Виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

13.00.07 - теорія та методика виховання

УДК [378.015.311:004] (043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ВИХОВАННЯ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ КУЛЬТУРИ КОРИСТУВАННЯ КІБЕРПРОСТОРОМ

Шайкіна

Олена Олександрівна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент АНТОНЕНКО Тетяна Леонардівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор МЕНЯЙЛЕНКО Олександр Сергійович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Міністерства освіти і науки України, проректор з науково-педагогічної роботи; кандидат педагогічних наук, доцент МОГІЛЕВСЬКА Натела Едуардівна, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О.Дидоренка Міністерства внутрішніх справ України, начальник кафедри іноземних мов.

Захист відбудеться 25 листопада 2010 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 23 жовтня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В.Фунтікова

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному світі процес комп'ютеризації набуває все більшого значення. Кіберпростір охопив практично всі сфери людського життя, трансформуючи при цьому не тільки окремі дії, але і людську діяльність у цілому, здійснюючи вплив на всі психічні процеси. При взаємодії людини з новими інформаційними технологіями відбувається опосередкування діяльності новими знаковими системами й засобами.

Створення інформаційних технологій, як і поява самого комп'ютера, вселяло оптимістичні очікування інтелектуальній еліті суспільства, оскільки нові технології завжди визначали прогресивні тенденції в соціумі. Віртуальний простір розширює можливості спілкування, полегшує доступ до інформації, при правильному використанні сприяє розширенню інтелектуальних можливостей людини. Проте з появою кіберпростору з'явилися і нові проблеми.

На сьогоднішній день однією з найактуальніших проблем у світі є проблема комп'ютерної залежності. Учені різних країн прирівнюють комп'ютерну залежність до наркотичної або алкогольної. З таким порівнянням можна погоджуватися або сперечатися, але вищеназвана проблема загострюється все більше з кожним роком, про що свідчать результати соціологічних досліджень.

У процесі взаємодії людини і комп'ютера виникає низка проблем: з одного боку - проблема вдосконалення роботи людини в кіберпросторі, з іншого - проблема змін у психіці й особистісній сфері людини, яка працює в новій знаковій системі. Вивчення наслідків впливу кіберпростору на особистість при застосування інформаційних технологій відноситься саме до другого кола проблем. У зв'язку з наростаючою інтенсифікацією процесів комп'ютеризації суспільства значно актуалізується проблема вивчення впливу глобальної інформатизації на особистість користувача.

Найбільш активним користувачем кіберпростору є студентська молодь, яка складає групу ризику щодо формування комп'ютерної залежності. Виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором може стати шляхом вирішення проблеми взаємодії людини з віртуальним простором.

Сучасними вченими розробляються різні аспекти цієї проблеми. О. Тихомиров, О. Арєстова, Л. Бабанін, Ю. Бабаєва, О. Войскунський проводять дослідження структурних і функціональних змін у психічній діяльності людини при взаємодії з комп'ютером; впливу комп'ютерних ігор на психіку людини присвячені праці М. Іванова, який детально аналізує механізми формування комп'ютерної залежності; проблему комп'ютерної психотерапії піднімають у своїх працях Є. Зубарєв, Н. Петрова, які вказують на можливість використання віртуального простору для психокоректувальної і психотерапевтичної роботи, розвитку особистості в кіберпросторі; роботи М. Коула, С. Пейпера присвячені наслідкам комп'ютеризації і глобальних особистісних змін, пов'язаних з нею.

Враховуючи актуальність проблеми, її недостатню наукову розробленість, а також орієнтуючись на запити практики, визначена тема дисертаційного дослідження: «Виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось в рамках науково-дослідної роботи з проблеми «Духовний розвиток особистості: методологія, теорія та практика» (номер держреєстрації 0105U000264), що виконується на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тема дослідження затверджена Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 6 від 26 лютого 2010 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 15 червня 2010 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних технологій виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

Відповідно до мети визначені завдання дослідження:

– на основі вивчення та аналізу наукової літератури розкрити теоретичні засади виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором;

– дати сутнісну характеристику культури користування кіберпростором;

– виявити особистісні якості студентів, що провокують сформованість комп'ютерної залежності;

– дати психолого-педагогічну характеристику потенційно залежної від кіберпростору особистості;

– визначити критерії сформованості комп'ютерної залежності;

– розробити педагогічні технології виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором та експериментально перевірити їх ефективність.

Об'єкт дослідження - процес виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

Предмет дослідження - педагогічні технології виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

Методологічною основою дослідження є аксіологічний, культурологічний, синергетичний підходи до розгляду педагогічної реальності, ідеї та концепції сучасної науки про культуру як сукупність духовних та матеріальних цінностей людства, специфічний спосіб людської діяльності, про вирішальну роль культури у вихованні особистості, загальнофілософські та психолого-педагогічні положення теорії особистості; закономірності педагогічної соціології щодо соціалізації особистості; наукові положення щодо використання засобів мистецтва у вихованні у студентської молоді культури користування кіберпростором.

