Педагогічні засади проектування мультимедійного методичного комплексу з маркетингу для дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК: 378.016:658.8:004.9

ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ З МАРКЕТИНГУ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ГРИГОРЧУК Тарас Васильович

КИЇВ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті вищої освіти НАПН України, м. Київ.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший

науковий співробітник

ЛЕВШИН Микола Миколайович,

Інститут вищої освіти НАПН України, завідувач

відділу педагогіки і психології вищої освіти.

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор,

заслужений працівник освіти України

ГРИЩЕНКО Іван Михайлович,

Інститут вищої освіти Національної академії

педагогічних наук України,

заступник директора з науково-інноваційної роботи;

кандидат педагогічних наук

МУКОВІЗ Олексій Павлович,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, старший викладач кафедри теорії початкового навчання.

Захист відбудеться 15 червня 2010 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

Автореферат розіслано 15 травня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Олексюк О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Світові інтеграційні процеси, до яких приєдналася Україна, спонукають до нового бачення розвитку національної інтелектуальної ідентифікації та фахового потенціалу, спричинюють та прискорюють значні зміни в суспільному житті, актуалізують складні психолого-педагогічні проблеми й чинники становлення всієї національної системи освіти. Реалії сьогодення свідчать, що в країні переосмислюються фундаментальні складові освіти: навчально-виховні та науково-методичні засади, організаційна структура управління освітою тощо. Оновлення змісту навчання, критерії якого викладено в Національній доктрині розвитку освіти, є визначальною складовою реформування освіти в Україні й передбачає приведення її у відповідність до сучасних потреб як особистості, так і суспільства.

Згадані вище обставини та загальні тенденції суспільно-економічного розвитку людства зумовлюють необхідність пошуку інноваційних форм передачі знань і зміни уявлень про сам процес навчання, оскільки усталена аксіома «освіта на все життя» змінилася на нову - «освіта впродовж усього життя». Саме тому як доповнення, а інколи й на заміну традиційних форм дедалі частіше почали використовуватися компетентнісно-орієнтовані, інтерактивні дистанційні форми навчання, спроможні забезпечувати випереджальну, безперервну логістику знань у належних обсягах, у потрібному місці й в потрібний час. Ці обставини зумовлюють потребу творчого пошуку, який проявляється через педагогічне проектування дистанційних курсів навчальних дисциплін, зокрема й маркетингу.

У дослідженні проблеми проектування навчальних засобів і розвитку дистанційного навчання можна виділити кілька напрямів.

Так, серед найвідоміших дослідників і творців загальної теорії педагогічного проектування слід згадати імена В. Безрукової, В. Беспалька, М. Левшина, В. Монахова. Над питаннями проектування педагогічного процесу з розробкою елементів управління працювали П. Атаманчук, І. Грищенко, В. Мельник. Проектуванню педагогічних ситуацій для управління навчально-пізнавальною і навчально-творчою діяльністю присвятили свої праці В. Нагаєв, І. Оленюк, Л. Ричкова. Організаційно-педагогічні засади дистанційного навчання розглянуто у працях В. Зінченко, В. Олійника, М. Карпенко, К. Корсака, Ф. Мартон, Є. Полат. Використання інформаційних технологій у педагогічній практиці розглядали у своїх працях В. Биков, М. Жалдак, Г. Козлакова, В. Лапінський, М. Левшин, О. Муковіз. Впровадження Інтернету в сучасні навчальні системи, психолого-педагогічні аспекти та технології створення дистанційних курсів навчальних дисциплін досліджували Ю. Богачков, В. Кухаренко, Н. Морзе. Питання організації дистанційного навчання досліджено в працях А. Андрєєва, В. Олійника, А. Полякова та інших. Серед відомих дослідників і розробників інноваційних навчальних засобів з маркетингу Д. Гансен, А. Рєп'єв, Л. Харман.

Деякі аспекти проблеми розкрито в дисертаційних дослідженнях В. Докучаєвої, Л. Іванової, О. Колгатіна, Л. Купченко (теоретичні та практичні основи педагогічного проектування), Н. Гузій, Н. Калашник, М. Поліщук, (формування професійних якостей і компетентностей), О. Єльникової, О. Кравчук, А. Янковця (використання інформаційних технологій у навчальному процесі закладу освіти), О. Муковоза, Г. Яценко (розробка та впровадження у навчальний процес засобів дистанційного навчання), Ю. Атаманчука, Л. Колесниченко, Ю. Красюк (теорія і практика підготовки фахівців економічних спеціальностей) та інші.

У цілому системний аналіз науково-педагогічної літератури засвідчує, що однією з інноваційних функцій дистанційного навчання впровадженого на основі добре сформованого педагогічного проекту, є управління навчальною діяльністю суб'єктів учіння, створення прогресивних суб'єкт-суб'єктних відносин та формування у них цілісної системи світоглядних, поведінкових, творчих якостей загалом. Однак найменш дослідженими і розробленими залишаються такі: психолого-педагогічні умови застосування у вищому навчальному закладі дистанційних комп'ютерно-опосередкованих технологій навчання; відповідний поняттєвий апарат; дидактичні принципи застосування дистанційних технологій навчання у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу економічного спрямування; теорія та практика моделювання дистанційних курсів управлінських навчальних дисциплін тощо. Вказані чинники зумовлюють суперечність між соціальним запитом підготовки фахівців маркетингової сфери, здатних самостійно вирішувати професійні завдання в умовах інформаційного суспільства та відсутністю науково-обґрунтованих методичних підходів до його забезпечення дистанційними технологіями навчання.

