Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих

Національної академії педагогічних наук України.

Науковий керівник -

доктор педагогічних наук, професор

Олексюк Ольга Миколаївна, Київський університет імені Бориса Грінченка, завідувач кафедри теорії та методики музичної освіти

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Дубасенюк Олександра Антонівна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри педагогіки

кандидат педагогічних наук, доцент

Петрова Ірина Владиславівна, Київський національний університет культури і мистецтв, доцент кафедри культурології.

Захист відбудеться 22 грудня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України

(04060, м. Київ, вул. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 20 листопада 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

учитель дозвілля школяр маркетинговий

Актуальність та доцільність дослідження. Посилення впливу ринкових відносин на всі сфери суспільного життя на початку ХХІ століття детермінує необхідність переорієнтації освіти як провідного соціального інституту на потреби ринку освітніх послуг й організації її на засадах маркетингового підходу. Він спрямовує педагога на виявлення освітніх потреб учнівської молоді й пошук ефективних засобів їх задоволення. Утвердження гуманістичної парадигми освіти розширює розуміння педагогічного значення цього підходу й зорієнтовує педагога на застосування у своїй діяльності не лише ідей „чистого” маркетингу, а й провідних положень концепції соціально-етичного маркетингу (Ф. Котлер). Згідно з нею, організація навчально-виховного процесу в навчальних закладах усіх типів має підпорядковуватися освітнім запитам учнів як головних споживачів освітніх послуг. Тому важливим завданням педагогічної науки є обґрунтування змісту, форм, методів, педагогічних умов навчально-виховної роботи, що відповідатимуть цим запитам і будуть оптимальними з педагогічної точки зору.

Аналіз сучасної освітньої практики засвідчує, що впровадження маркетингового підходу стає сьогодні все більш необхідним у такій освітній сфері як культурне дозвілля молоді, якому, попри його виняткову важливість у формуванні особистості молодої людини, не приділяється достатньої уваги в педагогічній теорії та практичній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Не маючи належної науково-методичної допомоги та підготовки до організації культурно-дозвіллєвої діяльності школярів, учителі до цього часу послуговуються застарілими, часто малоефективними її формами й методами, нав'язуючи їх школярам без урахування їхніх потреб та інтересів.

Подолати ситуацію, що склалася, можна на основі використання у професійній підготовці майбутнього учителя маркетингового підходу, який забезпечує широкі можливості для формування в нього маркетингової компетентності, оволодіння уміннями й навичками проведення дозвіллєвих заходів, які сприяють духовному, культурному та особистісному зростанню школярів.

Ці завдання визначено в основних нормативно-правових освітніх документах, що окреслюють проблеми виховання підростаючого покоління, зокрема законах України «Про освіту» (1991), «Про вищу освіту» (2004), «Про загальну середню освіту» (1999), «Про позашкільну освіту» (2004), а також у Національній доктрині розвитку освіти (2004), Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») (1993), Державній програмі «Вчитель» (2002), Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004), концепціях національного (1996) та громадянського виховання (2000) та ін.

Важливе значення для розв'язання проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя до організації культурного дозвілля школярів мають праці А. Алексюка, В. Андрущенка, І. Беха, О. Дубасенюк, Г. Васяновича, С. Гончаренка, І. Зязюна, А. Капської, Б. Кобзаря, М. Лещенко, Л. Міщик, Н. Миропольської, О. Отич, В. Рибалки, В. Семиченко, Г. Троцко, Л. Хомич та ін.

Питання організації позаурочної виховної роботи школи та діяльності позашкільних навчальних закладів розглядаються І. Бехом, С. Гончаренком, А. Капською, Б. Кобзарем, Т. Cущенко та ін. Проблема підготовки фахівців для сфери культурного дозвілля ґрунтовно розроблена вітчизняними та зарубіжними вченими у галузі педагогіки, психології, культурології, соціології: Г. Євтєєвою, С. Іконніковою, В. Моляко, О. Олексюк, І. Петровою, В. Пічею, В. Новаторовим, Ю. Стрельцовим, Н. Цимбалюк.

У ході дослідження було проаналізовано дисертації, захищені останніми роками з проблем організації дозвілля молоді, впровадження маркетингового підходу в освіті, серед яких такі дослідження: Т. Анджапарідзе «Педагогічний маркетинг у діяльності установи додаткової освіти дітей» (2006); І. Барвінок «Формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах культурно-дозвіллєвої діяльності» (2000); І. Бойчев «Підготовка майбутнього вчителя до організацї культурно-дозвіллєвої діяльності учнів» (2004); Б. Братаніч «Маркетинг в освіті як предмет філософського аналізу» (2006); О. Ганаєва «Гуманітаризація маркетингової діяльності освітньої установи» (2007); І. Казанжи «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позаурочної виховної роботи» (2002); О. Леонтьєва «Формування здорового способу життя підлітків засобами культурно-просвітньої діяльності» (2005); Т. Третьякова «Теорія і практика маркетингу в структурі неперервної освіти» (2001); С. Цюлюпи «Педагогічні умови формування культури вільного часу студентів» (2006); Т. Черніговець «Формування дозвіллєвої культури молодших школярів засобами дитячого фольклору (на матеріалі Західного Полісся України)» (2002); Г. Шипота «Формування культурно-інформаційних потреб підлітків в умовах дозвілля» (2005).

