Підготовка вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

,,КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

УДК 378.147:+745/749

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підготовка вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Драшко Олена Миколаївна

Ялта - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Пікельна Валерія Семенівна, Криворізький державний педагогічний університет, професор кафедри педагогіки та методики трудового навчання.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Гребенюк Георгій Євгенійович, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну;

кандидат педагогічних наук, доцент Дубова Наталія Вячеславівна, Уманський державний педагогічний університет імені П. Тичини, завідувач кафедри художньо-технічної творчості.

Захист відбудеться „22” червня 2010 року о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „20” травня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Входження України в новий культурно-історичний період розвитку зумовлює необхідність підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних, культурних, освічених, творчих фахівців, здатних компетентно здійснювати професійну діяльність. Корінні науково-технічні та соціальні перетворення, впровадження ринкових відносин в усі сфери життєдіяльності людини є характерною особливістю сучасного цивілізованого світу. Їх результатом є створення економічно оптимальної структури народного господарства, міцного потенціалу основних галузей промисловості і, на цій основі, стрімкого розвитку сфери послуг - життєво важливого компоненту соціокультурного середовища.

У контексті означених проблем важливе місце посідає кардинальне переосмислення освітніх і виховних завдань політехнічної, трудової, професійної підготовки майбутніх виробників матеріальних цінностей та послуг, а отже, і відповідної підготовки вчителя, яка має на науковій основі озброїти педагогів та учнів системою технологічних, технічних, економічних, естетичних, екологічних знань та вмінь, розвивати в них мотиваційні здібності до творчої самореалізації у сфері обслуговуючої праці, практичного забезпечення особистої життєдіяльності в ринкових умовах.

Різні аспекти проблеми підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної діяльності висвітлено в чисельних наукових працях, авторами яких є Н. Б. Андреєва, С. Я. Батишев, Ю. К. Васильєва, О. В. Глузман, Г. Є. Гребенюк, М. Б. Євтух, Л. В. Іванчук, Л. В. Кондрашова, О. Г. Мороз, О. М. Пєхота, В. С. Пікельна, В. О. Сластьонін, Л. М. Хоменко. Підготовці майбутніх учителів обслуговуючої праці присвячено праці В. К. Сидоренка, Д. О. Тхоржевського, Т. І. Хавіна, Л. М. Хоменко, Н. В. Чупріна.

У сучасному суспільстві посилюється акцент на виявлення місця і ролі культуротворчої діяльності людини та її реалізації в усіх сферах життя. У багатовимірному культурному просторі особливе місце посідає розвиток декоративно-прикладного мистецтва та вивчення його освітньо-виховного потенціалу. Народне мистецтво, й зокрема художні ремесла, що зберігають історичну пам'ять, є безпосереднім носієм самобутної культури, мистецтва минулих поколінь, відображають педагогічний досвід народу, є важливим засобом виховання гармонійно розвиненої особистості, розвитку її моральної, трудової, естетичної, технологічної культури і розглядається як важливий компонент професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці.

Аналіз філософської, психолого-педагогічної та спеціальної літератури свідчить про інтерес науковців до вивчення різних аспектів проблеми використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі: теоретичні і методичні позиції декоративно-прикладного мистецтва (П. Г. Богатирьов, Г. О. Васьківська, Т. Д. Дем'янюк, П. І. Дробов'язко, Н. В. Дубова, В. І. Жигірь, Н. П. Знамеровська, Л. В. Калуська, Ю. В. Коломієць, О. О. Красовська, М. І. Кузан, Т. І. Мацейків, В. Д. Мусієнко, С. О. Нікітчина, Л. В. Оршанський, С. В. Павх, Б. М. Ступарик, С. О. Чебоненко); освітньо-виховна та психолого-педагогічна сутність складових народного мистецтва (І. А. Зязюн, І. П. Крип'якевич, Ю. Д. Руденко); еволюція народного мистецтва та закономірності розвитку (Є. А. Антонович, Р. В. Захарчук-Чугай, А. В. Іванченко, Т. О. Ніколаєва, Б. А. Прокопович, К. А. Скворцов, М. Е. Станкевич, О. П. Тищенко); залучення студентів до народних ремесел та навчання технікам їх виконання (В. А. Барадулін, А. В. Іванченко, І. Є. Каньковський, Т. В. Кари-Васильєва, В. І. Качнєєва, О. Є. Ковальова, Б. І. Коромислова, Ю. М. Максимова, Г. М. Пащенко, В. О. Радкевич, А. І. Терещук, Б. М. Тимків, В. І. Хорунжий, А. Д. Чорноморець).

Водночас малодослідженою залишається проблема підготовки майбутніх учителів, які могли б максимально ефективно реалізувати освітньо-виховні функції декоративно-прикладного мистецтва. У цьому напряму особливе місце посідає необхідність посилення дослідницької уваги до проблеми підготовки вчителів обслуговуючої праці з використання художніх ремесел у педагогічній діяльності.

Аналіз теоретичного обґрунтування, науково-методичного забезпечення та практичного стану використання художніх ремесел учителями обслуговуючої праці свідчить про недостатній рівень розробленості проблеми цілеспрямованої підготовки фахівців до ефективного використання освітньо-виховних можливостей художніх ремесел у навчально-виховному процесі та засвідчує наявність суперечностей між:

- культурно-історичним потенціалом художніх ремесел та його недостатньою реалізацією в змісті професійної підготовки вчителів обслуговуючої праці;

- потребою сучасної системи освіти в таких учителях, які володіють основами художніх ремесел, та відсутністю цілісної системи вивчення художніх ремесел у професійній підготовці вчителя обслуговуючої праці;

- постійним розвитком нових педагогічних і виробничих технологій з оволодіння художніми ремеслами та відродженням і збереженням історичного, соціального, культурного досвіду художніх ремесел у трудовій діяльності народу.

