Педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.07 - Теорія та методика виховання

Педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи

Костолович Марія Ігорівна

Миколаїв 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Топузов Олег Михайлович Інститут педагогіки НАПН України, заступник директора Інституту з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Обозний Василь Васильович Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри туризму

кандидат педагогічних наук, доцент Соловей Микола Васильович Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, проректор з навчальної роботи

Захист відбудеться “5” червня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.134.02 у Миколаївському державному університеті ім. В.О.Сухомлинського за адресою: 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського за адресою: 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24.

Автореферат розіслано “30”квітня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М.Старєва

1. Загальна характеристика роботи

творчий підліток краєзнавчий довкілля

Актуальність теми дослідження. Гуманізація й гуманітаризація національної системи освіти й виховання підростаючого покоління, актуалізація особистісно орієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах детермінують пошук нових ефективних шляхів активізації особистісного потенціалу дитини, здатної до індивідуальної й соціально значущої творчої діяльності з перетворення навколишньої дійсності й самої себе, особистості, здатної взяти на себе відповідальність за власні вчинки і діяльність у соціоприродному та соціокультурному середовищі.

Національною доктриною розвитку освіти України, Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Законами України “Про загальну середню освіту” і “Про позашкільну освіту” визначено, що провідною метою навчально-виховної діяльності загальноосвітньої школи є активізація й розвиток творчого потенціалу та соціальної активності особистості, формування її системи гуманістичних й моральних цінностей, що дає змогу ефективно використовувати дозвіллєвий час підлітків з метою активізації їх творчого потенціалу.

Значний внесок у розробку теоретико-методичних засад створення і функціонування педагогічних навчально-виховних систем, дидактичних основ освіти, зокрема організації краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі, здійснено у працях А.Алексюка, Ю.Бабанського, С.Гончаренка, Р.Гуревича, Н.Кузьміної, І.Лернера, Є.Мединського, В.Обозного, В.Онищука, В.Паламарчук, О.Пєхоти, Г.Пустовіта, О.Савченко, В.Сухомлинського, М.Скаткіна, О.Топузова та інших.

Психолого-педагогічні основи формування знань, умінь і навичок взаємодії й вивчення об'єктів навколишнього середовища як соціального, так і природного охарактеризовано у працях Л.Виготського, Д.Ельконіна, О.Киричука, О.Леонтьєва, А.Маслоу, Г.Оллпорта, К.Роджерса, С.Рубінштейна та інших.

Важливою складовою досліджуваної проблеми є розгляд дитини як суб'єкта життєдіяльності в соціокультурному і соціоприродному середовищі у працях К.Абульханової-Славської, Б.Ананьєва, Г.Балла, І.Беха, Л.Божович, П.Блонського, В.Гладишева, Я.Коломенського, Н.Луцан, А.Ситченка, В.Рибалки, Н.В.Чепелєвої, Г.Щукіної та інших.

Активність дитини як суб'єкта процесу навчання і виховання знайшли своє висвітлення у працях А.Асмолова, С.Архангельського, І.Беха, Т.Котик, В.Лозової, А.Макаренка, М.Сметанського, Т.Сущенко, Г.Троцко та інших.

Дослідженню психолого-педагогічних аспектів проблем природи матеріального світу і відображення його в свідомості особистості, розвитку особистості у процесі навчання і виховання, психологічних засад активності й самоактивності особистості, становленню й розвитку її творчої активності та творчого потенціалу, співвідношення особистісного й морального зростання присвячено праці сучасних українських психологів Г.Балла, І.Беха, І.Булах, М.Боришевського, О.Киричука, С.Максименка, В.Марущак, В.Моляка, Р.Павелківа, В.Панка та ін.

Історико-педагогічні дослідження характеризуються широким розкриттям аспектів організації та здійснення краєзнавчої роботи, активізації творчого потенціалу дитини в процесі практичної діяльності в довкіллі. Напрями та зміст такої роботи в навчальних закладах України в різні історичні періоди знайшли своє відображення в працях Л.Бабенка, В.Бенедюка, Г.Гуменюк, М.Костриці, Т.Міщенко, В.Прокопчук, Т.Самоплавської, П.Тронько, М.Солов'я та інших.

У контексті особистісно орієнтованого підходу до виховання підкреслюється значущість розв'язання проблеми розвитку, саморозвитку й становлення індивіда в соціокультурному середовищі. Обґрунтовано інноваційні напрями ефективного формування соціально позитивного вчинку і діяльності, творчого розвитку особистісного потенціалу дитини різного віку, закономірності і чинники становлення її морально-духовної самосвідомості й системи особистісних цінностей (І.Бех).

Водночас, незважаючи на зростання в останні десятиліття кількості досліджень, присвячених проблемам розвитку творчого потенціалу особистості у навчально-виховному процесі навчальних закладів різних типів, організація краєзнавчої роботи підлітків у контексті активізації їх творчого потенціалу ще не була предметом спеціального дослідження, що і зумовило вибір теми нашого дослідження: “Педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри вікової і педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету в частині наукової теми “Феноменологія морального розвитку особистості: детермінація, механізми, генезис”, державний реєстраційний номер 0106В000634. Тема дисертації затверджена Вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 1 від 31 серпня 2009 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 07 жовтня 2009 року).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і розробити функції, принципи, зміст, форми, методи та педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

- з'ясувати стан проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці;

- актуалізувати поняттєво-категоріальний апарат дослідження;

- теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити зміст, форми, методи та педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи;

- визначити й охарактеризувати функції, принципи й показники ефективності процесу активізації творчого потенціалу підлітків.

