Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Гігієнічні основи оптимізації фізичного виховання школярів

Гігієнічні основи оптимізації фізичного виховання школярів

Дослідження теоретичного і практичного досвіду з проблеми гігієнічного забезпечення організації фізичного виховання у навчальних закладах. Характеристика статево-вікової мінливості функціонально-резервних можливостей організму дітей шкільного віку.

Рубрика	Педагогика
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	76,3 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Відомо, що фоновий вегетативний тонус є генетично детермінованим елементом конституції (Казначєєв В. П., 1980). Зважаючи на високу нестабільність вегетативної регуляції у дитячому віці і невідповідність закону нормального розподілу показників ВСР, було розроблено центильний спосіб визначення градацій одного з провідних показників ВСР - індексу напруження з метою виокремлення груп з переважно парасимпатичною, симпатичною регуляцією та нормотонією.

Встановлено вірогідну залежність типу навчального закладу з різною організованою руховою активністю та змінами вегетативного тонусу протягом навчального року (F=2,79; p<0,05 для початку навчального року та F=11,87; p<0,001). Найбільше зростання кількості осіб з нормотонією спостерігається у ЗНЗ В з трьома уроками ФВ (+16,15%) та ЗНЗ D (+11,51%). Незважаючи на значний обсяг організованої рухової активності за рахунок п'яти уроків ФВ, на кінець навчального року у ЗНЗ А встановлено зменшення кількості дітей з нормотонічним типом регуляції серцевого ритму (-18,61%) на рівні ЗНЗ С з двома уроками ФВ (-19,24%).

Вищенаведені результати дозволяють реалізувати концептуальний принцип наукової обґрунтованості використання показника функціонально-резервних можливостей організму дітей для регламентації фізичного навантаження на уроках ФВ.

Для вирішення поставленого завдання обґрунтувати обсяг організованої рухової активності дітей у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах на основі одного з базових принципів гігієнічного супроводу шкільного ФВ гігієнічної доцільності використання організованої фізичної активності у навчально-виховному процесі закладів освіти встановлено, що жодна з кривих денної працездатності дітей різних вікових груп не відповідає класичній кривій денної розумової працездатності. Зокрема у дітей 7 - 10 років зниження коефіцієнту продуктивності спостерігається від першого уроку (12,79±0,52 у.о.) до четвертого (10,31±0,47 у.о.), за рахунок паралельного зменшення точності роботи і обсягу обробленої інформації, і зростання на п'ятому уроці (15,40±0,55 у.о.) із зменшенням кількості помилок (23,79±1,59 помилки), що свідчить про нестійкість працездатності на фоні вираженого стомлення.

Денна динаміка працездатності учнів середнього шкільного віку (11 - 14 років) характеризується зниженням працездатності після третього уроку (15,94±0,43 у.о.) з кінцевим зростанням на п'ятому уроці (15,68±0,42 у.о.) із найменшою точністю роботи на першому і четвертому уроках (відповідно 28,11±2,03 помилки і 34,85±3,95 помилки).

Коефіцієнт продуктивності розумової працездатності старшокласників (15 - 17 років) протягом робочого дня поступово зростав від першого (16,92±0,64 у.о.) до п'ятого уроку (18,49±0,66 у.о.) з різким зниженням на шостому уроці (15,49±1,42 у.о.). Ймовірно, встановлені особливості денної динаміки розумової працездатності підлітків можна пояснити напруженням механізмів саморегуляції організму до виконання розумового навантаження, яке триває протягом п'яти уроків, з подальшим зривом диференційованого гальмування і зниженням обсягу обробки інформації.

Вагомим чинником нівелювання негативної дії навчального навантаження та статичного напруження під час уроків є організована фізична активність.

