Методика формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв’язку в процесі практичної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

УДК 378.147:355.232

13.00.02 - теорія та методика навчання

(загальновійськові та військово-спеціальні дисципліни)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬК ЗВ'ЯЗКУ В ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

(на прикладі загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін)

Олійник Леонід Віталійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті оборони України, Міністерство оборони України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Красильник Юрій Семенович, Національний університет оборони України, кафедра філософії, начальник, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Свистун Валентина Іванівна, Національний університет біоресурсів та природокористування України, кафедра соціальної роботи та психології, завідувач, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Руденко Микола Васильович, Київський національний університет будівництва і архітектури, кафедра основ професійного навчання, доцент, м. Київ.

Захист відбудеться 2010 року годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.709.06 в Національному університеті оборони України за адресою: 03049, м. Київ-49, проспект Повітрофлотський, 28, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету оборони України за адресою: 03049, м. Київ-49, проспект Повітрофлотський, 28.

Автореферат розісланий 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.М. Семенов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Складний і динамічний характер педагогічної діяльності, зумовлений необхідністю розробки різних варіантів змісту військової освіти, використання можливостей сучасної дидактики в підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, наукового обґрунтовування нових ідей і методик, визначає об'єктивну потребу в удосконаленні методичної підготовки майбутніх офіцерів військ зв'язку у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ).

Аналіз відгуків із військ про проходження служби офіцерами-випускниками протягом першого року показує, що рівень їх підготовленості до виконання посадових обов'язків не в повній мірі відповідає сучасним вимогам. Зокрема, вони не володіють достатніми професійними знаннями, навичками та вміннями, а також необхідними психолого-педагогічними, професійно важливими та суб'єктними якостями для ефективного виконання покладених на них завдань. Констатується також їх недостатня методична підготовленість до навчання та виховання підлеглих. Усе це змушує звернути особливу увагу на формування методичної компетентності майбутніх офіцерів у ВВНЗ.

Головною причиною вказаних недоліків є низький рівень навчальних занять, спрямованих на формування у випускників, вміння роботи з особовим складом і методичної компетентності офіцерського складу тактичної ланки управління.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми є вдосконалення навчально-виховного процесу в напрямі цілеспрямованого формування у майбутніх офіцерів не тільки бойової (військової) та функціональної компетентностей, але й методичної компетентності як базової, яка забезпечує реалізацію їх основних видів компетенцій.

Різні аспекти пошуку ефективних форм навчальної діяльності тих, хто навчається, відображені в працях зарубіжних і вітчизняних педагогів (Ш. О. Амонашвілі, Ю. К. Бабанський, О. В. Барабанщиков, В. П. Беспалько, І. Д. Бех, С.У. Гончаренко, О. В. Киричук, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський та ін.).

Актуальні проблеми військової освіти стали центром уваги дослідників (М. І. Драгомиров, Ю. С. Красильник, С. О. Кубіцький, В. С. Маслов, М. І. Нещадим, М. В. Руденко, В. М. Телелим, В. В. Ягупов та ін.).

Важливими для нашого дослідження є положення про формування професійної, методичної, психолого-педагогічної та предметної видів компетентності фахівців (В. А. Адольф, В. І. Байденко, О. Б. Бігич, О. І. Гура, І. А. Зязюн, О. Е. Коваленко, Н. В. Кузьміна, М. І. Лук'янова, А. К. Маркова, І. Б. Міщенко, О. В. Овчарук, В. І. Свистун, С. О. Сисоєва, В. Ю. Стрельніков, Ю. Г. Татур, Л. З. Тархан, Л. Л. Хоружа, А. В. Хуторськой та ін.); теоретичні питання реалізації компетентнісного підходу при підготовці військових фахівців з вищою освітою (В. М. Дружин, О. Ф. Євсюков, П. А. Корчемний, Є. Ю. Литвиновський, І. П. Чистовська, В. В. Ягупов та ін.).

Водночас проблема формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін не була предметом спеціального дослідження. Аналіз наукових праць і педагогічної практики дали змогу виявити такі суперечності в цій проблемі між: спрямованістю процесу ефективної підготовки майбутніх офіцерів військ зв'язку до виконання обов'язків командира підрозділу та обмеженою можливістю досягнення поставленої мети шляхом використання традиційних засобів їх військово-професійної підготовки; наявним потенціалом змісту загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін щодо формування методичної компетентності у курсантів ВВНЗ і відсутністю науково обґрунтованого процесу та системи засобів його практичного забезпечення; потребами формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку і професійною неготовністю науково-педагогічних працівників і командирів навчальних підрозділів до її формування.

Актуальність необхідності вдосконалення методичної підготовки майбутніх офіцерів військ зв'язку, недостатній рівень теоретичної і практичної розробленості проблеми формування їхньої методичної компетентності зумовило вибір теми дослідження - “Методика формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки (на прикладі загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до реалізації основних положень Концепції “Про створення єдиної системи військової освіти”, тематичного плану наукових досліджень Полтавського військового інституту зв'язку (ПВІЗ) в рамках виконання науково-дослідних робіт “Удосконалення системи відбору, підготовки та розподілу офіцерських кадрів Збройних Сил (ЗС) України (на основі професіографічних досліджень)” за шифром “Персонал” (РК № 0101U002547), науково-дослідних робіт Національної академії оборони України “Стандартизація військової освіти військових фахівців” (шифр “Держстандарт-2М”) та “Теоретичні основи соціально-психологічної роботи в ЗС України” (шифр “Взаємодія”, РК № 0101U0008000).