Для розв'язання визначених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури з метою визначення стану розробленості та теоретичного обґрунтування проблеми дослідження; аналіз, синтез, класифікація, систематизація, узагальнення для визначення понятійного апарату дослідження, формулювання його концептуальних положень і висновків; емпіричні - педагогічний експеримент, діагностичні методики (анкетування, бесіди, тестування, вивчення письмових робіт) - для виявлення особистісних якостей, що перешкоджають розвитку комп'ютерної залежності; статистичні - для статистичної обробки результатів педагогічного експерименту.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

- вперше дана сутнісна характеристика культури користування кіберпростором, теоретично обґрунтовано та експериментально виявлено критерії сформованості комп'ютерної залежності особистості, представлена психолого-педагогічна характеристика потенційно залежної від кіберпростору особистості;

- удосконалені педагогічні технології виховання у студентської молоді особистісних якостей, що перешкоджають розвитку комп'ютерної залежності й сприяють вихованню культури користування кіберпростором;

- набули подальшого розвитку теоретичні засади виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

Теоретична значущість дослідження полягає в розширенні психолого-педагогічних знань про механізми формування комп'ютерної залежності і способи її своєчасного запобігання або корекції. Експериментально доведено, що розвиток певних особистісних якостей, таких як низька самооцінка, невпевненість у собі, невміння спілкуватися, надмірні маскулинність, емоційна нестійкість, конформізм, недисциплінованість, низький рівень емпатії сприяють розвитку комп'ютерної залежності особистості. Виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором передбачає виховання позитивних особистісних духовно-моральних якостей, які є підґрунтям для запобігання появи комп'ютерної залежності.

Практична значущість полягає в розробці педагогічних технологій виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором. Результати дослідження можуть бути використані при підготовці лекцій з проблеми комп'ютерної залежності особистості; педагогами і психологами - в практичній роботі по попередженню і подоланню комп'ютерної залежності у студентської молоді; для подальших наукових досліджень у цьому напрямі.

Результати проведеного дослідження впроваджено у виховний процес Донбаському інституті техніки і менеджменту ЗАТ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» (довідка № 26-К від 03.06.2010), в Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов (довідка № 1044/01 від 11.05.2010).

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичною та методологічною обґрунтованістю вихідних положень, відповідністю застосованого комплексу методів дослідження поставленим меті й завданням, застосуванням всебічного кількісного та якісного аналізу досліджуваних даних, репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи, впровадженням результатів дослідження у практику ВНЗ.

Апробація отриманих результатів. Основні положення й результати дослідження обговорювались та достали позитивну оцінку на засіданні кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Результати дослідження доповідалися на ІІІ Міжнародній науковій конференції «Духовний розвиток особи: методологія, теорія і практика» (Луганськ, 2005), на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Духовно-культурні цінності освіти і виховання» (Луганськ, 2009), на ХV Науково-практичній конференції «Університет і регіон: проблеми сучасної освіти» (Луганськ, 2009).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 10 наукових праць, з них 10 - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку на 12 сторінках, списку використаних джерел (який містить 209 найменувань). Загальний обсяг дисертації - 189 сторінок, тексту - 160 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, наведено результати вивчення проблеми взаємодії особистості з кіберпростором, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, наукову новизну й практичне значення результатів, наведено відомості про апробацію результатів, публікації автора та структуру роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження проблеми культури користування кіберпростором» розглядається методологічна основа дослідження проблеми виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором, досліджуються проблеми виникнення психологічної залежності людини від кіберпростору, визначається зміст культури користування кіберпростором.

Методологічною основою нашого дослідження є аксіологічний, культурологічний, синергетичний підходи до вивчення проблеми виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

Аксіологічний підхід розкриває природу цінностей і структуру ціннісного сприйняття. Для адекватного сприйняття світу, ухвалення рішень необхідна постійна оцінка дійсності, що оточує нас. Цінності формуються з індивідуального досвіду людини у співвідношенні з соціальним і загальнолюдським досвідом, засвоєним індивідом.

Основою аксіологічного мислення є концепція взаємозалежного і взаємодіючого світу, в центрі якого знаходиться цілісна особистість. Ця концепція ґрунтується на тому, що гуманізація стає глобальною тенденцією сучасного розвитку людства, а загальнолюдських цінностей складають зміст цього розвитку.

Велике значення слід приділяти формуванню аксіологічного мислення у вихованні інтелектуальної еліти суспільства. Від того, які цінності будуть закладені і сформовані у молоді, залежатиме і подальший розвиток суспільства, держави, людства.

Культурологічний підхід до проблеми виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором дозволяє зробити педагогічний аналіз поняття «культура». Культура - це базова характеристика людини, яка виявляється в трьох головних характеристиках її життєдіяльності: матеріальній, соціальній, духовній. Педагогічне розуміння поняття «культура» полягає в олюдненні його призначення: культура створюється людиною, сприймається людиною, транслюється людиною і окультурює саму людину.

Культурологічний підхід забезпечує в педагогічній практиці формування людини культури, він тісно інтегрується з аксіологічним, синергетичним, антропологічним, цивілізаційним підходами.

Культурологічний підхід дозволив визначити соціокультурні основи й ієрархію культурних цінностей при розробці стратегії виховання культури користування кіберпростором. В дисертації розглядається синергетичний підхід, з позиції якого визначені загальні принципи виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

У дисертації розкриваються особливості юнацького віку, які пов'язані з проектуванням життєвого шляху, формуванням світосприйняття, світовідношення, з вибором системи цінностей, професійних і моральних ідеалів. Юнацький вік - вік формування культури почуттів, становлення емоційно-почуттєвої сфери особистості, прагнення до самовдосконалення, до розширення ерудиції, до цінностей культури та освіти, формування потреби в різносторонніх знаннях, прагнення користуватися сучасним інформаційним простором.

