Розвиток граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Розвиток граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи

13.00.02 - теорія і методика навчання (українська мова)

Баранник Наталія Олексіївна

Київ ? 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Паламар Лариса Максимівна,

Київський національний університетімені Тараса Шевченка, професор кафедри української філології для неспеціальних факультетів.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Пентилюк Марія Іванівна,

Херсонський державний університет, професор кафедри українського мовознавства та основ журналістики;

кандидат педагогічних наук, доцент

Лобода Тетяна Михайлівна,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,

доцент кафедри культури української мови.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Трансформаційні процеси, що відбуваються в суспільстві, дотичні всіх сфер його діяльності, й освітньої зокрема, яка є основою формування світогляду особистості. Зміни зумовлюють потребу реформування вищої освіти, оскільки університетська система підготовки професійних кадрів на основі традиційних, класичних форм і методів вимагає глобальної реорганізації.

Нині запровадження елементів ЕCTS, побудова навчальних програм за кредитно-модульною системою, застосування в навчальному процесі активних методів сучасних інформаційних технологій спонукають до посилення ролі самостійної роботи студентів. У Болонській декларації, „Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті”, Законах України „Про освіту“, „Про вищу освіту“ акцентується увага на впровадженні значних обсягів і різноманітних видів самостійного навчання у процесі підготовки майбутніх фахівців, від яких вимагаються ґрунтовні знання, уміння і навички швидко й оперативно реагувати на зміни в професійному середовищі, суспільстві, самостійно навчатися протягом усього життя. самостійний стилістичний студент філологічний

Пріоритетом підготовки майбутніх учителів-словесників є формування творчої, активної, компетентної особистості, відповідальної за якість свого навчання. Особливо важливу роль у процесі такої підготовки має відігравати самостійна робота студентів.

Відповідно до вимог Державної національної програми „Освіта“ („Україна ХХІ століття“), Концепції мовної освіти в Україні невід'ємною ознакою освіченої, всебічно розвиненої особистості є висока мовленнєва культура, що передбачає вміння вільно, комунікативно виправдано володіти мовними засобами в будь-якій ситуації мовлення, аргументовано висловлювати свої думки, дотримуватися правил мовленнєвого етикету.

Проблема розвитку мовленнєвих умінь була предметом дослідження вчених-лінгвістів, методистів (Н. Бабич, І. Білодід, О. Біляєв, М. Вашуленко, В. Ващенко, С. Дорошенко, С. Єрмоленко, М. Жовтобрюх, А. Коваль, Л. Мацько, В. Мельничайко, Л. Паламар, М. Пентилюк, М. Пилинський, О. Пономарів, Л. Скуратівський, Л. Шевченко, Г. Шелехова, Г. Чередниченко та ін.).

Психолінгвістичний аспект розвитку мовлення, що ґрунтується на уявленні про структуру мовленнєвої діяльності, механізмах породження мовлення, знайшов відображення у працях Л. Виготського, П. Гальперіна, Д. Ельконіна, М. Жинкіна, І. Зимньої, Г. Костюка, О.О. Леонтьєва, А. Лурії, Л. Проколієнко, І. Синиці та ін.

Завдяки чисельним дослідженням останніх років функціонально-стилістичний підхід посів чільне місце в загальній системі розвитку мовлення учнів, про що свідчать вимоги програм, окремі розділи підручників української мови. Новий підхід до засвоєння мовних і мовленнєвих знань у загальноосвітніх навчальних закладах вимагає від майбутніх фахівців відповідної лінгвістичної підготовки.

Отже, проблема розвитку мовно-мовленнєвих умінь студентів набуває особливого значення в методичній науці й імперує до створення відповідної системи розвитку мовлення, удосконалення способів і засобів навчання. Підґрунтям вивчення мовних явищ у системі професійної філологічної підготовки мають бути компетентнісний, комунікативно-діяльнісний і функціонально-стилістичний підходи.

Суть функціонально-стилістичного аспекту вивчення української мови ґрунтується на взаємозв'язках функціональної стилістики з іншими розділами курсу сучасної української мови (фонетикою, лексикою, граматикою). Функціональна стилістика, як відомо, досліджує мовні явища з боку їх функціонування і відрізняється від граматики та інших розділів тим, що розглядає виражальні можливості мови.

Функціонально-стилістичний підхід до вивчення мовних явищ здебільшого простежується у працях російських учених, зосібна: С. Іконникова, В. Капінос, Т. Ладиженської, С. Молодцової, Л. Федоренко, Т. Чижової, Н. Шведової та ін., у яких визначено предмет, основні поняття функціональної стилістики в шкільному курсі вивчення мови, окреслено коло стилістичних умінь і навичок, подано характеристику методів і прийомів стилістичної роботи.

У вітчизняній науково-методичній літературі означені питання знайшли відображення в наукових дослідженнях таких учених-методистів, як П. Дудик, В. Мельничайко, С. Караман, А. Коваль, П. Кордун, Л. Мацько, М. Пентилюк, О. Пономарів та ін.

На рівні сучасних дисертаційних досліджень окремі аспекти проблеми розвитку стилістичних умінь розкривають В. Бадер, А. Нікітіна, О. Попова, Л. Сугейко та ін.

Систему роботи з розвитку стилістичних умінь і навичок учнів (10-11 класи) висвітлено в наукових працях І. Кучеренко, Д. Семчук. Особливості впровадження функціонально-стилістичного підходу до вивчення сполучників і часток у загальноосвітніх навчальних закладах розкрила І. Нагрибельна.

