17

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

УДК: 373. 6 (0.43. 3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування образу “я-майбутній професіонал” у старшокласників у процесі професійної орієнтації

13.00.07 - теорія і методика виховання

Бех Максим Іванович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Мельник Олександр Васильович, Інститут проблем виховання НАПН України, докторант.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Пустовіт Григорій Петрович, Національна академія педагогічних наук України, учений секретар відділення загальної педагогіки та філософії освіти;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Піддячий Микола Іванович, Інститут педагогіки НАПН України, завідувач лабораторії профільного навчання та профконсультації.

Захист відбудеться „5“ листопада 2010 р. о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 38. 134. 02 в Миколаївському державному університеті імені В. О. Сухомлинського за адресою: 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24).

Автореферат розіслано „1“ жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Старєва.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Інтеграція України в світовий економічний простір, якому властиві стрімке ускладнення техніки та технологій, наукомісткість виробництва товарів і послуг, зростання професійної конкуренції, істотно впливає на процеси, що відбуваються в системі професійної орієнтації учнівської молоді. Сучасний ринок праці гостро відчуває потребу в активній та відповідальній особистості, яка діє оптимально доцільно. Це ж передбачає її ґрунтовну науково-технічну підготовленість і фахову компетентність. Якраз у такі умови перегляду традиційного уявлення про цінність професії для людини та суспільства з одночасним ускладнення її змісту й операційно-технічних засобів потрапляє сучасна молодь, яка прагне здобути надійну професію, мріє про вагомі професійні досягнення й соціальний престиж. Тому проблема формування у старшокласників образу майбутньої професії та себе як майбутнього професіонала набула в останні роки особливої соціальної й індивідуально-суб'єктивної значущості.

Актуальність цієї проблеми визначається ще й професійною спрямованістю профільного навчання в сучасній старшій школі. Адже в процесі оволодіння змістом обраного навчального профілю, який тісно переплітається з відповідною сферою професійної діяльності людини, розгортається становлення в кожного учня уявлення про себе як майбутнього професіонала. Такі уявлення концентруються в понятті “образ Я-майбутній професіонал”, зміст якого розкриває внутрішні детермінанти професійного самовизначення особистості і завдяки якому вона перетворюється в суб'єкта профорієнтаційної діяльності.

Наголосимо, що теоретико-методологічне обґрунтування змісту поняття образ “Я” здійснено К.Абульхановою-Славською, Л.Анциферовою, Б.Ананьєвим, І.Бехом, Л.Божович, Л.Виготським, Є.Климовим, Г.Костюком, О.Леонтьєвим, В.М'ясищевим, С.Рубінштейном, К.Платоновим та ін., які розглядають його як продукт одночасної роботи свідомості та самосвідомості особистості, що забезпечує їй відображення самої себе, ставлення до себе і розуміння себе як суб'єкта діяльності і спілкування. Таке самоосягнення, на їхню думку, є тими внутрішніми умовами індивідуального розвитку суб'єкта, через які переломлюються всі зовнішні впливи на нього.

Загальні проблеми професіоналізму людини в різних сферах її трудової діяльності розкриті в працях О.Бодальова, В.Будакова, А.Деркача, В.Зазикіної, В.Зінченка, Є.Климова, А.Маркової, Л.Митіної, К.Платонова, Г.Пустовіта, В.Рибалки, А.Ситченка, С.Смирнова, Б.Теплова, Б.Федоришина та ін., які пов'язують його формування з репрезентацією в самосвідомості суб'єкта картини бажаного професійного майбутнього, змістовним феноменом якої є образ “Я-професіонал”.

Окремі аспекти проблеми формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” у процесі професійній орієнтації висвітлені Є.Климовим, В.Маркіною, В.Мачуським, О.Мельником, Є.Павлютенковим, М.Піддячим, М.Пряжніковим, В.Сидоренком, В.Синявським, М.Тименком, Б.Федоришиним, С.Чистяковою та ін.

В експериментальних дослідженнях цих вчених переконливо доведено положення про необхідність розвитку в учнів здатності до самопізнання та пізнання особливостей ринкового професійного середовища, адекватної самооцінки та оцінки сучасних вимог професій, узгодження власних потреб з вимогами обраної професії. Ці дослідницькі напрями окреслюють ті аспекти цієї проблеми, що перебувають у межах теорії і методики виховання, оскільки в них наголошується не лише на усвідомленому професійному самовизначенні юнаків і дівчат, а й на вихованні в них базових професійних цінностей, самостійності, відповідальності та творчості.

Науковим здобутком є також дисертаційні дослідження (В.Байметов, А.Бобровская, С.Богомаз, Н.Валітов, Н.Гейжан, М.Заруба, С.Кібакин, Е.Кострюкова, Н.Кузнецова, Д.Лебедєв, Й.Михайлов, В.Сметаняк та ін.), предметом яких виступали професійна орієнтація особистості, її інтереси, мотиви, наміри тощо. Вони спрямовувалися на виявлення й удосконалення середовища професійного самовизначення учнів через включення їх у різноманітні види пізнавально-перетворювальної діяльності, що, зрештою, й мало забезпечити відповідне ставлення дитини до свого професійного майбутнього.

Отже, дослідження проблеми формування образу “Я-майбутній професіонал” старшокласника займає чільне місце в сучасній теорії та методиці профорієнтаційної роботи. Однак доводиться констатувати про ряд суперечностей, вирішення яких зумовлене: формуванням на ринку праці попиту на професіоналів та неадекватним уявленням молоді про сучасні вимоги професій; запровадженням профільного навчання в старшій ланці загальноосвітньої школі та неповною мірою розкритими профорієнтаційними можливостями навчальних предметів варіативної складової й курсів за вибором; необхідністю модернізації традиційного змісту професійної орієнтації у випускному класі загальноосвітньої школи та відсутністю дієвих програм формування у старшокласників образу власного професійного майбутнього.