Таким чином, актуальність і недостатня наукова розробленість означеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Педагогічні засади проектування мультимедійного методичного комплексу з маркетингу для дистанційного навчання».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу Педагогіки та психології вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України за темою «Психолого-педагогічне проектування особистісно зорієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах», Державний реєстраційний номер 0103U000963. У межах цієї теми дисертантом досліджувалися проблеми формування професійних компетентностей з використанням навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання студентів економічних спеціальностей і формування базових і ключових професійних компетентностей.

Тему дисертації «Педагогічні засади проектування мультимедійного методичного комплексу з маркетингу для дистанційного навчання» затверджено рішенням ученої ради Інституту вищої освіти НАПН України (протокол № 2 п. 6.2, від 27.02.2006 р.) і закоординовано рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 6 від 27.06.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні педагогічних засад проектування мультимедійного навчально-методичного комплексу з маркетингу для дистанційного навчання, розробці відповідної навчальної системи та експериментальній перевірці ефективності її використання в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів економічного профілю.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

здійснити системний аналіз наукової літератури та прикладних інформаційних джерел з метою визначення основних напрямів розв'язання досліджуваної проблеми;

на підставі аналізу наукової літератури уточнити та конкретизувати сутність понять: «педагогічне проектування професійно-орієнтованих курсів навчальних дисциплін», «дистанційне навчання», «мультимедійні засоби дистанційного навчання», «навчально-методичний комплекс для дистанційного навчання»;

розробити навчально-методичний комплекс з маркетингу та модель комп'ютерно-опосередкованого дистанційного навчання, призначену для його реалізації в мережі Інтернет;

виявити особливості формування професійних компетентностей у дистанційному навчанні та визначити педагогічні умови професійної підготовки майбутніх маркетологів засобами дистанційного навчання;

експериментально перевірити ефективність мультимедійного навчально-методичний комплексу з маркетингу для дистанційного навчання та методику його використання.

Методи дослідження:

аналіз психолого-педагогічної літератури, здійснений з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми;

системно-структурний аналіз і педагогічне проектування, використані для виявлення особливостей різноманітних програмно-педагогічних систем, уточнення та конкретизації базових понять дослідження;

синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, моделювання, застосовані для визначення необхідних компонентів моделі процесу дистанційного навчання;

інтерпретація мета якої полягає у втіленні розробленої моделі у відкритих інформаційних педагогічних системах;

педагогічне спостереження (реалізувалося для виявлення особливостей оволодіння студентами професійними знаннями у процесі комп'ютерно-опосередкованого дистанційного навчання в умовах вищого навчального закладу);

анкетування, тестування, бесіди зі студентами (здійснювалися для визначення рівня сформованих базових професійних компетентностей та стану їхнього розвитку у навчально-виховному процесі);

педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), який передбачав отримання достовірних даних про зміст, обсяг і систему оволодіння фаховими знаннями та рівнем сформованості професійних компетентностей студентів, перевірки ефективності розробленої моделі і методики її використання;

методи математичної статистики для здійснення якісного та кількісного аналізу отриманих даних.

Об'єкт дослідження - процес дистанційного навчання майбутніх фахівців з маркетингу.

Предмет дослідження - педагогічні засади проектування мультимедійного методичного комплексу з маркетингу для дистанційного навчання студентів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

розроблено педагогічні засади використання мультмедійного навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання дисципліни «Маркетинг» для підготовки фахівців з маркетингу та економічних спеціальностей (забезпечення навчальної взаємодії між учасниками навчання у спосіб, час і місцях, які найповніше відповідають особливостям життєдіяльності суб'єктів освітньо-виховного процесу; створення інтерактивного середовища для навчання; забезпечення умов суб'єкт-суб'єктної навчальної взаємодії; вільний доступ до зовнішніх джерел інформації та можливості поточного консультування з експертами; наявність умов для перманентного поточного самоконтролю);

створено інформаційно-дидактичні засоби для організації та підтримки дистанційного навчання (електронний навчальний посібник, автоматизована система тестування, допоміжні системи внутрішніх і зовнішніх гіперпосилань);

розкрито особливості формування професійних компетентцій у дистанційному навчанні (активне застосування практико-орієнтованої складової навчального процесу та інтерактивної взаємодії з фахівцями й експертами);

виявлено та означено педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців з маркетингу засобами дистанційного навчання (постійне забезпечення навчальною інформацією, суб'єкт-суб'єктна навчальна взаємодія, зворотний зв'язок тощо);

удосконалено структуру навчально-методичного комплексу дисципліни «Маркетинг» з урахуванням її вивчення в комп'ютерно-опосередкованому середовищі дистанційного навчання (напрями використання мультимедійних і гіпертекстових можливостей у формуванні навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання);

уточнено окремі поняття та визначення (у трактуванні педагогічного проектування, дистанційного навчання, компетентності тощо); класифікацію дистанційних засобів навчання за функціональним призначенням і ступенем успішності їхньої реалізації в дистанційному навчанні (з питань можливих ризиків недоотримання відповідної навчальної інформації з використанням конкретного носія для окремих категорій студентського контингенту);

дістала подальшого розвитку методика забезпечення інтерактивної взаємодії в суб'єкт-суб'єктному середовищі дистанційного навчання.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблено і впроваджено в навчально-виховний процес дистанційний курс «Маркетинг» та відповідну методику його викладання, спрямовану на забезпечення ефективності формування системи знань і професійних компетентностей студентів вищих навчальних закладів при опануванні ними зазначеного курсу. Сформульовано методичні рекомендації щодо використання дидактичних можливостей навчального курсу, розроблення програмних засобів навчального призначення для використання їх під час викладання теоретичного матеріалу, для підвищення ефективності економічної та маркетингової освіти студентів під час самостійної роботи, контролю знань при підготовці фахівців.