Однак, на відміну від загальноосвітньої школи, де функціонально-стилістичний аспект набув активного втілення, у вищій школі питання розвитку мовлення не постало як методична проблема. Уся робота щодо вивчення мовних явищ ґрунтується на репродуктивній структурно-описовій основі, яка не забезпечує належної мовної і мовленнєвої підготовки майбутнього вчителя словесності і не сприяє ефективній роботі в ЗНЗ. Лінгводидактичний матеріал посібників і збірників вправ з української літературної мови не повністю відповідає сучасним вимогам формування культуромовної особистості, яка, залежно від мети, умов, ситуації спілкування, володіла б уміннями доцільного добору мовних одиниць для їх функціонування в усному й писемному мовленні. Крім того, методичний апарат навчальних джерел не містить творчих, проблемних завдань і вправ, які вимагають конкретної самостійної пізнавальної і стимулювальної діяльності студентів. Через це з-поміж помилок, що найчастіше трапляються в усному і писемному мовленні майбутніх учителів, переважають саме граматико-стилістичні.

Таким чином, теоретична й практична нерозробленість означеної проблеми формування майбутнього словесника на засадах функціонально-стилістичного підходу до вивчення сучасної української літературної мови у вищій школі, у процесі самостійної роботи зокрема, відсутність спеціальної методики розвитку граматико-стилістичних умінь студентів, недостатня зорієнтованість на означену проблему чинних програм з сучасної української мови для студентів філологічних факультетів і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - „Розвиток граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи“.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з планом науково-дослідної роботи кафедри методики викладання української мови та літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова „Теорія і технологія навчання української мови і літератури в загальноосвітній школі“; є складовою тематичного плану науково-дослідної лабораторії кафедри української мови і літератури Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка „Формування національно-мовної особистості вчителя української мови і літератури (державний реєстр. № 0103U000450). У дисертаційному дослідженні враховано основні положення Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України, Державної національної програми „Освіта“ („Україна ХХІ століття“), Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті.

Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол №11 від 24 квітня 2003 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №9 від 25 листопада 2003 р.).

Мета дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої й експериментально перевіреної методики вдосконалення граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

? з'ясувати теоретичні засади дослідження на основі аналізу науково-теоретичної та навчально-методичної літератури з теми дослідження;

? проаналізувати стан проблеми розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у сучасній практиці навчання української мови у вищих навчальних закладах;

? уточнити й доповнити зміст наскрізних понять наукового дослідження „граматико-стилістичні вміння“, „самостійна робота студентів“;

? визначити критерії і рівні розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів у процесі самостійної роботи;

? теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи.

Об'єктом дослідження є процес розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів вищих навчальних педагогічних закладів.

Предмет дослідження ? лінгводидактичне забезпечення процесу самостійної роботи, спрямованої на розвиток граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів.

Методологічною основою дослідження стали положення наукової теорії про мову й мовлення, мовленнєву діяльність, результати наукових досліджень з питань підвищення ефективності самостійної роботи студентів; висновки і рекомендації вікової і педагогічної психології про взаємозумовленість між розвитком особистості й організацією її навчальної діяльності, про формування творчої, активної, самостійної особистості, відповідальної за якість свого навчання.

База дослідження. Дисертаційне дослідження здійснено на базі філологічних факультетів Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка №2868 від 27.11.2009 р.), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка №1/3019 від 26.10.2009 р.), Чорноморського державного університету імені Петра Могили (довідка №7/2/16 від 26.11.2009 р.), Херсонського державного університету (довідка №07-12/1354 від 19.10.2009 р.), Криворізького державного педагогічного університету (довідка №06-314 від 16.10.2009 р.). Дослідним навчанням було охоплено 314 студентів.

Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

теоретичні: метод теоретичного моделювання для визначення мети, об'єкта, предмета і завдань дослідження; критичний аналіз вітчизняних і зарубіжних лінгвістичних, психологічних, лінгвометодичних джерел з метою вивчення стану теоретичної розробки досліджуваної проблеми; з'ясування теоретико-методичних засад дослідження, яке ґрунтується на аналізі програмно-методичного забезпечення з сучасної української мови для студентів філологічних факультетів;

емпіричні: анкетування викладачів, тестування студентів, аналіз результатів навчально-пізнавальної діяльності, педагогічне спостереження за навчальним процесом; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і контрольний етапи) з метою з'ясування рівня розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи; кількісний і якісний аналіз, статистична обробка результатів дослідження для підтвердження ефективності розробленої експериментальної методики.

Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (2003-2004 рр.) визначено теоретичні засади проведення дисертаційного дослідження, вихідні позиції (об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження); обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми; здійснено вивчення й аналіз лінгвістичної, педагогічної, психологічної, лінгводидактичної літератури; проведено констатувальні зрізи.

На другому етапі (2004-2007 рр.) систематизовано результати спостереження над сформованістю граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів; розроблено методику експериментально-дослідного навчання; проведено формувальний експеримент за пропонованою методикою з метою перевірки її ефективності.

На третьому етапі (2007-2009 рр.) проаналізовано й узагальнено результати дослідження, сформульовано загальні висновки, оформлено текст дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: 1) уперше створено й експериментально перевірено методику розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи; 2) обґрунтовано значення і роль самостійної роботи студентів у трансформаційних процесах освіти, і філологічної зокрема; 3) уточнено зміст фундаментальних понять дослідження: „самостійна робота“, „граматико-стилістичні вміння“, 4) розроблено критерії і рівні розвитку граматико-стилістичних умінь, систему граматико-стилістичних вправ і завдань з урахуванням рівнів самостійної діяльності студентів під час їх виконання; 5) удосконалено зміст чинної програми вивчення граматики для ВНПЗ „функціонально-стилістичним компонентом у процесі самостійної роботи“; 6) подальшого розвитку набули форми і види самостійної роботи студентів-філологів.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні методики розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів у процесі самостійної роботи. Сформульовані в дисертації положення, висновки, методичні рекомендації до самостійної роботи можна використовувати у вишах та шкільному викладанні курсу граматики, у розробленні спецсемінарів з питань підвищення рівня мовленнєвих умінь студентів і спецкурсів з проблем вивчення мови у функціонально-стилістичному аспекті, у створенні навчально-методичних посібників, збірників вправ і завдань для студентів філологічних факультетів ВНПЗ.