Відтак, актуальність цієї проблеми, недостатній рівень розробленості її концептуального і прикладного аспектів у межах теорії і методики виховання зумовили вибір теми дослідження “Формування образу “Я-майбутній професіонал” у старшокласників у процесі професійної орієнтації”.

Дослідження є складовою науково-дослідної теми лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання НАПН України “Науково-методичне забезпечення профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в умовах профільного навчання”, державний реєстраційний № 0198U008167. Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 8 від 4 жовтня 2004 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 10 від 21 грудня 2004 року).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити зміст та педагогічні засоби формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” у процесі професійної орієнтації.

Гіпотеза дослідження: домінантним конструктом професійного майбутнього старшокласника є сформований у нього образ “Я-майбутній професіонал”, який гармонізує його суб'єктивно-оцінне ставлення до себе як майбутнього професіонала та індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища особистісного становлення і професійного зростання; ефективність формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” підвищиться за умови спрямування змісту та педагогічних засобів професійної орієнтації в сучасній профільній школі на конструювання ними варіантів власного професійного майбутнього.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми формування у старшокласників образу “Я майбутній професіонал” у психолого-педагогічній теорії та виховній практиці.

2. Уточнити зміст поняття “образ Я-майбутній професіонал старшокласника”, визначити його структуру, критерії, показники та експериментально виявити рівні їх сформованості в учнів старшого шкільного віку.

3. Обґрунтувати зміст і сукупність педагогічних засобів формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” у процесі професійної орієнтації.

4. Здійснити експериментальну перевірку розробленого змісту та методики формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал”.

Об'єкт дослідження: процес формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал”.

Предмет дослідження: зміст та педагогічні засоби формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” у процесі професійної орієнтації.

Для розв'язання поставлених завдань було застосовано комплекс методів дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, порівняння й узагальнення для уточнення теоретичних засад проблеми формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал”;

- діагностичні: анкетування, бесіда, спостереження, вивчення результатів діяльності старшокласників з метою визначення у них рівня сформованості образу “Я-майбутній професіонал” та перевірки ефективності обґрунтованого змісту та педагогічних засобів;

- праксиметричні: аналіз результатів експерименту, методи математичної статистики для порівняння результатів констатувального та формувального етапів дослідження.

Теоретична основа дослідження. Ключові положення наукової теорії пізнання про єдність діяльності, свідомості й особистості, діалектичний взаємозв'язок її свідомості, самосвідомості та саморозвитку (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, В.М'ясищев, С.Рубінштейн, К.Платонов); положення особистісно орієнтованого виховання дитини (І.Бех, І.Зязюн, В.Кремень, О.Сухомлинська, Г.Пустовіт та ін.); наукові праці з проблем професіоналізації (О.Бодальов, В.Будаков, А.Деркач, В.Зазикіна, В.Зінченко, А.Маркова, Л.Митіна, К.Платонов, Г.Пустовіт, В.Рибалка, С.Смирнов, П.Пидкасистий, Б.Теплов та ін.) та професійного самовизначення особистості (В.Васильєв, О.Голомшток, Л.Йовайша, Є.Климов, В.Мачуський, О.Мельник, Є.Павлютенков, М.Піддячий, М.Пряжніков, В.Синявський, М.Тименко, Б.Федоришин, С.Чистякова та ін.).

Для уточнення вихідних позицій дисертаційної роботи використовувалися положення Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Концепції національного виховання, Концепції профільного навчання, Концепції професійної орієнтації населення.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: вперше розроблено та обґрунтовано зміст і педагогічні засоби (впровадження курсу профорієнтаційного спрямування “Я-майбутній професіонал”, організація професіографічних досліджень, індивідуальної та групової профконсультації), які забезпечують активне конструювання старшокласниками варіантів власного професійного майбутнього; уточнено зміст поняття “образ Я-майбутній професіонал старшокласника” (особистісне новоутворення, яке гармонізує його суб'єктивно-оцінне ставлення до себе як майбутнього професіонала та індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища особистісного становлення і професійного зростання), визначено його структуру, критерії, показники та експериментально виявлено рівні їх сформованості в учнів старшого шкільного віку; подальшого розвитку набули зміст, форми та методи професійної орієнтації учнів старших класів у процесі профільного навчання.

Практичне значення дослідження визначається тим, що: розроблено методику формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” й запроваджено її у виховну практику ряду загальноосвітніх середніх шкіл; систематизовано методики педагогічного діагностування, які дозволяють визначати рівень сформованості такого новоутворення особистості в ранній юності; розроблено програму курсу профорієнтаційного спрямування “Я-майбутній професіонал”, словник-довідник з професійної орієнтації та методичні рекомендації які можуть бути використані у процесі професійної орієнтації учнів на етапі їх профільного навчання.

Теоретичні положення та практичні рекомендації впроваджено у навчально-виховному процесі спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 7 м. Броварів Київської області (довідка № 34 від 22.02.2010 р.); спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 17 м. Києва (довідка № 40 від 29.03.2010 р.); Скандинавської гімназії м. Києва (довідка № 07 від 19.01.2010 р.); СЗШ № 24 м. Рівного (довідка № 01-12/125-1 від 17.02.2010 р.)

