Методична підготовка вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти»

УДК 371.14:373.3:37.048.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ

Тимчук Лариса

Іванівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

Лещенко Марія Петрівна, завідувач кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,

Онищук Людмила Анатоліївна, завідувач лабораторії управління професійно-технічною освітою Інституту професійно-технічної освіти АПН України, м. Київ.

кандидат педагогічних наук, доцент Сулаєва Наталія Вікторівна, докторантка Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, м. Полтава.

Захист відбудеться 24 березня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул.. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 20 лютого 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження.

На сучасному етапі розвитку суспільства компетентних професіоналів особливої ваги набуває здатність особистості оптимально здійснювати професійне самовизначення, удосконалювати сформовані професійні уміння, при потребі переорієнтовувати власний професійний вибір.

Про доцільність та актуальність проблематики формування професійних інтересів свідчить гострота соціально невирішених питань, зокрема безробіття, що досить часто є виявом наявних суперечностей між здійсненим особистістю професійним вибором і запитами сучасного ринку праці, а також між бажанням індивіда оволодіти професійним видом діяльності і невмінням ефективно підготуватися до виконання професійних функцій.

На розв'язання соціальних завдань суспільства у справі навчання, виховання і професійного самовизначення спрямовані відповідні державні законодавчі документи (закони України «Про освіту», «Про зайнятість населення», Концепція державної системи професійної орієнтації населення, Концепція профільного навчання), які водночас актуалізують підготовку підростаючого покоління до свідомого професійного самовизначення, до майбутньої творчої і продуктивної праці.

Проте сучасна шкільна освіта спрямована в основному на забезпечення учнів теоретичними знаннями і недостатньо орієнтує їх на життєве і професійне самовизначення. Досить часто профорієнтаційна робота у загальноосвітніх навчальних закладах не дає очікуваних результатів, часто відірвана від прагнень, інтересів і потреб молодої людини, має суто умоглядний характер. Такий підхід до професійної орієнтації не сформує в учнів уявлення про багатоманітний простір праці, де можна застосувати набуті знання, уміння, інтелект і фізичні сили, не надає їм необхідної інформації для побудови обгрунтованих життєвих і професійних планів на майбутнє.

У контексті неперервного навчання велику роль відіграють уміння вчителя цілеспрямовано організовувати навчально-виховний процес, в ході якого розвивати в учнів здатність до професійно спрямованого інформаційного збагачення, діагностувати їх професійні інтереси і створювати умови, що сприяють формуванню особистісних якостей відповідно до прогнозованої професійної діяльності.

Зауважимо, що у вітчизняній педагогічній теорії і практиці цілеспрямоване професійне орієнтування традиційно здійснюється для учнів старших класів. Тим часом успішна професійна орієнтація потребує, на нашу думку, серйозної підготовчої роботи, що має розпочинатися в початковій школі. Методично підготовлений учитель початкових класів здатний відчутно вплинути на розвиток і становлення інтересів, цінностей та ідеалів молодших школярів. При цьому важливо дотримуватися моделі «м'якої» профорієнтації, що виключає жорстке професійне визначення, а спрямована на розвиток у молодших школярів широкого кола уявлень про світ професій і формування у них здатності співвідносити власні особистісні якості з необхідними характеристиками омріяної професії. Учитель, який вміє реалізовувати моделі «м'якої» профорієнтації, цілеспрямовано працюватиме над розвитком професійних інтересів молодших школярів, не нав'язуючи їм при цьому жорсткий професійний вибір.

Дослідженню проблеми професійної підготовки вчителя присвячені роботи В. Андрущенка, С. Гончаренка, І. Зязюна, М. Лещенко, Н. Ничкало, С. Сисоєвої, Л. Хомич. Досить глибоко і детально українськими науковцями С. Мельничуком, Н. Побірченко, В. Тименком визначено умови ефективного трудового навчання школярів та досліджено проблеми підготовки підростаючого покоління до професійного самовизначення. Психолого-педагогічним основам підготовки молоді до вибору фаху та вивченню соціально-економічних передумов професійного самовизначення присвятили праці Г.Балл, О. Вайсбург, Ю. Гільбух, В. Єндальцев, М. Захаров, Г. Костюк, В. Моляко, Є. Павлютенков, С. Чистякова, Б. Федоришин. Проблему вибору фаху підростаючим поколінням в її історичному та філософському аспектах досліджували В. Анненков, Т. Афанасьєва, А. Вихрущ, І. Зязюн, В. Кремень. Питання професійного розвитку особистості в умовах неперервного навчання знайшли розв'язання у працях Н. Ничкало, Л. Лук'янової, О. Матвієнко, Г. Яворської.

Заслуговують на увагу ґрунтовні праці Ш. Амонашвілі, Л. Занкова, Н. Бібік, Л. Виготського, О. Савченко в яких визначено методичні, технологічні та практичні аспекти навчально-виховного процесу початкової ланки освіти: взаємозв'язок навчання й розвитку в системі початкової школи, психологічні основи розвиваючого навчання, професійно-педагогічної та творчо-інноваційної спрямованості підготовки вчителів початкових класів. Розроблення професійно-методичних аспектів підготовки учителя, формування його методичної готовності до різних видів діяльності, ідеї впровадження педагогічної майстерності та творчості є предметом досліджень в працях І. Зязюна, Н. Кічук, М. Лещенко, О. Пєхоти та ін.