Незважаючи на активізацію зусиль науковців у вивченні окремих аспектів підготовки педагогів до організації культурного дозвілля школярів, проблема формування їхньої готовності до використання маркетингового підходу в цій діяльності залишається недостатньо дослідженою.

Вивчення психологічної і педагогічної літератури, дисертаційних досліджень з означеної проблеми, аналіз сучасної практики формування готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів засвідчив, що в їхній підготовці до цієї діяльності існує низка суперечностей:

· між зростаючими вимогами суспільства й сучасної школи до організації змістовного культурного дозвілля школярів з урахуванням їхніх потреб та неготовністю вчителя до цієї діяльності;

· між традиційними підходами до підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів та новими соціокультурними умовами функціонування загальноосвітніх навчальних закладів, детермінованими ринком освітніх послуг;

· між значною ефективністю маркетингового підходу до організації культурно-дозвіллєвої діяльності середніх загальноосвітніх шкіл і несформованістю маркетингової компетентності вчителів;

· між потребами сучасної школи у перебудові навчально-виховного процесу, відповідно до вимог ринку освітніх послуг, та відсутністю програм, розроблених на основі маркетингового дослідження інтересів дітей та молоді, запитів батьків та можливостей навчального закладу.

Подолання означених суперечностей потребує визначення педагогічних умов упровадження маркетингового підходу до професійної підготовки майбутніх учителів та формування в них маркетингових компетенцій, необхідних для успішного розв'язання завдань організації культурного дозвілля дітей.

Соціально-педагогічна необхідність розв'язання цієї проблеми, недостатній рівень її теоретичної й методичної розробленості, потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану НДР відділу мистецької освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з 2007 р. - відділу педагогічної естетики та етики) з тем: «Художньо-естетичний розвиток особистості у системі професійної освіти» (РК № 0102U000400), «Творчий розвиток особистості засобами мистецтва в системі професійної освіти "(РК № 014U010513) та «Естетичні та етичні засади особистісного розвитку педагога» (РК № 0108U000184).

Об'єкт дослідження - підготовка майбутніх учителів до організації виховної роботи в середніх загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу.

Концептуальні ідеї дослідження. Ринкове суспільство спричинює зміни соціальних умов функціонування навчальних закладів, що викликає необхідність оновлення концептуальних засад їх діяльності. Цим вимогам відповідає маркетинговий підхід, основною ідеєю якого є: «Знайди потребу - і задовольни її кращими, ніж у конкурента засобами».

Впровадження цього підходу в освіті спонукає педагога до постійного вдосконалення педагогічної майстерності, формування власного педагогічного іміджу, створення умов для вирішення широкого кола освітніх проблем з урахуванням інтересів усіх суб'єктів педагогічного процесу. Ці вимоги покладено в основу концепції соціально-етичного маркетингу, що утверджує ідеї соціальної відповідальності, професійної конкурентоспроможності та педагогічної етики працівників освітніх установ. Завдяки цьому докорінно змінюються зміст і форми навчально-виховної роботи у середніх загальноосвітніх навчальних закладах. Перш за все, це стосується організації культурного дозвілля школярів. Адже його головною особливістю є добровільність залучення до цієї діяльності з урахуванням їхніх потреб, інтересів та культурних запитів.

Ефективність підготовки майбутнього педагога до організації культурного дозвілля учнів визначальним чином залежить від сформованості в нього маркетингових компетентностей, чому сприяє впровадження до змісту та організаційних форм цієї підготовки маркетингового підходу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що професійна підготовка майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу набуде ефективності за умов: формування в них позитивної мотивації до використання цього підходу у процесі організації культурного дозвілля школярів; оновлення змісту їхньої професійної підготовки шляхом упровадження до нього навчального матеріалу з основ маркетингу; розвитку в них маркетингової компетентності.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження було визначено його завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми у педагогічній теорії та практиці.

2. Обґрунтувати педагогічний потенціал маркетингового підходу в організації культурного дозвілля школярів.

3. Здійснити педагогічну діагностику рівнів готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу.

4. Виявити педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на засадах маркетингового підходу.

5. Розробити та експериментально перевірити методику підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу.

Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення філософії освіти (В. Андрущенко, С. Возняк, І. Зязюн, В. Кремень, В. Михальченко, та ін.); філософські ідеї щодо символічного змісту культурних форм (Е. Кассіорер, Г. Блумер, О. Лосєв) та розуміння дозвілля як гри (І. Хейзінга, Ч. Гадамер, Дж. Морено); концепція соціально-етичного маркетингу (А. Армстронг, Дж. Еванс, Ф. Колбер, Ф. Котлер, В. Сондерс); системний, культурологічний, діяльнісний та компетентнісний підходи (Б. Ананьєв, Ю. Бабанський, Є. Бондаревська, Л. Виготський, Н. Герасименко, С. Гончаренко, О. Дубасенюк, Е. Зеєр, А. Капська, Г. Костюк, В. Краєвський, О. Леонтьєв, О. Овчарук, О. Пометун, С. Рубінштейн, О. Савченко, В. Сухомлинський, А. Хуторськой та ін.), що дає змогу вивчати проблеми організації культурного дозвілля школярів крізь призму соціально-етичного маркетингу.

