Методика навчання контролю навчальної діяльності майбутніх викладачів технічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська інженерно-педагогічна академія

УДК 378.147.157:65.012.23

Методика навчання контролю навчальної діяльності майбутніх викладачів технічних дисциплін

13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Бєлікова Вікторія Вікторівна

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент Синельник Ірина Василівна, Національний технічний університет («Харківський політехнічний інститут»), доцент кафедри загальної та експериментальної фізики, м. Харків.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Лузан Петро Григорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри педагогіки, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Василенко Ольга Миколаївна, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, доцент кафедри соціальної педагогіки, м. Харків.

Захист відбудеться «26» травня о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий «23» квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. В. Кулешова

навчання контрольний технічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сьогодні, коли Україна спрямовує всі зусилля на інтеграцію в світове співтовариство, перед професійно-технічними навчальними закладами (ПТНЗ) державою поставлене завдання модернізувати зміст і способи навчання та контролю в напрямку підвищення якості професійної підготовки майбутніх робітничих кадрів відповідно до вимог міжнародного ринку праці. Виконання цього завдання потребує перегляду підходів до змісту та організації контролю навчальної діяльності учнів, особливо, при вивченні спеціальних і загальнотехнічних дисциплін, де формуються професійні знання, вміння і навички, професійно важливі якості особистості. Це суттєво впливає на систему підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін у вищих інженерно-педагогічних навчальних закладах. Виникає необхідність удосконалення методики навчання контролю навчальної діяльності майбутніх викладачів технічних дисциплін відповідно до сучасних тенденцій модернізації системи профтехосвіти (упровадження нових державних стандартів і дванадцятибальної системи оцінювання; зміщення акцентів із вимірювання обсягу знань на виявлення здатності учнів самостійно здобувати навчальну інформацію тощо).

Аналіз досліджень, пов'язаних із розробкою теоретичних основ навчання контролю показав, що на всіх етапах розвитку педагогічної науки контроль вивчався багатьма науковцями у різних напрямах:

· теоретичні засади організації контролю знань учнів та студентів ґрунтовно висвітлено в роботах В. Аванесова, А. Анастазі, С. Архангельського, В. Безверхої, В. Бочарнікової, І. Булах, І. Гулідова, З. Жуковської, В. Лозової, П. Лузана, В. Полонського, Л. Романішиної, В. Рисс, Л. Рибалко, Б. Сладкевича, І. Синельник, Т. Солодкої, Н. Тализіної, В. Якуніна та ін.;

· психологічний вплив контролю й оцінки на мотивацію учня до навчання розкрито в роботах Ш. Амонашвілі, Б. Ананьєва, М. Балажова, В. Власенко, А. Захарової, Р. Кривошапової та ін.;

· дидактичні аспекти формування контрольних умінь у майбутніх викладачів розглянуто в працях Л. Байкової, О. Василенко, І. Внукової, Т. Дмитренко, Н. Кучугурової, Г. Скока, І. Тихонова, Т. Тюріної, Л. Фридмана, М. Челишкової, Т. Южакової та ін.;

· виокремлення контрольних умінь у професійній діяльності інженера-педагога знайшло своє виявлення в дослідженнях М. Дмитрієва, Г. Карпової, О. Коваленко, Н. Кузьміної, А. Усової, Н. Ерганової та ін.

Водночас, проведений аналіз теорії та практики контролю в системі професійної освіти свідчить про незавершеність наукових пошуків у розв'язанні проблеми навчання контролю навчальної діяльності інженерів-педагогів. Дотепер не існує єдиного підходу до дефініції «контроль навчальної діяльності учнів» як науково-педагогічної категорії; неповно визначено роль контролю в процесі навчання майбутніх кваліфікованих робітників з технічних дисциплін у ПТНЗ; його структурні та функціональні компоненти; відсутнє однозначне тлумачення змісту та структури контрольної діяльності викладача технічних дисциплін, наявна фрагментарність існуючої методики навчання студентів контролю в інженерно-педагогічних вищих навчальних закладах. Усе це дозволило говорити про існування суперечностей між:

· вимогами державних стандартів до впровадження у професійно-технічних навчальних закладах науково обґрунтованого, системного контролю й недосконалістю існуючої методичної підготовки викладачів до контролю навчальної діяльності учнів;

· вимогами до викладача технічних дисциплін здійснювати контрольну діяльність в реальних умовах роботи ПТНЗ як необхідну складову його професії та недосконалістю існуючого навчання контролю студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю у вищій школі, спрямованого на формування системи знань і окремих умінь.

Зазначені суперечності зумовили проблему дослідження - підвищення ефективності навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю у вищих навчальних закладах контролю навчальної діяльності учнів з технічних дисциплін як складової їх методичної підготовки.

Аналіз досліджень з проблеми навчання контролю довів, що поза увагою науковців залишаються питання, пов'язані з удосконаленням методичної підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін до контрольної діяльності відповідно до сучасних тенденцій модернізації системи профтехосвіти.

Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість та необхідність розв'язання суперечностей обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Методика навчання контролю навчальної діяльності майбутніх викладачів технічних дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за темою «Розроблення та впровадження моделей змісту навчання студентів технічних закладів освіти з метою інтенсифікації професійної підготовки» (РК № 0110И002779); у межах держбюджетної теми № 5-7 «Теоретичні та методичні основи педагогічної складової інженерно-педагогічної освіти» (протокол № 16 від 16.06.2004 р.) в Українській інженерно-педагогічній академії.