Використовуючи середні величини та сигмальні відхилення, було визначено рівні моторної щільності уроків ФВ: низький - до 43,44%, середній - від 43,44% до 65,02%, високий - вище 65,02%. Встановлено, що після уроку ФВ з моторною щільністю до 43,44% коефіцієнт продуктивності зменшився на 28,96% у порівнянні з попереднім уроком (t=2,51; p<0,05) за рахунок збільшення кількості помилок на 51,46% і зменшення швидкості роботи
(-16,73%) (p>0,05). Встановлені особливості характеризують відсутність навіть ефекту активного відпочинку після уроку з мінімальним обсягом фізичного навантаження. Урок з моторною щільністю більше 65,0% сприяв зниженню коефіцієнта продуктивності на 8,26% попереднього значення показника із зменшенням на 9,75% кількості обробленої інформації (p>0,05) на тлі майже збереженої точності роботи.

Найсприятливіший вплив на розумову працездатність має урок з руховою активністю у межах 43,44 - 65,0% тривалості уроку з підвищенням загальної продуктивності на 4,00% зі зменшенням кількості помилок на 21,04% і зменшенням обсягу обробленої інформації (p>0,05).

За результатами проведених досліджень середня ЧСС на уроках ФВ знаходилася у межах 130 - 168 уд/хв., тому доцільним вважали визначення такого критичного рівня значення ЧСС, за умови досягнення якого визначалися суттєві зміни досліджуваних показників.

З цією метою було використано однофакторні регресійні моделі типу y=a+bx, де а та b - параметри моделi; х - значення фактора, що дозволили окремо описати залежність кількох змінних величин (у): обсяг обробленої інформації, точність роботи за кількістю помилок у перерахунку на 500 знаків та коефіцієнту продуктивності від одного аргументу (х), яким є середнє значення ЧСС уроку ФВ.

Регресійні моделі були розроблені окремо для учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку за отриманими даними розумової працездатності на другому, третьому, четвертому та п'ятому уроках.

Встановлено, що найвищий приріст коефіцієнта продуктивності розумової працездатності (+27,53%) у дітей 6 - 10 років спостерігається після третього уроку ФВ із значним зниженням кількості помилок (-33,31%) і критичним значенням ЧСС 150,98 уд/хв. Для учнів 5 - 8 класів найсприятливіший вплив зареєстровано для четвертого уроку ФВ із середнім пороговим значенням ЧСС 142,70 уд/хв., після проведення якого, коефіцієнт продуктивності збільшився на 13,30%. На користь позитивного впливу організованої рухової активності старшокласників протягом четвертого (з показником ЧСС - 132,17 уд/хв.) і п'ятого уроків ФВ (ЧСС - 138,00 уд/хв.) свідчить збільшення коефіцієнту продуктивності розумової працездатності відповідно на 38,30% і 35,51%.

Згідно з отриманими даними встановлено наступну закономірність: для збереження високої продуктивності розумової діяльності найбільш сприятливим варіантом використання ФВ у розкладі уроків є третій урок для дітей молодшого шкільного віку, четвертий - для дітей середнього і четвертий та п'ятий уроки - для дітей старшого шкільного віку.

Звичайно, короткочасні фізичні навантаження на уроці ФВ не можуть у значній мірі вплинути на показники психічних функцій, проте динаміка їх змін свідчить, що обсяг уваги зменшується за кількістю правильно відтворених геометричних фігур після уроків з будь-якою моторною щільністю, що свідчить про збереження активованих, під впливом фізичного навантаження, відповідних зон кори головного мозку і зменшення концентрації уваги на сприйняття інформації. Крім того, емоційність уроку знижує термінове зосередження на відповідному завданні, мобілізацію вольових зусиль до виконання роботи.

Короткочасне запам'ятовування школярами запропонованого завдання збільшувалося за умови проведення уроку ФВ з низькою та середньою моторною щільністю (p>0,05) і залишалося майже без змін після уроку з високою моторною щільністю. Ймовірно, відносну стабільність показника короткочасної пам'яті можна пояснити тісним зв'язком мнемічної функції з індивідуально-типологічними властивостями основних нервових процесів, які генетично детерміновані і визначаються, в основному, станом функціональної рухливості нервових процесів з мінімальною терміновою реакцією на фізичне навантаження. Результати дослідження показали, що четвертий урок ФВ, незалежно від рівня фізичного навантаження, має негативний вплив на зосередженість уваги.

