Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутнього вчителя до професійної діяльності у полікультурному середовищі загальноосвітньої школи канади

13.00.04 -- теорія і методика професійної освіти

Погребняк Володимир Аркадійович

Полтава -- 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Хомич Лідія Олексіївна,

Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України,

заступник директора з науково-експериментальної роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сбруєва Аліна Анатоліївна,

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка,

проректор з наукової роботи;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Авшенюк Наталія Миколаївна,

Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України,

завідувач відділу порівняльної професійної педагогіки.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Входження України до світового співтовариства нерозривно поєднується з необхідністю збереження національної самобутності українського й інших народів та етносів, які історично населяють нашу країну. Водночас розбудова демократичного суспільства й долучення до світового цивілізаційного процесу зумовлюють необхідність засвоєння молоддю загальнолюдських цінностей і кращих надбань світової культури, виховання полікультурної свідомості й формування готовності до міжкультурної взаємодії та здатності до співпраці в міжнародному контексті. За таких умов особливого значення набуває проблема реалiзації принципу полікультуpності, що знайшов відображення в oфіційних документах, які регламентують деpжавну полiтику в галузі освіти в Україні: Законі про загальну середню освіту (1999), Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (2000), Національній доктрині розвитку освіти України у XXI ст. (2002), Державному стандарті базової і повної середньої освіти (2003) й ін.

В останні роки інтерес до проблем виховання в умовах полікультурного середовища зумовлюється розширенням міжнародного співробітництва, посиленням боротьби меншин за свої громадянські, освітні й інші права в державах із багатокультурним складом, до яких належить і Україна. Доцільність наукового опрацювання теоретико-методичних засад полікультурного виховання зумовлюється наявністю ряду суперечностей, які виявляються в невідповідності результатів функціонування освітніх систем нагальним соціокультурним запитам доби: недостатній спрямованості на формування позитивного ставлення до об'єктивно існуючого культурно диверсифікованого соціуму і відповідної полікультурної компетентності як передумови громадянської злагоди й подальшого розвитку людства в умовах інтеграції та глобалізації; байдужості, а інколи й нетерпимості, ворожості до інтересів, потреб і способу життя представників інокультур; нерозробленості засобів забезпечення якісної освіти й культуровідповідного виховання на засадах єдності вселюдських і національних цінностей, поваги до інших культур. За цих умов постає першочергова потреба в орієнтації виховного простору загальноосвітньої школи на оволодіння учнями знаннями й навичками взаємодії з носіями різних культур і світогляду, виховання толерантності, поваги й свідомого прийняття культурних відмінностей. У свою чергу, це вимагає цілеспрямованої підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в умовах полікультурного середовища, здійснення навчально-вихов-ного процесу на полікультурних засадах і полікультурного виховання школярів.

У зв'язку зі значною актуальністю підготовки до життя в полікультурному соціумі науковці приділяють помітну увагу вивченню цього соціокультурного феномену. Зокрема, питання його філософських і методолого-теоретичних засад розкривають Н. Авшенюк, Р. Антонюк, Дж. Бенкс, Н. Воскресенська, Дж. Гартлі, Н. Генрі, М. Гібсон, О. Джуринський, Г. Дмитрієв, С. Драгоєвич, Дж. Дьюї, І. Зязюн, Г. Каллен, А. Кастанеда, Дж. Кехое, М. Лещенко, В. Макаєв, З. Малькова, С. Наушанбаєва, Т. О'Салліван, А. Сбруєва,

О. Сухомлинська, Г. Хоув, інші дослідники.

Методичні проблеми здійснення навчально-виховного процесу в системі середньої та вищої освіти на засадах полікультурності розробляються в наукових працях Дж. Аббат-Вона, М. Алладіна, Е. Ананьян, В. Бойченко, П. Брандера, А. Ґігса, К. Ґосіна, К. Джеймс, Г. Деі, С. Дламіні, Я. Довгополової, В. Долженка, В. Заслуженюка, В. Єршова, Г. Лопеса, К. Маклеод, О. Моляко, В. Присакар, Р. Раджабової, Г. Розлуцької, А. Солодкої, Т. Устименко й інших учених.

Теоретичним і методичним аспектам підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі присвячено наукові розвідки Р. Агадулліна, С. Аґбо, Р. Адеоду, К. Ау, В. Баркасі, Дж. Біррелла, К. Блейка, А. Бойко, Б. Булман-Флемінга, Л. Волик, Л. Гончаренко, К. Діаса, В. Кузьменка, І. Лощенової, І. Олґуд, А. Сущенка, Е. Хо, Н. Якси й інших.

Водночас, значний світовий теоретичний і практичний досвід у царині полікультурного виховання та підготовки майбутніх учителів до його здійснення розкрито у вітчизняній педагогічній науці тільки фрагментарно. Цим питанням в Україні, на жаль, присвячуються нечисленні дослідження Я. Гулецької (досвід США), О. Ковальчук і С. Фурсенко (Росія), О. Мілютіної (Великобританія). Феномен канадської полікультурності як соціальне й освітнє явище представлений у наукових працях І. Василенко, Б. Года, І. Заячук, Л. Карпинськoї, Ю. Лавриш, Н. Мукан, І. Руснака, однак проблема підготовки вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі загальноосвітньої школи у вищій освіті Канади залишається неопрацьованою.