На основі теоретичного аналізу літератури з проблем взаємодії людини з кіберпростором установлено, що:

виділяються чотири стадії формування комп'ютерної залежності, кожна з яких має свою специфіку;

специфіка комп'ютерної залежності обумовлена механізмами її формування і різновидами психологічної залежності;

виділяються наступні види комп'ютерної залежності: Інтернет-залежність, ігрова залежність;

виникнення залежності від кіберпростору обумовлене низкою причин, в основі яких лежать психологічні механізми;

розвитку комп'ютерної залежності дає поштовх формування комплесу специфічних якостей особистості користувача.

У контексті досліджуваної нами проблеми ми звернули увагу на індивідуальні якості особистості, які можуть сприяти виникненню комп'ютерної залежності у користувача.

Оскільки причина формування комп'ютерної залежності знаходиться безпосередньо в самій особистості, виникає необхідність виховання у неї культури користування кіберпростором та формування таких особистісних якостей, які будуть слугувати запобіганню комп'ютерної залежності.

Життєвий простір особистості складається з комплексу природного і штучного середовища, внутрішнього світу, рефлексії, саморегуляції, самопізнання, взаємодії людини з навколишнім середовищем та іншими людьми. Ця взаємодія приводить до комплексних змін у психічному житті людини, починаючи від емоцій, настроїв особистості до мотивів діяльності, спрямованості, ціннісних орієнтацій, духовної складової.

У дисертації визначено культуру користування кіберпростором як духовно-моральну регулятивну діяльність особистості, яка б відповідала вимогам психологічної екології життєдіяльності людини і не була б самоціллю.

«Кіберпростір» як науковий термін був запропонований американським ученим доктором психології Пітсбургського університету Кимберлі Янг і використовувався нею для позначення всіх аспектів роботи людини з комп'ютером й Інтернетом. Цей термін досить точно відображає можливість сприйняття комп'ютерів і їх мереж як особливого простору. Люди починають сприймати комп'ютери як продовження своєї особистості в просторі, що відображає їх смаки й інтереси. Кіберпростір можна розглядати як тип проміжкового простору, що розширює внутрішній світ людини. Стан, що виникає під час перебування у віртуальному світі, може настільки захоплювати, що відбувається розчинення власного «Я» і ототожнення з тим, що відбувається на моніторі.

Коли кіберпростір сприймається як продовження розуму - проміжковий простір між «Я» й іншими - це широко відкриті двері для різного роду реакцій перенесення, які можуть бути спроектовані у цей простір. Небезпека полягає у фанатичному захопленні кіберпростором і безмежній вірі в його дивовижну силу. Комп'ютерна залежність включає широке коло різних типів поведінки особистості і проблем з контролем імпульсів (користувач не завжди може контролювати себе, знаходячись у кіберпросторі).

У дисертації нами виділено два типи залежності від кіберпростору:

а) Інтернет-залежність (залежність від on-line ігор, залежність від інформаційних сайтів, залежність від спілкування в кіберпросторі, залежність від порносайтів);

б) ігрова залежність.

В екологічній психології Інтернет відноситься до інформаційного середовища (ноосфери), що оточує сучасну людину. Роль екологічної психології в повсякденному житті і професійній діяльності сучасного студентства важко переоцінити. Обсяг інформації, що сприймається індивідом, за декілька десятиліть виріс у багато разів, що поза сумнівом відбилося на рівні розвитку всіх психічних процесів. Особливо актуальним є дослідження впливу Інтернет-діяльності на розвиток особистості.

У ситуації інформаційного суспільства повинні адаптуватися перцептивні здібності, повинні збільшуватися швидкість, обсяг і точність сприйняття інформації сучасною людиною. Сприйняття є поєднуючою ланкою, основною системою, що пов'язує внутрішній світ людини і навколишнє його середовище. Сучасне суспільство все більше оперує не предметами, а образами, внаслідок чого значно розвиваються не тільки здібності сприйняття, але і мислительні процеси, особливо словесно-логічного і наочно-образного типу. Це необхідно для отримання інформації через сучасні канали зв'язку, такі як телебачення, радіо, Інтернет.

Знання прийомів роботи зі свідомістю дозволяє не тільки керувати іншими, але й виробити імунітет проти дії на власну свідомість. Усі ці складні технології маніпуляції мають один дуже істотний недолік: якщо людина знає про прийоми маніпуляції і може виділити його в інформаційному потоці, тоді дія цієї техніки практично нейтралізується.

Проблема впливу діяльності суб'єкта в кіберпросторі ще далеко не вивчена. Можна навіть стверджувати, що ми знаходимося тільки на початку шляху дослідження наслідків впливу кіберпростору на особистість. Слід з'ясувати, наскільки феномен «соціальних мереж» і блогів може замінити реальне спілкування людей. Використання Інтернету в побуті веде до структурних змін не тільки психіки, але й напряму розвитку здібностей суб'єкта.

Аналіз проведених раніше досліджень дозволяє стверджувати, що кіберпростір, як нова сфера життєдіяльності людини, існує. Незабаром віртуальний простір відіграватиме все більш визначну роль в повсякденному житті кожної людини. Тому до завдань сучасної науки входить всебічне вивчення кіберпростору як нового середовища існування людства.

У другому розділі «Експериментальне дослідження особистісних властивостей, що впливають на розвиток комп'ютерної залежності у студентів» представлені результати констатувального етапу експерименту дослідження особистісних якостей студентів, які мають комп'ютерну залежність.

