Організація самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини другої половини XIX – початку XX століття

Карасьова О. В. Організація самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини другої половини XIX - початку XX ст. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2010.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. - Харьков, 2010.

Диссертация является историко-педагогическим исследованием проблемы организации самостоятельной работы студентов в высших учебных заведениях Слобожанщины второй половины XIX - начала XX века.

В работе на основе анализа историко-педагогической литературы осуществлено целостное научное освещение вопроса организации самостоятельной работы студентов в отечественной педагогической мысли второй половины XIX - начала XX века; раскрыта роль самостоятельной работы как способа обучения студентов; охарактеризован вклад ведущих педагогов и ученых исследуемого периода в обосновании необходимости организации самостоятельной работы студентов; обобщены формы, методы, способы, приемы активизации самостоятельной роботы студентов; определены перспективы творческого использования достояния прошлого в современных условиях.

Предпосылками становления и развития самостоятельной работы студентов на отечественном пространстве является опыт работы в данном направлении в Острожской школе-академии, Киево-Могилянской академии, Харьковском коллегиуме.

Значительное внимание в работе уделено изучению и анализу теоретических идей относительно организации самостоятельной работы студентов высших учебных заведений второй половины XIX - начала XX века. Доказано, что прогрессивные представители отечественной педагогической мысли исследуемого периода одним из результативных условий организации самостоятельной работы студентов считали создание в учебном заведении научной среды посредством учреждения научно-исследовательских студенческих кружков, союзов, объединений; научно-методическое обеспечение учебных занятий и ознакомление студентов с приемами научных исследований. С целью активизации самостоятельной работы студентов рекомендовались эвристический метод преподавания; разработка требований к лучшему варианту опроса, использование вопросительного способа общения со студентами в процессе занятий; обучение студентов последовательности действий для решения конкретных самостоятельных заданий; многоаспектное использование наглядности и другие.

С учетом общественно-политических, культурных условий развития страны, доминирующей цели и стимулирующих мотивов установлено, что динамика степени организации самостоятельной работы студентов в высших учебных заведениях Слобожанщины включает три этапа: І этап (60-70-е гг. XIX ст.), который определяется отдельными теоретическими достижениями профессорско-преподавательского состава высших учебных заведений относительно организации самостоятельной работы студентов как условия стимулирования их познавательной деятельности в приобретении знаний; ІІ этап (70-80-е гг. XIX ст.) характеризуется разраткой требований к контролю за самостоятельной работой студентов специальными комиссиями Министерства народного образования и активизацией деятельности научных студенческих кружков; ІІІ этап (80-е-гг. XIX ст. - начало ХХ столетия) обосновывается противоречиями между жесткой законодательной регламентацией правительством деятельности высших учебных заведений и требованиями прогрессивной педагогической общественности относительно усовершенствования учебного процесса в высшей школе, активизирующими организацию самостоятельной работы студентов в вузах.

В исследовании также определены различные формы, методы, способы, приемы организации самостоятельной работы студентов высших учебных заведений Слобожанщины исследуемого периода. Установлено, что наиболее популярными и результативными среди них были следующие: самостоятельное чтение дополнительных первоисточников с целью формирования умений и навыков самостоятельного изучения учебного материала и привычки к поиску необходимой информации; использование «библиографического метода» как основы формирования у студентов умений к обобщению научных достижений в процессе самостоятельного изучения конкретной темы; самостоятельная подготовка студентов к лекции с целью обеспечения более глубокого изучения студентами учебного материала; организация экскурсий со специальной схемой их проведения, направленной на развитие у студентов способностей действовать в окружающей среде с познавательных позиций и другие.

В научной работе также раскрыты формы организации самостоятельной работы студентов во время практических и лабораторных занятий, а также специфика конкретных индивидуальных заданий в лабораториях, кабинетах, мастерских, в полях, на фермах, ветеринарных клиниках, результаты которых в обязательном порядке фиксировались в специальных журналах, «бюллетенях», отчетах и проверялись преподавателями.