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 10 від 24 жовтня 2000 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 25.01.2001 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці мети, змісту і способів навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю контрольної діяльності в процесі методичної підготовки у вищих навчальних закладах.

Відповідно до поставленої мети визначено завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз стану розробленості проблеми навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін контролю навчальної діяльності учнів.

2. Визначити комплексну структуру контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ.

3. Теоретично обґрунтувати модель формування контрольної діяльності у майбутніх викладачів технічних дисциплін та на її основі розробити методику навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю контролю навчальної діяльності в процесі методичної підготовки у вищому навчальному закладі.

4. Теоретично обґрунтувати критерії та розробити показники сформованості контрольної діяльності у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю.

5. Експериментально перевірити ефективність методики навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю контролю навчальної діяльності.

Об'єкт дослідження - процес навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін в інженерно-педагогічному вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - методика навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю контролю навчальної діяльності в процесі методичної підготовки у вищому навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що процес навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю у вищому навчальному закладі контролю навчальної діяльності буде більш ефективним за умови реалізації методики, розробленої на основі використання моделі поетапного формування контрольної діяльності викладача професійно-технічного навчального закладу з технічної дисципліни як цілісної діяльності з проектування, реалізації й аналізу системи контролю навчальної діяльності учнів.

Методологічна та теоретична основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, філософських положеннях про взаємозв'язок та взаємообумовленість явищ і процесів, основних положеннях системного підходу (В. Афанасьєв, І. Блауберг, Т. Ільїна, Е. Юдін); теоретичних підходах щодо організації навчального процесу у вищій школі (А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Загвязинський, Г. Гребенюк, В. Сластьонін, В. Ягупов), основних положеннях професійної діяльності інженера-педагога та його підготовки (В. Безрукова, Е. Зеєр, Г. Карпова, О. Коваленко, В. Косирєв, Н. Кузьміна, М. Лазарєв, А. Мелецинек, Н. Ерганова) і теорії контролю навчальної діяльності учнів, способів його організації в закладах освіти різних типів (В. Аванесов, В. Беспалько, І. Булах, М. Єрецький, В. Лозова, Л. Романішина, В. Рисс, Н. Тализіна, В. Якунін).

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз психолого-педагогічної і технічної літератури з метою вивчення стану розробленості проблеми навчання контролю, визначення теоретико-методологічних основ дослідження та комплексної структури контрольної діяльності викладача технічної дисципліни у ПТНЗ; моделювання з метою побудови багатовекторної чотирьохрівневої моделі навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю контрольної діяльності; систематизація й узагальнення педагогічного досвіду для визначення змісту і способів навчання студентів цьому виду професійної діяльності викладача;

- емпіричні: методи збору інформації (анкетування, тестування, опитування) з метою виявлення якості й рівня сформованості контрольної діяльності інженерів-педагогів технічного профілю; педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої методики навчання контролю; метод експертного оцінювання для визначення змісту і складу контрольної діяльності викладача технічних дисциплін професійно-технічного навчального закладу, рівнів сформованості контрольної діяльності у майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю;

- математичні: методи математичної статистики для обробки експериментальних даних, прийняття рішення про ефективність розробленої методики навчання контролю та підтвердження гіпотези дослідження.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та побудовано комплексну структуру контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ, яка відрізняється тим, що інтегрує контрольно-проектувальну, контрольно-виконавчу і контрольно-аналітичну діяльності в цілісну діяльність з проектування, реалізації й аналізу системи контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ із технічної дисципліни;

- вперше теоретично обґрунтовано та розроблено багатовекторну, чотирьохрівневу модель формування контрольної діяльності у майбутніх викладачів технічних дисциплін при методичній підготовці у ВНЗ. Вектори моделі відповідають структурним і функціональним компонентам системи контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ із технічної дисципліни (меті, принципам, функціям, об'єктам, умовам і способам контролю, дидактичним засобам і критеріям оцінювання, сценарію уроку контролю в бінарних діях викладача й учнів), а чотири рівні навчання виділяються на основі рівнів здійснення контрольної діяльності викладачем технічних дисциплін у ПТНЗ (репродуктивно-відтворюючого, конструктивно-алгоритмічного, продуктивно-адаптивного, творчо-рефлексивного). Запропонована модель відрізняється поетапністю і послідовністю опанування студентами системою контролю навчальної діяльності учнів за всіма складовими контрольної діяльності (проектування, реалізація й аналіз) на кожному з чотирьох рівнів її здійснення;

- дістало подальшого розвитку поняття контролю навчальної діяльності учнів із технічної дисципліни як наскрізного компонента процесу навчання, який є підсистемою в системі управління навчальною діяльністю учнів із технічної дисципліни у ПТНЗ. Розвиток поняття полягає в розширенні змісту і структури контролю як системи, шляхом уведення нових компонентів (об'єкти контролю з технічної дисципліни, організаційно-педагогічні умови проведення контролю, сценарій контрольного заняття в бінарних діях викладача й учнів);

- удосконалено критерії сформованості контрольної діяльності в контексті інтеграції в єдину систему критеріїв сформованості контрольно-проектувальної, контрольно-виконавчої і контрольно-аналітичної діяльності; удосконалення полягає в ієрархічному поданні запропонованої системи критеріїв, які класифіковано за етапами контрольної діяльності, рівнями сформованості контрольної діяльності, компонентами системи контролю навчальної діяльності учнів із технічної дисципліни.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що обґрунтовано, розроблено, експериментально перевірено та впроваджено в процес методичної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю методику навчання контролю, на основі якої видано у співавторстві: два навчальні посібники для викладачів [1, 2]; навчальний посібник для студентів [4]; методичні вказівки з виконання курсової та дипломної робіт з дисципліни «Методика професійного навчання» відповідно до нового змісту [3].

