Організаційно-методичні засади управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ НАПН УКРАЇНИ

УДК 37.036:378.2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЕСТЕТИЧНИМ ВИХОВАННЯМ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.06 - теорія і методика управління освітою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ВАРГАТА ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі „Університет менеджменту освіти” НАПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент,

Гуменюк Віра Василівна,

Хмельницький обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти, кафедра менеджменту та

освітніх технологій, завідувач

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сорочан Тамара Михайлівна,

Луганський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти, ректор

кандидат педагогічних наук,

Рагозіна Вікторія Валентинівна,

Інститут проблем виховання НАПН України,

старший науковий співробітник

Захист відбудеться „25” листопада 2010 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.455.03 в Університеті менеджменту освіти НАПН України за адресою: 040053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного вищого навчального закладу „Університету менеджменту освіти” НАПН України за адресою: 040053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий 25 жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. С. Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах розвитку суспільства з'являється чимало прогнозів щодо особливостей майбутньої системи освіти й виховання. Висловлюється гіпотеза, що в світогляді естетичного універсалізму людство здобуде загальнокультурну парадигму освіти майбутнього. Серед різноманітних засобів впливу на дітей і молодь чи не найвищий потенціал належить мистецтву з притаманними йому можливостями формувати свідомість і підсвідомість, інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову сфери, моральне й навіть фізичне здоров`я людини, її естетичні почуття, естетичну культуру.

Реалізація цілісного підходу до естетичного виховання учнів в умовах нової гуманітарно-педагогічної парадигми передбачає поряд із традиційним монопредметним викладанням мистецтв пошук шляхів інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу, прогнозування міжпредметних і міжгалузевих зв'язків у межах шкільної освіти взагалі, посиленої підготовки педагогів до виконання цих завдань, підвищення якості управління естетиковиховною роботою у загальноосвітньому навчальному закладі.

Актуальність дослідження підсилюється тим, що проблема естетичного виховання особистості на сьогоднішній день постає як соціальна проблема. Стан естетичної культури суспільства, як у світі, так і в Україні викликає занепокоєння. Часто руйнування усталених естетичних цінностей є наслідком прагматизації життя, нехтування естетичних, моральних, соціальних норм і за своїми масштабами, по великому рахунку, становить глобальну соціальну проблему.

В державних документах - Національна доктрина розвитку освіти у XXI столітті, закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державна національна програма «Освіта (Україна XXI століття)», Національна комплексна програма естетичного виховання, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепція безперервної системи національного виховання, Концепція національного виховання, Концепція загальної мистецької освіти, Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх закладах тощо - чітко визначені цілі, завдання, зміст естетичного виховання учнів.

Теоретичні засади естетичного виховання відображені в роботах естетів, психологів, педагогів: Б. Ананьєва, С. Аничкіна, Л. Божович, І. Зязюна, М. Кагана, Н. Киященко, А. Макаренка, Н. Миропольської, В. Сухомлинського, В. Шацької, Г. Шевченка. Питання естетичного розвитку, естетичної культури, формування естетичного смаку, естетичної свідомості школярів розкривають Є. Антонович, Б. Брилін, В. Бутенко, О. Дем'янчук, О. Дивненко, С. Долуханов, М. Лазарєв, O. Падалка, В. Панченко та ін.

У дослідженні піднятої проблеми важливими є наукові праці Є. Березняка, Ю. Васильєва, М. Дарманського, Ю. Конаржевського, Н. Кондакова, В. Лугового, А. Мойсеєва, Н. Сунцова, П. Худоминського щодо загальних основ управління освітою; В. Бондаря, Л. Даниленко, Г. Єльникової, В. Маслова, В. Пікельної, П. Третьякова, Є. Хрикова, Т. Шамової, в яких досліджуються питання внутрішньошкільного управління; Г. Дмитренка, Л. Карамушки, О. Мармази, Ю. Конаржевського, В. Крижко, В. Коростелєва, Є. Павлютенкова, які обґрунтовують наукові положення менеджменту в освіті.

Значущими в контексті даного наукового пошуку є праці В. Гершунського, М. Красовицького, В. Кременя, В. Маслова, В. Олійника, В. Пуцова, Т. Сорочан, О. Тонконогої, які досліджують питання безперервної освіти та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; Т. Бесіди, В. Гуменюк, В. Дивака, І. Жерносєка, Н. Нємова щодо змісту та організації методичної роботи з учителями; О. Василенко, А. Єрмоли, М. Поташника, В. Стадника, П. Фролова, А. Файоля, які відстежують сутність організаційної діяльності керівника, обґрунтовують організацію як функцію управління.

Цінність вказаних вище досліджень полягає в тому, що вони слугують підґрунтям для подальшої наукової розробки теоретичних та технологічних аспектів управління естетичним вихованням учнів.

Проте проблема управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі, яке повинно являти собою чітко визначену систему взаємодії всіх суб`єктів щодо створення умов для реалізації концептуальних цілей та завдань естетичного виховання учнів, залишається малодослідженою.

Як свідчить практика, в сучасній школі пріоритет надається глибоким знанням і всебічним умінням, водночас відчувається гострий дефіцит загальнолюдських духовних цінностей, гуманітарної та естетичної культури і вагомим фактором у цьому є недостатня підготовленість педагогів, керівників загальноосвітніх навчальних закладів до даної діяльності.