Усе вище викладене зумовило вибір теми дослідження „Підготовка вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної теми „Теорія і практика трудової та професійної підготовки у закладах освіти України” (№ ДР 0397U002868) кафедри трудового навчання Криворізького державного педагогічного університету, затверджена вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 10 від 13.04.2000), узгоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 20.06.2000).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі та експериментальній перевірці їх ефективності.

Відповідно до мети дослідження визначено завдання:

1. Науково обґрунтувати ступінь досліджуваності проблеми підготовки майбутнього вчителя обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у теорії та практиці; визначити зміст, особливості означеної підготовки.

2. Виявити педагогічні умови підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі.

3. Схарактеризувати критерії, показники, рівні підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі.

4. Проаналізувати результати експериментальної реалізації моделі впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел.

Предмет дослідження - модель упровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі.

Для розв'язання висунутих завдань використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз літератури з метою обґрунтування освітньо-виховного потенціалу художніх ремесел; ретроспективний аналіз історії розвитку художніх ремесел у системі трудового виховання молоді з метою виявлення передумов професійної підготовки вчителів обслуговуючої праці; вивчення та аналіз нормативних документів з метою виявлення можливостей та чинників ефективної підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел; обґрунтування педагогічних умов такої підготовки; емпіричні: спостереження з метою виявлення рівня підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел; анкетування, інтерв'ю, бесіди з метою вивчення мотивації студентів до майбутньої педагогічної та декоративно-прикладної діяльності; діагностування з метою виявлення індивідуальних інтересів студентів до досліджуваних художніх ремесел; творчі завдання з метою виявлення критеріїв підготовки (мистецтвознавчої обізнаності, психологічної настанови, методичної обізнаності); статистичні: математичні методи обробки одержаних даних з метою підтвердження значущості та надійності отриманих результатів. вчитель виховний художній ремесло

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі Криворізького державного педагогічного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, загальноосвітніх шкіл № 26, 54, 87 м. Кривого Рогу; Довгинцівського будинку творчості ЦДЮТ „Гармонія” м. Кривого Рогу, Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців (МЦППВ, м. Кривий Ріг). В експерименті взяли участь студенти денної та заочної форм навчання індустріально-педагогічного факультету Криворізького державного педагогічного інституту, учителі обслуговуючої праці, керівники гуртків центру творчості, майстри виробничого навчання, учні загальноосвітніх шкіл, загалом 970 осіб.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше обґрунтовано модель упровадження системи педагогічних умов підготовки вчителя обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності; визначено критерії та показники (мистецтвознавча обізнаність студентів у сфері досліджуваних художніх ремесел, психологічна настанова на розв'язання творчих, освітніх і виховних завдань засобами художніх ремесел: ткацтво, вишивка та виготовлення національного одягу; методична обізнаність щодо професійного використання художніх ремесел), рівні (пошуково-творчий, потенційно-можливий, задовільний та недостатній) підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел; уточнено та науково обґрунтовано освітньо-виховні функції та можливості художніх ремесел: ткацтва, вишивки, виготовлення національного одягу у процесі фахової підготовки вчителів обслуговуючої праці; зміст та особливості підготовки вчителів обслуговуючої праці; подальшого розвитку набула професійна підготовка вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі.

Практичне значення дослідження полягає в упровадженні в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів системи педагогічних умов, що забезпечують ефективність підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі; удосконаленні змісту технологічної та педагогічної практики, лекційних, практичних занять, позакласних виховних заходів для студентів-майбутніх учителів обслуговуючої праці. Впроваджено спецкурс „Педагогіка і психологія художнього ремесла”; методичні рекомендації ,,Організація системної роботи з підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності”; робочу програму дисципліни циклу професійно-практичної підготовки „Профорієнтація і методика професійної роботи”; програму діяльності клубу „Гармонія”. Результати дослідження можуть бути використані у процесі фахової підготовки вчителів обслуговуючої праці, в системі післядипломної освіти.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, застосуванням комплексу методів, що відповідають меті й завданням дослідження; використанням вибіркового кількісного та якісного аналізу зі статистичними методами опрацювання здобутих результатів; апробацією й упровадженням основних положень результатів педагогічного експерименту в практику вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на науково-практичних конференціях: міжнародних: „Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (м. Київ, 1998 р.); „Гуманізація навчально-виховного процесу” (м. Слов'янськ, 1999 р.); всеукраїнських: „Допрофесійна педагогічна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми „Вчитель” (м. Дніпропетровськ, 1998 р.); „Трудова підготовка учнівської молоді: стан та перспективи” (м. Тернопіль, 1999 р.); „Трудова та професійна підготовка молоді на засадах особистісно-орієнтованого підходу” (м. Кривий Ріг, 2005 р.); „Сучасні технології навчання майбутніх учителів праці” (м. Кривий Ріг, 2006 р.); „Проблеми підготовки педагога професійного навчання: теорія і практика” (м. Кривий Ріг, 2007 р.). Основні положення, висновки і результати дослідження обговорювались та набули позитивної оцінки на щорічних науково-практичних конференціях Криворізького державного педагогічного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, на засіданні кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, засіданнях педагогічних рад і методичних об'єднань учителів загальноосвітніх шкіл м. Кривого Рогу, на базі яких проведено педагогічний експеримент.

Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Криворізького державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 75/01 від 16.05.2008 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження № 178/01 від 20.02.2008 р.), загальноосвітніх середніх шкіл № 54 (довідка про впровадження №197 від 10.03.2008 р.), № 87 (довідка про впровадження №188 від 15.02.2008 р.), № 26 (довідка про впровадження № 201 від 14.03.2008 р.) м. Кривого Рогу; Довгинцівського будинку творчості ЦДЮТ „Гармонія” (довідка про впровадження № 44 від 21.02.2008 р.) м. Кривого Рогу, Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців (МЦППВ) (довідка про впровадження № 17 від 21.01.2008 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 21 публікації, з них: 11 статей у провідних наукових фахових виданнях, збірниках наукових праць, 8 публікацій у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 2 навчально-методичні видання.

Структура й обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження й складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (236 найменувань). Загальний обсяг роботи - 267 сторінок, основний зміст дисертації викладено на 173 сторінках, додатки - на 70 сторінках. Робота містить 26 таблиць, 5 рисунків, що займають 6 самостійних сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, його значення для педагогічної теорії та практики, визначено мету, завдання дослідження, об'єкт, предмет, розкрито наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, подано дані про публікації автора та структуру дисертації.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у системі трудової освіти” - на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та спеціальної літератури розкрито зміст, особливості підготовки вчителів обслуговуючої праці, наведено сутнісні характеристики художнього ремесла та його освітньо-виховні можливості, досліджено історико-педагогічний погляд системи навчання художнім ремеслам та обґрунтовано педагогічні умови підготовки вчителя обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі.

Глибина та актуальність поставлених завдань спонукала науковців долучитись до пошуків їх розв'язання. Підготовка вчителя стала предметом спеціальних досліджень учених (Н. Б. Андреєва, В. І. Жигірь, Л. П. Зарічна, О. М. Кобернік, Л. В. Кондрашова, Н. В. Кортяхов, Н. В. Кравченко, В. К. Курок, О. В. Лихолат, Б. А. Прокопович, В. С. Пікельна, В. К. Сидоренко, Т. А. Сиротенко, Д. О. Тхоржевський, Л. М. Хоменко, П. І. Шевченко).

Практично всі дослідники впевнені, що вчитель трудового навчання забезпечує розвиток особистості майбутнього фахівця, готує своїх вихованців до розв'язання конкретних виробничих, моральних, культурозумовлених задач у динамічних умовах сьогодення.

На підставі аналізу освітніх нормативних документів визначено провідні напрями реформування змісту вищої освіти, які мають бути належним чином відображені у змісті підготовки вчителя обслуговуючої праці. Зміст освіти повинен органічно поєднувати інтереси суспільства й держави, культурно-національний, регіональний і місцевий попит, освітні потреби особистості, а також відповідати рівневі розвитку науки, економіки й виробництва. Зміст підготовки спеціаліста у вищому навчальному закладі повинен включати загальноосвітню, фахову та спеціальну підготовку; враховувати провідні ідеї стандарту вищої освіти: демократизацію, диференціацію та інтеграцію. Серед сучасних підходів до розробки змісту освіти, залежно від концептуальних засад, покладених в основу його формування, виділено: соціально-детермінований (І. К. Журавльов, Л. Я. Зоріна, І. Я. Лернер, М. М. Скаткін), зумовлений пріоритетністю передачі суспільного досвіду тим, хто навчається, та орієнтований на вимоги держави й суспільства щодо підготовки особистості; особистісно-орієнтований (І. Д. Бех, В. С. Ледньов), зумовлений і спрямований на всебічний розвиток особистості.

Аналіз теорії і практики підготовки вчителів обслуговуючої праці засвідчує виключний потенціал художніх ремесел у процесі професійної підготовки фахівців означеного напряму. Досліджуючи художні ремесла в освітньо-виховному аспекті, розглядаємо їх у такій логіці „культура - національна культура - народне мистецтво - художні ремесла - освіта” через закони взаємозв'язку загального й окремого, цілісності як системи динамічної взаємодії визначених компонентів. На підставі аналізу науково-дослідної літератури виділено основні функції художніх ремесел: соціально-ціннісна, етнічно-соціальна, традиційно-історична, статусно-позиційна, утилітарно-практична, художньо-естетична, професійно-ціннісна.

У ході дослідження науковий інтерес спрямовано на такі ремесла, як вишивка, ткацтво, виготовлення національного одягу. Підставами такого вибору слугували: професійний інтерес учителя обслуговуючої праці - трудова підготовка студентів; безперечна популярність визначених видів народних ремесел в усі часи; абсолютна погодженість у теоретичному визначенні названих видів як художніх ремесел та їх оцінці; інтегративний та комплексний характер визначених видів у зв'язку між собою та з іншими видами національного мистецтва; висока функціональність визначених видів художніх ремесел, у тому числі в освітньо-виховному аспекті та найменша дослідженість їх саме в цьому аспекті.

