Дидактичні умови організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШЕСТИРІЧНИХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

13.00.09 - теорія навчання

ПУШКАРЬОВА Тетяна Едуардівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті педагогіки НАПН України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, доцент

Мартиненко Світлана Миколаївна,

Київський університет імені Бориса Грінченка, проректор із соціально-гуманітарних питань.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України Бех Іван Дмитрович,

Інститут проблем виховання НАПН України, директор;

кандидат педагогічних наук, доцент

Грушко Ольга В'ячеславівна,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри педагогіки і методики початкового навчання.

Захист відбудеться "10" червня 2010 року о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки НАПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

Автореферат розіслано "07" травня 2010 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. Д. Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

пізнавальний учень особистісний розвивальний

Актуальність теми. Пріоритетні напрями реформування системи освіти в Україні окреслено Національною доктриною розвитку освіти, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про вищу освіту", Концепцією загальної середньої освіти, Державним стандартом початкової загальної освіти. У сучасних умовах реформування відбулися глибинні зміни щодо мети, змісту, процесу реалізації особистісно орієнтованого підходу до навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також щодо структури загальної середньої освіти, зокрема початкової школи.

Демократизація освіти вимагає від психолого-педагогічної науки пошуку нових шляхів якісного вдосконалення навчання, виховання й розвитку особистості. Особлива увага приділяється розробленню нових підходів, які б забезпечували навчання, виховання і розвиток дітей молодшого шкільного віку, формування у них духовних цінностей.

Для гуманізації освітньої системи великого значення набуває принцип особистісної організації навчання, який забезпечує адаптивність змісту та процесу відповідно до потреб і можливостей учнів різних груп, їхніх індивідуальних та особистісних якостей та реалізується шляхом створення різноманітних навчальних закладів, можливістю вибору школи, плюралізму та гнучкості навчальних програм, підручників, методичного забезпечення.

Серед школярів особливу вікову групу становлять учні молодшого шкільного віку, адже саме в цей період закладається підґрунтя для переходу від дошкільного до загальноосвітнього навчального закладу, враховуються відмінності між дітьми однієї вікової категорії, забезпечується їхній індивідуальний розвиток, вибудовується навчальна діяльність на наступних щаблях шкільної освіти. Особистісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі початкової школи передбачає врахування індивідуальних особливостей дітей молодшого шкільного віку, взаємозв'язок їхнього стану з іншими виявами психічного розвитку. У цей період відбувається поступове формування навчальної діяльності як провідної, переважаючі у дошкільників ігрові мотиви поєднуються з навчальними.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів розглядалася у працях Дж. Брунера, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, У. Глассера, Е. Стоуна, Н.Ф. Тализіної та ін.; розвиток особистості в діяльності вивчали Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, В.А. Петровський, С.Л. Рубінштейн; навчально-пізнавальна активність учнів знайшла своє відображення у працях Н.М. Бібік, С.У. Гончаренка, С.Л. Коробко, І.Я. Лернера, О.Я. Савченко, В.В. Сосідко, І.С. Якиманської.

Особливості та суть навчальної діяльності учнів шестирічного віку широко висвітлено у працях Н.М. Бібік, В.І. Бондаря, Л.І. Божович, М.С. Вашуленка, В.В. Давидова, О.К. Дусавицького, Д.Б. Ельконіна, Л.П. Кочиної, В.І. Кузя, С.Д. Максименка, О.Я. Савченко, Н.Ф. Скрипченко.

До визначення впливу різних форм організації навчальної діяльності як важливого засобу посилення її ефективності зверталися Ю.К. Бабанський, В.І. Бондар, І.Я. Лернер, В.І. Лозова, Ю.І. Мальований, О.І. Пометун, О.Г. Ярошенко та ін.

Проблема організації навчально-пізнавальної діяльності є однією з пріоритетних у педагогіці. Законодавчі документи визначають початкову школу як самостійну ланку в системі загальної середньої освіти, зорієнтовану на реалізацію навчально-розвивальної функції навчання, здатну забезпечити становлення особистості учня молодшого шкільного віку, розвиток його індивідуальних здібностей.

Аналіз наукових джерел дав змогу визначити навчально-пізнавальну діяльність як особливу форму активності дитини, спрямовану на самовдосконалення особистості як об'єкта й суб'єкта навчання. Головною метою особистісно орієнтованої системи є забезпечення оптимальних умов для перетворення учня на суб'єкт самоосвіти та самовиховання, тому що період молодшого шкільного віку є сензитивним для формування навчальної діяльності як нової пріоритетної функції. Це зумовлено надзвичайною пластичністю психіки дітей шестирічного віку, їх здатністю до новоутворень, пов'язаних із особливостями психолого-педагогічної готовності до навчально-пізнавальної діяльності.

Особистісно орієнтований підхід є основним чинником гуманізації навчально-пізнавальної діяльності школярів, її побудови відповідно до індивідуальних можливостей дитини. Важливими складовими цього процесу є: орієнтація на особистість як на мету (а не засіб досягнення цілей), об'єкт, суб'єкт і результат навчання в цілому; ставлення до дитини як до суб'єкта власного розвитку; здійснення навчальної суб'єкт-суб'єктної взаємодії, що ґрунтується на принципах взаєморозуміння і взаєморозвитку. Організація навчального процесу відповідно до структури потребує вивчення і врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів шести років, визначення їхньої психолого-педагогічної готовності до навчання, створення в класі та школі особистісно орієнтованого навчально-розвивального виховного середовища, суб'єкт-суб'єктної навчальної взаємодії, взаємозв'язку фронтальних, групових та індивідуальних форм пізнавальної діяльності.

