Формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г. С. Сковороди

УДК 378.148:355.34

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ЧЕРКАШИН ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ

Харків-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Штефан Людмила Андріївна,

Харківський національний педагогічний університету імені Г.С. Сковороди,

професор кафедри історії педагогіки

та порівняльної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Яворська Галина Харлампіївна,

Одеський державний університет

внутрішніх справ МВС України,

професор кафедри юридичної

психології та педагогіки;

кандидат педагогічних наук, професор

Будаг'янц Георгій Миколайович,

Інститут фізичного виховання та спорту Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, директор.

Захист відбудеться «15» березня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В.

Автореферат розісланий «15» лютого 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

О.В. Попова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Соціально-економічна ситуація, що склалась у країні, визначила нові принципи функціонування всіх ланок вітчизняної системи освіти, у тому числі й військової, що переживає період радикальних змін, детермінованих реаліями часу. Зміни в політичному, соціальному, культурному й економічному житті країни потребують високої ефективності навчання й виховання офіцерських кадрів у цілому й підготовки до військово-професійної діяльності зокрема.

Аналіз масової практики фахової підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) дає підстави свідчити, що вона насамперед спрямована на формування в курсантів професійних знань, умінь і навичок військової діяльності. Формування ж професійно важливих якостей, актуалізація переконання курсантів у правильності вибору професії, стимулювання в них прагнення до постійного самовдосконалення не завжди віднаходять висвітлення у фаховій підготовці майбутнього офіцера. Загальна спеціалізація підготовки, недостатній рівень професійної спрямованості навчальних планів і програм, розрив між темпами інноваційного розвитку освіти і рівнем запровадження педагогічних інновацій у педагогічну практику ВВНЗ не тільки значно знижують ефективність професійної підготовки військових фахівців, а й не сприяють різнобічному й гармонічному розвитку особистості майбутнього офіцера, формуванню в нього стійкої професійної позиції, що характеризує професійну спрямованість майбутнього фахівця та спонукає його до постійного професійного самовдосконалення.

Воднораз пілотажним дослідженням установлено, що майже 50 % абітурієнтів (усього опитано 657 осіб) вступає до ВВНЗ без усвідомленого вибору професії військового; 30 % курсантів-першокурсників, які вступають у вищі заклади освіти МВС України, не планують у майбутньому бути офіцерами, сподіваючись отримати престижні професії менеджера або викладача у ВВНЗ, однак пов'язують свою майбутню професійну діяльність із роботою в цивільних установах.

Усе це актуалізує проблему формування професійної спрямованості майбутнього офіцера як важливого складника його фахової підготовки.

Питання професійної, у тому числі фахової підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) досліджувалися О. Барабанщиковим, О. Євсюковим, Т. Ісаєнко, І. Кравченком, О. Керницьким, О. Кириченком, Д. Коваленком, С. Левченком, О. Марченко, Я. Подоляком, Ю.Чуєвим, В. Ягуповим. офіцер професійний спрямованість освіта

Суть і зміст спрямованості особистості розкрито в наукових працях С. Рубінштейна, Л. Божович, Б. Додонова, М. Дуранова, О. Леонтьєва, В. Мясищева, К. Платонова, Г. Пригіна, П. Якобсона та інших учених. Теоретичною основою концепції професійної спрямованості особистості є дослідження особистості й діяльності К. Абульханової-Славської, Б. Ананьєва, О. Асмолова, В. Жернова, Е. Зеєра, Б. Ломова, Т. Кудрявцевої, Г. Суходольського, В. Шадрикова та інших науковців.

Проблема формування професійної спрямованості в майбутніх офіцерів досліджувалась у таких напрямах:

· суть спрямованості особистості у військовій діяльності та її вплив на навчання й дисципліну курсантів (В. Богуславский, Л. Желєзняк);

· діяльність і професійна спрямованість особистості офіцера в умовах пропагандистської роботи в підрозділах вищих військових училищ (В. Вдовюк);

· специфічні особливості професійної спрямованості та її формування у військовослужбовців (А. Балендр, Н. Берегова, А. Галімов, О. Маковський, А. Криворучко, О. Кузнецов, О. Межуєв, Б. Рудовий, Е. Суслін, І. Хорєв, Ю. Юрчук);

· соціально-психологічні аспекти формування військово-професійної спрямованості у вихованців суворівського училища (В. Алешкіним, І. Ноос );

· психологічні засади формування професійної спрямованості курсантів як професіонально важливої якості офіцера (В. Марищук).

Разом з тим поза увагою вчених залишились питання визначення й забезпечення педагогічних умов формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів у різних видах фахової підготовки.

Актуальність і доцільність дослідження проблеми формування професійної спрямованості майбутніх військових фахівців посилюється низкою виявлених у процесі дослідження суперечностей:

· між потребою суспільства у військових високої кваліфікації та реальним станом їхньої підготовки у вищих військових навчальних закладах;

· між насадженням у курсантів установки на виконавську діяльність і необхідністю формування в них свідомого ставлення до свого професійного становлення, потреби в професійному самовираженні;

· між необхідністю формування професійної спрямованості в майбутніх офіцерів та нерозробленістю теоретичних і методичних засад забезпечення цього процесу у вищих військових навчальних закладах.

Отже, актуальність, недостатня теоретична розробленість проблеми та необхідність усунення зазначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки».

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами. Тема дисертації відповідає тематичному плану наукових досліджень Харківського національного університету імені Г.С.Сковороди з наукового напряму «Теорія і методика професійної освіти».

Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 2 від 27. 04. 2007 року), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 25.10.2007 р.).