Теоретичною основою дослідження є теоретичні положення психології й педагогіки щодо організації виховної діяльності (І. Бех, О. Дубасенюк, О. Отич, К. Чорна та ін.); формування готовності вчителя до педагогічної діяльності (К. Дурай-Новакова, Л. Кондрашова, Т. Левовицький, Е-І. Ляска, О. Мороз, В. Сластьонін, Н. Шевченко та ін.); провідні положення теорії маркетингу (Б. Берман, Е. Дихль, Дж. Аванс, Ф. Котлер, Ж. Ламбен, Т. Левітт, Х. Хершген та ін.); теоретичні засади організації культурно-дозвіллєвої діяльності (В. Вілюнас, А. Леонтьєв); положення теорії управління (П. Друккер, Г. Тульчинський, Т.Оболенська та ін.); провідні ідеї соціології щодо дослідження поведінки споживачів у культурно-дозвіллєвій сфері (О. Генісаретський, В. Глазичев, Т. Дрідзе, Д. Дондурей, Г. Орлов, С. Панова, В. Розін, Г. Щедровицький та ін.).

Для реалізації поставлених завдань використано такі методи дослідження:

теоретичні - аналіз філософської, психологічної, соціологічної, педагогічної, культурологічної літератури з проблеми дослідження; системно-структурний аналіз - для обґрунтування теоретичних підходів, педагогічних умов і методики підготовки вчителів до організації культурного дозвілля школярів;

емпіричні - педагогічне спостереження, опитування, анкетування, інтерв'ювання, бесіду, аналіз змісту педагогічної документації, експертну оцінку, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; констатувальний і формувальний експеримент - для педагогічної діагностики та перевірки ефективності педагогічних умов і методики підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів;

статистичні методи - для забезпечення наукової достовірності результатів дослідно-експериментальної роботи.

Організація дослідження. Науковий пошук здійснювався у три етапи протягом 1997 -2010 рр.

На першому етапі (1997-2002) проаналізовано філософську, психологічну, педагогічну, соціологічну, мистецтвознавчу та культурологічну літературу з проблеми дослідження; визначено його методологічну та теоретичну основу, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання; розроблено програму й методику експериментальної роботи, обґрунтовано педагогічну сутність маркетингового підходу в освіті, визначено зміст та особливості культурного дозвілля школярів в умовах ринкового суспільства.

На другому етапі (2003-2006) визначено критерії та рівні готовності студентів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності в середній загальноосвітній школі на засадах маркетингового підходу; розроблено експериментальні матеріали, на основі використання яких проведено констатувальний експеримент, проаналізовано та узагальнено його результати; здійснено розробку програми і методики формувального експерименту.

На третьому етапі (2007-2010) виявлено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школяров на засадах маркетингового підходу; розроблено методику підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на засадах маркетингового підходу; проведено формувальну дослідно-експериментальну роботу, здійснено обробку, аналіз та узагальнення одержаних експериментальних даних, сформульовано загальні висновки дослідження. Розроблено навчально-методичний комплекс для забезпечення підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на засадах маркетингового підходу, що охоплює: авторський спецкурс «Основи маркетингу організації культурного дозвілля школярів», методичні рекомендації до його вивчення, навчальний посібник, словник-довідник.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Київського гуманітарного інституту, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди, Уманського державного педагогічного університету імені П. Тичини, Кримського гуманітарного університету (м. Ялта), гімназії № 191 імені П. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов (м. Київ), загальноосвітньої спеціалізованої І - ІІІ ступенів школи № 267 з поглибленим вивченням іноземної мови (м. Київ).