Апробація результатів дослідження. Основні результати роботи висвітлювалися в доповідях на всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми підготовки учителя початкових класів з фахових методик у вищих педагогічних навчальних закладах“ (Глухів, 2003), „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість“ (Київ, 2004), „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2005), „Теоретико-методологічні і методичні засади професійної підготовки майбутнього словесника“ (Глухів, 2005), „Реалізація нових технологій навчання, виховання та розвитку молодших школярів у творчому досвіді учителів початкових класів“ (Глухів, 2007); на всеукраїнських методологічних семінарах: „Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи“ (Глухів, 2005), „Формування професійної компетентності майбутніх учителів-словесників у процесі неперервної педагогічної практики“ (Глухів, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 одноосібних робіт, із них ? 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 229 назв, 13 додатків. Повний обсяг дисертації становить 253 сторінки, з яких ? 171 сторінка основного тексту, що містить 2 рисунки, 3 діаграми, 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, розкрито завдання, методи дослідження, схарактеризовано методологічну основу, визначено наукову новизну і практичне значення дисертації, подано дані про апробацію та впровадження здобутих результатів.

У першому розділі ? „Теоретичні засади розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи“ ? висвітлено окремі аспекти проблеми розвитку граматико-стилістичних умінь: з'ясовано сутність граматичних понять (морфологічна категорія, словоформа, словосполучення, речення, текст) і стилістичних категорій (стилістема, функціональний стиль, стилістичне значення); висвітлено сутність функціонального підходу до вивчення мовних явищ з позицій лінгвістики й методики; подано визначення граматико-стилістичних умінь, розвиток яких здійснюється з опертям на структуру мовленнєвої діяльності й вікові особливості студентів IV -V курсів.

Вивчення літератури з питань розвитку граматико-стилістичних умінь студентів на засадах функціонально-стилістичного підходу засвідчило, що в історії вітчизняного мовознавства функціональний напрям поряд із системно-структурним розроблявся вченими ще на початку ХХ століття (Ш. Баллі, І. Бодуен де Куртене, Ф. Буслаєв, В. Виноградов, О. Пєшковський, О. Потебня, Ф. Фортунатов, О. Шахматов, Л. Щерба та ін). На сучасному етапі функціональні дослідження представлено працями російських (Н. Арутюнова, О. Бондарко, Г. Золотова, Ю. Маслов, Н. Слюсарева, Н. Шведова та ін.) та українських учених (І. Вихованець, К. Городенська, А. Загнітко, Л. Мацько та ін.). Аналіз лінгвістичних праць дає підстави для висновку, що функціональний аспект трактується вченими як система закономірностей і правил функціонування граматичних одиниць у взаємодії з елементами різних мовних рівнів, які беруть участь у вираженні змісту висловлювання. У лінгвометодиці функціонально-стилістичний підхід до вивчення мови розглядається науковцями як виявлення стилістичних потенцій лінгвістичних одиниць у процесі вивчення всіх розділів курсу української мови та оволодіння функціональними стилями. Таким чином, цей підхід орієнтується передусім на текст, що інтегрує в собі всі рівні структурно-системної організації мови. Вивчення граматичних явищ у функціонально-стилістичному аспекті передбачає усвідомлення таких фундаментальних понять, як функціонування і функція. Як свідчать дослідження, мовознавці не дійшли єдиної думки щодо дефініції „функція мовної одиниці“, однак більшість зарубіжних і вітчизняних учених схильні вважати, що поняття функції того чи іншого мовного елемента доцільно розглядати у потенційному (як здатність мовної одиниці виконувати в контексті певне призначення і відповідні функції) і результативному аспектах (результат її функціонування у взаємодії з середовищем). Отже, можна стверджувати, що функції мовних одиниць у мовленні виявляються не самостійно, а вступають у ширшу систему функцій мови й мовлення і залежать від цієї системи.

Для розроблення теоретичних засад експериментальної методики вивчення граматичних одиниць на підґрунті функціонально-стилістичного підходу з'ясовано зміст понять „стилістема“, „функціональна стилістика“, „функціональний стиль“, „стилістична норма“, „стилістичне значення“, „граматико-стилістичні помилки“. З цією метою здійснено аналіз наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних учених (Н. Бабич, І. Білодід, Г. Васильєва, В. Ващенко, Г. Волкотруб, М. Жовтобрюх, А. Коваль, М. Кожина, Л. Мацько, О. Пономарів, І. Чередниченко та ін.).

Основним чинником поглиблення теоретичних відомостей про стилістичні особливості граматичних категорій та розвитку граматико-стилістичних умінь майбутніх учителів-словесників є самостійна робота. У дисертаційному дослідженні на матеріалі праць А. Алексюка, П. Ганеліна, Н. Гончаренко, С. Гончаренка, М. Данилова, Б. Єсипова, В. Козакова, Т. Лободи, П. Підкасистого, О. Скрипченка, С. Яшанова та інших розкрито дефініцію термінів „самостійна пізнавальна діяльність“, „самостійність“ та „активність“ студента, уточнено зміст поняття „самостійна робота студента“, описано структуру самостійної роботи, проаналізовано класифікацію її видів і форм.