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження: зміст, форми, методи та педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи.

Теоретичні основи дослідження складають положення психолого-педагогічної науки про: теорію створення й функціонування навчально-виховних систем, дидактичні основи освіти, позакласної виховної роботи, зокрема організацію і здійснення краєзнавчої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах (Ю.Бабанський, С.Гончаренко, В.Давидов, І.Звєрев, Т.Ільїна, І.Лернер, В.Обозний, В.Онищук, А.Олексюк, В.Паламарчук, Г.Пустовіт, Б.Райков, О.Савченко, М.Скаткін, О.Топузов та інші); системного підходу до дослідження наукових проблем (А.Алексюк, С.Гончаренко, Н.Кузьміна та інші); становлення і розвиток національної системи освіти й виховання особистості (В.Кремень, С.Русова, В.Сухомлинський, О.Сухомлинська, Т.Сущенко, М.Ярмаченко та інші); розвиток особистості у різноманітних процесах і формах взаємодії з навколишньою дійсністю (І.Бех, Д.Бенет, Л.Божович, Л.Виготський, В.Гладишев, Д.Ельконін, О.Киричук, О.Леонтьєв, С.Максименко, С.Рубінштейн, М.Сметанський, В.Сухомлинський, К.Ушинський та інші); погляд на дитину як на суб'єкт життєдіяльності в соціумі (К.Абульханова-Славська, Г.Балл, І.Бех, Л.Божович, І.Булах, М.Боришевський, О.Киричук, С.Максименко, В.Моляко, Н.Луцан, В.Рибалка, А.Ситченко та інші); активність суб'єкта й об'єкта у процесі навчання і виховання (М.Боришевський, В.Лозова, Г.Троцко, Г.Пустовіт, М.Соловей, Т.Сущенко та ін.).

Для вирішення поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження:

Теоретичні: контент-аналіз філософської, історико-педагогічної, психолого-педагогічної як вітчизняної, так і зарубіжної літератури з проблеми дослідження, метод теоретичного аналізу й синтезу педагогічного досвіду діяльності педагогічних колективів навчальних закладів з організації і здійснення краєзнавчої роботи, що дало змогу з'ясувати сучасний стан теорії і практики, підходи й напрями становлення та розвитку педагогічних ідей у цій галузі; визначити теоретичні основи досліджуваної проблеми, врахувати вітчизняний і зарубіжний досвід в обґрунтуванні змісту, сутності педагогічних форм і методів активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи.

Емпіричні: психологічні та педагогічні методи накопичення емпіричних даних (анкетування, тестування підлітків, вчителів загальноосвітніх шкіл, бесіди, опитування, спостереження, моделювання навчально-виховних ситуацій та ситуацій самостійних практичних дій підлітків у довкіллі з його вивчення, педагогічний експеримент), якісний аналіз їх результатів, методи статистичного опрацювання результатів дослідження, що дало змогу розробити й експериментально підтвердити ефективність змісту й методик активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі загальноосвітніх середніх шкіл № 7, 21, 26, 75 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Криворізької гімназії № 91, Криворізького гуманітарно-технічного ліцею № 129. Педагогічним експериментом було охоплено 1500 осіб і 50 учителів основної школи.

Наукова новизна дослідження полягає у конкретизації й обґрунтуванні теоретичних і методичних засад активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи. Уперше на основі актуалізації філософсько-культурологічних та психолого-педагогічних чинників обґрунтовано концептуальні підходи, критерії відбору та принципи побудови різнорівневого змісту краєзнавчої роботи підлітків у загальноосвітній школі, що знайшло своє відображення у теоретичних конструктах навчальних програм і методичних розробок із краєзнавства; уточнено змістові характеристики поняттєво-категоріального апарату дослідження, базові поняття якого розглядаються як дійовий світоглядно-методологічний засіб творчого пізнання особистістю об'єктів довкілля в процесі краєзнавчої роботи; визначено функції (систематизуюча, інформаційна, розвивально-виховна, інтегруюча, трансформаційна, корегуюча) та удосконалено сутність і класифікацію принципів (інтегративності, міждисциплінарності, варіативності, гуманізації, суб'єкт-суб'єктної взаємодії, життєвої смислотворчої самодіяльності, самостійності та активності особистості, прогностичності) активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи, що в сукупності забезпечило ефективність навчального змісту, форм і методів та педагогічних умов формування досліджуваного феномену: урахування єдності мети і завдань навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі - з урахуванням логіко-дидактичного аналізу навчального матеріалу та життєдіяльності особистості у її багатофункціональній і відкритій педагогічній системі; реалізацію міжпредметних зв'язків і використання інтегрованих завдань як умови комплексного підходу до навчання і виховання; теоретичне обґрунтування й розробка у їх логічній єдності змісту, форм, методів активізації творчого потенціалу підлітків на рівні співробітництва і співтворчості у системі відносин “учитель - підліток”; урахування у навчально-виховній роботі вчителів особистісно орієнтованого підходу до побудови, системності, наступності і логічної єдності виховних заходів і їх практичної спрямованості на активізацію творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі; спрямування навчально-виховної діяльності на посилення рефлексивних процесів; набули подальшого розвитку теоретичні основи особистісно орієнтованих методик активізації творчого потенціалу підлітків й розкриття їх структурних і функціональних компонентів.

Практична значущість дослідження полягає у розробці та запровадженні в педагогічну практику теоретично обгрунтованих критеріїв відбору й принципів конструювання навчального змісту краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи, форм і методів та особистісно орієнтованих методик активізації творчого потенціалу підлітків, що знайшло своє відображення у навчальних програмах спецкурсу “Рідний край”, “Література рідного краю”, методичних рекомендаціях і матеріалах для вчителів загальноосвітніх шкіл з активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи; низці науково-методичних статей й методичних розробок.

