Наступність у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі в системі "коледж-університет"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

НАСТУПНІСТЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ГАЛУЗІ В СИСТЕМІ "КОЛЕДЖ-УНІВЕРСИТЕТ"

Спеціальність: Теорія і методика професійної освіти

Левочко Марія Теодозіївна

КИЇВ, 2010 РІК

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід українського суспільства до ринкових відносин супроводжується не лише розпадом застарілих галузевих структур управління, а й посиленням регіональної складової щодо політики забезпечення прискореного розвитку територій.

Ці процеси характеризуються докорінними якісними змінами в наступності професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі та перепідготовці кадрів, у функціонуванні системи професійно-економічної освіти. Вища економічна школа - це осередок формування еліти нації, яка має спрямовуватися на створення ефективних умов для розвитку гармонійної особистості майбутнього фахівця економічної галузі. На сучасному етапі розвитку вищої економічної школи досить гостро постало питання наступності в професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі (бухгалтерів, економістів, фінансистів, банкірів) у системі “коледж-університет”, істотного підвищення їхнього фахового рівня та зростання конкурентоспроможності. Прогресивність таких фахівців визначається високим рівнем їхніх професійних якостей, комунікативної компетентності, оскільки професійна підготовка фахівців економічної галузі характеризується системою наступності суб'єкт-суб'єктних відносин та взаємодій, а результативність їх значною мірою залежить від їхніх знань про систему формування фінансових ресурсів, обліково-економічні методи організації роботи, управління інвестиційними проектами чи умінь аналізувати результати діяльності підприємств, організацій, установ. Новий підхід у вищих навчальних закладах є виправданим і доцільним з огляду на те, що у системі професійної підготовки майбутніх фахівців із вищою освітою здійснюється модернізація в контексті європейських вимог.

Головним завданням вищих навчальних закладів, які готують фахівців економічного напряму, є теорія і практика професійної підготовки майбутніх фахівців нової генерації, здатних чітко уявляти закономірності розвитку економіки держави та особливості міжнародних ринкових відносин, практично застосовувати економічні знання на практиці, оскільки фахівці з економічної галузі є стратегічним ресурсом та інтелектуальним потенціалом суб'єктів господарювання. Сьогодні особлива увага зосереджується на вищій економічній освіті, яку розглядають не тільки як інституцію для задоволення фахових потреб особистості, а й як духовну потребу сучасної людини. Нині економіка України потребує фахівців, здатних працювати активно, зацікавлено, з високою професійною майстерністю та новаторським підходом. Важливим є формування в майбутнього фахівця економічної галузі нового наукового економічного мислення, прагнення до аналізу результатів власної та колективної праці. Об'єктивні зміни в політиці, соціально-економічній сфері й духовному розвитку суспільства, формування державницької ідеології на основі Конституції України, тенденції до впровадження у зміст освіти загальнолюдських ідеалів, втілення в практику Закону України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державної національної програми “Освіта (Україна XXI століття)” зумовлюють пошук шляхів здійснення безперервної освіти в Україні, яка забезпечить організаційну та змістову єдність, наступність і взаємозв'язок усіх її ланок. Одним із важливих завдань державної національної освітньої програми є забезпечення наступності в розвитку цілісної особистості на всіх вікових етапах, безперервності в роботі всіх ланок системи освіти, вагоме місце в якій посідають вищі навчальні заклади II-IV рівнів акредитації.

Проблема наступності має міждисциплінарний і комплексний характер. Перебуваючи на перетині проблемних сфер педагогіки, психології, філософії, соціології, сучасний стан характеризується різнобічністю охоплення багатьох питань та неоднозначністю їхнього трактування. На сьогодні бракує цілісного, системного, всеохоплюючого підходу до реалізації наступності, який би задовольнив потреби системи “коледж-університет”. Ігнорування дидактичного принципу наступності призвело до того, що вища економічна освіта не завжди виконує своє головне завдання - формувати активних суб'єктів економічної галузі, тобто не тільки виробників продуктів і пасивних споживачів, а й індивідів, здатних активно впливати на економічні процеси, а також адекватно оцінювати дії держави на макрорівні.

Разом з тим у вітчизняній педагогіці відсутні наукові праці, в яких обґрунтовувалися б:

а) загальнотеоретичні, методичні, організаційні аспекти наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі на рівні комплексного підходу в системі “коледж-університет”;

б) реформування змісту і структури професійної підготовки майбутніх фахівців, факторів, які впливають на ефективність професійної підготовки фахівців економічної галузі, а також здійснювалася дослідно-експериментальна перевірка складових професійної (економічної) компетентності.

Водночас у цьому процесі існують невідповідності, подолання яких становитиме істотний теоретичний і практичний інтерес, який гальмується низкою суперечностей між: вимогами сучасного ринку праці до професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі та рівнем їхньої кваліфікації, що не відповідає світовим тенденціям, процесами демократизації, гуманізації, гуманітаризації, модернізації освітньо-виховної діяльності та втіленням їх у професійну підготовку майбутніх фахівців для економічної галузі, аналізом підходів до визначення поняття “компетентнісного підходу” та його складових, формуванням навчально-методичного забезпечення із циклу дисциплін професійно-практичного спрямування і урахуванням потреб наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет”, факторами, які впливають на підвищення ефективності та якості професійної підготовки майбутніх фахівців.