Експериментальним дослідженням на різних його етапах було охоплено 382 студенти факультету романо-германської філології, 46 педагогів шкіл та 124 учні загальноосвітніх шкіл.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше виявлено особливості підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу; визначено педагогічні умови формування в них готовності до такої діяльності (позитивне ставлення до її здійснення; посилення гуманістичної спрямованості підготовки студентів до організації культурного дозвілля школярів на основі концепції соціально-етичного маркетингу; формування в них маркетингової компетентності); розроблено критерії готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу (позитивне ставлення до цієї діяльності; особистісна потреба в теоретичному і практичному оволодінні маркетинговими технологіями у сфері культурного дозвілля; усвідомлення значення організації культурного дозвілля школярів у формуванні їхньої особистості) і визначено рівні: низький (репродуктивний), середній (конструктивний), високий (творчо-дослідницький); удосконалено зміст підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів, що передбачає застосування інноваційних форм, методів, засобів навчання та організації взаємодії суб'єктів навчального процесу; подальшого розвитку набули теоретичні й методичні положення щодо підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці й впровадженні у процес професійної підготовки майбутніх учителів спецкурсу «Основи маркетингу організації культурного дозвілля школярів», навчально-методичного посібника «Педагогічна організація культурного дозвілля школярів», методичних рекомендацій до вивчення курсу «Основи маркетингу організації культурного дозвілля школярів», «Словника-довідника термінів педагогічного маркетингу». Ці матеріали можуть використовуватися у професійній підготовці майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах та в системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Київського гуманітарного інституту (довідка № 107а/09 від 22 вересня 2009 р.), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди (довідка № 802 від 27 вересня 2010 р.), Уманського державного педагогічного університету імені П. Тичини (довідка № 1296/01 від 05 грудня 2006 р.), Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) (довідка № 60 від 16 червня 2010 р.), гімназії № 191 імені П.Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов (м. Київ) (довідка № 15 від 02 лютого 2007 р.), загальноосвітньої спеціалізованої І - ІІІ ступенів школи № 267 з поглибленим вивченням іноземної мови (м. Київ) (довідка № 299 від 25 серпня 2010 р.).

Вірогідність одержаних результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження; широкою джерельною базою, відповідністю комплексу методів дослідження його об'єкту, предмету, меті й завданням; тривалістю і широтою дослідно-експериментальної роботи; застосуванням методів математичної статистики.

На захист виносяться положення:

1. Підготовка майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу - це процес формування їхньої готовності до цієї діяльності, що охоплює психолого-педагогічну, фахово-методичну, маркетингову та естетико-культурологічну складові.

2. Особливості підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на засадах маркетингового підходу полягають у необхідності врахування при проектуванні її змісту соціального замовлення суспільства, потреб споживачів освітніх послуг та можливостей навчального закладу щодо їх задоволення; зумовленості змісту й форм цієї підготовки концепцією соціально-етичного маркетингу; наскрізному введенні його до усіх складових навчально-виховного процесу вищих педагогічних навчальних закладів, що сприяє модернізації цього процесу й забезпеченню його відповідності запитам ринку освітніх послуг.

3. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу - це сукупність чинників, що забезпечують ефективність формування їхньої готовності до цієї діяльності на засадах застосування інноваційних форм і методів навчання відповідно до їхніх освітніх запитів і потреб.

4. Методика професійної підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу охоплює зміст, форми, методи, методичні прийоми, способи та етапи формування в них готовності до такої діяльності (стимулюючо-спонукальний, теоретичний та практичний).

Апробація результатів дослідження. Положення і висновки дисертації доповідалися і обговорювалися на міжнародних наукових конференціях: «Теоретичні й методичні засади формування культури студентської та учнівської молоді» (Київ, 1997); «Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи» (Київ, 2003); «Теоретичні та методичні засади розвитку мистецької освіти в контексті європейської інтеграції» (Суми, 2004); «Освіта дорослих для демократії» (Київ, 2004); «Розвиток особистості в полікультурному освітньому процесі» (Черкаси, 2005); «Освіта дорослих для свободи совісті і віри» (Київ, 2005); «Актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти» (Полтава, 2005); «Традиція і культура» (Київ, 2006); «Професійно-мистецька школа у системі національної освіти України» (смт. Мала Білозерка Запорізької обл., 2008); «Тиждень освіти дорослих в Україні: «Освіта для дорослих сучасної родини» (Київ, 2009); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Професіоналізм педагога» Європейський вибір України (Ялта, 2005); «Мистецька освіта та мистецтво освіти в контексті формування сталого суспільства» (Київ, 2005); «Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів» (Київ, 2006); «Науково-практичний семінар, присвячений 135-й річниці від дня народження А. С. Макаренка» (Київ, 2008); «Мистецтво в реаліях сучасної освіти» (Полтава, 2009); «Психолого-педагогічні засади розвитку соборності особистості» (Київ, 2008, 2009); «Розвиток післядипломної педагогічної освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи» (Київ, 2009); на регіональних науково-практичних конференціях: «Формування національної свідомості молоді засобами українського мистецтва» (Київ, 1999); «Педагогіка і психології дошкільної та початкової освіти: аналіз минулого і погляд у майбутнє» (Санкт-Петербург, 2000); «Проблеми формування викладацьких кадрів» (Київ, 2001); «Методологічні засади сучасної мистецької освіти» (Київ, 2002, 2003, 2004); «Актуальні питання професійно-педагогічної підготовки» (Київ, 2007); «Теорія і практика професійної освіти в умовах європейської інтеграції» (Київ, 2009).

Результати дослідження обговорювалися на засіданні бюро Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України; засіданнях відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України; кафедри педагогіки і психології Київського гуманітарного інституту.