Результати дослідження доцільно застосовувати: в процесі розробки нових навчальних програм, навчально-методичних посібників і рекомендацій для вчителів загальноосвітньої школи, що сприятиме підвищенню ефективності краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи, внаслідок запровадження якої розроблені й перевірені в процесі дослідження зміст, форми, методи; особистісно орієнтовані методики та педагогічні умови сприяли активізації творчого потенціалу підлітків у вивченні як соціокультурного, так і соціоприродного середовища; у навчальному процесі вищих навчальних закладів, що забезпечить умови ефективної підготовки майбутніх педагогів до організації і здійснення краєзнавчої роботи школярів, активізації їх творчого потенціалу; у процесі підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх шкіл та педагогів позашкільних навчальних закладів, що в сукупності сприятиме підвищенню їх професійного рівня й результативності педагогічної діяльності.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи середніх загальноосвітніх закладів міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 7 (довідка 460 від 12.11.2009 р.), № 21 (довідка № 67 від 14.10.2009 р.), № 26 (довідка № 167 від 26.10.2009 р.), № 75 (довідка № 315 від 09.11.2009 р.), № 91 (довідка № 201 від 12.11.2009 р.), № 129 (довідка № 93 від 23.09.2009 р.); Криворізькому державному педагогічному університеті на базі природничого й філологічного факультетів, факультету мистецтв (довідка № 2511/343 від 13.11.2009 р.).

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася під час проведення педагогічного експерименту, а також шляхом опублікування наукових і науково-методичних матеріалів за його результатами. Оприлюднення результатів здійснено на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих науковців (Рівне, 2007), регіональних науково-практичних конференціях “Морально-патріотичне виховання дітей та молоді: етнографічні засади” (Косів, 2006), “Особистість ХХІ століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення” (Київ, 2007), “Творчість дитини у позашкільному виховному середовищі” (Миколаїв, 2008), “Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2010). Основні положення і висновки за результатами дослідження обговорювалися на засіданнях педагогічних рад і методичних об'єднань учителів загальноосвітніх шкіл м. Кривий Ріг, на базі яких проводився педагогічний експеримент.

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено у 6 наукових одноосібних працях, серед яких 5 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури (331 позиція) та 15 додатків. Повний текст дисертації складає 257 сторінок, із них - 184 сторінки основного тексту. Робота містить 19 таблиць та 11 рисунків.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано загальний стан проблеми в педагогічній теорії та виховній практиці, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, окреслено комплекс методів, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, інформовано про апробацію результатів дослідження, структуру й обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі “Активізація творчого потенціалу підлітків як психолого-педагогічна проблема” охарактеризовано основні теоретичні й методологічні положення, концепції і підходи до розв'язання проблеми активізації творчого потенціалу особистості у філософсько-культурологічному та психолого-педагогічному контекстах.

В історико-педагогічному контексті досліджено проблему особистісного зростання дитини, активізації творчого потенціалу у сферах її життєдіяльності, яка була об'єктом уваги психолого-педагогічних пошуків. У межах першого класичного напряму, основоположником якого був Л.Виготський, здійснено обґрунтування сутнісних характеристик особистісного підходу в психології, завдяки якому здійснювався аналіз й осмислення розвитку підростаючої особистості в її онтогенезі. Суттєвою ознакою цього напряму була відмова від абсолютних показників середовища, оскільки дитина визнавалася частиною соціальної ситуації і її ставлення до середовища й середовища до неї.

Представником другого класичного напряму у психології був С.Рубінштейн, сутність концепції якого полягала у розумінні розвитку як процесу становлення особистості - виникнення у неї нових якостей, зокрема творчого ставлення до розв'язання проблем, що забезпечувало ефективне досягнення нових вищих рівнів буття - як поступального руху до інтелектуального, духовного й фізичного сходження. У свою чергу О.Леонтьєв обґрунтував, що саме соціальна діяльність є провідною у формуванні зростаючої особистості, де творче розв'язання поставлених перед нею завдань є провідним і, як результат, забезпечує формування та розвиток її творчого потенціалу.

Отже, внаслідок розгорнутої теоретичної і практичної діяльності представників цих психолого-педагогічних шкіл (Л.Виготського, С.Рубінштейна, О.Леонтьєва, К.Ушинського, В.Сухомлинського) було виділено особистісний підхід до вивчення й інтерпретації внутрішніх психічних процесів, що відбуваються на різних стадіях онтогенезу зростаючої особистості. У межах цього підходу Л.Божович інтерпретувала розвиток особистості як активізацію й розвиток творчого потенціалу з урахуванням: а) вікових особливостей; б) провідних чинників (детермінант); в) джерел виникнення цих процесів; г) рушійних сил, що активізують рух особистості на шляху її розвитку й дорослішання;

ґ) закономірностей психічних процесів на різних стадіях онтогенезу особистості; д) структури цих процесів у єдності її складових; ж) провідних новоутворень у внутрішньому світі особистості, які відповідають тим чи іншим віковим періодам у її розвитку.

