Дидактичні засади розробки електронного підручника як засобу індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

13.00.09 - теорія навчання

УДК 37.02.041:004(075):[377.36:63]-057.875]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дидактичні засади розробки електронного підручника як засобу індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів

Кононец Наталія

Василівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

Херсонський державний університет, проректор з науково-педагогічної роботи, інформаційних технологій, міжнародних зв'язків, завідувач кафедри інформатики;

кандидат фізико-математичних наук, доцент

Лапінський Віталій Васильович, Інститут педагогіки НАПН України, завідувач лабораторії навчання інформатики.

Захист відбудеться “9” грудня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки НАПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

Автореферат розісланий “8” листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. Д. Березівська

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За Болонською декларацією, навчання у системі вищої аграрної освіти має відбуватись за умов індивідуалізації навчання студентів з використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій та консультативній функції викладача, спрямованості навчально-виховного процесу на особистість кожного студента. Зазначені питання нині відображені в цілеспрямованій державній політиці України щодо інформатизації суспільства і Законах України: “Про національну програму інформатизації”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” та в Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2003 року № 1494 “Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки” найефективнішим розв'язанням проблеми є створювання і впровадження у навчальний процес електронних підручників (далі - ЕП) із навчальних дисциплін. Необхідність створювання для студентів аграрних коледжів підручників нового покоління, якими є ЕП, обумовлена рядом факторів, серед яких - недостатня забезпеченість бібліотек ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації друкованою літературою; швидке застарівання друкованої літератури з багатьох навчальних предметів; зростання ролі інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернету у навчальному процесі; євроінтеграція освіти і Болонський процес, які дедалі більше акцентують увагу на посиленні ролі самостійної роботи при підготовці фахівців у аграрних коледжах; зростання попиту на конкурентноспроможного фахівця аграрного сектора.

Розробляння і створювання ЕП, перевагою яких є мобільність, доступність використання, адекватність рівневі розвитку сучасних наукових знань, забезпечення індивідуального темпу вивчення дисципліни студентами тощо є перспективним напрямом дослідження в педагогіці. Розроблення принципів створювання ЕП вимагає вирішення питання співвідношення дистанційного і традиційного навчання, не протиставляти ЕП традиційним формам навчання, а органічно доповнювати його використанням у навчальному процесі, здійснюючи на цій основі індивідуалізацію навчання студентів.

Сучасні напрями модернізації вітчизняної системи аграрної освіти, актуалізують потребу в ЕП нового типу, створених з дотримуванням основних дидактичних принципів, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності студентів; здійснення ефективного контролю, оцінювання і моніторингу навчальних досягнень; вирішення проблеми індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів та ефективної організації їхньої самостійної роботи. Ефективність індивідуалізації навчання студентів у аграрних коледжах при вивченні навчальної дисципліни може бути досягнута лише при наявності у студентів повного комплекту навчально-методичних і дидактичних матеріалів, основою якого є ЕП. Водночас проблемі розробляння ЕП для індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів не приділялося належної уваги. Не був проаналізований педагогічний досвід створювання і застосовування ЕП в аграрних коледжах. У ситуації, що склалася, виникають нові вимоги до системи розробляння і створювання ЕП для індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів. Найперша - це об'єктивна необхідність визначення дидактичних засад розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів.

Актуальність дослідження обумовлена соціальною та педагогічною значущістю проблеми створювання ЕП для індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів та необхідністю її розв'язування на сучасних дидактичних і методологічних засадах з погляду нових цілей та можливостей аграрної освіти.

Науковці досліджували такі аспекти дидактики і застосовування інформаційних технологій у навчанні: проблемами теорії і практики електронних навчальних видань займалися вітчизняні й зарубіжні вчені А. І. Башмаков, М. І. Беляєв, В. Ю. Биков, В. А. Вуль, А. А. Гречіхін, С. Г. Григор'єв, Л. Е. Гризун, В. В. Гриншкун, В. В. Гура, В. П. Демкін, К. Є. Деміхов, А. Ю. Деревніна, М. І. Жалдак, П. Б. Залманов, Л. Х. Зайнутдінова, О. В. Співаковський, М. П. Хоменко та ін.; аналізом поняття “електронний підручник” і структурним аспектом підручника - О. М. Баликіна, В. І. Батіщев, Ю. О. Жук, І. А. Морєв, Н. В. Шерпаєв; різні підходи до класифікації електронних засобів навчального призначення, педагогічних програмних засобів, ЕП, їхньої структури окреслили А. М. Гуржій, В. С. Круглик, В. В. Лапінський, C. А. Раков, О. В. Співаковський, М. І. Шерман, В. Б. Ясинський.

Теоретичні засади створювання ЕП розробляли В. П. Волинський, Ю. І. Машбиць та ін.; питання теорії і практики використання ЕП у загальноосвітній школі відображені у працях В. П. Вембер, Ю. О. Дорошенка, В. М. Мадзігона, Н. В. Морзе, М. Л. Смульсон. Проблемами дидактичних вимог до ЕП, розробленням його структури і функціональних можливостей, дослідженням ефективності використання у навчальному процесі гіпермедійних засобів навчання займалися Ю. І. Машбиць, М. В. Храмова.

Проблеми конструювання ЕП для школи на сучасному етапі досліджують В. П. Волинський, О. С. Красовський, В. В. Лапінський, О. В. Чорноус, Н. В. Морзе; структуруванню змісту ЕП, використанню ЕП у навчальному процесі вищих і середніх навчальних закладів присвячені праці О. В. Бісікала, В. В. Ільїна, М. М. Пастушенка, М. З. Швиденка та інших науковців.