Вивчення психологічної та психолінгвістичної літератури (Д. Богоявленський, Л. Виготський, П. Гальперін, М. Данилов, М. Жинкін, І. Зимня, Г. Костюк, О. О. Леонтьєв, Л. Проколієнко, І. Синиця та інші) дало змогу розкрити сутність понять „мовленнєва діяльність“, „структура мовленнєвої діяльності“, „уміння“ і „навички“, уточнити визначення граматико-стилістичних умінь, які в дослідженні розглядаються як інтелектуальні дії, в основу яких покладено аналіз умов і шляхів вибору тих чи інших граматичних засобів залежно від призначення і цілей комунікації, з'ясувати в структурі самостійної роботи значення мотиваційного компонента в розвитку граматико-стилістичної компетентності майбутніх філологів.

В основу експерименту покладено такі граматико-стилістичні вміння студентів:

? виявляти й оцінювати в текстах різних стилів стилістично нейтральні та стилістично марковані граматичні засоби;

? досліджувати стилістичні ознаки граматичних одиниць у текстах різних стилів, співвідносити їх з мовленнєвою ситуацією;

? зіставляти вибір граматичного засобу зі сферою і метою висловлювання (спілкування);

? оцінювати стилістичний потенціал частин мови та синтаксичних конструкцій;

? доцільно добирати відповідні граматичні засоби під час конструювання текстів наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, художнього і розмовно-побутового стилів та їх перекладу з російської мови українською;

? добирати граматичні синоніми, визначати їх семантику, емоційно-експресивні й стилістичні відтінки;

? здійснювати повний і частковий граматико-стилістичний аналіз текстів різних стилів мовлення;

? продукувати тексти різних стилів мовлення;

? удосконалювати стиль написаного.

З метою одержання об'єктивних даних про стан вивчення курсу сучасної української мови на філологічних факультетах у вищих державних педагогічних закладах у функціонально-стилістичному аспекті було здійснено аналіз чинної програми з сучасної української мови, підручників і навчальних посібників для ВНПЗ. Результати аналізу дають підстави для висновку, що робота над реалізацією функціонально-стилістичного підходу до вивчення граматики на філологічному факультеті не є ефективною, оскільки зміст програми частково задовольняє вимоги до мовної освіти майбутнього вчителя, не зовсім відповідає новим завданням, що ставляться до вивчення української (рідної) мови в загальноосвітніх навчальних закладах; підручники і навчальні посібники не містять спеціальної системи вправ і завдань, спрямованих на вдосконалення стилістичної грамотності студентів-філологів.

У другому розділі ? „Експериментальна методика розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів у процесі самостійної роботи“ ? розкрито зміст, мету, завдання експериментально-дослідного навчання, сформульовано вихідні положення експериментальної програми, розроблено критерії розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів, досліджено їх рівень сформованості у майбутніх фахівців, визначено методи і прийоми розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів у процесі самостійної роботи, розроблено систему граматико-стилістичних вправ і завдань, спрямованих на вдосконалення стилістичної вправності студентів, описано хід та аналіз констатувального, формувального і контрольного етапів педагогічного експерименту.

Основна мета педагогічного експерименту полягала в розробці й перевірці науково обґрунтованої методики, в основу якої покладено структурно-семантичний і функціонально-стилістичний підходи до вивчення граматики в процесі самостійної роботи студентів.

Відповідно до поставленої мети завданнями експериментального дослідження були: розробити програму дослідного вивчення граматики сучасної української мови у ВНПЗ на філологічних факультетах з урахуванням структурно-семантичного й функціонально-стилістичного підходів у процесі самостійної роботи; створити методику експериментального навчання, керуючись ефективними формами, видами самостійної пізнавальної діяльності студентів та спираючись на лінгвістичні методи дослідження мовного матеріалу, яка забезпечила б цілеспрямований систематичний розвиток граматико-стилістичних умінь у студентів у процесі самостійної роботи; перевірити ефективність пропонованої методики та розробити відповідні рекомендації щодо її впровадження в навчальний процес ВНПЗ.

На основі аналізу лінгвістичної, психолого-педагогічної, методичної літератури визначено вихідні положення експериментальної методики, зокрема: вивчення граматичної теорії має здійснюватися з позицій структурно-семантичного і функціонально-стилістичного аспектів; розвиток граматико-стилістичних умінь у студентів ґрунтується на текстах різних стилів шляхом зіставлення граматичних засобів і з'ясування їх стилістичної ролі; самостійна робота є головним резервом глибокого і міцного засвоєння лінгвістичного матеріалу та одним із найдієвіших чинників розвитку граматико-стилістичних умінь у майбутніх учителів; обов'язкове врахування психологічної структури мовленнєвої діяльності; дотримання загальнодидактичних і специфічних принципів навчання.

З урахуванням визначених вихідних положень розроблено експериментальну програму вивчення курсу граматики в тісному поєднанні з даними функціональної стилістики, у змісті якої чітко виокремлено стилістичний компонент теоретичних питань, пропонованих чинною програмою для ВНПЗ, окреслено коло граматико-стилістичних умінь, розвиток яких мають забезпечити різні види і форми самостійної роботи студентів.

В основу критеріїв ефективності пропонованої методики покладено: закономірності функціонування сучасної української літературної мови у різних сферах суспільної діяльності; усвідомлення майбутніми словесниками значення взаємозв'язку граматики з функціональною стилістикою для розвитку граматико-стилістичних умінь; ґрунтовне володіння основними лінгвістичними поняттями граматики і лінгвостилістики; з'ясування стилістичного потенціалу морфологічних і синтаксичних одиниць; усвідомлення ролі, місця самостійної роботи у розвитку граматико-стилістичних умінь.