У зміст поняття “активізація творчого потенціалу особистості” представники гуманістичного та феноменологічного підходів зарубіжної психологічної школи, зокрема Г.Оллпорт, поклали наступне: активний процес функціонування особистості, яка здійснює вільні й, головне, усвідомлені вибори між діалектично пов'язаними цінностями особистісного розвитку (інтелектуального, духовно-морального й фізичного зростання) і суспільно визнаними цінностями (духовно-морального досвіду минулих поколінь екстрапольованого в сучасні суспільні норми). У свою чергу А.Маслоу, розглядаючи сутнісні зміни у структурі особистісного потенціалу, визначав їх як “рух уперед і вгору” мірою того, як особистість визначається в ієрархії власних потреб, інтересів і запитів, набуває динаміки вільний рух “активізації й самоактуалізації потенціалів особистості”. На думку К.Роджерса, усвідомлена особистістю потреба розвиватися й удосконалюватися, змінювати способи сприйняття внутрішнього “Я” є віддзеркаленням власного творчого інтелектуального і морально-духовного розвитку. Схожу за своєю сутністю думку висловлював Р.Мей, який розглядав процес формування розвитку особистості як процес життєдіяльності вільної, духовно збагаченої й соціально інтегрованої особистості. Актуальною в цьому контексті є думка В.Сухомлинського, який стверджував, що підліток стає справжньою людиною лише тоді, коли уміє пильно вдивлятися не тільки в навколишній світ, а й у самого себе, коли він прагне пізнати не тільки речі і явища навколо себе, але й свій внутрішній світ, коли сили душі спрямовані на те, щоб зробити самого себе кращим, досконалішим.

Дослідженню психолого-педагогічних аспектів розвитку творчості особистості у процесі навчання і виховання, психологічних засад її активності й самоактивності, становленню та розвитку творчого потенціалу, співвідношення особистісного й морального зростання присвячено праці: К.Абульханової-Славської, яка наголошувала, що за допомогою активності людина вирішує питання про узгодження, порівняння об'єктивних і суб'єктивних факторів власної творчої діяльності; В.Петровського, який розглядав особистість як справжній суб'єкт активності; О.Бодальова, який зазначав, що активність як така, характерна для суб'єкта як самостійна форма руху, що значно розширює його потенційні можливості у навколишньому середовищі.

Здійснено також аналіз наукових праць сучасних українських психологів Г.Балла, І.Беха, М.Боришевського, І.Булах, О.Киричука, С.Максименка, В.Моляка, Р.Павелківа, В.Панка, В.Рибалка, Н.Чепелєвої та ін. На основі аналізу охарактеризованих ними підходів щодо активності, творчості й діяльності особистості нами виділено ряд загальних істотних ознак активності особистості у процесі активізації її творчого потенціалу, а саме: форми діяльності, що свідчать про сутнісну єдність понять активності й діяльності; діяльності, до якої в дитини виникло власне внутрішнє ставлення й у якій віддзеркалився індивідуальний її досвід; особистісно значущої діяльності у формі самовираження, самоствердження, з однієї сторони, й про дитину як про продукт активної й ініціативної взаємодії з навколишнім соціальним середовищем, з іншої; діяльності, спрямованої на перетворення навколишнього світу; якості особистості, що проявляються у внутрішній готовності до цілеспрямованої взаємодії із середовищем, до самодіяльності, яка базується на потребах й інтересах особистості та характеризується прагненням діяти цілеспрямовано.

Таким чином, ефективне формування творчого потенціалу підлітків у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи пов'язується нами з оптимальним конструюванням навчально-виховного змісту, активними формами й методами його реалізації в процесі здійснення краєзнавчої роботи. Навчально-виховний зміст краєзнавчої роботи підлітків розглядаємо як єдність філософських, культурологічних, світоглядних, психолого-педагогічних парадигм, як екстраполяцію визначених нами вище теоретичних засад формування творчої особистості на основі активізації її творчого потенціалу, як проекцію матеріально-духовної культури суспільства на процеси формування смислового поля конструктів “активізація творчого потенціалу” й “особистісне зростання” у єдності природничо-наукового і соціогуманітарного знання з виокремленням виховних, навчальних і розвивальних можливостей кожного.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов активізації творчого потенціалу підлітків” визначено та обґрунтовано основні засади організації краєзнавчої роботи підлітків у загальноосвітній школі, спрямованої на активізацію їх творчого потенціалу; розкривається методика проведення дослідно-експериментальної роботи, конкретизується її зміст, аналізуються результати формувального експерименту.

Однією з передумов ефективної активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі нами визначено ряд функцій цього процесу: систематизуюча (сприяє забезпеченню системності набуття підлітками краєзнавчих знань, формування відповідних умінь та практичних навичок на основі активізації їх творчого потенціалу); інформаційна (забезпечує сприятливі умови для досягнення просвітницького, освітнього і виховного ефекту, який детермінує якісні зміни у творчій активності підлітків, відповідно активізує їх творчий потенціал та забезпечує умови формування моральної вихованості); розвивально-виховна (сприяє ефективному формуванню найважливіших рис творчої, соціально активної, гармонійно розвиненої й морально вихованої особистості підлітка), інтегруюча (полягає в індивідуальній чи колективно організованій краєзнавчій роботі підлітків у загальноосвітній школі, що забезпечує формування наукового світогляду, активної життєвої позиції); трансформаційна (забезпечує ефективні умови для трансформації авторитарних світоглядних знань та ідей про навколишній світ, історичні явища, події та їх наслідки в гуманістичні, а також ціннісних орієнтацій в суспільно значущі, як основи власної соціально активної позиції, творчого ставлення до будь-яких проявів власної життєдіяльності на основі активізації особистісного творчого потенціалу); корегуюча (сприяє створенню ефективних умов для застосування вчителем усіх можливих форм, методів, засобів та педагогічних умов організації краєзнавчої роботи підлітків у загальноосвітній школі, спрямованої на активізацію їх творчого потенціалу).