Розроблену методику було впроваджено в практику роботи Української інженерно-педагогічної академії (акт про впровадження № 103-01/03 від 24.04.2009 р.), Донецького індустріально-педагогічного технікуму (акт про впровадження № 1050 від 28.04.2009 р.), Стахановського машинобудівного технікуму (акт про впровадження № 105 від 10.04.2009 р.), Красноградського професійного ліцею (акт про впровадження № 187 від 13.94.2009 р.), Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту (акт про впровадження № 211 від 02.04.2009 р.) та ін.

Матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого удосконалення процесу методичної підготовки студентів педагогічних та інженерно-педагогічних закладів освіти; в системі підвищення кваліфікації викладачів загальнотехнічних і спеціальних дисциплін ПТНЗ.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі й завданням дослідження; відповідністю основних положень дисертації відомим результатам психолого-педагогічних та дидактичних досліджень; кількісною обробкою та якісним аналізом результатів експериментальної роботи; апробацією й впровадженням отриманих результатів у практику роботи педагогічних та інженерно-педагогічних вищих начальних закладів.

Особистий внесок здобувача. У працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належать (відповідно до списку наукових праць): критичний аналіз, узагальнення і систематизація існуючих класифікацій тестів [11]; обґрунтування місця контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки) в структурі навчальної діяльності учнів [12]; визначення загальних підходів до трактування поняття «дидактичний тест», його переваг і недоліків при оцінюванні навчальної діяльності студентів. [17].

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Управління якістю професійної освіти» (Донецьк, 2001 р.), «Проблема цілісного розвитку особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії» (Донецьк, 2005 р.), «Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання» (Харків, 2005 р.), «Наука і соціальні суспільства: освіта, культура, духовність» (Харків, 2008 р.); на всеукраїнських науково-методичних конференціях: «Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу» (Харків, 2004 р.), «Безперервна освіта: реалії та перспективи» (Київ, 2004 р.); на ХLІІ науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Української інженерно-педагогічної академії (Харків, 2008 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження знайшли своє відображення у 19-ти наукових і науково-методичних працях (13 одноосібних), із них 7 - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 - в інших наукових виданнях, 7 - у матеріалах наукових конференцій, 4 - у науково-методичних працях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (327, з них 2-іноземною мовою) і 39 додатків на 176 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 419 сторінок, із них основного тексту - 169 сторінок. Робота містить 19 таблиць на 29 сторінках і 35 рисунків на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну, практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи підготовки майбутніх викладачів технічних дисциплін до контролю навчальної діяльності учнів» досліджено теоретичні засади методики навчання контролю навчальної діяльності учнів. На основі аналізу праць (К. Біктагіров, А. Захарова, І. Кулібаба, В. Лозова, В. Одєгова, І. Підласий, Б. Сладкевич, О. Хуторський, В. Якунін та ін.), у яких контроль розглядається через певний науковий підхід: історичний, кібернетичний, особистісно-орієнтовний і системний, установлено, що контроль навчальної діяльності слід визначати як підсистему в загальній системі управління навчальною діяльністю учнів при вивченні технічної дисципліни у ПТНЗ. Наскрізний і багатоаспектний характер контролю простежується у виявленні індивідуальної динаміки формування поточних і проміжних результатів навчальної діяльності учня (когнітивний аспект); у систематичному зворотному зв'язку між викладачем та учнями (комунікативний аспект); у перевірці, оцінюванні, фіксації та обліку навчальних досягнень учнів (оцінювальний аспект контролю).

Вивчення наукових джерел (С. Вітвицька, Н. Кузьміна, Є. Литвинович, П. Лузан, Л. Романішина, В. Рисс, Н. Тализіна, А. Есаулов та ін.) і проведення експертного оцінювання викладачами-практиками структури системи контролю, надало можливість обґрунтувати доцільність введення до наявного складу нових структурних (об'єкт контролю з технічної дисципліни) і функціональних (організаційно-педагогічні умови проведення контролю, сценарій контрольного заняття в бінарних діях викладача й учнів) компонентів контролю; уточнити поняття системи контролю навчальної діяльності учнів з технічної дисципліни у ПТНЗ як упорядкованої сукупності взаємопов'язаних і взаємообумовлених способів і засобів контролю, які об'єднані загальною метою, принципами, функціями, організаційно-педагогічними умовами й об'єктами контролю, та застосовуються в процесі взаємодії суб'єктів на контрольному занятті.

Проведений аналіз існуючих методик навчання контролю навчальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах виявив:

- недосконалість змісту через фрагментарне подання контролю як заключного етапу процесу навчання; орієнтацію на формування системи знань та окремих умінь із контролю; відсутність науково обґрунтованої комплексної структури контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ і моделі її формування у студентів при методичній підготовці;

- недостатню реалізацію принципів системності й систематичності, індивідуального й диференційованого підходу при організації навчання контролю.