Публікації. Висновки та основні положення дисертаційного дослідження відображено у 20 одноосібних опублікованих працях (загальний обсяг 25,7 друк. арк.), у тому числі: 1 навчально-методичний посібник, 1 методичні рекомендації, 1 словник, 6 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 11 статей у збірниках матеріалів конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (333 найменування, з них - 4 іноземною мовою). Робота містить 12 таблиць, 1 структурну схему, 2 малюнки, 8 додатків на 39 сторінках. Повний обсяг дисертації 245 сторінки, з них175 основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, основні положення, що виносяться на захист, відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні основи підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів» - здійснено теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми підготовки вчителя до організації культурного дозвілля школярів, розкрито соціологічні, педагогічні підходи й напрями її вирішення, обґрунтовано поняття «культурне дозвілля школярів», проаналізовано стан дослідженості проблеми у психологічних і педагогічних працях вітчизняних та зарубіжних учених; охарактеризовано інноваційні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів, зокрема обґрунтовано педагогічну сутність маркетингового підходу; висвітлено особливості підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на його основі.

Теоретичний аналіз наукової літератури свідчить про важливість і складність педагогічної проблеми осмислення поняття культурного дозвілля, оскільки значення будь-якої свідомої діяльності визначається її ставленням до тих ціннісно-смислових орієнтирів, які сформувалися в індивіда в контексті дозвіллєвої діяльності.

Різні аспекти поняття «дозвілля» викладено у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників: Є. Акнаєва, Ю. Бабанського, І. Беха, М. Бушканця, С. Гончаренка, І. Зязюна, Ж. Дюмазедьє, Б. Кобзаря, Л. Кондрашової, Я. Корчака, А. Макаренка, І. Петрової, В. Пічі, С. Русової, Ю. Стрельцова, В. Сухомлинського, Т. Сущенко, Н. Цимбалюк.

Дозвілля дітей і молоді розглядається як чинник розвитку особистості, що в разі його марнування чи некваліфікованого керівництва перетворюється на свою протилежність, спричиняючи деградацію особистості.

Дозвіллєва діяльність має відповідати психологічним характеристикам та функціям, що гармонізують потреби особистості й суспільства і мають на меті максимально залучити останню до культурно-дозвіллєвої сфери, сприяючи її розвитку, самостійності, ініціативі й активності. Адже синтетична соціально-особистісна природа культурного дозвілля зумовлює систему соціальних принципів організації культурно-дозвіллєвої діяльності з боку держави, закладів культури та освіти.

Педагогічна сутність дозвілля розглядається у взаємозв'язку з вільним часом, його структурою та функціями. Такий підхід вказує на педагогічну спрямованість вільного часу (Г. Журавльова, А. Комарова, І. Субботін) і сприяє розвитку соціально-педагогічного потенціалу дозвілля з точки зору соціалізації особистості, розвитку творчих здібностей та моральних якостей молодої людини, оскільки об'єктивно призначене для саморозвитку, самоактуалізації та адекватної реалізації позитивних здібностей школярів в особистісному та соціальному плані.

Уточнено сутність поняття «культурне дозвілля школярів», яке розглядається у розділі як педагогічно керований процес, що реалізується у задоволенні й розвитку духовних потреб засобами репродуктивної і творчої діяльності і передбачає уміння особи конструктивно використовувати свій вільний час.

Маркетинговий підхід у контексті нашого дослідження розглядається як напрям вивчення проблеми підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів, що передбачає застосування у цьому процесі вихідних положень, принципів та ідей концепції соціально-етичного маркетингу.

На основі вивчення наукових, методичних, соціологічних, культурологічних джерел і аналізу багаторічного педагогічного досвіду автора виявлено сутність і доведено перевагу маркетингового підходу в організації культурного дозвілля школярів.

Аналіз наукових праць педагогів, соціологів, культурологів, економістів, щокрема, С. Батишев, Я. Бандурович, В. Болотов, Е. Бутко, А. Глазунов, В. Жучко, І. Зиновьєв, Т. Золотарьов, А. Курбатова, В. Лукін, С. Маламуд, Т. Оболенська, А. Останін, О. Панкрухін, В. Чижиков, В. Шапкін, І. Шахриманьян дав змогу зробити висновок щодо потужного педагогічного потенціалу маркетингу у сфері освітніх послуг.

Виявлено, що маркетинг як суто ринковий і комерційний інструмент є одним із важливих інноваційних напрямів не лише економіки, а й педагогіки. Цей аспект обґрунтовано, про що свідчать праці вітчизняних та зарубіжних дослідників (Б. Братаніч, М. Вачевський, В. Новаторов, О. Панкрухін, Т. Оболенська).

Концепція соціально-етичного маркетингу в освіті спрямована на створення умов для вирішення широкого кола суспільно значущих проблем і враховує громадські інтереси. Ключовим чинником формування іміджу закладу, а також іміджу особистості є елементи соціально-відповідального маркетингу, що сприяють утвердженню соціальної відповідальності та етики освітніх установ та їх працівників.

