане тим більше стосується екскурсій, оскільки навчальна діяльність у ході їхнього проведення характеризується багатоплановістю.

Для створення психологічної установки необхідна система підготовчої роботи. Вона полягає в тому, що в дітей спочатку створюється загальна емоційна спрямованість. Потім перед ними ставиться мета майбутньої діяльності. Далі для реалізації цієї мети уточнюються і розширюються їхні знання, формуються необхідні навички. Логіка системи підготовки пояснюється тим, що засвоєння нового матеріалу, актуалізація досвіду найбільш успішно протікають при певному рівні активності дітей, тому необхідно починати зі створення в них відповідного емоційного настрою. Крім того, емоційний вплив є одним з найбільш правильних і діючих шляхів для розвитку пізнавальних інтересів. Найбільш ефективними в цих цілях є такі педагогічні прийоми і засоби:

Ш повідомлення нових, надзвичайних відомостей про ті предмети і явища, із якими дітей планують ознайомити на екскурсії;

Ш актуалізація дитячого досвіду;

Ш використання творів мистецтва (художня література, репродукції картин, музичні твори);

Ш попередня підготовка екскурсійного устаткування.

Але незвичайність і новизна матеріалу усвідомлюються дошкільниками тільки в порівнянні з тим, що їм відомо з минулого досвіду. Тому при підготовці до екскурсій важливо різними прийомами актуалізувати наявні в дітей знання й уявлення. На практиці широко використовуються бесіди з усією групою.

Також використовується з цією ж метою завдання, що виконуються на наочному матеріалі. Наприклад, перед зимовою екскурсією до парку діти середньої групи ознайомлюються із зовнішнім видом дерев (верби, ялини), а також зимуючими птахами. Вихователь учить дітей виділяти ознаки дерев взимку , правильно їх називати.

Для того щоб кожна дитина виявила активність, відчула, що дізналася про щось новее важлива актуалізація особистого досвіду, встановлення зворотного зв'язку в навчанні, оскільки створюється можливість для індивідуалізації дидактичних прийомів на екскурсії [27 c. 19-28].

Сильний емоційний вплив на дошкільників справляє залучення творів мистецтва. Це допомагає уточнити їхні уявлення, викликати естетичні переживання, загострити сприйняття, спостережливість, збагатити мовлення, точніше й образніше виразити свої враження. До і після екскурсії доцільно проводити бесіди з використанням репродукцій картин російського і радянського пейзажного живопису, літературних і музичних творів.

Спостереження за дітьми на екскурсіях, аналіз їхніх відповідей, висловлювань переконують у тому, що використання в підготовчий період творів мистецтва робить дошкільників більш сприйнятливими до світу природи. Порівняння картин природи з раніше сприйнятими художніми творами активізує мислення дітей.

Для створення позитивного емоційно-пізнавального ставлення до майбутньої екскурсії велике значення має спільна підготовка устаткування. Діти^підготовчої до школи групи з інтересом спостерігають, як їхній вихователь дістає коробочки, лупу, бінокль для екскурсії на луг, задають численні запитання.

Завдяки сукупності зазначених вище прийомів створюється емоційна спрямованість на майбутню діяльність, і на цьому тлі чітко формулюється її мета. Вона є сполучною ланкою між раніше набутим досвідом дітей і тим, що їм належить пізнати, зрозуміти, осмислити. При активізації минулого досвіду виявляється не тільки запас уявлень, але й уміння оперувати ними. На такому тлі постановка мети майбутньої діяльності спонукує дітей до подальшого пізнання, міркування. Наприклад, перед екскурсією, метою якої було ознайомити дітей із ранньоквітучими рослинами лісу, з'ясовувалися умови їхнього розвитку. Старшим дошкільникам це було нескладно зробити за аналогією з мати-й-мачухою, за якою вони спостерігали на ділянці дитячого садка.

Досвід показує, що якщо в період підготовчої роботи втягувати дітей в активний пошук шляхів реалізації поставленої мети, то значно зростає їхня самостійність в аргументації припущень, висновків, міцніє їхній інтерес до природи.

Велике значення має організація практичної і пізнавальної діяльності з метою психологічної підготовки дітей до наступного сприйняття знань. Така необхідність пояснюється тим, що зовсім нове, невідоме викликає в них лише гостру сенсорну допитливість (подивитися, поторкати, послухати), а не пізнавальне ставлення до дійсності. Попередня робота на заняттях, у куточку природи, на ділянці збагачує їх необхідними знаннями й уміннями.