Постає необхідність створення такої системи управління естетичним вихованням учнів, яка б забезпечувала освітні потреби кожного школяра відповідно до його нахилів, інтересів, можливостей, де пріоритетним буде виховання загальнолюдських цінностей особистості (доброти, милосердя, толерантності, почуття краси та ін.), стимулювання її внутрішніх сил до саморозвитку і самовиховання.

Необхідною умовою в розв'язанні цих завдань є теоретичне обґрунтування структури та змісту управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо організаційно-методичних аспектів естетичного виховання учнів, яке розкривало б конкретні шляхи і засоби забезпечення ефективного впливу суб'єктів управління на процес та результати естетичного виховання учнів і мало б містити розгляд таких важливих питань як: створення системи методичної роботи з підготовки вчителя до здійснення естетичного виховання учнів; розвиток естетичної культури вчителів; дидактичне, науково-методичне, інформаційне тощо забезпечення реалізації проблем естетичного виховання учнів у навчально-виховному процесі; система контролю за вивченням дисциплін художньо-естетичного циклу; моніторинг естетичного виховання учнів.

Актуальність зазначеної проблеми дослідження посилюється необхідністю розв'язання таких суперечностей:

- між високими вимогами до професійної діяльності суб'єктів управління та реальним станом управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі;

- між об'єктивною необхідністю підвищення якості управління естетиковиховною діяльністю в сучасній школі та недостатньою розробленістю структури, змісту і відповідної технології розв'язання цієї проблеми;

- між посиленою потребою школи у високопрофесійній діяльності вчителів щодо естетичного виховання учнів та невідповідністю механізмів її методичного забезпечення.

Важливість, актуальність та недостатній ступінь теоретичної, методичної, практичної розробленості даної проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження: «Організаційно-методичні засади управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконано згідно з темою, передбаченою планом науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України «Теоретичні і методичні засади моделювання фахової компетентності керівників закладів освіти» (реєстраційний №0106V002462).

Тема дисертації затверджена вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 3 від 5.02. 2007р.) і зареєстрована Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 25.03. 2008 р.).

Мета дослідження: розробити теоретично обґрунтовану, експериментально перевірену структурно-змістову модель організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу.

Відповідно до мети, визначено основні завдання дослідження:

1) здійснити аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми та якості практичного стану управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ;

2) теоретично обґрунтувати структурно-змістову модель організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ та технологію її впровадження;

3) експериментально перевірити та проаналізувати якісний вплив упровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад на рівень управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі;

4) розробити науково-методичні рекомендації використання структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі.

Об'єкт дослідження: управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу.

Предмет дослідження: організаційні та методичні засади управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу.

В основу дослідження покладено припущення про те, що рівень управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі підвищиться, якщо цілеспрямовано і комплексно реалізовувати науково обґрунтовану структурно-змістову модель організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів, тому що це сприятиме:

- конкретизації структури та змісту управлінської діяльності керівників щодо створення умов для естетичного виховання учнів та його професійну реалізацію через інтегрування взаємодії суб'єктів управління;

- забезпеченню єдності та наступності організаційних і методичних завдань щодо здійснення естетичного виховання учнів у школі;

- посиленню контекстності методичної підготовки педагогів до професійного здійснення естетичного виховання учнів, підвищенню їх мотивації до естетичного саморозвитку і самовдосконалення.

Методи дослідження. Вирішення поставленої мети та завдань здійснювалося за допомогою комплексу методів:

- теоретичних: вивчення нормативно-правових, концептуальних, інструктивних, методичних документів, на основі яких організовується управління естетичним вихованням учнів; метод сходження від абстрактного до конкретного, який сприяв визначенню та узагальненню підходів і спроб вирішення проблеми організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ; науково-теоретичне обґрунтування необхідності організаційного та методичного забезпечення процесу управління естетичним вихованням учнів; кваліметричний підхід та факторно-критеріальний аналіз забезпечив математичну оцінку рівня управління естетичним вихованням учнів;

- емпіричних: спостереження, анкетування, бесіди, опитування, тестування дозволили розробити критерії і визначити рівень управління естетичним вихованням учнів шляхом реалізації організаційно-методичних засад; метод педагогічного моделювання сприяв розробці структури і змісту організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ; педагогічний експеримент забезпечив упровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад та перевірку її впливу на рівень управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ;

- статистичних: методи математичної статистики для обробки інформації, кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; графічне зображення результатів дозволило перевірити результативність упровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ, сприяло уточненню висновків та основних теоретичних положень.

Основні етапи дослідження. Дослідження здійснювалося поетапно з 2006 по 2010 рік.

На першому етапі (2006-2007 рр.) вивчався стан теоретичної розробленості даної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. На даному етапі визначався початковий категоріальний апарат проблеми, аналізувався досвід діяльності з проблеми організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ, виявлялися проблемні питання та спроби їх розв'язання, прогнозувалися шляхи їх вирішення, визначалася методологічна база дисертаційного дослідження, мета, завдання і головні його напрями, методика проведення, прогнозувались очікувані результати, проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2007-2008 рр.) було здійснено наукове обґрунтування організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ. Визначено та обґрунтовано їх структурно-змістову модель, розроблено технологію її впровадження. На цьому етапі значна увага приділялась конкретизації умов та засобів організаційно-технологічного забезпечення експерименту. Було окреслено його форми, методи, а також систему критеріїв оцінювання ефективності результатів, визначено експериментальні загальноосвітні навчальні заклади.