Особистий внесок автора. В опублікованих методичних рекомендаціях “Зміст профорієнтаційної роботи зі старшокласниками” (Б. Федоришин, Д.Закатнов, О.Мельник, М.Бех) обґрунтовано зміст поняття “образ Я-майбутній професіонал старшокласника”, розкрито його структуру, критерії, показники та методики педагогічного діагностування рівнів їх сформованості в дітей старшого шкільного віку; у методичному посібнику “Орієнтація старшокласників на педагогічні професії” (Д.Закатнов, О.Мельник, М.Бех) висвітлено специфіку використання ігрових профорієнтаційних методів у профконсультаційній роботі зі старшокласниками; у словнику-довіднику з професійної орієнтації учнів (В.Синявський, О.Мельник, М.Бех) підібрано й уточнено сутність понять, пов'язаних з професіоналізмом особистості.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на: Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому і регіональному рівнях” (м. Київ, 2005 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях - “Нові напрямки творчого розвитку особистості школяра” (м. Київ, 2004 р.), “Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (м. Київ, 2005 р.), “Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (м. Київ, 2006 р.), “Особистість 21 століття: проблеми виховання та шляхи вирішення” (м. Київ, 2007 р.), “Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості” (м. Київ, 2008 р.), “Цінності особистості у контексті викликів сучасності” (м. Київ, 2009 р.); звітних науково-практичних конференціях Інституту проблем виховання НАПН України (2006-2009 рр.); засіданнях лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання НАПН України (2006-2009 рр.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені в 13 публікаціях, серед яких 10 одноосібних, 8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті у матеріалах конференцій, 2 методичні посібники, 1 словник.

Структура дисертації складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаної літератури (257 джерело) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 229 сторінок, з яких 168 сторінок основного тексту. Робота містить 22 таблиці та 9 рисунків на 12 сторінках, 2 додатки на 36 сторінках.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено мету, об'єкт, предмет, гіпотезу, завдання і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення роботи; представлено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” як педагогічна проблема” - проаналізовано стан проблеми формування у старшокласників образу “Я майбутній професіонал” у психолого-педагогічній теорії та виховній практиці; уточнено зміст поняття образ “Я-майбутній професіонал” й визначено його як мету професійної орієнтації старшокласників у процесі профільного навчання.

Проведений теоретичний аналіз проблеми формування у старшокласників образу “Я майбутній професіонал” у психолого-педагогічній теорії та виховній практиці дав змогу дійти висновку про те, що введення поняття образ “Я” до предмету конкретних досліджень у галузі теорії і методики виховання пов'язане з розширенням уявлення вчених (К.Абульханова-Славська, Б.Ананьєв, Л.Анциферова, Г.Балл, А.Бодальов, Л.Божович, В.Васильєв, В.Давидов, І.Дубровіна, І.Зязюн, Є.Климов, Г.Костюк, О.Леонтьєв, Д.Ніколенко, К.Платонов та ін.) про внутрішні детермінанти розвитку особистості, які виявляються в її ставленні до себе і розумінні себе як суб'єкта діяльності та спілкування. Через утворену навколо образу “Я” систему ставлень людини, яка дає їй можливість відповісти на питання про те, хто вона і до чого прагне в майбутньому, переломлюються всі зовнішні впливи на неї, й цим визначається специфічний та індивідуальний характер її активності.

В сучасних дослідженнях професійного розвитку людини (І.Багаєва, А.Деркач, І. Зязюн, В.Зінченко, Н.Кузьміна, Д.Леонтьєв, А.Маркова, А.Новохатько, Г.Пустовіт, Г.Сагач, С.Смирнов та ін.) наголошується, що система “Я-образів” є показником не тільки того, як індивід сприймає іншого, але й те, як він розуміє й оцінює самого себе. Вченими також доведено, що образ “Я-майбутній професіонал” є необхідною складовою системи образів “Я” особистості, який забезпечує їй адекватне відображення професійного середовища й самої себе в ньому, ставлення до себе як до суб'єкта професійної діяльності з певною системою цінностей і смислів своєї активності. Цей образ розкриває внутрішні детермінанти професійного розвитку людини, які гармонізують її ставлення до себе як професіонала і до професії, як середовища особистісного становлення і професійного зростання. Завдяки образу “Я-майбутній професіонал” особистість перетворюється в суб'єкта професійної діяльності з розвиненими вольовими якостями, здатністю приймати рішення і здійснювати моральні вчинки, метою яких є досягнення певного масштабу професіоналізму. Процесуально це вирішується за допомогою реструктуризації образу “Я-професіонал” у напрямі адекватного відображення людиною специфіки професії (“Я” і професія) та сформованого у неї ставлення до себе як суб'єкта майбутньої професійної праці (“Я” у професії).

Теоретичний аналіз досліджень проблеми формування образу “Я” зростаючої особистості (І.Бушай, О.Вернік, Л.Вереіна, Я.Гошовський, Н.Давидюк, А.Демильханова, Т.Дмитрова, І.Зубкова, Н.Євдокимова, А.Кацеро, Є.Клопота, О.Костюченко, К.Островська, О.Романенко, В.Сєркин, В.Сіляєва, О.Сухолєнова, В.Тодорова, О.Шевченко, Л.Шрагина та ін.) та проблеми формування у старшокласників готовності до професійного самовизначення (Л.Божович, В.Васильєв, Є.Головаха, О.Голомшток, С.Гриншпун, М.Дьяченко, Л.Йовайша, М.Захаров, Л.Кандибович, Г.Костюк, Є.Климов, В.Мачуський, О.Мельник, Є.Павлютенков, М.Піддячий, М.Пряжніков, К.Платонов, В.Симоненко, В.Синявський, М.Тименко, Б.Теплов, Б.Федоришин, А.Фонарьов, С.Чистякова та ін.) дозволив уточнити зміст поняття “образ Я-майбутній професіонал старшокласника” й обґрунтувати необхідність його формування в учнів сучасної профільної школи.