Особливої підготовки вимагають екскурсії, на яких дошкільники підводяться до узагальнень, виконують завдання творчого характеру. Такі, наприклад, зимові екскурсії в ліс і на поле « Слідами звірів і птахів », на яких старші дошкільники за слідами визначають, кому вони належать, що за зустріч відбулася на цьому місці, чим вона закінчилася тощо. Підготовча робота починається з читання розповіді В. Біанкі «Книга зими»:

Білим рівним шаром покрив сніг усю землю. Поля і лісові галявини тепер - як гладкі чисті сторінки якоїсь гігантської книги. І хто не пройде по них, всяк розпишеться: «Був тут такий-то».

Удень йде сніг. Скінчиться - сторінки чисті.

Вранці прийдеш - білі сторінки покриті безліччю таємничих знаків, рисок, крапок, ком. Виходить, уночі були тут різні лісові жителі, ходили, стрибали, щось робили.

Хто був? Що робив?..

Потім діти вивчають сліди тварин на ілюстраціях, беруть участь у дидактичних іграх, «вирішують» намальовані вихователем завдання тощо. У цікавій формі дошкільники легко засвоюють знання, що допомагають їм виконати творче завдання на екскурсії. Подібну підготовку доцільно проводити і перед екскурсіями «Шишки - хліб лісовий», «Життя ставка навесні», «Комахи лугу».

З огляду на велику потребу дитини-дошкільника в діях, русі, а також роль останніх у пізнанні навколишнього світу, слід, як уже відзначалося вище, на кожній екскурсії організовувати різноманітну практичну діяльність. Виконання практичних завдань вимагає певних знань і умінь. Наприклад, зібрати для гербарію по одній бур'янистій рослині, знайти серед опалого листя тільки червоне тощо.

При зборі матеріалу для подальшого спостереження діти засвоюють, що важлива його відповідність завданню вихователя, тобто якість, а не кількість.

Ретельна, продумана підготовка дітей до майбутньої діяльності сприяє розвиткові їхньої самостійності, ініціативи. На екскурсії в конкретних ситуаціях вони наочно переконуються в цінності, необхідності засвоєних знань, у тому, що знання «відкривають» очі на світ.

екскурсія дошкільний навчальний

Розділ 2. Дослідницька діяльність

2.1 Методика дослідження ефективності екскурсій

Перебуваючи на практиці в ДНЗ №7 «Сонечко» міста Сміли , з метою вивчення екскурсії, як особливого виду занять з дітьми дошкільного віку, я спостерігала за вихователями та дітьми середньої та старшої груп. А особливо звертала увагу та вивчала саме екскурсією та спостереження.

Ознайомлюючись з проведеними вихователем екскурсіями в природу, я зрозуміла, що у вихованні позитивного ставлення до природи мають бути такі методи і прийоми, які б забезпечували безпосереднє, дійове спілкування з рідною природою і спонукали б дітей до активної діяльності, яка направлена на охорону природи: спостереження, прогулянки, екскурсії і праця.

Екскурсії мають бути пов'язані одна з однією та послідовно проведені щоб ознайомлювати дітей з природою в різні пори року. На прогулянках та екскурсіях не лише займаються розширенням кругозору дітей, а також формують усвідомлення того, що природу треба охороняти не тому, що вона нам щось дає, а тому, що вона самоцінна.

Спостерігаючи за екскурсіями в природу, проведеними вихователем Никифорець О.С. я зробила висновок , що мета цих екскурсій і спостережень - це показати дітям, що будь-який живий організм входить до складного ланцюга природних взаємозв'язків, і його втрата може викликати непередбачені наслідки, виховувати в дошкільнят усвідомлення своєї відповідальності за природу, її збереження.

Одним з головних завдань ефективності екскурсій є розвиток позитивних емоцій у вихованні любові до природи, вихователь завжди звертає увагу на те , що необхідно вчити дітей помічати красу природи в різні пори року, радіти їй, бо часто з прийняття краси природи і починається інтерес до неї. Треба вчити дітей охороняти природу, турбуватися про тварин і рослини, тому що саме під час догляду за живими організмами, турботою про них у дитини формується емоційна сфера. Саме під час спілкування з живою природою, в дитини воховуються кращі моральні якості, а це позитивно впливає на гармонійний розвиток особистості.