Таким чином, беручи до уваги недостатнє висвітлення світового досвіду полікультурного виховання у вітчизняній педагогічній науці та, зокрема, підготовки вчителя до професійної діяльності в умовах полікультурного простору, вибрано тему дослідження «Підготовка майбутнього вчителя до професійної діяльності у полікультурному середовищі загальноосвітньої школи Канади».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертаційна робота виконана в аспекті проблеми дослідження кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка «Теоретико-методичні засади тьюторства як інтер-національної технології кредитно-модульного навчання» (державний реєстраційний номер 0109U001575). Тему дисертації затверджено Вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 14 від 26 травня 2005 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 1 від 31 січня 2006 року).

Мета дослідження -- науково обґрунтувати теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя у вищій освіті Канади до професійної діяльності в полікультурному середовищі, творчо використати ідеї канадського досвіду в педагогічному процесі вищих навчальних закладів України.

Для досягнення визначеної мети поставлено такі завдання дослідження:

1) проаналізувати передумови полікультурного виховання в історії розвитку педагогічної думки, уточнити основні поняття дослідження;

2) розкрити етапи процесу становлення теорії і практики та сучасний стан і тенденції підготовки вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі Канади;

3) виявити соціокультурні й організаційно-педагогічні умови забезпечення ефективності процесу підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі загальноосвітньої школи Канади;

4) з'ясувати провідні ідеї та наукові підходи, сутнісні характеристики, особливості змісту й структури підготовки майбутнього вчителя у вищій освіті Канади до професійної діяльності в полікультурному середовищі;

5) розробити й експериментально перевірити змістово-методичний супровід, спрямований на актуалізацію досвіду підготовки майбутнього вчителя у вищій освіті Канади в полікультурному просторі навчально-виховного процесу педагогічних вишів України.

Об'єкт дослідження -- підготовка майбутнього вчителя в системі вищої освіти Канади.

Предмет дослідження -- теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі загальноосвітньої школи Канади.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на науковому припущенні, що, зважаючи на значний досвід Канади в галузі полікультурної підготовки майбутніх учителів, дослідження її теоретичних основ (передумов, мети, змісту, засобів) та педагогічних умов ефективності і подальше використання теоретично узагальненого наукового й практичного досвіду сприятиме підвищенню результативності підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі загальноосвітньої школи України.

Методолого-теоретичною основою педагогічного дослідження стали положення й закони наукового пізнання, філософські концепції діалектичного розуміння рівності людей, єдності загальнолюдського й національного, особистісного і суспільного, ідеї полікультурного розвитку особистості, інтеграції соціально-культурних і освітніх процесів, суспільної зумовленості виховання й освіти в конкретному історико-культурному вимірі, цілісності й поступальності культурно-цивілізаційного прогресу, положення про глобалізаційний розвиток людства (М. Бахтін, В. Біблер, А. Вебер, Т. Гоббс, М. Драгоманов, Дж. Дьюї, О. Камю, А. Комбс, А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс, С. Русова, Б. Спіноза, Е. Фромм), методологічні засади порівняльної педагогіки (Н. Абашкіна, Б. Вульфсон, З. Малькова, М. Нікандров, Л. Пуховська, А. Сбруєва), принципи науковості, об'єктивності, системності, єдності педагогічної теорії і навчально-виховної практики, досягнення світової і вітчизняної педагогічної науки, втілені у фундаментальних, теоретичних і методичних дослідженнях (Н. Авшенюк, Дж. Бенкс, А. Бойко, Н. Генрі, Б. Год, О. Джуринський, І. Зязюн, М. Лещенко, Н. Мукан, І. Руснак, О. Сухомлинська, П. Фрейре) і правових документах, які визначають стратегію розвитку виховання й освіти в Україні та світі.

Для досягнення визначеної мети й розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичних (класифікація й систематизація, ретроспективний, порівняльно-аналітич-ний, зіставно-педагогічний, контентний і логіко-системний аналіз науково-педагогічних джерел і педагогічного матеріалу -- для визначення науково-термінологічного апарату, з'ясування передумов становлення й розвитку теоретичних засад виховання в умовах полікультурності, виокремлення провідних ідей, узагальнення сутнісних характеристик змісту й структури підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі, виділення педагогічних умов ефективності цього процесу, визначення критеріїв, показників і рівнів педагогічної полікультурної компетентності; теоретичне моделювання -- в ході наукового обґрунтування, відбору педагогічного матеріалу й розробки змістово-методичного супроводу, спрямованого на використання досвіду підготовки майбутнього вчителя у вищій освіті Канади до професійної діяльності в полікультурному просторі у навчально-виховному процесі педагогічних вишів України; якісний аналіз і узагальнення отриманих експериментальних результатів -- за наслідками його впровадження у педагогічний процес експериментальних ВНЗ і математично-статистичної обробки одержаних кількісних розрахункових даних); емпіричних (педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, підсумковий), традиційні виховні й дидактичні методи вищої школи, а також тренінг, тестове діагностування -- для полікультурного виховання й фіксування динаміки змін у сформованості професійно-педагогічної полікультурної компетентності); математично-статистичних (кількісного аналізу, синтезу й ранжування, обчислення середньостатистичних показників, їх стандартних помилок і t-критерію Стьюдента -- з метою обробки отриманих експериментальних даних і перевірки валідності результатів).

Експериментальна база дослідження: у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка й Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка педагогічним експериментом охоплено 414 студентів 4-5-х курсів різних факультетів.

Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше в Україні обґрунтовано теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя у вищій освіті Канади до професійної діяльності в полікультурному середовищі; проаналізовано еконoмічні, геопoлітичні, соцiокультуpні, філосoфськi, наукoво-теopетичні й організаційно-педагогічні передумови полікультурного виховання в історії розвитку педагогічної думки; розкрито етапи процесу становлення теорії і практики підготовки вчителя до педагогічної діяльності в полікультурному середовищі Канади: (1) культурного вкорінення, (2) активізації міжкультурних відносин, (3) антирасизму та (4) полікультурної громади, її сучасний стан і тенденції; виявлено соціокультурні й організаційно-педагогічні умови забезпечення ефективності цієї підготовки (цілісність полікультурного виховання, соціально-культурологічна спрямованість підготовки вчителя, єдність теоретичних засад і практичної підтримки культурної різноманітності у виші, інтеграція полікультурного компонента до змісту освіти, забезпечення неперервності педагогічної підготовки у галузі полікультурного виховання); з'ясовано провідні ідеї та наукові підходи, сутнісні характеристики, особливості змісту й структури підготовки майбутнього вчителя у вищій освіті Канади до професійної діяльності в полікультурному середовищі; уточнено науковий зміст і характеристики професійної полікультурної педагогічної компетенції й компетентності; удосконалено систему критеріїв і показників, виділено й обґрунтовано якісні рівні професійно-педагогічної полікультурної компетентності; конкретизовано й диференційовано визначення понять «полікультурне середовище», «полікультурне виховання й освіта», «підготовка до професійної педагогічної діяльності в полікультурному середовищі» у відповідності до

сучасних соціокультурних умов розвитку суспільства й освіти в Україні та світі; дістали подальшого розвитку ідеї підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі на основі творчого використання канадського досвіду в педагогічному процесі вищих навчальних закладів України; до наукового обігу введено близько 200 науково-педагогічних джерел, які відображують і розширюють відомості про канадський досвід полікультурного виховання і підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності у полікультурному середовищі, зокрема, здійснено авторський переклад Акту канадської полікультурності, Декларації політики полікультурного виховання провінції Саскачеван, Рекомендацій щодо забезпечення культурної рівності в Університеті Альберта й інших документів.

Практична значущість дослідження визначається розробкою й упровадженням у педагогічний процес вищих закладів освіти України змістово-методичного супроводу інтеграції полікультурного компонента до предметів професійної підготовки вчителя на матеріалі авторського спецкурсу «Основи компаративної педагогіки»; створенням тестової діагностичної методики вивчення полікультурної педагогічної компетентності за визначеними компонентами та встановленими критеріями й показниками; використанням результатів науково-педагогічного дослідження в практиці викладання навчальних дисциплін «Інтегрований курс теорії та історії педагогіки», «Методика виховної та соціально-педагогічної діяльності вчителя», «Основи компаративної педагогіки», «Персоналії в історії української педагогіки», «Українська етнопедагогіка» й індивідуальної роботи зі студентами в напрямі реалізації полікультурного підходу; можливістю використання теоретичних положень і науково узагальненого практичного досвіду Канади в педагогічному процесі фахової підготовки майбутнього вчителя у вітчизняних вищих навчальних закладах до професійно-педагогічної діяльності в полікультурному середовищі, під час написання бакалаврських і магістерських робіт, у практичній навчальній і позанавчальній діяльності закладів освіти з полікультурного виховання молоді.

Апробація й упровадження результатів дослідження здійснювалися під час виступів на науково-практичних конференціях різних рівнів: міжнародних: IV і V Міжнародних студентських європейських наукових читаннях (Полтава, 2006, 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології у професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики» Полтава, 2008), Педагогічному конгресі «Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка» (Полтава, 2008), «Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України» (Ялта, 2008), «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Ялта, 2009); усеукраїнських: «Організація навчальних закладів III-IV рівнів акредитації як соціально-педагогічних комплексів» (Полтава, 2005), Всеукраїнському науковому семінарі «Студентське й учнівське самоврядування: досвід, проблеми та перспективи розвитку» (Полтава, 2008), шляхом обговорення на засіданнях і семінарах педагогічних кафедр Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського, Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) й Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Матеріали дослідження й розроблений змістово-методичний супровід інтеграції полікультурного змісту до предметів професійної підготовки на матеріалі авторського спецкурсу «Основи компаративної педагогіки» впроваджено в педагогічний процес Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 0590 / 01-37 / 29 від 11 лютого 2010 року), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського (довідка № 1279 від 22 грудня 2009 року), Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) (акт № 23 від 4 листопада 2009 року) та Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1 / 390 від 25 лютого 2008 року).

Публікації. Зміст і результати дослідження висвітлено у 25 одноосібних публікаціях, серед яких 10 надруковано в наукових фахових виданнях за переліком ВАК України, 12 статей уміщено в наукових часописах і збірниках матеріалів конференцій, 3 роботи є складовими навчально-методичних комплексів для вищої педагогічної школи.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками, загальних висновків, дев'яти додатків (на 72 сторінках), списку використаних джерел (375 назв, із них 200 іноземними, крім російської, мовами). Наочно-ілюстративний матеріал дослідження містить 16 таблиць і 8 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 295 сторінок, основний текст викладено на 180 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, аргументовано її актуальність і доцільність; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет, сформульовано гіпотезу, вказано методи й експериментальну базу дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне й практичне значення; відображено апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі -- «Методологічні засади впровадження ідеї полікультурності у підготовку майбутнього вчителя» -- проаналізовано історико-педагогічний розвиток полікультурного виховання в соціокультурному контексті вітчизняного й світового виховного простору. Представлено аналіз основних теоретичних засад і підходів учених (Р. Адеоду, Р. Антонюк, Дж. Бенкс, М. Бергер, В. Біблер, Г. Ващенко, О. Джуринський, С. Драгоєвич, М. Драгоманов, Дж. Дьюї, Г. Каллен, А. Кастанеда, В. Макаєв, З. Малькова, Т. О'Салліван, Л. Супрунова й ін.), розкрито практичний стан здійснення полікультурного виховання за кордоном і в Україні. Окреслено внесок українських учених у вивчення канадської полікультурності як соціального й освітнього феномена (І. Василенко, Б. Год, І. Заячук, Л. Карпинська, Ю. Лавриш, Н. Мукан,

І. Руснак). На прикладі канадського досвіду обґрунтовано актуальність і доцільність цілеспрямованої підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі в умовах глобалізаційного розвитку людства й інтеграції України до європейського та світового співтовариства.