Мета дослідження: виявити вплив теоретично обґрунтованих й експериментально перевірених педагогічних умов формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів на якість їхньої фахової підготовки.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. На підставі аналізу наукової літератури з психології, педагогіки, військової справи з'ясувати особливості фахової підготовки сучасного офіцера, розкрити суть професійної спрямованості майбутніх офіцерів, визначити структурні компоненти цього особистісного феномена.

2. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування професійної спрямованості курсантів у процесі фахової підготовки.

3. Уточнити критерії й показники сформованості професійної спрямованості майбутніх офіцерів.

Об'єкт дослідження - процес фахової підготовки майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування професійної спрямованості курсантів у процесі їхньої фахової підготовки.

У процесі дослідження було зроблено припущення про те, що формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів буде ефективним, якщо в процесі їхньої фахової підготовки забезпечити: 1) стійку професійно орієнтовану мотивацію курсантів (професійно-пізнавальний інтерес, професійні цінності, потреби, цілі, установки, ідеали, переконання); 2) активну професійну позицію курсантів у різних видах діяльності - навчальній, виховній, науково-дослідницькій, практичній (під час військових практик).

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові положення теорії пізнання, принцип діалектичної єдності теорії та практики, концептуальні положення про розвиток вищої військової освіти в Україні (А. Галімов, І. Грязнов, Л. Ріпа, І. Хорєв та інші); теоретичні основи формування спрямованості особистості (Л. Божович, Б. Додонов, О. Лазурський, О. Леонтьєв, А. Маслоу, В. Мерлін, В. Мясищев, К. Платонов, К. Роджерс, О. Ухтомський та інші); фундаментальні психологічні й педагогічні праці з питань професіоналізації та професійного становлення особистості (К. Абульханова-Славська, Л. Блонський, Є. Клімов, В. Лозовецький, Л. Сподін та інші); теорії оптимізації професійної підготовки майбутніх фахівців, формування в них професійної спрямованості (Б. Ананьєв, О. Асмолов, Б. Ломов, Г. Суходольський, В. Шадриков та інші); праці, в яких розкрито специфічні особливості формування професійної спрямованості майбутніх військових (А. Балендр, В. Вітренко, О. Маковський, А. Криворучко, О. Кузнецов, Ю. Юрчук та інші).

Для вирішення поставлених завдань запроваджено комплекс методів дослідження:

· теоретичних: вивчення, аналіз, зіставлення наукових ідей різних авторів із метою з'ясування стану досліджуваної проблеми, визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження;

· емпіричних: спостереження, бесіди, анкетування, інтерв'ювання для визначення розвиненості професійного інтересу, характеру мотивів курсантів щодо різних аспектів фахової підготовки й оволодіння професійною майстерністю; педагогічний експеримент - для виявлення впливу педагогічних умов формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів на якість їхньої фахової підготовки;

· статистичних - для кількісного й якісного аналізу отриманих емпіричних даних.

Експериментальною базою була Академія внутрішніх справ МВС України. Дослідження проводилося протягом 2004-2009 рр. Різними видами експериментальної роботи було охоплено 187 курсантів і 79 військових фахівців (командирів підрозділів, викладачів кафедр, наукових співробітників Науково-дослідного центру Академії внутрішніх військ МВС України, начальників штабів військових частин, офіцерів головного управління ВВ МВС України).

Наукова новизна й теоретична значущість дослідження полягають у тому, що:

· уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови професійної спрямованості майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки, що передбачають забезпечення стійкої професійно орієнтованої мотивації курсантів (професійно-пізнавального інтересу, професійних цінностей, потреб, цілей, інтересів, установок, ідеалів, переконань); активної професійної позиції курсантів у різних видах діяльності - навчальній, виховній, науково-дослідній, практичній (під час військових практик);

· уточнено суть професійної спрямованості майбутнього офіцера як інтегральної професійної якості особистості, що забезпечує визначення курсантами цілей, активність навчально-пізнавальної діяльності, спрямовану на здобуття знань і вироблення вмінь для виконання управлінсько-організаційної, службово-виконавчої, проектувально-прогностичної, дослідницької, технічної діяльності офіцера та виявляється в їхніх професійно значущих принципах, поглядах, ідеалах, переконаннях, настановах, потребах, мотивах, професійній позиції при вирішенні професійно-навчальних завдань; критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-поведінковий, рефлексивно-особистісний) і показники ефективності формування професійної спрямованості курсантів у процесі фахової підготовки;

· подальшого розвитку дістали положення про професійну спрямованість майбутніх військових як складника їхньої фахової підготовки (професійна позиція як важлива характеристика професійної спрямованості майбутнього офіцера).

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що визначені умови формування професійної спрямованості курсантів пройшли експериментальну перевірку й може бути реалізована в процесі фахової підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах України ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Матеріали дослідження впроваджено в педагогічний процес Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка (акт про впровадження №152 від 20.01.2010 року), Національної академії оборони України (акт про впровадження № 124/8 від 19.01.2010 року), Академії внутрішніх військ МВС України (акт про впровадження № 73 від 12.09.2009 року).

Теоретичними положеннями, методичними матеріалами та практичним доробком можна послугуватися під час проведення аудиторної й позааудиторної навчально-виховної роботи з курсантами ВВНЗ, при укладанні навчальних програм, при створенні навчальних підручників і посібників, у системі перепідготовки й підвищення кваліфікації офіцерських кадрів, при читанні курсів із дисциплін гуманітарної та професійної підготовки, при написанні майбутніми військовими фахівцями курсових, дипломних і магістерських робіт.