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії оборони України (НАОУ) (протокол № 17 від 23.11.2009 р.) та узгоджена в Раді з координації наукової діяльності у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 22.12.2009 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування методичної компетентності в майбутніх офіцерів військ зв'язку у процесі практичної підготовки при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

Відповідно до мети дослідження визначені такі його основні завдання:

1. Проаналізувати теоретичні та практичні аспекти формування методичної компетентності в майбутніх офіцерів військ зв'язку ВВНЗ у педагогічній теорії та практиці.

2. Обґрунтувати поняття “методична компетентність майбутніх офіцерів військ зв'язку” на основі професіографічного аналізу їх військово-професійної діяльності.

3. Розробити методику формування методичної компетентності в майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін та уточнити педагогічні умови її реалізації.

4. Обґрунтувати критерії та показники оцінювання сформованості методичної компетентності офіцерів-зв'язківців первинної ланки управління у процесі практичної підготовки у ВВНЗ.

5. Експериментально перевірити ефективність методики формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку у процесі практичної підготовки та розробити практичні рекомендації для науково-педагогічних працівників, командирів навчальних підрозділів ВВНЗ щодо її впровадження.

Об'єкт дослідження: формування методичної компетентності в майбутніх офіцерів військ зв'язку у ВВНЗ.

Предмет дослідження: зміст та основні етапи формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку у ВВНЗ у процесі практичної підготовки при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

Для вирішення завдань використано такі методи дослідження:

теоретичні (контент-аналіз психолого-педагогічної літератури, узагальнення, систематизація теоретичних й експериментальних даних) - для визначення концептуальних засад дослідження, аналізу теоретичних підходів до поняття “професійна компетентність”, “методична компетентність”;

емпіричні (спостереження, анкетування, експертна оцінка, констатувальний і формувальний експерименти) - для визначення змісту методичної компетентності як складової професійної компетентності офіцера-зв'язківця, з'ясування сучасного рівня її сформованості та ефективності розробленої методики формування методичної компетентності у курсантів ВВНЗ;

методи математичної статистики - для оцінювання достовірності й надійності отриманих емпіричних даних.

Експериментальною базою дослідження став Полтавський військовий інститут зв'язку. Дослідження охопило 16 офіцерів і 123 курсанти випускного батальйону командного факультету ПВІЗ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше здійснено обґрунтування змісту методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку первинної ланки управління, який включає психолого-педагогічну та предметну складові; розроблено методику формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін, складовими якої є концептуальна частина (мета, завдання, педагогічні підходи, принципи), процесуальна частина (педагогічні умови, етапи формування), методичне забезпечення (форми діяльності, методи, навчальні дисципліни, критерії оцінювання, рівні сформованості, результат); визначено критерії оцінювання рівнів сформованості методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку первинної ланки управління у процесі практичної підготовки за відповідними показниками: психолого-педагогічні знання, психолого-педагогічні навички та вміння (когнітивний критерій); здатність до лідерства, формулювання власної думки (усно, письмово) (інтегративний критерій); цілеспрямованість, чесність, відповідальність, авторитетність, працездатність і витривалість, самостійність (професійно важливі якості); здатність до проведення навчальних занять (мета, завдання, розкриття теми, змісту, обґрунтованість вибору методу), ініціативність і готовність до дій, здатність до накопичення, поновлення і творчого застосування методичного досвіду, (операційно-дієвий критерій); адекватна самооцінка командира взводу як педагога, позитивне ставлення до педагогічної діяльності, педагогічна “Я” концепція командира взводу як педагога, суб'єктність в педагогічній діяльності, індивідуальний стиль педагогічного мислення (суб'єктний критерій);

удосконалено організаційні форми і методи формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку у процесі практичної підготовки шляхом активного залучення курсантів до викладання загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін курсантам молодших курсів, військовослужбовцям строкової служби та військовослужбовцям військової служби за контрактом під час військового стажування та в процесі формування командних і методичних навичок і вмінь;

уточнено педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку: створення освітнього середовища шляхом організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії на основі програми формування командних і методичних навичок і вмінь; розроблення та впровадження спецкурсу та практикуму “Методична компетентність військового керівника”; використання в процесі практичної підготовки активних методів формування методичної компетентності при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін; інтенсифікація міжпредметних зв'язків на заняттях з загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати впроваджено в практику роботи ВВНЗ (методика формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку; спецкурс і практикум “Методична компетентність військового керівника”; методика діагностування рівнів сформованості методичної компетентності курсантів).

Одержані емпіричні та експериментальні дані і висновки можуть бути застосовані у підготовці науково-методичних рекомендацій для науково-педагогічних працівників і командирів курсантських підрозділів в аспекті вдосконалення програм загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін. Теоретичні положення та практичні рекомендації виконаного дослідження можуть бути використані авторами при написанні підручників, навчальних і навчально-методичних посібників і рекомендацій з проблем підготовки майбутніх офіцерів, науково-педагогічними працівниками, командирами підрозділів - у процесі формування методичної компетентності у курсантів у ВВНЗ.