Це зумовило необхідність визначення та обґрунтування комплексної структури контрольної діяльності (КД).

Узагальнення результатів теоретичного аналізу наукових праць (І. Балюкова, О. Василенко, М. Єрецький, О. Коваленко, Г. Ксензова, Н. Кучугурова, Б. Сладкевич, Л. Фридман та ін.) щодо виявлення змісту контрольних умінь викладача; подальше уточнення етапів і процедур контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ на основі експертної оцінки педагогів-практиків дозволило: визначити поняття цілісної контрольної діяльності як необхідної складової професійно-педагогічної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ; виділити три взаємопов'язаних етапи цієї діяльності: проектування, реалізації та аналізу системи контролю навчальної діяльності; установити її структурні компоненти. Запропоновано під цілісною контрольною діяльністю викладача технічних дисциплін у ПТНЗ розуміти сукупність взаємопов'язаних, взаємообумовлених і послідовно виконуваних викладачем її складових: контрольно-проектувальної (розробка проекту системи контролю), контрольно-виконавчої (реалізація проекту в умовах ПТНЗ) і контрольно-аналітичної (аналіз власних проектів). Комплексний аналіз контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ дозволив визначити, що:

• суб'єктом контрольної діяльності є викладач технічної дисципліни у ПТНЗ (або студент інженерно-педагогічної спеціальності технічного профілю, який здобуває досвід із проектування, реалізації й аналізу системи контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ із технічної дисципліни в процесі методичної підготовки у ВНЗ);

• метою контрольної діяльності є розробка та впровадження проекту системи контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ із технічної дисципліни відповідно до вимог державних стандартів профтехосвіти;

• предметом контрольної діяльності є очікувані (еталонні) навчальні вміння й навички учнів, які містять в собі задану систему знань із теми або змістового модуля технічної дисципліни, що підлягає контролю;

• продуктом контрольної діяльності є реалізований на занятті проект системи контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ із технічної дисципліни, який містить опис структурних (мета, об'єкт, принципи і способи контролю; різнорівневі дидактичні засоби контролю та критерії оцінювання) і функціональних компонентів (функції та організаційно-педагогічні умови контролю, сценарій проведення контрольного заняття в бінарних діях викладача й учнів);

• процесом контрольної діяльності є сукупність цілеспрямованих контрольних дій, що спираються на відповідні знання та вміння, здійснюваних викладачем при проектуванні, реалізації й аналізі системи контролю навчальної діяльності учнів із технічної дисципліни у ПТНЗ.

Отримані теоретичні результати покладено в основу розробки авторської методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін контрольної діяльності.

У другому розділі «Розробка методики навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін контролю навчальної діяльності» на основі застосування положень системного підходу і теоретичних засад професійної підготовки інженерів-педагогів розкрито основні складові методики навчання контролю майбутніх викладачів технічних дисциплін: мету, завдання, принципи, зміст і способи.

Метою авторської методики навчання контролю є формування у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю при вивченні дисципліни «Методика професійного навчання» контрольної діяльності як цілісної діяльності з проектування, реалізації й аналізу системи контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ із технічної дисципліни відповідно до її комплексної структури. Вихідними положеннями розробки методики обрано загальнодидактичні принципи (науковості, системності й систематичності, індивідуального й диференційованого підходу).

На основі застосування положень теорії поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна) і методу моделювання до процесу навчання контролю навчальної діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю, теоретично обґрунтовано та розроблено багатовекторну чотирьохрівневу модель поетапного формування контрольної діяльності у майбутніх викладачів технічних дисциплін при методичній підготовці у ВНЗ. Вектори моделі відображають структурні й функціональні компоненти системи контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ з технічної дисципліни.

Кожний рівень навчання студентів відображає певний рівень оволодіння КД за всіма її складовими та зображується витком спіралі, що проходить через усі компоненти системи контролю навчальної діяльності учнів із технічної дисципліни. Чотири відрізки на кожному векторі відповідають рівням контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ (репродуктивно-відтворюючому, конструктивно-алгоритмічному, продуктивно-адаптивному, творчо-рефлексивному). Контрольна діяльність вважається сформованою після поступового опанування майбутнім викладачем технічних дисциплін усіх чотирьох рівнів.

На основі вивчення теоретичних підходів щодо змісту й організації навчання у вищій школі, особливостей підготовки інженерів-педагогів і комплексного аналізу контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ, до програми дисципліни «Методика професійного навчання» включено новий розділ «Проектування і реалізація системи контролю навчальної діяльності», в якому розкрито наскрізний і багатоаспектний характер контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ у процесі вивчення технічної дисципліни; подано алгоритми дій викладача на етапі проектування, реалізації й аналізу системи контролю з технічної дисципліни.

Мета і зміст методики обумовили застосування проблемно-пошукових методів навчання: лекцій-бесід, лекцій-консультацій, лекцій-дискусій. На практичних заняттях запроваджено взаємонавчання в групах змінного складу як ефективний метод при формуванні контрольної діяльності.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка методики навчання майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю контролю навчальної діяльності» викладено організаційно-методичні основи експериментального дослідження, подано способи обробки та аналізу результатів.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту, який проводився на базі Української інженерно-педагогічної академії були розв'язані такі завдання: уточнено критерії та визначено показники, які характеризують сформованість контрольної діяльності у майбутніх викладачів технічних дисциплін системи профтехосвіти; продіагностовано стан існуючої системи навчання контролю студентів інженерно-педагогічних спеціальностей; проведено експертне оцінювання комплексної структури та змісту контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ; сформовано групи студентів (до контрольної КГ увійшло - 86 студентів, до експериментальної ЕГ - 87), що брали участь у педагогічному експерименті, який було спрямовано на перевірку ефективності запропонованої авторської методики навчання контролю.