Історична ретроспектива освітньо-виховної практики оволодіння художніми ремеслами дозволяє зробити висновки: по-перше про те, що розвиток художнього ремесла зумовлено соціальним запитом; по-друге, шляхи оволодіння художнім ремеслом динамічно змінювалися відповідно до змін в освітньо-виховній системі; по-третє, в оволодінні художнім ремеслом у тій чи іншій мірі привалювали художньо-утилітарна практика, творчогенні психологічні важелі, освітньо-виховні технології, відповідні до часу та навчально-виховної системи; по-четверте, розвиток загальноосвітнього характеру оволодіння художніми ремеслами посилює тенденцію педагогізації означеного процесу. Це, з одного боку, розширило можливості використання всіх освітньо-виховних функцій художніх ремесел, а з іншого, знизилась мистецтвознавча, а відповідно і психологічна складова процесу оволодіння художнім ремеслом. Значною мірою ефективність процесу залежить від компетентності вчителя; по-п'яте, динамічні зміни в освітньо-виховній практиці з оволодіння досліджуваними художніми ремеслами створили соціально-педагогічні передумови підготовки вчителя-фахівця обслуговуючої праці.

Підготовка вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі визначається як складне особистісне утворення, що виступає інтегральним показником професійної підготовки вчителя і містить у собі різного роду установки на усвідомлення певної педагогічної проблеми, моделі ймовірної поведінки, визначення спеціальних способів творчої взаємодії з учнями та оцінку своїх можливостей у досягненні позитивних результатів навчально-виховної діяльності.

У дослідженні встановлено, що продуктивна підготовка вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності відбуватиметься за таких педагогічних умов: осмисленість студентами потреби у відродженні та розвитку досліджуваних художніх ремесел із позиції суспільно-цільового, професійно-діяльнісного та професійно-особистісного підходів; формування високого рівня мотивації до професійної діяльності, психологічний комфорт, професійна самореалізація засобами досліджуваних художніх ремесел; орієнтація логіки та змісту теоретичної і практичної підготовки майбутніх фахівців на виокремлення національно-культурної складової художніх ремесел у психологічному, педагогічному та мистецтвознавчому; цілеспрямовану діяльність педагогічного колективу ВНЗ із залучення студентів до реалізації творчих мистецтвознавчих, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок через усі види й форми навчальної та виховної роботи.

У другому розділі - ,,Дослідно-експериментальна робота щодо підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі” - виявлено критерії, показники та рівні підготовки фахівців; експериментально перевірено модель упровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі.

Виявлено та схарактеризовано критерії (мистецтвознавча обізнаність, психологічна настанова та методична обізнаність майбутніх учителів обслуговуючої праці до відповідної діяльності), показники, рівні (пошуково-творчий, потенційно-можливий, задовільний, недостатній) підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у власній професійній діяльності. Мистецтвознавчу обізнаність у сфері досліджуваних художніх ремесел визначено такими показниками: розуміння освітньо-виховних можливостей художніх ремесел; технологічна обізнаність із процесом виконання художніх творів; індивідуальний стиль виконання художніх творів.

Показниками психологічної настанови на розв'язання творчих, освітніх і виховних завдань засобами художніх ремесел (ткацтво, вишивка і виготовлення національного одягу) вважали: інтерес до теоретичного і практичного оволодіння досліджуваними художніми ремеслами; мотив самореалізації студента в оволодінні художніми ремеслами.

До показників методичної обізнаності вчителів обслуговуючої праці до професійного використання художніх ремесел включено: вміння визначити дидактичну, виховну і розвивальну цінність художніх ремесел та їх реалізацію у співробітництві з учнівським колективом; оволодіння методикою викладання художніх ремесел: ткацтва, вишивки, виготовлення національного одягу на уроках обслуговуючої праці; здатність організувати залучення учнів до художніх ремесел у позакласній роботі (гуртки, клуби, вікторини, конкурси, експедиції); морально-етичне сприйняття художньо-творчих виробів; розвиток учнівського інтересу до мистецтвознавчої діяльності.

Започатковуючи експериментальну роботу проаналізували навчальні плани та робочі програми зі спеціальності „Педагогіка і методика середньої освіти”, „Трудове навчання (обслуговуюча праця)”. Навчальними планами передбачено підготовку вчителя обслуговуючої праці впродовж 5 років. При цьому загальний обсяг часу на підготовку обмежується 8552 годинами. З переліку дисциплін виділили ті, які безпосередньо відображають залучення до досліджуваних художніх ремесел: швейного виробництва (140 годин), основи конструювання і моделювання одягу - 180 годин, елементи декоративно-прикладного мистецтва - 62 години, практикум у навчальних майстернях до 100 годин, та ті, які можуть включати набуття вмінь по виготовленню національного одягу, тканих виробів, вишитих творів: художня творчість учнів - 230 годин, основи образотворчого мистецтва - 62 години, художня праця - засіб розвитку творчих здібностей учнів - 30 годин, теорія та методика трудового та професійного навчання загальним обсягом 180 годин. Вивчаючи зміст навчальних програм, виявили, що по-перше, навчальні програми дисциплін практично всіх циклів, окрім професійної підготовки, мають загальноосвітню предметно-визначену спрямованість і практично нічим не різняться від програм цих дисциплін, коли за ними навчаються студенти інших спеціальностей. Невиправдано поза увагою залишається фахова орієнтація програм. Дослідження робочих програм, безпосередньо орієнтованих на вивчення художніх ремесел, які є базисними у нашому дослідженні, дозволили зробити такі висновки: практично всі програми в незначному обсязі, але обов'язково включають елементи змісту щодо художніх ремесел: ткацтва, вишивки; у зовсім незначному обсязі - виготовлення національного одягу; кожна програма розрахована на одержання теоретичних знань та набуття практичних умінь; між програмами існує певний зв'язок, зумовлений предметною спрямованістю дисциплін.

