Основні принципи організації позакласної роботи:

- добровільний характер участі учнів за інтересами;

Це має величезне значення, якщо педагог справді прагне спиратися на учнівський пізнавальний інтерес. Добровільно-примусовий метод лише знижує учнівський інтерес до предмета

- суспільна спрямованість учнівських проектів;

Робота гуртка має бути спрямована на на підвищення суспільної свідомості дітей

- розвиток творчих здібностей учнів: підтримка запропонованої ідеї, надання можливості її реалізації;

- зв'язок із навчальною роботою, надання можливості почуватися успішним;

- використання ігрових форм, цікавість, емоційність.

Основні напрямки та форми позакласної роботи з історії:

- краєзнавча робота в школі та поза її межами;

- шкільні конкурси з історії;

- екскурсії з історичної тематики;

- політичний клуб;

- зустрічі з відомими діячами;

- дослідна робота;

- розробка і створення проектів за історичною тематикою;

- проведення дискусій, "круглих столів", конференцій.

Окрім того, форми позакласної роботи можливо розподілити на три основних форми: масову, групову та індивідуальну.

Під час вибору форм і методів того чи іншого заходу з історії вчитель повинен насамперед ураховувати індивідуальні запити та схильності учнів. Опора вчителя на інтереси й пізнавальні можливості учнів необхідна не лише для підтримання в них бажання брати участь у позакласній роботі з історії, а й для розвитку й удосконалення їхніх особистостей

Ці технології якнайбільше сприяють розвитку дитини, формуванню її життєвих компетентностей, дозволяють глибше зрозуміти роль історії в житті суспільства, громади та кожного окремого її члена, тим самим сприяючи соціалізації особистості. Особливу увагу слід приділити складанню плану позакласної діяльності, адже добре продуманий план - половина успіху. Крім цього, заплановані

заходи повинні органічно поєднуватися з комплексним планом позакласної роботи школи. Без координованих дій, спільних зусиль усіх вчителів не можна розраховувати на реалізацію тих завдань, які стоять перед позакласною роботою Основною формою позакласної роботи з предмета в школі є гурток. Він дозволяє організувати систематичні заняття за певною програмою та з постійним, причому зацікавленим, складом. Добре налагоджена робота гуртка може бути запорукою успішного проведення інших групових і масових форм, у тому числі краєзнавчих експедицій і походів, організації гуртка чи музею, а самі гуртківці стають активними помічниками вчителя як у проведенні позакласних заходів так і в підготовці обладнання до уроків. Проте не слід забувати, що успішна робота гуртка має ґрунтуватися на певних засадах:

- особисте визначення навчальної мети й усвідомлення її значимості;

- самостійний вибір форм і методів досягнення мети;

- засвоєння навчального матеріалу й самостійного застосування вивченого, тобто активне використання здобутих знань;

- самостійні висновки на підставі особистого досвіду, спостережень, знань;

- розвиток можливостей самореалізації.

До тематики гуртка можна включати:

- Проблеми, що не входять до шкільної програми й розраховані на розширення ерудиції гуртківців.

- Найскладніші питання шкільної програми.

- Питання програми, що не розглядались на уроках або були недостатньо розкриті.

План гуртка детально відбиває всі етапи його роботи й може складатися з таких розділів:

- Робота секцій гуртка.

- Тематика спільних занять гуртка.

- Участь гуртка в позакласній роботі школи.

Форма плану може бути різною, але має включати назви як загальної теми, розрахованої на тривалий період, так і назви тем, що планують опрацьовувати конкретного навчального року.

У плані потрібно зазначити терміни виконання, а також форми й методи дослідження. Під час складання плану слід урахувати інтереси й побажання членів гуртка, продуманої ефективно використовуючи різні форми індивідуальної роботи, які повинні підпорядковуватися досягненню основних цілей.

Висновки

В результаті виконаної роботи можна зробити наступні висновки і пропозиції.

По-перше формування пізнавального інтересу є однією з пріоритетних задач педагога-історика, оскільки легше працювати з учнями, які цікавляться предметом.

По-друге формування пізнавального інтересу формування пізнавального інтересу досягається засобами як позакласної так і роботи на уроках

По-третє запропоновано три варіанти роботи вчителя на уроці, які забезпечують формування пізнавального інтересу.