Розв'язання означених суперечностей, об'єктивна потреба й значущість процесу вдосконалення наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців, на наш погляд, можливі за умов дотримання теоретично-правових засад професійної підготовки фахівців, структуризації наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі відповідно до міжнародних стандартів, компетентнісного підходу до підготовки конкурентоспроможних українських фахівців (бухгалтерів, фінансистів, економістів, банкірів) на світовому ринку послуг. У зв'язку з цим виникає потреба в удосконаленні наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців, пошуку факторів, які впливають на ефективність професійної підготовки. Таким чином, теоретичне опрацювання та практична апробація питань породжують актуальну значущу проблему, на розв'язання якої спрямоване дослідження на тему: “Наступність у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексних програм науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та психології професійної освіти Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету: “Системне моделювання навчально-виховного процесу у ВТНЗ в умовах особистісно-розвивального навчання на основі інтегративних курсів” (НДР №391-Д / Б-07), “Розробка теоретичних основ підготовки спеціалістів-психологів для авіаційної галузі” (НДР№110 - Д/Б-03), Державної академії статистики, обліку та аудиту: “Організація і методологія обліку, аналізу та аудиту господарської діяльності підприємств” (державний реєстраційний №0104U009820) в яких автор брала безпосередню участь. У межах цих розробок автором досліджувалася проблема наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет”. Тему дисертації затверджено вченою радою Національного авіаційного університету (протокол від 19 березня 2008 року №3) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол від 22 квітня 2008 року протокол №4).

Мета дослідження полягає в розробці теоретико-методичних засад наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі та експериментальній перевірці використання їх для організації навчального процесу. Для досягнення мети дослідження було визначено такі завдання:

- проаналізувати монографічну, наукову, психолого-педагогічну, методичну літературу з метою дослідження історії становлення та розвитку наступності;

- конкретизувати зміст понять: “компетенція”, “компетентність”, “професійна компетентність”, “економічна компетентність”, що становлять теоретико-методологічне підґрунтя концептуальної моделі професійної компетентності фахівців економічної галузі;

- здійснити оптимізацію навчальних планів і навчальних програм з професійно-практичних дисциплін у системі “коледж-університет” і розробити авторську модель структури та змісту професійної підготовки фахівців економічної галузі з урахуванням принципів наступності, неперервності, внутрішньо-міждисциплінарної інтеграції;

- обґрунтувати навчально-методичне забезпечення, що формує наступність професійної підготовки майбутніх фахівців у системі “коледж-університет”;

- розкрити адекватну методику навчання і контролю, орієнтовану на розвиток й удосконалення професійних якостей фахівців, що сприяють формуванню професійної суб'єктності в процесі засвоєння дисциплін професійно-практичного циклу;

- експериментально перевірити модель структури та змісту професійної підготовки фахівців економічної галузі на засадах наступності, та визначити кореляційну залежність між професійними вміннями і компетентністю студентів за допомогою коефіцієнтів кореляції в системі “коледж-університет”.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх фахівців економічної галузі у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації.

Предмет дослідження - теоретичні та методичні основи наступності у професійній підготовці фахівців економічної галузі.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань дослідження використовувалися загальнонаукові методи, що взаємодоповнювали один одного та забезпечували можливість пізнання об'єкта і предмета дослідження, а саме:

- теоретичний аналіз, синтез, порівняння, групування, зіставлення - для вивчення літературних джерел, нормативно-правових документів, практичного досвіду викладання у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації, обґрунтування сутності, суперечностей наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі;

- хронологічний - аналіз зарубіжного й вітчизняного педагогічного досвіду з проблеми, виявлення взаємозв'язків минулого, сучасного і майбутнього стану;

- предмета дослідження, моделювання - для створення концептуальної моделі професійної компетентності майбутніх фахівців економічної галузі;

- обсерваційні спостереження, експериментальне спілкування самоспостереження, метод рейтингу, самооцінка, опитування (анкетування, тестування, бесіди - інтерв'ю) - для виявлення рівня сформованості груп професійної компетентності майбутніх фахівців економічної галузі, математичної статистики: статистична обробка даних та графічне відображення досягнутого - для опрацювання експериментальних даних та графічне відображення досягнутого у графічних та табличних формах, розрахунок коефіцієнтів кореляції - для визначення кореляційної залежності між професійними вміннями і компетентністю майбутніх фахівців у системі “коледж-університет”.

Дисертанткою здійснено ретроспективний аналіз власного 30-річного педагогічного й виробничого досвіду діяльності у загальноосвітній школі та вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації, 10 років якого присвячені виробничо-практичній роботі на посаді інженера-економіста, начальника відділу виробничого об'єднання. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження одержаних результатів визначається тим, що вперше:

- створено науково-обґрунтовану концепцію професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі на засадах наступності як теоретичну основу формування професійної суб'єктності;

- теоретично обґрунтовано структуру поетапної професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі, що включає такі етапи: перший - початковий (пошуково-експериментальний), другий - основний (проектування), третій - контролювальний (експериментально-методичний);

- дано авторське визначення складових економічної компетентності (комп'ютерної, виробничо-діяльнісної, економічної) майбутніх фахівців;

- розроблено й обґрунтовано модель професійної компетентності фахівців економічної галузі на основі гуманістичного, компетентнісного, діяльнісного підходів;

- обґрунтовано модель структури та змісту професійної підготовки фахівців економічної галузі на засадах наступності, неперервності, внутрішньо-міждисциплінарної інтеграції, що відображає логіку і цілі навчання студентів, установлено взаємозв'язок компонентів як компетенцій з рівнями професійного зростання майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації;

- сформовано критерії та рівні готовності і компетентності майбутніх фахівців економічної галузі до професійної діяльності згідно з вимогами державних галузевих стандартів спеціальностей: 6.050100,7.050100,8.050100 “Облік і аудит”;

- розроблено навчально-методичне забезпечення (державний галузевий стандарт спеціальності 5.050111 “Бухгалтерський облік”, адекватний пакет навчальних програм, навчальних посібників, методичних рекомендацій і вказівок) як оптимальну педагогічну умову для здійснення успішної професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі на засадах наступності.