На третьому етапі (2008-2010рр.) здійснювався формувальний педагогічний експеримент, що полягав в обґрунтуванні та перевірці впливу впровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад на рівень управління естетичним виховання учнів ЗНЗ, аналізувалися й узагальнювалися результати експерименту, уточнювалися теоретичні та практичні висновки. Розроблено методичні рекомендації використання структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше розроблено структурно-змістову модель організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу; обґрунтовано та визначено сутність поняття „управління естетичним вихованням учнів”, визначено зміст діяльності керівників з даного питання через інтегрування організаційних і методичних завдань естетичного виховання учнів; подальшого розвитку набули підходи до розгляду проблеми управління естетичним вихованням учнів, а саме її організаційно-методичний аспект.

Практичне значення дослідження полягає в розробці кваліметричної моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ; розробці науково-методичних рекомендацій для керівників ЗНЗ щодо впровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів; розробці, апробації і впровадженні спецкурсу «Організаційно-методичні засади управління естетичним вихованням учнів».

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів Хмельницької області (довідка управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації № 1113 від 03.06.2010р.), зокрема, середньої загальноосвітньої школи № 18 І-ІІІ ступенів ім. Чорновола м. Хмельницького (довідка № 253 від 03.06.2010р.), спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням німецької мови з 1-го класу м. Хмельницького (довідка № 84 від 23.06.2010р.), спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 м. Хмельницького (довідка № 415 від 03.06.2010р.), колегіуму імені Володимира Козубняка м. Хмельницького (довідка № 275 від 03.06.2010р.), Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 314 від 03.06.2010р.).

Одержані результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності директорів загальноосвітніх навчальних закладів, заступників директорів з навчально-виховної, науково-методичної, виховної роботи, педагогів, у системі післядипломної педагогічної освіти, вищих педагогічних навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом доповідей на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 11 жовтня 2007 р.); „Педагогічна спадщина А.С.Макаренка в контексті сучасної гуманістичної освіти” (м. Суми, 12-13 березня 2008 р.); „Підготовка педагога як конкурентноспроможного фахівця в умовах модернізації освіти в Україні: проблеми, пошуки, перспективи” (м. Рівне, 30 жовтня - 1 листопада 2008 р.); „Моделювання управлінської діяльності керівника навчального закладу” (м. Кам'янець-Подільський, 12-13 листопада 2008 р.); «Управління адаптивною школою: здобутки і перспективи» (м. Полтава, 21-22 жовтня 2009 р.); «Професійний розвиток педагога в системі безперервної педагогічної освіти» (м. Рівне, 9 лютого 2010 р.); «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (м. Харків, 26-27 березня 2010 р.); «Сучасні особистісно орієнтовані середовища і технології навчання: теорія і практика» (м. Хмельницький, 27 -29 квітня 2010 р.).

Теоретичні підходи та практичні знахідки використовувалися під час проведення лекційних і практичних занять у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження знайшли своє відображення в 10 одноосібних публікаціях, із них надрукованих у провідних наукових фахових виданнях - 6, науково-методичних посібниках - 1, інших виданнях - 3.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (244 найменування), 16 таблиць, 5 рисунків, 4 додатків. Загальний обсяг дисертації 241 сторінка, із них основного тексту - 182 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, висвітлено науковий апарат і загальні відомості про дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету і завдання, охарактеризовано методи роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, дані про апробацію і впровадження одержаних результатів.

У першому розділі - «Управління естетичним вихованням учнів як проблема педагогічної науки і практики» здійснено аналіз наукової літератури з питань естетичного виховання учнів у загальноосвітньому навчальному закладі та управління цим процесом, визначено рівень його практичного стану.

Вивчення, аналіз теоретичних засад досліджуваної проблеми дає підстави констатувати, що питання естетичного виховання учнів досить широко розкриті в наукових працях. Філософсько-естетичні аспекти естетичного виховання розглядають Ю. Борев, І. Гончаров, М. Киященко, В. Ядов. Психологічні основи естетичного виховання особистості ґрунтовно розкрито у працях Б. Ананьєва, Л. Божович, Л. Виготського; психолого-педагогічні засади даного питання досліджують С. Герасимова, С. Горбенко, О. Дем'янчук, Л. Левчук, О. Оніщенко. У естетико-педагогічному аспекті проблема естетичного виховання широко репрезентована у роботах Л. Артемової, Г. Ващенко, Д. Джоли, І. Зязюна, А. Макаренка, Л. Масол, Н. Миропольської, Н. Рогальської, О. Рудницької, В. Сухомлинського, Г. Шевченка, А. Щербо та багатьох інших.