Вірогідність й обґрунтованість висновків дисертації забезпечується запровадженням комплексу теоретичних та емпіричних методів дослідження, методологічною й теоретичною обґрунтованістю його позицій, експериментальною перевіркою висунутого припущення, репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи, кількісним і якісним аналізом її результатів та їх упровадженням у навчальний процес вищих військових навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача у праці, написаній у співавторстві, полягає у визначенні основних способів реалізації фахової підготовки курсантів на основі міжпредметної інтеграції навчання.

Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації, а також у виступах на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: «Проблеми забезпечення внутрішньої безпеки держави» (Харків, 2005 р.), «Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи» (Київ-Переяслав-Хмельницький, 2006 р.), «Внутрішні війська МВС України на етапі реформування та розбудови» (Харків, 2007 р.), «Проблемні питання службово-бойового застосування сил охорони правопорядку на сучасному етапі» (Харків, 2008 р.), «Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ» (Харків, 2009 р.), на науково-практичному семінарі «Розробка форм і способів інформаційної боротьби при виконанні внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України службово-бойових завдань» (Харків, 2009 р.), на навчально-методичних зібраннях професорсько-викладацького складу Академії внутрішніх військ МВС України, а також на засіданнях кафедри історії педагогіки та порівняльної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2004 - 2009 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 14 публікаціях, із них - 7 статей у провідних фахових виданнях (6 - одноосібні) 1 у співавторстві, 2 статті - в інших виданнях (усі - одноосібні), 5 - матеріали наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. У тексті міститься 12 таблиць (на 13 сторінках), 4 рисунки і 7 додатків (на 73 сторінках). Загальний обсяг дисертації ? 279 сторінок (обсяг основного тексту - 166 сторінок). Список використаних джерел містить 397 найменувань, із них 4 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні питання формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів» на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено основні підходи до розкриття суті понять «спрямованість» і «професійна спрямованість» особистості, обґрунтовано педагогічні умови формування професійної спрямованості курсантів ВВНЗ.

На підставі вивчення наукових праць (О. Барабанщиков, Л. Боровик, В. Вітренко, О. Євсюков, Б. Ількевич, І. Кравченко, О. Керницький, О. Кириченко, С. Левченко, О. Марченко, В. Райко, К. Салівон, Ю.Чуєв, В.Ягупов та інші) з'ясовано, що фахова підготовка майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі входить до структури професійної підготовки й передбачає оволодіння курсантами комплексом спеціальних знань і умінь із загальновійськових, військово-технічних, військово-спеціальних дисциплін.

Згідно зі стандартами вищої освіти та кваліфікаційними вимогами до випускника Академії внутрішніх військ МВС України, метою й завданнями фахової підготовки курсантів до професійної діяльності є досягнення в курсантів стійкості професійних інтересів і провідних мотивів оволодіння професією; розширення й поглиблення в них знань про професійну діяльність у цілому та про обрану спеціальність, соціальну значимість професії військовослужбовця; формування в майбутніх офіцерів переконання у правильності вибору професії, усвідомленого професійного плану; виховання прагнення в кожної особистості до професійного саморозвитку й самовиховання; розвиток у неї активності в навчально-професійній діяльності, підвищення рівня задоволеності нею.

Зміст фахової підготовки визначається згідно з особистісно-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ) випускника ВВНЗ, яку подано в додатках дисертації.

Вирішення цих завдань вимагає формування в майбутніх офіцерів професійної спрямованості.

З'ясовано, що одним із перших поняття «спрямованість особистості» в науковий обіг увів видатний психолог С. Рубінштейн, який визначив його як динамічні тенденції, що характеризують основні інтереси, потреби, уподобання й прагнення людини. Пізніше ця дефініція досліджувалась ученими у таких напрямах: як підструктура особистості у взаємозв'язку з такими важливими її характеристиками, як досвід, індивідуальні особливості психічних процесів і біохімічних властивостей особистості (К. Платонов), як виборча активність особистості у ставленні до діяльності, інтегральне утворення її властивостей, що включає в себе система потреб, інтересів, мотивів, ідеалів (А. Ковальов, П. Якобсон), як провідні ставлення (В. Мясищев), «сенсоутворювальні мотиви» (О. Леонтьєв), як система провідних мотивів (Л. Божович, Р. Немов).

На підставі аналізу різних підходів до розуміння суті зазначеної дефініції (Б. Додонов, М. Дуранов, І. Дуранов, В. Жернов) ми дійшли висновку, що спрямованість особистості є складним сталим особистісним утворенням, що визначає особливості тенденцій поведінки й дій людини, її ставлення до інших людей, до себе й до різних аспектів своєї життєдіяльності.

Серед різних видів спрямованості особистості особливу значущість у її житті відіграє професійна спрямованість, яку в дисертації визначено як інтегральне утворення особистості, що складається з різноманітних за змістом прагнень, потреб, мотивів, інтересів, установок, цілей, що відображаються в її діях і професійній діяльності й дають можливість суб'єкту повноцінно самореалізуватися у професійній галузі й водночас приносити користь суспільству.

У процесі дослідження встановлено, що особливості професійної спрямованості майбутнього офіцера зумовлені специфікою військової професії, високим рівнем його соціальної відповідальності, пов'язаної з виконанням завдань щодо забезпечення державних інтересів, суворою регламентацією військової праці. Звідси професійну спрямованість майбутнього офіцера розглядаємо як інтегральну професійну якість особистості, що забезпечує визначення курсантами цілей, активність навчально-пізнавальної діяльності, спрямовану на здобуття знань і вироблення вмінь для виконання управлінсько-організаційної, службово-виконавчої, проектувально-прогностичної, дослідницької, техніко-експлуатаційної діяльності офіцера та виявляється в їхніх професійно значущих принципах, поглядах, ідеалах, переконаннях, настановах, потребах, мотивах, професійній позиції у процесі розв'язання професійно-навчальних завдань.