Різні напрями професійної підготовки вчителів початкових класів (розвиток професійної активності, підготовка вчителя до педагогічної взаємодії з учнями, використання гри у навчально-виховному процесі) в своїх дослідженнях розглядали В.Верховинець, Д. Ельконін, О. Кіліченко, Л. Онищук, С. Русова, В. Сухомлинський, Н. Сулаєва.

Зарубіжні науковці-педагоги Т. Гордон, М. Моліцка, Х. Реттер, К. Шмідт плідно вивчають шляхи підготовки вчителів до креативної гармонізуючої діяльності, що створює передумови для успішної професійної орієнтації молодших школярів.

Аналіз наукових джерел і практичного педагогічного досвіду методичної підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів, а також проблеми професійної нереалізованості значної кількості населення на сучасному ринку праці дав можливість виявити суперечності між:

- традиційною організацією професійної орієнтації, що проводиться для учнів старших класів та необхідністю здійснення профорієнтаційної роботи у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів;

- усталеними методиками професійної орієнтації спрямованими на чітко визначений професійний вибір та доцільністю реалізації «м'якої» моделі професійної орієнтації;

- спрямованістю професійної діяльності вчителя початкових класів на формування базових компетентностей учнів та недостатнім врахуванням необхідності розвитку професійних інтересів молодших школярів.

Як показало вивчення літературних джерел, різні аспекти професійної підготовки вчителів були предметом дослідження науковців. Одночасно високий рівень безробіття серед молоді, плинність кадрів, велика кількість людей, незадоволених своєю спеціальністю, свідчать, що питання методичної підготовки вчителя до професійної орієнтації підростаючого поколінням не можна вважати розв'язаним. Недослідженою залишається динаміка розвитку соціально-професійних орієнтирів учнів у період молодшого шкільного віку. Відчувається гостра потреба в розробках програм методичної підготовки учителів початкових класів до реалізації «м'яких» моделей професійного орієнтування учнів в умовах природного перебігу навчально-виховного процесу.

Актуальність, безумовно практичне значення і наукова недослідженість проблеми у науково-методичній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Методична підготовка вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу виховних систем у педагогічній освіті Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України «Аксіологічний підхід до змісту навчання і виховання майбутніх педагогів» (РК № 0108U001633). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (протокол № 1 від 14 січня 2008 року) і узгоджена в Раді координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №6 від 18.06.2008 р.)

Об'єкт дослідження - методична підготовка вчителів початкових класів у загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - науково-методичне забезпечення підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів.

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати і експериментально перевірити авторську методику підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів.

Концептуальна ідея дослідження. В основу дослідження покладено ідею доцільності підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів і забезпечення раннього етапу профорієнтаційної роботи, що зумовлює підвищення ефективності професійної орієнтації в цілому. Науковий пошук спрямовано на розробку методик діагностики і розвитку професійних інтересів учнів в умовах «м'якої» моделі професійної орієнтації, що є природо відповідною і не передбачає жорсткого професійного самовизначення. Дослідно-експериментальна робота ґрунтується на прогностичному підході до розвитку методичної готовності вчителя і забезпечує актуалізацію та оволодіння прогностичними уміннями, що уможливлює якісний перехід від рівня учителя-виконавця до рівня учителя-дослідника.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що методична підготовка вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів буде ефективною, якщо сформувати у них діагностичну, операційну і прогностичну готовність для реалізації у навчально-виховному процесі «м'якої» моделі професійної орієнтації.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження визначено завдання дослідження:

1. Схарактеризувати категоріально-концептуальний дискурс проблеми дослідження.

2. Здійснити педагогічний аналіз формування професійних інтересів учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів

3. Визначити критерії готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів.

4. Розробити й експериментально перевірити авторську методику підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів.

5. Підготувати методичні рекомендації щодо формування у вчителів початкових класів умінь застосовувати «м'яку» модель професійної орієнтації учнів.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії наукового пізнання; концептуальні положення педагогіки і психології, професійної освіти щодо розвитку професійної компетентності вчителя в системі неперервної педагогічної освіти; системний, діяльнісний, особистісно-розвивальний, індивідуальний, прогностичний підходи.