При відборі студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю для участі в експерименті, було здійснено порівняння КГ і ЕГ за: загальним рівнем психолого-педагогічної й інженерної підготовки, початковим рівнем сформованості знань і вмінь із контролю за результатами тестування і розробки системи контролю. Аналіз, проведений за критерієм Пірсона (при < 0,05), виявив статистичну однорідність студентських груп, тобто КГ та ЕГ мали однаковий початковий рівень.

На основі аналізу професійної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ та особливостей структури, цілей і завдань контрольної діяльності, обґрунтовано уточнені критерії та розроблені показники її сформованості у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Перший рівень сформованості контрольної діяльності характеризується здатністю студента виконувати її на репродуктивно-відтворюючому рівні, тобто: аналізувати задані ззовні мету, принципи, способи контролю на відповідність організаційно-педагогічним умовам його проведення у ПТНЗ; конструювати контрольні запитання інформаційного типу; складати та реалізовувати етап контролю на занятті в бінарних діях викладача й учнів. Другий рівень сформованості КД у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей передбачає володіння конструктивно-алгоритмічним її рівнем, тобто: за допомогою відповідного алгоритму формулювати мету, визначати пріоритетні принципи й об'єкти контролю з теми загальнотехнічної дисципліни; обирати способи контролю відповідно до заданих організаційно-педагогічних умов; конструювати кількісні контрольні технічні задачі та тестові завдання різного типу; встановлювати критерії оцінювання відповідно до п'ятибальної шкали; складати та реалізувати сценарій проведення контрольного заняття в бінарних діях викладача й учнів для певного типу контролю. При сформованості КД на третьому рівні, студент здійснює її на продуктивно-адаптивному рівні, тобто: розробляє власний проект системи контролю навчальної діяльності на рівні змістового модуля з технічної дисципліни для заданих організаційно-педагогічних умов; реалізує його повністю і в запланований час у ПТНЗ; аналізує проекти контролю складені іншими студентами та обґрунтовує власну контрольну діяльність. При сформованості КД на четвертому рівні, студент виконує її на творчо-рефлексивному рівні, тобто: визначає цілі та об'єкти контролю, включаючи творчий рівень засвоєння навчального матеріалу, за нетрадиційним змістовим модулем із спеціальної дисципліни; використовує нетрадиційні способи контролю; складає контрольні запитання проблемного характеру, якісні контрольні задачі та пропонує інші нетрадиційні засоби контролю; визначає критерії оцінювання за будь-якою шкалою; розробляє сценарій проведення контрольного заняття в нетрадиційній формі.

На формувальному етапі педагогічного експерименту студенти КГ навчалися традиційно. У процес навчання студентів ЕГ з дисципліни «Методика професійного навчання» було впроваджено авторську методику навчання контролю. В ЕГ проводився моніторинг формування контрольної діяльності на кожному з чотирьох рівнів навчання шляхом проведення контрольних зрізів. Ступінь оволодіння студентами певним рівнем контрольної діяльності перевірявся відповідно до попередньо визначених показників і критеріїв. Так, на першому зрізі перевірялася здатність студента виконувати КД на репродуктивно-відтворюючому рівні; на другому зрізі - здійснювати КД на конструктивно-алгоритмічному рівні. За результатами третього і четвертого зрізів перевірявся ступінь оволодіння студентами ЕГ продуктивно-адаптивним рівнем КД. Відповідно, на п'ятому зрізі - виконувати КД на творчо-рефлексивному рівні.

На порівняльному етапі експерименту визначалася сформованість цілісної КД у студентів КГ і ЕГ на підставі оцінювання контрольної діяльності, що виконувалася студентами під час педагогічної практики, повторного тестування й написання контрольної роботи, за відповідними показниками і критеріями. Результати вимірювань показали, що відбулося збільшення контрольних знань і вмінь у студентів, що приймали участь в педагогічному експерименті. Збільшення кількості студентів, що отримали за результатами оцінювання знань із контролю, в КГ середні оцінки дорівнює 4 %; високі оцінки - 2 % порівняно з констатувальним етапом. Відповідно в ЕГ - збільшення кількості студентів, що отримали середні оцінки дорівнює 9%, високі -21 %. Кількісний аналіз за результатами контрольної роботи показав збільшення кількості студентів КГ з високими і середніми оцінками на 5 % у порівнянні до констатувального етапу; в ЕГ відповідно - на 35 %.

Студенти ЕГ виявили володіння КД на більш високому рівні ніж студенти КГ. Розподіл студентів КГ і ЕГ за рівнем виконання контрольної діяльності подано на рис. 2. Проведений аналіз показав, що між цими розподілами існує статистично значуща відмінність Т_{спостер.}= 6,53 > Т_{критич.} = ( при = 0,05) = 3,841.