За результатами ретроспективного вивчення наукових педагогічних джерел (Д. Даско, Е. Лі, Дж. Кехое, Є. Кругли-Смольська, К. Маклеод, інші) з'ясовано комплекс передумов становлення виховання в полікультурному

середовищі та підготовки вчителя до його здійснення в історії розвитку педагогічної думки, серед яких виділено такі:

— еконoмiчні й геопoлітичні: економічні кризи й піднеcення; активiзація міграцiйних процесів, глобалiзація та інтеграція, які призводять до якісної зміни cоціoкультурного складу більшості держав;

— соцiокультурні: раcизм і дискримiнація як намагання зберегти соціокультурні привiлеї та звеpхність; міжкультурнi конфлікти на цьому ґрунті, борoтьба культуpних меншин за освітні й iнші права; культурне нашаpування й аcиміляція внаслідок cпoнтанної взаємодії різних культур;

— філосoфські й науково-тeоретичнi: антропоцентричні гуманiстичні уявлeння про рiвність людей незалежно від coціального походження чи кольору шкiри, місця нарoдження або релiгійних чи будь-яких iнших переконань і культурних прiоритетів; концептуальні положення про рiвнозначність культуp у цивілiзаційному рoзвиткові людства;

— oрганізаційно-пeдагогічні: невідповідність oсвітніх систем нагальним coціокультурним запитам часу; необхідність виховання позитивного ставлення до oб'єктивно iснуючого культурно дивepсифікованого соціуму і формування відповідної полікультурної компетентності як передумови гpoмадянської злагоди й подальшого poзвитку людства в умовах інтеграції та глобалізації; потреба в забезпеченні якісної освіти й культуpoвідповідного виховання на засадах єдності вселюдських і національних цінностей.

Із урахуванням світового досвіду (О. Александрова, Дж. Бенкс, Н. Гончаренко, К. Грант, О. Джуринський, С. Дламіні, С. Драгоєвич, В. Заслуженюк, Г. Каллен, В. Макаєв, З. Малькова, М. Тардіф та ін.) уточнено й диференційовано поняття «полікультурне середовище», «полікультурне середовище загальноосвітньої школи», «полікультурне виховання й освіта», «підготовка майбутнього вчителя до професійної діяльності у полікультурному середовищі», «професійна педагогічна полікультурна компетентність».

Полікультурне середовище poзглядаємо як соціально детepмінований комплекс умoв життєдіяльності, результат фopмальної й неформальної взаємодії різних культур, який зумовлює особистісний розвиток їх представників. Відповідно, полікультурне середовище загальноосвітньої школи -- це соціокультурний продукт взаємодії суб'єктів виховання, що репрезентують багатоманітність культур у даному соціальному середовищі (країні, регіоні, місцевості) в окремому загальноосвітньому навчальному закладі, якою визначається специфіка реалізації завдань навчання, виховання й усебічного розвитку особистості.

Полікультурне виховання визначене як цілеспрямована педагогічна діяльність із метою забезпечення культурно-соціальної ідентифікації особистості, відкритої іншим культурам, національностям, расам і віруванням, і здатної до успішної життєдіяльності в багатокультурному просторі.

Підготовку до професійної педагогічної діяльності в полікультурному

середовищі розуміємо як полікультурне виховання й формування професійної педагогічної полікультурної компетентності майбутнього вчителя в умовах вищого навчального закладу засобами спеціально створеної системи.

Професійна педагогічна полікультурна компетентність -- інтегрований комплекс професійно зорієнтованих знань, умінь, навичок, ставлення й мотивації вчителя, який дозволяє йому здійснювати полікультурне виховання підростаючих поколінь.

У дослідженні показано, що практичне здійснення полікультурного виховання у педагогічному процесі загальноосвітньої школи вимагає відповідної цілеспрямованої підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності, котра повинна забезпечувати:

(1) полікультурне виховання самого вчителя засобами фундаментальної, психолого-педагогічної, методичної та соціально-гуманітарної підготовки;

(2) формування фахової полікультурної компетентності педагога у відповідності до мети і завдань полікультурного виховання.

З'ясовано, що процес становлення теорії і практики підготовки вчителя до педагогічної діяльності в полікультурному середовищі Канади має власну траєкторію розвитку й складається з етапів: (1) культурного вкорінення; (2) активізації міжкультурних відносин; (3) антирасизму; (4) полікультурної громади. Їх комплексний аналіз виявив основну сучасну тенденцію піднесення канадської полікультурної виховної політики: сприяння культурній підтримці й інтеграції представників відмінних від більшості культур до загальнонаціональної громади, об'єднанню нації у єдиній багатокультурній демократичній державі.