Потенціал маркетингового підходу в організації культурного дозвілля школярів визначено як додаткову можливість соціального замовлення суспільства, що ґрунтується на морально-етичних засадах і спрямовано, передусім, на оновлення змісту й підвищення якості діяльності освітніх закладів та заходів, що їх пропонують навчальні позашкільні та культурно-дозвіллєві заклади освіти відповідно до вимог сьогодення. Якість діяльності вище зазначених закладів - це, насамперед, якість педагогічного процесу, якість обслуговування, якість системи управління.

Узагальнюючи значення маркетингового підходу в організації культурного дозвілля школярів, робимо висновок, що це інтегративна єдність економічних, педагогічних та психологічних методів і технологій, які утворюють сукупність умов і забезпечують цілеспрямоване планування, виробництво, просування й реалізацію освітньо-культурних послуг, що сприяють гармонійному й творчому розвитку особистості.

Основним принципом впровадження маркетингового підходу до процесу організації культурного дозвілля школярів визначено принцип інтеграції, оскільки він передбачає об'єднання в єдину систему усіх складових такої діяльності. Поєднання теоретичних знань з особистим досвідом, ціннісними орієнтаціями і відповідними потребами створює педагогічні умови, за яких набуті знання ефективно застосовуються для розв'язання професійних завдань. Інтеграція ж різних видів практичної діяльності з організації культурного дозвілля школярів сприяє формуванню готовності організатора (менеджера) до ефективного її проведення.

Означене зумовило висновок про необхідність забезпечення підготовки учителів (майбутніх вихователів, класних керівників) до організації культурного дозвілля школярів, що зумовило потребу обґрунтування педагогічних умов, критеріальних характеристик, методики та змісту підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу.

Результатом цієї підготовки є їхня готовність до цієї діяльності як інтегральна характеристика професійних та особистісних якостей, що ґрунтується на достатньому рівні маркетингових знань, умінь і навичок здійснення професійної діяльності, в якій виявляється стійка соціально-етична позиція особистості.

Готовність майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу розглядається як інтегративна якість їхньої особистості, яка характеризується позитивним ставленням до виховної роботи, наявністю певного обсягу професійних знань, умінь та навичок (психолого-педагогічних, фахово-методичних, спеціальних (маркетингових), естетико-культурологічних), і дає змогу успішно здійснювати означену діяльність.

Готовність до організації культурного дозвілля школярів тісно пов'язана із маркетинговою компетентністю, хоча не зводиться до неї, оскільки означена компетентність має свою структуру, що охоплює когнітивні, спеціальні, організаційні, комунікативні, особистісні компетенції.

Таким чином, підготовка майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу сприяє оволодінню студентами маркетинговою компетентністю, що характеризується такими особливостями як конкурентоздатність, залежність особистісного розвитку від чинників суб'єктивного характеру та особистісних якостей, інтересів і охоплює спеціальні уміння й навички, особистісні риси («індивідуальний почерк»), здатність працювати в колективі, індивідуальність.

У другому розділі - «Педагогічна діагностика підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів» - обґрунтовано критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до педагогічної організації культурного дозвілля школярів. У процесі дослідження використано теоретичні, емпіричні, статистичні методи обробки результатів педагогічного експерименту.

Розроблено критеріальну систему оцінювання рівнів готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів. При цьому критерії розумілися як якості, властивості та ознаки об'єкта, що вивчається, які дають можливість спостерігати його стан, рівень функціонування та розвитку. Показники розглядалися як характеристики критеріїв, що характеризують і уточнюють їх.

Для діагностики рівнів готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів визначено такі критерії: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний.

Показниками мотиваційного критерію є: позитивне ставлення майбутнього вчителя до організації культурного дозвілля школярів; стійкий інтерес до цієї діяльності; особистісна потреба в якісному теоретичному і практичному оволодінні методикою та маркетинговими технологіями організації культурного дозвілля; усвідомлення значення роботи з організації культурного дозвілля школярів у цілісній системі їхньої освіти, виховання, соціалізації та особистісно-творчого розвитку впродовж навчання в школі; усвідомлення потенціалу застосування маркетингового підходу в організації культурного дозвілля школярів для більш ефективної реалізації виховної та розвивальної функцій.

Показниками когнітивного критерію є: теоретична підготовленість, сформованість тезаурусу теоретичних психолого-педагогічних, естетико-культурологічних, методичних, маркетингових знань майбутніх учителів.

Показниками діяльнісного критерію є: сукупність умінь, якими має володіти вчитель для ефективної діяльності з організації культурного дозвілля школярів. До них належать: уміння на практиці застосовувати знання з теорії і методики виховної позаурочної роботи у школі; дослідницький педагогічний та маркетинговий підхід до відбору змісту, форм і методів організації культурного дозвілля школярів та оцінки її ефективності; уміння практично застосовувати технології соціально-етичного маркетингу в прогностичному проектуванні, плануванні, організації та контролі ефективності організації культурного дозвілля школярів.

На основі визначених критеріїв та їх показників з'ясовано стан готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу. Виявлено такі рівні цієї готовності (низький, середній, високий).

