Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Гуманістичне виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів

13.00.07 - Теорія та методика виховання

Міняйлова Алевтина Володимирівна

Миколаїв - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Херсонському державному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Барбіна Єлизавета Сергіївна, Херсонський державний університет, професор кафедри педагогіки та психології.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Васянович Григорій Петрович, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН України, завідуючий відділом гуманітарної освіти;

кандидат педагогічних наук Клименюк Наталія Василівна, Чорноморський державний університет імені Петра Могили, доцент кафедри соціальної роботи і педагогіки.

Захист відбудеться 15 травня 2010 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.134.02 у Миколаївському державному університеті імені В.О. Сухомлинського за адресою: 54001, Україна, м. Миколаїв, площа Комунарів, 1, зал засідань (ауд. № 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (54030, Україна, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24).

Автореферат розісланий 7 квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Старєва

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Інтенсивна індустріально-інформаційна трансформація сучасного суспільства в умовах динамічного розвитку цивілізації зумовлює посилення ролі особистості в технічній галузі, що вимагає формування нової генерації фахівців технічного профілю, здатних до здійснення ефективної міжособистісної взаємодії на гуманістичних засадах, постійного саморозвитку, самовдосконалення й самореалізації, для яких загальнолюдські та національно-духовні гуманістичні цінності є головним орієнтиром у житті. Особливої значущості набуває проблема створення у навчально-виховному процесі технічних університетів таких умов і впровадження таких технологій, які б сприяли ефективності гуманістичного виховання студентів. На цьому наголошено у нормативно-правових документах, що регламентують шляхи й напрями розвитку освіти в Україні: Конституції України, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", концепції національного виховання студентської молоді та інших офіційних документах держави.

Розв'язанню досліджуваної проблеми сприяли наукові розробки вітчизняних учених з теорії і методології гуманістично орієнтованої освіти: І. Беха, А. Богуш, Г. Васяновича, С. Гончаренка, О. Дубасенюк, І. Зязюна, А. Капської, В. Кременя, А. Макаренка, Ю. Мальованого, Н. Ничкало, Г. Пустовіта, О. Савченко, В. Семиченко, А. Сущенка, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської та ін. Гуманістичні ідеї розвитку особистості закладено в працях вітчизняних та зарубіжних науковців: Г. Балла, А. Маслоу, К. Роджерса та ін.

Окремі аспекти проблеми гуманістичного виховання особистості досліджували О. Андрійчук, А. Вірковський, Н. Клименюк, Д. Пащенко, І. Шевчук, В. Яковлєва та ін. Питанням теорії і практики гуманістичного виховання студентів вищих навчальних закладів присвятили свої роботи Є. Барбіна, Р. Бєланова, Л. Бобко, Т. Буяльська, С. Даньшева, О. Тепла та ін. Проблеми гуманізації та гуманітаризації вищої технічної освіти розкрито в дослідженнях І. Кузнєцової, П. Скляр, Ж. Свиренко, Т. Уманської, Н. Чигиринської та ін.

Не зважаючи на посилену увагу науковців до проблеми гуманістичного виховання, вона не стала об'єктом окремого дослідження для студентів технічних університетів. Залишається невивченою низка важливих для теорії і практики питань: не з'ясовані особливості гуманістичного виховання студентів, не обґрунтовані педагогічна технологія гуманістичного виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів та умови, що сприяють ефективності цього процесу. Досі існують суперечності між:

нагальною потребою Української держави у відтворенні гуманістичного потенціалу суспільства та відсутністю цілісного гуманістичного компонента в системі підготовки майбутніх фахівців технічного профілю;

потенційними можливостями навчально-виховного процесу технічних університетів щодо гуманістичного виховання студентів та недостатнім рівнем його реалізації через усталену практику пріоритетності фахової технічної спрямованості.

Актуальність проблеми дослідження, її недостатня теоретична і практична розробленість, наявні суперечності, необхідність і можливість їх подолання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Гуманістичне виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Херсонського державного університету "Підготовка вчителя в системі неперервної педагогічної освіти" (№ держ. реєстр.0106U000875) та є складником науково-дослідної теми кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (м. Миколаїв)"Гуманітарні науки у технічному університеті". Тему затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 6 від 05.02.07). Тема дисертаційного дослідження погоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 20.03.07).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці педагогічної технології гуманістичного виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

1. На підставі аналізу наукових джерел уточнити поняття: "гуманізм", "гуманність", "гуманізація", "гуманітаризація", "гуманістичне виховання"; обґрунтувати сутність і структуру поняття "гуманістичне виховання студентів технічних університетів".

2. Виявити особливості гуманістичного виховання студентів в умовах навчально-виховного процесу технічних університетів.

3. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні гуманістичної вихованості студентів технічних університетів.

4. Дослідити вплив теоретично обґрунтованої, розробленої та експериментально перевіреної педагогічної технології на рівні гуманістичної вихованості студентів, визначивши педагогічні умови, що забезпечують її ефективність.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у технічних університетах.

Предмет дослідження - гуманістичне виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів.

