Після закінчення даної роботи роблять підсумок: «Внаслідок відкриття та підкорення Нового Світу утворились перші колоніальні імперії, змінилися основи могутньої нації, взаємовідносини між церквою та світською владою, поняття та ідеї про міжнародні відносини, норми їх регулювання в сферах впливу. Приток золота та срібла, небувалий розквіт торгівлі прискорили першоначальне накопичення капіталу, підйом промисловості, розклад феодалізму та сходження капіталізму. Європейці здійснили ривок в своєму інтелектуальному розвитку».

В якості домашнього завдання учням пропонують сформулювати висновок про наслідки відкриття для індіанців та творче завдання на вибір:

1) придумати і намалювати символ епохи Великих географічних відкриттів;

2) скласти розповідь від імені членів одної з експедиції [18, с.64].

Під час проходження практики в ЗОШ №15 м. Херсона я ознайомився з досвідом роботи вчителя А.М. Михайленка щодо проведення нестандартних уроків. Під час узагальнення та закріплення знань, умінь та навичок учнів V-VІ класів він проводить уроки-змагання та уроки по формі КВК. Такі заняття ґрунтуються на груповій діяльності, тому вони допомагають ще й вихованню відчуття власної відповідальності за спільне діло. Ігровий характер створює творчу розкутість, дозволяє проявити себе й слабким учням. Кожен учень приносить своїй команді певну кількість балів. Учитель веде рахунок, який фіксує на дошці. Існують штрафні санкції в виді зняття балів.

Ось один з варіантів проведення подібного уроку в V класі по темі «Давня Греція». Учням дається попереднє завдання: підготувати карточку, де повідомляється про якогось діяча, біографічні данні.

1.Конкурс-розминка «Історичний ланцюжок»

Назвіть історичні терміни по темі. Назвавши слово, учень передає естафету. Якщо він не зміг відповісти, встає і чекає, коли закінчиться ланцюжок. Якщо таких учнів набирається декілька, їм дається можливість відігратися. Для них проводиться міні-ланцюжок, більш простий. Наприклад, слова, що війшли в нашу мову.

2. Конкурс « Чиї слова?»

Роздаються карточки з фразами відомих історичних діячів, мислителів. Учням потрібно виявити, ким, коли і при яких обставинах були промовлені, або написані відображені на карточках слова, наприклад: «Радійте афіняни ми перемогли!»; «Наші стріли та дротики закриють від вас сонце», «Там на дні, ви знайдете досить і землі і води!», «Важко в великих справах одразу всім догодити».

3. Конкурс «Мудреців»

Рішення кросвордів. Для кожної команди може бути свій, або один і той же, який рішається на час.

4. Завдання на дошці.

А) вставити пропущені букви, пояснити значення слів, наприклад: дем..кратія, страте…, арист..кратія, амф..ора, …ратор

Б) підібрати до історичного терміну одно корінні слова, пояснити їх значення, наприклад: раб, громадянин, театр, стратег, реформи, налоги, держава.

Отже, проведення нестандартних уроків - завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутіше, жваво і весело реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповідь своїх однокласників. Такі уроки розвивають творчі здібності, уяву, збуджують фантазію, розширюють коло знань з історії, а загалом прищеплюють любов до предмета.

Висновки

Проаналізувавши результати проведеного нами дослідження, ми дійшли наступних висновків:

Класно-урочна система освіти має досить серйозні недоліки, які гальмують подальший розвиток системи навчання, роблять майже неможливим розвиток школяра як індивідуальності, що проголошується останнім часом головною метою освіти. Тому сьогодні творчі пошуки педагогів спрямовані на вдосконалення та реорганізацію системи навчання шляхом впровадження в практику роботи школи нових типів та форм організації навчального процесу, зокрема нетрадиційних уроків.

Нетрадиційний урок ? це імпровізоване навчальне заняття, що включає нестандартні: структуру, підготовку, проведення, взаємовідносини та розподіл ролей та обов'язків між учителем і учнями, критерії оцінки діяльності учнів. Успішність проведення нестандартного уроку залежить від творчості та майстерності вчителя.

Існує декілька підходів до типології нестандартних уроків в залежності від того, який етап уроку береться до уваги, яку поставлено головну мету заняття та ін. Кожен із видів нетрадиційних уроків має свою специфіку, але всі вони спрямовані на досягнення спільної мети ? підвищити ефективність навчального процесу та активізувати пізнавальну самостійність школярів.

