Підготовка майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

Спеціальність 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

ГАЙДУР Михайло Іванович

Ялта - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Горбунова Наталія Володимирівна, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), докторант кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Цокур Ольга Степанівна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Пелех Юрій Володимирович, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, проректор із наукової роботи та міжнародних зв'язків.

Захист дисертації відбудеться „25” березня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Республі-канського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „23” лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. Ю. Пономарьова

АНОТАЦІЇ

Гайдур М.І. Підготовка майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Ялта, 2010.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища. Встановлено, що формування готовності майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи буде успішним, якщо зумовлюватиметься високим рівнем обізнаності майбутніх педагогів із методиками, сучасними технологіями роботи (у тому числі й інформаційними) в початковій школі; забезпеченням інформованості майбутнього педагога про особистісно-професійний саморозвиток і оволодіння особистісно значущими засобами цього саморозвитку; поетапним набуттям студентами професійних умінь з організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; підтримкою включення майбутнього вчителя до активної творчої діяльності з перетворення педагогічної дійсності і самого себе.

Ключові слова: підготовка майбутніх учителів початкових класів, готовність до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, навчально-пізнавальна діяльність молодших школярів, інформаційне середовище.

Гайдур М. И. Подготовка будущих учителей к организации учебно-познавательной деятельности младших школьников в условиях информационной среды. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Республиканское высшее учебное заведение «Крымский гуманитарный университет» (г. Ялта), Ялта, 2010.

Исследование посвящено актуальной проблеме - подготовке будущих учителей к организации учебно-познавательной деятельности младших школь-ников в условиях информационной среды. Уточнено суть ключевых понятий: «учебно-познавательная деятельность младших школьников», «готовность к организации учебно-познавательной деятельности младших школьников», «информационная образовательная среда».

Определено особенности профессиональной подготовки будущих учителей к организации учебно-познавательной деятельности младших школьников; выявлено педагогические условия эффективной подготовки будущих учителей к организации учебно-познавательной деятельности учащихся начальной школы; разработано, теоретически обосновано и экспериментально проверено модель и технологию подготовки будущих педагогов к организации учебно-познавательной деятельности младших школьников в условиях информационной среды.

Выделено педагогические условия эффективной подготовки будущих учителей начальных классов к организации учебно-познавательной деятель-ности: высокий уровень знания будущими учителями методик и технологий работы в начальной школе, обеспечение информированности будущего педагога о личностно-профессиональном саморазвитии, овладение его значимыми средствами, поэтапное овладение студентами профессиональных умений по организации учебно-познавательной деятельности младших школьников, поддержка включения будущего учителя в активную творческую деятельность.

Теоретически обосновано суть, структуру и содержание подготовки будущих учителей к организации учебно-познавательной деятельности младших школьников в условиях информационной среды. Сущность заключается в обобщении существующих профессиограмм, образовательно-квалификационных характеристик учителя начальных классов, учитывая изменение целей и задач современной начальной школы, требования личностно-деятельностного подхода в обучении. Структура включает цель, этапы подготовки, педагогические условия, компоненты (мотивационно-целевой, гностический, рефлексивно-проектировочный, теоретико-методиче-ский, коммуникативный, организационно-управленческий), функции (информационная, прогностическая, социально-педагогическая, системная, организационно-управленческая), принципы, содержание и предполагаемый результат. Содержание раскрывает этапы подготовки будущего учителя начальных классов в период обучения в высшем учебном учреждении и предусматривает преподавание цикла психолого-педагогических дисциплин, ориентированных на формирование готовности к организации учебно-познавательной деятельности в условиях информационной среды.

Разработано и экспериментально проверено технологию подготовки будущих учителей к организации учебно-познавательной деятельности младших школьников в условиях информационной среды. Технологию реализовано в три этапа, каждый из которых имел соответствующую цель, педагогические условия, содержание, формы, методы и приемы работы, предполагаемый результат. Цель когнитивного этапа - развитие личностных качеств и познавательной активности будущих учителей начальных классов. На этом этапе в ходе реализации педагогического условия - высокий уровень овладения будущими учителями методиками, современными технологиями работы (в том числе и информационными) в начальной школе - студенты изучали дисциплины психолого-педагогического цикла, проходили ознакомительную практику, тренинг личностного и профессионального становления педагога.