Наведені твердження свідчать про актуальність розкриття проблеми, пов'язаної з дидактичними умовами організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників. Це питання, як з'ясувалося в процесі дослідження, залишається ще недостатньо розробленим.

Актуальність порушеної проблеми, її наукове та практичне значення, недостатня теоретична й методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Дидактичні умови організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України: "Науково-методичне забезпечення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів на засадах компетентнісного підходу" (номер державної реєстрації теми - 0106UO12481). Тему дисертації узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 28 жовтня 2003 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність дидактичних умов організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників підвищиться, якщо її організацію здійснювати за дидактичних умов, а саме: вивчати і враховувати індивідуальні особливості учнів шестирічного віку, їхню готовність до навчання, створити у класі та школі особистісно орієнтоване навчально-розвивальне виховне середовище, здійснювати діагностичний супровід навчально-пізнавальної діяльності учнів, суб'єкт-суб'єктну навчальну взаємодію з використанням фронтальних, групових та індивідуальних форм навчання.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

Здійснити науковий аналіз стану досліджуваної проблеми у сучасній теорії та практиці.

Визначити суть і зміст поняття "особистісно орієнтована навчально-пізнавальна діяльність шестирічних першокласників".

З'ясувати особливості навчально-пізнавальної діяльності учнів шести років.

Розробити дидактичні умови організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності учнів шестирічного віку.

Експериментально перевірити ефективність дидактичних умов організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників.

Об'єкт дослідження - навчально-пізнавальна діяльність шестирічних першокласників.

Предмет дослідження - умови і засоби організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять загальнонаукові положення діалектичної теорії пізнання про цілеспрямованість та форми практичної діяльності, основні компоненти свідомості (когнітивний, емоційний, мотиваційно-вольовий), форми мислення; положення особистісно орієнтованого і суб'єкт діяльнісного підходів у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів; положення Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) про принципи єдності та наступності української школи; Національна доктрина розвитку освіти, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти; праці вітчизняних науковців, які розкривають основні положення особистісно орієнтованого навчання і виховання (І.Д. Бех, В.В. Давидов, О.М. Леонтьєв, Г.С. Костюк, О.М. Пєхота, О.Я. Савченко, Г.І. Щукіна, І.С. Якиманська та ін.); дослідження психологів щодо вікових та індивідуальних особливостей дітей шести років (Л.І. Божович, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, Е. Еріксон, С.Л. Коробко, О.В. Проскура, З.П. Шабаліна), навчально-пізнавальної діяльності (Ш.О. Амонашвілі, Н.М. Бібік, О.К. Дусавицький, П.І. Підкасистий, О.В. Проскура, М.М. Скаткін, В.О. Сухомлинський, Н.Ф. Скрипченко, Г.І. Щукіна); теоретичні положення щодо визначення поняття організаційних форм навчальної діяльності учнів (Ю.К. Бабанський, В.І. Бондар, Ю.І. Мальований, С.М. Мартиненко, О.Г. Ярошенко), а також результати методичних досліджень у галузі початкової освіти (Т.М. Байбара, Н.М. Бібік, М.В. Богданович, М.С. Вашуленко, Н.С. Коваль, Л.П. Кочина, В.О. Мартиненко, К.С. Прищепа, О.Я. Савченко, О.Н. Хорошковська та ін.).

Методи дослідження: теоретичні: аналіз та узагальнення наукових положень з філософії, психології, педагогіки, науково-методичної літератури, теоретичне прогнозування, моделювання змісту, організаційних форм і методів навчання; узагальнення отриманих результатів дослідження з метою обґрунтування сутності досліджуваної проблеми та визначення дидактичних умов організації навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників у навчально-виховному процесі початкової школи; емпіричні: педагогічне спостереження, діагностичні (усне та письмове опитування, бесіди, анкетування, тестування, інтерв'ювання); праксиметричні (аналіз педагогічного досвіду та результатів діяльності), за допомогою яких упорядковано та систематизовано дослідницькі матеріали; прогностичні (метод експертних оцінок, моделювання педагогічних ситуацій, прийомів і форм методичного характеру), які дали змогу вивчити проблему та здійснити педагогічний експеримент; констатувальний і формувальний експеримент дали можливість перевірити ефективність дидактичних умов особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників; статистичні - для забезпечення вірогідності та надійності кількісного та якісного аналізу результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження: загальноосвітні навчальні заклади: Скандинавська та Слов'янська гімназії, гімназії №153 ім. О.С. Пушкіна, №107 "Введенська", спеціалізована школа І-ІІІ ст. №115, приватна спеціалізована школа I-IIІ ст. "Тріумф", спеціалізована школа І-ІІІ ст. №187 (м. Київ), гімназія №32 (м. Полтава); Новопетрівська загальноосвітня школа I-II ст. №3 Вишгородського району Київської області, гімназія №9 ім. Онуфрія Луценка (м. Черкаси). У педагогічному експерименті брали участь 483 першокласники і 27 учителів початкових класів.

