Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Гігієнічні основи оптимізації фізичного виховання школярів

Гігієнічні основи оптимізації фізичного виховання школярів

Дослідження теоретичного і практичного досвіду з проблеми гігієнічного забезпечення організації фізичного виховання у навчальних закладах. Характеристика статево-вікової мінливості функціонально-резервних можливостей організму дітей шкільного віку.

Рубрика	Педагогика
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	76,3 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Здоров'я дітей є не тільки важливою соціально-економічною і медичною проблемою, але і фактором, що визначає стійкий розвиток країни у третьому тисячолітті. Загальновідомо, що характерними особливостями здоров'я дітей є зростання частоти хронічних захворювань, формування вікової патології у більш молодому віці, схильність до поєднання захворювань. Ситуація загострюється через зростаючу популярність у дитячому та молодіжному середовищі привабливих видів нефізичної діяльності, що провокує зростання так званих гіпокінетичних хвороб.

Загальновідомо, що реформування шкільної освіти супроводжується інтенсифікацією навчального процесу, впровадженням нових педагогічних технологій, значним потоком інформації, що у свою чергу загострює протиріччя між такою пріоритетною цінністю, як здоров'я і умовами, необхідними для формування цієї цінності в навчальних закладах, у яких ослаблена матеріально-технічна база, існують недоліки в організації навчального процесу та зменшена кількість літніх баз відпочинку.

В умовах впливу несприятливих чинників довкілля, соціально-економічних негараздів, зниження ролі моральних цінностей, що поглиблюють тенденцію зниження здоров'я дітей та молоді, особлива роль у підготовці фізично і духовно здорової, соціально і професійно компетентної, творчо активної, відповідальної і толерантної особистості належить фізичному вихованню (ФВ) дітей, підлітків та молоді.

Тому пріоритетність ФВ у вирішенні визначених задач зумовлена, насамперед, можливістю планувати і керувати фізичною активністю учнів, здійснювати профілактику «шкільних хвороб» та впроваджувати реабілітаційні заходи для дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ).

У дослідженнях останніх років були запропоновані нові підходи щодо підвищення ефективності ФВ: формування фізичної культури особистості, оздоровча спрямованість уроків та занять ФК, технологія диференційованої фізкультурної освіти. На жаль, незважаючи на значні наукові досягнення, на практиці не завжди реалізуються теоретичні та практичні здобутки.

Дискусійним залишається питання кількості уроків ФВ у школі, які повинні компенсувати дефіцит рухової активності, сприяти достатньому рівню розумової працездатності і не вносити суттєвий дисбаланс у педагогічний процес, не знижувати працездатність.

Враховуючи загальнотеоретичні підходи до проблеми удосконалення фізичного виховання, що має міжгалузеве значення, вважаємо доцільним сформулювати основні напрями підвищення ефективності ФВ. Перший напрям пов'язаний з оптимізацією навчального процесу шляхом використання засобів контролю за ефективністю використання здоров'яформуючого потенціалу ЗНЗ. Другий напрям, який є визначальним для медицини та гігієни, передбачає удосконалення регламентації обсягу та інтенсивності фізичного навантаження на уроках ФВ з огляду на функціонально-резервні можливості організму, вік та стать дітей.

Таким чином, актуальність проблеми полягає у необхідності гігієнічного обґрунтування використання здоров'язберігаючих технологій, удосконалення ФВ, його профілактичного та оздоровчого впливу на організм дитини у період інтенсивного росту та розвитку з урахуванням інноваційних форм навчального процесу, сучасних умов життєдіяльності та зростання в останнє десятиріччя темпів погіршення здоров'я дитячого населення України.

Мета дослідження: на основі актуалізації оздоровчого потенціалу фізичного виховання обґрунтувати та розробити концепцію його гігієнічного супроводу, удосконалити гігієнічні принципи організації фізичного виховання у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах.

Для досягнення мети дослідження вирішувалися наступні завдання:

1. Узагальнити теоретичний і практичний досвід з проблеми гігієнічного забезпечення організації фізичного виховання у навчальних закладах.

2. Розробити методику комплексної оцінки ефективності здоров'язберігаючого потенціалу навчального закладу та уроку фізичного виховання.

3. Визначити вікові особливості формування мотивації до оздоровчої фізичної активності школярів та встановити чинники, що впливають на ефективність уроку фізичної культури.

4. Вивчити закономірності формування здоров'я та зміни функціонального стану організму дітей за різних умов навчання і рухової активності.

5. Оцінити статево - вікову мінливість функціонально-резервних можливостей організму дітей шкільного віку.

6. Обґрунтувати обсяги організованої рухової активності дітей різних віково-статевих груп у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах та дослідити вплив організованої рухової активності на розумову працездатність школярів.

7. Розробити концептуальну модель оптимізації шкільного фізичного виховання та визначити концептуальні принципи гігієнічного супроводу фізичного виховання дітей.

1. Обсяг, об'єкти та методи дослідження

Гігієнічний супровід ФВ школярів є складним системним явищем, сукупністю технологій і заходів, які забезпечують спеціальний вид допомоги суб'єктам - учасникам навчально-виховного процесу за напрямом освіти «Фізична культура», і спрямований на запобігання та подолання проблем організації фізичної активності дітей та реалізується через співпрацю шкільних медичних працівників та педагогічного колективу. Тому для встановлення закономірностей змін фізіологічних систем організму дітей залежно від організації ФВ та обґрунтування принципів здоров'язберігаючого потенціалу ФВ було обрано системний підхід.

З позицій системного підходу дослідженню підлягала динамічна, відкрита система «Здоров'я дітей - шкільне фізичне виховання», функціонування якої спрямоване на досягнення корисних пристосувальних результатів, що задовольняють фізіологічні потреби рухової активності дітей.

Вибір методів дослідження базувався на комплексному підході вивчення впливу ФВ на здоров'я, функціональний стан організму та фізичну підготовленість школярів. У дисертаційному дослідженні використовувалися два методичні прийоми: генералізуючий та індивідуального спостереження. Генералізуючий прийом передбачав проведення одноразового обстеження контингенту школярів з наступним віково-статевим розподілом. Індивідуальне спостереження проводилось за однією групою школярів у динаміці п'яти років.

Методологія наукового дослідження передбачала поетапність досягнення поставленої мети, тому розробка спеціальної програми забезпечила можливість отримувати досить повну і достовірну інформацію по кожній із поставлених задач, а також поетапне їх вирішення з використанням різних методів дослідження (табл. 1).

Програма дослідження складалася з чотирьох етапів, кожен з яких, у свою чергу, включав конкретні завдання. Така багаторівнева структуризація дослідження забезпечувала його системність, оскільки дані кожного попереднього етапу були логічною основою не тільки для наступного, але і для узагальнення кінцевих результатів.

Перший етап програми включав вибір напряму дослідження, мети і завдання, обґрунтування методів і обсягу досліджень. У цей період відбувалося накопичення емпіричного досвіду, формувався понятійний апарат дослідження, було проаналізовано науково-методичну літературу з проблем теорії і практики ФВ, законодавчу базу організації шкільного ФВ, нормативні документи санітарно-гігієнічного забезпечення умов і організації ФВ у навчальних закладах.

