Диференціація фізичної підготовки учнів військового ліцею на основі соматотипів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

наук з фізичного виховання і спорту

Диференціація фізичної підготовки учнів військового ліцею на основі соматотипів

24.00.02 -- Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Скавронський Олександр Павлович

Івано-Франківськ -- 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

Єдинак Геннадій Анатолійович,

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Шиян Богдан Михайлович,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання;

кандидат педагогічних наук, професор

Бородін Юрій Андрійович,

Національний технічний університет України «КПІ», професор кафедри теорії і методики фізичного виховання.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Одним з найважливіших завдань фізичного виховання в системі середньої освіти є забезпечення належного рівня фізичного стану учнів. Проте його сьогоднішній рівень здебільшого низький або нижчий від середнього (Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту, 2004). Успішне вирішення цього завдання можливе за умови вдосконалення наявних та розроблення нових технологій і методик фізичної підготовки учнів, а особливо тих, які навчаються у ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою -- ЛПВФП (Г.Д. Темко, 1997; В.М. Мисів, 2006).

Необхідність удосконалення змісту фізичної підготовки учнів ЛПВФП зумовлена комплексом причин, основними з яких є: суспільні вимоги до високого рівня фізичної підготовленості хлопців як передумови ефективного виконання обов'язків майбутнього воїна та фахівця в обраній галузі трудової діяльності (П.А. Виноградов, 1990; Ю.К. Лосєв, 1994; Державні тести і нормативни оцінки фізичної підготовленості населення України, 1995; В.Н. Ігнаткін, 1995); залежність рівня фізичного здоров'я від фізичної підготовленості індивіда (Г.Л. Апанасенко, 2000; Т.Ю. Круцевич, 2000; Б.М. Шиян, 2001; В.А. Вишневський, 2002); необхідність високого рівня останньої в зв'язку з вимогами до абітурієнтів вищих військових навчальних закладів -- ВВНЗ (Г.Д. Темко, 1997; С.Л. Тамов, 1998; О.М. Мозолєв, 1998-2004; Наказ Міністра оборони, 2007; Ю.А. Бородін, 2009).

Перспективним напрямом розв'язання означеної проблеми є врахування комплексу індивідуальних особливостей кожного учня (І.Д. Бех, 1998; С.Н. Блінков, 2000; Л.В. Волков, 2001; І.Д. Глазирін, 2003; В.Г. Ареф'єв, 2007), а одним з високоефективних критеріїв при реалізації цього -- диференціація засобів і методів фізичного виховання на основі соматичного типу конституції (Р.М. Енока, 1999; Б.О. Нікітюк, 2000; Г.А. Єдинак, 2001; A. Gibbons, 2005). Останнє актуалізується положенням чинної програми фізичного виховання в ЛПВФП (Програма фізичного виховання, 2004), яка розглядає цей критерій як один з найефективніших у диференціації засобів і методів під час реалізації його змісту.

Водночас дані наукової літератури засвідчують відсутність досліджень у зазначеному напрямі та наявність лише поодиноких робіт (Г.А. Єдинак, 1992; Д.А. Фільченков, 1994; М.В. Зубаль, 2008), спрямованих на вивчення зумовлених соматотипами учнів масових загальноосвітніх навчальних закладів особливостей зміни їхньої фізичної підготовленості у період 15-17 років. Результати цих робіт лише частково сприяють розв'язанню досліджуваної проблеми, оскільки властива фізичному вихованню в ЛПВФП більша кількість уроків у навчальному році, обов'язковий характер деяких інших його форм занять порівняно з масовою школою, зумовлюють неоднакові результати вияву, динаміки, структури зміни, взаємозв'язків між приростом показників фізичної підготовленості учнів (В.М. Платонов, 1988; В.А. Романенко, 1999; В.К. Бальсевич, 2000; В.Й. Лях, 2000). Урахування викладеного і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертацію виконано згідно Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 3.1.1 «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів та студентів» (номер державної реєстрації 0107U000771). Роль автора полягала в обґрунтуванні організаційно-методичних положень формування диференційованого змісту фізичної підготовки учнів військового ліцею з різними соматотипами та педагогічних умов його ефективної реалізації на практиці. Автором накопичено дані про особливості вияву та зміни показників фізичного стану, взаємозв'язків між зміною фізичного здоров'я і показниками фізичної підготовленості та останніх між собою під впливом чинного змісту фізичного виховання на етапах навчання хлопців 15-17 років різних соматотипів у військовому ліцеї. Розроблено зміст фізичної підготовки, що передбачає комплексне вирішення завдань фізичного виховання, враховуючи вияв показників фізичного стану ліцеїстів різних соматотипів.

Мета дослідження -- розробити зміст фізичної підготовки учнів військового ліцею з різними соматотипами та експериментально перевірити його ефективність у вирішенні завдань фізичного виховання.

Відповідно до мети вирішували такі завдання:

1. Теоретично обґрунтувати підходи до ефективної диференціації змісту фізичної підготовки учнів військових ліцеїв.

2. Вивчити особливості вияву та зміни показників фізичного стану, структури і взаємозв'язків зміни його складників на етапах навчання хлопців різних соматотипів у військовому ліцеї.

3. Розробити організаційно-методичні положення диференціації фізичної підготовки ліцеїстів у процесі їх фізичного виховання.

4. Визначити педагогічні умови ефективної реалізації змісту фізичної підготовки ліцеїстів різних соматотипів на етапах навчання.

Об'єкт дослідження -- фізичне виховання учнів військового ліцею.

Предмет дослідження -- зміст фізичної підготовки ліцеїстів різних соматотипів.

