Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується посиленням ролі інформації та знань, зростанням частки інформаційних продуктів та послуг, розбудовою глобального інформаційного простору. В цих умовах країни світу, включаючи Україну, позиціонують інформаційно-комунікаційні технології як потужний інструмент збалансованого економічного і суспільного розвитку. Це обумовлює потребу кардинальної трансформації теоретичних засад та практики функціонування освіти з метою посилення технологічної спрямованості. Використання потужності інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме формуванню системи освіти, яка задовольнятиме особистісні потреби кожного громадянина та українського суспільства в цілому.

В Україні розроблено ґрунтовну законодавчо-нормативну базу, що визначає принципи застосування інформаційно-комунікаційних технологій в системі освіти. Це ? Закони України "Про освіту” (1991 р.), "Про загальну середню освіту” (1999 р.), "Про професійно-технічну освіту” (1998 р.), "Про Концепцію Національної програми інформатизації” (1998 р.), Державний стандарт базової і повної середньої освіти (2004 р.), Державна програма "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 рр." (2005 р.), а також стратегічні документи, зокрема Державна національна програма "Освіта” ("Україна ХХІ ст. ”) (1993 р.), Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.).

Для України, яка прагне європейської інтеграції, вирішення проблем формування інформаційної компетентності учнівської молоді набуває стратегічного значення. Із кожним роком інтенсифікуються процеси впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у систему середньої освіти: зростає рівень забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів комп'ютерними комплексами, зменшується співвідношення між кількістю учнів та кількістю комп'ютерів у навчальному закладі, тощо.

Сфера застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є предметом розгляду багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Історію становлення та поширення поняття технологія в освіті вивчали українські та російські дослідники К. Баханов, В. Безпалько, Ю. Васьков, А. Кіктенко, А. Колеченко, Т. Назарова, А. Нісімчук, О. Падалка, О. Савченко, І. Саранцев; Г. Селевко, В. Сластьонін, І. Смолюк, В. Юдін.

Можливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій для підвищення ефективності організації навчального процесу проаналізовано у працях В. Бикова, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, І. Журавльової, В. Сергієнка, О. Єльникової, Л. Калініної, В. Руденка, Д. Таушана.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення окремих навчальних дисциплін стало предметом досліджень В. Безуглого, Т. Дубової, Ю. Жука, О. Калігаєвої, О. Качуровської, О. Красножон, Н. Морзе, І. Семещук, О. Смалько, О. Чайковської.

Питанням підготовки вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі присвячені дослідження В. Арестенка, Л. Брескіної, Р. Гуріна, Л. Карташової, О. Суховірського, О. Трофимової, Г. Шугайло, С. Яшанова.

Тенденції розвитку та реформування сучасної системи освіти у контексті становлення інформаційного суспільства досліджують Н. Бібік, Л. Ващенко, Н. Воскресенська, С. Гончаренко, Т. Десятов, А. Джуринський, Г. Єгоров, І. Зязюн, В. Кремень, О. Локшина, В. Мадзігон, Б. Мельниченко, І. Підласий, Л. Пуховська, Г. Сазоненко, О. Сухомлинська.

На відміну від більшості економічно розвинутих країн світу в Україні інформаційно-комунікаційні технології не стали основою функціонування системи освіти. Натомість у Великобританії на державному рівні закріплено системний підхід до застосування інформаційно-комунікаційних технологій на всіх рівнях освіті, що забезпечує підвищення її якості та формування у молоді навичок, необхідних для життя та професійного становлення в інформаційному суспільстві. У зв'язку з цим вивчення теоретичних засад застосування інформаційно-комунікаційних технологій у британській шкільній освіті та їхньої практичної реалізації у процесі навчання набуває особливої актуальності.

Дослідженню особливостей організації та функціонування шкільної освіти Великобританії присвячені праці Г. Бутенко, Г. Марченко, О. Мілютіної, А. Сбруєвої. Питання застосування інформаційно-комунікаційних технологій як складової навчального процесу у зарубіжних країнах розкривається у дослідженнях Н. Лавриченко, О. Овчарук, С. Шумаєвої.

Проте, комплексне вивчення розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у освіті та ключових механізмів їх впровадження в систему шкільної освіти Великобританії не стало предметом дослідження в українській педагогічній науці, що обумовило виникнення суперечностей:

- між необхідністю інтегрування України в європейський освітній простір та невідповідністю національної системи освіти сучасним вимогам європейської спільноти;

- між потребою у впровадженні європейських стандартів освіти в галузі інформаційно-комунікаційних технологій та необхідністю збереження національної специфіки функціонування освітньої системи України;

- між необхідністю інформатизації усіх ланок системи освіти України та недостатньою розробкою теоретичних та практичних засад застосування інформаційно-комунікаційних технологій в національних освітніх закладах.

З цього погляду особливий пізнавальний і практичний інтерес становить досвід Великобританії, яка є визнаним світовим лідером у застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті. Його сутнісний аналіз дозволить українським освітянам ефективно вирішувати організаційно-правові, навчально-методичні, технологічні та управлінські проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів. Враховуючи актуальність і недостатню теоретичну та практичну розробленість зазначеної проблеми й необхідність інтегрування України в європейський освітній простір, нами була обрана тема дисертаційного дослідження "Інформаційно-комунікаційні технології у шкільній освіті Великобританії”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дисертаційного дослідження належить до пріоритетних у галузі педагогіки. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії порівняльної педагогіки Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Проблема застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті входить до комплексної програми науково-дослідної роботи "Тенденції розвитку змісту і методів навчання й виховання в зарубіжних країнах" (Державний реєстраційний номер 0198U007853).

Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України (протокол № 2 від 15.03.2001 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 26.11.2002 р.).

Об'єкт дослідження - процес застосування інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті Великобританії.

Предмет дослідження - зміст та дидактично-методичні особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті Великобританії.

Мета дослідження: вивчити та узагальнити досвід застосування інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті Великобританії; окреслити перспективи його використання в Україні, виробивши науково-методичні рекомендації.

Відповідно до проблеми, об'єкту, предмету та мети дослідження поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати становлення інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті Великобританії та визначити їхні сутнісні характеристики.

2. Розкрити характер сучасної урядової стратегії Великобританії із впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в шкільну освіту в контексті загальних тенденцій їхнього розвитку в країнах Європейського Союзу.

3. Визначити роль і місце інформаційно-комунікаційних технологій у змісті шкільної освіти Великобританії.

4. Виявити особливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій як дидактичного засобу навчання учнів.

5. Вивчити досвід підготовки та підвищення кваліфікації вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті.

Хронологічні межі дослідження: охоплюють останню чверть ХХ - початок ХХІ ст., на яку припадає радикальна інформатизація шкільної освіти Великобританії під впливом зовнішніх факторів - глобалізації, науково-технічного розвитку, переходу людства до інформаційного суспільства. Нижня хронологічна межа визначається початком активного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті Великобританії для досягнення педагогічних цілей. Верхня хронологічна межа визначається кінцевим етапом впровадження урядової стратегії електронного навчання "Пристосування технологій 2005-2007 рр." (Harnessing Technology 2005-2007) і переходом до нової урядової стратегії електронного навчання "Пристосування технологій: Навчання наступного покоління 2008-2014 рр." (Harnessing Technology: Next Generation Learning 2008-2014).

Методологічною і теоретичною основою дослідження є: теорія наукового пізнання з принципами об'єктивності, всебічності, системності розвитку, цілісності, взаємозалежності та наступності процесів та явищ об'єктивної дійсності, соціально-педагогічних явищ та процесів, єдності теорії і практики, загального та особливого тощо; системний підхід до порівняльного аналізу явищ в освітній сфері у контексті її розвитку; особистісно-орієнтований та діяльнісний підходи до організації навчального процесу в закладах середньої освіти; технологічний підхід до розробки моделі управління впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес з використанням комп'ютерної техніки. Теоретичну основу дисертації становлять: теоретичні положення реформування сучасної системи освіти (Л. Ващенко, Т. Десятов, О. Джуринський, І. Зязюн, В. Кремень, О. Локшина, В. Мадзігон, О. Першукова, А. Сбруєва); сучасні засади комп'ютеризації та інформатизації навчального процесу (В. Безуглий, А. Бунен, Л. Калініна, Р. Кроуфорд, Ч. Крук, Н. Лавриченко, М. Ліск, Хр. Ллойд, А. МакФарлан, О. Овчарук, Дж. Паркінсон, В. Редінг), теоретичні основи становлення технологічного підходу в освіті (К. Баханов, В. Беспалько, К. Ісрофф, М. Кларін, М. Кларк, В. Монахов, Т. Назарова, А. Нісімчук, О. Падалка, О. Пєхота, О. Савченко, Г. Селевко); підходи до модернізації професійної підготовки педагогів (В. Арестенко, А. Лавлес, М. Лещенко, М. Монтейз, Л. Пуховська, Ф. Цуніга, Г. Шугайло).

У дисертації використано методи дослідження, що забезпечили досягнення поставленої мети та розв'язання завдань, а саме:

- порівняльно-історичний метод з метою виявлення загального та особливого в історії розвитку феномена інформаційно-комунікаційних технологій в педагогічній практиці та теорії Великобританії;

- порівняльно-педагогічний та порівняльно-типологічний методи з метою порівняння педагогічних явищ і фактів, пов'язаних з інформаційно-комунікаційними технологіями у шкільній освіті країн-членів Європейського Союзу, а також для з'ясування спільних та відмінних закономірностей перебігу відповідних педагогічних процесів у зазначених країнах і у Великобританії зокрема;

інформаційна технологія шкільна освіта

- аналіз законодавчих документів і положень в галузі освіти Великобританії та Європейського Союзу; психолого-педагогічної, методичної та науково-технічної літератури з питань застосування інформаційно-комунікаційних технологій в процесі навчання з метою обґрунтування основних теоретичних положень дослідження та визначення сучасного стану використання інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті;

- класифікація і систематизація даних для розподілу застосування інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті залежно від наявності зв'язку між комп'ютерами, що визначає тип та характер апаратного та периферійного обладнання, ресурсів, програмного забезпечення, передбаченого Національним курікулумом Великобританії;

- індуктивний та дедуктивний методи використовувались для виявлення як загальних тенденцій підготовки та перепідготовки вчителів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у країнах-членах Європейського Союзу, так і специфічних особливостей забезпечення цього процесу у Великобританії.