Основні концептуальні положення щодо формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки використано у навчально-виховному процесі Полтавського військового інституту зв'язку (акт № 20/215 від 31.08.2006 р.), Національної академії оборони України (акт № 236 від 22.01.2010 р.), Харківського університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (акт № 356/176/41/33/41пс від 28.01.2010 р.), Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету “Київський політехнічний інститут” (акт № 6/182/9-409 від 12.04.2010 р.).

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дисертації, послідовною реалізацією компетентнісного, особистісно-орієнтованого, системного та суб'єктно-діяльнісного підходів, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його меті, завданням, об'єкту і предмету, репрезентативністю вибірки, обробкою даних дослідження за допомогою методів математичної статистики та експертної оцінки, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними результатами їх упровадження, дослідно-експериментальним підтвердженням правомірності теоретичних висновків і практичних рекомендацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, результати і висновки дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях і науково-методичних семінарах кафедр військової педагогіки, суспільних наук, військової педагогіки та психології НАОУ, кафедри психології та педагогіки Національного університету оборони України (НУОУ), Полтавського військового інституту зв'язку, та доповідалися на таких науково-практичних конференціях: міжнародних - “ІІ міжнародна науково-практична конференція. Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2006), “Проблеми формування духовних і професійних потреб особистості в умовах змін освітньо-культурного середовища в Україні” (Київ, 2009); всеукраїнських - “Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (Київ, 2005), “Інноваційні технології навчання в сучасній дидактиці вищої школи” (Полтава, 2007), “Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих військових навчальних закладів” (Київ, 2009); міжвузівських - “Філософсько-методологічні та соціально-психологічні проблеми реалізації людського фактору в умовах переходу ЗС України до професійної армії” (Київ, 2008), “Актуальні проблеми становлення особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях” (Київ, 2010).

Публікації. Основні результати дослідження відображені в 20 одноосібних публікаціях, у тому числі в 11 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статтях у збірниках наукових праць, 7 тезах і статтях у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 11,1 друк. аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, 13 додатків на 59 стор., списку використаних джерел (282, у тому числі 7 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 259 стор. друкованого тексту, у тому числі основного тексту - 170 стор. Робота містить 12 таблиць на 8 стор., 3 рисунка на 2 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

офіцер зв'язок педагогічний командир

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет, методи, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні та практичні аспекти формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку ВВНЗ” - проведено аналіз теоретичних підходів до дослідження процесу формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку; здійснено професіографічний аналіз діяльності офіцерів тактичної ланки управління у військах зв'язку; з'ясовано сучасний стан сформованості методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку у ВВНЗ.

Системний аналіз компетентнісного підходу в освіті, з'ясування змісту понять “компетенція”, “компетентність” і “компетентнісний підхід” показує, що ця проблема є багатоаспектною, складною і потребує міждисциплінарного розв'язання. Такий підхід в освіті сприяє цілеспрямованому формуванню основних видів компетентностей у майбутніх офіцерів військ зв'язку.

Під результатом професійної освіти офіцера військ зв'язку необхідно розуміти процес набуття особистістю потенційних можливостей (компетентностей) до ефективної професійної діяльності. Професійна компетентність офіцера є результатом індивідуальної самореалізації особистості.

Встановлено, що ефективність викладання загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін офіцерами військ зв'язку залежить від ступеня сформованості їхньої методичної компетентності, здатності опановувати інноваційні педагогічні методики їх викладання, впроваджувати такі форми та методи навчання особового складу, які б враховували освітні зміни, що відбуваються в Україні, застосовувати компетентнісний, особистісно-орієнтований, системний, суб'єктно-діяльнісний підходи до формування методичної компетентності.

Основні теоретичні підходи в дослідженні щодо формування методичної компетентності майбутніх офіцерів визначають такі положення: в сталому стані компетентність не існує, вона виступає як обізнаність людини в тому чи іншому питанні, тому розглядається в дії, залежить від соціального чинника, є результатом складної структурної єдності всіх складових професійної діяльності військового педагога й формується у процесі навчальної діяльності; професійні знання, навички й уміння, якості особистості майбутнього фахівця - це підґрунття, потенціал особистості, який дозволяє йому опановувати достатній рівень професійної компетентності (здатність застосовувати цей потенціал); процес формування методичної компетентності є складним динамічним утворенням, що має розгорнуті часові межі. Формування методичної компетентності майбутнього офіцера на тактичному рівні неможливе без найголовнішого - врахування можливостей і потреб особистості, здійснення у навчально-виховному процесі у ВВНЗ органічного поєднання змістовного (сукупність навчально-виховних цілей) і процесуального (самокерований процес педагогічної взаємодії науково-педагогічних працівників, командирів і курсантів, що передбачає організацію і функціонування системи навчально-виховної діяльності та самовиховання майбутніх офіцерів) його аспектів.