Результати дослідження використано при розробленні: навчального посібника для дистанційного навчання «Маркетинг», виданого університетом «Україна» (Київ, 2007); навчальних програм дисциплін і дистанційних курсів професійно-орієнтованих навчальних дисциплін. Згадані курси можна використовувати під час підготовки студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів ІІІ - IV рівня акредитації. У загальнометодичному плані вони можуть бути перенесені на вивчення багатьох інших дисциплін. Оскільки дисципліна «Маркетинг» є обов'язковою для вищих навчальних закладів економічного спрямування, основні методичні розробки дисертаційного дослідження можуть бути використані в їхній діяльності.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Відкритого Міжнародного Університету розвитку Людини «Україна» (довідка № 14-9, від 14.10.2009 р.), Вищого навчального закладу «Інститут реклами» (довідка № 522-09, від 24.11.2009 р.) та Міжрегіональної Академії Управління Персоналом (довідка № 4111 від 11.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У наукових статтях, написаних у співавторстві з М. Левшиним, Ю. Прохуром і Д. Мазохою, автору належить уточнення структурної моделі навчально-методичного комплексу дисципліни для дистанційного навчання, вдосконалення змісту поняття «базові компетентності» фахівця, методичні рекомендації щодо використання дидактичних засобів дистанційного навчання. У статтях, співавторами яких є А. Гушулей та А. Олійник, автору належить принципова схема побудови інтерактивного електронного посібника та класифікація його інтерактивних компонентів. Ідеї співавторів у дисертаційному дослідженні не використовувалися.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України (2004-2009 рр.) та кафедри маркетингу Відкритого Міжнародного Університету розвитку Людини «Україна» (2004 ? 2009 рр.), а також під час виступів на науково-практичних конференціях різних рівнів:

міжнародних: «Особливості розроблення електронних матеріалів з маркетингу для студентів з особливими потребами» (Київ, 2005); «Особливості педагогічного проектування дидактичних засобів дистанційного навчання» (Київ, 2006).

всеукраїнських: «Використання гібридних методів навчання студентів-маркетологів» (Київ, 2009).

звітно-наукових Інституту вищої освіти Національної Академії педагогічних наук України (Київ, 2007 ? 2009).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 15-ти публікаціях автора, серед яких 11 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, сім з яких одноосібні; дві статті у збірниках матеріалів і тез конференцій; один навчальний посібник для дистанційного навчання.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, двох додатків та списку використаних джерел (267 найменувань, з них - 57 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок, з яких основного тексту - 185 сторінок. Робота містить 11 таблиць, 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження з обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення, особистий внесок здобувача, подано апробацію результатів дослідження, розглянуто публікації та структуру дисертації.

У першому розділі - «Педагогічні засади проектування навчально-методичних матеріалів як науково-практична проблема» - проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій і методичній літературі; розглянуто соціально-економічні передумови застосування засобів дистанційного навчання провідними вищими навчальними закладами світу; проаналізовано психолого-педагогічні засади проектування навчальних курсів та особливості цієї діяльності в комп'ютерно-опосередкованому середовищі; визначено можли-вості формування професійних компетентностей засобами спроектованого дистанційного курсу навчальної дисципліни.

У розділі здійснено системний і компонентний аналізи щодо психолого-педагогічних, філософських і технологічних положень проблеми педагогічного проектування ( В. Байденко, B. Безрукова, В. Беспалько, В. Биков, С. Висоцька, І. Грищенко, Ю. Жук, І. Жуковський, Е. Зеєр, М. Кларін, Д. Коен, М. Левшин, В. Монахов, І. Озеркова, В. Орлов, Е. Сканлон, А. Хуторской, І. Якиманська та ін.), технологічних і психолого-педагогічних засад створення дистанційних курсів навчальних дисциплін (А. Андрєєв, З. Берж, В. Беспалько, П. Борсук, В. Гравіт, Ю. Жук, І. Катериняк, І. Келеберда, В. Кухаренко, С. Леві, О. Муковіз, В. Олійник, Є. Полат, П. Таланчук, А. Хуторской та ін.).

На основі проведеного аналізу нами з'ясовано, що проблема педагогічного проектування засобів навчання є різноаспектним, а іноді і різновекторним предметом психолого-педагогічних досліджень, вивчення яких засвідчило значну кількість підходів до трактування основних понять. Зокрема, в тлумаченнях сутності категорії «педагогічне проектування» виявлено підходи, що ґрунтуються на окремих компонентах цього виду діяльності. Інакше кажучи, педагогічне проектування пояснюється як попередня розробка основних деталей майбутньої діяльності студента та педагога; як план, створення|створіння| прообразу, передбачуваного або можливого стану навчального засобу; як рух до запланованого результату. В окремих працях аналізується рівень кваліфікації і готовність науково-педагогічного працівника до проектної діяльності, його здатність до наскрізного аналізу результатів реалізації проекту та внесення поточних коректив. Кожен з підходів має право на існування, оскільки віддзеркалює певний аспект проблеми, хоча у дослідженнях часто залишалися поза увагою такі чинники як: час, швидкість змін технологічного середовища, вимоги ринку, превалювання суб'єкт-суб'єктної взаємодії у процесі навчання, специфіка професійно-орієнтованого навчання тощо.

Особливого значення набуває розгляд педагогічного проектування як творчого процесу. На наш погляд, це проходження ряду послідовних етапів: винахідництво, створення одиничного дослідного зразка, експеримент й оформлення остаточного проекту. Така послідовність відповідає поняттю процесу, передає зміну його станів: кожен етап якісно відрізняється від інших вирішуваними завданнями й одержуваним результатом, адекватний логіці проектування, забезпечує досягнення необхідного результату.