Тому, незважаючи на сприятливі зміни працездатності, що, ймовірно, досягаються напруженням адаптаційних механізмів, у розкладі уроків необхідно передбачити зниження функції уваги і врахувати при поєднанні уроку ФВ з предметами, які потребують значної концентрації уваги.

На підставі проведеного наукового дослідження була створена концептуальна модель оптимізації шкільного фізичного виховання та визначені концептуальні принципи гігієнічного супроводу фізичного виховання дітей. Визначено наступні базові принципи:

- системність гігієнічного супроводу фізичного виховання, як логічне поєднання усіх його компонентів;

- пріоритетність оздоровчої спрямованості фізичного виховання над педагогічними аспектами навчального процесу;

- наукова обґрунтованість критеріїв оцінки здоров'яформуючого потенціалу навчального закладу, ефективності уроків фізичного виховання та функціонально-резервних можливостей організму дітей до виконання фізичних навантажень;

- гігієнічна доцільність використання організованої фізичної активності у навчально-виховному процесі закладів освіти;

- інтегративність заходів на основі міжсекторальної взаємодії системи освіти і охорони здоров'я з дотриманням пріоритетності інтересів учнів, батьків, суспільства;

- превентивність виховного впливу фізичного виховання на профілактику функціональних порушень та хвороб, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;

- принцип зворотного зв'язку для оцінки ефективності фізичного виховання у навчально-виховному процесі.

Принципова схема концептуальної моделі гігієнічного супроводу фізичного виховання передбачає функціонування системи із трьох основних і взаємопов'язаних підсистем: фізичний стан дітей, здоров'яформуючий потенціал навчального закладу та відповідність шкільного фізичного виховання очікуванням суспільства. Запропонована модель має інформаційну структуру, що базується на обміні інформацією шляхом зворотного зв'язку.

Зовнішня інформація про зміни характеристик досліджуваних компонентів (фізичний стан дітей, здоров'яформуючий потенціал навчального закладу і оцінка суспільством якості ФВ) надходить через «вхід» до інформаційно-аналітичного модулю (ІАМ), де відбувається порівняння фактичних і очікуваних запланованих результатів реалізації рішення та прийняття управлінських рішень.

Таким чином, в ІАМ концентруються два вхідних сигнали: заданий сигнал уі, що потребує відтворення, і сигнал у0 - фактичне значення вихідної величини (керована величина) (Гродинз Ф., 1966; Антомонов М.Ю., 2006).

В ІАМ відбувається порівняння сигналів і утворення двох потоків інформації: перший є детектором помилки, у якому генерується сигнал помилки ?уn, що дорівнює різниці між вихідним сигналом у0 і заданим сигналом уі (?уn= уі - у0). За умови, якщо ?уn ? 0, то фактичне значення не відповідає запланованим результатам реалізації рішення, з чого слідує, що розпорядча інформація надходить по каналу зворотного зв'язку до блоку регуляційних впливів, де формується керований сигнал з поверненням на «вхід».

Інший потік інформації за умови, що ?уn = 0, скерований до об'єкта без проходження через блок регуляційних впливів на «вхід х», підтверджуючи оптимальність досліджуваних показників.

Таким чином, основна задача системи автоматичного регулювання полягає у тому, щоб утримувати вхідні змінні величини у0 на стабільному рівні, з сигналом помилки, що наближається до нуля за допомогою зворотного зв'язку.

У результаті використання гігієнічного супроводу формується оцінка якості ФВ дітей у ЗНЗ відповідно до: санітарно-гігієнічних умов та організації навчального процесу; кваліфікаційного складу педагогічних та медичних працівників; відповідності програм, засобів ФВ прогнозованим результатам навчально-виховної діяльності; наявності механізму оцінки управлінського впливу на систему ФВ у ЗНЗ; результатів навчальних досягнень учнів за критеріями функціонально-резервних та адаптаційних можливостей організму, динаміки змін показників фізичної підготовленості; доступності фізкультурно-оздоровчих форм діяльності.

Таким чином, концептуальна модель гігієнічного супроводу ФВ дітей у сучасних закладах освіти розкриває взаємозв'язок чинників організації навчального процесу та результуючих показників ефективності фізичного виховання.

