Працетерапія стимулює фізіологічні процеси, відновлює або збільшує рухливість у суглобах і силу м'язів, покращує координацію рухів.

Працетерапія справляє потужну психо-терапевтичну дію. Вона мобілізує волю, зосереджує увагу під час роботи, відвертає хворого від неприємних відчуттів і думок про хворобу, вселяє надію на одуження. Праця збуджує психічну активність, направляє її на цілеспрямовану, усвідомлену, результативну діяльність, що приносить користь людині і суспільству. Поєднання розумових, фізичних зусиль при роботі разом з соціальною діяльністю повертає людині впевненість у своїх силах, робить її повноцінним членом суспільства.

Показання до застосування працетерапії: травми і захворювання опорно-рухового апарату, поранення м'яких тканин, опіки, контрактури, хірургічні втручання і реконструктивні операції; захворювання ерцево-судинної, дихальної, нервової системи, обміну речовин; психічні захворювання.

Протипоказання: захворювання у гострій стадії, запальні захворювання у фазі загострення, схильність до кровотеч, злоякісні новоутворення.

Працетерапію використовують, переважно, у реабілітаційних центрах, центрах професійної реабілітації і комбінованих (медичних і професійних) центрах. Після деяких травм, хірургічних втручань, в педіатрії можуть призначатися елементи працетерапії у лікарняний період реабілітації. Розрізняють загально-зміцнюючу (тонізуючу), відновну і професійну працетерапію. [Крупа, В. В. "Зміст та значення медичної реабілітації у загальній підготовці фахівця з фізичної реабілітації." Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету 1 (2013): 126-130.]

1.3.5 Профілактор Евмінова

Профілактор Евмінова - інструмент для профілактики і лікування захворювань хребта. Це тренажер,що забезпечує зняття навантаження з хребта, забезпечуючи оздоровчу витяжку хребта.

Методика Евмінова:

- лікує хребет, ліквідуючи саму причину захворювання і, таким чином, назавжди ліквідуючи біль в спині;

- відновлює всі функції хребта;

- попереджає на протязі всього життя людини розвиток патологічних процесів в хребті;

- є єдиним засобом лікування у випадку множинних гриж між хребцевих дисків;

- ефективно застосовується для відновлення хребта у спортсменів з ціллю повернення їх у великий спорт;

- застосовується як необхідна терапія після перенесених операцій на хребті;

-відновлює першо черговий ріст хворого;

- збільшує на 3-15 см ріст людини при заняття по спеціальній програмі збільшення зросту (в період з 8-25 років);

- ефективно застосовується для лікування і профілактики захворювань у дорослих і дітей.

Для отримання результатів по відновленню хребта заняття повинні бути регулярними на протязі всього життя і мати певні цикли.

В методиці наявне витягнення, дозоване розвантаження хребта, в поєднанні з спрямованим чітко з дозованим комплексом лікувальнихвправ.

Дозування вправ включає в себе: кількість вправ і темп, величину амплітуди, час занять і відпочинку. Близько 90% виконаних вправ методики (а всіх їх більше 180), виконуються при куті нахилу профілактора в межах 12 - 18є. Вправи на початковому етапі занять повинні бути мало амплітудними зі статичним (ізометричним) навантаженням.Силові програми, як правило, повинні підключатися з 5 - 6 тижня від початку занять. [Евминов, Вячеслав. "Профилактика и лечение болезней позвоночника с использованием «Профилактора Евминова» по методике автора Евминов В." Киев Веды, 2005.-32 с (2002).]

1.3.6 Лікувальний масаж

Масаж як оздоровчий та лікувально-профілактичний засіб був відомий давно. Він зародився як засіб народної медицини і розвивався поруч з іншими видами лікування у багатьох племен і народів.

Масаж - метод оздоровлення,підвищення працездатності,лікування та профілактики захворювань ,суть якого полягає в нанесенні тканинам організму дозованих механічних впливів руками масажиста, спеціальними апаратами чи пристосуваннями.