Гіпотеза дослідження. У ході дослідження зроблено припущення про те, що гуманістичне виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів відбуватиметься ефективно, якщо його побудувати на основі науково обґрунтованої та експериментально перевіреної педагогічної технології, яка базується на сукупності гуманістичних принципів виховання, враховує особливості навчально-виховного процесу та передбачає:

1) формування в студентів позитивної мотивації до гуманістичного виховання та оволодіння системою знань про його сутність і значущість в особистісно-професійному становленні;

2) формування гуманістичних особистісних якостей, умінь та навичок міжособистісної взаємодії на гуманістичних засадах;

3) корекцію гуманістичної вихованості студентів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, розв'язання висунутих завдань і перевірки гіпотези використано загальнонаукові методи дослідження: теоретичні - аналіз, систематизація та узагальнення педагогічної, психологічної, філософської, науково-методичної та спеціальної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем гуманістичного виховання особистості, що дало змогу проаналізувати стан досліджуваної проблеми і виокремити провідні дослідницькі підходи до розуміння сутності означеного поняття; аналіз сучасної практики технічних університетів та нормативної документації щодо змісту гуманістичного виховання студентів у навчально-виховному процесі вищих закладів освіти; емпіричні - цілеспрямоване спостереження за способами і формами прояву гуманістичних якостей і здібностей студентів у міжособистісній взаємодії; тестування, бесіди, анкетування, експертна оцінка та самооцінка студентів з метою виявлення рівнів гуманістичної вихованості; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для перевірки ефективності технології гуманістичного виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів; статистичні - кількісний та якісний аналіз експериментальних даних з використанням методів математичної статистики для перевірки достовірності отриманих результатів експериментальної роботи.

гуманістичне виховання студент технічний

Експериментальною базою дослідження виступили: Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова (м. Миколаїв), Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Херсонський національний технічний університет.

На різних етапах наукового пошуку вивчалися й творчо використовувалися позитивні ідеї досвіду роботи вищих технічних навчальних закладів міст Вінниці, Києва, Луганська, Миколаєва, Одеси, Херсона. Усього в дослідженні взяли участь 664 особи, з них 536 студентів та 128 викладачів університетів. Формувальним експериментом охоплено 330 осіб.

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягають у тому, що:

уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічну технологію гуманістичного виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів; визначено структурні компоненти гуманістичного виховання студентів технічних університетів (потребнісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-поведінковий), критерії (гуманістична спрямованість, гуманістичний тезаурус, гуманістична самоідентифікація), показники (інтерес до формування власної особистості на гуманістичних засадах; потреба в набутті та прояві гуманістичних особистісних якостей у професійній діяльності та повсякденному житті; потреба в саморозвитку, самовихованні, самоосвіті й самореалізації; усвідомлення значущості гуманістичного виховання у своєму особистісно-професійному становленні; знання про гуманізм, історію його виникнення і розвитку, значущість гуманістичної вихованості в житті кожної людини; сформованість та прояв гуманістичних особистісних якостей (гуманності, доброзичливості, емпатії, співчуття, терпимості, відповідальності, комунікативності, комунікативної толерантності); вміння і навички міжособистісної взаємодії на гуманістичних засадах; уміння створювати позитивний соціально-психологічний клімат у колективі; здатність до рефлексії) та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) гуманістичної вихованості студентів технічних університетів;

уточнено поняття: "гуманізм", "гуманність", "гуманізація", "гуманітаризація", "гуманістичне виховання"; обґрунтовано сутність поняття "гуманістичне виховання студентів технічних університетів" як невід'ємної складової цілісного педагогічного процесу творення особистості;

подальшого розвитку набули форми і методи аудиторної та позааудиторної роботи ("мозковий штурм", кейс-метод, "відкритий простір", творчі завдання, залучення студентів до безкорисливої благодійної діяльності, ведення особистісного щоденника спостережень тощо), спрямовані на підвищення ефективності гуманістичного виховання студентів.

Практична значущість дослідження полягає у розробці науково обґрунтованого навчально-методичного комплексу, спрямованого на гуманістичне виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів, що включає: спецкурс "Гуманістичне виховання студентів технічних університетів: теорія і практика", два навчально-методичні посібники: "Гуманістичне виховання студентів технічних університетів" (одноосібний) і "Гуманізація освіти" (у співавторстві), комплекти виховних вправ, діагностувальних методик для вимірювання рівнів гуманістичної вихованості студентів тощо. Матеріали дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі технічних університетів різного профілю.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (м. Миколаїв) (акт № 3854/62-01 від 01.12.09), Херсонської філії Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (акт № 01-8/272 від 30.11.09), Херсонського національного технічного університету (акт № І12-50/185 від 07.12.09), Одеського національного політехнічного університету (акт № 1969/151-07 від 09.12.09), Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Луганськ) (акт № 108-115-290/40 від 9.02.10), Херсонського державного морського інституту (акт № 01-17/3047 від 07.12.09).

Достовірність результатів дослідження забезпечується теоретичним і методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій; використанням апробованого діагностувального інструментарію та комплексу методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; репрезентативністю вибірки респондентів; поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних даних; співвідношенням результатів дослідження з масовою педагогічною практикою університетів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, результати дисертаційного дослідження обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу" (м. Миколаїв, 2007 р.), "Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу" (м. Одеса, 2008 р.), "Педагогічна освіта в контексті євроінтеграційних процесів" (м. Миколаїв, 2008 р.); Міжнародних науково-методичних конференціях: "Сучасний український університет: теорія і практика впровадження інноваційних технологій" (м. Суми, 2008 р.), "Автоматизація суднобудівного виробництва та підготовка інженерних кадрів: стан, проблеми, перспективи" (м. Миколаїв, 2007 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Профадаптація: історія, реалії, перспективи" (м. Херсон, 2007 р.), "Гуманітарна освіта та виховання у вищому технічному навчальному закладі" (м. Дніпродзержинськ, 2008 р.), Всеукраїнських педагогічних читаннях "В.О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ціннісні виміри в освіті" (м. Херсон, 2009 р.); звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (м. Миколаїв, 2007-2009 рр.). На різних етапах дослідження результати обговорювалися і схвалені на засіданнях кафедри педагогіки та психології Херсонського державного університету (2007-2009 рр.).