До проблеми ЕП та охорони здоров'я учнів зверталися В. П. Волинський, Н. С. Полька; до проблеми ЕП у системі дистанційної освіти - В. М. Кухаренко, К. В. Манзюк, Н. К. Нурієв, Є. С. Полат. Рекомендації щодо створювання ЕП з вищої математики висвітлено у працях О. В. Зіміної, А. І. Кирилова; дослідження мультимедіа та гіпермедіа-технологій при розроблянні сучасних електронних засобів навчання розглянуто у працях Бента Б. Андерсена, В. І. Батіщева, В. Ю. Мішина, О. В. Шликової, Н. Чепмена.

Питання підготовки учителів інформатики до створювання ЕП та аналізу інструментальних засобів розробляння електронних дидактичних ресурсів вивчала Н. С. Трет'як. Учені виробили концепцію створювання гіпертекстового навчаючого середовища та досліджували проблеми проектування гіпертекстових навчальних систем (О. О. Гагарін, О. О. Гокунь, М. Л. Смульсон, С. В. Титенко); дидактичні можливості гіпертекстових технологій при створюванні навчальних матеріалів та ЕП вивчали у Відкритому університеті Великої Британії (Steve Ryan, Bernard Scott).

Теоретичні дослідження з означеного напряму базуються на методологічних працях Л. В. Артемової, М. І. Бурди, В. П. Волинського, В. І. Доротюк, С. У. Гончаренка, Ю. О. Дорошенка, М. І. Жалдака, І. А. Зязюна, Л. М. Калініної, В. М. Мадзігона, Ю. І. Машбиця, О. М. Топузова, Г. К. Селевка, О. В. Співаковського, С. А. Христочевського; на працях з дидактики М. А. Данилова, Б. П. Єсипова, Ч. Куписевича, В. І. Лозової, І. В. Малафіїка, М. М. Фіцули, А. В. Хуторського; на працях з психології А. Гебоса, А. В. Петровського, Є. І. Рогова, С. Л. Рубінштейна, Н. Ф. Тализіної, Х. Хекгаузена та ін. Значних зусиль доклали психологи Н. В. Басова, Л. С. Виготський, В. І. Доротюк, С. Д. Смирнов та ін., у творчому доробку яких проаналізовано процес індивідуалізації особистісно орієнтованого навчання (Л. А. Карташова, О. М. Пєхота, А. М. Старєва).

Вивченню питання індивідуалізації навчання студентами вузу приділяли належну увагу педагоги і психологи, зокрема Д. А. Белухін, В. К. Буряк, Л. А. Гапоненко, Є. О. Климов, Л. В. Кондрашова, В. С. Лозниця, І. Е. Унт та ін. Окремі аспекти методики самостійної роботи та індивідуалізації навчання студентів були предметом дисертаційних досліджень О. П. Значенко, Т. М. Пащенко, Д. В. Таушана, К. В. Якушиної. Створюванням педагогічних умов індивідуалізації професійної підготовки студентів займалися М. В. Гриньова, В. М. Єремеєва, Г. М. Кулешова, О. М. Пєхота, І. М. Цідило. Організаційно-педагогічні основи створювання ЕП та їхніх дидактичних функцій у практиці загальноосвітньої школи дослідила С. Г. Головко.

Не зважаючи на значну кількість досліджень, проблема дидактичних засад розробляння, створювання та використання ЕП як засобу індивідуалізації навчання у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації аграрного напряму (далі - аграрні коледжі) не була предметом спеціальних педагогічних досліджень і потребує наукового пошуку таких засад, які підвищили б ефективність індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів.

Теоретичний аналіз наукових праць, ознайомлення з результатами напрацювань учених і практичним досвідом роботи аграрних коледжів щодо окресленої проблеми дали змогу виявити низку суперечностей між: зростаючими вимогами до професіоналізму фахівців аграрного профілю і наявним рівнем їхньої професійної підготовки; сучасним станом інформатизації суспільства і традиційними методами професійної підготовки майбутніх працівників аграрної сфери; прогнозованою ефективністю використання ЕП у навчальному процесі аграрних коледжів і недостатньою їх кількістю; необхідністю створювання ЕП з профілюючих дисциплін і рівнем підготовленості викладачів аграрних коледжів до використання і створювання ЕП; необхідністю індивідуалізації навчання студентів і недостатньою забезпеченістю навчального процесу дидактичними і навчально-методичними матеріалами.

Виявлення означених вище суперечностей, важливе практичне значення проблеми, її недостатнє науково-теоретичне розроблення і нагальна потреба вирішування проблеми в теорії та практиці аграрної освіти обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Дидактичні засади розробки електронного підручника як засобу індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка як складова теми “Дослідження терміносистеми педагогічної майстерності майбутнього вчителя” (державний реєстраційний номер 0107U002107). Тема дисертації затверджена вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 12 від 27.06.2008 року) та закоординована Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 30.09.2008 року).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити дидактичні засади розробляння ЕП та індивідуалізацію навчання студентів аграрних коледжів засобом ЕП.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність індивідуалізації навчання студентів засобом ЕП підвищиться, якщо: враховувати при розроблянні ЕП дидактичні умови застосовування їх з метою індивідуалізації навчання з використанням їх; підготувати викладачів аграрних коледжів до процесу використання і розробляння ЕП; розробити ЕП у програмному додатку Microsoft FrontPage; підготувати студентів аграрних коледжів до індивідуалізації навчання засобом ЕП та орієнтувати їх на використання ЕП при індивідуальному навчанні.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження.

1. Проаналізувати педагогічний досвід створювання та застосовування ЕП, призначених для використання у навчальному процесі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, зокрема, в аграрних коледжах.

2. Теоретично обґрунтувати визначення, суть, завдання, структуру і зміст ЕП для аграрних коледжів.

3. Визначити критерії та рівні індивідуалізації навчання студентів із використанням ЕП.