Відмінні особливості масажу:

- природний метод впливу на організм;

- не порушується цілісність шкірних покривів та не виникає алергічних та інших несприятливих реакцій ;

- має загальнозміцнюючий та місцевий вплив;

- може використовуватись з оздоровчою,лікувальною метою ,для підвищення фізичної працездатності, досягнення високих спортивних результатів та як засіб попередження захворювань у групі ризику, виникнення рецидивів при хронічних захворюваннях, розвитку косметичних порушень;

- зберігає гомеостаз,підвищує реактивність організму, потенціює дію медикаментозних засобів, знижує вірогідність виникнення і тяжкість перебігу алергічних реакцій;

- при необхідності може призначатись на тривалий час та має позитивний ефект без негативних наслідків;

- як засіб лікування використовується самостійно або в комплексі з іншими методами : медикаментозною терапією, лікувальною фізкультурою, фізіотерапевтичними процедурами, нетрадиційними методами лікування;

- може застосовуватись у вигляді самомасажу,що сприяє активній участі особи в процесі свого оздоровлення та лікування, підвищенню працездатності;

- матеріально вигідний для використання в лікувальних закладах: не вимагає дорогого обладнання та медикаментозних засобів.

Масаж є ефективним засобом лікування пацієнтів із захворюваннями нервової системи. Він сприяє поліпшенню кровообігу, трофіки тканин при паралічах, зміцнює і розтягує м'язи, які перебувають у стані контрактури, запобігає атрофії м'язів, усуває або зменшує біль, активує процес відновлення нервової тканини, підвищує життєвий тонус пацієнта. .[Масаж і лікувальна фізична культура в медицині:підручник/ М.В. Степашко, Л.В. Сухостат . - К.: ВСВ «Медицина», 2010.- 24 c.]

Мета масажу при ДЦП:

- знизити рефлекторну збудливість м'язів;

- попередити розвиток контрактур;

- зменшити синкинезії;

- стимулювати функцію паретичних м'язів;

- покращити лімфо- і кровообіг;

- зменшити трофічні порушення;

- нормалізувати тонус паретичних м'язів.

Масаж проводиться диференційовано. Поглажування, розтирання і розминання спастичних м'язів з підвищеним тонусом проводиться ніжно, плавно в повільному темпі. Більш глибокий масаж з прийомами вібрацій застосовують для розтягнення м'язів.

Для вмілого підбору прийомів використовують певну кількість методик. При ДЦП найбільш позитивні такі методики масажу:

- класичний лікувальний масаж;

- круговий профілактичний масаж;

- сегментарний масаж;

- точковий, сегментарно-рефлекторний масаж;

- масаж для покращення дихання.

Метою кожної методики масажу при ДЦП є зниження рефлекторної збудженості м'язів із зниженим тонусом. Тому для зниження збудженості рухових клітин спинного мозку і впливу на трофічні процеси передусім проводять массаж паравертебральних спинно-мозкових сегментів. Для зміцнення покращення кровопостачання та живлення ослаблених м'язів проводять массаж спини, грудей та живота, застосовуючи в повільному темпі прийоми прогладжування, розтирання, розминання, а також використовують стабільне та лабільне потрушування м'язів.Прийоми рубання, постукування і деякі інші впливи збуджують і викликають корочення м'язів. [Гузенко, С. О., І. В. Гуцул, and О. М. Черноіванов. "Медична реабілітація дітей, хворих на ДЦП." Здоровье ребенка 2 (2011): 29.]

Ефективність масажу значно підвищується, якщо його застосовують в поєднанні із бальнео-терапевтичними процедурами. Наприклад, мінеральними ваннами 36-37 градусів, тривалістю 7-10-12 хвилин.

Курс масажу: 10-15 процедур.

Масаж протипоказаний при підвищеній температурі тіла, гострих запальних процессах, у разі кровотеч і схильностей до них, за наявності хвороб крові, гнійних процесів, захворювань шкіри інфекційної та грибкової етіології, при гангрені, запаленні і значному розширенні вен. Протипоказаннями також можуть бути: трофічні виразки, атеросклероз периферійних судин, тромбангіїт у поєднанні з атеросклерозом мозкових судин, аневризми судин, тромбофлебіт,запалення лімфатичних вузлів, активна форма туберкульозу,сифіліс, хронічний остеомієліт, доброякісні та злоякісні пухлини різної локалізації( до хірургічного лікування), нестерпний біль після травми, психічні захворювання, недостатність кровообігу 3 ступеня, гіпер-і гіпотензивні кризи, нудота, блювання, біль нез'ясованого характеру під час п пальпації живота, бронхоектази, легенева, серцева, ниркова, печінкова недостатність. .[Масаж і лікувальна фізична культура в медицині:підручник/ М.В. Степашко, Л.В. Сухостат . - К.: ВСВ «Медицина», 2010.- 11 с.]