Теоретичну основу дослідження становлять: праці основоположників світової філософської і педагогічної думки (Я.А. Коменського, Й. Песталоцці), видатних вітчизняних педагогів (Г. Сковороди, С. Русової, В. Сухомлинського, А. Макаренка, К.Ушинського), роботи зарубіжних педагогів і психологів, які розглядали раннє трудове виховання як органічну потребу для культури людини (Дж. Дьюї, М. Монтессорі, Г. Кершенштейнера), психологів (Л. Виготського, Ю.Гільбуха, Д. Ельконіна, О. Леонтьєва, Б.Федоришина), дослідження, присвячені персоніфікованій, особистісноцентрованій, професійній освіті, освіті з орієнтацією на інтерактивні технології (Г. Балла, І. Зязюна, М. Лещенко, В. Моргуна, Н. Ничкало, В. Рибалки, С. Сисоєвої, Л. Хомич).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези на різних етапах дослідження використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичні - аналіз та узагальнення теоретичних положень і підходів вітчизняних та зарубіжних дослідників у сфері професійної підготовки вчителя початкових класів, навчання, виховання й розвитку молодших школярів; аналіз і синтез філософської, психологічної, педагогічної літератури з метою обґрунтування концептуальних засад методичної підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів; відбору та структурування змісту навчального матеріалу, спрямованого на формування готовності вчителів початкових класів до реалізації «м'яких» моделей професійної орієнтації; аналіз сучасного стану сформованості професійних інтересів у молодших школярів; узагальнення теоретичних та експериментальних даних; емпіричні - педагогічні спостереження та самоспостереження, опитування (анкетування, тестування, бесіди), які були використані з метою вивчення педагогічного впливу та параметрів сформованості професійних інтересів; анкетування вчителів, батьків з метою виявлення рівня знань, умінь і навичок щодо формування професійних інтересів; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) використовувався для визначення педагогічних умов, динаміки підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів і визначення ефективності педагогічних умов підготовки; методи математичної статистики і комп'ютерна обробка експериментальних даних, були використані з метою узагальнення та забезпечення достовірності результатів експерименту.

Організація та етапи дослідження.

Дослідження проводилося у три етапи впродовж 2003 - 2009 років.

На першому етапі (2003 - 2005) проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми методичної підготовки вчителів початкових класів і формування професійних інтересів учнів; розпочато констатувальний експеримент, здійснено діагностику стану шкільної практики щодо профорієнтаційної роботи, визначалися параметри сформованості професійних інтересів учнів початкових класів.

На другому етапі (2005 - 2006) тривав констатувальний експеримент, вивчався стан методичної готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів, здійснювалася розробка, апробація та адаптація діагностичного інструментарію, визначалися критерії готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів, обґрунтовано і розроблено авторську модель формування методичної готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів в учнів.

На третьому етапі (2006 - 2009) здійснювався формувальний експеримент, в процесі якого перевірялася ефективність методики підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів, розроблялися методичні рекомендації для вчителів, узагальнювалися результати експериментального дослідження, опрацьовувалися загальні висновки та перспективи подальшого вивчення проблеми.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася у загальноосвітніх навчальних закладах (загальноосвітніх школах І та І-ІІІ ступенів, ліцеях, гімназіях, спеціалізованих та авторських школах) № 51, № 100, № 112, № 241, № 322, № 327 та Слов'янській гімназії міста Києва, загальноосвітніх навчальних закладах № 7, № 24, № 8 авторській школі «Чарівний світ» міста Полтави та Новопетрівській ЗОШ № 1 Вишгородського району Київської області.

В експериментальному дослідженні брали участь 936 чоловік, серед яких 257 учителів початкових класів, 612 учнів та 67 батьків.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

вперше обґрунтовано і експериментально перевірено авторську методику підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів; розкрито сутність «м'якої» моделі професійної орієнтації молодших школярів; виявлено параметри сформованості професійних інтересів учнів початкових класів; з'ясовано шляхи прогностично-консультативної роботи з батьками щодо розвитку професійних інтересів дітей; розроблено методику формування професійних інтересів молодших школярів, визначено критерії методичної готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів; удосконалено методи діагностики сформованості професійних інтересів молодших школярів; подальшого розвитку набули положення про діяльність учителя у сфері профорієнтаційної роботи.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці методичного посібника «Прогностично-профорієнтаційна робота вчителя початкових класів», що містить рекомендації стосовно підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів. Основні результати дослідження можуть використовуватись педагогічними працівниками, вчителями, вихователями у процесі діагностики і формування професійних інтересів молодших школярів; при плануванні і проведенні різних видів професійно спрямованої навчально-виховної роботи у загальноосвітніх закладах різного типу, в ході педагогічного, професійно-прогностичного консультування батьків, вихователів груп продовженого дня, а також викладачів вищих навчальних закладів у процесі підготовки вчителів початкових класів.

Положення, висновки і рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів упроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів (загальноосвітніх шкіл І та І-ІІІ ступенів, ліцеїв, гімназій, спеціалізованих та авторських шкіл) № 51, № 100, № 112, № 241, № 322, № 327 та Слов'янській гімназії міста Києва (довідка № 16-3/653/1 від 19.05.2009 р.), загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів № 7 (довідка № 151 від 29.05.2009 р.), № 24 (довідка № 295 від 29.05.2009 р.), № 38 (довідка № 233 від 04.06.2009 р.), авторської школи «Чарівний світ» (довідка № 303 від 28.05.2009 р.), міста Полтави, Новопетрівської загальноосвітньої школи № 1 І-ІІІ ступенів Вишгородського району Київської області (довідка № 156 від 15.05.2009 р.), загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області (довідка № 03-19/1287 від 05.05.2009 р.

Вірогідність результатів дослідження, висновків і рекомендацій забезпечується вихідними теоретико-методологічними положеннями, застосуванням методів, адекватних меті та завданням, аналізом вітчизняних і зарубіжних філософських, педагогічних, психологічних, методичних праць, результатами дослідно-експериментальної роботи, кількісним і якісним аналізом даних, що були одержані в результаті здійсненого дослідження, експериментальною перевіркою розробленої педагогічної моделі у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва та Київської області, м. Полтави.