На основі різних поглядів науковців установлено, що структура професійної спрямованості майбутнього офіцера може бути представлена як сукупність таких трьох взаємозалежних і взаємозумовлених компонентів: 1) мотиваційно-ціннісного (професійний інтерес, ціннісно-сенсове ставлення до майбутньої професійної діяльності; професійно значущі переконання, настанови, потреби); 2) інформаційно-діяльнісного (інформованість про особливості різних видів діяльності майбутнього офіцера; дії, спрямовані на професійне становлення та професійне самовиховання); 3) рефлексивно-особистісного (професійно значущі особистісні якості: вимогливість до себе, відповідальність, військова честь, гідність, воля, наполегливість, активність, самостійність, ініціативність, витривалість; рефлексивні вміння).

Вивчення наукових праць С. Данченко, М. Котика, С. Каверіна, А. Маркової та інших учених дали підстави виокремити етапи (стадії) формування професійної спрямованості майбутнього фахівця: професійне покликання, що визначає інтерес, потяг до певної професії > професійні наміри як усвідомлене ставлення до певного виду професійної діяльності > потреба у професійній праці як стимул до трудової активності > ціннісні орієнтації у фаховій діяльності як соціально значущі професійні пріоритети > мотиви професійної праці як внутрішні спонукання, що визначають спрямованість активності людини у професійній поведінці > мета праці як усвідомлений бажаний її результат > професійні очікування, претензії, сенс роботи > професійні установки й позиції як сталі системи відносин у діяльності > стан задоволеності професійної діяльністю > поява професійної спрямованості як якісно нового інтегрального особистісного новоутворення, що визначається всіма професійними спонуканнями, інтересами, установками, сенсами.

За висновками багатьох вчених (Л. Виготський, О. Леонтьєв, А. Маркова, К. Платонов, С. Рубінштейн, Л. Якобсон та інші), поведінку й діяльність людини значною мірою зумовлює її мотивація як система взаємопов'язаних між собою мотивів, потреб, цілей, інтересів тощо. Мотиваційна сфера особистості також тісно пов'язана з іншими спонукальними факторами (її цінностями, установками, ідеалами, переконаннями) через цілеспрямовані зміни в цій сфері можна ефективно впливати на формування професійної спрямованості курсантів. Однак за висновками фахівців військової справи (В. Осьодло, Д. Науменко та інші), у реальній практиці стан професійної мотивації курсантів не задовольняє сучасних вимог, що, у свою чергу, перешкоджає формуванню в них професійної спрямованості. Зважаючи на це, а також ураховуючи, що професійна спрямованість особистості перебуває в тісному взаємозв'язку з її мотивацією ми визначили першу умову формування професійної спрямованості майбутнього офіцера: забезпечення стійкої професійно орієнтованої мотивації курсантів (професійно-пізнавального інтересу, професійних цінностей, потреб, цілей, інтересів, установок, ідеалів, переконань).

Як доведено багатьма вченими (К. Абульханова-Славська, М. Каган, Л. Кандибович, М. Квєтной, О. Леонтьєв, В. Лозова та інші), успішне формування будь-якої якості особистості неодмінно передбачає залучення її в різні види діяльності, оскільки «діяльність людини є процесом, у якому здійснюються переходи між полюсами суб'єкт-об'єкт, тобто відбувається перехід об'єкта в його суб'єктивну форму і воднораз у діяльності здійснюється перехід в об'єктивні результати» (О. Леонтьєв).

Із іншого боку, на підставі аналізу наукових праць М. Боритка, А. Григор'євої, Д. Григор'єва, Г. Залєського, Л. Кандибович, Є. Климова, Л. Красовської, К. Лаптєвої, Д. Мітячкіна, О. Подолянюк, Г. Семенової, Е. Трубникова, А. Чернявської, С. Щербини та інших з'ясовано, що професійна спрямованість майбутнього фахівця виявляється в професійній позиції.

Термін «позиція» (від лат position - положення ) тлумачиться в словниках як точка зору з деякого питання, певне оцінювання деякого факту, явища, події або поведінка, дія, зумовлені ставленням, оцінкою.

Узагальнюючи погляди учених, професійну позицію нами визначено як професійно-особистісну характеристику, що відбиває систему ціннісних ставлень майбутнього офіцера до професійної діяльності та її результатів, і забезпечує умови для реалізації професійно-рольових функцій при вирішенні професійно-навчальних завдань. За висновками вчених, професійна позиція передбачає наявність стабільного й усвідомленого характеру оцінних суджень, що, у свою чергу, відбиваються в поведінці й діяльності. Отже, професійна позиція характеризується стійким способом поведінки, спрямованістю діяльності відповідно до професійно значущих інтересів і прагненням до професійного вдосконалення, умінням виявляти самостійність.

Зазначені положення дали можливість визначити другу умову формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів: забезпечення активної професійної позиції курсантами в різних видах діяльності - навчальній, виховній, науково-дослідницькій, практичній (під час військових практик).

У другому розділі «Експериментальна перевірка умов формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки» розкриваються загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, аналізуються його результати.

Для перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент, у якому брали участь курсанти Академії внутрішніх військ МВС України, загальною кількістю 378 осіб, із яких було створено експериментальну групу (187 осіб), яка працювала за експериментальною програмою, та контрольну групу (191 особа), фахова підготовка в якій здійснювалася традиційно.