Низький рівень готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів характеризується відсутністю потреби у систематичному професійному самовдосконаленні. Студенти не усвідомлюють ролі і значення соціально-етичного маркетингу у цілісній системі освітньої, виховної, розвивальної та соціалізуючої роботи школи та мають пасивну позицію щодо використання маркетингового підходу в своїй професійній діяльності.

Середній рівень передбачає сформованість потреби у систематичному професійному самовдосконаленні, прагненні до професіоналізму. На цьому рівні майбутні вчителі ще не в повному обсязі володіють знаннями з педагогіки, психології та основ маркетингу, які вони застосовують шляхом самостійного відтворення. Студенти середнього рівня вирізняються позитивним ставленням та інтересом до використання маркетингового підходу в організації культурного дозвілля школярів.

Високий рівень характеризується активним позитивним ставленням до використання маркетингового підходу в організації культурного дозвілля школярів. Студенти усвідомлюють роль і значення маркетингового підходу. Вони демонструють свідоме ставлення до власної професійної діяльності, критично можуть оцінити її результати, постійно виявляючи самостійність та креативність у прийнятті професійних рішень. Майбутні вчителі володіють системою глибоких та систематизованих теоретичних і методичних знань з педагогіки, психології та основ маркетингу; творчо застосовують у педагогічній практиці засоби діагностики, враховуючи індивідуальні особливості школярів.

Констатувальний експеримент проводився в три етапи, у ході якого вирішували такі завдання: аналіз навчальних планів та програм з метою визначення потенціалу певних навчальних дисциплін як таких, що закладають основи засвоєння знань з соціально-етичного маркетингу сфери дозвілля; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду щодо організації культурного дозвілля школярів; діагностика рівнів готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів.

Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив переважання низького (45,7 %) і середнього (36,2 %) рівнів готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів (таблиця 1), що підтвердило необхідність оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів шляхом впровадження знань з організації дозвілля на засадах маркетингового підходу.

Таблиця 1

Рівні сформованості компонентів готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу

Узагальнення результатів констатувального експерименту дало змогу зробити висновок, що в навчально-виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів недостатньо уваги приділяється підготовці майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу. Доведено, що назріла необхідність удосконалення цього процесу шляхом виявлення педагогічних умов, пошуку нових форм і методів його здійснення.

У третьому розділі - «Експериментальне дослідження підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу» - обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів, викладено методику та етапи експериментальної роботи, описано хід та проаналізовано її результати.

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дав змогу з'ясувати сутність педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на засадах маркетингового підходу, що визначаються як сукупність чинників, які забезпечують ефективність формування їхньої готовності до цієї діяльності на засадах застосування інноваційних форм і методів навчання, відповідно до їхніх освітніх потреб і запитів.

До основних педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу віднесено: забезпечення позитивної мотивації майбутніх учителів до цієї діяльності; розроблення комплексу навчально-методичного забезпечення підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до організації культурного дозвілля школярів; формування в них маркетингової компетентності на основі залучення їх до соціокультурної діяльності у процесі педагогічної практики.

Забезпечення позитивної мотивації майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на засадах маркетингового підходу передбачає формування у студентів спрямованості на оволодіння цією діяльністю; інтересу до неї; чіткого усвідомлення значущості цієї діяльності, що має активізувати їх у процесі підготовки до її здійснення й сприяти трансформації пізнавальної мотивації в професійну.

У процесі дослідження було розроблено комплекс навчально-методичного забезпечення підготовки студентів до організації культурного дозвілля школярів, що охоплював: спецкурс «Основи маркетингу організації культурного дозвілля школярів», навчально-методичний посібник «Педагогічна організація культурного дозвілля школярів», методичні рекомендації до вивчення курсу «Основи маркетингу організації культурного дозвілля школярів», «Словник-довідник термінів педагогічного маркетингу». Комплекс сприяв підвищенню рівня самостійності та якості оволодіння студентами психолого-педагогічними, маркетинговими знаннями, а також формування в них професійно-значущих умінь та навичок.

У процесі педагогічної практики студенти здійснювали комплексне педагогічно-маркетингове дослідження особливостей організації культурного дозвілля школярів у середньому загальноосвітньому навчальному закладі, що підвищувало їхню маркетингову компетентність. Було розроблено і впроваджено у навчально-виховний процес нові форми роботи: інтерактивні ігри, авторські проекти культурно-дозвіллєвих заходів, творчі розробки літературно-мистецького спрямування та ін.

З метою перевірки ефективності розробленої методики та визначених педагогічних умов було проведено формувальний експеримент.

Він здійснювався протягом 2006 - 2009 рр. Його учасниками стали студенти Кримського гуманітарного університету та Київського гуманітарного інституту спеціальності «Іноземна мова», які були об'єднані в експериментальні (185 осіб) та контрольні (197 осіб) групи, загальною кількістю 382 особи.

Експериментальна методика підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів охоплювала зміст, форми, методи, методичні прийоми, способи й реалізувалася у три етапи (стимулюючо-спонукальний, теоретичний та практичний).