Як свідчить світова педагогічна практика, одним із найкращих сучасних варіантів реалізації педагогічного проекту є дистанційне навчання, яке у загальному розумінні трактують як цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, що відбувається в основному з використанням педагогічних та інформаційних технологій. Дистанційному навчанню притаманні гнучкість, асинхронність, модульність, масовість, далекодія тощо.

Проте наші дослідження показали, що єдиного пояснення сутності та змісту категорії «дистанційне навчання» практично немає. Такий стан справ призводить до неоднозначного тлумачення положень нормативно-правових документів і до зниження ефективності роботи з проблематики дистанційного навчання серед науково-педагогічної спільноти.

Так, існує визначення дистанційного навчання як дистанційної, віддаленої форми навчання, що дає змогу навчатися за порівняно невелику оплату в престижних вищих навчальних закладах, але воно за своєю суттю спотворює розуміння означеної категорії. Інші, більш коректні, визначення, покомпонентно формують загальне уявлення про сутність дистанційного навчання. В окремих визначеннях до уваги беруть географічну віддаленість учасників навчання, асинхронність навчальної комунікації, специфіку навчального середовища тощо; інші - зосереджують увагу на використанні інформаційних технологій, мереж, аудіовізуальних елементів тощо. Однак дослідники, відображуючи якусь одну або декілька сторін цього багатогранного явища, створюють ситуацію, за якої може скластися враження, що в дистанційному навчанні взагалі не використовуються традиційні навчальні методики і технології (наприклад, друковані видання), що під час навчання цілком відсутній контакт викладача та студента. Не враховано і те, що до дистанційного навчання можна віднести ситуацію, за якої учасники освітнього процесу територіально не розділені значними відстанями, проте не можуть взаємодіяти через незбіжність у часі графіків роботи та життєдіяльності. Крім того, в проаналізованих дослідженнях майже не вказується на те, що інтерактивна взаємодія може відбуватися не тільки між викладачами і студентами, або між самими студентами, а й між студентами та засобами навчання в специфічній дидактичній системі. 

Особливу увагу в дисертаційному дослідженні приділено визначенню дистанційного навчання як дидактичної категорії, за якої дистанційне навчання - це цілеспрямований процес інтерактивної навчальної взаємодії суб'єктів, об'єктів навчання, а також навчальних засобів між собою, індиферентний до розташування їх у просторі та часі і реалізовуваний у специфічній дидактичній системі.

Показано, що реалізація цієї дидактичної системи відбувається через усвідомлення та подальшу екстраполяцію того, що: дистанційне навчання - це такий спосіб навчання, за якого студент і викладач здебільшого перебувають на відстані один від одного (від різних аудиторій одного навчального закладу - до відстані в тисячі кілометрів); навчальні матеріали надаються в друкованому вигляді, з використанням аудіо-, відеоносіїв та комп'ютерних технологій; міжособистісний комунікаційний процес є інтерактивним, оскільки викладач зі студентом мають зворотний зв'язок, який може бути негайним або надходити із затримкою.

У розділі наголошується, що в дистанційному навчанні слід виокремлювати дві основні технології подання навчального матеріалу (інформації): синхронну й асинхронну (табл.1). Синхронна технологія означає, що викладач і студент перебувають у безпосередньому інтерактивному процесі в реальному часі; асинхронна - не передбачає одночасного безпосереднього контакту, тому інформація може передаватися через певні проміжки часу засобами, придатними для використання у дистанційному навчальному процесі.

Таблиця 1

Синхронні та асинхронні технології в дистанційному навчанні

	Синхронні	Асинхронні
Відео	Відеоконференції	Відеокасета, телепередача
Аудіо	Аудіоконференції	Аудіокасета, радіопрограма
Інформація (дані)	Комп'ютерна відеоконференція, Інтернет чат, ICQ	Web-сторінка, електронна пошта, компакт-диск з навчальним матеріалом, підручник, навчальний посібник

Здійснення необхідного порівняльного аналізу різних носіїв навчальної інформації уможливлює вибір тих, які найбільш придатні для використання у проектуванні певного курсу навчальної дисципліни та безпосереднього переходу до плану впровадження дистанційного курсу в навчальний процес. На практиці такий план має складатися принаймні з чотирьох основних етапів: 1) оцінка вимог до курсу; 2) визначення навчальних цілей та розроблення курсу; 3) тренування викладача та персоналу; 4) імплементація курсу.

Загалом системний аналіз наукових праць, дисертаційних досліджень свідчить, що проблема потребує подальших досліджень за такими основними напрямами: педагогічне проектування навчально-методичних матеріалів для підготовки майбутніх фахівців з маркетингу; розроблення навчально-методичних комплексів, придатних для використання в дистанційному навчанні; формування професійних компетентностей на основі застосування дистанційних навчально-методичних матеріалів; розроблення методик використання дистанційних навчально-методичних комплексів дисциплін.

У другому розділі - «Методичні основи підготовки фахівців сфери маркетингу» - викладено загальну методику й основні методи дослідження, проаналізовано маркетинг як особливий вид економічної діяльності людини та сфери реалізації професійних компетентностей, розроблено професіограму фахівця, визначено педагогічні умови впливу навчального курсу на формування професійних компетентностей.

Мета, завдання та висунута гіпотеза дослідження про те, що використання дистанційного мультимедійного навчально-методичного комплексу з маркетингу створить можливості для оволодіння студентами професійними компетентностями та дасть можливість практичної реалізації їх у подальшій професійній діяльності, зумовили розробку програми дисертаційного дослідження. Вона передбачала: системний аналіз теоретичних і практичних надбань щодо досліджуваної проблеми; розкриття педагогічних засад проектування навчально-методичних комплексів для вищих навчальних закладів з використанням дистанційних і мультимедійних технологій; обґрунтування необхідності застосування компетентнісного підходу в дистанційному навчанні; аналіз педагогічних умов фахового становлення та реалізації професійних компетентностей майбутніх маркетологів; розроблення та експериментальну перевірку навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання з маркетингу з методикою його використання. Виконання програми здійснювалося в три етапи й тривало впродовж 2003-2009 років.