4. Науково обґрунтувати і експериментально перевірити дидактичні засади розробляння ЕП, призначеного для індивідуалізації навчання студентів, та визначити ефективність індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів засобом ЕП.

5. Розробити методичні рекомендації щодо створювання ЕП як засобу індивідуалізації навчання для викладачів аграрних коледжів.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес аграрних коледжів.

Предмет дослідження - засади і засоби розробляння та застосовування ЕП, призначених для індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять наукові положення про взаємозв'язок теорії і практики, єдність наукових та емпіричних знань; теоретичні узагальнення питання про створення і використання методів та засобів навчання, вивчення їхнього впливу на результативність навчально-пізнавальної діяльності (Ю. К. Бабанський, В. І. Бондар, Г. Г. Ващенко, М. А. Данилов, І. А. Зязюн, Ч. Куписевич, В. І. Лозова, П. І. Підкасистий, І. П. Подласий); психолого-педагогічні концепції засвоювання знань і дидактичні аспекти комп'ютеризації навчального процесу (Б. С. Гершунський, Ю. О. Дорошенко, М. І. Жалдак, В. В. Лапінський, С. Л. Рубінштейн, Г. К. Селевко, О. В. Співаковський); психолого-педагогічні аспекти комп'ютеризації навчального процесу (Ю. І. Машбиць); основні положення теорії активізації пізнавальної діяльності (В. І. Лозова, Г. І. Щукіна); теоретико-прикладні основи розробляння ЕП для шкільної освіти (В. Ю. Биков, М. І. Бурда, В. П. Волинський, В. М. Мадзігон); психолого-педагогічні ідеї розвивального та проблемного навчання (Л. В. Занков, В. Оконь); основи саморегуляції навчальної діяльності студентів (М. В. Гриньова); формування основ інформаційної культури працівників освіти (М. І. Жалдак, Л. М. Калініна, Н. В. Морзе); наукові підходи до проектування педагогічних програмних засобів і використання гіпертекстових технологій при їх створенні (В. Ю. Биков, Т. П. Соколовська).

Методи дослідження: теоретичні - аналіз, порівняння і узагальнення наукових положень педагогічної, психологічної, технічної та методичної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі й електронних видань, нормативної та вузівської документації; емпіричні - цілеспрямоване педагогічне спостереження, діагностичні (тестування, анкетування, опитування, інтерв'ю у фокус-групах, аналіз міні-творів, бесіди); праксиметричні методи (аналіз педагогічного досвіду створювання, застосовування ЕП і посібників в аграрних коледжах, результатів діяльності); прогностичні (метод експертних оцінок, методика встановлення вагомості виділених факторів діяльності й кваліметричні моделі, методика оцінювання ефективності навчальної діяльності студентів, метод оцінювання освітніх проектів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи); статистичні - для забезпечення вірогідності й надійності кількісного та якісного аналізів результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальну роботу проводили на базі чотирьох аграрних коледжів: Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії (Полтавська область), Відокремленого структурного підрозділу НУБіПУ “Немішаївський агротехнічний коледж” (Київська область), Відокремленого структурного підрозділу “Василівський коледж Таврійського ДАТУ” (Запорізька область) та Відокремленого структурного підрозділу “Новокаховський коледж Таврійського ДАТУ” (Херсонська область). На різних етапах експерименту було задіяно 521 студента і 50 викладачів аграрних коледжів.

Дисертаційне дослідження здійснювали у три взаємопов'язані етапи (з 2003 по 2010 рік).

На першому етапі (2003-2004 рр.) проаналізовано педагогічні й психологічні праці вітчизняних і зарубіжних учених, у яких відображено основні напрями розв'язування проблеми створювання ЕП та індивідуалізації навчання студентів. Визначено методологічні засади, мету і завдання дослідження. Окреслено основні поняття щодо досліджуваної проблеми, теоретично обґрунтовано дидактичні засади розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів в аграрних коледжах. Підготовлено матеріал для проведення констатувального експерименту.

На другому етапі (2004-2006 рр.) проведено констатувальний експеримент. Визначено вимоги до змісту і структури ЕП, принципи створювання ЕП, на основі яких було розроблено ЕП з дисциплін “Інформатика та комп'ютерна техніка”, “Комп'ютеризація сільськогосподарського виробництва”, “Комп'ютерні технології в юридичній діяльності” та “Інформаційні системи і технології у фінансово-кредитних установах”. Виявлено на практиці ефективні дидактичні засади розробляння ЕП для індивідуалізації навчання студентів. Встановлено рівні індивідуалізації навчання студентів із використанням ЕП за критеріями, рівні ефективності індивідуалізації навчання засобом ЕП, рівень діяльності аграрних коледжів у напрямі створювання та використовування ЕП у навчально-виховному процесі та при індивідуалізації навчання на початку експерименту. Вибрано експериментальні й контрольні групи.

На третьому етапі (2007-2009 рр.) здійснено формувальний експеримент, який передбачав упровадження дидактичних засад розробляння ЕП, упровадження ЕП у процес індивідуалізації навчання студентів та експериментальну перевірку дидактичних засад розробляння ЕП для індивідуалізації навчання, а також ефективності індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів засобом ЕП. Проаналізовано і узагальнено результати дослідження, розроблено методичні рекомендації щодо створювання ЕП для викладачів аграрних коледжів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Уперше конкретизовано поняття “електронного підручника” для аграрних коледжів. Теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено дидактичні засади розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання (дидактичні вимоги до ЕП як часткового випадку електронного засобу навчання; необхідність підготовки викладачів до створювання ЕП та її спрямованість; розроблення ЕП у програмному додатку Microsoft FrontPage; застосовування ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів). Розроблено критерії (мотивація навчання, самостійність, активність, стабільність, креативність, результативність) та рівні (високий, середній, низький) індивідуалізації навчання студентів з використанням ЕП - нової форми індивідуалізації дидактичного процесу у вищій школі.