Знайшли широке відображення і проблеми управління загальноосвітнім навчальним закладом, зокрема, в наукових дослідженнях В. Бондаря, Л. Даниленко, Г. Єльникової, Ю. Конаржевського, Н. Кондакова, В. Маслова, А. Мойсеєва, В. Пікельної, М. Поташника, П. Худоминського, Є. Хрикова. Питання управлінської діяльності в інформаційному, компетентнісному, технологічному, адаптивному тощо контекстах розглядають А. Богуш, В. Гуменюк, Л. Калініна, В. Мельник, Н. Островерхова, Л. Савенкова, Т. Сорочан, П. Третьяков, Є. Ямбург. Дослідження різноманітних аспектів забезпечення гуманістичної спрямованості інноваційних змін внутрішньошкільного управління здійснено в роботах Л. Ващенко, Л. Даниленко, Г. Єльникової, В. Лазарева, О. Мармази, Т. Шамової тощо.

Разом з тим, проблема управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі не знайшла широкого відображення в наукових працях. Важливими для нашого дослідження є розробка питань системного підходу до естетичного виховання А. Буровим, Г. Шевченком, формування навичок проектування виховного процесу і діяльності О. Коберник, особистісно орієнтованого підходу до діагностики розвитку учнів у процесі художньо-естетичного виховання В. Рагозіною; питання організації естетичного виховання учнів засобами мистецтва при вивченні всіх предметів і, в першу чергу, гуманітарного й художнього циклів В. Бутенком, Є. Крупником, Л. Масол, Н. Миропольською, Б. Юсовим; реалізація теоретичного і практичного аспектів взаємодії мистецтва в процесі естетичного виховання Г.Шевченком; питання вивчення рівня навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу О. Корніловою.

Значний інтерес у розробці піднятої проблеми представляють наукові праці В. Бутенка, І. Зязюна з питань формування естетичного досвіду майбутнього вчителя, С. Шаргородської щодо професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя у взаємодії науки і мистецтва, Л. Масол з підготовки вчителя до поліхудожнього виховання учнів, С. Мельничук з формування естетичної культури майбутніх учителів, М. Загвязинського, М. Поташника, Р. Шакурова, які досліджують систему підготовки вчителя до творчої педагогічної діяльності.

Аналіз наукової літератури дозволив зробити висновок про те, що в педагогічній науці досить ґрунтовно розроблені філософсько-естетичні, психологічні, психолого-педагогічні проблеми естетичного виховання учнів, питання ж організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ, його концептуальні, технологічні, психолого-педагогічні аспекти ще не стали предметом вивчення.

Наявність суперечностей між актуальністю, соціальною і педагогічною значущістю проблеми підтверджує і відсутність чітко визначеного поняття «управління естетичним вихованням учнів».

На підставі аналізу наукових джерел обґрунтовано, що управління естетичним вихованням учнів - це безперервна, цілісна система послідовних управлінських впливів, спрямована на створення умов для проявлення естетичних смаків, вироблення й удосконалення в особистості здібностей сприймати, тонко відчувати, створювати прекрасне. Під системою послідовних управлінських впливів керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо естетичного виховання учнів розуміється чітко визначена діяльність з реалізації організаційних та методичних засад даного напряму освітнього процесу.

На основі вивчення наукових праць з досліджуваної проблеми визначено сутність організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів як сукупність взаємообумовлених та взаємопов'язаних організаційних і методичних основ, що складають зміст діяльності керівника з управління естетичним вихованням учнів, тобто є способом здійснення керівниками управління естетичним вихованням учнів.

З метою вивчення та аналізу практичного стану управління естетичним вихованням учнів, проведено констатувальний експеримент на основі розробленої програми та методики. Для діагностики якості практичного стану досліджуваної проблеми розроблено та обґрунтовано відповідні фактори і критерії, які лягли в основу кваліметричної моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ. Виокремлено такі фактори і критерії: 1) наявність управлінських рішень щодо організації діяльності з естетичного виховання учнів (аналітичні матеріали реального стану естетичного виховання учнів; визначеність стратегічних і тактичних цілей; відображення змісту естетиковиховної роботи у планах; система мотивації педагогів; забезпеченість керівників зворотною інформацією про реалізацію завдань естетичного виховання учнів); 2) наявність організаційних умов (упорядкованість нормативно-правової, науково-інформаційної баз даних, наявність відповідних дидактичних матеріалів; забезпеченість фахівцями; відповідність фінансового, матеріально-технічного, технологічного забезпечення потребам); 3) відповідність методичного забезпечення цілям естетичного виховання учнів (наявність діагностичного інструментарію, узагальнених результатів діагностики професійних потреб педагогів; варіативність змісту, форм, методів методичної роботи; наявність методичних посібників, розробок, рекомендацій, матеріалів передового педагогічного досвіду; ступінь володіння педагогами технологіями здійснення естетичного виховання учнів та вимірювання результативності); 4) готовність учителів до здійснення естетичного виховання учнів (чітке уявлення про необхідний мінімум естетичних знань і навичок, яким має оволодіти учень; володіння умінням виявляти специфічні естетичні можливості в своєму навчальному предметі, відбирати найбільш цінний в естетичному відношенні навчальний матеріал; володіння необхідними методиками, технологіями здійснення естетиковиховної роботи; підготовленість до художньо-естетичної діяльності у різних галузях (малювати, танцювати, співати, грати на музичних інструментах); уміння визначати рівень естетичного виховання учнів; 5) здійснення моніторингу естетичного виховання учнів (визначення мети, завдань; визначення та врахування основних критеріїв, факторів і параметрів; наявність інструкцій, навчання й інструктаж координаторів, організаторів і учасників моніторингу; проведення моніторингових досліджень із використанням різних методів; обробка одержаних результатів; наявність рекомендацій та відповідного банку даних за результатами моніторингу, врахування результатів моніторингу в управлінських рішеннях).

Аналіз якості практичного стану управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ дозволив виділити такі його рівні: високий рівень - характеризується чіткою та послідовною реалізацією організаційних і методичних засад щодо управління естетичним вихованням учнів відповідно до визначених нами критеріїв; достатньому рівню характерні ті ж ознаки, але з незначними відхиленнями від зазначених критеріїв; середній рівень характеризується частковим дотриманням параметрів організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів; низькому рівню притаманна незначна відповідність управління естетичним вихованням учнів визначеним критеріям, невпорядкованість організаційних та методичних засад управління даним процесом.

Практичний стан управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах за результатами проведеного констатувального експерименту відображено в гістограмі (рис. 1).

Рис.1 Гістограма якості практичного стану управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ

Вивчення і аналіз якості практичного стану управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах дозволили встановити, що поряд із деякими позитивними тенденціями вирішення проблеми, переважає середній (53%) і низький (17%) його рівні, що зумовлює актуальність досліджуваного питання та необхідність його подальшого теоретичного і практичного розв'язання.

Проведений констатувальний експеримент також дав змогу виокреслити типові недоліки в управлінні естетичним вихованням учнів у ЗНЗ, серед яких: відсутність чіткої цілеспрямованої системи роботи з організації естетичного виховання учнів, недостатня забезпеченість шкіл усіма необхідними для естетичного виховання школярів умовами, неналагодженість відповідної системи методичної роботи з учителями, епізодичність контролю за викладанням дисциплін художньо-естетичного циклу, епізодичне здійснення моніторингових досліджень естетичного виховання учнів, або їх відсутність, переважно середній та низький рівні спеціальної підготовки вчителів до здійснення естетиковиховної діяльності.

Зазначене вище дало підстави для висновку, що стан управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах не відповідає сьогодні тим вимогам, які ставить суспільство перед школою як соціальною відкритою динамічною системою, покликаною забезпечити умови для всебічного та гармонійного розвитку особистості.

У другому розділі «Структура, зміст організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу та технологія їх упровадження», враховуючи результати теоретичного аналізу, вивчення практичного стану предмету дослідження, розроблено та науково обґрунтовано структурно-змістову модель організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ та технологію її впровадження.

Системоутворюючим фактором при розробці структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ стала кінцева мета дослідження - підвищити рівень управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ. Обґрунтування змісту та структури організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ здійснювалося на основі вимог і провідних положень системного підходу, який ґрунтується на тому, що специфіка складного об'єкта (системи) не вичерпується особливостями її складових, а пов'язана, передусім, із характером взаємодії між елементами і потребує глибокого пізнання характеру та механізму цих зв'язків; синергетичного підходу, який орієнтує на пізнання закономірностей самої системи, її внутрішні властивості, процеси самоорганізації, забезпечення рівноправності компонентів при збереженні їх різноманітності, погодженості управлінського впливу із власними тенденціями динаміки системи; аксіологічного ціннісно-орієнтаційного підходу, що забезпечує єдність дій лише тоді, коли всі суб'єкти освітньої діяльності мають спільні ціннісно-смислові орієнтації; акмеологічного підходу, який орієнтує на досягнення максимальної досконалості у цілісному розвитку особистості та в усіх видах індивідуальної діяльності людини в умовах освітніх систем; теорії моделювання як специфічному способі пізнання, який дає можливість відтворити досліджуваний нами об'єкт у моделі, адекватно відобразивши його властивості.

Розробка та впровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів довела необхідність врахування принципів, які у загальному вигляді розкривають її головні риси, тенденції та специфіку. Ці принципи умовно поділені на методологічні та організаційні. До методологічних віднесено принципи: системності, цілеспрямованості, науковості, концептуальності, комплексності; на організаційному рівні - принцип нових завдань, принцип першого керівника, естетизації усього шкільного життя, відповідності змістового і процесуального компонентів навчання педагогів, індивідуального підходу, мотивування та стимулювання.

Визначено, що структурно-змістовими характеристиками організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів є: організаційні засади, які в свою чергу, декомпонуються на: 1) організацію діяльності (вивчення та аналіз реального стану естетичного виховання учнів; визначення стратегічних і тактичних цілей; планування роботи з кадрами; планування навчально-виховного процесу; мотивацію педагогів; контроль за реалізацією завдань естетичного виховання учнів); 2) організацію умов (нормативно-правових; науково-інформаційних; кадрових; дидактичних, технологічних, матеріально-технічних, фінансових); 3) організацію моніторингу естетичного виховання учнів; та методичні засади, які містять: 1) діагностування (готовності педагогів до здійснення естетичного виховання учнів, рівня естетичної культури педагогів, володіння фахівцями методикою викладання дисциплін художньо-естетичного циклу); 2) підготовку вчителя до здійснення естетичного виховання учнів (зміст, форми, методи методичної роботи; використання передового педагогічного досвіду); 3) підготовку вчителя до вивчення результативності естетичного виховання учнів (формування умінь роботи з діагностичним інструментарієм; використання базових кваліметричних моделей; експертиза ефективності педагогічних засобів). Результатом реалізації методичних засад має стати готовність учителя до здійснення естетичного виховання учнів.

Кожен визначений структурний компонент забезпечується конкретним змістом, підпорядкованим призначенню структурної складової, відображаючи її сутність, внутрішню особливість.

Доведено, що розроблена і науково обґрунтована структурно-змістова модель організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів містить у собі всі важливі структурні складові, без урахування яких неможливо ефективно управляти таким важливим напрямом діяльності загальноосвітнього навчального закладу як естетичне виховання учнів.

Встановлено, що умовою успішної реалізації структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад є технологія, тобто чітко визначений порядок, логічність і послідовність дій щодо використання з її наступною координацією, синхронізацією та вибором оптимальних засобів і методів виконання.

Розроблена технологія передбачає послідовне виконання керівником таких процедур: усвідомлення призначення, цілей, функцій структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів; створення умов для її упровадження; проектування та конструювання змісту діяльності щодо впровадження моделі; оцінювання і аналіз застосування структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ.

Комплексне використання науково обґрунтованих змістових, структурних та технологічних аспектів організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів, а також відповідний діагностичний, методичний та моніторинговий інструментарії дозволяє ефективно управляти цим процесом у практичній діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ» розкрито хід та результати формувального експерименту, виявлено вплив упровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад на рівень управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі та розроблено методичні рекомендації щодо її використання в практичній діяльності керівників шкіл.

На підготовчому етапі розроблено концепцію управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ, як систему наукових поглядів, характеристику провідних ідей досліджуваної проблеми, яка лягла в основу обґрунтування структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ.

Упродовж другого етапу експериментального дослідження проведено констатувальний експеримент з метою збору даних та аналізу якості практичного стану управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Саме на цьому етапі, з метою ознайомлення керівників зі створеною моделлю організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів, розроблено відповідний спецкурс, тематику семінарів для керівників ЗНЗ, які використовували під час проведення лекційних та практичних занять у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

На третьому й четвертому етапах дослідження було проведено формувальний експеримент та здійснювалося порівняння отриманих даних констатувального і формувального експериментів.

Загальноосвітні навчальні заклади, в яких проходила апробація розробленої нами структурно-змістової моделі та технології її впровадження виступали як контрольні та як експериментальні.

Для визначення рівня управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ розроблено технологію оцінювання із застосуванням кваліметричного підходу та врахуванням обґрунтованих факторів і критеріїв. Доведено, що використання розробленої кваліметричної моделі дає можливість відстежити рівень управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ за умов реалізації організаційно-методичних засад, як в цілому, так і покритеріально. Отриманий сумарний показник рівня управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ надав інформацію про його реальний стан, а значення кожного критерію дозволило визначити резерви вдосконалення та підвищення ефективності управління даним процесом.

За розробленою кваліметричною моделлю проведено заміри на „вході” (перед початком упровадження організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ) та на „виході” (по закінченню експерименту).

Одержані дані результатів експериментального дослідження синтезовано і подано в таблиці (табл.1).

Таблиця 1.

Матриця загальних оцінок упровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів на „вході” та „виході” експериментального дослідження

Показники	Наявність управлінських рішень щодо організації діяльності з естетичного виховання учнів	Наявність організаційних умов естетичного виховання учнів	Відповідність методичного забезпечення цілям естетичного виховання учнів	Готовність учителів до здійснення естетичного виховання учнів	Здійснення моніторингу естетичного виховання учнів
	вхід	вихід	вхід	вихід	вхід	вихід	вхід	вихід	вхід	вихід
ЗОШ №18	0,63	0,79	0,62	0,77	0,59	0,81	0,67	0,85	0,60	0,79
Шатавська ЗОШ	0,65	0,81	0,64	0,78	0,63	0,82	0,66	0,82	0,62	0,81
Полянська ЗОШ	0,47	0,74	0,49	0,75	0,49	0,76	0,48	0,77	0,47	0,74
Кузьминська ЗОШ	0,49	0,73	0,51	0,74	0,59	0,77	0,49	0,74	0,48	0,75
Пасічнянська ЗОШ	0,37	0,54	0,43	0,57	0,44	0,51	0,39	0,50	0,38	0,51
Гусятинська ЗОШ	0,42	0,59	0,44	0,55	0,41	0,60	0,36	0,52	0,35	0,53
Городнявський НВК	0,64	0,82	0,63	0,76	0,61	0,79	0,61	0,83	0,69	0,78
Іванковецький НВК	0,46	0,74	0,49	0,76	0,55	0,75	0,48	0,74	0,47	0,74
Новоушицький НВК	0,48	0,76	0,44	0,67	0,48	0,75	0,43	0,71	0,42	0,72
Жовтнева ЗОШ	0,25	0,51	0,24	0,50	0,28	0,51	0,29	0,49	0,26	0,48
ЗОШ №6	0,48	0,75	0,58	0,78	0,59	0,76	0,45	0,74	0,44	0,73
НВО №5	0,49	0,74	0,48	0,75	0,49	0,76	0,46	0,76	0,45	0,75
Хм. колегіум	0,48	0,78	0,45	0,76	0,40	0,77	0,42	0,79	0,41	0,79
СЗОШ №7	0,24	0,45	0,24	0,57	0,26	0,49	0,25	0,51	0,24	0,49
ЗОШ №16	0,62	0,79	0,65	0,78	0,68	0,81	0,63	0,79	0,62	0,78
Жилинецька ЗОШ	0,49	0,77	0,48	0,77	0,50	0,76	0,46	0,76	0,47	0,79

На узагальнюючому етапі ми порівняли отримані результати і констатували, що після завершення експерименту показники у кожній школі покращились (рис. 2).

Як бачимо з діаграми, на початок експерименту практичний стан управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ оцінювався як достатній в чотирьох, як середній в десятьох і як низький у двох школах відповідно до розробленої нами шкали. По закінченню експерименту, виміри, які ми здійснили на «виході», показують, що в 12 школах він став високим, а в 4 - достатнім.

Рис. 2. Діаграма якісних змін рівня управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ

Таким чином, позитивна динаміка змін, отриманих під час упровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, переконує у достовірності та вірогідності зробленого припущення щодо її використання.

За результатами проведеного дослідження підведено підсумки експерименту, які підтвердили попередні висновки про зростання рівня управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ за умови використання науково обґрунтованої та експериментально перевіреної структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів; розроблено методичні рекомендації щодо її використання у практичній діяльності керівників шкіл.

Проведене дослідження підтвердило, що врахування пропонованих рекомендацій забезпечило удосконалення управління естетичним вихованням учнів, сприяло керівникам ЗНЗ у прийнятті ефективних управлінських рішень щодо даної проблеми та прогнозуванні можливих педагогічних, соціальних ситуацій; дозволяло оперативно втручатися і вносити відповідні корективи в процес естетичного виховання учнів, чітко планувати роботу з даного питання з усіма суб'єктами цього процесу.

Результати експериментальної роботи дають підстави зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз наукової літератури дав можливість актуалізувати і використати у дослідженні основні наукові положення, концепції, ідеї і підходи до розв'язання обраної проблеми, обґрунтувати та визначити сутність поняття «управління естетичним вихованням учнів», визначити організаційні та методичні засади управління естетичним вихованням учнів як основний аспект діяльності керівників школи щодо реалізації завдань естетичного виховання учнів; охарактеризувати зміст та структуру організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у сучасній школі.

Аналіз якості практичного стану управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ виявив, що поряд із позитивними тенденціями вирішення проблеми, переважає середній та низький рівні управління даним напрямом освітнього процесу, що зумовлює актуальність досліджуваного питання та необхідність його подальшого розв'язання. Типовими недоліками в організації управління естетичним вихованням учнів визначено: відсутність чіткої цілеспрямованої системи з організації естетичного виховання учнів; недостатня забезпеченість шкіл необхідними умовами для естетичного виховання дітей; переважно середній та низький рівні підготовки вчителів до цієї діяльності; відсутність відповідної системи методичної роботи з педкадрами; епізодичність контролю за викладанням дисциплін художньо-естетичного циклу; епізодичне здійснення моніторингових досліджень результативності естетичного виховання учнів, або їх відсутність.

2. Теоретично обґрунтовано структурно-змістову модель організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ. Сутність її складають організаційні засади, які містять: 1) організацію діяльності (вивчення та аналіз реального стану естетичного виховання учнів; визначення стратегічних і тактичних цілей; планування роботи з кадрами; планування навчально-виховного процесу; мотивація педагогів; контроль за реалізацією завдань естетичного виховання учнів); 2) організацію умов (нормативно-правова, науково-інформаційна, кадрова, дидактична, технологічна, матеріально-технічна, фінансова забезпеченість); 3) організацію моніторингу естетичного виховання учнів; та методичні засади, які декомпонуються на: 1) діагностування (готовності педагогів до здійснення естетичного виховання учнів; рівня естетичної культури педагогів; володіння фахівцями методикою викладання дисциплін художньо-естетичного циклу); 2) підготовку вчителя до здійснення естетичного виховання учнів (зміст, форми, методи методичної роботи; використання передового педагогічного досвіду); 3) підготовку вчителя до вивчення результативності естетичного виховання учнів (формування умінь роботи з діагностичним інструментарієм; використання кваліметричних моделей; експертиза ефективності педагогічних засобів). Результатом реалізації методичних засад має стати готовність учителя до здійснення естетичного виховання учнів. Розроблено технологію впровадження структурно-змістової моделі, яка передбачає логічну послідовність дій щодо реалізації організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у практичній діяльності керівників ЗНЗ.

Для визначення впливу застосування структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад на рівень управління естетичним вихованням учнів, створено відповідну кваліметричну модель, в основі якої лежать обґрунтовані нами фактори та критерії.

3. Експериментальна перевірка структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів ЗНЗ підтвердила позитивні зміни в даному напрямі діяльності, що виявилося в поліпшенні умов для естетичного виховання учнів; інтегруванні взаємодії суб'єктів управління в досягненні естетиковиховних цілей; посиленню методичної підготовки вчителів до професійного здійснення естетичного виховання; єдності та наступності організаційних і методичних завдань у даному контексті; зростанні показників за всіма визначеними параметрами.

4. За результатами проведеного дослідження розроблено відповідні методичні рекомендації щодо використання структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ, які можуть бути використані в практичній діяльності директорів ЗНЗ, заступників директорів з навчально-виховної, науково-методичної і наукової роботи, педагогів, у системі післядипломної педагогічної освіти, вищих педагогічних навчальних закладах. Отримані результати впровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів підтвердили доцільність її використання у діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми, а виводить на нові теоретичні і практичні питання, які вимагають розв'язання. Серед них: розвиток естетичної культури керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти; використання інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу; порівняльні дослідження управління естетиковиховною роботою в школах України та за рубежем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Варгата О.В. Організаційно-управлінська діяльність керівників щодо здійснення естетичного виховання школярів : [метод. посіб.] / Варгата О.В. [за загальною редакцією В.В. Гуменюк]. - Хмельницький, 2006. - 108 с.

2. Варгата О.В. Естетична культура вчителя як важливий фактор здійнення естетичного виховання учнів / Варгата О.В. // Педагогічні науки: зб. наук. праць. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2007. - Ч. ІІ. - С. 257-261. Фахове видання з педагогічних наук (Бюлетень ВАК України, 1999р., № 4).

3. Варгата О.В. Реалізація функцій методичної роботи в контексті підготовки педагогів до здійснення естетичного виховання учнів / Варгата О.В. // Педагогічний дискурс: зб. наук. праць / [гол. ред. А.Й. Сиротенко]. - Хмельницький: ХГПА, 2009. - Вип. 5. - С. 29-32. Фахове видання з педагогічних наук (Бюлетень ВАК України, 2008р., № 2- 05/4).

4. Варгата О.В. Проблема управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу у науковій літературі / Варгата О.В. // Наук.-практ. освітньо-популярний часопис «Імідж сучасного педагога». - 2009. - № 8-9 (97-98). - С. 21-22. Фахове видання з педагогічних наук (Бюлетень ВАК України, 2000р., № 3).

5. Варгата О.В. Система організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу / Варгата О.В. // Нова педагогічна думка: наук.-метод. журнал. - Рівне: РОІППО, 2009. - № 4. - С. 141-144. Фахове видання з педагогічних наук (Бюлетень ВАК України, 1999, № 5).

6. Варгата О.В. Якість управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі / Варгата О.В. Педагогічний дискурс: зб. наук. праць / [гол. ред. І.М. Шоробура]. - Хмельницький: ХГПА, 2010. - Вип. 7. - С. 55-58. Фахове видання з педагогічних наук (Бюлетень ВАК України, 2008р., № 2- 05/4).

7. Варгата О.В. Кваліметрична модель організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу / Варгата О.В. // Нова педагогічна думка: наук.-метод. журнал. - Рівне: РОІППО, 2010. - № 2. - С. 48-51. Фахове видання з педагогічних наук (Бюлетень ВАК України, 1999, № 5).

8. Варгата О.В. Організація контролю за реалізацією завдань естетичного виховання учнів / Варгата О.В. // Варіативність, інноваційність, результативність, аналітичність УПРАВЛІННЯ. - Хмельницький, 2010. - С. 44-46.

9. Варгата О.В. Естетична культура вчителя як важливий фактор розвитку особистості учня / Варгата О.В. // Майбуття / Управління освіти і науки Хмельниц. обл. держ. адміністрації. - Хмельницький, 2006. - №№ 9-10 (297-298). - С. 15.

10. Варгата О.В. До проблеми управління естетичним вихованням учнів / Варгата О.В. // Майбуття / Управління освіти і науки Хмельниц. обл. держ. адміністрації. - Хмельницький, 2010. - №№ 16-18 (401- 403). - С. 20-21.

АНОТАЦІЇ

Варгата О.В. Організаційно-методичні засади управління естетичним вихованням учнів загальноосвітнього навчального закладу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.06. - теорія і методика управління освітою. - Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» НАПН України. - Київ, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі.

Визначено сутність поняття «управління естетичним вихованням учнів».

Розроблено та науково обґрунтовано структурно-змістову модель організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів у ЗНЗ, схарактеризовано її зміст, структуру, методологічні та організаційні принципи, технологію впровадження.

Визначено й обґрунтовано фактори, критерії організаційно-методичних засад управління естетичним вихованням учнів.

Для відстеження впливу впровадження структурно-змістової моделі організаційно-методичних засад на рівень управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі, розроблено відповідну кваліметричну модель.

Результати експериментальної роботи підтвердили позитивний вплив впровадження створеної моделі на рівень управління естетичним вихованням учнів у загальноосвітньому навчальному закладі; розроблено відповідні методичні рекомендації для керівників ЗНЗ.

Ключові слова: управління, естетичне виховання учнів, управління естетичним вихованням учнів, організаційно-методичні засади управління естетичним вихованням учнів, модель, кваліметрична модель, рівні управління естетичним вихованням учнів.

Варгата О.В. Организационно-методические основы управления эстетическим воспитанием учащихся общеобразовательного учебного заведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.06 - теория и методика управления образованием. - Государственное высшее учебное заведение «Университет менеджмента образования» НАПН Украины. - Киев, 2010.

...