1.3.7 Фізіотерапія

Основними принципами проведення фізіотерапії є:

- послідовність ;

- можливість патогенного та симптоматичного впливу;

- адекватність впливу;

- оптимальне дозування;

- специфічність впливу;

- динамічність застосування ;

- комбіноване оптимальне застосування лікувальних фізичних инників;

- вибір оптимальних ділянок впливу з урахуванням системно-антисистемних взаємовідносин більшості функцій;

- індивідуальний підхід.

Застосовуються методи фізіотерапевтичного впливу, а саме: електролікування, світлолікування, ультразвукове лікування, інгаляції та ароматотерапія (з використанням відповідної апаратури), парафіно-лікування тощо.[Прокопчук, Т. Я., Ковальчук, А. В., Усова, О. В., Prokopchuk, T. J., Koval'chuk, A. V., &Usova, O. V. (2010). Особливості фізичної реабілітації дітей із ДЦП в умовах спеціалізованого центру; Гузій О.В. Комплексна фізична реабілітація учнів 13-15 років з церебральним паралічем другої групи важкості захворювання. Diss. з фіз. вих. і спорту: спец. 24.00. 02-«фізичне виховання різних груп населення»/Гузій ОВ, 2002.]

Висновки

Проблема дитячих церебральних паралічів є однією з актуальних проблем дитячої ортопедії та невропатології. Соціальна значущість цієї проблеми настільки велика, що цілком закономірно збільшується до неї інтерес. Дитячий церебральний параліч є складним захворюванням центральної нервової системи, який веде не тільки до рухових порушень, але і викликає затримку або патологію розумового розвитку, мовну недостатність, порушення слуху, зору і тому подібне. Тяжкість інвалідизації у 20-35% хворих виявляється настільки значною, що вони не обслуговують себе та не можуть пересуватись самостійно.

Рухові порушення, що обмежують предметно-практичну діяльність, ускладнюють розвиток самостійного пересування і навичок самообслуговування, ставлять хвору дитини з перших років життя в майже повну залежність від оточення дорослих. Це сприяє формуванню у дитини пасивності, безініціативності, порушує становлення мотиваційної сфери. Крім того, при ДЦП мають місце порушення емоційно-вольової сфери, поведінки, інтелекту,мови,зору і слуху,пов'язані з раннім органічним ураженням головного мозку.

Рання і систематична корекція рухових порушень, що здійснюється в єдиному комплексі лікувально-педагогічних заходів, сприяє попередженню і подоланню багатьох ускладнень і виявлення компенсаторних можливостей дитячого мозку. Особливу роль у цьому процесі відіграє фізичне виховання.



РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи дослідження

Для вирішення поставлених завдань, під час дослідження ми використовували теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, антропометричні методи та методи тестування для оцінки фізичної підготовленості молодших школярів.

Одним із показників фізичного розвитку є антропометричні показники - довжина та вага тіла. Фізичний розвиток дитини визначають порівнянням її індивідуальних даних з величинами, що наведені в таблицях стандартів.

Довжину тіла(зріст) розглядають як вихідну при оцінці фізичного розвитку дітей. Довжину тіла визначають ростоміром з точністю до 0,5 см. Дитина стоїть прямо,торкаючись шкали ростоміра тілом між лопатками,сідницями та зімкнутими п'ятами, руки опущені вниз. При цьому голова дитини знаходиться в такому положенні, щоб лінія , яка з'єднує нижній край очної ямки та вуха була горизонтальною. Рухлива планка ростоміру опускається до щільного торкання з головою. [Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять /За загальною ред. Даценко І.І.-- Львів: Світ, 2001. -- с.- 221-222 ]

Масу тіла(вагу) визначають за допомогою медичних ваг. Дитина стає на їх середину ,зберігаючи спокійне положення тіла. Точність зважування становить до 100 г. фізичний вправа церебральний параліч

Система контролю рівня координаційних якостей школярів молодшого шкільного віку враховувала концепцію комплексного контролю у фізичному вихованні; основи теорії вимірювань, тестів та оцінок; методику тестування рівня фізичної підготовленості дітей [Цьось А.В., 1998, Круцевич Т.Ю. 1999. - 231 с; Основи здоров'я і фізична культура, 2001; Сергієнко Л.П. 2001. - 360 с; Сергієнко Л.П. 2001. - 493 с; Сергиенко Л.П. 2005].