На констатувальному етапі експерименту було проведено діагностування вихідного рівня сформованості професійної спрямованості в курсантів експериментальної та контрольної груп за визначеними в дослідженні критеріями й показниками: 1) мотиваційно-ціннісним (характер виявлення професійно-пізнавального інтересу, сформованість професійних мотивів, ставлення до професії офіцера,засвоєння соціально значущих професійних цінностей); 2) когнітивним (сформованість знань нормативно-правових документів і змісту особистісно-кваліфікаційної характеристики випускника ВВНЗ, що визначають вимоги до фахової підготовки; суті професійної спрямованості офіцера, шляхів та способів її формування); 3) діяльнісно-поведінковим (сформованість професійних умінь ? інтелектуальних, організаторських, комунікативних, проектувальних, характер виявлення професійної позиції в різних видах фахової підготовки); 4) особистісно-рефлексивним (виявлення професійно значущих для офіцера особистісних якостей: волі, наполегливості, активності, самостійності, ініціативності, витривалості тощо; рефлексивні вміння; адекватність самооцінки).

За даними констатувального зрізу рівнів сформованості професійної спрямованості курсантів, між експериментальними й контрольними групами суттєвих відмінностей виявлено не було.

Формувальний експеримент був спрямований на реалізацію теоретично обґрунтованих умов формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів у процесі їхньої фахової підготовки.

Реалізація першої з визначених умов передбачала насамперед усвідомлення курсантами значущості обраної професії, професійних мотивів, цінностей, потреб, цілей, інтересів, установок, ідеалів, переконань. Для цього під час навчальних занять використовували професійно значущу інформацію й унаочнення, опору на життєвий досвід, викликаючи емоційно-чуттєву реакцію слухачів; формували відповідальне ставлення до різних видів професійної підготовки; прагнули до гуманізації взаємодії суб'єктів навчального процесу.

На перших курсах викладачі й командири надавали курсантам своєчасну психолого-педагогічну підтримку для полегшення адаптації до навчання у ВВНЗ, що значною мірою вплинуло на становлення професійної мотивації навчання майбутніх офіцерів. Надання підтримки першокурсникам було спрямоване на:

· подолання негативних переживань через вихід зі звичного для них шкільного колективу;

· допомогу в пристосуванні до суворих умов життєдіяльності у ВВНЗ, у виконанні інструкцій, наказів, указівок, вимог несення служби в добовому наряді й у варті;

· режим служби, освітньої діяльності й відпочинку в системі виконання розпорядку дня навчального закладу; навичок психологічної саморегуляції власних дій і формування оптимальних стереотипів поведінки, досвіду у відстоюванні власного «Я» у військово-навчальному середовищі;

· формування вмінь самостійної навчальної діяльності, зокрема на вироблення навичок роботи з навчальними посібниками, словниками, каталогами, електронними інформаційними технологіями тощо.

Педагогічну підтримку надавали курсантам на всіх етапах процесу фахової підготовки в різних формах (індивідуальній, фронтальній і груповій), вона була різноманітного характеру (превентивний, оперативний, безпосередній, опосередкований), при цьому шляхи її здійснення мали різні види (заміщення, заклик до наслідування, співпраця, ініціювання, випередження). Під час навчальних занять створювали сприятливу емоційно-психологічну атмосферу за допомогою спільних переживань, позитивного оцінювання професійних якостей курсантів, заохочення способу виконання завдання. Це допомагало курсантам позбутися невпевненості в собі, подолати психологічні бар'єри у спілкуванні.

Для формування позитивної мотивації в процесі фахової підготовки курсантам постійно надавали інформацію, що містила переконливі докази соціальної й особистісної значущості професії сучасного офіцера; створювали неочікувані ситуації, що породжували подив, емоції, інтерес до професійного становлення, спонукали до дискусії. Для цього пропонували завдання, що надавали можливість курсантам висловлювати власні думки, відстоювати власну позицію щодо майбутньої професійної діяльності («Я вважаю, що…»,«Що нового я привнесу в свою професію», «Ваш ідеал сучасного офіцера», «Роздуми про себе в своїй професії»).

Для формування ціннісно-сенсового ставлення до обраної професії запроваджували заходи, що передбачають безпосереднє ознайомлення з реальним процесом професійної діяльності офіцера (наприклад, перегляд відеофільмів, у яких офіцери виявляють мужність, героїзм, громадянську позицію, моральні якості тощо; бесіди професійної тематики, зокрема «Чому ви обрали професію офіцера ВВ МВД України?», «Історія нашого ВВНЗ», «Кращі випускники нашого ВНЗ»).

Для забезпечення зазначеної умови широко запроваджували метод ситуацій, тренінги, бесіди, дискусії, диспути, конференції тощо. Особливе місце належало різноманітним дидактичним іграм (ділові, рольові, імітаційні), що давали можливість найбільшою мірою відтворити ситуації та процеси, що максимально відображали реалії професійної діяльності сучасного офіцера.

Для успішного формування професійної мотиваційної сфери курсантів здійснювали моніторинг її динаміки, що давало можливість добирати адекватні конкретній ситуації, методи й форми навчально-виховної роботи з майбутніми офіцерами. Для збирання необхідної інформації, вивчення внутрішнього світу кожного курсанта, його думок, почуттів, мотивів, ставлень, інтересів тощо використовувалися такі методи, як спостереження, інтерв'ювання, анкетування, бесіди з майбутніми офіцерами, молодшими командирами та викладачами різних кафедр.

Важливим джерелом інформації було вивчення навчальних досягнень курсантів на підставі аналізу їхньої поточної успішності навчання, результатів складання ними семестрових іспитів. У цій інформації віднаходили відображення професійні здібності майбутніх військових, їхні знання, уміння, ставлення до професійної підготовки, сформованість пізнавальних і соціальних мотивів тощо.