На стимулюючо-спонукальному етапі висувалося завдання щодо формування у студентів позитивного ставлення до виховної роботи на основі маркетингового підходу; розвитку їхньої мотиваційної готовності до оволодіння маркетинговими знаннями, уміннями та навичками; вироблення потреби у самореалізації та самоактуалізації в процесі організації культурного дозвілля школярів.

Метою теоретичного етапу було оволодіння студентами професійними знаннями, уміннями та навичками, необхідними для успішного здійснення цієї діяльності в процесі опанування курсу «Основи маркетингу організації культурного дозвілля школярів». Для вирішення завдань цього етапу використовувалися методи педагогічного моделювання; розв'язання педагогічних ситуацій, ділові ігри тощо.

Упродовж практичного етапу відбувалася реалізація набутого практичного досвіду організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу та самореалізація студентів у ході виховної діяльності під час педагогічної практики. Основними методами вирішення завдань цього етапу були: анкетування, педагогічне спостереження, бесіди, проекти-презентації авторських розробок, планів, програм, сценаріїв масових розважальних заходів.

Аналіз проведеної експериментальної роботи підтвердив, що визначені педагогічні умови та методика підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу сприяють підвищенню рівня професійної підготовки студентів. У процесі експерименту виявлена позитивна динаміка рівнів готовності майбутніх учителів до здійснення культурно-дозвіллєвої діяльності, про що свідчить виражена зміна виявлених співвідношень кількісних та якісних показників готовності студентів у контрольних та експериментальних групах (рисунок 2).

Рисунок 2

Рівні готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу у контрольних та експериментальних групах на початку та в кінці експерименту

Одержані результати засвідчили, що після завершення формувального експерименту високий рівень готовності до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу виявили 73,5 % експериментальної групи, тоді як у контрольній групі він становить 20 %. За час формувального експерименту середній рівень готовності студентів в експериментальній групі зменшився з 39,8 % до 21,7 % за рахунок збільшення високого рівня готовності, тоді як в контрольній групі показники майже не змінилися (було 42,9 % стало 39,4 %), а низький рівень готовності в експериментальної групи спостерігався у 4,8 % студентів, порівняно з контрольною групою - 40,6 %.

Отже, результати дослідно-експериментальної роботи дають змогу зробити висновок щодо ефективності визначених педагогічних умов та розробленої методики підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу.

Для підтвердження вірогідності одержаних результатів проведено статистичний аналіз результатів дослідження за допомогою методу дисперсійного аналізу Р. Фішера та методу статистичного t - критерію розподілу Стьюдента.

На основі статистичної обробки результатів формувального експерименту обґрунтовано висновок: визначені нами педагогічні умови й розроблена методика підготовки майбутніх учителів до педагогічної організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу є ефективними.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблеми підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу, визначено педагогічні умови її здійснення. Теоретичний аналіз проблеми дослідження та проведений експеримент підтвердили гіпотезу, засвідчили ефективність розв'язання поставлених завдань і дали підстави для формування таких висновків:

1. Аналіз стану дослідженості проблеми підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля учнів у педагогічній теорії й практиці показав, що науковці розглядають її переважно в аспекті виховної роботи середніх загальноосвітніх навчальних закладів або діяльності позашкільних закладів освіти. Доведено, що організація культурного дозвілля потребує впровадження нових педагогічних підходів, зокрема маркетингового. Уточнено сутність поняття «культурне дозвілля школярів», яке розглядається як педагогічно керований процес, що реалізується у задоволенні і розвитку духовних потреб особистості засобами репродуктивної і творчої діяльності й спрямовується на розвиток її умінь конструктивно використовувати свій вільний час. З'ясовано, що культурне дозвілля школярів виконує певні функції: соціалізуючу, освітню, творчо-розвивальну, рекреаційно-гедоністичну та неформального спілкування.

2. Теоретичний аналіз проблеми дослідження дав змогу з'ясувати педагогічний потенціал маркетингового підходу щодо оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів. Він виявляється у педагогічній ефективності застосування ідей соціально-етичного маркетингу до проектування змісту й форм організації цієї діяльності, відповідно до соціального замовлення суспільства. Ґрунтуючись на інтегративній єдності економічних, педагогічних та психологічних методів і технологій, соціально-етичний маркетинг забезпечує планування, виробництво, просування та реалізацію освітньо-культурних послуг, що сприяють гармонійному творчому розвитку особистості.

3. На основі розроблених критеріїв (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) та показників готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу здійснено педагогічну діагностику рівнів її сформованості у студентів вищих педагогічних навчальних закладів: низький, середній, високий. Результати педагогічної діагностики стану та рівнів готовності майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на основі маркетингового підходу засвідчили переважання низького рівня означеної готовності (73 % студентів).

4. На основі аналізу наукової літератури, сучасної освітньої практики, вимог до вчителя, а також дослідження суперечностей, що мають місце у системі підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на засадах маркетингового підходу, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування їхньої готовності до цієї діяльності. Вони розглядаються як сукупність чинників, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх учителів до організації культурного дозвілля школярів на засадах застосування інноваційних форм і методів навчання, відповідно до їхніх освітніх запитів і потреб.