У процесі дослідження використовувався комплекс методів який включав в себе:

- Методика дослідження здібності до оцінки і регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів

Зокрема, для контролю здібності до оцінки і регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів застосовували човниковий біг 3x10 м з оббіганням набивних м'ячів.

Обладнання. Доріжка довжиною 10 м, обмежена двома паралельними лініями; за кожною лінією -- 2 півкола радіусом 50 см з центром на лінії; 2 набивних м'ячі, кожний масою 2 кг; секундомір.

Проведення тесту. За командою «На старт!» учень стає в положення високого старту за стартовою лінією з будь-якого боку від набивного м'яча. За командою «Марш!» пробігає перші 10 м, оббігає зі зручного боку набивний м'яч, що знаходиться у півколі. Повертається назад, знову оббігає набивний м'яч, що знаходиться у другому півколі. Пробігає втретє 10 м і фінішує.

Результат. Час подолання човникової дистанції, визначений з точністю до 0,1 с.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Учаснику надається дві спроби.

2. Завдання виконується у спортивному взутті (бігти у взутті з шипами не дозволяється).

Доріжка повинна бути рівною, неслизькою, в хорошому стані. Нормативні оцінки результатів човникового бігу 3Ч10 м для дітей та молоді європейської популяції віком 7-17 років наведено у таблиці 33 (Лях, 1989).

[Бондаренко І.Г. Спортивна метрологія : [методичні рекомендації]/ І.Г.Бондаренко.- Миколаїв : Вид - во ЧДУ імені Петра Могили, 2012. - 104с.]

- Методика дослідження здібностей до орієнтації в просторі

Контроль здібностей до орієнтації в просторі здійснювали за допомогою бігу до пронумерованих набивних м'ячів. В основі контролю здібностей до орієнтування в просторі мають бути рухові завдання, котрі вимагають оперативної оцінки ситуації, що склалася, і реакції на неї раціональними діями. Учням слід пропонувати біг або проходження заданої відстані без зорового контролю по прямій або за спеціальним маршрутом, обмеженим орієнтирами. Це можуть бути тести, де виконуються удари по м'ячу, кидки м'яча у ворота або баскетбольне кільце із заданої відстані без зорового контролю (Платонов, 1997).

Рис.2.1 Розташування набивних м'ячів у тесті, що визначає координаційні здібності школярів

Обладнання. 5 набивних м'ячів по 3 кг кожен; 1 набивний м'яч 4 кг (розташування набивних м'ячів показано на рис. 67); секундомір; рулетка; крейда.

Проведення тесту . Учень стоїть перед набивним м'ячем масою 4 кг. Позаду нього на відстані 3 м (і 1,5м один від одного) лежать в колах 5 набивних м'ячів по 3 кг з нумерацією від 1 до 5 (нумерація довільна). Учитель називає цифру, учень повертається на 180°, біжить до відповідного набивного м'яча, торкається його рукою і повертається назад до м'яча 4 кг. Як тільки він торкнувся цього м'яча, учитель називає іншу цифру і т.д. Вправа закінчується після того, як учень три рази її виконав і після цього торкнувся набивного м'яча 4 кг.

Результат. Визначається час з точністю до 0,1 с, показаний учнем, який виконав вправу повністю.

Загальні вказівки та зауваження.

Після пояснення і показу учень виконує одну спробу.

Перед кожним новим учасником розташування м'ячів необхідно поміняти.

Даний тест проводять як на повітрі, так і в спортивному залі.

В табл. 116 наведено нормативні оцінки для даного тесту, одержані в спортивному залі (Лях, 1988).

Таблиця 2.1

Нормативні оцінки результатів тесту біг до пронумерованих м'ячів для дітей I-III і VIII класів

Оцінка	Клас
	I	II	III	VIII
				Хлопці	Дівчата
Відмінно Добре Задовільно Достатньо	11,0 11,9 13,3 14,3	10,8 11,6 12,8 14,2	10,8 11,5 12,4 13,7	7,8 8,6 9,5 10,8	8,0 9,1 10,3 11,2

- Методика дослідження стійкості рівноваги статичної

Контроль стійкості рівноваги статичної проводили за методикою Бондаревського.

Обладнання:Секундомір.

Проведення тесту. Учаснику тестування пропонують набути стійкого положення на одній нозі (рис. 1). Друга нога зігнута, а її п'ята торкається колінного суглоба опорної ноги, руки на поясі, голова пряма. Необхідно утримати це положення якомога довше. Реєстрація часу на секундомірі починається після набуття стійкого положення, а закінчується у момент втрати рівноваги.