У програму дослідження входили ряд методик, які дозволили нам виявити психологічну комп'ютерну залежність у осіб і визначити комплекс базових особистісних якостей, що сприяють розвитку цієї залежності.

Здійснено ретроспективний аналіз власного досвіду педагогічної і психоконсультаційної роботи.

На підставі розроблених теоретичних положень і модифікацій тесту-опитувальника М. Іванова, що визначає стадії комп'ютерної ігрової залежності, нами була розроблена діагностична методика для визначення ступеня залежності особистості студента від кіберпростору. Учасникам експерименту був запропонований набір тверджень, з якими вони могли погодитися або заперечити їх (передбачалися відповіді «так» чи «ні»).

У дисертації стверджується думка про наявність певного комплексу особистісних якостей людини, що викликає схильність до формування комп'ютерної залежності. З метою визначення складових цього комплексу ми використовували варіант С (скорочений варіант) «Тесту Кеттелла» (16-факторний опитувальник), який є універсальним, має достатньо високу валідність і надійність, дає різносторонню інформацію про індивідуальність.

Базою дослідження були Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. У дослідженні брало участь 294 студента: 110 дівчат і 184 юнаки (студенти денної і заочної форм навчання). Вік випробуваних - від 18 до 43 років. Учасники експерименту перебували в однакових умовах, тобто мали вільний доступ до комп'ютера. Комп'ютерна залежність була виявлена у 39% випробовуваних. 100 осіб з них брали безпосередню участь в експериментальній апробації розробленої нами програми формування особистісних якостей, що забезпечують психологічну стійкість до впливу кіберпростору.

У процесі нашого дослідження були виявлені особистісні якості студентів, що впливають на формування комп'ютерної залежності. Аналізуючи чинник віку, ми отримали наступні результати: середній вік користувачів, у яких сформувалася комп'ютерна залежність, - 23 роки; середній вік користувачів, у яких ми констатували захопленість або легку захопленість кіберпростором, - 30 років.

Виходячи з цих показників, нами зроблено висновок про те, що чим старший за віком користувач, тим менша вірогідність формування у нього залежності від кіберпростору. Групу ризику складають в основному користувачі юнацького віку (період пізньої юності).

Ми розглянули цю проблему в гендерному аспекті. За нашими даними тільки у 11% жінок була виявлена комп'ютерна залежність, що склало 4% від загальної кількості досліджуваних. Тоді як у 55% чоловіків-користувачів була виявлена комп'ютерна залежність, що склало 35% від загальної кількості досліджуваних. Отримані дані свідчать про те, що чоловіки більшою мірою схильні до формування комп'ютерної залежності, ніж жінки.

Нами проведений кореляційний аналіз даних, отриманих за допомогою методики Кеттелла 16-PF і тесту на визначення комп'ютерної залежності. Статистичний зв'язок між факторами особистості і залежністю від кіберпростору визначали за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона.

Результати, отримані в результаті констатувального етапу експерименту, дали нам можливість представити сукупний образ людини, схильної до формування комп'ютерної залежності. Це - представник чоловічої або жіночої статі з маскулинним профілем поведінки. Вік користувача, що потрапляє в групу ризику - 20-25 років. Самооцінка, як правило, занижена або у деяких випадках адекватна. Вірогідність формування комп'ютерної залежності у людей із завищеною самооцінкою достатньо низька. Людині, схильній до формування комп'ютерної залежності, не властива висока витримка, працездатність, емоційна стійкість. Можливо, має місце емоційна дезорганізація мислення. Така людина схильна піддаватися почуттям, дратівлива, відрізняється низькою толерантністю по відношенню до фрустрації.

Люди даного типу можуть бути імпульсивними, безтурботними, навіть життєрадісними. Для них соціальні контакти можуть мати велике значення. Проте в спілкуванні вони проявляють жорсткість, суворість, бувають черствими по відношенню до оточуючих. Тому у них часто виникають проблеми зі встановленням контактів в реальному житті, хоча потреба в них досить велика. Ця обставина підштовхує таку людину до віртуального спілкування, в якому практично відсутні невербальні засоби, функції перцептивної сторони зведені до мінімуму, є можливість прийняття будь-якої ролі. Користувачеві, схильному до формування комп'ютерної залежності, не характерні обережність, розсудливість, надмірна манірність. Його відрізняє така якість як маскулинність, реалістичність. У стосунках з оточуючими не проявляє м'якості, бажання допомогти. Такі люди, як правило, не схильні до романтизму, артистизму, художнього сприйняття світу. Так само не схильні до формування комп'ютерної залежності і люди, що володіють такою якістю, як жіночність. Можливо, саме цією обставиною пояснюється низький відсоток жінок серед осіб з виявленою комп'ютерною залежністю.

Рівень конформізму також впливає на формування комп'ютерної залежності у користувача. Конформна людина - потенційно залежна особистість. Вона безініціативна в реальному спілкуванні, не відрізняється самостійністю, часто залежить від групи і громадської думки. Люди незалежні, які віддають перевагу власному рішенню, рідко потрапляють в групу ризику.

Комп'ютерно залежних осіб характеризує внутрішня конфліктність в уявленні про себе. Цим фактом пояснюється наполегливий пошук нової соціальної ролі, людина намагається знайти себе за допомогою віртуальної реальності. Така людина відрізняється недисциплінованістю, реальні соціальні ролі її обтяжують, вона ледве їх приймає, часто уникає відповідальності.