Основним у вихованні позитивного ставлення до природи є участь дітей в охороні природи. Вихователь, організовуючи свою роботу, в доступній формі залучає дітей до участі в праці дорослих з охорони і збагачення природи. Ця робота поєднується з фізичною працею, яка проводиться систематично у себе на ділянці в різні пори року. Наприклад : восени - прибирання території садочка від опалого листя, взимку - розчищання снігу, весною - саджання рослин і дерев, влітку - догляд за насадженнями. Як під час участі дітей в праці дорослих, так і при організації самостійної праці дошкільників основну увагу треба приділяти розкриттю для дітей значення даного виду праці, викликати інтерес і бажання навчитися її, щоб пристосувати свої знання й уміння в корисній діяльності щодо охорони природи.

Вихователь Власенко О.А проводила екскурсії з дітьми старшої групи за межами дитячого садка (в магазин та на пошту).

Специфічне значення цих екскурсій полягає в забезпеченні першого сприймання невідомих предметів і явищ. Таке сприймання є яскравим і цілісним, наснаженим емоційним ставленням дитини до побаченого, що сприяє розвитку її пізнавальних інтересів.

Наприклад, відвідавши магазин, в якому було декілька відділів (аптека, дитячий відділ, косметика, банківський відділ та відділ посуду), вихователь дав дітям перш за все пізнавальні знання (про роботу продавця, касира, аптекаря, працівника банку), коротко роз'яснив специфіку їхньої роботи. Крім того діти також ознайомились з асортиментом товарів та розміщенням його на полицях. Під час такої екскурсії діти не лише пізнали нове, а й навчились правильно вести себе в громадських містах. Таким чином вихователь формує культура поведінки. Для того, щоб діти не стомлювалися і не втрачали інтерес, під час такої екскурсії, вихователь вміло застосовує, в потрібний момент, рухливу гру, яка активізує дітей.

Провівши екскурсію до магазину, вихователь обов'язково проводить заняття по закріпленню отриманої інформації. Зокрема, інтерактивну гру «Мікрофон», роботу з картками «Знайди зайве», та бесіду «Розкажи про професію».

Вихователь акцентував увагу на тому, що спостереження, прогулянки, екскурсії, працю дітей необхідно поєднувати з різноманітними методами посереднього ознайомлення з природою (бесіда, читання пізнавальної і художньої літератури, розгляд ілюстрацій, перегляд презентацій, малювання природи тощо). Поєднання таких методів підвищує інтерес дітей до пізнання природи, збагачує новими знаннями, підготовляє до сприйняття природи і праці людей в ній, сприяє розумінню зв'язків і закономірностей в природі та формує бажання охороняти її.

.

2.2 Застосування отриманих знань на практиці

Екскурсії сприяють формуванню пізнавальних та моральних якостей. В кожній екскурсії виховні і освітні завдання вирішуються в єдності. Тому, за її планування намічається обсяг знань, умінь для засвоєння дітьми, і навіть продумується, які почуття, якості особистості розвиватимуться.

Розглядаючи екскурсію, як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності дітей. Під час екскурсій дошкільнята активно сприймають натуральні об'єкти дійсності - предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування.

Аналізуючи проведені вихователями екскурсії, я роблю висновки, що методика проведення екскурсій включала в себе 3 етапи :

1) підготовчий етап. Педагог визначає її зміст, готує відповідний об'єкт, створює у групі настрій очікування цікавого і корисного, повідомляє певну інформацію щодо об'єкта, який діти спостерігатимуть;

2) власне екскурсія. Під час екскурсії вихователь організовує спостереження дітей, спрямовує їхню пізнавальну активність, стимулює мислення, увагу, сприяє розвитку уяви;

3) закріплення знань. Робота після екскурсії забезпечує закріплення отриманих під час спостережень знань і вражень. Із цією метою вихователь організовує використання зібраного матеріалу, читання відповідної художньої літератури, створює умови для розвитку ігрової діяльності за мотивами побаченого на екскурсії.

Під час проходження практики в ДНЗ №7 «Сонечко», я розробила і провела екскурсії : «Екскурсія до зимового парку» (Додаток) та «Екскурсі на пошту» (Додаток).

Моя практика проходила в зимовий період , і тому під час екскурсії до парку я акцентувала увагу дітей на змінах в природі.За декілька днів до екскурсії я пішла в парк і виділила об'єкти для спостереження. Мною була проведена попередня робота з дітьми. Ми розглядали ілюстрації на яких показана зимова природа, читали вірші про зиму.