На першому етапі (2000-2002 рр.) - теоретико-діагностувальному - проаналізовано філософську, педагогічну, психологічну та методичну літературу з проблеми дослідження; розроблено його методологічну частину, визначено основні способи врахування суб'єктного досвіду учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності, структуру наукової роботи, окреслено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; вивчено й проаналізовано навчальні заняття вчителів; проведено анкетування та інтерв'ювання.

На другому етапі (2002-2004 рр.) - констатувальному - розроблено й науково обґрунтовано дидактичні умови організації навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів; проведено констатувальний експеримент; розроблено технологію особистісно орієнтованого уроку відповідно до вікових особливостей дітей. Результати педагогічного експерименту було використано для розроблення експериментальної методики дослідження.

На третьому етапі (2004-2006 рр.) - формувальному - здійснено експериментальну роботу щодо організації особистісно орієнтованого навчального процесу учнів першого класу; під час формувального експерименту проведено перевірку дидактичних умов, що забезпечують ефективну особистісно орієнтовану навчально-пізнавальну діяльність першокласників; уточнено й узагальнено досліджувані результати шляхом використання методів математичної статистики; апробовано технологію особистісно орієнтованого уроку в першому класі.

На четвертому етапі (2006-2009 рр.) - підсумково-коригувальному - узагальнено й систематизовано результати теоретико-експериментальної роботи, підведено підсумки; узагальнено дані експерименту, сформульовано висновки дослідження; підготовлено методичні рекомендації для вчителів початкових класів з означеної проблеми; впорядковано бібліографічний додаток; визначено перспективи подальшого вивчення досліджуваної проблеми.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше обґрунтовано дидактичні умови організації навчально-пізнавальної діяльності першокласників (вивчення та врахування вікових та індивідуальних особливостей шестирічних учнів, здійснення діагностичного супроводу їхньої навчально-пізнавальної діяльності, створення у класі та школі особистісно орієнтованого навчально-розвивального виховного середовища, організація суб'єкт-суб'єктної навчальної взаємодії з використанням фронтальних, групових та індивідуальних форм навчання); здійснено науковий аналіз досліджуваної проблеми, уточнено суть і зміст поняття "особистісно орієнтована навчально-пізнавальна діяльність шестирічних першокласників"; удосконалено організацію навчально-виховного процесу початкової школи, розроблено технологію проведення особистісно орієнтованого уроку в першому класі. Подальшого розвитку набуло вдосконалення методів і організаційних форм навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників.

Практичне значення дослідження полягає в розробленні та впровадженні у навчально-виховний процес початкової школи методичних рекомендацій „Дидактичні особливості особистісно орієнтованого уроку в 1 класі” з метою організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності учнів шести років. Матеріали дисертаційного дослідження можуть використовувати вчителі початкової школи, а також викладачі та студенти вищих навчальних педагогічних закладів I-IV рівнів акредитації у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося у навчально-виховному процесі Скандинавської (довідка №165 від 04.09.2009 р.), Слов'янської (довідка №151 від 14.09.2009 р.), №107 "Введенської" (довідка №131 від 19.10.2009 р.) гімназій, приватної спеціалізованої школи І-ІІІ ст. "Тріумф" (довідка №153/1 від 16.09.2009 р.), спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №187 (довідка №219 від 29.10.2009 р.) (м. Київ), гімназії №9 ім. Онуфрія Луценка (м. Черкаси) (довідка №327 від 04.12.2009 р.), Новопетрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. №3 (довідка №124 від 08.12.2009 р.), загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №15 (м. Біла Церква Київської області) (довідка №154 від 09.11.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження було представлено в доповідях на наукових конференціях різного рівня, зокрема на:

міжнародних: "Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти" (Київ, 2004), "Акмеологія - наука ХХІ століття" (Київ, 2005), "Finland in PISA Studies - Supporting Learning and Welfare in Basic Education" (участь Фінляндії в незалежному тестуванні PISA - навчальна підтримка та комп'ютерні технології в базовому навчанні (Гельсінкі, 2005), "Акмеологія - наука ХХІ століття: розвиток професіоналізму" (Київ, 2008), "1020-річчя історії шкільної освіти в Україні: традиції, сучасність та перспективи" (Київ, 2009);

всеукраїнських: "Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки" (Київ, 2003), "Національна освіта: провідні тенденції та перспективи" (Київ, 2003), "Василь Сухомлинський - педагог, творець" (Київ, 2004), "Сучасні технології навчання в початковій освіті" (Київ, 2006), "Професійна підготовка вчителів в умовах упровадження кредитно-модульної системи" (Київ, 2007), "Актуальні проблеми формування здорового способу життя учнівської та студентської молоді" (Ніжин, 2007), "Роль педагогічної етики у професійній підготовці сучасного вчителя" (Київ, 2008), "Моніторинг якості освіти: теорія та практика" (Київ, 2009), "Професійна адаптація молодого вчителя в умовах змін ціннісної парадигми суспільства" (Київ, 2010).

Основні положення і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, конференціях, семінарах і педагогічних нарадах керівників загальноосвітніх навчальних закладів (2003-2009).

Особистий внесок здобувача у працях, виконаних у співавторстві (С.М. Мартиненко), полягає у розкритті проблем змісту і форм особистісно орієнтованої освіти в початковій школі; розробленні орієнтовної моделі загальноосвітнього навчального закладу; порівняльно-історичному аналізі концепцій особистісно орієнтованого навчання і виховання учнів молодшого шкільного віку; технології проведення уроку.