Джерельна база дослідження включає:

- офіційні законодавчі документи міжнародних та європейських організацій - ЮНЕСКО та Європейського Союзу (звіти та рекомендації в галузі освіти, законодавчі акти з питань модернізації та реформування освіти);

- науково-педагогічні видання та електронні бази даних британських агенцій Becta, TEEM, європейської освітньої мережі Eurydice;

- довідкову літературу Департаменту освіти та професійної підготовки Великобританії (Department for Education and Skills) (з 2007 р. Департамент у справах дітей, шкіл та сімей (Department for Children, Schools and Families));

- матеріали європейських освітніх грідів: EENet, European Schoolnet (Європейська шкільна мережа), освітнього гріду Шотландії LT Scotland, порталу Європейської Комісії elearningeuropa. info;

- базу даних електронної бібліотеки в режимі он-лайн Ebrary;

- матеріали міжнародної та європейської педагогічної преси "Prospects”, "Журнал з інформаційних технологій для освіти вчителів” ("Journal of Information Technology for Teacher Education”), "Педагогічні технології та суспільство" ("Educational Technology & Society”);

- наукові дослідження британських та європейських учених з проблеми, що розглядається Ч. Крук (Ch. Crook), Й. Хілд (Y. Heald), К. Ісрофф (K. Issroff), М. Ліск (M. Leask), Хр. Ллойд (Chr. Lloyd), А. Лавлес (A. Loveless), А. МакФарлан (A. McFarlane), М. Монтейз (M. Monteith), Дж. Паркінсон (J. Parkinson), В. Редінг (V. Reding), І. Скенлон (E. Scanlon), Е. Спероухок (A. Sparrowhawk), Л. Томей (L. Tomei), Том Дж. ван Вірт (Tom J. van Weert), П. Вільямс (P. Williams) та інші.

- українські законодавчі документи в галузі освіти;

- наукові праці українських та російських дослідників з питань розвитку та впровадження технологій;

- матеріали науково-практичних конференцій, присвячених проблемам інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вперше: простежено ґенезу інформаційно-комунікаційних технологій в освіті Великобританії та вивчено досвід їхнього застосування у шкільній освіті; виокремлено ключові тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, характерні для країн Європейського Союзу в умовах інтеграції європейського освітнього простору; виявлено трирівневу ієрархічну структуру впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у шкільну освіту Великобританії, яка функціонує за принципом "згори-вниз”; описано "Модель ІКТ-освіти”, що складається з чотирьох рівноцінних компонентів: законодавче забезпечення, зміст освіти, матеріально-технічна база, ІКТ-підготовка спеціалістів; визначено формулу ефективного застосування ІКТ вчителями у шкільній освіті Великобританії ("доступ - підготовка - підтримка”, "учитель - школа - органи управління освітою - держава”); розкрито трикомпонентний підхід до впровадження зазначених технологій змістом та дидактичними засобами навчання; узагальнено теоретичний і практичний досвід з формування у британських школярів ІКТ-здатності в контексті перспектив його використання в українській школі.

Уточнено змістове наповнення понять інформаційно-комунікаційні технології у шкільній освіті Великобританії, автономне застосування інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті, мережеве застосування інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті.

Подальшого розвитку набуло вивчення особливостей британської шкільної освіти та періодизація розвитку феномена технологія у шкільній освіті.

Практичне значення одержаних результатів. Автором виявлено чотирикомпонентну модель розбудови ІКТ-освіти, ефективність та продуктивність якої доведено позитивним досвідом Великобританії, проаналізовано її з погляду можливостей застосування для модернізації системи шкільної освіти України та розроблено рекомендації в межах кожного з компонентів. Основні результати та висновки, сформульовані в дисертації, можуть бути використані вітчизняними педагогами у навчальній роботі з учнями з метою модернізації та інтенсифікації навчального процесу в середніх загальноосвітніх закладах; для створення навчальних комп'ютерних програм для загальноосвітніх навчальних закладів; посилення методичного супроводу вдосконалення вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти, розробки варіативних дисциплін за вибором, орієнтованих на студентів та аспірантів вищих навчальних закладів педагогічного профілю; для проведення подальших наукових досліджень в галузі порівняльної педагогіки.

Основні результати дослідження педагогічного досвіду британських фахівців щодо застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі впроваджувались у практику роботи Управління освіти Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (довідка № 1122/7-3 від 01.06.2009 р.), Київського технікуму електронних приладів (довідка № 241, від 23.04.2009 р.), Київського коледжу легкої промисловості (довідка № 144, від 26.05.2009 р.), Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (довідка № 12.10/06-09).

