Особливість ігрової діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку

Призначення музикотерапії -- проник нення в глибинні сфери особистості, куди не можна сягнути за допомогою слова.

Основні аспекти застосування музико терапії:

блокування процесу комунікації із соці альним оточенням;

підготовка до застосування психотера пії та релаксації;

підтримка під час релаксації, пов'язано з аутогенним тренуванням;

подолання тривожних станів, корекція астенії, роздратованості, внутрішнього напру ження, зумовлених стресовим станом.

Методи музикотерапії поділяють на такі, що спрямовані на емоційну активізацію, тре нінгові, релаксуючі, комунікативні, а також творчі методи у формі інструментальної, вокальної, рухової імпровізації, музичний тренінг чутливості для вироблення здатності бачити виявлення життя в музиці. Музикотерапію застосовують як індиві дуально, так і на групових заняттях. Найчастіше її сполучають з іншими метода ми в комплексній психотерапії. Значного ефекту можна досягти тоді, коли музичні тво ри виконують самі психологи чи психотера певти. Відоме широке використання музики разом із гіпнозом, аутогенним тренуванням та іншими методами релаксації.

Форми роботи, що застосовуються в музикотерапії, -- рухове розслаблення і злит тя з ритмом музики; музично-рухові ігри і вправи; психічна й соматична релаксація за допомогою музики; вокальні вправи-співи; гра на музичних інструментах і ритмічна декламація; рецептивне сприймання музики; музичне малювання; пантоміма; рухова дра матизація під музику; музична розповідь; гра з лялькою та дихальні вправи з музичним супроводом.

2.4 Сюжетно - рольові ігри для дітей з порушенням інтелекту

Гра -- це один із засобів згуртування дитя чого колективу. Вона допомагає педагогу розкрити духовний світ дитини. Гра являє собою таку діяльність, де діти в ігрових умо вах відтворюють життя дорослих, працю та стосунки між ними. У грі дитина задовольняє свою потребу в спілкуванні з дорослими у спільному житті з ними.

Педагогічне керівництво іграми дітей потребує глибокого знання основних віко вих, індивідуальних особливостей особис тості дитини, психічного розвитку кожної дитини, що обумовлює формування ігрових дій. Таким чином, ігрова діяльність здійс нює вирішальний вплив на весь перебіг психічного розвитку в дошкільному віці, особливо для розумово відсталих дітей. Гра в її різних формах дає змогу розв'язувати широке коло корекційно-виховних за вдань.

Рівень розвитку ігрової діяльності дити ни визначає характер і зміст інших видів діяльності.

Щоб перетворити гру дітей з порушен ням інтелекту на справді провідну діяль ність, педагогу необхідно вирішувати певні завдання:

Викликати інтерес і позитивне ставлен ня до ігор, іграшок.

Формувати в дітей власні ігрові дії, які надалі увійдуть до складної структури ігрової діяльності.

Вчити дітей використовувати у грі не лише іграшки, а й предмети-замінники.

Розвивати властивість створювати уявну ігрову ситуацію, вміння брати на себе роль і діяти за роллю.

Виховувати в дітей партнерство в процесі колективних ігор.

Навчати відображати в іграх набутий життєвий досвід( екскурсії, ознайомлення з літературними творами).

Сюжетно-рольова гра -- це перша проба соціальних сил, перше випробування, творча, самостійна, серйозна діяльність, радісна та приємна. Педагогічна цінність гри в тому, що в процесі гри формуються взаємини між дітьми, у грі видно, як дитина ставиться до успіхів або невдач партнерів по грі.

Отже, гра дошкільника -- це не просто забавлянка, а особлива форма дитячої праці. Вона має бути максимально наближена до праці, наповнена трудовими завданнями.