Цель второго этапа, деятельностно-поисковоого, - формирование основных профессиональных умений, потребности в самостоятельном выполнении зада-ний, восприятии и осмыслении новых технологий, осознании студентами важности проведения внеурочной работы. Педагогическое условие - обеспечение информированности учителя о личностно-профессиональном само-развитии и овладении личностно-значимыми средствами этого саморазвития - реализовывалось в процессе чтения спецкурса «Организация учебно-познавательной деятельности учащихся начальных классов в условиях информационной среды», спецсеминара «Формирование познавательных интересов младших школьников», работы проблемной группы «Научить учиться».

Третий, самостоятельно-творческий, этап преследовал цель: создание условий использования информационных ресурсов для организации будущими учителями учебно-познавательной деятельности младших школьников. На этом этапе формирующего эксперимента в процессе реализации педагогического условия - поддержка включения будущего педагога в активную творческую деятельность по преобразованию педагогической действительности и самого себя - студенты разрабатывали и презентовали проект «Творческое самораз-витие личности педагога», участвовали в заседаниях педагогических советов по проблемам «Организация обучения: традиции и инновации», «Профессио-нальная компетентность учителя», «Современные учебные технологии», составляли портфолио личностных достижений.

Ключевые слова: подготовка будущих учителей начальных классов, готовность к организации учебно-познавательной деятельности младших школьников, учебно-познавательная деятельность младших школьников, информационная среда.

навчальний пізнавальний школяр педагог

Gaydur M. I. Preparing future teachers to organize teaching and learning of junior schoolchildren in an information environment. - Manuscript.

The dissertation for earning the scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences, by speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. R.H.E.I. “Crimean University for Humanities” (Yalta). - Yalta, 2010.

The dissertation is theoretical and experimental study of the problem of training future teachers to organize teaching and learning of junior pupils in an information environment. It's established that the formation of the readiness of future teachers to organize teaching and learning of primary school students will be successful if it will be predetermined the high level of awareness of future teachers with the techniques of modern technologies (including informative) in elementary school, providing of being informed of future teacher about personality professional self-development and acquisition personality important means of self-development; phased acquisition of professional skills of students of teaching and learning of younger pupils, including support for future teachers to active creative activity to transform pedagogical reality and itself.

Key words: training of the future teachers of primary school, readiness of future teachers to organize teaching and learning of junior schoolchildren, teaching and cognitive activity of junior schoolchildren, information environment.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В умовах оновлення системи освіти як одного з головних джерел формування інтелектуального потенціалу суспільства важливого значення набуває підвищення якості підготовки педагогічних кадрів, що знаходить підтвердження в державних документах про освіту (Державна національна програма „Освіта” („Україна ХХІ століття”), Закон України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національна доктрина розвитку освіти). Згідно з положеннями нової доктрини й концепції модернізації системи освіти, сучасний учитель покликаний удосконалювати технологію озброєння підростаючого покоління ґрунтовними знаннями, вміннями й навичками.

Різні аспекти підготовки майбутніх учителів відбито в працях вітчизняних учених: організація й удосконалення навчального процесу у вищій школі (Є. Барбіна, В. Беспалько, І. Богданова, О. Глузман, В. Гриньова, В. Євдокимов, Е. Карпова, Н. Кічук, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, З. Курлянд, А. Ліненко, С. Литвіненко, С. Мельничук, А. Мороз, Н. Никандров, О. Падалка, О. Пєхота, Л. Пєтухова, В. Сластьонін, В. Семиченко, Г. Троцко, Л. Хомич, О. Цокур); чинники активізації й оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студентів (В. Вергасов, В. Лозова, П. Підкасистий); організація професійної підготовки педагогів (А. Абдуліна, М. Євтух, І. Зязюн, М. Ігнатенко, А. Киричук, Н. Кузьміна, Ю. Пелех); зміст та методи дидактичної підготовки майбутніх педагогів (П. Гусак, Т. Ільїна, В. Ільченко, М. Левіна, І. Лернер, І. Огородников, В. Онищук, В. Паламарчук, І. Підласий, О. Савченко, М. Скаткін). Принципове значення в контексті означеної проблеми мають дослідження, спрямовані на формування професійної готовності вчителя до роботи з молодшими школярами і, зокрема, до розвитку їхніх навчальних умінь і навичок (Н. Глузман, А. Дмитрієв, В. Денисенко, О. Івлієва, Л. Ізотова, О. Красовська, H. Лошкарьова, Н. Міськова, Л. Міщенко, О. Пірожкова, Л. Подимова, М. Про-коф'єва, Л. Тютюн, Л. Хомич, Л. Філатова).