Основні результати дослідження відображено в 13 публікаціях: 11 одноосібних статей (9 з них у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - в інших виданнях); два навчально-методичних посібники (один - одноосібний та один - у співавторстві).

Особистий внесок здобувача у навчально-методичному посібнику "Гуманізація освіти", опублікованому у співавторстві з доктором педагогічних наук, професором Барбіною Є.С., полягає в систематизації та адаптуванні навчально-методичного матеріалу посібника для англомовних студентів і викладачів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 253 сторінки, з них основного тексту - 174 сторінки. У роботі 22 таблиці, 2 рисунки та 4 діаграми, які займають 8 сторінок основного тексту. У списку використаних джерел 256 найменувань (з них 6 - іноземною мовою).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, доцільність її вибору та ступінь наукової розробленості; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет; сформульовано гіпотезу; окреслено основні методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичну значущість одержаних результатів; висвітлено відомості про базу дослідження; подано дані щодо апробації основних положень та впровадження результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - "Гуманістичне виховання студентів технічних університетів як психолого-педагогічна проблема" - здійснено аналіз наукової літератури з проблем гуманістичного виховання студентів технічних університетів; висвітлено еволюцію поглядів на проблему гуманістичного виховання особистості в історико-педагогічному контексті; уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження, визначено сутність поняття "гуманістичне виховання студентів технічних університетів"; розкрито роль і місце гуманістичного виховання у формуванні особистості студентів технічних університетів.

Ретроспективний аналіз філософських та психолого-педагогічних джерел із проблеми дослідження виявив, що ідеї гуманістичного виховання особистості зародилися в Стародавньому світі (Конфуцій, Платон, Аристотель, Цицерон та ін.) і носили здебільшого космогонічний характер. Подальшого розвитку і нового теоцентричного осмислення вони набули в епоху Середньовіччя (Августин Блаженний, Фома Аквінський та ін.). За часів Відродження відбувається звернення філософсько-педагогічної думки до особистості як індивідуальності і з'являються перші європейські гуманістичні школи (Вітторіно да Фельтре та ін.). У добу Просвітництва гуманістичні ідеї розвитку особистості формуються у філософсько-педагогічну течію - гуманізм - і набувають нового науково обґрунтованого осмислення в роботах Дж. Локка, Ж. - Ж. Руссо, Я. - А. Коменського, І. Песталоцці та ін. Подальшого розвитку ідеї гуманістичного виховання особистості набули у XVIII - поч. ХХ ст. у творчості російських педагогів-мислителів (В. Бєлінський, М. Добролюбов, М. Чернишевський, К. Ушинський та ін.), які одностайні в думці, що головна мета виховання полягає у вихованні Людини, та українських (Г. Ващенко, О. Духнович, І. Огієнко, С. Русова, Г. Сковорода, та ін.), які розглядали проблему гуманістичного виховання особистості крізь призму суспільно-політичних умов у контексті національного виховання як єдиного шляху гуманістичного перетворення українського суспільства і держави.

Значний внесок у вирішення проблем гуманістичного виховання особистості зроблено класиками вітчизняної та світової педагогіки А. Макаренком, який розглядав їх у контексті виховання колективу, і В. Сухомлинським, який узагальнив, систематизував, переосмислив, поглибив, розширив та наповнив новим змістом педагогічні ідеї й здобутки попередників-гуманістів, досягнувши акме-вершини теорії гуманістичного виховання особистості.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців засвідчив наявність інтеграційних зв'язків між поняттями: "гуманістичне виховання", "гуманізм", "гуманність", "людяність", "людинолюбство", "виховання", "виховання гуманності", "гуманістичні цінності", "гуманістичні орієнтації", "гуманістичний ідеал", "гуманізація освіти", "гуманітаризація освіти". Розкрито сутність понять "гуманізм", "гуманність", "гуманізація", "гуманітаризація" як основоположних, вихідних дефініцій, що орієнтують на пошуки нових підходів до вирішення означеної проблеми, та зроблено їх порівняльний аналіз.

Аналіз наукових досліджень з проблем гуманістичного виховання дав змогу дійти висновку про відсутність єдиного підходу до визначення сутності гуманістичного виховання. Деякі дослідники вживають інші терміни, які є або синонімами терміна "гуманістичне виховання", або близькими за семантичним значенням поняттями: "виховання у гуманістичному дусі" (Г. Балл), "гуманістичне формування особистості" (Й. Гайда).

Розкрито різні підходи сучасних науковців до визначення поняття "гуманістичне виховання". Так, А. Вірковський розглядає гуманістичне виховання у контексті самоактуалізації особистості. Інший підхід здійснюють вчені М. Касьяненко та І. Шевчук, акцентуючи на співпраці й співтворчості вихователя і вихованців як необхідній умові гуманістичного виховання особистості.О. Сухомлинська розглядає гуманістичне виховання у контексті культурологічного підходу.Л. Бобко і Д. Пащенко, формуючи власне бачення досліджуваної проблеми, синтезували означені вище підходи.