Визначено, що образ “Я-майбутній професіонал старшокласника” є особистісним утворенням, яке гармонізує його суб'єктивно-оцінне ставлення до себе як майбутнього професіонала та індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища особистісного становлення і професійного зростання. Змістовно така гармонізація розгортається через узгодження юнаками і дівчатами отриманих у процесі самопізнання знань про себе як суб'єкта майбутньої професійної праці та знань про обрану професію, які спонукають їх до того чи іншого способу поведінки, залежно від суб'єктивного уявлення про цінності та моральні основи професійної праці. У цьому протиріччі й проявляється образ “Я-реальне” особистості, що спонукає діяти в той чи інший спосіб, та образ “Я-майбутній професіонал” - як потрібно діяти. Сформований в учня старшої школи образ “Я-майбутній професіонал” не лише адекватно відображає специфіку майбутньої професії (“Я” і майбутня професія), а й ставлення до себе як майбутнього професіонала (“Я” у майбутній професії), які разом дають йому змогу відповісти на запитання про те хто він і чого прагне досягнути в майбутній професії. Уточнений зміст цього поняття дав підставу стверджувати, що “образ Я-майбутній професіонал старшокласника” є домінантним конструктом його професійного майбутнього, оскільки він репрезентує певну цілісність учня, єдність внутрішнього й зовнішнього сприйняття й оцінки себе як майбутнього професіонала, ставлення до себе та свого місця в середовищі майбутньої професійної праці.

Результати теоретичного аналізу засвідчили також, що традиційним предметом досліджень у галузі професійної орієнтації (В.Байметов, А.Бобровская, С.Богомаз, Н.Валітов, Н.Гейжан, М.Заруба, С.Кібакин, Е.Кострюкова, Н. Кузнецова, Д.Лебедєв, Й.Михайлов, Р.Пасічняк та ін.) виступали професійна спрямованість особистості, її інтереси, мотиви, наміри, плани тощо. Такі дослідження мали на меті забезпечити через включення учнів у різноманітні види пізнавально-перетворювальної діяльності усвідомлений вибір ними майбутньої професії з урахуванням потреб виробництва, власних інтересів і можливостей. В сучасних економічних умовах вирішення цього усталеного для професійного самовизначення школярів протиріччя між “хочу”, “можу” та “потрібно” вчені (Г.Балл, В.Васильєв, П.Перепелиця, В.Рибалка, В.Синявський, М.Тименко, Б.Федоришин, М.Янцур та ін.) вбачають у розвитку в них здатності до самопізнання та пізнання особливостей ринкового професійного середовища, формуванні адекватної самооцінки та оцінки сучасних вимог професій, підготовці до узгодження власних потреб з вимогами обраної професії. Таким чином для формування усвідомленого і обґрунтованого професійного самовизначення вважається достатнім сформувати адекватне відображення дитиною дихотомії “Я” і майбутня професія, а самоставлення до себе (“Я” у майбутній професії) залишається поза увагою дослідників.

У другому розділі - “Емпіричне вивчення сформованості образу “Я-майбутній професіонал” у старшокласників” - розроблено структуру “образу Я-майбутній професіонал старшокласника”, визначено критерії та показники їх прояву в дітей раннього юнацького віку; здійснено відбір діагностичних методик для експериментального вивчення рівнів сформованості цього новоутворення старшокласника; розкрито методику констатувального експерименту і проаналізовано його результати.

В процесі уточнення структури ОЯМПС (тут і далі образ “Я-майбутній професіонал старшокласника”) і виділення компонентів ми виходили з положення (К.Абульханова-Славська, В.Столін) про горизонтальний і вертикальний розподіл його складових, які репрезентують різні за значенням змістовно-функціональні навантаження. На горизонтальному рівні такі складові характеризують розвивальний рух старшокласника від узагальненого уявлення до чіткого усвідомлення себе як майбутнього професіонала (самопізнання), від індивідуально-вибіркового ставлення до професій до емоційно-ціннісного самоставлення як суб'єкта майбутньої професійної діяльності (самоставлення), від активності в оволодінні способами діяльності до внутрішньої роботи над собою з формулювання нових професійних цілей і адекватних професійних домагань (саморегуляція). Вертикальний розподіл структури ОЯМПС на минуле, теперішнє і майбутнє відображує змістовне наповнення активного пошуку й відкриття у собі нових можливостей для самореалізації в майбутньому професійному світі. Такі складові розкривають ті аспекти цього особистісного утворення старшокласника, завдяки яким він вибудовує й гармонізує ставлення до себе як майбутнього професіонала та індивідуально-вибіркове ставлення до професії, приписи та правила якої визначають її вимоги до рівня професіоналізму людини. При цьому узгодженість між ними виступає спонукальною силою для профорієнтаційної активності особистості.

У структурі “образу Я-майбутній професіонал старшокласника” виділено пізнавально-рефлексивний, емоційно-ціннісний і практично-дієвий компоненти. Критеріями сформованості пізнавально-рефлексивного компоненту визначені домагання у майбутній професії, рівень яких характеризує когнітивну складність сформованого в учня старшої школи образу “Я-майбутній професіонал”. Показниками цього компоненту є система знань старшокласника про майбутню професію та способи дій у ній, які утворюють первинний образ людини-професіонала. Критеріями сформованості емоційно-ціннісного компонента було обрано професійну спрямованість і самооцінку (у контексті майбутньої професії), а показниками інтерес до майбутньої професії та первинне позитивне переживання образу “Я-майбутній професіонал”, які свідчать про те, що учень обрав майбутню професію й бажає оволодіти нею. Критеріями практично-дієвого компоненту обрано сформованість первинних професійних умінь суб'єкта діяльності, а показниками, відповідно, первинне включення старшокласника в майбутню професійну діяльність і початок оволодіння ним системою способів професійних дій.