На основі зазначених критеріїв виокремлено чотири рівні володіння студентами лінгвостилістичними знаннями й уміннями з морфології і синтаксису, стилістичної граматики, розвиток яких здійснено за допомогою різних видів і форм самостійної роботи:

? високий ? студент вільно оперує основними поняттями й категоріями граматичної лінгвостилістики, у процесі самостійної роботи досліджує стилістичні ознаки, значення, функції мовних одиниць морфолого-синтаксичного рівня, вільно добирає лексичні, граматичні синоніми, правильно характеризує функціональні стилі; глибоко володіє лінгвостилістичними методами, прийомами дослідження, вивчення й опису граматико-стилістичних явищ; усвідомлює, що доцільність використання мовних засобів зумовлюються сферою функціонування й ситуацією мовлення, уміє з низки однотипних мовних одиниць дібрати ті, що відповідають меті, завданням, умовам спілкування й відповідно до граматико-стилістичних норм продукувати тексти різних стилів мовлення, редагувати, модифікувати, трансформувати їх з лінгвістичною метою; спроможний самостійно виконувати повний і частковий граматико-стилістичний аналіз текстів різних стилів, підстилів і жанрів мовлення.

? достатній ? студент володіє поняттями й категоріями граматичної лінгвостилістики; самостійно досліджує стилістичні ознаки, значення, функції мовних одиниць морфолого-синтаксичного рівня, добирає лексико-граматичні синоніми, користується синонімічним словником, правильно характеризує функціональні стилі; на достатньому рівні володіє лінгвостилістичними методами, прийомами аналізу мовного матеріалу; усвідомлює, що вибір граматичних засобів зумовлюється сферою висловлювання й ситуацією мовлення, однак у процесі їх добору під час продукування текстів різних стилів мовлення, редагування, модифікування та трансформування їх з лінгвістичною метою допускає граматико-стилістичні помилки; уміє самостійно виконувати граматико-стилістичний аналіз пропонованих текстів, самостійно продукованих за алгоритмом;

? середній ? має часткове уявлення про поняття й категорії граматичної лінгвостилістики, у процесі самостійної роботи зазнає труднощів у дослідженні стилістичних ознак, семантичних значень, функцій мовних одиниць й доборі граматичних синонімів і потребує консультації викладача; здебільшого знає про зумовленість вибору мовних засобів сферою функціонування та ситуацією мовлення, однак допускає значну кількість граматико-стилістичних помилок під час продукування текстів різних стилів мовлення, перекладу з російської мови, порушує граматико-стилістичні норми під час редагування, трансформації текстів; граматико-стилістичний аналіз текстів за схемою виконує поверхово;

? низький ? має уявлення про поняття й категорії граматичної лінгвостилістики, у процесі самостійної роботи не здатний дослідити стилістичні ознаки, значення, функції мовних одиниць, дібрати граматичні синоніми, правильно схарактеризувати функціональні стилі, потребує постійної науково-методичної консультації викладача; не вміє з низки однотипних мовних одиниць дібрати ті, які відповідають меті, завданням, умовам спілкування, продукує примітивні висловлювання різних стилів, допускає грубі порушення норм під час редагування, трансформації текстів, у процесі самостійного граматико-стилістичного аналізу текстів.

Констатувальні зрізи, проведені на базі філологічних факультетів Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Чорноморського державного університету імені Петра Могили, Херсонського державного університету, Криворізького державного педагогічного університету, мали на меті: а) перевірити теоретичні знання студентів про основні поняття й категорії граматичної лінгвостилістики, стилістичні ознаки, значення, функції мовних одиниць граматико-стилістичного рівня засобами тестування, наприклад: визначте рядки, у яких проілюстровано стилістичне використання одних дієслівних форм в значенні інших; у яких рядках не всі засоби словотвору є стилістично маркованими; б) виявити практичні вміння самостійно редагувати тексти з урахуванням граматико-стилістичних норм сучасної української мови та доцільного вибору відповідних граматичних форм і конструкцій; добирати морфологічні й синтаксичні синоніми у процесі редагування, перекладу, продукування текстів різних стилів; співвідносити вибір граматичного засобу зі сферою й метою спілкування; створювати тексти різних стилів на спільну тематику; здійснювати граматико-стилістичний аналіз текстів різних стилів мовлення за схемою. Наприклад: 1) Відредагуйте текст. Зверніть увагу на стилістичні особливості морфолого-синтаксичних засобів. 2) Прочитайте текст. Укажіть, до якого стилю мовлення він належить. Перекладіть текст українською мовою згідно зі стильовими нормами. З'ясуйте роль граматико-стилістичних засобів у тексті. (Тексти подано різних стилів, підстилів, жанрів).

Аналіз результатів констатувальних зрізів, у яких взяли участь 314 студентів, засвідчив недостатній рівень теоретичних знань (високий рівень мають лише 10,5 % студентів, достатній ? 25,5 %, середній ? 44,9 %, низький ? 19,1 %.) і практичних умінь (високий рівень ? 11,2 % студентів, достатній ? 24,5 %, середній ? 42,3 %, низький ? 22,0 %.). Це дало підстави для висновку про низький рівень мовно-мовленнєвої підготовки студентів, що передусім пояснюється неусвідомленням ролі і значення самостійної роботи у розвитку їхніх граматико-стилістичних умінь на підставі функціонально-стилістичного підходу.

Розроблена методика дослідного навчання спиралася на загальнодидактичні (науковість, свідомість, системність, доступність) і лінгвістичні принципи (цілісного вивчення мови й мовлення, поєднання системи стилістичної роботи з вивченням граматики, урахування функціонально-стилістичної диференціації, текстоцентричного підходу до вивчення мовних явищ) розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів, а також на передбачені форми (за кількістю учасників; за метою взаємодії) та види (за способом організації; за метою навчальних вправ і завдань, за рівнем підготовленості студентів) самостійної роботи.