Синтезуючи різні підходи до визначення сутності досліджуваної проблеми, розглядаємо гуманістичне виховання студентів технічних університетів як невід'ємну складову цілісного педагогічного процесу творення особистості в умовах суб'єкт-суб'єктних взаємин викладачів і студентів, спрямовану на засвоєння гуманістичних знань, формування спеціальних умінь, навичок, гуманістичних якостей особистості та реалізовану в гуманістичній спрямованості, гуманістичному тезаурусі, гуманістичній самоідентифікації.

У розділі визначено роль і місце гуманістичного виховання у формуванні особистості студентів технічних університетів. Для цього з'ясовано особливості фахової діяльності, що зумовлюють необхідність гуманістичного виховання студентів технічних університетів як майбутніх спеціалістів, а саме:

1) спрямованість на майбутнє та віддаленість результатів у часі, що вимагає від них передбачувати наслідки своєї професійної діяльності;

2) наявність інтеграційних зв'язків з іншими галузями, що надає фахівцю можливості проявити свої особистісні світоглядні, моральні та громадянські позиції;

3) колективний характер сучасних технічних завдань, якісне виконання яких залежить від соціально-психологічного клімату в колективі, що забезпечується вміннями й навичками його членів здійснювати міжособистісну взаємодію на гуманістичних засадах.

У другому розділі - "Дослідно-експериментальна перевірка гуманістичної вихованості студентів технічних університетів" - виявлено особливості й структурні компоненти гуманістичного виховання студентів технічних університетів, визначено критерії та показники, схарактеризовано рівні гуманістичної вихованості студентів зазначених закладів освіти, викладено результати констатувального етапу дослідження.

Реалізація дослідно-експериментальної роботи передбачає декілька взаємозалежних етапів, на кожному з яких застосовувались різні методи й прийоми, що слугували розв'язанню низки завдань дослідження.

Внаслідок проведеного дослідження виявлено особливості гуманістичного виховання студентів технічних університетів, зумовлені його специфікою, а саме:

1) домінуванням технічних дисциплін над соціально-гуманітарними;

2) недостатньою спрямованістю навчально-виховного процесу на гуманістичне виховання та недооцінкою його значущості для формування особистості студентів;

3) певними розбіжностями між теоретично обґрунтованими концепціями виховної роботи та їх фрагментарною практичною реалізацією;

4) наявним складом викладачів з технічної освітою, які не мають спеціальної психолого-педагогічної підготовки;

5) гендерними психологічними особливостями студентського контингенту з переважною кількістю представників чоловічої статі.

Аналіз виховної роботи технічних університетів, проведений на підставі вивчення нормативних документів (концепцій виховної роботи вищих навчальних закладів, навчальних планів підготовки бакалаврів технічного профілю, робочих навчальних програм гуманітарних і соціально-економічних дисциплін та дисциплін професійного спрямування) засвідчив певні розбіжності між її теоретичним обґрунтуванням та практичною реалізацією, яка носить стихійний характер і залишається ще не на належному рівні, виявив її недостатню спрямованість на гуманістичне виховання студентів та майже відсутність врахування особливостей навчально-виховного процесу означених закладів освіти.

Розроблено структуру гуманістичного виховання студентів технічних університетів, до складу якої увійшли такі компоненти: потребнісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-поведінковий. Вихідними положеннями виступили наукові ідеї П. Анохіна, Г. Костюка, О. Леонтьєва з питань теорії діяльності, її структури і зв'язку з формуванням особистості; Г. Балла, І. Беха, Є. Климова, В. Лісовського з питань особливостей особистісно-професійного розвитку, в тому числі у юнацькому віці; О. Абрамчук, С. Даньшевої, І. Кузнєцової, О. Лапузіної, Т. Уманської, Н. Чигиринської з питань специфіки особистісно-професійного становлення майбутнього фахівця технічного профілю.

Визначено й схарактеризовано критерії та показники гуманістичної вихованості студентів технічних університетів. Критерієм сформованості потребнісно-мотиваційного компонента виступає гуманістична спрямованість особистості - особистісне прагнення фахівців застосовувати свої знання, вміння, досвід у майбутній професійній сфері на гуманістичних засадах; когнітивного - гуманістичний тезаурус - активно діючий поняттєвий апарат, сформований на основі теоретичних знань про гуманістичне виховання; діяльнісно-поведінкового - гуманістична самоідентифікація - сукупність поведінкових актів, вчинків і особистісних якостей студента, які ідентифікують його як гуманістично виховану особистість.

На основі компонентно-структурного аналізу та результатів теоретичного дослідження визначено та схарактеризовано рівні гуманістичної вихованості студентів технічних університетів - високий, середній, низький.