Наукові дослідження сучасних канадських учених К. Ау, Дж. Кехое, А. Меленчука, К. Мудлі, В. Оберландера й інших підтверджують, що, оскільки канадське суспільство постійно стає все більш культурно неоднорідним, на вимогу часу освітня система країни мусить бути гнучким інструментом перетворення суспільної свідомості на засадах полікультурності, а не відтворення й поширення концепції монолітного в культурному відношенні соціуму.

Історико-педагогічний аналіз розвитку полікультурної освітньо-виховної політики Канади, здійснений на основі вивчення освітньо-культурної підтримки української діаспори, засвідчив найвагоміше значення спільних зусиль громади й держави в піднесенні канадської системи полікультурного виховання, котра сьогодні охоплює всю організаційну структуру освіти країни, має свої диференційовані завдання й послідовно реалізується на рівнях початкової,

середньої та вищої освіти й освіти впродовж життя. При цьому провідна роль належить педагогічним освітнім закладам як координаційним і підготовчим центрам у її втіленні.

У другому розділі -- «Теоретичні основи полікультурної підготовки майбутнього вчителя у педагогічній освіті Канади» -- досліджено соціокультурні передумови функціонування, сучасні теоретичні засади, структуру й змістово-методичне забезпечення підготовки майбутнього вчителя у вищій педагогічній школі Канади до професійної діяльності в полікультурному

середовищі. Визначено провідні напрями її здійснення та соціокультурні й педагогічні умови забезпечення ефективності. На основі узагальнення канадського досвіду уточнено й умотивовано структуру професійної полікультурної компетентності педагога.

Установлено, що полікультурне виховання підростаючих поколінь у загальноосвітній школі як передумова й складник подальшої фахової педагогічної підготовки майбутнього вчителя внаслідок спільних зусиль державних і громадських інституцій та освітніх реформ на межі ХХ-ХХІ століть сьогодні забезпечує випускників школи Канади достатньою полікультурною компетентністю, яка служить підґрунтям забезпечення наступності й подальшого полікультурного виховання фахівця в системі вищої освіти.

Охарактеризовано цілісну адміністративну, науково-теоретичну і навчально-методичну підтримку та виявлено чотири основні напрями підготовки майбутнього вчителя у вищій педагогічній школі Канади до професійної діяльності в полікультурному середовищі: (1) вивчення культурної спадщини народів і громад Канади та світу; (2) інтеграція полікультурного виховання до змісту академічних дисциплін; (3) опанування спеціалізованих навчальних курсів із теорії і методики полікультурного виховання; (4) здійснення науково-пошуко-вої діяльності в цій педагогічній галузі.

На основі дослідження теоретичних засад реалізації компетентнісного підходу в процесі підготовки професіонала у виші як провідної сучасної стратегії розвитку освіти, сутності полікультурного виховання як педагогічної системи, а також узагальненого досвіду підготовки майбутнього вчителя у педагогічній освіті Канади уточнено структуру професійної полікультурної компетентності педагога у складі виховного, змістового й інструментального компонентів, які забезпечують формування відповідно мотиваційно-діяльнісної (на основі становлення полікультурної свідомості особистості), предметної (засвоєння фактичних знань про культурну різноманітність соціального середовища) і теоретико-методичної (оволодіння професійними знаннями, вміннями й навичками) готовності до професійної діяльності в умовах полікультурного середовища загальноосвітньої школи.

Проаналізовано розуміння канадськими вченими (Р. Адеоду, Д. Бріцман, А. Лоув, М. Тардіф, Р. Сімон, інші) педагогічної практики як засобу розширення знань, здобуття досвіду й удосконалення вмінь і навичок, необхідних учителеві для професійної діяльності в полікультурному середовищі, розкрито полікультурну спрямованість і виділено відповідні складники її навчально-методичного забезпечення: семінар із питань педагогічної взаємодії в полікультурному середовищі (1); розробка й проведення виховних заходів за полікультурною тематикою, інтеграція полікультурного компонента до змісту навчання, обговорення їх результатів у групах (2); ведення психолого-педагогічних спостережень (3); аналіз і рецензування науково-педагогічних джерел (4); відвідування, аналіз і обговорення уроків і заходів, присвячених проблемам полікультурності, які проводяться у школах і поза ними (5); анкетування та інтерв'ювання педагогічних колективів, батьків і представників громади, узагальнення результатів (6); аналіз змісту і навчально-методичного забезпечення діяльності школи з точки зору втілення полікультурного підходу (7).

Виявлені сутнісні характеристики, зміст і структуру підготовки майбутнього вчителя у системі вищої педагогічної освіти Канади до професійної діяльності в полікультурному середовищі узагальнено у вигляді теоретичної моделі в складі цільового, змістового, операційно-діяльнісного й аналітико-результативного компонентів.

Цільовий компонент уміщує мету й завдання підготовки як передбачення її прогнозованих результатів у відповідності до соціальних потреб в освітній галузі, зумовлених різноманіттям культурного складу канадського суспільства.

Змістовий компонент відображує основні знання, вміння й навички, необхідні для результативної професійної діяльності вчителя в полікультурному середовищі, зокрема, володіння фактичними відомостями про різноманіття культур, традиції та менталітет різних народів тощо, а також обізнаність із філософсько-методологічними засадами й теорією полікультурного виховання, методичні вміння й навички інтегрувати полікультурний компонент до змісту виховання й освіти, здійснювати соціокультурну діагностику, аналізувати й утілювати її результати у навчально-виховному процесі й ін.