Коректувальна робота з метою боротьби з комп'ютерною залежністю повинна полягати в усуненні або зміні вищеназваних якостей і станів особистості. З цією метою використовувалися традиційні методи психокорекції та проводилася профілактична робота по запобіганню розвитку комп'ютерної залежності, особливо серед студентів, потенційно схильних до неї.

За наслідками нашого дослідження можна зробити деякі висновки щодо особистісних якостей студентів, що впливають на формування комп'ютерної залежності. До них відносяться: самооцінка, рівень емоційної стійкості, ступінь чутливості, емпатія, уміння спілкуватися, конформізм. Отримані результати свідчать про значущість особистісних якостей при формуванні комп'ютерної залежності.

Відповідно до особистісних якостей визначені критерії сформованості комп'ютерної залежності:

рівень самооцінки;

особливості мислення;

рівень емоційної стійкості;

ступень чутливості;

наявність конформізму;

профіль поведінки (маскулінний, чи феминінний);

рівень тривожності;

якість спілкування.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту дає можливість зробити наступні висновки про те, що комп'ютерна діяльність дорослої людини не є основою для формування комп'ютерної залежності. Комп'ютерна залежність формується на базі певних особистісних якостей особистості. Комп'ютер - це лише засіб діяльності.

На рівень сформованості комп'ютерної залежності у студентської молоді впливає комплекс особистісних якостей користувача: чим більше якостей, виділених нами в процесі дослідження, характеризують особистість, тим вищою є ймовірність формування у неї залежності від кіберпростору.

У досліджені були використані додаткові методи діагностики комп'ютерної залежності. Виявлено зв'язок між комп'ютерною залежністю особистості і наступними чинниками:

- рівнем вербальної агресії при використанні комп'ютерного сленгу студентом;

- ступенем розбіжності Я-реального і Я-ідеального в Я-концепції студента;

- вибором жанру комп'ютерної гри і особистісними властивостями студента.

Наявність агресії як чинник комп'ютерної залежності можна встановити за наявності використання комп'ютерного сленгу з вираженим емоційним відношенням.

У період загострення агресії, а це відбувається в мить, коли комп'ютерно залежна особистість позбавляється кіберпростору, сленг з негативно-експресивним забарвленням наповнює мовлення. Студенти з низьким рівнем комп'ютерної залежності також використовують сленги, але експресія виразів, а отже, і рівень вербальної агресії у них значно нижчий. Методом контент-анализу встановлено наступне співвідношення частоти появи в мовленні користувача негативного сленгу: 1 есхрофемізм у мовленні студента без комп'ютерної залежності до 12 (середній показник) у мовленні студента з комп'ютерною залежністю.

Другим чинником, що дозволяє визначити наявність комп'ютерної залежності, є Я-концепція. Високий ступінь розбіжності між Я-реальним і Я-ідеальним в Я-концепції призводить до розвитку депресії як однієї з умов, що сприяє розвитку комп'ютерної залежності. Цей індекс розбіжності і розглядається нами як один з показників кіберзалежності.

У процесі дослідження встановлено, що прагнення до самовдосконалення і самозмін у компЧютерно залежних осіб нижче, ніж у студентів, не схильних до формування комп'ютерної залежності. Для студентів з комп'ютерною заленістю чинник соціальної успішності менш значущий, ніж для студентів не мающіх комп'ютерну залежність. У комп'ютеро залежних студентів відсутній чинник «успішна життєва позиція», існує потреба бажання спілкуватися і низька комунікативна здатність.

Я-ідеальне і Я-реальне має дуже високий ступінь розбіжності у компЧютерно залежної особистості на відміну від користувачів без такої залежності. комп'ютерний залежність кіберпростір виховання

Комп'ютерна гра - це віртуальна модель об'єктивної реальності. Аналізуючи спрямованість і динаміку гри, характерні дії в тій або іншій ситуації, можна прогнозувати переживання, індивідуальний стиль поведінки в певних умовах. Як і будь-яка проектна методика, діагностика за допомогою гри допомогла виявити неусвідомлювані мотиви і бажання особистості. Діагностуючи особистість пропонованим методом, ми виявляємо латентні потреби, способи їх задоволення. Переваги цього методу в тому, що за допомогою комп'ютерної гри можна змоделювати об'єктивну реальність, при взаємодії з якою прогнозується поведінка користувача, можна відстежити протікання процесів у підсвідомості людини. Комп'ютерна гра, зачіпаючи потребову сферу, здатна формувати мотивацію в ході гри.

Таким чином, комп'ютерна гра допомагає створити психогенні ситуації, при взаємодії з якими моделюється поведінка студента. Гра може бути використана як проективний психодіагностичний метод дослідження особистості. Нами розглядається варіант використання комп'ютерних ігор для психокорекції особистісних якостей, що сприяють формуванню комп'ютерної залежності.

У процесі організації коректувальної роботи по подоланню або ослабленню комп'ютерної залежності нами використовувалися традиційні методи психокорекції особистості. У даному випадку робота педагога була повЧязана з класичними проблемами в особистісній сфері.

У дисертації спеціально експериментально не вивчалася проблема впливу кіберпростору на формування особистісних якостей студентів. Нас цікавила проблема впливу комплексу наявних особистісних якостей студентів на формування комп'ютерної залежності.

У третьому розділі «Педагогічні технології виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором» представлені зміст і результати формувального і контрольного етапів експерименту.