Високий рівень характеризується стійким інтересом до формування гуманістичної спрямованості власної особистості; наявністю і високим рівнем розвитку гуманістичних особистісних якостей, прагненням й готовністю до їх реалізації у міжособистісній взаємодії з іншими людьми, з колективом, із суспільством; чітким усвідомленням значущості гуманістичного виховання у повсякденному житті кожної людини та у сфері майбутньої професійної діяльності. Студенти з високим рівнем гуманістичної вихованості добре обізнані у питаннях гуманістичного напряму розвитку суспільства, дотримуються загальнолюдських гуманістичних цінностей та розвивають їх, прагнуть до гуманістичних ідеалів і орієнтирів, мають гуманістичний світогляд, що виражається у наявності стійких життєвих принципів та переконань гуманістичного спрямування. Таким студентам притаманні високо розвинені особистісні якості: гуманність, доброзичливість, емпатія, співчуття, співпереживання, терпимість, толерантність, відповідальність, комунікативність. Вони ніколи не залишаються байдужими до проблем інших людей і завжди виявляють готовність допомогти їм; добре володіють уміннями та навичками міжособистісної взаємодії на гуманістичних засадах та створення позитивного соціально-психологічного клімату у колективі; усвідомлюють свою особисту відповідальність перед суспільством за результати своєї майбутньої професійної діяльності. У цих студентів спостерігається високий рівень сформованості позитивної "Я-концепції" - вони позитивно сприймають себе, адекватно оцінюють свої переваги й недоліки, усвідомлюють свою значущість для колективу, суспільства тощо. Крім того, такі студенти відчувають стійку потребу в постійному самовдосконаленні, саморозвитку, самоосвіті, самовихованні, самореалізації.

Інтерес і потреба у формуванні особистісної гуманістичної спрямованості у студентів із середнім рівнем гуманістичної вихованості носить нестійкий та ситуативний характер. Їм притаманні гуманістичні особистісні якості, хоча не спостерігається стійка потреба в їх реалізації у міжособистісній взаємодії з іншими людьми, з колективом, із суспільством. Вони позитивно ставляться до гуманістичного виховання, але його значущість у своєму повсякденному житті та у майбутній професійній діяльності усвідомлюють частково. Знання таких студентів про гуманістичну парадигму розвитку суспільства неповноцінні; прагнення дотримуватися та розвивати гуманістичні цінності, ідеали, орієнтири носять стихійний характер. Світогляд таких студентів має інтуїтивну гуманістичну спрямованість, але наявність стійких життєвих принципів та переконань поки що не спостерігається. Їм притаманні такі особистісні якості, як гуманність, доброзичливість, емпатія, співчуття, співпереживання, терпимість, толерантність, відповідальність, комунікативність, але рівень їх розвитку залишається недостатнім. Вони намагаються не бути байдужими до проблем інших людей, але не усвідомлюють повністю, як це зробити, і тому не завжди проявляють ініціативу. Міжособистісна взаємодія таких студентів з іншими людьми не завжди відбувається на гуманістичних засадах. Вони прагнуть сприяти створенню позитивного соціально-психологічного клімату в колективі, але не завжди аналізують причини невдач. Свою особисту відповідальність перед суспільством за результати своєї майбутньої професійної діяльності розуміють інтуїтивно, але це розуміння не оформилося поки ще у стійку життєву позицію. Потреба в самовдосконаленні, саморозвитку, самоосвіті, самовихованні, самореалізації носить неоднозначний характер.

Для студентів з низьким рівнем гуманістичної вихованості характерна певна індиферентність до формування власної особистісної гуманістичної спрямованості. Вони не усвідомлюють значущості гуманістичного виховання у своєму повсякденному житті та у сфері майбутньої професійної діяльності, тому не вважають за необхідне спеціально формувати й розвивати відповідні вміння й навички. Такі студенти не відчувають потреби в реалізації міжособистісної взаємодії з іншими людьми, з колективом, із суспільством на гуманістичних засадах і тому не прагнуть до формування й розвитку гуманістичних особистісних якостей; володіють уривчастими знаннями загального характеру про гуманістичну парадигму розвитку суспільства. Їм властива відсутність життєвих принципів й переконань щодо реалізації гуманістичного потенціалу особистості. Вони байдужі до проблем інших людей, безініціативні до створення позитивного соціально-психологічного клімату в колективі, не усвідомлюють особисту відповідальність перед суспільством за результати майбутньої професійної діяльності, не відчувають потреби у самовдосконаленні й самореалізації. "Я-концепція" таких студентів здебільшого носить складний суперечливий характер.

Для проведення експериментальної роботи з виявлення рівнів гуманістичної вихованості студентів технічних університетів було обрано контрольну (168 осіб) та експериментальну (162 особи) групи студентів (всього 330 осіб) на базі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (м. Миколаїв) (машинобудівний інститут), Херсонської філії Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (машинобудівний інститут), Херсонського національного технічного університету (факультет машинобудування).

До початку експерименту обрані групи знаходилися в однакових умовах - навчально-виховний процес регламентувався ідентичними програмами і планами. Подібними були й усі вихідні параметри: кількісний склад академічних груп, що увійшли в експериментальну та контрольну групи; соціальні ознаки.

Вимірювання рівнів гуманістичної вихованості студентів проводилося за допомогою анкетування, тестування та використання діагностувальних методик (В. Бойка, А. Махнача, В. Ряховського, М. Юсупова та ін.).

Результати констатувального експерименту засвідчили відсутність істотної різниці у рівнях гуманістичної вихованості між студентами контрольної (КГ) та експериментальної (ЕГ) груп: у переважної більшості студентів виявлено середній (КГ - 59,79%, ЕГ - 60,63%) та низький (КГ - 25,51%, ЕГ - 24,63%) рівні гуманістичної вихованості. Високий рівень зафіксовано лише в 14,70% (КГ) і 14,74% (ЕГ) студентів. Якісний аналіз результатів констатувального етапу дослідження свідчить про те, що рівень сформованості практичних умінь й навичок здійснювати між особистісну взаємодію на гуманістичних засадах виявився значно нижчим за рівень сформованості теоретичних знань.

Здобуті якісні й кількісні результати підтвердили правильність припущення про необхідність створення педагогічної технології, спрямованої на підвищення рівнів гуманістичної вихованості студентів та її реалізації у навчально-виховному процесі технічних університетів.

У третьому розділі - "Педагогічна технологія гуманістичного виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів" - теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено педагогічну технологію гуманістичного виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів; визначено педагогічні умови, що сприяють ефективності зазначеного процесу; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Метою формувального експерименту була практична реалізація педагогічної технології, яка передбачала три етапи - мотиваційно-змістовий, операційно-діяльнісний, результативно-коригувальний (табл. 1). Експеримент відбувався під час вивчення циклів гуманітарних і соціально-економічних, фундаментальних та професійно-спрямованих дисциплін, а також у процесі проведення виховних заходів у позанавчальний та позааудиторний час, не порушуючи, таким чином, природного перебігу навчально-виховного процесу.

Таблиця 1

Педагогічна технологія гуманістичного виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів

Мотиваційно-змістовий етап
Мета: формування в студентів позитивної мотивації до гуманістичного виховання та системи знань про його сутність і значущість в особистісно-професійному становленні
Завдання: підготовка викладачів до гуманістичного виховання студентів; розширення змісту навчальних дисциплін теоретичними знаннями про сутність та особливості гуманістичного виховання; проведення виховних заходів, спрямованих на актуалізацію гуманістичного виховання студентів технічних університетів
Форми і методи: лекція, семінар, практикум, ділова зустріч, година спілкування, розповідь, бесіда, диспут, дискусія, переконання, приклад, сінквейн, метод ТРВЗ (теорія розв'язання винахідницьких задач), "мозковий штурм", "відкритий простір", індивідуальне та групове консультування, творчі завдання, робота в малих групах, залучення до безкорисливої благодійної діяльності, комунікативний тренінг для викладачів, ведення щоденника спостережень
Форми педагогічного контролю: вхідний діагностичний контроль рівнів гуманістичної вихованості студентів технічних університетів, поточний контроль сформованості потреби у гуманістичному вихованні
Результат: сформованість у студентів гуманістичної спрямованості та гуманістичного тезауруса
Операційно-діяльнісний етап
Мета: формування в студентів гуманістичних особистісних якостей, умінь й навичок міжособистісної взаємодії на гуманістичних засадах
Завдання: стимулювання до практичної реалізації набутих знань про гуманістичне виховання; створення соціально-психологічного мікроклімату, сприятливого для формування гуманістичних особистісних якостей, умінь і навичок міжособистісної взаємодії через поєднання у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм і методів
Форми і методи: лекція-конференція, семінар, практикум, комунікативний тренінг, рольова та ділова ігри, бесіда, приклад, дискусія, спецкурс, виховні вправи, кейси, "мозковий штурм", "відкритий простір", метод ТРВЗ, метод проектів, сінквейн, творчі завдання, індивідуальне та групове консультування, робота в малих групах, залучення до безкорисливої благодійної діяльності, ведення щоденника спостережень
Форми педагогічного контролю: проміжний контроль ефективності педагогічно-стимулюючих впливів педагогічної технології, поточний контроль практичної реалізації набутих знань з гуманістичного виховання
Результат: гуманістична самоідентифікація (прояв сукупності особистісних якостей, умінь й навичок міжособистісної взаємодії студента, що ідентифікують його як гуманістично виховану особистість) та сформованість позитивної "Я-концепції"
Результативно-коригувальний етап
Мета: корекція гуманістичної вихованості студентів
Завдання: поглиблення теоретичних знань, умінь та навичок, набутих на попередніх етапах, активне їх використання на практиці; спрямування на гуманістичне самовиховання; пошук ефективних шляхів індивідуальної корекції рівнів гуманістичної вихованості студентів
Форми і методи: лекція, семінар, практикум, розповідь, бесіда, приклад, виховні вправи, ситуації успіху, кейси, рольова та ділова ігри, самодіагностика, індивідуальне та групове консультування, психокорекція, комунікативний тренінг
Форми педагогічного контролю: діагностика рівнів гуманістичної вихованості, пошук ефективних шляхів індивідуальної корекції рівнів гуманістичної вихованості студентів технічних університетів
Результат: гуманістична вихованість студентів технічних університетів

Перший етап - мотиваційно-змістовий - передбачає формування в студентів позитивної мотивації до гуманістичного виховання; оволодіння системою знань про сутність та значущість гуманістичного виховання, роль і місце гуманістичної вихованості особистості майбутнього фахівця у професійній діяльності та повсякденному житті.

Формуванню позитивної мотивації сприяло використання таких методів: переконання, приклад, бесіда, розповідь, дискусія, "мозковий штурм", "відкритий простір", метод сінквейну, ділові та рольові ігри, комунікативні ситуації, кейси, індивідуальне та групове консультування щодо самоаналізу і самодіагностики. Ефективною формою роботи на даному етапі було залучення студентів до безкорисливої благодійної діяльності, зустрічі з інженерами, які досягли значних успіхів у професійній діяльності, зустрічі з ветеранами - колишніми викладачами університетів, екскурсії на підприємства.

На формування гуманістичного тезауруса спрямовано поповнення змісту дисциплін соціально-гуманітарного циклу теоретичними знаннями про гуманізм, гуманістичну вихованість, її роль і значущість для особистісно-професійного становлення студентів технічних університетів. Під час вивчення циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін використано проблемні лекції та метод проектів, які спонукали студентів до творчих пошуків, самоактуалізації та сприяли їхній самореалізації.

Мотиваційно-змістовий етап передбачав підготовку викладачів технічних університетів до гуманістичного виховання студентів. З цією метою розроблено тренінг-програму "Викладач як гуманістично вихована особистість", завданнями якої виступили: усвідомлення викладачами значення особистісної гуманістичної вихованості для професійної діяльності; набуття знань, умінь та навичок здійснення суб'єкт-суб'єктної взаємодії зі студентами на гуманістичних засадах; набуття знань, умінь та навичок реалізації діалогічного стилю педагогічного спілкування зі студентами; оволодіння методами створення позитивного соціально-психологічного клімату в студентському колективі.

На другому етапі - операційно-діяльнісному - у навчально-виховний процес технічних університетів упроваджувався спецкурс "Гуманістичне виховання студентів технічних університетів: теорія і практика", спрямований на усвідомлення студентами значущості гуманістичного виховання у своєму особистісно-професійному становленні; оволодіння ними системою знань про гуманізм; формування гуманістичних особистісних якостей, вмінь і навичок міжособистісної взаємодії.

Спецкурс упроваджено у навчально-виховний процес технічних університетів у 5 та 6 семестрах як факультативний. Його програма розрахована на 1 кредит ECTS і розподілена на два взаємопов'язані змістові модулі: І - "Гуманістичне виховання студентів технічних університетів у контексті особистісно-професійного становлення" (0,5 кред. ); ІІ - "Особливості гуманістичного виховання студентів технічних університетів" (0,5 кред. ). Програма спецкурсу представлена теоретичним і практичним блоками та блоком самостійної роботи студентів.

До складу теоретичного блока увійшли проблемно-моделюючі лекції, лекції-конференції, лекції-практикуми, які проводилися з використанням таких методів: розповідь, пояснення, ілюстрація, демонстрація, показ, презентація, бесіда, дискусія, рольова або ділова гра, ділова зустріч.

Практичний блок представлений практичними заняттями з використанням методів: виховні вправи, етюди, кейси, сінквейн, рольові та ділові ігри, індивідуальне та групове консультування, комунікативні тренінги тощо.

Самостійна робота студентів передбачала два напрями - теоретичний і практичний, виконувалася студентами самостійно в позааудиторний час. Перший вид самостійної роботи спрямований на повторення теоретичного матеріалу, засвоєного на лекціях, його поглиблення та розширення, а також на самостійне опанування нового матеріалу, що не увійшов до змісту лекцій. Самостійна робота практичного характеру спрямована на виховання гуманістичних особистісних якостей, формування практичних умінь й навичок міжособистісної взаємодії на гуманістичних засадах. Цей вид роботи передбачав аналіз і розв'язання виховних вправ та кейсів, ведення особистих щоденників спостереження, виконання творчих завдань.

Третій етап - результативно-коригувальний - спрямований на узагальнення та систематизацію знань, умінь і навичок, набутих студентами на попередніх етапах, та їх корекцію з позицій практичного застосування у професійній сфері.

Педагогічно доцільним на цьому етапі було використання методів створення ситуацій успіху, самопізнання, самодіагностики, самоаналізу, самооцінки, індивідуального та групового консультування, психокорекції.

На основі аналізу результатів виявлення рівнів гуманістичної вихованості студентів технічних університетів за допомогою діагностувальних методик проводилась індивідуальна робота з корекції виявлених недоліків у формі індивідуальних бесід із вибірковим застосування методів схвалення, заохочення, педагогічної підтримки тощо.

Ефективність розробленої педагогічної технології підтверджено шляхом порівняння рівнів гуманістичної вихованості студентів контрольних та експериментальних груп на констатувальному та формувальному етапах експерименту, що засвідчило позитивну динаміку кількісного показника високого рівня гуманістичної вихованості серед студентів експериментальної групи - він збільшився на 14,44%, в той час, коли у контрольній групі приріст склав лише 1,74%. Кількість студентів із середнім рівнем зменшилася на 5,91% (ЕГ) і 0,38% (КГ); з низьким рівнем зменшилася на 8,53% (ЕГ) і 1,36% (КГ) (табл. 2).

Достовірність отриманих результатів дослідження перевірялася методами математичної статистики (критерій однорідності ч²).

Таблиця 2

Динаміка рівнів гуманістичної вихованості студентів технічних університетів

Рівні	До експерименту	Після експерименту
	КГ (Nк = 168)	ЕГ (Nе = 162)	КГ (Nк = 168)	ЕГ (Nе = 162)
	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Високий	25	14,70	24	14,74	28	16,44	47	29,18
Середній	100	59,79	98	60,63	100	59,41	89	54,72
Низький	43	25,51	40	24,63	40	24,15	26	16,10

Упровадження зазначеної педагогічної технології відбувалося з урахуванням особливостей навчально-виховного процесу технічних університетів та визначених педагогічних умов, що сприяли її ефективності, а саме: забезпечення готовності викладачів до гуманістичного виховання студентів; забезпечення позитивної мотивації студентів до гуманістичного виховання; упровадження системи знань про сутність і значущість гуманістичного виховання до змісту професійної підготовки студентів технічних університетів; упровадження в навчально-виховний процес технічних університетів традиційних та інноваційних методів і форм, що сприяють гуманістичному вихованню студентів.