Проведений професіографічний аналіз діяльності офіцера тактичної ланки управління у військах зв'язку свідчить, що вона є: поліфункціональною, тобто відноситься до типу “людина-людина”; вербальною щодо засобів впливу; індивідуальною за формою організації; самостійною в межах завдань; управлінською, що характеризується широким обсягом службово-інформаційних зв'язків; творчою, яка не підлягає в повній мірі алгоритмічному опису; динамічною, яка пов'язана з мінливими умовами військової служби й екстремальними рівнями психічної напруги тощо. Ефективність професійної діяльності офіцера тактичної ланки управління у військах зв'язку щодо організації й керівництва навчально-виховним процесом залежить від володіння методикою викладання загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

Узагальнення теоретичних підходів до дослідження формування методичної компетентності майбутніх офіцерів, професіографічного аналізу діяльності офіцерів тактичної ланки управління у військах зв'язку дало змогу встановити, що їх методична компетентність - це система педагогічних, психологічних і предметних знань зі загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін, професійно-методичних навичок і вмінь, професійно важливих якостей, основою яких є практична підготовленість, що реалізує їх суб'єктно-творчий педагогічний потенціал як суб'єкта педагогічної діяльності в підрозділі військ зв'язку. Змістовними компонентами методичної компетентності офіцера військ зв'язку є психолого-педагогічна та предметна види компетентності.

Аналіз відгуків із військ про проходження служби молодими офіцерами протягом першого року показує, що рівень їх підготовленості до виконання посадових обов'язків значно нижчий від сучасних вимог. Практика свідчить, що значна частина офіцерів після закінчення ВВНЗ не підготовлена до самостійної роботи з підлеглими, особливо в питаннях методики навчання і виховання. Крім того, з військ поступають негативні відгуки про рівень вишколу частини випускників, їхніх професійних, ділових і морально-психологічних якостей. Після прибуття у війська вони показують низькі знання матеріальної частини озброєння і військової техніки зв'язку, не мають твердих практичних навичок в їхньому бойовому застосуванні.

У процесі оцінки педагогічних умов щодо створення освітнього середовища шляхом організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії серед причин, які, на думку курсантів, не сприяють розкриттю їхнього творчого потенціалу з формування методичної компетентності, були зазначені такі: недостатня кількість годин на практичні заняття та відсутність можливостей закріпити інформацію на практиці (79%); перевага репродуктивних форм навчання над творчими (75%); відсутність сучасної науково-методичної літератури з загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін (75%); недостатній чи надмірний обсяг інформації з навчальних дисциплін (67%); заорганізованість самостійної підготовки (60%).

Опитування курсантів ПВІЗ виявило, що найбільше цінуються такі якості командира та науково-педагогічного працівника, як бездоганне знання професійної справи, любов до неї (95%); відповідальне і творче ставлення до своїх обов'язків (93%); ініціативність, рішучість, твердість характеру (90%); об'єктивність, справедливість, чесність, доброта (90%); високі моральні якості, особистий приклад, високий професіоналізм (90%); коректність, ввічливість, повага до особистості курсанта (87%); уміння розуміти, слухати, адекватно реагувати на запити курсанта (85%); уміння цікаво спілкуватися, висока інформативність (80%). Це свідчить про те, що курсанти цінують перш за все ті професійно важливі якості командира, науково-педагогічного працівника, які сприяють взаєморозумінню з ними.

Оцінюючи використання в процесі практичної підготовки активних методів формування методичної компетентності, командири навчальних підрозділів, науково-педагогічні працівники висловили пропозиції щодо вдосконалення формування методичної компетентності: покращити практичну спрямованість загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін (100%); здійснювати викладання загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін шляхом вирішення проблемних методичних ситуацій (97%), професійних завдань (92%), використання методу мікронавчання (92%); удосконалити навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу (90%); при розробці програм навчальних дисциплін, планів-конспектів занять враховувати спеціалізацію військових фахівців (88%).

На основі аналізу організації навчально-виховного процесу ПВІЗ зроблено висновок, що в освітньому середовищі, де формування методичної компетентності проходить стихійно, прослідковується яскраво виражений комплекс практичної непідготовленості, який призводить до порушень професійного становлення офіцера: потреби самовизначення і невміння здійснювати операційну практичну діяльність в процесі викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

У другому розділі - “Розробка методики формування методичної компетентності в майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі їх практичної підготовки у ВВНЗ” - розкрито педагогічні умови реалізації методики формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку; розроблено та обґрунтовано методику формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки; визначено критерії та показники сформованості їх методичної компетентності.

Обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють формуванню методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку: створення освітнього середовища шляхом організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії на основі програми формування командних і методичних навичок і вмінь; розроблення та впровадження спецкурсу та практикуму “Методична компетентність військового керівника”; використання в процесі практичної підготовки активних методів формування методичної компетентності при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін; інтенсифікація міжпредметних зв'язків на заняттях з загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку реалізують відібраний і структурований зміст навчального матеріалу з загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін у практичному аспекті через сукупність методів, форм і засобів навчання.

Методика формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку включає такі складові: концептуальна (мета, завдання, педагогічні підходи, принципи), процесуальна (педагогічні умови, етапи формування), методичне забезпечення (форми діяльності, методи, навчальні дисципліни, критерії оцінювання, рівні сформованості, результат), які поєднуються між собою внутрішньо-технологічними зв'язками (рис. 1).