Виходячи з того, що основним завданням проектування професійно-орієнтованих навчальних дисциплін є скерованість на результат, особливого значення набувають компетенції та компетентність фахівця, який навчався дистанційно. Зумовлено це ще й розв'язанням проблеми порівнянності і сумісності «ступенів» (рівнів, кваліфікації), тобто заходів щодо оцінки якості набутого професіоналізму у вищій школі європейських країн, порівнянності і сумісності здібностей стосовно виконання певних видів діяльності (комплекси завдань).

У розділі акцентовано увагу на тому, що дослідженням компетентнісного підходу до навчання присвятили свої праці В. Байденко, Г. Бєліцкая, І. Гушлевська, Р. Джонс, І. Зимняя, С. Клепко, О. Пометун, А. Субетто, Ю. Татур, А. Хуторской та ін. Наголошується, що, незважаючи на дискусії щодо трактування сутності понять «компетенція» та «компетентість» їх потрібно розмежовувати на підставі|основі,заснуванню| потенційне - актуальне, когнітивне - особливе. Відтак, компетентність - це актуальна, сформована якість особистості, що ґрунтується на знаннях, на інтелектуально- і особистісно-зумовлених соціально-професійних характерис-тиках людини, а компетенція - предметна галузь, у якій індивід добре обізнаний і в якій він виявляє готовність до здійснення діяльності.

У дисертації звернуто увагу на те, що сьогодні при визначенні вимог до випускників вищих навчальних закладів широко застосовується термін «професійна компетентність», яку можна пояснити як готовність і здатність фахівця ухвалювати ефективні рішення при здійсненні професійної діяльності. Така категорія в цілому характеризується сукупністю інтегрованих знань, умінь і досвіду, а також особистісних якостей, які дають змогу людині ефективно проектувати і здійснювати професійну діяльність у взаємодії з навколишнім світом. Визначено, що складниками такої компетентності є окремі професійні компетентнності як певна ієрархічна структура: 1) стандартні (прості, базові) - ті, без яких неможливе нормальне функціонування особистості в організації; 2) ключові (забезпечують конкурентоспроможність фахівця на ринку, вигідно відрізняючи його від аналогічних представників); 3) провідні («творення» майбутнього, що проявляються в інноваційності, креативності, динамічності та діалогічності, тобто через кооперування, полікультурність тощо).

Урахування компетентнісної основи є важливим чинником у педагогічному проектуванні дистанційних навчальних курсів для підготовки майбутніх фахівців з маркетингу. Виникає потреба у виявленні здатності студентів використовувати освоєну інформацію для вирішення практичних, пізнавальних, ціннісно-орієнтованих завдань. При цьому в основу оновленого змісту навчання на початку мають закладатися базові, а потім і ключові компетентності.

Зважаючи на те, що значну частину студентів дистанційної форми навчання становлять люди, які безпосередньо задіяні у підприємництві, мова може йти і про формування окремих провідних компетентностей. Це уможливлюється внаслідок привнесення новітньої ринкової інформації всіма учасниками навчального процесу та вільного її розподілу між ними.

У розділі, на підставі аналізу праць дослідників теорії та практики ринку, з'ясовано, що сучасний маркетинг являє собою поєднання точної науки та мистецтва ефективної роботи на ринку. Сфера реалізації маркетингу вже давно перетнула межі виключно підприємницької діяльності, активно проникаючи до соціальної сфери, культури, мистецтва, спорту тощо.

Очевидно, що маркетинг як особливий вид діяльності, зумовлює висування специфічних вимог і до фахівців, покликаних виконувати маркетингові функції. У практиці вітчизняних вищих навчальних закладів основними документами, на основі яких здійснюється підготовка фахівців, є освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності та освітньо-професійна програма. Перевагами цих документів є їхня ієрархічна структурованість, комплексність, чітка градація за рівнями освоєння знань, можливість визначення якості знань тощо. Однак фахівець з маркетингу, підготовка якого здійснювалась лише на основі цих документів, не завжди може негайного включитися у професійну діяльність.

Сучасний ринок дедалі частіше висуває нові вимоги до фахівців, що зумовлює проблему, за якої випускник, влаштовуючись на роботу, може відчути власну професійну неконкурентоспроможність. Щоб подолати цю проблему, необхідно вдосконалювати систему забезпечення якості підготовки фахівців. Вона, на нашу думку, має ґрунтуватися на вдосконаленні практичної підготовки студентів завдяки вивченню й апробації окремих видів маркетингової діяльності під час проходження практики, моніторингу професіограм і при своєчасному впровадженні виявлених змін у стандарти вищої освіти.

Сьогодні не існує усталених підходів до розробки професіограм, однак провідні кадрові агенції для висвітлення особливостей професійної діяльності маркетологів використовують такі ознаки: домінуючі види діяльності; властивості, які забезпечують успішність виконання професійної діяльності; також ті, що перешкоджають досягненню ефективності діяльності; сфери застосування професійних знань; історія професії; інші професії, які відповідають людині з даним типом особистості; навчальні заклади, що дають змогу набути цю професію.