Методи дослідження: загальнонаукові -- аналіз, порівняння й узагальнення даних літературних джерел; медико-біологічні -- соматометрія, соматоскопія, спірометрія, пульсометрія, динамометрія, сфігмоманометрія, степергометрія; педагогічні -- спостереження, тестування, експеримент, що передбачав констатуючий і формуючий етапи (перший -- організовано лонгітюдинальним методом); математико-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уперше розроблено диференційований зміст фізичної підготовки учнів військового ліцею з різними соматотипами, особливості формування якого полягали в урахуванні визначених організаційно-методичних положень та педагогічних умов реалізації змісту на практиці, що забезпечило покращення фізичної підготовленості, працездатності, здоров'я і готовності випускників до вступу у вищі військові навчальні заклади (ВВНЗ);

- уперше тривалим експериментальним дослідженням встановлено зумовлені соматотипами хлопців особливості вияву і зміни показників їх фізичного стану на етапах навчання у військовому ліцеї, що сприяло виокремленню показників, вплив на які забезпечує покращення цього стану;

- дістали подальшого розвитку знання про організаційно-методичні положення ефективної диференціації змісту фізичної підготовки хлопців 15-17 років та педагогічні умови його реалізації на практиці: забезпечення неперервності фізичного виховання системним підходом до розподілу в тижні всіх форм занять; формування пов'язаного із змістом фізичної підготовки змісту військової підготовки ліцеїстів; урахування адаптації при формуванні серії занять з певним спрямуванням фізичних навантажень; використання вихідних показників для підвищення позитивної мотивації ліцеїстів до занять й оптимізації дозування фізичних вправ; оцінювання етапних і підсумкових досягнень як основи активної і свідомої участі ліцеїстів у вирішенні означених завдань;

- доповнено дані про особливості вияву і зміни фізичного стану, взаємозв'язків між зміною показників фізичної підготовленості хлопців 15-17 років різних соматотипів при різному обсязі занять фізичними вправами і різній спрямованості їх змісту;

- підтверджено інформацію про можливість вирішувати у комплексі різні за змістом (виховні, оздоровчі, із професійної підготовки) завдання фізичного виховання хлопців 15-17 років у процесі їх фізичної підготовки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні колективних методичних рекомендацій «Педагогічні умови індивідуалізації фізичної підготовки учнів військових ліцеїв» (2009). Матеріали та отримані результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях та під час: організації навчального процесу учнів військового ліцею; розроблення модельних показників фізичного стану хлопців 15-17 років; підготовки студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту; післядипломної освіти таких фахівців.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес ЛПВФП мм. Кам'янця-Подільського і Острога, вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців з фізичного виховання і спорту -- Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Волинського національного університету імені Лесі Українки, що підтверджено відповідними довідками.

Особистий внесок здобувача: постановка і розв'язання проблеми; організація і проведення комплексного лонгітюдинального дослідження; експериментальне обґрунтування організаційно-методичних положень диференціації змісту фізичної підготовки ліцеїстів та педагогічних умов його ефективної реалізації у процесі фізичного виховання; апробація розробленого змісту; аналіз і узагальнення отриманих даних; написання тексту дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Головні результати дослідження обговорено на міжнародних наукових конференціях -- VII конференції «Фізична культура, спорт та здоров'я» (Харків, 2005), «Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні» (Рівне, 2006), ІІІ конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2007), «Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві» (Івано-Франківськ, 2007), «Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві» (Івано-Франківськ, 2008), а також на звітних науково-практичних конференціях викладачів Харківської державної академії фізичної культури (2006-2007), Військового інженерного інституту Подільського аграрно-технічного університету (2008), факультету військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2009-2010).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 6 одноосібних наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України та одних методичних рекомендаціях і науковій статті в співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів, висновків, додатків і списку використаних літературних джерел. Текст дисертації викладено на 232 сторінках, що містять 25 таблиць, 7 рисунків, 31 додаток. Список використаної літератури нараховує 221 джерело, з яких 8 публікацій автора за темою дисертації, 20 -- іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі визначені актуальність теми, об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; обґрунтована наукова новизна, практичне значення роботи, подана інформація про апробацію її результатів.

У першому розділі «Проблеми фізичної підготовки учнів військових ліцеїв та шляхи її покращення» проаналізовано відповідні документальні матеріали та науково-методичну літературу в аспекті недоліків чинного змісту фізичного виховання у ЛПВФП, умови його реалізації та шляхи підвищення ефективності фізичної підготовки ліцеїстів з урахуванням результатів цього процесу в різних типах загальноосвітніх навчальних закладів й ефективних критеріїв його диференціації. З'ясовано, що поза увагою науковців залишилася проблема диференціації фізичної підготовки учнів ЛПВФП щодо врахування зумовлених їхніми соматотипами особливостей вияву, зміни і взаємозв'язків показників фізичного стану на різних етапах навчання. Зазначена проблема є важливою, оскільки чисельні дослідження засвідчують існування таких розбіжностей, а отже необхідність їх урахування в процесі фізичної підготовки. Крім цього у науковій літературі відсутня інформація про оптимальні параметри, кількість занять та розподіл у навчальному році фізичних вправ певної спрямованості для ліцеїстів різних соматотипів, що не сприяє успішному розв'язанню завдань фізичного виховання та належній готовності випускників до вступу у ВВНЗ.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» подано відомості про методи, використані для вирішення поставлених у дослідженні завдань, та організацію дослідження. Зокрема, під час вирішення першого завдання використовували загальнонаукові методи: аналіз, узагальнення документальних матеріалів і літературних джерел. Вирішенню другого завдання сприяло використання лонгітюдинального методу організації констатувального експерименту: у тих самих учнів двох навчальних потоків від вступу до закінчення ЛПВФП вивчали загальну фізичну працездатність (В.Л. Карпман, 1988), фізичне здоров'я (Г.Л. Апанасенко, 1992) та компоненти фізичної підготовленості: швидкісну силу (біг 20 м з ходу), бистроту (5-секундний біг на місці), абсолютну (станова динамометрія) і вибухову (стрибок у довжину з місця, метання набивного м'яча сидячи) силу, гнучкість (викрут мірної лінійки за спину, нахил уперед стоячи), координацію у циклічних локомоціях (човниковий біг 4х9 м), акробатичних рухових діях (три перекиди вперед), метаннях на дальність провідною і непровідною рукою (метання тенісного м'ячика), загальну (6-хвилинний біг), швидкісну (біг 100 м), статичну силову (вис на зігнутих руках) витривалість. Соматотип визначали за методикою Штефко-Островського, модифіковану С. С. Дарською (1975), взаємозв'язки між щорічною зміною показників фізичної підготовленості -- парним, між кожним з них та фізичним здоров'ям -- канонічним кореляційним, структуру зміни фізичної підготовленості -- факторним аналізами.