Метою другого етапу було проведення натурних досліджень. Гігієнічну оцінку організації ФВ у ЗНЗ проведено у школах м. Суми, Сумської, Полтавської областей, м. Києва (282 школи) з використанням загальноприйнятих гігієнічних методів дослідження стану внутрішньошкільного середовища, характеру будівлі школи, інфраструктури навчального закладу, характеристики персоналу ЗНЗ, організації навчального процесу, спортивно-оздоровчої активності учнів школи за спеціально розробленою нами «Картою обліку даних гігієнічної оцінки ефективності здоров'яспрямованої діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі».

Гігієнічна експертиза проводилась у такій послідовності:

1) збір інформації за визначеними групами факторів (блоки характеристик);

2) створення бази даних обраних показників;

3) визначення відповідності характеристик навчального закладу гігієнічним нормам і правилам;

4) проведення експертної оцінки з метою ранжування критеріальних ознак;

5) розрахунок інтегральної оцінки здоров'яформуючого потенціалу загальноосвітнього навчального закладу;

6) оцінка ступеню ризику визначених факторів щодо виникнення функціональних відхилень та захворювань школярів;

7) визначення напрямів оптимізації умов навчання та використання здоров'яформуючого потенціалу загальноосвітнього навчального закладу;

8) оцінка ефективності заходів щодо підвищення якості ФВ.

Вибір одиниць спостереження проведено методом направленого відбору серед шкіл з різною організацією фізичного виховання. Поточне вибіркове індивідуальне спостереження проведено за учнями з тих класів, у яких був різним обсяг організованої рухової активності в межах розкладу занять: із п'ятьма уроками ФВ (ЗНЗ А); трьома уроками ФВ (ЗНЗ В); класів з традиційною організацією ФВ (двома уроками ФВ) (ЗНЗ C) та з двома традиційними уроками ФВ і додатковим експериментальним профілактично-реабілітаційним заняттям ФК за умови використання інноваційних освітніх технологій у 5 - 11 класах (ЗНЗ D - гімназія м. Суми).

Таблиця 1. Обсяг проведених досліджень

Завдання	Показники, методи	Вікові групи	Чисельність груп	Території спостережень
Оцінка організації фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах	Стан внутрішньошкільного середовища, організація навчального процесу з фізичного виховання	6 - 17 років	282 школи	м. Київ, м. Суми, Сумська область
Експертиза значимості критеріальних ознак програми оцінки ефективності здоров'яформуючого потенціалу ЗНЗ	Експертна оцінка		6	м. Київ, м. Суми, Сумська область
Вивчення умов та режиму життєдіяльності школярів	Соціологічне анкетування	6 - 17	1345	Сумська область
Вивчення ставлення до фізичного виховання учнів	Соціологічне анкетування	10 - 17	545
Вивчення ставлення до фізичного виховання вчителів	Соціологічне анкетування	6 - 17	200
Аналіз стану здоров'я школярів	Результати комплексних медичних оглядів	6 - 17	4 000	м. Суми
Аналіз рухової активності	Добовий хронометраж (хронометражно-табличний метод)	7 - 17	600	Сумська область м. Суми
Вивчення фізичного розвитку	Антропометрія (довжина тіла, маса тіла, ОГК, каліперометрія)	6 - 17	600	Сумська область м. Суми
Оцінка функціонального стану кардіо-респіраторної системи	АТ, ЧСС, індекс Руф'є, ЖЄЛ	6 - 17	600	Сумська область м. Суми
Оцінка розумової працездатності	Тижнева, денна динаміка розумової працездатності (коректурна проба)	6 - 17	649	м. Суми
Психофізіологічні властивості	Оцінка психічних показників (пам'яті, уваги)	6 - 17	290 290	м. Суми
Аналіз варіабельності серцевого ритму	Визначення статистичних та спектральних показників варіабельності серцевого ритму	6 - 17	290	м. Суми
Оцінка фізичної підготовленості	Рухові якості (витривалість, швидкість, сила, швидкісно-силові якості, гнучкість, спритність)	7 - 17	800	Сумська область м. Суми

Контингент індивідуального спостереження складався із учнів основної групи фізичного виховання, без спеціальної спортивної підготовки. Для вікового розподілу дітей за основу взято загальноприйняту вікову періодизацію розвитку, яка використовується для гігієнічного нормування чинників навколишнього середовища, що впливають на організм дітей. Вважали, що період навчання у школі охоплює три вікові періоди: молодший шкільний вік - від 6 до 10 років, середній шкільний вік - від 11 років до 14 років і старший шкільний вік - від 15 до 18 років.

Школи, обрані для дослідження, мали задовільні санітарно-гігієнічні умови, типові будівлі 70-х років забудови, розміщені в одному районі міста, в радіусі 1-2 км.

Режим учбового дня у школярів був типовим для шкіл з традиційною формою організації навчального процесу, за винятком кількості уроків ФВ.

Вчителі ФВ були з вищою освітою за фахом. Уроки ФВ проходили відповідно до шкільної програми, виняток становили додаткові уроки ФВ за експериментальною програмою у ЗНЗ D.

Стан здоров'я дітей вивчався з позицій популяційного рівня з оцінкою показників патологічної ураженості, структури захворювань за даними комплексних медичних оглядів та звертань за медичною допомогою з приводу гострих респіраторних захворювань. Індивідуальний рівень здоров'я визначався відповідно до критеріїв оцінки здоров'я дітей.

З метою вивчення життєдіяльності школярів, обсягу та характеру рухової активності учнів проведено опитування за спеціально розробленими нами анкетами «Умови та спосіб життя школяра», «Карта формалізованого самозвіту про рухову активність», «Оцінка організації і проведення фізичного виховання у закладі освіти». Логічним продовженням соціологічного дослідження було вивчення досвіду вчителів ФВ щодо організації ФВ, його ефективності та шляхів удосконалення («Анкета для вчителя щодо удосконалення організації фізичного виховання у закладі освіти»). Оцінка задоволення очікувань суспільства від шкільного ФВ визначалася шляхом опитування учнів, студентів та батьків.

Третій етап передбачав проведення порівняльної оцінки впливу різних умов і систем ФВ шляхом вивчення динаміки показників стану здоров'я дітей обраних для спостереження шкіл з використанням критеріїв комплексної оцінки стану здоров'я дітей і підлітків за даними контент-аналізу медичної документації. Фізичний розвиток дітей і підлітків оцінювали на підставі соматометричних показників. Гармонійність фізичного розвитку оцінювалася співставленням маси тіла та окружності грудної клітки з довжиною тіла з використанням регіональних шкал регресії для кожної віково-статевої групи. З метою обґрунтування найбільш раціонального методу визначення типу конституції проведено аналіз схем, які найчастіше використовуються на практиці та у наукових дослідженнях.

Фізіометричне дослідження полягало у визначенні сили м'язів кисті за допомогою кистьового динамометра (у кг) та ЖЄЛ за допомогою сухого спірометра за загальноприйнятими методиками з урахуванням максимального результату (у мл). Оцінка функціонального стану організму проводилася з використанням клінічних методів та спеціальних функціональних проб (проби Мартіне для дітей 6 - 7 років та проби Руф'є для дітей 8 - 17 років). Артеріальний тиск та ЧСС реєструвалися осцилометричним методом за допомогою напівавтоматичного апарату UA - 703 для вимірювання артеріального тиску.