Уточнено: понятійно-термінологічний апарат проблеми наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців, зокрема, базові поняття дослідження: “наступність”, “компетенція”, “компетентність”, “професійна компетентність”, “економічна компетентність” “проектування”, “навчальний план”, “навчальна програма”.

Удосконалено:

- концептуальні підходи до побудови навчальних планів і навчальних програм спеціальностей: 5.050111 “Бухгалтерський облік” 6.050110, 7.050100, 8.050100 “Облік і аудит” ланки “коледж-університет”;

- принципи розробки методики викладання професійно-практичного циклу, що полягають у забезпеченні ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі із впровадженням інноваційних технологій;

- сукупність соціальних, педагогічних складових, що забезпечують ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі (психологізація навчального процесу, створення комфортного освітнього середовища, посилення мотиваційного аспекту в практичній діяльності, здійснено навчально-методичного, організаційно-технологічного забезпечення).

Практичне значення дисертаційного дослідження одержаних результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено авторські: навчальні та навчально-методичні посібники для викладачів, студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 ”Облік і аудит”: “Бухгалтерський облік” (з грифом МОН України протокол №14, 18-Г 968 від 06 травня 2008 р.), “Бухгалтерський облік” (з грифом МОН України протокол №1-4, 18-Г-1015 від 08 травня 2008 р.), “Вступ до спеціальності облік і аудит” (з грифом МОН України протокол №1 / 11-Г -3839 від 02 червня 2009 р.), навчальні програми з дисциплін: “Бухгалтерський облік”, “Фінансовий облік”, “Управлінський облік” (для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”), методичні вказівки стосовно виконання курсової роботи з дисципліни “Бухгалтерський облік” (для студентів кваліфікаційного рівня “бакалавр”) для денної та заочної форм навчання, що затверджено на засіданні методичної комісії “Бухгалтерського обліку” (протокол №4 від 11.01.2007 р.), методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів з дисциплін: “Методика викладання обліку і аудиту” (для магістрів), які затверджено на засіданні кафедри обліку і аудиту (протокол №3 від 15.09.2007 р.), “Організація обліку” для студентів кваліфікаційного рівня “спеціаліст” (протокол №3 від 15.09.2007 р.).

Матеріали дослідження, монографія, посібники, методичні рекомендації можуть бути використані у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі, а також під час викладання курсів історії бухгалтерського обліку, бухгалтерського обліку, фінансового обліку, фінансів, вступу до спеціальності, методики викладання обліку і аудиту та інших дисциплін, у науково-дослідній роботі студентів, магістрантів, аспірантів та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Ефективність результатів, положення, висновки, рекомендації, одержані автором на різних етапах наукового пошуку, підтверджено 7 актами впровадження та реалізації навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет” зокрема: комплект навчальних, навчально-методичних матеріалів, розроблених у процесі наукового дослідження. Крім того, авторські методики впроваджено у практику вищих навчальних закладів II-IV рівнів акредитації України: Державна академія статистики, обліку та аудиту (довідка від 10 вересня 2009 р., №850), Житомирський державний технологічний університет (довідка від 02 листопада 2009 р., №44-45 / 1288), Національний гірничий університет (довідка від 27 травня 2009 р., №172), Чернівецький Національний університет імені Ю. Федьковича (довідка від 20 червня 2009 р., №7), Криворізький коледж НАУ (довідка від 07 квітня 2009 р., №127), Кременчуцький льотний коледж НАУ (довідка від 19 грудня 2008 р., №1.21-1897), Промислово-економічний коледж НАУ (довідка від 02 вересня 2009 р., №216). Автор безпосередньо брала участь у розробці та впровадженні галузевого стандарту вищої освіти України з підготовки молодших спеціалістів за напрямом 0501“Економіка і підприємництво”, з 2002 року як експерт комісії при Міністерстві освіти і науки України бере участь в акредитації та ліцензуванні вищих навчальних закладів України II-IV рівнів акредитації.

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження висвітлено в 60 публікаціях, з них 55 написано без співавторів, у тому числі: 1 монографія, 2 навчальних посібника з грифом Міністерства освіти і науки України, 1 навчальний посібник у співавторстві, 3 брошури з методичними рекомендаціями, вказівками, 25 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 5 одноосібних закордонних публікацій, 23 статті у збірниках матеріалів міжнародних, всеукраїнських, методичних і міжрегіональних науково-практичних конференцій. Загальний обсяг становить 97,79 друкованих аркушів.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, 20 додатків, списку використаних джерел (696 найменувань, з них 46 - іноземними мовами).

Загальний обсяг дисертації становить 717 сторінок, обсяг основного тексту - 367 сторінок).

Текст ілюстровано 24 таблицями, 29 рисунками, 12 діаграмами, 5 графіками, 4 схемами.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі висвітлено актуальність і доцільність обраної теми: визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, теоретично обґрунтовано концепцію наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців у системі “коледж- університет”, охарактеризовано комплекс методів, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику вищих навчальних закладів України, у виступах на наукових конференціях та в публікаціях за темою дисертації.

У першому розділі -“Теоретико-методологічні основи наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі” - проаналізовано: історико-педагогічні детермінанти становлення і розвитку наступності як філософської категорії в професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі.

А також дидактику наступності навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти, обґрунтовано наукові дослідження наступності в освіті як умову досягнення високої ефективності освітнього процесу та якості підготовки фахівців, охарактеризовано функції наступності в організації навчально-виховного процесу в системі “коледж-університет”.