Під час ігрової діяльності відбуваєть ся:

розумове виховання;

розвиток усіх психічних процесів;

аналіз, синтез, порівняння предметів, їх класифікація за певними ознаками; мовленнєвий розвиток (збагачення словника, розвиток комунікативної, пізнавальної та регулювальної функції мови);

трудове виховання ( формування змістовних уявлень про працю дорослих, моделювання у грі окремих видів праці, що сприяє позитивному ставленню дітей до праці);

розвиток загальної та дрібної моторики.

Гра допомагає вихованню працелюбності, формує вміння турбуватись про партнерів.

2.5 Завдання батьків, які виховують дитину з особливими потребами

Батьківська любов - джерело і гарантія емоційного благополуччя дитини, її психологічного та інтелектуального розвитку. Сприятливий психологічний клімат у сім'ї - основа позитивного розвитку дитини. Батькам потрібна реальна допомога й підтримка, щоб вивести дитину із замкнутого простору й залучити до повноцінного життя. Завдання батьків, які виховують дитину з особливими потребами:

1. Незважаючи на вади психофізичного розвитку дитини, ставитися до неї як до дитини з особливими потребами, яка вимагає спеціального навчан ня, виховання і догляду.

2. За допомогою спеціальних рекомен дацій, порад та інструкцій дефектолога, со ціального педагога, лікаря чи реабілітолога поступово і цілеспрямовано:

• навчати дитину альтернативних спо собів спілкування;

• навчати основних правил поведінки;

• прищеплювати навички самообслуго вування;

• формувати вміння, що допоможуть по долати стреси;

• виявляти та розвивати творчі здіб ності;

• розвивати зорове, слухове, тактильне сприйняття.

3. Створювати середовище емоційної без пеки:

дитина має виховуватися в атмосфері любові та добрих стосунків між усіма члена ми сім'ї;

слід додержуватися постійного режиму дня;

треба позбавитися небезпечних речей, предметів, що спричиняють у дитини страх чи іншу негативну емоційну реакцію.

Відвідувати групи підтримки і взаємо допомоги, де можна відверто висловлювати свої думки.

Батьки повинні навчитися:

поважати дитину;

сприймати її такою, яка вона є;

хвалити й заохочувати до пізнання но вого;

стимулювати до дії через гру;

не піддаватися всім примхам і вимогам дитини;

бути реалістом щодо своїх можливос тей;

підтримувати і допомагати один одно му;

не забувати про себе, ставитися до себе позитивно й розвивати в себе почуття гумору;

розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею;

не боятися щохвилини за її життя;

брати тайм-аут.

Розділ 3. Корекційно - розвивальні заняття для дітей із розумовою відсталістю

Завдання: навчити дитину з психофізичною вадою сприймати себе як особистість, усвідомлювати власні можливості. Сформувати у дітей уміння співчувати іншим, конструктивно реагувати на розчарування та невдачі, самостійно приймати рішення, орієнтуватися в суспільному житті і вміти спілкуватися з іншими дітьми.

Обладнання: картки із зображенням облич, які виражають різні емоційні стани; папір; олівці; пухнасті іграшки( пташка, вовк, кіт); дитячий посуд; «чарівна» коробка; малюнки із зображенням машини, метеликів.

Хід заняття

1. Організаційний етап.

- Діти, де можуть траплятися дива? Правильно, у казці. Ми сьогодні з вами теж будемо мандрувати. Далеко нам доведеться добиратися, тому поїдемо на машині. Хто вміє керувати машиною? Адже ми їдемо в казку, де відбуваються різні дива… Ось вони почалися: зараз ми всі перетворюємося на водіїв.

Логоритмічна вправа « Ми - водії».

- Їдем, їдем на машині. Натискаєм на педаль. Газ включаєм, виключаєм. Пильно дивимося вдаль. Двірники зчищають краплі. Вправо - вліво. Без води! У кабіну дмуха вітер. Водії ми - хоч куди!

2. Підготовчий етап.

- Ось і казкова країна, де живе багато казкових героїв. Нас зустрічає казковий кіт Ананас.