Положення, що виносяться на захист:

1. «М'яка» модель професійної орієнтації забезпечує цілеспрямований розвиток професійних інтересів учнів початкових класів, створює умови для встановлення взаємозв'язків між психофізіологічними особливостями особистості і видом професійної діяльності, не нав'язуючи жорсткий професійний вибір.

2. Готовність учителя початкових класів до реалізації «м'якої» моделі професійної орієнтації визначається на основі трикомпонентної критеріальної структури, що поєднує діагностичний, операційний та прогностичний критерії.

3. Авторська методика підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів спрямована на розвиток у педагогів умінь реалізовувати «м'яку» модель професійної орієнтації. Її змістовий компонент поєднує діагностичну та формувальну методики розвитку професійних інтересів молодших школярів і є системою функціонально поєднаних компонентів, що характеризуються прогностично-формувальними властивостями.

Апробація результатів дослідження Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися і дістали позитивну оцінку на засіданнях відділів теорії та історії педагогічної майстерності, виховних систем у педагогічній освіті Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. Матеріали дослідження оприлюднювалися на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема на міжнародних науково-практичних конференціях: «Спадщина А.С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності» (Полтава, 2008), «Професійно-мистецька школа у системі національної освіти» (Мала Білозерка Запорізької обл., 2008), «Теоретико-методичні засади моделювання навчально-виховних систем у педагогічних закладах освіти» (Полтава, 2009), «З родиною і для родини в добу глобалізації» (Пьотрков Трибунальський, Польща, 2009); міжнародних науково-практичних семінарах «Треті педагогічні читання пам'яті О.П. Рудницької» (Київ, 2005), «VI мистецько-педагогічні читання пам'яті професора О.П. Рудницької» (Київ, 2008), всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Психолого-педагогічні засади розвитку соборності особистості» (Київ, 2009), «Організаційно-педагогічні умови управління виховним процесом у підготовці майбутніх педагогів: інноваційний досвід освіти, проблеми, традиції, перспективи» (Переяслав-Хмельницький, 2009).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 10 авторських публікаціях: 1 методичний посібник; 5 статей - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - у збірниках матеріалів конференцій та науково-методологічних семінарів.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (284 найменування, з них 5 - іноземною мовою). Повний обсяг дисертації становить 297 сторінок, основний текст займає 206 сторінок. Робота містить 8 таблиць, 5 рисунків, 6 діаграм. Обсяг додатків складає 65 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет мету, гіпотезу, завдання та методологічну основу, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - «Методична підготовка вчителів початкових класів до освітньо-прогностичної діяльності як педагогічна проблема» - охарактеризовано категоріально-концептуальний дискурс проблеми дослідження, опрацьовано ідеї видатних педагогів про прогностичні функції професійної діяльності вчителя та здійснено педагогічний аналіз формування професійних інтересів учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Категорія методичної підготовки вчителів розглянута у функціональній єдності з поняттями актуальними в контексті проблеми дослідження: професія, професійний інтерес, професійний добір, професійна орієнтація. У розділі обґрунтовано доцільність здійснення профорієнтаційної роботи з учнями початкових класів, яка має реалізовуватися шляхом «м'якої» моделі професійної орієнтації, що передбачає розвиток у молодших школярів уявлень про світ професій і формування у них здатності співвідносити власні можливості з особливостями певного виду професійної діяльності.

З метою визначення підходів до трактування процесу методичної підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів та системного висвітлення особливостей цієї роботи були виокремлені концептуальні ідеї дисертаційного дослідження. Авторський задум поєднує три провідні ідеї: доцільність розвитку професійних інтересів учнів у молодшому шкільному віці; встановлення відповідностей між індивідуальними особливостями учнів та прогностично-орієнтованими видами професійної діяльності; необхідність застосування «м'якої» моделі професійної орієнтації у початковій ланці освіти.

У дисертації наголошується, що учителі початкових класів потребують спеціальної методичної підготовки спрямованої на формування у них готовності до реалізації «м'якої» моделі професійної орієнтації, що виключає жорстке професійне самовизначення і впроваджується шляхом творення педагогічної реальності з віртуальними елементами, застосування педагогічних стратегій «виховання казкою», «виховання мистецтвом», ігрової діяльності.

Методика підготовки вчителів до формування професійних інтересів в учнів є підґрунтям розвитку у суб'єктів навчально-виховного процесу прогностичних умінь і реалізується шляхом здійснення комплексу педагогічних заходів, спрямованих на одержання особистістю знань про себе, про світ професійної праці та встановлення між ними функціональних зв'язків.

У розділі проаналізовано погляди видатних педагогів щодо особливостей розвитку професійних інтересів особистості в період дитинства, надання прогностичного характеру освітній діяльності, активної перетворюючої функції навчально-виховного процесу, передбачення можливих шляхів розвитку вихованців та гармонізації пізнавальної діяльності.

Аналіз творчої спадщини видатних філософів і педагогів Я.А. Коменського, Г. Гегеля, Е. Канта, Й. Песталоцці, Г. Сковороди, О. Духновича, А. Дістервега, М. Монтессорі, С. Русової, К. Ушинського, Г. Кершенштейнера, Л. Толстого, А. Макаренка, В. Сухомлинського, Б. Гершунського уможливив окреслення таких провідних ідей, які мають особливу значущість у контексті проблеми дослідження: про прогностичні функції освіти; про взаємозв'язок природовідповідної праці та щасливого світобачення особистості; про важливість трудового виховання в процесі розвитку особистості; про роль позитивного навчально-виховного середовища в розвитку інтересів та обдаровань учнів.

Схарактеризовано підходи зарубіжних учених до організації методичної підготовки шляхом застосування педагогічних стратегій «виховання без поразок» (Т. Гордон), «казкотерапії» (Д. Бретт, М. Моліцка), «мотиваційного порадництва» (Г. Рейтер).

У розділі описано перебіг першого етапу констатувального експерименту, метою якого було експериментально перевірити стан формування професійних інтересів учнів початкових класів. У дослідженні професійний інтерес в учнів початкових класів визначався за наявності у них стійкого бажання сприймати інформацію про певні види професійної діяльності і відтворювати її шляхом ігрової та художньо-образної активності. На першому етапі констатувального експерименту дослідженням було охоплено 526 учнів.

Діагностична методика ґрунтувалася на застосуванні чотирьох параметрів для визначення рівнів сформованості професійних інтересів в учнів. Перший параметр інформаційної грамотності школярів у світі професій характеризується трьома ознаками, які визначають наявність в учнів умінь орієнтуватися у назвах професій, відтворювати шляхом зображувальної діяльності професійні дії і знаходити інформацію професійного характеру. Другий параметр почуттєво-емоційного ставлення до світу професій дав можливість зафіксувати вияв зацікавленості до певного виду професій, а також бажання одержати додаткову інформацію про певний вид діяльності й бажання відтворити її у грі. Третій параметр ставлення учнів до праці був застосований для визначення рівня сформованості їхніх знань про важливість праці для людини та для визначення характеру почуттєво-емоційного ставлення до навчальної і побутової праці. Четвертий параметр практичної готовності учнів до праці уможливив визначення вчителем ступеня розуміння учнем вимог поставлених перед ним та уміння практично організувати свою роботу й оцінити результати власної діяльності.

Результати першого етапу констатувального експерименту засвідчили низький рівень сформованості професійних інтересів учнів, зокрема низький рівень було виявлено у 73 % учнів, середній у - 24 % учнів, а високий у - 3 % учнів. Такий стан пояснюється недостатньою увагою вчителів до даної проблеми, недостатнім рівнем сформованості у них методичних умінь щодо цілеспрямованого формування професійних інтересів і традиційним підходом до профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

Теоретичний та емпіричний аналіз проблеми свідчать, що існує нагальна потреба в організації методичної підготовки вчителів початкових класів до розвитку професійних інтересів учнів.

У другому розділі - «Формування методичної готовності вчителів початкових класів до розвитку професійних інтересів в учнів» - визначено критерії сформованості методичної готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів в учнів, розроблено і обґрунтовано методику підготовки вчителів початкових класів до освітньо-прогностичної діяльності.

У ході другого етапу констатувального експерименту проводилось опитування (інтерв'ювання) вчителів початкових класів, бібліотекарів, батьків. Порівняльний аналіз результатів проведеного анкетування дав можливість простежити особливості ставлення вчителів початкових класів до формування професійного інтересу як об'єкта педагогічного впливу. Було проведено порівняння характеристик змістового компонента програм, підручників, посібників на предмет формування професійних інтересів учнів. У результаті виявлено, що зміст текстів у підручниках, задачі, практичні і творчі завдання, що пропонуються у підручниках для початкової школи не містять ідей якісного формування професійних інтересів.

На третьому етапі констатувального експерименту обґрунтовано поняття методичної готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів в учнів та визначено критерії готовності до вище означеної діяльності: діагностичної готовності, операційної та прогностичної готовності.

Результати дослідження показали, що, незважаючи на досить високий рівень мотивації вчителів початкових класів до формування професійних інтересів в учнів, вони не володіють методами і прийомами діагностики рівня сформованості цих інтересів в учнів. Однією з причин такого стану є відсутність належного висвітлення проблеми формування ранніх професійних інтересів як важливої складової професійно-педагогічної діяльності у навчальній, професійно-педагогічній, методичній та періодичній літературі, засобах масової інформації. Водночас, проаналізувавши річні, перспективні, виховні та поурочні плани у загальноосвітніх навчальних закладах, ми з'ясували, що педагогічні колективи не надають належної уваги формуванню професійних інтересів в учнів, до профорієнтаційній роботі в цілому.

Нами розроблено і обґрунтовано авторську методику підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів, структурними компонентами якої є: цільовий, стимулятивно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулятивний та оцінно-результативний. Вони були виділені на основі вивчення психолого-педагогічної літератури та врахування результатів констатувального експерименту щодо визначення рівня готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів та рівнів їх сформованості у молодших школярів.