Згідно з розробленою структурою ОЯМПС, визначеними критеріями та показниками їхнього прояву підбирався комплекс діагностичних методик для експериментального вивчення рівнів її сформованості в сучасних учнів старшої школи. Результати проведеного на базі загальноосвітніх навчальних закладів констатувального експерименту дали підстави охарактеризувати рівні сформованості ОЯМПС, а всіх учасників розподілити на групи з високим, середнім та низьким рівнем його сформованості.

Високий рівень. До групи старшокласників з високим рівнем сформованості ОЯМП віднесено 9,89 % осіб від загальної кількості учасників констатувального експерименту. Для таких учнів характерним є те, що вони глибоко диференціюють своє ставлення до різноманітних професій не лише на основі сформованої системи знань про неї та способів дій у ній, а й на сформованому через самоповагу самоставленні до себе як майбутнього професіонала. Така система знань й складає сутність первинного образу людини-професіонала, когнітивна складність якого емоційно та змістовно стимулює вибіркову активність старшокласника в обраній ним професії. Підсилюється активність учнів цієї групи сформованими в них професійними інтересами, тому вони відвідують пов'язані з обраною професією гуртки, секції, факультативи, займаються дрібним заробітком, вивчають фахову літературу тощо. При цьому вони глибоко усвідомлюють й адекватно оцінюють власні фізичні сили, розумові здібності, мотиви та мету своєї поведінки, своє ставлення до оточуючих, до інших людей та самого себе, що проявляється в наполегливості та цілеспрямованості під час подолання перешкод у досягненні близької мети та віддалених цілей. Через це вони не лише беруть активну участь у різних видах діяльності, пов'язаних з майбутньою професією, а й активно оволодівають способами професійних дій, які забезпечують їх віру у власні сили, здібності, самостійність, здатність до самоконтролю і послідовності в розумінні самого себе як майбутнього професіонала і середовища, в якому він досягне професійної майстерності.

Середній рівень. До групи старшокласників з середнім рівнем сформованості ОЯМП було віднесено 31,9 % досліджуваних від загальної кількості учасників констатувального експерименту. Учні цієї групи достатньо активні, наполегливі та цілеспрямовані лише в межах продовження освіти у вищому навчальному закладі. Когнітивна складність системи знань старшокласника про професію та себе як майбутнього професіонала дозволяє їм диференційовано ставитися лише до різноманітних сфер професійної діяльності людини. Цього ж виявляється недостатньо для усвідомлення й адекватної оцінки власних фізичних сил, розумових здібностей, мотивів і мети своєї поведінки, що не дозволяє їм обрати майбутню професію та активно включитися в оволодіння первинними способами професійних дій. Індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища майбутнього особистісного становлення і професійного зростання та суб'єктивно-оцінні ставлення до самого себе як майбутнього професіонала і свого місця в майбутньому професійному середовищі активізують участь досліджуваних цієї групи лише в наявних видах пізнавально-перетворювальної діяльності.

Низький рівень. Групу старшокласників з низьким рівнем сформованості ОЯМП склали 58,31 % осіб від загальної кількості учасників констатувального експерименту. В учнів цієї групи, зазвичай, не сформовані професійні інтереси, неадекватна самооцінка, низька активність і не обрана майбутня професія. Тому систему знань старшокласника про майбутню професію та способи дій у ній складають автономні відомості про різні аспекти професійної діяльності людини, отримані з близького оточення, засобів масової інформації та мережі Інтернет. Такі неглибокі, нестійкі та швидкозмінні професіографічні відомості й неадекватна самооцінка перешкоджають учням обрати майбутню професію й активно включитися в оволодіння первинними способами професійних дій у ній. В них не диференційовані інтереси до професій, вони не ставлять досяжних цілей й не намагаються бути наполегливими в досягненні мети. На час закінчення загальноосвітньої школи в досліджуваних цієї групи несформовані індивідуально-вибіркове ставлення до професій і суб'єктивно-оцінні ставлення до самого себе як майбутнього професіонала. Через це вони вступають у доросле життя не визначившись у професії та з не сформованою системою знань про світ професійної праці й своє місце в ньому.

Результати теоретичного аналізу та експериментально визначені рівні сформованості ОЯМПС в сучасних учнів старшої профільної школи підтвердили необхідність удосконалення змісту та педагогічних засобів формування в них суб'єктивно-оцінних та індивідуально-вибіркових ставлень до самого себе як майбутнього професіонала і свого місця в майбутньому професійному середовищі. При цьому доведено, що такий зміст і педагогічні засоби професійної орієнтації старшокласників в умовах профільного навчання мають спрямовуватися на конструювання ними варіантів власного професійного майбутнього, які згармонізують їх ставлення до себе як майбутнього професіонала та до професії, як середовища особистісного становлення і професійного зростання.

У третьому розділі - “Експериментальна програма формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” у процесі профільної професійної орієнтації” - обґрунтовано зміст та педагогічні засоби формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” у процесі професійної орієнтації; розкрита мета, завдання та методика формувального експерименту; проаналізовано результати дослідження.

Становлення й розвиток в учнів сучасної старшої школи ОЯМПС передбачає засвоєння ними історично створених форм професійної діяльності, в процесі оволодіння якими вони одночасно змінюють себе, своє ставлення до світу професійної праці та самого себе як майбутнього професіонала. Це передбачає активну профорієнтаційну діяльність старшокласників, яка спрямовується педагогом і спонукається внутрішніми суперечностями розвитку особистості цього віку. Зважаючи на специфіку розгортання цього процесу, змістом формування ОЯМПС визначено самостійне конструювання ними варіантів власного професійного майбутнього. При цьому профорієнтаційні засоби реалізації такого профорієнтаційного змісту мають забезпечити необхідні умови для розроблення учнями власної програми досягнення в майбутньому певного рівня професіоналізму. Такий підхід дозволяє виділити у системі профорієнтаційної роботи зі старшокласниками дві групи задач: задачі, які самостійно розв'язує учень у процесі професійного самовизначення, і задачі, спрямовані на створення профорієнтаційного середовища, доцільно організованого педагогом, через яке він спрямовує діяльність вихованця. За такого розуміння змісту та педагогічних засобів формування у старшокласників ОЯМПС процес професійної орієнтації ми розглядали як спільну діяльність педагога та учня, в якій під його керівництвом розгортається процес самостійного конструювання ними власного професійного майбутнього.