Karasova Е.V. Оrganization of students' independent work in the highest educational establishments of Slobozhanshchina in the second half of the XIX-th - the beginning of the XX-th century. ? Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science, speciality 13.00.01. - General Pedagogy and History of Pedagogy. - Kharkiv G.S. Skovoroda National Pedagogical University, Kharkiv, 2010.

The thesis is devoted to the historical pedagogical research of the problem of organization of students' independent work in the highest educational establishments of Slobozhanshchina in the second half of the XIX-th - the beginning of the XX-th century.

Complex scientific analysis of the organization of students' independent work in the highest educational establishments of Slobozhanshchina in the second half of the XIX-th - the beginning of the XX-th century has been carried out on the basis of historical pedagogical analysis. The role of students' independent work as the means of students' education has been discovered. The contribution of the leading teachers and scientists of the investigated period into the necessity of organization of students' independent work has been characterized. Different forms, methods and means of activization of students' independent work have been generalized. The prospects of the creative usage of the past nowadays have been determined.

Key words: highest educational establishment, organization, students' independent work, forms, methods of students' independent work, students' scientific research work, Slobozhanshchina.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. За сучасних умов трансформації суспільного устрою в Україні, розвитку національної системи освіти та її інтеграції до європейського й світового освітнього простору пріоритетним завданням вищої ланки є підготовка фахівця, здатного до максимальної самореалізації своїх можливостей і до усвідомленого й самостійного вибору в різних життєвих ситуаціях. Успішна реалізація означених пріоритетів вимагає творчого вдосконалення існуючих форм, методів, способів і засобів в організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів, які б забезпечували здобуття якісної вищої освіти майбутніми фахівцями з метою підвищення їхнього професійного, загальноосвітнього й загальнокультурного рівня та збагачення на цій основі інтелектуального й духовного потенціалу нації.

Висхідною умовою сучасного реформування системи національної освіти в означеній площині є вивчення історико-педагогічного досвіду, у якому зосереджено цінні результати науково-методичних пошуків вітчизняних педагогів і прогресивної педагогічної спільноти конкретного історичного періоду. У контексті зазначеної проблеми особливо цікавим є період другої половини XIX - початку XX століття, що характеризувався інтенсивними реформаторськими процесами в галузі вищої освіти, постановкою та розв'язанням прогресивними педагогами багатьох проблем у питаннях вищої освіти, зокрема комплексного підходу до організації самостійної роботи студентів як визначального чинника підготовки майбутнього фахівця.

Аналіз наукових досліджень, із огляду на проблему, дав можливість з'ясувати, що різні аспекти організації самостійної роботи зі студентами розглядалися за такими напрямами:

· суть, структура, зміст самостійної роботи студентів та умови її організації (В. Буряк, С. Гончаренко, В. Євдокимов, П. Підкасистий, І.Підласий та інші);

· інформаційно-методичне забезпечення самостійної роботи студентів (В. Козаков, М. Солдатенко та інші);

· роль сучасних технологій навчання в організації самостійної роботи студентів (Н. Герман, Н. Тягунова, П. Юцявічене та інші);

· особливості особистісно орієнтованого підходу в організації самостійної роботи студентів (К. Гуревич, Ю. Кулюткін, Г. Сухобська, Г. Щукіна та інші);

· навички самостійного інформаційного пошуку (В. Буряк, Г. Марковець та інші);

· проблеми організації професійної самоосвіти педагога (С. Єлканов, В. Рогожкін, В. Шпак та інші).

Певною мірою розвитку зазначеної проблеми сприяли наукові розвідки історико-педагогічного характеру, що опосередковано стосувались досліджуваної проблеми. До них відносимо дисертації Л. Коваленко («Просвітницько-педагогічна діяльність вчених педагогічного відділу Харківського університету кінця XIX - початку XX століття»); Н. Пузирьової («Теорія і практика організації науково-дослідної роботи студентів / на матеріалах університетів України XIX ст.»); І. Сидоренко («Проблеми самоосвіти особистості у вітчизняній педагогічній пресі другої половини XIX - початку XX століття») та інших.