Достовірність і вірогідність одержаних результатів. Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичними та методологічними позиціями автора з опорою на комплекс методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням роботи, системним аналізом широкої джерельної бази, зокрема офіційних документів та електронних баз даних Великобританії та європейських організацій; довідкової літератури Департаменту освіти та професійної підготовки Великобританії (Department for Education and Skills); науково-педагогічних видань; матеріалів Національного гріду для навчання NGFL (Великобританія) та європейських освітніх мереж; міжнародної та європейської педагогічної преси; наукових праць зарубіжних та українських дослідників з окремих питань розвитку та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій; матеріалів науково-практичних конференцій, присвячених проблемам інформаційно-комунікаційних технологій в освіті; українських законодавчих документів у галузі освіти; а також апробацією теоретичних положень на наукових конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних конференціях: IV і V Міжнародних науково-практичних конференціях "Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: проблеми та перспективи”: "Авіа - 2002” (Національний авіаційний університет, Київ, 2002), "Авіа - 2003” (Національний авіаційний університет, Київ, 2003); VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця" (Національний авіаційний університет, Київ, 2007); всеукраїнських науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми вищої професійної освіти України" (Національний авіаційний університет, Київ, 2008, 2009, 2010); на звітних наукових конференціях Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти” (Київ, 2002, 2004, 2005, 2006, 2007).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 18 одноосібних публікаціях: із них 9 статей опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 9 тез доповідей - у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації зумовлена темою дослідження, поставленими завданнями та метою. Робота складається зі вступу, двох розділів (вісім підрозділів), висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 325 сторінок, де основний текст викладено на 202 сторінках. Робота містить 34 таблиці, 3 рисунки,19 додатків. Список використаної літератури включає 379 джерело, з них 232 першоджерела - іншомовні.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено стан її дослідженості, об'єкт, предмет, мету та завдання дисертаційної роботи, охарактеризовано методологію і використані методи дослідження, представлено джерельну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - "Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті Великобританії” - проаналізовано становлення феномена інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) в освіті Великобританії; визначено ключові тенденції їхнього розвитку в освіті країн Європейського Союзу; розкрито сучасну освітню стратегію Великобританії у галузі ІКТ; висвітлено досвід підготовки та підвищення кваліфікації вчителів для використання ІКТ у шкільній освіті Великобританії.

Спираючись на дослідження еволюції поняття технологія в європейському освітньому просторі авторства Т. Назарової, М. Кларіна і Г. Селевка та аналіз соціально-педагогічних факторів розвитку шкільної освіти Великобританії, розроблено авторську періодизацію становлення феномена технологія в освіті Великобританії:

1) 1940-1950-ті роки ? масове впровадження технічних засобів навчання;

2) 1960-ті роки ? виникнення технологічного підходу до побудови навчального процесу на основі ідей програмованого навчання;

3) 1970-1980-ті роки ? визначення педагогічної технології як мультидисціплінарної діяльності;

4) 1980-ті роки ? тлумачення феномена технологія як системи засобів, методів організації та управління навчальним процесом.

Виявлено, що розвиток феномена технологія в освіті Великобританії став підготовчим етапом для виникнення нового феномена ? ІКТ в освіті. Проведене дослідження засвідчило, що термін ІКТ в освіті (ICT in education), який позначає цей феномен, є базовим у сучасній педагогічній науці Великобританії. Він ґрунтується на ідеї спрямування освіти на розвиток ІКТ-компетентної особистості, здатної набувати та використовувати інформацію для персонального і суспільного розвитку. Паралельно з базовим терміном для уточнення рівнів та шляхів їхнього використання у навчальному процесі можуть застосовуватись такі, як ІКТ у школі (ICT in school), ІКТ у класі (ICT in classroom), навчання за допомогою ІКТ (learning with ICT), викладання за допомогою ІКТ (teaching with ICT), тощо. До переліку ІКТ, які є обов'язковими для застосування у школах Великобританії, відносимо апаратне та програмне забезпечення, ресурси мережі.

Аналіз урядових документів Великобританії, які регулюють процеси впровадження ІКТ у шкільну освіту, а саме: "Пристосування технологій 2005-2007”, "Пристосування технологій: Навчання наступного покоління 2008-2014”, "Хартія навчання наступного покоління 2009” тощо, та праць британських вчених (Дж. Медоуз, М. Ліск, Н. Печлер, Х. Гарднер, М. Рейд та Ф. Віллінг) засвідчив, що ІКТ визнано рушійною силою модернізації шкільної освіти. З'ясовано, що урядову ІКТ-стратегію Великобританії сконцентровано на підвищенні ефективності функціонування шкільної освіти шляхом розвитку умінь та навичок вчителів та учнів; спрощення доступу до ІКТ та цифрових ресурсів; розширення освітніх можливостей, мотивації навчання; підвищення продуктивності та цінності спільного використання інформаційних фондів в межах системи.

Виявлено, що впровадження ІКТ-стратегії Європейського Союзу у шкільну освіту Великобританії відбувається у форматі ієрархічної структури, що функціонує за принципом організаційної діяльності "згори-вниз” і складається з трьох рівнів: міжнародний - міжнародна організація, яка визначає спільні цілі та підходи (ЄС); національний - державна установа, яка підпорядковується міжнародному рівню та несе відповідальність за впровадження загальної стратегії розвитку систем освіти та досягнення поставлених цілей (Департамент освіти та професійної підготовки Великобританії); регіональний - охоплює три підрівні: рівень регіональних спеціалізованих установ та закладів, що здійснюють управління освітою окремо для Англії (агенція Becta), Шотландії (грід для навчання LT Scotland) та Уельсу (грід для навчання NGfL Cymru); локальний - місцеві органи управління освіти (LEA); управління на рівні навчального закладу. Ефективність застосування ієрархічної структури забезпечується цілісністю, послідовністю, взаємопов'язаністю та підпорядкованістю її елементів.