Реалізація другої умови формування професійної спрямованості відбувалася під час проведення навчальних занять, організації позааудиторної пізнавальної діяльності майбутніх військових, у виховній роботі, під час військових практик. Аналіз навчальних планів курсантів, які навчаються за різними спеціальностями, дав підстави дійти висновку, що формування в них професійної спрямованості можна успішно здійснювати під час викладання всіх навчальних дисциплін, які вони вивчають, однак найбільш перспективними в цьому плані є навчальні предмети, що становлять цикл дисциплін фахової підготовки, зокрема «Історія військового законодавства», «Службове-бойове застосування підрозділів ВВ», «Основи військового управління», «Первинна військово-професійна підготовка», «Військове навчання й виховання». Тому під час проведення експериментальної роботи цим дисциплінам надавалась особлива увага.

На практичних заняттях курсантам пропонували проблемні й ситуаційні завдання, що сприяли розвитку інтелектуальних умінь (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, виділення головного в інформації); комунікативних умінь, без яких неможлива плідна взаємодія суб'єктів діяльності.

Забезпечуючи виявлення професійної позиції курсантів під час різних видів фахової підготовки, спонукали їх висловлювати власну думку; робити оцінні судження, критичний аналіз власних дій і дій інших; відстоювати свою точку зору; обґрунтовувати сильні та слабкі сторони здобутих професійних знань, сформованих умінь, набутого досвіду. Експериментальна робота забезпечувалась рефлексивним супроводом, що сприяло формуванню рефлексивних умінь курсантів, спрямованих на оцінювання дій і поведінки як власних, так і інших людей; давало можливість випробувати себе в різних рольових позиціях («Я-командир», «Я-охоронець», «Я-організатор», «Я-вихователь» тощо).

Для реалізації другої умови формування професійної підготовки майбутніх офіцерів широко запроваджували різні методи й форми фахової підготовки, що вимагали висловлювання власної думки й були спрямовані на розвиток їхньої активності, самостійності (проблемні й ігрові ситуації, ситуації вибору, бесіди, дискусії, приклади, моделювання військово-професійної діяльності тощо).

У процесі формувального експерименту значну увагу приділяли організації науково-дослідної роботи курсантів, адже їхня участь у розробці проектів цільових комплексних програм розвитку військових формувань держави сприяла розвитку в майбутніх офіцерів самостійності, удосконаленню вмінь критичного мислення, умінь продуціювання інноваційних ідей, а це, у свою чергу, вимагало виявлення активної професійної позиції.

У контексті проведення експериментальної роботи виховна діяльність курсантів спрямовувалась насамперед на морально-психологічне забезпечення бойової та мобілізаційної готовності майбутніх офіцерів, їхньої військової дисципліни; формування у військовослужбовців моральних якостей (почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу, відповідальності, військової честі, гідності, почуття обов'язку тощо), задоволення їхніх естетичних потреб через запровадження культурно-просвітницьких заходів та організацію дозвілля особового складу. Після проведення кожного заходу організовували його обговорення, під час якого курсанти оцінювали його з точки зору значущості для професійного становлення майбутнього офіцера.

До організації виховних заходів залучалися представники активу як найбільш діяльної, передової частини групи. Оскільки в його складі діє найбільш авторитетна частина військового колективу, то думки, оцінки, погляди цих курсантів на ту чи іншу проблему, громадянська та професійна позиція були свого роду взірцями, за якими інші курсанти звіряють свої дії та вчинки.

Готуючи майбутніх офіцерів до військової практики, викладачі й командири привертали увагу курсантів на те, що діяльність працівника органів внутрішніх справ пов'язана з виконанням особливих владних повноважень, із обов'язком застосовувати владу від імені закону; із необхідністю прийняття багатьох рішень в умовах короткого часу, що може призвести до негативних наслідків для їхньої кар'єри, а нерідко - і загалом для подальшого життя у випадку допущення ними суттєвих помилок у професійній діяльності, нервово-психічної напруги. Для попередження такої ситуації представники офіцерсько-викладацького складу проводили відповідну роз'яснювальну роботу з курсантами, залучали їх до розв'язання змодельованих професійних ситуацій, у яких вони набували досвід оптимальної професійної поведінки для конкретних обставин.

Упродовж формувального експерименту проводилась діагностика проміжних результатів формування професійної спрямованості курсантів і за необхідності вносилися відповідні зміни в цей процес.

На контрольному етапі експерименту було досліджено зміни в рівнях сформованості професійної спрямованості курсантів за визначеними критеріями та відповідними їм показниками. Для їх визначення запроваджувалися різні методи дослідження: інтерв'ювання, анкетування, аналіз письмових робіт й усних відповідей курсантів, спостереження за їхньою поведінкою в різних навчально-професійних ситуаціях тощо. Кількісні результати експериментальної роботи подано в таблиці.