Дотримання зазначених принципів, спроектованих форм і видів самостійної роботи стало підґрунтям для створення лінгводидактичної основи експериментальної методики вивчення граматичних одиниць в єдності їх значення, форм і функцій.

У ході формувального експерименту використовувалися як методи самостійної роботи студентів (метод інформаційного повідомлення (повідомлення, розповідь), пояснювально-ілюстративний (пояснення), або інформаційно-рецептивний (спостереження), інструктивно-репродуктивний (інструктаж, постановка запитання, завдання, показ зразка, перевірка, оцінка і самооцінка знань, умінь і навичок), частково-пошуковий (порівняння, систематизація, конструювання, виконання проблемних завдань), продуктивний (виконання завдань творчого характеру); дослідницький (стимулювання творчої діяльності студентів), так і методи навчання стилістичних ресурсів та методи навчання стилістично диференційованого мовлення. Найбільш продуктивними були: аналітико-синтетичний метод, метод спостереження, метод стилістичного експерименту, метод стилістичного аналізу слів, форм і конструкцій; стилістичного конструювання, метод удосконалення написаного.

Види самостійної роботи студентів ґрунтувалися здебільшого на методі граматико-стилістичних вправ і завдань, розроблених з урахуванням смислового, функціонального та естетичного критеріїв та відповідно до рівнів самостійної діяльності студентів: 1) рецептивно-репродуктивні (відображають початковий рівень самостійної діяльності), 2) реконструктивно-варіативні (середній рівень), 3) конструктивні (достатній рівень); 4) творчі (високий рівень самостійності).

Рецептивно-репродуктивні вправи і завдання було спрямовано на формування основних мовленнєво-мисленнєвих умінь спостерігати, розпізнавати, аналізувати, зіставляти, оцінювати в словосполученнях, реченнях, текстах різного виду граматичні конструкції, характерні для стилістичних різновидів мовлення. Реконструктивно-варіативні вправи і завдання забезпечували розвиток умінь добирати граматичні синоніми, визначати стилістичні функції, трансформувати граматичні конструкції шляхом вибору стилістичного варіанта, найбільш доцільного з ряду можливих. Конструктивні вправи спрямовані на побудову морфологічних і синтаксичних структур висловлювання відповідно до норм стилю. Творчі вправи і завдання передбачали створення власних висловлювань відповідно до стилістичної настанови та завдань комунікації, редагування текстів, начальний переклад, повний і частковий граматико-стилістичний аналіз текстів різних стилів. Подаємо зразки творчих вправ і завдань: 1) Перекладіть текст українською мовою відповідно до норм розмовно-побутового стилю. З'ясуйте морфологічні і синтаксичні особливості вираження стилю. 2) Доповніть текст вступною частиною та висновками. Запишіть текст відповідно до його стилю і типу мовлення, використовуючи різні типи складнопідрядних речень. З'ясуйте їх комунікативне навантаження в тексті. 3) Напишіть твір-мініатюру на тему „Без творчості ? нема життя“ (П.Тичина), використовуючи прості ускладнені речення.

Окрім того, експериментальною методикою було передбачено систему професійно орієнтованих вправ і завдань для самостійної роботи за проявом у формах навчання на лекційних, практичних, семінарських заняттях з метою оволодіння студентами лінгвістичною теорією про граматико-стилістичні одиниці мови, зокрема: написання лінгвостилістичних повідомлень, тез доповідей про стилістичні засоби граматики, їх роль у текстах різних стилів мовлення; робота зі словниками; написання рефератів, курсових робіт; створення опорних схем і таблиць, опорних конспектів. На відпрацювання практичних умінь було зорієнтовано низку граматико-стилістичних вправ і завдань для самопідготовки до практичних занять: добір текстів різних стилів мовлення для спостереження за функціонуванням граматичних форм і конструкцій, граматико-стилістичне редагування готових і власних текстів, лінгвостилістичний переклад, стилістичне конструювання й трансформування; проведення стилістичного експерименту, продукування лінгвостилістичних повідомлень.

Результативність експериментальної програми перевірялася на контрольному етапі педагогічного експерименту, завданням якого було визначити обсяг теоретичних знань про стилістичні особливості граматичних категорій, їх функціонування в усіх стилях мовлення (на основі тестових завдань) і виявити рівень сформованості практичних мовленнєвих умінь у майбутніх учителів-словесників (шляхом виконання контрольної роботи, яка містила чотири завдання ? редагування тексту, переклад з російської мови українською, граматико-стилістичний аналіз тексту, побудова стилістично диференційованого висловлювання.

Аналіз результатів зрізових робіт контрольного етапу експерименту дав змогу визначити й порівняти рівні сформованості в студентів ЕГ(104 особи) і КГ (92 особи) теоретичних знань і граматико-стилістичних умінь (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльні результати рівнів сформованості теоретичних знань студентів в ЕГ і КГ

№ завдання	Рівень знань	ЕГ	КГ
		Абсолютн. (осіб)	Відносний (%)	Абсолютн. (осіб)	Відн. (%)
Тестові завдання	Високий	25	24,0	10	10,8
	Достатній	38	36,6	26	28,3
	Середній	33	31,7	38	41,3
	Низький	8	7,7	18	19,6

Аналіз тестових завдань на виявлення рівня сформованості теоретичних знань студентів з граматики на функціонально-стилістичній основі засвідчив помітне підвищення рівня мовно-мовленнєвої компетенції в студентів ЕГ. Якісний показник (високий і достатній рівні) у цих групах становить 60,6 %, що на 21,5 % вище, ніж у студентів, які навчалися за традиційною методикою. Помітне підвищення рівня сформованості теоретичних знань позитивно позначилося на розвиткові граматико-стилістичних умінь у майбутніх фахівців (табл.2).