Уточнено поняття дефініцій “зміст електронного підручника”, “структура електронного підручника”, “вимоги до структури та змісту електронного підручника” для індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів.

Подальшого розвитку набули: принципи створювання ЕП, підготовка викладачів аграрних коледжів до створювання ЕП, індивідуалізація навчання студентів аграрних коледжів засобом ЕП.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методичні рекомендації щодо створювання ЕП для викладачів аграрних коледжів у програмному додатку Microsoft FrontPage. Експериментально перевірено рівень діяльності аграрних коледжів у напрямі створення, використання ЕП у навчально-виховному процесі та при індивідуалізації навчання студентів. Створено ЕП з дисциплін “Інформатика та комп'ютерна техніка”, “Комп'ютеризація сільськогосподарського виробництва”, “Комп'ютерні технології в юридичній діяльності”, “Інформаційні системи і технології у фінансах”, “Інформаційні системи і технології у фінансово-кредитних установах” для індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів на основі визначених принципів створювання ЕП та експериментально перевірено їхню ефективність при індивідуалізації навчання.

Створені здобувачем ЕП з дисциплін комп'ютерного напряму використовуються у навчально-виховному процесі аграрних коледжів України при індивідуалізації навчання студентів. Матеріали дисертаційного дослідження є науковою базою для організації педагогічних семінарів, майстер-класів, семінарів з питань підготовки викладачів до розробляння ЕП та в системі підвищення кваліфікації викладачів аграрних коледжів; для викладачів і студентів у навчальному процесі аграрних коледжів.

Результати дослідження упроваджено в навчально-виховний процес Аграрного коледжу управління і права ПДАА (Полтавська область, довідка № 1094 від 14.10.2009 р.), Відокремленого структурного підрозділу НУБіПУ “Немішаївський агротехнічний коледж” (Київська область, довідка № 468 від 4.09.2009 р.), Відокремленого структурного підрозділу “Василівський коледж Таврійського ДАТУ” (Запорізька область, довідка № 41/3-147 від 12.04.2010 р.) та Відокремленого структурного підрозділу “Новокаховський коледж Таврійського ДАТУ” (Херсонська область, довідка № 2 від 25.02.2010 р.). Крім того, ЕП з дисциплін “Інформатика та комп'ютерна техніка”, “Комп'ютерні технології в юридичній діяльності” та “Інформаційні системи і технології у фінансово-кредитних установах” за рішенням Навчально-методичного центру Міністерства аграрної політики України розтиражовано і надіслано до аграрних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України (довідка № 128/2-136 від 24.03.2010 р.).

Апробацію результатів дослідження здійснено на засіданнях кафедр математичного аналізу та інформатики, педагогічної майстерності й менеджменту ПНПУ імені В. Г. Короленка, циклової комісії математики, інформатики та комп'ютерних технологій АКУП ПДАА, майстер-класах НМЦ (смт Немішаєве) та “Агро-2009” (м. Київ), засіданні робочої групи з питань розробляння ЕП для аграрних коледжів, створеній НМЦ Міністерства аграрної політики України (смт Немішаєве, довідка № 128/2-175 від 13.04.2010 р); шляхом доповідей на таких конференціях: всеукраїнських - Всеукраїнська науково-практична конференція “Культура. Освіта. Цивілізація” (Полтава, 2008); Всеукраїнського науково-практичного семінару “Менеджмент у педагогічній системі А. С. Макаренка та його використання в освітньому просторі України”, Всеукраїнського науково-практичного семінару “Стратегії розвитку сучасного менеджменту та управління проектами” (Полтава, 2010); міжнародних - Міжнародна науково-практична конференція “Проектування освітніх систем: технології, досвід, практика” (Полтава, 2008); Міжнародна науково-практична конференція “Культура і цивілізація: традиції і новації” (Полтава, 2009); Третій міжнародний конгрес “Українська освіта у світовому часопросторі” (Київ, 2009); Міжнародна науково-практична конференція “Традиції та інновації менеджменту навчальних закладів і реалізація управлінських проектів” (Полтава, 2010).

Особистий внесок здобувача. В опублікованих у співавторстві з М. В. Гриньовою тезах доповіді на конференції авторові належить конкретизація понять “електронний підручник” для аграрних коледжів, “індивідуалізація навчання засобом електронного підручника”. Окреслено дидактичну значущість індивідуалізації навчання засобом ЕП у трьох аспектах: стосовно студента, викладача та навчально-виховного процесу в аграрному коледжі в цілому.

Публікації. Зміст наукової роботи висвітлено у 15 публікаціях автора, серед яких 9 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАКом України, 2 статті - у науковому виданні, 4 статті - у матеріалах конференцій. Одноосібних публікацій - 14.

Структуру й обсяг дисертації визначено метою і завданням дослідження: дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг - 259 сторінок (основна частина - 197 сторінок). У роботі наведено 11 таблиць, 10 рисунків. Дванадцять додатків розміщено на 31 сторінці. Список використаних джерел налічує 300 позицій, з них 27 - іноземною мовою, розміщено на 30 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретико-методологічні засади та практичне значення роботи, подано відомості про експериментальну базу, апробацію і впровадження результатів дослідження, про структуру дисертації та її обсяг.

У першому розділі - “Науково-педагогічні основи створення електронних підручників для аграрних коледжів” - подано огляд наукової літератури з теми, уточнено суть основних понять, проаналізовано педагогічний досвід створювання і застосовування ЕП в аграрних коледжах.