Вчителі повинні творчо ставитись до викладення шкільних предметів. Але все має міру: не потрібно цілком перетворювати процес навчання в гру. Педагог повинен визначити для себе оптимальне співвідношення між звичайними та нетрадиційними уроками.

Нетрадиційний урок є цікавим для школярів, він знімає втому і напруженість учнів, дає змогу школярам почуватися вільно, не боятися виявити свої здібності і таланти. Роль учителя змінюється на таких уроках з контролюючо-керівної на консультативно-координуючу, між учителем і учнем складаються суб'єкт-суб'єктні відносини, за яких школяр активно діє.

Найчастіше застосовуються такі види уроків як урок-КВК, урок-вікторина, урок-подорож, урок-екскурсія та інші. Закономірність такого використання вбачається в тому, що в науково-методичній літературі саме такі моделі уроків висвітлені більш детально, є теоретично та практично обґрунтовані.

Підготовка і проведення уроку в нетрадиційній формі передбачає виконання чотирьох основних етапів: задум, організація, проведення та аналіз. Нетрадиційні уроки краще проводити як заключні під час узагальнення й закріплення знань, умінь і навичок учнів.

Використання нестандартних форм роботи на уроках географії сприяє підвищенню ефективності навчання, розвитку особистісних якостей учня, формуванню стійкого інтересу школярів до даного предмету.

Сучасний урок вимагає від учителя високої педагогічної майстерності. Щоб досягти найвищих результатів при найменшій витраті часу, збудити в учнів бажання вчитися, вчителю слід досконало володіти методикою оптимізації навчання, обирати найефективніші форми і методи роботи.

Інтенсивний розвиток творчого мислення учнів, їх пізнавальної діяльності, прагнення до пошуків і досліджень ? головна проблема виховання інтересу до навчання.

Список використаних джерел

1. Баханов К. Возможности нестандартного урока. / К. Баханов // Воспитание школьников. 1990. № 4. С. 12-16.

2. Буркова Л. Ще раз про педагогічні технології / Л. Буркова // Директор школи, ліцею, гімназії. 2001. № 2. С. 54-58.

3. Волкова Н. Педагогіка: [Посібник для студентів вищих навчальних закладів] / Н.П. Волкова. К.: Академія, 2003. 576 с.

4. Гадяцький М. Організація навчального процесу в сучасній школі / М.В. Гадяцький, Т.М. Хлебнікова. Харків: Видавництво «Ранок», «Векста». 2004. 136 с.

5. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. К.: Либідь, 1997. 376 с.

6. Гузюк В. У пошуках нестандартних уроків / В. Гузюк // Професійно-технічна освіта. 2000. № 2. С. 22-24.

7. Дейс С. Построение эффективного урока через сочетание различных организационных форм / С.В. Дейс // Школьные технологии. 2007. № 6. С. 28-34.

8. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. К.: Педагогика, 1987. 186 с.

9. Інтерактивні методи навчання. Досвід упровадження / За ред. В. Шарко. Херсон: Олді-Плюс, 2002. 207 с.

10. Зайцев В. Практическая дидактика / В.Н. Зайцев // Школьные технологии. 2000. № 1. С. 37-67.

11. Кучеренко Т. Інновації як умова ефективної організації навчально-виховного процесу в сучасній школі / Т.А.Кучеренко, М.Е. Смирнова, О.В. Малютіна // Відкритий урок. 2003. № 7-8. С. 33-50.

12. Махмутов М. Современный урок / М.И. Махмутов. М.: Педагогика, 1985. 184 с.

13. Опеньок Л. Нестандартні форми навчання / Л.М. Опеньок // Рідна школа. 2000. № 6. С. 75-77.

14. Островерхова Н. Нестандартні форми навчання / Н.М. Островерхова // Директор школи. 2001. жовтень (№40,41). С. 10-11.

15. Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку / В.Ф. Паламарчук, Д.І. Рум'янцева, О.Й. Антипова // Радянська школа. 1991. № 1. С. 65-66.

16. Перехейда О. Нетрадиційні уроки: Види уроків / О.М. Перехейда, Н.О. Шкарпітко // Все для вчителя. 1997. №19-20. С. 14-16.

17. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні / Урок-вікторина, урок-концерт, урок-інтерв'ю, урок-конкурс, урок-подорож, урок-КВК та ін. / Е.П. Печерська // Рідна школа. 1995. № 4. С. 62-65.

18. Підласий А.І. Педагогічні інновації / А.І. Підласий, І.П. Підласий // Рідна школа. 1998. № 12. С. 3-12.

19. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / О.В. Пометун, Л.М. Пироженко. К.: А.С.К., 2004. 192 с.

20. Поташник М. Подготовка и проведение открытого урока / М.М. Поташник, М.Л. Левит // Відкритий урок. 2004. № 9-10. С. 29-34.

21. Селевко Г. Современные образовательные технологии: [Учебное пособие] / Г.К. Селевко. М.: Народное образование, 1998. 256 с.

22. Синенько В. Слово об уроке / В.Л. Синенько // Дайджест педагогічних ідей та технологій. 2003. № 1. С. 41- 43.

23. Сорокин Н. Дидактика / Н.А. Сорокин. М.: Просвещение, 1974. 222 с.

24. Стягник Н. Нетрадиційні форми навчання і їх вплив на якість навчального процесу / Н.І. Стягник. Харків: Наука, 1994. 276 с.

25. Сухомлинский В. Сердце отдаю детям / В.А. Сухомлинский. К.: Радянська школа, 1969. 243 с.

26. Тименко В. Кожний урок - нестандартний / В.П. Тименко // Початкова школа. 2005. № 1. С. 15-16.

27. Фіцула М. Педагогіка / М.М. Фіцула. К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. 528 с.

28. Христенко Л. Использование нетрадиционных форм работы / Л.М.Христенко // Преподавание истории в школе. 2001. № 6. С. 52-56.

29. Чередов И. Формы учебной работы в средней школе / И.М. Чередов. М.: Просвещение, 1988. 21 с.

30. Шарко В. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. / В.Д. Шарко - К.: СПД Богданова А.М., 2007. 220 с.

31. Шкільні інновації / Інформаційно-методичний збірник для працівників системи освіти, методистів, керівників шкіл та вчителів. Одеса, 2002. 96 с.

Додаток А

Конспект уроку-подорожі на тему «Київська Русь» для учнів 5 класу

Тема. Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави. Київська Держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська лавра ? символи Київської Русі. Пам'ятки книг описання.

Мета: узагальнити та перевірити знання учнів з теми, сформувати уявлення про Київську Русь як велику державу з розвиненою культурою; розвивати вміння оцінювати інформацію історичних джерел, давати характеристику історичним подіям і постатям; виховувати повагу до історії своєї країни.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Сьогодні ми з вами за допомогою машини часу опинимося в важких часах, коли держава Київська Русь починала своє становлення, затвердження, розквіт і боротьбу з завойовниками.

А уявним штурвалом у машині часу стане наша Лінія часу та позначки на ній із запропонованими датами.

II. Сприйняття узагальнення та систематизація знань.

Слово вчителя. У нашій мандрівці нам допомагатимуть домашні групи ? дослідники:

I група ? знавці історичних подій і постатей;

II група ? знавці культури Київської держави;

ІІІ група ? знавці писемності, літератури та науки. Кожна група перед початком виступу виставляє на Лінії часу позначки з датою інсценованих подій.

Лунає уривок з пісні воїнів-русичів (з к/ф «Іван Васильович міняє професію»).

Учні І групи, перевдягнуті у воїнів-русичів, ведуть між собою бесіду (4-5 учнів):

? Чи пам'ятаєш ти, Васильку, скільки походів ми з тобою пройшли?

? Пам'ятаю, скільки пройдено з тобою, побратиме, і з нашим князем Ярославом, та найбільше тих походів припало і нашим попередникам.

? Знаю, дід мій розповідав про походи Аскольда аж до самого Царгорода. Це він змусив Візантію визнати нашу державу і укласти вигідну для Русі угоду.

? Князь Олег також розширив територію Київської держави і утвердив її як рівноправного партнера Візантії.

? Довго Царград пам'ятатиме наші вітрила у степу і щит Олега на воротах міста в 907 році!

? А справжнім об'єднувачем всіх земель став князь Володимир!

? Недарма його ласкаво прозвано «Красне Сонечко!»

? Він дбав про єдність Русі...

? І оборонну могуть Київської Держави!

? А тепер Ярослав -- недарма ж Мудрий! ? зміцнює державу не лише мечем!

? Так, ви чули: Мудрий встановив дружні зв'язки з багатьма європейськими країнами через одруження своїх дітей з дітьми королівських династій!

? Так його дочка Анна стала французькою королевою!

? А друга ? Єлизавета ? дружиною норвезького короля!

? Третя ? Анастасія ? одружилась із угорським королем!

? А син Ярослава ? Ізяслав ? узяв шлюб із польською князівною!

? Інший син Всеволод ? із візантійською царівною...