У цьому контексті охарактеризовано сутнісні особливості принципів, котрі регулюють постановку мети, вибір змісту й завдань та спрямовують ефективне формування інтелектуального, емоційно-ціннісного й діяльнісно-практичного компонентів особистісного утворення підлітків (Ю.Бабанський, І.Бех, М.Онищук, В.Сухомлинський, М.Ярмаченко). Такий перелік включає удосконалені відповідно до специфіки активізації творчого потенціалу дві основні групи дидактичних принципів (Ю.Бабанський, М.Данілов, І.Лернер, В.Онищук, В.Паламарчук, О.Савченко та ін.). Першу групу складають принципи навчання: науковості, наочності, системності і послідовності гармонізації процесу навчання й виховання, мотивації, активності особистості, індивідуалізації навчання, практичної спрямованості. Другу групу складають принципи виховання: комплексного підходу наступності і систематичності, єдності педагогічних вимог, єдності свідомості й поведінки, індивідуального виховання, позитивної мотивації, позитивного наслідування, виховання в колективі, практичної спрямованості. Теоретичною основою цих принципів були принципи природовідповідності та особистісно орієнтованої спрямованості. У логічній єдності з загальнопедагогічними (дидактичними) принципами навчання й виховання підлітків у процесі краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі нами визначено й охарактеризовано специфічні принципи активізації їх творчого потенціалу, а саме: інтегративності, міждисциплінарності, варіативності, гуманізації, суб'єкт-суб'єктної взаємодії, життєвої смислотворчої самодіяльності, самостійності й активності особистості, прогностичності. На підставі цього нами визначено місце, роль, послідовність застосування загальнодидактичних та специфічних принципів активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи у їх логічному взаємозв'язку і розвитку в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

На етапі констатувального експерименту вивчався фактичний стан прояву творчих здібностей підлітків, який здійснювався за допомогою методів самооцінки та експертної оцінки, анкетування, бесіди, вивчення продуктів навчальної діяльності, спостереження за процесом спілкування й результатами навчання підлітків. Їх аналіз засвідчив, що більшість підлітків має низький показник вияву пізнавального інтересу; невпевнені у власних здібностях до навчання природничих і суспільствознавчих предметів, виявлено низьку самооцінку творчих здібностей як вияву інтелектуально-логічних умінь (уміння виокремлювати ціле і його частину; знаходити головне в навчальному матеріалі; розрізняти причинно-наслідкові зв'язки; порівнювати, групувати; визначати поняття; класифікувати; узагальнювати; аналізувати системи; виявляти творчий підхід до вивчення краєзнавчого матеріалу, емоційно-естетичну налаштованість на оволодіння знаннями краєзнавчого спрямування; потреба в подоланні утруднень, що виникають, і постійного відновлення багажу власних знань). Так, 6% підлітків підтвердили сформованість власних творчих здібностей на низькому рівні, 77% із них висловили впевненість у тому, що інтелектуально-логічні вміння, творчі здібності розвинені у них посередньо, і лише 17 % учнів уважають, що мають добре розвинені творчі здібності. Установлено той факт, що 53% підлітків пов'язують розуміння ролі активності творчої діяльності із органічним її виявом під час навчально-виховного процесу. У процесі експерименту виявлено, що в 74 % підлітків переважає низький (копіювально-відтворювальний), 22 % - середній (відтворювально-дослідницький) і лише у 4 % з них - високий (творчий) рівень розвитку творчих здібностей і, відповідно, творчий стиль пізнавальної діяльності. Аналіз занять з природничих і суспільствознавчих дисциплін засвідчив, що підлітками в основному використовуються репродуктивні методи роботи; спостерігається недооцінка творчої діяльності, активних форм і засобів, які забезпечують можливість вияву творчості й креативного підходу до вирішення пізнавальних задач, елементів самоуправління навчальної роботи (самопланування, самоорганізації, саморегуляції, самоконтролю, самооцінки й самоаналізу навчальних досягнень).

У ході констатувального експерименту виявлено причини низького рівня вияву креативності особистості підлітків: слабка мотивація навчання, несформованість творчих дій, відсутність потреби в новому, нестандартному вирішенні навчальних проблем, а також залежність між рівнем готовності вчителів загальноосвітньої школи до переходу від предметного до індивідуально-розвивального навчання, оволодіння ними особистісно орієнтованою методикою й інноваційними технологіями підготовки підлітків до творчої діяльності. Виявлено, що причина домінування низького й середнього рівнів сформованості творчих здібностей підлітків у процесі краєзнавчої роботи полягає в непідготовленості вчителів до організації творчої роботи учнів, пануванні формального підходу до організації навчально-виховного процесу, неефективній методиці викладання навчального матеріалу, відсутності ефективних педагогічних умов розвитку інтелектуально-логічних умінь, що активізують творчий потенціал особистості.