Таблиця Результати експериментальної роботи (приріст у %)

Критерії, показники (рівні, характер виявлення) сформованості професійної спрямованості майбутнього офіцера	Групи
	ЕГ (187 осіб)	КГ (191 особа)
1	2	3
Мотиваційно-ціннісний критерій:
· характер виявлення професійно-пізнавальний інтересу:
- стійкий;	+33	+6
- ситуативний;	-17	+4
- немає інтересу	-16	-10
· сформованість професійних мотивів:
- високий (прагне бути офіцером, усвідомлює значущість професійної спрямованості для якісної фахової підготовки, прагне досягти успіху в професійному становленні)	+35	+5
- середній (прагне бути офіцером, але недостатньо усвідомлює значущість професійної спрямованості своїх дій і поведінки для якісної фахової підготовки, прагне досягти успіху в професійному становленні, іноді під впливом іззовні) - елементарний (немає прагнення бути офіцером)	-18 -17	-4 -9
· ціннісне ставлення до майбутньої професії офіцера,: засвоєння соціально значущих професійних цінностей
- позитивне	+23	+7
- індиферентне	-4	+4
- негативне	-19	-11
Когнітивний критерій: сформованість та характер засвоєння знань, що характеризують професійну спрямованість майбутнього офіцера (нормативно-правових документів та змісту особистісно-кваліфікаційної характеристики випускника ВВНЗ, що визначають вимоги до фахової підготовки; суті професійної спрямованості офіцера, шляхів та способів її формування):
- високий (повні та глибокі, усвідомлені та дієві знання, творчий характер засвоєння)	+38	+16
- достатній (усвідомлені та дієві знання, реконструктивний характер засвоєння)	-18	-6
- низький (брак знань або поверхові, безсистемні знання, репродуктивний характер засвоєння)	-20	-10
Діяльнісно-поведінковий критерій: (сформованість професійних умінь ? інтелектуальних, організаторських, комунікативних, проектувальних; характер виявлення професійної позиції в різних видах фахової підготовки):
- високий (професійні вміння розвинені на творчому рівні; завжди виявляє професійну позицію в різних видах фахової підготовки)	+26	+9
- достатній (професійні вміння розвинені на реконструктивному рівні; виявляє професійну позицію в різних видах фахової підготовки, але не завжди за власної ініціативи)	+5	+9
- низький (професійні вміння не розвинені, не виявляє професійну позицію в різних видах фахової підготовки)	-31	-18
Особистісно-рефлесивний критерій (виявлення професійно значущих для офіцера особистісних якостей; рефлексивні вміння; адекватність самооцінки): · виявлення майбутнім офіцером професійних якостей у процесі фахової підготовки (відповідальності, військової честі, гідності, волі, наполегливості, активності, самостійності, ініціативності, витривалості тощо):
- стійкий	+25	+7
- ситуативний	- 6	+1
- майже не проявляється	-19	-8
· рефлексивні вміння:
- високий (постійно прагне до рефлексії своєї діяльності, вільно володіє аналітико-рефлексивними вміннями)	+21	+6
- достатній (недостатньо усвідомлює важливість процесу професійної рефлексії)	-2	-3
- низький (не вміє аналізувати причин невдач у процесі здійснення професійної діяльності)	-19	-3
· характер самооцінки:
- адекватна	+18	+5
- завищена	-2	-1
- занижена	-16	-4

Як свідчать наведені в таблиці дані, за всіма визначеними критеріями й показниками в курсантів експериментальної групи зафіксовано більш суттєві зміни рівнів сформованості професійної спрямованості порівняно з курсантами контрольної групи, що дає підстави для висновку про підтвердження висунутої гіпотези.

Вірогідність результатів експериментальної роботи доведена засобами математичної статистики за допомогою критерію Пірсона.

Отже, результати проведеного дослідження підтвердили основні положення дисертації й дають підстави дійти таких висновків:

1. На підставі аналізу наукової літератури з психології, педагогіки, військової справи з'ясовано особливості фахової підготовки сучасного офіцера, розкрито суть професійної спрямованості майбутніх офіцерів, визначено структурні компоненти цього особистісного феномена.

1.1. З'ясовано, що фахова підготовка майбутніх офіцерів у вищому військовому навчальному закладі є складовою структури професійної підготовки й передбачає оволодіння курсантами комплексом спеціальних знань і вмінь із загальновійськових, військово-технічних, військово-спеціальних дисциплін. Установлено, що особливості професійної підготовки майбутніх офіцерів зумовлюються підпорядкованістю цілей і завдань військової служби соціальному замовленню суспільства; екстремальністю умов виконання професійних обов'язків; колективним характером військової служби й безпосередньою взаємодією військовослужбовців у процесі діяльності та спілкування.

1.2. Установлено, що необхідною передумовою успішної підготовки майбутніх офіцерів до виконання професійних обов'язків є формування в них професійної спрямованості, яку визначено в дослідженні як інтегральну професійну якість особистості, що забезпечує визначення курсантами цілей, активність навчально-пізнавальної діяльності, спрямовану на здобуття знань і вироблення вмінь для здійснення управлінсько-організаційної, службово-виконавчої, проектувально-прогностичної, дослідницької, технічної діяльності офіцера й виявляється в їхніх професійно значущих принципах, поглядах, ідеалах, переконаннях, настановах, потребах, мотивах, професійній позиції у процесі вирішення професійно-навчальних завдань.

1.3. Структуру професійної спрямованості представлено у вигляді трьох взаємозалежних і взаємозумовлених компонентів: 1) мотиваційно-ціннісного (професійний інтерес, ціннісно-сенсове ставлення до майбутньої професійної діяльності; професійно значущі переконання, настанови, потреби); 2) інформаційно-діяльнісного (інформованість про особливості різних видів діяльності майбутнього офіцера; дії, спрямовані на професійне становлення та професійне самовиховання); 3) рефлексивно-особистісного (професійно-значущі особистісні якості: вимогливість до себе, відповідальність, військова честь, гідність, воля, наполегливість, активність, самостійність, ініціативність, витривалість; рефлексивні вміння).

2. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови професійної спрямованості майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки, що передбачають забезпечення стійкої професійно орієнтованої мотивації курсантів (професійно-пізнавальний інтерес, професійні цінності, потреби, цілі, установки, ідеали, переконання); активної професійної позиції курсантів у різних видах діяльності - навчальній, виховній, науково-дослідницькій, практичній (під час військових практик).