Вивчення історико-педагогічних джерел та сучасної наукової літератури дали підстави для висновку, що цілісний аналіз проблеми організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини в означений історичний період не був предметом спеціального дослідження.

Актуальність і доцільність обраної проблеми посилюються необхідністю подолання суперечності між об'єктивною потребою втілення в освітню практику для підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів кращих педагогічних здобутків минулого (у тому числі другої половини ХІХ - початку ХХ ст.) та недостатнім рівнем їх творчого використання в сучасних вищих навчальних закладах України.

Отже, актуальність, вагомість і значущість означеної проблеми, її недостатня дослідженість та загостреність на сучасному етапі розвитку суспільства, необхідність подолання визначених суперечностей зумовили вибір теми наукового дослідження: «Організація самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини другої половини XIX - початку XX ст.».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Підготовка викладацьких кадрів для середньої та вищої школи в науково-педагогічній спадщині вітчизняних і зарубіжних педагогів, діячів освіти й культури XIX - початку XX століття».

Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 2 від 16 травня 2008 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2008 року).

Мета дослідження. На основі вивчення історико-педагогічної літератури, архівних документів систематизувати теоретичні здобутки й узагальнити досвід організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини в досліджуваний період для вдосконалення навчально-виховного процесу в сучасних вищих навчальних закладах України.

Відповідно до мети було визначено такі завдання дослідження:

1. З'ясувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії й освітній практиці та визначити суть, складові самостійної роботи студентів й умови її організації.

2. На підставі вивчення історико-педагогічних джерел установити передумови становлення й розвитку самостійної роботи студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах.

3. Схарактеризувати особливості поглядів видатних вітчизняних педагогів досліджуваного періоду на проблему організації самостійної роботи студентів й узагальнити її форми, методи, засоби та прийоми у вищих навчальних закладах Слобожанщини.

4. Визначити напрями творчого запровадження педагогічно цінних форм організації самостійної роботи студентів за сучасних умов.

Об'єкт дослідження - процес навчання студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини другої половини XIX - початку XX ст.

Предмет дослідження - теорія і практика організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини другої половини XIX - початку XX ст.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять:

· наукові положення філософії освіти й виховання (І. Зязюн, В. Кремень, М. Култаєва, І. Прокопенко, Л.Сохань та інші);

· концептуальні ідеї щодо організації та змісту самостійної роботи студентів та її впливу на особистість ( В. Буряк, Н. Герман, С. Гончаренко, В. Євдокимов, Б. Єсіпов, Ю. Калугін, В. Козаков, І. Підласий, П. Підкасистий, О. Рогова, Н. Тягунова та інші);

· положення та рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в різних закладах освіти (В. Гриньова, О. Іонова, В. Лозова, О.Попова, Л. Рибалко, А.Троцко, Н. Якушко та інші);

· історико-педагогічні праці, у яких висвітлюються питання національної освіти й виховання в історичній ретроспективі (В. Вихрущ, Л. Вовк, О. Голюк, Н. Дем'яненко, М. Євтух, С. Золотухіна, В. Курило, О. Микитюк, О. Попова, Т. Смирнова, О. Сухомлинська, Т.Танько, Л. Штефан та інші).

Методи дослідження. Для розв'язання означеної проблеми запроваджувався комплекс традиційних для історико-педагогічних праць методів дослідження:

· історико-педагогічний, теоретичний і системно-структурний - із метою систематизації теоретичних ідей та узагальнення досвіду теорії та практики організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах другої половини XIX - початку XX століття;

· проблемно-цільовий і порівняльний - для аналізу науково-педагогічної літератури, монографічних видань, законодавчих актів та нормативно-методичних документів досліджуваного періоду з метою визначення динаміки розвитку й активізації різних форм, методів, прийомів організації самостійної роботи студентів у досліджуваний період;

· ретроспективний - для визначення можливостей запровадження форм і методів організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів за сучасних умов.