Також запропоновано метод вибору майбутньої роботи з класом за допомогою діагностичного уроку-бесіди

Передбачається умовний поділ класу на групи за стилем учнівської роботи. Перша група - учні, які не мають пізнавального інтересу до історії і сприймають навчання як заучування. Друга група має деякий інтерес на рівні одиничних фактів. Третя має глибокий інтерес на рівні суті історичного процесу.

Запропоновано методики роботи з учнями всіх трьох груп.

Описано основні напрямки і принципи позакласної роботи вчителя історії

Список використаної літератури

1. Бочковський В. Розвиток пізнавальних процесів// Початкова школа. - 1997. - №12. - С. 23-24

2. Вишковський І. Методи пізнавальної діяльності// Психолог. - 2004. - №21-22. - С. 100-114

3. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання// Рідна школа. - 2004. - №6. - С. 15-18

4. Готра Н. Розвиток пізнавальної активності учнів// Рідна школа. - 1999. - №4. - С. 45-46

5. Гордієнко С. Деякі методичні поради щодо активізації пізнавальної діяльності учнів під час навчання// Початкова освіта. - 2004. -№37. - С. 8-9

6. Долбенко Т. Технологія активізації пізнавальної діяльності підлітків 14-ти років// Рідна школа. - 2004. - №9. - С. 37-41

7. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології// Рідна школа. - 2004. - №10. - С. 36-39

8. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності// Рідна школа. - 2000. - №3. - С.37-38

9. Крупеніна Н. Комплексний аналіз формування пізнавальної діяльності школярів на уроці: Методичний посібник для керівників шкіл// Директор школи. - 2003. - №38. - С. 7-8

10. Карасик А. Активізація пізнавальних процесів// Початкова освіта. - 2002. - №14., квітень, С. 6

11. Кобернюк О., Коберник Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів// Рідна школа. - 1999. -№12. - С. 55-60

12. Логвіна-Бик Т.А. Педагогічне керування пізнавальної діяльною учнів// Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 43-47

13. Мірошник С. Пошуково-дослідницькі завдання випереджувального характеру як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів// Дивослово. -2002. -№2. - С. 58-60

14. Полок Л. Ділова гра як засіб організації пізнавальної діяльності// Директор школи. - 2003. - №2. - С. 7-9

15. Пометун О. Як і чому треба організовувати пізнавальну діяльність учнів на уроці// Завуч. - 2005. - №34. - С. 13 (вкладка)

16. Пометун О. Методика навчання історії в школі// О. І. Пометун, Г.О. Фреймах. - К.: Ґенеза, 2005. - 328с.

17. Рудик М. Інноваційні технології навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів// Історія України. - 2003. - №9. - С. 26-29

18. Сластухіна М. Як стимулювати пізнавальну діяльність учнів// Педагогічна Житомирщина. - 2000. - №4. - С. 19-22

19. Харишин О. Розвиток пізнавальних інтересів учнів, активізація розумової діяльності// Початкова освіта. - 2001. - квітень. - №15. - С. 4

20. Шевцова Л. Активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою ситуативних завдань// Дивослово. - 2001. - №12. - С. 43-75

21. Шушара Т. Навчально-пізнавальна діяльність учнів: зміст і основні критерії// Рідна школа. - 2002. - №11. - С. 17-19

22. Шушара Т. Активізація пізнавальної діяльності учнів// Рідна школа. - 2003. - №2. - С. 11-14

23. Яструбова В. Оптимізація процесу управління пізнавальною діяльністю школярів// Освіта і управління. - 1998. - №4. - С.39

24. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л.А. Чепи. - К.: ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2010. ISBN 978-617-571-040-0.

25. Баханов К.О. Професійний довідник учителя історії. - Х. : Вид. Група "Основа", 2011. -239 с.

26. Кожем'яка О.Л. Роль шкільного метод об'єднання в роботі навчального закладу. Методичні та практичні поради. - Х. : Вид. група "Основа", 2008. - 158 [2] с.

27. Левітас Ф. Л., Салата О.О. Методика викладання історії: Посібник учителя. - Х. : Вид. група "Основа", 2006. - 96 с.

28. Нікітіна І. П., Нікітін Ю. О., Шеліхова В.В. Шкільне методичне об'єднання. 2-ге вид. - Х. : Вид. група "Основа", 2006. - 160 с.

Размещено на Allbest.ru