Практичним впровадженням даної концептуальної моделі є соціально-гігієнічний моніторинг ФВ, як постійне спостереження за процесом навчання з метою оцінки його відповідності бажаному результату. Зважаючи на міжгалузевий характер проблеми, моніторинг має за мету забезпечити фактичним матеріалом інформаційну базу системи управління фізичним вихованням як на рівні окремого навчального закладу, так і на регіональному й державному рівнях для оцінки оздоровчо-фізкультурної діяльності у динаміці.

До основних задач соціально-гігієнічного моніторингу ФВ належить: виявлення, реєстрація, накопичення даних, аналітична їх обробка та прогнозування тенденцій розвитку системи.

Загальні принципи соціально-гігієнічного моніторингу ФВ полягають у наступному: 1) врахування залежності розвитку рухових якостей дітей від морфо-функціональних особливостей розвитку організму та здоров'яформуючого потенціалу навчального закладу; 2) інтеграційність моніторингу за трьома напрямками: оцінка здоров'яформуючого потенціалу навчального закладу, моніторинг фізичного стану дітей як сукупності взаємопов'язаних ознак (фізичного розвитку, типу конституції, показників фізіологічних функцій, адаптаційних можливостей організму, розвитку рухових якостей) та моніторинг відповідності фізичного виховання у закладах освіти очікуванням учнів і батьків.

Таким чином, актуалізація оздоровчого потенціалу шкільного ФВ передбачає його цілеспрямоване виокремлення і впровадження у навчально-виховний процес, для якого характерним має бути зміщення акцентів із спортизованого аспекту ФВ у сферу створення сприятливих умов для оздоровчої фізичної активності, використання фізичного навантаження, що відповідає віковим, статевим та функціональним можливостям організму дітей.

Висновки

гігієнічний віковий шкільний фізичний

На основі проведених досліджень виконано теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми підвищення профілактичної ефективності фізичного виховання дітей у загальноосвітніх навчальних закладах, удосконалені принципи і обґрунтована концепція гігієнічного супроводу фізичного виховання, які покладені в основу розроблених нормативно-методичних документів щодо організації медичного контролю за фізичним вихованням у навчальних закладах і впроваджені у роботу установ охорони здоров'я, освіти, фізичної культури і спорту.

1. Методика комплексного дослідження здоров'яформуючого потенціалу загальноосвітнього навчального закладу ґрунтується на експертному оцінюванні характеристик умов внутрішньошкільного середовища з визначенням вагових коефіцієнтів інформаційних показників, застосування якої дозволяє отримувати просторово-часову характеристику умов навчання та ефективності уроків фізичного виховання. Установлено, що пріоритетними складовими здоров'язберігаючого потенціалу навчального закладу є організація навчального процесу (0,54 у.о.), організація рухової активності учнів (0,50 у.о.) та оздоровча інфраструктура навчального закладу (0,45 у.о.).

2. Закономірні вікові зміни формування пріоритетності мотивів до оздоровчої фізичної активності полягають у наступному: діти середнього шкільного віку у 58,95±2,11% випадків надають перевагу хорошій фізичній підготовленості і високому рівню здоров'я; серед старшокласників перевага надається важливості мати добрий зовнішній вигляд (20,30±1,72%) та емоційному задоволенню від занять фізичною культурою. Подобаються уроки фізичної культури тільки 25,85±1,87% школярів. Серед причин негативного ставлення до уроків фізичної культури, без вірогідних відмінностей за віково-статевими ознаками, діти вказують на те, що уроки не цікаві (46,31±2,13%), мають значне фізичне навантаження (20,74±1,73%) та існує конфлікт з викладачем (7,10±1,10%).

3. Вплив підвищеного обсягу організованої рухової активності можна представити у двох напрямах: 1) позитивний (зниження показника патологічної ураженості дітей за класом хвороб опорно-рухового апарату; прискорення річних темпів приросту довжини тіла у пубертатний період); 2) негативний або індиферентний (незмінна питома вага дітей першої групи здоров'я протягом п'яти років спостереження; середній рівень приросту загального показника патологічної ураженості (+12,33%); значна середня тривалість пропусків уроків по причині гострих респіраторних захворювань (8,03 дня); уповільнення темпів річних приростів довжини тіла у дітей молодшого шкільного віку).