Згадана професіограма розрахована на оцінювання фахівця, який діятиме в невеликому підприємстві, виконуючи всі маркетингові функції. У міру зростання підприємства кількість маркетингових завдань зростає, відтак необхідно залучати більшу кількості фахівців і розподіляти обов'язки за окремими компетенціями. Отже, структура професіограм за кожною з компетенцій теж змінюватиметься. Остаточний розподіл можливий лише за умови синтезу ієрархічної моделі маркетингової служби та напрямів маркетингової діяльності.

Урахування наведених вище чинників визначає горизонти педагогічного проектування окремих навчальних курсів і дає змогу створювати якісні навчальні матеріали з маркетингу, спрямовані на професійне становлення фахівців. З'являється можливість розробки практико-орієнтованих цільових навчальних продуктів, призначених для заповнення фрагментарних прогалин у формуванні компетентності майбутніх фахівців із маркетингу.

У третьому розділі - «Організація, методика та реалізація педагогічного експерименту» - розроблено модель навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання, висвітлено результати її реалізації в середовищі комп'ютерно-опосередкованого дистанційного навчання внаслідок проведення педагогічного експерименту.

Навчально-методичний комплекс для дистанційного навчання з маркетингу було розроблено на основі комплексів дисциплін для традиційного навчання з розширенням їхньої практико-орієнтованої складової та використанням гіпертекстових і мультимедійних можливостей комп'ютерно-опосередкованого дистанційного навчання. До уваги було взято положення когнітивної теорії таксономії навчальних цілей Б. Блума та теорії педагогічної системи В. Беспалька. Цей вибір зумовлювався тим, що навчальний процес відбувається за відсутності безпосереднього контакту між викладачем і студентом, що ускладнює педагогічний супровід тих, хто навчається. До того ж, результати навчання принаймні не мають бути гіршими, ніж за традиційного навчання. Застосування вказаних підходів дає змогу формувати відповідні навчальні цілі на кожному з етапів навчання та перестраховує викладача від можливих помилок.

Структура навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання передбачає такі елементи: 1) об'єднувальний блок (зміст, вступ, інструкції, тематичний та календарний план, навчальна програм, інформаційні джерела, глосарій до всієї навчальної дисципліни); 2) навчальні модулі (1, 2… n), які утворюються із: змісту модуля як дидактичної одиниці, теоретичного розділу, тестових завдань для самоперевірки, практичного розділу, контролюючого розділу; 3) підсумковий контроль.

Технологія виконання комплексу передбачає інтерактивну взаємодію між учасниками процесу навчання; гіпертекстові посилання всередині продукту і на зовнішні джерела; мультимедійні елементи. Реалізація комплексу можлива через мережу Інтернет і/або з використанням окремого носія інформації (CD, DVD, флеш пам'яті). До комплексу може додаватися друкований навчальний посібник.

Основним компетентнісно-утворювальним елементом навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання є практичний розділ до кожного з навчальних модулів. Його ієрархічна структура покликана забезпечити поетапне формування професійних компетентностей (рис.1).

Методика роботи в середовищі дистанційного навчання підпорядкована моделі дистанційного навчання (рис. 2).

У ході формування методичних вимог до учасників процесу дистанційного навчання до уваги беруться:

а) з боку викладача - рівень навичок користувача комп'ютерних інформаційних технологій, показники здоров'я, графік роботи тощо;

б) з боку студента - доступ до мережі Інтернет, показники здоров'я, графік роботи, вмотивованість, рівень письмового спілкування тощо.

Робочу гіпотезу дослідження перевіряли під час проведення педагогічного експерименту з впровадження навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання з маркетингу та методики його використання в навчально-виховному процесі.

Результати констатувального експерименту на рівні кількісного аналізу показали, що більшість студентів (понад 60%) віддають перевагу традиційним методам вивчення маркетингу, близько 30% готові вивчати маркетинг з незначною кількістю занять за дистанційною формою навчання. Адреси розміщення професійних ресурсів із маркетингу в мережі Інтернет були відомі лише близько 10% студентів. Про спеціальні навчальні засоби у мережах не знав майже ніхто (0,2%). 92% студентів використовували Інтернет для пошуку готових рішень завдань. Якісний аналіз даних дав змогу дійти висновків щодо причин отриманих результатів. Серед них: брак настанови на самостійний розвиток професійно-значущих якостей студента; індиферентне ставлення до організації власної навчальної діяльності; відсутність методичних рішень щодо системного засвоєння знань з використанням засобів дистанційного навчання; неусвідомленість студентами важливості поточного аналізу розвитку маркетингу як предметної галузі їхньої майбутньої професійної діяльності.

Для проведення формувального експерименту нами було відібрано експериментальну групу, що складалася із студентів заочної форми навчання, та контрольну - із студентів дистанційної форми навчання (близько 300 осіб), що являли собою адекватну вибірку з однорідної генеральної сукупності.

У ході формувального експерименту в студентів експериментальних і контрольних груп порівнювалися: рівень засвоєння навчального матеріалу; коефіцієнт якості знань; коефіцієнт ефективності щодо часу засвоєння навчального матеріалу; міцність засвоєння навчального матеріалу; мотивація й активність студентів дистанційної форми навчання, які вивчали маркетинг.

За результатами експерименту було встановлено, що рівень засвоєння навчального матеріалу в експериментальній групі в середньому на 12% вищий, ніж у контрольній. Коефіцієнт міцності засвоєння навчального матеріалу (його визначали порівнюючи результати поточного та відтермінованого контролю), показав, що забування присутнє у обох групах, однак міцність засвоєння знань студентів експериментальної групи є на 9 % вищою. Мотивацію й активність студентів було оцінено на основі результату анкетування студентів. В експериментальній групі показники за всіма категоріями відповідей значно перевищують такі ж самі показники у контрольній групі.