Публікації. Основні результати за темою дослідження висвітлено в 21 праці автора, серед яких 19 одноосібних; 8 статей (7 одноосібних) надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 13 статей - у збірниках матеріалів конференцій, педагогічних читань.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 379 найменувань, з яких 9 іноземною мовою, 16 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 185 сторінках. Робота містить 12 таблиць і 16 рисунків, які займають 6 сторінок. Додатки складають 47 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічну й теоретичну основу, охарактеризовано методи, експериментальну базу й етапи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про впровадження й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні основи особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності учнів" здійснено аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з проблем особистісно орієнтованої освіти, теоретичних джерел її розвитку в контексті історико-педагогічної думки, розкрито категорійний апарат дослідження, визначено суть, зміст і особливості навчально-пізнавальної діяльності учнів першого класу.

Проведені теоретичні дослідження засвідчили, що впродовж розвитку педагогічної думки накопичено значний досвід щодо обґрунтування сутності та змісту особистісно орієнтованої освіти. Аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження (Ш.О. Амонашвілі, І.Д. Бех, С.І. Подмазін, О.Я. Савченко, В.В. Сєріков, В.О. Сухомлинський, І.С. Якиманська та ін.) дав змогу констатувати, що в освіті склалися гуманістичні традиції навчання і виховання школярів, а організація особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів є однією з актуальних проблем педагогічної науки. Це пов'язано з необхідністю побудови навчально-виховного процесу на гуманістичних засадах, урахування індивідуальних особливостей, здібностей і потреб кожної особистості.

Проблема організації навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників є пріоритетною в початковій школі, що має системоутворювальний характер, виконує провідні функції, враховує вікові та індивідуальні особливості шестирічного першокласника, встановлює суб'єкт-суб'єктну навчальну взаємодію, спрямовану на здійснення особистісно орієнтованого підходу. Аналіз джерел (Н.М. Бібік, В.І. Бондар, М.С. Вашуленко, С.Л. Коробко, Л.П. Кочина, О.Я. Савченко, Н.Ф. Скрипченко та ін.) дав змогу уточнити базові (діяльність, навчальну діяльність) та похідні (навчально-пізнавальну діяльність, особистісно орієнтовану навчально-пізнавальну діяльність) поняття дослідження. З'ясовано, що поступова трансформація поняття "особистісно орієнтована навчально-пізнавальна діяльність" пов'язана з різними поглядами вчених щодо тлумачення цього складного утворення, яке включає феномен особистості з її соціально-психологічною сутністю, властивостями й орієнтацією на соціокультурне і навчально-розвивальне виховне середовище.

Суть поняття "особистісно орієнтована навчально-пізнавальна діяльність шестирічних першокласників" нами визначено як складне психолого-педагогічне утворення, провідний компонент цілісного навчального процесу, що має взаємопов'язані структурні елементи: цілеспрямовану, систематично організовану взаємодію учня з навколишнім середовищем, результатом якої є оволодіння ним на репродуктивному або творчому рівнях теоретичними знаннями і вміннями, навчально-розвивальною виховною діяльністю.

Узагальнення наукових підходів до визначення дидактичних умов організації навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників засвідчило, що навчальна суб'єкт-суб'єктна взаємодія, зміст, методи, прийоми і форми організації навчально-пізнавальної діяльності є основними в її оволодінні. Особистісно орієнтований підхід, як теоретична основа організації навчально-пізнавальної діяльності, забезпечує для кожної дитини, незалежно від рівня її розвитку і можливостей, сприятливі умови для саморозвитку й самовдосконалення.

З'ясовано особливості організації навчально-пізнавальної діяльності учнів першого класу, які полягають у її спрямованості на адаптацію дитини до навчання в школі, набуття нею статусу першокласника. Доведено, що в цей період відбувається формування пізнавальних процесів (сприйняття, уваги, мислення, пам'яті, уяви), розвиток інтелектуальних здібностей, поглиблюються розумові дії, активізуються адаптивні механізми усієї психофізичної сфери дитини. Провідну роль у процесі навчально-пізнавальної діяльності відіграє гра, яка набуває навчального й розвивального характеру. У цей період у першокласника з'являється новий вид діяльності - учіння.

Специфіка навчально-пізнавальної діяльності учнів шестирічного віку полягає в тому, що навчання здійснюється спільно з учителем. Для її розширення вчитель має додержувати принципів наступності й послідовності в організації та змісті навчання, здійснювати особистісно орієнтований підхід до кожної дитини.

У другому розділі "Характеристика дидактичних умов організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності першокласників" на основі аналізу наукових досліджень визначено й обґрунтовано суть і зміст поняття "дидактичні умови організації навчально-пізнавальної діяльності учнів", охарактеризовано достатність їх сукупності для ефективної організації навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників.

Під поняттям "дидактичні умови організації навчально-пізнавальної діяльності учнів" ми розуміємо такі чинники, за яких у тісній взаємодії вчителя й учнів реалізуються складові педагогічної діяльності, зумовлені компонентами навчально-виховного процесу. До дидактичних умов належать: вивчення і врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, створення в класі та школі особистісно орієнтованого навчально-розвивального виховного середовища, організація суб'єкт-суб'єктної навчальної взаємодії, взаємозв'язок фронтальних, групових та індивідуальних форм навчання.