Для проведення формувального етапу експерименту, виходячи з розроблених у першому розділі теоретичних положень та аналізу результатів констатувального етапу експерименту були розроблені педагогічні технології виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

Розроблені педагогічні технологій виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором являють собою цілісну систему, яка враховує психологічні особливості взаємодії людини з кіберпростором.

Оскільки на констатувальному етапі була виявлена неоднорідність складу сучасного студентства стосовно взаємин з кіберпростором, то відповідно до особливостей і потреб студентів, вільних від комп'ютерної залежності, і студентів, у яких різною мірою була зафіксована схильність до формування комп'ютерної залежності, були розроблені окремі педагогічні технології виховання культури користування кіберпростором.

Профілактична педагогічна технологія, спрямована на запобігання формування у студентської молоді комп'ютерної залежності, передбачає:

· забезпечення емоційного благополуччя студентів;

Головну увагу в цьому напрямі слід приділяти емоційному комфорту і благополуччю сучасного юнацтва. СубЧєкт зазнає потреби втечі у віртуальний світ, якщо він дискомфортно почувається в реальному світі. Емоційне благополуччя користувача -головне в профілактичній роботі.

· формування високої духовної культури студентської молоді;

Велике значення у вихованні у студентської молоді культури користування кіберпростором має розвиток високої духовної культури особистості. Багато комп'ютерних програм спроектовано для роботи з підсвідомістю, свідомість в такій діяльності задіяна опосередковано. Комп'ютерна діяльність в даному випадку може слугувати інструментом для підтримки душевного балансу, що схожий за дією на алкоголь, нікотин, ліки і наркотик. Крім того, постійне звернення до несвідомого може стати самоціллю, що, у свою чергу, вважається головною ознакою залежності.

Як правило, люди достатньо високої духовної культури подібних засобів не потребують. Вони шукають і знаходять адекватне застосування своїм раціональним й ірраціональним імпульсам у реальному світі. Очевидно, що високий загальний рівень розвитку людини є основою для виховання культури користування кіберпростором.

· розширення соціального досвіду студентів;

Поява можливостей для розвитку комп'ютерної залежності багато в чому пов'язана із зникненням суспільно-державного інституту ініціації, з ліквідацією молодіжних організацій. Скоротилася і кількість спортивних секцій, художніх гуртків (а ті, що залишилися, не завжди фінансово доступні молоді) - тих форм проведення часу молоді, в яких вони могли б реалізувати свій особистісний потенціал і досягти певних успіхів, що є дуже значущим для розвитку «Я».

Актуальними для студентської молоді залишаються проблеми пошуку групового молодіжного середовища, вибудовування взаємин з однолітками, формування сенсу життя. Необхідно запропонувати альтернативні, не менш привабливі, але більш соціально прийнятні форми.

· організацію спеціальної роботи з виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

У вищих навчальних закладах практично не ведеться робота з формування культури користування кіберпростором. Більшість студентів, викладачів, батьків не мають уявлення про наслідки взаємодії з кіберпростором, про правила організації роботи за комп'ютером і, навіть, про елементарні норми техніки безпеки та психогігієнічні вимоги. Тому в межах розробленої технології ми запропонували спецкурс «Світ інформації - мій світ», зміст якого спрямований на виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

У проведених дослідженнях було встановлено, що причина формування комп'ютерної залежності криється не в компЧютерній діяльності користувача, а в його особистісних властивостях, тому ми вважаємо, що з корекцією проблемних якостей особистості змінюється і її відношення до віртуального світу.

У дисертації підкреслено, що система роботи розташованих у різних країнах світу центрів по наданню психологічної допомоги щодо зниження і подолання комп'ютерної залежності базується на зміні соціального середовище комп'ютерно залежної особистості, вміщенню її в спеціально створені умови, які повністю виключають доступ до комп'ютера й істотно змінюють соціальне оточення. У такій ситуації людина відчуває подвійну дезадаптацію, поступово долає комп'ютерну залежність і пристосовується до нового соціального середовища.

Приймаючи це до уваги, нами розроблена педагогічна технологія зниження і подолання комп'ютерної залежності, спрямована на роботу зі студентами, у яких спостерігаються ознаки комп'ютерної залежності. Ця технологія побудована на основі оригінальних авторських методик і відомих методик, адаптованих для цілей дослідження.

Педагогічна технологія зниження і подолання комп'ютерної залежності передбачає:

· використання естетотерапії в роботі з кіберзалежною особистістю;

Найбільш ефективною методикою в роботі, спрямованій на подолання комп'ютерної залежності, з нашою точки зору, є бібліотерапія, оскільки художня література естетично відображає природні й суспільні явища, духовне життя особистості та її чуттєву сферу, світоглядні позиції й повсякденність свідомості в художньому слові. У різних своїх жанрах література охоплює різні сфери життя людини через драматичне відтворення дійсності, епічну оповідь про події, ліричне саморозкриття її внутрішнього світу, тим самим створюючи нову реальність у свідомості студентів, змушуючи їх не сприймати готову кіберреальність, а на основі свого інтелектуального та емоційного досвіду творити власну реальність, породжену емоційними реакціями на літературно-художні образи.