Операційно-діяльнісний компонент розкриває методи, форми й засоби діяльності вищої педагогічної школи Канади, насамперед ті, які є специфічними з точки зору підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності у полікультурному середовищі (інтеграція полікультурного змісту, навчальні дискусії на полікультурному матеріалі, робота в полікультурних групах, виступи гостей -- представників відмінного культурного походження, використання досвіду полікультурного спілкування студентів, спеціальна курсова підготовка з теорії та методики полікультурного виховання, інтегровані дидактичні пакети й ін.), хоча не обмежується ними.

Аналітико-результативний компонент утілює бажаний результат підготовки майбутнього вчителя -- формування його професійної педагогічної полікультурної компетентності як інтегрованої єдності полікультурної свідомості, глибоких знань культурної різноманітності, а також можливості здійснювати навчально-виховний процес на полікультурних засадах.

Проведений аналіз і узагальнення науково-теоретичних і методичних педагогічних джерел, навчальних програм, планів підготовки у системі вищої педагогічної освіти Канади і практики її змістово-методичного супроводу підтвердили відповідність існуючих функціональних засобів меті формування полікультурної педагогічної компетентності вчителя й засвідчили результативність здійснення такої підготовки. При цьому виявлено соціокультурні й організаційно-педагогічні умови ефективності процесу підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі загальноосвітньої школи Канади: (1) реалізація цілісного підходу в полікультурному вихованні молоді на всіх рівнях канадського суспільства; (2) соціально-культурологічна спрямованість змісту підготовки вчителя; (3) єдність теоретичних засад діяльності та навчально-виховної практики у педагогічному процесі вищого закладу освіти в питаннях підтримки культурної різноманітності; (4) інтеграція полікультурного компонента до змісту академічних дисциплін загальноосвітньої і фахової психолого-педагогічної підготовки вчителя; (5) забезпечення неперервності фахової педагогічної підготовки майбутнього вчителя у галузі полікультурного виховання -- формуванні складників його професійної педагогічної полікультурної компетентності (виховного, змістового й інструментального) засобами спеціально створеної системи.

Отже, комплексне вивчення фахової підготовки майбутнього вчителя у системі педагогічної освіти Канади до здійснення професійної діяльності в полікультурному середовищі загальноосвітньої школи дало підстави для визнання її ефективною, що зумовило доцільність і перспективність упровадження позитивного канадського досвіду в умовах вітчизняної педагогічної освіти на етапі інтеграції держави до світового та європейського співтовариства.

У третьому розділі -- «Інтеграція полікультурного змісту до фахової підготовки вчителя в Україні» -- здійснено наукове обґрунтування доцільності інтеграції полікультурного змісту до навчальних дисциплін фахової підготовки як чинника формування професійної педагогічної полікультурної компетентності вчителя на матеріалі авторського курсу «Основи компаративної педагогіки» і системи його навчально-методичного супроводу. Вмотивовано критерії, показники і рівні сформованості професійної педагогічної полікультурної компетентності вчителя, розроблено методику її діагностування. Представлено результати впровадження предмета «Основи компаративної педагогіки» і системи його навчально-методичного забезпечення як засобу підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі.

Комплексне опрацювання сучасної психолого-педагогічної літератури з проблеми, аналіз визначення вітчизняними й зарубіжними вченими сутності понять «компетенція» і «компетентність» (Т. Гудкова, С. Дружилов, О. Овчарук, О. Пометун, А. Хуторський, інші), «полікультурна компетенція» і «полікультурна компетентність» (Р. Агадуллін, В. Баркасі, В. Бойченко, Л. Гончаренко, В. Долженко, В. Кузьменко, В. Калінін, Г. Розлуцька, О. Сироватко, Н. Якса й ін.), урахування виявлених методолого-теоретичних домінант, основних напрямів і змісту фахової підготовки вчителя у вищій школі Канади до професійної діяльності у полікультурному середовищі дозволили обґрунтовано диференціювати поняття «полікультурна компетенція», «полікультурна компетентність», «професійна полікультурна педагогічна компетенція» і «професійна полікультурна педагогічна компетентність», а також склали науково-теоретичне підґрунтя розробки системи критеріїв і показників сформованості кожного з визначених компонентів професійної педагогічної полікультурної компетентності вчителя: виховного (світоглядно-культурологічний, індивідуально-психологічний, комунікативно-поведінковий критерії), змістового (системно-логічний і лінгвістичний критерії), інструментального (теоретичний, методичний і операційно-прикладний критерії).

Необхідність об'єктивного відображення ступеня розвитку полікультурної професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя та її окремих компонентів зумовила виділення й обґрунтування чотирьох основних якісних рівнів сформованості останньої: критичного, задовільного, достатнього й оптимального, та опис імовірного співвідношення розвиненості визначених складників на заданих рівнях. Здійснено розробку шкали кількісної диференціації рівнів розвитку професійної педагогічної полікультурної компетентності вчителя за результатами її діагностування у відповідності до середньостатистичного розподілу оцінювання у Європейській кредитно-трансферній системі (ECTS).

З метою з'ясування ефективності впливу розробленого змістово-методичного супроводу інтеграції полікультурного компонента до спеціального навчального курсу «Основи компаративної педагогіки» на формування полікультурної педагогічної компетентності вчителя розроблено тестову діагностичну методику -- систематизовану послідовність запитань, спрямованих на виявлення сформованості визначених її складників за встановленими критеріями і показниками, котра дає можливість здійснити її кількісну статистичну оцінку й класифікувати результати за виділеними якісними рівнями розвитку. вчитель підготовка канада виховання

Математично-статистична обробка й інтерпретація отриманих кількісних результатів експериментального впровадження авторського спецкурсу «Основи компаративної педагогіки» підтвердили зростання рівня професійної педагогічної полікультурної компетентності в експериментальних групах (+ 13,51, + 33,23 на оптимальному й достатньому та - 12,61 і - 34,13 % на задовільному й критичному рівнях), водночас виявивши фактичну відсутність змін у контрольних (статистично незначні + 0,7, - 0,05 і - 0,65 % відповідно на достатньому, задовільному й критичному рівнях).