У межах нашого дослідження педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків розглядаємо як сукупність психолого-педагогічних і організаційно-педагогічних чинників, що забезпечують ефективність краєзнавчої виховної роботи загальноосвітньої школи щодо зростання інтелектуальної й духовної активності особистості підлітка з засвоєння соціального досвіду, результатом якого є інтелектуально й духовно збагачена, фізично розвинена та соціально активна особистість. У контексті окресленої проблеми дослідження нами було враховано провідні ідеї А.Алексюка, Ю.Бабанського, С.Гончаренка, І.Лернера, Є.Мединського, В.Обозного, В.Онищука, В.Паламарчук, Г.Пустовіта, О.Савченко, М.Скаткіна, О.Топузова щодо побудови навчально-виховного процесу, а саме необхідності врахування не тільки системи педагогічних впливів, але й позиції дитини з огляду на її потреби, інтереси, здібності і можливості. Відтак, було визначено й охарактеризовано провідні педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків у загальноосвітній школі, які у процесі експериментальної перевірки підтвердили свою ефективність. До них ми віднесли: урахування єдності мети і завдань навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі - з урахуванням логіко-дидактичного аналізу навчального матеріалу та життєдіяльності особистості у її багатофункціональній і відкритій педагогічній системі; реалізацію міжпредметних зв'язків і використання інтегрованих завдань як умова комплексного підходу до навчання і виховання; теоретичне обґрунтування й розробка у їх логічній єдності змісту, форм, методів активізації творчого потенціалу підлітків на рівні співробітництва і співтворчості у системі відносин “учитель - підліток” під час краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи; урахування у навчально-виховній роботі вчителів особистісно орієнтованого підходу до побудови, системності, наступності і логічної єдності виховних заходів і їх практичної спрямованості на активізацію творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи; спрямування навчально-виховної діяльності підлітків на посилення рефлексивних процесів.

Перевірка ефективності розробленого навчального змісту, удосконалених форм і методів та педагогічних умов активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи на етапі формувального експерименту здійснювалась на базі загальноосвітніх середніх шкіл № 7, 21 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Криворізької гімназії № 91, Криворізького гуманітарно-технічного ліцею № 129. Педагогічним експериментом, який проводився в три етапи, було охоплено 1500 підлітків та 124 учителя цих навчальних закладів. На першому етапі забезпечувалося створення креативного освітнього середовища, закріплення емоційно-позитивного ставлення підлітків до вивчення навчального матеріалу краєзнавчого спрямування; використовувалися різноманітні форми і методи формування емоційно-ціннісної й мотиваційної сфери підлітків. На другому етапі організовувалося включення підлітків у систематичну творчу діяльність, що позитивно впливала на активність і самостійність, стимулювала адекватну самооцінку навчальних досягнень і розвиток креативних здібностей у процесі краєзнавчої роботи. Третій етап передбачав залучення підлітків до самостійної індивідуально-творчої діяльності у процесі краєзнавчої роботи з урахуванням їхніх креативних можливостей і здібностей. Краєзнавча робота мала на меті не тільки озброєння підлітків системою знань і навичок, але й формування в них підвищеного інтересу до вивчення предмета, прагнення використовувати набуті знання і навички у всіх сферах життєдіяльності в загальноосвітній школі, уміння пов'язувати між собою і логічно вирішувати більшість завдань, представлених у змісті предметів природничого й суспільствознавчого циклів. На цьому етапі відбувалось відпрацьовування вмінь самостійно долати труднощі й закріплювати здобуті знання у процесі краєзнавчої роботи.

Під час експериментальної роботи використовувалися різноманітні види занять (навчально-практичні; лабораторні заняття; семінар - захист творчих проектів), активні форми та методи, що містили у своїй основі проблемне моделювання. Розроблена й упроваджена система краєзнавчої роботи дала змогу максимально врахувати специфіку здобутих підлітками краєзнавчих знань, усвідомити значущість творчих якостей у вирішенні навчальних проблем, що забезпечувало креативність дій у навчальних ситуаціях.

Проблемно-ситуаційна побудова навчальних занять створювала умови для залучення підлітків до пошуку, аналізу, постановки проблем, бачення суперечностей і знаходження засобів їх подолання, формулювання власних висновків, оригінальних суджень, результативність вирішення пізнавальних завдань. Під час навчальних занять моделювалися ситуації соціально-статусних взаємин, спільної навчальної діяльності та ситуації етичних відносин, що сприяло формуванню моральної вихованості підлітків. У процесі краєзнавчої роботи підлітків особливе значення надавалось творчо-пошуковим і проектно-перетворюючим типам завдань, завданням-ролям із самоаналізу, навчальним проектам, що підвищувало дієвість проблемно-ситуаційних технологій у формуванні творчих здібностей особистості підлітків.

Після завершення формувального експерименту проводився діагностичний зріз, який дав змогу визначити, наскільки підтвердилися наші припущення й були вирішені поставлені завдання дослідження. Краєзнавча діяльність підлітків оцінювалася за такими критеріями: наявність позитивної мотивації навчання, успішність виконання діагностичних завдань; активність і нестандартність у вирішенні навчальної проблеми; самостійність суджень.

Для аналізу та підтвердження достовірності здобутих результатів дослідження нами використовувалась методика визначення досліджуваної якості за критерієм ч2 . Навчальний експеримент мав два етапи, метою першого була перевірка ефективності перших двох педагогічних умов формування творчих здібностей підлітків. На цьому етапі було сформовано експериментальні й одна контрольна групи з майже однаковим рівнем успішності й сформованості творчих здібностей. Для отримання вірогідних результатів експеримент проводився одночасно в загальноосвітніх закладах різних типів: гімназії й середніх школах. Репрезентативність вибірки зумовлена тим фактом, що в ній представлено учнів навчальних закладів різних типів. У групах, позначених ЕК-1 й ЕК-3, перевірявся вплив активізації процесів рефлексії на формування творчих здібностей; у групах ЕК-2 й ЕК-4 навчання підлітків будувалося на основі проблематизації змісту; в контрольних групах К-1 й К-2 формування творчих здібностей здійснювалося в межах традиційного (інформативного) навчання і шляхом використання виховних форм репродуктивного спрямування (бесіда, розповідь).