Приклад Великобританії свідчить, що важливим є як вдосконалення та розширення інфраструктури ІКТ в освітніх закладах, так і встановлення санітарних, ергонометричних, естетичних норм та вимог безпеки, які визначають аспекти впровадження ІКТ у шкільну освіту Великобританії. При цьому обов'язковими для врахування є дві групи факторів: педагогічні (знання, вміння та навички учнів, форми та засоби навчання тощо); матеріально-технічні (вимоги до приміщення, технічного обслуговування; фонди для придбання обладнання).

З'ясовано, що сучасна освітня стратегія Великобританії у галузі ІКТ розвивається відповідно до Лісабонської стратегії Європейського Союзу (2000 р.), що регулюється "відкритим методом координації" і передбачає сприяння Брюсселю у розвитку національних освітніх стратегій у контексті спільних цілей.

Дослідження доводить, що виклики сучасності, характерні для розвитку Європейської спільноти на етапі глобалізації та переходу людства до інформаційного суспільства, вимагають реформування систем освіти. Тому ІКТ в освіті розглядаються одночасно як інструмент реформування освіти, її невід'ємна частина і бажаний результат цього процесу. Це включає комп'ютеризацію всіх навчальних закладів та їх підключення до мережі Інтернет, набуття вчителями знань та вмінь використання ІКТ для оптимізації процесу навчання, формування в учнів ІКТ-здатності, необхідної для гармонійного розвитку, успішного навчання та побудови майбутньої кар'єри. З 2006 року електронне навчання - обов'язкова частина освітніх програм країн-членів ЄС; воно охоплює всі рівні освіти, посилюючи вплив ІКТ на процеси отримання інформації, навчання, викладання, професійної підготовки. У дослідженні виявлено, що темпи та обсяги впровадження нововведень відрізняються в різних країнах ЄС, утім спільними для них є пріоритезація ІКТ при розробці національних стратегій і пошук шляхів вдосконалення функціонування освітніх систем за допомогою технологій.

Проведений аналіз першоджерел з питань підготовки спеціалістів до застосування ІКТ в освіті дає змогу стверджувати, що проблемами підготовки і підвищення кваліфікації вчителів до застосування ІКТ у шкільній освіті є: недостатня інформованість щодо їхнього застосування у процесі навчання; відсутність цілеспрямованого формування вмінь роботи з ІКТ та створення умов для їхнього повсякденного використання у навчальному процесі; невпевненість вчителів в тому, що технології розширюють їхні професійні можливості.

Виявлено, що шляхами розв'язання цих проблем у Великобританії є: забезпечення вчителів необхідною інформацією за допомогою спеціалізованих періодичних видань та освітніх ресурсів в режимі он-лайн; закріплене на державному рівні цілеспрямоване формування у вчителів знань, умінь та навичок роботи з ІКТ під час підготовки та підвищення кваліфікації; вироблення позитивного ставлення до можливостей застосування ІКТ в освіті.

Підготовка вчителів до застосування ІКТ у шкільній освіті відбувається у процесі засвоєння обов'язкового навчального курсу для вчителів початкової та середньої школи або факультативного навчального курсу для спеціалістів з окремих предметів. З'ясовано, що основними проблемами при цьому є доступ студентів до ІКТ; політика педагогічних освітніх закладів щодо технологій; відсутність підтримки студентів з боку викладачів при використанні ІКТ у навчальній практиці. Підвищення кваліфікації відбувається через опанування спеціалізованих курсів, які є частиною національних програм розвитку освіти.

Визначено, що потреби вчителів у контексті застосування ІКТ в освіті поділяються на три взаємопов'язані групи: доступ до ІКТ (повна відсутність доступу та відсутність в разі потреби); практика роботи з ІКТ (формування технічних, педагогічних і загальних знань, умінь та навичок роботи з ІКТ для роботи в класі, професійного розвитку, персонального використання); технічна та методична підтримка (відбір та оцінювання ІКТ щодо можливостей застосування в освіті; забезпечення підтримуючої організаційної культури з боку адміністрації).

У дисертації доведено, що ефективність підтримки вчителів у процесі застосування ІКТ у закладах шкільної освіти Великобританії забезпечується запровадженням посади координатора ІКТ, основні функції якого полягають у підвищенні стандартів ІКТ як навчального предмета; координації використання ІКТ у навчальних курсах; здійсненні управління шкільними ресурсами з ІКТ.

У другому розділі дисертаційного дослідження "Практика застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі шкіл Великобританії” розкрито роль і місце ІКТ у змісті шкільної освіти Великобританії, охарактеризовано ІКТ як засіб навчання учнів, продемонстровано інноваційні підходи до використання ІКТ у школах Великобританії та висвітлено перспективи застосування британського досвіду в освіті України.

У розділі з'ясовано, що стратегічним орієнтиром для систем освіти країн ЄС служить Європейська довідкова система ключових компетентностей для навчання протягом життя, яка крім таких ключових компетентностей, як математична, міжособистісна, міжкультурна, громадянська, соціальна та базові компетентності у галузі науки та техніки; спілкування рідною та іноземною мовами; культурна виразність, вміння вчитися, підприємливість, включає цифрову компетентність. Цифрова компетентність передбачає свідоме застосування ІКТ, цифрових та електронних засобів для навчання, роботи, відпочинку та повсякденного життя. Вона тісно пов'язана з логічним мисленням, навичками знаходження, обробки, створення та поширення інформації, вміннями використовувати мережі, веб-сайти та інші ресурси Інтернету для спілкування та розширення світогляду.