Перевірка надійності виявлених відмінностей у рівнях сформованості професійної педагогічної полікультурної компетентності майбутніх учителів у контрольних і експериментальних групах за підсумками роботи, проведена за допомогою обчислення t-критерію Стьюдента, підтвердила їх статистичну значущість і достовірність одержаних результатів.

Таким чином, експериментальне вивчення ефективності впровадження спецкурсу «Основи компаративної педагогіки» та системи його навчально-методичного супроводу у педагогічний процес вищої педагогічної школи засвідчило їх позитивний уплив на процес формування професійно-педагогічної полікультурної компетентності майбутніх учителів і підтвердило доцільність інтеграції полікультурного складника до змісту і методики фахової підготовки педагогічних кадрів як одного з провідних засобів полікультурного виховання та підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в умовах соціокультурного різноманіття вітчизняного освітньо-виховного простору в контексті глобалізаційного розвитку світового співтовариства.

ВИСНОВКИ

Проведене науково-педагогічне дослідження підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності у полікультурному середовищі загальноосвітньої школи Канади дало можливість вирішити наукове завдання, котре полягало в обґрунтуванні її теоретичних основ і творчому використанні ідей канадського досвіду в педагогічному процесі вищих навчальних закладів України. Отримані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дають змогу зробити такі висновки.

1. Проаналізовано комплекс еконoмічних, геопoлітичних, соціокультурних, філоcoфських, науково-теopeтичних і opганізаційно-педагогічних

2. передумов полікультурного виховання в історії розвитку педагогічної думки.

На основі теоретичного аналізу й узагальнення зарубіжних і вітчизняних науково-педагогічних джерел і праць учених (Р. Адеоду, Р. Антонюк, Дж. Анчен, Дж. Бенкс, Г. Біссун, Н. Генрі, К. Грант, О. Гриценко, О. Джуринський, С. Драгоєвич, А. Кастанеда, В. Макаєв, З. Малькова, Й. Мотані, К. Мудлі, К. Слітер, Л. Супрунова, О. Сухомлинська й ін.) уточнено основні поняття дослідження: «полікультурне середовище» і «полікультурне середовище загальноосвітньої школи», «полікультурне виховання», «підготовка до професійної педагогічної діяльності в полікультурному середовищі», «професійна педагогічна полікультурна компетентність».

3. Розкрито етапи процесу становлення теорії і практики підготовки вчителя до педагогічної діяльності в полікультурному середовищі Канади: (1) культурного вкорінення, (2) активізації міжкультурних відносин, (3) антирасизму та (4) полікультурної громади, й установлено зумовленість полікультурної підготовки вчителя розвитком соціальної й освітньої систем Канади в контексті полікультурності суспільства.

Охарактеризовано основні актуальні тенденції піднесення канадської полікультурної освітньої політики в галузі підготовки вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі: відмова від асимілятивних зусиль щодо інокультур і створення умов для їхнього співіснування й узаємозбагачуючого розвитку, перехід від спеціально створених монокультурних шкіл для представників меншин до інклюзивного виховання в умовах загального полікультурного навчально-виховного закладу, соціально-культурологічна спрямованість та інтернаціоналізація підготовки вчителя; з'ясовано диференційовані завдання освітніх ланок Канади щодо її реалізації та здійснення полікультурного виховання, розкрито провідну роль закладів педагогічної освіти як координаційних і підготовчих центрів у реалізації канадської державної полікультурної освітньо-виховної політики.

4. Виявлено соціокультурні й організаційно-педагогічні умови забезпечення ефективності процесу підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі загальноосвітньої школи Канади: (1) реалізація цілісного підходу в полікультурному вихованні молоді на всіх рівнях соціальної структури канадського суспільства; (2) соціально-культуро-логічна спрямованість змісту підготовки вчителя, що відповідає сучасним тенденціям розвитку педагогічної освіти; (3) єдність теоретичних засад діяльності та навчально-виховної практики у педагогічному процесі вищого закладу освіти в питаннях підтримки культурної різноманітності; (4) інтеграція полікультурного компонента до змісту академічних дисциплін загальноосвітньої і фахової психолого-педагогічної підготовки вчителя; (5) забезпечення неперервності професійної педагогічної підготовки майбутнього вчителя у сфері полікультурного виховання -- формуванні складників полікультурної педагогічної компетентності (виховного, змістового й інструментального) засобами спеціально створеної науково-методичної системи.

5. З'ясовано провідні ідеї та наукові підходи, сутнісні характеристики, особливості змісту й структури підготовки майбутнього вчителя у вищій освіті Канади до професійної діяльності в полікультурному середовищі.

Розкрито комплексну адміністративну, науково-теоретичну й навчально-методичну підтримку підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в умовах соціокультурного різноманіття Канади, що забезпечує цілісність, наступність і послідовність у реалізації сучасної канадської полікультурної освітньо-виховної політики.