Результати дослідно-експериментальної перевірки підтверджують той факт, що розроблені підходи до навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю контролю навчальної діяльності на основі використання комплексної структури контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ і багатовекторної чотирьохрівневої моделі поетапного її формування як цілісної діяльності з проектування, реалізації й аналізу системи контролю навчальної діяльності учнів з технічної дисципліни, мають високу ефективність. Зазначене вище підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про виконання поставленої мети та завдань дослідження.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв'язання наукової проблеми підвищення ефективності навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю контролю навчальної діяльності щляхом теоретичного обґрунтування, практичної розробки та впровадження методики навчання контролю навчальної діяльності. Вирішення цієї проблеми можливе за умови використання комплексної структури контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ і багатовекторної чотирьохрівневої моделі поетапного формування контрольної діяльності як цілісної діяльності викладача з проектування, реалізації й аналізу системи контролю навчальної діяльності учнів із технічної дисципліни.

1. Аналіз психолого-педагогічної, науково-технічної та навчально-методичної літератури дозволив установити, що дотепер не існує єдиного підходу до дефініції «контроль навчальної діяльності учнів» як науково-педагогічної категорії; неповно визначено його структурні й функціональні компоненти; відсутнє однозначне тлумачення змісту та структури контрольної діяльності викладача технічних дисциплін, наявна фрагментарність існуючої методики навчання студентів контролю в інженерно-педагогічних вищих навчальних закладах. В результаті дослідження дістало подальшого розвитку поняття контролю навчальної діяльності учнів з технічної дисципліни як наскрізного компоненту процесу навчання, який є підсистемою в системі управління навчальною діяльністю учнів з технічної дисципліни у ПТНЗ. Розвиток поняття полягає в розширенні змісту і структури контролю як системи, шляхом введення нових компонентів (об'єкти контролю з технічної дисципліни, організаційно-педагогічні умови проведення контролю, сценарій контрольного заняття в бінарних діях викладача й учнів). Теоретично обґрунтовано необхідність цілеспрямованої методичної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей до контрольної діяльності як важливої складової професійної діяльності майбутнього викладача системи профтехосвіти, що стало підґрунтям для розробки моделі навчання контролю.

2. На основі системного аналізу професійної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ, положень діяльнісного підходу та результатів експертного оцінювання теоретично обґрунтовано та побудовано комплексну структуру контрольної діяльності, яка відрізняється тим, що інтегрує контрольно-проектувальну, контрольно-виконавчу і контрольно-аналітичну діяльності в цілісну діяльність із проектування, реалізації й аналізу системи контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ із технічної дисципліни. Визначення елементів комплексної структури контрольної діяльності (суб'єкт, мета, предмет, умови, продукт і процес) забезпечило теоретичну основу для розробки моделі формування контрольної діяльності та методики навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю контролю навчальної діяльності.

3. На основі застосування положень системного підходу до контролю, теорії поетапного формування розумових дій і визначеної комплексної структури контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ, теоретично обґрунтовано та розроблено авторську методику навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю контролю навчальної діяльності як цілеспрямований процес формування контрольної діяльності. Запропонована методика спирається на теоретично обґрунтовану та розроблену багатовекторну, чотирьохрівневу модель поетапного формування контрольної діяльності у майбутніх викладачів технічних дисциплін при методичній підготовці у ВНЗ. Вектори моделі відповідають структурним і функціональним компонентам системи контролю навчальної діяльності учнів ПТНЗ із технічної дисципліни (меті, принципам, функціям, об'єктам, умовам і способам контролю, дидактичним засобам і критеріям оцінювання, сценарію уроку контролю в бінарних діях викладача й учнів), а чотири рівні навчання виділяються на основі рівнів здійснення контрольної діяльності викладачем технічних дисциплін у ПТНЗ (репродуктивно-відтворюючого, конструктивно-алгоритмічного, продуктивно-адаптивного, творчо-рефлексивного). Запровадження цієї методики в практику вивчення дисципліни «Методика професійного навчання» забезпечило послідовне підвищення рівня володіння контрольною діяльністю, який у процесі навчання контролю опанували студенти інженерно-педагогічних спеціальностей.

4. У дослідженні удосконалено критерії сформованості контрольної діяльності в контексті інтеграції в єдину систему критеріїв сформованості контрольно-проектувальної, контрольно-виконавчої та контрольно-аналітичної діяльності. Удосконалення полягає в ієрархічному поданні системи критеріїв, які класифіковано за: складовими контрольної діяльності (контрольно-проектувальна, контрольно-виконавча і контрольно-аналітична), рівнями сформованості контрольної діяльності (репродуктивно-відтворюючий, конструктивно-алгоритмічний, продуктивно-адаптивний і творчо-рефлексивний), компонентами системи контролю навчальної діяльності учнів із технічної дисципліни (структурними і функціональними). Теоретичне обґрунтування і запровадження удосконаленої системи критеріїв та показників сформованості контрольної діяльності в методичну підготовку інженерів-педагогів, забезпечило валідність та об'єктивність оцінювання різними експертами виконання студентами складових та окремих процедур контрольної діяльності.

5. У результаті експериментального дослідження встановлено, що розроблена і впроваджена методика навчання контролю навчальної діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю як складова їх методичної підготовки у вищих навчальних закладах підвищила ефективність навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін. Збільшення кількості студентів, що отримали за результатами оцінювання знань із контролю середні й високі оцінки, в КГ дорівнює 6 %; порівняно з констатувальним етапом. Відповідно в ЕГ - 30%. Студенти ЕГ виявили більш високий рівень володіння КД ніж студенти КГ. Існує статистично значуща відмінність між розподілами студентів КГ іЕГ за рівнем виконання контрольної діяльності Т_{спостер.}= 6,53 > Т_{критич.} = (при = 0,05) = 3,841. Це підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про виконання поставленої мети і завдань дослідження.