Таблиця 2

Порівняльні результати рівнів сформованості практичних умінь студентів в ЕГ і КГ

№завдання	Рівень знань	ЕГ- 104	КГ- 92
		Абсолютн. (осіб)	Відносний (%)	Абсолютн. (осіб)	Відн. (%)
Редагування тексту	Високий	22	21,1	13	14,1
	Достатній	42	40,4	20	21,8
	Середній	31	29,8	38	41,3
	Низький	9	8,7	21	22,8
Творче завдання	Високий	18	17,3	11	12,0
	Достатній	38	36,6	31	33,7
	Середній	33	31,7	30	32,6
	Низький	15	14,4	20	21,7
Граматико-стилістичний аналіз	Високий	18	17,3	8	8,7
	Достатній	41	39,4	19	20,7
	Середній	35	33,7	45	48,9
	Низький	10	9,6	20	21,7
Переклад	Високий	25	24,0	11	12,0
	Достатній	43	41,3	28	30,4
	Середній	27	26,0	34	37,0
	Низький	9	8,7	19	20,6
Середній показник	Високий	21	20,2	11	12,0
	Достатній	41	39,4	24	26,1
	Середній	31	29,8	37	40,2
	Низький	11	10,6	20	21,7

Як бачимо з таблиці 2, середній арифметичний показник чотирьох оцінок за різні види завдань контрольної роботи ілюструє зростання рівня сформованості граматико-стилістичних умінь. У студентів ЕГ показник високого й достатнього рівнів становить 59,6 % , в КГ ? 38,1 %.

Достовірність відмінностей у рівнях теоретичних знань і практичних умінь у студентів експериментальних і контрольних груп підтверджено методом перевірки статистичних гіпотез (за критерієм Пірсона).

Отже, запропонована методика сприяла підвищенню розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів-філологів у процесі самостійної роботи. На кінець педагогічного експерименту більшість студентів (60,6 %) вільно оперували основними поняттями й категоріями лінгвостилістики, самостійно досліджували ознаки й функції мовних одиниць морфолого-синтаксичного рівня, успішно продукували тексти на задану тему з використанням граматичних, контекстуальних синонімів; здійснювали граматико-стилістичний аналіз текстів й усвідомили, що самостійна робота є основою глибокого й міцного засвоєння лінгвістичного матеріалу та практичного користування ним залежно від сфери, мети, завдань спілкування.

На основі результатів дисертаційного дослідження зроблено такі висновки:

У дисертації вперше досліджено процес розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічного факультету в процесі самостійної роботи з позицій функціонально-стилістичного підходу.

Вивчення й осмислення досліджуваної проблеми в науково-методичній літературі, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) і його результати підтвердили актуальність проведеного дослідження.

Аналіз лінгвістичної і лінгвометодичної літератури засвідчив, що успішна реалізація функціонально-стилістичного і структурно-семантичного підходів до вивчення мовних одиниць залежить насамперед від ґрунтовного засвоєння теоретичних відомостей з функціональної стилістики та функціональної граматики про стилістичні функції мовних одиниць, особливості їх функціонування в реальних актах комунікації, у сферах спілкування, текстах різних стилів мовлення. Засвоєння таких фундаментальних понять, як функціональний стиль, класифікація функціональних стилів, поняття стилістеми, граматичної синонімії, стилістичного значення та стилістичної функції граматичних засобів мови ефективно позначилося на розвиткові мовно-мовленнєвих умінь студентів-філологів.

Необхідною умовою глибоких і міцних теоретичних знань з лінгвостилістики, що сприяють розвиткові мовно-мовленнєвих умінь студентів, є самостійна робота. У дисертаційному дослідженні поняття „самостійна робота“ уточнено як специфічну форму навчально-пізнавальної діяльності студентів, у процесі якої здійснюється оволодіння сукупністю знань, умінь і навичок, формується прагнення до самовдосконалення, уміння критично оцінювати результати своєї навчально-пізнавальної діяльності.

На основі вивчення й аналізу психолого-педагогічних і психолінгвістичних праць встановлено, що основним шляхом розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів є обґрунтоване, узгоджене з комунікативною сферою використання морфологічних і синтаксичних засобів; з'ясовано, що розвиток зазначених умінь здійснюється поетапно, з урахуванням чотирифазової структури мовленнєвої діяльності (орієнтування, планування, реалізації програми і фази контролю) відповідно до індивідуальних особливостей студентів.

Констатувальні зрізи, проведені на філологічних факультетах вищих навчальних закладів різних регіонів України, засвідчили низький рівень граматико-стилістичних умінь у майбутніх учителів-словесників, що пояснюється такими причинами: недостатнє висвітлення проблеми в програмно-методичному забезпеченні; ігнорування викладачами, які читають лінгвістичні курси, функціонально-стилістичного підходу в процесі вивчення мовних явищ та форм і видів самостійної роботи студентів.

Результати аналізу констатувального зрізу дали змогу визначити основні чинники, що сприяють розвиткові граматико-стилістичних умінь студентів: урахування функціонально-стилістичного і структурно-семантичного підходів до вивчення мовних явищ, систематична самостійна робота студентів як головний резерв глибокого і міцного засвоєння лінгвістичного матеріалу.

У процесі педагогічного експерименту було розроблено й апробовано методику, специфіка якої полягала в тому, що стилістичні відомості про граматичні одиниці та особливості їх функціонування у мовленні студенти здобували у процесі самостійної роботи під час аудиторних занять (на лекціях, практичних заняттях і семінарах), а також у процесі позааудиторної самостійної та індивідуальної роботи.