4. Традиційний обсяг організованої рухової активності школярів (два уроки фізичної культури) має переважно негативний або індиферентний вплив на ряд показників: зменшення на 25,51% кількості здорових дітей протягом п'яти років спостереження; найвищий, серед досліджуваних загальноосвітніх навчальних закладів, приріст показника патологічної ураженості (+23,25%); збереження стабільно високої патологічної ураженості дітей за класами хвороб опорно-рухового апарату та системи дихання; найбільша середня тривалість випадків гострих респіраторних захворювань (8,32 дня); уповільнення темпів річних приростів довжини тіла у дітей середнього і старшого шкільного віку.

Тому три уроки фізичного виховання на тиждень є найбільш оптимальним варіантом використання організованої рухової активності в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

5. Фізичний стан дітей, у першу чергу, визначається фактором «функціональних змін» (27,43%) і фактором «фізична працездатність» (19,39%). Асоціація довжини і маси тіла з показниками фізичної підготовленості (витривалістю (відповідно r=0,623; p<0,01 і r=0,560; p<0,01), швидкісно-силовими якостями (відповідно r=0,681; p<0,01 і r=0,574; p<0,01), силою (відповідно r=0,308; p<0,01 і r=0,288; p<0,01), гнучкістю (відповідно r=0,176; p<0,01 і r=0,177; p<0,01), швидкістю (відповідно r=-0,581; p<0,01 і r=- 0,470; p<0,01) і спритністю (відповідно r=-0,573; p<0,01 і r=- 0,475; p<0,01), свідчить про необхідність використання типо-специфічного методу у фізичному вихованні школярів і неправомірність використання середньостатистичних нормативів, що нівелює пріоритетність орієнтовного тестування фізичної підготовленості в оцінці дієвості впливу фізичного виховання на здоров'я підростаючого покоління.

6. Відповідно до розроблених центильних таблиць, за віково-статевими градаціями показника, у дітей переважає середній (49,36±0,92%) та нижче середнього (23,22±0,78%) рівні функціонально-резервних можливостей організму. У дітей з низьким і високим рівнями функціонально-резервних можливостей організму показники, що характеризують діяльність дихальної і серцево-судинної систем, відрізняються полярністю (ЖЄЛ (1918,68±40,20 мл та 2015,01±24,87 мл відповідно, t=2,04, p<0,05), систолічний об'єм (69,43±0,29 мл та 70,55±0,49 мл відповідно, t=1,98, p<0,05)), що пояснює результативність виконання дозованого фізичного навантаження і вказує на те, що специфічна реакція на фізичне навантаження залежить від особливостей функціонування фізіологічних систем.

7. Обсяг рухової активності дітей, згідно розробленої шкали оцінки добових енерговитрат, зменшується з 6 до 17 років у 1,96 раза (t=6,64; p<0,05) із перевагою середнього рівня енерговитрат, що зумовлено особливостями навчальної діяльності та гіподинамічним способом життя дітей середнього і старшого шкільного віку і дозволяє рекомендувати розширення рухового режиму для вказаних вікових груп шляхом активізації позакласної та позанавчальної фізкультурно-оздоровчої діяльності.

8. Серед школярів трьох вікових груп добові енерговитрати мають закономірний хвилеподібний характер зростання у віковому діапазоні 10 років з періодами зниження у двох вікових періодах (9 - 10 років та 14 - 15 років), що співпадають: у першому періоді - з формуванням режиму жорсткої регламентації рухової активності і вільного часу під впливом умов навчання та переходом з початкової школи до старших класів; у другому періоді - з формуванням пріоритетності соціальних функцій у житті підлітків, що супроводжується домінуванням мотиваційно-ціннісних орієнтацій над біологічними потребами у русі й скороченням вільного часу за рахунок навчальної діяльності або гіподинамічних форм дозвілля.