· використання методики емоційного насичення та перенесення віртуального світу в реальний і;

Авторська методика перенесення віртуального світу в реальний базується на теорії про его-розпад на «Я-реальне» і «Я-ідеальне». Т. Ахрямкіна звертає увагу на те, що збільшення дистанції між ними призводить до посилення дезадаптації і порушень у психічній сфері. Сутність розробленої методики полягає в спробі максимально наблизити «Я-реальне» і «Я-ідеальне» шляхом перенесення віртуального світу в реальність, залучення студентів до таких ситуацій та видів творчої діяльності, які розкривають яскраві позитивні сторони реального світу і протиставляють його віртуальному.

Була розроблена програма заходів, у яких комп'ютерно залежні особистості отримували нові сильні позитивні емоції і враження від реального життя (екзотичний туризм, екскурсії, концерти, спектаклі, виставки, спортивні і творчі змагання тощо). Подібні заходи сприяють гармонійному розвитку особистості в юнацькому віці, підвищують рівень її соціалізації, контакти з людьми різних професій, національностей, різного віку, соціальних прошарків, тим самим формуючи соціальний досвід особистості, розширюючи коло спілкування студентів.

· використання арт-терапії;

Відома методика арт-терапії є дуже ефективною і тому широко використовується в сучасній практичній психології. До педагогічної технології ми включили наступні адаптовані елементи арт-терапії:

- використання вже існуючих творів мистецтва шляхом їх аналізу й інтерпретації клієнтом (пасивна арт-терапія);

- спонукання клієнтів до самостійної творчості, при цьому творчий акт розглядається як основний виховний чинник (активна арт-терапія);

- одночасне використання першого і другого елементів;

- акцентування ролі вихователя, його взаємин з комп'ютерно залежною особистістю в процесі спільної творчості.

У процесі впровадження на формувальному етапі розроблених педагогічних технологій виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором ми дійшли висновків про те, що: для подолання комп'ютерної залежності немає необхідності позбавляти комп'ютерно залежної особистості звичного соціального оточення; проблема комп'ютерної залежності особистості тісним чином пов'язана з проблемою особистісної дезадаптації в соціумі; корекція особистісних якостей комп'ютерно залежної особистості змінює її відношення до віртуального і реального простору на користь останнього; проблема комп'ютерної залежності особистості має соціальне коріння і відповідно піддається розв'язанню тільки в контексті зміни стосунків комп'ютерної залежної особистості з навколишнім середовищем.

Специфіка змісту розроблених педагогічних технологій зумовлює й особливі вимоги до викладачів, які беруть участь у роботі, спрямовані на виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором. Викладачі мають постійно враховувати особливості і спрямованість розвитку духовно-моральної сфери суб'єкта комп'ютерної діяльності (студентська молодь), знати внутрішні психолого-педагогічні механізми, які зможуть забезпечити виховання культури користування кіберпростором, володіти методиками й засобами, які активізують розвиток у студентської молоді культури користування кіберпростором.

На контрольному етапі дослідження було визначено рівень сформованості особистісних якостей студентів, що впливають на рівень сформованості комп'ютерної залежності.

Після проведення діагностичного обстеження зафіксоване підвищення: рівня самооцінки - у 37%, рівня емоційної стійкості - у 18%, якості спілкування - у 19% студентів-учасників експерименту; а також зниження: рівня конформізму - у 13%, тривожності - у 35% студентів.

Порівняльний аналіз результатів констатувального і контрольного етапів експерименту дозволив установити наявність позитивної динаміки у рівні сформованості особистісних якостей, які впливають на рівень сформованості комп'ютерної залежності, що зумовило значне підвищення стійкості студентської молоді до негативного впливу кіберпростору. Виявлена позитивна динаміка підтверджує ефективність розроблених і впроваджених педагогічних технологій виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

ВИСНОВКИ

1. На основі вивчення та аналізу наукової літератури в дисертаційному дослідженні визначені методологічні й теоретичні підходи до розуміння проблеми виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором. Методологічною основою дослідження стали аксіологічний, культурологічний та синергетичний підходи до проблеми виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором. Розкрито зміст поняття «кіберпростір», представлена порівняльна характеристика поняття «кіберпростір» і «віртуальна реальність». У результаті дослідження виділено стадії формування комп'ютерної залежності у студентів, розкриті механізми її формування, виділені такі види комп'ютерної залежності, як Інтернет-залежнісь та ігрова залежність. Представлено аналіз причин виникнення у студентської молоді комп'ютерної залежності.

2. На основі вивчення різних аспектів взаємодії особистості з кіберпростором, змін у свідомості та самосвідомості користувача, аналізу психологічної екології життєдіяльності людини дана сутнісна характеристика культури користування кіберпростором. Культуру користування кіберпростором як духовно-моральну регулятивну діяльність особистості, яка б відповідала вимогам психологічної екології життєдіяльності людини і не була б самоціллю.

3. У контексті досліджуваної нами проблеми ми виявили особистісні якості студентів, що провокують сформованість комп'ютерної залежності, що і стало предметом нашого експериментального дослідження. До властивостей особистості, що впливають на появу комп'ютерної залежності, відносяться самооцінка, рівень емоційної стійкості, ступінь чутливості, емпатії, уміння спілкуватися, конформізм. На рівень сформованості комп'ютерної залежності у студентської молоді впливає комплекс особистісних якостей користувача: чим більше якостей, виділених нами в процесі дослідження, характеризують особистість, тим вищою є ймовірність формування у неї залежності від кіберпростору.