Навчання, виховання і розвиток першокласників розглянуто як важливу ланку початкової освіти, що посідає вагоме місце у подальшому житті та навчанні дитини. Окреслено значні потенційні можливості всебічного розвитку особистості у віці шести років, що є сензитивним періодом дитинства. Особистісна орієнтація навчально-пізнавальної діяльності учнів цього віку є основою для розвитку їхніх потреб, оскільки будується на педагогічній діагностиці індивідуальних здібностей учнів, урахуванні їхнього суб'єктивного досвіду, створює сприятливу соціально-психологічну атмосферу в класі з метою формування позитивної "Я-концепції" особистості дитини.

Зазначено, що врахування індивідуальних і вікових особливостей шестирічного першокласника, його психолого-педагогічної готовності до навчання в школі є однією з важливих умов реалізації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності. Визначаючи рівень фізіологічної, особистісної, мотиваційної, емоційно-вольової, розумової готовності першокласника, учитель збирає інформацію про його загальний розвиток, індивідуальні особливості, що зумовлюють успішність шестирічного учня на початковому етапі навчання. Це сприяє створенню особистісно орієнтованого навчально-розвивального виховного середовища, дає змогу визначати оптимальні зміст, форми і технології навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Доведено, що науково обґрунтована й педагогічно ефективна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів шести років на засадах особистісно орієнтованого підходу передбачає створення такого навчально-розвивального і виховного середовища, яке є багатофункціональним і виявляється у взаємодії різних чинників з метою ефективного досягнення цілей навчання, виховання і розвитку учнів без шкоди для їхнього здоров'я, емоційного благополуччя, створенні таких умов, за яких кожна дитина відчуває позитивний стиль і динамізм шкільного життя. Водночас відбувається індивідуальний розвиток особистості, формується позитивна "Я-концепція", суб'єктний досвід дітей, розвиваються їхні здібності, інтереси та потреби.

Визначено складові навчально-розвивального виховного середовища, до яких належать санітарно-гігієнічні та психодидактичні умови, сприятливий психологічний мікроклімат; емоційність навчання; нетрадиційні форми ігрової та навчальної діяльності; педагогічна діагностика і моніторинг, спрямовані на забезпечення варіативності умов перебування дитини в школі і водночас створення передумов для оволодіння нею елементарними загальнонавчальними вміннями і навичками. В особистісно орієнтованому навчальному середовищі переважає доброзичлива атмосфера, здійснюється суб'єкт-суб'єктна взаємодія з застосуванням відповідних форм і педагогічних технологій.

Встановлено суть поняття "навчально-пізнавальна діяльність шестирічних першокласників" як цілісної дидактичної системи, спрямованої на організацію й засвоєння знань, формування вмінь і навичок, створення сприятливих умов із урахуванням потреб дітей з різними особистісними можливостями, побудованої на закономірностях і принципах навчання, що враховують вікові й індивідуальні особливості розвитку кожного учня. На рисунку 1 подано структуру особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників як багатокомпонентного утворення, що передбачає формування особистості учня шестирічного віку як об'єкта й суб'єкта навчання, зміст, методи, засоби, освітні технології, організаційні форми навчання й результат.

Визначальним чинником реалізації мети початкової освіти й основою формування пізнавальної діяльності учнів є зміст і методики навчання, що полягають у сукупності знань, умінь і навичок, орієнтованих на засвоєння загальнолюдських цінностей, досвіду соціального життя, врахування особистісних якостей. Системоутворювальними поняттями особистісно орієнтованого навчання є мета і завдання, особливості викладання й учіння, результат, метою якого є всебічний розвиток учня з урахуванням його життєвих цінностей, потреб, реальних індивідуальних можливостей, визначення динаміки розвитку.

З'ясовано, що зміст, форми і технології особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності підпорядковані провідній освітній меті - індивідуальному зростанню учня, розкриттю його здібностей і потенційних можливостей на засадах особистісно орієнтованого підходу, відповідно до якого навчально-розвивальний виховний процес будується як пізнавальний.

У третьому розділі "Експериментальна перевірка ефективності дидактичних умов організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників" проаналізовано досліджувану проблему в практиці роботи початкової школи, подано аналіз результатів формувального експерименту.

Педагогічний експеримент відбувався з додержанням неперервності та послідовності реалізації дидактичних умов особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних учнів. Дані констатувального експерименту дали змогу стверджувати, що в практиці початкової школи недостатньо використовуються особистісно орієнтовані методи, прийоми, засоби, технології і форми навчання, мало уваги приділяється груповій та індивідуальній формам роботи. Аналіз результатів експериментального дослідження засвідчив, що більшість (62,5%) учителів початкової школи недостатньо володіють методикою особистісно орієнтованого навчання, 73,4% учителів фактично її не застосовують. Це підтверджує необхідність упровадження у навчально-виховний процес початкової школи дидактичних умов особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності.

З метою порівняння традиційної й експериментальної методик організації навчальної діяльності молодших школярів здійснено формувальний етап експерименту. Контрольні (154 учні) та експериментальні (150 учнів) класи добирались таким чином, щоб між дітьми не існувало помітних відмінностей. Під час розроблення програми і методики формувального експерименту виходили з припущення про те, що становлення суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності може відбуватися під час її формування в особистісно орієнтованому навчально-розвивальному виховному середовищі шляхом поєднання фронтальних, групових та індивідуальних форм навчання. Експериментальна робота проводилася в перших класах Скандинавської гімназії та спеціалізованої школи І-ІІІ ст."Тріумф" (м. Київ).