Виконане дослідження не вирішує всіх аспектів розв'язання проблеми методики навчання контролю навчальної діяльності майбутніх викладачів технічних дисциплін. Подальшого дослідження потребують теоретичні засади формування контрольно-аналітичних умінь викладача в умовах упровадження дистанційного навчання в системі професійно-технічної освіти.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

Науково-методичні праці

1. Беликова В. В. Педагогические аспекты преподавания инженерных дисциплин [пособие для преподавателей] / С. Ф. Артюх, Е. Э. Коваленко, Е. К. Белова, Г. В. Изюмская, В. В. Беликова.- Х.: УИПА, 2001. - 210 с.

2. Беликова В. В. Дидактические аспекты преподавания инженерных дисциплин: [пособие для преподавателей] / [Е. Э. Коваленко, Е. К. Белова, В. В. Беликова, И. В. Федоров]: Под ред. В. М. Приходько и В. М. Журавского.- М.: МАДИ (ГТУ); Х.: УИПА. - 2006. - 150 с.

3. Методика профессионального обучения: методические указания по выполнению курсовой и дипломной работ / Е. Э. Коваленко, В. В. Беликова, Н. А. Брюханова, В. С. Ковальская. - Х.: УИПА, 2003. - 102 с.

4. Бєлікова В. В. Педагогіка вищої школи: педагогічний контроль у системі вищої школи: [навчальний посібник] / В. В. Бєлікова. - Х.: УИПА, 2008. - 172 с.

Статті у наукових фахових виданнях

5. Беликова В. В. Обучение инженеров-педагогов контролю знаний как педагогическая проблема / В. В. Бєлікова // Проблеми трудової і професійної підготовки : наук.-метод. зб. - Слов'янськ : СДПІ, 1999. - Вип. 3. - С. 33-37.

6. Бєлікова В. В. Контроль професійних умінь як засіб впровадження особистісно - орієнтованого навчання / В. В. Бєлікова // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. - К.: НМЦ ВО, 2001. - Вип. 28. - С. 14-19.

7. Бєлікова В. В. Методика навчання майбутніх інженерів-педагогів контролю навчальної діяльності при викладанні технічних дисциплін / В. В. Бєлікова // Сучасні проблеми професійної підготовки фахівців: методичний аспект: зб. наук. праць. - К.: Науковий світ, 2001. - С. 13-21.

8. Бєлікова В. В. Дидактичні основи формування контрольних вмінь у майбутніх викладачів щодо розробки контрольних запитань / В. В. Бєлікова Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. - Слов'янск : видавничий центр СДПУ, 2007. - Вип. XXXVIII. - С. 26-45.

9. Бєлікова В. В. Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера - педагога / В. В. Бєлікова // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. праць. - Х. : УІПА, 2007. - Вип. 16. - С. 93-104.

10. Бєлікова В. В. Роль технічних задач у контрольно-проектувальній діяльності інженерів-педагогів / В. В. Бєлікова // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. праць. - Х.: УІПА, 2007. - Вип. 18-19. - С. 210-215.

11. Беликова В. В., Мнушка О. В. О многообразии подходов к классификации тестов / В. В. Бєлікова, О. В. Мнушка // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. праць. - Х.: УІПА, 2005. - Вип. 11. - С. 157-163.

Статті в інших наукових виданнях

12. Беликова В. В. Контроль (самоконтроль), оценка (самооценка) в структуре учебной деятельности / В. В. Беликова, Е. К. Белова // Человек в изменениях ХХ века. Прогресс Человечества в двадцатом столетии. - М.: Издательство Международной академии проблем человека в авиации и космонавтики, 2005. - Том VII. - С. 100-123.

Матеріали конференцій

13. Беликова В. В. О структуре контрольно-проектировочной деятельности инженеров-педагогов / В. В. Бєлікова // Управління якістю професійної освіти: зб. наук. праць I міжнар. наук.-практ. конф. [«Управління якістю професійної освіти»], (м. Донецьк, 12-17 вересня 2001 р.) / М-во освіти і науки України, Донецький національний університет. - Донецьк : ТОВ «Лебідь», 2001. - С. 157.

14. Беликова В. В. Техническая задача как средство обучения и контроля / В. В. Бєлікова // Управління якістю професійної освіти: зб. наук. праць ІI міжнар. наук.-практ. конф. [«Управління якістю професійної освіти»], (м. Донецьк, 24-25 квітня 2002 р.) / М-во освіти і науки України, Донецький національний університет. - Донецьк : ТОВ «Лебідь», 2002. - Ч. 2.- С. 13-16.

15. Беликова В. В. Об одном аспекте решения проблемы контроля успеваемости студентов / В. В. Бєлікова // Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. [«Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу»], (м. Харків, 14-15 грудня, 2004 р.) / М-во освіти і науки України, Харківська національна академія міського господарства. - Х.: ХНАМГ, 2004. - С. 169-171.

16. Бєлікова В. В. Навчання викладачів дидактичному контролю / В. В. Бєлікова // Безперервна освіта: реалії та перспективи: матеріали II Всеукр. наук.-метод. конф. [«Безперервна освіта: реалії та перспективи»], (м. Київ, 14-15 квітня, 2004 р.) / М-во освіти і науки України, Інститут вищої освіти АПН України. - К.: Педагогічна преса, 4 (14) / 2004, додаток. - С. 201.