Джерельна база дослідження. У процесі історико-педагогічного пошуку вивчалася історична й сучасна психолого-педагогічна та методична література; монографії, дисертації та автореферати, що безпосередньо чи опосередковано стосувалися різних аспектів означеної проблеми; твори вітчизняних педагогів різної доби; законодавчі й директивні акти Міністерства народної освіти; мемуарна й епістолярна література, у якій висвітлювалася проблема організації самостійної роботи студентів; матеріали вищих навчальних закладів Слобожанщини, що вміщували інформацію, адекватну поставленим завданням, зокрема Статути, Правила для студентів, протоколи засідань учених рад, збірники праць, огляди викладання предметів і розподілу лекцій і практичних занять, звіти про стан та діяльність вищих навчальних закладів Слобожанщини в досліджуваний період; матеріали наукових товариств; документи навчально-допоміжних установ; матеріали до лекцій у вищій школі; керівництва для самоосвіти викладачів тощо.

Вивчалися й аналізувалися матеріали архівів: Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАУ), фф. 2047, 2052; Державного архіву Харківської області (ДАХО): ф. 667 - фонд Харківського університету; ф.669 - фонд Ново-Олександрійського інституту сільського господарства й лісівництва; ф. 770 - фонд Харківського технологічного інституту; ф. 928 - фонд Харківського ветеринарного інституту.

У дисертації також використано науково-педагогічні матеріали Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Короленка, ЦНБ НАН України імені В. Вернадського, бібліотеки Харківського національного університету ім. В. Каразіна.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період другої половини XIX - початку XX століття. Нижня хронологічна межа - 60-70-ті рр. XIX століття - визначається окремими теоретичними здобутками професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів щодо організації самостійної роботи студентів як умови стимулювання їхньої пізнавальної діяльності у здобутті знань. Верхня хронологічна межа - кінець XIX - початок XX століття - обґрунтовується суперечностями між жорстким законодавчим регламентуванням уряду діяльності вищих навчальних закладів та вимогами прогресивної педагогічної громадськості щодо вдосконалення навчального процесу у вищій ланці, що активізувало організацію самостійної роботи студентів у ВНЗ.

Наукова новизна й теоретична значущість дослідження полягає в тому, що вперше: здійснено цілісний аналіз проблеми організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів у вітчизняній педагогічній думці другої половини XIX - початку XX ст.; визначено передумови становлення та розвитку самостійної роботи у вітчизняних вищих навчальних закладах (самостійний переклад та опрацювання античної літератури; навчання

«спудеїв» прийомів самостійного віршування та складання промов; самостійна робота з довідниками та посібниками); із урахуванням суспільно-політичних та культурних умов розвитку країни, провідної мети та стимулювальних мотивів визначено етапи динаміки ступеня організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах Слобожанщини; схарактеризовано теоретичні ідеї стосовно оптимальних умов організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів у досліджуваний період (створення у ВНЗ наукового середовища, навчання студентів прийомів самостійного наукового дослідження, зв'язок навчання з науковою діяльністю, широке використання унаочнення) та узагальнено досвід вищих навчальних закладів Слобожанщини у розв'язанні досліджуваної проблеми (цілеспрямоване опрацювання студентами додаткової літератури як форма підготовки до лекцій, практичних і лабораторних робіт; розробка правил для організації науково-дослідної роботи студентів; підготовка тез до наступної лекції); визначено провідні тенденції в організації самостійної роботи студентів у досліджуваний період (поглиблення мети в самостійному розширенні та систематизації здобутих знань: від простого сприйняття й запам'ятовування до «зміцнення розумових сил» особистості; «активізації мислення», розвитку «творчих дослідницьких навичок» у виконанні індивідуальних завдань; тісний зв'язок між теорією і практикою завдяки безпосередній участі студентів вищих навчальних закладів у роботі виробництв, підприємств, установ, господарств, клінік відповідно до їхньої кваліфікації); визначено напрями творчого використання кращих здобутків минулого з питань організації самостійної роботи студентів за сучасних умов (розроблення конкретних вимог до самостійного опрацювання студентами додаткової літератури; використання можливостей виробничої практики з метою залучення студентів до активної самостійної діяльності згідно з їхньою спеціалізації; започаткування форм додаткового навчання та контролю за самостійною роботою студентів, подібних до «репетицій», «співбесід», «дорадчих годин».

