Формування навчально-організаційних умінь і навичок молодших школярів засобами відеоінформації

Размещено на http://allbest.ru

Інститут педагогіки АПН України

УДК 373.3.026.4 : 004.93

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування навчально-організаційних умінь і навичок молодших школярів засобами відеоінформації

13.00.09 - теорія навчання

Чорноус Оксана Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Трубачева Світлана Едуардівна, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії дидактики.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, головний науковий співробітник;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Левшин Микола Миколайович Інститут вищої освіти АПН України, завідувач відділу педагогіки і психології вищої освіти.

Захист відбудеться “11” березня 2010 року о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

Автореферат розісланий “10” лютого 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Найважливішим завданням середньої загальноосвітньої школи є створення сприятливих передумов для успішної навчальної діяльності учнів, зокрема, для вироблення в них уміння вчитися. Спрямованість системи освіти на засвоєння знань, яка була традиційною і виправданою кілька десятиліть тому, уже не відповідає соціальному замовленню, державі потрібні відповідальні, ініціативні члени суспільства, здатні до саморозвитку, самоосвіти. Згідно із Законом України "Про загальну середню освіту", Державною програмою "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці" на 2006-2010 р., щоб успішно навчатися, учні різних вікових категорій мають володіти повним діапазоном умінь і навичок вчитися, діяти на основі здобутих знань, а не виконувати лише дії за аналогією чи зразком. Саме тому в навчальних програмах для середньої загальноосвітньої школи підвищення ефективності формування умінь і навичок визначено як завдання, успішне розв'язання якого уможливить зростання якості навчання.

Сучасні дидакти відшукують такі засоби, які б допомогли учням початкової школи засвоювати програмний матеріал, набути вміння самостійно вчитися, сприяли їх розвитку. Розробці теорії і практики формування умінь і навичок вчитися присвятили дослідження вчені-педагоги: О.В. Андрелян, Т.М. Байбара, Н.М. Бібік, О.М. Білоконна, С.П. Бондар, В.І. Бондар, С.У. Гончаренко, О.М. Варакута, М.С. Вашуленко, М.М. Левшин, В.І. Лозова, В.А. Кулько, Н.А. Лошкарева, Л.Т. Охоткіна, В.Ф. Паламарчук, O.Я. Савченко, Н.Ф. Скрипченко, С.Е. Трубачева та ін. Серед загальнонавчальних умінь і навичок молодших школярів ключовим виділено навчально-організаційні уміння і навички включатись у навчання, діяти цілеспрямовано, орієнтуватись у часі, заздалегідь визначати послідовність і способи виконання завдань. До основних питань наукових досліджень можна віднести такі: додержання дидактичного принципу наочності в навчанні у процесі формування навчально-організаційних умінь і навичок в учнів; розробка й застосування раціональних технологій формування умінь і навичок; інтенсифікація і раціоналізація цього процесу. Проте проблема якнайповнішого практичного застосування розроблених технологій формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів, передусім забезпечення дидактичного принципу наочності в навчанні, потребує подальшого вивчення. Про її актуальність свідчать результати діагностичних досліджень. З'ясовано, що учні, в яких навчально-організаційні уміння і навички сформовані на високому рівні, становлять - 32,7%, на достатньому - 58,8%, на середньому - 8,5%. Від рівня сформованості цих умінь і навичок в учнів залежить успішність виконання ними навчальних завдань і вправ. Водночас практика показує, що зазвичай до 70% навчального часу витрачається на виявлення й пояснення змістових та операційно-діяльнісних ознак, особливостей прийомів, дій і способів оперування з використанням традиційних засобів навчання, навчального обладнання. Більшість учителів вважає, що потрібно створити і систематично використовувати в навчальному процесі початкової школи сучасні засоби навчання, сучасне навчальне обладнання, зокрема засоби відеоінформації (ЗВ) - навчальні телепередачі, відеокасети, відеодиски до комп'ютерної техніки - носії екранно-звукової, тобто аудіовізуальної інформації, зафіксованої магнітним або лазерним способом. Це забезпечить якнайповнішу реалізацію дидактичного принципу наочності, інтенсифікацію та раціоналізацію процесів формування навчально-організаційних умінь і навичок.

Аналіз сучасного стану формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів показує, що використання засобів відеоінформації та їх комп'ютерно-електронних варіантів є доволі рідкісним явищем у початковій школі. Частково та опосередковано ця проблема розв'язується завдяки з'ясуванню спільних для засобів відеоінформації і технічних засобів навчання, зокрема аудіовізуальних, педагогічних можливостей наочного показу інформації про змістові та операційно-діяльнісні ознаки зазначених умінь і навичок. Педагоги-науковці В.П. Волинський, А.М. Гуржій, І.М. Жураківська, Л.С. Зазнобіна, М.М. Левшин, І.В. Орлова, Л.П. Прессман, Е.Е. Соловйова, Л.В. Чашко, С.Г. Шаповаленко, М.М. Шахмаєв, М.І. Шут, С.М. Яшанов та інші вважають, що загалом педагогічні можливості засобів відеоінформації як засобів навчання можна визначити у процесі аналізу теорії і практики використання технічних засобів навчання, зробивши відповідні уточнення та доповнення. Водночас слід наголосити, що сучасні засоби відеоінформації мають великі комунікативні можливості для нагромадження, трансформації і передачі навчальної інформації та використання її для підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок.