Додатково було проведено диференційоване оцінювання сформованості в студентів (у чотирьох групах) базових і ключових професійних компетенцій з маркетингу. Перша група включала оцінки від 1 до 2 балів (навички, вміння і, відповідно, компетентності, несформовані свідчили про критичний рівень). Друга група складалася з оцінок 3 - 5 балів (навички та вміння сформовано на достатньому рівні, однак формування компетентності ще неможливе). Третя група включала оцінки від 6 до 8 балів (навички і вміння сформовано на середньому рівні, виявляється незначна реалізація набутого та залученого досвіду, що є основою базових професійних компетентностей). Четверта група - від 9 до 10 балів (навички і вміння сформовані на високому рівні, помітна реалізація набутого та залученого досвіду, що свідчить про наявність сформованих ключових професійних компетентностей). Оцінювання здійснювалося за анкетами для дослідження компонентів професійної готовності, бесід, з врахуванням результатів контрольних зрізів, іспитів (табл. 2).

Таблиця 2

Рівні сформованості професійних компетентностей (у відсотках)

Рівень	Контрольна група	Експериментальна група
	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту
Критичний	1,2	1,2	0	0
Достатній	22,6	27,4	29,1	12,6
Середній	37,3	41,1	37,4	41,6
Високий	34,9	35,7	33,3	46,4

Результати цього етапу експерименту свідчать про те, що у більшості студентів експериментальної групи (88%) рівень якості засвоєння спеціальних знань є вищим за середній, а осіб, які навчаються на критичному рівні засвоєння знань, не виявлено.

У висновках до розділу зазначається, що застосування навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання та відповідної методики показало, що, крім забезпечення належного рівня освоєння навчальної дисципліни у студентів, формувалися професійні компетентності, придатні для реалізації серед фахівців.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке виявляється у визначенні, науково-теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі мультимедійного навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання дисципліни «Маркетинг». Результати проведеного теоретичного пошуку та дослідно-експериментальної роботи в цілому підтвердили гіпотезу і дали можливість сформулювати такі висновки.

1. Системний аналіз наукової літератури та прикладних інформаційних джерел, присвячених проектуванню навчально-методичних комплексів для вищих навчальних закладів з використанням дистанційних і мультимедійних технологій показав, що розглядувана проблема перебуває в стані еволюційного розвитку. Світова педагогічна практика організації навчального процесу вказує на важливість створення належних умов для набуття особами, які навчаються, знань у кількістю, місцем та часом, коли вони є найбільш затребуваними. Це змушує звертатися до педагогічного проектування у професійно-орієнтованому навчанні і на цій основі створювати сучасні навчальні засоби, забезпечуючи їхню логістики засобами дистанційного навчання.

Системний аналіз наукових праць і дисертаційних досліджень свідчить, що згадувана вище проблема потребує подальших досліджень.

2. Для запобігання різночитань і хибних тлумачень, було уточнено окремі визначення та поняття. Зокрема, вказано, що: педагогічне проектування навчально-методичних комплексів для вищих навчальних закладів - це вмотивована діяльність, здійснювана в умовах освітнього середовища, що спрямовується на розроблення, впровадження в освітньо-виховний процес і забезпечення планомірного функціонування ефективного навчального продукту, націленого на підготовку конкурентоспроможного фахівця. Дистанційне навчання - цілеспрямований процес інтерактивної навчальної взаємодії суб'єктів, об'єктів навчання, а також навчальних засобів між собою, індиферентний до розташування їх у просторі та часі, який реалізується у специфічній дидактичній системі. Мультмедійними слід вважати засоби навчання, що поєднують дидактичні можливості традиційних навчальних засобів з аудіовізуальними та інтерактивними можливостями комп'ютерних навчальних технологій. Було дано визначення навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання як розробленому на основі нормативних документів, упорядкованому і систематизованому набору навчальних матеріалів, який розміщено у комп'ютерно-опосередкованому мережевому середовищі та спрямовано на забезпечення планомірного освоєння суб'єктами учіння навчальної інформації з окремої дисципліни.

3. Виявлено, що налагодженість дистанційного навчання підпорядковується його моделі, в якій поетапно детермінуються особливості організації діяльності учасників освітньо-виховного процесу. Об'єднувальним елементом у вказаній моделі є інформаційна магістраль, де реалізовується навчальна взаємодія як безпосередньо між викладачем та студентами, так і зі сторонніми джерелами навчальної і прикладної інформації. Інформаційна магістраль є оновлюваною базою новоутворених і нагромаджених знань, які зберігаються, публікуються або розголошуються в інший спосіб через сучасні комп'ютерні та інші інформаційні мережі. Внаслідок реалізації алгоритму відбувається: навчальна взаємодія між учасниками навчання у спосіб, час і місцях, які найповніше відповідають особливостям життєдіяльності суб'єктів освітньо-виховного процесу; створення інтерактивного середовища навчання; поточний самоконтроль.

4. З'ясовано, що формування професійних компетентностей у дистанційному навчанні майбутніх фахівців з маркетингу залежить від структури навчального матеріалу, що має ґрунтуватися на превалюванні практико-орієнтованих елементів і на безпосередній організації навчання. Тому основними педагогічними умовами формування професійних компетентностей є: 1) перманентне забезпечення логістики навчальної інформації засобами дистанційного навчання; 2) створення інтерактивного середовища для формування суб'єкт-суб'єктної навчальної взаємодії; 3) використання гіпертекстових можливостей у навчальному матеріалі для виходу на зовнішні джерела навчальної інформації, для взаємодії з фахівцями та експертами, а також для моніторингу навколишньої ринкової ситуації; 4) акцентування уваги на практико-орієнтованих елементах навчального комплексу (мікро-ситуаціях, кейсах, проектах тощо); 5) забезпечення можливостей для зворотного зв'язку.