Результат. Визначення часу утримання статичної пози.

Загальні вказівки та зауваження.

Виконання тесту може проводитися із закритими і відкритими очима.

Невеликі гойдання тулуба не вважаються втратою рівноваги.

Реєстрація часу проводиться з точністю 0,1 с.

Утримання статичної пози проводиться на правій і лівій нозі. Кращий результат заноситься у протокол.

Таблиця 2.2

Середні значення статичної рівноваги(проба Бондаревського) для дітей і молоді віком 7-17 років, с

Умова виконання тесту	Вік, років
	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Із закритими очима З відкритими очима	6 14	10 20	13 22	15 25	17 27	18 45	18 52	19 55	18 50	17 45	16 44

- Методика дослідження стійкості рівноваги динамічної

Контроль стійкості рівноваги динамічної виконували при виконанні поворотів на гімнастичній лаві.

Обладнання. Гімнастична лава; секундомір.

Проведення тесту. На вузькій поверхні гімнастичної лави (ширина 10 см) учасник тестування виконує 4 повороти (праворуч і ліворуч). Вправу закінчено, коли досліджуваний повернеться у вихідне положення.

Результат. Визначається час виконання 4 поворотів з точністю до 0,1 с.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Після пояснення, демонстрації і випробування учню надається одна спроба.

2. За втрату рівноваги (падіння, торкання підлоги) нараховується одна штрафна секунда.

3. При торканні підлоги більше трьох разів тест повторюють.

Нормативні оцінки динамічної рівноваги при виконанні поворотів на гімнастичній лаві для учнів I-III класів наведено у табл. 122(Лях, 1988).

Таблиця 2.3

Нормативні оцінки динамічної рівноваги при виконанні поворотів на гімнастичній лаві (варіант 1) для учнів I-III класів, с

Оцінка	Клас
	I	II	III
Відмінно Добре Задовільно Достатньо	14,0 16,0 18,5 21,0	12,5 14,0 16,0 18,0	11,0 12,5 14,5 17,5

Методика дослідження здібності до розслаблення м'язів

Контроль здібності до розслаблення м'язів визначали за допомогою якісних (вправ-тестів). Тести-вправи засновані на візуальному оцінюванні якості виконання учнем різноманітних махових і хльосто-подібних рухів.

Опишемо найпростіші тести-вправи, засновані на візуальній оцінці якості виконання учнем різноманітних махових і хлисто-подібних рухів.

Вправа 1. Вихідне положення - стійка ноги на ширині плечей, руки розслаблені. Не змінюючи положення ніг, повороти тулуба навкруг вертикальної осі праворуч-ліворуч.

Результат. При доброму розслабленні м'язів руки пасивно слідують за плечима, трохи відстаючи спочатку від них і обганяючи в кінці повороту.

Вправа 2. Вихідне положення - ноги разом, нахил тулуба вперед, руки підняті назад-угору. За командою учителя учень «кидає» руки, повністю розслабляючи («виключивши») усі м'язи. Оцінюються маятникоподібні гойдання рук до повної зупинки. Учаснику тестування пропонують повторити вправу 3-4 рази, відмічаючи ступінь засвоєння завдання при кожному повторенні.

Результат. При доброму розслабленні маятникоподібні гойдання рук перетворюються на колові обертання.

Вправа 3. Вихідне положення - основна стійка, руки угорі. За командою учителя досліджуваний опускає руки вертикально вниз.

Результат. При доброму розслабленні руки внизу по інерції роблять ще декілька поздовжніх гойдальних рухів.

Вправа 4. Вихідне положення - стати боком біля гімнастичної стінки (або біля якоїсь опори), тримаючись рукою за поперечину на висоті плечей, друга рука відведена у бік. Учаснику тестування пропонують виконати розслаблені, хлисто-подібні махи правою, а потім лівою ногою з великою амплітудою.

Результат. При доброму розслабленні під час маху назад нога згинається у колінному суглобі так, що п'ята майже торкається сідниці.

2.2 Організація дослідження

Для практичного обґрунтування ефективності впливу занять ЛФК на організм дітей з церебральним паралічем нами був проведений формувальний педагогічний експеримент.

В експерименті взяли участь учні молодшого шкільного віку.

Експеримент проводився протягом одного навчального року (вересень 2014 ; травень 2015 рр.). Вік випробуваних на початку експерименту становив від 7 до 10 років.