Уточнено підходи до розкриття суті понять «самостійна робота студентів» (специфічний вид навчання, що сприяє кращому засвоєнню знань і виробленню вмінь самоосвітньої діяльності) та її «організація» (педагогічне проектування й керування самостійною діяльністю студентів та контроль за нею).

Подальшого розвитку й конкретизації набули форми й методи організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів, зокрема екскурсії з метою розвитку здатності студента діяти в навколишньому світі з пізнавальних позицій; наукові товариства, спілки, об'єднання як форма активізації самостійної роботи студентів; самоконтроль студентів за власною самостійною діяльністю за допомогою ведення індивідуальних щоденників самостійної роботи тощо.

У науковий обіг уведено нові матеріали (74 одиниці) із проблеми організації самостійної роботи в усіх вищих навчальних закладах

Слобожанщини досліджуваного періоду, більшість яких раніше в наукових працях не використовувалась.

Практичне значення одержаних результатів полягає в укладенні спецкурсу «Організація самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах» (історико-педагогічний аспект) для студентів вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 03-155 від 18.03.2010), Харківського національного фармацевтичного університету (довідка № 544 / 33 від 06.04.10), Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 1506 / 01-37 /19 від 14.04. 2010 р.).

Теоретичними положеннями, практичними здобутками наукового дослідження можна послугуватися при вивченні дисциплін «Історія педагогіки», «Загальна педагогіка», «Основи педагогічної майстерності», «Порівняльна педагогіка»; при укладанні спецкурсів і спецсемінарів, написанні підручників і посібників, у процесі підготовки бакалаврських, магістерських, курсових і дипломних робіт.

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його теоретичних положень, системою запроваджених методів відповідно до мети, завдань, об'єкта, предмета дослідження; науковим аналізом фактологічного матеріалу та апробацією матеріалів дисертації на конференціях.

Апробація й впровадження результатів дослідження в практику. Основні положення та висновки дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2004-2009 рр.), на міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика» (Дніпропетровськ, 2004), «Науковий потенціал світу - 2005», (Дніпропетровськ, 2005), «Актуальні проблеми викладання іноземних мов у ВНЗ за умов кредитно-модульної системи навчання на етапі входження України в європейський простір» (Харків, 2007), «Науковий прогрес на межі тисячоліть - 2008» (Пржемисль, 2008), «Наукова думка інформаційного століття - 2008» (Прага, 2008), «Актуальні питання іншомовної підготовки майбутніх фахівців за умов кредитно-модульної системи навчання» (Харків, 2008).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 15 одноосібних публікаціях автора, що відтворюють зміст дисертації, серед яких 8 статей у провідних наукових фахових виданнях; 7 - у матеріалах науково-практичних конференцій.

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження для подальшого розвитку сучасної історико-педагогічної науки в Україні; його хронологічні межі; визначено мету й завдання, об'єкт і предмет, методологічну

основу; описано методи дослідження; схарактеризовано джерельну базу; викладено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів дослідження та форм їх апробації.

У першому розділі «Ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми» на підставі вивчення історико-педагогічних джерел і сучасної психолого-педагогічної літератури (монографії, дисертації, науково-методичні статті) розглянуто й узагальнено різні підходи видатних вітчизняних учених до вивчення особливостей організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах в окремі історичні періоди (Д. Багалій, П. Блонський, В. Бузескул, М. Сумцов, М. Халанський та інші); розкрито ступінь дослідженості проблеми на сучасному етапі. Проаналізовано роботи, у яких відтворені різні підходи до власне поняття «самостійна робота студентів» як педагогічна категорія, її видів, рівнів і завдань (С. Гончаренко, В. Козаков, І. Підласий, П. Юцявічене та інші); розглянуто її роль у навчальному процесі як засобу підвищення якості навчання (В. Буряк, В. Євдокимов, Н. Герман, Н.Тягунова та інші); деталізовано складові компоненти організації самостійної роботи у структурі підготовки висококваліфікованих кадрів (П. Підкасистий, М. Солдатенко та інші); доведено необхідність урахування індивідуально-типологічних відмінностей студентів в активізації їхньої самостійної діяльності (В. Володько, К. Гуревич, Ю. Кулюткін, Г. Сухобська, Г. Щукіна та інші).

