Формування дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей засобами національно-прецедентних текстів

5. На формувальному етапі дослідження було розроблено методику формування дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей засобами національно-прецедентних текстів. Експериментальне навчання обіймало три етапи: мотиваційно-збагачувальний (опорний), креативно-комунікативний (базовий), проектно-інтегративний, кожен з яких передбачав систему різноманітних за змістом і характером вправ, що забезпечували роботу з опрацювання корпусу НПТ і формування дискурсних умінь на рівні породження і сприймання висловлювання. На першому етапі робота з корпусом НПТ мала на меті, по-перше, опрацювання всіх рекомендованих текстів художніх творів, а, по-друге, вивчення літературознавчих праць, критичних матеріалів, монографічних розвідок, що дозволяло простежити поступ і становлення української літератури. На другому етапі експериментально-дослідного навчання з урахуванням соціокультурного підходу НПТ було розподілено на цикли: індивідуально-авторський, жанрово-стильовий та історико-літературний. Щодо змістового аспекту експериментальної роботи, то програмовий матеріал з профільних дисциплін було доповнено теорією дискурсу, знаннями про класифікацію та функції НПТ. Третій етап ґрунтувався на реалізації проектної технології, метою якого було узагальнити й систематизувати знання студентів про явище прецедентності в мові та мовленні, вдосконалювати вміння будувати цілісні дискурси відповідно до параметрів і особливостей комунікативної ситуації, продовжуючи опрацювання корпусу НПТ на підставі організації пошуково-дослідницької діяльності студентів.

6. Експериментальне дослідження підтвердило, що ефективність формування дискурсних умінь засобами НПТ як у рецептивних, так і продуктивних видах мовленнєвої діяльності студентів філологічних спеціальностей забезпечується комплексом педагогічних умов: забезпечення між-предметних і внутрішньопредметних зв'язків фахових дисциплін мовознавчого й літературознавчого циклів; наявність системи вправ та завдань, спрямованих на формування дискурсних умінь і активізацію корпусу національно-прецедентних текстів; занурення студентів в активну літературознавчу аналітико-пошукову діяльність з опрацювання національно-прецедентних текстів.

7. Результати прикінцевого зрізу експерименту виявили, що на високому рівні перебувало 16% студентів ЕГ, 4% КГ; на достатньому - 43% майбутніх філологів ЕГ, 25% КГ; на середньому - 32% студентів ЕГ, 52% КГ; на низькому - 9% студентів ЕГ, 19% КГ.

Здійснене дослідження не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів порушеної проблеми. Перспективу подальших розвідок вбачаємо в аналізі національно-культурної складової педагогічного дискурсу майбутнього філолога, розробці культурно-тематичної класифікації і створенні словника символів НПТ.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Буднік А. О. Дискурс у сфері усної і писемної комунікації: лінгводидактична інтерпретація проблеми / А. О. Буднік // Зб. наук. праць. Педагогічні науки. Випуск 50. Частина 2. Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. С. 68-72.

2. Буднік А. О. Прецедентне ім'я як національно-культурна складова дискурсу майбутнього словесника (за результатами констатувального зрізу) / А. О. Буднік // Наука і освіта. 2008. № 8-9. С. 216-220.

3. Буднік А. О. Дискурсивні вміння як складова професіограми словесника / А. О. Буднік // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Глухів: ГДПУ, 2009. Вип. 13. С. 132-137.

4. Буднік А. О. Критерії відбору корпусу національно-прецедентних текстів / А. О. Буднік // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2009. № 4-5. С. 139-144.

5. Буднік А. О. Психологічні особливості сприйняття національно-прецедентних текстів / А. О. Буднік // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. № 1. С. 284-289.

6. Буднік А. О. Система роботи з розвитку дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей / А. О. Буднік // Наука і освіта. 2009. № 4. С. 111-114.

7. Буднік А. О. Прецедентні тексти як основа формування дискурсивних умінь майбутніх словесників / А. О. Буднік // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць / За заг. ред. проф. Л. А. Лисиченко. Харків, 2008. Вип. 24. С. 146-151.

8. Буднік А. О. Феномен прецедентності і прецедентні феномени: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Сугестивні аспекти мови і проблеми мовленнєвої комунікації»], (Одеса, 9-10 листопада 2007 року) / М-во освіти і науки України, Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2008. С. 19-20.

9. Буднік А. О. Ключові концепти національно-прецедентного тексту / А. О. Буднік // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). Випуск 3: зб. наук. праць / За ред. академіка Л. І. Мацько. К.: Вид-во НПУ М. П. Драгоманова, 2009. С. 135-140.

10. Буднік А. О. Як написати наукову статтю та підготувати доповідь на конференцію: [навчальний посібник для студентів, магістрантів, аспірантів] / А. О. Буднік, О. Ф. Ліпінська, І. А. Хижняк / М-во освіти і науки України, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. Одеса, 2009. 142 с.

АНОТАЦІЯ

Буднік А. О. Формування дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей засобами національно-прецедентних текстів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія і методика навчання (українська мова). - Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Одеса, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі формування дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей засобами національно-прецедентних текстів. У дисертації розроблено, науково обґрунтовано й апробовано експериментально-дослідне навчання, умовно розподілене на три етапи (мотиваційно-збагачувальний (опорний), креативно-комунікативний (базовий) і проектно-інтегративний); запропоновано методи, прийоми роботи, систему вправ та завдань щодо розвитку дискурсних умінь і опрацювання національно-прецедентних текстів у вищих навчальних закладах; визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу формування дискурсних умінь у майбутніх філологів засобами національно-прецедентних текстів; укладено корпус національно-прецедентних текстів і обґрунтовано критерії його упорядкування (хрестоматійність (програмність), інтертекстуальність, реінтерпретація, відтворюваність у засобах масової інформації, відтворюваність у словниках); визначено критерії (тактичний, стратегічний, жанровий, текстовий) і схарактеризовано рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості дискурсних умінь студентів філологічних спеціальностей.