Проведена дослідно-експериментальна робота сприяла підвищенню рівня сформованості творчих здібностей особистості підлітків, що свідчить про активізацію їх творчого потенціалу. Якщо до початку експерименту в цілому переважав низький та середній рівень сформованості творчого потенціалу, то підсумковий зріз засвідчив, що в цілому на 39,37% збільшилася кількість учнів експериментальних класів, які проводять діяльність на творчому рівні, проти 13,59% у контрольних; у середньому на 51,43% зменшилася кількість підлітків експериментальних класів, навчально-пізнавальна діяльність яких відповідала копіювально-відтворювальному рівню цієї діяльності, у той час як у контрольних таке зменшення відбулось на 26,13 %. Одержані результати й дотримання логіки дослідження дали змогу на другому етапі експерименту перевірити вплив комплексу педагогічних умов формування творчих здібностей підлітків. На цьому етапі експерименту було сформовано по одній експериментальній (ЕК-5, ЕК-6) й одній контрольній групі (К-3, К-4). Для перевірки значущості дії чинника часу на результати нашого дослідження, поряд із сформованими групами, ми продовжили експеримент у групах ЕК-1, ЕК-2, ЕК-3, ЕК-4, К-1, К-2.

Співвідношення кількості підлітків в експериментальних і контрольних класах, що мають копіювально-відтворювальний, відтворювально-дослідницький і творчий рівні сформованості творчих здібностей, свідчить про ефективність впливу розробленого нами комплексу педагогічних умов на підготовку підлітків до творчої навчально-пізнавальної діяльності. Крім того, лише в класах ЕК-5 та ЕК-6, де перевірявся комплекс педагогічних умов, значення критерію ч2 більше за табличний 5-відсотковий рівень значущості (Ткрит.=5,991), що доводить ефективність розробленого нами комплексу педагогічних умов активізації творчого потенціалу підлітків. Підсумковий зріз після закінчення формувального експерименту засвідчив, що краєзнавча робота підлітків за умови дотримання розроблених нами педагогічних умов позитивно впливає на рівень вияву їх творчого потенціалу. Доведено ефективність творчої діяльності підлітків у навчально-виховному процесі під час застосування комплексу розроблених педагогічних умов та етапів удосконалення навчального змісту елементами проблемності, що дало змогу виявити позитивну динаміку змін ставлення підлітків до вивчення навчального матеріалу краєзнавчого змісту.

Середній показник у класах, де навчання підлітків здійснювалось за традиційною методикою, мав незначну позитивну динаміку. Дані свідчать про те, що зовнішній вплив учителя в контрольних класах лише частково мав вплив на розвиток внутрішніх творчих рис підлітків, стаючи за цих умов власним “Я”, тоді як в експериментальних класах така динаміка набула більш помітного зростання. Результати проведених зрізів, що підтверджуються даними, отриманими в результаті комплексного виміру рівня сформованості творчих здібностей підлітків наприкінці експерименту, наочно представлено в табл. 1

Таблиця 1 Комплексний вимір рівня сформованості творчих здібностей наприкінці експерименту (за середнім показником).

Узагальнення результатів теоретичного й експериментального дослідження засвідчило досягнення поставленої мети і вирішення завдань дослідження, що дало змогу сформулювати такі висновки:

1. Аналіз теорії та педагогічної практики засвідчив, що, незважаючи на істотне зростання кількості досліджень, присвячених проблемі творчого розвитку особистості дитини, її обдарованості і творчої активності, переважна більшість з них стосуються розв'язання цієї проблеми у навчально-виховному процесі позашкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладів. Однак фундаментальні та прикладні дослідження з проблем активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі, в яких системно і всебічно висвітлювалися б концептуальні підходи до побудови навчального змісту краєзнавчої роботи, розробки форм, методів й педагогічних умов її реалізації, до цього часу не проводилися.

а). У результаті аналізу філософсько-культурологічної й історико-педагогічної літератури виявлено й охарактеризовано ґенезу проблеми активізації творчого потенціалу особистості через актуалізацію психолого-педагогічних конструктів творчості як особистісного феномена індивіда в його онтогенезі. В історико-генетичному контексті визначено й охарактеризовано три основні психолого-педагогічні напрями дослідження проблеми активізації творчого потенціалу особистості, способів його розвитку. Так, у межах першого було обґрунтовано сутнісні характеристики особистісного підходу в психології, утверджено категорію зростання підростаючої особистості в аналізі її онтогенезу; у межах другого напряму було актуалізовано розуміння розвитку як процесу становлення особистості - виникнення у неї нових якостей, зокрема творчого ставлення до розв'язання проблем, що забезпечувало ефективне досягнення нових вищих рівнів буття; сутність третього напряму полягала у визнанні соціальної діяльності як провідної у формуванні зростаючої особистості й творчому розв'язанні поставлених перед нею завдань, завдяки розвитку її творчого потенціалу.

б). Теоретичними засадами проблеми активізації творчого потенціалу особистості визначено й охарактеризовано філософсько-культурологічні й психолого-педагогічні положення щодо біосоціальної природи особистості як активного суб'єкта діяльності і розвитку, випереджаючого особистісно орієнтованого характеру виховання і природовідповідності цих процесів, проекцію матеріально-духовної культури суспільства на процеси формування смислового поля конструктів “активізація творчого потенціалу” й “особистісне зростання”, у єдності природничо-наукового і соціогуманітарного знання з виокремленням виховних, навчальних і розвивальних можливостей кожного з них.