9. Денна динаміка розумової працездатності учнів 2 - 11 класів характеризується зниженням різного ступеню переважно на третьому - четвертому уроках з розвитком стомлення (7 - 14 років) або компенсаторними механізмами подолання стомлення у старшокласників, що визначає діапазон часу робочого дня для впровадження профілактичних заходів. Після уроку фізичної культури з моторною щільністю до 43,44% коефіцієнт продуктивності зменшується на 28,96% у порівнянні з попереднім уроком (t=2,51; p<0,05) за рахунок збільшення на 51,46% кількості помилок і зменшення швидкості роботи (-16,73%). Такі особливості характеризують відсутність ефекту активного відпочинку після уроку з мінімальним обсягом фізичного навантаження. Урок з моторною щільністю понад 65,0% сприяє зниженню коефіцієнта продуктивності на 8,26% із зменшенням на 9,75% кількості обробленої інформації. Найсприятливіший вплив на розумову працездатність має урок з моторною щільністю у межах 43,44 - 65,0% тривалості уроку з підвищенням загальної продуктивності на 4,00% із зменшенням на 21,04% кількості помилок.

10. Для забезпечення високої продуктивності розумової діяльності школярів найбільш сприятливим варіантом використання фізичного виховання у розкладі уроків є третій урок фізичної культури для дітей молодшого шкільного віку, четвертий - для дітей середнього та четвертий і п'ятий уроки - для дітей старшого шкільного віку.

11. Концептуальна модель гігієнічного супроводу фізичного виховання ґрунтується на системно-процесному підході щодо визначення ефективності шкільного фізичного виховання і передбачає використання оцінки здоров'яформуючого потенціалу загальноосвітнього навчального закладу, динаміки зміни показників адаптаційних, функціонально-резервних можливостей організму, фізичної підготовленості та реалізації очікувань суспільства щодо здоров'яспрямованого впливу шкільного фізичного виховання.

Практичні рекомендації.

1. Одним з головних конструктивних підходів до забезпечення високоефективного фізичного виховання дітей шкільного віку має бути гігієнічний супровід, що спрямований на забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов навчання і виховання, оптимізацію медичного контролю за організацією фізичного виховання, формуванню позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, ціннісного ставлення до здоров'я, залучення батьківської громади до здоров'яспрямованої діяльності в навчальних закладах і родині.

2. Для здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів та своєчасне визначення рівня функціональних можливостей організму учнів, раннє виявлення ознак хвороб і ушкоджень з новим підходом до розподілу учнів на групи для занять на уроках фізичної культури і визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи дітей необхідно керуватися розробленими нами Порядком здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів (Постанова Кабінету Міністрів України від 8.12.2009. №1318) та Положенням про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОЗ України та МОН України від 20.07.2009. №518/674).

3. Комплексна оцінка ефективності здоров'язберігаючого потенціалу навчального закладу та уроку фізичного виховання на основі системи індикаторів повинна використовуватися для характеристики різних напрямів системної роботи щодо використання здоров'яформуючого потенціалу навчального закладу.

4. Перспективним способом підвищення ефективності диференційованого підходу у фізичному виховання школярів є нормування фізичного навантаження на уроках фізичної культури шляхом використання розроблених шкал оцінки функціонально-резервних можливостей організму дітей з урахування статі та віку, що за своєю інформативністю дають змогу використовувати їх на практиці лікарям загальної практики, дитячих лікувально-профілактичних закладів, загальноосвітніх навчальних закладів, фахівцям відділів гігієни дитинства санітарно-епідеміологічних станцій та фахівцям у галузі фізичної культури.

Література

1. Калиниченко І.О. Формування здоров'я школярів в умовах навчально-виховного закладу / І.О. Калиниченко, О.О. Єжова // Довкілля та здоров'я. - 2003. - № 3 (26). - С. 59 - 61. Аналіз літератури, організовано і частково виконано набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, розроблено регіональну програму «Школи сприяння здоров'ю».

2. Калиниченко І.О. Оцінка факторів ризику формування патології у підлітків навчально-виховних закладів / І.О. Калиниченко, М.Ю. Антомонов // Гігієна населених місць. - 2004. - Вип. 43. - С. 503 - 507. Організовано і проведено набір даних і частково виконана статистична обробка, узагальнено отримані дані, написано текст статті.

3. Калиниченко І.О. Вплив морфо-функціонального розвитку на фізичну підготовленість підлітків / І.О. Калиниченко // Гігієна населених місць. - 2004. - Вип. 43. - С. 487 - 491.

4. Економічна ефективність корекції постави у дітей і підлітків шкільного віку / І.О. Калиниченко, П.В. Кучеренко, О.К. Микитенко [та ін.] // Гігієна населених місць. - 2004. - Вип. 44. - С. 514 - 518. Організовано набір даних та виконано статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю.

5. Калиниченко І.О. Гігієнічна оцінка обсягу і форм рухової активності підлітків 14-17 років / І.О. Калиниченко, М.Ю. Антомонов // Гігієна населених місць. - 2005. - Вип. 45. - С. 364 - 369. Проаналізовано літературу, організовано і проведено набір даних і частково виконано статистичну обробку, написано текст статті.

6. Калиниченко І.О. Санітарно-гігієнічне забезпечення фізичного виховання у загальноосвітніх навчально-виховних закладах різного типу / І.О. Калиниченко // Гігієна населених місць. - 2005. - Вип. 46. - С. 396 - 400.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:

автореферат "Гігієнічні основи оптимізації фізичного виховання школярів" скачать

Подобные документы

Профілактика порушення зору молодших школярів засобами фізичного виховання
Дослідження рівня фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку і його взаємозв’язок зі станом зору. Теоретичне і експериментальне обґрунтування змісту і технології попередження порушення зору у молодших школярів засобами фізичного виховання.

дипломная работа [743,1 K], добавлен 19.10.2009
Покращення фізичної підготовленості у дітей молодшого шкільного віку шляхом збільшення обсягу рухової активності
Психолого-педагогічні основи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Закономірності фізичного та фізіологічного розвитку організму дітей. Взаємозалежність рухової активності і показників фізичного стану. Вплив рухової діяльності на розвиток.

дипломная работа [80,2 K], добавлен 19.10.2009
Базовий компонент дошкільної освіти як основа фізичного розвитку та виховання дітей в дошкільних навчальних закладах
Загальна характеристика педагогічної роботи з фізичного виховання у дошкільному навчальному закладі задля вирішення оздоровчих, виховних та освітніх завдань, реалізація яких органічно пов’язана з активною руховою діяльністю дітей дошкільного віку.

статья [20,4 K], добавлен 15.01.2018
Шляхи підвищення ефективності занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку
Планування роботи з фізичного виховання в дошкільному навчальному закладі. Створення умов для ефективного фізичного виховання дітей у дошкільному закладі. Залежність ефективності занять від способів організації, рухової діяльності та режиму дня дитини.

курсовая работа [56,0 K], добавлен 26.09.2010
Фізичне виховання молодших школярів у напрямку родина-школа
Стан і аналіз проблеми взаємодії родини і школи в організації фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів. Функціональна роль родини у фізичному вихованні школярів. Засоби фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку в системі родина-школа.

дипломная работа [85,8 K], добавлен 14.07.2009
Фізичне виховання в дошкільних установах
Теоретичні основи фізичного виховання дітей дошкільного віку. Дошкільне виховання в зарубіжних країнах. Місце, роль фізичної культури в загальній системі виховання дітей дошкільного віку. Формування особи дошкільника в процесі занять фізичними вправами.

реферат [32,6 K], добавлен 18.05.2009
Історичні передумови становлення сучасної системи фізичного виховання Румунії
Визначення та характеристика перших етапів становлення системи фізичного виховання Румунії. Виокремлення та розгляд їх специфічних рис. Вивчення та аналіз необхідності дослідження теорії та практики фізичного виховання учнів навчальних закладів Румунії.

статья [23,3 K], добавлен 15.01.2018
Підготовка молодших школярів до самостійних занять фізичними вправами у процесі позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання
Способи керівництва самостійною роботою учнів у процесі фізичного виховання. Вікові особливості молодших школярів та їх урахування під час проведення самостійної роботи з фізичного виховання, підсумки результатів дослідження самостійної діяльності.