Експериментальним дослідженням реалізації визначених умов у процесі фахової підготовки майбутніх офіцерів доведена їх ефективність. Так, в експериментальній групі кількість курсантів з високим рівнем сформованості професійної спрямованості збільшилася на 21 %, а в контрольній групі цей показник становить лише 4 %; воднораз кількість курсантів, у яких виявлено низький рівень сформованості професійної спрямованості, зменшилася в експериментальній групі на 26 %, а в контрольній групі - на 9 %.

3. Уточнено критерії й показники успішності формування професійної спрямованості майбутніх офіцерів у процесі фахової підготовки: 1) мотиваційно-ціннісний (характер виявлення професійно-пізнавального інтересу, сформованість професійних мотивів, ставлення до професії офіцера,засвоєння соціально значущих професійних цінностей); 2) когнітивний (сформованість знань нормативно-правових документів та змісту особистісно-кваліфікаційної характеристики випускника ВВНЗ, що визначають вимоги до фахової підготовки; суті професійної спрямованості офіцера, шляхів та способів її формування); 3) діяльнісно-поведінковий (сформованість професійних умінь: інтелектуальних, організаторських, комунікативних, проектувальних, характер виявлення професійної позиції в різних видах фахової підготовки); 4) особистісно-рефлексивний (виявлення професійно значущих для офіцера особистісних якостей: волі, наполегливості, активності, самостійності, ініціативності, витривалості тощо; рефлексивні вміння; адекватність самооцінки).

Створеними методичними матеріалами з проблеми формування професійної спрямованості курсантів можуть послугуватися командири та педагогічні працівники в навчально-виховному процесі вищих військових навчальних закладів, а також у системі підготовки та перепідготовки військових різних спеціальностей.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Перспективними для подальшого наукового пошуку є питання підготовки командирів і викладачів щодо формування професійної спрямованості курсантів, а також поглиблення їхньої професійної спрямованості після закінчення навчання у ВВНЗ у процесі практичного виконання професійних обов'язків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Черкашин О. Д. Сутність професійного самовизначення особистості / О. Д. Черкашин // Умови і фактори формування особистісно-орієнтованих підходів до навчання : зб наук. праць. - Харків : «Стиль-Іздат», 2006. - С. 208-213.

2. Черкашин О. Д. Концептуальні підходи до проблеми професійного самовизначення / О. Д. Черкашин // Формування творчої особистості : Проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя : Запоріж. обл. ін-т післядипл. освіти, 2007. - Вип. 42. - С. 391-395.

3. Черкашин О. Д. Особливості професійного самовизначення особистості / О. Д. Черкашин // Формування творчої особистості : Проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя : Запоріж. обл. ін-т післядипл. освіти, 2007. - Вип. 39. - С. 427-431.

4. Черкашин О.Д. Сутність поняття «самовизначення» / О. Д. Черкашин // Формування творчої особистості : Проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя : Запоріж. обл. ін-т післядипл. освіти, 2007. - Вип. 40. - С 457-461. (Педагогіка і психологія).

5. Черкашин О. Д. Професійне становлення особистості / О. Д. Черкашин // Формування творчої особистості : Проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя : Запоріж. обл. ін-т післядипл. освіти, 2007. - Вип. 41. - С. 363-366 (Педагогіка і психологія).

6. Черкашин О. Д. Формування професійної спрямованості курсантів у процесі фахової підготовки / О. Д. Черкашин // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць. - Вип. 28. - Харків: Харківський національний педагогічний університет, 2008. - С. 132-136.

7. Черкашин О. Д. Визначення напрямків удосконалення способів фахової підготовки військовослужбовців внутрішніх військ МВС України до службово-бойових дій / В. Л. Петров, О. Д. Черкашин, С. В. Бєлай // Збірник наукових праць. - № 42. - Ч. 2. - Хмельницький : Вид. нац. акад. ДПСУ ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 92-98.

Статті в інших виданнях

8. Черкашин О. Д. Формування навичок самостійної роботи курсантів / О. Д. Черкашин // Вісник Київського славістичного університету : зб. наук. праць. - Вип. 24. - Київ : Вид-во Київ КСУ, 2005. - С. 192-201.

9. Черкашин О. Д. Функціональні блоки системи діяльності / О. Д. Черкашин // Вісник Київського славістичного університету : зб. наук. праць. - Вип. 26. - Київ : Вид-во Київ КСУ, 2005. - С. 219-224.

Матеріали конференцій

10. Черкашин О. Д. Організація самостійної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів у світлі сучасних вимог / О. Д. Черкашин // Проблеми забезпечення внутрішньої безпеки держави : зб. наук. тез науково-практ. конф., (Харків, 1-2 лютого 2005 р.) / М-во внутрішніх справ України. - Харків : Військовий інститут ВВ МВС України, 2005. - С. 55-56.

11. Черкашин О. Д. Робота курсантів з джерелами інформації / О. Д. Черкашин // Модернізація освіти : пошуки, проблеми, перспективи: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф., (Переяслав-Хмельницький, 22-25 травня 2006 р.) / М_ во освіти і науки України. - Київ-Переяслав-Хмельницький: Хмельницький державний педагогічний університет, 2006. -С. 200-202.

12. Черкашин О. Д. Професійне самовизначення як фактор професійного становлення офіцера / О. Д. Черкашин // Внутрішні війська МВС України на етапі реформування та розбудови : зб. наук. тез доповідей наук.-практ. конф., (Харків, 27-28 лютого 2007 р.) / М-во внутрішніх справ України. - Харків: Вид-во Академії ВВ МВС України, 2007. - С. 200-202.

...