Проблемі розробляння ЕП і їхніх компонентів присвячено праці О. М. Баликіної, В. П. Волинського, Ю. О. Дорошенка, В. І. Доротюк, В. В. Лапінського, В. М. Мадзігона, С. А. Ракова, Т. П. Соколовської та ін. Зазначений напрям досліджували В. Ю. Биков, В. П. Вембер, Л. Е. Гризун, Ю. О. Жук, О. В. Співаковський, О. В. Чорноус, М. І. Шерман, М. І. Шут та ін.

Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що різноманітність і неузгодженість тлумачень визначення ЕП в освітянській практиці аграрних коледжів ускладнює аналіз чинних проблем розробляння і створювання ЕП, розвиток методики навчання з використанням ЕП та побудову нових стратегій створення і використання ЕП в аграрних коледжах. Визначено поняття “електронного підручника”, проаналізовано наукові праці з питань вимог до змісту і структури ЕП, на основі чого сформульовано дидактичні вимоги до структури та змісту ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів. Доведено, що педагогічно доцільний і дидактично обґрунтований підбір різних засобів навчання при розроблянні ЕП забезпечується рівнем інформаційної культури і педагогічної майстерності викладача.

У розділі здійснено ґрунтовний аналіз педагогічного досвіду створювання та застосовування ЕП в аграрних коледжах з метою визначення стану проблеми розроблення ЕП, розглянуто наявні ЕП, програмні додатки, у яких вони були створені та наявність ліцензованого програмного забезпечення, на основі чого було запропоновано програмний додаток, який оптимально уможливлює вирішити проблему створювання ЕП в аграрних коледжах.

У ході цих досліджень визначено фактори, які впливають на процес розробляння ЕП в аграрних коледжах (технічний, програмний, кадровий, методичний, соціально-педагогічний). Окреслено рівні володіння персональним комп'ютером викладачами (нульовий, ігровий, рівень користувача і професійний) та проаналізовано їх у процентному відношенні. Визначено доцільність чотирьох етапів створювання ЕП: початкового, підготовчого, робочого та оцінювального. Виявлено, що використання у навчальному процесі ЕП сприяє створенню освітнього середовища, у якому студенти будуть ефективно навчатися на аудиторних заняттях та індивідуально після занять.

У другому розділі - “Наукове обґрунтування дидактичних засад розробки електронного підручника як засобу індивідуалізації навчання в аграрних коледжах” - окреслено та охарактеризовано дидактичні засади розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів в аграрних коледжах, визначено критерії та рівні індивідуалізації навчання студентів із використанням ЕП.

Під поняттям “дидактичні засади розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання в аграрних коледжах” ми розуміємо комплекс умов і прийомів створювання ЕП, пов'язаних з принципами індивідуалізації навчання з використанням ЕП, які охоплюють підготовку викладачів до процесу розробляння ЕП та підготовку студентів до індивідуалізації навчання з метою підвищення ефективності індивідуалізації навчання в аграрних коледжах. Дидактичні засади розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів включають: дидактичні вимоги до ЕП як часткового випадку електронного засобу навчання; необхідність підготовки викладачів до створювання ЕП та її спрямованість; розробляння ЕП у програмному додатку (у даному випадку - Microsoft FrontPage); застосовування ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів. Науково обґрунтовано принципи створювання ЕП: науковості, відкритої архітектури, триєдиності навчальних цілей, інтерактивності, мультимедійності, гіпертекстовості, семантично правильного веб-документа, індивідуального підходу та мультиплікаційності.

Розроблено систему підготовки викладачів коледжів до процесу розробляння і створювання ЕП; викладачам аграрних коледжів запропоновано розробляти ЕП у програмному додатку Microsoft FrontPage. Обґрунтовано доцільність його використання, оскільки даний програмний додаток наявний в усіх аграрних коледжах, не вимагає додаткових фінансових затрат, не складний у використанні і не потребує від викладачів спеціальних умінь. електронний підручник індивідуалізація навчання

Аналіз психолого-педагогічної літератури, наукових праць і наукових досліджень з питань індивідуалізації навчання, уможливили сформулювати визначення індивідуалізації навчання засобом ЕП та її дуалістичність. Дидактичну значущість індивідуалізації навчання засобом ЕП запропоновано розглядати у трьох аспектах: стосовно студента, викладача і навчально-виховного процесу в аграрному коледжі в цілому. Визначено і науково обґрунтовано, що індивідуалізація навчання студентів засобом ЕП базується на таких принципах: природовідповідності, етапності, паритетності, усвідомленої перспективи та свободи вибору.

Встановлено наступні критерії індивідуалізації навчання засобом ЕП: мотивація навчання, самостійність, активність, стабільність (стабільний режим індивідуалізації навчальної діяльності студентів), креативність (творчий компонент), результативність. Означено рівні - високий, середній, низький.

Запропоновано дидактичну модель розробляння ЕП в аграрному коледжі (рис. 1).

У третьому розділі - “Експериментальне дослідження розробки і застосування електронного підручника як засобу індивідуалізації навчання в аграрних коледжах” - викладено етапи педагогічного експерименту, проаналізовано експериментальні дані.

Експеримент проведено з метою перевірки ефективності презентованих дидактичних засад розробляння ЕП для індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів та ефективності індивідуалізації навчання студентів засобом ЕП. Для забезпечення репрезентативності вибірки до експерименту було залучено 4 аграрні коледжі з різними відділеннями, які здійснювали навчання за різними спеціальностями, та віком студентів (на базі 9 та 11 класів). Усього у педагогічному експерименті узяли участь 521 студент і 50 викладачів.

Для оцінювання ефективності індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів з використанням ЕП у контрольних і експериментальних групах (КГ та ЕГ відповідно) було застосовано методику І. С. Тодорової. Результати на різних етапах експерименту подано у таблиці 1.