дипломная работа [162,3 K], добавлен 22.09.2009
Фізичне виховання дітей молодшого шкільного віку
Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Особливості, засоби і форми фізичного виховання дітей в сім’ї; організація режиму дня. Оцінка показників стану здоров’я дітей 8 років за індексами Шаповалової, Скібінської, Руф’є, Кетле.

курсовая работа [2,4 M], добавлен 20.11.2013
Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій
Теоретичні основи розгляду проблеми музичного виховання молодших школярів, вікові особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Методика проведення уроку музики з використанням мультимедійного посібника, аналіз результатів дослідження.

дипломная работа [141,4 K], добавлен 24.09.2009
Реалізація фізичного виховання шляхом використання методу організації діяльності і формування досвіду поведінки
Місце проблеми фізичного розвитку в Державній програмі з виховання молоді. Організація діяльності і формування досвіду поведінки як ефективний метод у процесі навчання студентів. Розробка сценарію виховного заходу на тему: "Спортивні змагання "Сила духу".

курсовая работа [30,2 K], добавлен 17.04.2011
Організаційно-методичні аспекти фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми 6-7-річного віку
Проблеми здоров'я дітей молодшого шкільного віку. Вікові особливості фізичного і психічного розвитку школярів. Методика дослідження рівня фізичного розвитку дітей віком 6-7 років та продуктивності їх розумової діяльності. Методи математичної статистики.

дипломная работа [198,7 K], добавлен 12.11.2009
Формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури
Місце фізичної культури в житті людини. Загальна характеристика фізичних вправ. Гігієнічні фактори фізичного виховання. Засоби фізичного виховання. Компоненти здоров’я людини. Програмно-методичні основи навчання здоровому способу життя учнів в школі.

курсовая работа [48,7 K], добавлен 26.09.2010
Розвиток фізичних якостей у молодших школярів
Теоретичні основи фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Анатомо-фізіологічні особливості, розвиток фізичних якостей. Адаптація молодших школярів до фізичних навантажень. Засоби фізичного виховання, особливості розвитку рухових якостей.

реферат [57,7 K], добавлен 06.06.2014
Підвищення рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку засобами ігрової спрямованості
Дослідження проблеми ігрового спрямування фізичної підготовки дітей молодшого шкільно віку в педагогічній теорії та практиці фізичного виховання. Розробка програми комплексної ігрової організації фізичної підготовки та перевірка її ефективності.

дипломная работа [95,1 K], добавлен 25.10.2009
Корекція фізичного стану учнів старшого шкільного віку
Визначення змісту фізичного виховання старшокласників, який має бути спрямований на оздоровлення. Розгляд методичних прийомів корекції рівня фізичного стану учнів старшого шкільного віку. Розробка пульсових режимів для занять циклічними вправами.

статья [24,4 K], добавлен 27.08.2017
Статеве виховання молодших школярів
Дослідження навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи та статевого виховання учнів молодшого шкільного віку у ході навчальної діяльності. Розробка виховного заходу на тему "Формування статево-рольової диференціації молодших школярів".

курсовая работа [98,6 K], добавлен 15.06.2010
Інноваційні технології в системі фізичного виховання студентів
Впровадження інноваційних технологій у систему фізичного виховання студентів України. Вивчення форм і методів фізичного виховання у провідних країнах світу. Аналіз причин необхідності створення інноваційних технологій фізичного виховання студентів.

статья [28,9 K], добавлен 15.01.2018
Особливості впровадження олімпійської освіти у навчальний процес в Україні
Визначено проблеми, що заважають впровадженню олімпійської освіти в спеціалізованих навчальних закладах. Аналіз реалізації системи олімпійської освіти в процесі підготовки фахівців сфери фізичного виховання. Опис процесу фізичного виховання студентів ВНЗ.

статья [20,0 K], добавлен 18.12.2017
Теоретичні основи впровадження рейтингової системи педагогічного контролю у процес професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання
Дослідження рейтингової системи педагогічного контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів інститутів фізичного виховання і спорту в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (дисципліни спортивно-педагогічного циклу).

дипломная работа [75,1 K], добавлен 14.10.2012

Другие документы, подобные "Гігієнічні основи оптимізації фізичного виховання школярів"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.