Цільовий компонент відображає спрямованість авторської методики на розвиток у вчителя готовності формувати професійні інтереси учнів шляхом реалізації «м'якої» моделі професійної орієнтації. Стимулятивно-мотиваційний компонент передбачає стимулювання у вчителів потреби реалізовувати освітньо-прогностичні функції, неформально підходити до поставлених завдань під час самостійного планування і організації навчально-виховного процесу, підвищувати рівень педагогічної майстерності. Змістовий компонент методики характеризується збагаченням традиційних форм методичної підготовки вчителів альтернативними підходами, що допомагають учителю досягти високого фахового рівня у формуванні професійних інтересів в учнів шляхом реалізації «м'яких» моделей професійної орієнтації.

Особливу увагу приділено операційно-діяльнісному компоненту моделі, що поєднує такі форми і методи розвитку методичної готовності вчителя початкових класів до формування професійних інтересів учнів: інструктивні, психолого-педагогічні семінари та семінари-практикуми, інтерактивний тренінг, ділові педагогічні ігри, взаємне відвідування уроків, майстер-класи, робота у творчих групах, проведення групових та індивідуальних консультацій, дистанційне консультативно-навчальне спілкування, самоосвіта вчителів. У цілому авторська методика спрямована на розвиток в учителя готовності до реалізації «м'якої» моделі професійної орієнтації.. професійний інтерес підготовка навчальний

Наявність контрольно-регулятивного компонента забезпечує здійснення системного моніторингу за прогностичним характером педагогічної діяльності вчителя в ході цілевизначення, змістового визначення та реалізації поставлених завдань. Важливу роль при цьому відіграє самооцінювання вчителем власних професійних мотивів і досягнень. Оцінно-результативний компонент методики інтегрує оцінювання ефективності реалізованої методики різними учасниками навчально-виховного процесу (колегами, учнями, батьками, незалежними експертами).

У розділі окреслено шляхи реалізації методичної підготовки вчителів, які ґрунтуються на розумінні того, що педагогічна діяльність повинна мати яскраво виражений прогностичний характер, оскільки основним завданням педагога є розпізнання здібностей, інтересів, обдаровань учнів, передбачення варіантів природовідповідного професійного вибору і спрямування їх на розвивально-гармонізуючу навчальну діяльність.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності авторської методики підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів в учнів» - описано організацію, проведення та результати експериментального дослідження ефективності методики підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів, представлено методичні рекомендації з професійно орієнтаційної роботи для вчителів.

У ході формувального експерименту була перевірена ефективність авторської методики підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів в учнів; виявлено динаміку зростання показників методичної готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів; вивчено вплив методики на розвиток інтересів до певних видів професійної діяльності та їх творчого потенціалу. У формувальному експерименті брали участь 257 учителів [127 вчителів початкових класів експериментальної групи (ЕГ) і 130 - контрольної групи (КГ)].

Експериментальна перевірка ефективності методики підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів в учнів здійснювалась шляхом упровадження у методичну роботу загальноосвітніх навчальних закладів комплексу спеціально розроблених інструктивних, психолого-педагогічних семінарів, семінарів-практикумів, інтерактивних тренінгів, ділових професійно спрямованих педагогічних ігор, групових та індивідуальних консультацій, дистанційного консультативно-навчального спілкування, що було спрямовано на теоретичну та практичну підготовку вчителів до реалізації у навчально-виховному процесі «м'якої» моделі професійної орієнтації.

У процесі формування методичної готовності вчителів початкових класів до розвитку професійних інтересів учнів застосовувалися різні форми і методи, серед яких найефективнішими виявилися ділові педагогічні ігри, що сприяли розвитку умінь створювати казкову (конвенційну) професійно спрямовану навчально-пізнавальну реальність, моделювання педагогічних ситуацій із застосуванням творчих, нестандартних завдань. Вагомим компонентом експериментальної роботи було проведення тренінгових занять, що сприяли оволодінню вчителями початкових класів педагогічними стратегіями, ігровими та мистецькими методиками творення професійно спрямованої педагогічної атмосфери.

Важливим етапом експериментально-дослідної роботи були добір та структурування матеріалів для інформаційно-методичних папок, що створювало умови для самостійної, пізнавальної і самоосвітньої діяльності вчителів. Також у розділі описано хід відкритих інтегрованих занять та професійно спрямованих свят, вказано на високу ефективність застосування комп'ютерних ігор у процесі формування професійних інтересів.

У ході експериментальної роботи здійснювався моніторинг рівнів сформованості методичної готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів відповідно на початку, проміжних та завершальних етапах дослідження. Одержані результати показують стійку картину зростання рівнів методичної готовності вчителів, що підтверджує ефективність запропонованої авторської методики. Зріз знань, умінь і навичок щодо формування професійних інтересів в учнів, проведений після закінчення формувальної дослідно-експериментальної роботи, виявив значне зростання рівнів готовності до зазначеної діяльності у вчителів експериментальної групи (див. табл. 1)

Таблиця 1. Розподіл учителів початкових класів експериментальної групи за рівнями готовності формувати професійні інтереси учнів відповідно до критеріальних характеристик