У ході констатувального експерименту за допомогою анкетування, бесіди, спостереження за роботою в майстернях, оцінки виконання самостійних завдань, конкурсу на кращу творчу роботу, творчих завдань, інтерв'ю, аналізу результатів діяльності студентів вивчено реальний стан підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності; особливості використання художніх ремесел учителями різних освітньо-кваліфікаційних рівнів; взаємозумовленість складових підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел, реалізації їх освітньо-виховних можливостей у навчально-виховному процесі; чинники різнорівневої підготовки вчителів обслуговуючої праці.

Ґрунтовний аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив наявність великої кількості студентів, яким притаманний недостатній рівень підготовки до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі. В експериментальній групі такий показник сягає 65 % респондентів, а в контрольній - 70 % учителів обслуговуючої праці. Задовільний рівень підготовки продемонстрували 30 % студентів експериментальної та контрольної груп. Потенційно-можливий рівень зафіксовано лише в 5 % респондентів експериментальної групи. Студентів із пошуково-творчим рівнем підготовки не виявлено взагалі.

Формувальний експеримент мав за мету створення навчально-виховного середовища, яке забезпечувало результативність реалізації в навчально-виховному процесі вищої школи розробленої моделі впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел.

На першому (підготовчому) етапі формувального експерименту шляхом використання профорієнтації; створення можливостей здійснення соціально-значущої, професійно-визначеної та особистісно-значущої діяльності з використання художніх ремесел у різних соціальних середовищах (навчання в колективі, сім'ї, школі, творчому колективі) реалізовано педагогічну умову - осмисленість студентами потреби у відродженні та розвитку досліджуваних художніх ремесел із позиції суспільно-цільового, професійно-діяльнісного та професійно-особистісного підходів.

Педагогічна умова - формування високого рівня мотивації до професійної діяльності, психологічний комфорт професійної самореалізації засобами досліджуваних художніх ремесел - реалізовувалась на другому (пізнавальному) етапі формувального експерименту за допомогою діагностики індивідуального інтересу до досліджуваних художніх ремесел, урахування інтересу в усіх видах навчальної діяльності: теоретичні і практичні заняття, самостійна робота студентів; забезпечення психологічного комфорту навчально-виховного процесу через суб'єктивну систему відносин.

На третьому (діяльнісному) етапі формувального експерименту здійснювалась реалізація наступної педагогічної умови - орієнтація логіки та змісту теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців на виокремлення національно-культурної складової художніх ремесел у психологічному, педагогічному та мистецтвознавчому контексті. Засоби реалізації цієї умови - вдосконалення змісту підготовки в логіці: технологічні вміння й навички - теоретичне та практичне осмислення освітньо-виховних можливостей художніх ремесел та засобів їх реалізації в професійній діяльності -творчий рівень професійної самореалізації; введення спецкурсу „Педагогіка та психологія художнього ремесла”; художньо-мистецька діяльність у період технологічної практики; системність використання освітньо-виховних можливостей художніх ремесел у період педагогічних практик; інтерактивність змісту навчальних предметів, змісту самостійної роботи студентів, науково-дослідної роботи студентів, виховної роботи.

Зміст спецкурсу „Педагогіка та психологія художнього ремесла” передбачає ознайомлення студентів із видами народного мистецтва, особливостями національної культури, історичними аспектами та сучасним станом розвитку художніх ремесел; освітньо-виховними функціями та дидактичною характеристикою художніх ремесел; розкриває психологічні важелі впливу художніх ремесел на розвиток особистості; сприяє розвитку творчого мислення і художніх здібностей студентів; вихованню естетичної культури; формуванню художніх смаків на основі глибокого розуміння техніки і технології виготовлення національного одягу та виробів із використанням вишивки, ткацтва.

Методичні рекомендації ,,Організація системної роботи з підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності” визначають доцільну послідовність вивчення дисциплін варіативної складової, структуру та специфіку проведення теоретичних занять, висвітлюють методологічний аспект реалізації освітньо-виховного потенціалу художніх ремесел.

Реалізація педагогічної умови - цілеспрямована діяльність педагогічного колективу з залучення студентів до реалізації творчих мистецтвознавчих, педагогічних знань, умінь та навичок через усі види та форми навчально- виховної діяльності - здійснювалася на четвертому (творчому) етапі формувального експерименту шляхом використання особистісно-орієнтованої технології навчання; рефлексивного характеру пізнавальної діяльності через інтегративні методи та нестандартні форми навчання; співробітництва суб'єктів педагогічного процесу (цеховий осередок).

Ефективність реалізації моделі впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності перевірялась на контрольному етапі експериментальної роботи. Динаміку рівнів підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі подано в табл. 1.

Таблиця 1 Динаміка рівнів підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі (%)

Отримані дані відображають позитивну динаміку зростання рівня підготовки майбутніх учителів до використання художніх ремесел у навчально- виховному процесі. Суттєві позитивні зміни відбулися в експериментальній групі. Так, пошуково-творчий рівень виявлено під час контрольного експерименту у 25 % учителів обслуговуючої праці, тоді як під час констатувального експерименту респондентів з означеним рівнем не зафіксовано. Кількість студентів із потенційно-можливим рівнем зросла з 5 % під час констатувального експерименту до 35 % - під час контрольного експерименту. Дещо зросла кількість респондентів, які перебували на задовільному рівні: з 30 % при констатувальному обстеженні до 35 % на етапі контрольного експерименту. Суттєво знизилась кількість студентів, у яких виявлено недостатній рівень означеної підготовки: з 65 % під час констатувального експерименту до 5 % під час контрольного експерименту.