2. У межах поняттєво-категоріальної парадигми досліджено й удосконалено сутність провідних понять: “творчість”, “активність”, “діяльність”, “творча активність підлітків”, “творчий потенціал підлітка”, “активізація творчого потенціалу підлітків”, “моральна вихованість”. Подальшого розвитку набули дефініції “краєзнавство” і “краєзнавча робота” у контексті проблеми дослідження.

Зокрема концептуалізовано сутнісні характеристики провідних понять нашого дослідження, а саме:

- “творчий потенціал підлітка”, що розглядається нами як цілісна, змістовно вибудувана й водночас універсальна якість його характеру (вчинків, дій, діяльності, поведінки в соціумі), а за своєю структурою є відкритою до зовнішніх впливів системою, що дає змогу гармонізувати стосунки підлітка як суб'єкта творчості з об'єктами оточуючого середовища шляхом засвоєння соціального досвіду, духовних цінностей, моральних норм суспільства у процесі власного саморозвитку і самореалізації;

- “активізація творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі”, яке розглядається нами як логічно вибудуваний навчально-виховний процес, що за своєю структурою і спрямуванням передбачає реалізацію творчого потенціалу особистості підлітків у різних напрямах і формах краєзнавчої роботи, які відповідають їхнім віковим можливостям; забезпечення педагогічно сконструйованих комфортних умов для задоволення власних інтересів, освітніх і пізнавальних потреб; самоактуалізацію й самоствердження в учнівсько-педагогічному колективі загальноосвітньої школи завдяки активізації індивідуально й соціально значущої краєзнавчої роботи, зумовленої внутрішніми потребами свідомого й ініціативного досягнення певної мети; зростання інтелектуальної й духовної активності у засвоєнні соціального досвіду, результатом якого є інтелектуально й фізично розвинена, духовно збагачена й морально вихована особистість.

3. На основі визначених й охарактеризованих критеріїв і показників доведено, що процес залучення підлітків до різноманітних форм краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі має на меті не лише озброїти їх міцними знаннями з природничих і гуманітарних наук, що є базовими у змісті навчальних предметів, не тільки сформувати особистість з високим рівнем творчого потенціалу і соціальної активності, але й, головне, сформувати її як морально виховану особистість.

а). Моральні якості особистості розглядаються нами як мотиви вчинків, поведінки та діяльності підлітків, моральних переконань, ідеалів, норм, почуттів у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи.

б). Доведено, що провідними функціями ефективної активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи є: систематизуюча, інформаційна, розвивально-виховна, інтегруюча, трансформаційна, корегуюча. У цьому контексті охарактеризовано сутнісні особливості удосконалених специфічних принципів, котрі регулюють постановку мети, вибір змісту й завдань активізації творчого потенціалу підлітків. Першу групу складають принципи навчання: науковості, наочності, системності і послідовності гармонізації процесу навчання й виховання, мотивації, активності особистості, індивідуалізації навчання, практичної спрямованості. Другу - принципи виховання: комплексного підходу наступності і систематичності, єдності педагогічних вимог, єдності свідомості і поведінки, індивідуального виховання, позитивної мотивації, позитивного наслідування, виховання в колективі, практичної спрямованості. Теоретичну основу цих груп принципів становлять принципи природовідповідності й особистісно орієнтованої спрямованості. У логічній єдності із загальнопедагогічними (дидактичними) принципами навчання й виховання підлітків у процесі краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі нами визначено й охарактеризовано специфічні принципи активізації їх творчого потенціалу, а саме: інтегративності, міждисциплінарності, варіативності, гуманізації, суб'єкт-суб'єктної взаємодії, життєвої смислотворчої самодіяльності, самостійності й активності особистості, прогностичності.

4. Аналіз вимог, визначених нами до організації краєзнавчої роботи в загальноосвітніх закладах, урахування специфіки краєзнавчої роботи, яка за своєю структурою і спрямуванням передбачає застосування різних напрямів й форм, що відповідають віковим можливостям підлітків, дали змогу теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, що забезпечують активізацію творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи, а саме: урахування єдності мети і завдань навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі - з урахуванням логіко-дидактичного аналізу навчального матеріалу та життєдіяльності особистості у її багатофункціональній і відкритій педагогічній системі; реалізацію міжпредметних зв'язків і використання інтегрованих завдань як умови комплексного підходу до навчання і виховання; теоретичне обґрунтування й розробка у їх логічній єдності змісту, форм, методів активізації творчого потенціалу підлітків на рівні співробітництва і співтворчості у системі відносин “учитель - підліток”; урахування у навчально-виховній роботі вчителів особистісно орієнтованого підходу до побудови, системності, наступності і логічної єдності виховних заходів і їх практичної спрямованості на активізацію творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі; спрямування навчально-виховної діяльності на посилення рефлексивних процесів.

5. Доведено, що ефективне формування творчого потенціалу підлітків у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи пов'язане з оптимальним конструюванням навчально-виховного змісту, активними формами й методами його реалізації в процесі здійснення краєзнавчої роботи. Набув ґрунтовного висвітлення педагогічний аспект краєзнавчої роботи з підлітками, охарактеризовано його змістову і виховну сторони. Окреслено навчально-виховну перспективу державного (програмового), громадського (неформального) і шкільного краєзнавства. Координація різних видів і форм краєзнавчої роботи визначає краєзнавчу спрямованість діяльності підлітків: ознайомлення їх з особливостями природного й економічного розвитку рідного краю, алгоритмом вивчення певних природно-територіальних комплексів, конструювання змісту краєзнавчого матеріалу на основі міжпредметних зв'язків і виконання різноманітних завдань краєзнавчого характеру, систематичне вивчення природних явищ і процесів у їх розвитку й динаміці.