Дослідження здійснили у чотири етапи. На першому (січень-серпень 2004 р.) опрацьовували документальні матеріали та літературні джерела для виявлення: недоліків у змісті фізичного виховання ліцеїстів; шляхів підвищення ефективності їх фізичної підготовки у процесі фізичного виховання; особливостей зміни досліджуваних показників в учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів та різних соматотипів. Водночас визначили мету, завдання і методи дослідження.

На другому етапі (вересень 2004 -- серпень 2007 рр.) провели лонгітюдинальний констатувальний експеримент, спрямований на вивчення особливостей вияву і зміни показників фізичних здоров'я, працездатності, підготовленості ліцеїстів різних соматотипів на етапах навчання, структури останньої, кореляційних зв'язків між зміною її показників та між ними і зміною фізичного здоров'я. Із 196 ліцеїстів (9 астеноїдного, 99 торакального, 84 м'язового, 4 дигестивного соматотипів), які у 2004 і 2005 роках стали учнями Кам'янець-Подільського ЛПВФП, зазначені показники вивчали у 183 представників найчисельніших соматотипів. Необхідні обстеження здійснювали на початку, наприкінці першого та наприкінці другого років навчання. Отримані на цьому етапі емпіричні дані та дані теорії адаптації, індивідуального розвитку дитини шкільного віку склали основу розроблених нами організаційно-методичних положень диференціації змісту фізичної підготовки ліцеїстів на етапах навчання та педагогічних умов його ефективної реалізації на практиці.

На третьому етапі (вересень 2007 -- травень 2009 рр.) провели в два тури однорічний формуючий експеримент, спрямований на перевірку ефективності розроблених варіантів диференційованого змісту фізичної підготовки ліцеїстів різних соматотипів в останній рік навчання у ЛПВФП. В експерименті взяли участь по 40 ліцеїстів торакального та м'язового соматотипів, які увійшли до складу експериментальних груп ТЕ1, ТЕ2, МЕ1, МЕ2 («Т» -- торакальний, «М» -- м'язовий, «Е» -- експериментальна, «1», «2» -- варіанти змісту). Контрольними (ТК і МК) були групи ліцеїстів цих соматотипів, які брали участь у констатуючому експерименті. На початку і наприкінці навчального року вивчали стан фізичного здоров'я, загальної фізичної працездатності та фізичної підготовленості ліцеїстів. Наприкінці також визначили стан їхньої фізичної готовності до вступу у ВВНЗ, що зумовило вибір року навчання для проведення експерименту.

На четвертому етапі (червень 2009 -- серпень 2010 рр.) узагальнювали та апробовували отримані результати, формулювали висновки, оформляли дисертаційну роботу.

У третьому розділі «Показники фізичного стану хлопців різних соматотипів на етапах навчання у військовому ліцеї» за даними трирічного констатуючого експерименту вивчено на етапах навчання хлопців найчисельніших соматотипів у ЛПВФП: особливості вияву і зміни показників фізичного стану; взаємозв'язки між зміною його складників, а саме показників фізичної підготовленості, кожного із них та фізичного здоров'я; структуру зміни перших. Отримані дані дозволили обґрунтувати організаційно-методичні положення формування диференційованого змісту фізичної підготовки ліцеїстів на етапах навчання та педагогічні умови його реалізації на практиці. Зокрема виявлено, що найчисельнішим є торакальний і м'язовий (відповідно 50,5 і 42,9 %) соматотипи, які впродовж навчання є стабільними (Б.О. Нікітюк, 2000). З'ясувалося, що представникам різних соматотипів подобаються різні види рухової діяльності (Я.Я. Рогінський, 1972), у нашому випадку -- характерні для навчально-виховного процесу у ЛПВФП. Чинний зміст забезпечує неоднакові зміни показників фізичного стану ліцеїстів різних соматотипів упродовж навчання. Так у І рік загальна фізична працездатність ліцеїстів торакального соматотипу виявляє тенденцію до погіршення, м'язового -- до покращення, у ІІ рік -- покращення в усіх, але більше у перших, як і величина вияву показника, оскільки на початку І року вона склала відповідно 16,09±0,14 і 15,06±0,15 кгм/хв/кг, наприкінці І -- 15,81±0,15 і 15,34±0,13, а ІІ -- 16,8±0,14 і 16,05±0,12 кгм/хв/кг (р<0,05).

Фізична підготовленість ліцеїстів торакального соматотипу у І рік навчання відзначається приростом абсолютної (5,2 %), швидкісної (2,5 %) сили, вибухової сили у метаннях (8,8), бистроти (4,3), швидкісної витривалості (4,1), координації у циклічних локомоціях (3,2), а м'язового -- приростом рухливості у попереку (26,5 %), вибухової сили у метаннях (8,1), координації в акробатичних рухових діях (5,3), циклічних локомоціях (5,6), бистроти (3,8), швидкісної витривалості (3,5) і швидкісної сили (2,9). Водночас в останніх на 4,9 % погіршується координація у метаннях на дальність провідною рукою, в обох соматотипах -- рухливість у плечових суглобах (відповідно на 17,5 % і 16,3 %), координація у метаннях на дальність непровідною рукою (8,9 % і 9,5 %) (р<0,05).

Упродовж ІІ року в ліцеїстів торакального соматотипу покращується вибухова сила у метаннях (6,3 %), статична силова витривалість (13,6), координація у метаннях на дальність провідною (10,9), непровідною рукою (5,9), вибухова сила у стрибках (4,2); м'язового соматотипу -- вибухова сила у метаннях (10,3 %), абсолютна сила (6,7), вибухова сила у стрибках (4,4), статична силова витривалість (11,7), координація у метаннях провідною рукою (6,4), але суттєво (до 30,4 %) погіршується координація в акробатичних рухових діях. Негативні зміни виявлені також у бистроті, швидкісній витривалості, координації у циклічних локомоціях, рухливості попереку ліцеїстів обох соматотипів (р<0,05).