Аналіз результатів дозволяє стверджувати, що процес підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі за дотримання системи педагогічних умов виявився більш успішним, ніж традиційне навчання, та засвідчує зростання рівнів підготовки майбутніх учителів за кожним критерієм. Застосування в навчально-виховному процесі вищої школи проблемних ситуацій, завдань, дискусій, полілогу, рефлексивної інверсії сприяло самореалізації студентської молоді.

У контрольній групі відбулися незначні позитивні зміни. До пошуково-творчого та потенційно-можливого рівнів на контрольному етапі піднялося до 5 % респондентів, на констатувальному етапі означених рівнів не зафіксовано взагалі. Кількість студентів на середньому рівні залишилася незмінною (30 %). Дещо зменшилася кількість респондентів, які перебували на недостатньому рівні підготовки (з 70 % під час констатувального обстеження до 60 % під час контрольного обстеження).

Для підтвердження ефективності одержаних результатів використовували статистичну обробку результатів дослідження за допомогою „хі-квадрат” критерію.

Проведене дослідження виявило залежність між установкою на педагогічну працю, позитивним ставленням до професії вчителя та відродженням художніх ремесел, характером і рівнем фахової підготовки студентів. На підставі аналізу результатів реалізації у навчально-виховному процесі вищої школи моделі впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел встановлено, що орієнтація фахової підготовки на особистість студента, різноманітність її форм та методів забезпечує пошуково-творчий та потенційно-можливий рівень підготовки фахівців.

Висновки

Дослідження присвячено актуальній проблемі професійної підготовки вчителів обслуговуючої праці, зокрема підготовці до використання в навчально-виховному процесі художніх ремесел.

1. Реформування вищої освіти в Україні актуалізує проблему підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців різних галузей. Необхідність оновлення змісту та дидактико-методичного забезпечення процесу підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі зумовлена потребою забезпечення ринку праці висококваліфікованими, конкуретноспроможними фахівцями, які, окрім професійних якостей, володіють спеціальними знаннями, вміннями, навичками, необхідними в роботі з художніми ремеслами.

Актуальність проблеми відродження та розвитку художніх ремесел активізує вчителів обслуговуючої праці до здійснення цієї діяльності. Водночас, аналіз практики дає підстави стверджувати, що означена робота здійснюється безсистемно і не завжди цілеспрямовано. Переважає ситуація стихійного звернення до освітньо-виховного потенціалу художніх ремесел, що зумовлено позицією вчителя, пов'язаною з ігноруванням індивідуальних інтересів учнів, одноманітністю використання методів та прийомів навчання художнім ремеслам.

Сучасна практика використання художніх ремесел у навчально- виховному процесі загальноосвітніх шкіл та позашкільних закладів має позитивний досвід роботи вчителів-ентузіастів та окремих творчих колективів. Вивчення такого досвіду дозволяє виявити найбільш повну реалізацію чинників ефективного використання художніх ремесел: забезпечення цілеспрямованої організації навчання і виховання через урізноманітнення її способів; дієвості механізму соціально-педагогічного опосередкування цілісного освоєння художніх ремесел вчителями обслуговуючої праці; забезпечення творчо-виховного підходу до організації дозвіллєвої діяльності школярів; створення ситуації постійного перебування учнів в атмосфері культурно-мистецького, художньо-ужиткового осередку.

2. На підставі аналізу спеціальної та психолого-педагогічної літератури з'ясовано наявність різнобічних підходів до визначення видів художніх ремесел та їх сутність. Досліджено сутнісні характеристики художніх ремесел: ткацтва, вишивки, виготовлення національного одягу, їх поліфункціональної освітньо-виховної ролі, що підтверджує думку про особливе значення трудового навчання і виховання у формуванні особистості. Визначено шляхи оволодіння художнім ремеслом: родинне трудове виховання й офіційне (цехове навчання, ремісничі школи, ремісничі училища, уроки рукоділля у загальноосвітніх школах). На етапі поширення трудового навчання і виховання в контексті загальноосвітньої системи процес розвитку художніх ремесел набув чіткого розмежування на підготовку майстрів-умільців народних промислів та включення їх у структуру трудового навчання. Останній спосіб оволодіння художнім ремеслом характеризує масову практику залучення учнівської молоді до джерел народної художньої творчості, свідчить про поступове зниження ролі і місця художніх ремесел у формуванні особистості. Недооцінка освітньо-виховної значущості художніх ремесел зумовлена такими чинниками, як: уніфікованість програм трудового навчання і виховання, випадковий характер включення у програми використання художніх ремесел у школі, непідготовленість учителів до здійснення відповідної діяльності, другорядна роль трудового навчання в системі освіти. Позначені негативні тенденції, на жаль, мають місце і на сучасному етапі розвитку художніх ремесел та їх використання у навчально-виховному процесі.