Обґрунтування специфіки об'єктивно діючого протиріччя між суспільним образом “Професіонал-успішна людина” й індивідуальним образом старшокласника “Я-майбутній професіонал” дало нам можливість розкрити зміст складових професійної орієнтації (цілеспрямована підготовка, профінформація, профконсультація, профадаптація) в сучасній старшій школі, які забезпечують розвивальний рух старшокласників у напрямі врівноваження й узгодження протиріччя між сформованими у нього окремими просторово-часовими образами себе та майбутньої професії. Такий розвивальний рух, що спонукається емоційно-ціннісним ставленням до себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності, передбачає просування кожного старшокласника від уявлення про майбутню професію до усвідомлення себе як майбутнього професіонала. Обрана майбутня професія, яка найбільш повно знімає протиріччя між її вимогами та власними можливостями учня, передбачає взаємодію двох обов'язкових складових ОЯМПС. А саме сформованого в учнів старшої школи образу “Світ професій”, у якому фокусується система знань про майбутню професію, її вимоги та способи дій у ній, та образу “Я у світі професій”, як первинного уявлення про себе як майбутнього професіонала. Для вирішення цього завдання нами й уведено в структуру розробленої моделі такі профорієнтаційні засоби як навчальна програма курсу профорієнтаційного спрямування “Я-майбутній професіонал”, “Щоденник вибору майбутньої професії” та професіографічна дослідницька діяльність, які дозволяють старшокласникам самостійно здобувати необхідні професіографічні відомості.

Специфічною особливістю експериментального курсу виявилося те, що в ньому поєднуються теоретичні заняття (“Особистість і сучасний ринок праці”, “Трудова діяльність людини”, “Професіографія”, “Мої індивідуальні особливості”, “Я і професійна придатність”, “Модель сучасного професіонала”, “Загальні та спеціальні здібності й умови їх розвитку”, “Активність людини в сучасному професійному середовищі”, “Стратегія і тактика досягнення професіоналізму” та ін.) з практичними та самостійними роботами (“Моє портфоліо”, “Попит та пропозиції на визначену професію”, “Професіонал III тисячоліття”, “Класифікація професій за змістом, засобами та умовами праці”, “Аналіз професіограм професіоналів, які стали успішними”, “Професіографічний пошук інформації про обрану майбутню професію”, “Модель сучасного професіонала”, “Визначення професійної придатності до обраної професії”, “Індивідуальна освітня траєкторія”). Ці види професіографічно-дослідницької діяльності фіксувалися у “Щоденнику вибору професії”.

Включення в розроблену нами модель блоків професійна самооцінка й домагання старшокласників пов'язане з необхідністю організації профорієнтаційного супроводу початку оволодіння ними системою способів професійних дій в умовах профільного навчання. Виконання такої діяльності й педагогічна підтримка (корекція, підсилення) первинного позитивного переживання образу “Я-майбутній професіонал” задає рівень домагань дитини у майбутній професії та їх адекватну самооцінку завдяки підвищенню когнітивної складності системи знань про себе та майбутню професію. Для вирішення цієї профорієнтаційної задачі нами обрано індивідуальну та групову профконсультацію, проведення яких здійснювалося у формі ділових та імітаційних ігор (“На пустельному острові”, “Моє робоче місце через 10, 20 і 30 років”, “Профконсультація”, “Професії майбутнього”, “Рейтинг професій” та ін.). Це й забезпечувало педагогічний супровід первинного включення старшокласників у майбутню професійну діяльність й початок оволодіння ними первинними професійними вміннями. Результати такої активності старшокласника фіксувалися також у “Щоденнику вибору майбутньої професії”, який склав основу розробленої учнями власної програми досягнення в майбутньому достатнього масштабу професіоналізму.

Для перевірки ефективності розробленої моделі формування ОЯМПС було організовано й проведено на базі загальноосвітніх навчальних закладів формувальний експеримент. Специфічною особливістю обраних експериментальних навчальних закладів було те, що старша школа функціонувала в них як профільна, яка передбачала не лише оволодіння учнем певним рівнем знань, умінь і навичок, а й за рахунок варіативної складової навчальних планів та курсів за вибором здійснювалася професійне спрямування їх пізнавально-перетворювальної діяльності. Така активність старшокласників призводила не лише до формування відповідного ставлення до професійного самовизначення і поглиблення системи знань про майбутню професію та способи дій у ній, а й через первинне включення в майбутню професійну діяльність забезпечувалося оволодіння ними системою способів професійних дій у визначеній навчальним профілем сфери професійної діяльності людини.

Відповідно до завдань дослідно-експериментальної роботи, результати піддавалися обробці методами математичної статистики, які представлені нами на початку змінами у розвитку виділених компонентів структури ОЯМПС, а далі загальними змінами, які відбулися в учасників експерименту. Результати динаміки сформованості компонентів структури ОЯМПС експериментальної та контрольної груп до початку та після закінчення експерименту подано в таблиці 1.