Гра «Піжмурки»

Усі діти йдуть, танцюють, співають якусь пісеньку і ведуть «кота» із зав'язаними очима. Підводять його до дверей та пропонують узятися за ручку, а потім усі разом кажуть:

- Кіт, кіт Ананас! Ти лови три роки нас!

Після того, як діти проспівають останні слова, вони розбігаються в різні боки. «Кіт» має ловити дітей. Усі діти бігають поряд із «котом» та дражнять його.

3. Основна частина.

Гра « Слухай уважно»

- Подорожуємо далі по казковій країні.

Діти крокують під музику. Потім музика раптом припиняється, а учитель тихо вимовляє команду( сісти на стільці, піднести праву руку, присісти тощо). Гра виконується доти, доки діти уважно слухають і контролюють себе.

Гра «Емоційний словник»

- Діти, у казковій країні багато різних героїв. Давайте познайомимося з ними.

Перед дітьми розкладаються картки із зображеннями облич, які виражають різні емоційні стани. Дитині пропонується відповісти на запитання: «Які емоційні стани зображені на картках?» Після цього дитині пропонується згадати, коли вона сама була в такому стані. Як вона почувалася у цьому стані? Чи хотіла б вона повернутися в цей стан? Чи може цей вираз обличчя відображати стані іншої людини? Які стани в тебе ще бувають? Давай їх намалюємо.

Гра «Маленька пташка»

- Діти, ми на своєму шляху зустріли пташку. Вона потребує нашої допомоги

Дітям по черзі дають у руки пухнасту пташку або іншу іграшку. Вчитель каже: «До тебе прилетіла маленька пташка. Вона така тендітна й беззахисна. Вона дуже боїться ворона! Підтримай її, поговори з нею, заспокой її».

Дитина бере до рук пташку, тримає її, говорить заспокійливі слова і заспокоюється сама.

Гра «Магазин посуду»

- Наш шлях привів нас до казкової крамниці.

Вчитель розставляє посуд на вітрині, а діти стають у чергу. Дитина просить продавця ( вчителя) продати, наприклад, тарілку. Продавець «продає» лише тоді, коли покупець назве її колір і вкаже її місце на вітрині. Наприклад: «Продайте мені, будь ласка, зелену тарілку, яка стоїть на верхній полиці ліворуч». Гра закінчується, коли весь посуд буде куплений.

Гра « За що мене можна любити?»

- Діти, ми зустріли казкового вовка. Для того, щоб ми змогли подорожувати далі по казковій країні, необхідно кожному з вас назвати ті свої якості, за які, на ваш погляд, вас можна любити.

Гра « Вигадай собі ім'я»

- Діти, для того, щоб ми могли подорожувати далі, необхідно кожному вигадати собі ім'я, яке б він хотів мати.

Вчитель запитує в дітей, чому саме ці імена вони обирають, чому їм не подобаються їхні справжні імена.

Примітка: як правило , відмова від власного справжнього імені означає, що дитина незадоволена собою або намагається стати кращою ( у своїй уяві), ніж вона є насправді.

Гра « Найдорожче у світі»

- Діти, у мене в руці чарівна коробка. У ній - найдорожче у світі. Підходьте до мене по черзі й дивіться у неї. Подумайте, що ж найдорожче у світі ви там побачили?

Гра « Створи свій танець»

- Діти, ми зустріли з вами чарівних метеликів, які весело кружляють у танці. Давайте й ми затанцюємо з ними.

Вчитель стає в коло. Під музику швидко виконує кілька танцювальних рухів, усі інші копіюють танець. Потім він торкається будь - якого учасника. Той виходить у центр і створює свій танець, а далі інші учасники.

Гра «Усмішка»

- Діти, ми весело подорожували з вами по казковій країні. А зараз давайте уявимо собі, що ви дуже щасливі! Відчуйте, як ваша усмішка лине із серця та піднімається, торкається ваших губ. Ви усміхаєтеся! Гарного вам настрою!

4. Підсумок заняття

- Пора повертатися. А повернемося ми вже не на машині, а на повітряній кулі.