Аналіз сучасних наукових джерел засвідчує, що в теорії і практиці професійної підготовки майбутніх фахівців можна виділити найбільш розроблені аспекти становлення вищої економічної освіти це: концепція неперервної економічної освіти молоді (О. Падалка, В. Поляков, І.Сасова, О. Шпак), методи активного навчання (О.Вербицький, В. Рибальський, П. Щербань та ін.), підготовка студентів педагогічних вузів до економічного виховання школярів (О. Бєлий, Н. Грама, Г. Ковальчук, О. Кравчук, І. Рябов, Ш. Файдулов), аспекти економічної культури та понятійний апарат її сутності (В. Денічев, А. Дроздов, В. Попов, В. Феофанов та ін.), положення з історії економічної освіти (Т. Бондар, Л. Володкевич, П. Іскра, П. Мясоєдов, В. Трикот), модернізація вищої освіти в процесі європейської інтеграції (В. Андрущенко, В. Байденко, С. Гончаренко, А. Греков, В. Гусєв, А. Колот, В. Кремень, С. Ніколаєнко, Ю. Палеха, В. Яновський та інші).

Змісту та організації викладання окремих питань економічних дисциплін приділяли увагу Г. Алексєєва, В. Бобров, Р. Жариков, Ю. Лигун, Є. Мних, В.Сопко, Л. Чижевська та інші, науковим дослідженням з теорії та методології розв'язання педагогічних, психологічних проблем розвитку професійної освіти і професійної підготовки присвячено праці А. Бойко, І. Зязюна, В. Лозовецької, Е. Лузік, В. Манько, Н. Ничкало, С. Сисоєвої, В. Радкевич, Л. Романишиної, О. Щербак, М. Ярмаченко та інших.

На основі сучасних підходів аналізу аспектів наступності в професійній підготовці майбутніх фахівців для економічної галузі в системі “коледж-університет ” визначено головні наукові аспекти. (пов'язаний із вивченням природного логічного зв'язку в розвитку дітей, таке знання забезпечує поступовість і плавність процесів, визначає специфіку переходу від однієї провідної діяльності до іншої, відокремлює закономірності психічного розвитку дитини на перехідному етапі тощо), педагогічний - (спрямований на з'ясування специфіки прояву феномена наступності й перспективності в різних педагогічних категоріях, визначає напрями розвитку, освіченості й вихованості дітей на кожній наступній сходинці освіти, збагачує поняття наступності та перспективності новим істотним змістом, встановлює доцільне співвідношення між загальною і спеціальною підготовкою, знаннями, уміннями й навичками), методичний - (стосується визначення послідовних логічних зв'язків у меті, змісті, завданнях, методах, організаційних формах і засобах навчання та виховання). Наступність розглядається у дисертації як послідовність і системність у розміщенні навчального матеріалу, зв'язок і узгодженість ступенів та етапів навчально-виховного процесу.

У другому розділі - “Методика й організація дослідження наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі” - розглянуто програму, методи й методологічні підходи стосовно дослідження, сформульовано гіпотезу, проаналізовано поетапну організацію дослідження на основі науково-педагогічного пошуку, розроблено концептуальні засади наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет”.

Мета роботи, її науково-теоретичні основи, особливості наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет” зумовили розробку концептуальних засад дослідження, які потребують обґрунтування на методологічному, теоретичному, методичному рівнях наукового пошуку. Провідна ідея концепції полягає в тому, що наступність у професійній підготовці майбутніх фахівців у системі “коледж-університет” має бути спрямована на розвиток й удосконалення їхніх професійно-значущих якостей, що сприяють формуванню професійної суб'єктності та готовності до професійної діяльності. У дисертації доведено, що провідними складниками концепції професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі є різні концепти. Так, методологічний концепт відображає взаємодію та взаємозв'язок фундаментальних наукових підходів до вивчення проблеми, що їх було застосовано під час дослідження. Системний уможливлює аналіз процесу наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі з позицій цілісності, визначення головних ознак наступності як педагогічного явища. Функціональний спрямовано на розкриття принципів і функцій наступності, які формують послідовність в оволодінні теоретичними і професійними знаннями, риси характеру майбутнього фахівця (бухгалтера, економіста, фінансиста, банкіра). Культурологічний сприяє професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі для роботи в полікультурному просторі, формуванню в них професійно-економічної компетентності. Теоретичний концепт визначає провідні ідеї, теорії, концепції, дефініції, без яких неможливе розуміння сутності досліджуваної проблеми, визначено основні підходи до організації дослідницького процесу: пізнавальний відображає наступність у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців, фаховий - професійну підготовку фахівців економічної галузі до виконання професійних обов'язків, функцій, діяльнісний - професійну підготовку майбутніх фахівців (бухгалтерів, економістів, фінансистів, банкірів) до здійснення різних видів професійної діяльності в галузях народного господарства, особистісний - формування особистості фахівців економічної галузі на основі професійної, економічної компетентності. Методико-технологічний концепт дослідження передбачає розроблення та експериментальну апробацію теоретичних засад, методики викладання обліково-економічних дисциплін й упровадження сучасних технологій забезпечення готовності майбутніх фахівців економічної галузі у системі “коледж-університет” до професійно-практичної діяльності.

Концептуальна ідея дослідження та основні її наукові положення дали змогу сформулювати загальну гіпотезу дослідження.

Вона ґрунтується на припущенні, що ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі на засадах наступності в системі “коледж-університет” підвищиться за умов, якщо структура та її зміст формуватимуться на основі компетентнісно-діяльнісного підходів з урахуванням основних фундаментальних законів розвитку природи та суспільства, а реалізація цього змісту відповідатиме вимогам і закономірностям розвитку відкритих, динамічних, самоорганізуючих систем (системи освіти). Загальна гіпотеза конкретизується в низці часткових. Професійна підготовка майбутніх фахівців економічної галузі набуває ефективності, якщо: теоретико-методологічне обґрунтування наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців ґрунтується на системному, пізнавальному, діяльнісному та функціональному підходах, а використання компетентнісного підходу при професійній підготовці майбутніх фахівців у системі “коледж-університет” на формуванні складових професійної діяльності фахівців економічної галузі. Змістовне навчально-методичне забезпечення при професійній підготовці майбутніх фахівців має зумовлювати необхідність досягнення відповідного рівня економічної компетентності в професійних фахових знаннях, уміннях і навичках, а використання фундаментальних законів розвитку природних і соціальних систем забезпечуватиме оптимізацію структури та змісту професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі.

Дослідження здійснювалося поетапно, охопивши кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

Перший (2004-2005 рр.) - пошуково-експериментальний - період теоретичного дослідження проблеми, аналізу стану організації наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі вищих навчальних закладів і педагогічного досвіду. Результати цього етапу дослідження дали змогу зробити висновки щодо недостатньої забезпеченості наступності професійної підготовки майбутніх фахівців в Україні, наявності окремих несистематизованих та епізодичних даних про наступність підготовки фахівців економічної галузі, що знайшли відображення у публікаціях та виступах на конференціях, курсах, семінарах.

Другий (2005-2007 рр.) - етап проектування: тривало вивчення передового педагогічного досвіду наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі в регіональних вищих навчальних закладах, проаналізовано та визначено особливості побудови навчальних планів ланки “коледж-університет” і на їхній основі спроектовано інтегрований (прогнозований) навчальний план для підготовки бакалавра, уточнено концептуальні підходи до формування структури і змісту навчальних програм професійно-практичного циклу, на основі цілісного аналізу компетентнісного підходу розроблено концептуальну модель професійної компетентності фахівців економічної галузі. Результати наукового пошуку реалізовувалися в публікаціях, виступах на курсах підвищення кваліфікації, конференціях, при проведенні акредитаційної експертизи щодо підготовки майбутніх фахівців та ліцензування вищих навчальних закладів II-IV рівнів акредитації.

На третьому (2007-2009 рр.) - експериментально-методичному: було зіставлено проміжні та кінцеві результати дослідно-експериментальної роботи. Узагальнені результати педагогічного експерименту знайшли відображення в монографії, навчально-методичних посібниках, методичних рекомендаціях, вказівках, розроблених автором, у виступах на міжнародних, всеукраїнських конференціях, семінарах. Процес управління якістю освіти не може створюватися без ефективного зворотного зв'язку, який реалізується через контроль його результатів. В експерименті взяло участь 1463 студенти освітньо-кваліфікаційних рівнів: “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр”, які навчалися на II-V курсах. Із них Промислово-економічного коледжу Національного авіаційного університету - 2 курс (84 студенти), 3 курс (104 студенти), Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету - 3 курс (140 студентів), Криворізького коледжу Національного авіаційного університету - 3 курс (118 студентів), Державної академії статистики, обліку та аудиту - 3-5 курс (425 студентів), Національного авіаційного університету - 4 курс (270 студентів), Житомирського державного технологічного університету - 5 курс (185 студентів), Національного гірничого університету - 4 курс (50 студентів), Чернівецького національного університету - 4-5 курс (87студентів).

У дослідженні обґрунтовано головні принципи навчання в професійній підготовці фахівців економічної галузі (бухгалтерів, економістів, фінансистів, банкірів). Зокрема, це принцип фахової зацікавленості навчання (виявляє необхідність створення виробничої атмосфери радісного відкриття таємниць майбутньої фахової діяльності, вимоги, права, функції, обов'язки бухгалтера, банкіра, фінансиста, економіста, оволодіння комп'ютерними програмами та впровадження їх на підприємстві), принцип зв'язку навчання із практичною діяльністю - (відображує зв'язок навчання студентів зі специфікою майбутньої професійної діяльності). Наприклад, вперше було створено форми звітності, що їх використовують на підприємстві (ф.1 “Баланс”, ф. 2 “Звіт про фінансові результати”, ф. 3 “Звіт про рух грошових коштів”, ф. 4 “Звіт про власний капітал”). Здійснюється інвентаризація, оприбуткування та видача матеріальних цінностей, заповнюються первинні документи (інвентаризаційний опис, авансовий звіт, платіжна вимога, платіжне доручення, ф. КО-1 прибутковий касовий ордер, ф. КО-2 видатковий касовий ордер, податкова накладна, посвідчення на відрядження та інші). Принцип свідомої навчально-пізнавальної активності студентів є вельми важливим оскільки згідно з вимогами кредитно-модульної системи викладач має забезпечити сприятливі умови для виробничого спрямування активності студентів до практики (навчальної, виробничої, переддипломної, педагогічної). Викладач, застосовуючи принцип відповідності соціально-психологічним та індивідуальним особливостям студентів до специфіки дисциплін має враховувати вік, стать, попередню освіту, пам'ять, мислення, здібності, характер, темперамент кожного студента. Відзначимо ще принцип колективності навчання, який сприяє здобуттю вмінь вчитися, враховувати думку інших членів колективу, шукати і знаходити спільні рішення. Принцип міцності результатів навчання виявляє справжню дієвість навчання. Важливо, щоб кожен студент не тільки запам'ятав і відтворив програмний матеріал, а й продемонстрував творчий характер розуміння й виконання майбутніх фахових завдань, процесів, дій, операцій, технологій.

У третьому розділі “Теоретичні аспекти компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців у системі “коледж-університет” - обґрунтовано теоретичні аспекти компетентнісного підходу до професійної підготовки, розглянуто компетенцію, професійну та економічну компетентність як складові професійної діяльності майбутніх фахівців у системі “коледж-університет”, розроблено та обґрунтовано концептуальну модель професійної компетентності фахівців економічної галузі на основі гуманістичного, компетентнісного, діяльнісного підходів.

Упровадження компетентнісного підходу до стандартизації змісту освітніх галузей є одним із важливих моментів сучасних наукових, педагогічних досліджень. Реалізація компетентнісного підходу як одного з головних напрямів розвитку сучасної освіти, насамперед, стосується системи наступності професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі в структурі “коледж-університет”.

Вона не тільки орієнтується на європейські стандарти, а й змінюється відповідно до принципів Болонського процесу: демократизації, гуманізації, гуманітаризації та модернізації, вимог щодо ефективності та якості професійної діяльності.

Проблему модернізації освіти на засадах компетентнісного підходу обговорюють такі російські вчені, як І. Зимняя, Є. Коган, В. Лаптєв, О. Лєбєдєв, І. Фрумін, О. Хуторський та ін. Проблемі компетентнісного підходу в освіті присвячено багато праць таких зарубіжних науковців, як У. Бек, А. Брунер, Ф. Вайнерт, Д. Валь, Е. Кліме, Х. Кнауф, Д. Куг, Д. Мартенс, Х. Мендель, Ф. Перренуд, Д. Рамен, Ф. Фрідріх, Д. Хегер та інші. Останнім часом з'явилося багато публікацій присвячених компетентнісному підходу в освіті (В. Болотов, О. Дахін, Б. Ельконін, В. Луговий, Л. Пуховська, А. Павлова, Л. Паніна, Г. Селевко, В. Сєріков, Е. Симанюк, Е. Сафонова). Компетенція фахівців економічного напряму є предметом уваги сучасних дослідників (І. Агапова, В. Адольфа, Г. Аксьонової, Т. Андронова, В. Буткевича, Н. Беньковської, Є. Зеєра, В. Рибалка, В. Сластьоніна, Г. Храмова, С. Шишова та ін.). Наше дослідження дало змогу уточнити основні поняття компетентнісного підходу при професійній підготовці майбутніх фахівців у системі “коледж-університет”.

Так, поняття “компетенція” розглядається як загальна здібність і здатність майбутнього фахівця економічної галузі на основі його вмінь і знань реалізувати себе в професійній діяльності, поняття “компетентність” - це комплексна характеристика особистості (майбутнього фахівця економічної галузі), яка включає результати теоретичних знань, умінь, практичних навичок та здатність виконувати професійну роль відповідно до визначених вимог з урахуванням реальної виробничої ситуації. У сучасних умовах розвитку українського суспільства у процесі підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі основна увага приділяється інтелектуальному, моральному, культурному розвиткові, творчій самостійності майбутнього економіста, бухгалтера, фінансиста, банкіра, а також формуванню та удосконаленню їхньої професійної компетентності. У даному розділі значну увагу приділено розробленій концептуальній моделі професійної компетентності фахівців економічної галузі (рис. 1), яка ґрунтується на професійній суб'єктності та оцінюється за певними критеріями, серед яких є професійні, ділові й особистісні складові якості фахівця.

Рис. 1. - Концептуальна модель професійної компетентності фахівців економічної галузі:

Системоутворювальною основою для побудови моделі професійної компетентності фахівців економічної галузі було обрано різні підходи (компетентнісний, діяльнісний, гуманістичний) до бухгалтера, економіста, фінансиста, банкіра. На основі теоретичного аналізу та констатувального експерименту встановлено, що концептуальна модель професійної компетентності фахівців економічної галузі відображує тісний взаємозв'язок потреб, мотивів, ціннісних орієнтацій, особистісних якостей, самоаналіз та самооцінку, які впливають на формування професійної суб'єктності майбутніх фахівців.

Суб'єкт у нашій моделі є джерелом, рушієм, носієм цілеспрямованої активно-вольової, предметно-практичної діяльності.

Суб'єкт - особа, окрема людина, сім'я, підприємець, фірма, підприємство, компанія, держава, яка здійснює будь-яку діяльність.

Нами акцентується увага на тому, що в моделі визначено комплекс видів компетентностей: мотиваційна, предметна, дидактична, методична, комунікативна, управлінська, організаторська, проектна, етична, обліково-економічна, що включає певний обсяг об'єктивно необхідних знань, умінь і навичок, потрібних для професійної діяльності майбутніх фахівців економічної галузі, збагачуючи сутність та зміст професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет”.

Виокремлення поняття “економічна компетентність” майбутнього фахівця економічної галузі дало змогу розкрити його сутність.

У розділі наголошується, що економічна компетентність - це професійно-особистісна характеристика, яка включає знання (з бухгалтерського та фінансового обліку, аудиту, економіки, фінансів, обліку в банках), уміння і навички з обліково-економічних дисциплін і професійної діяльності, професійно-особистісні якості та професійну самосвідомість.

Економічна компетентність майбутнього фахівця є інтегрованим особистісним утворенням на основі характеристики рівня професійної підготовленості бухгалтера, економіста, фінансиста, банкіра, що ґрунтується на фундаментальних фахових знаннях і відпрацьованих уміннях, які виявляються в поєднанні з особистісними якостями.