4. За результатами дослідження представлена психолого-педагогічна характеристика потенційно залежної від кіберпростору особистості. Це студентська молодь 20-25 років з маскулинним профілем поведінки, яка має занижену або в деяких випадках адекватну самооцінку. Студентам, схильним до формування комп'ютерної залежності, не властива висока витримка, працездатність, емоційна стійкість. Цих студентів відрізняє емоційна дезорганізація мислення, вони схильні піддаватися почуттям, дратівливі, відрізняються низькою толерантністю по відношенню до фрустрації.

Студенти даного типу можуть бути імпульсивними, безтурботними, життєрадісними. Для них соціальні контакти можуть мати велике значення. У спілкуванні вони проявляють жорсткість, суворість, бувають черствими по відношенню до оточуючих. Тому в них часто виникають проблеми зі встановленням контактів у реальному житті, хоча потреба в них досить велика. Студенти, у яких виявлено комп'ютерну залежність, не схильні до романтизму, артистизму, художнього сприйняття світу. Вони мають низький духовно-естетичний рівень розвитку. Таких студентів відрізняє високий рівень конформізму. Вони потенційно залежні особистості, безініціативні в реальному спілкуванні, часто залежать від групи. Студенти з високим рівнем комп'ютерної залежності характеризуються внутрішньою конфліктністю в уявленні про себе, недисциплінованістю, невідповідальністю. Вони ледве приймають соціальні ролі, які існують в суспільстві.

5. Визначені критерії сформованості комп'ютерної залежності: рівень самооцінки; особливості мислення; рівень емоційної стійкості; ступінь чутливості; наявність конформізму; профіль поведінки (маскулінний чи фемінінний); рівень тривожності; якість спілкування. Загальний аналіз результатів дослідження дає можливість зробити висновки про те, що комп'ютерна діяльність людини не є основою для формування комп'ютерної залежності. Комп'ютерна залежність формується на базі певних особистісних якостей особистості.

6. На формувальному і контрольному етапах педагогічного експерименту впроваджено педагогічні технології виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором та експериментально перевірена їх ефективність. Розроблені педагогічні технології мають два напрями роботи. Профілактична педагогічна технологія спрямована на запобігання формування у студентської молоді комп'ютерної залежності. Ця технологія передбачає забезпечення емоційного благополуччя студентів, формування високої духовної культури студентської молоді, розширення соціального досвіду студентів, організацію спеціальної роботи з виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

Педагогічна технологія зниження і подолання комп'ютерної залежності розроблена для студентів, які вже мають таку залежність. Ця технологія передбачає: використання естетотерапії в роботі з кіберзалежною особистістю, використання методики емоційного насичення та перенесення віртуального світу в реальний і, використання арт-терапії.

Аналіз результатів контрольного етапу дослідження дозволив установити ефективність розроблених педагогічних технологій виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором. Результати контрольного етапу дослідження в цілому підтвердили ефективність педагогічних технологій виховання у студентської молоді культури користування кіберпросторм.

Проведене наукове дослідження не вичерпує всіх аспектів і сторін проблеми виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором. Перспективою подальших досліджень мають бути такі питання як вплив кіберпростору на формування загальної культури особистості студента, психодіагностичний і психотерапевтичний потенціал кіберпростору, чинники позитивного впливу кіберпростору на розвиток особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Шайкина Е.А. Влияние уровня духовного развития личности на формирование компьютерной зависимости / Е.А. Шайкина // Духовність особистості: методологія, теорія и практика. - 2005. - № 3(9). - С. 213 - 219.

2. Шайкина Е.А. О некоторых дополнительных методах диагностики компьютерной зависимости личности / Е.А. Шайкина // Духовність особистості: методологія, теорія и практика. - 2007. - № 1(20). - С. 225 - 232.

3. Шайкина Е.А. Интернет-зависимость: виртуальные измены и реальные семейные трагедии / Е.А. Шайкина // Духовність особистості: методологія, теорія и практика - 2007. - № 2(21) . - С. 228 - 233.

4. Шайкина Е.А. Интернет как средство работы с массовым сознанием / Е.А. Шайкина // Духовність особистості: методологія, теорія и практика. - 2007. - № 3(22) . - С. 230 - 236.

5. Шайкина Е.А. Об инновационных методах снижения и преодоления компьютерной зависимости у подростка / Е.А. Шайкина // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2008. - № 1(24). - С. 188 - 193.

6. Шайкина Е.А. Профилактика компьютерной зависимости в подростковом возрасте / Е.А. Шайкина // Духовність особистості: методологія, теорія і практика.- 2008. - № 2(25). - С. 224 - 230.

7. Шайкина Е.А. Формирование ценностей посредствам киберпространства в условиях глобализации современного общества / Е.А. Шайкина // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2008. - № 4(27). - С. 193 - 199.

8. Шайкина Е.А. Использование художественной литературы в эстетотерапии при работе с киберзависимой личностью / Е.А. Шайкина // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2009. - №1(30). - С. 182 - 187.

9. Шайкина Е.А. Использование арттерапии при развитии у студенческой молодежи культуры пользования киберпространством / Е.А. Шайкина // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - 2009. - Вип.22. - Ч.2. - С. 87 - 90.

10. Шайкина Е.А. Социально-психологические причины появления психологической зависимости от киберпространства / Е.А. Шайкина // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2010. - № 1(36) - С. 87 - 90.

АНОТАЦІЯ

Шайкіна О.О. Виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2010.

На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури визначений стан і основні методологічні й теоретичні підходи до вирішення проблеми виховання у студентської молоді культури користування кіберпростором.

...