Аналіз стану проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі свідчить, що дидактами, психологами, методистами проведено значну роботу з розв'язання низки найважливіших теоретичних, практичних питань, пов'язаних із формуванням готовності майбутнього вчителя до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів: обґрунтовано концептуальні положення підготовки вчителя початкових класів до навчально-виховної роботи; розроблено науково-методичні основи змісту, організації та методик викладання; визначено сутність, значення оволодіння учнями знаннями, вміннями й навичками; висвітлено основні методи керівництва цим процесом. Проте, при наявності низки педагогічних досліджень (М. Овчинни-кова, Л. Лутченко, А. Цимбалару), означена проблема залишається недостатньо розробленою. Зокрема, не набуло повного висвітлення моделювання, критеріальна характеристика, педагогічні технології підготовки вчителя до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища.

На жаль, як засвідчує практика, сьогодні більшість школярів втратила інтерес до навчально-пізнавальної діяльності й бажання вчитися в цілому. У зв'язку з цим, особлива роль у формуванні інтересу до навчально-пізнавальної діяльності учнів відводиться початковій школі, оскільки саме тут закладається фундамент, без якого неможливо надалі сформувати учнівські вміння самостійно здобувати знання. Тому, підготовка майбутнього вчителя початкових класів має бути спрямована на активний пошук інноваційних форм, методів, що стимулюють розвиток інтелектуальних сил, ініціативи, творчого потенціалу особистості, а вміння організувати навчально-пізнавальну діяльність є одним із важливих механізмів ефективної педагогічної діяльності.

Особливої актуальності набуває проблема організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного сере-довища. На нашу думку, це пов'язано з тим, що умови життя в сучасному суспільстві вимагають від людини вмінь швидко обирати рішення, орієнту-ватися у величезному потоці інформації, безперервно вчитися, самореалі-зовуватися в різних сферах життєдіяльності. Виходячи з цього, особливо важливо в діяльності загальноосвітніх шкіл не лише забезпечувати учням певний обсяг знань, але й систематично розвивати вміння сприймати, обробляти та засвоювати значний обсяг інформації.

У ході аналізу теорії та практики досліджуваної проблеми виявлено протиріччя між: потребою освітніх закладів у підвищенні рівня організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформа-ційного середовища й недостатньою обізнаністю педагогів щодо сутності організації означеного виду діяльності; об'єктивною потребою педагогічної практики в методичному забезпеченні організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів і недостатнім рівнем володіння майбутніми вчителями відповідними засобами, формами, методами; потужним потенціалом сучасних інформаційних технологій та їх фрагментарним застосуванням у навчально-виховному процесі початкової ланки освіти.

Недостатня теоретична та практична розробленість проблеми актуалізує необхідність пошуку науково обґрунтованих можливостей оновлення процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, що стало підставою для вибору теми дослідження: „Підготовка майбутніх вчителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформа-ційного середовища”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Інтеграція змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів” (реєстраційний номер 0105v009161). Тему затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол №3 від 31 жовтня 2008 р.) та погоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №9 від 25 листопада 2008 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі й апробації технології підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища.

Завдання дослідження:

1. виявити особливості організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, готовності майбутніх педагогів до означеного виду діяльності та на цій підставі уточнити сутність ключових понять дослідження „навчально-пізнавальна діяльність молодших школярів”, „готовність до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів”, „інформа-ційне освітнє середовище”;

2. визначити, науково обґрунтувати та реалізувати педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів;

3. теоретично обґрунтувати сутність, зміст та структуру підготовки майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища;

4. визначити критерії, показники й схарактеризувати рівні готовності майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів початкових класів;

5. проаналізувати результати впровадження технології підготовки майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи в умовах інформаційного середовища.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження - модель та технологія підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища.

Методологічну основу дослідження складають теорія наукового пізнання, філософські, психолого-педагогічні ідеї, положення про взаємозв'язок і взаємо-обумовленість явищ, процесів навколишнього; особистість як суб'єкта діяльності і взаємин; системний підхід як загальний принцип науки; особистісно діяльнісний підхід як принцип професійної підготовки фахівців; комплексний підхід до навчання, виховання та професійного розвитку особистості; психолого-педагогічні праці з проблеми підготовки майбутніх учителів (О. Глузман, В. Гриньова, О. Дубасенюк, В. Євдокимов, М. Євтух, Л. Кондрашова, В. Луговий, О. Пєхота, Ю. Пелех, О. Попова, І. Прокопенко, В. Семиченко, С. Сисоєва, Г. Троцко, А. Фурман, О. Цокур); наукові праці, де розкриваються теоретичні основи змісту освіти (В. Ільченко, Н. Кузьміна, В. Лозова, А. Мороз, О. Савченко).