Для оцінки функціонального стану організму учнів у спокої та під час фізичного навантаження використовувався спосіб визначення варіабельності серцевого ритму (ВСР), базований на спектральному аналізі динамічного ряду кардіоінтервалів за Р. М. Баєвським (1967 р.) за допомогою приладу реєстрації електрокардіосигналів «КардіоСпектр» АТ Солвейг. Оцінка ВСР проводилась у відповідності до загальноприйнятих міжнародних стандартів.

Для характеристики функціонально-резервних можливостей (ФРМ) організму використовували тест Руф'є, із розрахунком індексу Руф'є та оцінкою за спеціально розробленими центильними шкалами.

Для вивчення впливу рухової активності на показники психічних функцій дітей і підлітків використовували методику оцінки короткочасної зорової пам'яті, методику «відшукування чисел» з визначенням об'єму, розподілу та переключення уваги (Макаренко М. В., 2006). Оцінку розумової працездатності (РП) проводили за допомогою коректурних таблиць В. Я. Анфімова (Антропова М. В., 1984).

Оцінка рівня розвитку фізичних якостей здійснювалася на початку та наприкінці навчального року. Головним критерієм оцінки виконання рухових дій було комплексне оцінювання знань, техніки виконання та нормативного показника, що передбачено Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів 1 - 11 класів «Основи здоров'я і фізична культура» і для 5 - 12 класів «Фізична культура». Гігієнічний експеримент в натурних умовах передбачав проведення медико-педагогічного контролю на уроках ФВ за спеціально розробленою нами картою хронометражного спостереження за учнями.

На четвертому етапі проведено наукове узагальнення отриманих даних, обґрунтування основних положень дисертаційного дослідження на основі актуалізації здоров'яформуючого потенціалу шкільного фізичного виховання.

Математична обробка полягала у використанні таких методів: розрахунок первинних статистичних показників, виявлення вiдмiнностей мiж групами за статистичними ознаками, установлення взаємозв'язку мiж змінними за допомогою кореляційного аналізу, установлення виду залежностей показників вiд досліджуваних факторів за допомогою регресійного аналізу; розрахунок внеску дії фактора у зміну показників за допомогою дисперсійного аналізу (Є. М. Шиган, 1986; М. Ю. Антомонов, 2006). Крім того, для усіх вибірок оцінювалася вiдповiднiсть емпіричних розподiлiв нормальному закону за критеріями Колмогорова - Смiрнова та 2 -Пiрсона.

Для отримання епідеміологічних показників та оцінки прогностичної значимості індексів використовувалися прийоми теорії вірогідностей: розрахунки співвідношень, частот, коефіцієнтів і індексів.

Для розробки методики комплексної оцінки ефективності використання здоров'яформуючого потенціалу ЗНЗ та уроку ФВ у школах використано експертний метод оцінювання. Основні методи математичної обробки експертних оцінок, які використані у дослідженні, - це перевірка погодженості думок експертів і усереднення думок експертів всередині групи з розрахунком вагових коефіцієнтів окремих показників і визначенням інтегрального показника досліджуваного показника або об'єкту (Антомонов М. Ю., 2006, 2008). Математична обробка здійснювалась на ПК з використанням стандартних ліцензованих статистичних пакетів Statgraphics, STATISTICA. Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовувався пакет Excel.

На цьому етапі розроблена концептуальна модель гігієнічного супроводу ФВ на основі актуалізації функції медико-педагогічного контролю, здоров'яформуючого потенціалу навчального закладу, обґрунтовані гігієнічні принципи та критерії оцінки у системі постійного гігієнічного контролю за якістю ФВ. Проведено впровадження системи постійного гігієнічного контролю за якістю ФВ та нормативно-методичні документи МОЗ України, МОН України у практику навчальних закладів та закладів охорони здоров'я.

Під керівництвом автора розроблено інноваційний експериментальний проект - Програма „Здорові діти - могутня держава“, який прийнято до впровадження у школах області.

Особливостями наукового дослідження є: використання значної кількості методів дослідження, що дозволили характеризувати зміни фізіологічних систем організму дитини в умовах ЗНЗ з різним обсягом організованої рухової активності. Суттєвим є використання фізичних навантажень з метою проведення функціональної діагностики, які адекватні функціональним можливостям дітей і є такими, що забезпечують широке охоплення учнівського контингенту.

Вірогідність отриманих результатів і висновків забезпечувалася їхнім всебічним обґрунтуванням на основі сучасних загальнонаукових, гігієнічних, психологічних, фізіологічних концепцій; адекватністю теоретичних і емпіричних методів дослідження меті та задачам дослідження; достатньою тривалістю дослідження, якісним і кількісним аналізом його результатів; використанням репрезентативного обсягу вибірки та доцільним і коректним використанням методів математичної статистики під час обробки і аналізу отриманих у дослідженні даних.

2. Результати дослідження та їх обговорення

Серед основних принципів організації і впровадження системи профілактичних і оздоровчих заходів у закладах освіти головний - інтеграція програми профілактики і оздоровлення у навчальний процес. Зважаючи на те, що серед зовнішніх чинників ризику, які впливають на формування ряду передпатологічних і патологічних станів у дітей і підлітків, є умови навчання і виховання, проведено всебічний аналіз інфраструктури і умов внутрішньошкільного середовища, особливостей організації навчального процесу, рухового режиму, фізкультурно-оздоровчої роботи та участі у її організації медичного персоналу навчальних закладів. У результаті проведених досліджень, згідно з поставленими задачами, було розроблено методику комплексної оцінки ефективності здоров'яформуючого потенціалу навчального закладу та уроку фізичного виховання.

В процесі вивчення здоров'яформуючого потенціалу ЗНЗ нами використано методологію експертного оцінювання характеристик умов навчання з визначенням вагових коефіцієнтів інформаційних показників. При цьому індикатори характеризувалися параметрами оцінки різних напрямків системної роботи щодо використання здоров'яформуючого потенціалу ЗНЗ і утворювали базову модель, що складалася із п'яти блоків і набору критеріальних показників кожного блоку, що, у свою чергу, були об'єднані у групи: Блок І - Характеристика будівлі та внутрішньошкільного середовища навчального закладу (характеристика будівлі; характеристика функціональних приміщень; оцінка освітлення; оцінка мікроклімату; наявність та стан спортивного інвентарю); Блок ІІ - Оздоровча інфраструктура навчального закладу (функціонування оздоровчих підрозділів; проведення оздоровчо-профілактичної та просвітницької роботи); Блок ІІІ - Характеристика персоналу навчального закладу (укомплектованість медичним персоналом; укомплектованість педагогічним персоналом); Блок IV - Організація навчального процесу; Блок V - Фізкультурно-оздоровча активність учнів школи (організація рухового режиму у навчальному закладі; розподіл учнів за групами здоров'я; організація роботи спортивних секцій та медико-педагогічного контролю). Загальна сума оцінок характеристик усіх блоків становить інтегральну оцінку і розраховувалася за формулою середньозваженої арифметичної величини:

де ІО ЗФП - інтегральна оцінка здоров'яформуючого потенціалу; х1, х2, xn - оцінка в балах визначених характеристик; w1, w2, wn - вагові коефіцієнти характеристик.

Для встановлення рівня ефективності організації шкільного фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи отриманий результат розрахунків ідентифікується за таблицею 2.