? Недарма ж квітне, розвивається наша держава при Ярославі Мудрому!

Слово вчителя. А тепер наші гості з минулого зададуть питання нашим сучасникам, і ми дізнаємося, чи уважно ви слухали, чи добре підготувалися до мандрівки.

Запитання бліц-турніру.

Хто з князів у 907 році на знак перемоги прибив щит над воротами Царгорода?

Яке місто звали матір'ю «городів руських»?

Як народ прозвав князя Володимира Святославовича?

Кого іменували «тестем Європи»?

Яка жінка із княжого роду стала королевою Франції?

Яка жінка почала володарювати в Києві в 945 р.?

Як за часів Київської Русі інакше називали Чорне море?

Як за часів Київської Русі називали Дніпро?

Учитель підсумовує результати відповідей домашніх груп - команд класу і заносить їх в табло на дошці, а також фішками відмічає індивідуальні відповіді учнів.

Лунає запис колокольного передзвону

Учні II групи, перевдягнуті у простих громадян міста, неначе вперше зустрілися на вулиці Києва.

Дійові особи: хлопець-киянин, подорожній (майстер), майстер-киянин, хлопчик Жданко.

? Хлопче, де тут Софія Київська?

? Ось вона, Софія Київська!

? Яке дивовижне творіння! Скільки пройшов, але ніде не бачив чогось досконалішого! Навіть у столиці могутньої Візантії ? Царгороді!

? Так, чоловіче добрий. Дивіться, як у Софії Київській галереї, башти зі сходами нестримно підносяться до неба! А он тринадцять бань ? малі від краю, більші ? до середини і найбільші ? в центрі.

? Сяють не лише маківки, а й уся споруда! Красно дякую вам за допомогу та бесіду, мені вже час, так й вам, мабуть, теж.

? До зустрічі!

(Хлопець йде, назустріч подорожньому виходить майстер-киянин.)

? Тобі кого, чоловіче добрий?

? Я ? майстер. Прийшов на запрошення великого князя Ярослава.

? Еге, довго чекали ми на тебе, брате. Провідника кепського мав чи зорі неясно світили?

Звертаючись до хлопчика, що з'явився на порозі.

? Жданку, відведи гостя спочити. А після обіду розпочнемо розпис фресок. Вже й пензлі готові, і фарби, а руки майстрів аж горять до роботи!

(Далі діалог продовжується між хлопчиком і прибулим, майстром.)

? Принеси спершу мені, хлопче, напитися. Знудився у світах без цілющої київської водиці.

? А хіба раніше, ви бували в Києві?

? Я, Жданку, виріс тут. А потім мандрував, учився. Тепер повернувся. Ще й не був ніде. Ходімо, покажеш місто.

? Це можна, з радістю!

(Хлопчик і подорожній-майстер неначе мандрують містом.)

? Дивлюсь я, що місто укріпили новим могутнім валом із дерев'яними стінами, складеними з колод.

? Так, місто надійно захищає і вал, і великий рів, заповнений водою. Це -- від ворогів. А для гостей міста -- парадний в'їзд через Золоті ворота з надбрамною церквою Благовіщення.

? Яка розкіш, яке чудо! А що це зводиться неподалік від Софійського собору?

? Це Георгіївський храм, а трохи далі -- церква Святої Ірини.

? Розкажи, Жданку, як і хто будує ці храми!

? Нічого певного не знаю. Чув тільки, що князь опікується ними так само, як і Софією. Подейкують, що одного разу, коли завітав Ярослав на будівництво Георгіївського храму, здивувався, чому так мало робітників. Тоді наказав кожному з них видавати щодня по срібній монеті. Князівську волю оголосили на торзі. Наступного дня прийшло на будівництво чимало майстрового люду.

? Гарні церкви, не знаєш, яка й краща. Георгіївську церкву зводять на честь небесного захисника великого князя, адже християнське ім'я Ярослава ? Георгій. Свята Ірина ? заступниця Ярославової дружини.

? А чому наша церква називається Софією?

? Софія ? грецькою означає «мудрість». Отже, звелів Ярослав побудувати храм, щоб звести пам'ятник мудрості Божій.

? А мені казали, що цей храм споруджено на честь великої перемоги: начебто саме тут Ярослав переміг велике степове військо печенігів.

? Так воно й є. Про ту славну перемогу чув я, коли був далеко від Києва. Проте не лише мечами здобув її Ярослав, а насамперед мудрістю. Полюбляє наш князь книжну науку, шанує знання, вірить, що не поступаються книги силою ні перед гострою зброєю, ні перед міцними м'язами.