Одержані результати засвідчили істотне зростання кількості старшокласників в групах з високим та середнім рівнем сформованості всіх показників і компонентів структури ОЯМПС. Найвагомішими виявилися результати в розвитку пізнавально-рефлексивного (приріст учнів експериментальної групи перевищив на 18,93 % у порівнянні з контрольною) й емоційно-цінного компоненту (зменшилася кількість учнів експериментальної групи з низьким рівнем розвитку цього показника на -29,90 % осіб). Менш значущими вони були на етапі закінчення формувального експерименту в розвитку практично-дієвого компоненту ОЯМПС.

Таблиця 1 Динаміка сформованості компонентів структури ОЯМПС експериментальної та контрольної групи до початку та після закінчення експерименту (у %)

Примітка: Д є різницею приросту числових значень розвитку компонентів у експериментальній і контрольній групі до початку та після закінчення експерименту в %.

Результати динаміки сформованості ОЯМПС експериментальної та контрольної груп до початку та після закінчення експерименту демонструє таблиця 2.

Таблиця 2 Динаміка сформованості ОЯМПС експериментальної та контрольної групи до початку та після закінчення експерименту (абс. / відн. значення)

В цілому аналіз формувальних результатів (див. табл. 2) засвідчив, що на етапі закінчення загальноосвітньої школи в експериментальній групі значна частина старшокласників (24,30 % з високим і 49,53 % з середнім рівнем сформованості ОЯМПС) вступає в самостійне життя зі сформованим ставленням до різноманітних професій не лише на цілісній системі знань про неї та способів дій у ній, а й на вихованому через самоповагу самоставленні до себе як майбутнього професіонала. Приріст кількості таких старшокласників за час формувального експерименту склав 30, 84 % осіб (+15,89 з високим і +14,95 середнім рівнем), що на +23,82 % учнів (+2,63 з високим і +4,39 середнім рівнем) перевищив такий же приріст в контрольній групі. Ці результати засвідчили також ефективність цілеспрямованої організації в сучасній старшій школі професійної орієнтації учнів, зміст та педагогічні засоби спрямовані на самостійне конструювання ними варіантів власного професійного майбутнього.

Висновки

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” у процесі професійної орієнтації.

1. Проведений теоретичний аналіз дав підґрунтя для висновку про те, що образ “Я-майбутній професіонал” є необхідною складовою системи образів “Я” особистості. Визначено, що ОЯМПС є особистісним утворенням, яке гармонізує його суб'єктивно-оцінне ставлення до себе як майбутнього професіонала та індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища особистісного становлення і професійного зростання. Сформований ОЯМПС, як домінантний конструкт професійного майбутнього особистості, перетворює учня в суб'єкта професійного самовизначення з розвиненими вольовими якостями, здатністю приймати рішення і здійснювати моральні вчинки з орієнтацією на досягнення професіоналізму. Таке новоутворення в структурі особистості старшокласника характеризує певну цілісність його професійного самовизначення, єдність внутрішньої й зовнішньої активності через яку він сприймає й оцінює себе як майбутнього професіонала, своє ставлення до себе та свого місця в середовищі майбутньої професійної діяльності. Процесуально це досягається за допомогою реструктуризації образу “Я-майбутній професіонал” у напрямі адекватного відображення специфіки професії (“Я” і професія) та сформованого ставлення до себе як суб'єкта майбутньої професійної праці (“Я” у професії).

2. У структурі ОЯМПС виділено пізнавально-рефлексивний, емоційно-ціннісний і практично-дієвий компоненти. Критеріями сформованості пізнавально-рефлексивного компоненту визначені домагання у майбутній професії, рівень яких характеризує когнітивну складність образу “Я-майбутній професіонал”. Показниками цього критерію, які утворюють первинний образ людини-професіонала, обрано систему знань старшокласника про майбутню професію та способи професійних дій у ній. Емоційно-ціннісний компонент представлений показниками інтересу до майбутньої професії, який свідчить про те що учень обрав майбутню професію й бажає оволодіти нею. Таке ставлення до проблеми професійного самовизначення й викликає в юнаків і дівчат первинне позитивне переживання “образу Я-майбутній професіонал”, тому критеріями сформованості в учнів старшої школи цього компонента нами обрано професійну самооцінку (у контексті обраної професії). Критеріями практично-дієвого компоненту визначено сформованість початкових професійних умінь старшокласника, а його показниками первинне включення учнів в майбутню професійну діяльність, в якій розпочинається процес оволодіння ними системою способів професійних дій.

3. Результати проведеного констатувального експерименту дали змогу виявити й охарактеризувати рівні сформованості в сучасних учнів старшої школи ОЯМП, а всіх учасників констатувального експерименту розподілити на три групи: з високим (9,89 % старшокласників), середнім (31,9 % учнів) та низьким (58,31 % осіб) рівнем сформованості в них ОЯМПС. Одержані експериментальні дані та результати теоретичного аналізу підтвердили необхідність удосконалення традиційної теорії й практики професійної орієнтації старшокласників у сучасній профільній школі в напрямі спрямування її змісту та педагогічних засобів на самостійне конструювання учнями старшої школи варіантів власного професійного майбутнього.

4. Результати формувального експерименту засвідчують, що розроблена методика формування у старшокласників ОЯМПС в процесі профільної професійної орієнтації активізує самостійне конструювання ними варіантів власного професійного майбутнього. Її ефективність зростає за умов: запровадження у навчально-виховний процес старшої школи навчальної програми профорієнтаційного спрямування “Я-майбутній професіонал” та “Щоденника вибору майбутньої професії”, зміст яких дає змогу оволодіти старшокласникам технологією вибору майбутньої професії й досягнення професіоналізму в ній; здійснення учнями старших класів професіографічних дослідницьких завдань для емоційного й інформаційного збагачення сформованого в них образу “світу професій”, який репрезентує систему їх знань про майбутню професію і способи професійних дій у ній; активізації профорієнтаційної діяльності юнаків і дівчат у процесі групової профконсультації на початковому етапі оволодіння ними системою способів професійних дій, яка спонукає їх до вироблення адекватної професійної самооцінки й реалістичних професійних домагань (у контексті обраної професії); педагогічної підтримки становлення у них образу “Я у світі професій” в процесі індивідуальної профконсультації для забезпечення первинного включення учнів у майбутню професійну діяльність.