Методику формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку запроваджено за етапами: мотиваційно-цільовий (спрямований на розкриття значущості формування у них методичної компетентності); теоретичний (спрямований на оволодіння ними змістом методичних знань як теоретичної основи методичних вмінь на основі вирішення методичних завдань загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін); практичний (практичне оволодіння методичними навичками та вміннями підготовки та проведення навчальних занять з загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін шляхом мікронавчання); творчий (подальший розвиток у них методичних навичок та умінь під час вирішення проблемних методичних ситуацій, стажування у військах, розвиток професійно-важливих якостей, набуття методичного досвіду).

Для діагностування рівнів сформованості методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку визначено та обґрунтовано критерії.

Когнітивний - для визначення рівня науково-теоретичних знань про педагогічну діяльність взагалі та педагогічну діяльність командира взводу військ зв'язку зокрема. Рівень розвиненості цього критерію визначається повнотою, глибиною, системністю, гнучкістю, стійкістю методичних знань, навичок і вмінь.

Інтеґративний - для вияву рівня здатностей синтезувати знання, продуктивний досвід та інноваційні дії, встановлювати міжособистісні зв'язки, вибирати оптимальний стиль та опановувати засоби вербального і невербального спілкування при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

Професійно важливі якості - для визначення рівня індивідуально-психологічних і моральних якостей військового фахівця в системі емоційно-соціальних стосунків.

Операційно-дієвий - для вияву рівня здатностей застосовувати знання у практичній діяльності та відображає процесуальну сутність навчання і реалізується за допомогою оптимальних методів і форм організації викладання й учіння у взводі зв'язку.



Рис. 1. Методика формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку у процесі практичної підготовки з загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін

Суб'єктний - для визначення самоактуалізації майбутнього офіцера військ зв'язку, позитивної мотивації навчальної та майбутньої професійної діяльності, потреби в саморозвитку і самовдосконаленні у викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

Для кожного рівня сформованості методичної компетентності на основі експертної оцінки визначено діапазон його оцінки (в балах): творчий рівень - від 4,6 до 5,0, високий - від 3,8 до 4,5, достатній - від 3,0 до 3,7, низький - від 2,5 до 2,9, несформований - від 1 до 2,4.

Встановлено, що методика формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки - це технологічний процес, який має певні цілі, етапи та рівні, що тісно пов'язані з умовами та освітніми можливостями ВВНЗ.

У третьому розділі - “Організація педагогічного експерименту та його результати” - подано методику дослідно-експериментальної роботи; встановлено результати формувального експерименту; розроблено практичні рекомендації науково-педагогічним працівникам, командирам навчальних підрозділів щодо впровадження методики формування методичної компетентності курсантів у навчально-виховний процес ВВНЗ.

Робота над дослідженням здійснювалась протягом 2003-2009 рр.

На першому етапі (2003-2005 рр.) - пошуковому - здійснено аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, визначено поняттєво-категоріальний апарат дослідження, теоретично обґрунтовано зміст і структуру методичної компетентності як важливої складової професійної компетентності офіцерів військ зв'язку.

Констатувальний етап педагогічного експерименту проведено з метою визначення початкового рівня сформованості методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку, їх розуміння сутності цієї компетентності, самооцінки розвитку педагогічних здатностей, констатації рівня сформованості у курсантів здатності вирішувати проблемні ситуації.

Відповідно до змісту методичної компетентності офіцерів військ зв'язку інструментальна частина констатувального експерименту складалася з комплексу стандартизованих методик, які модифіковано, виходячи з потреб дослідження: експертної оцінки сформованості методичної компетентності особистості курсанта, тестових завдань з військової психології та педагогіки, алгоритму аналізу кейс-ситуації, анкетування самооцінки особистості, особливостей мислення, емоцій і волі та методики оцінки навчального заняття з загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

У результаті констатувального експерименту встановлено, що 40,7% курсантів продемонстрували методичну компетентність на рівні низькому та несформованому, 30,8% - на достатньому рівні і тільки 10,6% - на творчому рівні, що недостатньою мірою відповідає вимогам до підготовки майбутніх офіцерів військ зв'язку. Цей факт пояснюється тим, що було недостатньо приділено уваги формуванню методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку у ВВНЗ.

На основі результатів констатувального експерименту внесено корективи, розроблено пропозиції щодо вдосконалення організації навчально-виховного процесу, визначено пріоритетні напрями формування методичної компетентності курсантів у процесі мікронавчання при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін: тактики, стрілецької зброї та вогневої підготовки, військової топографії, стройової підготовки, статутів ЗС України та їх практичного впровадження, фізичної підготовки, роботи на засобах зв'язку та тактико-спеціальної підготовки (згідно з спеціалізацією), спецкурсу та практикуму “Методична компетентність військового керівника” для набуття курсантами досвіду вирішення методичних завдань і розв'язання методичних проблемних ситуацій.