Під час короткої розмови перед екскурсією дошкільнята згадали, який був парк восени: що вони там бачили, які ознаки осені. Я повідомила, що вони підуть в той самий парк і побачать, який він зимою.

Під час екскурсій діти спостерігали за висотою Сонця, кольором неба, за деревами, землею, калюжами. Я звертала увагу дітей на красу зимового пейзажу. Пропонувала їм трохи постояти і послухати, чи рипить сніг під ногами, чи шумить ліс, чи чути голоси птахів. Діти згадували, що літом дерева, кущі і трави були зеленими. Порівнювали теперішній їх вигляд із виглядом попередніх пор рок ( з осіннім, літнім, і весняним). Осінню листя багатьох рослин стало жовтими, оранжевими і бурими і опали. Діти відмічали, що зимою на деревах немає листя, тільки на соснах і ялинках зеленіє хвоя, а на дубах висять закручені жовто-коричневі листки.

Я пояснювала малечі чому сосна і ялина зелені. Щоб діти зрозуміли, я запропонувала їм розглянути листя-голки цих дерев. Діти бачать, що вони дуже вузенькі, пропитані смолою. Такі листки майже не випаровують воду, і тому сосна і ялина на зиму залишаються зеленими і не сохнуть.

Поповнювала знання дітей про зимові явища природи і працю людей в природі взимку. Також закріпила вміння дітей розрізняти сліди звірів і птахів у живій природі.

В процесі екскурсії, для того щоб діти не замерзали, час від часу я проводила рухливі ігри спланувавши їх таким чином, щоб вони доповнювали тему екскурсії.

Під час екскурсії я звертала увагу дітей на красу парку в зимовому наряді. Весь час підводила дітей до розуміння того, що природа неповторна і прекрасна в різні пори року.

По закінченню екскурсії, повернувшись в садочок, я провела роботу по закріпленню отриманих знань: дидактичні ігри «ЗИМА ЯКА? (МОВЛЕННЄВА ГРА)» та «ЩО Я ЗНАЮ ПРО ЗИМУ? (розкажи ведмедику)».

Розділ 3. Значення екскурсій для всебічного розвитку дошкільнят

3.1 Роль екскурсії у формуванні особистості дитини

Екскурсії - один з основних видів занять і особлива форма організації роботи щодо всебічного розвитку дітей, морально-патріотичному, естетичному вихованню. В той же час одна з дуже трудомістких і складних форм навчання. Екскурсії є найбільш ефективним засобом комплексного впливу на формування особистості дитини. Пізнавальний інтерес, потреба отримувати нові знання формуються, якщо постійно дбати про розширення кругозору дитини - прогулянки, знайомства з пам'ятними місцями. Екскурсія як жива, безпосередня форма спілкування розвиває емоційну чуйність, закладає основи морального обличчя. Правильна організація спостережень сприяє формуванню таких важливих якостей дитини, як спостережливість і увагу, які сприяють збагаченню знань про навколишній світ [1, с.59].

Перевага, наприклад, екологічних екскурсій в тому, що вони дозволяють у природній обстановці познайомити дітей з об'єктами і явищами природи. На екскурсіях діти знайомляться з рослинами, тваринами і одночасно з умовами їх проживання, а це сприяє утворенню первинних уявлень про взаємозв'язки в природі. Екскурсії сприяють розвитку спостережливості, виникненню інтересу до природи, тобто пізнавального до неї відношення дітей. Велика роль екскурсії в естетичному вихованні дітей, формуванні у них естетичного ставлення до природних явищ і об'єктів. Краса оточуючого їх світу викликає глибокі переживання [7, с.41].

Про важливість залучення дитини до культури свого народу через екскурсії виховують повагу, гордість за землю, на якій живеш. Тому дітям необхідно знати і вивчати культуру своїх предків. Саме акцент на знання історії народу, його культури допоможе надалі з повагою і цікавістю ставитися до культурних традицій інших народів.

Велике значення мають сімейні екскурсії по району, місту чи селу, відвідування з батьками окремих підприємств та установ району і т.д. Підсумки таких екскурсій можуть бути виражені у фотовиставці, спільному з дитиною виступі або знятому фільмі. Не менш цікаво провести "міні-дослідження", наприклад, дослідження не історії міста взагалі, а історії вулиці (на якій знаходиться дитячий сад або живуть діти), або минулого будинку і доль його жителів, і т.д.