Для реалізації поставленої мети і завдань застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз філософської, культурологічної, соціологічної, психолого-педагогічної літератури й передового педагогічного досвіду для визначення теоретико-методологічних основ дослідження, здійснення історико-педагогічного аналізу проблеми; метод системного аналізу для обґрунтування принципів підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища; метод теоретичного моделювання для визначення структури, змісту й особливостей підготовки майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи в умовах інформаційного середовища; емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, педагогічний експеримент, метод вивчення документації, звітів зі студентської педагогічної практики для вивчення стану й перспектив підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища; статистичні: методи математичної статистики для підтвердження достовірності результатів експериментального дослідження.

Експериментальною базою дослідження виступили Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, Закарпатська філія державного славістичного університету. В експериментальній роботі взяли участь 348 студентів спеціальності 6.010100, 7.010102 „Початкове навчання”, 29 провідних викладачів дисциплін психолого-педагогічного циклу та методик викладання у вищих навчальних закладах, 25 учителів початкової школи.

Наукова новизна здобутих результатів дослідження полягає в тому, що вперше розроблено та науково обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів початкової школи в умовах інформаційного середовища; педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх педагогів початкової школи до організації навчально-пізнавальної діяльності; розроблено та експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи в умовах інформаційного середовища; уточнено сутність понять „навчально-пізнавальна діяльність молодших школярів”, „готовність до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів”, „інформаційне освітнє середовище”; критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи; набула подальшого розвитку професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів початкової школи до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Практичне значення дослідження полягає: в апробації методики діагностики готовності майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; упровадженні в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів спецкурсу „Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів в умовах інформаційного середовища”, спецсемінару „Формування пізнавальних інтересів молодших школярів”, моделі, технології підготовки майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи в умовах інформаційного середовища; залученні студентів спеціальності „Початкове навчання” до участі в роботі проблемної групи „Навчити вчитися”. Експериментальний матеріал може використовуватися в практиці роботи освітніх закладів, процесі підготовки вчителів початкових класів у ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, системі післядипломної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження №83/08 від 03.06.2009 р.), Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені Степана Дем'янчука (акт про впровадження №27/12 від 12.05.2009 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (акт про впровадження №41 від 08.04.2009 р.), Закарпатської філії державного славістичного університету (акт про впровадження №7 від 12.06.2009 р.), Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (акт про провадження №339 від 19.12.2008 р.), середніх загальноосвітніх шкіл №№5, 12, 15 м. Ужгород (акт про впровадження №27 від 09.02.2009 р.), середніх загальноосвітніх шкіл №№2, 6, 12, 13, 15 м. Ялти (акт про впровад-ження №12/04 від 07.04.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: „Профе-сіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (Краматорськ, 2008), „Процес творчості у науково-педагогічному просторі” (Слов'янськ, 2009), „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2006-2009), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 2008), „Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ” (Рівне, 2008), „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2007-2009).

Результати дослідження обговорювалися та набули позитивної оцінки на засіданнях і науково-методичних семінарах кафедри педагогіки Республікан-ського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта).

Публікації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження відображено в 7 публікаціях, 4 із них - у наукових фахових виданнях ВАК України, 2 - у збірках матеріалів міжнародних науково-практичних конфе-ренцій; 1 - програма спецкурсу.

Структура роботи: дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (260 найменувань, із них - 4 англійською мовою). Загальний обсяг роботи - 278 сторінок сторінки, із них - 177 сторінок основного тексту. Робота містить 31 таблицю, 8 рисунків, що займають 7 сторінок самостійного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи та наукову новизну дослідження, розкрито практичну значущість одержаних результатів, подано відомості щодо апробації основних положень дисертації, публікацій автора та структури роботи.

У першому розділі дисертації - „Теоретичні основи професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища” - визначено сутність професійної підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища; схарактеризовано особливості організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища; виявлено педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності; розроблено та теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи в умовах інформаційного середовища.

Загальні питання підготовки майбутніх учителів висвітлено у численних дослідженнях, зокрема, Н. Кузьміною, М. Скаткіним, В. Сластьоніним. У робо-тах А. Вербицького, А. Границької, П. Юцявічене та інших описано діяльнісні аспекти підготовки майбутніх педагогів. Підготовка вчителя до різних видів педагогічної діяльності розкривається в працях І. Казанжі, Р. Канбекової, О. Киліченко, М. Козак, Є. Коротаєвої, Н. Льовітова, В. М'ясищева, Т. Міщенко, В. Обозного, Ю. Поповича, О. Тімець, В. Шумського.