На другому етапі (2005-2006 рр.) - експериментальному - проведено формувальний експеримент: розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес методику формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку у процесі практичної підготовки в ході викладання загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін, яка ґрунтувалася на теоретичних положеннях, результатах попередніх етапів дослідження. Його метою стала перевірка результативності формування методичної компетентності майбутніх офіцерів-зв'язківців засобами авторської методики. Обсяг вибіркової сукупності склав 123 курсанта-випускника за спеціальністю 7.140104 “Бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) із засобами зв'язку”. Формувальний експеримент проводився протягом 2005-2006 рр. на базі ПВІЗ і охоплював 1 експериментальну (56 курсантів) і 1 контрольну (67 курсантів) групи. Відібрано 5 експертів із числа науково-педагогічних працівників (членів підкомісій державної атестації випускників та акредитації ВВНЗ) та 11 - з числа командирів навчальних підрозділів.

На третьому етапі (2006-2009 рр.) - узагальнюючому - статистично оброблено фактичний матеріал, здійснено його аналіз і узагальнення, сформульовано висновки і розроблено практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки.

Ефективність формування методичної компетентності майбутніх офіцерів-зв'язківців засобами авторської методики визначено на основі порівняння результатів констатувального і формувального експериментів.

Порівняльний аналіз результатів, отриманих в експериментальній і контрольній групах, на початку формувального експерименту та після його завершення подано в таблиці 1.

Аналіз результатів експерименту, які подано в таблиці 1, показав, що творчий і високий рівень сформованості методичної компетентності в експериментальній групі зріс з 32,1% до 55,4% (на 23,3%), кількість курсантів з низьким рівнем зменшилася з 30,3% до 12,5% (на 17,8%). У контрольній групі творчий і високий рівень сформованості методичної компетентності збільшився з 25,3% до 32,7% (на 7,4%), а кількість курсантів достатнього рівня зменшилась з 32,8% до 29,9% (на 2,9%). Таким чином, в експериментальній групі була отримана позитивна динаміка всіх рівнів сформованості методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку.



Таблиця 1 - Рівні методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку експериментальної і контрольної груп (у %)

Групи

Рівні методичної компетентності курсантів, n/%

творчий

високий

достатній

низький

несфор-мований

на початку експерименту н

наприкінці експерименту

на початку експерименту

наприкінці експерименту

на початку експерименту

наприкінці експерименту

на початку експерименту

наприкінці експерименту

на початку експерименту

наприкінці експерименту

Сума

ЕГ n=56

6/ 10,7

13/ 23,3

12/ 21,4

18/ 32,1

16/ 28,6

18/ 32,1

17/ 30,3

7/ 12,5

5/ 9

-

КГ n=67

7/ 10,5

8/ 11,8

10/ 14,8

14/ 20,9

22/ 32,8

20/ 29,9

23/ 34,4

19/ 28,4

5/ 7,5

6/ 9

Наочно динаміку рівнів методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в експериментальній і контрольній групах на початку та наприкінці експерименту показано на діаграмі (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка рівнів методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку у контрольній та експериментальній групах на початку та наприкінці експерименту (у %)

Отже, результати формувального експерименту підтвердили ефективність методики формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку. Для обчислення надійності результатів було проведено дисперсійний аналіз. Fемп склав 10,38, Fкрит (0,05; 1; 121) = 3,8 за таблицею - критерію (F - значення р=5%). Оскільки Fемп =10,38 > Fкрит = 3,8, то зроблено закономірний висновок про те, що зростання рівнів методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку на основі застосування у навчально-виховному процесі ПВІЗ авторської методики є суттєвим. На підставі кореляційного аналізу виявлено достовірний вплив рівня сформованості методичної компетентності на ефективність професійної діяльності офіцерів тактичної ланки управління за результатами відгуків на випускників з військових частин зв'язку (р ? 0,05).



ВИСНОВКИ

У процесі дослідження одержано низку важливих наукових і практичних результатів, які вирішують наукове завдання щодо формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку, що має істотне значення для теорії і методики військового навчання.

На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування методичної компетентності засвідчив, що зміст і методика формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку не мають відповідного теоретичного обґрунтування. Тому виникла потреба в обґрунтуванні та конкретизації її змісту, а також науковому пошуку шляхів, які б забезпечували необхідний рівень її формування.

2. На основі компетентнісного, особистісно-орієнтованого, системного, суб'єктно-діяльнісного підходів до формування методичної компетентності та професіографічного аналізу діяльності офіцерів тактичної ланки управління у військах зв'язку з'ясовано, що методична компетентність офіцера військ зв'язку - це система педагогічних, психологічних і предметних знань з загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін, методичних навичок і вмінь, професійно важливих якостей, основою яких є практична підготовленість, що реалізує його суб'єктно-творчий педагогічний потенціал як суб'єкта педагогічної діяльності в підрозділі військ зв'язку.

3. Методику формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку запроваджено за етапами: мотиваційно-цільовий (спрямований на розкриття значущості формування у них методичної компетентності); теоретичний (спрямований на оволодіння ними змістом методичних знань як теоретичної основи методичних вмінь на основі вирішення методичних завдань загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін); практичний (практичне оволодіння методичними навичками та вміннями підготовки та проведення навчальних занять з загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін шляхом мікронавчання); творчий (подальший розвиток у них методичних навичок та умінь під час вирішення проблемних методичних ситуацій, стажування у військах, розвиток професійно-важливих якостей, набуття методичного досвіду).