3. Шляхом теоретичного вивчення проблеми підготовки вчителів обслуговуючої праці, аналізу нормативних та методичних матеріалів, реального досвіду діяльності вищої школи визначено зміст та особливості підготовки майбутнього вчителя обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності. Зокрема, вся система підготовки вчителів обслуговуючої праці передбачає певні можливості щодо залучення студентів до оволодіння освітньо-виховними функціями художніх ремесел; у підготовці вчителів обслуговуючої праці привалюють психолого-педагогічні та методичні аспекти трудового навчання в загальноосвітній середній школі; включення досліджуваних художніх ремесел до програми припускає високий ступінь формалізації як через змістовний, так і процесуальний компоненти навчально-виховного процесу в вищій школі; підготовка вчителя обслуговуючої праці спрямована на усереднену модель фахівця, тоді як специфіка досліджуваної проблеми акцентує важливість індивідуально-особистісного саморозвитку майбутнього професіонала.

4. Виявлено педагогічні умови ефективної підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі: осмисленість студентами потреби у відродженні та розвитку досліджуваних художніх ремесел із позиції суспільно-цільового, професійно-діяльнісного, професійно-особистісного підходів; формування високого рівня мотивації до професійної діяльності, психологічний комфорт, професійна самореалізація засобами досліджуваних художніх ремесел; орієнтація логіки та змісту теоретичної і практичної підготовки майбутніх фахівців на виокремлення національно-культурної складової художніх ремесел у психологічному, педагогічному, мистецтвознавчому аспектах; цілеспрямовану діяльність педагогічного колективу вищих навчальних закладів із залучення студентів до реалізації творчих мистецтвознавчих, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок через усі види й форми навчально-виховної роботи.

5. Схарактеризовано критерії та показники рівнів підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі: критерій - мистецтвознавча обізнаність студентів у сфері досліджуваних художніх ремесел із показниками: розуміння освітньо-виховних можливостей художніх ремесел; технологічна обізнаність щодо виконання художніх творів; індивідуальний стиль виконання художніх творів; критерій - психологічна настанова на розв'язання творчих, освітніх і виховних завдань засобами художніх ремесел: ткацтво, вишивка та виготовлення національного одягу з показниками: інтерес до теоретичного і практичного оволодіння досліджуваними художніми ремеслами; мотив самореалізації студента в оволодінні художніми ремеслами; критерій - методична обізнаність щодо професійного використання художніх ремесел із показниками: вміння визначити дидактичну, виховну і розвивальну цінність художніх ремесел та їх реалізацію у співробітництві з учнівським колективом; оволодіння методикою викладання художніх ремесел: ткацтва, вишивки, виготовлення національного одягу на уроках обслуговуючої праці; здатність організувати залучення учнів до художніх ремесел у позакласній роботі (гуртки, клуби, вікторини, конкурси, експедиції); морально-етичне сприйняття художньо-творчих виробів; розвиток учнівського інтересу до мистецтвознавчої діяльності. На підставі визначених критеріїв та показників схарактеризовано рівні підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі: пошуково-творчий, потенційно-можливий, задовільний та недостатній.

6. Проаналізовано результати експериментальної реалізації моделі впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі та встановлено, що простежується тісний зв'язок між майстерністю вчителя обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі та результатами повноти реалізації освітньо-виховних можливостей означеного процесу. Найбільш ефективним у процесі фахової підготовки вчителів обслуговуючої праці виявлено: спецкурс „Педагогіка та психологія художнього ремесла”, використання проблемних ситуацій і завдань, дискусії, полілоги. Визначено, що внаслідок реалізації зазначеної моделі студенти добре обізнані з видами народного мистецтва, освітньо-виховними функціями художніх ремесел, техніками та технологіями виготовлення національного одягу та виробів із використанням вишивки, ткацтва.

7. Ефективність реалізації моделі впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі підтверджується також кількісними результатами та результатами статистичної обробки. В експериментальній групі відбулися суттєві позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів підготовки вчителів обслуговуючої праці. Пошуково-творчий рівень підвищився до 25 % респондентів (на констатувальному етапі означеного рівня не виявлено взагалі); потенційно-можливий рівень зріс до 35 % студентів (було - 5 %); задовільний рівень збільшився до 35 % учителів обслуговуючої праці (було - 30 %); недостатній рівень зменшився до 5 % респондентів (було 65 %).

Незначні позитивні зміни відбулися в контрольній групі: пошуково-творчий та потенційно-можливий рівні зросли до 5 % студентів (під час констатувального експерименту означені рівні не зафіксовано); середній рівень залишився без змін - 30 % учителів обслуговуючої праці; недостатній рівень знизився до 60 % респондентів (було - 70 %).

Статистична обробка результатів дослідження, що проводилася з використанням „хі-квадрат” критерію, підтвердила ефективність розробленої та реалізованої моделі впровадження системи педагогічних умов підготовки вчителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у навчально-виховному процесі.

Водночас результати поданого дослідження не вичерпують всіх аспектів запропонованої проблеми. Подальшої розробки потребує обгрунтування та впровадження цілісної системи роботи щодо підготовки вчителів обслуговуючої праці, вдосконалення навчально-методичного забезпечення (розробка навчальних та робочих програм, методичних рекомендацій, підручників, навчально-методичних посібників з урахуванням сучасних вимог до змісту професійної підготовки).

Основний зміст дисертаційної роботи відображено у таких публікаціях:

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Драшко О. М. Відродження національної культури на заняттях обслуговуючої праці / О. М. Драшко // Сучасна трудова та професійна підготовка шкільної молоді : зб. наук. праць. - Кривий Ріг : ОП Павл. міс. друк., 1998. - С. 74-76.