Результатом підготовки майбутніх учителів у вищому навчальному закладі є готовність до педагогічної діяльності. Формування професійної готовності студентів до педагогічної діяльності є складною, багатоаспектною, багато-рівневою проблемою, відтак її розв'язання вимагає системного підходу. Різні аспекти проблеми формування професійно-педагогічної готовності майбутніх учителів досліджено науковцями І. Богдановою, О. Глузманом, К. Дурай-Новаковою, М. Дьяченко, Л. Зарембою, Р. Костюком, В. Лазаревим, О. Моро-зовою, Ю. Пелехом, В. Сластьоніним.

Поняття готовності трактується в науковій літературі як стан і як якість. Відмінність між готовністю як якістю та як станом витікає з психологічної теорії діяльності. Тобто, професійна готовність учителя - не самостійна та однорідна якість, а система властивостей, обумовлена всією структурою особистості. Деякі дослідники (М. Дьяченко, Л. Кандибович) включають у професійну готовність позитивні мотиви, необхідні знання, вміння, навички, а також професійно важливі якості.

Із позицій особистісного підходу готовність до діяльності - це результат підготовки, що є комплексом мотиваційного, знанієвого й емоційно-вольового компонентів, знань, умінь, навичок і особистісних якостей, адекватних вимогам діяльності (К. Дурай-Новакова, Р. Костюк, В. Сластьонін). Про трактування професійної готовності вчителя як результат професійної підготовки свідчать наукові праці, присвячені вивченню навчально-виховного процесу в педагогічному вищому навчальному закладі (А. Войченко, К. Імманалієв); дослідження готовності випускників педагогічних вищих навчальних закладів до професійної діяльності в сільських школах (С. Раджабов, Є. Шаін); формування професійної готовності майбутніх учителів під час профорієнтаційної роботи (М. Кудайкулов); формування готовності студентів до розв'язання виховних завдань у навчальному процесі (Т. Садчикова), вивчення готовності до роботи класного керівника (Р. Пенькова). Водночас професійна готовність - не тільки результат, але й мета професійної підготовки, вихідна та основна умова ефективної реалізації можливостей кожної особистості. Отже, професійна готовність - це закономірний результат професійної підготовки у широкому розумінні, розвитку професійної спрямованості, ознайомлення з професією, виховання та самовиховання, професійного самовизначення. Деякі автори розширюють обсяг поняття, що розглядається, ототожнюючи підготовку з готовністю і професійними установками (Р. Гурова, В. Ширинський).

Виходячи з вищезазначеного, готовність до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів ми визначаємо як результат професійно-педагогічної підготовки, який є комплексом мотиваційного, знанієвого й емоційно-вольового компонентів та знань, умінь, навичок і особистісних якостей, адекватних вимогам діяльності.

У дослідженні уточнено зміст поняття „навчально-пізнавальна діяльність молодших школярів”, під яким розуміємо провідну цілеспрямовану діяльність, що враховує пізнавальні інтереси учнів, дозволяє оптимізувати навчально-виховний процес із оволодіння школярами соціально-значущими цінностями людства; процес активної взаємодії учасників, що передбачає створення вчителем умов для позитивних змін на рівні розвитку пізнавальної активності молодших школярів, надає можливість для самореалізації кожного учня.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, результатів сучасних наукових досліджень, що висвітлюють різні аспекти організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів та власних спостережень за організацією навчально-виховного процесу в початковій школі, виявлено особливості організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища. Зокрема, необхідність подолання неба-жання учнів початкової школи вчитися; наявність великої кількості інфор-маційних джерел та обсягу інформації, яку має засвоїти школяр; низький рівень мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, відсутність самостійності щодо здобуття та засвоєння знань; безініціативність молодших школярів у навчально-виховному процесі; обмежений життєвий досвід та нездатність оперувати здобутими знаннями у повсякденному житті.

Шляхом критичного аналізу нормативно-правової бази, результатів сучас-них досліджень та літературних джерел з'ясовано, що за сучасних умов одним із важливих напрямів розвитку освіти є інформатизація, яку розглядаємо як застосування інформаційних технологій у різних видах діяльності, що здійснюються в системі освіти. „Інформаційне освітнє середовище” являє собою програмно-телекомунікаційне середовище, що реалізовує якісне інформаційне забезпечення школярів, педагогів, батьків, адміністрації навчального закладу і громадськості.