? Ви стільки знаєте про Київ, про нашого князя, ніби все життя тут прожили!

? Про нашу землю багато говорять по всіх усюдах. Поважають чужинці Ярослава, бо дбає він не тільки про нинішній день, а й про майбутнє своєї держави. От хоча б храм Софії. Буде тут і книгозбірня, де книги зберігатимуться, а також перекладатимуться й переписуватимуться, буде й школа, де навчатимуть охочих до науки дітей. Отож і кажуть, що рясно засіяв Ярослав руські землі зернами мудрості. Зійдуть ті зерна, зацвітуть пишним цвітом, примножать силу Київської держави.

Слово вчителя. Прийшов час до проведення бліцтурніру учасниками II групи ? знавців культури Київської держави. Пам'ятайте, що запитання стосуються не лише цієї частини мандрівки, а взагалі, всієї теми культурного надбання в часи Київської Русі.

Запитання бліц-турніру.

Які ремесла були поширені в Київській Русі?

Хто заснував першу на Русі бібліотеку?

Ким було запроваджено перші на Русі школи?

Яка книга є найдавнішою пам'яткою писемності, датованою 1056-1057 рр.?

Про яку подію розповідалося в Другій частині мандрівки?

Які споруди були зведені за часів Київської Русі?

На честь кого вони побудовані?

Про що свідчать пам'ятки архітектури, які збереглися з часів Київської Русі?

Учитель, як і після першого бліц-турніру, підводить підсумок, відмічає результати відповідей.

III Група знавців писемності, літератури та науки перевдягнута, в ченців, які працюють над рукописами. Старший ченець диктує молодшому:

? Запиши і закарбуй в пам'яті дітям: «Не лінуйтеся, благаю вас. Лінощі -- всьому лихому мати: що людина не вміє того не навчиться». Цього вчив і Нестор, наш перший літописець, який написав «Повість врем'яних літ».

? А що ж у «Повісті...» написано?

? Нестор весь час стежив за долею слов'янства й розповідав про події в державі та за її межами. І наша задача така ж: залишити нащадкам пам'ятки про видатні події, про Київську державу, про християнські часи, про хрещення киян у водах Дніпра за наказом князя Володимира Великого.

? Не нижчі ми за розумом чи за працелюбністю від своїх сусідів. Нащадкам буде за що пишатися своїми предками.

? Школи для дітей, що тягнуться до книжної науки, існують ще з часів Володимира Великого.

? А в 1086 р. в Києві створена навіть перша в Європі школа для дівчат!

? А чого важить опис подорожей до Палестини ігумена Даниїла!

? Я читав «Остромислове євангеліє» та «Ізборник Святослава», «Повість врем'яних літ», «Руську правду» та «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Це велика праця великих людей -- літописців і князів, за них і молюся; і прошу у Бога покровительства нашому Києво-Печерському монастирю.

? Я чув, що іноземці називають його університетом в підготовці каліграфів, перекладачів, художників, лікарів. Преподобний Агапіт вилікував навіть хворого Володимира Мономаха!

? Так воно і є, вчися, Никоне, вченим будеш!

Слово вчителя. А зараз наступає час для проведення бліц-турніру учасниками III групи -- знавцями писемності, літератури та науки.

Запитання бліц-турніру.

Де в основному було зосереджено надання освіти в Київській Русі?

Який монастир був найважливішим освітнім осередком?

Де і коли була створена перша в Європі школа для дівчат?

Які літописні та інші пам'ятки письменства Київської Русі відомі вам?

Що являє собою ізборник «Руська правда»?

Як велись записи в літописах?

Кого називають першим літописцем Київської Русі?

Яких відомих лікарів Київської Русі ви знаєте?

Хто запровадив християнство на Русі?

Учитель підсумовує відповіді учнів, команд класу та виводить результати змагання за темою в табло.

III. Підсумок уроку.

? Яке враження справила на вас подорож Київською Руссю?

? Які факти свідчать, що Київська Русь була високорозвиненою країною і своїм культурним, науковим і освітнім рівнем не поступалася іншим європейським країнам?

? Хто з князів уславив своє ім'я і якими досягненнями?

IV. Домашнє завдання.

Підготуватися до узагальнюючого уроку в домашніх групах за темами:

I. Боротьба Київської Русі з кочовиками. «Повчання дітям» В. Мономаха.

II. Київська Русь і монголо-татарська навала.

Галицько-Волинська держава. Данило Романович -- перший український король.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

Размещено на Allbest.ru

...