Робота виконувалась на базі навчально-реабілітаційного центру м. Луцька.

Дослідження, що проводилось, включало чотири етапи. На кожному етапі вирішувалась частина взаємопов'язаних завдань, які були розподілені за етапами відповідно до загальної логіки побудови експерименту.

Перший етап (вересень 2014 р.) передбачав визначення назви бакалаврського дослідження; проводилися аналіз і узагальнення науково-методичної літератури з метою з'ясування стану досліджуваної проблеми; визначалися предмет, мета і завдання дослідження; здійснювався підбір методів дослідження і дослідно-експериментальної бази.

Другий етап (жовтень 2014 р.). Проводився констатувальний педагогічний експеримент. Визначали рівень фізичної підготовленості молодших школярів з церебральним паралічем; здійснювався підбір засобів і методів фізичних вправ для складання комплексу ЛФК при ДЦП;визначалися методичні особливості їх ефективного застосування; розроблялася програма формувального педагогічного експерименту.

На третьому етапі (квітень 2015 - травень 2015 рр.) був проведений формувальний педагогічний експеримент, спрямований на практичне обґрунтування ефективності експериментальної методики спрямованої на покращення фізичної підготовленості молодших школярів з ДЦП.

Заключний, четвертий етап дослідження (травень 2015 р.) був присвячений якісному і кількісному аналізу результатів дослідження; їх теоретичному узагальненню та систематизації; формулюванню висновків і основних положень; літературному оформленню результатів дослідження.



РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ НА ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ДЦП

3.1 Особливості фізичної підготовленості молодших школярів

Віковий період 7-10 років, як показують наукові дослідження, найбільш сприятливий для формування практично всіх фізичних якостей і координаційних здібностей, які реалізуються в руховій активності людини. За даними Л.В. Волкова, багато дітей не можуть досягнути високих результатів у бігу,стрибках, метаннях, не тому,що їм заважає погана техніка рухів, а через недостатній розвиток основних рухових якостей - сили, швидкості, спритності, витривалості, гнучкості. Установлений факт такого зв`язку і зміни характеру в процесі вікової еволюції потребує пояснення, розкриваючи фізіологічні властивості вікового розвитку рухової системи.

Наше дослідження було проведено з метою порівняльного аналізу фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем.

Для контролю здібності до оцінки і регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів застосовували човниковий біг 3х10 м з оббіганням набивних м`ячів.

За показниками човникового бігу другокласників (жовтень) контрольної групи ми бачимо,що оцінку «5» отримали 37,5 % дітей, оцінку «4»- 25%, оцінку «3» - 6,25%, оцінку «2» - 18,7%, оцінку «1» - 12,5%. За результатами даного тесту у експериментальній групі (жовтень) оцінку «5» отримали 40% дітей, оцінку « 4» - 10% дітей, оцінку «3» - 20%, оцінку «2» - 0%, оцінку «1» - 30%. ( Див. Рис. 3.1) Показники човникового бігу (травень) показують, що оцінку «5» отримали 38% учнів, оцінку «4» - 26%, оцінку «3» - 5%, оцінку «2» - 18,5%, оцінку «1» - 12,5% контрольної групи. Дані результатів за травень показують, що оцінку «5» отримали 41% учнів, оцінку «4» - 11%, оцінку «3»- 19%, оцінку «2» - 1%, оцінку «1» - 28% експериментальної групи . (Див. Рис. 3.2) Порівнюючи ці показники ми бачимо, що результати за цим тестом пок ращились.

Рис. 3.1 Результати човникового бігу другокласників у жовтні 2014

Рис. 3.2 Результати човникового бігу другокласників у травні 2015

Показники третьокласників (жовтень) контрольної групи показують, що оцінку «5» мали 25% дітей, оцінку «4» - 0%, «3» - 12,5%, «2» - 25%, «1» - 37,5%. Результати експериментальної групи : «5» - 11,1%, «4» - 22,2%, «3»- 22,3%, «2» - 11,1%, «1» - 33,3%. (Див. Рис. 3.3) Дані результатів за травень показують, що оцінку «5» контрольної групи отримали 26%, «4» - 3%, «3»- 12%, «2» - 23%, «1» - 36%. Результати експериментальної групи покращились : «5» - 12%, «4» - 23%, «3» - 25%, « 2» - 10%, «1» - 30%. (Див. Рис. 3.4)