Виявлено та схарактеризовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. З-поміж них: високий рівень обізнаності майбутніх педагогів із методиками, сучасними технологіями роботи (у тому числі й інформаційними) в початковій школі; забезпечення інформованості майбутнього педагога про особистісно-професійний саморозвиток і оволодіння особистісно значущими засобами цього саморозвитку; поетапне набуття студентами професійних умінь із організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; підтримка включення майбутнього вчителя до активної творчої діяльності.

Відповідно до провідних ідей особистісно-діяльнісної теорії (Л. Вигот-ський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн) розроблено модель підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища, яка є результатом узагальнення існуючих професіограм, освітньо-кваліфікаційних характеристик учителя початкових класів, що враховує зміни цілей і завдань сучасної початкової школи. Модель відображає подвійність позиції вчителя, який навчаючи школярів, водночас навчає себе, створює умови для розвитку учнів і саморозвивається; включає шість взаємопов'язаних структурних компонентів: мотиваційно-цільовий, гностичний, рефлексивно-проектувальний, теоретико-методичний, комуніка-тивний, організаційно-управлінський. Визначено функції підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища: соціально-педагогічна, системна, прогно-стична, інформаційна, організаційно-управлінська.

У другому розділі - „Експериментальна перевірка технології підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища” - проаналі-зовано стан готовності майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів; виявлено критерії та показники, схарактеризовано рівні готовності майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи в умовах інформаційного середовища; проаналізовано динаміку результатів дослідно-експериментальної роботи.

Виділено критерії та показники сформованості рівнів готовності майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. Зокрема мотиваційний критерій із показниками: усвідомлення значення професійної діяльності, особистісна спрямованість майбутнього педагога; змістовий критерій із показниками: сформованість загальнонавчальних умінь майбутніх учителів, володіння формами та методами організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; операційний критерій із показником: наявність у майбутнього вчителя системи вмінь, необхідних для успішного формування гностичних, проектувальних, конструктивних, організа-ційних і комунікативних здібностей; критерій рефлексія з показниками: сформованість позиції рефлексії, позитивне сприймання майбутнім педагогом самого себе. На основі зазначених критеріїв, показників виявлено та схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи: достатній, середній, задовільний, низький.

Достатній рівень характеризується усвідомленням майбутніми вчителями значення професійної діяльності, особистісною спрямованістю майбутнього педагога; сформованістю загальнонавчальних умінь; володінням формами та методами організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; наявністю у майбутнього вчителя системи вмінь, необхідних для успішного формування гностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних і комунікативних здібностей; сформованістю позиції рефлексії, позитивним сприйманням самого себе.

Респонденти з середнім рівнем готовності до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів усвідомлюють значення власної професійної діяльності; позитивно сприймають себе, володіють формами та методами організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; системою вмінь, необхідних для успішного формування гностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних і комунікативних здібностей. Для них властива особистісна спрямованість, сформованість загально-навчальних умінь. Водночас не сформована позиція рефлексії.

Для задовільного рівня означеної готовності характерні усвідомлення значення власної професійної діяльності, особистісна спрямованість, сформо-ваність загальнонавчальних умінь, позитивне сприймання себе. Водночас, майбутні вчителі означеного рівня недостатньо володіють формами та методами організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. У них не сформована позиція рефлексії; відсутня система вмінь, необхідних для успішного формування гностичних, проектувальних, конструктивних, організа-ційних і комунікативних здібностей.

Низький рівень готовності до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів виявився в позитивному сприйманні себе. Водночас студенти означеного рівня майже не усвідомлюють значення власної професійної діяльності, недостатньо володіють формами та методами організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. У них не сформована позиція рефлексії, загальнонавчальних умінь; відсутня особистісна спрямованість, система вмінь, необхідних для успішного формування гностичних, проектувальних, конструктивних, організаційних і комунікативних здібностей.