Організація формувального експерименту полягала в розробленні та впровадженні дидактичних умов організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності: вивчення і врахування вікових та індивідуальних особливостей шестирічних першокласників; створення у класі та школі особистісно орієнтованого навчально-розвивального виховного середовища; взаємозв'язок фронтальних, групових та індивідуальних форм навчання. Такий підхід до організації експериментальної роботи передбачав урахування індивідуальних особливостей учнів шестирічного віку, давав змогу підтримувати єдиний темп навчальної діяльності. В основу експериментальної роботи було покладено особистісно орієнтований підхід, який реалізувався шляхом вибору завдань; суб'єктний підхід, що поляє у створенні для кожного школяра суб'єктної позиції; інтерактивний підхід, за якого вчитель та учні перебували на позиціях рівноправного партнерства.

Діагностичне дослідження мотивації учіння першокласників показало, що досвід шкільного навчання впродовж першого семестру допоміг виявити у дітей позитивне ставлення до навчання, школи, а відповідно, досить об'єктивно проаналізувати мотивацію, своєї навчальної діяльності, що значно збагатилася новими чинниками, передусім пізнавальними мотивами. Вивчення динаміки розвитку психічних процесів дало змогу виявити перевагу системи особистісно орієнтованого навчання порівняно з традиційним навчанням (особливо помітними були усталеність позитивної мотивації на навчання, розвиток логічної пам'яті, сформованість внутрішнього плану дій).

Учні шестирічного віку відрізняються за рівнем готовності до навчання, тому для створення особистісно орієнтованого навчально-розвивального виховного середовища використано дані їхнього психологічного обстеження. Диференційований підхід здійснювали, додержуючи принципів, які стали вирішальними під час складання завдань для різних груп учнів: адекватності складності завдань можливостям учнів; зміни швидкості зростання складності завдання; включення для кожної групи нестандартних завдань; подача інструктивного матеріалу, зміст та обсяг якого визначалися відповідно до особливостей шестирічних дітей. Використовуючи зазначені принципи, було складено серію завдань для різних груп учнів за програмою навчання грамоти у першому класі з тим, щоб їхня складність відповідала можливостям учнів і виявлялася в різниці обсягу навчального матеріалу. Показники сформованості загальнонавчальних навичок в експериментальних класах виявилися значно вищими за аналогічні результати в контрольних.

Аналіз успішності засвідчив, що збільшилася кількість учнів, які мають високий рівень навчальних досягнень: у 2005-2006 н.р. - 183 учні; у 2006-2007 н.р. - 190 учнів; у 2007-2008 н.р. - 201 учень; у 2008-2009 н.р. - 210 учнів. Збільшився також відсоток якості навчальних досягнень учнів: у 2006-2007 н.р. - 60,3%, у 2007-2008 н.р. - 66,6%, у 2008-2009 н.р. - 69,9%. Таким чином, за період експериментальної роботи якість навчальних досягнень зросла на 9,6%, що є свідченням розвивального ефекту.

Під час організації експериментального дослідження велика увага приділялася педагогічній підтримці учнів, спрямованій не лише на подолання труднощів під час розв'язання завдань, а й на стимулювання навчальної роботи, заохочування їх до самостійності, розвитку вмінь спілкування з однокласниками, адекватного оцінювання своєї роботи і роботи товаришів, формування загальнокомунікативних і навчальних умінь. Аналіз одержаних результатів показав дієвість особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних учнів, що передбачає реалізацію виокремлених дидактичних умов. Показники сформованості загальнонавчальних умінь і навичок (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольно-оцінювальних), розвиток пізнавальних інтересів в учнів експериментальних класів значно вищі за аналогічні результати в контрольних класах

Результати показують незначну динаміку розвитку пізнавальних інтересів учнів контрольних класів в умовах традиційного навчання. Натомість виявлено істотні позитивні зміни у розвитку пізнавального інтересу учнів експериментальних класів.

Подальші дослідження із застосуванням дидактичних умов організації навчально-пізнавальної особистісно орієнтованої діяльності шестирічних першокласників дали змогу встановити вищий рівень мотивації учіння у дітей шести років. Цим пояснюються високі показники в класах, учні яких навчалися в особистісно орієнтованому навчально-виховному середовищі. Одержані результати свідчать, що для першокласників в експериментальних класах створення особистісно орієнтованого середовища стало основною дидактичною умовою підвищення рівня їх адаптації до навчання в школі.

Доведено, що експериментальна апробація розробленої методики особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності учнів шести років є ефективною за дотримання таких умов: забезпечення цілеспрямованої, вмотивованої навчально-пізнавальної діяльності із застосуванням особистісно орієнтованих форм, методів і прийомів; відповідність прийомів навчально-пізнавальної діяльності індивідуальним особливостям учнів; доцільність створення особистісно орієнтованого навчально-розвивального виховного середовища, у якому панує сприятливий психологічний мікроклімат, підтвердженням чого є результати, отримані під час визначення самопочуття і рівня шкільної тривожності першокласників.

Отже, проведена експериментальна перевірка засвідчила ефективність визначених дидактичних умов організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників. Загальні результати проведеного експерименту підтверджують сформульовану гіпотезу дослідження і є підґрунтям для організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності в початковій школі.

За результатами проведеного дослідження можна сформулювати такі висновки.

1. Аналіз стану досліджуваної проблеми засвідчив, що у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній науці існують різні підходи до вивчення суті та змісту особистісно орієнтованої освіти. В освітній системі історично склалися гуманістичні традиції навчання і виховання учнів. Ґрунтовне вивчення наукових джерел підтвердило, що попередники досліджували проблему навчально-пізнавальної діяльності учнів, однак такий її аспект, як дидактичні умови особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників, вивчено недостатньо.

Встановлено, що в основу особистісно орієнтованої освіти покладено сукупність вихідних теоретичних положень про особистість і засоби її формування, що сприяють її цілісному розумінню, вивченню та розвитку з урахуванням індивідуальних особливостей, потенційних можливостей, потреб і стилів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Сферою застосування особистісно орієнтованої освіти є навчально-виховний процес початкової школи.

2. Визначено суть і зміст поняття "навчально-пізнавальна діяльність шестирічних першокласників", яке ми подаємо як цілісну дидактичну систему, спрямовану на засвоєння знань, формування вмінь і навичок, створення сприятливих умов для їх засвоєння, застосування особистісно орієнтованого підходу як елемента навчально-виховного процесу, що становить систематично організовану взаємодію учня з навколишнім середовищем, результатом якої є оволодіння ним на репродуктивному або творчому рівнях основами наук та способами діяльності. Відповідно до цього система побудована на закономірностях і принципах навчання, що враховують індивідуальні, вікові та психологічні особливості розвитку учня. Системоутворювальними поняттями особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності є мета і завдання, особливості викладання й учіння, результатом яких є всебічний розвиток шестирічного учня з урахуванням його життєвих цінностей, потреб, реальних індивідуальних можливостей, а також визначення динаміки розвитку дитини, порівняно з особистісними досягненнями.

Виокремлено функції особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних учнів, серед яких провідними є формувальна і розвивальна. Основними етапом оволодіння нею є суб'єкт-суб'єктна навчальна взаємодія на рівні змісту і форм організації навчально-пізнавальної діяльності.

3. З'ясовано особливості навчально-пізнавальної діяльності учнів шести років, які полягають у спрямованості на адаптацію дитини до школи, здобуття нею знань, формування вмінь і навичок, задля її всебічного розвитку, набуття нею статусу першокласника. У цей період відбуваються становлення пізнавальних процесів, розвиток інтелектуальних здібностей, поглиблюються мисленнєві дії, активізуються адаптивні механізми всієї психофізичної сфери першокласника. Провідну роль у процесі навчально-пізнавальної діяльності відіграє гра, яка набуває навчального та розвивального характеру, в першокласника з'являється новий вид діяльності - учіння.

Виявлено значні потенційні можливості всебічного розвитку учнів першого класу. Особистісну орієнтацію навчально-пізнавальної діяльності визначено основою для розвитку їхніх потреб і побудовано на педагогічній діагностиці індивідуальних здібностей і нахилів учнів, урахуванні їх суб'єктивного досвіду.

4. Розроблено й обґрунтовано дидактичні умови організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних першокласників, за яких у суб'єкт-суб'єктній навчальній взаємодії здійснюються вивчення і врахування індивідуальних особливостей шестирічних учнів, в класі та школі створюється особистісно орієнтоване навчально-розвивальне виховне середовище із застосуванням взаємопов'язаних фронтальних, групових та індивідуальних форм навчання.

Зазначено, що вивчення і врахування вікових та індивідуальних особливостей шестирічних учнів, їхньої готовності до навчання в школі є умовою організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності. Визначаючи рівень фізіологічної, особистісної, мотиваційної, емоційно-вольової, розумової готовності, взаємодії, формуються знання про загальний розвиток майбутнього школяра, накопичується інформація про особливості, що зумовлюють його успішність на початковому етапі навчання, створюється особистісно орієнтоване навчально-розвивальне виховне середовище, яке дає можливість окреслити оптимальні зміст і технології навчально-пізнавальної діяльності.

Доведено, що науково спланована і методично організована навчально-пізнавальна діяльність учнів шести років на засадах індивідуального підходу створює таке особистісно орієнтоване навчально-розвивальне виховне середовище, у якому відбувається індивідуальний розвиток учня як творчої особистості, формується його позитивна "Я-концепція", враховуються його індивідуальні особливості, суб'єктний досвід, можливості, розвиваються здібності, інтереси та потреби. Структура навчально-виховного середовища передбачає санітарно-гігієнічні та психодидактичні умови: сприятливий мікроклімат; емоційність навчання; нетрадиційні форми навчальної та ігрової діяльності; педагогічна діагностика і моніторинг, спрямовані на вивчення та врахування індивідуальних особливостей шестирічних першокласників.

Розроблено й апробовано технологію проведення особистісно орієнтованого уроку в першому класі. Встановлено, що зміст і форми особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності підпорядковані провідній освітній меті - індивідуальному зростанню учня, розкриттю його здібностей і потенційних можливостей, відповідно до чого навчальний процес будується як пізнавальний.

5. Експериментальною перевіркою доведено ефективність застосування дидактичних умов організації особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності учнів шести років, а також підтверджено необхідність забезпечення цілеспрямованої, вмотивованої навчально-пізнавальної діяльності на основі особистісно орієнтованих форм і методів; відповідність прийомів навчально-пізнавальної діяльності індивідуальним особливостям учнів; доцільність організації особистісно орієнтованого навчально-розвивального виховного середовища, у якому створюється сприятливий психологічний мікроклімат, підтвердженням чого є результати, здобуті під час визначення самопочуття і рівня шкільної тривожності першокласників.

Вивчення динаміки розвитку психічних процесів уможливило виявити перевагу системи особистісно орієнтованого навчання порівняно з традиційним (особливо помітними були зміни під час дослідження розвитку логічної пам'яті, сформованості внутрішнього плану дій). Показники сформованості загальнонавчальних умінь і навичок в експериментальних класах значно вищі за аналогічні результати в контрольних класах. Проведені дослідження із застосуванням комплексу дидактичних умов дали змогу визначити у шестирічних дітей вищий рівень мотивації учіння. Цим можна пояснити також високі показники в учнів, які навчалися в особистісно орієнтованому навчально-виховному середовищі, що стало основною умовою підвищення рівня їх адаптації до школи.

Аналіз одержаних результатів дав змогу дійти висновку про ефективність і дієвість особистісно орієнтованої навчально-пізнавальної діяльності шестирічних учнів, яка передбачає реалізацію визначених дидактичних умов під час розроблення методичного забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі.

Дисертаційна робота не вичерпує всіх аспектів проблеми, а підтверджує необхідність подальших наукових досліджень із підготовки майбутніх учителів початкових класів до впровадження особистісно орієнтованих технологій у навчально-виховний процес початкової школи, а також необхідність створення особистісно орієнтованого навчально-розвивального виховного середовища, що сприятиме не лише поліпшенню міжособистісних стосунків і психологічного мікроклімату в класі, а й підвищенню соціальних мотивів навчальної діяльності, рівня особистісних досягнень учнів першого класу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Пушкарьова Т. Е. Сучасна модель загальноосвітнього навчального закладу в умовах особистісно орієнтованої освіти / Тетяна Пушкарьова, Світлана Мартиненко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. праць. ? № 18. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2001. - С. 152-154 (проблема змісту і форм особистісно орієнтованої освіти, орієнтовна модель ЗНЗ).

Пушкарьова Т. Е. Взаємодія вчителя початкових класів з учнями в умовах особистісно орієнтованого навчання / Тетяна Пушкарьова // Почат. шк. ? 2002. ? № 6. - С. 47- 49.

Пушкарьова Т. Е. Технологія проведення особистісно орієнтованого уроку в початкових класах / Тетяна Пушкарьова // Почат. шк. ? 2003.? № 4. ? С. 7-9.

Пушкарьова Т. Е. Особистісно орієнтована позиція вчителя початкових класів як пріоритетна умова взаємодії з учнями / Тетяна Пушкарьова // Теорія і практика навчання та виховання: Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. - Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання: зб. наук. праць. - Вип. 3. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - С. 168-174.

Пушкарьова Т. Е. Особливості мотиваційної готовності учнів 6-7 років до навчання / Тетяна Пушкарьова // Педагогічна освіта: теорія і практика: зб. наук. праць. ? № 7. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2007. - С. 152-158.

Пушкарьова Т. Е. Особливості педагогічної адаптації дітей 6-7 років до навчання в школі / Тетяна Пушкарьова // Почат. шк. ? 2007. ? № 2. ? С. 42-44.

Пушкарьова Т. Е. Педагогічні умови формування особистісно орієнтованого навчального середовища у 1 класі / Тетяна Пушкарьова // Почат. шк. ? 2008. ? № 6. ? С. 47-49.

Пушкарьова Т. Е. Етичні засади особистісно орієнтованого підходу до навчання учнів 6?7 років / Тетяна Пушкарьова // Педагогічна освіта: зб. наук. праць. ? № 9. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2008. - С. 46-49.

Пушкарьова Т. Е. Історико-порівняльний аналіз концепцій і моделей виховання особистості / Тетяна Пушкарьова, Світлана Мартиненко // Наукові записки КУТЕП: щорічник. - Вип. 3. - К. : Знання України, 2003. - С. 211-217 (особистісно орієнтоване виховання і навчання учня молодшого шкільного віку).

Пушкарьова Т. Е. Аналіз моделей особистісно орієнтованої взаємодії / Тетяна Пушкарьова // Управління школою: науково-методичний журнал, 2003. - № 12 (24). - С. 7-9.

Пушкарьова Т. Е. Особистісно орієнтований підхід до учнів молодшого шкільного віку як основа педагогіки гуманізму / Тетяна Пушкарьова // Василь Сухомлинський - педагог, творець: ( матеріали науково-практичної конференції до 85-річчя від дня народження В. Сухомлинського). - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2004. ? С. 89-95.

Пушкарьова Т. Е. Особистість учителя в творчій спадщині Б.Грінченка / Тетяна Пушкарьова // Національна освіта: провідні тенденції та перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2004. ? С. 24-25.

Пушкарьова Т. Е. Особистісно орієнтований підхід як засіб формування навчально-пізнавальної діяльності першокласників / Тетяна Пушкарьова // Особливості дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2004.? С. 95-96.

Пушкарьова Т. Е. Загальні підходи до розкриття технології особистісно орієнтованого навчання / Тетяна Пушкарьова // Сучасні технології навчання в початковій освіті: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 13?14 квітня 2006 р. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2006. ? С. 121-123.

Пушкарьова Т. Е. Скандинавська гімназія: інноваційний заклад столичної освіти / Тетяна Пушкарьова // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - К. : Вид-во "Плеяди", 2006. - № 9. - 94 с.