Підвищенню ефективності роботи над розвитком у студентів-філологів граматико-стилістичних умінь сприяло оптимальне поєднання різних форм (колективна, групова, індивідуальна), лінгвостилістичних методів (повідомлення, спостереження, аналізу, стилістичного експерименту, конструювання, редагування тощо) і прийомів навчання.

Запропонована система вправ і завдань (рецептивно-репродуктивних, реконструктивно-варіативних, конструктивних, творчих), побудованих на текстовому матеріалі з урахуванням рівнів самостійної діяльності студентів під час їх виконання, сприяла вдосконаленню граматико-стилістичних умінь студентів спостерігати за особливостями вияву лінгвістичних одиниць у текстах різних функціональних стилів, аналізувати граматичні форми й синтаксичні конструкції у функціонально-стилістичному аспекті, редагувати, перекладати тексти з російської мови українською і навпаки, продукувати стилістично диференційовані висловлювання .

Кількісний і якісний аналізи контрольних зрізів засвідчили істотну різницю в показниках рівнів засвоєння теоретичних знань (в ЕГ високий рівень становив 24,0 % (10,8 % у КГ), достатній ? 36,6 % (28,3 % у КГ), середній ? 31,7 % (41,3 % у КГ), низький ? 7,7 % (19,6 % у КГ). Рівень сформованості граматико-стилістичних умінь в обох групах також істотно відрізнявся (у дослідних групах високий рівень становив 20,2%, достатній ? 39,4 %, середній ? 29,8 %, низький ? 10,6 %, у контрольних відповідно 12,0 %, 26,1 %, 40,2 %, 21,7 %). Зазначимо, що рівень сформованості як теоретичних знань, так і граматико-стилістичних умінь у студентів-філологів підвищився на 21,5 %, що засвідчує ефективність пропонованої методики.

Результати експериментального дослідження можуть бути використані для створення методичних посібників, збірників вправ на засадах функціонально-стилістичного підходу; розроблення спецкурсів для студентів філологічних факультетів ВНПЗ; проведення методичних семінарів з питань підвищення мовленнєвих умінь студентів

Дисертація не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого дослідження потребують питання розвитку граматико-стилістичних умінь студентів у процесі вивчення стилістичного словотвору, питання контролю і самоконтролю за самостійною діяльністю студентів тощо.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Баранник Н.О. Засоби розвитку творчої самостійності майбутніх учителів-словесників / Н.О. Баранник // Українська мова і література в школі. ? 2003. ? № 8. ? С.47-52.

2. Баранник Н.О. Система роботи над розвитком граматико-стилістичних умінь студентів-філологів / Н.О. Баранник // Українська мова і література в школі. ? 2004. ? № 7-8. ? С. 54-58.

3. Баранник Н.О. Вивчення односкладних речень у функціонально-стилістичному аспекті / Н.О. Баранник // Дивослово. ? 2005. ? №12. ? С. 11-20.

4. Баранник Н.О. Психолого-педагогічні засади розвитку граматико-стилістичних умінь студентів-філологів / Н.О. Баранник // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. ? Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2005. ? № 21. ? 124 с. ? С.18-26.

5. Баранник Н.О. Розвиток мовленнєвих умінь студентів-філологів на основі функціонально-стилістичного підходу до вивчення граматики / Н.О. Баранник // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 6. - Глухів: ГДПУ, 2005. ? С. 156-160.

6. Баранник Н.О. Самостійна робота з української мови як засіб підвищення фахових практичних умінь майбутніх учителів-словесників / Н.О. Баранник // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 13. - Глухів: ГДПУ, 2009. ? С. 170-177.

7. Баранник Н.О. Питання граматичної синонімії в лінгвометодичній літературі / Н.О. Баранник //Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи: Зб. наукових праць. ? К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. ? Випуск 1. ? 226 с. ? С. 30-34.

АНОТАЦІЇ

Баранник Н.О. Розвиток граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 ? теорія та методика навчання (українська мова). ? Інститут педагогіки АПН України. ? Київ, 2010.

Дисертацію присвячено проблемі розвитку граматико-стилістичних умінь у студентів філологічних факультетів у процесі самостійної роботи. На основі аналізу теоретичних аспектів визначено зміст, оптимальні методи і прийоми роботи над розвитком стилістичної вправності майбутніх учителів словесності. Експериментальну програму дослідного навчання розроблено з урахуванням інтеграції курсів граматики сучасної української мови і функціональної стилістики, що передбачає вивчення стилістичних відомостей про граматичні засоби мови з позицій системно-описового і функціонально-стилістичного аспектів. Найефективнішим видом самостійної роботи студентів на практичних заняттях та в позааудиторний час визначено граматико-стилістичні вправи і завдання, розроблені з урахуванням рівнів самостійної діяльності студентів під час їх виконання: 1) рецептивно-репродуктивні (відображають початковий рівень самостійної діяльності), 2) реконструктивно-варіативні (середній рівень), 3) конструктивні (достатній рівень); 4) творчі (високий рівень самостійності), ефективність яких обґрунтовано теоретично і перевірено експериментально.

Ключові слова: студенти філологічних факультетів ВНПЗ, граматико-стилістичні вміння, мовленнєва діяльність, функціонально-стилістичний підхід, граматична категорія, морфологічна категорія, самостійна робота.

Баранник Н.А. Развитие грамматико-стилистических умений у студентов филологических факультетов в процессе самостоятельной работы. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 ? теория и методика обучения (украинский язык). ? Институт педагогики АПН Украины. ? Киев, 2010.

...