Таблиця 2. Кількісна інтегральна оцінка ефективності організації фізкультурно-оздоровчої роботи навчального закладу

Інтегральна оцінка здоров'яформуючого потенціалу навчального закладу (у.о.)	Рівень здоров'яформуючого потенціалу навчального закладу	Якісна оцінка здоров'яформуючого потенціалу навчального закладу
менше 0,500	І	низький
0,501 - 0,712	ІІ	середній
більше 0,713	ІІІ	високий

На думку усієї групи експертів, пріоритетне місце посідає організація навчального процесу у школах (0,54), друге місце визначено (0,50 у.о.) за організацією рухового режиму, розподілом учнів за групами здоров'я та організацією спортивних секцій у школі, що об'єднані блоком «Фізкультурно-оздоровча діяльність». Оздоровчо-профілактична інфраструктура, що передбачає функціонування ряду підрозділів (медичний, стоматологічний кабінети, тренажери у спортивному залі, наявність басейну, лижної бази, кабінету релаксації) та проведення санітарно-просвітницької роботи серед вчителів, учнів, батьків, отримала значимість 0,45 у.о.

Встановлено, що кількість шкіл з високим рівнем здоров'яформуючого потенціалу ЗНЗ у 2,72 раза переважає у містах (16,51±2,34% ) у порівнянні із сільськими поселеннями (6,06±1,51%). В обласному центрі високий рівень здоров'яформуючого потенціалу ЗНЗ мали 18,06±2,43%, у м. Києві - 26,27±2,78%, у районних центрах - 40,43±3,10% шкіл. Найвища питома вага низького рівня здоров'яформуючого потенціалу ЗНЗ установлена у школах сільської місцевості (33,30±2,98%) у порівнянні з міськими школами (15,60±2,29%), (p<0,05).

Встановлено існування вірогідного зворотного кореляційного зв'язку між кількістю випадків гострих респіраторних захворювань протягом навчального року та інтегральною оцінкою здоров'яформуючого потенціалу ЗНЗ (r=-0,419, p<0,001), що підтверджує ефективність впровадження здоров'язберігаючих технологій і залучення до фізкультурно-спортивної діяльності учнів шкіл.

Проведена гігієнічна оцінка уроків показала, що моторна щільність (МЩ) уроку у середньому становила 63,56%, що відповідає гігієнічній нормі. Найменша МЩ зареєстрована на уроках ознайомлення, розучування і формування рухових навичок (40,21%), уроки удосконалення рухових навичок з використанням елементів змагання дозволяли досягти МЩ 61,81%, найвища МЩ реєструвалася на уроках з проведенням спортивних ігор (67,07%). Усереднені показники МЩ на уроках ФВ у школярів трьох вікових груп ЗНЗ різного типу є закономірними і відповідають вимогам педагогічної діяльності вчителів фізичної культури. МЩ на уроках вірогідно нижча у дітей молодшого шкільного віку, ніж у дітей середнього та старшого шкільного віку (p<0,001).

Встановлено, що перебіг періодів відновлення в кінці уроків залежить від методик проведення уроків ФВ, а саме: найбільше відхилення від початкового рівня спостерігається на уроках ігрового спрямування, що, ймовірно, можна пояснити високою емоційністю, зацікавленістю учнів рухливими іграми і мінімальним часом заключної частини уроків.

Таким чином, міжсекторальна взаємодія галузей освіти та охорони здоров'я щодо медико-педагогічного контролю за ФВ є основою принципу інтегративності заходів у системі гігієнічного супроводу шкільного ФВ.

Загальновідомо, що соціальний статус сімей і умови життя безпосередньо впливають на структуру вільного часу дитини і визначають успіх формування життєвих установок, інтересів і потреб, впливають на структуру періоду, який присвячується відпочинку, самоосвіті, заняттям за інтересами та фізичній культурі й спорту. Встановлено, що 47,98% опитаних міських школярів вказали на брак вільного часу для оздоровчої фізичної активності, у той час діти сільських населених пунктів визнають цей факт у 12,56% випадків. Аналіз даних у віковому аспекті показав закономірні особливості структури вільного часу школярів: захоплення улюбленим заняттям у молодшому шкільному віці (36,15%) і найчастіше пов'язане з цим відвідування гуртків (20,93%) у старшому шкільному віці зменшуються відповідно у 4,49 раза і 4,60 раза. Комп'ютеризація навчального процесу у цілому визначає пріоритетність роботи за ПК у 49,44% міських школярів і 27,23% дітей сільських шкіл (p<0,05). Співставлення отриманих даних дозволяє констатувати, що в усіх вікових періодах значну питому вагу і стабільність у структурі вільного часу мають пасивні форми відпочинку (учні молодшого шкільного віку - 71,32%, середнього - 75,74%, старшого - 75,0%).

Для обґрунтування принципу превентивності виховного впливу ФВ на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя та профілактику функціональних порушень і хвороб, використано факторний аналіз за методом головних компонент і стратегії обертання варімакс (Varimax normalized) з пакету статистичного аналізу STATISTICA.

У результаті обробки даних за 68 змінними виділено три фактори, що характеризувалися абсолютними значеннями факторних навантажень (більше 0,500) та знаками (+) або (-) для визначення напрямку і характеру зв'язку.

До першого фактору з умовною назвою «Фізична активність» увійшли 7 змінних з позитивними значеннями, які визначають обсяг фізичної активності у спортивних секціях (0,538), час перебування на свіжому повітрі (0,633), проведення уроків ФВ на стадіоні (0,633) з використанням футболу (0,681) як ігрової форми проведення уроку. За абсолютними значеннями «вага» першого фактора становить 12,15% загальної дисперсії. Другий фактор найкраще характеризує «організацію вільного часу» з факторною значимістю 10,85% загальної дисперсії. Він представлений змінними, що характеризують два взаємопов'язані блоки: комплекс окремих елементів структури вільного часу школярів та їх схильність до шкідливих звичок. На третій позиції за відсотком загальної дисперсії (7,00%) знаходиться фактор «Соціальний статус сім'ї» з двома найбільш значимими чинниками для матеріального благополуччя родини: освіта (0,570) і наявність постійного місця роботи батьків (0,564).

Як показали результати анкетування, рівень залучення школярів до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності у цілому можна оцінити як недостатній. Так, наприклад, 46,58±2,13% опитаних займаються періодично за бажанням і можливостями, 3,39±0,77% учнів не займаються оздоровчою фізичною активністю з різних причин (брак вільного часу, за станом здоров'я та інші причини). На жаль, 1,83±0,57% дітей і підлітків не вважають за необхідне витрачати час на фізичну активність. Таким чином, виявлена загрозлива тенденція до втрати навіть потенційного бажання підвищити свою фізичну активність, що потребує негайної соціальної, педагогічної і психологічної корекції формування основних стереотипів поведінки і способу життя. У зв'язку з цим було проаналізовано використання у повсякденному житті різних форм занять ФК і спорту. Так, 41,95±3,36% учнів сільських і 20,41±2,21% міських шкіл вказали, що відвідують тільки уроки ФК, відповідно 12,64±2,26% і 21,30±2,25% опитаних періодично у вільний час беруть участь у спортивних іграх з батьками і друзями. На підтвердження висловленого раніше припущення про низьку фізичну активність і рівень бажання до занять ФК встановлено, що в селах відвідують спортивні секції фактично тільки 15,52±2,46% школярів, що у 2,88 раза менше, ніж у містах. Причому найбільшу питому вагу тих, хто відвідує секції, становлять хлопці (32,77±2,99%), порівняно із дівчатами (17,56±2,20%), (t=4,09; p<0,05). Виявлені тенденції необхідно розцінювати як прояв низького рівня ціннісного ставлення до занять ФК і спортом, зменшення інтересу до різних форм рухової активності, який формується у період навчання.

У ході дослідження визначені особливості формування мотивації до оздоровчої фізичної активності школярів та встановлені чинники, що впливають на ефективність уроку фізичної культури. Спираючись на те, що ціннісне відношення характеризує внутрішню позицію особистості, встановлено, що 53,22±3,40% дітей із сіл і 48,50±2,75% міських дітей, незалежно від статі, пріоритетним стимулом до занять ФК і спортом вважають хорошу фізичну підготовленість і високий рівень здоров'я. Значна частина опитаних дітей у міських школах (20,06±2,20%) другу позицію визначає за досягненням привабливого зовнішнього вигляду, а 15,20±2,44% мешканців сільської місцевості важливим вважають емоційне задоволення під час занять ФК, тренувань та після них.

Встановлені наступні закономірні вікові зміни пріоритетності мотивів до занять оздоровчої фізичної активності: якщо діти середнього шкільного віку у 58,95±2,11% випадків надають перевагу хорошій фізичній підготовленості і високому рівню здоров'я, то для учнів старших класів цей чинник вагомий для 45,45±2,13% респондентів, крім того, перевага визначається за значимістю зовнішнього вигляду (20,30±1,72%) та емоційним задоволенням від занять ФК (21,82±1,76%) порівняно з учнями 5 - 8 класів, для яких вказані мотиви визначаються відповідно у 13,29±1,45% і 9,25±1,24% відповідей.

Низький рівень фізичної активності дітей і підлітків частково можна пояснити пасивно-позитивним, індиферентним або навіть негативним ставленням школярів до уроків ФК, що є наслідком різкого зниження у дітей стійкого інтересу до занять фізичними вправами. З повною відвертістю 54,17±3,39% дітей і підлітків сільських і 44,29±2,73% міських поселень вказали на негативне ставлення до уроків ФК. Подобаються уроки ФК тільки 25,85±1,87% школярів, серед яких переважають хлопці (27,27±2,57%) над групою дівчат (16,03±2,33%). Серед причин негативного ставлення до уроків ФК, без вірогідних відмінностей за віково-статевими ознаками, діти вказують на те, що уроки не цікаві (46,31±2,13%), мають значне фізичне навантаження (20,74±1,73%) та існує конфлікт з викладачем (7,10±1,10%).

З цього слідує, що вплив на формування фізичних якостей учнів відбувається майже без залучення мотиваційного і діяльнісного компонентів позитивного ставлення до ФК. Причини цього явища криються не стільки в фінансовій можливості відвідувати спортивні секції і клуби, скільки, по-перше, у відсутності знань, умінь, навичок і бажання до самовиховання і самовдосконалення засобами ФК та, по-друге, відсутністю умов до реалізації потреб дітей і підлітків у фізичному вдосконаленні. На думку вчителів, пріоритетність слід надавати створенню позитивного емоційного клімату під час проведення уроків (37,36±2,58%) і використанню ігрового методу (36,26±2,56%) та занять з елементами змагань (19,78±2,12%).

За результатами опитування студентської молоді та батьків учнів, основні причини низької якості ФВ полягають у недосконалій матеріально-технічній базі навчального закладу щодо забезпечення ФВ (24,25%), недостатній увазі до фізкультурно-оздоровчої роботи у навчальному закладі (18,18%) та недостатній кількості уроків у школі (16,67%).

У цілому, у віковому діапазоні 7 - 17 років виявлено тенденцію до більшої рухової активності хлопців, ніж дівчат, у буденний день (добові енерговитрати хлопців становлять 2 816,10±13,24 ккал у будень і 2 465,50±17,53 ккал у вихідний день), дівчат - відповідно 2 783,10±12,24 ккал (t=1,82, p>0,05) і 2 474, 80±15,51 ккал (t=0,39, p>0,05).

Слід зазначити, що рухова активність у вихідний день є дефіцитною по відношенню до буденного дня. Причому дефіцитність рухової активності є майже однаковою в усіх вікових групах: серед дітей молодшого шкільного віку - 12,49%, середнього - 12,23%, старшого - 10,18% добового бюджету часу буденного дня, що свідчить про гіподинамічний спосіб життя школярів і має загрозливу перспективу для здоров'я та розвитку дітей.

Як свідчать результати дослідження, серед школярів трьох вікових груп добові енерговитрати мають закономірний хвилеподібний характер зростання у віковому діапазоні 10 років з періодами зниження у двох вікових періодах (9 - 10 років та 14 - 15 років), (рис. 1).

Рис. 1. Вікова динаміка добових енергетичних витрат дітей і підлітків

Перший віковий період характеризується формуванням режиму жорсткої регламентації РА і вільного часу під впливом умов навчання, переходом з початкової школи до старших класів, що вимагає більш раціонального використання вільного часу і обмеження задоволення природної потреби у рухах, яке було притаманне у молодшому шкільному віці.

Другий віковий період співпадає з формуванням пріоритетності соціальних функцій у житті підлітків, що супроводжується домінуванням мотиваційно-ціннісних орієнтацій над біологічними потребами у русі й скороченням вільного часу за рахунок навчальної діяльності або гіподинамічних форм дозвілля.

З метою вивчення закономірностей формування здоров'я та змін функціонального стану організму дітей за різних умов організованої рухової активності було проведено оцінку результатів щорічних комплексних медичних оглядів школярів. Встановлено, що 24,27±1,14% дітей мали першу групу здоров'я (ГЗ 1), 31,80±1,34% - другу (ГЗ 2) і 43,93±1,43% - третю (ГЗ 3). Протягом п'яти останніх років спостерігалося стрімке зменшення кількості здорових дітей (з 39,79±0,82% у 2004 році до 24,27±1,14% у 2008 році (p<0,01) і зростання у 1,55 раза питомої ваги третьої групи здоров'я (p<0,01) на тлі стабільної кількості дітей з морфо-функціональними порушеннями (p>0,05).

Порівняльний аналіз розподілу учнів за групами здоров'я у ЗНЗ з різними формами організованої фізичної активності показав, що зміни питомої ваги дітей першої групи здоров'я у навчальних закладах протягом періоду спостереження збігаються із загальною тенденцією до зниження наповненості групи здорових дітей. Аналіз темпів зниження питомої ваги першої групи здоров'я дозволив визначити ряд особливостей: по-перше, вірогідне зменшення кількості здорових дітей на 25,51% (p<0,05) наприкінці періоду спостереження у ЗНЗ С з двома уроками ФВ; по-друге, у ЗНЗ D інноваційного типу, з додатковим уроком ЛФК, кількість здорових дітей збільшилася на 4,38% порівняно з початковим етапом спостереження; по-третє, без суттєвих змін зберігалася питома вага першої групи здоров'я у школах з підвищеною фізичною активністю (ЗНЗ B - з трьома і ЗНЗ А - з п'ятьма уроками ФВ) (відповідно 0,37% і 0,36%; p<0,05).

Встановлено, що загальна патологічна ураженість учнів шкіл, в яких проводився моніторинг стану здоров'я, у 2008 році збільшилася на 39,57% порівняно з 2004 роком (з 947,95±3,65‰ у 2004 році до 1323,01±9,80‰ у 2008 році), (p<0,001). Патологічна ураженість школярів має статеві особливості у динаміці п'яти років спостереження, що проявляється у більшому накопиченні хронічних захворювань та морфофункціональних порушень серед хлопців. Зокрема, темп приросту досліджуваного показника у групі хлопців становить +53,01%, у той час, як серед дівчат зростання патологічної ураженості відбувається меншими темпами (+20,17%). Найбільша патологічна ураженість школярів визначається для класів хвороб кістково-м'язової системи (193,67±8,43‰), хвороб ока та придаткового апарату (194,59±10,91‰), дихальної (143,17±7,81‰), нервової (138,29±9,05‰) та ендокринної систем (100,12±6,11‰).

Порівняльний аналіз динаміки патологічної ураженості дозволив встановити, що у ЗНЗ С з двома уроками ФВ протягом періоду спостереження зберігається стабільною пріоритетність патологічної ураженості за класами хвороб кістково-м'язової системи у 2004 році і 2008 році (відповідно 138,28‰ і 113,47‰) та хвороб органів дихання (відповідно 129,31‰ і 156,14‰). Аналогічна стабільність за ранговим розподілом показників встановлена у ЗНЗ В з трьома уроками ФВ і ЗНЗ D з експериментальною програмою ФВ для патологічної ураженості дітей на хвороби кістково-м'язової системи та хвороби ока і придаткового апарату.

Зміна рангового розподілу поширеності хвороб за даними медичних оглядів у ЗНЗ А з найбільшою фізичною активністю дітей характеризується зменшенням кількості дітей з хворобами опорно-рухового апарату з 131,58±15,93‰ на початок спостереження до 91,08±1,81‰ - на закінчення (t=2,52; p<0,05).

У школах з різною організованою руховою активністю найвищий рівень неспецифічної резистентності зберігали учні ЗНЗ D з експериментальною програмою ФВ (середня тривалість гострих респіраторних захворювань - 6,83±0,12 дня) на противагу учням шкіл із трьохразовим та п'ятиразовим уроком ФВ на тиждень (відповідно 7,57±0,38 дня; t=2,16; p<0,05 і 8,03±0,36 дня; t=3,51; p<0,001). Найбільша середня тривалість пропусків уроків по причині гострих респіраторних захворювань серед досліджуваних навчальних закладів визначалася у ЗНЗ С з традиційними двома уроками ФВ на тиждень (8,32±0,32 дня). Таким чином, можна припустити, що низька (два уроки ФВ на тиждень) і висока фізична активність (п'ять уроків ФВ на тиждень) дітей не забезпечує необхідної неспецифічної резистентності організму. Отримані дані збігаються з результатами попередніх досліджень щодо несприятливого впливу високого фізичного навантаження на фактори неспецифічної резистентності (Галлієв Р. Р., 1999; Вінантов В. В., 2000; Корж В. П., 2010).

У навчальних закладах з різною організованою фізичною активністю річні темпи приросту довжини тіла (ДТ) відрізняються періодами підвищення і зниження. Зокрема, у ЗНЗ В з трьома уроками ФВ, темпи приросту ДТ були вищими у молодшому шкільному віці, ніж у дітей ЗНЗ С і ЗНЗ D.

У школярів ЗНЗ А з п'ятьма уроками ФВ темпи приросту ДТ стрімко знижувалися до 9 років, мали характерний двовершинний купол пубертатного підйому і зберігалися високими до 17 років. Ймовірно, зниження приросту ДТ у молодшому шкільному віці пов'язано із значним обсягом динамічного компоненту у розкладі і, навпаки, позитивний вплив цього фактора визначає ростові процеси у середньому і старшому шкільному віці. Навпаки, школярі з традиційною організацією ФВ мали протилежні за вектором темпи зростання приросту ДТ до 10 років з максимумом у 12 і 16 років і стрімким зниженням до 17 років.

Орієнтація на «абстрактного» учня зумовлена тим, що системи оцінювання різних показників життєдіяльності людини часто ґрунтуються на уявленні про нормальний розподіл досліджуваних ознак у сукупностях. Зокрема, це визначає вибір нормативних шкал у ФВ, що повинні виконувати роль орієнтовного оцінювання моторики учнів і фактора підвищення мотивації до удосконалення фізичного стану. Для обґрунтування недієвості середньостатистичного підходу до оцінки навчальних досягнень учнів за предметом фізична культура проведено перевірку відповідності емпіричного розподілу даних антропометрії та фізичних якостей (швидкість, витривалість, сила, гнучкість, спритність, швидкісно-силові якості) закону нормального розподілу в окремих віково-статевих групах. Згідно з проведеним аналізом трьох провідних антропометричних показників (довжини і маси тіла, окружності грудної клітки (ОГК)) у 24 віково-статевих групах встановлено, що за критерієм Колмогорова-Смірнова закону нормального розподілу відповідає тільки 37,50% показників. Очевидно, різнонаправленість асиметрії ОГК і правосторонній характер кривої маси тіла дитячого населення свідчить про об'єднання у віково-статеві групи осіб з відмінними соматометричними показниками, що відповідають різним соматотипам.

Дисперсійний аналіз дозволив визначити вірогідну залежність довжини тіла (F= 329,22; p<0,01), маси тіла (F= 191,06; p<0,01) і ОГК (F= 349,39; p<0,01) від типу конституції для усієї вибірки у цілому. Виняток становили діти 6 - 7 років, для яких не встановлено залежності від типу конституції. Ймовірно, виявлені особливості свідчать про зв'язок ступеню конституційної диференціації від віку і мінімальний його прояв у дітей молодшого шкільного віку. Для обґрунтування доцільності використання типо-специфічного методу у фізичному вихованні школярів і неправомірність використання середньостатистичних нормативів проведено кореляційний аналіз, що дозволив встановити пряму асоціацію довжини тіла і маси тіла з витривалістю (відповідно r=0,623; p<0,01 і r=0,560; p<0,01), швидкісно-силовими якостями (відповідно r=0,681; p<0,01 і r=0,574; p<0,01), силою (відповідно r=0,308; p<0,01 і r=0,288; p<0,01), гнучкістю (відповідно r=0,176; p<0,01 і r=0,177; p<0,01) і зворотну - з швидкістю (відповідно r=-0,581; p<0,01 і r=- 0,470; p<0,01) і спритністю (відповідно r=-0,573; p<0,01 і r=- 0,475; p<0,01).

За допомогою факторного аналізу за методом головних компонент і стратегії обертання Varimax normalized з використанням соматометричних характеристик, даних про стан здоров'я учнів, показників функціонування систем організму, фізичної працездатності і підготовленості, було сформовано систему факторних навантажень на основі 24 показників, що характеризували фізичний стан учнів. За критерієм «кам'яного осипу» визначено проведення оцінки за чотирма загальними факторами.

Установлено, що власні числа для усіх чотирьох факторів перевищують одиницю із сумою загальної дисперсії 83,13%, тому у повній мірі мають право на існування. Аналіз навантажень на фактори дозволив визначити генеральний фактор, який умовно можна назвати «фактор функціональних змін» (27,43%).

Другий і третій фактори, відповідно «фізична працездатність» (19,39%) і «фізична підготовленість» (18,60%), мають майже однаковий факторний вплив на рівень фізичного стану. Фізична працездатність представлена розрахунковим показником індексу Руф'є (0,709) та ЧСС (0,917). Підставою для назви фактора є використання індексу Руф'є для опосередкованої характеристики фізичної працездатності у дитячих колективах, зважаючи на те, що більшість існуючих функціональних проб для визначення максимального споживання кисню потребують виконання фізичного навантаження субмаксимальної інтенсивності і не можуть бути використані для дітей із загальним рівнем фізичної підготовленості (Карпман В. Л., 1987). Четвертий фактор - «фізичний розвиток» - з факторною вагою 17,72%, об'єднує довжину тіла (0,796), масу тіла (0,901) і ОГК (0,897).

Як видно з отриманих даних, фізичний стан дітей, у першу чергу, визначається функціональними змінами і фізичною працездатністю, що нівелює пріоритетність орієнтовного тестування фізичної підготовленості в оцінці дієвості впливу ФВ на здоров'я підростаючого покоління.

Таким чином, факторний аналіз дозволив визначити провідні компоненти фізичного стану, які переважно мали відношення до фізичної працездатності і функціональних змін серцево-судинної системи, і довести, що фізична підготовленість дітей не має статусу генерального фактора у жодній віковій групі, що дозволяє підтвердити один з концептуальних принципів гігієнічного супроводу ФВ - пріоритетність оздоровчої спрямованості фізичного виховання над педагогічними аспектами навчального процесу.

Таким чином, наступною закономірністю є різнонаправленість змін показників фізичного здоров'я дітей, які навчаються у ЗНЗ з різним обсягом організованої рухової активності. Вплив значного обсягу організованої рухової активності можна представити у двох напрямах: 1) позитивний вплив (зниження показника патологічної ураженості дітей за класом хвороб опорно-рухового апарату; збільшення кількості дітей з гармонійним ФР; зменшення кількості дітей з надлишковою масою тіла; прискорення річних темпів приросту довжини тіла у пубертатний період); 2) негативний або індиферентний вплив (стала питома вага дітей першої групи здоров'я протягом п'яти років спостереження; середній рівень приросту загального показника патологічної ураженості (+12,33%); значна середня тривалість пропусків уроків по причині гострих респіраторних захворювань (8,03 дня); уповільнення темпів річних приростів довжини тіла у дітей молодшого шкільного віку).

Вплив традиційного обсягу рухової активності (два уроки ФВ) має переважно негативний або індиферентний вплив на зміну показників: (зменшення кількості здорових дітей на 25,51% протягом п'яти років спостереження; найвищий, серед досліджуваних ЗНЗ, приріст показника патологічної ураженості (+23,25%); збереження стабільно високої патологічної ураженості дітей за класами хвороб опорно-рухового апарату та системи дихання; найбільша середня тривалість випадків гострих респіраторних захворювань; найменша питома вага групи дітей з гармонійним ФР; уповільнення темпів річних приростів довжини тіла у дітей середнього і старшого шкільного віку).

Кореляційний зв'язок функціонально-резервних можливостей організму з результатами орієнтовного комплексного тестування фізичної підготовленості школярів дозволив визначити асоціацію функціонально-резервних можливостей організму тільки з виконанням тесту на витривалість, що пояснюється існуванням обов'язкової умови забезпечення інтенсивного і тривалого фізичного навантаження достатнім рівнем процесів аеробної енергопродукції. Таким чином, відсутність значимого зв'язку фізичної підготовленості з показниками функціонального стану та рівнем здоров'я школярів дозволяє відкинути гіпотезу про можливе відображення рівня здоров'я показниками фізичної підготовленості і зосередити увагу на обґрунтуванні використання фізичних навантажень на уроках ФВ з урахуванням функціонально-резервних можливостей організму у дітей різних віково-статевих груп та оцінити вікову та групову мінливість функціонально-резервних можливостей організму дітей шкільного віку.

Встановлено, що у дітей переважає середній (49,36±0,92%) та нижче середнього (23,22±0,78%) рівні функціонального резерву серця. Питома вага груп низького, нижче середнього, середнього та вище середнього функціонального резерву серця не має вірогідних вікових відмінностей.

Вірогідну відмінність установлено для показників, що характеризують функціональну діяльність дихальної і серцево-судинної системи. Зокрема у дітей з низьким і високим рівнями функціонально-резервних можливостей полярністю відрізнялися показники ЖЄЛ (1918,68±40,20 мл та 2015,01±24,87 мл відповідно, t=2,04, p<0,05) та систолічного об'єму (69,43±0,29 мл та 70,55±0,49 мл відповідно, t=1,98, p<0,05), що пояснює результативність виконання дозованого фізичного навантаження.

Особливої уваги заслуговує вегетативний індекс (ВІ), величина якого у дітей з низькими функціонально-резервними можливостями в усіх вікових групах характеризувала схильність до симпатикотонії, у дітей з високими функціонально-резервними можливостями організму знаходився на рівні нормотонії (p<0,01).

Відомо, що реактивність серцево-судинної системи на будь-які навантаження суттєво варіює. Це може бути зумовлено як поточним функціональним станом, так і сталими індивідуально-типологічними характеристиками, до яких можна віднести тип конституції, рівень фізичної працездатності, особливості кардіореспіраторної системи та вегетативного балансу.

Аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР) та її хвильової структури у стані спокою та після дозованого фізичного навантаження показав, що вірогідно значимі відмінності існують тільки у дітей 15 - 17 років у період після фізичного навантаження.

За тенденцією змін статистичних показників можна зробити висновок, що на тлі меншої ЧСС у дітей з високим рівнем функціонально-резервних можливостей організму, у дітей молодшого і старшого шкільного віку спостерігається більший ефект впливу на синусовий вузол парасимпатичного відділу ВНС, про що свідчать вищі величини показників стандартного відхилення (SDNN) та квадратного кореню середніх квадратів різниці між суміжними RR-інтервалами (RMSSD) (p>0,05). Виняток становлять діти 10 - 14 років, у яких досягнення високого рівня фізичної працездатності відбувається за рахунок більшої фізіологічної «ціни», що проявляється незначною симпатикотонією і вищим показником індексу напруження Баєвського (ІН) (61,84±11,52 у.о.), ніж у дітей з низькими функціонально-резервними можливостями організму (55,35±7,16 у.о.), (p>0,05) що пояснюється нестабільністю функціонування вегетативної нервової системи (ВНС) у період препубертатного розвитку (Галлєєв А.Р., 2001).

Після виконання дозованого фізичного навантаження у дітей молодшого і середнього шкільного віку у групах з високим рівнем функціонально-резервних можливостей організму визначався переважний вплив симпатичного відділу ВНС з меншими показниками SDNN і RMSSD (p>0,05), що супроводжується зростанням ІН з 31,63±15,99 до 65,34±26,76 у дітей 6 - 9 років та у дітей 10 - 14 років - з 33,80±10,45 у.о. до 50,54±15,74 у.о.(p>0,05).