4. Для діагностування рівнів сформованості методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку визначено та обґрунтовано критерії.

Когнітивний - для визначення рівня науково-теоретичних знань про педагогічну діяльність взагалі та педагогічну діяльність командира взводу військ зв'язку зокрема. Рівень розвиненості цього критерію визначається повнотою, глибиною, системністю, гнучкістю, стійкістю методичних знань, навичок та вмінь.

Інтеґративний - для вияву рівня здатностей синтезувати знання, продуктивний досвід та інноваційні дії, встановлювати міжособистісні зв'язки, вибирати оптимальний стиль та опановувати засоби вербального і невербального спілкування при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

Професійно важливі якості - для визначення рівня індивідуально-психологічних і моральних якостей військового фахівця в системі емоційно-соціальних стосунків.

Операційно-дієвий - для вияву рівня здатностей застосовувати знання у практичній діяльності та відображає процесуальну сутність навчання і реалізується за допомогою оптимальних методів і форм організації викладання й учіння у взводі зв'язку.

Суб'єктний - для визначення cамоактуалізації майбутнього офіцера військ зв'язку, позитивної мотивації навчальної та майбутньої професійної діяльності, потреби в саморозвитку і самовдосконаленні у викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

Вибір критеріїв і показників, які найбільш повно характеризують методичну компетентність офіцерів-випускників військ зв'язку, дав можливість визначити рівні її сформованості: несформований, низький, середній, високий, творчий.

5. Результати педагогічного експерименту свідчать, що реалізація авторської методики в процесі практичної підготовки у навчально-виховному процесі ВВНЗ сприяє формуванню методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку.

Так, творчий і високий рівень сформованості методичної компетентності в експериментальній групі зріс з 32,1% до 55,4% (на 23,3%), кількість курсантів з низьким рівнем зменшилася з 30,3% до 12,5% (на 17,8%). У контрольній групі творчий та високий рівень сформованості методичної компетентності збільшився з 25,3% до 32,7% (на 7,4%), а кількість курсантів достатнього рівня зменшилась з 32,8% до 29,9% (на 2,9%). Отримано позитивну динаміку рівнів сформованості методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку, що свідчить про ефективність запропонованої нами авторської методики в процесі практичної підготовки.

Впровадження практичних рекомендацій авторської методики формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку науково-педагогічним працівникам, командирам навчальних підрозділів ВВНЗ дозволяє підвищити якість педагогічної і професійної підготовки військових фахівців.

Перспективними напрямами подальшого дослідження є такі: вияв впливу методичної компетентності офіцерів військ зв'язку на його загальну професійну компетентність; аналіз закономірностей, принципів, механізмів, умов індивідуалізації становлення методичної компетентності і педагогічної культури курсантів; обґрунтування інноваційних педагогічних методик формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку у ВВНЗ.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

1. Олійник Л. В. Динаміка експериментального дослідження формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки / Л. В. Олійник // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - 2009. - Вип. 18. - С. 140-145 (0,6 друк. арк.).

2. Олійник Л. В. Контролювання знань курсантів з використанням тестових методик в межах кредитно-модульної системи оцінювання / Л. В. Олійник // Військова освіта. - 2005. - Вип. 2 (16). - С. 151-159 (0,8 друк. арк.).

3. Олійник Л. В. Методика формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки / Л.В. Олійник // Вісник Національної академії оборони України. - 2010. - Вип. 1 (14). - С. 61-68 (0,7 друк. арк.).

4. Олійник Л. В. Методична компетентність майбутніх офіцерів військ зв'язку як педагогічна проблема / Л. В. Олійник // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України [Електронний ресурс] : електрон. наук. фах. вид. 2010. Вип. 1. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ ejournals/Vnadps/2010_1/10 olvzpp.pdf. - Заголовок з екрана (0,7 друк. арк.).

5. Олійник Л. В. Педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку / Л.В. Олійник // Вісник Національної академії оборони України. - 2010. - Вип. 2 (15). - С. 71-79 (0,7 друк. арк.).

6. Олійник Л. В. Порівняльний аналіз динаміки адаптації курсантського підрозділу як основи соціально-психологічного клімату навчально-виховного процесу / Л. В. Олійник // Імідж сучасного педагога: Наук.-практ. освітньо-популярний журнал. - 2003. - №1. - С. 47-50 (0,6 друк. арк.).

7. Олійник Л. В. Професійна компетентність майбутніх офіцерів-зв'язківців: психолого-педагогічний аспект / Л. В. Олійник // Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2005. - Вип. 1. - С. 166-172 (0,6 друк. арк.).

8. Олійник Л. В. Професіографічний аналіз діяльності командира взводу військ зв'язку: компетентісний підхід / Л. В. Олійник // Нові технології навчання: Наук. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. - 2009. - Спецвипуск: Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України. - № 59. - Частина 1. - С. 57-60 (0,6 друк. арк.).