Таблиця 1 Ефективність індивідуалізації навчання засобом ЕП (констатувальний та формувальний експерименти)

Як це видно з таблиці 1, дуже високий рівень ефективності зріс в обох групах: в КГ - на 10%, в ЕГ - на 26,52%; високий рівень в КГ зріс на 2,5%, в ЕГ знизився на 20%. Середній рівень ефективності індивідуалізації навчання студентів з використанням ЕП у КГ знизився на 7,5%, низький - на 5%. У ЕГ середній рівень знизився на 6,25%. Дуже низький рівень - 0% в обох групах.

Комплексне дослідження рівнів індивідуалізації навчання студентів засобом ЕП за визначеними критеріями здійснювали на основі анкетування, тестування, методики І. С. Тодорової. Порівняльний аналіз результатів на початку та після завершення експерименту свідчить про позитивну зміну показників за всіма критеріями (таблиця 2):

Таблиця 2 Критерії і рівні індивідуалізації навчання засобом ЕП

Як це видно з таблиці 2, високий рівень зріс за критеріями мотивація навчання - на 7,31%, самостійність - на 15,55%, активність - на 8,19%, стабільність - на 14,9%, креативність - 19%, результативність - на 15,19%. Середній рівень критеріїв змінився наступним чином: мотивація навчання - зріс на 7,63%, самостійність - на 21,2%, активність - знизився на 2,63%, стабільність - на 6,6%, креативність - зріс на 16,94%, результативність - зріс на 13,95%. Знизилися і показники низького рівня: мотивація навчання - на 14,94%, самостійність - на 36,75%, активність - на 5,56%, стабільність - на 8,3%, креативність - на 2,2%, результативність - на 1,24%.

З метою визначення пріоритетів серед засобів навчання, якими студенти користуються при індивідуалізації навчання (конспект, підручник, Інтернет, ЕП), застосовано метод ранжування. Порівнюючи з результатами констатувального експерименту, слід зазначити, що вагомість ЕП зросла і в КГ (з 0,16 до 0,23), і ЕГ (з 0,15 до 0,32). Знизилася вагомість конспекту в КГ (з 0,32 до 0,24) і ЕГ (з 0,30 до 0,19). У КГ найвищим пріоритетом користується Інтернет (0,30) як засіб індивідуалізації навчання, а в ЕГ - ЕП (0,32).

На різних етапах експерименту було застосовано кваліметричну модель оцінювання якості дидактичних засад розробляння ЕП для індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів. У даному дослідженні ця модель поєднує перелік основних напрямів діяльності аграрних коледжів для створювання і використання ЕП у навчально-виховному процесі, при індивідуалізації навчання студентів. Одержавши у результаті значення 0,75, можна констатувати факт, що рівень діяльності аграрних коледжів у цьому напрямі виявився оптимальним, тобто перейшов у режим саморозвитку (на етапі констатувального експерименту він був критичним - 0,49).

У ході формувального експерименту доцільним було застосовування оцінювання ЕП. Для цього було використано методику оцінювання освітніх проектів Г. Стайнер-Хамсі та К. Магно, модифіковану І. В. Іванюком. Було створено експертну групу для оцінювання ЕП, до якої ввійшли 35 осіб: 9 викладачів, з яких 4 - спостерігачі, 26 - студентів. Оцінюванню піддавали ЕП, розроблені автором. У цілому висновки експертів виявилися позитивними.

Узагальнення результатів впливу експериментальної методики на показники навчання було проведено шляхом статистичного опрацювання даних, одержаних у контрольних зрізах знань. Результати статистичного аналізу підтвердили позитивний прогноз динаміки змін показників навчання з використанням експериментальної методики - застосування ЕП, розроблених на основі виокремлених і перевірених експериментально дидактичних засад.

ВИСНОВКИ

Результати здійсненого дослідження дають змогу зробити такі висновки.

1. Аналіз педагогічного досвіду створювання та застосовування ЕП в аграрних коледжах (118 аграрних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації України), аналіз наявних ЕП, програмних додатків, у яких вони були створені та ліцензованого програмного забезпечення показали, що основним інструментальним засобом для створювання ЕП може бути програмний додаток Microsoft FrontPage, який дає змогу вирішити проблему створювання ЕП в аграрних коледжах.

У ході досліджень визначено чинники, які впливають на процес розробляння і створювання ЕП в аграрних коледжах (технічний, програмний, кадровий, методичний, соціально-педагогічний). Встановлено доцільність виокремлення у процесі створювання ЕП в аграрних коледжах етапів: початкового, підготовчого, робочого та оцінювального.

2. ЕП - це універсальний гіпермедійний засіб інтерактивного навчання, який містить зміст навчання однієї дисципліни (або різних навчальних дисциплін), викладений у компактній формі гіпертекстового середовища і призначений для використання у навчальному процесі (зокрема, аграрних коледжів). Суть ЕП полягає у його головному призначенні, а саме: реалізувати навчання з дотриманням дидактичних принципів, уможлививши студентам аграрних коледжів працювати за індивідуальною траєкторією навчання.

Завданнями створювання і застосовування ЕП є: надавати теоретичну, практичну і методичну допомогу при вивченні студентом дисципліни самостійно; організовувати інформаційно-пошукову діяльність, математичне і імітаційне моделювання з комп'ютерною візуалізацією, сервісні функції; здійснювати контроль і корекцію знань студентів; автоматизувати всі основні етапи навчання (від викладу навчального матеріалу і презентації дидактичних матеріалів до контролю знань і виставлення підсумкових оцінок); забезпечувати зручні умови для здійснення різних видів навчальної діяльності й індивідуалізацію навчання; сприяти глибшому засвоюванню матеріалу; підвищувати ефективність сприйняття матеріалу при індивідуалізації навчання.

Проаналізовано наукові праці з питань вимог до змісту і структури ЕП, на основі чого сформульовано дидактичні вимоги до структури та змісту ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів.