У дітей старшого шкільного віку спостерігається більш виражений вплив автономного контуру регуляції на серцевий ритм, що підтверджується вірогідно більшими значеннями показників SDNN, RMSSD та меншим ІН у дітей з високими функціонально-резервними можливостями організму (p<0,01 - 0,05). Очевидно, такі особливості пов'язані з більшим систолічним об'ємом, що супроводжується вищою рефлекторною активністю парасимпатичного відділу ВНС (Баєвський Р. М., 1997; Галлєєв А. Р., 2001).

...

Страница:

автореферат "Гігієнічні основи оптимізації фізичного виховання школярів" скачать

Подобные документы

Профілактика порушення зору молодших школярів засобами фізичного виховання
Дослідження рівня фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку і його взаємозв’язок зі станом зору. Теоретичне і експериментальне обґрунтування змісту і технології попередження порушення зору у молодших школярів засобами фізичного виховання.

дипломная работа [743,1 K], добавлен 19.10.2009
Покращення фізичної підготовленості у дітей молодшого шкільного віку шляхом збільшення обсягу рухової активності
Психолого-педагогічні основи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Закономірності фізичного та фізіологічного розвитку організму дітей. Взаємозалежність рухової активності і показників фізичного стану. Вплив рухової діяльності на розвиток.

дипломная работа [80,2 K], добавлен 19.10.2009
Базовий компонент дошкільної освіти як основа фізичного розвитку та виховання дітей в дошкільних навчальних закладах
Загальна характеристика педагогічної роботи з фізичного виховання у дошкільному навчальному закладі задля вирішення оздоровчих, виховних та освітніх завдань, реалізація яких органічно пов’язана з активною руховою діяльністю дітей дошкільного віку.

статья [20,4 K], добавлен 15.01.2018
Шляхи підвищення ефективності занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку
Планування роботи з фізичного виховання в дошкільному навчальному закладі. Створення умов для ефективного фізичного виховання дітей у дошкільному закладі. Залежність ефективності занять від способів організації, рухової діяльності та режиму дня дитини.

курсовая работа [56,0 K], добавлен 26.09.2010
Фізичне виховання молодших школярів у напрямку родина-школа
Стан і аналіз проблеми взаємодії родини і школи в організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів. Функціональна роль родини у фізичному вихованні школярів. Засоби фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку в системі родина-школа.

дипломная работа [85,8 K], добавлен 14.07.2009
Фізичне виховання в дошкільних установах
Теоретичні основи фізичного виховання дітей дошкільного віку. Дошкільне виховання в зарубіжних країнах. Місце, роль фізичної культури в загальній системі виховання дітей дошкільного віку. Формування особи дошкільника в процесі занять фізичними вправами.

реферат [32,6 K], добавлен 18.05.2009
Історичні передумови становлення сучасної системи фізичного виховання Румунії
Визначення та характеристика перших етапів становлення системи фізичного виховання Румунії. Виокремлення та розгляд їх специфічних рис. Вивчення та аналіз необхідності дослідження теорії та практики фізичного виховання учнів навчальних закладів Румунії.

статья [23,3 K], добавлен 15.01.2018
Підготовка молодших школярів до самостійних занять фізичними вправами у процесі позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання
Способи керівництва самостійною роботою учнів у процесі фізичного виховання. Вікові особливості молодших школярів та їх урахування під час проведення самостійної роботи з фізичного виховання, підсумки результатів дослідження самостійної діяльності.

дипломная работа [162,3 K], добавлен 22.09.2009
Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку
Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Особливості, засоби і форми фізичного виховання дітей в сім’ї; організація режиму дня. Оцінка показників стану здоров’я дітей 8 років за індексами Шаповалової, Скібінської, Руф’є, Кетле.

курсовая работа [2,4 M], добавлен 20.11.2013
Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій
Теоретичні основи розгляду проблеми музичного виховання молодших школярів, вікові особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Методика проведення уроку музики з використанням мультимедійного посібника, аналіз результатів дослідження.

дипломная работа [141,4 K], добавлен 24.09.2009
Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки
Місце проблеми фізичного розвитку в Державній програмі з виховання молоді. Організація діяльності і формування досвіду поведінки як ефективний метод у процесі навчання студентів. Розробка сценарію виховного заходу на тему: "Спортивні змагання "Сила духу".

курсовая работа [30,2 K], добавлен 17.04.2011
Організаційно-методичні аспекти фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми 6-7-річного віку
Проблеми здоров'я дітей молодшого шкільного віку. Вікові особливості фізичного і психічного розвитку школярів. Методика дослідження рівня фізичного розвитку дітей віком 6-7 років та продуктивності їх розумової діяльності. Методи математичної статистики.

дипломная работа [198,7 K], добавлен 12.11.2009
Формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури
Місце фізичної культури в житті людини. Загальна характеристика фізичних вправ. Гігієнічні фактори фізичного виховання. Засоби фізичного виховання. Компоненти здоров’я людини. Програмно-методичні основи навчання здоровому способу життя учнів в школі.

курсовая работа [48,7 K], добавлен 26.09.2010
Розвиток фізичних якостей у молодших школярів
Теоретичні основи фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Анатомо-фізіологічні особливості, розвиток фізичних якостей. Адаптація молодших школярів до фізичних навантажень. Засоби фізичного виховання, особливості розвитку рухових якостей.

реферат [57,7 K], добавлен 06.06.2014
Підвищення рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку засобами ігрової спрямованості
Дослідження проблеми ігрового спрямування фізичної підготовки дітей молодшого шкільно віку в педагогічній теорії та практиці фізичного виховання. Розробка програми комплексної ігрової організації фізичної підготовки та перевірка її ефективності.

дипломная работа [95,1 K], добавлен 25.10.2009
Корекція фізичного стану учнів старшого шкільного віку
Визначення змісту фізичного виховання старшокласників, який має бути спрямований на оздоровлення. Розгляд методичних прийомів корекції рівня фізичного стану учнів старшого шкільного віку. Розробка пульсових режимів для занять циклічними вправами.

статья [24,4 K], добавлен 27.08.2017
Статеве виховання молодших школярів
Дослідження навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи та статевого виховання учнів молодшого шкільного віку у ході навчальної діяльності. Розробка виховного заходу на тему "Формування статево-рольової диференціації молодших школярів".

курсовая работа [98,6 K], добавлен 15.06.2010
Інноваційні технології в системі фізичного виховання студентів
Впровадження інноваційних технологій у систему фізичного виховання студентів України. Вивчення форм і методів фізичного виховання у провідних країнах світу. Аналіз причин необхідності створення інноваційних технологій фізичного виховання студентів.

статья [28,9 K], добавлен 15.01.2018
Особливості впровадження олімпійської освіти у навчальний процес в Україні
Визначено проблеми, що заважають впровадженню олімпійської освіти в спеціалізованих навчальних закладах. Аналіз реалізації системи олімпійської освіти в процесі підготовки фахівців сфери фізичного виховання. Опис процесу фізичного виховання студентів ВНЗ.

статья [20,0 K], добавлен 18.12.2017
Теоретичні основи впровадження рейтингової системи педагогічного контролю у процес професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання
Дослідження рейтингової системи педагогічного контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів інститутів фізичного виховання і спорту в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (дисципліни спортивно-педагогічного циклу).

дипломная работа [75,1 K], добавлен 14.10.2012

Другие документы, подобные "Гігієнічні основи оптимізації фізичного виховання школярів"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.