Основоположник російської педагогіки К.Д. Ушинський зазначав, що "для кожного конкретного віку дитини потрібно умовно" окреслити "той світ, який для нього особливо важливий в плані становлення базисних основ особистості" [10, с.88].

Діти шостого року життя відрізняються великими фізичними і психічними можливостями. Дошкільний вік - це найважливіший період становлення особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей, розвиваються уявлення про людину, суспільство, культуру. Дуже важливо прищепити дітям почуття любові і прихильності до природних і культурних цінностей рідного краю, так як саме на цій основі виховується патріотизм.

З ранніх років у дітей формуються перші уявлення про навколишній світ, і відбувається це, перш за все, через ознайомлення з традиціями "своєї", соціального середовища - місцевими історико-культурними, національними, географічними, природними особливостями регіону. У цей період закладаються основи взаємодії з природою, суспільством, за допомогою дорослих дитина починає усвідомлювати її як загальну цінність для всіх людей. Характерною особливістю даного віку є розвиток пізнавальних і розумових психічних процесів: уваги, мислення, уяви, пам'яті, мови. Всі види екскурсій розвивають увагу дошкільнят, тому їхня психічна діяльність спрямовується і зосереджується на якомусь певному об'єкті чи явище. Завданням при проведенні екскурсій з дошкільнятами є направити і сконцентрувати їх увагу на конкретному досліджуваному або досліджуваному об'єкті.

Екскурсія для дітей - це форма навчально-виховної роботи, яка дозволяє організувати спостереження і зміни предметів, об'єктів і явищ в природних умовах [4, с.70].

Демократичний стиль спілкування з дітьми на екскурсії повинен бути замінений на більш довірчий, м'який, задушевний. Різкий окрик, крик, грубо зроблене зауваження руйнують емоційний стан дітей, що виникло від сприйняття природи [8].

У роботі з дітьми дошкільного віку використовується всі різновиди екскурсій, які спрямовані на виховання любові до природи і усвідомлене і дбайливе ставлення до неї. Найбільш ефективні такі форми роботи: як пішохідні прогулянки за територію дитячого садка (ділові, оздоровчі), цільові прогулянки по рідному місту, міні походи. Наприклад, поряд з нашим інститутом знаходяться 2 дитячих садка. Студенти факультету сервісу і туризму розробляють спеціально для дошкільнят екскурсії і знайомлять їх з історією селища електроізоляторів, з історією народного художнього промислу. У своїй роботі при підготовці таких екскурсій студенти використовують всі прийоми показу і розповіді, з урахуванням вікових особливостей дошкільників. Особливо цікаво проходять екскурсії по музеям народного художнього промислу, де дошкільнят знайомлять з історією музею, проводять майстер-клас, анімаційну програму. Занурюючи дитини в національний побут, ми створюємо природне середовище для оволодіння мовою рідного народу, його народними традиціями, укладом життя і, таким чином, формуємо любов до малої і великої Батьківщини. Людина повинна пишатися своєю Батьківщиною. Любов до Вітчизни необхідно закладати з самого раннього дитинства.

За кілька днів до екскурсії вихователь проводить з дітьми невелику бесіду, з тим щоб викликати в них інтерес до майбутнього заняття, оживити враження і уявлення, які можуть бути корисними в ході екскурсії, повідомляє її мету - діти повинні знати, куди і навіщо підуть, що побачать, що потрібно буде зібрати. Організаційна сторона екскурсії виражається в чіткому продуманому плані її організації. Екскурсовод заздалегідь відвідує місце екскурсії, продумує найбільш доцільний шлях прямування, розстановку дітей для спостереження. Необхідно також підготувати заздалегідь обладнання, яке знадобиться для екскурсії (наприклад, для екологічної екскурсії треба підготувати кошики для природного матеріалу, альбоми для замальовки і т.д.).

В основу розробки змісту ознайомлення дітей з рідним краєм екскурсовод спирається на конкретні принципи: енциклопедичність (відбір знань з різних областей дійсності), унікальність місця (вивчення природного, культурного, соціально-економічної унікальності краю), інтеграція знань (відбір знань для розуміння дітьми цілісної картини світу), єдність змісту і методів, динаміка спадкоємних зв'язків (зміна соціального досвіду дітей різного дошкільного віку), тематичність матеріалу. Ознайомлення з природою - це прекрасний урок розвитку дитячого розуму, почуттів, стимулювання творчості. Своєю незвичністю, новизною і розмаїтістю природа викликає у дітей здивування, радість і захоплення, бажання більше дізнатися, спонукати їх до передачі почуттів і думок. Діти із задоволенням спостерігають, зіставляють, порівнюють, роблять висновки, міркують, розповідають і описують елементарні явища природи. Спогади про прогулянки, екскурсії, діти передають у малюнках, в рухливих іграх, із задоволенням "перетворюються" в квіти, дерева, гриби, тварин, птахів.