Вправа на дихання « Повітряна кулька»

Звучить спокійна музика. Діти сидять на стільчиках.:

- Відкиньтеся на спинку стільця, спина пряма і розслаблена, руки складені на грудях, щоб пальці сходилися;

- Вдихніть глибоко повітря носом, уявіть, що ваш живіт - це повітряна кулька. Чим глибше вдихаєш, тим більша кулька. А зараз видихайте ротом, щоб повітря відлетіло з кульки;

- Не поспішайте, повторіть. Дихаєте і уявляєте собі, як кулька наповнюється повітрям і стає все більша і більша;

- Поволі видихайте ротом, неначе повітря виходить з кульки;

- Зробіть паузу, порахуйте до п'яти;

- Дихайте й відчувайте, як ви наповнюєтеся енергією й гарним настроєм.

Рефлексія

- Сподобалася вам подорож?

- Що саме?

- Що було важко виконувати?

Література

1. Анеліна Н. Корекційно - розвивальні заняття для молодших школярів, які мають порушення психофізичного розвитку./ Психолог, 2005. - №14.- С.18 - 25.

2. Батищева Г. Музикотерапія як метод психокорекції./ Психолог, 2005. - № 14. - С. 25 - 32.

3. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6т. Основы дефектологии / Под.ред. Т.А.Власовой. - М.: Педагогика, 1983. - Т.5. - 368с.

4. Грицюк Н. Діти з порушенням психофізичного розвитку. / Дефектолог, 2008.- №12. - С.45 - 58.

5. Діти з обмеженими фізичними розумовими можливостями в системі корекційного навчання і виховання. - К., 1997. - 127с.

6. Дульнев Г.М. Учебно - воспитательная работа во вспомогательной школе. - М.: Просвещение, 1981. - 176с.

7. Еременко И.Г. Познавательные возможности учащихся впомогательной школы. - К.: Рад.шк., 1972. - 130 с.

8. Ілляшенко Т.Д. Чому їм важко вчитися? Методичний посібник присвячений питанням психолого - педагогічної допомоги молодшим школярам із труднощами у навчанні. - К.: Початкова школа, 2003. - 128с.

9. Исаев Д.Н. Умственная отсталость у детей и подростков. - СПб.: Речь, 2003. - 391 с.

10. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. - М.: Медицина, 1985. - 327с.

11. Мамайчук И. Психокоррекционные технологии для детей с проблемами в развитии. - С.Пб.: Речь, 2003.- 4000с.

12. Мочаліна Н. Корекційно - розвивальні заняття для дітей із затримкою психічного розвитку. / Дефектолог, 2007. - №3. - С.9 - 12.

13. Нуженко Т. Роль етичних бесід у моральному вихованні розумово відсталих дітей. / Дефектолог, 2008. - №3. - С. 32 - 43.

14. Синьов В.М., Матвєєва М.П., Рохліна О.П. Психологія розумово відсталої дитини. - К.: Знання, 2008. - 359 с.

15. Стадненко Н.М., Матвєєва М.П., Обухівська А.Г. Нариси з олігофренопсихолгії / За заг.ред. Н.М.Стадненко. - Кам'янець - Подільський: Ін форм.- вид. відділ Кам'янець- Подільськ. держ. ун - ту, 2002 .- 200 с.

16. Фірсова М., Гладун Г. Сюжетно - рольові ігри для дітей з порушенням інтелекту./ Дефектолог, 2008. - № 10. - С.21 - 28.

17. Чистякова М.И. Психогимнастика / Под.ред.М.М.Буянова. - М.: Просвещение, 1990.- 128с.

18. Щипицына Л.М. «Необучаемый» ребенок в семье и обществе. Социалазация детей с нарушением интеллекта. - СПб.: Речь, 2005. - 477с.

19. Яковлева С. Вплив раннього втручання на діагностику та психічний розвиток розумово відсталих дітей.// Дефектологія, 2008. - № 3. - С. 14 - 16.

Размещено на Allbest.ru