9. Олійник Л. В. Фахова компетентність як основна складова професійного становлення майбутніх офіцерів-зв'язківців / Л. В. Олійник // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. - Серія: Педагогічні науки. - 2005. - Вип. 3 (42). - С. 123-129 (0,7 друк. арк.).

10. Олійник Л. В. Формування професійної компетентності особистості майбутнього офіцера: визначення шляхів реалізації / Л. В. Олійник // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - 2006. - Спецвипуск: Гармонізація розвитку вищої освіти в умовах Болонського процесу. - С. 366-371 (0,7 друк. арк.).

11. Олійник Л. В. Формування психолого-педагогічної компетентності майбутнього офіцера-зв'язківця: проблема визначення / Л. В. Олійник // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. - Серія: Педагогічні науки. - 2006. - Вип. 4 (51). - С. 89-96 (0,8 друк. арк.).

Статті у наукових виданнях

12. Олійник Л. В. Досвід професійної підготовки військових фахівців в арміях провідних країн світу / Л. В. Олійник // Гуманітарний вісник Збройних Сил України. - 2006. - №4 (5). - С. 56-62. (0,6 друк. арк.).

13. Олійник Л. В Процес психологічної адаптації курсантів вищих військових навчальних закладів під час виконання навчально-бойових завдань / Л. В. Олійник // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія . - 2004. - Вип. 1 (19). - С. 271-275 (0,5 друк. арк.).

Тези та статті у матеріалах наукових конференцій

14. Олійник Л. В. Ефективність управління процесом навчання як необхідна умова якості військової освіти / Л. В. Олійник // Матеріали науково-практичної конференції [“Соціально-економічні, психологічні та історичні аспекти трансформації Збройних Сил України”], - (Київ, 6 листопада 2008 р.). - Київ : Національна академія оборони України, 2008. - С. 179-183 (0,4 друк. арк.).

15. Олійник Л. В. Компетентісний підхід як необхідна умова сучасної освіти / Л. В. Олійник // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [“Проблеми формування духовних і професійних потреб в умовах змін освітньо-культурного середовища в Україні”], - (Київ 15-16 квітня 2009 р.). - Київ : Київський інститут соціальних і культурних зв'язків, 2009. - С. 76-79 (0,3 друк. арк.).

16. Олійник Л. В. Наукові підходи формування методичної компетентності майбутніх офіцерів засобами особистісно-орієнтовної методики / Л. В. Олійник // Матеріали науково-практичної конференції [“Актуальні проблеми становлення особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях”], - (Київ 25 березня 2010 р.). - Київ : Національний університет оборони, 2010. - С. 149-153 (0,4 друк. арк.).

17. Олійник Л. В. Національні та загальнолюдські ціннісні детермінанти формування особистості офіцера в системі компетентісного підходу / Л. В. Олійник // Матеріали ІІ наукового семінару [“Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблеми формування особистості офіцера Збройних Сил України”], - (Київ 19 жовтня 2007 р.). - Київ : Національна академія оборони України, 2007. - С. 154-158 (0,4 друк. арк.).

18. Олійник Л. В. Психолого-педагогічна компетентність як основа професіоналізму офіцера Збройних Сил України / Л. В. Олійник // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [“Інноваційні технології навчання в сучасній дидактиці вищої школи”], - (Полтава 13-16 березня 2007 р.). - Полтава : Полтавський військовий інститут зв'язку, 2007. - С. 141-142 (0,2 друк. арк.).

19. Олійник Л. В. Системний підхід психолого-педагогічного забезпечення формування професійної компетентності майбутнього офіцера-зв'язківця / Л. В. Олійник // Матеріали науково-практичної конференції [“Напрями удосконалення системи роботи з особовим складом Збройних Сил України”], - (Київ 19 квітня 2007 р.). - Київ : Національна академія оборони України, 2007. - С. 427-434 (0,6 друк. арк.).

20. Олійник Л. В. Структура професійної компетентності офіцера Збройних Сил України / Л. В. Олійник // Матеріали ІІ науково-практичного семінару [“Основні напрямки формування професійних якостей фахівців гуманітарної сфери у відповідності до вимог Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки”], - (Київ 10 листопада 2007 р.). - Київ : Військовий інститут Київського національного університету, 2007. - С. 19 -20 (0,2 друк. арк.).



АНОТАЦІЇ

Олійник Л. В. Методика формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки (на прикладі загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - “Теорія та методика навчання (загальновійськові та військово-спеціальні дисципліни)”. - Національний університет оборони України, Київ, 2010.

Дисертаційна робота є теоретично-експериментальним дослідженням проблеми формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін. У дослідженні на основі науково-методичної літератури розкрито мету, принципи, підходи, організаційні форми, методи, прийоми навчання, педагогічні умови, етапи формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки при викладанні загальновійськових і військово-спеціальних дисциплін.

Розроблено, теоретично обґрунтовано, апробовано та експериментально перевірено методику формування методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки. Ефективність досліджуваної методики виражається в позитивній динаміці зміни показників сформованості методичної компетентності майбутніх офіцерів військ зв'язку в процесі практичної підготовки.

Ключові слова: формування, методична компетентність, майбутні офіцери військ зв'язку, методика, практична підготовка, загальновійськові і військово-спеціальні дисципліни.

...