Зміст ЕП або його предметне наповнення - це необхідний мінімум навчального матеріалу, який охоплює зміст навчання дисципліни, необхідний для реалізації дидактичних цілей навчального процесу аграрних коледжів. З метою дидактично обґрунтованого структурування навчального матеріалу ЕП складається з таких сторінок: головної (титульної), сторінки з анотацією навчального курсу, сторінок лекційного блоку, блоку практикуму, блоку контролю та корекції, методичного блоку, списку рекомендованої (основної і додаткової) літератури, системи довідки та інтерактивних складових, звернення до яких можливе зі сторінок лекційного блоку.

Структура ЕП - це внутрішня будова ЕП, яка складається із сукупності взаємопов'язаних за допомогою навігаційних панелей сторінок ЕП, розміщених у певному порядку. Іншими словами, структура ЕП - це спосіб поєднання сторінок ЕП в єдину цілісну дидактичну систему. Розташування сторінок ЕП визначає деревовидна структура, яка є одним із способів подавання ієрархічної структури знань у графічному вигляді. Така структура є найдоцільнішою для реалізації дидактичних цілей ЕП.

3. Визначено критерії індивідуалізації навчання за допомогою ЕП - це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей студента: мотивації навчання, здатності до тривалої систематичної самостійної роботи, ініціативності, відповідальності, креативності (творчих здібностей), стабільності, результативності, які спрямовані на індивідуалізацію навчання засобом ЕП. Такими критеріями є: мотивація навчання, самостійність, активність, стабільність, креативність, результативність. Встановлено рівні - високий, середній, низький.

Проаналізовано дидактичну значущість індивідуалізації навчання студентів з використанням ЕП у таких аспектах: стосовно навчально-виховного процесу в коледжі, стосовно викладача та стосовно студента.

4. У дослідженні визначено і науково обґрунтовано дидактичні засади розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання в аграрних коледжах - комплекс умов і прийомів створювання ЕП, пов'язаних з принципами індивідуалізації навчання з використанням ЕП, які охоплюють підготовку викладачів до процесу розробляння ЕП та підготовку студентів до індивідуалізації навчання з метою підвищення ефективності індивідуалізації навчання в аграрних коледжах.

Дидактичні засади розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів враховують: 1) дидактичні вимоги до ЕП як часткового випадку електронного засобу навчання; 2) необхідність підготовки викладачів до створювання ЕП та її спрямованість; 3) розробляння ЕП у програмному додатку (у даному випадку - Microsoft FrontPage); 4) застосовування ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів.

Принципи створювання ЕП як засобу індивідуалізації навчання в аграрних коледжах - це основні положення, які обумовлюють і визначають правила створювання ЕП, який би реалізовував дидактичні цілі індивідуалізації навчання студентів. Науково обґрунтовано наступні принципи створювання ЕП: науковості, відкритої архітектури, триєдиності навчальних цілей, інтерактивності, мультимедійності, гіпертекстовості, семантично правильного веб-документа, індивідуального підходу та мультиплікаційності. ЕП, створений за цими принципами, є оптимальним середовищем для здійснення індивідуалізації навчання в аграрних коледжах, де елементи дистанційної освіти ще не розвинуті, а перебувають на початковому етапі свого розвитку. Розробляння та створення таких ЕП є основою для створювання потужних електронних навчальних комплексів для дистанційного та віртуального навчання, яке активно впроваджують багато ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації і є навчанням майбутнього. Аграрні коледжі, які в основному є структурними підрозділами таких ВНЗ, не повинні стояти осторонь при вирішенні цих проблем.

Підготовка викладача аграрних коледжів до створювання ЕП - це процес надання викладачеві теоретичної допомоги, підвищення рівня його інформаційної культури, організація методичної та практичної допомоги при розроблянні ЕП в аграрному коледжі. Підготовка викладачів до створювання ЕП спрямована на: проведення семінарів типу “Вивчаємо комп'ютер”; проведення семінарів “Гіпертекстові технології. Використання Microsoft Word2003, Microsoft FrontPage2003”; проведення майстер-класів “Створювання електронних підручників та посібників”; розробляння методичних рекомендацій щодо створення ЕП.

Розробляння ЕП у програмному додатку Microsoft FrontPage - це процес, який становить сукупність прийомів і засобів, випробуваних і вивчених для створення ЕП. Отже, середовище ЕП як засобу індивідуалізації навчання - це комплекс файлів, об'єднаних за допомогою програмного додатку Microsoft FrontPage, створених на основі принципів науковості, відкритої архітектури, триєдиності навчальних цілей, інтерактивності, мультимедійності, гіпертекстовості, семантично правильного веб-документа, індивідуального підходу та мультиплікаційності.

Індивідуалізація навчання засобом електронного підручника - це така організація процесу навчання студентів в аграрних коледжах, яка уможливлює студентові індивідуальний вибір змісту і методів, прийняття рішень, самоаналізу, самооцінки в сфері навчання, з метою самостійного вибору власного змісту навчання та сприяє розвиткові самосвідомості, самостійності й відповідальності. З іншого боку, індивідуалізація навчання засобом ЕП - це напрям у розвитку інноваційних освітніх технологій, який уможливлює реалізацію відповідних дидактичних принципів навчання та забезпечує індивідуальну освітню траєкторію розвитку для кожного студента. Визначено та науково обґрунтовано, що індивідуалізація навчання студентів засобом ЕП базується на таких принципах: природовідповідності, етапності, паритетності, усвідомленої перспективи та свободи вибору.

Запропоновано дидактичну модель розробляння ЕП в аграрному коледжі, яка охоплює вимоги до змісту і структури ЕП, принципи й етапи створювання ЕП, принципи індивідуалізації навчання засобом ЕП, фактори, які впливають на процес розробляння ЕП, вибір програмного додатку для створювання ЕП та способи створювання ЕП. Орієнтація на цю модель уможливить створити такий ЕП, який реалізує усі дидактичні принципи навчання, а його застосування оптимізує та інтенсифікує процес навчання студентів в аграрних коледжах.