2. Драшко О. М. Організація занять майбутніх учителів по формуванню національної культури / О. М. Драшко // Викладання і виховання в початкових класах національної школи : навчальний посібник. - Вип. 4. - Кривий Ріг : Видавництво ПП ,,Видавничий дім”, 1999. - С. 130-131.

3. Драшко О. М. До проблеми виховання творчої особистості вчителя обслуговуючої праці в умовах вищого навчального закладу / О. М. Драшко // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць. - Вип. 3. - Київ : НПУ, 1998. - С. 35-38.

4. Драшко О. М. Національна ідея у підготовці митця-вчителя / О. М. Драшко // Рідна школа. - 1999. - № 10. - С. 42-43.

5. Драшко О. М. Ідеї трудового навчання в теорії і практиці педагогіки / О. М. Драшко // Рідна школа. - 2000. - № 7. - С. 71-73.

6. Драшко О. М. Використання освітньо-виховного потенціалу художніх ремесел в процесі трудового навчання школярів / О. М. Драшко // Рідна школа. - 2001. - № 12. - С. 50-51.

7. Драшко О. М. Активізація практичної діяльності майбутніх викладачів обслуговуючої праці / О. М. Драшко // Теорія і практика трудової та професійної підготовки молоді : зб. наук. праць. - Вип. 2. - Кривий Ріг : КДПУ, 2000. - С. 100-102.

8. Драшко О. М. Готовність учителя до використання декоративно-прикладного мистецтва у формуванні національної самосвідомості школярів / О. М. Драшко // Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми і перспективи : зб. наук. праць. - Вип. 3. - Кривий Ріг : КДПУ, 2000. - С. 58-60.

9. Драшко О. М. Роль художніх ремесел у системі національного виховання в діяльності вчителя праці / О. М. Драшко // Трудова та професійна підготовка молоді на засадах особистісно орієнтованого підходу : зб. наук. праць. - Вип. 7. - Кривий Ріг : КДПУ, 2005. - С. 104-109.

10. Драшко О. М. До питання наукової, навчально-пізнавальної та самостійної діяльності студентів у світлі вимог Болонської конвенції / О. М. Драшко // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Вип. 46. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2007. - С. 217-221.

11. Драшко О. М. Педагогічні умови ефективної підготовки сучасного вчителя обслуговуючої праці до використання художніх ремесел / О. М. Драшко // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. праць. - Вип. 10. - Луганськ : СтильІздат, 2008. - С. 96-105.

Статті в збірниках матеріалів конференцій:

12. Драшко О. М. Орієнтація дослідницьких інтересів майбутніх учителів обслуговуючої праці / О. М. Драшко // Психолого-педагогічні проблеми розвитку творчої особистості : матеріали науково-практичної конференції. - Кривий Ріг : Видавництво „І.В.І”, 1999. - С. 39-41.

13. Драшко О. М. Читання рослинної символіки як гуманізуючий фактор професійної підготовки вчителя обслуговуючої праці / О. М. Драшко // Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі : наукові праці міжнародної науково-практичної конференції (27-29 вересня 1999 р.). - Слов'янськ : Слов'янський державний педінститут, 1999. - С. 45-46.

14. Драшко О. М. Формування соціально-розвинутої особистості на уроках декоративно-прикладного мистецтва / О. М. Драшко // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога : матеріали доповідей та повідомлень на міжнародній науково-практичній конференції (27-29 квітня 1998 р.). - Київ : Гнозис, 1998. - С. 513.

15. Драшко О. М. Роль декоративно-прикладного мистецтва у підготовці вчителя обслуговуючої праці / О. М. Драшко // Трудова підготовка учнівської молоді: стан і перспективи : матеріали всеукраїнської конференції (21-22 жовтня 1999 р.) - Тернопіль : ТДПУ, 1999. - С. 43-44.

16. Драшко О. М. Особистісно орієнтована підготовка вчителя обслуговуючої праці / О. М. Драшко // Трудова та професійна підготовка молоді на засадах особистісно орієнтованого підходу : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (21-22 жовтня 2004 р.). - Вип. 6. - Кривий Ріг : КДПУ, 2004. - С. 72-75.

17. Драшко О. М. Освітньо-виховний потенціал художніх ремесел у формуванні національної культури особистості / О. М. Драшко // Україна: минуле і сучасність : матеріали науково-практичної конференції. - Кривий Ріг : І.В.І, 2001. - С. 48-54.

18. Драшко О. М. Як не втратити національний компонент у професійній підготовці вчителя обслуговуючої праці / О. М. Драшко // Сучасні технології навчання майбутніх вчителів праці : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Кривий Ріг : КДПУ, 2006. - С. 113-116.

19. Драшко О. М. Деякі особливості підготовки студентів до естетичного виховання учнів / О. М. Драшко // Проблеми підготовки педагога професійного навчання: теорія і практика : матеріали всеукраїнської науково-методичної конференції (19-22 листопада 2007 р.) - Кривий Ріг : Видавничий центр КТУ, 2007. - С. 148-149.

Навчально-методичні видання:

20. Драшко О. М. Організація системної роботи з підготовки майбутніх учителів обслуговуючої праці до використання художніх ремесел у професійній діяльності : методичні рекомендації / О. М. Драшко. ? Кривий Ріг : КДПУ, 2006. - 28 с.