Встановлено, що в офіційних документах, педагогічній теорії та практиці Великобританії для позначення життєво важливих вмінь, необхідних для навчання, кар'єри та особистісного розвитку людини використовується термін "базові вміння”, який по суті є аналогом терміну "ключові компетентності”. Базові вміння з ІКТ трактуються як ІКТ-здатність (ICT capability), що передбачає здатність свідомо застосовувати технології відповідно до ситуації в процесі навчання, роботи та у повсякденному житті для пошуку речей; розробки та впровадження ідей; обміну та поширення інформації; перегляду, вдосконалення та оцінювання роботи в процесі виконання; а також для поглиблення досліджень.

Визначено, що ІКТ-здатність включає такі вміння: відповідально, творчо та без обмежень використовувати різні засоби ІКТ з метою пошуку, дослідження, аналізу, обміну та представлення інформації; отримувати доступ до ідей, поглядів та досвіду людей у всьому світі, ознайомлюватися із культурами різних народів; застосовувати ІКТ для творчого та незалежного навчання і самонавчання; самостійно робити обґрунтований вибір засобів ІКТ, ефективних для виконання конкретного завдання, відповідно до поставленої мети та обставин роботи; самостійно та свідомо застосовувати різні види технічного та програмного забезпечення для навчання, роботи, відпочинку, побуту.

У дослідженні доведено, що формування в учнів ІКТ-здатності відбувається у школах Великобританії за допомогою трикомпонентного підходу, два компоненти якого пов'язані зі змістом: впровадження окремого навчального предмету з ІКТ до освітнього стандарту та включення знань та вмінь з ІКТ в інші предмети. Третій компонент передбачає застосування ІКТ як дидактичного засобу навчання. В процесі дослідження виявлено, що Національний курікулум (Англія, Уельс) та "Національні рекомендації для учнів 5-14 років" (Шотландія) визначають зміст навчального предмету з ІКТ та вимоги до рівня знань, умінь та навичок учнів на кожному з етапів навчання.

Перспективним з точки зору використання британського досвіду в Україні є обов'язкове включення знань та вмінь з ІКТ до змісту інших обов'язкових предметів на всіх етапах навчання крім початкового за допомогою "Комплектів засобів навчання ІКТ в межах Національного курікулуму” - наборів матеріалів, розроблених для ефективного використання ІКТ при вивченні предметів, що входять до Національного курікулуму.

Узагальнення досвіду Великобританії щодо застосування ІКТ як дидактичного засобу навчання показало, що залежно від наявності зв'язку між комп'ютерами воно поділяється на автономне та мережеве. Наявність зв'язку визначає тип та характер застосовуваного апаратного забезпечення та периферійного обладнання, ресурсів, програмного забезпечення, передбаченого Національним курікулумом Великобританії. Освітній потенціал мережевого та автономного застосування ІКТ у шкільній освіті має кілька аспектів: інформаційний, навчальний та практичний. Відповідно до технологічного підходу, покладеного в основу дослідження, автономне застосування ІКТ у шкільній освіті визначаємо як комплексну систему теоретичних і практичних методів, прийомів проектування, організації та проведення навчального процесу за допомогою працюючого в автономному режимі комп'ютера, периферійного обладнання та освітнього програмного забезпечення. Мережеве застосування ІКТ у шкільній освіті визначаємо як комплексну систему теоретичних і практичних методів, прийомів проектування, організації та проведення навчального процесу за допомогою системи взаємопов'язаних комп'ютерних комплексів, ресурсів мережі, що дозволяють здійснювати обмін інформацією і даними, а також мережевого та освітнього програмного забезпечення.

Автономне застосування ІКТ в освіті Великобританії передбачено на всіх етапах шкільного навчання для викладання всіх навчальних дисциплін. Виявлено, що тенденціями у їхньому застосуванні на сучасному етапі є використання мультимедійних і цифрових засобів навчання, забезпечення портативності та мобільності. З'ясовано, що мережеве застосування ІКТ в освіті передбачено на етапах навчання Key Stage 2, 3, 4, за винятком початкового етапу навчання Key Stage 1. Тенденціями їхнього впровадження у шкільну освіту є: перебування в режимі он-лайн (поінформованість, залучення, спілкування, активне громадянство); інвестування у три галузі: інфраструктуру, зміст та практику; забезпечення вільного доступу вчителів та учнів до освітніх ресурсів у глобальному масштабі. Дослідження доводить, що мережеве застосування ІКТ у шкільній освіті має більший потенціал для забезпечення цілей її розвитку відповідно до вимог інформаційного суспільства: інформатизації, гуманітаризації та глобалізації; впровадження системи навчання протягом життя; створення системи варіативного навчання; забезпечення відкритості систем освіти та рівного доступу до якісної освіти всіх громадян; розвитку європейської кооперації тощо.