У процесі визначання дидактичних засад розробляння ЕП створено ЕП з дисциплін “Інформатика та комп'ютерна техніка”, “Комп'ютеризація сільськогосподарського виробництва”, “Комп'ютерні технології в юридичній діяльності”, “Інформаційні системи і технології у фінансах”, “Інформаційні системи і технології у фінансово-кредитних установах”, які були впроваджені у навчальний процес аграрних коледжів України. Практично доведено, що орієнтуючись на дидактичні засади розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів, можна розробити такі ЕП, впровадження яких у навчальний процес аграрних коледжів підвищить ефективність індивідуалізації навчання студентів.

Експериментальна перевірка дидактичних засад розробляння ЕП у контексті ефективності індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів засобом ЕП показала позитивні результати: рівень ефективності навчальної діяльності студентів (індивідуалізації навчання засобом ЕП) покращився. При цьому зміни відбулися і в КГ, і в ЕГ, оскільки студенти КГ все рівно користувалися ЕП, які впроваджувалися в ЕГ коледжів, хоча підготовку студентів до індивідуалізації навчання засобом ЕП та установку на індивідуалізацію навчання в КГ викладачі не здійснювали. Дуже високий рівень ефективності зріс у КГ на 10%, в ЕГ - на 26,52%; високий рівень: у КГ - на 2,5%, в ЕГ - на 20%. Середній рівень у КГ становить 7,5%, низький - 5%. У ЕГ середній рівень - 6,52%. Низький і дуже низький рівень в ЕГ відсутній взагалі. Узагальнивши дослідження рівнів індивідуалізації навчання студентів засобом ЕП, після проведення педагогічного експерименту, виявлено, що високий рівень зріс за всіма критеріями: мотивація навчання - на 7,31%, самостійність - на 15,55%, активність - на 8,19%, стабільність - на 14,9%, креативність - на 19%, результативність - на 15,19%. Середній рівень критеріїв змінився: мотивація навчання зросла на 7,63%, самостійність - на 21,2%, активність знизилась на 2,63%, стабільність - на 6,6%, креативність зросла на 16,94%, результативність - на 13,95%. Знизилися і показники низького рівня за всіма критеріями: мотивація навчання - на 14,94%, самостійність - на 36,75%, активність - на 5,56%, стабільність - на 8,3%, креативність - на 2,2%, результативність - на 1,24%.

5. Здійснення теоретико-експериментального дослідження дало змогу розробити методичні рекомендації щодо створення ЕП у програмному додатку Microsoft FrontPage для викладачів аграрних коледжів, які уможливлюють викладачам створювати ЕП у коледжах, тим самим розширюючи і оновлюючи роль викладача, який має координувати пізнавальний процес, постійно удосконалювати ЕП, які він розробляє, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень та інновацій. Результатом є те, що викладачі аграрних коледжів створили у запропонованому додатку 30 електронних підручників і посібників, що у двічі більше, ніж до проведення експерименту. Загалом після проведеного експерименту рівень діяльності аграрних коледжів у напрямі створювання і використання ЕП у навчально-виховному процесі та при індивідуалізації навчання виявився оптимальним, тобто перейшов у режим саморозвитку (на етапі констатувального експерименту він був критичним і не відповідав вимогам сьогодення).

Таким чином, проведена апробація ЕП та експериментальне дослідження в цілому підтвердили практичну дієвість ЕП для індивідуалізації навчання та дидактичних засад розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів, а також гіпотезу дослідження, яка ґрунтувалася на припущенні, що ефективність індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів підвищиться, якщо реалізувати такі дидактичні засади: застосування у навчальному процесі аграрних коледжів ЕП, розроблених із урахуванням визначених вимог до змісту і структури; брати до уваги при розроблянні ЕП принципи створювання ЕП та принципи індивідуалізації навчання з використанням ЕП; підготувати викладачів аграрних коледжів до процесу використовування і розробляння ЕП; підготувати студентів аграрних коледжів до індивідуалізації навчання засобом ЕП.

Здійснене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів аграрних коледжів. Дальшого дослідження потребують: теоретико-методологічні проблеми дидактичних засад розробляння ЕП як засобу індивідуалізації навчання студентів; аналіз сучасних програмних додатків, які дають змогу створювати гіпермедійні ЕП; проблеми розробляння ЕП та електронних навчальних комплексів для дистанційного навчання; проблеми авторських прав на ЕП, створені у ліцензованих програмних додатках та реєстрації ЕП як інтелектуальної власності; удосконалення організаційних форм підготовки викладачів аграрних коледжів до створювання ЕП; удосконалення організаційних форм індивідуалізації навчання студентів не тільки аграрних коледжів, а й усіх вищих навчальних закладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кононец Н. В. Електронний підручник як засіб індивідуалізації у навчальній роботі аграрних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації / Наталія Кононец // Імідж сучасного педагога. - 2008. - № 7-8 (86-87). - С. 93-95.

2. Кононец Н. В. Розробка електронного підручника для індивідуалізації навчального процесу в аграрних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації / Наталія Кононец // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2008. - № 6. - C. 99-109.

3. Кононец Н. В. Аспекти педагогічної майстерності викладача: розробка електронних підручників / Н. В. Кононец // Витоки пед. майстерності: зб. наук. праць. - Вип. 6. - Полтава, 2009. - С. 202-210.

4. Кононец Н. В. Електронний підручник як інтерактивний засіб здійснення освітньої діяльності / Кононец Н. В. // Наук. часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 13. Проблеми трудової та професійної підготовки : зб. наук. праць. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. - Вип. 7. - C. 85-91.