17. Беликова В. В. Контроль качества при использовании тестирования / В. В. Бєлікова, О. В. Мнушка // Проблема цілісного розвитку особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії: матеріали другої Міжнар. наук.-практ. конф. [«Проблема цілісного розвитку особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії»], (м. Донецьк, 27-28 квітня, 2005 р.) / М-во освіти і науки України, Донецький національний технічний університет. - Донецьк : ДНТУ, 2005. - С. 132.

18. Беликова В. В. Разработка традиционных средств контроля как одно из профессиональных умений инженера-педагога / В. В. Бєлікова // Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання: матеріали третьої Міжнар. наук.-практ. конф. [«Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання»], (м. Харків, 16-21 квітня 2005 р.) /
М-во освіти і науки України, Українська інженерно-педагогічна академія. - Х.: УІПА, 2005. - С. 33.

19. Бєлікова В. В. Системний підхід до контролю навчальної діяльності учнів / В. В. Бєлікова // XLII наук.-практ. конф. наук.-педаг. працівників, науковців, співробітників академії: [«XLII наук.-практ. конф. наук.-педаг. працівників, науковців, співробітників академії»], (м. Харків, 15-17 лютого, 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Українська інженерно-педагогічна академія. - Х.: УІПА, 2008. - С. 10.

АНОТАЦІЇ

Бєлікова В. В. Методика навчання контролю навчальної діяльності майбутніх викладачів технічних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни). - Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі методики навчання контролю навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю на засадах використання комплексної структури контрольної діяльності викладача технічних дисциплін у ПТНЗ і багатовекторної чотирьохрівневої моделі її поетапного формування в процесі методичної підготовки інженерів-педагогів у вищих навчальних закладах. Уточнено структурні та функціональні компоненти системи контролю. З'ясовано зміст і комплексну структуру контрольної діяльності викладача у ПТНЗ. Розроблено і впроваджено модель формування контрольної діяльності як цілісної діяльності викладача з проектування, реалізації й аналізу системи контролю навчальної діяльності учнів у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей технічного профілю. Обґрунтовано мету, принципи, зміст і способи навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін контрольній діяльності при вивченні дисципліни «Методика професійного навчання». Експериментальне дослідження підтвердило підвищення рівня сформованості контрольної діяльності у студентів за умов використання авторської методики навчання контролю навчальної діяльності.

Ключові слова: контроль навчальної діяльності учнів, система контролю з технічної дисципліни, цілісна контрольна діяльність, методика навчання контролю. контрольно-проектувальні, контрольно-виконавчі, контрольно-аналітичні вміння.

Беликова В. В. Методика обучения контролю учебной деятельности будущих преподавателей технических дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (технические дисциплины).- Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена проблеме обучения будущих инженеров-педагогов технического профиля контролю учебной деятельности.

В диссертационном исследовании проанализирована проблема обучения студентов инженерно-педагогических специальностей контролю учебной деятельности учащихся профессионально-технических учебных заведений (ПТУЗ). Анализ исследуемой проблемы выявил наличие противоречия между возрастающими требованиями к качеству обучения инженеров-педагогов как будущих преподавателей технических дисциплин в ПТУЗ и недостаточным уровнем разработки теоретических и практических аспектов методики обучения контролю в современных условиях.

Установлено, что одним из путей решения этой проблемы является обучение студентов инженерно-педагогических специальностей технического профиля контрольной деятельности на основе использования принципа системного подхода; применения комплексной структуры контрольной деятельности преподавателя технических дисциплин в профессионально-технических учебных заведениях; поэтапного ее формирования в процессе методической подготовки студентов в высших учебных заведениях. Уточнено содержание понятий «контроль учебной деятельности учащихся», «система контроля учебной деятельности», «целостная контрольная деятельность преподавателя»; определена сущность каждого из компонентов системы контроля учебной деятельности учащихся ПТУЗ по технической дисциплине; взаимосвязи между структурными и функциональными ее элементами.

Теоретически обоснована и разработана многовекторная четырехуровневая модель поэтапного формирования контрольной деятельности у студентов инженерно-педагогических специальностей технического профиля в процессе методической подготовки в высших учебных заведениях. Каждый вектор модели отображает структурный или функциональный компоненты системы контроля учебной деятельности учащихся ПТУЗ по технической дисциплине. Четыре отрезка на каждом векторе модели указывают на определенный уровень сформированности контрольных умений у студентов по осваиваемому компоненту системы. Процесс обучения контрольной деятельности идет постепенно и поэтапно по каждой из ее составляющих. При обучении контролю преподаватель должен овладеть всеми четырьмя уровнями контрольной деятельности. Векторы модели отвечают структурным и функциональным компонентам системы контроля учебной деятельности учащихся ПТУЗ по технической дисциплине (цели, принципам, функциям, объектам, условиям и способам контроля, дидактическим средствам и критериям оценивания, сценария урока контроля в бинарных действиях преподавателя и учеников). Четыре уровня обучения выделяются на основе уровней осуществления контрольной деятельности преподавателем технических дисциплин в ПТУЗ (репродуктивно-воспроизводящего, конструктивно-алгоритмического, продуктивно-адаптивного, творческо-рефлексивного).