Дітям дуже подобаються цільові екскурсії-прогулянки. Хоча вони короткочасні, епізодичні, але дуже різноманітні за тематикою: спостереження за особливостями погоди, за рослинами, тваринами в різні пори року. Поступово кордону спостережень розширюються - ділянка дитячого саду, знайома вулиця, озеро, поле і т.д. Повідомляються дітям не тільки перші знання про природу, але дається приклад елементарних оцінок спостережуваних явищ: "Виглянуло сонечко, і всім відразу стало весело, тільки бурульки заплакали - їм не хочеться танути...". Діти стають активніше брати участь у розмовах, проявляють активність, дають розгорнуті відповіді [6, с. 93]. Процес пізнання відбувається тільки коли дитина безпосередньо бачить, чує, відчуває навколишній світ. Це створює у нього більш яскраві, емоційно насичені, образи, що запам'ятовуються. Поступово від прогулянки до прогулянки, від екскурсії до екскурсії у дітей складається прекрасний зразок рідного краю, своєї Малої Батьківщини. Це і алея біля саду, і березова галявинка, і мальовнича стежка біля озера. Все це закладає перші основи патріотизму.

Саме в старшому дошкільному віці основним новоутворенням є формування внутрішніх етичних інстанцій, зародження своєрідного "контролера" дій, вчинків, досягнень, думок. Регулятивні механізми індивідуальної поведінки тісно пов'язані з механізмами соціального контролю та культурними стереотипами. Щоб знання норм не розходилося у дитини з їх реалізацією на практиці, ці норми повинні перетворитися у внутрішнє спонукання, мотив соціальної поведінки або раціональне прийняття дитиною норми як справедливою, необхідною, доцільною, корисною. Ефективним шляхом закріплення знань вважається включення емоційної сфери дитини в процеси сприйняття. "Жодна форма поведінки, - констатує Л.С. Виготський, - не є такою міцною, як та, що пов'язана з емоціями ".

Дослідження вчених, виконані в останні роки, переконливо показують, що на екскурсіях створюються сприятливі умови для всебічного розвитку дітей. Ознайомлення дошкільнят з навколишнім - перші кроки у пізнанні рідного краю, рідної природи, у розвитку дбайливого ставлення до неї, у вихованні любові до Батьківщини. Слід підкреслити, що для дитини дошкільного віку характерні короткочасність інтересів, нестійка увага, стомлюваність. Тому неодноразове звернення до однієї і тієї ж теми лише сприяє розвитку у дітей уваги і тривалому збереженню інтересу до однієї теми. Крім того, необхідно об'єднувати в одну тему заняття не тільки з рідної мови, але й по ознайомленню з природою, музикою, (наприклад, "Моє місто", "Столиця нашої Батьківщини - Київ") [9, 105].

Які відомості і поняття про рідне місто здатні засвоїти діти?

- Чотирирічна дитина повинна знати назву своєї вулиці і тієї, на якій знаходиться дитячий сад.

- Увагу старших дітей потрібно звернути на об'єкти, які розташовані на найближчих вулицях: школа, кінотеатр, пошта, аптека і т. д., розповісти про їх призначення, підкреслити, що все це створено для зручності людей.

- Діапазон об'єктів, з якими знайомлять старших дошкільнят, розширюється - це район і місто в цілому, його пам'ятки, історичні місця і пам'ятники. Дітям пояснюють, на честь кого вони споруджені. Старший дошкільник повинен знати назву свого міста, своєї вулиці, прилеглих до неї вулиць, а також на честь кого вони названі. Йому пояснюють, що у кожної людини є рідний дім і місто, де він народився і живе. Для цього необхідні екскурсії по місту, на природу, спостереження за працею дорослих, де кожна дитина починає усвідомлювати, що праця об'єднує людей, вимагає від них злагодженості, взаємодопомоги, знання своєї справи. І тут велике значення набуває знайомство дітей з народними промислами краю, народними умільцями [10, с.278].

Екскурсії мають величезне значення в справі освіти та виховання підростаючого покоління і є складовою частиною дошкільної роботи.