5. Під час дослідження спроектовано та впроваджено в навчальний процес мультимедійний навчально-методичний комплекс для дистанційного навчання у вигляді окремої навчальної системи й розроблено методику його використання. Реалізація комплексу передбачає використання комп'ютерних технічних засобів і може здійснюватися через мережу Інтернет, у внутрішніх мережах навчальних закладів і/або за допомогою носіїв типу CD, DVD, флеш-пам'яті. Електронний варіант комплексу супроводжується друкованим посібником.

Для визначення рівня якості набутих знань і формування професійних компетентностей у процесі експериментальної перевірки ефективності навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання нами було визначено критерії, згідно з якими оцінювалася ефективність використання комплексу. До них, було віднесено: коефіцієнт якості знань; коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу; коефіцієнт ефективності щодо часу засвоєння навчального матеріалу; міцність засвоєння навчального матеріалу; мотивація й активність студентів.

У ході експерименту простежувалися переваги у засвоєнні знань студентами експериментальної групи практично за всіма критеріями. Результати експерименту показують, що застосування мультимедійного навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання маркетингу сприяє формуванню навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом, підвищенню якості підготовки фахівців, задіяних у сфері маркетингу. Показники рівня навченості в експериментальній групі свідчать про розвиток здатності студентів до навчання, активізацію їхніх інтелектуальних можливостей і схильностей, збільшення обсягів засвоєння, систематизацію знань, умінь, навичок, формування професійних компетентностей, міцність збереження набутих знань.

6. На основі науково-обґрунтованих результатів дослідження запропоновано рекомендації вищим навчальним закладам щодо поповнення відкритих програмно-педагогічних систем матеріалом, який відповідає дослідженим методичним особливостям застосування навчально-методичного комплексу для дистанційного навчання суб'єктами навчально-виховного процесу.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблем фахового становлення фахівця з маркетингу засобами дистанційного навчання. Подальшого вивчення потребують: педагогічні аспекти впливу програмно-педагогічних систем на індивідуалізацію професійного становлення студентів; вивчення особливостей організації самостійної навчальної діяльності в процесі безпосередньої роботи спеціалістів; аспекти педагогічного проектування блоків навчальних дисциплін і комплексної перевірки знань і навичок студентів; методологічні рішення щодо організації незалежного тестування та оцінювання якості сформованих професійних компетентностей фахівців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України:

Григорчук Т. Інтерактивні методи навчання у сучасній системі освітніх послуг / Т.В. Григорчук // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Зб. наук. праць. - К.: Інститут Реклами, 2004. Випуск 8 - С. 59-65.

Григорчук Т.В. Особливості професійного відбору інвалідів для виявлення їх придатності до підприємницької діяльності / Т.В. Григорчук // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Регулювання соціально-трудових відносин на ринку праці. - К.: КНЕУ, 2005. Т. 3. - С. 119-127.

Григорчук Т. Комунікативні та інтерактивні компоненти електронного підручника як чинники формування знань студентів / Т.В. Григорчук, А.Д. Олійник // Вища освіта України. 2005, № 3 (17). - С. 36-39.

Григорчук Т.В. Використання тестів у дистанційному навчанні / Т.В. Григорчук // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. - К.: ІВЦ «Політехніка». 2005, № 3. - Ч.2. - С. 31-35.

Григорчук Т. Ризики у забезпеченні якості дистанційного навчання та способи їх усунення / Тарас Григорчук // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Зб. наук. праць. - К.: Інститут Реклами, 2005. Випуск 9 - С. 19-27.

Григорчук Т.В. Особливості педагогічного проектування дидактичних засобів дистанційного навчання у ВНЗ / М.М. Левшин, Т.В. Григорчук, Ю.З. Прохур // Вища освіта України - Дод. 3 (т. 2) - 2006 р. - С. 236-244.

Григорчук Т. Педагогічні основи формування професійних компетенцій фахівців-маркетологів / Тарас Григорчук // Вища освіта України. 2006. № 1 (19). - С. 60-63.

Григорчук Т.В. Формування професійної компетентності студентів з особливими потребами засобами дистанційного навчання / Т.В. Григорчук // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Зб. наукових праць. - К.: Університет «Україна», 2007. - С. 153-159.

Григорчук Т. Професійні вимоги до викладачів-дистанційників / Тарас Григорчук // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Збірник наукових праць. Випуск 10. - К.: Інститут реклами, 2007. - С. 55-61.

Григорчук Т.В. Методичні аспекти проектування курсів професійно-орієнтованих навчальних дисциплін / Мазоха Д.С., Т.В. Григорчук // Вища освіта України № 3 (дод. 2) - 2008 р. - Тематичний випуск «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології» - Т. 2. - С. 111-118.

Григорчук T.B. Модель методичного комплексу для дистанційного викладання маркетингу / Т.В. Григорчук, Ю.З. Прохур // Вища освіта України №3 (додаток 1) - 2009 р. - Тематичний випуск «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології» - К.: Гнозис, 2009. - С. 521-530.

Статті та тези доповідей за матеріалами наукових конференцій:

Григорчук Т.В. Особливості розроблення електронних матеріалів з маркетингу для студентів з особливими потребами / Т.В. Григорчук // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Тези доповідей. - К.: Вид-во Університет «Україна», 2005. - С. 145-147.

Григорчук Т.В. Використання гібридних методів навчання студентів-маркетологів / Т.В. Григорчук // Викладання маркетингу: чому і як навчати студентів для роботи в умовах невизначеного підприємницького середовища. Матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 27 березня 2009 року. К.: Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2009. - С. 56-58.

...