Ключові слова: дискурсні вміння, національно-прецедентний текст, студенти, філологічні спеціальності.

?????????

Будник А. А. Формирование дискурсных умений студентов филологических специальностей средствами национально-прецедентных текстов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (украинский язык). - Государственное учреждение «Южно-Украинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского». Одесса, 2010.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования дискурсных умений студентов филологических специальностей средствами национально-прецедентных текстов. Под «национально-прецедентными текстами» понимаем тексты, которые определяют этнокультурную специфику украинского лингвокультурного сообщества, отображая историю и культуру народа, национальный характер, моральные ценности и мировоззрение, обращение к которым постоянно возобновляется в дискурсе будущего филолога. Упорядочивая корпус НПТ, мы руководствовались такими критериями: хрестоматийность (программность), интертекстуальность, реинтерпретация, воспроизведение в средствах массовой информации и воспроизведение в словарях.

Анализ лингвистической и лингводидактической литературы позволил сформулировать рабочее определение феномена «дискурсные умения», под которыми понимаем умение воспринимать, понимать и порождать дискурс в соответствии с коммуникативной ситуацией, а также определиться с их многокомпонентной структурой.

В ходе проведения констатирующего среза были определены и прокомментированы основные типы ошибок, которые допускают студенты при построении собственных высказываний и интерпретировании чужих. В процессе исследования были выявлены основные критерии сформированности дискурсных умений (тактический, стратегический, жанровый и текстовый), в соответствии с которыми была дана характеристика уровням сформированности (высокому, достаточному, среднему и низкому) дискурсных умений студентов филологических специальностей.

На формирующем этапе была разработана экспериментальная методика обучения, условно разделенная на три этапа, которые согласовывались с особенностями организации учебного процесса на филологических факультетах и отображали систему межпредметных и внутрипредметных связей. Кроме того, в содержание экспериментально-опытного обучения были заложены педагогические условия эффективного формирования дискурсных умений: обеспечение межпредметных и внутрипредметных связей профессиональных дисциплин языковедческого и литературоведческого циклов; наличие системы упражнений и заданий, направленных на формирование дискурсных умений и активизацию корпуса НПТ; погружение студентов в активную литературоведческую аналитико-поисковую деятельность по изучению НПТ.

Реализация экспериментальной методики начиналась с мотивационно-обогащающего (опорного) этапа, где осуществлялось ознакомление с основными факторами развития литературного процесса, с художественно-стилистическими приемами на практических занятиях по «Истории украинской литературы и критике», «Истории зарубежной литературы», «Введению в литературоведение»; углубленное прочтение, анализ и интерпретация художественных текстов в культурно-историческом контексте и на уровне анализа художественной речи; активизация, обогащение словарного запаса и изучение разделов «Лексикология и семасиология», «Фразеология» на основании установления связей с дисциплиной «Устное народное творчество». Основным приемом роботы с художественным текстом был выбран литературоведческий анализ. На данном этапе студенты, работая с корпусом текстов, выполняли упражнения направленные на изучение и анализ НПТ. В соответствии с условиями креативно-коммуникативного этапа обучение разделилось между языковедческими дисциплинами «Стилистика украинского языка», «Современный украинский литературный язык. Синтаксис», «Лингвистический анализ текста», а учебный материал был модифицирован в соответствии с условиями разработанной методики обучения. На этом этапе использовался комплекс упражнений на построение связных высказываний с использованием НПТ. Третий этап - проектно-интегративный - в основу которого заложен личностноориентированный и деятельностный подходы к обучению языка базировался на реализации проектной технологии обучения студентов филологических специальностей. Особенность реализации этой технологии состояла в интегрировании полученных знаний по украинскому языку, литературе, культуре и истории.

На завершающем этапе исследования путем сопоставления результатов констатирующего и заключительного срезов была установлена эффективность разработанной методики, которая проявилась в значительном приросте количества студентов с высоким и достаточным уровнем сформированности дискурсных умений.

Ключевые слова: дискурсные умения, национально-прецедентный текст, студенты, филологические специальности.

Annotation

Budnik A. O. Discourse skills development of the students studying philology by means of national and precedent texts. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in pedagogics, in speciality 13.00.02 - Theory and Methods of Teaching (The Ukrainian language). - The state institution «South-Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushinsky». Odessa, 2010.

The thesis is devoted to the problem of discourse skills development of the students of philological specialties by means of national and precedent texts. The research contains the scientifically grounded and approved teaching techniques that is conventionally divided into three stages [motivational and enriching (supporting), creative and communicative (basic), project-integrated]; the techniques and ways of activity, the system of exercises and tasks aimed at discourse skills development and approach to national and precedent texts analyses at higher educational institutions have been suggested; the pedagogical conditions that favor effective discourse skills development of the future philologists by means of national and precedent texts have been defined; the frame of national and precedent texts has been worked out and the criteria of their arrangement grounded (axiomatic (programming), intertextualism, reinterpretation, producibility in mass media, producibility in dictionaries); the criteria (tactical, strategic, genre and text) and levels of discourse skills (high, satisfactory, middle, low) development of the students studying philology have been defined and characterized.

Key words: discourse skills, national and precedent text, students, philological specialties.

Размещено на Allbest.ru