Факторний аналіз зміни фізичної підготовленості ліцеїстів упродовж навчання виявив, що в усіх випадках, за винятком І року в представників м'язового соматотипу, її структуру визначають шість статистично незалежних чинників, але за змістом і внеском у загальну дисперсію вони неоднакові. У ліцеїстів торакального соматотипу у І рік структура на 34,1 % визначається зміною невстановлених показників, на 65,9 % -- зміною рухливості попереку, вибухової сили верхніх кінцівок, координації в акробатичних рухових діях, метаннях на дальність непровідною рукою, у циклічних локомоціях, бистроти, а м'язового соматотипу на 61,6 % -- зміною швидкісно-силової витривалості, координації в акробатичних рухових діях, метаннях на дальність непровідною рукою, швидкісної витривалості, бистроти. У ІІ рік зміна фізичної підготовленості ліцеїстів торакального соматотипу на 61,5 % визначається зміною вибухової сили нижніх і верхніх кінцівок, координації у циклічних локомоціях, метаннях на дальність непровідною рукою, рухливості попереку, бистроти. У ліцеїстів м'язового соматотипу структура на 60,8 % визначається зміною рухливості у плечових суглобах, координації в акробатичних рухових діях, метаннях на дальність непровідною рукою, вибухової сили нижніх кінцівок, статичної силової і швидкісної витривалості. Отримані дані, враховуючи рекомендації Т.Ю. Круцевич (2000), були використані для раціонального розподілу фізичних навантажень визначеної спрямованості у І та ІІ роки навчання ліцеїстів досліджуваних соматотипів.

Аналіз коефіцієнтів парної кореляції, передусім тих, які відображали виокремлені факторним аналізом показники, а також показники, що відзначалися суттєвим покращенням, з урахуванням теорії перехресної адаптації (В.М.Платонов, 1988), сприяв оптимізації кількості фізичних якостей, які необхідно вдосконалювати в процесі фізичної підготовки ліцеїстів досліджуваних соматотипів. Так після проведеного кореляційного аналізу (від r = - 0,460 до r = 0,430) кількість фізичних якостей, на які необхідно впливати у І рік навчання ліцеїстів торакального соматотипу, скоротили. Виокремили: швидкісну силу, вибухову силу у метаннях, бистроту, загальну витривалість, рухливість у попереку, координацію в акробатичних рухових діях і циклічних локомоціях. У ліцеїстів м'язового соматотипу такими були: бистрота, швидкісно-силова у метаннях і швидкісна витривалість у циклічних й акробатичних рухових діях, абсолютна сила, швидкісна сила, рухливість у попереку. У ІІ рік навчання ліцеїстів торакального соматотипу першочергового впливу потребує вибухова сила у метаннях і стрибках, координація у метаннях непровідною рукою, рухливість у плечових суглобах, статична силова витривалість, а м'язового -- абсолютна, вибухова сила, статична силова витривалість, рухливість у плечових суглобах, координація у метаннях на дальність провідною і непровідною рукою.

Водночас виявили, що у І рік фізичне здоров'я ліцеїстів покращується, у ІІ -- відзначається тенденцією до погіршення, але більшим темпом у представників м'язового соматотипу. Зазначене пов'язували з виразнішим покращенням функціональних показників у І рік порівняно з ІІ. При цьому як один з показників, зміна якого могла зумовити отриманий результат, розглядали фізичну підготовленість, оскільки між ними існує певний зв'язок (P.I. Shephard, 1997; В.А. Вишневський, 2002; Т.Ю. Круцевич, 2002). Ураховуючи зазначене, методом канонічного кореляційного аналізу були виявлені особливості взаємозв'язків між щорічною зміною фізичного здоров'я та фізичної підготовленості ліцеїстів, які містили відповідно п'ять і окремо кожний з 14 використаних показників. Виявлений склад показників фізичної підготовленості ліцеїстів досліджуваних соматотипів суттєво відрізняється від вищезазначеного, який розглядався як оптимальний у досягненні високого позитивного результату. Так покращення фізичного здоров'я ліцеїстів торакального соматотипу у І рік навчання зумовлено збільшенням абсолютної, швидкісної сили, швидкісної витривалості, бистроти, координації у циклічних локомоціях, м'язового соматотипу -- збільшенням швидкісної, вибухової сили у метаннях, рухливості у попереку, швидкісної витривалості, бистроти, координації у циклічних локомоціях і акробатичних рухових діях. У ІІ рік тенденція до погіршення фізичного здоров'я ліцеїстів торакального соматотипу зумовлена негативною зміною швидкісної, загальної витривалості, рухливості у попереку, абсолютної сили, координації в акробатичних рухових діях, а м'язового -- зміною бистроти, швидкісної витривалості, швидкісної сили, рухливості у попереку, плечових суглобах, координації в акробатичних рухових діях.

Отримані в констатуючому експерименті дані дозволили визначити недоліки формування ефективного змісту фізичної підготовки ліцеїстів, способи їх усунення та умови реалізації змісту в процесі фізичного виховання.

Четвертий розділ «Обґрунтування диференційованого змісту фізичної підготовки ліцеїстів на етапах навчання» містить розроблені організаційно-методичні положення для формування диференційованого змісту фізичної підготовки ліцеїстів, педагогічні умови його реалізації на практиці та результати експериментальної перевірки ефективності цієї розробки. Мета фізичної підготовки ліцеїстів -- досягти найвищих результатів у комплексному вирішенні завдань фізичного виховання, а саме: покращити фізичну підготовленість, фізичне здоров'я та сформувати фізичну готовність до вступу у ВВНЗ. У зв'язку з тим, що в обох соматотипах виокремили два склади фізичних якостей, які між собою суттєво відрізнялися й інтерпретувалися нами як провідні у покращенні фізичної підготовленості та фізичного здоров'я ліцеїстів, для представників кожного соматотипу були розроблені два варіанти змісту їх фізичної підготовки. Формування варіантів змісту передбачало таке.

Вибір спрямованості змісту фізичної підготовки ліцеїстів орієнтував на визначення пріоритету з-поміж її завдань -- покращити фізичне здоров'я (оздоровче спрямування змісту) чи фізичну підготовленість (розвивальне спрямування змісту), враховуючи перехресну адаптацію (В.М. Платонов, 1988).

Діагностика соматотипу ліцеїстів забезпечувала реалізацію диференційованого підходу на основі прогностичного критерію, що дуже важливо при вдосконаленні фізичних якостей (Л.В. Волков, 2005) та отимізації процесу (І.Д. Бех, 1998). Найефективнішою є методика Штефко-Островського, модифікована С.С. Дарською (1975), оскільки їй немає аналогів у вітчизняній та іноземній практиці за кількістю передбачених типів і чіткістю їх розмежування (В.П. Губа, 2000; Б.О. Нікітюк, 2000).

Урахування даних про особливості вияву і зміни показників фізичного стану ліцеїстів певного соматотипу керуючись спрямованістю фізичної підготовки дозволило визначити склад фізичних якостей, які необхідно розвивати. При оздоровчому спрямуванні змісту враховували дані про зміну фізичного здоров'я ліцеїстів певного соматотипу у І (ІІ) рік навчання, потім -- особливості взаємозв'язків між зміною здоров'я і кожним показником фізичної підготовленості. У випадку покращення (відсутності зміни) здоров'я розвивали фізичні якості, що в цей період статистично пов'язані із зміною першого і відзначаються збільшенням показників, у випадку погіршення -- фізичні якості з аналогічною тенденцією зміни.

Керуючись зазначеним, зміст фізичної підготовки оздоровчого спрямування у ІІ рік навчання ліцеїстів торакального соматотипу передбачав вплив на швидкісну, загальну витривалість, абсолютну силу, координацію в акробатичних рухових діях, рухливість попереку, а м'язового -- на бистроту, координацію в акробатичних рухових діях, рухливість попереку, плечових суглобів, швидкісну витривалість, швидкісну силу. Зміст розвивального спрямування у ліцеїстів торакального соматотипу передбачав розвиток статичної силової витривалості, координації у метаннях непровідною рукою, вибухової сили у стрибках і метаннях, а м'язового --абсолютної сили, статичної силової витривалості, вибухової сили у стрибках і метаннях, координації у метаннях провідною і непровідною рукою. В усіх випадках на перших десяти уроках також покращували загальну витривалість ліцеїстів, на кожному уроці -- додатково гнучкість.

Мінімальні обсяги фізичних навантажень певної спрямованості в окремому занятті визначали для досягнення термінової адаптації при дефіциті часу, яким відзначається урок у зв'язку з вирішенням різнопланових завдань. Тривалість комплексу вправ для покращення різних виявів координації повинна складати 19-20 хв (В.Й. Лях, 2006), абсолютної сили -- 20-22 хв (В.С. Кузнецов, 2002), статичної силової витривалості -- 18-20 хв, вибухової сили у стрибках, метаннях -- 24-26 хв (Ю.В. Верхошанський, 1988), гнучкості -- 35-40 повторень кожної вправи у середньому темпі щонайменше 10 хв (М. Атлер, 2005), загальної витривалості -- 10-20 хв (Ю.М. Фурман, 2003), швидкісної -- 16-18 хв (В.Г. Ареф'єв, 2007), а швидкісної сили і бистроти -- 20-22 хв (М.М. Линець, 1997). Конкретизували такі обсяги кількістю фізичних вправ певної спрямованості та дозуванням кожної залежно від вихідного рівня розвитку фізичних якостей ліцеїста, на які здійснювали вплив. Склад фізичних вправ, їх дозування та зміна останнього в серії занять певної спрямованості детально розкриті у методичних рекомендаціях (О.П. Скавронський, Г.А. Єдинак, 2009).

Оптимальний розподіл занять фізичними вправами у тижневому циклі (уроків та інших використаних форм фізичного виховання) дозволив урахувати відставлену адаптацію, забезпечуючи накопичення ефектів термінової і досягти кумулятивної адаптації, тобто покращити рівень розвитку фізичної якості, на яку здійснювали вплив (Я.С. Вайнбаум, 1991). У зв'язку з цим основні форми занять упродовж тижня розподілили так: понеділок, четвер -- подвоєні уроки фізичної культури, вівторок, п'ятниця -- заняття у спортивних секціях, середа -- факультативне заняття фізичним вихованням. Іншими словами, рівномірно розподілити запропоновані ліцеїстам обсяги фізичних навантажень із зменшенням у середу, суботу і неділю для кращого відновлення їхніх кондицій.

Узгодження спрямованості фізичних вправ зі змістом навчального матеріалу сприяло досягненню максимального ефекту у вирішенні завдань уроків. Ураховуючи рекомендації (А.В. Цьось, 1998; Б.М. Шиян, 2001) і досвід учителів, матеріал у навчальному році розподілили так: І чверть -- легка атлетика, футбол; ІІ -- гімнастика, атлетизм, фізична підготовка; ІІІ -- волейбол, лижна (кросова) підготовка, гімнастика, атлетизм, фізична підготовка; IV -- легка атлетика. Час кожного подвоєного уроку узгоджували так: перша половина -- завдання підготовчої частини і навчальні, друга половина -- завдання із розвитку фізичних якостей і заключної частини уроку. Щодо узгодження спрямованості фізичних вправ та навчальниого матеріалу, то в усіх ЕГ на початку створювали функціональну готовність ліцеїстів до значних фізичних навантажень, використовуючи на перших 10 уроках біг у визначеному для кожної групи темпі. Спрямованість інших засобів відповідала характеру навчального матеріалу, який ліцеїсти опановували у серії уроків згідно вищевказаного розподілу. Основним методом організації рухової діяльності було колове тренування: під час впливу на однакову фізичну якість ліцеїсти обох соматотипів з певним рівнем фізичної підготовленості виконували вправи на спільній станції, під час впливу на різні якості -- визначені для кожної групи вправи на різних станціях; залежно від ситуації вправи на станції (-ях) виконували фронтальним або поточним методами.

Систематичний педагогічний контроль дозволив підвищити ефективність управління руховою діяльністю ліцеїстів у процесі фізичного виховання (А.Г. Рибковський, 2003). Для цього використовували різні види контролю: вихідний -- оцінювали на початку навчального року досліджувані показники для визначення оптимального дозування фізичних вправ; підсумковий -- оцінювали зміну показників упродовж навчального року; оперативний -- визначали реакцію організму на запропоновані фізичні навантаження (візуальне оцінювання, пульсометрія) під час уроку для коригували їх у випадку неадекватності поточним можливостям ліцеїста. Вихідний і підсумковий контроль здійснювали під час організованих у позаурочний час змагань, що дозволило вивільнити час уроків для вирішення основних завдань.

Водночас виокремили педагогічні умови ефективної реалізації диференційованого змісту фізичної підготовки ліцеїстів у процесі фізичного виховання. Такими були: неперервність процесу фізичної підготовки, що забезпечується системним підходом до розподілу в тижневому циклі всіх форм занять. Взаємозв'язок фізичної і військово-орієнтованої підготовки ліцеїстів, що передбачає врахування їх індивідуальних показників. Урахування закономірностей створення адаптації до різних за спрямованістю фізичних навантажень для досягнення найвищих показників. Систематичне об'єктивне оцінювання етапних і підсумкових досягнень ліцеїстів з урахуванням закономірності приросту показників при різних вихідних значеннях. Підвищення позитивної мотивації ліцеїстів до занять фізичними вправами як основи активного і свідомого виконання ними всіх настанов учителя, розуміння необхідності використовувати фізичні вправи в позаурочний час для покращення своїх показників (Є.П. Ільїн, 2002). Зазначене досягалося реалізацією контролювальної функції оцінки: у кожного ліцеїста на початку навчального року визначали вихідний рівень (високий, середній, низький) фізичних працездатності, підготовленості, здоров'я; з урахуванням цих даних визначали підсумкові значення, які оцінювали балом 1-12 у такій залежності: вищий вихідний рівень зумовлював менший приріст і навпаки (В.С. Добринський, 2000). Усіх орієнтували на покращення показників щонайменше до найближчого більш високого рівня. Розбіжності змісту, використаного у ЕГ і КГ ліцеїстів однакового соматотипу, полягали тільки у проведенні тестування (відповідно в позаурочний час та на уроках), розподілі обсягів фізичних навантажень у тижні та складі фізичних якостей, на які здійснювали цілеспрямований вплив.

Перевірку розроблених варіантів змісту диференційованої фізичної підготовки ліцеїстів торакального і м'язового соматотипів здійснювали впродовж одного навчального року. Дані на початку засвідчили однорідність дослідних груп за показниками фізичного стану. Наприкінці експерименту виявили, що у ТЕ1 з 14 досліджуваних показників фізичної підготовленості покращилося 9, у ТЕ2 і ТК -- тільки по 5; сталим виявом у них відзначалося по 5 показників, а погіршилося відповідно 1, 4 і 4. Одну з причин останнього пов'язували з особливостями гетерохронії в розвитку фізичних якостей та перехресної адаптації в зв'язку з впливом на різні фізичні якості (В.П. Казначеєв, 1986; М.В. Зубаль, 2008; К.М. Сидорченко, 2008). Іншими словами, за вказаним критерієм найефективнішим виявився перший (1,5 ум. балів; ранг за шкалою порядку -- І), дещо меншим -- другий (1,21; ІІ) розроблені варіанти, а найменш ефективним -- традиційний (1,07; ІІІ) зміст фізичної підготовки (табл. 1).

Упродовж експерименту в дослідних групах суттєво покращилася загальна фізична працездатність: приріст абсолютних і відносних значень у ТЕ1 склав відповідно 13,9 % і 9,6 %, у ТЕ2 -- 14,6 % і 8,6 %, ТК -- 10,7 % і 6,3 % (р<0,001). Водночас виявлені зміни між собою суттєво не відрізнялися, що свідчило про однакову ефективність використаних варіантів змісту в покращенні цього показника. Дещо іншими були зміни фізичного здоров'я: у ТЕ1 на 10 % збільшилася кількість високих, на 15 % -- вищих від середньої оцінок; у ТЕ2 -- відповідно на 20 % і 10 %, тоді як у ТК -- зменшилася на 7,1 % (р<0,05) та відображала тенденцію до збільшення (9,1 %; р>0,05).

Встановили також різну ефективність використаних варіантів змісту в досягненні ліцеїстами торакального соматотипу найвищих значень вияву вищезазначених показників. Щодо фізичної готовності до вступу у ВВНЗ, то отримані дані засвідчили таке: біг 100 м -- у ТЕ1 75 % результатів відповідало оцінці «5», 25 % -- «4», у ТК -- відповідно 55,6 % і 44,6 %, ТЕ2 -- 45 і 55 %; підтягування на перекладині -- відповідно 60 і 40 %; 50,5 і 49,5 %; 50 і 40 %; крос 3000 м -- у ТЕ1 50 % результатів відповідало оцінці «5», 15 % -- «4», 35 % -- «3»; ТК -- відповідно 40,4, 19,2 і 40,4 %, ТЕ2 -- 40, 25 і 35 %. Узагальнення всіх отриманих даних засвідчило найкращі результати в досягненні мети у ТЕ1, дещо гірші -- у ТЕ2, найгірші -- у ТК. Аналогічними були результати у дослідних групах ліцеїстів м'язового соматотипу (див. табл. 1).

У п'ятому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» подано підсумки дисертаційної роботи. Результати дослідження підтвердили та доповнили вже існуючі розробки, а також сприяли отриманню абсолютно нових даних в аспекті проблеми, що вивчалася. Зокрема, науковими працями Г.А. Єдинака (1992), K. Tittel (1992), Д.А. Фільченкова (1994), В.В. Зайцевої (1995), Б.А. Нікітюка (2000), R.S. Behnke (2001), визначено диференціацію на основі врахування соматотипу як

Таблиця 1

Ефективність реалізованих у формуючому експерименті варіантів диференційованого змісту фізичної підготовки ліцеїстів

П р и м і т к а. Позначено критерії ефективності: 1 -- кількість показників фізичної підготовленості, що впродовж експерименту суттєво покращилися (погіршилися, не змінилися); 2 -- тенденція зміни загальної фізичної працездатності; 3 -- тенденція зміни фізичного здоров'я; 4 -- величини вияву показників фізичної підготовленості наприкінці експерименту; 5 -- величини вияву загальної фізичної працездатності наприкінці експерименту; 6 -- стан фізичного здоров'я наприкінці експерименту; 7 -- кількість ліцеїстів з високими (середніми, низькими) результатами у тестах фізичної підготовленості для абітурієнтів ВВНЗ

одну з ефективних у покращенні показників фізичного стану учня в процесі фізичного виховання. Ці дані підтверджено нашим дослідженням.

Доповнено дані О.П. Митчіка (2001), О.В. Федорака, Г.А. Єдинака (2005), М.В. Зубаль (2008) щодо особливостей вияву і зміни показників фізичного стану під впливом чинного змісту фізичного виховання. Результатами про характер розподілу індивідуальних значень показників фізичної підготовленості, працездатності ліцеїстів 15-17 років різних соматотипів доповнено дані В.В. Зайцевої (1995), С.І. Ізаак (1997), В.П. Губи (2000) щодо однорідності сформованих за цією ознакою вибірок та їх дискретність при порівнянні між собою. Доповнено також дослідження К.М. Сидорченко, Г.А. Єдинака (2008) щодо структури зміни фізичної підготовленості, взаємозв'язків між її компонентами й останніх зі зміною фізичного здоров'я хлопців різних соматотипів під впливом чинного змісту фізичного виховання. Водночас доповнено дані про організаційно-методичні положення диференціації змісту фізичної підготовки хлопців 15-17 років та педагогічних умов його реалізації на практиці, сформовані працями В.А. Єрмакова (1996), В.К. Бальсевича (2000), І.Д. Глазиріна (2003); дані О. Бар-Ора, Т. Роуланда (2009) про результати впливу на фізичне здоров'я дітей шкільного віку засобами фізичного виховання, використаними впродовж дня у різних формах та оптимального (в аспекті регулювання величини добового навантаження і відпочинку) розподілу в тижні найбільш енерговитратних урочних форм. фізичний виховання військовий соматотип

Уперше доведено ефективність комплексного вирішення завдань з покращення фізичних підготовленості, працездатності, здоров'я ліцеїстів при використанні диференційованого змісту фізичної підготовки, що передбачає врахування їх соматотипу, умов створення адаптації та оптимізацію параметрів фізичних навантажень виходячи із зумовлених соматотипами особливостей зміни показників їх фізичного стану на етапах навчання у ліцеї. Водночас уперше отримано дані про особливості зміни фізичного здоров'я, фізичної працездатності й підготовленості, структури останньої, взаємозв'язків між її показниками та із зміною фізичного здоров'я у ліцеїстів різних соматотипів на етапах навчання, що сприяло виокремленню в них фізичних якостей, вплив на які забезпечує кращу фізичну підготовленість та якостей, розвиток яких сприяє покращенню фізичного здоров'я.

ВИСНОВКИ

1. Вивчення наукової, методичної літератури та документальних матеріалів засвідчує недостатню ефективність диференціації фізичної підготовки учнів військового ліцею при використані визначених відповідною програмою критеріїв та існування іншого напряму розв'язання проблеми -- розроблення змісту такої підготовки з урахуванням особливостей вияву, зміни і взаємозв'язків показників фізичного стану ліцеїстів різних соматотипів на етапах навчання. Проте відсутність таких даних не сприяє обґрунтуванню ефективного алгоритму формування та реалізації змісту їхньої фізичної підготовки в процесі фізичного виховання, а отже потребує відповідних досліджень.

2. Кількість учнів військового ліцею з певним соматотипом (астеноїдний -- 4,6 %, м'язовий -- 42,9 %, торакальний -- 50,5 %, дигестивний -- 2 %) підтверджує наукову думку про нього як чинник, що визначає свідомий вибір юнаками певного виду діяльності та відповідну позитивну мотивацію, яка сприяє досягненню ними більш високих результатів у пропонованих видах діяльності, насамперед у процесі фізичного виховання.

3. У ліцеїстів різних соматотипів суттєво відрізняється вияв і зміна показників фізичного стану на етапах навчання: у І рік фізична працездатність представників торакального соматотипу виявляє тенденцією до погіршення, м'язового -- до покращення, у ІІ рік -- покращується, але більшим темпом у перших, які впродовж навчання відзначаються також вищими значеннями показника. Фізичне здоров'я ліцеїстів покращується у І і виявляє тенденцією до погіршення у ІІ роки навчання, але виразніше у представників м'язового соматотипу. Фізична підготовленість ліцеїстів цих соматотипів відзначається покращенням неоднакових фізичних якостей та погіршенням у І рік рухливості плечових суглобів, координації у метаннях на дальність непровідною рукою, у представників м'язового соматотипу -- додатково координації у метаннях провідною рукою, у ІІ рік -- відповідно рухливості попереку, бистроти, швидкісної витривалості, координації у циклічних локомоціях та координації в акробатичних рухових діях, циклічних локомоціях, бистроти, швидкісної витривалості, рухливості плечових суглобів.

4. Факторний аналіз фізичної підготовленості ліцеїстів досліджуваних соматотипів засвідчує зумовленість її зміни різними показниками, неоднаковим внеском останніх у загальну дисперсію, а парний кореляційний аналіз -- про особливості взаємозв'язків між цими показниками та таке раціональне співвідношення спрямованості змісту фізичної підготовки: І рік, торакальний соматотип -- 17 уроків на покращення швидкісної сили, 10 -- загальної витривалості, 9 -- вибухової сили у метаннях, 7 і 6 -- координації в акробатичних рухових діях і циклічних локомоціях, 5 -- бистроти, м'язовий -- по 10 уроків на покращення абсолютної, швидкісної сили, швидкісно-силової витривалості, 9 і 8 -- швидкісної витривалості у циклічних й акробатичних рухових діях, 7 -- бистроти. Упродовж ІІ року навчання спрямованість змісту така: у ліцеїстів торакального соматотипу -- на покращення статичної силової витривалості (32 уроки), вибухової сили у стрибках, метаннях, координації у метаннях на дальність непровідною рукою (по 7), м'язового -- абсолютної сили (21), статичної силової витривалості, вибухової сили у стрибках і метаннях (по 7), координації у метаннях провідною і непровідною рукою (по 6); в усіх на перших 10 уроках покращують загальну витривалість, на кожному -- додатково гнучкість.

5. Використання традиційного змісту фізичного виховання у І рік навчання сприяє покращенню, у ІІ рік -- погіршенню фізичного здоров'я ліцеїстів досліджуваних соматотипів, що зумовлено зміною показників неоднакових фізичних якостей. У торакальному соматотипі такими в І рік є абсолютна, швидкісна сила, бистрота, швидкісна витривалість, координація у циклічних локомоціях, у ІІ рік -- швидкісна, загальна витривалість, рухливість у попереку, абсолютна сила, координація в акробатичних рухових діях. У м'язовому соматотипі такими показниками є: І рік -- швидкісної, вибухової сили у метаннях, рухливості у попереку, бистроти, швидкісної витривалості, координації у циклічних, акробатичних рухових діях, ІІ рік -- бистроти, рухливості у попереку, плечових суглобах, швидкісної витривалості, абсолютної сили, координації в акробатичних рухових діях. Кількість уроків фізичної культури такої спрямованості аналогічна визначеній факторним аналізом.

6. На основі теорії адаптації, особливостей розвитку фізичних якостей та даних констатуючого експерименту обґрунтовано ефективні організаційно-методичні положення диференціації змісту фізичної підготовки ліцеїстів. Їх суть полягає у: формуванні за соматотипами однорідних підгруп, виборі спрямування змісту фізичної підготовки (розвивальне, оздоровче) ліцеїстів певного соматотипу і виходячи з цього -- у визначенні складу фізичних якостей, на які буде здійснено вплив. Водночас: визначають для окремого уроку мінімально необхідну тривалість виконання фізичних вправ певної спрямованості, що забезпечить формування термінової адаптації; раціонально розподіляють у тижні різні форми занять, що дозволяє враховувати відставлену адаптацію; узгоджують спрямованість фізичних вправ зі змістом навчального матеріалу для досягнення максимального ефекту у вирішенні означених завдань; здійснюють систематичний контроль (оперативний, етапний, підсумковий), що сприяє ефективному управлінню руховою діяльністю ліцеїстів у процесі фізичного виховання.

7. Розроблений з урахуванням виокремлених положень зміст фізичної підготовки ліцеїстів реалізується у щоденній ранковій гімнастиці, щомісяця -- масовому оздоровчо-спортивному заході, у понеділок і четвер -- на подвоєних уроках фізичної культури, вівторок і п'ятницю -- заняттях обраним видом спорту, середу -- на факультативному занятті. Навчальний матеріал розподіляють так: І чверть -- легка атлетика, футбол; ІІ -- гімнастика, атлетизм, фізична підготовка; ІІІ -- волейбол, лижна (кросова) підготовка, гімнастика, атлетизм, фізична підготовка; IV -- легка атлетика. У першій половині кожного подвоєного уроку вирішують навчальні завдання, у другій -- завдання із розвитку фізичних якостей.

8. Педагогічними умовами ефективної реалізації розробленого змісту є: неперервність процесу, забезпечена системним підходом до розподілу в тижневому навчальному циклі всіх форм занять. Взаємозв'язок змісту фізичної і військово-орієнтованої підготовки, враховуючи індивідуальні показники ліцеїстів. Урахування закономірностей формування адаптації до різних за спрямованістю фізичних навантажень. Систематичне об'єктивне оцінювання етапних і підсумкових досягнень ліцеїстів з урахуванням приросту показників при різних вихідних значеннях. Підвищення позитивної мотивації ліцеїстів до занять фізичними вправами, реалізуючи контролюючу функцію оцінки як основу активного і свідомого виконання ними всіх настанов учителя, розуміння необхідності використовувати фізичні вправи в позаурочний час для покращення своїх показників.

9. Використання розроблених і традиційного варіантів змісту фізичної підготовки ліцеїстів забезпечує неоднаковий ефект у покращенні показників їх фізичного стану: зміст розвивального спрямування ефективніший ніж оздоровчого і традиційний у покращенні більшості фізичних якостей (торакальний соматотип -- відповідно 1,5; 1,21; 1,07 ум. балів, м'язовий -- 1,36; 1,36; 1,0), досягненні ними найвищих значень (відповідно 2,5; 1,86; 1,86 та 2,64; 2,21; 2,07), а також фізичної готовності цих випускників до вступу у ВВНЗ, що за результатами трьох тестів отримали ранг І, ІІ і ІІ за шкалою порядку. Водночас зміст оздоровчого спрямування ефективніший за інші використані у покращенні фізичного здоров'я ліцеїстів торакального (відповідно 2; 2,5; 2 ум. балів) і м'язового (1; 2; 0 ум. балів) соматотипів та не відрізняється від першого варіанту у покращенні їх фізичної працездатності (відповідно 2,5; 2,5; 2 та 2; 2; 2 ум. балів). Узагальнення цих даних засвідчує найвищу ефективність фізичної підготовки розвивального спрямування для комплексного вирішення означених завдань у процесі фізичного виховання ліцеїстів обох соматотипів.