Рис. 3.3 Результати човникового бігу третьокласників у жовтні 2014

Рис. 3.4 Результати човникового бігу третьокласників у травні 2015

Показники четвертокласників контрольної групи в жовтні були такими: оцінку «5» отримали 62,5%, «4» - 25%, «3» - 12,5%, «2» - 0%, «1» - 0%. Результати експериментальної групи : «5» - 45,4%, «4» - 0%, «3» - 18,1%, «2» - 9,3%, «1» - 27,2%.( Див. Рис. 3.5) Дані контрольної групи за травень : «5» - 63%, «4» - 26%, «3» - 11%, «2» - 0%, «1» - 0%. В травні показники експериментальної групи покращились: «5» - 46%, « 4» - 2%, «3» - 17%, «2» - 9%, «1» - 26%. (Див. Рис. 3.6)

Рис. 3.5 Результати човникового бігу четвертокласників у жовтні 2014

Рис. 3.6 Результати човникового бігу четвертокласників у травні 2015

Контроль здібностей до орієнтації в просторі здійснювали за допомогою бігу до пронумерованих набивних м'ячів. В основі контролю здібностей до орієнтування в просторі були рухові завдання , котрі вимагали оперативної оцінки ситуації, що склалася, і реакції на неї раціональними діями. Учням пропонували біг за спеціальним маршрутом , обмеженим орієнтирами.

Результати другокласників (жовтень) контрольної групи такі: «відмінно» отримали 9%, «добре» - 0%, «задовільно» - 27,2%, «достатньо» - 63,8%. Показники експериментальної групи в жовтні: «відмінно» - 60%, «добре»- 10%, «задовільно» - 10%, «достатньо» - 20%.(Див. Рис. 3.7) Показники даного тесту контрольної групи в травні: «відмінно» - 10%, «добре» - 2%, «задовільно» - 25%, «достатньо» - 63%. Результати експериментальної групи в травні покращились: «відмінно» - 62%, «добре» - 11%, «задовільно» - 9%, «достатньо» - 18%. (Див. Рис. 3.8)



Рис. 3.7 Результати контролю здібностей до орієнтації в просторі другокласників у жовтні 2014

Рис. 3.8 Результати контролю здібностей до орієнтації в просторі другокласників у травні 2015

Результати третьокласників контрольної групи в жовтні показали, що всі учні виконали тест на достатній рівень. Експериментальна група показала аналогічні результати.(Див. Рис.3.9) В травні показники контрольної групи дещо покращились , 95% - показали достатній рівень, 5% - задовільний. Аналогічно покращились і показники експериментальної групи. В травні тест на достатній рівень виконали 95% учнів, 4% - задовільний, 1% - “добре”. (Див. Рис. 3.10)

Рис. 3.9 Результати контролю здібностей до орієнтації в просторі третьокласників у жовтні 2014

Рис. 3.10 Результати контролю здібностей до орієнтації в просторі третьокласників у травні 2015

Результати четвертокласників контрольної групи в жовтні такі: «відмінно» - 22%, «добре» - 11,4%, «задовільно» - 22,2%, « достатньо» - 44,4%. Всі учні експериментальної групи виконали тест на достатній рівень. (Див. Рис. 3.11) В травні показники дещо покращились: «відмінно» отримали 23% дітей контрольної групи, «добре» - 12%, «задовільно» - 21%, «достатньо» - 44% . Аналогічно експериментальна група покращила свій результат: 5% учнів виконали тест на «задовільно», 95% - «достатньо».( Див. рис. 3.12)

Рис. 3.11 Результати контролю здібностей до орієнтації в просторі четвертокласників у жовтні 2014

Рис. 3.12 Результати контролю здібностей до орієнтації в просторі четвертокласників у травні 2015

Контроль стійкості рівноваги статичної проводили за методикою Бондаревського. Учаснику тестування пропонували набути стійкого положення на одній нозі. Друга нога зігнута, а її п'ята торкалася колінного суглоба опорної ноги, руки на поясі, голова пряма. Необхідно було утримати це положення якомога довше. Реєстрація часу на секундомірі починалася після набуття стійкого положення, а закінчувалася у момент втрати рівноваги.