Встановлено й охарактеризовано чотири основні напрями підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в полікультурному середовищі загальноосвітньої школи Канади: (1) вивчення культурної спадщини народів і громад Канади та світу; (2) інтеграція полікультурного виховання до змісту академічних дисциплін загальноосвітньої і фахової психолого-педагогічної підготовки; (3) опанування спеціалізованих навчальних курсів із теорії і методики полікультурного виховання; (4) здійснення науково-пошукової діяльності в галузі філософсько-методологічних і теоретико-методичних засад полікультурного виховання.

Уточнено структуру професійної педагогічної полікультурної компетентності вчителя, що містить виховний, змістовий та інструментальний складники, які забезпечують формування відповідно мотиваційно-діяльнісної, предметної і теоретико-методичної готовності до професійної діяльності в полікультурному середовищі.

Виявлені сутнісні характеристики, зміст і структуру підготовки майбутнього вчителя у вищій педагогічній освіті Канади до професійної діяльності в полікультурному середовищі втілено в теоретичній моделі у складі цільового, змістового, операційно-діяльнісного й аналітико-результативного компонентів, які відображують процес фахової педагогічної підготовки як цілеспрямовану взаємодію її суб'єктів у професійно зорієнтованому середовищі за наявності спеціально створених соціокультурних і організаційно-педагогічних умов.

6. Розроблено й експериментально перевірено змістово-методичний супровід, спрямований на актуалізацію досвіду підготовки майбутнього вчителя у вищій освіті Канади в полікультурному просторі навчально-виховного процесу педагогічних вишів України.

Опрацьований і теоретично узагальнений позитивний досвід підготовки майбутнього вчителя в системі педагогічної освіти Канади до здійснення професійної діяльності в полікультурному середовищі загальноосвітньої школи покладено в основу наукового обґрунтування й розробки авторського спеціального курсу «Основи компаративної педагогіки» та компонентів його навчально-методичного забезпечення на засадах інтеграції полікультурного змісту до дисциплін професійної підготовки (представлення культурного контексту, оптимальне використання традиційного, прогресивного і трансформаційного підходів, ознайомлення з теоретичними й методичними засадами полікультурного виховання, здійснення полікультурного виховання засобами навчального предмета, полікультурний тренінг та ін.), впроваджених і перевірених у педагогічному процесі вищих навчальних закладів України.

Виділено й науково обґрунтовано чотири якісні рівні сформованості професійної педагогічної полікультурної компетентності вчителя: критичний, задовільний, достатній і оптимальний; із метою з'ясування її змін за результатами викладання спецкурсу «Основи компаративної педагогіки» й упровадження його полікультурного змістово-методичного супроводу розроблено відповідну тестову діагностичну методику.

Математично-статистична обробка й інтерпретація отриманих кількісних даних експериментальної апробації розробленого на полікультурних засадах авторського спецкурсу «Основи компаративної педагогіки» й системи його навчально-методичного супроводу та їх підсумковий якісний аналіз і перевірка достовірності результатів підтвердили можливість і доцільність інтеграції полікультурного складника до змісту й методики фахової підготовки педагогічних кадрів як одного з дієвих засобів полікультурного виховання та підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в умовах розширення соціокультурного різноманіття сучасного вітчизняного освітньо-виховного простору.

Проведене науково-педагогічне дослідження не вичерпує проблему полікультурного виховання та підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в умовах полікультурного середовища. Подальшої наукової розробки й практичного вирішення в першу чергу потребують такі її аспекти, як (1) вивчення й узагальнення перспективного зарубіжного педагогічного досвіду такої підготовки з метою удосконалення вітчизняної загальної і вищої освіти в цьому напрямі; (2) сприяння цілісності й наступності полікультурного виховання молоді на всіх рівнях вітчизняної освітньої системи; (3) теоретичне обґрунтування й методична розробка засобів практичної реалізації поліцентричності та соціально-культурологічної спрямованості змісту підготовки вчителя; (4) забезпечення єдності теоретичних засад діяльності та навчально-виховної практики у педагогічному процесі вищого закладу освіти в питаннях підтримки культурної різноманітності; (5) створення й упровадження спеціальної науково-методичної системи цілеспрямованої фахової підготовки з метою формування професійної педагогічної полікультурної компетентності майбутнього вчителя.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

навчально-методичні посібники

1. Погребняк В. Основи компаративної педагогіки. Інформаційний пакет навчально-методичного забезпечення курсу : Пілотний проект / В. Погребняк. -- Полтава, 2006. -- 56 с.

2. Погребняк В. Завдання для самостійної роботи студентів із педагогічних дисциплін. Основи компаративної педагогіки / В. Погребняк // Самостійна робота з педагогічних дисциплін : навч.-метод. посіб. для студентів пед. закладів освіти III-IV рівнів акредитації / Авт. колектив кафедри педагогіки ПДПУ ім. В. Г. Короленка. -- Полтава, 2007. -- С. 101-129.

3. Погребняк В. Тестова діагностична методика вивчення професійної педагогічної полікультурної компетентності вчителя : Пілотний проект / В. Погребняк. -- Полтава, 2009. -- 52 c.

статті в наукових фахових виданнях

4. Погребняк В. А. Громадянське й полікультурне виховання в умовах входження України до європейського і світового співтовариства / В. А. Погребняк // Зб. наук. праць Херсонського державного університету. -- Серія «Педагогічні науки». -- Вип. 33. -- Херсон : Вид-во ХДУ, 2003. -- С. 189-193.

5. Погребняк В. Актуальні проблеми розвитку вітчизняної теорії полікультурного виховання / В. Погребняк // Зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. -- Вип. 7 (46). -- Серія «Педагогічні науки». -- Полтава, 2005. -- С. 80-90.