Особливості використання в навчальному процесі аудіовізуальних засобів досліджувались у двох напрямах. Перший - визначення їх педагогічних можливостей (С.І. Аронов, В.П. Волинський, С.У. Гончаренко, А.М. Гуржій, В.П. Коцур, М.М. Левшин, Г.В. Мурзо, І.В. Орлова, Л.П. Прессман, Г.Б. Редько, Г.Б. Хазяїнов, М.І. Шут, С.Е. Яшанов та ін.). Другий - визначення системи науково-обґрунтованих способів, прийомів, загалом технологій використання ЗВ із урахуванням їх впливу на динаміку розумової працездатності учнів (М.В. Антропова, Л.В. Веремкович, В.П. Волинський, Е.К. Глушкова, І.М. Жураківська, Н.С. Полька, Р.З. Поташнюк, Н.Г. Самотолкіна, С.М. Сердюківська, З.М. Шалик та ін.).

На нашу думку, проблема підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок в учнів початкової школи за допомогою засобів відеоінформації потребує повнішого врахування їх інформаційних функцій і призначення, ефективних способів, прийомів використання, зокрема, диференціації тривалості їх демонстрування залежно від дидактичної ролі, змістових та операційно-діяльнісних ознак навчально-організаційних умінь і навичок та навчальних завдань. Не менш важливе значення має і розробка технології використання засобів відеоінформації у комплексі з іншими засобами навчання. Розв'язання перелічених завдань стане засадою побудови технології використання засобів відеоінформації для формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів.

Враховуючи актуальність проблеми, її освітню важливість, розширені інформаційно-комунікативні можливості засобів відеоінформації щодо якнайповнішої реалізації принципу наочності в навчанні та підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок, темою дослідження обрано “Формування навчально-організаційних умінь і навичок молодших школярів засобами відеоінформації”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України, зокрема лабораторії початкової освіти - “Наукові засади методичного забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі” (0103U002269), лабораторії дидактики - “Дидактичні засади формування і реалізації навчальних профілів” (0105U007814), лабораторії шкільного обладнання - “Організаційно-педагогічні основи створення електронних підручників для середньої загальноосвітньої 12-річної школи” (0107U000161). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Інституту педагогіки АПН України за спеціальністю 13.00.09 - теорія навчання (протокол № 2 від 24 лютого 2005 р.) та погоджено з Радою з координації наукових досліджень АПН України за спеціальністю 13.00.09 - теорія навчання (рішення за № 985 від 27.09.2005 р., протокол № 7).

Мета дослідження - розробка технології використання засобів відеоінформації для підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів.

Для досягнення цієї мети потрібно розв'язати такі завдання:

1) проаналізувати сучасний стан проблеми формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів у середній загальноосвітній школі з використанням засобів відеоінформації;

2) виявити педагогічні можливості засобів відеоінформації щодо підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів;

3) розробити та обґрунтувати технологію використання засобів відеоінформації для підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок;

4) експериментально перевірити технологію, та з'ясувати ефективність використання засобів відеоінформації.

Об'єкт дослідження - процес формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів.

Предмет дослідження - технологія використання засобів відеоінформації у процесі формування навчально-організаційних умінь і навичок в учнів початкової школи.

Гіпотеза: формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів буде ефективнішим, якщо використовуватимуться засоби відеоінформації у процесі навчання. При цьому потрібно додержувати таких умов:

- технологія використання засобів відеоінформації має передбачати дозовані навчальні навантаження та створення сприятливих умов для усвідомлення і якісного засвоєння учнями навчального матеріалу про змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок;

- засоби відеоінформації повинні використовуватись у комплексі з традиційними засобами навчання і навчальним обладнанням.

Для перевірки гіпотези застосовувались такі методи дослідження:

а) теоретичний - аналіз філософської, загально-педагогічної, психологічної, науково-методичної літератури, на основі якого визначались: проблеми дослідження; сучасний стан теорії і практики формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів, зокрема, з використанням засобів відеоінформації; педагогічні можливості засобів відеоінформації щодо підвищення ефективності формування зазначених умінь і навичок; особливості впливу засобів відеоінформації на динаміку розумової працездатності учнів 1-4 класів середньої загальноосвітньої школи;

б) практично-емпіричний - спостереження, бесіда, анкетування, тестування учнів і вчителів; за допомогою цього методу дістали емпіричні дані про результати дослідження;

в) педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) - дослідження технології використання засобів відеоінформації для підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів; зокрема з'ясувались: сучасний стан ефективності формування цих умінь і навичок; перспективні способи і засоби підвищення ефективності формування згаданих умінь і навичок у молодших школярів, використання засобів відеоінформації;

г) статистична обробка результатів експерименту, яка дала змогу визначити рівень сформованості навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів на початку експериментальної роботи та виявити ефективність запропонованих дидактичних рекомендацій у процесі формування навчально-організаційних умінь і навичок за допомогою засобів відеоінформації, а також обґрунтувати достовірність здобутих результатів експерименту.

Теоретико-методологічною основою дослідження є теоретичні і практичні положення, рекомендації вчених-педагогів з проблеми формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів; особливості впливу засобів відеоінформації на динаміку працездатності учнів; загальнопедагогічні дослідження організації процесу навчання. У дослідженні враховано основні положення державних документів про стратегію розвитку освіти в Україні: Державний стандарт початкової загальної освіти, Закон України “Про загальну середню освіту”, Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа).

Організація дослідження. У процесі проведення дослідження використано особистий 15-річний досвід роботи вчителем початкових класів.

На першому етапі (2001-2005 рр.) вивчався сучасний теоретичний і практичний стан проблеми дослідження в цілому. Зокрема, аналізувались літературні джерела, практика формування умінь і навичок. На основі здобутих теоретичних та емпіричних даних було визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано завдання, гіпотезу розробки технології використання засобів відеоінформації для підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів.

На другому етапі (2005-2006 рр.) ми розробили методику проведення експериментальних педагогічних досліджень. Виходили з того, що поняття “ефективність” є комплексним і передбачає з'ясування якості сформованих навчально-організаційних умінь і навичок. Тож враховувались: середня кількість повних і правильних (П/П), неповних, але правильних (Н/П), неправильних (Н), відсутніх (В) відповідей учнів на запитання; результати правильності виконання практичних навчальних завдань; затрати вчителем часу на подачу і пояснення навчального матеріалу про змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок та виконання учнями навчальних завдань.

Оскільки перегляд учнями відеофрагментів, як правило, пов'язаний із підвищенням навчального навантаження на окремі фізіологічні системи організму учнів, то за методиками і з допомогою доктора медичних наук, професора, завідувача відділом гігієни дитинства, заступника директора з наукової роботи Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Морзєєва Н.С. Польки, доктора медичних наук, професора О.В. Бердник визначались: величина зміни гостроти зору (Дг), частота пульсу (ДT), лабільність нервових процесів у корі головного мозку в учнів за коректурними таблицями (ДK), уважність (ДЖ) та активність (ДA) учнів у процесі виконання навчальних завдань. Проведено констатувальний експеримент.

На третьому етапі (2006-2008 рр.) проводились експериментальні педагогічні і медичні дослідження ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок з використанням засобів відеоінформації. Мета лабораторного експерименту полягала в пошуку ймовірних способів і прийомів використання засобів відеоінформації для підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів. Експеримент вважався закінченим, а завдання виконаним, якщо здобуті дані про ефективність технології використання засобів відеоінформації для формування навчально-організаційних умінь і навичок підтверджувались другим експериментом, що проводився в реальних умовах процесу навчання. На основі аналізу здобутих даних кожного експерименту робились відповідні висновки, визначались зміст завдань наступного експерименту, а також технологія використання засобів відеоінформації. Матеріали досліджень використано в дисертаційні роботі, сформульовано загальні висновки.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у 1998-2008 рр. на базі ліцею інформаційних технологій № 79 та середньої загальноосвітньої школи № 58 м. Києва, де використовувались засоби відеоінформації. Усього проаналізовано понад 2 тис. усних і письмових відповідей учнів, результати практичного застосування навчально-організаційних умінь і навичок під час виконання завдань у контрольних та експериментальних класах.

Наукова новизна здобутих результатів. Уперше виявлено та експериментально доведено, що використання засобів відеоінформації сприяє підвищенню ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів.

Уточнено і доповнено оптимальні значення обсягу інформаційно-логічних елементів знань про змістові та операційно-діяльнісні ознаки зазначених умінь і навичок, з'ясовано швидкість подачі навчальної інформації за допомогою засобів відеоінформації за умови фрагментарного їх використання; визначено ефективність повторного демонстрування засобів відеоінформації на наступних уроках формування навчально-організаційних умінь і навичок з метою актуалізації, систематизації знань про їх змістові та операційно-діяльнісні ознаки.

Удосконалено технологію комплексного використання засобів відеоінформації у поєднанні з традиційними засобами навчання та навчальним обладнанням; визначено інформаційні функції, дидактичне призначення та роль засобів відеоінформації, які забезпечують якнайповнішу реалізацію принципу наочності в навчанні; доведено, що систематичне використання засобів відеоінформації у процесі формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів з додержанням виявлених дидактичних умов забезпечує формування свідомих і міцних знань і вмінь.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблена технологія використання засобів відеоінформації у процесі формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів сприяє підвищенню ефективності виконання навчальних завдань. За нашими дослідженнями, кількість учнів з високими навчальними досягненнями зростає на ? 44%.

Здобуті результати дослідження впроваджувались у навчально-виховному процесі шкіл № 21, 36, 37, 108, 132, 151, 260, 286 (довідка № 415 від 17.03.2009р.), № 58 (довідка №25 від 14.05.2007р.), ліцею інформаційних технологій № 79 (довідка № 83 від 30.11.2007р.) м. Києва, а також шкіл Бердичівського району Житомирської області - Гришковецької гімназії, Маркушівської ЗОШ І-ІІІ ступеня, Скраглівської ЗОШ І-ІІІ ступеня (довідка № 402 від 10.04.2009). За рекомендаціями, що розроблені в процесі дослідження, фірмою “Укросвіта” (О.І. Янг) створено 32 відеофрагменти. Вчена рада Інституту педагогіки АПН України, Київський університет імені Бориса Грінченка рекомендували їх для масового виробництва та використання у процесі формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів.

Вірогідність результатів дослідження визначається методологічною обґрунтованістю вихідних позицій, гіпотетичних припущень; на основі системного аналізу та узагальнення здобутих теоретичних та експериментально-емпіричних даних; комплексним застосуванням педагогічних та інструментально-медичних методик дослідження; проведенням експериментальних досліджень у лабораторних і реальних навчальних умовах.

Апробація результатів дисертації. Матеріали і результати дослідження розглядались та обговорювались на науково-практичних конференціях, семінарах і засіданнях лабораторії дидактики, шкільного обладнання Інституту педагогіки АПН України: “Педагогічні можливості новітніх засобів відеоінформації у формуванні навчально-організаційних умінь та навичок в учнів початкових класів” (2005), “Формування навчально-організаційних умінь молодших школярів засобами відеоінформації” (2006), “Ефективність використання засобів відеоінформації у процесі формування навчально-організаційних умінь і навичок” (2007), “Формування навчально-організаційних умінь і навичок молодших школярів засобами відеоінформації” (2007), а також на засіданнях шкільних районних методичних об'єднань учителів початкових класів Голосіївського, Печерського, Шевченківського районів м. Києва.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 працях, усі - одноосібно: 5 статей - у фахових виданнях, що затверджені ВАКом України; 3 - матеріали конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (217 назв). Загальний обсяг дисертаційної роботи - 193 сторінок. Основний текст дисертації - 170 сторінок, він доповнюється 13 таблицями і 8 малюнками у вигляді схем, графіка та діаграми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, з'ясовано загальний стан вивчення та основні напрями її дослідження. Визначено мету, завдання, гіпотезу, об'єкт, предмет та теоретико-методологічну основу дослідження. Описано зміст етапів, методи теоретичних та емпіричних досліджень, розкрито наукову новизну, практичне значення здобутих результатів. Подано відомості про апробацію, впровадження та достовірність зроблених теоретичних і практичних висновків щодо підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок за умови використання засобів відеоінформації.

У першому розділі “Сучасний стан теорії і практики формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів засобами відеоінформації” на основі аналізу нормативної, філософської і психолого-педагогічної літератури встановлено, що проблемі формування навчально-організаційних умінь і навичок у школярів завжди приділялось багато уваги. В Україні активно вивчати почали в другій половині ХХ ст. Цю проблему досліджували відомі психологи і педагоги А.М. Алексюк, Н.М Бібік, П.Я. Гальперин, Л.В. Занков, Г.С. Костюк, М.М. Левшин, В.І. Лозова, О.Я. Савченко, Н.Ф. Скрипченко та інші. Під навчально-організаційними уміннями і навичками розуміємо застосування учнями на практиці здобутих знань про загальні способи раціональної організації навчальної діяльності, про те, як діяти цілеспрямовано, орієнтуватись у часі, визначати послідовність дій і способи виконання завдань. За дидактичною сутністю вони розглядаються як загальнонавчальні уміння і навички і мають такі складові: знаннєво-пізнавальну, організаційно-орієнтувальну, планувальну, контрольно-оцінну (мал. 1).

Размещено на http://allbest.ru

Мал. 1. Структура навчально-організаційних умінь і навичок

Процес формування навчально-організаційних умінь і навичок має міжпредметний характер. Вони формуються комплексно у процесі цілеспрямованої навчальної діяльності, що складається з чотирьох основних етапів. Перший - сприймання та усвідомлення змісту навчального матеріалу про операційно-діяльнісні ознаки названих умінь і навичок. Другий - відображення сприйнятих знань та орієнтування в них. Третій - самостійне планування послідовних навчальних дій. Четвертий - контроль та оцінювання якості й ефективності вивченого матеріалу (мал. 2). Одночасно з виробленням умінь і навичок в учнів розвиваються їх інтелектуально-пізнавальні, фізичні і сенсорні можливості.

Оскільки за змістовими та операційно-діяльнісними ознаками навчально-організаційні уміння і навички різні за складністю, то, формуючи їх, потрібно враховувати рівні пізнавальних можливостей учнів. Процес навчання організовують так, щоб діяльність учнів за своєю складністю відповідала їхнім пізнавальним можливостям. Насамперед потрібно визначити: зміст навчального завдання, змістові та операційно-діяльнісні ознаки умінь і навичок, засоби навчальної інформації, потім встановити їх інформаційні функції і роль у виконанні поставленого завдання, підібрати прийоми використання засобів навчання, здійснити контроль та з'ясувати ефективність формування умінь і навичок, закріпити досягнення учнів багаторазовим виконання навчальних завдань із застосуванням однотипних умінь і навичок.

Размещено на http://allbest.ru

Мал. 2 Етапи формування навчально-організаційних умінь і навичок

Ефективному формуванню умінь і навичок сприяють якнайповніше застосування дидактичного принципу наочності в навчанні, оперативність подачі наочної інформації про змістові ознаки навчально-організаційних умінь і навичок. Це забезпечується за допомогою засобів відеоінформації. На важливості додержання принципу наочності в навчанні наголошували такі видатні вчені, як Я.А. Коменський, Ж.Ж. Руссо, Д. Дідро, Й. Песталоцці, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський. Так, Я.А. Коменський був переконаний, що використання наочності у процесі навчання це золоте правило дидактики, зміст якого можна описати так: усе, що можна сприймати органами чуттів, зокрема зором і смаком, відчувати на дотик, треба показувати учням, давати їм змогу оперувати натуральними й зображувальними об'єктами діяльності. Тобто всі види навчання бажано починати не із словесного пояснення змісту об'єктів вивчення, а з реального їх огляду. Ж.Ж. Руссо писав, що чуттєве розуміння - це перша стадія розвитку розуму. Вона є засадою для подальшого якісного сприйняття та усвідомлення того, що вивчається, пізнається. К.Д. Ушинський зазначав, що наочність є засобом навчання, яке ґрунтується не на абстрактних уявленнях, а на конкретних образах. Це допомагає пізнавати те, що вивчається. Тому, розв'язуючи проблему підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок потрібно впроваджувати нові досягнення педагогічної науки, зокрема засоби відеоінформації. За їх допомогою, як вважають Б.М. Баєв, Л.С. Виготский, С.У. Гончаренко, А.М. Гуржій, І.В. Орлова, І.М. Жураківська та багато інших учених-педагогів, створюються особливо сприятливі наочно-дидактичні, психологічні передумови для якісного сприймання та усвідомлення навчальної інформації, та виконання поставлених завдань. Це відбувається завдяки тому, що зорові образи починають переважати в свідомості учня, їх зміст осучаснюється на основі реальних подій, глибше, дієвіше, емоційніше впливає на спостерігача, створюючи ефект “присутності”, і забезпечує повніше відображення дійсності, узагальненого образу “людина і навколишнє середовище”. Це особливо потрібно враховувати у процесі навчання молодших школярів, де засоби навчання є джерелом навчальної інформації і водночас виконують емоційно-мотиваційну функцію. Тому технологія використання засобів відеоінформації для підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок має ґрунтуватись на теоретичному, експериментальному і практичному рівнях.

У другому розділі “Педагогічні можливості засобів відеоінформації щодо підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів” розкривається сутність поняття “засоби відеоінформації”. Зазначено, що це носії звукової, екранної та екранно-звукової (аудитивної, візуальної, аудіовізуальної) інформації, що подається у формі телевізійних передач, відеокасет, лазерних дисків. Педагогічні можливості засобів відеоінформації визначаються наочно - зображувальною і словесно - пояснювальною інформацією про змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально - організаційних умінь і навичок, специфікою подачі інформації.

Залежно від особливостей подачі інформації їх поділяють на статичні (малюнки, схеми, таблиці тощо), динамічні (відеоінформація подається у динаміці явищ і процесів) і комплексні (відеоінформація подається статично і динамічно). Усі види засобів відеоінфромації мають дикторський і музичний супровід, текстові пояснення. Засоби відеоінформації можуть виконувати дві важливі взаємопов'язані функції.

Перша - інформаційно-пізнавальна: подача інформації про явища та процеси, об'єкти вивчення, зокрема про навчально-організаційні уміння і навички. навчання школяр ідеоінформаційний

Друга - інформаційно-керівна: подача інформації для керування пізнавальною і практичною діяльністю учнів. Зазначається, що наявні в змісті дикторський текст, музичний супровід та система специфічних для кінематографа способів і прийомів подачі інформації впливають на емоції і почуття учнів, сприяють активізації їх навчальної діяльності. Водночас функції засобів відеоінформації не є універсальними, їх треба обмежувати, подаючи лише ту відеоінформацію про навчальний матеріал, яку з рівнозначним педагогічним ефектом не можна наочно подати за допомогою інших шкільних засобів навчання.

Засоби відеоінформації є ефективними в тому разі, якщо технології їх використання передбачає врахування дидактичної ролі та інформаційно-пізнавальних і керівних функцій. Зміст технології визначається послідовністю застосування концептуально обраних методів, прийомів, способів подачі відеоінформації у процесі формування навчально-організаційних умінь і навичок. Технологія використання засобів відеоінформації охоплює такі процеси:

- визначення мети демонстрування і перегляду учнями відеоінформації;

- визначення змісту пізнавальних завдань, що їх повинні виконати учні під час перегляду засобів відеоінформації з метою формування системи знань про навчально-організаційні уміння і навички;

- демонстрування засобів відеоінформації;

- застосування прийому “стоп-кадр” для зменшення середньої швидкості подачі і пояснення навчального матеріалу про змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок;

- перевірка якості знань після перегляду засобів відеоінформації;

- застосування знань під час виконання завдань, пов'язаних із використанням навчально-організаційних умінь і навичок;

- внесення в разі потреби відповідних коректив поясненням матеріалу чи повторним демонструванням засобів відеоінформації;

- повторне демонстрування засобів відеоінформації на наступних уроках з метою актуалізації (повторення, поновлення) знань учнів перед застосуванням навчально-організаційних умінь для формування навичок виконання окремих дій;

- діагностика ефективності сформованих навчально-організаційних умінь і навичок.

Дидактична роль засобів відеоінформації:

1) ілюстрація пояснень учителя та інших засобів навчання;

2) автономне джерело інформації, коли за допомогою засобів відеоінформації унаочнюються, словесно пояснюються змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок, відбувається керування пізнавальною і практичною діяльністю учнів. Засоби відеоінформації розглядаються як джерело навчальної інформації для сприймання та усвідомлення учнями навчального матеріалу; для повторення та актуалізації знань; для якнайповнішого додержання дидактичного принципу наочності в навчанні; створення сприятливих умов для інтенсифікації та раціоналізації діяльності вчителя і учнів; підвищення рівня емоційно-мотиваційної сфери навчання учнів у процесі формування таких навчально-організаційних умінь і навичок: правильно користуватись навчальним обладнанням, коректно поводитись на уроці, під час перерви та виконання домашніх завдань; швидко й зосереджено виконувати навчальні дії, порівнювати змістові ознаки явищ і процесів, визначати головне в прочитаному тексті, переказувати його зміст; орієнтуватись у часі та визначати мету і завдання самостійної діяльності, прийоми виконання навчальних дій, завдання в цілому; оцінювати проміжні та кінцеві результати виконання завдань; систематизувати змістові ознаки явищ і процесів; визначати та застосовувати раціональні способи, прийоми виконання навчальних завдань, сприймати та усвідомлювати змістові ознаки явищ і процесів, що пояснюються за допомогою засобів відеоінформації; відображати знання про змістові і операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок та застосовувати їх для виконання поставлених завдань.

Використання засобів відеоінформації, як правило, супроводжується активізацією навчальної діяльності учнів і водночас посиленням навантаження на роботу зорових і слухових аналізаторів. Тому можливі випадки зниження динаміки рівня розумової працездатності учнів. Оптимізація динаміки розумової працездатності учнів за умови використання засобів відеоінформації забезпечується нормуванням обсягів, визначенням швидкості подачі і пояснення навчального матеріалу та тривалості його демонстрування.

У третьому розділі “Дослідження ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів за умови використання засобів відеоінформації” описано проведення чотирьох послідовних експериментів, спрямованих на визначення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок, зокрема організаційно-орієнтувальних, знаннєво-пізнавальних, планувальних і контрольно-оцінних. У проведенні експериментів взяли участь 380 учнів. Методика експериментальних досліджень передбачала:

- постановку завдань, визначення технології використання засобів відеоінформації для підвищення ефективності формування зазначених умінь і навичок;

- фіксацію вихідних і кінцевих (після перегляду учнями ЗВ) значень температури та вологості повітря в приміщенні класу, де проводились заняття, показників коефіцієнтів лабільності нервових процесів у корі головного мозку - (К), гостроти зору - (г), частоти пульсу - (Т), рівня уваги - (Ж) учнів під час демонстрування засобів відеоінформацій та їхньої активності - (А) у процесі опитування; за переліченими показниками характеризувалась динаміка рівня розумової працездатності учнів;

- одержання експериментально-емпіричних даних, що відображали якість знань учнів про змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок, ефективність їх застосування учнями під час виконання навчальних завдань;

- статистичну обробку емпіричних даних, їх аналіз та формулювання відповідних висновків.

Процес формування умінь і навичок з використанням засобів відеоіформації, що розглядався як послідовний, ми умовно поділяли на три основні етапи. Перший - подача й пояснення за допомогою засобів відеоінформації навчального матеріалу та організація сприймання й усвідомлення його учнями для засвоєння як системи знань. Другий - застосування навчально-організаційних умінь і навичок у процесі виконання навчальних завдань. Третій - багаторазове використання засобів відеоінформації для актуалізації знань учнів про змістові та операційно-діяльнісні ознаки умінь і навичок перед виконанням навчальних завдань та трансформації окремих елементів умінь у навички.

На основі емпірико-педагогічних досліджень та аналізу експериментальних даних першого експерименту було з'ясовано, що демонстрування засобів відеоінформації із забезпеченням дидактичної ролі ілюстрацій (зміст екранного зображення коментує вчитель) в основному сприяє підвищенню ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів. Уміння і навички, сформовані в учнів 1-4-х експериментальних класів на високому і достатньому рівнях, становили відповідно 33,7 і 59,3%. За показником високого рівня, це на 6,3% більше, ніж у контрольних класах, де засоби відеоінформації не використовувались. Рівень уваги учнів (Z) під час демонстрування засобів становив 98,5%, а їх активність (А) (кількість бажаючих дати відповіді на поставлені запитання та виконати навчальні завдання) у середньому досягла 51,8%. При цьому порівняно із контрольними класами на 8,3 хв. зменшився час, витрачений учителем на пояснення навчального матеріалу. Водночас спостерігалось зниження рівня динаміки розумової працездатності учнів після перегляду інформації проте, незначне. Крім того, було виявлено, що використання засобів відеоінформації як автономного джерела про змістові та операційно-діяльнісні ознаки умінь і навичок сприяє підвищенню ефективності формування лише в учнів 2-4-х класів. Це пояснюється низьким рівнем пізнавальних можливостей учнів перших класів щодо сприймання та усвідомлення змісту засобів відеоінформації. Порівняно з контрольними класами кількість учнів з високим рівнем сформованості навчально-організаційних умінь і навичок збільшилась в середньому лише на 3,6%. При цьому встановлено: подача та пояснення навчального матеріалу у середньому впродовж 10,7 хв. Не супроводжувались істотним зниженням вихідних потенційних можливостей зокрема, показників зорових аналізаторів (Дг), лабільності нервових процесів у корі головного мозку (ДК) та частоти пульсу (ДТ), за якими можна описати динаміку розумової працездатності учнів експериментальних класів. Рівень уваги учнів у процесі перегляду інформацій був високим порівняно з рівнем уваги учнів в умовах традиційного способу подачі та пояснення навчального матеріалу про навчально-організаційні уміння і навички (пояснення вчителя і використання традиційних засобів навчання), ефективність формування зазначених умінь і навичок в учнів експериментальних класів підвищилась; активність учнів, які бажали відповідати на поставлені запитання, за кількістю піднятих рук у середньому збільшилась на 39,6%.

Узагальнюючий аналіз здобутих даних першого експерименту дає нам підставу вважати, що в експериментальних класах рівень ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок хоч і вищий, ніж у контрольних, проте, він не є високим. Це зумовлено тим, що неповною мірою використовуються інформаційно-виражальні, зображувальні та керівні функції засобів відеоінформації для підвищення якості сприймання та усвідомлення учнями їх змісту. Перша причина - недостатньо високий рівень зосередженості учнів на розв'язанні навчальних завдань за змістом засобів відеоінформації. Яскравість та емоційна виразність наочно-звукової інформації, привертає увагу учнів до того, що демонструється. Але учні не завжди спрямовують інтелектуальну діяльність на те, щоб зрозуміти сутність явищ і процесів чи зв'язків між ними. Тому керівник навчального процесу реальний або закадровий має забезпечити активізацію діяльності учнів на уроці, спрямувавши її на пізнання сутності явищ і процесів, що демонструються, та на виконання навчальних завдань. Зокрема, слід повідомляти про систему навчальних дій чи завдань, які потрібно виконати або розв'язати у процесі перегляду інформації чи після закінчення. Друга причина - підвищується швидкість подачі та пояснення навчального матеріалу з екрана. Тому технологія використання засобів відеоінформації повинна передбачати дозовано-фрагментарне їх демонстрування, коли середній обсяг одноразової дози (D) і середня швидкість подачі інформації (V) збігаються із пізнавальними можливостями учнів щодо якісного її сприймання та усвідомлення.

Результати аналізу здобутих емпіричних даних у процесі проведення другого експерименту показали, що дозоване і фрагментарне використання засобів відеоінформації як автономних засобів навчання із застосуванням “стоп-кадру” сприяє подальшому підвищенню ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок. Зокрема, кількість учнів з високим рівнем сформованості умінь і навичок 1-4-х класів підвищилась у середньому на 22,9% і становила відповідно по класах 49,5; 51; 61,5; 64,5%. Показники уваги учнів під час перегляду інформації та активності під час виконання навчальних завдань і вправ виявились високими: Z = 90-94%, А = 87-91%. Величини змін потенційних можливостей окремих фізіологічних систем організму учнів, які у комплексі визначають динаміку рівня їх розумової працездатності, протягом демонстрування, були незначними, у середньому становили 4,2%. Як показали результати дослідження, найбільш сприятливі умови для учнів створюються тоді, якщо використовувати відеоінформацію окремими логічно завершеними відеофрагментами, обсягом до 15 інформаційно логічних елементів (ІЛЕ) кожний із середньою швидкістю подачі навчальної інформації до 1,2 інформаційно-логічного елемента за 1 хв. При цьому середня тривалість перегляду учнями відеофрагмента, не повинна перевищувати 10-12 хв.

Усвідомлення учнями змістових та операційно-діяльнісних ознак навчально-організаційних умінь і навичок було першим етапом їх формування. На другому етапі застосовувались засвоєні знання у практичній діяльності. Це забезпечувалось в умовах комплексного використання засобів відеоінформації і традиційних засобів навчання. Засоби відеоінформації розглядались як її джерело, а традиційні - як об'єкти діяльності.

У процесі проведення третього експерименту використання засобів відеоінформації поєднувалось з традиційними засобами навчання та навчального обладнання. Наведемо дані третього експерименту.

Аналіз матеріалів дослідження (табл. 1) показує, що в умовах комплексного використання засобів відеоінформації і традиційних засобів навчання та навчального обладнання в учнів експериментальних класів підвищується ефективність формування навчально-організаційних умінь і навичок. Зокрема, кількість учнів в яких навчально-організаційні уміння і навички були сформовані на високому рівні, становила в середньому 59,5%. Порівняно з контрольними класами підвищилась на 2,9,%, а тривалість виконання навчальних завдань скоротилась у середньому на 2,2 хв.

Різниця в кількості учнів, у яких названі уміння і навички були сформовані на високому і достатньому рівнях знаходиться у межах 4%. Але в 40,5% випадків учні допускали помилки у виконанні навчальних завдань. На нашу думку, причиною є те, що одноразове демонстрування та перегляд учнями засобів відеоінформації з метою формування знань про змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок для їх практичного застосування є недостатнім. Це підтверджується результатами аналізу даних четвертого експерименту, де засоби відеоінформації демонструвались повторно на наступному уроці перед виконанням навчальних завдань. При цьому встановлено, що ефективність формування навчально-організаційних умінь і навичок високого рівня, порівняно з даними третього експерименту, підвищилась на 12%. Скоротилось середнє значення часу, витраченого учнями на виконання навчального завдання на 1,3 хв. Під час повторного демонстрування засобів відеоінформації істотно не знижуються показники рівня працездатності учнів. Це є вагомим чинником ефективності повторного демонстрування тривалістю до 10-12 хв.

Таблиця 1

Показники ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок (НОУіН) у молодших школярів, %

Засоби відеоінформації використовувались на п'яти послідовних уроках протягом тижня на етапі актуалізації знань учнів про змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок та їх застосування для виконання навчальних завдань. Встановлено, що це позитивно впливає на подальше підвищення якості знань учнів. Після третього перегляду відеоінформації ефективність формування навчально-організаційних умінь і навичок на високому рівні досягла 74%. Наступні четвертий і п'ятий перегляди здебільшого позитивно впливають на оперативність застосування умінь під час виконання навчальних завдань, тобто на якість формування в учнів навичок. Скорочується також час виконання учнями навчальних завдань. Проте, демонстрування вчетверте і вп'яте спричиняє зниження рівня уваги учнів під час перегляду в середньому на 7,0-12,0%.

Отже, повторне триразове демонстрування на різних уроках є достатнім. Водночас аналіз здобутих даних в експериментальних класах (1-4-ті) в процесі формування різни груп умінь і навичок (організаційно-орієнтувальних, знаннєво-пізнавальних, планувальних, контрольно-оцінних) показує, що динаміка позитивного впливу повторного демонстрування зберігається у процесі для усіх учнів, але на різному рівні. Вагоміший ефект спостерігається в учнів 3-4-х класів. На нашу думку, це явище зумовлено неоднаковим рівнем розвитку пізнавальних можливостей учнів, зокрема, щодо сприймання й усвідомлення інформації з екрана.

Результати проведених експерементально-емпіричних досліджень показують, що використання засобів відеоінформації сприяє підвищенню ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок за таких умов: засоби відеоінформації використовуються як автономне джерело подачі й пояснення навчального матеріалу; відбувається структурування змісту відеоінформації, демонстрування окремими логічно завершеними фрагментами з визначеними оптимальними значеннями їх обсягу та середньої швидкості подачі й пояснення навчального матеріалу; відеофрагменти використовуються у комплексі з традиційними засобами навчання і навчальним обладнанням; повторно демонструється відеоінформація на етапі актуалізації знань учнів про змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок як мінімум на трьох послідовних уроках.

ВИСНОВКИ

Проведена науково-дослідна робота дає змогу сформулювати такі висновки:

1. Актуальність проблеми підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок за допомогою засобів відеоінформації зумовлена такими чинниками: змістом і завданнями розвитку середньої загальноосвітньої 12-річної школи; розширеними педагогічними можливостями засобів відеоінформації для якнайповнішої реалізації дидактичного принципу наочності навчання; основними напрямами дослідження технології використання засобів відеоінформації для підвищення ефективності формування навчально-організаційних умінь і навичок у молодших школярів. За дидактичною сутністю і змістом навчально-організаційні уміння і навички є складовою загальнонавчальних умінь і навичок, вони мають міжпредметний характер формування, застосовуються комплексно-інтегративно, вдосконалюються і розширюються у процесі навчання учнів 1-4-х класів. Їх основне призначення - розвиток інтелектуально-навчальних, фізичних, психологічних, сенсорних, рефлексійних можливостей учнів. Водночас для 1-2-х класів змістові та операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок визначаються системою програмових вимог до організації процесу навчання і режиму розумової праці, до виконання навчальних завдань з елементами розпізнавання, порівняння ознак процесів і об'єктів діяльності. Для 3-4-х класів пріоритетним є формування згаданих умінь і навичок складання плану, виконання інтелектуально-пізнавальних і контрольно-оцінних навчальних завдань з елементами рефлексії у процесі організації режиму розумової діяльності. Умовно навчально-організаційні уміння і навички можна поділити на чотири групи: організаційно-орієнтувальні, знаннєво-пізнавальні, планувальні, контрольні-оцінні.

2. Педагогічні можливості засобів відеоінформації здебільшого визначаються їх наочними і виражальними способами, прийомами подачі і пояснення навчальної інформації про змістові і операційно-діяльнісні ознаки навчально-організаційних умінь і навичок. Водночас засоби відеоінформації комплексно виконують інформаційно-пізнавальну та керівну функції в організації пізнавального та операційно-діяльнісного етапів навчання учнів і можуть виконувати також дидактичну роль: як ілюстрація (унаочнення) до словесних пояснень учителя та інших засобів навчання, які в комплексі пояснюють змістові та операційно-діяльнісні ознаки умінь і навичок. Вони є автономним джерелом інформації, розраховані на забезпечення якісного сприймання та усвідомлення знань. Завдяки використанню засобів відеоінформації створюються умови, за яких інтенсифікується та раціоналізується процес формування навчально-організаційних умінь і навичок. При цьому підвищується рівень навчального, фізичного та психо-фізіологічного навантаження на організм учнів. А, тому у разі науково необґрунтованого використання засобів відеоінформації можливі випадки значного зниження рівня розумової працездатності учнів. Для оптимізації цього процесу необхідно використовувати відеоінформацію окремими фрагментами, з визначенням оптимальних значень кожного обсягу і швидкості подачі й пояснення навчального матеріалу.

3. Враховуючи педагогічні можливості засобів відеоінформації та специфічні особливості подачі й пояснення навчального матеріалу, технологія їх використання має передбачати: визначення мети перегляду, формулювання змісту пізнавальних завдань, фрагментарне демонстрування, застосування прийому “стоп-кадр” для зменшення середньої швидкості подачі й пояснення навчального матеріалу, комплексне використання із традиційними засобами, перевірку якості знань учнів та їх практичне застосування для виконання поставлених завдань, повторне демонстрування та контроль досягнень учнів.

4. Таким чином, результати проведених досліджень показали, що розроблена технологія використання засобів відеоінформації є ефективною і сприяє підвищенню високого рівня навчальних досягнень учнів у середньому на 40 %. При цьому для забезпечення оптимізації розумової працездатності учнів тривалість демонстрування має не перевищувати 12 хв. Використовувати засоби відеоінформації потрібно в ті години і в ті дні тижня, коли рівень розумової працездатності в учнів є найвищим. Це другий - третій уроки вівторка і середи. Ефективність формування навчально-організаційних умінь і навичок підвищується, якщо технологія демонстрування засобів відеоінформації передбачає їх використання у комплексі з традиційними засобами навчання і навчальним обладнанням на етапах: постановки пізнавально-навчального завдання; сприймання та усвідомлення учнями навчального матеріалу; проведення бесіди за змістом продемонстрованого фрагмента; актуалізації (повторення, поновлення у пам'яті учнів) знань про навчально-організаційні уміння і навички. Ефективною є технологія повторного демонстрування інформації на трьох-чотирьох послідовних уроках у різні навчальні дні, що не призводить до істотного зниження активної діяльності учнів, скорочується час виконання учнями навчально-практичних завдань. Це дає підставу вважати, що окремі вміння та елементи дій учнів трансформуються у навички.