Започатковуючи експериментальну роботу, проаналізовано зміст та особливості організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, суть процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, а також зміст навчальних, навчально-методичних посібників та періодичних видань, присвячених проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів. Також проведено індивідуальні бесіди зі студентами, спостереження за організацією навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, опитування педагогів-практиків з метою виявлення реального стану організації навчально-пізнавальної діяльності в початковій школі. Визначено, що головна увага в діяльності педагогічних вищих навчальних закладів при-діляється вивченню основ наук. У процесі підготовки майбутніх учителів домінують репродуктивні завдання; недостатньо уваги приділяється організації самостійної, навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Для виявлення рівня готовності майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів у межах мотива-ційного критерію, студенти відповідали на запитання опитувальника „Педа-гогічна діяльність” та орієнтаційної анкети „Визначення спрямованості особистості”. Змістовий критерій визначався шляхом анкетування та експертного опитування (за Н. Кругловою). У межах операційного критерію зі студентами проводились інтерв'ювання, заповнення тестової карти комунікативної діяльності (на основі анкети О. Леонтьєва), розробити та презентувати конспект уроку. За критерієм „рефлексія” респонденти заповнювали аркуш самооцінки.

Проаналізувавши результати констатувального експерименту, можна стверджувати, що готовність майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів близька до низького рівня. Одержані результати підтверджують необхідність розробки та впровадження технології підготовки майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи.

Технологія підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища реалізовувалася в три етапи (когнітивний, діяльнісно-пошуковий, самостійно-творчий), кожен із яких мав відповідну мету, педагогічні умови, зміст, форми, методи та прийоми роботи, очікуваний результат. Крім того, на кожному етапі визначалася позиція педагога та студентів.

Мета першого етапу - когнітивного - розвиток особистісних якостей і пізнавальної активності майбутніх учителів початкової школи. На означеному етапі в процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу, ознайомлювальної педагогічної практики, участі в тренінгах реалізовувалася педагогічна умова - високий рівень обізнаності педагогів із методиками, сучасними технологіями роботи (у тому числі й інформаційними) в початковій школі. На лекціях із педагогіки уточнювалося значення, мета, форми, засоби, методи та прийоми навчання учнів початкових класів. Під час викладання дисциплін психологічного циклу майбутні педагоги вивчали психологічні особливості молодших школярів, рівень розвитку їхніх психічних процесів; складали психолого-педагогічну характеристику учня початкової школи. Закріплення одержаного комплексу знань та вмінь здійснювалося на практичних заняттях у вищому навчальному закладі, під час відвідування відкритих уроків, педагогічної практики. У процесі ознайомчої педагогічної практики студенти також знайомилися з передовим педагогічним досвідом учителів.

Другий етап, діяльнісно-пошуковий, мав за мету формування основних професійних умінь, потреби до самостійного виконання завдань, сприйняття й осмислення нових технологій, усвідомлення студентами важливості проведення позаурочної роботи. Педагогічна умова - забезпечення інформованості майбутнього педагога про особистісно-професійний саморозвиток, оволодіння особистісно значущими засобами цього саморозвитку - реалізовувалась під час вивчення спецкурсу „Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів в умовах інформаційного середовища”, спецсемінару „Формування пізнавальних інтересів в молодших школярів”, участі в роботі проблемної групи „Навчити вчитися”.

Мета третього, самостійно-творчого, етапу - створення умов застосування інформаційних ресурсів для організації майбутніми вчителями навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. Реалізація такої педагогічної умови, як підтримка включення майбутнього вчителя до активної творчої діяльності відбувалася під час розробки проектів „Творчий саморозвиток особистості педагога”, участі у засіданнях педагогічних нарад навчальних закладів, виступів зі стендовими доповідями, презентаціями за темами: „Організація навчання: традиції та інновації”, „Професійна компетентність учителя”, „Сучасні навчально-виховні технології”, складання портфоліо особистісних досягнень. Педагогічна умова - поетапне набуття студентами професійних умінь з організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів - реалізовувалась упродовж усіх трьох етапів упровадження технології підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища.

На контрольному етапі дослідження студенти виконували завдання, аналогічні констатувальному експерименту. Порівняльні результати дослідно-експериментальної роботи подано в табл. 1.

Таблиця 1. Порівняльна таблиця стану готовності майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх учителів

Як засвідчує порівняльний аналіз результатів дослідження, в експери-ментальній групі відбулись значні позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів готовності майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. Так, достатній рівень зріс із 7,2% під час констатувального обстеження до 21,2% - під час контрольного експерименту. Суттєво збільшилася кількість студентів, у яких виявлено середній рівень готовності з 10,9% при констатації до 32,6% при контрольному обстеженні. Дещо збільшилася кількість респондентів, які перебували на задовільному рівні з 40% до початку навчання до 40,8% після його завершення. Кількість майбутніх учителів із низьким рівнем готовності до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів значно зменшилася: з 41,9% при констатувальному обстеженні до 5,4% на контрольному зрізі.