Результати тестування третьокласників контрольної групи за жовтень такі: поворот праворуч - 12,6 с, ліворуч - 11,9 с. Учні експериментальної групи поворот праворуч здійснили в середньому за 13,8 с, ліворуч - 10,7 с.(Див. Рис. 3.21) В травні показники контрольної групи були такими: поворот праворуч - 13,0 с, ліворуч - 12,5 с. Результати експериментальної групи: поворот праворуч - 14,2 с, ліворуч - 11,5 с. (Див. Рис. 3.22)

Рис. 3.21 Результати контролю стійкості рівноваги динамічної третьокласників у жовтні 2014

Рис. 3.22 Результати контролю стійкості рівноваги динамічної третьокласників у травні 2015

Четвертокласники контрольної групи показали в жовтні такі результати: поворот праворуч здійснили в середньому за 8,8 с, ліворуч - 8 с. Експериментальна група має такі результати: поворот праворуч - 8,2 с, ліворуч - 7,9 с. (Див. Рис. 3.23) В травні показники стали кращими. Контрольна група: поворот праворуч - 9,3 с, ліворуч - 9 с. Результати експериментальної групи такі: поворот праворуч - 9 с, ліворуч - 8,5 с. (Див. Рис. 3.24)

Рис. 3.23 Результати контролю стійкості рівноваги динамічної четвертокласників у жовтні 2014

Рис. 3.24 Результати контролю стійкості рівноваги динамічної четвертокласників у травні 2015

Контроль здібностей до розслаблення м'язів визначали за допомогою якісних вправ-тестів. Тести-вправи засновані на візуальному оцінюванні якості виконання учнем різноманітних махових і хльостоподібних рухів.

Результати другокласників контрольної групи в жовтні такі: 68,7% дітей мають добре розслаблення м'язів, 31,3% - погане. Експериментальна група має такі результати: 40% - добре розслаблення, 40% - погане, 20% - середнє розслаблення ( одна рука добре, інша погано). (Див. Рис. 3.25) В травні показники покращились: 70% дітей контрольної групи мають добре розслаблення м'язів, 30% - погане. Результати експериментальної групи: 43% - добре розслаблення, 37% - погане, 20% - середнє. (Див. Рис. 3.26)

Рис. 3.25 Результати контролю здібностей до розслаблення м'язів другокласників у жовтні 2014

Рис. 3.26 Результати контролю здібностей до розслаблення м'язів другокласників у травні 2015

45,4% третьокласників контрольної групи в жовтні мали добре розслаблення м'язів, 54,5% - погане. 45,4% дітей експериментальної групи мали добре розслаблення м'язів, 54,5 % - погане. (Див. Рис. 3.27) В травні результати покращились: 50% дітей контрольної групи мають добре розслаблення м'язів, 50% - погане. 47% дітей експериментальної групи мають добре розслаблення, 53% - погане. (Див. Рис. 3.28)

Рис. 3.27 Результати контролю здібностей до розслаблення м'язів третьокласників у жовтні 2014

Рис. 3.28 Результати контролю здібностей до розслаблення м'язів третьокласників у травні 2015

53% четвертокласників контрольної групи в жовтні мали добре розслаблення м'язів,47% - погане. Експериментальна група показала такі результати: 45,4% дітей мали добре розслаблення, 45,4% - погане, 9,2% - середнє. (Див. Рис. 3.29) Показники в травні стали кращими: 55% четвертокласників контрольної групи мають добре розслаблення, 45% - погане. Результати експериментальної групи: 50% - добре розслаблення, 45% - погане, 5% - середнє. (Див. Рис. 3.30)

Рис. 3.29 Результати контролю здібностей до розслаблення м'язів четвертокласників у жовтні 2014

Рис. 3.30 Результати контролю здібностей до розслаблення м'язів четвертокласників у травні 2015

Таким чином, стійкість до рівноваги учнів молодшого шкільного віку покращились, як у контрольній, так і в експериментальній групі. Здібності до орієнтації в просторі в другокласників покращились на 3% , в третьокласників на 5%, четвертокласників - на 6%. Статична рівновага у другокласників контрольної групи покращилась на 1,1 с, експериментальної групи - на 1,4 с, у третьокласників контрольної групи покращилась на 3,3 с, експериментальної - на 0,9 с, результати четвертокласників контрольної групи покращились на 3,5 с, експериментальної групи - на 2,7 с. За даними досліджень показники динамічної рівноваги покращились у всіх учнів молодшого шкільного віку. Здібності до розслаблення м`язів у другокласників контрольної групи збільшились на 2%, експериментальної - на 3%, контрольна та експериментальна групи третьокласників збільшили свої показники на 5%,четвертокласники контрольної групи збільшили свої результати на 2%, експериментальної - на 5%.

Размещено на Allbest.ru

...