Внаслідок проведеної дослідно-експериментальної роботи доведено, що впровадження розробленої педагогічної технології гуманістичного виховання студентів у навчально-виховний процес технічних університетів значно сприяло суттєвому зростанню рівнів гуманістичної вихованості студентів, що свідчить про її ефективність і підтверджує правильність висунутого припущення.

Висновки

Результати дослідження підтвердили наукову гіпотезу і дали змогу дійти таких висновків:

1. Гуманістичне виховання студентів технічних університетів є невід'ємною складовою цілісного педагогічного процесу творення особистості в умовах суб'єкт-суб'єктних взаємин викладачів і студентів, спрямованою на засвоєння гуманістичних знань, формування спеціальних умінь, навичок, гуманістичних якостей особистості та реалізованою в гуманістичній спрямованості, гуманістичному тезаурусі, гуманістичній самоідентифікації.

2. Структура гуманістичного виховання студентів технічних університетів представлена трьома компонентами: потребнісно-мотиваційним, когнітивним і діяльнісно-поведінковим, які знаходяться у взаємозв'язку і взаємодії.

3. Особливості гуманістичного виховання студентів технічних університетів зумовлені специфікою навчально-виховного процесу зазначених закладів освіти:

1) домінуванням технічних дисциплін над соціально-гуманітарними;

2) недостатньою спрямованістю навчально-виховного процесу на гуманістичне виховання та недооцінкою його значущості для формування особистості студентів;

3) певними розбіжностями між теоретично обґрунтованими концепціями виховної роботи та їх фрагментарною практичною реалізацією;

4) наявним складом викладачів з технічною освітою, які не мають спеціальної психолого-педагогічної підготовки;

5) гендерними психологічними особливостями студентського контингенту з переважаючою кількістю представників чоловічої статі.

4. Визначено критерії і показники гуманістичної вихованості студентів технічних університетів. Критерієм сформованості потребнісно-мотиваційного компонента є гуманістична спрямованість особистості; когнітивного - гуманістичний тезаурус; діяльнісно-поведінкового - гуманістична самоідентифікація. Визначено та схарактеризовано рівні гуманістичної вихованості студентів технічних університетів - високий, середній, низький.

5. Ефективність гуманістичного виховання студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів забезпечується впровадженням спеціально розробленої педагогічної технології, що базується на сукупності гуманістичних принципів виховання та передбачає послідовну реалізацію трьох етапів: мотиваційно-змістового, операційно-діяльнісного, результативно-коригувального.

Для кожного етапу розроблено комплекс форм і методів, спрямований на досягнення його мети. Метою першого етапу (мотиваційно-змістового) є формування в студентів позитивної мотивації до гуманістичного виховання та оволодіння системою знань про його сутність і значущість в особистісно-професійному становленні (форми і методи: ділова зустріч, розповідь, бесіда, дискусія, приклад, метод ТРВЗ (теорія розв'язання винахідницьких задач), "мозковий штурм", "відкритий простір", творчі завдання, залучення до безкорисливої благодійної діяльності, комунікативний тренінг для викладачів, ведення щоденника спостережень тощо). Другий етап (операційно-діяльнісний) спрямований на формування гуманістичних особистісних якостей, умінь та навичок міжособистісної взаємодії на гуманістичних засадах (форми і методи: комунікативний тренінг, рольова та ділова ігри, спецкурс, виховні вправи, кейси, метод проектів тощо). Третій етап (результативно-коригувальний) передбачає корекцію гуманістичної вихованості студентів (форми і методи: бесіда, приклад, створення ситуацій успіху, самодіагностика, індивідуальне та групове консультування, психокорекція тощо).

6. Підвищенню ефективності педагогічної технології сприяє наявність таких педагогічних умов:

1) забезпечення готовності викладачів до гуманістичного виховання студентів;

2) забезпечення позитивної мотивації студентів до гуманістичного виховання;

3) упровадження системи знань про сутність і значущість гуманістичного виховання до змісту професійної підготовки студентів технічних університетів;

4) упровадження в навчально-виховний процес технічних університетів традиційних та інноваційних методів і форм, що сприяють гуманістичному вихованню студентів.

7. Експериментально доведено, що реалізація педагогічної технології значно впливає на ефективність гуманістичного виховання студентів технічних університетів. Так, кількість студентів з високим рівнем гуманістичної вихованості в експериментальній групі збільшилася на 14,44% у порівнянні з початком формувального експерименту; із середнім рівнем зменшилася на 5,91%, з низьким - зменшилася на 8,53%, тоді як серед студентів контрольної групи не спостерігалося істотних змін у рівнях гуманістичної вихованості: на 1,74% зросла кількість студентів з високим рівнем, на 0,38% зменшилась кількість студентів з середнім і на 1,36% з низьким рівнем гуманістичної вихованості. Результати експериментальної роботи підтвердили достовірність висунутої гіпотези.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективи подальшого дослідження пов'язані з проблемами гуманістичного самовиховання студентів технічних університетів.

Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях автора

...