Сформованість діагностичної готовності на високому рівні виявилася у 34 % вчителів початкових класів ліцеїв (було 0 %), у 20 % вчителів ЗОШ І-ступеня, у 25 % вчителів ЗОШ І-ІІІ ступенів, у той час, як у КГ тих самих категорій учителів цей показник складав 1 % - 2 % (було 0 %). Після проведення експериментальної роботи більше половини вчителів ЕГ досягли достатнього (ліцеї - 54 %, ЗОШ І-ступеня - 52 %, ЗОШ І-ІІІ ступенів - 58 %) або високого (ліцеї - 46 %, ЗОШ І-ступеня - 33%, ЗОШ І-ІІІ ступенів - 37 %) рівнів сформованості операційної готовності, тоді як на початку експерименту кількість вчителів, які мали низький рівень операційної готовності становила відповідно - 66 %, 54 %, і 73 %. Динаміка прогностичної готовності у вчителів початкових класів навчальних закладів різних типів виявилася такою: ліцеї: на високому рівні стало - 21 % (було 9%), на достатньому рівні - 70 % (було 16 %) на низькому рівні залишилося - 9 % (було 75 %); ЗОШ І-ступеня: на високому рівні стало - 17 % (було 4 %), на достатньому рівні - 46 % (було 31 %) на низькому рівні залишилося - 37 % (було 65 %); ЗОШ І-ІІІ ступеня: на високому рівні стало - 18 % (було 5%), на достатньому рівні - 66 % (було 14 %) на низькому рівні залишилося - 16 % (було 81 %).

Дослідження показало, що найбільшу складність у вчителів викликала прогностично-консультативна робота з батьками. Зокрема, навчання педагогічного консультування потребує поглибленої теоретичної і практичної роботи вчителів в плані оволодіння принципами професійного консалтингу (порадництва), а також застосування ділових ігор, тренінгів у ході яких здійснюється розв'язання проблемних професійних ситуацій.

Проведений аналіз динаміки зростання рівнів готовності вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів у контрольних групах показав наявність незначного підвищення показників, що в середньому 2,7 % (див.таб.2). Наявність хоч і незначної динаміки зростання показників у контрольних групах пояснюється свідомою самоосвітньою діяльністю незначної групи вчителів.

Під час експериментальної роботи було застосовано методику діагностики рівнів сформованості професійних інтересів учнів початкових класів, що дало змогу виявити значну динаміку зростання рівнів сформованості професійних інтересів учнів у класах учителів експериментальних груп (на початку експерименту цей рівень становив 7 %, а при його завершенні - 65 %). Таким чином, було експериментально підтверджено позитивний вплив методичної готовності вчителя на розвиток професійних інтересів учнів.

Хід і результати експериментальної роботи підтвердили доцільність розробки методичних рекомендацій для вчителів з формування професійних інтересів учнів. У розділі сформульовано методичні рекомендації вчителям щодо реалізації «м'якої» моделі професійної орієнтації шляхом застосування мотиваційно-розвивальних професійно-орієнтованих стратегій в умовах групових та індивідуальних нестандартних форм організації навчально-виховного процесу (уроки-мандрівки, уроки-ігри, уроки-казки, уроки-спектаклі, уроки-свята; мотиваційно-спонукальні, каталітичні й катарсисні консультування). Окрему увагу в методичних рекомендаціях приділено діагностиці рівнів сформованості професійних інтересів учнів, що створює умови для науково-обгрунтованої профорієнтаційної роботи; розроблено вказівки стосовно методів і прийомів співпраці з батьками в контексті розвитку професійних інтересів учнів.

Методичні рекомендації сприяють розвитку вчителів початкових класів у таких напрямах: від використання вже розробленого до конструювання нового; від реалізації чітко визначених планів до педагогічної імпровізації; від індивідуальної педагогічної діяльності до педагогічної діяльності в команді; від творення позитивної педагогічної реальності в умовах класу до її поширення у просторі навчального закладу, позашкільного середовища; від одноосібного прийняття рішень до співробітництва з учнями та їх батьками.

ВИСНОВКИ

1. Традиційно теоретики і практики профорієнтаційної роботи в школі досдіджували її в основному як компонент фахової діяльності педагога у процесі навчання учнів старших класів. У цьому контексті увиразнюється роль методичної підготовки вчителів початкових класів, що здійснюється на базі загальноосвітнього навчального закладу і є ланкою неперервної педагогічної освіти.

Категоріальний дискурс дослідження функціонально поєднує поняття «методичної підготовки вчителів» з дефініціями «професія», «професійний інтерес», «професійний добір», «професійна орієнтація», «м'яка» модель професійної орієнтації. Концептуальне поле дослідження представлено в історичному інтервалі педагогічних ідей минулого і сучасності. У дослідженні проаналізовано погляди видатних педагогів на прогностичні функції освіти; про взаємозв'зок природовідповідної праці та щасливого світобачення особистості; на важливість трудового виховання в процесі розвитку особистості; на роль позитивного навчально-виховного середовища в розвитку інтересів та обдаровань учнів; у дослідженні обгрунтовано концепції доцільності розвитку професійних інтересів учнів у молодшому шкільному віці, встановлення відповідностей між індивідуальними особливостями учнів та прогностично-орієнтованими видами професійної діяльності, необхідності застосування «м'якої» моделі професійної орієнтації у початковій ланці освіти.

2. Здійснено педагогічний аналіз формування професійних інтересів учнів на основі розробленої авторської діагностичної методики, що передбачає застосування чотирьох параметрів: інформаційної грамотності, почуттєво-емоційного ставлення до світу професій, ставлення та практичної готовності учнів до праці та використання комплексу методів (опитування, бесіди, інтерв'ювання, анкетування, спостереження, тестування, проведення діагностичних занять). Важливим компонентом методичної підготовки повинна стати її спрямованість на добір професійно спрямованого змісту освіти, оскільки аналіз підручників, посібників доводить, що наявний зміст навчального матеріалу не відповідає завданням розвитку професійних інтересів учнів. Обґрунтовано доцільність реалізації «м'якої» моделі професійної орієнтації учнів початкових класів, що забезпечує вільний вибір виду професійної діяльності, яка відповідає віковим психофізіологічним особливостям.

3. Цілеспрямована професійно спрямована освітньо-прогностична робота в початковій ланці освіти передбачає визначення рівня сформованості методичної готовності вчителя до формування професійних інтересів, що здійснювалося на основі розроблених критеріїв та їх ознак.

Критерій діагностичної готовності використовувався для визначення здатності вчителя початкових класів діагностувати рівень сформованості професійних інтересів учнів. Показниками першого критерію діагностичної готовності вчителя початкових класів до формування професійних інтересів були: володіння методикою проведення педагогічного дослідження та уміннями її адаптувати до конкретно поставлених завдань; методами діагностики рівнів сформованості професійних інтересів в учнів; та вміння презентувати й інтегрувати результати досліджень. Показниками другого критерію операційної готовності вчителя початкових класів до формування професійних інтересів були: вміння формувати професійні інтереси учнів у ході проведення традиційних уроків з різних дисциплін; формувати професійні інтереси учнів у ході проведення інтегрованих занять; організовувати, формувати і здійснювати педагогічно-просвітницьку роботу з батьками у напрямку координації зусиль сім'ї і школи, спрямованих на формування професійних інтересів в учнів. Показниками третього критерію прогностичної готовності вчителя початкових класів до формування професійних інтересів були: вміння відбирати зміст навчально-виховної роботи в аспекті означеної проблеми; прогнозувати результати навчально-виховної роботи, враховуючи індивідуальні особливості учнів; проводити педагогічні консультування учасників навчально-виховного процесу стосовно формування професійних інтересів.

4. На основі теоретичного аналізу проблеми та результатів константувального експерименту розроблено і експериментально перевірено авторську методику підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів учнів, для якої характерною є прогностична спрямованість усіх компонентів: цільового, стимулятивно-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулятивного та оцінно-результативного. Запропонована методика сприяє забезпеченню якісної підготовки вчителів початкових класів, що відповідає вимогам сучасного соціуму та особливостям функціонування педагогічних реальностей в умовах реалізації «м'якої» моделі професійної орієнтації. Експериментальна перевірка ефективності авторської методики свідчить про значні позитивні зміни у показниках учителів початкових класів учасників експериментальних груп. Результати експериментального дослідження вказують на суттєві переваги інноваційної підготовки в експериментальних групах, що підтверджує ефективність авторської методики.

5. Підготовлено методичні рекомендації, мета яких удосконалення освітньо-прогностичної роботи вчителя початкових класів; вони відіграли системотвірну роль у методичній підготовці вчителів, стали засобом самоосвіти при формуванні практичної готовності до діагностики і розвитку професійних інтересів учнів в ході різних видів навчальних занять, позаурочної та позашкільної навчально-виховної діяльності. Методичні рекомендації включають елементи структурованого професійно спрямованого змісту навчання; методику проведення традиційних, інтегрованих уроків; виховних заходів; підходи до здійснення моніторингу ефективності освітньо-прогностичної діяльності вчителя шляхом діагностики стану сформованості професійних інтересів учнів; напрями проведення прогностично-консультативної роботи з батьками (інформування; розвиток толерантності й акцептації професійних інтересів дітей, застосування «м'якої» моделі виховання у родині).

Дослідження з проблеми методичної підготовки вчителів початкових класів до формування професійних інтересів в учнів не вичерпуються проведеною роботою. Подальшого вивчення потребують проблеми організації удосконалення методичної підготовки вчителів початкових класів на базі різних інституцій системи неперервної професійної освіти, інтенсивного застосування дистанційних та інформаційно-комп'ютерних технологій, особливості методичної підготовки вчителів до освітньо-прогностичної роботи з батьками, учнями, які мають особливі потреби.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Тимчук Л.І. Педагогічна технологія виховання казкою як засіб формування раннього професійного самовизначення молодших школярів / Л. Тимчук // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. пр./[редкол.: Н.Ф. Федорова (відп. ред.) та ін.]. - К.. 2005. - Вип.. 9. - С. 136-140.

2. Тимчук Л.І. Раннє професійне самовизначення учнів засобами мистецьких технологій / Лариса Тимчук // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: [зб. матеріалів наук.-метод. семінару]. - Чернівці, 2006. - С. 89-91.

3. Тимчук Л.І. Раннє професійне зацікавлення школярів засобами мистецтва / Лариса Тимчук // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: [зб. матеріалів наук.-метод. семінару]. - Чернівці, 2007. - С. 122-124.

4. Тимчук Л.І. Підготовка вчителя початкових класів до формування ранніх професійних зацікавлень учнів / Л. Тимчук // Вища освіта України. - К., 2007. - дод. 3 (т.6): тем. вип.: Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Моніторинг якості освіти. - С. 279-283.