У четвертому розділі - “Формування навчально-методичного забезпечення наступності як основи ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі” - йдеться про навчальні плани ланки “коледж-університет” в контексті наступності, навчальні програми з професійно-практичних дисциплін, створення авторських (прогнозованих) навчальних планів у системі “коледж-університет”, теоретичне обґрунтування проектування наступності навчально-виховного процесу професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі, розглянуто структуру національної системи державних стандартів вищої освіти в системі “коледж-університет”. На основі концептуальних підходів, освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм розроблено авторську модель структури та змісту професійної підготовки фахівців економічної галузі на засадах наступності, а також навчально-методичне забезпечення (державний галузевий стандарт спеціальності 5.050111 “Бухгалтерський облік”, адекватний пакет навчальних програм, навчальних посібників, методичних рекомендацій та вказівок), як оптимальну педагогічну умову для здійснення успішної професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі на засадах наступності. Загальнометодологічне висвітлення сутності проектування і трактування його основних понять знаходить своє відображення у відомих працях М. Кларіна, Н. Лигіної, І. Підласого, М. Федорова, Д. Чернилевського та інших. У розділі розкрито конкретизоване визначення “проектування” як складного процесу, який вимагає деталізації проектних рішень і ґрунтується на плануванні, прогнозуванні, ухваленні рішень, розробці, науковому дослідженні, його результат характеризується визначеністю, однозначністю, систематизованістю.

Навчальний план - головний нормативний документ, на підставі якого формується навчальний процес у професійній освіті. Аналізуючи навчальні плани, ми дослідили такі навчальні дисципліни: “Основи філософських знань”, “Культурологія”, “Українська мова за професійним спрямуванням”, “Правознавство”, “Соціологія”, “Безпека життєдіяльності”, “Фінанси”, “Гроші та кредит”, “Маркетинг”, “Розміщення продуктивних сил”, “Страхування”, “Інвестиційна діяльність”, які стосуються професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі (бухгалтерів, фінансистів, банкірів). На кожну перелічену дисципліну в навчальному плані відводиться 54 запланованих години. При плануванні великої кількості навчальних дисциплін це - зумовлює до зниження систематизованості знань студентів, ускладнює виконання комплексних завдань, а також веде до перевантаження самих студентів. Недоліком навчальних планів є відсутність належної гнучкості, вибірковості дисциплін, слабка орієнтація на потреби ринку праці. Зазначене вище приводить до висновку про потребу поділу в діючому навчальному плані циклу дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки на два окремі цикли:

1) природничо-наукової підготовки;

2) професійно-орієнтованих дисциплін.

Слід також збільшити кількість навчальних годин для дисциплін, для яких сьогодні заплановано 54 години, або об'єднати їх з іншими навчальними дисциплінами. Ми пропонуємо збільшити кількість годин у четвертому циклі дисциплін професійної підготовки (972 год.), тобто 13%) загального плану, який є надзвичайно заниженим, адже від професійного циклу залежить професійна підготовка майбутніх фахівців економічної галузі, в яких формуються професійна, економічна компетентність і набуваються теоретичні знання, практичні вміння і навички. Наведене вище свідчить про актуальність та необхідність власної авторської розробки прогнозованого навчального плану для 2-го циклу підготовки бакалаврів-економістів у вищих навчальних закладах II рівня акредитації. Діючий навчальний план запропоновано зменшити на 216 год. відповідно об'єднавши дисципліни у групи, наприклад: політична економія + історія економічних вчень і економічна історія, мікроекономіка, макроекономіка, вища математика та теорія ймовірності і економетрія, фінанси, гроші та кредит, цивільна оборона і основи охорони праці. При цьому одночасно слід віддати перевагу розподілу навчальних годин із деяких дисциплін у бік збільшення: економічний аналіз - на 27 год., бухгалтерський облік - на 27 год., господарське законодавство - на 27 год., економіка праці - на 27 год., аудит - на 54 год. У дисертаційному дослідженні на основі аналізу діючого навчального плану наголошується, що на вивчення деяких дисципліни заплановано лише 54 або 81 години. Так, на дисципліну “Аудит” відведено - 54 год., на “Економічний аналіз” - 81 год., дисципліну “Господарське право” - 54 год., на дисципліну “Інвестування” відводиться - 81год. Очевидно, що така кількість годин при плануванні унеможливлює засвоєння майбутніми фахівцями економічної галузі навчальних дисциплін на належному професійному рівні, адже 18 годин - це лекції, 18 годин - практичні і 18 годин - самостійна робота студента. Проведене нами дослідження у ВНЗ II рівня акредитації (Промислово-економічному коледжі Національного авіаційного університету, Кременчуцькому льотному коледжі Національного авіаційного університету, Криворізькому коледжі Національного авіаційного університету) показало, що 2-й цикл дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки діючого навчального плану потрібно поділити на два цикли і згрупувати навчальні дисципліни на основі наступності (послідовно), системно, поетапно. Слід відзначити, що групування навчальних дисциплін у два цикли навчального плану впливає на професійну, економічну компетентність майбутніх фахівців економічної галузі при вивченні та засвоєнні теоретичного навчального матеріалу та впровадженні його у практичну діяльність. З цього випливає висновок про актуальність та необхідність власної розробки авторського (прогнозованого) навчального плану 4-го циклу професійної підготовки бакалаврів - економістів у вищих навчальних закладах II рівня акредитації. Ми пропонуємо на перспективу - 216 год. 2-го і 3-го циклу навчального плану, приєднати до 4-го циклу професійних дисциплін, збільшивши години для професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі, із 972 год. до 1188 годин. Дослідженням визначено, що завдяки навчальному авторському (прогнозованому) плану згідно із запропонованими чотирма циклами, студенти мають можливість впродовж навчання освоювати, вивчати, закріплювати, досліджувати навчальний матеріал послідовно, поступово, поетапно, системно, використовуючи міжпредметні взаємозв'язки, які впливають на високу ефективність навчального процесу та якість знань майбутніх фахівців бакалаврів - економістів у вищих навчальних закладах II рівня акредитації.

У п'ятому розділі - “Науково-теоретичне обґрунтування моделі структури та змісту професійної підготовки фахівців економічної галузі на засадах наступності” - розглянуто науково-методичні підходи до організації навчально-виховного процесу підготовки майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет” з використанням кредитно-модульної системи, особливості впровадження національної кредитно-модульної системи в навчально-виховний процес професійної підготовки фахівців економічної галузі.. Крім того, подано розроблену й теоретично обґрунтовану методику викладання професійно-практичних дисциплін у вищих навчальних закладах із впровадженням інноваційних навчальних технологій, проаналізовано особливості організації самостійної роботи студентів економічного напряму в системі “коледж-університет” при вивченні фахових дисциплін, досліджено моніторинг якості освіти в професійній підготовці майбутніх фахівців у системі “коледж-університет”.

У процесі професійного становлення майбутніх фахівців економічної галузі (бухгалтерів, економістів, фінансистів, банкірів) значну увагу приділяється їхній самостійній роботі, яка є наслідком правильно організованої навчальної діяльності на заняттях, що мотивують їх до самостійного здійснення цієї діяльності в позааудиторий час. Метою самостійної роботи є сприяння формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості молодої людини, суть якої полягає в уміннях систематизувати, проектувати, планувати, контролювати й регулювати свою діяльність без допомоги й контролю викладача. На підставі отриманих даних визначено, що самостійна робота студентів формує в майбутніх фахівців економічної галузі творче ставлення до праці, розвиває внутрішні стимули до самовдосконалення, є ефективним засобом самонавчання та самопідготовки. Самостійна робота студентів є формою активності особистості, що забезпечує можливість прискорення природного переходу випускника вищого навчального закладу від навчально-пізнавальної до самостійної професійної діяльності. Дослідженням доведено, що організація самостійної роботи студентів сьогодні є першочерговим завданням сучасного розвитку вищої освіти України в підготовці фахівців як творчих особистостей. Особливого значення набуває самостійна робота студентів у позааудиторних умовах, де вони виконують її самостійно (в бібліотеці, комп'ютерних лабораторіях, читальному залі тощо).

У шостому розділі - “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності професійної підготовки фахівців у системі “коледж-університет” - наводяться результати констатувального та формувального експериментів, розкриваються умови реалізації розробленої системи.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань необхідно підтвердити правильність висунутої гіпотези про наступність y професійній підготовці майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет”. Так, внаслідок експериментів було виявлено основні критерії ефективності навчання з використанням тестових завдань і анкетування для формування професійної компетентності і професійних умінь майбутніх фахівців економічної галузі у системі “коледж-університет”. Вони розкривають важливий показник результативності навчального процесу це обсяг і якість теоретичних знань. Професійні вміння та навички, які впроваджуються через набуті теоретичні знання в практичну діяльність, концептуальні підходи до формування структури та змісту навчання, впровадження кредитно-модульної системи в навчальний процес, самостійну роботу студентів при професійній підготовці в системі “коледж-університет”, методику викладання обліково-економічних дисциплін із впровадженням інноваційних технологій, професійну компетентність фахівця в системі “коледж-університет”.

З метою вивчення адаптації, професійної майстерності викладачів кафедри обліку та аудиту, виявлення думки відносно впровадження в цих навчальних закладах кредитно-модульної системи та підвищення рівня засвоєння знань серед студентів - майбутніх фахівців економічної галузі (бухгалтерів, фінансистів, банкірів, економістів) протягом грудня 2009 року було проведено анонімне анкетування. Ним було охоплено 425 студентів (факультетів обліку та аудиту -112, фінансів - 107, банківської справи - 90, менеджменту - 116). Щодо особистих побажань з питань удосконалення навчального процесу 164 студенти (38,6%) звернулися з проханням додержуватися чотириденного розкладу занять, тобто один день для самопідготовки, серед опитуваних 53 особи (12,4%) висловили побажання стосовно внесення змін у навчальний план (у бік підвищення кількості практичних занять з професійно-практичних дисциплін), 41 опитуваний (9,6%) виявив інтерес до забезпечення бібліотеки підручниками та навчально-методичними матеріалами з конкретних дисциплін.

У розділі деталізовано розкриваються специфічні для кожного з етапів сутність, організаційні основи у вигляді навчальних дисциплін професійно-практичного циклу, навчально-методичне забезпечення. З метою виявлення загального стану й рівня наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців в академічних групах, що передувала експерименту, та визначення на цій основі контрольної та експериментальної груп перед початком формувального експерименту проводився констатувальний етап (зріз) знань. Використовуючи цю властивість кореляційної оцінки ми виявили наскільки ефективно експериментальна методика сприяє формуванню саме таких умінь, які найбільш важливі і потрібні для майбутньої професійної діяльності студентів. Результати експериментальної перевірки наступності у професійній підготовці майбутніх фахівців у системі “коледж-університет”: розроблене навчально-методичне забезпечення (прогнозовані навчальні плани, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації та вказівки, навчальні та робочі програми), модель структури та змісту професійної підготовки фахівців економічної галузі на засадах наступності, концептуальна модель професійної компетентності фахівців економічної галузі, кореляційний аналіз, підтвердили високу ефективність моделі наступності професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі в системі “коледж-університет”, що відображено на рисунку 2.