У контрольній групі також відбулися позитивні зміни, хоча й менш суттєві. Зросла кількість студентів із достатнім (із 7,9% при констатації до 8,6% під час контрольного обстеження), середнім (із 11,3% до 12,8%) та задовільним рівнем готовності (із 38,2% до 40,4%). Дещо зменшилась кількість респондентів, у яких виявлено низький рівень готовності до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів: з 42,6% при констатації до 38,2% під час контрольного обстеження. Ефективність розробленої та впровадженої технології підтверджено методами математичної статистики (критерій незалежності ч² Пірсона).

Отже, кількісні та якісні результати переконливо свідчать про ефективність упровадженої технології підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено одному з важливих аспектів підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності, зокрема до організації навчально-пізна-вальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища.

1. На сучасному етапі розвитку суспільства стає нагальною потреба пошуку та розробки принципово нових підходів до підготовки майбутніх фахівців різних галузей. Учитель початкових класів покликаний удосконалювати технологію озброєння підростаючого покоління ґрунтовними знаннями, вміннями й навичками. У цьому контексті посилюється усвідомлення процесу підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів як необхідного завдання педагогіки вищої школи та складової педагогічної майстерності.

2. На підставі виявлення особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів та готовності до неї майбутніх учителів початкових класів уточнено ключові поняття дослідження „навчально-пізнавальна діяльність молодших школярів”, „готовність до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів”, „інформаційне освітнє середовище”.

Навчально-пізнавальну діяльність молодших школярів розглядаємо як провідну цілеспрямовану діяльність, що враховує пізнавальні інтереси учнів, дозволяє оптимізувати навчально-виховний процес із оволодіння учнями соціально-значущими цінностями людства; процес активної взаємодії учасників, який передбачає створення вчителем умов для позитивних змін розвитку пізнавальної активності молодших школярів і надає можливість для самореалізації кожного учня.

Визначено особливості організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, зокрема: необхідність подолання небажання учнів початкової школи вчитися; наявність великої кількості інформаційних джерел та обсягу інформації, що має засвоїти школяр; низький рівень мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, відсутність самостійності щодо здобуття, засвоєння знань; безініціативність молодших школярів у навчально-виховному процесі; обмежений життєвий досвід, нездатність оперувати здобутими знаннями у повсякденному житті.

З'ясовано, що готовність до організації навчально-пізнавальної діяльності виступає результатом професійно-педагогічної підготовки, що є комплексом мотиваційного, знанієвого, емоційно-вольового компонентів та знань, умінь, навичок, особистісних якостей, адекватних вимогам діяльності.

Виділено особливості підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів: забезпечення мотивації та особистісної зацікавленості студентів означеним видом діяльності; реалізація структури професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів; упровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів моделі, технології підготовки майбутніх педагогів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища та спецкурсу „Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів в умовах інформаційного середовища”.

Інформаційне освітнє середовище - це програмно-телекомунікаційне середовище, що створює якісне інформаційне забезпечення школярів, педагогів, батьків, адміністрації навчального закладу і громадськості.

3. Виявлено педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. З-поміж них: високий рівень обізнаності майбутніх педагогів із методиками, сучасними технологіями роботи (у тому числі й інформаційними) в початковій школі; забезпечення інформованості майбутнього педагога про особистісно-професійний саморозвиток і оволодіння особистісно значущими засобами цього саморозвитку; поетапне набуття студентами професійних умінь із організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; підтримка включення майбутнього вчителя до активної творчої діяльності.

4. Теоретично обґрунтовано сутність, структуру та зміст підготовки майбутніх учителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища. Сутність означеної підготовки полягає в узагальненні існуючих професіограм, освітньо-кваліфікаційних характеристик учителя початкових класів, урахуванні зміни цілей і завдань сучасної початкової школи, вимог особистісно діяльнісного підходу в навчанні. Структура підготовки включає мету, етапи підготовки, педагогічні умови, компоненти (мотиваційно-цільовий, гностичний, рефлексивно-проектувальний, теоретико-методичний, комунікативний, організаційно-управлінський), функції (інформаційна, прогностична, соціально-педагогічна, системна, організаційно-управлінська), принципи, зміст та очікуваний результат. Зміст визначає етапи підготовки майбутнього вчителя початкових класів у період навчання у вищому навчальному закладі та передбачає викладання циклу психолого-педагогічних дисциплін, орієнтованих на формування готовності до організації навчально-пізнавальної діяльності в умовах інформаційного середовища.