5. Одержані результати формувального експерименту засвідчили суттєве зростання кількості старшокласників в групах з високим та середнім рівнем сформованості ОЯМП. Приріст кількості таких старшокласників в експериментальній групі склав 30, 84 % осіб (+15,89 % з високим і +14,95 % середнім рівнем), що на +23,82 % учнів (+2,63 % з високим і +4,39 % середнім рівнем) перевищив такий же приріст в контрольній групі. В динаміці розвитку складових ОЯМП найвагомішими виявилися результати експериментальної групи розвитку пізнавально-рефлексивного (+18,93 % учнів) й емоційно-цінного компоненту (-29,90 % осіб). Менш значущими вони були в розвитку практично-дієвого компоненту ОЯМПС.

Проведене теоретико-експериментальне дослідження не втрішує всіх проблем формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал”. Важливими залишаються проблеми діагностики особистісного рівня розвитку старшокласника та застосування нових інформаційних технологій у профорієнтаційній роботі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

1. Бех М. І. Динаміка розвитку в старшокласників образу “Я-професіонал” / М. І. Бех // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - К. : Інститут проблем виховання АПН України, 2003. - Вип. 5, кн. 2. - С. 191-198.

2. Бех М. І. Формування у старшокласників образу “Я-професіонал” у системі “загальноосвітній навчальний заклад-внз” / М. І. Бех // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне : РДГУ, 2003. - Вип. 27. - С. 53-56.

3. Бех М. І. Спільна діяльність школи та вузу як педагогічна система формування у старшокласників образу “Я-професіонал” / М. І. Бех // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне : РДГУ, 2004. - Вип. 28. - С. 52-55.

4. Бех М. І. Професійна орієнтація старшокласників в умовах профільного навчання / М. І. Бех // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія “Педагогіка і психологія”. - Чернівці : Рута, 2005. - Вип. 255 - С. 3-10.

5. Бех М. І. Зміст профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в сучасній середній загальноосвітній школі / М. І. Бех // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - К., 2005. - Вип. 7. - С. 296-301.

6. Бех М. І. Образ “Я-майбутній професіонал” як мета профорієнтаційної роботи зі старшокласниками / М. І. Бех // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - К. : Інститут проблем виховання АПН України, 2007. - Вип. 10, кн. 2. - С. 307-316.

7. Бех М. І. Спрямованість профільного навчання на формування у старшокласників образу “Я” майбутній професіонал / М. І. Бех // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія “Педагогіка”. - Тернопіль, 2007. - № 8. - С. 149-154.

8. Бех М. І. Професійна орієнтація старшокласників на етапі закінчення загальноосвітнього навчального закладу / М. І. Бех // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. - К. : Інститут проблем виховання АПН України, 2008. - Вип. 2, кн. 1. - С. 379-387.

Інші публікації:

9. Бех М. І. Психолого-педагогічне проектування розвитку образу “Я-майбутній професіонал” в учнів старшої школи // Матеріали доповідей і повідомлень всеукр. наук.-практ. конф. [“Нові напрямки творчого розвитку особистості школяра”]. - К. : ТОВ “Біловоддя”, 2004. - С. 57-60.

10. Бех М. І. Педагогічні умови формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” у процесі профорієнтаційної роботи // Зб. статей Міжнар. наук.-практ. конф. [“Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому і регіональному рівнях”] / ред. кол. І. Д. Бех (гол. ред.) [та ін.]. - Тернопіль : Тернограф, 2006. - С. 254-261.

11. Бех М. І. Зміст профорієнтаційної роботи зі старшокласниками : метод. рек. / Б. О. Федоришин, М. І. Бех [та ін.]. - К.. : Інститут проблем виховання АПН України, 2003. - 80 с.

12. Бех М. І. Орієнтація старшокласників на педагогічні професії : методичний посібник / Д. О. Закатнов, О. В. Мельник, М. І. Бех. - К. : Інститут проблем виховання АПН України, 2005. - 106 с.

13. Словник-довідник з професійної орієнтації учнів / В. В.Синявський, О. В. Мельник, М. І. Бех. - К. : Мегапринт, 2007. - 119 с.

Анотації

Бех М. І. Формування образу “Я-майбутній професіонал” у старшокласників у процесі професійної орієнтації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання НАПН України, Київ, 2010.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування у старшокласників образу “Я-майбутній професіонал” у психолого-педагогічній теорії та виховній практиці, розкрито зміст поняття “образ Я-майбутній професіонал старшокласника” й визначено його як особистісне новоутворення, яке гармонізує суб'єктивно-оцінне ставлення учня до себе як майбутнього професіонала та його індивідуально-вибіркове ставлення до професії як середовища майбутнього особистісного становлення і професійного зростання. Розроблено структуру, критерії, показники та експериментально виявлено рівні сформованості образу “Я-майбутній професіонал” в учнів старшого шкільного віку. Обґрунтовано зміст і педагогічні засоби цілеспрямованої профільної професійної орієнтації в сучасній старшій школі, складові якої (впровадження курсу профорієнтаційного спрямування “Я-майбутній професіонал”, організація професіографічних досліджень, індивідуальної та групової профконсультації) через рефлексивні механізми свідомості й самосвідомості особистості забезпечують набуття старшокласниками суб'єктивного смислу вибору майбутньої професії.