З'ясовано, що інноваційним у застосуванні ІКТ у шкільній освіті Великобританії є спрямованість на створення ІКТ-середовища, яке формується завдяки використанню технологій Web 2.0, віртуального навчального середовища та навчальних комп'ютерних ігор. Ефективність інноваційного застосування ІКТ у шкільній освіті залежить від урахування таких аспектів освітнього середовища, як навчальна програма, діяльність вчителя та учнів, усвідомлення навчальних цілей, соціальна взаємодія. Доведено можливості інноваційного застосування ІКТ для формування ІКТ-здатності. У дисертації показано, що моделювання, імітування та віртуальна реальність - основа комп'ютерних ігор, віртуального навчального середовища та технологій Web 2.0 - роблять навчання цікавим, перетворюють абстрактні поняття на зрозумілі для дитячого сприйняття, вчать ставити запитання, випробовувати шляхи розв'язання завдань і наочно бачити наслідки проведених змін.

Визначено, що технологія Web 2.0 формує середовище, де навчання відбувається за рахунок соціальної взаємодії та спілкування в мережі, і забезпечує різні форми залучення учнів до навчального процесу: пошук, ознайомлення, дослідження, вивчення, удосконалення знань, обмін інформацією. Віртуальне навчальне середовище створює середовище для формування навчальних курсів в режимі он-лайн для локального та віддаленого застосування, забезпечення різних навчальних цілей та стилів. Ефективність використання віртуального навчального середовища залежить від врахування усіх компонентів: забезпечення доступу, доставка курсу, ресурси, оцінювання, спілкування та управління. Комп'ютерні ігри створюють середовище, де навчання відбувається за рахунок завдань, які виконуються під час гри, знання набуваються завдяки змісту гри, а вміння вдосконалюються внаслідок процесу гри. Перешкода використання ігор в школі - невідповідність між змістом гри та змістом навчального матеріалу. Вимоги щодо вмінь, які мають набути учні в процесі роботи з комп'ютерними іграми, змінюються і ускладнюються. За умови значимості вмінь з погляду освіти їх необхідно використати для мотивації навчання. Таким чином, комп'ютерні ігри, віртуальне навчальне середовище та технології на основі Web 2.0 дозволяють учням виконувати навчальні завдання та розв'язувати проблеми в умовах, близьких до реальності, підвищують ефективність процесу навчання, що стає релевантним для діяльності учнів та приносить задоволення. Доведено, що інноваційне застосування ІКТ інтенсифікує формування ІКТ-здатності.

Висновки

Проведене дослідження дало змогу вивчити та узагальнити досвід застосування інформаційно-комунікаційних технологій у шкільній освіті Великобританії, виконати поставленні завдання та, спираючись на досвід Великобританії, зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення для модернізації системи освіти України та реалізації її сучасних парадигм.

1. Аналіз процесу розвитку технологій в освіті Великобританії уможливив виділення основних періодів еволюції цього феномена, кожен з яких визначається хронологічними межами та є якісно новим циклом його концептуального трактування. Визначено, що поширення феномена технологія у шкільній освіті Великобританії протягом 40-80-х років ХХ ст. стало підготовчим етапом для становлення нового феномена ІКТ в освіті. Доведено, що термін ІКТ в освіті є базовим на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики у цій країні. Це засвідчується інтенсивністю його використання в урядових нормативних та стратегічних документах, неурядовими структурами в галузі освіти, а також британською педагогічною наукою. Виявлено, що феномен ІКТ походить від феномена технологія, еволюція якого в європейській освіті відбувалася під впливом зовнішніх (суспільно-економічних та технологічних) та внутрішніх (теорії освіти, підходи до організації навчального процесу та добору змісту освіти) чинників.

У процесі дослідження науково-педагогічного доробку британських вчених та документів з освітньої політики виявлено відсутність узгодженого тлумачення терміну ІКТ у шкільній освіті Великобританії. Це обумовило необхідність висловлення авторської позиції, що є узагальненням основних концептуальних поглядів та відображенням сучасних реалій застосування ІКТ у школах Великобританії. ІКТ у шкільній освіті Великобританії трактуються нами як сукупність методів та прийомів систематичного і цілеспрямованого застосування ІКТ для підвищення ефективності та продуктивності навчального процесу, досягнення педагогічних цілей, реалізації принципів навчання і розвитку учня шляхом створення, отримання, збереження, накопичення, обробки, поширення та передачі інформації, а також спілкування у мережі.

2. Доведено, що сучасна урядова стратегія Великобританії в галузі впровадження ІКТ в шкільну освіту характеризується узгодженістю із загальними підходами Європейського Союзу та спрямована на розвиток ІКТ-потенціалу учнів та вчителів, спрощення доступу до ІКТ-ресурсів, застосування їх для розширення освітніх можливостей та мотивації навчання; усвідомлення цінності використання ІКТ для окремих індивідуумів та системи освіти в цілому. Визначено, що розвиток ІКТ у шкільній освіті Великобританії відповідає загальним тенденціям їхнього розвитку у шкільній освіті Європейського Союзу, що формується під впливом спільних соціальних, економічних та технологічних викликів та уніфікованих дій країн-членів з їхнього протистояння. До загальних тенденцій відносимо: розбудову законодавчої бази, що визначає та регулює процеси комп'ютеризації та інформатизації освіти; запровадження бюджетного фінансування, призначеного для розвитку ІКТ в освіті; уніфікацію цілей навчання ІКТ у шкільній освіті; інформатизацію змісту освіти; розбудову цілісної системи підготовки вчителів в цій галузі; підвищення рівня комп'ютеризації шкіл.

Виявлено, що модернізація системи шкільної освіти Великобританії відбувалася за допомогою "Моделі ІКТ-освіти”, яка базується на горизонтальному принципі впровадження і складається з чотирьох рівноцінних компонентів:

1) законодавче забезпечення - створення законодавчої бази та офіційного органу, відповідального за її впровадження;

2) інформатизація змісту освіти - включення ІКТ до навчальних планів та програм, створення навчального змісту в режимі он-лайн;

3) матеріально-технічне забезпечення - формування спеціалізованого бюджету для фінансування процесу інформатизації шкіл;

4) ІКТ-підготовка спеціалістів - підготовка та підвищення кваліфікації вчителів у галузі ІКТ; підтримка з боку держави. Ефективність функціонування моделі ґрунтується на дотриманні таких вимог, як: взаємозв'язок та взаємозалежність всіх компонентів; їх взаємопов'язаний та рівноцінний розвиток, пріоритизація ІКТ з боку уряду.

У процесі дослідження з'ясовано, що впровадження "Моделі ІКТ-освіти” у Великобританії відбувається за допомогою трирівневої ієрархічної структури, побудованої за вертикальним принципом "згори-вниз”, що надає їй стійкості, забезпечуючи ефективне функціонування, взаємопов'язаність елементів і максимальний доступ до цільових груп - учнів та вчителів. Розкрито дві групи факторів, що визначають впровадження ІКТ до шкільної освіти Великобританії, врахування яких є запорукою успішності цього процесу: педагогічні (знання, вміння та навички учнів, ІКТ-кваліфікованість педагогів, форми та засоби ІКТ-навчання) і матеріально-технічні (санітарні, ергометричні, естетичні норми та вимоги безпеки, матеріальні можливості).

3. Досліджено, що Великобританія, приділяючи велику увагу формуванню цифрової компетентності, використовує на урядовому рівні британський аналог поняття "ІКТ-здатність”, яка визначається як здатність свідомо застосовувати технології відповідно до ситуації у процесі навчання, роботи та у повсякденному житті для пошуку речей; розробки та впровадження ідей; обміну та поширення інформації; перегляду, вдосконалення та оцінювання роботи в процесі виконання; а також для поглиблення досліджень. Формування ІКТ-здатності у британських школярів відбувається за рахунок трикомпонентного підходу, два компоненти якого відповідають за інформатизацію змісту: впровадження окремого навчального предмету "ІКТ" до Національного курікулуму (Англія, Уельс) і "Національних рекомендацій для учнів 5-14 років" (Шотландія) та інтеграція знань з ІКТ до змісту інших обов'язкових предметів. Третій компонент - застосування ІКТ як засобу навчання. З'ясовано, що ефективність формування ІКТ-здатності засобами змісту освіти підсилюється за рахунок другого компоненту, а саме - інформатизації обов'язкових для вивчення учнями предметів. Обов'язкове включення знань та вмінь з ІКТ до змісту інших предметів закріплено урядовими документами для всіх етапів навчання крім початкового і відбувається за допомогою "Комплектів засобів навчання ІКТ у межах Національного курікулуму” - наборів матеріалів, розроблених для сприяння ефективному використанню ІКТ при вивченні всіх предметів.

4. На основі проведеного аналізу досвіду Великобританії із застосування ІКТ як дидактичного засобу навчання розроблено авторську класифікацію видів застосування ІКТ в освіті. Критерієм поділу на види було обрано наявність зв'язку між комп'ютерами, що використовуються в навчальному процесі. Наявність зв'язку визначає тип та характер застосовуваного в навчальному процесі апаратного та периферійного обладнання, ресурсів, програмного забезпечення. З огляду на це розрізняємо автономне (немережеве) та мережеве застосування ІКТ в освіті. Аналіз мети та характеристик видів застосування ІКТ у шкільній освіті Великобританії дав змогу запропонувати авторські визначення кожного з них. З'ясовано, що інноваційним засобом формування ІКТ-здатності британських школярів є ІКТ-середовище, створення якого забезпечується шляхом застосування Web 2.0, віртуального навчального середовища та навчальних комп'ютерних ігор. Перевагами їхнього застосування у шкільній освіті є сприяння ефективній організації навчального процесу, підвищення впливу користувача на розвиток мережі, створення потужного соціального ресурсу в мережі (Web 2.0); взаємодія в режимі он-лайн з навчальною метою між вчителем та учнем, створення навчальних курсів в режимі он-лайн для локального та віддаленого застосування (віртуальне навчальне середовище); мотивація навчання за рахунок поєднання розважального аспекту з освітнім змістом, тобто педагогічним аспектом (комп'ютерні ігри).

5. Дослідження засвідчило, що вчителі є провідними агентами реалізації урядової стратегії Великобританії з формування ІКТ-грамотного молодого покоління. Виявлено, що проблемами вчителів в цій галузі є непоінформованість щодо можливостей застосування ІКТ для викладання; відсутність вмінь та навичок роботи з ІКТ і можливостей їхнього використання у школі; невпевненість в тому, що технології підвищують ефективність навчального процесу. З'ясовано, що у Великобританії ці проблеми вирішують за рахунок створення ресурсів в режимі он-лайн та видання періодичних видань з питань застосування ІКТ у шкільній освіті; обов'язкового формування у вчителів знань, умінь та навичок професійного використання ІКТ; позитивного ставлення до їхніх можливостей для забезпечення процесу навчання.