Зроблені у розділі узагальнення спільного в підходах науковців до означеного поняття дали підстави для висновку, що самостійна робота студентів розглядається передусім як специфічний вид навчання й засіб підвищення якості підготовки спеціалістів, що сприяє кращому засвоєнню знань і формуванню вмінь самостійно й систематично їх поповнювати. Конкретизовано також поняття «організація» самостійної роботи як її педагогічне проектування, керування нею та контроль за її виконанням. Доведено, що історико-педагогічний аспект проблеми організації самостійної роботи студентів у наукових дослідженнях не розглядався.

У другому розділі «Теоретичні питання організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів Слобожанщини другої половини XIX - початку XX століття» висвітлено передумови становлення та розвитку самостійної роботи студентів у вітчизняних вищих навчальних закладах України, систематизовано погляди прогресивних представників вітчизняної педагогічної теорії досліджуваного періоду на найбільш доцільні й ефективні умови організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів.

У розділі на підставі вивчення історико-педагогічних джерел, у яких розкривається динаміка становлення вищої освіти в Україні, установлено, що на вітчизняному просторі такої оцінки заслуговують Острозька школа-академія, Києво-Могилянська академія, Харківський колегіум тощо.

Проведений історико-педагогічний аналіз дав підстави для висновку про те, що вже в перших вітчизняних вищих навчальних закладах особлива роль відводилась самостійній роботі «спудеїв» як у процесі навчання, так і в позанавчальний час. Аналіз Статутів братських шкіл України, навчальних програм Києво-Могилянської академії, Харківського колегіуму дав підстави з'ясувати, що самостійна робота студентів заздалегідь планувалась і контролювалась, а навчальний режим передбачав такі її види: самостійне читання перекладної літератури, що висвітлювала природничо-наукові ідеї Арістотеля, Платона, Геродота, Гомера, творів із астрономії й космографії, із «нотуванням» виписок із метою подальшого висвітлення досягнень цих наук у власних творах та використання їх у суперечках, проповідях, диспутах; розроблення викладацьким складом спеціальних посібників для навчання студентів прийомів самостійного віршування; поетичні змагання шляхом декламування віршів різних епох, різними мовами, у тому числі й власних, присвоєння кращим «віршотворцям» почесних звань «лавроносних поетів»; самостійне написання промов (іменинних, жалібних, прохальних, вдячних, прощальних тощо); самостійна робота з багаточисельними букварями, «Часословами», «Євангеліями учительними», граматиками; прийом повторювання вивченого за тиждень із додатковим заняттям для усунення помилок тощо; бесіду, переважно катехізисного характеру, публічні диспути.

Вивчення конкретних історико-педагогічних джерел, із огляду на проблему дослідження, дало підстави з'ясувати, що організації самостійної роботи студентів значною мірою сприяло створення наукових студентських товариств, видання спільних праць викладачів і студентів, розробка тем для написання наукових творів студентами з правом надрукування кращих із них у студентських збірниках та нагородження їх преміями, послуговування науково-популярними журналами для самостійного дослідження наукової літератури, організація так званих «студентських зібрань» для «читання добрих книг та газет» тощо.

У процесі наукового пошуку на підставі вивчення історико-педагогічних, нормативно-освітніх, архівних та інших джерел установлено, що еволюція проблеми самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів досліджуваного періоду передусім була пов'язана з усім комплексом соціально-економічних, суспільно-політичних та культурних умов розвитку суспільства, а також із інтенсивними реформаторськими процесами в розбудові вищої освіти.

Результати наукового аналізу історико-педагогічних реалій дали підставу для висновку, що з урахуванням суспільно-політичних та культурних умов розвитку країни, провідної мети та стимулювальних мотивів динаміка ступеня організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах