Формування у майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371.132

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УМІНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ

Дуднік Ніна Юріївна

КИЇВ - 2010



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України КОНДРАШОВА Лідія Валентинівна, Криворізький державний педагогічний університет, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ГУЗІЙ Наталія Василівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри педагогічної творчості; кандидат педагогічних наук, доцент ВІЄВСЬКА Муза Георгіївна, Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри педагогіки і психології.

Захист відбудеться 2 грудня 2010 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 2 листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. М. Олексюк



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах соціально-економічних перетворень у суспільстві, коли кардинально перебудовується вся сукупність суспільних відносин, з-поміж стратегічних напрямів модернізації національної системи освіти, окреслених у Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту» та «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті», одним з актуальних постає завдання професійної підготовки педагогічних кадрів, на які покладено провідну роль у навчанні та вихованні нових поколінь. У зв'язку з цим особливої значущості набуває орієнтація випускників педагогічних університетів на розвиток особистості, її самореалізацію та самовдосконалення. Це зумовлює необхідність створення в процесі педагогічної підготовки майбутніх учителів оптимальних умов для саморозкриття кожного студента, усвідомлення власної значущості, формування умінь професійної самоорганізації для забезпечення можливості безперервного саморозвитку майбутніх учителів та самовдосконалення професійної діяльності. Сформованість умінь професійної самоорганізації може стати запорукою динамічного розвитку професіоналізму майбутніх учителів.

Актуальність дослідження посилюється низкою суперечностей між суспільними вимогами до рівня професійної самоорганізації вчителя та фактичним рівнем сформованості в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації; зростаючою потребою студентів у підвищенні рівня професійної самоорганізації та недостатньою розробкою теоретичних основ її формування в майбутніх учителів у процесі педагогічної підготовки.

Зазначені суперечності знижують якість професійної підготовки майбутнього вчителя. Випускник педагогічного університету, розпочинаючи самостійну педагогічну діяльність, стикається з труднощами, пов'язаними з організацією колективної, групової та індивідуальної роботи учнів, постановкою цілей пізнавальної діяльності, створенням емоційно-психологічного комфорту для кожного учасника педагогічного процесу, раціональним розподілом робочого та вільного часу, організацією власного робочого місця тощо. Це є наслідком низького рівня сформованості у випускників педагогічного вищого навчального закладу умінь професійної самоорганізації.

Високий рівень педагогічного професіоналізму досягається вчителем лише тоді, коли в нього виникає й реалізується потреба професійного саморозвитку та самовдосконалення, мотиваційно-ціннісного ставлення до себе як до суб'єкта педагогічної діяльності. Останнє проявляється в усвідомленні майбутнім учителем ролі професійної самоорганізації та систематичному застосуванні в педагогічній діяльності уміння цілепокладання, планування, уміння організації та регулювання діяльності, уміння контролю та аналізу результатів власних дій.

Значний внесок у розробку теоретичних основ педагогічного професіоналізму зробили Є. Климов, Н. Кузьміна, І. Підласий, К. Платонов, В. Сластьонін, Л. Спірін, В. Сухомлинський, О. Щербаков та інші. Дослідженням індивідуальних характеристик професійного обличчя вчителя займались Ф. Гоноболін, О. Дубасенюк, В. Кан-Калік, С. Кондратьєва, Л. Кондрашова, З. Курлянд, О. Мороз, Р. Хмелюк, М. Ярмаченко та інші; питання педагогічної підготовки й діяльності фахівців вивчали Г. Балл, М. Євтух, Н. Кічук, О. Кондратюк, В. Луговий, В. Майборода, Л. Нечепоренко, Н. Ничкало, В.Семиченко та інші. Професійне становлення і самовиховання майбутніх педагогів досліджується в роботах Р. Гаріф'янова, С. Даньшевої, С. Єлканова, В. Лозового, В. Орлова, Н. Юрочкіної та ін.

Проблема формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації в процесі педагогічної підготовки не знайшла свого конструктивного вирішення в практичній діяльності вищих педагогічних закладах освіти. Про це свідчить проведений аналіз літературних джерел, у ході якого не було виявлено спеціальних праць, присвячених дослідженню сутності професійної самоорганізації, покомпонентної та функціональної структури вмінь професійної самоорганізації в майбутніх учителів, розгляду можливостей навчальних предметів педагогічного циклу у формуванні в студентів умінь професійної самоорганізації, недостатню увагу приділено питанням розробки критеріїв діагностики рівня сформованості в студентів умінь професійної самоорганізації, методів формування цього особистісного утворення в процесі педагогічної підготовки.

Актуальність і соціальна значущість проблеми, недостатня теоретична та практична розробленість, а також виявлені суперечності й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування у майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою комплексної теми «Теорія і практика імітаційно-ігрового навчання в системі особистісно-орієнтованої освіти майбутніх педагогів», що виконується кафедрою педагогіки Криворізького державного педагогічного університету на замовлення Міністерства освіти і науки України (наказ МОН України від 05.11.2002, № ДР 0103U001111). Тема роботи затверджена Вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 9 від 09.12.2004 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології при АПН України (протокол № 1 від 31.01.2006 р.).

У межах цієї теми автором досліджено проблему формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації в процесі педагогічної підготовки.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації в процесі педагогічної підготовки.

Мета дослідження зумовила вирішення таких завдань:

- проаналізувати сучасний стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці.

- науково обґрунтувати сутність, зміст, структуру та рівні сформованості в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації.

- визначити та експериментально перевірити педагогічні умови ефективності формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації в процесі педагогічної підготовки.

- розробити модель педагогічної підготовки з формування в студентів педагогічних університетів умінь професійної самоорганізації та здійснити експериментальну перевірку її ефективності.

- підготувати методичні рекомендації щодо формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації в процесі педагогічної підготовки. педагогічний учитель професійний самоорганізація

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - формування в студентів умінь професійної самоорганізації в процесі педагогічної підготовки.

Для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених завдань використано такі методи дослідження:

- аналіз, систематизація й узагальнення наукової літератури з метою теоретичного обґрунтування змістового і методичного рівнів проблеми дослідження, сутності, змісту, структури, рівнів сформованості у майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації;

- моделювання навчально-виховного процесу вищого навчального закладу для удосконалення форм і методів педагогічної підготовки у формуванні в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації;

- спостереження, анкетування, бесіда, шкалування, метод самооцінки та експертної оцінки, тестування для отримання первинного емпіричного матеріалу;

- педагогічний експеримент для перевірки ефективності моделі педагогічної підготовки з формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації;

- методи математичної статистики для проведення якісного та кількісного аналізу результатів констатувального та формувального експериментів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:

- визначено структурні компоненти вмінь професійної самоорганізації: уміння цілепокладання, планування, уміння організації діяльності та її регулювання, уміння контролю та оцінки результатів діяльності;

- обґрунтовано критерії (ціле-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний та аналітичний) і рівні сформованості в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації;

- виявлено й експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування в студентів умінь професійної самоорганізації: особистісна спрямованість педагогічної підготовки та особистісно діяльнісний підхід до її організації; використання проектної технології на основі принципів рольової перспективи; застосування тренінгів самоорганізації; педагогічне керування процесом формування в студентів умінь професійної самоорганізації;

- розроблено модель педагогічної підготовки з формування в студентів педагогічних університетів умінь професійної самоорганізації;

удосконалено форми й методи педагогічної підготовки з формування в студентів умінь професійної самоорганізації; науково-методичне забезпечення використання проектної та тренінгової технології, організацію педагогічного керування процесом формування досліджуваної групи вмінь;

уточнено сутність і зміст поняття «уміння професійної самоорганізації», яке розглядається як здатність особистості успішно вирішувати нагальні педагогічні проблеми та виконувати свідому роботу над собою з метою всебічного розвитку, удосконалення професійно необхідних рис характеру та здібностей для підвищення рівня власного професіоналізму;

подальшого розвитку набули теоретичні й методичні аспекти педагогічної підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності, викладені в методичних рекомендаціях щодо формування в студентів умінь професійної самоорганізації.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена модель педагогічної підготовки з формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації може використовуватися в практиці вищої школи, оскільки сприяє підвищенню рівня теоретичної обізнаності студентів і вдосконаленню їх практичних умінь професійної самоорганізації.

Матеріали дослідження використано під час розроблення факультативного курсу «Основи професійної самоорганізації майбутнього вчителя», комплексу завдань, спрямованих на формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації на заняттях з педагогічних дисциплін та в позааудиторний час; при розробці методичних рекомендацій для викладачів і студентів педагогічних університетів щодо формування умінь професійної самоорганізації.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 06-124 від 12.03.2010 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 400 від 08.04.2010 р.), Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (протокол № 9 від 08.04.2010 р.), Херсонського державного університету (довідка № 07-12/426 від 08.04.2010 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом обговорення основних положень, висновків, рекомендацій і результатів дослідної роботи на таких конференціях:

міжнародних - «Активізація креативного потенціалу майбутнього педагога: теорія і практика» (Полтава, 2006), «Інновації у вищій освіті» (Ніжин, 2007), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2008, 2010), «Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів» (Львів, 2008), «Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців» (Черкаси, 2009);

всеукраїнських - «Психолого-педагогічні проблеми формування професіоналізму викладача вищої школи в умовах європейського виміру» (Полтава, 2006), «Проблеми структурування педагогічних знань як умова підготовки майбутніх фахівців» (Кривий Ріг, 2006), «Виховання майбутнього педагога на основі національної культури і вічних духовних цінностей: історія та перспективи розвитку» (Харків, 2006), «Індивідуалізація і фундаменталізація навчального процесу в умовах євроінтеграції» (Переяслав-Хмельницький, 2007).

Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки, доповідались на щорічних звітних наукових конференціях у Криворізькому державному педагогічному університеті, засіданнях методологічного семінару та секції молодих дослідників, що постійно діють у Криворізькому державному педагогічному університеті (2005-2009 рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 одноосібних наукових праць, у тому числі дев'ять статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, чотири - у збірниках матеріалів конференції, одні методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 16 додатків та списку використаних джерел (261 найменування, з них 8 - іноземною мовою). Основний зміст викладений на 170 сторінках. Робота містить 21 таблицю, 13 рисунків і має обсяг 256 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження результатів експериментального дослідження.

У першому розділі «Проблема формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації в теорії й освітній практиці» з'ясовано стан розробленості досліджуваної проблеми; розкрито сутність понять «самоорганізація», «професійна самоорганізація», «уміння професійної самоорганізації»; конкретизовано структурні компоненти, що визначають зміст досліджуваного комплексу професійних умінь, виявлено критерії та рівні їх сформованості; розглянуто завдання, зміст та методи організації педагогічної підготовки з формування в студентів умінь професійної самоорганізації.

Огляд наукових розробок філософів, психологів та педагогів показав, що спеціальні дослідження проблем самоорганізації як універсального принципу організації складних систем були розпочаті в 1950-60-их рр. Теоретичний аналіз ключових понять дослідження: «самоорганізація», «професійна самоорганізація», «уміння професійної самоорганізації» - дав змогу засвідчити актуальність проблеми та множинність підходів до її розуміння. У педагогічній науці питання самоорганізації розглядаються з точки зору значення самоорганізації для розвитку та вдосконалення особистості. У поглядах науковців сутність досліджуваного феномена трактується по-різному: як форма відтворення системності діяльності (У. Ешбі), біологічна і соціальна характеристика людини (М. Аверін, Т. Аверіна, Ю. Болотін), як свідома робота над собою з метою вдосконалення рис характеру (С. Амірова, В. Мосолов), уміння примусити себе (В. Сухомлинський), як система вмінь або комплекс заходів для забезпечення систематичності та впорядкованості власної діяльності (К. Варшавський, В. Граф, І. Ільясов, В. Ляудіс, М. Мурачковський), як цілісне динамічне утворення особистості (Т. Новаченко).

У дисертації самоорганізацію визначено як цілеспрямовану діяльність особистості з метою накопичення певної інформації, її узагальнення, аналізу, формулювання висновків та визначення шляхів подальшого самовдосконалення особистості. Недостатній розвиток самоорганізації заважає людині розкрити багатогранність своїх індивідуальних особливостей, ефективно розвивати психічні процеси та набувати професійного досвіду, обмежує можливості в професійній самореалізації та самовдосконаленні.

У розділі наголошено на тому, що самоорганізацію необхідно розглядати як специфічну характеристику особистості майбутнього вчителя, результат і умову активності студентів у професійній самореалізації та самовдосконаленні.

Вихідна позиція дослідження полягає в тому, що розвиток професіоналізму майбутнього вчителя залежить від удосконалення його потенційної здатності до власної професійної самоорганізації. Одним з важливих показників професіоналізму вчителя є вміння професійної самоорганізації, які розглянуто як здатність особистості успішно вирішувати нагальні педагогічні проблеми та виконувати свідому роботу над собою з метою всебічного розвитку, удосконалення професійно необхідних рис характеру та здібностей для підвищення рівня власного професіоналізму.

У структурі зазначеної групи професійних умінь визначено п'ять компонентів: уміння цілепокладання, планування, уміння організації діяльності, уміння її регулювання та вміння контролю й оцінки результатів діяльності.

Кожен із зазначених компонентів умінь професійної самоорганізації має свою підструктуру. Так, уміння цілепокладання охоплюють уміння бачити проблему, уміння будувати ієрархічну систему цілей, уміння визначати критерії оцінки досягнення поставленої мети, уміння ставити задачі на певний період, уміння виділяти основні етапи досягнення мети. Уміння планування складаються з уміння розробляти плани заходів для досягнення мети, знаходити позитивну мотивацію власних дій, уміння передбачати можливі невдачі та їх причини, уміння знаходити альтернативні варіанти вирішення проблеми та планувати бюджет часу. До вмінь організації діяльності належать уміння складати раціональний розпорядок дня, організовувати власне робоче місце, уміння розподіляти свою роботу за рівнем складності та важливості й організовувати власну діяльність відповідно до розробленого плану, уміння раціонально використовувати вільний час. Структурними компонентами вмінь регулювання діяльності є вміння корегувати заплановані дії відповідно до обставин, мобілізувати внутрішні сили на вирішення нагальних питань, уміння регулювати свій емоційний стан, передбачати результат власних дій та відповідну реакцію на свої вимоги, уміння проявляти активність та самостійність у досягненні поставленої мети. До умінь контролю та оцінки належать уміння робити висновки й підводити підсумки проведеної роботи, уміння аналізувати результати власної діяльності, оцінювати отримані результати, уміння знаходити причини, які завадили у досягненні запланованого, уміння корегувати плани досягнення поставленої мети.

У розділі обґрунтовано критерії сформованості у майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації: ціле-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний та аналітичний. Названі критерії покладено в основу виокремлення трьох рівнів сформованості умінь професійної самоорганізації: низького, середнього та високого, які диференціюються за ступенем вияву сутнісних ознак показників.

Значний потенціал у формуванні умінь професійної самоорганізації має педагогічна підготовка майбутніх учителів. У межах дисертаційного дослідження педагогічна підготовка розглядається як один з компонентів професійної підготовки студентів педагогічних університетів. Структуру педагогічної підготовки складають: підготовка з теорії та історії педагогіки, теоретична та практична підготовка в процесі навчальних занять з предметів педагогічного циклу, усі види педагогічної практики та позааудиторної роботи; формування системи загальнопедагогічних знань і системи загальнопедагогічних умінь; підготовка з питань методології та методів педагогічної науки, дидактична підготовка та підготовка до позакласної виховної роботи.

У другому розділі «Теоретичне обґрунтування дослідно-експериментальної програми формування в студентів умінь професійної самоорганізації в процесі педагогічної підготовки» проаналізовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність педагогічної підготовки майбутніх учителів з формування в них умінь професійної самоорганізації, теоретично обґрунтовано модель педагогічної підготовки з формування в студентів досліджуваної групи умінь.

Питанням формування педагогічних умінь, які складають основу професіоналізму вчителя, присвячені роботи О. Абдуліної, О. Арделян, С. Кисельгофа, О. Острянської, О. Сластьоніної та ін. Дослідженням питань самоорганізації людини з точки зору набуття навичок раціонального використання власного часу, самовдосконалення особистісних якостей, самопроектування, самореалізації та саморозвитку творчого потенціалу займалися В. Андрєєв, М. Вудкок, Л. Зайверт, В. Крижко, М. Лукашевич, В. Мусієнко-Репська, Є. Павлютенков, М. Рогозіна, Д. Френсіс та інші. Вирішенню проблеми самоорганізації особистості в процесі навчання у середній та вищій школі присвячені роботи М. Аверіна, С. Амірова, Ю. Болотіна, С. Даніярова, В. Донцова, Н. Копєїної, В. Мосолова, Т. Новаченко, М. Піскунова, І. Раченка, Н. Сухорукової та інших.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що процес формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації буде успішним, якщо під час педагогічної підготовки забезпечувати її особистісну спрямованість та особистісно діяльнісний підхід до її організації; використовувати на заняттях з дисциплін педагогічного циклу проектну технологію на основі принципів рольової перспективи; застосовувати в процесі організації аудиторної та позааудиторної роботи зі студентами тренінги самоорганізації; здійснювати педагогічне керування процесом формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації.

Дослідно-експериментальна робота тривала впродовж 2004-2009 рр. і складалась з трьох взаємопов'язаних етапів. На першому етапі (2004-2005 рр.) - пошуковому - здійснено аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, визначено понятійний апарат дослідження; уточнено сутність і структуру вмінь професійної самоорганізації майбутніх учителів, теоретично обґрунтовано сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації в процесі педагогічної підготовки, розроблялася модель педагогічної підготовки з формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації. На другому етапі (2006-2007 рр.) - експериментальному - проведено констатувальний експеримент для з'ясування вихідного рівня сформованості в студентів умінь професійної самоорганізації, розроблено методику проведення формувального експерименту, здійснено дослідно-експериментальну роботу, під час якої перевірялася гіпотеза дослідження. На третьому етапі (2008-2009 рр.) - узагальнюючому - здійснено статистичну обробку зібраного фактичного матеріалу, його аналіз і узагальнення; апробовано модель педагогічної підготовки, методичні рекомендації щодо формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації; сформульовано висновки дослідження.

Дослідження структури та змісту педагогічної підготовки зумовило розробку моделі педагогічної підготовки студентів з формування в них умінь професійної самоорганізації (рис. 1).

Модель педагогічної підготовки з формування у майбутніх учителів досліджуваної групи умінь складається з трьох фундаментальних блоків: теоретичного, практичного та результативного. У теоретичному блоці визначено мету й завдання педагогічної підготовки з формування в студентів умінь професійної самоорганізації: ознайомити студентів з особливостями професійної самоорганізації вчителя, сформувати в них стійкі мотиви професійного самовдосконалення та показати роль самоорганізації в цьому процесі, розвивати уявлення про цілісний комплекс умінь професійної самоорганізації та процес оволодіння ними, сприяти систематичному застосуванню майбутніми вчителями умінь професійної самоорганізації в практичній діяльності, сформувати уявлення про власні можливості самоорганізації та потребу в їх активному використанні для професійного та особистісного самовдосконалення.

Зміст практичного блоку передбачає оволодіння студентами вміннями професійної самоорганізації, необхідними для ефективного здійснення професійної діяльності. Функціональна структура педагогічної підготовки передбачає реалізацію цільового, організаційно-мотиваційного, інформаційно-змістового, операційно-діяльнісного та аналітичного етапів формування вмінь професійної самоорганізації. Підвищення ефективності педагогічної підготовки з формування досліджуваної групи вмінь можливе, якщо структурувати зміст педагогічних дисциплін, самостійної роботи та різних видів педагогічної практики з урахуванням специфіки вчительської праці та моделі його особистості; використовувати методику професійно-педагогічної підготовки, побудованої на принципах педагогічної взаємодії, рольової перспективи, задачного підходу та методів імітаційного моделювання; залучати студентів до навчальної науково-дослідної роботи; проводити факультативні заняття з професійної самоорганізації майбутнього вчителя; організовувати самовиховну діяльність студентів.

Результативний блок моделі педагогічної підготовки з формування у майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації дозволяє визначити рівень сформованості кожного з компонентів умінь професійної самоорганізації на основі зазначених критеріїв.

У розділі наголошено на тому, що основними формами організації педагогічної підготовки майбутніх учителів, які забезпечують цілісну реалізацію усіх функціональних етапів педагогічної підготовки студентів з формування у них умінь професійної самоорганізації, зазначених на рис. 1, є навчальна діяльність, самостійна робота студентів з дисциплін педагогічного циклу, педагогічна практика, самовиховання та самоосвіта. Для кожного із зазначених структурних компонентів педагогічної підготовки характерні свої основні технології та методи роботи, які сприяють ефективному формуванню в студентів умінь професійної самоорганізації. Було встановлено, що в навчальній діяльності значні можливості для формування в студентів умінь професійної самоорганізації має аудиторна робота на лекціях, семінарах, лабораторно-практичних заняттях, заняттях факультативу «Основи професійної самоорганізації майбутнього вчителя», на яких використовуються проектні та тренінгові технології, задачний та імітаційно-ігровий підходи, метод мікровикладання, вирішення проблемних ситуацій та задач, створення словника педагогічних понять, ведення зошиту самоорганізації.

Формування умінь професійної самоорганізації в процесі самостійної роботи студентів з педагогічних дисциплін відбувається при підготовці майбутніх учителів до лекційних, семінарських та лабораторних занять, виконанні та захисті творчих проектів з педагогіки та методики виховної роботи, в процесі створення бібліотечки конспектів першоджерел з історії педагогіки, під час підготовки доповідей на студентських конференціях та виконання конкурсних робіт. Розвитку професійної самоорганізації студентів сприяють ведення зошиту самоорганізації, складання переліку першочергових і другорядних справ на певний період (день, тиждень, семестр), метод щомісячного звітування перед викладачем про результати самостійної роботи над індивідуальним проектом або першоджерелами.

З'ясовано, що педагогічна практика сприяє безпосередньому включенню студентів у педагогічну професію. Необхідність підготовки та проведення залікових уроків і виховних заходів у певному класі, організація педагогічного експерименту, систематичне ведення щоденника психолого-педагогічних спостережень створюють сприятливі умови для прояву рівня сформованості усього комплексу умінь професійної самоорганізації та визначення основних напрямків професійного самовдосконалення. Удосконаленню вмінь професійної самоорганізації під час педагогічної практики сприяють складання індивідуального плану роботи на весь період практики; поточне планування діяльності на кожен урок, день, тиждень; оцінка та аналіз отриманих результатів, корегування своїх дій відповідно до ситуації; оформлення та висвітлення результатів педагогічного експерименту на звітній студентській конференції з педагогічної практики.

Доведено, що значна роль у педагогічній підготовці з формування у майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації належить самовихованню. Ефективність самовиховної діяльності студентів в оволодінні ними вміннями професійної самоорганізації забезпечує використання тренінгових технологій, які дозволяють майбутнім учителям глибше пізнати себе та усвідомити власні можливості, проблемно-пошукового навчання, задачного та імітаційно-ігрового підходів, які спонукають студентів до активної самоосвітньої діяльності, дослідження особливостей організації самовиховання та самоосвіти видатними вченими минулого та сучасності, творчі зустрічі з учителями шкіл міста, передача старшокурсниками досвіду власної самоорганізації студентам І-ІІ курсів, розробка випускниками «Пам'ятки першокурснику».

У висновках до розділу зазначено, що ефективність розробленої моделі педагогічної підготовки з формування в студентів умінь професійної самоорганізації залежить від дотримання сукупності діалектично взаємопов'язаних педагогічних умов: особистісної спрямованості та особистісно діяльнісного підходу до її організації; використання на заняттях з дисциплін педагогічного циклу проектної технології на основі принципів рольової перспективи; застосування в процесі організації аудиторної та позааудиторної роботи зі студентами тренінгів самоорганізації; здійснення педагогічного керування процесом формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації.

У третьому розділі - «Експериментальне дослідження формування в студентів умінь професійної самоорганізації» - висвітлено організацію експериментального дослідження, здійснено аналіз практичного стану досліджуваної проблеми, експериментально перевірено розроблену модель педагогічної підготовки майбутніх учителів з формування умінь професійної самоорганізації та вплив визначених педагогічних умов на ефективність формування в студентів досліджуваної групи умінь.

Відібрані для експериментальної роботи групи студентів відрізнялися специфікою підготовки до навчання у вищих навчальних закладах, але характеризувалися подібністю основних параметрів: рівнем навчально-виховної роботи, загальною підготовкою студентів, рівнем успішності з педагогічних дисциплін.

У дослідженні взяли участь 612 студентів вищих навчальних закладів: Криворізького державного педагогічного університету (у формувальному експерименті було задіяно 84 студенти експериментальних груп та 89 студентів контрольних груп), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (експериментальну групу склав 81 студент, контрольну групу - 85 студентів), Херсонського державного університету (експериментальна група - 73 студенти, контрольна група - 70 студентів), Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (експериментальна група - 64 студенти, контрольна група - 66 студентів).

Результати констатувального експерименту показали, що в більшості студентів переважає низький та середній рівень сформованості вмінь професійної самоорганізації. Найгірше майбутні учителі володіють уміннями цілепокладання (46,6 %) та планування діяльності (40,5 %), переважання середнього рівня характерне для вмінь регулювання діяльності, умінь її організації, умінь контролю та оцінки результатів.

Переважання низького та середнього рівнів сформованості в студентів умінь професійної самоорганізації зумовлено низкою факторів, серед яких слід відзначити слабку шкільну підготовку студентів до умов навчання в педагогічному університеті; переважання в майбутніх учителів пасивного ставлення до оволодіння вміннями професійної самоорганізації; недостатній рівень обізнаності студентів з теоретичних питань професійної самоорганізації власної особистості та розуміння її ролі в професійній діяльності вчителя; недостатнє використання виховного потенціалу навчальних дисциплін педагогічного циклу з метою формування в майбутніх учителів досліджуваних умінь; невисокий рівень активності майбутніх учителів у професійному самовихованні, несистематичність самовиховної діяльності студентів педагогічного університету в напрямку оволодіння вміннями професійної самоорганізації.

Зміст формувального експерименту вибудовувався відповідно до мети дослідження з урахуванням результатів констатувального експерименту.

Розроблена, теоретично обґрунтована й експериментально перевірена модель педагогічної підготовки з формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації дала змогу стверджувати, що результати експериментальної роботи залежать від дотримання в процесі педагогічної підготовки особистісної спрямованості до її організації, використання на заняттях проектної технології та тренінгів самоорганізації, здійснення педагогічного керування процесом формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації. Після завершення формувального експерименту вивчалася динаміка рівнів сформованості в студентів умінь професійної самоорганізації, визначалася ефективність педагогічних умов, спеціально створених у процесі проведення дослідно-експериментальної роботи. За результатами підсумкових зрізів виявлено зростання рівня сформованості в студентів умінь професійної самоорганізації (табл. 1).

Таблиця 1 - Динаміка сформованості вмінь професійної самоорганізації у студентів експериментальних груп (у %)

Уміння професійної самоорганізації	Етапи експерименту	Рівні сформованості
		низький	середній	високий
цілепокладання	до	46,6	40,8	12,6
	після	18,6	51,1	30,3
планування	до	40,5	47,7	11,8
	після	19,3	45,8	34,9
організації діяльності	до	38,1	37,9	24,0
	після	11,6	39,9	48,5
регулювання	до	27,5	46,1	26,4
	після	8,3	40,4	51,3
контролю та оцінки	до	32,3	41,3	26,4
	після	9,4	36,2	54,4



З таблиці 1 видно, що кількість студентів з низьким рівнем сформованості умінь професійної самоорганізації значно зменшилась. Позитивна динаміка спостерігається за кожним з компонентів комплексу умінь професійної самоорганізації. Найбільші зміни характерні для вмінь цілепокладання та організації діяльності (кількість студентів з низьким рівнем сформованості зменшилась відповідно на 28 % та 26,5 %). Помітно зросла кількість студентів з високим рівнем сформованості умінь контролю і оцінки (на 28 %), умінь організації діяльності та її регулювання (на 24,5 % та 24,9 % відповідно).

У результаті обчислень за допомогою ч?2-критерію встановлено, що для кожної із зазначених у табл. 1 груп умінь професійної самоорганізації показники ч?2 складають відповідно 44,2; 56,2; 43,5; 37,5 та 46,4, що більше відповідного табличного значення для m - 1 = 2 ступенів свободи, яке дорівнює 9,21 за умови можливої помилки менше 0,01. Це дозволяє зробити висновок про вірогідність отриманих у ході експерименту результатів, що свідчить про ефективність і значущість застосованої програми формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації. Зібрані факти дають можливість стверджувати, що позитивна динаміка рівня сформованості в студентів умінь професійної самоорганізації зумовлена дотриманням сукупності педагогічних умов. Порівняльну характеристику рівнів сформованості умінь професійної самоорганізації в студентів контрольних і експериментальних груп показано на діаграмі (рис. 2).

Рис. 2. Результати діагностичного зрізу виявлення рівнів сформованості вмінь професійної самоорганізації в майбутніх учителів після проведення формувального експерименту

Так, особистісна спрямованість педагогічної підготовки впливає на ефективність формування вмінь цілепокладання та регулювання діяльності, використання проектної технології сприяє оволодінню студентами вміннями цілепокладання, планування та організації діяльності, застосування тренінгів самоорганізації забезпечує формування вмінь регулювання власної діяльності, контролю та оцінки її результатів, а педагогічне керування впливає на ефективність формування вмінь цілепокладання, планування, організації, контролю та оцінки результатів діяльності.

Цілеспрямований і систематичний характер педагогічної підготовки з формування в студентів умінь професійної самоорганізації, дотримання обґрунтованих й експериментально перевірених педагогічних умов її організації забезпечили керованість і ефективність процесу формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації.



ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації. У ході дослідження отримано результати, що підтверджують гіпотезу, покладену в його основу. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури доведено, що розвиток професіоналізму майбутнього вчителя залежить від удосконалення його потенційної здатності до власної професійної самоорганізації, а формування в студентів умінь професійної самоорганізації має системний і цілеспрямований характер. Його успішність та результативність залежать від ефективності організації педагогічної підготовки майбутніх учителів.

2. З'ясовано сутність, зміст, структуру та рівні сформованості в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації. Визначено, що структура досліджуваної групи умінь спричинена логічною послідовністю основних етапів організації власної діяльності: етапу цілепокладання, планування, етапу організації діяльності, етапу її регулювання, контролю та оцінки отриманих результатів. Кожному з етапів відповідає комплекс умінь професійної самоорганізації, до складу якого входять уміння цілепокладання, планування, уміння організації діяльності та її регулювання, уміння контролю та оцінки. У ході дослідження встановлено критерії та показники сформованості в майбутніх учителів досліджуваної групи умінь: ціле-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний та аналітичний. Виокремлено три рівні сформованості вмінь професійної самоорганізації: низький, середній та високий, які диференціюються за ступенем вияву показників визначених критеріїв.

3. На основі аналізу професіограми сучасного вчителя, дослідження суперечностей, що існують у системі педагогічної підготовки майбутніх учителів, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування в студентів умінь професійної самоорганізації в процесі педагогічної підготовки. Серед них основними є забезпечення особистісної спрямованості педагогічної підготовки та реалізація особистісно-діяльнісного підходу до її організації; використання на заняттях з дисциплін педагогічного циклу проектної технології, методів рольової перспективи та тренінгів самоорганізації; здійснення педагогічного керування процесом формування в студентів умінь професійної самоорганізації.

4. У ході дослідження розроблено модель педагогічної підготовки з формування в студентів педагогічних університетів умінь професійної самоорганізації, яка являє собою уявно представлену та реалізовану на етапі формувального експерименту систему взаємопов'язаних компонентів (теоретичний, практичний та результативний блоки, кожен з яких має свою підструктуру), що забезпечують формування досліджуваної групи вмінь.

Основу формувального експерименту склали завдання з використанням проектних технологій та тренінгових занять, задачного та імітаційно-ігрового підходів, методу мікровикладання, вирішення проблемних ситуацій та педагогічних задач, складання словника педагогічних понять, ведення зошиту самоорганізації та читацького щоденника, виконання та захист творчих проектів, щомісячне звітування про результати самостійної роботи, проведення педагогічного експерименту та висвітлення отриманих результатів на звітній студентській конференції з педагогічної практики тощо.

5. Доведено, що у створених педагогічних умовах формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації відбувається поетапно, відповідно до основних етапів педагогічної підготовки студентів: цільового, організаційно-мотиваційного, інформаційно-змістового, операційно-діяльнісного та аналітичного. Керування педагогічною підготовкою з формування вмінь професійної самоорганізації полягало у використанні під час вивчення дисциплін педагогічного циклу проектної та тренінгової технологій, в основу яких покладено методи активного навчання.

Установлено, що використання тренінгових занять, застосування рольових та ділових ігор, вправ-ситуацій і вправ-завдань стимулювало зростання методичної грамотності майбутніх учителів щодо самоорганізації власної діяльності та сприяло підвищенню рівня оволодіння студентами уміннями професійної самоорганізації.

Аналіз результатів формувального експерименту засвідчив ефективність запропонованої моделі педагогічної підготовки з формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації: кількість студентів експериментальних груп з високим рівнем сформованості вмінь професійної самоорганізації зросла на 23,8 %, із середнім фактично залишилась на попередньому рівні, а кількість респондентів з низьким рівнем зменшилась на 23,6 %. У контрольних групах динамічні зміни мали неістотний характер (0,6-1,5 %) і не вплинули на співвідношення кількості студентів з високим, середнім і низьким рівнями сформованості умінь професійної самоорганізації.

Отримані дані формувального експерименту довели правильність припущення про те, що лише при створенні відповідних педагогічних умов можливо сформувати в студентів уміння професійної самоорганізації засобами педагогічної підготовки.

6. Розроблено методичні рекомендації для викладачів і студентів вищих навчальних закладів щодо формування вмінь професійної самоорганізації. Достовірність результатів дослідження забезпечена теоретично-методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій; використанням методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки експериментальної роботи; тривалим терміном дослідження; систематичністю проведення діагностичних зрізів; упровадженням отриманих результатів дослідження в практику роботи вищих педагогічних навчальних закладів.

Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми. Залишаються актуальними такі питання, як вивчення можливостей інтерактивних технологій в процесі формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації; дослідження проблеми самоорганізації студентами педагогічних університетів власного дозвілля; вивчення впливу специфіки факультету (гуманітарні, технічні, природничі спеціальності) на результативність діяльності з формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації; з'ясування ролі та місця родини й друзів у формуванні в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації; розробка моделі формування вмінь самоорганізації в старшокласників (на прикладі навчальної діяльності) з метою підготовки до умов навчання у вищій школі.

З розв'язанням указаних проблем пов'язується подальше вдосконалення системи педагогічної підготовки майбутніх учителів, яка значно впливає на формування високого рівня професіоналізму в студентів педагогічних університетів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дуднік Н. Ю. Формування готовності студентів до самоменеджменту як актуальна проблема / Н. Ю. Дуднік // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць. - Кривий Ріг, 2005. - Вип. 12. - С. 100-106.

2. Дудник Н. Формирование у будущих учителей умений самоорганизации в процессе профессиональной подготовки / Н. Дудник // Психолого-педагогічні проблеми формування професіоналізму викладача вищої школи в умовах європейського виміру : матеріали всеукр. науково-практичної. конф., 15-16 лютого 2006 р. - Полтава, 2006. - С. 170-172.

3. Дуднік Н. Ю. Роль самоорганізації в формуванні професіоналізму майбутніх вчителів / Н. Ю. Дуднік // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць. - Кривий Ріг, 2006. - Вип. 17. - С. 83-90.

4. Дуднік Н. Ю. Самовиховання в системі професійної підготовки майбутніх педагогів / Н. Ю. Дуднік // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць/ - Кривий Ріг, 2006. - Вип. 15. - С. 339-346.

5. Дуднік Н. Ю. Уміння самоорганізації в системі формування активної професійної позиції у майбутніх педагогів / Н. Ю. Дуднік // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна : зб. наук. праць. - Харків, 2006. - Вип. 17. - С. 262-268.

6. Дуднік Н. До питання взаємообумовленості процесів професійної самореалізації та самоорганізації особистості майбутнього вчителя / Н. Дуднік // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди» : науково.-теоретич. зб. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - С. 104-109.

7. Дудник Н. Ю. Подготовка студентов к самообразованию в процессе обучения в педагогическом университете / Н. Ю. Дудник // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. праць. - Слов'янськ, 2007. - Вип. 38. - С. 71-76.

8. Дуднік Н. Ю. Діагностика впливу мотивації на успішність формування умінь професійної самоорганізації майбутніх вчителів / Н. Ю. Дуднік // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія «Психолого-педагогічні науки». - Ніжин, 2007. - № 2. - С. 117-119.

9. Дуднік Н. Ю. Порівняльна характеристика активності у професійному самовихованні студентів І-V курсів педагогічного університету / Н. Ю. Дуднік // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць - Кривий Ріг, 2008. - Вип. 20. - С. 15-22.

10. Дуднік Н. Ю. Метод проектів як засіб формування у майбутніх вчителів умінь професійної самоорганізації / Н. Ю. Дуднік // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. - Вінниця, 2008. - Вип. 18. - С. 337-340.

11. Дуднік Н. Ю. Особистісна спрямованість педагогічної підготовки майбутніх вчителів як важлива умова формування умінь професійної самоорганізації / Н. Ю. Дуднік // Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». - Черкаси, 2009. - Вип. 148. - С. 20-23.

12. Дуднік Н. Ю. Структурування системи умінь професійної самоорганізації майбутнього вчителя / Н. Ю. Дуднік // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць. - Кривий Ріг, 2009. - Вип. 24. - С.99-105.

13. Дуднік Н. Уміння професійної самоорганізації як засіб підвищення адаптованості першокурсників до умов навчання у вищій школі / Н. Дуднік // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - Львів, 2009. - Вип. 25. - Ч. 4. - С. 81-88.

14. Дуднік Н. Ю. Методичні рекомендації щодо формування у майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації / Н. Ю. Дуднік. - Кривий Ріг, 2009. - 46 с.



АНОТАЦІЇ

Дуднік Н. Ю. Формування у майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти НАПН України. - Київ, 2010.

Дисертацію присвячено проблемі формування в майбутніх учителів умінь професійної самоорганізації.

У роботі уточнено зміст понять «самоорганізація», «професійна самоорганізація», «уміння професійної самоорганізації»; виокремлено структурні компоненти вмінь професійної самоорганізації, критерії, показники та рівні їх сформованості як важливої характеристики професіоналізму майбутнього вчителя. Виявлено сукупність педагогічних умов і експериментально перевірено їх ефективність у формуванні умінь професійної самоорганізації. Розроблено модель педагогічної підготовки з формування умінь професійної самоорганізації, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено програму формування досліджуваних умінь у процесі педагогічної підготовки майбутніх учителів.

Ключові слова: самоорганізація, професійна самоорганізація, уміння професійної самоорганізації, педагогічні умови, модель педагогічної підготовки з формування умінь професійної самоорганізації.



Дудник Н. Ю. Формирование у будущих учителей умений профессиональной самоорганизации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования НАПН Украины. - Киев, 2010.

В диссертации исследуется проблема формирования у будущих учителей умений профессиональной самоорганизации.

На основе анализа литературных источников уточнена психолого-педагогическая сущность понятий «самоорганизация», «профессиональная самоорганизация», «умения профессиональной самоорганизации». Умения профессиональной самоорганизации рассматриваются как одна из важных составляющих педагогического профессионализма, способность личности успешно решать важные педагогические проблемы и выполнять сознательную работу над собой по развитию профессионально необходимых черт характера и способностей с целью повышения уровня собственного профессионализма.

Выделены основные структурные компоненты умений профессиональной самоорганизации: умения целеполагания, планирования, умения организации и регулирования деятельности, умения контроля и оценки ее результатов. Каждый из перечисленных элементов комплекса умений профессиональной самоорганизации имеет свою подструктуру.

В диссертации конкретизированы критерии, показатели и выявлены уровни, отражающие динамику формирования у будущих учителей исследуемого комплекса умений.

Проанализирована структура педагогической подготовки студентов в педагогических университетах и рассмотрены ее возможности в формировании у будущих учителей умений профессиональной самоорганизации в процессе изучения дисциплин педагогического цикла. Разработана модель педагогической подготовки по формированию у будущих учителей умений профессиональной самоорганизации.

...